Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro
Objective — to find out the peculiarities of reproduction of representatives of Prunus laurocerasus L. in vitro. Material and methods. The research was conducted in the lab microclonal reproduction of the National Dendropark Sofiyivka of the NAS of Ukraine. The method of microclonal propagation of p...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2019
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1530 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860145063979384832 |
|---|---|
| author | Nebykov, М.V. Koldar, L.А. Derevianko, N.V. |
| author_facet | Nebykov, М.V. Koldar, L.А. Derevianko, N.V. |
| author_sort | Nebykov, М.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-14T17:32:36Z |
| description | Objective — to find out the peculiarities of reproduction of representatives of Prunus laurocerasus L. in vitro.
Material and methods. The research was conducted in the lab microclonal reproduction of the National Dendropark Sofiyivka of the NAS of Ukraine. The method of microclonal propagation of plants was used, it base on the induction of morphogenic processes that occurred under the influence of phytohormones. The material for research was young, not well-grown shoots taken from 3-year-old plants P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’ obtained from Novokakhovsky research farm of the Institute of rice of the NAAS of Ukraine.
Results. The results of three-year research on the reproduction characteristics of P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’ in vitro are presented on the use of modified nutrient varieties with different phytohormonal composition. The dependence of the differentiation of explants in these genotypes and processes of morphogenesis, on the exogenous content of phytohormones: 6-benzylaminopurine (6-BAP), indolyl-3-butyric acid (IBA), indolyl-3-acetic acid, 1-naphthylacetic acid (1-NAA) in nutrient media, which contributed to the accelerated appearance of adventitious kidneys. It was found that for P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ and P. laurocerasus ‘03.02 the most optimal was the medium Murashige–Scoog (MS-6) to which was added 1.0 mg/l 6-BAP: and the average number of formed shoots respectively was 5.63, 4.66 and 6.61, the average length of shoots was 2.3 cm, and the reproduction coefficient was respectively 6.56, 5.34 and 7.24. For P. laurocerasus ‘Serbica’ the use of the MS-7 medium with the addition of 1.0 mg/l 6-BAP and 0.1 mg/l IBA was effective, which contributed to an average of 4.77 pieces shoots in length 2.09 cm with a multiplication factor of 4.98. Well-developed shoots were transferred to nutrient media for rhizogenesis. The most effective was the nutrient medium of MS with the addition 0.5 and 1.0 mg/l 1-NAA where the rooting of explants respectively was 73.2 and 59.5 %.
Conclusions. It has been found that for P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ and P. laurocerasus ‘03.02 ‘ the nutrient medium, to which was added 1.0 mg/l 6-BAP, was found to be the most optimal, for P. laurocerasus ‘Serbica’ — nutrient medium with the addition of 1.0 mg/l 6-BAP and 0.1 mg/l IBA. For rhizogenesis the nutrient medium with the addition 0.5 and 1.0 mg/l of 1-NAA was found to be most effective. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3566618 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:53:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
60 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 4: 60—66
© М.В. НЕБИКОВ, Л.А. КОЛДАР, Н.В. ДЕРЕВ’ЯНКО, 2019
https://doi.org/ 10.5281/zenodo.3566618
УДК 582.734.6: 581.143.6
М.В. НЕБИКОВ 1, Л.А. КОЛДАР 1, Н.В. ДЕРЕВ’ЯНКО 2
1 Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України
Україна, 20300 Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 12а
2 Інститут рису НААН України
Україна, 75705 Херсонська обл., Скадовський рн, с. Антонівка, вул. Студентська, 11
Koldar55@ukr.net
ОСОБЛИВОСТІ РОЗМНОЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ
ВИДУ PRUNUS LAUROCERASUS L. IN VITRO
Мета — з’ясувати особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro.
Матеріал та методи. Дослідження проведено в лабораторії мікроклонального розмноження Національного ден
дропарку «Софіївка» НАН України. Використано метод мікроклонального розмноження рослин, який ґрунтується на
індукції морфогенних процесів під дією фітогормонів. Матеріалом для досліджень були молоді нездерев’янілі пагони
3річних рослин P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’, одержані
з Дослідного господарства «Новокаховське» Інституту рису НААН України.
Результати. Представлено результати трирічних досліджень особливостей розмноження P. laurocerasus, P. lau ro
cerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’ in vitro з використанням різних за фітогормональ
ним складом модифікованих поживних середовищ. Досліджували залежність диференціації експлантів і процесів мор
фогенезу від вмісту у поживних середовищах фітогормонів (6бензиламінопурину (6БАП), індоліл3масляної кислоти
(ІМК), індоліл3оцтової кислоти, 1нафтилоцтової кислоти (1НОК)), які сприяли прискореній появі адвентивних
бруньок. Установлено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ і P. laurocerasus ‘03.02’ найоптимальнішим
було середовище Мурасіге—Скуга (МС), до якого додавали 1,0 мг/л 6БАП (середня кількість утворених пагонів ста
новила відповідно 5,63, 4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів — 2,3 см, коефіцієнт розмноження — 6,56, 5,34 і
7,24). Для P. laurocerasus ‘Serbica’ ефективним було використання середовища МС7 з додаванням 1,0 мг/л 6БАП та
0,1 мг/л ІМК, що сприяло утворенню в середньому 4,77 пагона завдовжки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98.
Добре розвинені пагони переносили на поживні середовища для ризогенезу. Найбільш ефективним було середовище МС
з додаванням 0,5 і 1,0 мг/л 1НОК: укорінення експлантів становило відповідно 73,2 та 59,5 %.
Висновки. Для P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ та P. laurocerasus ‘03.02’ , найоптимальнішим було поживне
середовище, до якого додавали 1,0 мг/л 6БАП, для P. laurocerasus ‘Serbica’ — поживне середовище з додаванням 1,0 мг/л
6БАП та 0,1 мг/л ІМК. Для ризогенезу найефективнішим було поживне середовище з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л 1НОК.
Ключові слова: розмноження in vitro, Prunus laurocerasus, декоративні форми, фітогормони, морфогенез, рослини
ре генеранти.
Проблема збереження біорізноманіття рослин
потребує дослідження і культивування рослин
з великим біологічним та господарським потен
ціалом. Джерелом збагачення куль турної фло ри
є колекційні фонди ботанічних садів і денд
ропарків як головних центрів збереження ге
нофонду цінних рослин. При створенні таких
колекцій перевагу віддають рослинам, яким
властива екологічна пластичність та широкий
спектр господарськоцінних ознак [11]. До та
ких рослин належить лавровишня лікарська
(Prunus laurocerasus L.) — високодекоративна
вічнозелена рослина заввишки 6—8 м (у при
родному ареалі), котру використовують у зе
леному будівництві найтепліших районів по
мірного клімату завдяки її швидкому росту,
високій стійкості до затінення та несприят ли
вих умов середовища, невибагливості до ро дю
чості ґрунтів. Вид характеризується великою
поліморфністю і має багато декоративних са
дових форм.
Вид P. laurocerasus об’єднує вічнозелені
дерева або чагарники і належить до родини
Rosaceae Juss.
61ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 4
Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro
Ареал поширення виду — Середземномор’я,
Китай, Японія, США (Каліфорнія, Флорида),
Мала та Центральна Азія. Є реліктом Кавказу
(Західна Грузія) [1].
До виду P. laurocerasus належать рослини з
господарськоцінними та лікарськими влас
тивостями, які широко використовують в озе
лененні садів і парків, для закріплення схилів,
створення живоплотів [4, 5]. У фармакології
застосовують листки лавровишні, які містять
ефірні олії, біологічно активні азотовмісні
сполуки, дубильні речовини, макро та мікро
елементи [4].
Розмножується P. laurocerasus вегетативно:
відводками, окуліруванням, живцями та на
сінням. Проте такі способи розмноження не
завжди можуть забезпечити одержання вели
кої кількості садивного матеріалу.
Особливий інтерес становить низка цінних
садових декоративних форм, зокрема P. lauro
cerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’,
P. laurocerasus ‘03.02’, які відрізняються за бу
довою та формою крони, розміром і забарв
ленням листків та квіток, тривалістю цвітін
ня, строками дозрівання плодів, морозостій
кістю і стійкістю до затінення. Для одержання
садивного матеріалу потребують лише вегета
тивного розмноження.
Одним із сучасних перспективних методів
вегетативного розмноження є культура in vitro,
яка дає змогу при мінімальній кількості рослин
вихідного матеріалу в короткі строки от римати
велику кількість генетично однорідного, мор
фологічно вирівняного садивного матеріалу.
Мета роботи — з’ясувати особливості роз
множення представників виду Prunus lauroce
rasus in virto.
Матеріал та методи
Дослідження морфогенезу експлантів у пред
ставників виду P. laurocerasus in vitro проводи
ли в лабораторії мікроклонального розмно
ження Національного дендропарку «Софіївка»
НАН України. Застосовано метод мік ро кло
нального розмноження рослин, який ґрунту
ється на індукції морфогенних процесів під
дією фітогормонів [2, 6, 7, 8, 10, 12].
Як матеріал для досліджень використовували
молоді нездерев’янілі пагони 3річних рослин
P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. lau ro
cerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’, одер
жа ні з Дослідного господарства «Новокаховське»
Таблиця 1. Фітогормональний склад модифікованих поживних середовищ, мг/л
Table 1. Phytohormonal composition of modified nutrient media, mg/l
Середовище 6БАП ІМК ІОК 1НОК
МС1 (контроль) — — — —
МС2 0,5 — — —
МС3 0,5 0,1 — —
МС4 0,5 — 0,1 —
МС5 0,5 — — 0,1
МС6 1,0 — — —
МС7 1,0 0,1 — —
МС8 1,0 — 0,1 —
МС9 1,0 — — 0,1
МС10 1,5 — — —
МС11 1,5 0,1 — —
МС12 1,5 — 0,1
МС13 1,5 — — 0,1
П р и м і т к а: 6БАП — 6бензиламінопурин; ІМК — індоліл3масляна кислота; ІОК — індоліл3оцтова
кислота; 1НОК — нафтилоцтова кислота.
N o t e : 6BAP — 6benzylaminopurine; IBA — indolyl3butyric acid; IAA — indolyl3acetic acid; 1NAA —
1naphthylacetic acid.
62 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 4
М.В. Небиков, Л.А. Колдар, Н.В. Дерев’янко
Таблиця 2. Коефіцієнт розмноження рослин представників виду Prunus laurocerasus
залежно від вмісту фітогормонів у поживному середовищі
Table 2. Coefficient of plant reproduction of representetives of Prunus laurocerasus,
depending on the content of phytohormones in nutrient media
Середовище Кількість утворених пагонів, шт. Довжина пагонів, см Коефіцієнт розмноження
P. laurocerasus
МС3 4,42 ± 0,18 1,70 ± 0,07 3,76 ± 0,17
МС6 5,63 ± 0,26 2,33 ± 0,11 6,56 ± 0,30
МС7 2,59 ± 0,12 1,87 ± 0,08 2,42 ± 0,11
P. laurocerasus ‘Serbica’
МС6 4,16 ± 0,20 1,87 ± 0,08 3,89 ± 0,16
МС7 4,77 ± 0,22 2,09 ± 0,09 4,98 ± 0,23
МС10 2,69 ± 0,11 1,73 ± 0,08 2,33 ± 0,11
P. laurocerasus ‘Schipcaensis’
МС3 4,12 ± 0,19 1,83 ± 0,07 3,77 ± 0,18
МС6 4,66 ± 0,21 2,29 ± 0,10 5,34 ± 0,25
МС7 2,92 ± 0,14 1,86 ± 0,08 2,72 ± 0,13
P. laurocerasus ‘03.02’
МС4 5,23 ± 0,25 2,01 ± 0,08 5,26 ± 0,25
МС6 6,61 ± 0,31 2,19 ± 0,10 7,24 ± 0,35
МС 7 3,22 ± 0,12 1,94 ± 0,09 3,12 ± 0,13
Рис. 1. Розмноження експлантів Prunus
lau rocerasus ‘Serbica’
Fig. 1. Propagation of Prunus laurocerasus
‘Ser bica’ explants
Інституту рису НААН України. Пагони розділя
ли на частини завдовжки 8—10 мм, залишаючи
одну бруньку. Для одержання стерильного жит
тєздатного рослинного матеріалу проводили
двоетапну стерилізацію. Поперед ню обробку
рослинного матеріалу здійс ню ва ли з викорис
танням нейтрального дезінфектанта ВТС 885
(Ipax cleanogel, США) з бактерицидними та фун
гіцидними властивостями, а ос новну — з вико
ристанням дихлориду ртуті. Для ефективнішої
дії до реагенту додавали емульгатор «Твін 80»
(Scharlau Chemie, Іспанія). Одержаний рослин
ний матеріал, після видалення залишків стери
лізатора, висаджували на безгормональне по
живне середовище Мурасіге—Скуга (МС) [14].
Упродовж 5—8 діб визначали ефективність сте
рилізації, тобто част ку стерильних та інфікова
них об’єктів. Життєздатність введених експлан
тів оцінювали через 10—14 діб. Найбільшу част
ку стерильних життєздатних експлантів отрима
но при 2хвилинній обробці рослинного матері
алу дихлоридом ртуті: стерильність становила
78,1 %, а життєздатність — 72,6 %.
63ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 4
Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro
Рис. 2. Ризогенез експлантів Prunus lauro
cerasus ‘Schip caensis’
Fig. 2. Rhizogenesis of Prunus laurocerasus
‘Schip caensis’ explants
Таблиця 3. Ефективність ризогенезу експлантів залежно від концентрації 1нафтилоцтової кислоти
Table 3. Efficiency rhizogenesis of explants depending on concentration 1naphthylacetic acid
1НОК, мг/л
Характеристика ризогенезу
кількість укорінених експлантів
середня кількість коренів, шт.
шт. %
0 (контроль) — — —
0,1 6 6,9 1,6 ± 0,1
0,5 37 73,2 3,4 ± 0,1
1,0 25 59,5 2,2 ± 0,2
1,5 13 21,7 1,7 ± 0,1
Для адвентивної регенерації стерильні жит
тєздатні експланти переносили на поживні
середовища з додаванням фітогормонів аук
синової та цитокінінової груп (6бен зи ла мі но
пурину (6БАП), індоліл3масляної кислоти
(ІМК), індоліл3оцтової кислоти, 1наф ти л
оц тової кислоти (1НОК)) (табл. 1).
Матеріали, інструменти та поживні сере
довища готували згідно з рекомендаціями
[6, 9, 13].
Результати та обговорення
Досліджували залежність диференціації екс
плантів та процесів морфогенезу в генотипів
P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. lau
rocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’.
Для диференціювання меристемних тканин та
індукції органогенезу (утворення адвентивних
бруньок, пагонів, коренів і рослинреге не ран
тів) одержані стерильні експланти переноси
ли на поживне середовище МС з різним вміс
том фітогормонів.
Основним показником ефективності орга
ногенезу є коефіцієнт розмноження, значен
ня якого при використанні різного кількісно
го співвідношення ростових регуляторів, знач
но відрізнялися.
Оцінку ефективності дії фітогормонів про
водили після другого пасажу, що дало змогу
виділити варіанти з високим коефіцієнтом
розмноження (табл. 2).
Упродовж 18—23 діб культивування екс
плантів спостерігали активне утворення ад
вентивних бруньок, а через 28—34 доби, після
введення експлантів у культуру in vitro, — актив
не формування та ріст додаткових адвентив
них пагонів з 5—6 листками (рис. 1). Установ
лено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus
‘Schipcaensis’ та P. laurocerasus ‘03.02’ найоп
тимальнішим було середовище МС6 з дода
ванням 1,0 мг/л 6БАП: середня кількість ут
ворених пагонів становила відповідно — 5,63,
4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів —
64 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 4
М.В. Небиков, Л.А. Колдар, Н.В. Дерев’янко
2,3 см, коефіцієнт розмноження — 6,56, 5,34
та 7,24. Для P. laurocerasus ‘Serbica’ ефектив
ним було середовище МС7 з додаванням
1,0 мг/л 6БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло
утворенню в середньому 4,77 пагона завдовж
ки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98.
Через 35—45 діб, коли новоутворені пагони
досягали довжини 2,5—3,0 см і мали добре
сформоване центральне стебло, їх розділяли
на окремі експланти. За даними В.І. Деменко
зі співавт., місце закладання кореневих при
мордіїв впливає на життєздатність укорінених
рослин, а процес адвентивного коренеутво
рення відбувається у 3—4 етапи: індукція, іні
ціація, поява коренів за межами пагонової
частини живця [3].
Після візуальної оцінки краще розвинуті
пагони пасажували на поживні середовища
для ризогенезу (рис. 2).
Різні концентрації 1НОК додавали до по
живного середовища. В усіх варіантах, окрім
контролю, спостерігали обкорінення експлан
тів (табл. 3). Найефективнішими були пожив
ні середовища з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л
1НОК: укорінення експлантів становило від
повідно 73,2 та 59,5 %.
Менш розвинуті мікропагони висаджували
на середовище МС з додаванням фітогормо
нів для подальшого мікророзмноження з ме
тою збільшення коефіцієнта розмноження, а
отже, і кількості садивного матеріалу. Трива
лість пасажу в середньому становила 35—40 діб
і залежала від умов культивування, темпу роз
множення, характеру розвитку експлантів.
Отже, використання різних за фітогормо
нальним складом модифікованих поживних
середовищ сприяло активній появі адвентив
них бруньок з подальшим формуванням і рос
том додаткових пагонів та збільшенню коефі
цієнта розмноження.
Висновки
1. Досліджено процес органогенезу експлантів
P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. lauro
cerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’ (ут
во рення адвентивних бруньок, пагонів, коре
нів і рослинрегенерантів).
2. З’ясовано, що для P. laurocerasus, P. lauro
cerasus ‘Schipcaensis’ та P. laurocerasus ‘03.02’
найоптимальнішим є середовище МС6 з до
даванням 1,0 мг/л 6БАП. Кількість утворе
них пагонів становила відповідно 5,63, 4,66 та
6,61 шт., середня довжина пагонів — 2,3 см,
коефіцієнт розмноження — 6,56, 5,34 і 7,24. Для
P. laurocerasus ‘Serbica’ ефективним було ви
користання середовища МС7 з додаванням
1,0 мг/л 6БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло
утворенню в середньому 4,77 пагона завдовж
ки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98.
3. Для досягнення ризогенезу найефектив
нішим є поживне середовище з додаванням
0,5 та 1,0 мг/л 1НОК (укорінення експлантів
відповідно становило 73,2 та 59,5 %).
4. Упродовж 80—90 діб після введення рос
линного матеріалу в культуру in vitro одержу
вали рослинирегенеранти, придатні до пере
несення для адаптації ex vitro.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Ареалы деревьев и кустарников СССР / С.Я. Со
колов, О.А . Связева, В.А . Кубли [и др.] — Л.: На
ука, — 1986. Т. 3 — 182 с.
2. Биотехнология растений: культура клеток / Пер.
с англ. В.И. Негрука с предисл. Р.Р. Бутенко. —
М.: Агропромиздат, 1989. — 280 с.
3. Деменко В.И. Укоренение — ключевой этап размно
жения растений in vitro / В.И Деменко, К.А. Шес ти
братов, В.Г. Лебедев // Известия ТСХА. — 2010. —
Вып 1. — С. 73—85.
4. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані
дерева та кущі. Покритонасінні: Довідник / За ред.
М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. — К.: Фітосоціо
центр, 2005. — Ч. 2. — 716 с.
5. Дерев’янко Н.В. Зимостійкість Laurocerasus officina
lis Roem. та її форм у Південному Степу України /
Н.В. Дерев’янко // Вісті Біосферного заповідника
«АсканіяНова». — 2010. — Т. 12. — С. 130—135.
6. Калинин Ф. Л. Методы культуры тканей в физиологии
и биохимии растений / Ф.Л. Калинин, В.В. Сарнац
кая, В.Е. Полищук. — К.: Наук. думка, 1980. — 487 с.
7. Колдар Л.А. Роль фітогормонів у детермінації екс
плантів Cerasus serrulata Lindl., культивованих in vitro /
Л.А. Колдар // Вісті біосферного заповідника «Ас
канія Нова». — 2012. — Т. 14. — С. 152—155.
8. Колдар Л.А. Індукція органогенезу в експлантів Ame
lanchier ovalis Medic. in vitro / Л.А. Колдар, М.В. Не
биков, О.М. Андрієнко // Автохтонні та ін тродуко
ва ні рослини. — 2015. — Вип. 11. — С. 100—105.
65ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 4
Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro
9. Кунах В.А. Біотехнологія лікарських рослин. Ге
нетичні та фізіолого біохімічні основи / В.А. Ку
нах. — К.: Логос, 2005. — 730 с.
10. Лаврентьєва А.М. Використання біотехнологічних
методів розмноження декоративних інтродуцен
тів / А.М. Лаврентьєва // Вісн. Львів. унту. —
2004. — Вип. 36. — С. 137—145.
11. Музичук Г.М. Система оцінки стабільності колек
ційних зразків квітководекоративних рослин як
складова програми збереження їх генофонду /
Г.М. Музичук // Інтродукція та акліматизація рос
лин. — 1995. — Вип. 25. — С. 65—67.
12. Небиков М. В. Розмноження Prunus laurocerasus
in vitro / М.В. Небиков, Л.А. Колдар, Н.В. Де ре
в’ян ко // Матеріали міжнар. наук. конф. при
свяченої 80річчю від дня заснування НБС іме
ні М.М. Гришка (15—17 вересня, 2015 р. ) — К.:
Фіто соціоцентр, 2015. — С. 177—178.
13. Черевченко Т. М. Орхидеи в культуре / Т.М. Черевчен
ко, Г.М. Кушнир. — К.: Наук. думка, 1986. — 200 с.
14. Murashige T. A revised medium for rapid growth and
bioassays with tobacco tissue cultures. / T. Murashige,
F. Skoog // Phуsiol. Plant. — 1962. — Vol. 15, N 13. —
Р. 473—497.
Рекомендував Р.В. Іванніков
Надійшла 08.04.2019
REFERENCES
1. Sokolov, S.I., Sviaseva, O.A. and Kubli, V.A. (1986),
Arealy derevev i kustarnikov SSSR [Areas of trees and
shrubs of the USSR]. L.: Nauka, T. 3. 182 p.
2. Biotekhnologiia rasteniy: kultura kletok клеток [Plant
Biotechnology: Cell Culture] (1989), M.: Agro prom
izdat, 280 p.
3. Demenko, V.I., Shestibratov, K.A. and Lebedev, V.G.
(2010), Ukorenenie — kliuchevoy etap razmnozheniia
ras teniy in vitro. [Rooting is a key step in plant repro
duction in vitro]. Izvestiia TSKHA, vyp. 1. рp. 73—
85.
4. Dendroflora Ukrainy. Dykorosli y kultyvovani dereva ta
kushchi. Pokrytonasinni: Dovidnyk (2005), [Dendro
flora of Ukraine. Wild plants and cultivated trees and
kushchi. Pokritonacini: Dovidnyk]. Kyiv: Fitosotsio
tsentr, part 2, 716 p.
5. Derevianko, N.V. (2010), Zymostiykist Laurocerasus
of ficinalis Roem. ta ii form u Pivdennomu Stepu Uk
rai ny [The zymoikist Laurocerasus officinalis Roem.
and its forms in South Steppe of Ukraine] (2010), Visti
Biosfernoho zapovidnyka “AskaniaNova”, vol. 12,
рр. 130—135.
6. Kalynyn, F.L., Sarnatskaia, V.V. and Polyshuk, V.E.
(1980), Metody kultury tkaney v fyzyolohyy y byokhy
myy rastenyy [Methods of tissue culture in plant phys
iology and biochemist]. Kyiv: Nauk. dumka, 487 p.
7. Koldar, L.A. (2012), Rol fitohormoniv u determinatsii
eksplantiv Cerasus serrulata Lindl. kultyvovanykh in
vitro [The role of phytohormones in the determination
of the explants of Cerasus serrulata Lindl., cultured in
vitro]. Visti biosfernoho zapovidnyka “AskaniiaNova”,
vol. 14, pp. 152—155.
8. Koldar, L.A., Nebykov, M.V. and Andrlienko, O.M. (2015),
Induktsiia orhanohenezu v eksplantiv Amelanchier ovalis
Medic. in vitro [Induction of organogenesis in explants
Amelanchier ovalis Medic. in vitro] Avtokhtonni ta intro
dukovani roslyny [Autochthonous and introduced plants],
vyp. 11, p. 100—105.
9. Kunakh, V.A. (2005), Biotekhnolohiia likarskykh ros
lyn. Henetychni ta fizioloho biokhimichni osnovy
[Biotechnology of Medicinal Plants. Genetic and phy
siological and biochemical bases]. Kyiv: Lohos, 730 p.
10. Lavrentieva, A.M. (2004), Vykorystannia biotekhno
lohichnykh metodiv rozmnozhennia dekoratyvnykh
in trodutsentiv. [Use of biotechnological methods of
reproduction of decorative introduces]. Visnyk Lviv
sko ho universytetu, [Herald of Lviv University], vyp. 36,
pp. 137—145.
11. Muzychuk, G.M. (1995), Systema otsinky stabilnosti
kolektsiynykh zrazkiv kvitkovodekoratyvnykh roslyn
iak skladova prohramy zberezhennia ikh henofondu.
[Stability assessment system for the samples of the col
lection of flowering ornamental plants as part of the
conversation program for their gene pool]. Introduk
tsiia ta aklimatyzatsiia roslyn [Introduction and accli
matization of plants], vyp. 25, pp. 65—67.
12. Nebykov, M.V., Koldar, L.A. and Derevianko, N.V. (2015),
Rozmnozhennia Prunus laurocerasus in vitro Materialy
mizhnarodnoi naukovoi konferentsii prysviachenoi
80richchiu vid dnia zasnuvannia NBS im. M.M. Hrysh
ka (15—17 veresnia). [Reproduction of Prunus laurocera
sus in vito. Proceedings of the International Scientific
Conference on the 80th Anniversary of the Foun ding of
M.M. Gryshko NBG (September 15—17.2015)]. Kyiv:
Fitosotsiotsentr, pp. 177—178.
13. Cherevchenko, T.M. and Kushnir, G.M. (1986), Orkhidei v
kulture. [Orchids in culture]. Kyiv: Nauk. dumka, 200 p.
14. Murashige, T. and Skoog, F. (1962), A revised medium
for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cul
tures. Physiol. Plant, Vol. 15, N 13, pp. 473—497.
Recommended by R.V. Ivannikov
Received 08.04.2019
66 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 4
М.В. Небиков, Л.А. Колдар, Н.В. Дерев’янко
М.В. Небыков 1, Л.А. Колдар 1, Н.В. Деревянко 2
1 Национальный дендрологический парк
«Софиевка» НАН Украины, Украина, г. Умань
2 Институт риса НААН Украины, Украина,
Херсонская обл., Скадовский рн, с. Антоновка
ОСОБЕННОСТИ РАЗМНОЖЕНИЯ
ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ВИДА PRUNUS
LAUROCERASUS L. IN VITRO
Цель — определить особенности размножения пред
ставителей вида Prunus laurocerasus L. in vitro.
Материал и методы. Исследования проведены в лабо
ратории микроклонального размножения Националь
ного дендропарка «Софиевка» НАН Украины. Исполь
зовали метод микроклонального размножения рас
тений, который базируется на индукции морфогене
ти ческих процессов под действием фитогормонов.
Ма териалом для исследований были молодые не од ре
весневшие побеги 3летних растений P. laurocerasus,
P. lau rocerasus ‘Ser bica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. lau
rocerasus ‘03.02’, полученные из Опытного хозяйства
«Новокаховское» Института риса НААН Украины.
Результаты. Представлены результаты трехлетних
исследований особенностей размножения P. laurocera
sus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaen
sis’, P. laurocerasus ‘03.02’ in vitro с использованием раз
ных по фитогормональному составу модифицирован
ных питательных сред. Исследовали зависимость
дифференциации эксплантов и процессов морфогене
за от содержания в питательных средах фитогормонов
(6бензиламинопурина (6БАП), индолил3мас ляной
кислоты (ИМК), индолил3уксусной кислоты, 1наф
тилуксусной кислоты (1НУК)) которые способствова
ли ускоренному появлению адвентивных по чек. Устав
лено, что для P. laurocerasus, P. Laurocerasus ‘Schipcaensis’
и P. laurocerasus ‘03.2’ наиболее оптимальной была пита
тельная среда Мурасиге—Скуга (МС), к которой добав
ляли 1,0 мг/л 6БАП (среднее количество образованных
побегов составляло соответственно 5,63, 4,66 и 6,61 шт.,
длина побегов — 2,3 см, коэффициент размножения —
6,56, 5,34 и 7,24). Для P. laurocerasus ‘Serbica’ эффектив
ным было использование среды МС7 с добавлением
1,0 мг/л 6БАП и 0,1 мг/л ИМК, что способст вовало об
разованию в среднем 4,77 побега длиной 2,09 см с коэф
фициентом размножения 4,98. Хорошо развитые побе
ги переносили на питательные среды для ризогенеза.
Наиболее эффективной была среда МС с добавлением
0,5 и 1,0 мг/л 1НУК: укоренение эксплантов состав
ляло соответственно 73,2 та 59,5 %.
Выводы. Для P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schip
caensis’ и P. laurocerasus ‘03.02’ наиболее оптимальной
была питательная среда, к которой добавляли 1,0 мг/л
6БАП, для P. laurocerasus ‘Serbica’ — питательная
среда с добавлением 1,0 мг/л 6БАП и 0,1 мг/л ИМК.
Для ризогенеза наиболее эффективной была пита
тельная среда с добавлениемм 0,5 и 1,0 мг/л 1НУК.
Ключевые слова: размножение in vitro, Prunus lauroce
rasus, декоративные формы, фитогормоны, морфоге
нез, растениярегенеранты.
М.V. Нebukov 1, L.А. Koldar 1, N.V. Derevianko2
1 National Dendrological Park Sofiyivka, National
Academy Sciences of Ukraine, Ukraine, Cherkassy
Region, Uman
2 Institute of Rice, National Academy of Agrarion
Sciences of Ukraine, Ukraine, Kherson Region,
Skadovsk District, Antonivka
PECULIARITIES OF REPRODUCTION
OF REPRESENTATIVES OF PRUNUS
LAUROCERASUS L. IN VITRO
Objective — to find out the peculiarities of reproduction
of representatives of Prunus laurocerasus L. in vitro.
Material and methods. The research was conducted in the
lab microclonal reproduction of the National Dend ro park
Sofiyivka of the NAS of Ukraine. The method of mic roclonal
propagation of plants was used, it base on the induction of
morphogenic processes that occurred under the influence of
phytohormones. The material for research was young, not
wellgrown shoots taken from 3yearold plants P. laurocera
sus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. lauroce ra sus ‘Schipcaensis’,
P. laurocerasus ‘03.02’ obtained from Novokakhovsky research
farm of the Institute of rice of the NAAS of Ukraine.
Results. The results of threeyear research on the repro
duction characteristics of P. laurocerasus, P. laurocerasus
‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus
‘03.02’ in vitro are presented noth the use of modified nu
trient varieties with different phytohormonal composition.
The dependence of the differentiation of explants in these
genotypes and processes of morphogenesis, on the exoge
nous content of phytohormones: 6benzylaminopurine
(6BAP), indolyl3butyric acid (IBA), indolyl3acetic
acid, 1naphthylacetic acid (1NAA) in nutrient media,
which contributed to the accelerated appearance of adventi
tious kidneys. It was found that for P. laurocerasus, P. lau ro
cerasus ‘Schipcaensis’ and P. laurocerasus ‘03.02 the most
optimal was the medium Murashige—Scoog (MS6) to which
was added 1.0 mg/l 6BAP: and the average number of
formed shoots respectively was 5.63, 4.66 and 6.61, the
ave rage length of shoots was 2.3 cm, and the reproduction
coefficient was respectively 6.56, 5.34 and 7.24. For P. lau
rocerasus ‘Serbica’ the use of the MS7 medium with the
addition of 1.0 mg/l 6BAP and 0.1 mg/l IBA was effec
tive, which contributed to an average of 4.77 pieces shoots
in length 2.09 cm with a multiplication factor of 4.98.
Welldeveloped shoots were transferred to nutrient media
for rhizogenesis. The most effective was the nutrient medium
of MS with the addition 0.5 and 1.0 mg/l 1NAA where
the rooting of explants respectively was 73.2 and 59.5 %.
Conclusions. It has been found that for P. laurocerasus,
P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ and P. laurocerasus ‘03.02’
the nutrient medium, to which was added 1.0 mg/l 6BAP,
was found to be the most optimal, for P. laurocerasus ‘Ser
bica’ — nutrient medium with the addition of 1.0 mg/l
6BAP and 0.1 mg/l IBA. For rhizogenesis the nutrient
medium with the addition 0.5 and 1.0 mg/l of 1NAA was
found to be most effective.
Key words: in vitro propagation, Prunus laurocerasus, decor ative
forms, phytohormones, morphogenesis, regeneration plants.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1530 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:53:27Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/4e/f7d589be8c752a9e9b813f9d7e7bfa4e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15302019-12-14T17:32:36Z Peculiarities of reproduction of representatives of Prunus laurocerasus L. in vitro Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro Nebykov, М.V. Koldar, L.А. Derevianko, N.V. Objective — to find out the peculiarities of reproduction of representatives of Prunus laurocerasus L. in vitro. Material and methods. The research was conducted in the lab microclonal reproduction of the National Dendropark Sofiyivka of the NAS of Ukraine. The method of microclonal propagation of plants was used, it base on the induction of morphogenic processes that occurred under the influence of phytohormones. The material for research was young, not well-grown shoots taken from 3-year-old plants P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’ obtained from Novokakhovsky research farm of the Institute of rice of the NAAS of Ukraine. Results. The results of three-year research on the reproduction characteristics of P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’ in vitro are presented on the use of modified nutrient varieties with different phytohormonal composition. The dependence of the differentiation of explants in these genotypes and processes of morphogenesis, on the exogenous content of phytohormones: 6-benzylaminopurine (6-BAP), indolyl-3-butyric acid (IBA), indolyl-3-acetic acid, 1-naphthylacetic acid (1-NAA) in nutrient media, which contributed to the accelerated appearance of adventitious kidneys. It was found that for P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ and P. laurocerasus ‘03.02 the most optimal was the medium Murashige–Scoog (MS-6) to which was added 1.0 mg/l 6-BAP: and the average number of formed shoots respectively was 5.63, 4.66 and 6.61, the average length of shoots was 2.3 cm, and the reproduction coefficient was respectively 6.56, 5.34 and 7.24. For P. laurocerasus ‘Serbica’ the use of the MS-7 medium with the addition of 1.0 mg/l 6-BAP and 0.1 mg/l IBA was effective, which contributed to an average of 4.77 pieces shoots in length 2.09 cm with a multiplication factor of 4.98. Well-developed shoots were transferred to nutrient media for rhizogenesis. The most effective was the nutrient medium of MS with the addition 0.5 and 1.0 mg/l 1-NAA where the rooting of explants respectively was 73.2 and 59.5 %. Conclusions. It has been found that for P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ and P. laurocerasus ‘03.02 ‘ the nutrient medium, to which was added 1.0 mg/l 6-BAP, was found to be the most optimal, for P. laurocerasus ‘Serbica’ — nutrient medium with the addition of 1.0 mg/l 6-BAP and 0.1 mg/l IBA. For rhizogenesis the nutrient medium with the addition 0.5 and 1.0 mg/l of 1-NAA was found to be most effective. Мета – з’ясувати особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro. Матеріал та методи. Дослідження проведено в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку “Софіївка” НАН України. Використано метод мікроклонального розмноження рослин, який ґрунтується на індукції морфогенних процесів під дією фітогормонів. Матеріалом для досліджень були молоді нездерев’янілі пагони 3-річних рослин P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’, одержані з Дослідного господарства “Новокаховське” Інституту рису НААН України. Результати. Представлено результати трирічних досліджень особливостей розмноження P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Serbica’, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’, P. laurocerasus ‘03.02’ in vitro з використанням різних за фітогормональним складом модифікованих поживних середовищ. Досліджували залежність диференціації експлантів і процесів морфогенезу від вмісту у поживних середовищах фітогормонів (6-бензиламінопурину (6-БАП), індоліл-3-масляної кислоти (ІМК), індоліл-3-оцтової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК)), які сприяли прискореній появі адвентивних бруньок. Установлено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ і P. laurocerasus ‘03.02’ найоптимальнішим було середовище Мурасіге–Скуга (МС), до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП (середня кількість утворених пагонів становила відповідно 5,63, 4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів – 2,3 см, коефіцієнт розмноження – 6,56, 5,34 і 7,24). Для P. laurocerasus ‘Serbica’ ефективним було використання середовища МС-7 з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло утворенню в середньому 4,77 пагона завдовжки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98. Добре розвинені пагони переносили на поживні середовища для ризогенезу. Найбільш ефективним було середовище МС з додаванням 0,5 і 1,0 мг/л 1-НОК: укорінення експлантів становило відповідно 73,2 та 59,5 %. Висновки. Для P. laurocerasus, P. laurocerasus ‘Schipcaensis’ та P. laurocerasus ‘03.02’ , найоптимальнішим було поживне середовище, до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП, для P. laurocerasus ‘Serbica’ – поживне середовище з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК. Для ризогенезу найефективнішим було поживне середовище з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л 1-НОК. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1530 10.5281/zenodo.3566618 Plant Introduction; Vol 84 (2019); 60-66 Інтродукція Рослин; Том 84 (2019); 60-66 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3572674 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1530/1473 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Nebykov, М.V. Koldar, L.А. Derevianko, N.V. Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro |
| title | Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro |
| title_alt | Peculiarities of reproduction of representatives of Prunus laurocerasus L. in vitro |
| title_full | Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro |
| title_fullStr | Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro |
| title_full_unstemmed | Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro |
| title_short | Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro |
| title_sort | особливості розмноження представників виду prunus laurocerasus l. in vitro |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1530 |
| work_keys_str_mv | AT nebykovmv peculiaritiesofreproductionofrepresentativesofprunuslaurocerasuslinvitro AT koldarla peculiaritiesofreproductionofrepresentativesofprunuslaurocerasuslinvitro AT dereviankonv peculiaritiesofreproductionofrepresentativesofprunuslaurocerasuslinvitro AT nebykovmv osoblivostírozmnožennâpredstavnikívviduprunuslaurocerasuslinvitro AT koldarla osoblivostírozmnožennâpredstavnikívviduprunuslaurocerasuslinvitro AT dereviankonv osoblivostírozmnožennâpredstavnikívviduprunuslaurocerasuslinvitro |