Buchumschlag

Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва)

Objective — to investigate the anatomical and morphological structure of Ginkgo biloba leaves in the heat conditions of Kyiv. Material and methods. The study was carried out on the territory of Academician O.V. Fomin Botanical Garden and M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
Hauptverfasser: Futorna, O.A., Badanina, V.А., Olshanskyi, I.G., Tyshchenko, O.V.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1529
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860145064222654464
author Futorna, O.A.
Badanina, V.А.
Olshanskyi, I.G.
Tyshchenko, O.V.
author_facet Futorna, O.A.
Badanina, V.А.
Olshanskyi, I.G.
Tyshchenko, O.V.
author_sort Futorna, O.A.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-14T17:24:43Z
description Objective — to investigate the anatomical and morphological structure of Ginkgo biloba leaves in the heat conditions of Kyiv. Material and methods. The study was carried out on the territory of Academician O.V. Fomin Botanical Garden and M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. It was used light and scanning electron microscopy. Results. The investigated plants in O.V. Fomin Botanical Garden have hipostomatic leaves. Adaxial epidermis is formed by polygonal cells. The epidermal tissue cells are large (773.3 cells per 1 mm2). External periclinal walls are curved. The boundaries between the cells are obscure. The surface relief is colycular. Epicuticular wax is present (represented by piddling wax sticks). Abaxial epidermis is formed by epidermal cells and stoma complex. Epidermal cells are polygonal or isodiametral. External periclinal walls of epidermal cells are curved and have papillas formed by external periclinal walls. Epicuticular wax is well-developed, represented by wax sticks. Stomata are not oriented by their stomatal slits along leaf vein and are located between main fascicles, under the level of main epidermal cells. Number of stomata is low (168.6 per 1 mm2). In M.M. Gryshko National Botanical Garden G. biloba trees are characterized by similar micromorphological structure of leaf plates and almost identical to plants from O.V. Fomin Botanical Garden by their epidermal tissue structure. Differences are related to quantitative indicators (plants from M.M. Gryshko National Botanical Garden have more developed epicuticullar wax on both of epidermises, number of stomata per 1 mm2 — 165.3). Conclusion. Taking into account the existing global climate change in the direction of aridization Gingko biloba is promising for use in park landscaping.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3566616
first_indexed 2025-07-17T12:53:25Z
format Article
fulltext 51ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4: 51—59 https://doi.org/ 10.5281/zenodo.3566616 УДК 581.4+582.46 О.А. ФУТОРНА 1, В.А. БАДАНІНА 1, І.Г. ОЛЬШАНСЬКИЙ 2, О.В. ТИЩЕНКО 1 1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка Україна, 03127 м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 2 2 Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України Україна, 01004 м. Київ, вул. Терещенківська, 2 oksana_drofa@yahoo.com, florist_27@ukr.net, oksana_t@ukr.net, olshansky1982@ukr.net УЛЬТРАСТРУКТУРА ПОВЕРХНІ ЛИСТКІВ GINKGO BILOBA L. В УМОВАХ СПЕКИ (НА ПРИКЛАДІ м. КИЄВА) Мета — дослідити анатомо­морфологічну структуру листків Ginkgo biloba L. за умов спеки в м. Києві. Матеріал та методи. Дослідження проведено на території Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН Ук­ раїни. Використано світлову і сканувальну електронну мікроскопію. Результати. У досліджених рослин G. biloba на території Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна листок гіпо­ стоматичний. Адаксіальна епідерма сформована полігональними клітинами. Клітини епідермальної тканини великі (773,3 клітини на 1 мм2). Зовнішні периклінальні стінки випуклі, межі між клітинами нечіткі. Рельєф поверхні коліку лярний. Наявний епікутикулярний віск (представлений дрібними восковими паличками). Абаксіальна епідерма сформована основними епідермальними клітинами та клітинами продихового апарату. Основні епідермальні клітини полігональні або ізодіаметричні, мають дрібнозвивисті обриси. Зовнішні периклінальні стінки клітин епідерми випу­ клі та мають папіли. Епікутикулярний віск добре розвинений, представлений дрібними восковими паличками. Про­ дихи югатопапілоцитного типу, не орієнтовані продиховою щілиною вздовж жилок листка, розташовані в зонах між провідними пучками дещо нижче від рівня основних епідермальних клітин. Кількість продихів мала (168,6 на 1 мм2). Дерева G. biloba, котрі зростають у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка, характеризуються по­ дібною мікроморфологічною структурою листкових пластинок та аналогічні за будовою епідермальної тканини рос­ линам з Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна. Відміни стосуються кількісних показників епідермальної тканини (у рослин з Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка потужніше розвинутий епікутикулярний віск на обох епідермах, менша кількість продихів на одиницю площі (у середньому — 165,3 на 1 мм2)). Висновок. Ginkgo biloba є перспективним для використання у парковому озелененні з огляду на глобальні зміни клі­ мату в напрямі аридизації. Ключові слова: Ginkgo biloba, Київ, зміни клімату, листок, продихи. © О.А. ФУТОРНА, В.А. БАДАНІНА, І.Г. ОЛЬШАНСЬКИЙ, О.В. ТИЩЕНКО, 2019 Упродовж останніх років повторюваність пе­ ріодів з аномально спекотними кліматичними умовами в світі має тенденцію до зростання. За 137 років метеорологічних спостережень липень 2017 р. виявився найспекотнішим мі­ сяцем, а середня сукупна температура поверх­ ні океану та суходолу в червні 2017 р. на 0,83 °С перевищувала середнє значення за цей період у 1951—1980 рр. [14]. Для м. Києва та його передмість установле­ но стійке збільшення усереднених температур поверхонь на +2,2 °С за період із 1985 до 2014 рр. [4]. Влітку температура повітря у місті завжди вища, ніж на околицях, унаслідок на­ грівання сонцем кам’яних будівель, залізобе­ тонних споруд, асфальтового покриття. Про­ холоднішу зону в місті створюють ліси, парки, сквери, водні об’єкти (озера, ставки, джерела, струмки, канали, р. Дніпро та малі річки — Ли бідь, Сирець, Нивка, Горенка, Віта, Дарни­ ця, Любка тощо). За даними спостережень Центральної гео­ фізичної обсерваторії [7], середня темпера­ тура повітря у Києві за літній період 2017 р. 52 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.А. Футорна, В.А. Баданіна, І.Г. Ольшанський, О.В. Тищенко становила +21,1 °С, що на 2,4 °С перевищує кліматичну норму. Найбільше відхилення від норми спостерігали у серпні (+3,8 °С). У черв ні—серпні 2017 р. на території Києва зафіксовано 24 дні з температурою понад +30,0 °С [7]. Поліпшують мікроклімат міста зелені на­ садження. Крони дерев можуть створювати потужне затінення, достатнє для значного охо ло дження затіненої ділянки та зниження температури поверхні ґрунту навколо неї. Температура повітря в цій зоні може бути нижчою на 3—5 °С порівняно з відкритою поверхнею [1]. Для нашого дослідження було обрано ре­ ліктовий вид гінкго дволопатеве (Ginkgo bilo­ ba L.), викопні рештки якого відомі з палео­ зойської ери. Нині цей вид in situ зберігся ли­ ше в Китаї, проте раніше він та інші (вимерлі) види роду Ginkgo були широко розповсюдже­ ні [15, 16, 20, 23]. G. biloba in situ є рідкісним видом, але його культивують вже понад 3000 ро ків. Він забезпечує гарну тінь і є толерант­ ним до широкого спектру кліматичних та едафічних чинників, має високі показники толерант ності до забруднення повітря та стій­ кості до враження патогенними грибами і ко­ махами [15, 16]. G. biloba є всебічно вивченим об’єктом. Його морфологічні та анатомічні ознаки, зокрема ультраструктурні, досліджували низка авторів [10—13, 15—21, 23 та ін.], зокрема, ультраструк­ туру продихового апарату, апексу пагона, се­ креторних структур, будову брахібластів і аук­ сибластів, диференціацію провідної системи на ранніх етапах онтогенезу, онтогенез листка, структуру листкової поверхні, кутикули, он то­ генез чоловічих і жіночих статевих органів, етапи розвитку гаметофітів in situ та in vitro, ви­ падки утворення насінин на листках, морфо­ логію пилку, структуру та рухи багатоджгути­ кових сперматозоїдів, здатність до виживання і відтворення за допомогою специфічних ліг­ нобульб, мікоризу, а також дослідження фізіо­ логічних реакцій G. biloba, зокрема відповіді його продихового апарату (щільність та індекс продихового апарату) на зміну концентрації атмосферного СО 2 і забруднення повітря різ­ ними типами полютантів [10, 11, 15]. Оскільки G. biloba є видом, який існує де­ кілька мільйонів років, а також може успішно рости в багатьох природних регіонах Землі, зокрема в квазіприродних та докорінно ан­ тропогенно порушених екосистемах, ми при­ пускаємо, що він преадаптований до різ ­ но манітних природних умов та змін клімату. Тому саме його обрали модельним видом для досліджень. Мета — дослідити анатомо­морфологічну структуру листків Ginkgo biloba за умов спеки в м. Києві. Матеріал та методи Відбір матеріалу для дослідження та вимірю­ вання проводили на території Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського на­ ціонального університету імені Тараса Шев­ ченка (18.08.2017) та Національного ботаніч­ ного саду імені М.М. Гришка НАН України (22.08.2017). Температура повітря в дні вимірювань ста­ новила від 32 до 35 °С, відносна вологість по­ вітря — від 39 до 51 %. Для забезпечення статистичної достовір­ ності отриманих результатів обрали по три де­ рева G. biloba приблизно однакового віку (40— 50 років). З кожного дерева було відібрано по 5 непошкоджених листків з різних гілок (тре­ тій вузол на гілці). З метою рандомізації умов освітлення, від яких залежить рівень стресо­ вості та фотосинтетична ефективність, гілки та листки відбирали по периметру дерева, з нижнього ярусу крони, приблизно на висоті 1,5—2,0 м від поверхні ґрунту. У момент від­ бору поряд з кожним листком вимірювали фактичну природну освітленість, яка залежно від розташування листка змінювалась в діапа­ зоні 4—80 клк. Для фіксації рослинного матеріалу вико­ ристовували фіксатор ФОС (суміш форма­ ліну, оцтової кислоти та етилового спирту). З огляду на зміну будови мезофілу і проек­ цію епідермальних клітин у різних частинах листка для аналізу завжди брали фрагменти 53ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва) листків у середній частині їх довжини. Для ви готовлення парадермальних мікропрепа­ ратів епі дермальної тканини листкові плас­ тинки залишали в мацеруючому розчині на 7—14 діб. Мікропрепарати готували за загаль­ ноприйнятою методикою [6, 9] та досліджу­ вали і фотографували за допомогою фотона­ садки (E Trek DCM 510) та світлового мікро­ скопа (Primo Star, Carl Zeiss) за різного збіль­ шення. Мікроморфологічні оз наки, зокрема ультраструктуру поверхні листків, досліджу­ вали за допомогою сканувального елек т рон­ ного мікроскопа (СЕМ) (JSM­6060LA, Япо­ нія). Матеріал попередньо фіксували на ла­ тунних столиках, які напилювали тонким ша­ ром золота у вакуумній камері. Описи проводили з використанням термі­ нології, узагальненої в працях С. Захаревича (1954), W. Bathlott та ін. (1998) [6, 12]. При ви­ значенні кількості продихів на одиницю пло­ щі застосовували класифікацію Б. Васильєва (1988) [1]. Лінійні розміри мікрооб’єктів ви­ значали за допомогою програми Axio Vision 6.0. Кількісні анатомічні показники обробляли ме тодами варіаційної статистики за допомо­ гою програми “Statistica 6.0”. Результати Ультраструктура поверхні листкової плас­ тинки рослин, які зростають у Ботанічному саду імені акад. О.В. Фоміна Київського на­ ціонального університету імені Тараса Шев­ ченка (рис. 1). В усіх досліджених нами рос­ лин листкова пластинка має спільні ознаки ультраструктури поверхні. Листок гіпостома­ тичний. Адаксіальна епідерма сформована по лі го­ наль ними клітинами (іноді трапляються ізо­ діамет ричні клітини), які мають видовжені проекції та звивисті обриси. Клітини епідер­ мальної тканини в усіх досліджених рослин великі (773,3 клітин на 1 мм2). Зовнішні пе ри­ кліналь ні стінки випуклі, межі між клітинами нечіткі. Рельєф поверхні колікулярний. Наяв­ ний епікутикулярний віск, представлений дріб­ ними восковими паличками. a г б д в е 20 kV ×200 100 µm 20 kV ×2,000 10 µm 20 kV ×4,000 5 µm 20 kV ×400 50 µm 20 kV ×80 200 µm 20 kV ×2,000 10 µm Рис. 1. Ультраструктура абаксіальної (а, б) і адаксіальної (в—е) поверхонь листкової пластинки рослин Ginkgo biloba з Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Fig. 1. Ultrastructure of abaxial (а, б) and adaxial (в—е) surfaces of leaf blade of Ginkgo biloba from Academician O.V. Fo min Botanical Garden 54 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.А. Футорна, В.А. Баданіна, І.Г. Ольшанський, О.В. Тищенко Абаксіальна епідерма сформована основни­ ми епідермальними клітинами та клітинами продихового апарату. Основні епідермальні клітини полігональні або ізодіаметричні (до­ сить рідко), мають дрібнозвивисті обриси. Зов­ нішні периклінальні стінки клітин епідерми випуклі та мають папіли (зазвичай одну, роз­ ташовану по центру клітини). Епікутикуляр­ ний віск добре розвинений і представлений, як і на адаксіальній епідермі, дрібними воско­ вими паличками. Продихи югатопапілоцитного типу (побічні клітини містяться радіально, їх периклінальні стінки за ступенем кутикунізації не відрізня­ ються (або мало відрізняються) від неспеціалі­ зованих клітин епідерми, продихова щілина оточена кутинізованим ребром, у формуванні якого беруть участь усі побічні клітини. Крім того, ребро ускладнене добре вираженими па­ пілами, спрямованими в бік продихової щіли­ ни). Продихи не орієнтовані продиховою щі­ линою вздовж жилок листка, розташовані в зонах між провідними пучками дещо нижче за рівень основних епідермальних клітин. Про­ дихів багато (168,6 на 1 мм2). Ультраструктура поверхні листкової плас­ тинки рослин, які зростають у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України (рис. 2). Усі досліджені дерева G. biloba характери­ зуються подібною мікроморфологічною струк­ турою листкових пластинок та аналогічні за будовою епідермальної тканини рослинам з Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна. Відміни стосуються кількісних показників епі­ дермальної тканини. Так, рослини з Націо­ нального ботанічного саду імені М.М. Гришка характеризуються потужнішим розвитком епі­ кутикулярного воску на обох епідермах по­ рівняно з рослинами Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна. Кількість продихів на оди ницю площі — середня (165,3 на 1 мм2). D.J. Beerling зі співавт. [11] показали, що кіль­ кість продихів у G. biloba прямо корелює з концентрацією CO 2 . Екстраполюючи ці дані, можна припустити, що менша кількість про­ дихів на одиницю площі у G. biloba з Націо­ нального ботанічного саду імені М.М. Гришка свідчить про те, що досліджені дерева ростуть при меншій концентрації CO 2 . Описова статистика кількісно­анатомічних ознак листків Ginkgo biloba Descriptive statistics of quantitative and anatomical signs of Ginkgo biloba leaves Показник Mean Min. Max. Std. Dev. CV, % St. error Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна Кількість продихів на 1 мм2 168,6 100,0 240,0 46,88 27,79 12,10 Кількість клітин адаксіаль­ ної епідерми на 1 мм2 773,3 600,0 960,0 87,72 11,34 22,64 Кількість клітин абаксіаль­ ної епідерми на 1 мм2 1115,3 700,0 1560,0 200,28 17,95 51,712 Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Кількість продихів на 1 мм2 165,3 120,0 220,0 31,82 19,24 8,215 Кількість клітин адаксіаль­ ної епідерми на 1 мм2 619,2 344,0 800,0 121,56 19,63 31,38 Кількість клітин абаксіаль­ ної епідерми на 1 мм2 1169,3 800,0 1400,0 158,22 13,53 40,85 П р и м і т к а: Mean — середнє арифметичне; Min. — мінімальне значення ознаки; Max. — максимальне зна­ чення ознаки; Std. Dev. — стандартне відхилення; CV — коефіцієнт варіювання; St. error — похибка середнього арифметичного. 55ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва) Обговорення Структура продихового апарату відображує пристосування рослинного організму до умов природного місцезростання, а саме до кіль­ кості сонячної радіації та вологи. Хоча ця осо­ бливість є видоспецифічною, вона може варі­ ювати залежно від умов зовнішнього середо­ вища в межах норми реакції генотипу. При перенесенні рослин в нові умови вторинного ареалу можуть відбуватися зміни в структурі продихового апарату через адаптивні проце­ си, які активуються в рослинному організмі внаслідок зміни середовища зростання [2, 5]. Наші дослідження структури продихового апарату рослин G. biloba, котрі зростають на території двох ботанічних садів у м. Києві, не виявили суттєвих відмін та підтверджують лі­ тературні дані щодо будови та локалізації про­ дихів у рослин G. biloba. Продихи містяться нижче за рівень основних епідермальних клі­ тин, додатково захищені папілами, спрямова­ ними в бік продихової щілини, разом з потуж­ ною кутикулою та епікутикулярним воском створюють мікроклімат навколо продихового апарату. На нашу думку, це свідчить про ево­ люційно сформовану адаптованість рослин досліджуваного виду до умов довкілля. Ймо­ вірно, саме така структура продихового апа­ рату в комплексі з потужною кутикулою та епікутикулярним воском зумовили і забезпе­ чили тривале існування цього виду, незважа­ ючи на багаторазові зміни клімату впродовж історії існування Землі. На листках усіх досліджених рослин вияв­ лено частки «техногенного бруду». Менше їх спостерігали на листках рослин з Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна, більше — на листках рослин з Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка. Потрапляння часток такого бруду на замикаючі клітини продихів може порушувати роботу продихового апарату і впливати на внутрішню структуру листків. Доведено, що зміни клімату і антропогенне забруднення довкілля в урбоекосистемах ви­ являються зміною морфолого­анатомічної струк­ тури рослин та формуванням при сто су валь но­ a г б д в е 20 kV ×4,000 5 µm 20 kV ×400 50 µm 20 kV ×800 20 µm 20 kV ×2,000 10 µm 20 kV ×200 100 µm 20 kV ×800 20 µm Рис. 2. Ультраструктура абаксіальної (а, б) і адаксіальної (в—е) поверхонь листкової пластинки рослин Ginkgo biloba з Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Fig. 2. Ultrastructure of abaxial (а, б) and adaxial (в—е) surfaces of leaf blade of Ginkgo biloba from M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 56 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.А. Футорна, В.А. Баданіна, І.Г. Ольшанський, О.В. Тищенко захисних механізмів [4]. Здатність рослин реа­ гувати відповідним чином на зовнішні впливи є необхідною умовою їх існування і адаптації до умов довкілля. Анатомічні перебудови в рослинних організмах, які виникають у відпо­ відь на зміни клімату, котрі посилюються дією екзогенних полютантів, відіграють важливу роль у визначенні їх стійкості до несприятли­ вих чинників, оскільки організм адаптується в межах генетично успадкованих норм реакцій, його здатність витримувати коливання чин­ ників довкілля визначена індивідуальною еко­ логічною потенцією. Узагальнені експеримен­ тальні дані багатьох дослідників щодо віднос­ ної чутливості G. biloba до різних забруднювачів повітря свідчать про його толерантність до ді­ оксиду сірки, оксиду азоту та озону, середні показники толерантності до фторидів, що за­ галом вказує на те, що дерева G. biloba є досить стійкими до газових забруднювачів [15]. Таким чином, у G. biloba в процесі еволюції адаптація до змінюваних умов довкілля, ймо­ вірно, відбувалася в напрямку формування по тужного епідермального комплексу, що ви­ являється наявністю потужної кутикули, епі­ кутикулярного воску, потовщених перикли­ нальних стінок клітин епідерми та унікально­ го продихового апарату, притаманного лише гінкговим. Висновки Нами не виявлено суттєвих відмін у мікро­ морфологічній структурі листкових пласти­ нок, будові та локалізації продихового апарату рослин G. biloba, котрі зростають на територі­ ях двох ботанічних садів у м. Києві: продихи югатопапілоцитного типу містяться нижче за рівень основних епідермальних клітин, до­ датково захищені папілами, які разом з по­ тужною кутикулою та епікутикулярним вос­ ком створюють мікроклімат навколо проди­ хового апарату. Відміни стосуються кількісних показників епідермальної тканини: ступеня розвитку епікутикулярного воску на епідермі та кількості продихів на одиницю площі: рос­ лини з Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка характеризуються потужнішим розвитком епікутикулярного воску на обох епідермах та меншою кількістю продихів на одиницю площі порівняно з рослинами з Бо­ танічного саду імені акад. О.В. Фоміна. Про еволюційно сформовану адаптованість рослин G. biloba до умов довкілля свідчать: розміщення продихів нижче за рівень основ­ них епідермальних клітин, наявність папіл, спрямованих у бік продихової щілини, потуж­ на кутикула та епікутикулярний віск. Ці озна­ ки свідчать також про перспективність вико­ ристання рослин G. biloba для паркового озе­ ленення з огляду на аридизацію клімату. Роботу виконано за підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень за конкурс­ ним проектом Ф76 / 37497 «Розробка стратегії подолання «Міського острова тепла» урболанд­ шафту Києва на основі підбору стрес­то ле рант­ них видів світової флори», грант 0117U001999. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Адаптація до зміни клімату: зелені зони міст на варті прохолоди / Т. Казанцев, О. Халаїм, О. Васи­ люк, В. Філіпович, Г. Крилова. — К.: Зелена хви­ ля, 2016. — 40 с. 2. Бабицький А.І. Дослідження продихових апаратів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss. у звязку з їхньою посухостійкістю в умовах Правобережного Лісостепу України / А.І. Бабицький // Наук. зап. Тернопільського нац. пед. ун­ту. Сер. Біол. — 2011. — № 1(46). — С. 3—8. 3. Васильев Б.Р. Строение листа древесных растений различных климатических зон / Б.Р. Васильев. — Л.: Изд­во ЛГУ, 1988. — 208 с. 4. Волошина Н.О. Загальна екологія та неоекологія / Н.О. Волошина. — К.: НПУ імені М.П. Драгома­ нова, 2015. — 335 с. 5. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений / Г.Н. Зайцев. — М.: Наука, 1981. — 120 с. 6. Захаревич С.Ф. К методике описания эпидермиса листа / С.Ф. Захаревич // Вестн. Ленинград. ун­ та. — 1954. — № 4. — С. 65—75. 7. Погодні підсумки цьогорічного літа у столиці [Елект ронний ресурс] // Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Ізмаїловича Срезнев­ ського. — 2017. — Режим доступу: http://www.cgo. kiev.ua/index.php?fn=news_full&p=1&f=news­ cgo&val=2017­09­04­10­58­33&ko=0. 8. Прогноз тепловой реакции городской среды Санкт­ Петербурга и Киева на изменение климата (по 57ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва) материалам съемок спутниками EOS и Landsat) / В.И. Горный, В.И. Лялько, С.Г. Крицук [и др.] // Современные проблемы дистанционного зонди­ рования Земли из космоса. — 2016. — № 13(2). — С. 176—191. doi: 10.21046/2070­7401­2016­13­2­ 176­191. 9. Фурст Г.Г. Методы анатомо­гистохимическо го ис­ следования растительных тканей / Г.Г. Фурст. — М.: Наука, 1979. — 168 с. 10. Assessing characters the potential for the stomatal of extant and fossil Ginkgo leaves to signal atmospheric CO 2 change / L.­Q. Chen, Ch.­S. Li, W.G. Chaloner [et al.] // Amer. J. Bot. — 2001. — Vol. 88(7). — P. 1309—1315. 11. Beerling D.J. Stomatal responses of the ‘living fossil’ Ginkgo biloba L. to changes in atmospheric CO 2 con­ centrations / D.J. Beerling, J.C. McElwain, C.P. Os­ borne // J. Exp. Bot. — 1998. — Vol. 49(326). — P. 1603—1607. doi: https://doi.org/10.1093/jxb/49. 326. 1603 12. Classification and terminology of plant epicuticular wa xes / W. Barthlott, C. Neinhuis, D. Culter [et al.] // Bot. J. Linn. Soc. — 1998. — Vol. 126(3). — P. 237— 260. doi: https://doi.org/10.1111/j.1095­8339.1998. tb02529.x 13. Fossil plant evidence for Early and Middle Jurassic pa leoenvironmental changes in Lanzhou area, Northwest China / B.­N. Sun, S.­P. Xie, D.­F. Yan, P.­Y. Cong // Palaeoworld. — 2008. — Vol. 17. — P. 215—221. doi: 10.1016/j.palwor.2008.09.002 14. Global Climate Report — June 2017 [Електронний ресурс] // National Centers For Environmental In­ formation. — 2017. — Moda access: doi: https://www. ncdc.noaa.gov/sotc/global/201706 15. Hara N. Morphology and anatomy of vegetative organs in Ginkgo biloba / N. Hara // Ginkgo biloba — A Global Treasure: From Biology to Medicine / T. Hori, R.W. Ridge, W. Tulecke, P. Del Tredici, J. Tremouillaux­Guil ler, H. To­ be (eds.). — Tokyo: Springer­Verlag, 1997. — P. 3—15. doi:10.1007/978­4­431­68416­9_1. 16. Medicinal and aromatic plants — industrial profiles. Ginkgo biloba / T.A. van Beek (ed.). — Amsterdam: Har­ wood Academic Publishers, 2000. — N 12. — 532 p. 17. Overdieck D. Gas exchange of Ginkgo biloba leaves at different CO 2 concentration levels / D. Overdieck, J. Strassemeyer // Flora. — 2005. — Vol. 200. — P. 159—167. 18. Pa D.D. Development of stomata in leaves of three species of Cycas and Ginkgo biloba L. / D.D. Pa, B. Mehra // J. Linn. Soc. (Bot.). — 2008. — Vol. 58(375). — P. 491—497. doi: https://doi.org/10.1111/j.1095­8339. 1964.tb00917.x 19. Pandey S. Photosynthetic performance of Ginkgo bilo­ ba L. grown under high and low irradiance / S. Pandey, S. Kumar, P.K. Nagar // Photosynthetica. — 2003. — Vol. 41(4). — P. 505—511. doi: https://doi.org/10.1023/ B:PHOT.0000027514.56808.35 20. Permian ginkgophyte fossils from the Dolomites re­ semble extant O­ha­tsuki aberrant leaf­like fructifica­ tions of Ginkgo biloba L. / T.C. Fischer, B. Meller, E. Kustatscher, R. Butzmann // BMC Evolutionary Bio­ logy. — 2010. — N 10. — P. 337. doi: https://doi.org/ 10.1186/1471­2148­10­337. 21. Rudall P.J. Ultrastructure of stomatal development in Ginkgo biloba / P.J. Rudall, А. Rowland, R.M. Bateman // Int. J. Plant Sci. — 2012. — Vol. 173(8). — P. 849— 860. doi: 10.1086/667230 22. Smith R.Y. Estimating paleoatmospheric pCO 2 during the Early Eocene Climatic Optimum from stomatal frequency of Ginkgo, Okanagan Highlands, British Co­ lumbia, Canada / R.Y. Smith, D. R. Greenwood, J.F. Ba­ singer // Palaeogeogr. Palaeoclimat. Palaeoecol. — 2010. — Vol. 293. — P. 120—131. 23. Terry A.C. Long­term growth of Ginkgo with CO 2 en­ richment increases leaf ice nucleation temperatures and limits recovery of the photosynthetic system from freezing / A.C. Terry, W. P. Quick, D.J. Beerling // Plant Physiol. — 2000. — Vol. 124. — P. 183—190. doi: https://doi.org/ 10.1104/pp.124.1.183 Рекомендувала Л.І. Буюн Надійшла 10.06.2019 REFERENCES 1. Kazantsev, Т., Khalaim, О., Vasyliuk, О., Filipovych, V. and Krylova, H. (2016), Adaptatsiya do zminy klimatu: zeleni zony mist na varti prokholody [Adaptation to the climate change: Green areas of the city keep cool]. Kyiv: Zelena khvylia, 40 p. 2. Babytskii, А.І. (2011), Doslidzhennia prodykhovykh aparativ maloposhyrenykh derevnykh introdutsentiv ro­ dyny Rosaceae Juss. u zvyasku z yikhnioyu posukhostiy­ kistiu v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrayi­ ny [The investigation of stomas of seldomly occurring woody introducents of the Rosaceae Juss. family in connection with their drought resistance in conditions of the Right­Bank of Forest­Steppe of Ukraine]. Nauko­ vi zapysky Tarnopilskoho natsionalnoho pedahohich­ noho universytetu, Seriya Biolohiya [Scientific notes of the Ternopil National Pedagogical University. Series Biology], N 1(46), pp. 3—8. 3. Vasilyev, B.R. (1988), Stroyeniye lista drevesnykh ras­ teniy razlichnykh klimaticheskikh zon [Leaf structu­ re of woody plants of different climatic zones]. Lenin­ grad: Izd­vo LGU, 208 p. 4. Voloshyna, N.O. (2015), Zahalna ekolohiya i neo­ ekolohiya [General ecology and neocology]. Kyiv: NPU imeni M.P. Drahomanova, 335 p. 5. Zaytzev, G.N. (1981), Fenologiya drevesnykh raste­ niy [Phenology of woody plants]. Moscow: Nauka, 120 p. 58 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 О.А. Футорна, В.А. Баданіна, І.Г. Ольшанський, О.В. Тищенко 6. Zakharievich, S.F. (1954), K metodike opisaniya epidermisa lista [To the method of the leaves epi­ dermis describing]. Vestnik Leningradskogo univer­ siteta [Bul letin of the Leningrad University], N 4, pp. 65—75. 7. Pohodni pidsumky tsiohorichnoho lita u stolytsi (Ele­ ktronnyi resurs) [Weather results of this year in the capital (Electronic source)]. Tsentralna heofizychna ob­ servatoriya imeni Borysa Izmayilovycha Sreznevskoho [Borys Izmayilovych Sreznevskyi Central geophysical observatory], 2017. — Moda access: http://www.cgo. kiev.ua/index.php?fn=news_full&p=1&f=news­ cgo&val=2017­09­04­10­58­33&ko=0 8. Gornyy, V.I., Lyalko, V.I., Kritsuk, S.G., Latypov, I.Sh., Tronin, А.А., Filippovich, V.E., Stankievich, S.A., Brov­ kina, O.V., Kiselev, А.V., Davidan, Т.А., Lubskii, N.S. and Krylova, А.B. (2016), Prognoz teplovoy reaktzii gorodskoy sredy Sankt­Peterberga I Kieva na izme ne­ niye klimata (po materialam syomok sputnikami EOS i Landsat) [Forecast of Saint­Petersburg and Kyiv thermal replies on climate change (on the basis of EOS and Landsat satellite imagery)]. Sovremennyye prob­ lemy distantzionnogo zondirovaniya Zemli iz Kosmo­ sa [Modern problems of remote sensing of the Earth from space], N 13(2), pp. 176—191. doi: 10.21046/2070­ 7401­2016­13­2­176­191 9. Furst, G.G. (1979), Metody anatomo­gistokhimi ches ko go issledovaniya rastitelnykh tkanei [Methods of ana tomic­ histochemical study of plants]. Moscow: Nauka, 168 p. 10. Chen, L.­Q., Li, Ch.­S., Chaloner, W.G., Beerling, D.J., Sun, Q.­G., Collinson, M.E. and Mitchell, P.L. (2001), Assessing characters the potential for the stomatal of extant and fossil Ginkgo leaves to signal atmospheric CO 2 change. Amer. J. Bot., vol. 88(7), pp. 1309— 1315. 11. Beerling, D.J., McElwain, J.C. and Osborne, C.P. (1998), Stomatal responses of the ‘living fossil’ Ginkgo bilo­ ba L. to changes in atmospheric CO 2 concentrations. J. Exp. Bot., vol. 49(326), pp. 1603—1607. doi: https: //doi.org/10.1093/jxb/49.326.1603 12. Barthlott, W., Neinhuis, C., Culter, D., Friedrich, D., Meusel, I., Theisen, I. and Wilhelmi, H. (1998), Clas­ sification and terminology of plant epicuticular waxes. Bot. J. Linn. Soc., vol. 126(3), pp. 237—260. doi: https://doi.org/10.1111/j.1095­8339.1998.tb02529.x 13. Sun, B.­N., Xie, S.­P., Yan, D.­F. and Cong, P.­Y. (2008), Fossil plant evidence for Early and Middle Jurassic paleoenvironmental changes in Lanzhou area, Northwest China. Palaeoworld, vol. 17, pp. 215—221. doi: 10.1016/j.palwor.2008.09.002 14. Global Climate Report — June 2017 (Electronic source). National Centers For Environmental Information, 2017. — Moda access: doi: https://www.ncdc.noaa.gov/sotc/ global/201706 15. Hara, N. (1997), Morphology and anatomy of vegeta­ tive organs in Ginkgo biloba. Ginkgo biloba — A Global Treasure: From Biology to Medicine T. Hori, R.W. Ridge, W. Tulecke, P. Del Tredici, J. Tremouillaux­Guil ler, H. Tobe (eds.). Tokyo: Springer­Verlag, 1997, pp. 3—15. doi:10.1007/978­4­431­68416­9_1. 16. van Beek T.A. (ed.) (2000), Medicinal and Aromatic Plants — Industrial Profiles. Ginkgo biloba. Amster­ dam: Harwood academic publishers, N 12, 532 p. 17. Overdieck, D. and Strassemeyer, J. (2005), Gas ex­ change of Ginkgo biloba leaves at different CO 2 con­ centration levels. Flora, vol. 200, pp. 159—167. 18. Pa, D.D. and Mehra, B. (2008), Development of sto­ ma ta in leaves of three species of Cycas and Ginkgo biloba L. J. Linn. Soc. (Bot.), vol. 58(375), pp. 491— 497. doi: https://doi.org/10.1111/j.1095­8339.1964. tb00917.x. 19. Pandey, S., Kumar, S. and Nagar, P.K. (2003), Photo­ synthetic performance of Ginkgo biloba L. grown under high and low irradiance. Photosynthetica, vol. 41(4), pp. 505—511. doi: https://doi.org/10.1023/B:PHOT. 0000027514.56808.35. 20. Fischer, T.C., Meller, B., Kustatscher, E. and Butzmann, R. (2010), Permian ginkgophyte fossils from the Dolo­ mites resemble extant O­ha­tsuki aberrant leaf­like fructifications of Ginkgo biloba L. BMC Evolutionary Biology, N 10, pp. 337, doi: https://doi.org/10.1186/ 1471­2148­10­337. 21. Rudall, P.J., Rowland, А. and Bateman, R.M. (2012), Ultrastructure of stomatal development in Ginkgo bilo­ ba. Int. J. Plant Sci., vol. 173(8), pp. 849—860. doi: 10.1086/667230 22. Smith, R.Y., Greenwood, D.R. and Basinger, J.F. (2010), Estimating paleoatmospheric pCO 2 during the Early Eocene Climatic Optimum from stomatal frequency of Ginkgo, Okanagan Highlands, British Columbia, Ca­ nada. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeo eco­ logy, vol. 293, pp. 120—131. 23. Terry, A.C., Quick, W.P. and Beerling, D.J. (2000), Long­Term growth of Ginkgo with CO 2 enrichment in­ creases leaf ice nucleation temperatures and limits re­ covery of the photosynthetic system from freezing. Plant Physiol, vol. 124, pp. 183—190. doi: https://doi.org/ 10.1104/pp.124.1.183 Recommended by L.I. Buyun Received 10.06.2019 59ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва) О.А. Футорна 1, В.А. Баданина 1, И.Г. Ольшанский 2, О.В. Тищенко 1, 1 Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина, г. Киев 2 Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, Украина, г. Киев УЛЬТРАСТРУКТУРА ПОВЕРХНОСТИ ЛИСТЬЕВ GINKGO BILOBA L. В УСЛОВИЯХ ЗНОЯ (НА ПРИМЕРЕ Г. КИЕВА) Цель — исследовать анатомо­морфологическую струк­ туру листьев Ginkgo biloba L. в условиях зноя в г. Киеве. Материал и методы. Исследование проведено на тер­ ритории Ботанического сада имени акад. А.В. Фомина Киевского национального университета имени Тара­ са Шевченко и Национального ботанического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины. Ис поль зо вана све­ товая и сканирующая электронная микроскопия. Результаты. У исследованных растений G. biloba на территории Ботанического сада имени акад. А.В. Фо­ мина лист гипостоматический. Адаксиальная эпи­ дерма сформирована полигональными клетками. Клет­ ки эпидермальной ткани крупные (773,3 клеток на 1 мм2). Внешние периклинальные стенки выпуклые, границы между клетками нечеткие. Рельеф поверх­ ности коликулярный. Имеется эпикутикулярный воск (представлен мелкими восковыми палочками). Абак­ сиальная эпидерма сформирована основными эпи дер­ мальными клетками и клетками устьичного аппарата. Основные эпидермальные клетки полигональные или изодиаметрические, имеют мелкоизвилистые очер­ тания. Внешние периклинальные стенки клеток эпи­ дермиса выпуклые и имеют папиллы. Эпикутикуляр­ ний воск хорошо развит, представлен мелкими вос­ ковыми палочками. Устьица югатопапиллоцитного типа, не ориентированные вдоль жилок лис та, распо­ ложены в зонах между проводящими пучками не­ сколько ниже уровня основных эпидермальных клеток. Устьиц мало (168,6 на 1 мм2). Деревья G. biloba, растущие в Национальном бота­ ническом саду имени Н.Н. Гришко, характеризуются подобной микроморфологической структурой листо­ вых пластинок и аналогичные по строению эпидер­ мальной ткани растениям из Ботанического сада име­ ни акад. А.В. Фомина. Отличия касаются количест­ венных показателей эпидермальной ткани (у растений из Национального ботанического сада имени Н.Н. Гриш­ ко мощнее развит эпикутикулярний воск на обоих эпи­ дермисах, большее количество устьиц на единицу площади (в среднем — 165,3 на 1 мм2). Вывод. Ginkgo biloba является перспективным для ис­ пользования в парковом озеленении с учетом глобаль­ ных изменений климата в направлении аридизации. Ключевые слова: Ginkgo biloba, Киев, изменения кли­ мата, лист, устьица. O.A. Futorna 1, V.А. Badanina 1, I.G. Olshanskyi 2, O.V. Tyshchenko 1 1 Taras Shevchenko Kyiv National University, Ukraine, Kyiv 2 M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv LEAVES SURFACE OF GINKGO BILOBA L. IN HEAT CONDITIONS (IN KYIV CITY) Objective — to investigate the anatomical and mor pho­ logical structure of Ginkgo biloba leaves in the heat condi­ tions of Kyiv. Material and methods. The study was carried out on the territory of Academician O.V. Fomin Botanical Gar­ den and M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. It was used light and scanning elec­ tron microscopy. Results. The investigated plants in O.V. Fomin Bo­ tanical Garden have hipostomatic leaves. Adaxial epider­ mis is formed by polygonal cells. The epidermal tissue cells are large (773.3 cells per 1 mm2). External periclinal walls are curved. The boundaries between the cells are obscure. The surface relief is colycular. Epicuticular wax is present (represented by piddling wax sticks). Abaxial epidermis is formed by epidermal cells and stoma com­ plex. Epidermal cells are polygonal or isodiametral. Ex­ ternal periclinal walls of epidermal cells are curved and have papillas formed by external periclinal walls. Epicu­ ticular wax is well­developed, represented by wax sticks. Stomatas are not oriented by their stomatal slits along leaf vein and are located between main fascicles, under the level of main epidermal cells. Number of stomatas is low (168.6 per 1 mm2). In M.M. Gryshko National Botanical Garden G. biloba trees are characterized by similar micromorphological structure of leaf plates and almost identical to plants from O.V. Fomin Botanical Garden by their epidermal tissue structure. Differences are related to quantitative indicators (plants from M.M. Gryshko National Botanical Garden have more developed epicuticullar wax on both of epider­ mises, number of stomats per 1 mm2 — 165.3). Conclusion. Taking into account the existing global cli­ mate change in the direction of aridization Ginkgo biloba is promising for use in park landscaping. Key words: Ginkgo biloba, Kyiv, climate change, leaf, stoma complex.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1529
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:53:25Z
publishDate 2019
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/9a/3befcf251eb0bf16fd3343b3085c899a.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15292019-12-14T17:24:43Z Leaves surface of Ginkgo biloba L. in heat conditions (in Kyiv city) Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва) Futorna, O.A. Badanina, V.А. Olshanskyi, I.G. Tyshchenko, O.V. Objective — to investigate the anatomical and morphological structure of Ginkgo biloba leaves in the heat conditions of Kyiv. Material and methods. The study was carried out on the territory of Academician O.V. Fomin Botanical Garden and M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. It was used light and scanning electron microscopy. Results. The investigated plants in O.V. Fomin Botanical Garden have hipostomatic leaves. Adaxial epidermis is formed by polygonal cells. The epidermal tissue cells are large (773.3 cells per 1 mm2). External periclinal walls are curved. The boundaries between the cells are obscure. The surface relief is colycular. Epicuticular wax is present (represented by piddling wax sticks). Abaxial epidermis is formed by epidermal cells and stoma complex. Epidermal cells are polygonal or isodiametral. External periclinal walls of epidermal cells are curved and have papillas formed by external periclinal walls. Epicuticular wax is well-developed, represented by wax sticks. Stomata are not oriented by their stomatal slits along leaf vein and are located between main fascicles, under the level of main epidermal cells. Number of stomata is low (168.6 per 1 mm2). In M.M. Gryshko National Botanical Garden G. biloba trees are characterized by similar micromorphological structure of leaf plates and almost identical to plants from O.V. Fomin Botanical Garden by their epidermal tissue structure. Differences are related to quantitative indicators (plants from M.M. Gryshko National Botanical Garden have more developed epicuticullar wax on both of epidermises, number of stomata per 1 mm2 — 165.3). Conclusion. Taking into account the existing global climate change in the direction of aridization Gingko biloba is promising for use in park landscaping. Мета — дослідити анатомо-морфологічну структуру листків Ginkgo biloba L. за умов спеки в м. Києві. Матеріал та методи. Дослідження проведено на території Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Використано світлову і сканувальну електронну мікроскопію. Результати. У досліджених рослин G. biloba на території Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна листок гіпостоматичний. Адаксіальна епідерма сформована полігональними клітинами. Клітини епідермальної тканини великі (773,3 клітини на 1 мм2). Зовнішні периклінальні стінки випуклі, межі між клітинами нечіткі. Рельєф поверхні колікулярний. Наявний епікутикулярний віск (представлений дрібними восковими паличками). Абаксіальна епідерма сформована основними епідермальними клітинами та клітинами продихового апарату. Основні епідермальні клітини полігональні або ізодіаметричні, мають дрібнозвивисті обриси. Зовнішні периклінальні стінки клітин епідерми випуклі та мають папіли. Епікутикулярний віск добре розвинений, представлений дрібними восковими паличками. Продихи югатопапілоцитного типу, не орієнтовані продиховою щілиною вздовж жилок листка, розташовані в зонах між провідними пучками дещо нижче від рівня основних епідермальних клітин. Кількість продихів мала (168,6 на 1 мм2). Дерева G. biloba, котрі зростають у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка, характеризуються подібною мікроморфологічною структурою листкових пластинок та аналогічні за будовою епідермальної тканини рослинам з Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна. Відміни стосуються кількісних показників епідермальної тканини (у рослин з Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка потужніше розвинутий епікутикулярний віск на обох епідермах, менша кількість продихів на одиницю площі (у середньому — 165,3 на 1 мм2)). Висновок. Ginkgo biloba є перспективним для використання у парковому озелененні з огляду на глобальні зміни клімату в напрямі аридизації. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1529 10.5281/zenodo.3566616 Plant Introduction; Vol 84 (2019); 51-59 Інтродукція Рослин; Том 84 (2019); 51-59 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3572674 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1529/1472 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Futorna, O.A.
Badanina, V.А.
Olshanskyi, I.G.
Tyshchenko, O.V.
Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва)
title Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва)
title_alt Leaves surface of Ginkgo biloba L. in heat conditions (in Kyiv city)
title_full Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва)
title_fullStr Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва)
title_full_unstemmed Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва)
title_short Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва)
title_sort ультраструктура поверхні листків ginkgo biloba l. в умовах спеки (на прикладі м. києва)
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1529
work_keys_str_mv AT futornaoa leavessurfaceofginkgobilobalinheatconditionsinkyivcity
AT badaninava leavessurfaceofginkgobilobalinheatconditionsinkyivcity
AT olshanskyiig leavessurfaceofginkgobilobalinheatconditionsinkyivcity
AT tyshchenkoov leavessurfaceofginkgobilobalinheatconditionsinkyivcity
AT futornaoa ulʹtrastrukturapoverhnílistkívginkgobilobalvumovahspekinaprikladímkiêva
AT badaninava ulʹtrastrukturapoverhnílistkívginkgobilobalvumovahspekinaprikladímkiêva
AT olshanskyiig ulʹtrastrukturapoverhnílistkívginkgobilobalvumovahspekinaprikladímkiêva
AT tyshchenkoov ulʹtrastrukturapoverhnílistkívginkgobilobalvumovahspekinaprikladímkiêva

Ähnliche Einträge