Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан

Objective – to set changes in the composition structure of the Monumental glade of state dendropark Trostjanets of the NAS of Ukraine for the last 60 and to give the estimation of her modern state. Material and methods. An object of researches – landscape elements of the Monumental glade (decorative...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Medvedev, V.A., Iljenko, O.O.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1517
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860145053865869312
author	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O.
author_facet	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O.
author_sort	Medvedev, V.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:16:08Z
description	Objective – to set changes in the composition structure of the Monumental glade of state dendropark Trostjanets of the NAS of Ukraine for the last 60 and to give the estimation of her modern state. Material and methods. An object of researches – landscape elements of the Monumental glade (decorative arboreal groups, copsy, single trees, edge of a forest). The changes of composition structure of the Monumental glade determined by comparison of the data driven to the publications of I.N. Gegelskiy (1958) and I.A. Kosarevskiy (1964) with the data got by us in 2017–2018. Determined change in quality and quantitative floristic composition of decorative registration of glade and her bordering, in configuration of both separate decorative groups and open-space and glade on the whole, in the system of prospects and road-net. For this purpose in 2017–2018 taking of inventory of planting of glade is conducted, measurements of separate decorative groups and lateral branches are produced. Results. For the last many trees fell out 60, that resulted in the noticeable rarity of both base-line arrays and decorative groups or to their complete destruction and to the changes in configuration and sizes of glade. The system of prospects of glade was formed by the division of her spacious territory and different geometrical form copsy by arboreal groups and separate trees on more shallow areas. The landscape of glade are organically tied up with arboreal groups and arrays that is located outside a glade and, bordering her, also participate in the construction of prospects. Certain changes happened in the system of prospects of the Monumental glade: the area of free space increased notedly; a glade became more transparent and exposed, that increased the exit of many prospects after her. Conclusions. Both the analysis of dynamics of specific composition of the landscape planting tetifies, in time in him there are substantial changes both on natural reason (age-old aspects, interspecific competition, individual features of plants etc.) and because of anthropogenic influence. Principal reason of noticeable of the exotic trees used for decorative registration of the Monumental glade is an achievement by them the age-related border in the conditions of dendrology park. For maintenance of high-decorativeness of planting realization of the permanent monitoring of their state and change of orientation of transformation changes are needed toward a improvement. To that end it is necessary constantly to conduct the certain complex of optimization measures. Renewal of decorative groups of glade is impossible without moving away of local kinds that took the place of exotic plants. Realization of deckhouses of care limits now.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3404134
first_indexed	2025-07-17T12:53:19Z
format	Article
fulltext	59ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3: 59—71 © В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО, 2019 https://doi.org/ 10.5281/zenodo.3404134 УДК 58.056:581.543(477.51) В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський рн, с. Тростянець dendropark@ukr.net МОНУМЕНТАЛЬНА ГАЛЯВИНА ДЕРЖАВНОГО ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ «ТРОСТЯНЕЦЬ» НАН УКРАЇНИ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ, ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІН КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ, СУЧАСНИЙ СТАН Мета — встановити зміни композиційної структури Монументальної галявини державного дендрологічного парку «Тростянець» НАН України за останні 60 років, оцінити її сучасний стан. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень — пейзажні елементи Монументальної галявини (великі та малі де коративні деревні групи, куртини, поодинокі дерева, узлісся). Зміни композиційної структури Монументальної галя вини визначали шляхом зіставлення даних, наведених у публікаціях І.Н. Гегельського (1958) і І.А. Косаревського (1964), із результатами, одержаними нами у 2017—2018 рр. Визначали зміни в якісному та кількісному флористичному скла ді декоративного оформлення галявини та її облямуванні, в конфігурації як окремих декоративних груп і відкритих про сторів, так і галявини в цілому, в системі перспектив та дорожній мережі. Для цього у 2017—2018 рр. проведено ін вентаризацію насаджень галявини з поштучним обліком деревних рослин кожного виду та обміром діаметра стовбу ра на висоті 1,3 м над рівнем ґрунту, окремих декоративних груп та бічних відгалужень галявини. Результати. Протягом 60 років випало багато дерев, що призвело до помітного розрідження як фонових масивів, так і декоративних груп, або до повного їх руйнування. Внаслідок таких перетворень відбулися зміни в конфігурації та розмірах галявини. Система перспектив на Монументальній галявині була сформована шляхом поділу її території кур тинами, деревними групами різної геометричної форми та окремими деревами на дрібніші ділянки. Пейзажі галявини органічно пов’язані з деревними групами та масивами, розташованими за межами галявини, які, оточуючи її, також утворюють перспективи. Відбулися зміни в системі перспектив Монументальної галявини: помітно збільшилася пло ща вільного простору; галявина стала прозорішою і розкритою, що збільшило вихід багатьох перспектив за її межі. Висновки. Як свідчить аналіз динаміки видового складу ландшафтних насаджень, з часом він зазнає істотних змін як з природних причин (вікові аспекти, міжвидова конкуренція, індивідуальні особливості рослин тощо), так і внаслідок антропогенного впливу. Основною причиною істотного відпаду екзотичних дерев, використаних для деко ративного оформлення Монументальної галявини, є досягнення ними вікової межі в умовах дендрологічного парку. Для підтримання високої декоративності насаджень потрібно проводити постійний моніторинг їх стану і змінити на прям трансформаційних змін у бік поліпшення. Для цього необхідно постійно здійснювати певний комплекс оптиміза ційних заходів. Відновлення декоративних груп галявини неможливе без видалення місцевих видів дерев, які зайняли місце екзотичних видів. Проведення рубок догляду нині обмежене. Ключові слова: дендрологічний парк, Монументальна галявина, композиційна структура, зміни. Успішне вирішення проблеми збереження та відновлення ландшафтів старовинних парків і формування нових паркових комплексів не можливе без ретельного вивчення та критич ного аналізу окремих об’єктів паркобудівель ного мистецтва. Унікальним прикладом таких об’єктів є штучно створений у другій полови ні XІХ ст. І.М. Скоропадським горбкуватий ландшафт Тростянецького парку, який включає гірську ущелину «Швейцарія» і плато Мону ментальної (Першотравневої) галявини. Для встановлення тенденцій структурних змін пейзажних композицій паркових ландшафтів, які відбуваються в часі, необхідно уза гальнити 60 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко дані щодо їх сучасного стану і результати дослі джень у попередні періоди розвитку парку. Характерною рисою ландшафтів Тростянець кого парку є вдале поєднання лучних газонів і декоративних галявин з деревночагар ни ко ви ми масивами, групами та поодинокими деревами. Відкриті простори значною мірою визначають специфіку архітектурноланд шафт ної структури парку, вони мають першорядне значення для сприйняття деревночагар ни кових композицій. Естетичні якості галявин визначаються декора тивністю узлісь та куртин, великих та малих деревних груп і поодиноких дерев, а також ха рактером трав’яного покриву. Завдяки поєд нанню відкритих зелених просторів галявин з деревними насадженнями досягається певне співвідношення форм за фактурою, кольором, положенням у просторі, ефективніше відтіню ються кольорові контрасти пейзажних елемен тів. Однак високий ступінь динамічності пар кових дендроценозів, зумовлений постійною зміною екологоценотичних умов, іноді при зводить до небажаних трансформацій, що спри чиняє необ хід ність постійного контролю як за загальним декоративним станом парку, так і за окремими пейзажними композиціями. Ви вчення художніх прийомів оформлення пар кових галявин становить науковий і практич ний інтерес для композиційних рішень у пар кобудівництві та озелененні населених місць. Описуючи дендрофлору Тростянецького пар ку, О.Л. Липа [6] відзначав, що найбільша роз маїтість хвойних була зібрана на найбільшій і найкрасивішій Монументальній галявині парку. Характеризуючи декоративні особливості Трос тянецького парку, Л.І. Рубцов [7] зазначив, що на Монументальній галявині зосереджені най цінніші дерева, переважно хвойні, представ лені добре розвинутими екземплярами, тому галявина нагадує своєрідний арборетум. Детальному опису пейзажних композицій Монументальної галявини присвячені праці Г.О. Степуніна (рукопис до звіту з інвентари зації дендропарку 1948—1949 рр.), І.Н. Гегель ського [1] та І.А. Косаревського [5] . Кожний з цих описів Монументальної галявини містить як об’єктивну оцінку її композиційної струк тури, яка ґрунтується на знанні видового складу насаджень, законів та прийомів ландшафтного фітодизайну, так і суб’єктивну, зумовлену особ ливостями творчої індивідуальності автора, йо го особистим сприйняттям та баченням пей зажних картин, які постійно змінюються. Мета — встановити зміни композиційної структури Монументальної галявини, які від бувались протягом останніх 60 років, оцінити її сучасний стан. Матеріал та методи Об’єкт досліджень — пейзажні елементи Мо нументальної галявини (великі та малі деко ративні деревні групи, куртини, поодинокі дерева, узлісся). Зміни композиційної струк тури Монументальної галявини визначали шля хом зіставлення даних, наведених у публікаціях І.Н. Гегельського [1] та І.А. Косаревського [5], з результатами, одержаними нами у 2017— 2018 рр. Визначали зміни в якісному та кількіс ному флористичному складі декоративного оформлення галявини та її облямуванні, в кон фігурації як окремих декоративних груп та від критих просторів, так і галявини в цілому, в сис темі перспектив та дорожній мережі. Для цього у 2018 рр. проведено інвентаризацію насаджень галявини з поштучним обліком деревних рос лин кожного виду та обміром діаметрів стов бурів на висоті 1,3 м над рівнем ґрунту, окре мих декоративних груп та бічних відгалужень галявини. Латинські назви рослин наведено за довід никами [2—4]. Результати та обговорення Монументальна галявина розташована в цен трі східної частини парку на великій лучній рівнині та займає площу близько 2 га (рис. 1). Детальний аналіз композиційної побудови Мо нументальної галявини наприкінці 1960х — на початку 1970х років провів відомий ланд шафтний архітектор І.А. Косаревський [5]. Схе ма його досліджень пейзажних мік ро ком по зи цій побудована з урахуванням дорожньої ме ре жі, що дає змогу розкрити кращі їх ділянки і забезпечити послідовність огляду під час руху 61ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Монументальна галявина Державного дендрологічного парку «Тростянець» НАН України... по дорогах. Розглянуті Косаревським прин ципи композиційної побудови Монументаль ної галявині та її характеристичні ознаки мож на узагальнити таким чином. Монументальна галявина — це комплекс різних за площею галявин, які межують з цен тральною та оточені серією пейзажів, компо зиційне рішення котрих безпосередньо по в’я за не як із плануванням дорожньої мережі, так і з організацією насаджень на центральній ді лян ці галявини. Ця галявина значною мірою відрізняється від інших витонченістю пейзажів, у яких як по одинокі дерева, так і деревні угруповання, кон трастують за формою, кольором і розмірами. У результаті галявина нагадує старий дендра рій, у композиції пейзажів якого багато екзо тичних і місцевих рослин. К C Д Р“Сторожова” гірка Ротонда “Дідова” гірка “Кудлата” гірка 15 16 14 12 11 13 17 18 19 22 21 20 510 8 6 4 7 9 1 2 3 23 Р C Д К Вхід Арборетум Сад Комсомольський став Великий став Рис. 1. Схематичний план дендропарку «Тростянець»: 1 — площа; 2 — балка Богівщина; 3 — стара садиба; 4 — Лебединий став; 5 — галявина Шевченка; 6 — тисова галявина; 7 — кедрова галявина; 8 — березова галявина; 9 — вести бюльна галявина; 10 — галявина велетенських туй; 11 — галявина Ковпака; 12 — галявина «Вісім братів»; 13 — горіхова галявина; 14 — галявина «Три сестри»; 15 — вершинний міст; 16 — модринова алея; 17 — сонячна галявина; 18 — ставок «Куциха»; 19 — Монументальна галявина; 20 — «Швейцарська» галявина; 21 — розвилка М.Т. Рильського; 22 — «Колона смутку»; 23 — липова алея Fig. 1. Schematic plan of dendropark Trostyanets: 1—area; 2 — beam Bogivschina; 3 — old farmstead; 4 — Swan pond; 5 — Shevchenko glade; 6 — yew glade; 7 — cedar glade; 8 — birch glade; 9 — vestibule glade; 10 — glade of enormous thujas; 11 — Kov pak glade; 12 — glade “Eight brothers”; 13 — nut glade; 14 — glade “Three sisters”; 15 — vertex bridge; 16 — larch avenue; 17 — sunny glade; 18 — pond “Kutsiha”; 19 — Monumental glade; 20 — “Swiss” glade; 21 — fork of M.T. Rylskiy; 22 — Column of sorrow; 23 — limetree alley 62 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко Таблиця 1. Видовий склад і таксаційна характеристика поодиноких дерев і декоративних груп, які оформляють Монументальну галявину Table 1. Specific composition and taxation characteristic of single trees and decorative groups that design the Monumental glade № з/п Таксон Кiлькiсть рослин, екз. Характеристика за таксаційними елементами Вiк, роки Дiаметр стовбура, см Висота, м Дiаметр проекцiї крони, м Рiк дослiдження 1958 2018 1958 2018 1958 2018 1958 2018 1958 2018 1. Abies alba Mill. 20 7 85 152 32—40 29—110 16—21 15—35 6 4—12 2. Abies balsamea (L.) Mill. 2 2 60—75 — 36—49 19—22 15—21 8 4—5 3—2,5 3. Abies concolor Lindl. et Gord. 1 0 85 — 36 — 15 — 7 — 4. Abies fraseri (Pursh) Poir. 1 0 70 — 26 — 9 — 6 — 5. Abies nordmanniana (Stev.) Spach 2 4 85 152 48—54 67—110 17—22 28—35 4 6,5—12 6. Abies sibirica Ledeb. 0 2 — 54 — 23—42 — 13—19,5 — 4—7,5 7. Chamaecyparis pisifera Siebold et Zucc. 0 1 — 141 — 26 — 16,5 — 6,5 8. Chamaecyparis pisifera ‘Filifera’ 0 1 — 141 — 51 — 21,5 — 7 9. Cryptomeria japonica D. Don 0 1 — 36 — 9 — 6 — 1,3 10. Juniperus communis L. 1 2 80 — 11 16 6 6 3 3 11. Juniperus sabina L. вк вк 60—70 127—137 — — 1,5 2 — — 12. Juniperus sabina ‘Variegata‘ 1 0 50 — — — 0,5 — 1,5 — 13. Juniperus virginiana L. 0 2 — 141 — 13—31 — 5,5—10 — 3—4 14. Larix decidua Mill. 5 2 60—85 127—152 36—42 53—69 18—21 24—29 8 7—10 15. Picea abies (L.) Karst. 45 26 85 151 58—64 18—122 19—24 15—30 9 3—10 16. Picea abies ‘Aurea‘ 2 0 85 — 75 — 22 — 16 — 17. Picea abies ‘Maxwellii’ 0 2 — 121 — 14—25 — 5—12,5 — 2—3,5 18. Picea abies ‘Mutabilis’ 0 1 — 139 — 121 — 30 — 13 19. Picea abies ‘Nana’ 1 0 85 — 11 — 1,5 — 2,5 — 20. Picea abies ‘Pendula’ 1 2 75 142 17 8—26 3,5 3,5 3 3 21. Picea abies ‘Pyramidalis’ 2 0 90 — 65—70 — 24 — 11 — 22. Picea abies ‘Remontii’ 1 0 85 — 9 — 3,2 — 2 — 23. Picea ajanensis (Lindl. et Gord.) Fisch. ex Carr. 0 1 — 121 — 38 — 17,5 — 9 24. Picea alcockiana Carr. 1 0 80 — 24 — 11 — 8 — 25. Picea canadensis Britt. 5 0 85 — 32—43 — 14—18 — 9 — 26. Picea obovata Ledeb. 2 1 85 152 42 82 19 25,5 11 8 27. Picea omorica (Panc.) Purkyne 0 16 — 55 — 9—30 — 18,5—20 — 1,5—3 28. Picea pungens Engelm. ‘Glauca’ 6 0 85 — 18 — 13 — 4 — 29. Picea pungens Engelm. ‘Kosteriana’ 1 0 80 — 36 — 17 — 6 — 30. Pinus banksiana Lamb. 0 1 — — — 6 — 3 — 0,7 31. Pinus nigra Arn. 1 1 75 142 39 66 19 27,5 6 7 63ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Монументальна галявина Державного дендрологічного парку «Тростянець» НАН України... 32. Pinus parviflora Siebold et Zucc. 1 0 70 — 7 — 3 — 1 — 33. Pinus sibirica Du Tour 1 0 45 — 26 — 10 — 5 — 34. Pinus sylvestris L. 3 2 80 147 45—49 11— 65 22 28,5 9 6,5 35. Pinus strobus L. 2 2 70—80 137—147 64—75 96—100 19—26 23—31 16 11—14 36. Thuja occidentalis L. 14 3 70—85 137—152 12—26 51—72 7—11 16 7 12 37. Thuja occidentalis ‘Bodme rii’ 2 1 70 131 19—24 18 6—8 6 5 3 38. Thuja occidentalis ‘Fastigia ta’ 0 6 — 64 — 19—25 — 14—15 — 1,5 39. Thuja occidentalis ‘Globosa’ 2 1 70 137 9 19 4 5 6 6 40. Thuja occidentalis ‘Hoveja’ 0 1 — 121 — 22—30 — 12—14,5 — 9—10 41. Thuja occidentalis ‘Lute scens’ 0 2 — 27—141 — 15—48 — 6,5—18,5 — 4—8 42. Thuja occidentalis ‘Pumila’ 6 2 85 152 24 9—14 1,5—4 2—4,5 5 1,5—2 43. Thuja occidentalis ‘Vervae neana’ 0 1 — 141 — 44 — 16 — 18 44. Thuja occidentalis ‘Wareana’ 1 3 85 152 23 37—45 7 16,5 7 9 45. Thuja plicata D. Don. 2 4 70—85 57—147 30—62 8—119 8—17 5—24 7 3—21 46. Tsuga canadensis Carr. 1 0 85 — 46 — 13 — 13 — 47. Acer platanoides L. 1 0 85 — 47 — 21 — 10 — 48. Acer platanoides ‘Schwedleri’ 1 2 85 145 49 93—98 22 22 — 27 9 11—12 49. Acer pseudoplatanus L. ‘Leopoldii’ 1 1 40 107 19 57 11 21,5 5 9 50. Aesculus hippocastanum L. 1 0 85 — 64—67 — 19 — 14 — 51. Aesculus hippocastanum ‘Umbraculifera’ 1 1 85 152 56 67 13 15 11 13 52. Berberis vulgaris L. 0 1 — — — — — 1 — — 53. Betula pendula Roth 24 2 85 — 56—74 17—27 17—22 11—15 11 2—3,5 54. Betula pendula ‘Tristis’ 1 0 30 — 20 — 6 — 5 — 55. Caragana arborescens Lam. вк 0 — — — — 2,5 — — — 56. Crataegus curvisepala Lindm. 0 1 — — — 12 — 3 — 2 57. Fraxinus excelsior L. 0 2 — 131 — 25—78 — 13—24 — 3,5—8 58. Fraxinus excelsior ‘Pen dula’ 1 0 30 — 10 — 3 — 2 — 59. Fraxinus pennsylvanica Marsh. 1 1 80 141 48 76 15 22 10 5 60. Gleditsia triacanthos L. 5 0 85 — 32—50 — 15—19 — 6 — 61. Juglans cinerea L. 2 1 75 142 46—52 73 21 25 9 11 62. Juglans nigra L. 3 2 85 152 42—78 74—149 23 25—28 11 9—10 63. Lonicera nigra L. вк 0 — — — — 1,5 — — — 64. Morus alba L. ‘Pendula’ 1 0 60 — 14 — 2,5 — 2 — 65. Populus alba L. 9 0 85 — 64—88 — 23—27 — 16 — Продовження табл. 1 Continuation of Table 1 № з/п Таксон Кiлькiсть рослин, екз. Характеристика за таксаційними елементами Вiк, роки Дiаметр стовбура, см Висота, м Дiаметр проекцiї крони, м Рiк дослiдження 1958 2018 1958 2018 1958 2018 1958 2018 1958 2018 64 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко В асортименті деревної рослинності на Мо нументальній галявині переважають екзотичні хвойні рослини, закрема Pіcea abіes (L.) Karst. з численними декоративними формами, P. pun gens Engelm. ‘Coerulea’, P. canadensіs Brіtt., P. obo vata Ledeb., Abіes balsamea (L.) Mіll., A. fraserі (Pursh) Poіr., A. concolor Lіndl. et Gord., A. nord man nіana (Stev.) Spach., багато декоративних форм Thuja occіdentalіs L., T. plіcata D. Don, Ju nіperus sabіna L., J. sabіna ‘Varіegata’, J. com munіs L., Pіnus sylvestrіs L., P. strobus L., Tsuga ca nadensіs Carr. тощо. У праці І.Н. Гегельського [1], яка є резуль татом п’ятирічного (1948—1953) вивчення флори й архітектоніки Монументальної галя вини, викладено основні принципи плану вання її відкритих просторів і рослинних груп. Як відзначає автор, оформлення галявини бу ло розпочато посадкою по її периферії дерев, асортимент яких підбирали з великою старан ністю протягом майже 50 років. Першою умо вою оформлення було створення архітектур них вузлів, для яких установлювали масштаби і визначали місця, котрі узгоджувалися в за гальній гармонії створюваного пейзажу. По дальші вдосконалення полягали в тому, що час від часу вводили, не порушуючи загаль ний ритм пейзажу, нові декоративні рослини (карликові форми ялини, садові форми ялів цю та інших чагарників), що надавало пейза жу більшої виразності. Розглянуті І.Н. Гегельським [1] принципи створення пейзажних композицій на Мону ментальній галявині та її характеристичні ознаки можна узагальнити таким чином. Монументальна галявина є найбільш вели кою і наймальовничішою у Тростянецькому парку. Вона являє собою центр композиції, в побудові якого задіяно майже п’яту частину флористичного складу парку. 66. Populus canescens (Ait.) Smith 1 0 85 — 88 — 22 — 10 — 67. Robinia pseudoacacia L. 0 1 — — — 17 — 9 — 3,5 68. Quercus robur L. 6 6 70—100 137—167 43—92 67—141 11—24 24—31 14 11—20 69. Quercus robur ‘Fastigiata’ 2 1 70 — 42—79 13 9 6 11 2,5 70. Salix fragilis L. 1 1 60 127 38 100 14 15 6 12 71. Syringa vulgaris L. вк 1 — — — — 3 1 — — 72. Tilia cordata Mill. 8 2 70 — 24—38 29—45 16 14—20 12 6 73. Ulmus laevis Pall. 0 3 — 141 — 88—90 — 27 — 11—12 Загальна кількість рос лин (без урахування кіль кості, позначеної «вк») 206 132 Загальна кількість таксо нів 54 49 П р и м і т к а : вк — велика кількість; * — відсутня інформація. N o t e: вк — a generous amount; * — absent information. Закінчення табл. 1 Ending of Table 1 № з/п Таксон Кiлькiсть рослин, екз. Характеристика за таксаційними елементами Вiк, роки Дiаметр стовбура, см Висота, м Дiаметр проекцiї крони, м Рiк дослiдження 1958 2018 1958 2018 1958 2018 1958 2018 1958 2018 65ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Монументальна галявина Державного дендрологічного парку «Тростянець» НАН України... Конфігурацію галявини і внутрішнє її пла нування використано таким чином, що протя гом дня максимально освітлюються міс ця, де зібрана максимальна кількість садових форм місцевих і екзотичних видів дерев, що дало змогу комбінувати кольорові поєднання по оди ноких дерев і декоративних груп, сприйняття яких посилюється світловими контрастами. Художній вигляд галявини значною мірою визначається організацією різних за глиби ною перспектив, що забезпечило планомір ний розподіл декоративних груп та окремих екзотів по її території і легке сприйняття ве ликої розмаїтості пейзажних картин. Згідно з даними І.Н. Гегельського [1], на Монументальній галявині зростало близько 60 видів і форм деревних рослин (табл. 1). Ос новну роль у декоративному оформленні віді гравали насадження із екзотичних і місцевих дерев на північному боці галявини (рис. 2, Б), які більшу частину дня гарно освітлювалися сонцем, що забезпечувало різноманітні вияви світлових і тіньових ефектів, створюваних ко льорами, численними деревними силуетами та тінями дерев. Насадження, які обрамляли галявину з північного боку, складались із сос нових і березових груп та масивів (див. рис. 2, Б, позначки f, g, h), на тлі яких була розташова на велика розріджена група декоративних де рев, котра визначала північну межу галявини. На передньому плані цієї групи були розміще ні найдекоративніші дерева, вдале поєднання Таблиця 2. Зміни чисельності рослин та видового складу деревних груп і масивів, які обрамляють Монументальну галявину Table 2. Changes of quantity of plants and specific composition of arboreal groups and arrays that frame the Monumental glade Ін де к с де ре вн ої г ру п и Кількість рослин, екз. Кількість таксонів хвойних листяних хвойних листяних 1958 р. 2018 р. 1958 р. 2018 р. 1958 р. 2018 р. 1958 р. 2018 р. a** — 6 — 1 1 3 — 1 b 18 34 2 6 4 5 2 3 c 47 48 23 51 7 6 6 5 d 47 Нові на садження 3 Нові на садження 1 Нові на садження 3 Нові на садження e — Нові на садження 105 Нові на садження — Нові на садження 8 Нові на садження f 30 77 19 15 4 3 9 6 g 15 17 76 89 2 2 9 8 h 31 60 54 18 5 4 8 6 i 161 67 157 124 8 5 10 6 k 91 32 5 6 6 6 2 3 l 106 39 6 42 8 4 3 5 m 35 27 19 9 4 4 7 4 n 41 27 150 120 4 5 12 9 o 19 14 14 10 4 5 4 4 p* 33 20 37 44 5 5 9 9 r* 126 80 14 79 11 10 7 12 ∑ 800 548 684 614 26 18 27 20 П р и м і т к а. * У складі декоративної групи є куртини Juniperus sabina у 2018 р.; ** у складі декоративної групи є куртини Juniperus sabina у 1958 р. і 2018 р. N o t e . * In composition a decorative group there is copsy Juniperus sabina in 2018; ** in composition a decorative group there is copsy Juniperus sabina in 1958 and in 2018. 66 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3 А Б а б в г д е є ж з и і к л м н о п могила І.М. Скоропадського хвойні листяні 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 15 2 6 1548 73 48 2 6 36 34 34 27 36 27 68 68 15 15 15 15 15 15 15 40 40 40 1515 15 44 44 72 45 45 41 41 43 30 13 11 5217 18 7 5 8 59 72 72 5 68 10 68 68 68 4544 38 39 36 36 13 35 20 9 23 26 44 69 53 57 57 61 42 35 10 53 73 73 72 72 70 5 56 14 72 50 51 67 34 31 rl k d ec b a i p n m h g f 48 :59 32 :6 39 :46 79 :80 20 :45 27 :120 58 :126 60 :14 17 :83 77 :12 34 :10 7 :2 27 :12 14 :10 o 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 5 72 62 60 68 68 68 68 68 43 41 8 7 55 6553 5353 53 53 53 53 53 53 59 6028 25 5350 36 34 4 16 2510 48 36 5 36 10 71 25 26 29 2 586658 64 69 65 61 4 22 4 14 62 51 21 50 73 72 15 12 16 15 3428 50 682845 45 45 35 3 45 34 25 34 49 42 37 68 72 72 1 70 15 19 11 11 11 1113 28 3628 35 33 39 39 32 20 47 40 40 4516 46 28 2 2426 44 54 30 :19 0 :46 31 :54 35 :16 41 :150 19 :14 33 :37 125 :14 116 :6 135 :149 88 :5 0 :108 47 :347 :23 18 :2 k d ec b a rl p n m h g f 55 62 A Б 67ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Рис. 2. Композиційна схема Монументальної галявини: А — 2018 р.; Б —1958 р. [1]; a—r — індекси декоративних груп і масивів (див. табл. 2); 30:19 — пропорція між кількістю хвойних і листяних рослин; а — межа галявини; б — дорога; в — змішана група з переважанням хвойних; г — змішана група з переважанням листяних; д — куртина Juniperus sabina L.; 1 — Abies alba Mill.; 2 — Abies balsamea (L.) Mill.; 3 — Abies concolor Lindl. et Gord; 4 — Abies fraseri (Pursh) Poir.; 5 — Abies nordmanniana (Stev.) Spach; 6 — Abies sibirica Ledeb.; 7 — Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc.; 8 — Chamaecyparis pisifera ‘Filifera’; 9 — Cryptomeria japonica D. Don; 10 — Juniperus communis L.; 11 — Juniperus sabina L.; 12 — Juniperus sabina ‘Variegata’; 13 — Juniperus virginiana L.; 14 — Larix decidua Mill.; 15 — Picea abies (L.) Karst.; 16 — Picea abies ‘Aurea’; 17 — Picea abies ‘Maxwellii’; 18 — Picea abies ‘Mutabilis’; 19 — Picea abies ‘Nana’; 20 — Picea abies ‘Pendula’; 21 — Picea abies ‘Pyramidalis’; 22 — Picea abies ‘Remontii’; 23 — Picea ajanensis (Lindl. et Gord.) Fisch. ex Carr.; 24 — Picea alcockiana Carr.; 25 — Picea canadensis Britt.; 26 — Picea obovata Ledeb.; 27 — Picea omorica (Panc.) Purkyne; 28 — Picea pungens ‘Glauca’; 29 — Picea pungens Engelm. ‘Kosteriana’; 30 — Pinus banksiana Lamb.; 31 — Pinus nigra Arn.; 32 — Pinus parviflora Siebold et Zucc.; 33 — Pinus sibirica Du Tour; 34 — Pinus sylvestris L.; 35 — Pinus strobus L.; 36 — Thuja occidentalis L.; 37 — Thuja occidentalis ‘Bodmer’; 38 — Thuja occidentalis ‘Fastigiata’; 39 — Thuja occidentalis ‘Globosa’; 40 — Thuja occidentalis ‘Hoveja’; 41 — Thuja occidentalis ‘Lutescens’; 42 — Thuja occidentalis ‘Pumila’; 43 — Thuja occidentalis ‘Vervaeneana’; 44 — Thuja occidentalis ‘Wareana’; 45 — Thuja plicata D. Don.; 46 — Tsuga canadensis Carr.; 47 — Acer platanoides L.; 48 — Acer platanoides ‘Schwedleri’; 49 — Acer pseudoplatanus L. ‘Leopoldii’; 50 — Aesculus hippocastanum L.; 51 — Aesculus hippocastanum ‘Umbraculifera’; 52 — Berberis vulgaris L.; 53 — Betula pendula Roth; 54 — Betula pendula ‘Tristis’; 55 — Caragana arborescens Lam.; 56 — Crataegus curvisepala Lindm.; 57 — Fraxinus excelsior L.; 58 — Fraxinus excelsior ‘Pendula’; 59 — Fraxinus pennsylvanica Marsh.; 60 — Gleditsia triacanthos L.; 61 — Juglans cinerea L.; 62 — Juglans nigra L.; 63 — Lonicera nigra L.; 64 — Morus alba L. ‘Pendula’; 65 — Populus alba L.; 66 — Populus 0 canescens (Ait.) Smith; 67 — Robinia pseudoacacia L.; 68 — Quercus robur L.; 69 — Quercus robur ‘Fastigiata’; 70 — Salix fragilis L.; 71 — Syringa vulgaris L.; 72 — Tilia cordata Mill.; 73 — Ulmus laevis Pall. Нові насадження: е — Abies alba Mill.; є — Maackia amurensis Rupr. et Maxim.; ж — Pinus sylvestris L.; з — Betula pendula Roth; и — Rhus typhina L.; і — Cercis canadensis L.; к — Viburnum opulus L. ‘Sterilis’; л — Picea pungens Engelm. ‘Argentea’; м — Picea abies (L.) Karst.; н — Liriodendron tulipifera L.; o — Catalpa bignonioides Walt.; п — суміш видів: Picea abies, Pinus sylvestris, Thuja occidentalis L.; Pseudotsuga mensiesii (Mirb.) Franko. Fig. 2. Composition chart of the Monumental glade : A — 2018; Б — 1958 [1]; a—r are indexes of decorative groups and arrays (see a Table 2); 30:19 — proportion between the amount of coniferous and leafy plants; a — limit of glade; б — road; в — the mixed group with predominance of coniferous; г — the mixed group with predominance of foliage; д — copsy of Juniperus sabina L.; 1 — Abies alba Mill.; 2 — Abies balsamea (L.) Mill.; 3 — Abies concolor Lindl. et Gord.; 4 — Abies fraseri (Pursh) Poir.; 5 — Abies nordmanniana (Stev.) Spach; 6 — Abies sibirica Ledeb.; 7 — Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc.; 8 — Chamaecyparis pisifera ‘Filifera’; 9 — Cryptomeria japonica D. Don; 10 — Juniperus communis L.; 11 — Juniperus sabina L.; 12 — Juniperus sabina ‘Variegata’; 13 — Juniperus virginiana L.; 14 — Larix decidua Mill.; 15 — Picea abies (L.) Karst.; 16 — Picea abies ‘Aurea’; 17 — Picea abies ‘Maxwellii’; 18 — Picea abies ‘Mutabilis’; 19 — Picea abies ‘Nana’; 20 — Picea abies ‘Pendula’; 21 — Picea abies ‘Pyramidalis’; 22 — Picea abies ‘Remontii’; 23 — Picea ajanensis (Lindl. et Gord.) Fisch. ex Carr.; 24 — Picea alcockiana Carr.; 25 — Picea canadensis Britt.; 26 — Picea obovata Ledeb.; 27 — Picea omorica (Panc.) Purkyne; 28 — Picea pungens ‘Glauca’; 29 — Picea pungens Engelm. ‘Kosteriana’; 30 — Pinus banksiana Lamb.; 31 — Pinus nigra Arn.; 32 — Pinus parviflora Siebold et Zucc.; 33 — Pinus sibirica Du Tour; 34 — Pinus sylvestris L.; 35 — Pinus strobus L.; 36 — Thuja occidentalis L.; 37 — Thuja occidentalis ‘Bodmer’; 38 — Thuja occidentalis ‘Fastigiata’; 39 — Thuja occidentalis ‘Globosa’; 40 — Thuja occidentalis ‘Hoveja’; 41 — Thuja occidentalis ‘Lutescens’; 42 — Thuja occidentalis ‘Pumila’; 43 — Thuja occidentalis ‘Vervaeneana’; 44 — Thuja occidentalis ‘Wareana’; 45 — Thuja plicata D. Don.; 46 — Tsuga canadensis Carr.; 47 — Acer plata noides L.; 48 — Acer platanoides ‘Schwedleri’; 49 — Acer pseudoplatanus L. ‘Leopoldii’; 50 — Aesculus hippocastanum L.; 51 — Aesculus hippocastanum ‘Umbraculifera’; 52 — Berberis vulgaris L.; 53 — Betula pendula Roth; 54 — Betula pendula ‘Tris tis’; 55 — Caragana arborescens Lam.; 56 — Crataegus curvisepala Lindm.; 57 — Fraxinus excelsior L.; 58 — Fraxinus excel sior ‘Pendula’; 59 — Fraxinus pennsylvanica Marsh.; 60 — Gleditsia triacanthos L.; 61 — Juglans cinerea L.; 62 — Juglans nigra L.; 63 — Lonicera nigra L.; 64 — Morus alba L. ‘Pendula’; 65 — Populus alba L.; 66 — Populus 0 canescens (Ait.) Smith; 67 — Robinia pseudoacacia L.; 68 — Quercus robur L.; 69 — Quercus robur ‘Fastigiata’; 70 — Salix fragilis L.; 71 — Syringa vulgaris L.; 72 — Tilia cordata Mill.; 73 — Ulmus laevis Pall. New planting: е — Abies alba Mill.; є — Maackia amurensis Rupr. et Maxim.; ж — Pinus sylvestris L.; з — Betula pendula Roth; и — Rhus typhina L.; і — Cercis canadensis L.; к — Viburnum opulus L. ‘Sterilis’; л — Picea pungens Engelm. ‘Ar gentea’; м — Picea abies (L.) Karst.; н — Liriodendron tulipifera L.; o — Catalpa bignonioides Walt.; п — the mixed group of species: Picea abies, Pinus sylvestris, Thuja occidentalis L.; Pseudotsuga mensiesii (Mirb.) Franko. 68 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко декоративних якостей яких визначало худож ній вигляд пейзажу в цілому та композицій ний центр північної частини галявини. До зе леного ансамблю північної час тини входило більше половини видового скла ду насаджень га лявини: Picea pungens Engelm. ‘Kosteriana’, P. pun gens ‘Glauca’, P. obovata, P. ca nadensis, P. abies, P. abies ‘Aurea’, P. abies ‘Nana’, P. abies ‘Pendula’, Abies alba Mill., Abies balsamea, Abies nordmannia na, Betula pendula Roth, Thuja occidentalis, T. occi dentalis ‘Globosa’, T. plicata, Syringa vulgaris L., La rix decidua Mill., Juniperus sabina, Juniperus sabina ‘Variegata’, Tsuga canadensis, Pinus parviflora Sie bold et Zucc., P. strobus, P. sibirica Du Tour, P. sylves tris, Quercus robur ‘Fastigiata’, Fraxinus excelsior ‘Pendula’, Aesculus hippocastanum L., Gledi tsia tri acanthos L., Populus alba L., Acer platanoides L., Fraxinus pennsylvanica Marsh., Caragana ar bo res cens Lam., Juglans nigra L. Система перспектив на Монументальній галявині була сформована шляхом поділу її те риторії куртинами, деревними групами різної геометричної форми та окремими деревами на дрібніші ділянки. Так, певну роль у побудові перспектив відіграла декоративна група дерев, яка первісно мала форму щільно посадженої зеленої куліси і складалася із хвойних та лис тяних дерев різних видів, серед яких перева жали хвойні: Picea abies, P. a. ‘Remontii’, P. pun gens Engelm. ‘Glauca’, Abies fraseri (Pursh) Poir., A. nordmanniana, Pinus nigra Arn., P. sylvestris, Aes culus hippocastanum, Betula pendula, Quer cus robur L., Ulmus scabra Mill. Зелена куліса пере тинала галявину в центральній частині зі сходу на захід і розділяла її на дві частини: північну та південну ( див. рис. 2, Б). У північній части ні відразу визначилася глибока перспектива зі заходу на схід, а в південній частині в південно східному напрямку перспектива визначила ся лише після створення масивної соснової групи «i» у найширшому місці галявини. Вда ле розміщення багатого асортименту рослин з урахуванням чергування різних за глибиною планів дало змогу показати найбільш цікаві перспективи пейзажу. Пейзажі галявини по в’язані з деревними групами і масивами, роз ташованими за межами галявини, які, оточую чи її, також беруть участь у побудові перспек тив. Закриті насадженнями ділянки окруж ної дороги чергуються з відкритими ділянка ми, з видових точок яких проглядаються в різних напрямках високохудожні пейзажі. Та ке чергування надає парковим пейзажам дина мічність. Більшість деревних рослин у середині ми нулого століття мали вік 70—85 років, тому протягом останніх 60 років з насаджень випа ло багато дерев, які досягли вікової межі в умовах дендрологічного парку, що призвело до помітного прорідження як фонових маси вів, так і декоративних груп, або до повного їх руйнування. Внаслідок таких змін відбулися зміни в конфігурації та розмірах галявини. Так, у південнозахідній частині галявини пов ністю випали насадження фонових груп «d» і «e» (див. рис. 2, Б). Натомість здійснено нові посадки рослин хвойних і листяних видів: Picea pungens ‘Argentea’, Pseudotsuga mensiesii, Thuja occidentalis, Picea abies, Pinus sylvestris, Rhus typhyna, Betula pendula, Catalpa bignonio ides (див. рис. 2, А). У північносхідній частині галяви ни фонова група «h», яка раніше складалася переважно із листяних видів, перетворилася з часом на групу з переважанням хвойних ви дів і значна її площа нині зайнята рослинами Abies alba. Значних змін у видовому складі за знала також найдекоративніша панорама на північній межі галявини. Зі складу цієї групи випали такі види, як Gleditsia triacanthos, Jug lans nigra, Caragana arborescens, Populus alba L., Betula pendula, Fraxinus pennsylvanica, Picea pun gens ‘Glauca’, P. canadensis, P. abies ‘Aurea’, Sy rin ga vulgaris L., Pinus sylvestris, Abies nordman niana, Juniperus communis, Picea pungens ‘Koste riana’, P. obovata, Acer platanoides ‘Schwed leri’, Fraxinus excelsior ‘Pendula’, Picea abies ‘Na na’. Унаслідок істотного відпаду дорослих рос лин, особливо хвойних, у різних місцях галя вини відбулися певні зміни в системі перспек ти: помітно збільшилася площа вільного прос тору; галявина стала більш прозорою і розкри тою в зовнішньому оточенні, що збільшило вихід багатьох перспектив за її межі. Значних змін зазнала зелена куліса в центрі галявини. 69ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Монументальна галявина Державного дендрологічного парку «Тростянець» НАН України... З її складу випали Thuja plicata, Picea pungens ‘Glauca’, Picea abies ‘Aurea’, Aesculus hippocasta num, Juniperus sabina ‘Variegata’, Quercus robur, Picea abies ‘Pyramidalis’. Натомість здійснено посадки рослин Abies alba, Maackia amurensis Rupr. et Maxim., Viburnum opulus L. ‘Sterilis’, Cer cis canadensis L., Liriodendron tulipifera L. Висновки Як свідчить аналіз динаміки видового складу ландшафтних насаджень, з часом він зазнає істотних змін як з природних причин (вікові аспекти, міжвидова конкуренція, індивіду альні особливості рослин тощо), так і внаслі док антропогенного впливу. Основною причиною відпаду екзотичних де рев, використаних для декоративного оформ лення Монументальної галявини, є досягнен ня ними вікової межі в умовах дендрологічного парку. Відпад багатьох дерев призвів до поміт ного розрідження як фонових масивів, так і де коративних груп, або до їх повної деградації. Внаслідок таких змін відбулися помітні зміни в конфігурації та розмірах галявини. Використання в декоративному оформленні галявини куртин і деревних груп різної геоме тричної форми, зелених куліс та окремих дерев забезпечило поділ її просторої території на дрібніші ділянки, що створило умови для пов нішого сприйняття близьких і віддалених ма льовничих перспектив. Створенню перспектив сприяла також органічна ув’язка пейзажів га лявини з деревними групами і масивами, роз ташованими за її межами. За 60річний період відбулися суттєві зміни у системі перспектив Монументальної галявини: помітно збільши лася площа вільного простору; галявина стала більш прозорою і розкритою в зовнішньому оточенні, що збільшило вихід багатьох пер спектив за її межі. Для підтримання високої декоративності насаджень є потреба у проведенні постійного моніторингу їх стану і спрямуванні трансфор маційних змін у бік поліпшення. З цією ме тою необхідно постійно здійснювати певний комплекс оптимізаційних заходів. Відновлення декоративних груп галявини неможливе без ви далення експансивних місцевих видів де рев, які інтенсивно витісняють екзотичні ви ди. Проведення рубок догляду нині законо давчо обмежене. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Гегельский И.Н. Пейзажные композиции зеленых насаждений на Первомайской поляне в Тростянец ком парке / И.Н. Гегельский // Акклиматизация растений. Тр. Ботан. сада АН УССР. — К., 1958. — Т. 5. — С. 133—146. 2. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Голонасінні: Довідник / [М.А. Кох но, В.І. Гордієнко, Г.С. Захаренко та ін.]; за ред. М.А. Кохна, С.І. Кузнецова. — К.: Вища шк., 2001. — 205 с. 3. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Покритонасінні: Довідник. Час тина 1 / [М.А. Кохно, Л.І. Пархоменко, А.У. Зару бенко та ін.]; за ред. М.А. Кохна. — К.: Фітосоціо центр, 2002. — 447 с. 4. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Покритонасінні: Довідник. Частина 2 / [М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.І. Пархоменко та ін.]; за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 715 с. 5. Косаревский И.А.Тростянецкий парк / И.А. Коса ревский. — К.: Гос. издво литры по строительству и архитектуре УССР, 1964. — 98 с. 6. Лыпа А.Л. Дендропарк «Тростянец» / А.Л. Лыпа, Г.А. Степунин. — К.: Гос. издво с.х. литры УССР, 1951. — 72 с. 7. Рубцов Л.И. Декоративный облик дендропарка «Тростянец» // Бюл. ГБС. — 1952. — Вып. 11. — С. 14—20. Рекомендував Ю.О. Клименко Надійшла 04.04.2019 REFERENCES 1. Gegelskiy, I.N. (1958), Peyzazhnyie kompozitsii zelyony ih nasazhdeniy na Pervomayskoy polyane v Trostyanet skom parke [Landscape compositions of green planta tions on the Mayday glade in Trostyanetsk park]. Akkli matizatsiya rasteniy [Acclimatization of plants]. Kyiv: Izdvo AN USSR, pp. 133—146. 2. Kohno, M.A., Gordienko, V.I., Zaharenko, G.S. ta in. (2001) Dendroflora Ukrayini. Dikorosli ta kultivovani de re va y kuschi. Golonasinni: Dovidnik [Dendroflo ra of Uk raine. Wild and cultivated trees and bushes. Gymno sperms. Handbook]. Kyiv: Vischa shk., 205 p. 3. Kohno, M.A., Parhomenko, L.I., Zarubenko, A.U. ta in. (2002), Dendroflora Ukrainy. Dykorosli ta kuljtyvovani dereva i kushhi Pokrytonasinni: Dovidnyk Chastyna 1. 70 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms. Part I. Handbook]. Kyiv: Fito so tsiotsentr, 447 p. 4. Kohno, M.A., Trofymenko, N.M. and Parhomenko, L.I. (2005), Dendroflora Ukrainy. Dykorosli ta kuljtyvovani dereva i kushhi. Pokrytonasinni. Dovidnyk. Chastyna 2 [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms. Part 2. Handbook]. Kyiv: Fito sotsiotsentr, 715 p. 5. Kosarevskiy, I.A. (1964), Trostyanetskiy park [Tro stya netskiy park]. Kyiv: Gos. izdvo litryi po stroitelstvu i arhitekture USSR, 98 p. 6. Lyipa, A.L. and Stepunin, G.A. (1951), Dendropark «Tro styanets» [Dendropark Trostyanets]. K.: Gos. izdvo s.h. litryi USSR, 72 p. 7. Rubtsov, L.I. (1952), Dekorativnyiy oblik dendroparka «Trostyanets» [Decorative look of Dendropark Tro stya nets]. Byul. GBS, vyp. 11, pp. 14—20. Recommended by Yu.O. Klymenko Received 04.04.2019 В.А. Медведев, А.А. Ильенко Государственный дендрологический парк «Тростянец» НАН Украины, Украина, Черниговская обл., Ичнянский рн, с. Тростянец МОНУМЕНТАЛЬНАЯ ПОЛЯНА ГОСУДАРСТВЕННОГО ДЕНДРОЛОГИЧЕСКОГО ПАРКА «ТРОСТЯНЕЦ» НАН УКРАИНЫ: ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ, ТЕНДЕНЦИИ ИЗМЕНЕНИЙ КОМПОЗИЦИОННОЙ СТРУКТУРЫ, СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ Цель — установить изменения в композиционной структуре Монументальной поляны дендропарка «Тростянец» НАН Украины за последние 60 лет, оце нить ее современное состояние. Материал и методы. Объект исследований — пей зажные элементы Монументальной поляны государ ственного дендропарка «Тростянец» НАН Украины (большие и малые декоративные древесные группы, куртины, одиночные деревья, опушка). Изменения ком позиционной структуры Монументальной по ляны определяли путем сопоставления данных, при ве ден ных в публикациях И.Н. Гегельского (1958) и И.А. Косаревского (1964), с результатами, получен ными нами в 2017—2018 гг. Определяли изменения в качественном и количественном флористическом со ставе декоративного оформления поляны и ее окайм ления, в конфигурации как отдельных декоративных групп и открытых пространств, так и поляны в целом, в системе перспектив и дорожной сети. Для этого в 2017—2018 гг. проведена инвентаризация насаждений поляны с поштучным учетом древесных растений каждого вида и обмеры диаметра ствола на высоте 1,3 м над уровнем почвы, отдельных декоративных групп и боковых ответвлений поляны. Результаты. За последние 60 лет выпало много де ревьев, что привело к заметной разреженности как фоновых массивов, так и декоративных групп, или к полному их разрушению. Вследствие таких превраще ний произошли изменения в конфигурации и разме рах поляны. Система перспектив на Монументальной поляне была сформирована путем деления ее терри тории куртинами, древесными груп пами разной гео метрической формы и отдельными деревьями на бо лее мелкие участки. Пейзажи поляны органически увязаны с древесными группами и массивами, распо ложенными за пределами поляны, которые, окаймляя ее, также образуют перспективы. Про изошли измене ния в системе перспектив Монументальной поляны: заметно увеличилась площадь сво бодного простран ства; поляна стала более прозрачной и раскрытой, что увеличило выход многих перспектив за ее пределы. Выводы. Как свидетельствует анализ динамики ви дового состава ландшафтных насаждений, с течением времени он претепевает существенные изменения как по естественным причинам (возрастные аспекты, меж видовая конкуренция, индивидуальные особеннос ти растений и т.п.), так и вследствие антропогенного влияния. Основной причиной заметного отпада экзо тических деревьев, использованных для декоративно го оформления Монументальной поляны, является достижение ими возрастного предела в условиях ден дрологического парка. Для поддержания вы сокой де коративности насаждений необходимо проведение постоянного мониторинга их состояния и изменение направленности трансформационных изменений в сто рону улучшения. С этой целью необходимо постоянно осуществлять определенный комплекс оптимизаци онных мероприятий. Восстановление декоративных групп поляны невозможно без удаления местных ви дов, которые заняли место экзотических растений. Проведение рубок ухо да ныне ограничено. Ключевые слова: дендрологический парк, Монумен тальная поляна, композиционная структура, изме нения. 71ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Монументальна галявина Державного дендрологічного парку «Тростянець» НАН України... V.A. Medvedev, O.O. Iljenko State Dendrological Park Trostjanets, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Chernigov Region, Ichnyjansky District, village Trostjanets MONUMENTAL GLADE OF STATE DENDROLOGY PARK TROSTJANETS OF THE NAS OF UKRAINE: FEATURES OF FORMING, TENDENCY OF CHANGES OF COMPOSITION STRUCTURE, MODERN STATE Objective — to set changes in the composition structure of the Monumental glade of state dendropark Trostjanets of the NAS of Ukraine for the last 60 and to give the estima tion of her modern state. Material and methods. An object of researches — land scape elements of the Monumental glade (decorative arbo real groups, copsy, single trees, edge of a forest). The chan ges of composition structure of the Monumental gla de determined by comparison of the data driven to the publi cations of I.N. Gegelskiy (1958) and I.A. Kosarevskiy (1964) with the data got by us in 2017—2018. Determined changein quality and quantitative floristic composition of decorative registration of glade and her bordering, in configuration of both separate decorative groups and openspace and glade on the whole, in the system of prospectsand roadnet. For this purpose in 2017—2018 taking of in ventory of planting of glade is conducted, measurements of separate decorative groups and lateral branches are produced. Results. For the last many trees fell out 60, that resulted in the noticeable rarity of both baseline arrays and deco rative groups or to their complete destruction and to the changes in configuration and sizes of glade. The system of prospects of glade was formed by the division of her spa cious territory and different geometrical form copsy by ar boreal groups and separate trees on moreshallow areas. The landscape of glade are organically tied up with arbo real groups and arrays that is located outside aglade and, bordering her, also participate in the constructionof pros pects. Certain changes happened in the system of pros pects of the Monumental glade: the area of free space in creasednotedly; a glade became more transparent and ex posed, that increased the exit of many prospects after her. Conclusions. Both the analysis of dynamics of specific composition of the landscape planting tetifies, in time in him there are substantial changes both on natural reason (ageold aspects, interspecific competition, individual fea tures of plants etc.) and because of anthropogenic influ ence. Principal reason of noticeable of the exotictrees used for decorative registration of the Monumental glade is an achievement by them the agerelated border in the condi tions of dendrology park. For maintenance of highdecora tiveness of planting realization of the permanent monitor ing of their state and change of orientation of transforma tion changes are needed toward a improvement. To that end it is necessary constantly to conduct the certain complex of optimization measures. Renewal of decorative groups of glade is impossible without moving away of local kinds that took the place of exotic plants. Realization of deckhouses of care limits now. Key words: dendrology park, Monumental glade, compo sition structure, changes.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1517
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:53:19Z
publishDate	2019
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/b9/4b996476b16af8a2600e7b952bed69b9.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15172019-11-11T08:16:08Z Monumental glade of State Dendrology Park Trostjanets of the NAS of Ukraine: features of forming, tendency of changes of composition structure, modern state Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. Objective – to set changes in the composition structure of the Monumental glade of state dendropark Trostjanets of the NAS of Ukraine for the last 60 and to give the estimation of her modern state. Material and methods. An object of researches – landscape elements of the Monumental glade (decorative arboreal groups, copsy, single trees, edge of a forest). The changes of composition structure of the Monumental glade determined by comparison of the data driven to the publications of I.N. Gegelskiy (1958) and I.A. Kosarevskiy (1964) with the data got by us in 2017–2018. Determined change in quality and quantitative floristic composition of decorative registration of glade and her bordering, in configuration of both separate decorative groups and open-space and glade on the whole, in the system of prospects and road-net. For this purpose in 2017–2018 taking of inventory of planting of glade is conducted, measurements of separate decorative groups and lateral branches are produced. Results. For the last many trees fell out 60, that resulted in the noticeable rarity of both base-line arrays and decorative groups or to their complete destruction and to the changes in configuration and sizes of glade. The system of prospects of glade was formed by the division of her spacious territory and different geometrical form copsy by arboreal groups and separate trees on more shallow areas. The landscape of glade are organically tied up with arboreal groups and arrays that is located outside a glade and, bordering her, also participate in the construction of prospects. Certain changes happened in the system of prospects of the Monumental glade: the area of free space increased notedly; a glade became more transparent and exposed, that increased the exit of many prospects after her. Conclusions. Both the analysis of dynamics of specific composition of the landscape planting tetifies, in time in him there are substantial changes both on natural reason (age-old aspects, interspecific competition, individual features of plants etc.) and because of anthropogenic influence. Principal reason of noticeable of the exotic trees used for decorative registration of the Monumental glade is an achievement by them the age-related border in the conditions of dendrology park. For maintenance of high-decorativeness of planting realization of the permanent monitoring of their state and change of orientation of transformation changes are needed toward a improvement. To that end it is necessary constantly to conduct the certain complex of optimization measures. Renewal of decorative groups of glade is impossible without moving away of local kinds that took the place of exotic plants. Realization of deckhouses of care limits now. Мета – встановити зміни композиційної структури Монументальної галявини державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України за останні 60 років, оцінити її сучасний стан. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень – пейзажні елементи Монументальної галявини (великі та малі декоративні деревні групи, куртини, поодинокі дерева, узлісся). Зміни композиційної структури Монументальної галявини визначали шляхом зіставлення даних, наведених у публікаціях І.Н. Гегельського (1958) і І.А. Косаревського (1964), із результатами, одержаними нами у 2017–2018 рр. Визначали зміни в якісному та кількісному флористичному скла ді декоративного оформлення галявини та її облямуванні, в конфігурації як окремих декоративних груп і відкритих просторів, так і галявини в цілому, в системі перспектив та дорожній мережі. Для цього у 2017–2018 рр. проведено інвентаризацію насаджень галявини з поштучним обліком деревних рослин кожного виду та обміром діаметра стовбура на висоті 1,3 м над рівнем ґрунту, окремих декоративних груп та бічних відгалужень галявини. Результати. Протягом 60 років випало багато дерев, що призвело до помітного розрідження як фонових масивів, так і декоративних груп, або до повного їх руйнування. Внаслідок таких перетворень відбулися зміни в конфігурації та розмірах галявини. Система перспектив на Монументальній галявині була сформована шляхом поділу її території куртинами, деревними групами різної геометричної форми та окремими деревами на дрібніші ділянки. Пейзажі галявини органічно пов’язані з деревними групами та масивами, розташованими за межами галявини, які, оточуючи її, також утворюють перспективи. Відбулися зміни в системі перспектив Монументальної галявини: помітно збільшилася площа вільного простору; галявина стала прозорішою і розкритою, що збільшило вихід багатьох перспектив за її межі. Висновки. Як свідчить аналіз динаміки видового складу ландшафтних насаджень, з часом він зазнає істотних змін як з природних причин (вікові аспекти, міжвидова конкуренція, індивідуальні особливості рослин тощо), так і внаслідок антропогенного впливу. Основною причиною істотного відпаду екзотичних дерев, використаних для декоративного оформлення Монументальної галявини, є досягнення ними вікової межі в умовах дендрологічного парку. Для підтримання високої декоративності насаджень потрібно проводити постійний моніторинг їх стану і змінити напрям трансформаційних змін у бік поліпшення. Для цього необхідно постійно здійснювати певний комплекс оптимізаційних заходів. Відновлення декоративних груп галявини неможливе без видалення місцевих видів дерев, які зайняли місце екзотичних видів. Проведення рубок догляду нині обмежене. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1517 10.5281/zenodo.3404134 Plant Introduction; Vol 83 (2019); 59-71 Інтродукція Рослин; Том 83 (2019); 59-71 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3466025 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1517/1463 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан
title	Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан
title_alt	Monumental glade of State Dendrology Park Trostjanets of the NAS of Ukraine: features of forming, tendency of changes of composition structure, modern state
title_full	Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан
title_fullStr	Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан
title_full_unstemmed	Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан
title_short	Монументальна галявина державного дендрологічного парку “Тростянець” НАН України: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан
title_sort	монументальна галявина державного дендрологічного парку “тростянець” нан україни: особливості формування, тенденції змін композиційної структури, сучасний стан
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1517
work_keys_str_mv	AT medvedevva monumentalgladeofstatedendrologyparktrostjanetsofthenasofukrainefeaturesofformingtendencyofchangesofcompositionstructuremodernstate AT iljenkooo monumentalgladeofstatedendrologyparktrostjanetsofthenasofukrainefeaturesofformingtendencyofchangesofcompositionstructuremodernstate AT medvedevva monumentalʹnagalâvinaderžavnogodendrologíčnogoparkutrostânecʹnanukraíniosoblivostíformuvannâtendencíízmínkompozicíjnoístrukturisučasnijstan AT iljenkooo monumentalʹnagalâvinaderžavnogodendrologíčnogoparkutrostânecʹnanukraíniosoblivostíformuvannâtendencíízmínkompozicíjnoístrukturisučasnijstan

Репозитарії

Схожі ресурси