Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4. Адвентивні види: ксенофіти

Objective — to study the species composition and structure of spontaneous flora in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv); to summarize the information on the size and structure of the spontaneous flora of the introductory institutions of Ukraine. Material and methods. T...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2019
Main Author: Shynder, O.
Format: Article
Language:English
Published: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Online Access:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1526
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Plant Introduction
Download file: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860145062420152320
author Shynder, O.
author_facet Shynder, O.
author_sort Shynder, O.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-14T15:32:56Z
description Objective — to study the species composition and structure of spontaneous flora in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv); to summarize the information on the size and structure of the spontaneous flora of the introductory institutions of Ukraine. Material and methods. The study was conducted in 2010–2018 on the territory of the M.M. Gryshko Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Results. The list contains 123 taxa xenophytes, which is 18.9 % of the total spontaneous flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Probably, for the first time, 3 species of alien plants are presented for the urban flora of Kyiv: Acalypha australis, Anthriscus caucalis, Erysimum cuspidatum. Comparison of spontaneous flora of botanical gardens and arboretums of Ukraine is carried out. Conclusions. The entire xenophytes group in the botanical garden has an agricultural character. Colonies of new plants in Kyiv are now isolated, but with the preservation of existing conditions their populations will increase, while Anthriscus caucalis has a preconditions for further expansion. It is established that the dependence of the wealth of spontaneous flora of botanical gardens and arboretums on their area is not linear, but much more complex. The factors contributing to the large floristic diversity of such territories are highlighted. It is noted that in Ukraine there are no unified methodological approaches to studying the structure of spontaneous flora of botanical gardens and arboretums.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3566608
first_indexed 2025-07-17T12:53:23Z
format Article
fulltext 18 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4: 18—33 https://doi.org/10.5281/zenodo.3566608 УДК 58.006:581.93(477­25) О.І. ШИНДЕР Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 shinderoleksandr@gmail.com СПОНТАННА ФЛОРА НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ (м. КИЇВ). ПОВІДОМЛЕННЯ 4. АДВЕНТИВНІ ВИДИ: КСЕНОФІТИ Мета — вивчити видовий склад і структуру спонтанної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ); узагальнити відомості про багатство спонтанних флор інтродукційних центрів України. Матеріал та методи. Дослідження проведено у 2010—2018 рр. на території Національного ботанічного саду іме­ ні М.М. Гришка НАН України. Результати. Конспект імміграційної групи ксенофітів Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України містить 123 таксони, що становить 18,9 % від усієї спонтанної флори. Ймовірно, вперше для урбанофлори м. Києва наведено 3 адвентивні види: Acalypha australis, Anthriscus caucalis, Erysimum cuspidatum. Проведено порівнян­ ня спонтанних флор інтродукційних центрів України. Висновки. Досліджена група ксенофітів має сегетально­селітебний характер. Колонії нових для урбанофлори м. Києва адвентивних видів ізольовані, але при збереженні існуючих умов їх чисельність збільшуватиметься. Anthris­ cus caucalis має передумови для подальшої експансії. Встановлено, що залежність багатства флори інтродукційних ус танов від їх площі має не прямолінійний, а значно складніший характер. Визначено чинники, які на це впливають. Відзначено, що в Україні відсутні уніфіковані методологічні підходи до вивчення структури спонтанних флор інтро­ дукційних центрів. Ключові слова: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, спонтанна флора, ксенофіти, нові адвентивні види, Київ. © О.І. ШИНДЕР, 2019 Для розуміння і відтворення повної карти­ ни сучасного флорогенезу важливе значен­ ня має дослідження заносних видів рослин. Найбільшим в Україні центром концентрації та розповсюдження таких видів є територія м. Києва [25, 27]. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України (НБС) розташований у центральній частині м. Киє­ ва і значною мірою інтегрований у загальний процес адвентизації флори. У зв’язку з цим вивчення таксономічного складу заносних видів у спонтанній флорі НБС та їх динаміки є актуальним. Мета — вивчити сучасний таксономічний склад і структуру спонтанної флори на тери­ торії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України; узагальнити ві­ домості про багатство спонтанних флор інт­ родукційних центрів України. Матеріал та методи Стаття є продовженням наших попередніх пуб­ лікацій, присвячених таксономічному складу аборигенних і здичавілих таксонів у спонтан­ ній флорі НБС [38—40]. Дослідження проведене у 2010—2018 рр. на території НБС включно із придорожними смугами вздовж його паркану по вул. Тіміря­ зєвській і Наддніпрянському шосе. Обстеже­ но від криті для відвідування експозиційні та бо та ніко­географічні ділянки Ботанічного саду і за згодою кураторів закриті колекційні ділянки. До конспекту включено ксенофіти — ви­ падково занесені види рослин, які потрапи­ ли на територію НБС поза цілеспрямованою 19ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4... інтродукційною роботою. Група ксенофітів є однією із двох основних груп адвентивної фракції флори при її загальнопоширеному поділі за способом імміграції (занесення) ви­ дів, на противагу ергазіофітам — попередньо інт родукованих видів, які розповсюдилися за ме жі культури [4, 42, 43]. Деякі дослідники виді­ ляють в адвентивній фракції флори за спосо­ бом імміграції ще такі групи, як ксено­ер­ газіофіти [42] та/або аколютофіти [30], але для потреб нашого дослідження ці певною мірою спірні групи не було виокремлено. У складі сучасної спонтанної флори («ак­ туальний склад флори», див. [38]) ми розгля­ даємо адвентивні види, зафіксовані в більшос­ ті випадків протягом останнього десятиріччя, ли ше в окремих випадках за відомостями ін­ ших дослідників цей термін було дещо збіль­ шено. Кілька видів наведено за вказівками С.Л. Мосякіна. Обсяг родин і класів у конспекті структуро­ вано за філогенетичним принципом [26, 46]. Номенклатуру таксонів наведено переважно за ресурсом «The Plant List» [46] із деякими доповненнями. Повні латинські назви ксено­ фітів таксонів наведено у конспекті. Поси­ лання на деякі додаткові флористичні вказів­ ки процитовано в тексті. Для кількох локаль­ них популяцій адвентивних видів наведено координати за системою «Google Earth». Для розмежування групи ксенофітів від абориген­ них видів рослин і меншою мірою — ергазіо­ фітів використано зведення В.В. Протопопової [29], конспект адвентивних видів Київської міської агломерації [42] та інші довідкові дже­ рела. Зразки багатьох заносних видів переда­ но в гербарій НБС (KWHA). Результати та обговорення Одним із напрямів розвитку сучасної флорис­ тики є дослідження таксономічного складу спонтанних флор інтродукційних центрів, на­ самперед — ботанічних садів і дендропарків. В Україні чи не першим таким повідомленням став короткий перелік кільканадцяти бур’янів на розсадниках Одеського ботанічного саду (1847) [28, с. 143]. З того часу відомості про склад адвентивних флор інтродукційних уста­ нов України було наведено у великій кількості публікацій (табл. 1) [3, 12, 32, 36 та ін.]. На території НБС не було проведено завер­ шеного дослідження адвентивної фракції фло­ ри, але фрагментарні вказівки про деякі за­ носні види рослин трапляються в невеликій кількості публікацій [8, 21, 23, 31, 35]. У Ката­ лозі рослин НБС 1997 р. групу адвентивних видів узагалі не було наведено, лише для дея­ ких видів із колекційного фонду зазначено їх здатність ставати бур’янами [14]. У гер баріях KWHA і KW представлені збори деяких ксено­ фітів із території НБС. Вони становлять вели­ ку практичну цінність при уточненні динамі­ ки розповсюдження багатьох занесених видів рослин як на території НБС, так і у флорі Ук­ раї ни загалом. На відміну від місцевих, а особливо здича­ вілих видів, група ксенофітів у складі спон­ танної флори достатньо чітко відмежована і лише щодо окремих таксонів виникають сум­ ніви щодо їх «самовільного» занесення на те­ риторію дослідженої флори. Збірна група ксе­ но­ ергазіофітів на території НБС представле­ на кількома видами, занесеними індукційно (поза рамками спрямованої інтродукційної роботи), але в межах м. Києва ці види є саме ергазіофітами, наприклад: Asclepias syriaca L., Helianthus annuus L. і Veronica filiformis Sm., і тому віднесені нами до ергазіофітів. Деякі ксе­ нофіти певний час культивували в НБС (або продовжують культивувати), наприклад, Malva sylvestris, Setaria glauca тощо [14], але основ­ ним способом імміграції для таких видів є са ме індукційний, а факти їх культивування слід роз­ глядати як випадкове явище. Ксенофіт, який розповсюджується уздовж залізниць, — Oxy­ baphus nyctagineus (Michx.) Sweet, у НБС також є ергазіофітом [24]. Цікавим прикладом ад­ вентивного виду з проміжної групи є Medica­ go � varia Martyn — тривіальний спонтанний гіб­ рид дикорослого Medicago falcata L. s. l. і куль­ тивованого та дичавіючого Medicago sativa L. Такі гібриди сформувалися індукційно, але передумовою для цього стала інтродукція, зав­ дяки якій у дослідженій флорі з’явився один із 20 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.І. Шиндер батьківських видів, а в окремих випадках — обидва. Під час вивчення спонтанної флори НБС ми звертали увагу на ще одну проміжну групу заносних рослин — «псевдоаборигенні» види, тобто ті, котрі перебувають за межею природ­ ного розповсюдження, але близькі до неї [2]. Для території НБС і навколишньої місцевості у зв’язку із загальними тенденціями адвенти­ зації флори очікуваним було занесення степо­ вих видів рослин із південніших регіонів. В умо­ вах м. Києва ці види хрестоматійно впи суються у визначення «псевдоаборигенних». Про те на за­ вершальному етапі дослідження вияви лося, що у спонтанній флорі НБС ця група не пред­ ставлена практично жодним видом. Умов но сюди можна віднести Anthriscus cerefolium (L.) Hoffm. і Salvia nutans L., але у спонтанній фло­ рі ці види є ергазіофітами, до того ж в Україні заноси степових видів на нові території по в’я­ зані насамперед із транспортними магістра­ лями. Територія НБС, очевидно, залишається осторонь цього процесу. Непостійними компонентами адвентивної фракції флори є ефемерофіти і деякою мірою колонофіти, відзначені також на території НБС. Так, у 1976 р. на одній із ділянок НБС було за­ фіксовано Solanum rostratum, пізніше цей вид не візначався. Впродовж останнього десяти­ ліття до таких видів, імовірно, слід віднести Bidens connata, який ми спостерігали ли ше у 2013 р. Включення ефемерофітів до складу флори має загалом дискусійний характер і за відсутності нових заносів таких видів їх не варто включати до нумерованого переліку спонтанної флори під час наступного етапу моніторингу території. Із групи незакріпле­ них колонофітів слід відзначити Typha lax­ manni та Veronica peregrina, які впродовж 2010— 2015 рр. сформували локальні малочисельні популяції уздовж східної огорожі НБС біля заїзду на Дарницький міст, але у зв’язку з про­ веденням дорожньо­ремонтних робіт цей еко­ топ було знищено. За результатами проведеного дослідження наводимо конспект ксенофітів зі складу ад­ вентивної фракції спонтанної флори НБС. Більшість видів у переліку — тривіальні; для менш поширених видів, а також при цитуван­ ні вказівок попередніх дослідників і в деяких особливих випадках наведено місцезнахо­ дження видів на території НБС. Усі ксенофіти належать до відділу Magnoliophyta. LILIOPSIDA JUNCACEAE: Juncus tenuis Willd. /спора­ дично/. POACEAE: Apera spica­venti (L.) P.Beauv., Avena sativa L., Bromus commutatus Schrad., B. ste­ rilis L. (Anisantha sterilis (L.) Nevski) /за усною вказівкою С.Л. Мосякіна/, B. tectorum L. (A. tec­ torum (L.) Nevski), Digitaria ischaemum (Schreb.) Muehl., Digitaria sanguinalis (L.) Scop., Echino­ chloa crusgalli (L.) P.Beauv., Eragrostis pilosa (L.) P.Beauv. /діл. 1 «Пори року», на деяких грядках дуже рясно/, Hordeum leporinum Link, Poa bul­ bosa L., Sclerochloa dura (L.) P.Beauv. /нижче діл. «Пакленова діброва» — на майданчику бі ля смітника/, Setaria glauca (L.) P.Beauv., S. verticil­ lata (L.) P.Beauv., S. verticillata subsp. aparine (Steud.) T.Durand & Schinz (= S. adhaerens (Forssk.) Chiov.) /наводимо цю південну расу провізорно; для особин S. aggr. verticillata в НБС найчастіше характерне дуже розсіяне опушення листків, але трапляються голі особини і помірно­опу­ шені, які вкладаються в ознаки S. adhaerens [23]/, S. viridis (L.) P.Beauv. TYPHACEAE: Typha laxmannii Lepech. /між огорожею НБС і заїздом на Дарницький міст, кілька невеликих куртин, 2010—2014 рр.; у 2015 р. екотоп було знищено/. ROSOPSIDA AMARANTHACEAE: Amaranthus albus L. / уздовж Наддніпрянського шосе; зрідка — на колекційних ділянках і грядках/, A. blitoides S.Watson / у центральній частині НБС/, A. bli­ tum L. /за усною вказівкою С.Л. Мосякіна/, A. powellii S.Watson /розсіяно по всій терито­ рії/, A. retroflexus L. APIACEAE: Anthriscus caucalis M.Bieb. /лі­ нійна середньочисельна колонія уздовж тро­ туару між північним краєм НБС і мостом іме­ ні Є.О. Патона; координати: від N50°25'25.27'', 1 Тут і далі «діл.» — ділянка. 21ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4... E30°33’57.30” до N50°25'16.98'', E30°34'7.06'', 2014—2018/, Conium maculatum L. /рідко/. ASTERACEAE: Ambrosia artemisiifolia L. / часто по рудеральних ділянках/, Anthemis cotu­ la L. /уздовж шосе/, Artemisia absinthium L., A. annua L. /рідко, поодинокі особини/, Bidens connata Muhl. ex Willd. /діл. «Пори року» — на грядках, близько 15 особин по всій площі, 17.10.2014; пізніше не фіксували/, B. frondosa L. / для НБС, імовірно, помилково вказано серед видів, які «вийшли з­під контролю» [21]; нині розсіяно/, Carduus acanthoides L., Centaurea cyanus L. /уздовж шосе, розсіяно; зрідка — на грядках; декоративні культивари виду виро­ щують/, C. diffusa Lam., Crepis foetida subsp. rhoeadifolia (M.Bieb.) � elak., Erigeron annuus (L.) Desf. (= Stenactis annua (L.) Less.), E. canadensis L. (= Conyza canadensis (L.) Cronq.), Galinsoga parviflora Cav., G. urticifolia (Kunth) Benth. /роз­ садник відділу ландшафтного будівництва; діл. «Пори року» — на торфі, розсіяно/, Grin­ delia squarrosa (Pursh) Dunal /уздовж шосе/, Lactuca serriola L., L. tatarica (L.) C.A.Mey., Mat­ ricaria matricarioides (Less.) Porter (= Lepidothe­ ca suaveolens (Pursh) Nutt.) /діл. «Пори року» та ін./, Onopordum acanthium L. /зрідка на су­ хих ділянках/, Senecio vulgaris L. /на грядках/, Sonchus oleraceus L., Tripleurospermum inodorum (L.) Sch.Bip., Xanthium albinum (Widd.) Scholz & Su kopp /рудеральні ділянки, часто/. Nota. X. strumarium L. /уздовж Наддніпрянського шосе між південним краєм НБС і станцією метро «Ви­ дубичі», кілька особин, 2014; вносити до загального переліку цей нині рідкісний адвентивний вид немає підстав/. BORAGINACEAE: Anchusa officinalis L., Buglos­ soides arvensis (L.) I.M.Johnst., Cynoglossum offi­ cinale L., Myosotis arvensis (L.) Hill. BRASSICACEAE: Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., Brassica napus L. /уздовж шосе; поде­ куди на грядках/, B. nigra (L.) W.D.J.Koch / дендрарій — по стежці з боку вул. Мічуріна, 2014/, Bunias orientalis L., Capsella bursa­pastoris (L.) Medik., Cardamine impatiens L. /діл. «Пори року»/, Cardaria draba (L.) Desv. /передмістя Звіринець — у саперному лагері, 17.05.1916 [31]; нині — часто на відкритих ділянках, уздовж шляхів/, Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl, Diplotaxis muralis (L.) DC. /централь­ на частина; типові зразки трапляються дуже рідко; в НБС нині масово розповсюджений близький вид — ергазіофіт D. tenuifolia (L.) DC., котрий у НБС спочатку був інтродукова­ ний (див. [39]); часто трапляються особини із малорозвинутим капрофором, які, ймовірно, є гібридами/, Erysimum cheiranthoides L. /роза­ рій, розсадники, на грядках/, E. cuspidatum (M.Bieb.) DC. /діл. «Карпати» — на узбіччі стежки, біля межі з діл. «Степи», середньочи­ сельна повільно зростаюча колонія на площі близько 10 м2, N50°24'44.85'', E30°33'59.62'', 2014—2018; факт появи спонтанної популяції цього субсередземноморського виду далеко за межами природного ареалу, можливо, по в’я­ за ний із транспортним вузлом на Видубичах, але не слід виключати ненавмисне занесення цього виду із посадковим матеріалом або ін­ шим способом/, Lepidium densiflorum Schrad. / уздовж шосе/, L. ruderale L., Sinapis arvensis L., Sisymbrium loeselii L., S. officinale (L.) Scop., S. volgense M.Bieb. ex Fourn. /нині зафіксовано кілька колоній виду на діл. «Степи» (включно зі схилами «гори Говерла») і в центральній частині НБС/, Thlaspi arvense L. CHENOPODIACEAE: Atriplex micrantha Le­ deb. /масово поширений у промисловій зоні Видубичів, подекуди заноситься у східну час­ тину НБС/, A. prostrata Boucher ex DC. /за по­ відомленням С.Л. Мосякіна/, A. sagittata Bor­ kh. /засмічені ділянки/, A. tatarica L., Chenopo­ dium ficifolium Sm. /за вказівкою С.Л. Мосякі­ на/, Ch. hybridum L. /розсіяно/, Ch. opulifolium Schrad. ex W.D.J.Koch & Ziz /часто по всій те­ риторії/, Ch. polyspermum L. /діл. «Карпати» — на вирубці/, Ch. striatiforme Murr /за повідо­ мленням С.Л. Мосякіна/, Kochia scoparia (L.) Schrad. /уздовж шосе; зрідка в центральній частині/. CUSCUTACEAE: Cuscuta campestris Yunck. /уздовж шосе/. EUPHORBIACEAE: Acalypha australis L. /роз­ садник ландшафтного будівництва і діл. «Пори року» — на торфовому субстраті/, Euphor bia he­ lioscopia L., E. peplus L. 22 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.І. Шиндер FABACEAE: Trifolium hybridum L., Vicia hirsuta (L.) S.F.Gray, V. villosa Roth. FUMARIACEAE: Fumaria schleicheri Soy.­ Willem., F. vaillantii Loisel. GERANIACEAE: Geranium pusillum L., G. py­ renaicum Burm.f. /розсіяно — малочисельні групи на діл. «Квіткова гірка», «Бір»; смітник нижче «Пакленової діброви»/, G. sibiricum L. 2 /часто по всій території/. LAMIACEAE: Ballota nigra L., Galeopsis lada­ num L., Lamium amplexicaule L., L. purpureum L., Stachys annua (L.) L. MALVACEAE: Malva neglecta Wallr., M. syl­ vest ris L. ONAGRACEAE: Oenothera biennis L. /повсюд­ но/, Oe. rubricaulis Klebahn /розсіяно/, Oe. vil­ losa Thunb. /за повідомленням С.Л. Мосякіна/. OXALIDACEAE: Oxalis dillenii Jacq. /діл. «Пори року»/, O. stricta L. /повсюдно/. PAPAVERACEAE: Papaver dubium L. subsp. dubium /спорадично на різних ділянках; крім того, на східному краю діл. «Пори року» (по схилу до корпусу № 6) наявна колонія альбі­ носів цього типового підвиду, які можна по­ милково прийняти за subsp. lecoqii (Lamotte) Syme (= P. albiflorum Paczoski)/, P. rhoeas L. /уздовж шосе; на квітниках вирощують його культивари з повними квітами, які зрідка тра­ пляються на засмічених місцях/. PLANTAGINACEAE: Veronica arvensis L. /у центральній частині, на рудеральних ділян­ ках/, V. peregrina L. /за огорожею НБС, нижче діл. «Грабова діброва» — на узбіччі заїзду на Дарницький міст, N50°24'54.84'', E30°34'10.71'', 2014, малочисельно; у 2015 р. екотоп було зни­ щено/, V. persica Poir., V. polita Fr. POLYGONACEAE: Fallopia convolvulus (L.) A.L� ve. /на узліссях і в чагарниках, подекуди ра зом із місцевим F. dumetorum (L.) Holub/. PORTULACACEAE: Portulaca oleracea L. PRIMULACEAE: Anagallis arvensis L. /роз­ сіяно на колекційних діл. і грядках; уздовж шосе/. 2 G. sibiricum неодноразово вказувався як здичавілий з ін­ тродукційних центрів України, але ми схильні віднести його до ксенофітів, оскільки цей вид для України наводився фло­ ристами як синантропний уже в XIX ст. RANUNCULACEAE: Consolida regalis S.F. Gray /уздовж шосе/. RESEDACEAE: Reseda lutea L. SOLANACEAE: Datura stramonium L. /за­ смічені місця і грядки/, Hyoscyamus niger L. /там само/, Solanum nigrum L. subsp. nigrum /повсюдно/, S. nigrum subsp. schultesii Wessely /дендрарій — розсіяно/. Nota. Solanum sisymbriifolium Lam. /вказівка: «Київ, Ботанічний сад (Липа!)» [35: т. 9, с. 396], — ймовірно, стосується Ботанічного саду імені акад. О. Фоміна/, S. rostratum Dunal /«Ділянка “Жоржини”, як бур’ян», 09.09.1976, Н.В. Конюшевская. — Det. 18.02.1991, Мороз (KWHA); ймовірно, ефемерофіт/. URTICACEAE: Urtica urens L. /поруч із ад­ міністративним корпусом, у затінку під чагар­ никами/. VERBENACEAE: Verbena officinalis L. /біля оборонного валу; вздовж шосе/. VIOLACEAE: Viola arvensis Murray. ДОДАТОК. Упродовж 2019 р. на території НБС за­ фіксовано спонтанні популяції кількох нових таксо­ нів, які не ввійшли до конспекту: аборигенні Agrostis gi gantea Roth, Galeopsis bifida Boenn., Geranium divarica­ tum Ehrh., Glechoma hirsuta Waldst. & Kit., Pilosella caes pitosa (Dumort.) P.D.Sell & C.West, P. � floribunda (Wimmer & Grab.) Fr., Potentilla recta L. subsp. pilosa (Willd.) Rchb.f. ex Rothm. та адвентивні Dipsacus fullonum L., Lamium amplexicaule L. var. orientale (Pacz.) Mennema та ін. Отже, у спонтанній флорі НБС за результа­ тами 10­річного моніторингу нараховується 123 ксенофіти, що становить 18,9 %. У біо­ морфологічному відношенні вся група пред­ ставлена лише трав’янистими рослинами, зо­ крема малорічними (113) і багаторічними (10) травами. Переважання одно­ та малорічників у адвентивній фракції є характерним для флор Лісостепу України [29, 42 та ін.]. Як для локальної флори площею 1,3 км 2 спонтанна флора НБС (650 видів) та група ксенофітів у її складі видаються багатими і різ­ номанітними. Спонтанна флора НБС є скла­ довою частиною урбанофлори Київської місь кої агломерації. Ос тання, за даними О.Г. Явор­ ської, станом на 2004 р. включала 363 види, із яких 46,5 % — ксенофіти, а 5,7 % — ксено­ер га зіо­ фі ти [43]. Ці показники порівнянні зі структурою адвентивної флори НБС (загалом — 263 таксо­ ни), в якій частка ксенофітів становить 47,5 %. 23ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4... Незважаючи на те, що ми не виділяли групу ксено­ергазіофітів, це не сильно вплинуло на загальну структуру дослідженої флори. У спон­ танній флорі Ботанічного саду має місце при­ близно таке саме співвідношення занесених випадково і здичавілих видів рослин, як і в ці­ лому в Київській міській агломерації. Інтенсивна інтродукційна робота за багать­ ма напрямами сприяє появі та закріпленню адвентивних видів, зростаючих на оброблю­ ваних ділянках. Однак на відміну від сільсько­ господарських угідь колекційні ділянки на те­ риторії НБС мають невеликі розміри, харак­ теризуються різноманітністю і мозаїчністю, що сприяє збільшенню видового складу сегеталь­ них видів, а культурні екотопи мають багато рис агроселітебного ландшафту. З іншого боку, адвентивні види, які поши­ рюються по транспортних шляхах, зокрема група «залізничних» видів, на території НБС представлені менше, хоча поруч розташова­ ний Видубицький транспортний вузол, який відіграє важливу роль у розповсюдженні адвен­ тивних видів рослин в урбанофлорі м. Києва. Практично повна відсутність у дослідженій флорі «псевдоаборигенних» видів підтверджує певну ізольованість НБС від процесу розпов­ сю дження адвентивних видів, по в’я за них із транспортом. Таким чином, група ксено фітів у спонтанній флорі НБС має се ге таль но­се лі­ тебний характер. Більшість ксенофітів на території НБС є різ ною мірою широкорозповсюдженими ви­ дами, а власне НБС розташований за межами головних зон занесення адвентивних видів у м. Києві [25]. Отже, у процесі флорогенезу і появи нових заносних видів (ксенофітів) у м. Києві НБС відіграє пасивну роль. Проте на його території відзначено кілька, ймовірно, но­ вих для урбанофлори м. Києва заносних ви дів. Acalypha australis — південноамериканський вид, який у Європі та на інших континентах перебуває у стадії розширення вторинного ареалу (Фл. Вост. Евр., 2001, 9: 262). В Україні вперше зафіксований у 1983 р. в Криму, пізні­ ше — у великих містах Північного При чор но­ мор’я і Донбасу (Одесі, Херсоні, Луганську) [11]. На Правобережжі України A. australis за­ фіксовано у 2006 р. у м. Кам’янське Дніпропет­ ровської обл. (Лісовець О.І., 2017/Мат. 14 з’їз­ ду УБТ: 20), а в 2009 р. — у м. Кривий Ріг (Куче­ ревський В.В., Шоль Г.Н., 2013/ Росл. та урба­ ніз.: Мат 3 конф.: 55—57). У більшості випадків A. australis заноситься із насінням декоратив­ них культур і має тенденцію до закріплення та збільшення чисельності місцезнаходжень [11]. Інші факти занесення цього виду на Пра­ вобережжі України нам невідомі, тому його знахідка в НБС — перша в м. Києві. A. australis ми виявили у 2013 р. у кількості 20—30 особин на торфовому субстраті на діл. «Пори року» — по краю насадження азалій і біля нього та на розсаднику відділу ландшафтного будівницт­ ва — також на грядках, на яких вирощували азалії. Ймовірно, діаспора A. australis була за­ несена із садивним матеріалом азалій не піз­ ніше 2010—2012 рр. Anthriscus caucalis — субсередземномор­ ський вид, природний ареал якого охоплює Середню та Атлантичну Європу, Балкани, Малу Азію, Кавказ, Крим і Північне При чор­ номор’я. Занесений у Північну Америку та Нову Зеландію. Як заносний у Східній Європі наводиться для Республіки Удмуртія (Росія), Білорусі та Литви [22, 34: т. 11, с. 428, 35: т. 7, с. 495]. За умовами місцезростань вид охарак­ теризовано як степовий [22] та евапофіт від­ слонень [29]. У межах України нам не відомі вказівки на A. caucalis як адвентивний вид [29, 42 та ін.]. Середньочисельну колонію цього виду ми виявили у 2014 р. за огорожею НБС. Імовірно, це його перша знахідка в урбанофлорі м. Києва. Близько сотні особин сконцентрова­ ні на узбіччі тротуару і по старих східцях біля магазину дверей (координати: N50°25'23.29'', E 30°34'1.37''). Крім того, розсіяно особини виду трапляються уздовж цього ж тротуару ще на відстані 100—200 м в обидва боки від мага­ зину. Впродовж кількох років спостережень за цією колонією її розміри і чисельність особин залишаються стабільними. Занесення A. cau­ calis, імовірно, пов’язане із розвантаженням якогось вантажу, привезеного автотранспор­ том із південних районів України. 24 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.І. Шиндер Erysimum cuspidatum — субсередземномор­ ський вид, поширений від Середньої Європи до Ірану, в Україні є звичайним видом флори Криму, рідше поширений на Подільській ви­ сочині та Донбасі. У природних умовах вид росте на кристалічних і вапнякових відсло­ нен нях [35: т. 5, с. 238]. Вказівки про занесен­ ня E. cuspidatum за межі природного ареалу нам не відомі. У НБС локальна колонія виду приурочена до краю невеликої галявини із ру­ дералізованим травостоєм. Розташована ді­ лянка на підвищенні, завдяки чому тут забез­ печений помірно посушливий мікроклімат навіть в умовах напівзатінку, а ґрунт представ­ лений ущільненим супіском. Такі умови міс­ цезростання, ймовірно, є оптимальними для цього виду. На невеликій площі зростає кілька десятків особин виду і спостерігається тенден­ ція до помірного збільшення кількості особин. Шлях появи цієї популяції залишається не з’я­ сованим. Спеціально цей вид в останні деся­ тиліття не був інтродукований і росте він на межі ділянок, які функціонально не відповіда­ ють його природному ареалу. E. cuspidatum міг бути випадково занесений насінням або жи­ вою рослиною (­ами) разом із посадковим ма­ теріалом якогось степового або середньоєвро­ пейського виду, наприклад, із Кам’янеччини. Ще один імовірний шлях занесення — насін­ ням із Видубичів, у бік яких похилена ця час­ тина Ботанічного саду. На нашу думку, поява E. cuspidatum має індукційний характер і тому це перше виявлення цього виду в адвентивній флорі м. Києва. Популяції всіх трьох видів нині мають ха­ рактер колоній, за кількістю особин є малочи­ сельними (A. australis, E. cuspidatum) та серед­ ньочисельними (A. caucalis), за просторовим розміщенням — ізольованими. Ім міграційні шля­ хи цих видів відрізняються, але при збереженні існуючих умов місцезростань їх популяції по­ ступово збільшуватимуться, а A. caucalis має передумови для подальшої експансії по при­ дорожних ландшафтах м. Києва. Інші ксенофіти зі складу спонтанної флори НБС уже відомі в урбанофлорі м. Києва, але дані про деякі з них, насамперед про нові зна­ хідки малорозповсюджених ксенофітів, є важ­ ливими для з’ясування генезису їх вторинних ареалів. У зв’язку з вивченням фітоценотичної ак­ тивності адвентивних видів на території НБС та їх впливу на екосистеми Ботанічного саду було виділено найбільш шкодочинні види. У цій групі таксонів переважають ергазіофіти, тоді як із групи ксенофітів певну інвазійну за­ грозу для насаджень НБС становить лише Si­ symbrium volgense, а кілька видів (наприклад, Ambrosia artemisiifolia) нині в умовах НБС не мають значного поширення, але є інвазійно­ активними або виявляють інші негативні влас­ тивості в інших регіонах, тому потребують моні­ торингу. Більша частина ксенофітів у фітоце­ нозах на території НБС є бур’янами або асек­ таторами. Проведено порівняння кількісного складу спонтанної флори НБС із таким рівнозначних флор інших ботанічних садів (БС) і дендропар­ ків (ДП) України (табл. 1). Для порівняння на­ ведено відомості про спонтанні флори Голов­ ного ботанічного саду РАН (ГБС) [4] і 8 бота­ нічних садів Польщі [44], а також про урба­ нофлору Київської міської агломерації [42]. В Україні порівняння кількох спонтанних флор інтродукційних центрів провели А.А. Ку­ земко зі співавт. у циклі публікацій про флору Національного дендрологічного парку «Со­ фіївка» НАН України [17, 18, 32]. Автори по­ казали, що загальна чисельність спонтанної флори в цілому залежить від площі установи. У Польщі було проведене комплексне дослі­ дження флор 8 ботанічних садів на одній ме­ тодичній основі. Автори проаналізували ба­ гато показників, переважно геоботанічного характеру [44]. Установлено, що досліджені фло ри були досить схожими, як і окремі фло­ роком плекси з їх складу, а відмінності пояс­ нювали різними способами використання те­ риторій садів. Було показано подібність спон­ танних флор ботанічних садів із флорами кла­ довищ. Як видно з табл. 1, відомості про кількісний склад спонтанних флор не уніфіковані та от­ римані за різними методичними підходами, 25ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4... Таблиця 1. Чисельність і структура спонтанних флор інтродукційних центрів України Table 1. The number and structure of spontaneous flora of introductory institutions of Ukraine Inst. S, га Spont. flora Fractions Publ. a. t. actual Hf Ab Al Al (Erg) Al (Xe) ДП «Асканія­Нова» 167,3 484 377 258 (68,4 %) 119 (31,6 %) 30 (8,0 %) 89 (23,6 %) [5] ДДП «Олександрія» (Біла Церква) 400,67 >600* >550 [6, 10, 13, 35 та ін.] БС ДнНУ (Дніпро) 33 37 [33] ДБС (Донецьк) 262,2 354 222 134 [12] " близько 200** [3] НБС 129,8 700—800 650 553 (85,1 %) 384 (59,1 %) 266 (40,9 %) 143 (22,0 %) 123 (18,9 %) БС НУБіП (Київ) 53 186 [37] БС КНУ (Київ) 22,5 347 219 128 (36,0 %) 37 [9] [45] Сирецький ДП (Київ) 7,5 421 238 (56,5 %) 183 (43,5 %) 80 (19,0 %) 103 (24,5 %) 2018 Урбанофлора КМА*** ~1040 +598 ~926 +363 363 230 [7, 42] КРБС (Кривий Ріг) 52,4 114** [19] БС ЛНУ (Львів) 16,5 + 2,0 489 [20] БС ОНУ (Одеса) 9,5 + 6,5 395 204 191 68 [16] НДП «Софіївка» (Умань) 179,2 528 419 [32] БС ХркНУ (Харків) 36,8 + 5,1 495 407 [1] БС ХрсНУ (Херсон) 12,34 282 Мойсієнко І.І. та ін., ц.м. [32] ГБС (Москва) 361 856 763 513 343 293 (34,0 %) 50 [4] 8 ботанічних садів Польщі Від 5 до 64 309— 570 Від 18 до 27 % [44] БС PAN (Варшава) 40 570 [44] П р и м і т к а: Inst. — установа (БС ДнНУ — Ботанічний сад Дніпровського національного університету імені О. Гончара, ДБС — Донецький ботанічний сад, НУБіП — Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України, БС КНУ — Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна, КРБС — Криво­ різький ботанічний сад, БС ЛНУ — Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка, БС ОНУ — Ботанічний сад Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, БС ХркНУ — Ботаніч­ ний сад Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, БС ХрсДУ — Ботанічний сад Херсон­ ського державного університету, БС PAN — Ботанічний сад Польської АН), КМА — Київська міська агломера­ ція; Spont. flora — чисельність спонтанної флори: a. t. — повний список за весь час, actual — фактичний склад; Hf — гербофлора; Fractions — групи видів: Ab — аборигенна фракція, Al — адвентивна фракція, Xe — ксенофіти, Erg — ергазіофіти; Publ. — джерело; * — на основі багатьох публікацій і співпраці зі співробітниками дендропарку; ** — разом з інтродуцентами, які формують самосів у межах ділянок вирощування; *** — підсумовано чисельність аборигенних видів і адвентивних видів за даними різних авторів. Відсотки наведено лише за даними авторів, із заокругленням до десятої. N o t e s: Inst. — Institutions (БС ДнНУ — Botanical Garden of Oles Honchar Dnipro National University; ДБС — Donetsk Botanical Garden; НУБіП — Botanical Garden of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine; БС КНУ — O.V. Fomin Botanical Garden; КРБС — Kryvyi Rih Botanical Garden; БС ЛНУ — Botanical Garden of Ivan Franko Lviv National University; БС ОНУ — Botanical Garden of I.I. Mechnykov Odessa National University; БС ХркНУ — Botanical Garden of V.N. Karazin Kharkiv National University; БС ХрсДУ — Bota nical Garden of Kher­ son State University; БС PAN — Botanical Garden of the Polish Academy of Sciences); KMA — Kyiv City agglomeration; Spont. flora — number of taxa: a. t. — full list for all time; actual — actual composition; Hf — herboflora; Fractions — groups of species: Ab — native plants; Al — alien plants; Xe — xenophytes; Erg — ergasiophytes; * — on the basis of many publications and cooperation with the staff of the arboretum; ** — together with cultivated plants, which multiply within the growing plots; *** — the number of aboriginal species and adventitious species has been summed up according to various authors. Percentages are given only by the authors, with a rounding up to the tenth. 26 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.І. Шиндер тому в таблиці наведено не всі кількісні дані з опублікованих. Для багатьох установ відсутні відомості окремо по аборигенних і адвентив­ них видах. У кількох працях висвітлено ре­ зультати екологічного та біоморфологічного аналізу спонтанних флор, описано їх синан­ тропні фракції [5, 9, 17, 18]. Як виявилося, залежність багатства спон­ танних флор від площі установи не має прямо­ лінійного характеру (рисунок). Зручні для по­ рівняння ботанічні сади Польщі мають площі від 5 до 64 га, при цьому багатство їх флор ста­ новить від 309 до 497 видів, для більших площ найчастіше характерне збільшення чисель­ ності видів [44]. Отже, певна залежність про­ стежується, але це стосується переважно неве­ ликих за площею територій. Натомість для великих за площею БС і ДП характерний знач­ ний розкид даних. Частково це можна пояс­ нити різним ступенем вивченості великих те­ риторій. Так, спонтанні флори кіль кох інтро­ дукційних центрів вивчали кілька поколінь дослідників: Національний ДП «Софіївка» [32], БС імені акад. О.В. Фоміна [9], ДП «Асканія­ Нова» [5]. Це саме стосується Державного ДП «Олександрія», відомості про флору якого ви­ світлено у багатьох розрізнених публікаціях [6, 10, 13, 35 та ін.], але досі не було узагаль­ нено 3. Якщо відкинути ступінь вивченості, то багатство флор інтродукційних центрів зале­ жить від комплексу чинників, які впливають на три імміграційні групи таксонів. На багат­ ство аборигенної фракції прямо впливають: площа, ландшафтна неоднорідність і рельєф території, наявність корінних або похідних фі­ тоценозів та їх різноманітність, розташування поруч великих ядер природної біорізноманіт­ ності та міграційних коридорів. Крім того, де­ які інтродукційні центри складаються із двох розділених територій, а іноді мають дуже не­ рівні контури. Це також збільшує екотопічну репрезентативність території та кількість «пуль­ суючих» видів. Збільшенню фіторізноманіття території сприяє наявність водотоків і водойм. Кількість ергазіофітів залежить насамперед від інтенсивності та тривалості інтродукційної роботи на досліджуваній території і багатства колекційної флори, а також від ландшафт ної неоднорідності та мозаїчності планування те­ риторії. Високий рівень господарського догля­ ду за територією дає змогу значно знизити ін­ тенсивність виходу інтродуцентів за межі куль­ тури. Чисельність ксенофітів значною мірою залежить не лише від наявності сегетальних і рудеральних ділянок, а і від ступеня мозаїч­ ності їх разом із культурними ділянками та ін­ тенсивності інтродукційної роботи. В цілому багатство спонтанних флор є величиною до­ сить стабільною і в більшості випадків стано­ вить 350—500 видів. Якщо вважати, що вплив більшості із зазначених чинників біорізнома­ ніття різною мірою зростає зі збільшенням площі установи, то залежність багатства спон­ танної флори від площі інтродукційного цен­ тру можна наближено представити у вигляді гіперболічної функції, котра стрімко зростає 3 З цієї ж причини у загальний список не включено такі ін­ тродукційні центри, як Кременецький (200 га) і Нікітський (1100 га) ботанічні сади. Території цих установ вирізняються великим багатством аборигенних видів (включно з вузько­ ареальними) і відомості про них часто трапляються у фло­ ристичних публікаціях та виданнях [34, 35 та ін.]. Спонтанна флора Нікітського БС, імовірно, є найбагатшою у Східній Європі. Ординація інтродукційних установ за площею і багатст­ вом спонтанних флор: — ботанічні сади і дендро­ парки України; — ботанічні сади Польщі [44] Ordination of botanical institutions by area and number of species of their spontaneous flora: — botanical gardens and arboretums of Ukraine; — botanical gardens of Po­ land [44] Кількість видів 600 500 400 300 200 100 200 300 400 Площа, га 27ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4... від початку (менше ніж 300 видів на мінімальній площі), а потім дуже повільно зростає (понад 450—500 видів на площі 50—100 га і більше). Важливим є ступінь адвентизації спонтан­ них флор. Показники антропогенної транс­ формації опубліковані для синантропних фрак­ цій флор кількох установ [9], але ми для по­ треб власного дослідження не виокремлювали синантропну фракцію. Загальна частка адвен­ тивних видів у спонтанній флорі НБС стано­ вить 40,9 %. Це число близьке до такого у спонтанних флорах БС імені акад. О.В. Фомі­ на (36,0 %), Донецького БС у перші роки його існування (37,9 %) та ГБС (40,1 %). Подібна частка адвентивних видів (35—40 %) свідчить про оптимальне поєднання високого рівня аборигенного різноманіття та інтенсивної ін­ тродукційної діяльності. Меншу частку адвен­ тивних видів відзначено у флорі ДП «Ас канія­ Нова» (31,6 %). Близьку величину (~ 28,2 %) має урбанофлора м. Києва. Такий рівень ад­ вентизації для інтродукційного цент ру, оче­ видно, слід розцінювати як переважання у спонтанній флорі аборигенного різноманіття над адвентивним. Великою є частка адвентив­ ної фракції у флорі Сирецького ДП (43,5 %) і БС Одеського університету (48,4 %). Для по­ рівняння, у флорах БС Польщі частка адвен­ тивних видів становила 45—55 % [44], що свідчить про переважаючий вплив інтродук­ ційної роботи на спонтанну флору. Звернемо увагу на співвідношення ергазіо­ фітів (разом із ксено­ергазіофітами) і ксено­ фітів у адвентивній фракції. У спонтанних флорах інтродукційних центрів частка пер­ ших має бути очікувано більшою. Наприклад, у ГБС — 85,4 %, у НБС — 53,8 %, це саме сто­ сується Донецького БС (точні дані не наведе­ но), а в сучасній урбанофлорі м. Києва цей показник становить 63,4 %. Отже, частка ер­ газіофітів узагалі вища в антропічно­транс­ формованих флорах. Для деяких інтродукцій­ них центрів наведено протилежні дані. Так, у Сирецькому ДП частка ергазіофітів становить 43,7 % від адвентивної фракції флори [41]. Проте цей показник досить занижений, ос­ кільки під час дослідження ксено­ерга зіофіти було приєднано до ксенофітів (а не навпаки, що було б коректніше) і помилково інтерпре­ товано імміграційний шлях для деяких видів. Тому, якщо в адвентивній флорі інтродукцій­ ного центру кількість ксенофітів переважає, то слід критично переглянути шляхи їх заносу (хоча б у регіональній флорі) або виділити окремо групу ксено­ергазіофітів. Ми приділили увагу також біоморфологіч­ ним спектрам окремих імміграційних груп флори (табл. 2). Ці спектри виявилися карди­ нально відмінними. В аборигенній фракції біоморфологічний спектр має близьке до при­ родного співвідношення біоморф у місцевій флорі, зокрема, частка деревних рослин ста­ новить 12,8 %, що близько до такої у природ­ ній флорі м. Києва (близько 9,5 % [7]). Дещо більше значення першого числа обумовлене лісовим характером спонтанної флори НБС. Таблиця 2. Біоморфологічні спектри імміграційних груп спонтанної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Table 2. Biomorphological spectra of immigration groups of spontaneous flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Біоморфа Ab Al (Erg) Al (Xe) Деревні рослини 49 (12,8 %) 50 (34,3 %) — Багаторічні трави 255 (66,4 %) 76 (53,8 %) 10 (8,1 %) Малорічні трави 80 (20,8 %) 17 (11,9 %) 113 (91,9 %) Ус ь о г о 384 143 123 П р и м і т к а: Ab — аборигенна фракція, Al — адвентивна фракція, Erg — ергазіофіти, Xe — ксенофіти. Notes: Ab — native plants, Al — alien plants, Erg — ergasiophytes, Xe — xenophytes. 28 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.І. Шиндер Натомість серед ергазіофітів також представ­ лені практично всі біоморфи, але частка де­ ревних рослин перевищує третину, а малоріч­ ників — найменша серед інших груп. Отже, в умовах НБС серед інтродуцентів схильність до натуралізації і високу конкурентоспромож­ ність мають переважно багаторічні біоморфи, які часто мають високу інвазійну спромож­ ність. Серед ксенофітів у спонтанній флорі НБС представлені лише трав’янисті рослини, причому абсолютно переважають малорічни­ ки, що взагалі характерно для заносних видів [29, 42]. Близькими є біоморфологічні спек­ три у деяких інших інтродукційних центрах [1, 9, 41], хоча вони не деталізовані за іммігра­ ційними групами. Натомість у флорі ГБС спектри біоморф між такими групами мають достатньо вирівнений характер, зокрема се­ ред ксенофітів частка деревних видів стано­ вить 8 % [4]. Це може свідчити про відмінність методики дослідження і специфіку територі­ ального розташування та інтродукційної ро­ боти в кожному із ботанічних садів. Отже НБС посідає важливе місце за вели­ чиною спонтанного флорорізноманіття серед інтродукційних осередків України. На при­ кладі НБС показано, що спонтанну флору інтродукційної установи можна і слід розгля­ дати як складову місцевої (регіональної) фло­ ри. Порівняння багатства та структури спон­ танних флор інтродукційних центрів засвід­ чило відсутність уніфікованих методологічних підходів в Україні та актуальність продовжен­ ня досліджень у цьому напрямі. Ця публікація завершує огляд сучасного складу спонтанної флори НБС, її моніторинг триватиме у майбутньому. Доцільним є ство­ рення загального конспекту флори Південно­ го Звіринця за весь час існування НБС. Висновки Узагальнено відомості про видовий склад імміграційної групи ксенофітів у спонтанній флорі Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Вона включає 123 види, представлені лише трав’янистими рослинами: багаторічними (8,1 %) та малоріч­ ними (91,9 %). Переважання малорічників є характерним для адвентивних флор Лісостепу України. В цілому досліджена група ксенофі­ тів має сегетально­селітебний характер. Тери­ торія НБС певним чином ізольована від тран­ спортних шляхів розповсюдження адвентивних видів у м. Києві. На території НБС від значено, імовірно, нові адвентивні види флори: Acaly­ pha australis, Anthriscus caucalis, Erysimum cu­ spidatum. Охарактеризовано чисельність і стан їх популяцій, які мають характер колоній і є мало­ та середньочисельними, прокоменто­ вано можливі способи занесення цих видів. A. caucalis має передумови для подальшої екс­ пансії по придорожних смугах м. Києва. Порівняння багатства і структури спонтан­ них флор інтродукційних центрів дало змогу встановити, що залежність багатства флори інтродукційних установ від їх площі має не прямолінійний, а значно складніший харак­ тер. Виділено чинники, які сприяють флоро­ різноманітності: площа і ландшафтна неод но­ рідність території, наявність корінних фіто­ ценозів та їх різноманітність, розташування поруч великих природних ядер, інтенсивність інтродукційної роботи, мозаїчність плануван­ ня території тощо. Встановлено, що біомор­ фологічні спектри імміграційних груп флори НБС дуже відмінні та близькі до таких у регіо­ нальній флорі, а частка ергазіофітів переважає в адвентивній фракції флори. Ці закономір­ ності можуть мати загальний характер. Відзначено, що в Україні відсутні уніфіко­ вані методологічні підходи до вивчення струк­ тури спонтанних флор інтродукційних цен­ трів і їх подальші дослідження є актуальними. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Алехин А.А. Флора сосудистых растений ботаничес­ кого сада Харьковского национального университе­ та им. В.Н. Каразина / А.А. Алехин, И.В. Друлева / Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011—2020 роки: Мат. конф. — К., 2011. — С. 34— 35. 2. Баранова О.Г. «Псевдоаборигенность» некоторых представителей флоры Удмуртии / О.Г. Баранова / Проблемы изучения адвентивной и синантропной 29ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4... флоры в регионах СНГ: Мат. конф. — Москва; Тула, 2003. — С. 18—19. 3. Бурда Р.И. Интродукция растений: окультурива­ ние и натурализация / Р.И. Бурда // Промышленная ботаника. — Донецк, 2013. — Вып. 13. — С. 3—15. 4. Виноградова Ю.К. Влияние чужеродных видов рас­ тений на динамику флоры территории Главного ботанического сада РАН / Ю.К. Виноградова, С.Р. Ма­ й оров, В.Д. Бочкин // Рос. журн. биол. инвазий. — 2015. — № 4. — С. 22—41. 5. Гавриленко Н.О. Спонтанна флора дендрологічного парку «Асканія­Нова» / Н.О. Гавриленко, І.І. Мой­ сієнко, В.В. Шаповал // Вісті Біосферного заповід­ ника «Асканія­Нова». — 2008. — Т. 10. — С. 49—73. 6. Галкін С.І. Адвентивна фракція трав’янистої рос­ линності дендропарку «Олександрія» НАН Украї­ ни / С.І. Галкін, Н.М. Дойко // Інтродукція рос­ лин. — 2012. — № 1. — С. 94—104. 7. Гречишкіна Ю.В. Природна флора судинних рос­ лин м. Києва: дис. … к.б.н., 03.00.05 — ботаніка / Ю.В. Гречишкіна. — К., 2010. — 358 с. 8. Гриценко В.В. Проблеми адвентизації степового культурфітоценозу / В.В. Гриценко / Синантропі­ зація рослинного покриву України: Тези доп. — Київ; Переяслав­Хмельницький, 2012. — С. 24— 26. 9. Губарь Л. Спонтанна флора ботанічного саду ім. О.В. Фо міна Київського національного універ­ ситету імені Тараса Шевченка / Л. Губарь, Д. Яку­ шенко // Вісн. Київ. нац. ун­ту імені Тараса Шев­ ченка. Сер. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. — 2009. — № 22—24. — С. 113—115. 10. Дойко Н.М. Каталог трав’янистих рослин Держав­ ного дендрологічного парку «Олександрія» Націо­ нальної академії наук України. Довідник / Н.М. Дой­ ко, Л.В. Калашнікова, В.Л. Рубіс; за ред. С.І. Гал­ кіна. — Біла Церква, 2013. — 65 с. 11. Єременко Н.С. Acalypha australis L. в рудеральних еко топах м. Кривого Рогу / Н.С. Єременко / Ак­ туальні проблеми ботаніки та екології: Мат. конф. — Луцьк: Вежа­Друк, 2017. — С. 42. 12. Ивашин Д.С. Дикорастущая флора Донецкого бо­ танического сада / Д.С. Ивашин, А.И. Хархота // Зеленое строительство в степной зоне УССР. — К.: Наук. думка, 1970. — С. 65—69. 13. Каталог дерев’янистих рослин Державного ден­ дрологічного парку «Олександрія» Національ­ ної академії наук України. Довідник / Н.С. Бойко, Н.М. Дой ко, Н.В. Драган та ін.; за ред. С.І. Галкі­ на. — Біла Церква, 2013. — 62 с. 14. Каталог растений Центрального ботанического сада им. Н.Н. Гришко / Под. ред. Н.А. Кохно. — К.: Наук. думка, 1997. — 436 с. 15. Ковтонюк А.І. Історія досліджень спонтанної фло­ ри паркових ландшафтів України / А.І. Ковтонюк // Охорона біорізноманіття та історико­культурної спадщини у ботанічних садах та дендропарках: Мат. конф. — Умань: Сочінський, 2015. — С. 80— 83. 16. Крицька Т.В. Тенденції розвитку піднаметового тра в’яного вкриття культурфітоценозів міста Оде­ си / Т.В. Крицька // Флорологія та фітосозологія: Зб. пр. наук. конф. — К., 2011. — Вип. 2. — С. 210— 214. 17. Куземко А.А. Антропогенна трансформація спон­ танної флори Національного дендрологічного пар ку «Софіївка» НАН України / А.А. Куземко // Авто­ хтонні та інтродуковані рослини. — Умань, 2008. — Вип. 3—4. — С. 34—37. 18. Куземко А.А. Таксономічна та екологічна структу­ ра спонтанної флори Національного дендрологіч­ ного парку «Софіївка» НАН України / А.А. Кузем­ ко, А.І. Ковтонюк // Автохтонні та інтродуковані рослини. — Умань, 2015. — Вип. 11. — С. 111— 120. 19. Кучеревський В.В. Інвазійно активні інтродуценти як джерело поповнення адвентивної фракції фло­ ри / В.В. Кучеревський, Г.Н. Шоль // Інтродукція рослин. — 2011. — № 2. — С. 3—10. 20. Львівський національний університет ім. І. Фран­ ка. Ботанічний сад. Колекційні фонди. — [Елек­ тронний ресурс]: http://botanicgarden.lnu.edu.ua/ kolektsijni­fondy/ 21. Мар’юшкіна В.Я. Адвентизація рослинності як на­ слідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції / В.Я. Мар’юшкіна // Інтродукція рослин. — 2002. — № 1. — С. 49—60. 22. Мойсієнко І.І. Флора Північного Причорномор’я (структурний аналіз, синантропізація, охорона): дис ... д.б.н., 03.00.05 — ботаніка / І.І. Мойсієнко. — К., 2011. — 437 с. 23. Мосякін С.Л. Флористичні знахідки в м. Києві та на його околицях / С.Л. Мосякін // Укр. ботан. журн. — 1989. — Т. 46, № 4. — С. 21—23. 24. Мосякін С.Л. Доповнення та уточнення до адвен­ тивної флори м. Києва / С.Л. Мосякін // Укр. бо­ тан. журн. — 1991. — Т. 48, № 2. — С. 54—57. 25. Мосякін С.Л. Територіальні особливості експансії адвентивних рослин в урбанізованому середовищі (на прикладі м. Києва) / С.Л. Мосякін // Укр. бо­ тан. журн. — 1996. — Т. 53, № 5. — С. 536—545. 26. Мосякін С.Л. Родини і порядки квіткових рослин флори України: прагматична класифікація та по­ ложення у філогенетичній системі / С.Л. Мосякін // Укр. ботан. журн. — 2013. — Т. 70, № 3. — С. 289— 307. 27. Мосякін С.Л. Нові знахідки адвентивних рослин у флорі Київської міської агломерації / С.Л. Мося­ кін, О.Г. Яворська // Укр. ботан. журн. — 2001. — Т. 58, № 4. — С. 493— 498. 30 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.І. Шиндер 28. Нордман. Описание Императорскаго Одесскаго сада с замечаныями о растительности и климате окрестностей г. Одессы / Нордман // Журнал Ми­ нистерства государственных имуществ. — 1847. — № 8. — С. 118—150. 29. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития / В.В. Протопопова. — К.: Наук. думка, 1991. — 204 с. 30. Протопопова В.В. Фітоінвазії. II. Аналіз основних класифікацій, схем і моделей / В.В. Протопопова, М.В. Шевера // Промышленная ботаника. — До­ нецк, 2012. — Вып. 12. — С. 88—95. 31. Семенкевич Ю.М. Де­які доповнення до флори околиць Київа / Ю.М. Семенкевич // Вісн. Київ. Ботан. саду. — 1925. — Вип. 3. — С. 35— 46. 32. Спонтанна флора Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України / А.А. Куземко, Т.М. Сидорук, І.П. Діденко та ін. // Автохтонні та інтродуковані рослини. — Умань, 2011. — Вип. 7. — С. 25—36. 33. Тарасов В.В. Адвентивная флора Днепропетров­ ского ботанического сада ДГУ / В.В. Тарасов, Ю.В. Донченко, В.В. Краснорепова / Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Мат. 3 між­ нар. конф. — Донецьк, 1998. — С. 97—98. 34. Флора Восточной Европы: в 3 т. / Под ред. Н.Н. Цве­ лева. — СПб.: Мир и семья. — Т. 9. — 1996; Т. 10. — 2001; М.; СПб.: Т­во КМК. — Т. 11. — 2004. 35. Флора УРСР: у 12 т. / за ред. М.І. Котова, М.В. Кло­ кова, О.Д. Вісюліної та ін. — К.: АН УРСР. — 1936—1965. 36. Чужорідні види флори України: роки і автори. Біб­ ліографічний покажчик / Упорядники: Р.І. Бурда, В.В. Протопопова, М.В. Шевера, О.О. Кучер. — К., 2018. — Вип. 5. — 130 с. 37. Шабарова С.І. Трансформація природного тра в’я­ ного покриву ботанічного саду Національного аграрного університету / С.І. Шабарова / Екологія Голосіївського лісу. — К.: Фенікс, 2007. — С. 74—82. 38. Шиндер О.І. Спонтанна флора Національного бо­ танічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 1. Аборигенні види / О.І. Шиндер // Інтродукція рослин. — 2019. — № 1. — С. 18—30. 39. Шиндер О.І. Спонтанна флора Національного бо­ танічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 2. Методологічні пробле­ ми і критерії виділення ергазіофітів в умовах ін­ тродукційного центру / О.І. Шиндер // Інтродук­ ція рослин. — 2019. — № 2. — С. 3—16. 40. Шиндер О.І. Спонтанна флора Національного бо­ танічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3. Адвентивні види: ерга­ зіофіти / О.І. Шиндер // Інтродукція рослин. — 2019. — № 3. — С. 14—36. 41. Шиндер О.І. Спонтанна флора Сирецького ден­ дрологічного парку загальнодержавного значення (м. Київ) / О.І. Шиндер, С.А. Глухова, С.М. Ми­ хайлик // Інтродукція рослин. — 2018. — № 2. — С. 54—63. 42. Яворська О.Г. Адвентивна фракція синантропної флори Київської міської агломерації: дис. … к.б.н. 03.00.05 — ботаніка / О.Г. Яворська. — К., 2002. — 252 с. 43. Яворська О.Г. Ергазіофіти Київської міської агло­ мерації / О.Г. Яворська // Інтродукція рослин. — 2004. — № 3. — С. 24—29. 44. Galera H. The structure and differentiation of the sy­ nanthropic flora of the botanical gardens in Poland / H. Galera, B. Sudnik­Wojcikowska // Acta Soc. Bot. Po loniae. — 2004. — Vol. 73, N 2. — P. 121—128. 45. Konaikova V.O. The alien species of O.V. Fomin Botani­ cal Garden the Taras Snevchenko National University of Kyiv / V.O. Konaikova / Актуальні проблеми ботаніки та екології: Мат. конф. — Полтава, 2015. — С. 52. 46. The Plant List. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. theplantlist.org/ Рекомендували П.Є. Булах, О.Р. Баранський Надійшла 15.04.2019 REFERENCES 1. Alekhin, A.A. and Druleva, I.V. (2011), Flora sosud­ istykh rasteniy botanicheskogo sada Kharkovskogo natsionalnogo universiteta im. V.N. Karazina [Flora of vascular plants of the Botanical Garden of V.N. Kara­ zin Kharkiv National University]. Botanika ta miko­ lohiya: problemy i perspektyvy na 2011—2020 roky [Botany and mycology: problems and perspectives for 2011—2020]: materials of the conference. Kyiv, pp. 34—35. 2. Baranova, O.G. (2003), “Psevdoaborigennost” neko­ torykh predstaviteley flory Udmurtii [“Pseudo­indige­ nousness” of some species of the flora of Udmurtia]. Problemy izucheniya adventivnoy i sinantropnoy flory v regionakh SNG [Problems of studying adventitious and synanthropic flora in the CIS regions]. Moscow; Tula, pp. 18—19. 3. Burda, R.I. (2013), Introduktsiya rasteniy: okultu­ rivanie i naturalizatsiya [Plant Introduction: The Im­ provement and Naturalization]. Industrial Botany, Do­ netsk, N 13, pp. 3—15. 4. Vinogradova, Yu.K., Mayorov, S.R. and Bochkin, V.D. (2015), Vliyanie chuzherodnykh vidov rasteniy na di­ namiku flory territorii Glavnogo botanicheskogo sada RAN [Alien plant species and their influence on the Main Botanical Garden’s flora dynamics]. Russian J. Biol. Invaz, N 4, pp. 22—41. 5. Havrylenko, N.O., Moysiyenko, I.I. and Shapoval, V.V. (2008), Spontanna flora dendrolohichnoho parku 31ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4... “As ka niya­Nova” [The spontaneous flora of the Den­ drological Park “Askania­Nova”]. News Biosfere Re­ serve “Askania­Nova”, vol. 10, pp. 49—73. 6. Halkin, S.I. and Doyko, N.M. (2012), Adventyvna fraktsiya trav’yanystoi roslynnosti dendroparku “Ole­ ksandriya” NAN Ukrainy [Adventive fraction of her­ baceous vegetation of Dendrological Park Olexandria of the NAS of Ukraine]. Introduktsiya roslyn [Plant Introduction], N 1, pp. 94—104. 7. Hrechyshkina, Yu.V. (2010), Pryrodna flora sudynnykh roslyn m. Kyyeva [The Native Flora of Kyiv City]: diss. … PhD, Botany. Kyiv, 358 p. 8. Hrytsenko, V.V. (2012), Problemy adventyzatsii ste­ povoho kulturfitotsenozu [Problems of adventization of steppe cultural phytocoenosis]. Synantropizatsiya roslynnoho pokryvu Ukrainy [Sinantropization of plant cover in Ukraine]: Abst. of Conf. Kyiv; Pereyaslav­ Khmelnytskyi, pp. 24—26. 9. Hubar, L. and Yakushenko, D. (2009), Spontanna flora botanichnoho sadu im. O.V. Fomina Kyivskoho nat­ sionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka [The spontaneous flora of the O.V. Fomin Botanical Garden of Taras Shevchenko National University of Kyiv]. Bulletin of the T. Shevchenko National Univer­ sity of Kyiv. Ser Introduction and conservation of plant diversity, N 22—24, pp. 113—115. 10. Doyko, N.M., Kalashnikova, L.V. and Rubis, V.L. Ed. by S.I. Halkin (2013), Kataloh trav’yanystykh roslyn Derzhavnoho dendrolohichnoho parku “Oleksandri­ ya” Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. Dovidnyk [The catalog of herbaceous plants of the State Arbore­ tum Oleksandriya of the NAS of Ukraine. Directory]. Bila Tserkva, 65 p. 11. Yeremenko, N.S. (2017), Acalypha australis L. v ruder­ alnykh ekotopakh m. Kryvoho Rohu [Acalypha austra­ lis L. in ruderal ecotopes of the Kryvyi Rih city]. Aktu­ alni problemy botaniky ta ekolohii [Actual problems of botany and ecology]: math. conf. Lutsk: Vezha­Druk, pp. 42. 12. Ivashin, D.S. and Kharhota, A.I. (1970), Diko ras­ tushchaya flora Donetskogo botanicheskogo sada [The Natural Flora of the Donetsk Botanical Garden]. Ze­ lenoe stroitelstvo v stepnoi zone USSR [The Land­ scape Gardening in the Steppe Zone of Ukraine]. Kyiv: Naukova dumka, pp. 65—69. 13. Boyko, N.S., Doyko, N.M., Drahan, N.V., Kalashniko­ va, L.V., Kryvdyuk, L.M., Mordatenko, I.L. and Rubis, V.L. Ed. by S.I. Halkin (2013), Kataloh derevyanystykh roslyn Derzhavnoho dendrolohichnoho parku “Olek­ sandriya” Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. Do­ vid nyk [Catalog of wooden plants of the State Arbore­ tum Oleksandriya of the NAS of Ukraine. Directory]. Bila Tserkva, 62 p. 14. Katalog rasteniy Tsentralnogo botanicheskogo sada im. N.N. Grishko [Catalog of plants of the M.M. Gryshko Central Botanical Garden] (1997), Ed. by N.A. Kokhno. Kyiv: Naukova dumka, 436 p. 15. Kovtonyuk, A.I. (2015), Istoriya doslidzhen spontan­ noi flory parkovykh landshaftiv Ukrainy [History of studies of the spontaneous flora of park landscapes of Ukraine]. Okhorona bioriznomanittya ta istoryko­ kulturnoi spadshchyny u botanichnykh sadakh ta den­ droparkakh [Biodiversity protection and historical and cultural heritage in botanical gardens and arboretums]: math. conf. Uman: Sochinskyi, pp. 80—83. 16. Krytska, T.V. (2011), Tendentsii rozvytku pidname­ tovoho trav’yanoho vkryttya kulturfitotsenoziv mista Odesy [The historical development trends in the Odes­ sas cultural phytocenosis herbaceous cover]. Florolo­ hiya ta fitosozolohiya [Florology and phytososology]. Kyiv, N 2, pp. 210—214. 17. Kuzemko, A.A. (2008), Antropohenna transformatsiya spontannoi flory Natsionalnoho dendrolohichnoho parku “Sofiivka” NAN Ukrainy [The antropogenous transformation of the spontaneous flora of the Nation­ al Dendrological Park “Sofievka” of the NAS of Uk­ raine]. Avtokhtonni ta introdukovani roslyny [Autoch­ thonous and introduced plants]. Uman, N 3—4, pp. 34—37. 18. Kuzemko, A.A. and Kovtonyuk, A.I. (2015), Taksonom­ ichna ta ekolohichna struktura spontannoi flory Nat­ sionalnoho dendrolohichnoho parku “Sofiivka” NAN Ukrainy [Taxonomic and ecological structure of spon­ taneous flora of the National Dendrological Park “So­ fiyivka”, NAS of Ukraine]. Avtokhtonni ta introduko­ vani roslyny [Autochthonous and introduced plants]. Uman, N 11, pp. 111—120. 19. Kucherevskyi, V.V. and Shol, H.N. (2011), Invaziyno aktyvni introdutsenty yak dzherelo popovnennya adven­ tyvnoi fraktsii flory [Invasive­active introduced spe cies as a source of replenishment of the alien flora fraction]. Introduktsiya roslyn [Plant Introduction], N 2, pp. 3—10. 20. I. Franko Lviv National University. Botanical Garden. Collection funds. [Electronic resource]: http://botan­ icgarden.lnu.edu.ua/kolektsijni­fondy/ 21. Maryushkina, V.Ya. (2002), Adventyzatsiya roslyn­ nosti yak naslidok spontannoi ta tsilespryamovanoi in­ troduktsii [Adventization of vegetation as the conse­ quence of spontaneous and purposeful plant introduc­ tion]. Introduktsiya roslyn [Plant Introduction], N 1, pp. 49—60. 22. Moysiyenko, I.I. (2011), Flora Pivnichnoho Prychor­ nomorya (strukturnyi analiz, synantropizatsiya, okho­ rona) [Flora of the Northern Black Sea Coast (struc­ tural analysis, synanthropization, protection)]: diss. … D. of Sc., Botany. Kyiv, 437 p. 23. Mosyakin, S.L. (1989), Florystychni znakhidky v m. Ky­ yevi ta na yoho okolytsyakh [Floristic findings in the City of Kiev and its environs]. Ukr. botan. zhurn. [Ukr. Bot. J.], vol. 46, N 4, pp. 21—23. 32 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.І. Шиндер 24. Mosyakin, S.L. (1991), Dopovnennya ta utochnen­ nya do adventyvnoi flory m. Kyyeva [Addition and specification to the adventive flora of the City of Kiev]. Ukr. botan. zhurn. [Ukr. Bot. J.], vol. 48, N 2, pp. 54—57. 25. Mosyakin, S.L. (1996), Terytorialni osoblyvosti ek­ spansii adventyvnykh roslyn v urbanizovanomu sere­ dovyshchi (na prykladi m. Kyyeva) [Territorial peculia­ rities of expansion of alien plants in urbanized territo­ ries, with special reference to Kyiv, Ukraine]. Ukr. bo tan. zhurn. [Ukr. Bot. J.], vol. 53, N 5, pp. 536—545. 26. Mosyakin, S.L. (2013), Rodyny i poryadky kvitkovykh roslyn flory Ukrainy: prahmatychna klasyfikatsiya ta po lozhennya u filohenetychniy systemi [Families and orders of Angiosperms of the flora of Ukraine: a prag­ matic classification and placement in the phylogenetic system]. Ukr. botan. zhurn. [Ukr. Bot. J.], vol. 70, N 3, pp. 289—307. 27. Mosyakin, S.L. and Yavorska, O.H. (2001), Novi zna­ khidky adventyvnykh roslyn u flori Kyivskoi miskoi ahlomeratsii [New localities of alien plants in the Kyiv City agglomeration]. Ukr. botan. zhurn. [Ukr. Bot. J.], vol. 58, N 4, pp. 493— 498. 28. Nordman (1847), Opisanie Imperatorskago Odesskago sada s zamechanyyami o rastitelnosti i klimate okrest­ nostey g. Odessy [Description of the Imperial Odessa Garden with remarks on the vegetation and climate of the surroundings of Odessa]. Zhurnal Ministerstva go­ sudarstvennykh imushchestv [Journal of the Ministry of State Property], N 8, pp. 118—150. 29. Protopopova, V.V. (1991), Sinantropnaya flora Ukrainy i puti ee razvitiya [Synanthropic flora of Ukraine and its development paths]. Kyiv: Naukova dumka, 204 p. 30. Protopopova, V.V. and Shevera, M.V. (2012), Fitoin­ vazii. II. Analiz osnovnykh klasyfikatsiy, skhem i mod­ eley. [Industrial Botany]. Donetsk, N 12, pp. 88—95. 31. Semenkevych, Yu.M. (1925), De­yaki dopovnennya do flory okolyts Kyiva [Some additions to the flora of the outskirts of Kyiv]. Visnyk Kyivskoho Botanichnoho sadu [Bulletin of the Kyiv Botanical Garden], vol. 3, pp. 35—46. 32. Kuzemko, A., Sydoruk, T., Didenko, I., Shvec, T. and Bojko, I. (2011), Spontanna flora Nacionalnogo den­ drologichnogo parku “Sofijivka” NAN Ukrajiny [Spon­ taneous flora of the National Dendrological Park Sofiyv­ ka of the NAS of Ukraine]. Avtohtonni ta introdukovani roslyny [Autochthonous and introduced plants]. Uman, vol. 7, pp. 25—36. 33. Tarasov, V.V., Donchenko, Yu.V. and Krasnorepo­ va, T.V. (1998), Adventivnaya flora Dnepropetro­ vskogo botanicheskogo sada DGU [Adventive flora of Dnepropetrovsk Botanical Garden]. Promyslova bo ta­ nika: stan ta perspektyvy rozvytku [Industrial botany: State and Development Prospects]: proc. 3 Scientific Conf.]. Donetsk, pp. 97—98. 34. Flora Vostochnoy Evropy [Flora of Eastern Europe] (1996—2004), ed. by N.N. Tsvelev. Vols. 9—11. Mos­ cow.—SPb. 35. Flora URSR (1936—1965) ed. by M.I., Kotov, M.V., Klo­ kov, O.D., Visyulina, et al. Vols. 1—12. Kyiv: AS URSR. 36. Burda, R.I., Protopopova, V.V., Shevera, M.V. and Kucher, O.O. (2018), Chuzhoridni vydy flory Ukrainy: roky i avtory. Bibliohrafichnyi pokazhchyk [Alien Plants of the Flora of Ukraine: Years and Authors. Biblio­ graphic index]. Kyiv, 5th edition, 130 p. 37. Shabarova, S.I. (2007), Transformatsiya pryrodnoho travyanoho pokryvu botanichnoho sadu Natsionalno­ ho ahrarnoho universytetu [Transformation of the na­ tive grass cover of the Botanical Garden of National Agricultural University]. Ekolohiya Holosiivskoho lisu [Ecology of Golosyiv Forest]. Kyiv: Feniks, pp. 74— 82. 38. Shynder, O. (2019), Spontanna flora Natsionalnoho botanichnoho sadu imeni M.M. Hryshka NAN Uk­ rainy (m. Kyiv). Povidomlennya 1. Aboryhenni vydy [Spontaneous flora of M.M. Gryshko National Bo­ tanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). 1. Indi­ genous species]. Introduktsiya roslyn [Plant Introduc­ tion], N 1, pp. 18—30. 39. Shynder, O. (2019), Spontanna flora Natsionalnoho botanichnoho sadu imeni M.M. Hryshka NAN Uk rai­ ny (m. Kyiv). Povidomlennya 2. Metodolohichni prob­ lemy i kryterii vydilennya erhaziofitiv v umovakh intro­ duktsiynoho tsentru [Spontaneous flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). 2. Methodological problems and criteria for se­ lection of escaped plants in Botanical Garden condi­ tions]. Introduktsiya roslyn [Plant Introduction], N 2, pp. 3—16. 40. Shynder, O. (2019), Spontanna flora Natsionalnoho botanichnoho sadu imeni M.M. Hryshka NAN Uk rai­ ny (m. Kyiv). Povidomlennya 3. Adventyvni vydy: er­ haziofity [Spontaneous flora of M.M. Gryshko Na­ tional Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). 3. Escaped plants]. Introduktsiya roslyn [Plant Intro­ duction], N 3, pp. 14—36. 41. Shynder, O.I., Hlukhova, S.A. and Mykhaylyk, S.M. (2018), Spontanna flora Syretskoho dendrolohichnoho parku za­ halnoderzhavnoho znachennya (m. Kyiv) [Spontane­ ous flora of the Syrets Arboretum (Kyiv)]. Introduktsiya roslyn [Plant Introduction], N 2, pp. 54—63. 42. Yavorska, O.H. (2002), Adventyvna fraktsiya flory Kyivskoi miskoi ahlomeratsii [The alien fraction of the urban flora of the Kyiv Region]: diss. … Ph.D, botany. Kyiv, 252 pp. 43. Yavorska, O.H. (2004), Erhaziofity Kyivskoi miskoi ah­ lomeratsii [Ergasiophytes of the Kyiv City agglomera­ tion]. Introduktsiya roslyn [Plant Introduction]. N 3, pp. 24—29. 33ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4... 44. Galera, H. and Sudnik­Wojcikowska, B. (2004), The struc­ ture and differentiation of the synanthropic flora of the botanical gardens in Poland. Acta Soc. Bot. Poloniae, vol. 73, N. 2, pp. 121—128. 45. Konaikova, V.O. (2015), The alien species of O.V. Fo­ min Botanical Garden the Taras Snevchenko National University of Kyiv. Aktualni problemy botaniky ta ekolohii [Actual problems of botany and ecology]: math. conf. Poltava, pp. 52. 46. The Plant List. [Electronic resource]: http://www. theplantlist.org/ Recommended by P.E. Bulakh and O.R. Baransky Received 15.04.2019 О.И. Шиндер Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев СПОНТАННАЯ ФЛОРА НАЦИОНАЛЬНОГО БОТАНИЧЕСКОГО САДА имени Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ (г. КИЕВ). СООБЩЕНИЕ 4. АДВЕНТИВНЫЕ ВИДЫ: КСЕНОФИТЫ Цель — изучить видовой состав и структуру спонтан­ ной флоры Национального ботанического сада име­ ни Н.Н. Гришко НАН Украины (г. Киев); обобщить сведения о богатстве спонтанных флор интродукци­ онных центров Украины. Материал и методы. Исследование проведено в 2010—2018 гг. на территории Национального ботани­ ческого сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины. Результаты. Конспект ксенофитов Национального ботанического сада имени Н.Н. Гришко НАН Ук раи­ ны содержит 123 таксона, что составляет 18,9 % от всей спонтанной флоры. Вероятно, впервые для урбано­ флоры г. Киева приведены 3 адвентивных ви да: Acaly­ pha australis, Anthriscus caucalis, Erysimum cuspidatum. Проведено сравнение спонтанных флор интродукци­ онных центров Украины. Выводы. Исследованная группа ксенофитов имеет сегетально­селитебный характер. Колонии новых для урбанофлоры г. Киева адвентивных видов изолиро­ ванные, но при сохранении существующих условий их численность будет увеличиваться. Anthriscus caucalis имеет предпосылки для дальнейшей экспансии. Уста­ новлено, что зависимость богатства флоры интродук­ ционных учреждений от их площади имеет не прямо­ линейный, а значительно более сложный характер. Определены факторы, которые этому способствуют. Отмечено, что в Украине отсутствуют уни фици ро­ ванные методологические подходы к изучению струк­ туры спонтанных флор интродукционных центров. Ключевые слова: Национальный ботанический сад име­ ни Н.Н. Гришко НАН Украины, спонтанная флора, ксенофиты, новые адвентивные виды, Киев. O. Shynder M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv SPONTANEOUS FLORA OF M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE (KYIV). 4. ALIENS PLANTS: XENOPHYTES Objective — to study the species composition and structure of spontaneous flora in M.M. Gryshko National Botani­ cal Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv); to summarize the information on the size and structure of the spon­ taneous flora of the introductory institutions of Uk raine. Material and methods. The study was conducted in 2010—2018 on the territory of the M.M. Gryshko Botani­ cal Garden of the NAS of Ukraine. Results. The list contains 123 taxa xenophytes, which is 18.9 % of the total spontaneous flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Pro­ bably, for the first time, 3 species of alien plants are pre­ sented for the urban flora of Kyiv: Acalypha australis, Anthriscus caucalis, Erysimum cuspidatum. Comparison of spontaneous flora of botanical gardens and arboretums of Ukraine is carried out. Conclusions. The entire xenophytes group in the bota­ nical garden has an agricultural character. Colonies of new plants in Kyiv are now isolated, but with the preservation of existing conditions their populations will increase, while Anthriscus caucalis has a preconditions for further expan­ sion. It is established that the dependence of the wealth of spontaneous flora of botanical gardens and arboretums on their area is not linear, but much more complex. The factors contributing to the large floristic diversity of such territories are highlighted. It is noted that in Ukraine there are no uni­ fied methodological approaches to studying the structure of spontaneous flora of botanical gardens and arboretums. Key words: M.M. Gryshko Botanical Garden of the NAS of Ukraine, spontaneous flora, xenophytes, new alien spe­ cies, Kyiv.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1526
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:53:23Z
publishDate 2019
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/74/07d2b6ce3e9627f7aaaa54f052f1d074.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15262019-12-14T15:32:56Z Spontaneous flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). 4. Aliens plants: xenophytes Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4. Адвентивні види: ксенофіти Shynder, O. Objective — to study the species composition and structure of spontaneous flora in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv); to summarize the information on the size and structure of the spontaneous flora of the introductory institutions of Ukraine. Material and methods. The study was conducted in 2010–2018 on the territory of the M.M. Gryshko Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Results. The list contains 123 taxa xenophytes, which is 18.9 % of the total spontaneous flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Probably, for the first time, 3 species of alien plants are presented for the urban flora of Kyiv: Acalypha australis, Anthriscus caucalis, Erysimum cuspidatum. Comparison of spontaneous flora of botanical gardens and arboretums of Ukraine is carried out. Conclusions. The entire xenophytes group in the botanical garden has an agricultural character. Colonies of new plants in Kyiv are now isolated, but with the preservation of existing conditions their populations will increase, while Anthriscus caucalis has a preconditions for further expansion. It is established that the dependence of the wealth of spontaneous flora of botanical gardens and arboretums on their area is not linear, but much more complex. The factors contributing to the large floristic diversity of such territories are highlighted. It is noted that in Ukraine there are no unified methodological approaches to studying the structure of spontaneous flora of botanical gardens and arboretums. Мета – вивчити видовий склад і структуру спонтанної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ); узагальнити відомості про багатство спонтанних флор інтродукційних центрів України. Матеріал та методи. Дослідження проведено у 2010–2018 рр. на території Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Результати. Конспект імміграційної групи ксенофітів Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України містить 123 таксони, що становить 18,9 % від усієї спонтанної флори. Ймовірно, вперше для урбанофлори м. Києва наведено 3 адвентивні види: Acalypha australis, Anthriscus caucalis, Erysimum cuspidatum. Проведено порівняння спонтанних флор інтродукційних центрів України. Висновки. Досліджена група ксенофітів має сегетально-селітебний характер. Колонії нових для урбанофлори м. Києва адвентивних видів ізольовані, але при збереженні існуючих умов їх чисельність збільшуватиметься. Anthriscus caucalis має передумови для подальшої експансії. Встановлено, що залежність багатства флори інтродукційних установ від їх площі має не прямолінійний, а значно складніший характер. Визначено чинники, які на це впливають. Відзначено, що в Україні відсутні уніфіковані методологічні підходи до вивчення структури спонтанних флор інтродукційних центрів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1526 10.5281/zenodo.3566608 Plant Introduction; Vol 84 (2019); 18-33 Інтродукція Рослин; Том 84 (2019); 18-33 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3572674 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1526/1469 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Shynder, O.
Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4. Адвентивні види: ксенофіти
title Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4. Адвентивні види: ксенофіти
title_alt Spontaneous flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). 4. Aliens plants: xenophytes
title_full Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4. Адвентивні види: ксенофіти
title_fullStr Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4. Адвентивні види: ксенофіти
title_full_unstemmed Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4. Адвентивні види: ксенофіти
title_short Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 4. Адвентивні види: ксенофіти
title_sort спонтанна флора національного ботанічного саду імені м.м. гришка нан україни (м. київ). повідомлення 4. адвентивні види: ксенофіти
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1526
work_keys_str_mv AT shyndero spontaneousfloraofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukrainekyiv4aliensplantsxenophytes
AT shyndero spontannafloranacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraínimkiívpovídomlennâ4adventivnívidiksenofíti