Buchumschlag

Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1

The role and place of scientific forecasting in plant introduction and landscape construction have been considered in the historical sequence. Developed by our predecessors of the principle of “General prognosis” and its basic provisions, we put in the formation of prognostic apparatus of plant intr...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
Hauptverfasser: Shumyk, M.I., Bulakh, P.E., Popil, N.I.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1525
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860145060196122624
author Shumyk, M.I.
Bulakh, P.E.
Popil, N.I.
author_facet Shumyk, M.I.
Bulakh, P.E.
Popil, N.I.
author_sort Shumyk, M.I.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-14T15:15:16Z
description The role and place of scientific forecasting in plant introduction and landscape construction have been considered in the historical sequence. Developed by our predecessors of the principle of “General prognosis” and its basic provisions, we put in the formation of prognostic apparatus of plant introduction. The forecast is considered as a theoretical basis and a necessary and initial stage of the introduction process. Scientific direction for anticipating the effects of plant relocation has not yet been fully formed, but there is no doubt that the introduction of prognostic technologies in botanical gardens and arboretums to identify the adaptive capacity of foreign plants to decorate the landscapes of new regions for them. The historical aspect considers the importance of predicting the adaptive capacity of plants in the study of the natural and cultural heritage of the peoples. The world history of ethnobotany has been briefly analyzed, which has given impetus to the dissemination of this field of research in the botanical institutions of Ukraine, M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine has become a leading exposition agency on this principle. Particular attention is paid to the selection of forecasting methods for the creation of ethnobotanical exposures. Since there are dozens of such diverse methods, the principles and system of their classification are outlined. According to the adopted scheme are analyzed: classical methods of plant introduction, which have prognostic value; non-common extrapolation forecasting methods; physiological, biochemical and genetic prerequisites for introduction; features of introductory forecasting for plants of protected soil; interpolation methods; methods of mathematical modeling. The need to create a database of forecasting methods is explained. Their algorithms and basic requirements for the database are presented. The use of the Electronic Expert System of Forecasting Methods gives information about the existing methods of forecasting and helps to choose the optimal introduction of the experiment in the specific conditions. The practical implementation of the aforementioned methods we have tried and their modifications for the creation of World Gardens will be discussed in the second part of the article.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3566606
first_indexed 2025-07-17T12:53:23Z
format Article
fulltext 3ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4: 3—17 https://doi.org/10.5281/zenodo.3566606 УДК 712.253:58:069.029][581.522.4+581.95]:[581.6]:001.18 М.І. ШУМИК, П.Є. БУЛАХ, Н.І. ПОПІЛЬ Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 bulakh2017@ukr.net ІНТРОДУКЦІЙНИЙ ПРОГНОЗ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ПРОЕКТУ БУДІВНИЦТВА САДІВ СВІТУ В НАЦІОНАЛЬНОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ. ЧАСТИНА 1 В історичній послідовності висвітлено роль і місце наукового прогнозування в інтродукції рослин та ландшафтному бу­ дівництві. Розроблені нашими попередниками засади «Загальної прогностики» та її положення прийнято нами для фор­ мування прогностичного апарату інтродукції рослин. Прогноз розглядається як теоретична база та необхідний почат­ ковий етап інтродукційного процесу. Науковий напрям з передбачення наслідків переселення рослин остаточно не сформувався, але немає сумнівів у необхідності запровадження прогностичних технологій у ботанічних садах та денд­ ропарках для виявлення адаптаційних можливостей іноземних рослин, які є прикрасою ландшафтів нових для них регіонів. В історичному аспекті розглянуто значення прогнозу адаптаційної здатності рослин у дослідженні природної та культурної спадщини народів світу. Коротко проаналізовано світову історію етноботаніки, яка дала поштовх до по­ ширення цього напряму досліджень у ботанічних закладах України. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України став провідною установою з демонстрації експозицій за таким принципом. Особливу увагу приділено відбору методів прогнозу для створення етноботанічних експозицій. Оскільки таких ме­ тодів багато, наведено принципи та систему їх класифікації. За прийнятою схемою аналізуються: класичні методи інтродукції рослин, які мають прогностичне значення; непоширені екстраполяційні методи прогнозування; фізіолого­ біо хімічні та генетичні передумови інтродукції; особливості інтродукційного прогнозування для рослин захищеного ґрунту; інтерполяційні методи; методи математичного моделювання. Пояснено необхідність створення бази даних щодо методів прогнозування. Наведено алгоритми побудови та основ­ ні вимоги до бази даних. Використання «Електронної експертної системи методів прогнозування» дає інформацію про існуючі способи прогнозування та сприяє вибору оптимального з них у конкретних умовах проведення інтродук­ ційного експерименту. Практичну реалізацію апробованих нами зазначених методів та їх модифікацій для створення садів Світу буде розглянуто у другій частині статті. Ключові слова: етноботаніка, інтродукція рослин, сади Світу, прогнозування адаптаційної здатності рослин, ме­ тоди прогнозу, розширення асортименту інтродукованих рослин, інтродукційне районування, принципи побу­ дови експозиційних ділянок світової флори. © М.І. ШУМИК, П.Є. БУЛАХ, Н.І. ПОПІЛЬ, 2019 Прогноз як етап наукового пізнання та його місце в інтродукційному процесі У середині XIX ст. англійський філософ С. Міль (1806—1863) рекомендував розробити метод, який дав би змогу шляхом вивчення та аналізу історичних фактів відкрити закон прогресуючо­ го розвитку подій. Сподівання вченого здійс ни­ лися, і нині прогноз розвитку окремих явищ чи про цесів у майбутньому в будь­яких галузях знань розглядають як не від’ємну їх складову та вважа­ ють одним з показників їх розвитку, оскільки кожна наука має прогностичну функ цію й інт ро­ дукція рослин не є винятком. Фундаментом тео­ ретичних знань з виявлення перс пектив розвит ку якогось явища чи процесу є відносно нова науко­ ва дисципліна — «загальна футурологія», ос нов ні положення якої сформульовано у 60—90­х роках минулого сторіччя [36, 37, 39]. Теоретичні засади науки про вив чення майбутнього використано нами при формуванні прогностичного апарату 4 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 М.І. Шумик, П.Є. Булах, Н.І. Попіль інтродукції рослин. Прогноз в інтродукції рослин посідає особливе місце. Це теоретич­ на база, яка визначає успіх переселення рос­ лин і розглядається як необхідний та почат­ ковий елемент інтродукційного процесу. На­ укове прогнозування являє собою фундамен­ тальний зміст інтродукції рослин [18] і під­ вищує ймовірність успішного відбору інтро­ дукційного матеріалу при найменших ви тратах часу, зусиль та матеріальних ресурсів на по­ шукову роботу. Цей важливий етап інтро­ дукції ще не отримав необхідного розвитку і лише в поодиноких випадках знаходить своє місце в роботі з визначення адаптаційного потенціалу рослин у нових екологічних умо­ вах. Можна констатувати, що науковий на­ прям з передбачення наслідків переселення рослин остаточно не сформувався. Досягти цього на підставі критичного аналізу, узагаль­ нення та розвитку окремих теоретичних та методологічних положень прогнозування — одне з основ них завдань інтродукції рослин як науки [5, 11, 13]. Усі існуючі методи інтродукційного прогно­ зування спрямовано на виявлення вимог рос­ лин до еколого­ценотичних умов їх існування за межами природного ареалу. Це загальнови­ знане положення є вагомим аргументом для запровадження прогностичних технологій у бо­ танічних садах та дендропарках з метою вияв­ лення можливостей іноземних рослин прикра­ шати краєвиди нових для них регіонів. Ство­ рення колекційного та експозиційного фондів рослин світової флори в ботанічних устано­ вах України має відповідати певним вимогам. Ос новною з них є відбір стійкого асортименту декоративних рослин, які здатні витримувати нові для них умови довкілля. Отже, стійкість рослин до лімітуючих екологічних чинників має вирішальне значення для будівницт ва де­ коративних композицій за участю інтродуко­ ваних рослин. Відбір стійких іноземних рос­ лин здійснюють методами інтродукцій ного прогнозування, які належним чином відпові­ дають обраним об’єктам дослідження та умо­ вам проведення інтродукційного експери­ менту [12]. Значення прогнозу адаптаційної здатності рослин у дослідженні природної та культурної спадщини народів світу (етноботанічні аспекти) Практичне втілення викладених вище мір ку­ вань у ботанічних садах та дендропарках Ук­ раїни ми розглядаємо з позицій ландшафтної архітектури, тобто стійкий асортимент деко­ ративних рослин світової флори як органічну складову експозицій унікальної природної та культурної спадщини народів з різних регіо­ нів світу. Цей напрям етноботанічних дослі­ джень стає популярним в Україні, а Національ­ ний ботанічний сад імені М.М. Гришка є про­ відною установою з демонстрації експозицій, створених за таким принципом. Етноботаніч­ ні експозиції є не лише мальовничою ок расою урбанізованих територій, вони мають просвіт­ ницьке та виховне значення у пропаганді до­ сягнень світової культури і ландшафт ного мис­ тецтва народів світу. Етноботаніка — це розділ ботаніки, який вивчає використання рослин різними етніч­ ними групами. Основним завданням цієї на­ уки є збір та систематизація народних знань про рослини та їх прикладне значення в бага­ тьох сферах діяльності людства. Вперше тер­ мін «етноботаніка» запропонував американ­ ський ботанік Джон Харшбергер у 1895 р. Од­ нак ще в 77 р. н. е. грецький лікар Діоскорид розповсюдив ілюстрований травник з інфор­ мацією про 600 рослин Середземномор’я. Три­ валий час це авторитетне видання було попу­ лярним джерелом знань про лікарські, їстівні та отруйні рослини у Середньовіччя. В епоху Великих географічних відкриттів мореплавці привозили додому нові рослини, що сприяло становленню та розвитку європейських бота­ нічних садів. Колекції рослин у багатьох садах та дендропарках Європи було створено за ет­ ноботанічним принципом. Новим поштовхом для вивчення рослин світової флори стали пра­ ці К. Ліннея. Його книга «Species Plan ta rum» містила опис близько 5 900 рослин. У XIX ст. відзначено пік ботанічних досліджень. О. Гум­ больдта, який зібрав дані щодо рослин у бага­ тьох країнах, вважають засновником гео графії 5ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів Світу в Національному ботанічному... рослин. Ботаніками в різних регіонах світу бу ла зібрана цікава інформація про корисні та шкід­ ливі властивості рослин, які використовувало місцеве населення, що сприяло розвитку ет­ ноботаніки як самостійної науки. У XX ст. етноботаніка від простого збиран­ ня фактів перейшла до їх вивчення на нових методологічних та концептуальних засадах, а засновником академічної етноботаніки прий­ нято вважати Річарда Еванса Шултса. Він роз­ глядав етноботаніку як самостійну науку, яка сформувалася на межі етнографії та ботаніки і використовує методи обох наук. В Україні струк­ туризацію етноботаніки вперше запропонував Б.В. Заверуха [21], який виділив і обґрунтував такі її розділи: 1) теоретична етноботаніка — вивчає розвиток досліджень в історичному ас­ пекті, їх сучасний стан і перспективи на май­ бутнє, узагальнює досвід та розробляє методи досліджень, визначає основні напрями науки; 2) номенклатурна — з’ясовує специфіку та по­ ходження народних назв рослин у різних міс­ цевостях і в різних народів, проводить їх по­ рівняльний аналіз, ідентифікацію з науковими дослідженнями; 3) практично­побутова — до­ сліджує особливості практичного викорис­ тання різних видів рослин для побутових і ви­ робничих потреб; 4) фітотерапевтична — вив­ чає проблеми застосування рослин у практиці народної медицини та ветеринарії; 5) духовно­ культурна — вивчає особливості використан­ ня рослин у релігійних і культових обрядах, відображення образів рослин у міфології, ле­ гендах, піснях, символіці, орнаментиці, архі­ тектурі, вишивці, флористиці; 6) меморіальна і геральдична — досліджує застосування рос­ лин для створення національної символіки; 7) фітосинантропно­генезисна — вивчає по­ ходження культурних і адвентивних рослин та особливості формування їх ареалів; 8) архео­ етноботаніка (палеоетноботаніка) — вивчає спе­ цифіку використання рослин у давні історичні епохи; 9) неоетноботаніка — вивчає особ ливості сучасного використання рослин. Значний внесок у формування сучасної етно­ ботаніки зробили І.С. Івченко [23, 24], М.І. Шу­ мик, Н.І. Попіль [53], В.Б. Колосова [26], В.В. Куй­ біда [32] та ін. Проаналізовано світову історію етноботаніки, розроблено принципи форму­ вання експозицій природної та культурної спад­ щини народів світу, в ботанічних садах Украї­ ни з’явилися перші етноботанічні експози­ ції — сади світу, розроблено основні принципи етнодендрологічного районування тощо. В НБС імені М.М. Гришка, як провідній установі з цього напряму ботанічних досліджень, ство­ рено низку етноботанічних ділянок, на яких найкраще представлений Східний сектор (Ко­ рейський традиційний сад, ділянка Ти бетської культури і природи, Індонезійський традицій­ ний сад, започатковано створення Японсько­ го та Китайського садів). Особливості побу­ дови таких ділянок у рамках проекту будівни­ цтва садів світу докладно висвітлено в працях співробітників відділу ландшафтного будів­ ництва [25, 53]. У статті розглянуто роль інтродукційного прогнозування в будівництві етноботанічних експозицій. Це лише один, але важливий аспект, який за класифікаційною схемою Б.В. За верухи [21] належить до теоретичної етноботаніки. Значення прогнозу адаптаційної здатності рос­ лин, які використано в експозиціях садів світу, полягає у визначенні стійкості таких угрупо­ вань ще на етапі їх проектування, тобто до по­ чатку проведення мобілізації посадкового ма­ теріалу. Тому робота ландшафтного архітектора з будівництва садів світової флори має почина­ тися з відбору стійкого асортименту іноземних рослин з використанням методів прогнозу­ вання успішності їх переселення в нові еколо­ гічні умови. Таких методів є багато — десятки, а, можливо, понад сотню. З огляду на їх велику кількість і різноплановість вважаємо, що всі вони потребують систематизації та класифі­ кації. Це слід зробити для відбору оптималь­ них технологій прогнозування адаптаційної здатності рослин, які є кандидатами для ви­ користання в етноботанічних експозиціях. Система класифікації методів прогнозування В основу класифікації методів інтродукцій­ но го прогнозування покладено відомості про три джерела інформації про майбутнє: оцінка 6 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 М.І. Шумик, П.Є. Булах, Н.І. Попіль майбутньої події на основі досвіду, аналогії з відомими явищами та процесами; умовне продовження у майбутньому тенденцій, за ко­ но мірно стей, виявлених у минулому; моде­ лювання майбутнього стану явища чи проце­ су на підставі дослідження закономірностей їх розвитку. Джерела інформації про майбутнє визнача­ ють три основні способи прогнозування: 1) екс­ траполяція, 2) інтерполяція, 3) моделювання. До екстраполяційних методів ми віднесли велику та різноманітну групу прийомів (спо­ собів) дослідження, які дають змогу здійснити прогноз результатів інтродукції для регіонів за межами природних місцезростань рослин. Екстраполяція — це умовне продовження в май­ бутнє тенденцій розвитку організму, які в ми­ нулому та нині добре відомі. До них належать усі основні методи інтродукції рослин (кліма­ тичних аналогів, флорогенетичного та еко ло го­ історичного аналізів, філогенетичних комплек­ сів, геоботанічних едифікаторів, еколого­ста­ тистичний). Принципова відмінність інтерполяційного напряму в прогнозуванні полягає в тому, що результати інтродукції прогнозують для рос­ лин, які зростають у регіонах, котрі оточені густою мережею раніше створених інтродук­ ційних центрів. Проміжне значення еко ло гіч­ них умов зростання рослин встановлюють спе­ ціальними методами тренд­аналізу. Моделювання в інтродукції рослин спрямо­ ване на передбачення можливості існування організмів за межами їх ареалу за умови наяв­ ності вихідних даних (еколого­фіто цено тич ні характеристики регіонів, між якими здійсню­ ється обмін інтродукційним матеріалом, та основні біологічні особливості кандидатів в інтродуценти). Побудова моделі життєдіяль­ ності рослин за умов зміни основних параме­ трів їх існування та її аналіз дають змогу отри­ мати інформацію про стан рослин у майбут­ ньому. Існує понад 150 методів прогнозування на­ слідків дії екологічних чинників на стійкість та особливості функціонування живих орга­ ніз мів [3]. Усі вони вкладаються у наведену градацію способів прогнозування, але, не всі можуть бути використані в інтродукційному прогнозуванні. З огляду на існування великої кількості ме­ тодів прогнозування інтродукційної здатності рослин світової флори, які за своїми якостями можуть стати окрасою садів світу, вважаємо, що актуальною проблемою в інтродукції рос­ лин є створення електронної бази даних щодо методів інтродукційного прогнозування (ал­ горитми її побудови спрямовані на упоряд­ кування великого масиву інформації та вибір необхідного способу прогнозування реакції рослин на дію нових чинників середовища) [8, 9].Три групи способів прогнозування (екс­ траполяція, інтерполяція та моделювання) не включають найпоширенішу в інтродукції рос­ лин групу методів, яка отримала назву «ви­ падковий пошук». До цієї категорії належить метод «проб та помилок», який розглядається нами як приклад недосконалої організації ін­ тродукційного процесу і не належить до нау­ кових методів прогнозування. Він не виклю­ чає можливість випадкових експериментів з будь­якими об’єктами та допускає негативний їх результат. Згодом причини таких нев дач усу­ ваються. Суть методу краще відображує назва «метод випадкової вибірки та виправлення помилок». Він характеризується від сутністю попередніх уявлень про те, які об’єкти рос­ линного світу слід відібрати для підвищення ймовірності їх пристосування у нових умовах вирощування. У разі використання методу проб і помилок робочі гіпотези з’являються вже в процесі ін­ тродукційного експерименту та є його безпо­ середнім результатом. Потім їх конкретизу­ ють, уточнюють і за потреби виправляють. Та кий метод китайці назвали «мо шуй го хэ (переходити річку, намацуючи камені)». Во­ лодіючи методами наукового прогнозування, інтродуктор у мутному селевому потоці, як у прозорій воді бачить брід та впевнено ру­ хається до поставленої мети. В протилежному випадку стихійна компонента людської діяль­ ності здатна надовго затримати прогрес циві­ лізації. 7ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів Світу в Національному ботанічному... Використання методу пов’язане з експлуа­ тацією випадкового підходу до проведення ін­ тродукційного експерименту і в тих випадках, коли відомостей про кандидатів в інтродуценти не вистачає, він себе повністю виправдовує. Проте завдання дослідників на поперед ньо­ му етапі як раз і полягає у зборі різноманіт­ них відомостей про рослини, які планують пе реселити. Отже, метод проб та помилок має обмежене значення і не розглядається нами як науковий метод інтродукційного прогнозу­ вання. Розумінню значення численних і різнопла­ нових методів інтродукційного прогнозуван­ ня при створенні етноботанічних експозицій сприяє їх аналітичний огляд відповідно до прийнятої нами класифікації. До переліку основних технологій визначення адаптацій­ ної здатності рослин нами залучена переваж­ но інформація щодо переваг і недоліків кож­ ного з них, а також щодо особливості їх засто­ сування в конкретних умовах інтродукційного експерименту. Поширені серед інтродукторів методи прогнозу лише згадано в огляді, а ма­ ловідомим чи забутим технологіям та їх моди­ фікаціям приділено належну увагу. Практичне їх використання та наш особистий досвід за­ стосування методів прогнозування успішнос­ ті інтродукції буде висвітлено у другій частині статті. Також не згадано іншу групу методів інтродукційного прогнозування, які викорис­ товують не на попередньому етапі визначення інтродукційної спроможності рослин, тобто на стадії планування інтродукційного процесу, ще до початку переселення рослин, а на етапі інтродукційного експерименту в інтродукцій­ них центрах в умовах культури. Інтродукційну здатність вже переселених рослин визначають на наступних етапах їх розвитку. Прикладом таких досліджень є праці А.В. Гурського [19] та його послідовників. Традиційні методи екстраполяції (класичні методи інтродукції рослин) До екстраполяційних методів ми віднесли ве­ лику та різноманітну групу прийомів (спосо­ бів) дослідження, які дають змогу здійснити прогноз результатів інтродукції для регіонів, розташованих за межами природних місце­ зростань рослин. До них належать усі основні методи інтродукції рослин: метод кліматич­ них аналогів Г. Майра [55] та його модифікації (праці А. Pavari, Г.Т. Селянінова, F. Koppen, S. Paterson, Б.М. Головкина, М.А. Кохна, С.Є. Ко­ ровіна, О.С. Демідова, Й.Й. Сікури, В.М. Ос­ тапко, П.Є. Булаха, Г.М. Зайцева, Б.К. Термени тощо), метод флорогенетичного аналізу В.П. Ма­ леєва [38] з доповненнями (праці К.А. Собо­ левської, А.М. Кормиліцина, А.І. Толмачо­ ва, М.Г. Попова, М.І. Рубцова, Р.В. Камеліна, М.А. Кохна, Й.Й. Сікури), метод еколого­іс­ то рич ного аналізу флори М.В. Культіасова [33] з уточненнями (праці С.Є. Коровіна, Н.А. Базі­ левської, П.Є. Булаха), метод філогенетичних комплексів Ф.Н. Русанова [43] (з поясненнями М.В. Цицина та І.В. Белолипова), метод геобо­ танічних едифікаторів Ф.Н. Русанова [42], еко­ лого­статистичний метод М.О. Аврорина [1] (з доповненнями Г.М. Андреєва, Б.М. Голов­ кіна, Н.М. Александрової та Т.В. Шулькиної). Для інтродукторів рослин надзвичайно важ­ ливим за своїм значенням є ботаніко­гео гра­ фічний метод переселення рослин, адже інт­ ро дукція рослин є ботаніко­географічною проб­ лемою. Основи такого підходу до вивчення рослин були закладені у працях О.Н. Краснова [31] та М.І. Вавилова [15]. Більшість методів інтродукції є похідними від цих положень, а загальним фундаментом інтродукції рослин є праці О. Гумбольдта, А. Декандоля, А. Дю­ Брейля, Ч. Дарвіна, Е. Регеля, О.Н. Бекетова, та Є.В. Вульфа, які заклали передумови до проведення досліджень у галузі інтродукцій­ ного прогнозування. Наявність великої кількості публікацій з опису, аналізу та апробації згаданих класич­ них методів інтродукції та їх модифікацій дає змогу уникнути компіляцій та обмежитися посиланням на фундаментальні праці, в яких аналізуються зазначені вище роботи [2, 5, 11, 16, 17, 20, 28, 30, 44]. Один з авторів статті проаналізував праці з інтродукційного прогнозування та звернув особливу увагу на основні недоліки існуючих 8 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 М.І. Шумик, П.Є. Булах, Н.І. Попіль методів і низку фактів, які не вписуються в за­ гальноприйняті прогностичні концепції мето­ дів інтродукції рослин [11]. Наприклад, метод кліматичної аналогії не пояснює: чому деякі ефемери аридної зони з успіхом знаходять другу батьківщину в помірному поясі Європи; чому потенційні адаптивні можливості рослин однієї флори є різними; чому найбільша плас­ тичність притаманна домінантам та едифіка­ торам; чому трав’янисті рослини мають вищий адаптивний потенціал порівняно з деревними; чому релікти, ендеми та вузь ко спе ціа лізовані види є консервативними за своїми оз наками, а генетично молоді види, особливо види­мі гран­ ти молодих флорогенетичних ліній, характе­ ризуються значним адаптивним потенціалом; чому такі феномени, як «реверсії» та «спон­ танні гібриди віддаленої спорідненості», не вписуються в зазначену концепцію. Найсуттєвішим недоліком методу Г. Майра є те, що з великого числа кліматичних чинників, які характеризують райони­донори та ра йони­ акцептори інтродукційного матеріалу, зазви­ чай суб’єктивно вибирають лише один з них або декілька. Прикладів такого суб’єк тивізму багато. Таким чином, труднощі з використан­ ням концепції кліматичної аналогії полягають у необхідності одночасного обліку великої кіль­ кості кліматичних показників у регіонах, які порівнюють. Складний у методичному відно­ шенні спосіб виділення активно діючих на ор­ ганізм кліматичних чинників з великої їх су­ купності ґрунтується на використанні методів математичного моделювання. В інтродукцій­ ному прогнозуванні він не набув поширення. Одна з помилок Г. Майра полягала в тому, що пошук близьких за кліматичними параме­ трами регіонів призвів його до заперечення ідей акліматизації рослин. Однак на той час сутність поняття «акліматизація» дещо відріз­ нялася від сучасної. За останніми даними, процес акліматизації полягає у перебудові ге­ нетичної структури рослини в процесі її три­ валої адаптації до нових еколого­географічних умов вирощування [7, 14, 40]. За часів Г. Май­ ра такі дослідження були за межами можли­ востей науки. Таким чином, концепція кліматичної ана­ логії однобічно висвітлює передумови інтро­ дукції та потребує доповнень. До основних помилок В.П. Малеєва (метод флорогенетичного аналізу) слід віднести: ви­ знання лише індуктивних емпіричних методів досліджень; заперечення значної різниці між якісними (корінними) та кількісними показ­ никами клімату різних країн; визнання лише індивідуальної модифікаційної мінливості в ак­ ліматизаційному процесі; заперечення наяв­ ності кліматичних аналогій. Метод еколого­історичного аналізу флори М.В. Культіасова є одним з найкращих у про­ гностичному аспекті, оскільки являє собою син­ тез екологічних та історичних методів дослі­ джень. Він дає змогу об’єктивно обґрунтувати попередній відбір інтродуцентів і має певні пе­ реваги порівняно з іншими методами прогнозу [2, 11, 27]. Суттєвих недоліків метод немає, а його переваги та можливості виявлені нами на прикладі інтродукції видів роду Allium L. захід­ ного Тянь­Шаню [4]. Метод філогенетичних комплексів Ф.Н. Ру са­ нова використовують у системі заходів з відбору перспективних інтродуцентів і протистав ляють хаотичній (безсистемній) інтродук ції рослин. Прогностичне значення методу полягає у відборі найперспективніших для певного інтродукцій­ ного центру видів одного роду чи родини на під­ ставі їх порівняльних досліджень. Ідея історич­ ності лежить в основі методичних рекомендацій Ф.Н. Русанова. Метод філогенетичних комплек­ сів дає змогу використовувати інтродукційний експеримент як для визначення інтродукційно­ го потенціалу близьких видів, так і для вирішен­ ня питань систематики та філогенії рослин. Метод геоботанічних едифікаторів Ф.Н. Ру­ санова також дає змогу виявити перспективні для інтродукції види. Він ґрунтується на загаль­ новідомому факті про високу адаптаційну здат­ ність едифікаторів до різноманітних умов се­ редовища. Такі рослини Ф.Н. Русанов назвав переможцями у боротьбі за виживання. До не­ доліків методу можна віднести його обмежені можливості, оскільки не всі відібрані для пере­ селення види є едифікаторами. 9ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів Світу в Національному ботанічному... Еколого­статистичний метод М.О. Аврори­ на пройшов величезну апробацію. Його мож­ ливості широко використовують у різних ре­ гіонах світу. Особливістю методу є застосування статистичних методів не лише для виявлення достовірності даних, а і для визначення зако­ номірностей переселення рослин. На нашу думку, значні переваги для оцінки адаптаційної здатності рослин мають метод еко­ лого­історичного аналізу флори М.В. Куль тіа со ва та еколого­статистичний метод М.О. Аврорина, але це не означає, що за певних умов інші методи не варті уваги. Наприклад, еколого­ біо мор фо ло­ гічний метод О.О. Лаптєва [34] значно збагачує прогностичний аспект інтродукції рослин з по­ зицій еволюційного вчення та екології рослин. Непоширені (забуті) екстраполяційні методи прогнозування До групи екстраполяційних методів прогно­ зування адаптаційної здатності рослин за ме­ жами їх природного ареалу належать не лише загальновідомі методи інтродукції рослин (кліматичних аналогів, флорогенетичного та еколого­історичного аналізу, філогенетичних комплексів, геоботанічних едифікаторів та еко­ лого­статистичний). Інші методи оцінки ре­ зультатів майбутнього експерименту з пересе­ лення рослин не отримали широкого поши­ рення в інтродукції рослин, але становлять не тільки історичний інтерес. Відповідно до теорії витривалості (толерант­ ності) рослин Д. Гуда [54] види займають лише ті території, де умови середовища відповіда­ ють потребам рослин. Ареал, який може за­ ймати вид завдяки своїй витривалості, нази­ вається потенційним, а витривалість рослин розглядають як специфічну ознаку, контро­ льо вану законами еволюції, так само, як і мор­ фологічні ознаки. Теорія Д. Гуда недооцінює адаптаційні можливості рослин, зводячи їх до випадків натуралізації. Схожий недолік має палеоботанічна теорія А.Я. Сьюорда [49], згідно з якою потенційні можливості рослин визначаються відновлен­ ням їх дольодовикових ареалів. Обмеженість цього методу в зв’язку з необхідністю відтво­ рення пліоценових умов на прикладі видів роду клен показує М.А. Кохно [29]. Близький до теорії витривалості рослин Д. Гуда філогенетично­систематичний метод прогнозування інтродукційної здатності квіт­ кових рослин запропонував Г.К. Смик [45] у зв’язку з необхідністю створення в Централь­ ному ботанічному саду АН України ділянки «Система вищих рослин». Можливість пере­ селення рослин у розумінні автора визнача­ ється здатністю інтродукованого виду здій­ снювати життєві функції, зберігаючи основні ознаки виду (іноді змінюючи при цьому цикл розвитку і життєву форму) в умовах, змінених настільки, наскільки дозволяє це рівень його еволюційного розвитку. Таким чином, амплітуда коливань основ­ них зовнішніх чинників для різних за рівнем еволюційного розвитку видів буде різною. З ура­ хуванням цього положення проведено від бір об’єктів для інтродукції в умовах м. Києва за такими критеріями: місце виду в системі рос­ линного світу (загальний рівень організації), ознаки примітивності та високого ієрархічного рівня (життєва та екологічна форми) і рівень біохімічної організації виду. Найбільший інтерес у методі Г.К. Смика ста­ новить твердження про положення виду у філо­ генетичній системі, що є показником ус пішності його інтродукції. Інша праця Г.К. Смика [46] у галузі інтро­ дукційного прогнозу є розвитком поглядів Д. Гуда щодо потенційного ареалу. Це поняття покладено в основу визначення інтродукцій­ ної здатності видів — можливість здійснення всіх життєвих функцій у нових умовах. Потен­ ційний ареал розділено на шість зон. У пер­ шій наявні всі чинники, необхідні для вико­ нання життєвих функцій, у другій — відчува­ ється брак суми позитивних температур (утво­ рюється переважно несхоже насіння), у третій не забезпечується дозрівання насіння, у четвер­ тій не утворюються плоди, у п’ятій об мер зають квіткові бруньки, у шостій виживання інтро­ дуцентів можливе лише у разі зміни їх життє­ вої форми. До найважливіших чин ників середо­ вища, котрі визначають виживання рос лин у 10 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 М.І. Шумик, П.Є. Булах, Н.І. Попіль нових умовах, Г.К. Смик відносить нерегульо­ вані чинники (кількість тепла і тривалість світ­ лового дня). До філогенетично­систематичного методу відбору вихідного матеріалу близький систе­ матичний метод аналізу флори, запропонова­ ний В.Г. Собком [48]. Їх об’єднує твердження про те, що положення виду у філогенетичній системі є критерієм відбору інтродукційного матеріалу. Систематичне дослідження видо­ вого складу рослин України, на думку автора, є теоретичною передумовою прогнозу успіш­ ності інтродукції рослин, а подальший розвиток методів інтродукційного прогнозування по лягає у використанні географічних, еко ло го­ це но тич­ них і біоморфологічних відомостей [47]. Метод прогнозування наслідків інтродук­ ційного процесу, запропонований С.С. Харке­ вичем [52], ґрунтується на використанні основ­ них хорологічних понять. На його думку, про­ стір між протоареалом і екоареалом, як і між девтероареалом та екоареалом, ергазіоареа­ лом і екоареалом, являє собою перспективне інтродукційне поле. Для прогнозування ус піш­ ності інтродукції необхідно визначити ме жі та окреслити екоареал як експериментально, так і теоретично. Важливе значення в інтродукційному про­ гнозуванні має теорія оптимуму, яка ґрунту­ ється на кількісних статистичних методах до­ слідження [22]. Її концептуальною основою є правило оптимуму в біологічних явищах, сфор­ мульоване П.В. Терентьєвим [50]. Відповідно до цієї теорії результати будь­яких географіч­ них переміщень живих організмів оцінюють у зв’язку з їх видовим оптимумом. Основні йо­ го параметри (межі) за комплексом найваж­ ливіших екологічних чинників для кандида­ тів в інтродуценти встановлюють за правилом П.В. Терентьєва [22] (концепція кліматичної аналогії), яке передбачає порівняння основ­ них параметрів вегетаційного періоду, котрі визначають графічним методом зустрічних кри­ вих. Основою метода є уявлення про два най­ важливіших екологічних чинника (темпера­ тура повітря і тривалість дня), мінливість яких залежить від географічної широти місця. З цими показниками корелятивно пов’язана більшість інших екологічних чинників. Запропонована методика виявлення зон прагматичного оп­ тимуму для вирощування рослин дає змогу розробити асортимент рослин, який найбіль­ ше відповідає ґрун тово­кліматичним умовам області або району, що є запорукою підви­ щення продуктивності земель без істотного збільшення матеріальних і трудових витрат. На думку Г.М. Зайцева, відповідно до теорії оптимуму має бути розроблена програма інт­ родукції, яка полягає в розподілі території краї­ ни на однорідні кліматичні райони, а також у цільовому вивченні флори країни і світової флори для визначення джерел залучення видів з бажаними властивостями. Фізіолого­біохімічні та генетичні передумови інтродукції рослин Інтродукція рослин як синтетична наука асимілювала принципи та методи інших наук. В екстраполяційному прогнозуванні отрима­ ли поширення фізіолого­біохімічні та гене­ тичні методи оцінки адаптаційної здатності рослин. Аналіз можливостей їх використання в інтродукційному прогнозуванні свідчить про високу ефективність оцінки адаптаційної здат­ ності рослин за результатами вивчення білко­ вих комплексів насіння, сполук вторинного обміну, особливостей фотосинтезу кандидатів в інтродуценти та рівня плоїдності рослин. Се­ ред штучних генетичних методів підвищення стійкості інтродукованих рослин та збільшен­ ня їх генотипічного різноманіття заслуговують на увагу методи генетичної трансформації [34], мікроклонального розмноження, гібридизації, експериментального мутагенезу, культури ізо­ льованих клітин, тканин та органів, а також експериментальної поліплоїдії [6]. Методи інтродукційного прогнозування щодо рослин захищеного ґрунту Визнано помилковою думку щодо можливості повної імітації в тепличних комплексах при­ родних чинників середовища. Це визначає до­ цільність попереднього вивчення екологічних умов зростання рослин на їх батьківщині з 11ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів Світу в Національному ботанічному... метою отримання достовірного прогнозу що до перспективи їх вирощування в умовах захи­ щеного ґрунту. В основу специфічних кон цепцій екстраполяційного прогнозування що до тропіч­ них і субтропічних рослин покладено уявлен­ ня про екологічну амплітуду інтродуцентів, яка набуває прогностичного значення лише при порівнянні екологічних параметрів рос­ лин у природних умовах та оранжерейних ре­ жимах (метод еколого­географічного порів­ няння). Існують також інші аспекти прогнозування інтродукційної здатності тропічних рослин: інтродукційне районування земної кулі від­ повідно до фітокліматичної класифікації бо­ таніко­географічних районів­донорів вихідно­ го матеріалу, онтогенетичне вивчення рослин з виявленням «критичних» (вразливих) етапів розвитку, біоморфологічне вивчення рослин (концепція біоморфотипів), порівняльне вив­ чення ритміки росту і розвитку рослин (метод фітофеноіндикаторів). Більшість концепцій про­ гнозування адаптивних реакцій теплолюб них рослин у захищеному ґрунті за позичені з тео­ рії та методів оцінки інтродукційної здатності рослин відкритого ґрунту. Інтерполяційні методи Густа мережа інтродукційних центрів, яка сформувалася на базі використання екстра­ поляційних методів, є передумовою інтерпо­ ляційного прогнозування адаптаційної здат­ ності рослин. Принципова відмінність інтер­ поляційного напряму в прогнозуванні полягає в тому, що прогноз результатів інтродукції здійснюють для рослин, які зростають у про­ міжних екологічних умовах між дослідженими в раніше створених інтродукційних центрах. Особливе значення інтерполяційні методи ін­ тродукції мають у ландшафтному будівництві, де перспективне планування та підготовка про­ гнозних рішень є необхідними. На жаль, методи інтерполяції не отримали поширення. Орга­ нізація їх розробки має бути пріоритетним зав­ данням ботанічних садів та дендропарків, а в інтерполяційній технології важливе місце ма­ ють займати математичні методи та наявність електронної бази даних. Значний досвід ви­ користання інтерполяційних методів прогно­ зування результатів інтродукції мають співро­ бітники ботанічних установ Казахстану [41], де є всі передумови для реалізації інтерполя­ ційного прогнозу. Математичне моделювання як метод інтродукційного прогнозування В інтродукції рослин моделювання допома­ гає передбачити можливість існування орга­ нізмів за межами їх ареалу за умови наявності вихідних даних (еколого­фітоценотичні ха рак­ те рис тики регіонів, між якими здійснють об­ мін інтродукційним матеріалом, та основні біологічні особливості кандидатів в інтроду­ центи). Загальною теоретичною основою запропо­ нованої нами моделі прогнозування інтродук­ ційної здатності рослин є теорія оптимуму, яка розглядається з позицій загальної теорії сис­ тем, розробленої Ю.А. Урманцевим [51]. Наш варіант моделі являє собою систему регресій­ них рівнянь і дає змогу не лише описати за­ лежність показника життєдіяльності інтроду­ кованих рослини (стійкість, продуктивність, вихід біологічно активних речовин) від дії двох та більшої кількості чинників середовища, а і здійснити підбір такого поєднання екологіч­ них чинників, за якого значення цього показ­ ника буде максимальним [10]. Для двохфак­ торного експерименту ця залежність опису­ ється рівнянням регресії: Y = B 0 + B 1 X 1 + B 2 X 2 + B 1,2 X 1 X 2 , де Y — показник функціонування інтродуцен­ та в нових умовах, X 1 та X 2 — лімітуючі еколо­ гічні чинники, B 0 , B 1 , B 2 , B 1,2 — коефіцієнти регресії, які кількісно оцінюють дію кожного чинника окремо та спільну їх дію. У запропонованому варіанті реалізації мо­ делі показником Y обрано показник життє­ вості рослин (Ж) чи його енергетичний еквіва­ лент (Е), а лімітуючими екологічними чинни­ ками — середньомісячну температуру повітря (Т) і довжину дня (Д). Відібрані екологічні чинники визначають основні параметри ве­ гетаційного періоду та корелятивно пов’язані 12 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 М.І. Шумик, П.Є. Булах, Н.І. Попіль з багатьма метеофакторами та екологічними умовами в цілому. За таких умов модель набу­ ває вигляду: Ж(Е) = B 0 + B 1 Т + B 2 Т + B 1,2 Т Д. Метод експертних оцінок та алгоритми побудови бази даних щодо методів прогнозування Метод ґрунтується на колективній експертизі фахівців з приводу цього питання (метод «Делфі»). На нашу думку, його використання пов’язане не з прогнозуванням реакції рослин на нові екологічні умови, а з відбором придат­ ного для певних умов проведення інтродук­ ційного експерименту методу прогнозу. Вели­ ка чисельність методів прогнозування та пуб­ лікації їх у літературних джерелах з різних наукових дисциплін потребують систематиза­ ції цієї інформації та вільного до неї доступу. У зв’язку з цим набуває актуальності створен­ ня електронної бази даних щодо методів ін­ тродукційного прогнозування. Створення такої бази даних необхідне для упорядкування великого масиву інформації та вибору необхідного способу прогнозування реакції рослин на дію нових чинників сере­ довища. Нами встановлено основні вимоги до бази даних, яка отримала назву «Електронна експертна система методів прогнозування» (ЕС), і розроблено алгоритм її побудови (ри­ сунок). Запропонований варіант послідовності дій зі створення ЕС легко відтворити на практи­ ці, а її використання дає інформацію про іс­ нуючі способи прогнозування та сприяє ви­ бору найоптимальнішого з них у конкретних умовах проведення інтродукційного експе­ рименту [9]. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Аврорин Н.А. Эколого­статистические методы в ин­ тродукции растений (по опыту Полярно­альпий­ ского ботанического сада) / Н.А. Аврорин // Успе­ хи интродукции растений. — М.: Наука, 1973. — С. 102—113. 2. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений / Н.А. Базилевская. — М.: Изд­во Моск. ун­та, 1964. — 131 с. 3. Большаков В.Н. Экологическое прогнозирование / В.Н. Большаков. — М.: Знание, 1983. — 64 с. 4. Булах П.Е. Луки природной флоры Средней Азии и их культура в Украине / П.Е. Булах. — К.: Наук. думка, 1994. — 124 с. 5. Булах П.Е. Методологические аспекты интродук­ ционного прогноза / П.Е. Булах // Інтродукція рос­ лин. — 1999. — № 1. — С. 30—35. 6. Булах П.Е. Физиолого­биохимические и генетиче­ ские предпосылки интродукции растений / П.Е. Бу­ лах // Інтродукція рослин. — 2000. — № 3­4. — С.44—48. 7. Булах П.Е. Основные понятия и термины интро­ дукции растений / П.Е. Булах // Інтродукція рос­ лин. — 2001. — № 1­2. — С. 132—138. 8. Булах П.Е. Алгоритмы теории сходства в интро­ дукции и селекции растений / П.Е. Булах // Інт­ родукція рослин. — 2002. — № 3­4. — С. 31—38. 9. Булах П.Е. Алгоритмы создания, хранения и ис­ пользования информации о методах прогноза в интродукции растений / П.Е. Булах // Інтродукція рослин. — 2004. — № 3. — С. 3—6. 10. Булах П.Е. Математическое моделирование как ме­ тод интродукционного прогнозирования / П.Е. Бу­ лах // Інтродукція рослин. — 2009. — № 4. — С. 3—10. 11. Булах П.Е. Теория и методы прогнозирования в ин тродукции растений / П.Е. Булах. — К.: Наук. думка, 2010. — 111 с. 12. Булах П.Е. Теория устойчивости в интродукции растений / П.Е. Булах, Н.И. Шумик. — К.: Наук. думка, 2013. — 152 с. 13. Булах П.Є. Прогнозування як обов’язковий етап інтродукційної роботи / П.Є. Булах // Вісн. Київ. ун­ту імені Тараса Шевченка. — 1999. — Вип. 1. — С. 34—35. Схема побудови «Електронної експертної системи методів прогнозування» Визначення мети та завдань Визначення концепції вибору Формалізація Побудова бази даних Перевірка експертної системи 13ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів Світу в Національному ботанічному... 14. Булах П.Є. Про неоднозначне розуміння термінів адаптація і акліматизація в інтродукції рослин / П.Є. Булах, Є.М. Єльпітіфоров, Н.І. Попіль // Інт­ родукція рослин. — 2017. — № 1 (73). — С. 3—10. 15. Вавилов Н.И. Избранные труды: В 2­х т. / Н.И. Ва­ вилов. — Л.: Наука, 1967. — Т. 1. — 405 с. 16. Головкин Б.Н. Переселение травянистых многолет­ ников на Полярный Север. Эколого­мор фо ло­ гический аналіз / Б.Н. Головкин. — Л.: Наука, 1973. — 264 с. 17. Головкин Б.Н. Культигенный ареал растений / Б.Н. Головкин. — М.: Наука, 1988. — 184 с. 18. Гродзинский А.М. Некоторые методологические воп­ росы интродукции растений / А.М. Гродзинский // Интродукция и акклиматизация растений. — 1984. — Вып. 2. — С. 3—5. 19. Гурский А.В. Основные итоги интродукции дре­ весных растений в СССР / А.В. Гурский. — Л.; М.: Изд­во АН СССР, 1957. — 303 с. 20. Демидов А.С. Методика интродукционного прогно­ зирования в применении к тропическим и суб тро­ пическим растениям / А.С. Демидов // Бюл. ГБС РАН. — 1994. — Вып. 170. — С. 3—10. 21. Заверуха Б.В. О целесообразности проведения ис­ следований в области этноботаники / Б.В. Заверу­ ха // Биол. основы рац. использования, преобра­ зования и охраны растительного мира: Мат. го­ дич. сессии (Киев, 1­2 марта 1984). — К., 1984. — С. 34—38. 22. Зайцев Г.Н. Оптимум и норма в интродукции рас­ тений / Г.Н. Зайцев. — М.: Наука, 1983. — 269 с. 23. Івченко І.С. Розвиток дендрології у 18—20 ст. / І.С. Івченко. — К.: Вид­во НПУ імені М.П. Дра­ гоманова, 2009. — 287 с. 24. Івченко І.С. Історичне формування дендрології / І.С. Івченко. — К.: Вид­во НПУ імені М.П. Драго­ манова, 2011. — 351 с. 25. «Індонезія в Україні»: в рамках проекту будівництва садів Світу в НБС імені М.М. Гришка НАН Украї­ ни / Н.І. Попіль, М.І. Шумик, В.М. Ос тап’юк, П.Є. Булах, Т.С. Счепіцька, О.В. Клюєнко // Ланд­ шафтна архітектура в Ботанічних садах і Дендро­ парках: X Міжнар. наук. конф.: Мат. конф., 12— 15 червня 2018 р. — Кам’янець­Подільський: ФОП Сисин О.В., 2018. — С. 95—99. 26. Колосова В.Б. Славянская этноботаника: очерк истории / В.Б. Колосова // Труды лингвистических исследований. — 2010. — Т. 6, ч. 1. — С. 7—30. 27. Коровин С.Е. Флора Ташкентского Алатау в пер­ спективе интродукции / С.Е. Коровин // Тр. ГБС АН СССР. Сер. Экология и интродукция расте­ ний. — 1963. — Вып. 9. — С. 38—109. 28. Коровин С.Е. Интродукционный прогноз и его методические аспекты / С.Е. Коровин, А.С. Де­ мидов // Журн. общ. биологии. — 1981. — Т. XLII, № 5. — С. 673—679. 29. Кохно Н.А. Клены Украины / Н.А. Кохно. — К.: Наук. думка, 1982. — 184 с. 30. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродук­ ции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. — К.: Наук. думка, 1994. — 186 с. 31. Краснов А.Н. Курс земледелия / А.Н. Краснов. — СПб., 1909. — 656 с. 32. Куйбіда В.В. Екологія і географічні назви / В.В. Куй­ біда. — Фастів: Поліфаст, 2002. — 176 с. 33. Культиасов М.В. Экологические основы ин т ро дук­ ции растений природной флоры / М.В. Культиасов // Тр. ГБС АН СССР. Сер. Экология и интродук­ ция растений. — 1963. — Вып. 9. — С. 3—37. 34. Лаптев О.О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення / О.О. Лаптев. — К.: Фіто­ соціоцентр, 2001. — 128 с. 35. Левенко Б.А. Трансгенные растения. Современное состояние, проблемы, перспективы / Б.А. Левен­ ко. — К.: Дошкольник, 2000. — 304 с. 36. Максименко В.И. Прогнозирование в науке и тех­ нике / В.И. Максименко, Д. Эртель. — М.: Фи­ нансы и статистика, 1982. — 238 с. 37. Малая Российская энциклопедия прогностики. — М.: Институт экономических стратегий, 2007. — 326 с. 38. Малеев В.П. Теоретические основы акклиматизации растений: Приложение к Трудам по прикладной ботанике, генетике и селекции / В.П. Ма ле ев. — Л.: Сельхозгиз, 1933. — 262 с. 39. Матвієнко В.Я. Прогностика / В.Я. Матвієнко. — К.: Українські пропілеї, 2000. — 484 с. 40. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах / П.А. Мо­ роз. — К.: Наук. думка, 1990. — 208 с. 41. Проскуряков М.А. Опыт и перспективы прогнози­ рования результатов интродукций древесных рас­ тений в Казахстане / М.А. Проскуряков, В.Г. Ру­ баник // Бюл. ГБС РАН. — 1986. — Вып. 140. — С. 55—58. 42. Русанов Ф.Н. Новые методы интродукции расте­ ний / Ф.Н. Русанов // Бюл. ГБС АН СССР. — 1950. — Вып. 7. — С. 27—37. 43. Русанов Ф.Н. Метод родовых комплексов в интро­ дукции растений и его дальнейшее развитие / Ф.Н. Русанов // Бюл. ГБС РАН СССР. — 1971. — Вып. 81. — С. 15—20. 44. Сікура Й.Й. Інтродукція рослин (її значення для розвитку цивілізацій, ботанічної науки та збе ре­ жен ня різноманіття рослинного світу) / Й.Й. Сі­ ку ра, В.В. Капустян. — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — 280 с. 45. Смик Г.К. Філогенетично­систематичний метод прогнозування інтродукційної здатності квіткових рослин / Г.К. Смик // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1973. — Вип. 6. — С. 11—18. 14 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 М.І. Шумик, П.Є. Булах, Н.І. Попіль 46. Смык Г.К. Отбор интродуцентов и прогнозирование интродукционной способности вида / Г.К. Смык // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. — 1989. — Вып. 16. — С. 43—46. 47. Собко В.Г. Интродукция редких и исчезающих растений флоры Украины в связи с их охраной / В.Г. Собко: Автореф. дис. … д­ра биол. наук: 03.00 05. — Ялта, 1993. — 38 с. 48. Собко В.Г. Охрана редких видов растений флоры Украины. Систематический аспект / В.Г. Собко // Интродукция и акклиматизация растений. — 1993. — Вып. 17. — С. 12—16. 49. Сьюорд А.Я. Века и растения. Обзор растительности прошлых геологических периодов / А.Я. Сьюорд. — М.; Л., 1936. — 136 с. 50. Терентьев П.В. Метод корреляционных плеяд / П.В. Терентьев // Вестн. ЛГУ. Сер. Биол. — 1959. — № 9, вып. 2. — С. 137—141. 51. Урманцев Ю.А. Системный подход к проблеме ус тойчивости растений (на примере исследова­ ния зависимости содержания пигментов в ли­ стьях фасоли от одновременного действия на нее засухи и засоления) / Ю.А. Урманцев // Фи­ зиология растений. — 1979. — Т. 26, вып. 4. — С. 762—777. 52. Харкевич С.С. Пути использования и охраны при­ родной флоры / С.С. Харкевич // Интродукция растений и зеленое строительство. — К.: Наук. думка, 1973. — С. 5—8. 53. Шумик М.І. Етноботанічний принцип формуван­ ня експозиційних ділянок в ботанічних садах / М.І. Шумик, Н.І. Попіль // Інтродукція рослин: сучасний стан, проблеми та перспективи. Міжна­ родна наукова конференція (14—17 травня 2019 р.). — Харків, 2019. — С. 63—69. 54. Good D.O. A theory of plant geography / D.O. Good // The New Phytologist. — 1931. — Vol. 30, N 3. — P. 99—108. 55. Mayr H. Naturgesetzlicher Grundlage des Waldbaues / H. Mayr. — Berlin: Parey, 1909. — 366 р. Рекомендувала Н.В. Заіменко Надійшла 08.07.2019 REFERENCES 1. Avroryn, N.A. (1973), Ekologo­statisticheskie metody v introdukczii rastenij (po opytu Polyarno­alpijskogo botanicheskogo sada) [Ecological and statistical meth­ ods in plant introduction (based on the experience of the Polar­Alpine Botanical Garden)]. Uspekhi in­ trodukczii rastenij [Success of plant introduction]. Moskow: Nauka, pp. 102—113. 2. Bazilevskaya, N.A. (1964), Teoriya i metody introdukt­ sii rasteniy [Theory and methods of plant introduc­ tion]. Moskow: Izd­vo Mosk. un­ta, 131 p. 3. Bolshakov, V.N. (1983), Ekologicheskoye prognoziro­ va niye [Environmental forecasting]. Moskow: Zna ni ye, 64 p. 4. Bulah, P.Ye. (1994), Luki prirodnoy flory Sredney Azii i ikh kultura v Ukraine [Onions of natural flora of Cent­ ral Asia and their culture in Ukraine]. Kyiv: Nauk. dumka, 124 p. 5. Bulah, P.Ye. (1999), Metodologicheskiye aspekty int­ roduktsionnogo prognoza [Methodological aspects of the introduction of the forecast]. Introdukciya roslin [Plant Introduction], N 1, pp. 30—35. 6. Bulah, P.Ye. (2000), Fiziologo­biokhimicheskiye i ge­ neticheskiye predposylki introduktsii rasteniy [Physio­ logical, biochemical and genetic background of plant introduction]. Introdukciya roslin [Plant Introducti on], N 3—4, pp. 44—48. 7. Bulah, P.Ye. (2001), Osnovnyye ponyatiya i terminy introduktsii rasteniy [Basic concepts and terms of plant introduction]. Introdukciya roslin [Plant Introduction], N 1—2, pp. 132—138. 8. Bulah, P.Ye. (2002), Algoritmy teorii skhodstva v int­ roduktsii i selektsii rasteniy [Algorithms of the theory of similarity in the introduction and selection of plants]. Introdukciya roslin [Plant Introduction], N 3—4, pp. 31—38. 9. Bulah, P.Ye. (2004), Algoritmy sozdaniya, khraneniya i ispolzovaniya informatsii o metodakh prognoza v int­ roduktsii rasteniy [Algorithms for creating, storing and using information about forecast methods in plant in­ troduction]. Introdukciya roslin [Plant Introduction], N 3, pp. 3—6. 10. Bulah, P.Ye. (2009), Matematicheskoye modelirova­ niye kak metod introduktsionnogo prognozirovaniya [Mathematical modeling as a method of introduction prediction]. Introdukciya roslin [Plant Introduction], N 4, pp. 3—10. 11. Bulah, P.Ye. (2010), Teoriya i metody prognozirov­ aniya v introduktsii rasteniy [Theory and methods of fo recasting in the introduction of plants]. Kyiv: Nauk. dumka, 111 p. 12. Bulah, P.Ye. and Shumik, N.I. (2013), Teoriya ustoy­ chivosti v introduktsii rasteniy [Theory of sustainability in plant introduction]. K.: Nauk. dumka, 152 p. 13. Bulah, P.Ye. (1999), Prohnozuvannya yak obovyazko­ vyy etap introduktsiynoyi roboty [Forecasting as a Com­ pulsory Stage of Introductory Work]. Visnyk Kyyivsko­ ho universytetu imeni Tarasa Shevchenka [Bulletin of the Taras Shevchenko University of Kyiv], N 1, pp. 34—35. 14. Bulah, P.Ye., Yelpitiforov, Ye.M. and Popil, N.I. (2017), Pro neodnoznachne rozuminnya terminiv adaptaciya i aklimatizaciya v introdukciyi roslin [About ambi­ guously different terminology of adaptation and acli­ matization in industrial production]. Introdukciya ros­ lin [Plant Introduction], N 1 (73), pp. 3—10. 15ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів Світу в Національному ботанічному... 15. Vavilov, N.I. (1967), Izbrannyye trudy: V 2­kh t. [Se lec­ ted Works: In 2 vol.]. Leningrad: Nauka, vol. 1, 405 p. 16. Golovkin, B.N. (1988), Kultigennyy areal rasteniy [Cul­ tivated area of plants]. Moskow: Nauka, 184 p. 17. Golovkin, B.N. (1973), Pereseleniye travyanistykh mno­ goletnikov na Polyarnyy Sever. Ekologo­morfologi ches­ kiy analiz [Relocation of herbaceous perennials to the Po­ lar North. Ecological and morphological analysis]. Le­ ningrad: Nauka, 264 p. 18. Grodzinskiy, A.M. (1984), Nekotoryye metodologi ches­ kiye voprosy introduktsii rasteniy [Some methodologi­ cal issues of plant introduction]. Introduktsiya i akkli­ matizatsiya rasteniy [Plant introduction and acclimati­ zation]. N 2, pp. 3—5. 19. Gurskiy, A.V. (1957), Osnovnyye itogi introduktsii dre­ vesnykh rasteniy v SSSR [The main results of the int­ roduction of woody plants in the USSR]. Leningrad; Moskow: Izd­vo AN SSSR, 303 p. 20. Demidov, A.S. (1994), Metodika introduktsionnogo prognozirovaniya v primenenii k tropicheskim i sub­ tropicheskim rasteniyam [The methodology of intro­ duction prediction as applied to tropical and subtropi­ cal plants]. Byul. GBS RAN [Bull. the Main Botanical Garden of the Russian Academy of Sciences], N 170, pp. 3—10. 21. Zaverukha, B.V. (1984), O tselesoobraznosti provedeniya issledovaniy v oblasti etnobotaniki [On the feasibility of conducting research in the field of ethnobotany]. Biol. osnovy rats. ispolzovaniya, preobrazovaniya i okh rany ras­ titelnogo mira: Mat. godich. sessii, [Biol. basics of rat. use, transformation and conservation of the plant world: Mat. year Session]. Kyiv, 1­2 marta, pp. 34—38. 22. Zaytsev, G.N. (1983), Optimum i norma v introduktsii rasteniy [Optimum and normal in plant introduction]. Moskow: Nauka, 269 p. 23. Ivchenko, I.S. (2009), Rozvytok dendrolohiyi u 18— 20 sto lytty [The development of dendrology in the 18—20 cen turies]. Kyiv: Vyd­vo NPU imeni M.P. Dra­ homanova, 287 p. 24. Ivchenko, I.S. (2011), Istorychne formuvannya dend­ rolohiyi [Historical formation of dendrology.]. Kyiv: Vyd­vo NPU imeni M.P. Drahomanova, 351 p. 25. Popil, N.I., Shumyk, M.I., Ostapyuk, V.M., Bulakh, P.Ye., Schepitska, T.S. and Klyuyenko, O.V. (2018), “Indo ne­ ziya v Ukrayini”: v ramkakh proektu budivnytstva sadiv Svitu v NBS imeni M.M. Hryshka NAN Ukrayiny [“In­ donesia in Ukraine”: within the framework of the project of construction of the World Gardens in the NBS named after M.M. Gryshka NAS of Ukraine]. Landshaftna arkhitektura v Botanichnykh sadakh i Dendroparkakh: X Mizhnar. nauk. konf.: Mat. konf., 12—15 chervnya 2018 r. [Landscape Architecture in Botanical Gardens and Arboretums: X International. Scienc. Conf.: Mat. Conf., June 12­15, 2018]. Kamyanets­Podilskkyy: FOP Sysyn O.V., pp. 95—99. 26. Kolosova, V.B. (2010), Slavyanskaya etnobotanika: ocherk istorii [Slavic ethnobotany: an outline of history]. Tru­ dy lingvisticheskikh issledovaniy [Transactions of Lin­ guistic Studies], vol. 6, part 1, pp. 7—30. 27. Korovin, S.Ye. (1963), Flora Tashkentskogo Alatau v per spektive introduktsii [Flora of Tashkent Alatau in the perspective of introduction]. Tr. GBS AN SSSR. Ser. Ekologiya i introduktsiya rasteniy [Tr. GBS AN USSR. Ser. Ecology and plant introduction], vol. 9, pp. 38—109. 28. Korovin, S.Ye. and Demidov, A.S. (1981), Introdukt­ sionnyy prognoz i yego metodicheskiye aspekty [In­ troduction forecast and its methodological aspects]. Zhurn. obshch. Biologii [Journal. general biology], vol. XLII, N 5, pp. 673—679. 29. Kokhno, N.A. (1982), Kleny Ukrainy [Maples of Uk­ raine]. Kyiv: Nauk. dumka, 184 p. 30. Kokhno, N.A. and Kurdyuk, A.M. (1994), Teoreti ches­ kiye osnovy i opyt introduktsii drevesnykh rasteniy v Ukraine [Theoretical foundations and experience of introducing woody plants in Ukraine.]. Kyiv: Nauk. dumka, 186 p. 31. Krasnov, A.N. (1909), Kurs zemledeliya [The course of agriculture]. S. Petersburg, 656 p. 32. Kuybida, V.V. (2002), Ekolohiya i heohrafichni nazvy [Ecology and geographical names.]. Fastiv: Polyfast, 176 p. 33. Kultiasov, M.V. (1963), Ekologicheskiye osnovy int ro­ duktsii rasteniy prirodnoy flory [Ecological basis of the introduction of plants of natural flora]. Tr. GBS AN SSSR. Ser. Ekologiya i introduktsiya rasteniy [Tr. GBS AN USSR. Ser. Ecology and plant introduction], vol. 9, pp. 3—37. 34. Laptev, O.O. (2001), Introduktsiya ta aklimatyzatsiya roslyn z osnovamy ozelenennya [Introduction and ac­ climatization of plants with the basics of landscaping]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 128 p. 35. Levenko, B.A. (2000), Transgennyye rasteniya. Sovre­ mennoye sostoyaniye, problemy, perspektivy [Trans­ genic plants. Current state, problems, prospects]. Kyiv: Doshkolnik, 304 p. 36. Maksimenko, V.I. and Ertel, D. (1982), Prognozirov­ aniye v nauke i tekhnike [Forecasting in science and technology]. Moskow: Finansy i statistika, 238 p. 37. Malaya Rossiyskaya entsiklopediya prognostiki [Small Russian Encyclopedia of Forecasting]. (2007), Mos kow: Institut ekonomicheskikh strategiy, 326 p. 38. Maleyev, V.P. (1933), Teoreticheskiye osnovy akklima­ tizatsii rasteniy: Prilozheniye k Trudam po prikladnoy botanike, genetike i selektsii [Theoretical Foundations of Plant Acclimatization: Appendix to the Works on Applied Botany, Genetics and Breeding.]. Leningrad: Selkhozgiz, 262 p. 39. Matviyenko, V.Ya. (2000), Prohnostyka [Prognosis]. Kyiv: Ukrayinski propileyi, 484 p. 16 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 М.І. Шумик, П.Є. Булах, Н.І. Попіль 40. Moroz, P.A. (1990), Allelopatiya v plodovykh sadakh [Allelopathy in orchards]. Kyiv: Nauk. dumka, 208 p. 41. Proskuryakov, M.A. and Rubanik, V.G. (1986), Opyt i perspektivy prognozirovaniya rezultatov introduktsiy drevesnykh rasteniy v Kazakhstane [Experience and prospects for predicting the results of introductions of woody plants in Kazakhstan]. Byul. GBS AN SSSR [Bull. Main Botanical Garden of the USSR Academy of Sciences]. vol. 140, pp. 55—58. 42. Rusanov, F.N. (1950), Novyye metody introduktsii rasteniy [New methods of plant introduction]. Byul. GBS AN SSSR [Bull. Main Botanical Garden of the USSR Academy of Sciences], N 7, pp. 27—37. 43. Rusanov, F.N. (1971), Metod rodovykh kompleksov v introduktsii rasteniy i yego dalneysheye razvitiye [The method of generic complexes in the introduction of plants and its further development]. Byul. GBS AN SSSR [Bull. Main Botanical Garden of the USSR Academy of Sciences], vol. 81, pp. 15—20. 44. Sikura, Y.Y. and Kapustyan, V.V. (2003), Introduktsiya roslyn (yiyi znachennya dlya rozvytku tsyvilizatsiy, bo­ tanichnoyi nauky ta zberezhennya riznomanittya roslynnoho svitu) [Introduction of plants (its impor­ tance for the development of civilizations, botanical science and conservation of the diversity of flora)]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 280 p. 45. Smyk, H.K. (1973), Filohenetychno­systematychnyy metod prohnozuvannya introduktsiynoyi zdatnosti kvitkovikh roslyn [A phylogenetic and systematic me­ thod for predicting the introduction capacity of flow­ ering plants]. Introduktsiya ta aklimatyzatsiya roslyn na Ukrayini [Plant introduction and acclimatization in Ukraine], N 6, pp. 11—18. 46. Smyk, H.K. (1989), Otbor introdutsentov i prognozi­ rovaniye introduktsionnoy sposobnosti vida [Selection of introducers and prediction of the introduction abil­ ity of a species]. Okhrana, izucheniye i obogashcheni­ ye rastitelnogo mira [Protection, study and enrichment of the plant world], N 16, pp. 43—46. 47. Sobko, V.G. (1993), Introduktsiya redkikh i ischezay­ ushchikh rasteniy flory Ukrainy v svyazi s ikh okhranoy [Introduction of rare and endangered plants of the flora of Ukraine in connection with their protection.]. Avtoref. dis. … dok. biol. Nauk [Abstract dis. ... doc. biol. sciences]: 03.00 05. Yalta, 38 p. 48. Sobko, V.G. (1993), Okhrana redkikh vidov rasteniy flory Ukrainy. Sistematicheskiy aspekt [Protection of rare plant species of the flora of Ukraine. Systematic aspect]. Introduktsiya i akklimatizatsiya rasteniy [In­ troduction and acclimatization of plants], N 17, pp. 12—16. 49. Syuord, A.Ya. (1936), Veka i rasteniya. Obzor rastitel­ nosti proshlykh geologicheskikh periodov [Century and plants. Overview of vegetation from past geologi­ cal periods]. Moskow; Leningrad, 136 p. 50. Terentyev, P.V. (1959), Metod korrelyatsionnykh pley­ ad [Method of correlation pleiads]. Vestn. LGU. Ser. Biol. [Vestn. LSU. Ser. Biol.], N 9, iss. 2, pp. 137— 141. 51. Urmantsev, Yu.A. (1979), Sistemnyy podkhod k prob­ leme ustoychivosti rasteniy (na primere issledovaniya zavisimosti soderzhaniya pigmentov v list’yakh fasoli ot odnovremennogo deystviya na neyo zasukhi i zaso­ leniya) [A systematic approach to the problem of plant resistance (on the example of a study of the depend­ ence of the pigment content in bean leaves on the si­ multaneous action of drought and salinity on it)]. Fi­ ziologiya rasteniy [Plant Physiology], vol. 26, N 4, pp. 762—777. 52. Kharkevich, S.S. (1973), Puti ispolzovaniya i okhrany prirodnoy flory [Ways to use and protect the natural flora]. Introduktsiya rasteniy i zelenoye stroitelstvo [Plant introduction and green building]. Kyiv: Nauk. dumka, pp. 5—8. 53. Shumyk, M.I. and Popil, N.I. (2019), Etnobotanichnyy pryntsyp formuvannya ekspozytsiynykh dilyanok v bo­ tanichnykh sadakh [Ethnobotanical principle of for­ mation of exposition sites in botanical gardens]. Int ro­ duktsiya roslyn: suchasnyy stan, problemy ta perspek­ tyvy. Mizhnarodna naukova konferentsiya (14—17 trav­ nya 2019) [Plant introduction: current state, problems and prospects. International Scientific Conference (May 14—17, 2019)]. Kharkiv, pp. 63—69. 54. Good, D.O. (1931), A theory of plant geography. The New Phytologist, vol. 30, N 3, pp. 99—108. 55. Mayr, H. (1909), Naturgesetzlicher Grundlage des Wald­ baues. Berlin: Parey, 366 р. Recommended by N.V. Zaimenko Received 08.07.2019 Н.И. Шумик, П.Е Булах, Н.И. Попиль Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ИНТРОДУКЦИОННЫЙ ПРОГНОЗ КАК ВАЖНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПРОЕКТА СТРОИТЕЛЬСТВА САДОВ МИРА В НАЦИОНАЛЬНОМ БОТАНИЧЕСКОМ САДУ имени Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ. ЧАСТЬ 1 В исторической последовательности освещены роль и место научного прогнозирования в интродукции растений и ландшафтном строительстве. Разработан­ ные нашими предшественниками принципы «Общей прогностики» и ее основные положения приняты на­ ми для формирования прогностического аппарата ин­ т родукции растений. Прогноз рассматривается как 17ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів Світу в Національному ботанічному... теоретическая база и необходимый первоначальный этап интродукционного процесса. Научное направ­ ление по предвидению последствий переселения рас­ тений окончательно не сформировалось, но нет со­ мнений в необходимости внедрения прогностических технологий в ботанических садах и дендропарках для выявления адаптационных возможностей иноземных растений, призванных украшать ландшафты новых для них регионов. В историческом аспекте рассмотрено значение прогноза адаптационной способности растений в исследовании природного и культурного наследия народов мира. Кратко проанализирована мировая история этноботаники, которая дала толчок к рас­ пространению этого направления исследований в ботанических учреждениях Украины. Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украи­ ны стал ведущим учреждением по демонстрации экс­ позиций по такому принципу. Особое внимание уделено отбору методов про­ гноза для создания этноботанических экспозиций. Поскольку таких методов очень много, приведены принципы и система их классификации. По приня­ той схеме анализируются: классические методы ин­ тродукции растений, имеющие прогностическое зна­ чение; нераспространенные экстраполяционные ме­ тоды прогнозирования; физиолого­био хими чес кие и генетические предпосылки интродукции; особенно­ сти интродукционного прогнозирования для расте­ ний закрытого грунта; интерполяционные методы; методы математического моделирования. Объясняется необходимость создания базы дан­ ных о методах прогнозирования. Приведены алго­ ритм построения и основные требования к базе дан­ ных. Использование «Электронной экспертной сис­ темы методов прогнозирования» дает информацию о существующих способах прогнозирования и способ­ ствует выбору оптимального из них в конкретных ус­ ловиях проведения интродукционного эксперимен­ та. Практическая реализация апробированных нами упомянутых методов и их модификаций для созда­ ния садов Мира будет рассмотрена во второй части статьи. Ключевые слова: этноботаника, интродукция расте­ ний, сады Мира, прогнозирование адаптационной способности растений, методы прогноза, расшире­ ние ассортимента интродуцированных растений, ин­ тродукционное районирование, принципы построе­ ния экспозиционных участков мировой флоры. M.I. Shumyk, P.E. Bulakh, N.I. Popil M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv INTRODUCTION FORECAST AS AN IMPORTANT CONSTITUENT OF THE WORLD GARDEN BUILDING PROJECT IN M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE. PART 1 The role and place of scientific forecasting in plant intro­ duction and landscape construction have been considered in the historical sequence. Developed by our predecessors of the principle of “General prognosis” and its basic pro­ visions, we put in the formation of prognostic apparatus of plant introduction. The forecast is considered as a theo­ retical basis and a necessary and initial stage of the intro­ duction process. Scientific direction for anticipating the effects of plant relocation has not yet been fully formed, but there is no doubt that the introduction of prognostic technologies in botanical gardens and arboretums to iden­ tify the adaptive capacity of foreign plants to decorate the landscapes of new regions for them. The historical aspect considers the importance of pre­ dicting the adaptive capacity of plants in the study of the natural and cultural heritage of the peoples. The world his­ tory of ethnobotany has been briefly analyzed, which has given impetus to the dissemination of this field of research in the botanical institutions of Ukraine, M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine has be­ come a leading exposition agency on this principle. Particular attention is paid to the selection of forecasting methods for the creation of ethnobotanical exposures. Since there are dozens of such diverse methods, the principles and system of their classification are outlined. According to the adopted scheme are analyzed: classical methods of plant in­ troduction, which have prognostic value; non­common ex­ trapolation forecasting methods; physiological, biochemi­ cal and genetic prerequisites for introduction; features of introductory forecasting for plants of protected soil; inter­ polation methods; methods of mathematical modeling. The need to create a database of forecasting methods is ex­ plained. Their algorithms and basic requirements for the data­ base are presented. The use of the Electronic Expert System of Forecasting Methods gives information about the existing methods of forecasting and helps to choose the optimal intro­ duction of the experiment in the specific conditions. The practical implementation of the aforementioned methods we have tried and their modifications for the creation of World Gardens will be discussed in the second part of the article. Key words: ethnobotany, plant introduction, world gardens, prediction of plant adaptive capacity, forecasting methods, extension of the range of introduced plants, introductory zoning, principles of construction of exposition areas of the world flora.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1525
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:53:23Z
publishDate 2019
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/61/c16c895559643ac885919bf0298c4d61.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15252019-12-14T15:15:16Z Introduction forecast as an important constituent of the world garden building project in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Part 1 Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1 Shumyk, M.I. Bulakh, P.E. Popil, N.I. The role and place of scientific forecasting in plant introduction and landscape construction have been considered in the historical sequence. Developed by our predecessors of the principle of “General prognosis” and its basic provisions, we put in the formation of prognostic apparatus of plant introduction. The forecast is considered as a theoretical basis and a necessary and initial stage of the introduction process. Scientific direction for anticipating the effects of plant relocation has not yet been fully formed, but there is no doubt that the introduction of prognostic technologies in botanical gardens and arboretums to identify the adaptive capacity of foreign plants to decorate the landscapes of new regions for them. The historical aspect considers the importance of predicting the adaptive capacity of plants in the study of the natural and cultural heritage of the peoples. The world history of ethnobotany has been briefly analyzed, which has given impetus to the dissemination of this field of research in the botanical institutions of Ukraine, M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine has become a leading exposition agency on this principle. Particular attention is paid to the selection of forecasting methods for the creation of ethnobotanical exposures. Since there are dozens of such diverse methods, the principles and system of their classification are outlined. According to the adopted scheme are analyzed: classical methods of plant introduction, which have prognostic value; non-common extrapolation forecasting methods; physiological, biochemical and genetic prerequisites for introduction; features of introductory forecasting for plants of protected soil; interpolation methods; methods of mathematical modeling. The need to create a database of forecasting methods is explained. Their algorithms and basic requirements for the database are presented. The use of the Electronic Expert System of Forecasting Methods gives information about the existing methods of forecasting and helps to choose the optimal introduction of the experiment in the specific conditions. The practical implementation of the aforementioned methods we have tried and their modifications for the creation of World Gardens will be discussed in the second part of the article. В історичній послідовності висвітлено роль і місце наукового прогнозування в інтродукції рослин та ландшафтному будівництві. Розроблені нашими попередниками засади “Загальної прогностики” та її положення прийнято нами для формування прогностичного апарату інтродукції рослин. Прогноз розглядається як теоретична база та необхідний початковий етап інтродукційного процесу. Науковий напрям з передбачення наслідків переселення рослин остаточно не сформувався, але немає сумнівів у необхідності запровадження прогностичних технологій у ботанічних садах та дендропарках для виявлення адаптаційних можливостей іноземних рослин, які є прикрасою ландшафтів нових для них регіонів. В історичному аспекті розглянуто значення прогнозу адаптаційної здатності рослин у дослідженні природної та культурної спадщини народів світу. Коротко проаналізовано світову історію етноботаніки, яка дала поштовх до поширення цього напряму досліджень у ботанічних закладах України. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України став провідною установою з демонстрації експозицій за таким принципом. Особливу увагу приділено відбору методів прогнозу для створення етноботанічних експозицій. Оскільки таких методів багато, наведено принципи та систему їх класифікації. За прийнятою схемою аналізуються: класичні методи інтродукції рослин, які мають прогностичне значення; непоширені екстраполяційні методи прогнозування; фізіолого-біохімічні та генетичні передумови інтродукції; особливості інтродукційного прогнозування для рослин захищеного ґрунту; інтерполяційні методи; методи математичного моделювання. Пояснено необхідність створення бази даних щодо методів прогнозування. Наведено алгоритми побудови та основні вимоги до бази даних. Використання “Електронної експертної системи методів прогнозування” дає інформацію про існуючі способи прогнозування та сприяє вибору оптимального з них у конкретних умовах проведення інтродукційного експерименту. Практичну реалізацію апробованих нами зазначених методів та їх модифікацій для створення садів Світу буде розглянуто у другій частині статті. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1525 10.5281/zenodo.3566606 Plant Introduction; Vol 84 (2019); 3-17 Інтродукція Рослин; Том 84 (2019); 3-17 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3572674 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1525/1468 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Shumyk, M.I.
Bulakh, P.E.
Popil, N.I.
Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1
title Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1
title_alt Introduction forecast as an important constituent of the world garden building project in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Part 1
title_full Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1
title_fullStr Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1
title_full_unstemmed Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1
title_short Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1
title_sort інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів світу в національному ботанічному саду імені м.м. гришка нан україни. частина 1
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1525
work_keys_str_mv AT shumykmi introductionforecastasanimportantconstituentoftheworldgardenbuildingprojectinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukrainepart1
AT bulakhpe introductionforecastasanimportantconstituentoftheworldgardenbuildingprojectinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukrainepart1
AT popilni introductionforecastasanimportantconstituentoftheworldgardenbuildingprojectinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukrainepart1
AT shumykmi íntrodukcíjnijprognozâkvažlivaskladovaproektubudívnictvasadívsvítuvnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímenímmgriškananukraíničastina1
AT bulakhpe íntrodukcíjnijprognozâkvažlivaskladovaproektubudívnictvasadívsvítuvnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímenímmgriškananukraíničastina1
AT popilni íntrodukcíjnijprognozâkvažlivaskladovaproektubudívnictvasadívsvítuvnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímenímmgriškananukraíničastina1

Ähnliche Einträge