Buchumschlag

Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового Придніпров’я

Objective – to develop classification and to study functioning of microlandscape polychrome dendrocompositions in plantings of Kryvyi Rih. Material and methods. The object of our study is polychrome microlandscape dendrocompositions in the territory of Kryvyi Rih. Research methods: visual, morphomet...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
Hauptverfasser: Yukhimenko, Y.S., Boyko, L.I., Korshikov, I.I., Krasnoshtan, O.V., Danilchuk, N.M., Lapteva, O.V.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1531
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860145067412422656
author Yukhimenko, Y.S.
Boyko, L.I.
Korshikov, I.I.
Krasnoshtan, O.V.
Danilchuk, N.M.
Lapteva, O.V.
author_facet Yukhimenko, Y.S.
Boyko, L.I.
Korshikov, I.I.
Krasnoshtan, O.V.
Danilchuk, N.M.
Lapteva, O.V.
author_sort Yukhimenko, Y.S.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-14T17:37:42Z
description Objective – to develop classification and to study functioning of microlandscape polychrome dendrocompositions in plantings of Kryvyi Rih. Material and methods. The object of our study is polychrome microlandscape dendrocompositions in the territory of Kryvyi Rih. Research methods: visual, morphometrical, statistical. Results. The article deals with the concept of “microlandscape dendrocompositions” and their classification by 10 features: taxonomic composition, area and its configuration, biometric parameters, arrangement of plants in the composition, main accent, age, type of biomorphs, landscape features, coloristics. 18 natural coniferous-deciduous dendrocompositions, created with the participation of modern cultivars with different colour and crown shape, have been identified in plantations of Kryvyi Rih. Among them juniper-barberry groups accounted for the largest proportion (26 %). The total taxonomic composition of studied objects is 7 species and 60 cultivars from 17 genera, 10 families and 2 divisions. Shrubs (45 taxa) predominate in certain dendrocompositions by type of biomorph, plants are represented by two age groups (0–10 and 10–20 years), the highest vital state is found in 95 % of species and cultivars, 60 % of species and cultivars are related to groups of highly ornamental plants. The largest shape of species and cultivars is in the shrubs (32 %), and the plants with spherical (18 %) and conical crown forms (16 %), the rest of the plants are represented by shallow, columnar, cushion-shaped and spreading trees. Plants with green (44 %) and yellow (yellow-mottled) colour of needles or leaves are 26 %, with blue-grey color are 16 % and with purple colour are 14 %. Conclusion. Optimization of the urban environment in the industrial region of the Right-Bank steppe of Dnieper area is possible due to the creation of microlandscape dendrocompositions using perspective modern cultivars of coniferous and deciduous plants.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3566620
first_indexed 2025-07-17T12:53:27Z
format Article
fulltext 67ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4: 67—74 https://doi.org/ 10.5281/zenodo.3566620 УДК 634.017:635.9 (477.63) Ю.С. ЮХИМЕНКО, Л.І. БОЙКО, І.І. КОРШИКОВ, О.В. КРАСНОШТАН, Н.М. ДАНИЛЬЧУК, О.В. ЛАПТЄВА Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 yukhimenkoj@gmail.com ПОЛІХРОМНI МІКРОЛАНДШАФТНI ДЕНДРОКОМПОЗИЦІЇ В ОЗЕЛЕНЕННІ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ’Я Мета — розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень — поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кри­ вий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Результати. Розглянуто поняття «мікроландшафтні дендрокомпозиції». Розроблено їх класифікацію за 10 озна­ ками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у компо­ зиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно­листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучас­ них культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево­бар­ барисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об’єктів — 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0—10 та 10—20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представ­ лені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто­строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо­блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок. Оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров’я мож­ лива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин. Ключові слова: міські насадження, дендрокомпозиції, класифікація, таксономічний аналіз, життєвий стан. © Ю.С. ЮХИМЕНКО, Л.І. БОЙКО, І.І. КОРШИКОВ, О.В. КРАСНОШТАН, Н.М. ДАНИЛЬЧУК, О.В. ЛАПТЄВА, 2019 Промислові регіони посушливої степової зо ни України потребують поліпшення екологічної ситуації, зокрема шляхом створення зелених насаджень. Рослинні угруповання у формуван­ ні міського середовища виконують, крім ар хі­ тек турно­планувальної та естетичної функ ції, са нітарно­гігієнічну, захисну та рекреаційну. Естетичні якості рослинного компонента міс­ та є джерелом натхнення і релаксації для лю­ дини, знижують психологічну напруженість, по ліпшують візуальні влас тивості міста [12]. Деревні рослини створюють зелений «каркас» міста, що значно покращує мікроклімат його території, створює умови для відпочинку, за­ хищає від надмірного перегрівання ґрунт, стіни будинків і тротуари, знижує шумове наванта­ ження. У містах степової зони заміна існуючих на­ саджень є актуальною проблемою. Багато місь­ ких насаджень було створено у 1970—1980 роках з інтродуцентів, які в умовах глобальних змін клімату (високих літніх температур і тривалих посух) завершують життєвий цикл. Орієн тація в 68 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 Ю.С. Юхименко, Л.І. Бойко, І.І. Коршиков, О.В. Красноштан, Н.М. Данильчук, О.В. Лаптєва минулі роки переважно на моновидові наса­ дження, як свідчить багаторічна практика, потребує концептуальних змін. У містах вини­ кає потреба у створенні мікроландшафтних ком­ позицій з деревних рослин, які були б при в’я­ зані до локальних архітектурних елементів. Для більшості міст система озеленення скла­ лася історично, її слід підтримувати, оберігати та модернизувати [12]. Актуальним завданням є розробка нових підходів до створення наса­ джень у містах із залученням сучасних декора­ тивних культиварів хвойних і листяних рослин, які нададуть естетичних властивостей на са­ дженням та водночас зменшать дію несприят­ ливих екологічних чинників. У таких компози­ ціях підкреслюється декоративна виразність як окремої рослини, так і групи в цілому. Поняття «мікроландшафтна композиція» є недостатньо чітко сформульованим. Відсутня класифікація її типів. В.П. Кучерявий вико­ ристовує термін «мікрорельєф» для визначен­ ня простору розміром від 10 до 50 м з найбіль­ шого боку, а також терміни «штучний мікро­ ландшафт» або «штучна фація» для виділення рослинних угруповань паркових масивів, гаїв, куртин [7]. Необхідно визначити, які саме на­ садження можна вважати «мікроландшафт­ ними композиціями», та розробити класифі­ кацію їх типів за такими критеріями, як так­ сономічний склад, вік рослин, біометричні показники, життєва форма, площа ділянки під композицією та її конфігурація, ландшаф­ тна приуроченість, тип біоморфи, форма кро­ ни та колористика, функціональне призна­ чення, кількість таксонів і життєвих форм та їх поєднання, декоративність (сезонна, тим­ часова, періодична, всесезонна). Подібний ана­ ліз для дендрологічних груп, де найменший об’єкт займає площу 25—60 м2 (мала група), був запропонований І.О. Боговою та Л.М. Фур­ совою, але для мікроландшафтних компози­ цій, де найбільший об’єкт займає площу 25 м2, застосовано вперше [1]. Структура озеленення Криворіжжя з усіма недоліками та недосконалістю є типовою для інших міст України [11]. Таксономічне різно­ маніття парків і скверів м. Кривий Ріг стано­ вить 202 таксони з різних ботаніко­гео гра­ фічних областей [2]. Однопорідні насаджен­ ня, відсутність цікавих композиційних рішень надають міським пейзажам одноманітності та не виконують у повному обсязі естетичну роль. Останнім часом у регіоні здебільшого приват­ ними структурами почали створювати компо­ зиційні насадження із залученням сучасних культиварів і додаткових архітектурних еле­ ментів — мармурової крихти, каміння тощо. Для подальшого розвитку та поширення цьо­ го напряму в озелененні необхідно провести систематичний аналіз рослин і дослідження їх еколого­біологічних особливостей. Мета роботи — розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насаджен­ нях м. Кривий Ріг. Матеріал та методи Вивчення таксономічного різноманіття вико­ нано маршрутно­польовим методом з вико­ ристанням довідників [4, 5]. Латинські назви рослин наведено згідно із міжнародною кла­ сифікацією [13, 14]. Життєвий стан листяних дерев оцінювали за шкалою, розробленою Л.С. Савельєвою (8 балів — період найбіль­ шого росту, рослина здорова; 7 балів — рос­ лина здорова, але спостерігається сповільнен­ ня приросту; 6 балів — відсутність верхівково­ го приросту; 5 балів — приріст лише на бічних гілках; 4 бали — приріст лише на нижніх біч­ них гілках; 3 бали — приріст лише за рахунок «вовчків», масове усихання скелетних гілок у кроні; 2 бали — приріст лише вегетативних па­ гонів стовбура, повне усихання крони; 1 бал — приріст лише порослі, повне усихання усього дерева, 0 балів — повне усихання дерева і ко­ реневої системи, відсутність кореневої по­ рослі) [9], листяних чагарників — за шкалою, розроб леною на основі класифікації З.І. Луч­ ник (1 бал — високий, 2 бали — помірний, 3 ба­ ли — слабкий, 4 бали — низький, 5 балів — ду же низький) [8]. Біоморфологічний аналіз дерев­ них рослин проводили за системою життєвих форм І.Г. Серебрякова [10]. Форму крони ви­ значали за класифікацією О.І. Колєснікова 69ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового... [6], декоративність — за 4­бальною шкалою Ж.А. Варданяна [3]. Обробку результатів проведено статистич­ ними методами. Результати та обговорення Упродовж 2018 р. обстежено 6 об’єктів озеле­ нення різного типу м. Кривий Ріг: 2 автоза­ правні станції, залізничну станцію «Рокувата», прибудинкові ділянки у приватному секторі. Серед насаджень цих об’єктів виділено 18 по­ ліхромних мікроландшафтних дендрокомпо­ зицій, створених протягом останніх 5—7 ро­ ків. Для досліджень обрано поліхромні (коло­ ристичні або райдужні) композиції. Такий елемент озеленення надає яскравості та оригі­ нальності міським пейзажам. Останнім часом завдяки розширенню асортименту рослин но­ вими формами та культиварами поліхромні композиції стають дедалі популярнішими. При створенні композицій такого типу їх вираз­ ність можна забезпечувати не лише кольором рослин, а і допоміжними матеріалами (гравій­ на відсипка, каміння, малі архітектурні форми). Мікроландшафтна дендрокомпозиція — це група з деревних рослин різних філогенетич­ них груп (систематичних), яка за площею не перевищує 25 м2. Усі відібрані композиції кла­ сифікували за 10 ознаками. За таксономічним складом (назвою найчисленніших родів у ком­ позиції) визначено 12 найменувань. За голов­ ним акцентом у групі композиції розділено на моноцентричні та поліцентричні. За дендро ло­ гічним складом виділено 3 групи — хвойні, лис­ тяні, хвойно­листяні. За площею, на якій роз­ ташовані рослини, — 3 групи: компактна (не більше 5 м2), середня (6—15 м2), велика (не мен­ ше ніж 25 м2); за біометричними показниками (висотою найбільших рослин у композиції) — 3 групи: низькоросла (до 1 м), середньоросла (до 5 м), високоросла (до 10 м); за конфігура­ цією площі композиції — 3 групи: кругла, пря­ мокутна, абстрактна; за розташуванням рослин у композиції — 2 групи: симетрична, асиме­ трична; за віком — 2 групи: 0—10 і 11—20 років; за типом біоморфи — 2 групи: чагарникові та деревно­чагарникові, за ланд шафт ною приуро­ ченістю — 2 групи: рівна, рельєфна; за коло­ ристикою — 6 груп: зе лено­пур пу рово­жовто­ сизі, зелено­ пурпурово­жовті, зе лено­пур пу ро­ во­ си зі, сизо­пурпурово­жов ті, зе ле но­ пур пу­ ро ві, сизо­жовті; за функціональним при зна­ чен ням — 2 групи: естетична та сануючі (вітро, пило і газозахисна, шумопоглинальна тощо). Усі досліджені композиції є змішаними гру­ пами і складаються із хвойних та листяних по­ рід. Розташовані біля підприємств або житло­ вих будинків вони виконують естетичну та водночас сануючу роль. Найбільша частка при­ падає на ялівцево­барбарисові групи (26 %), решту композиційних насаджень представля­ ють 2 ялівцево­таволгових, 2 туєво­ялівцевих, 2 ялиново­барбарисових групи. Виявлено по одній групі сосново­барбарисовій, сосново­ ялів цевій, сосново­ялиновій, кленово­ялів це­ вій, сливово­ялівцевій, ялівцево­самшитовій, ялівцево­ялиновій, барбарисово­туєвій. Дослідження композиційних насаджень м. Кривий Ріг виявило, що їх таксономічний склад нараховує 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин та 2 відділів (таблиця). Від­ діл Pinophyta представлений 3 видами та 42 куль­ тиварами із 4 родів і 2 родин (64 %), відділ Mag noliophyta — 4 видами та 18 культиварами із 12 родів і 8 родин (36 %). Серед хвойних найбільш різноманітно використано таксо­ но мічний потенціал роду Juniperus L., частка представників якого становить 36 % від за­ гальної кількості таксонів, серед листяних — культивари роду Berberis L. (41 %). За типом біоморфи переважають чагарни­ ки, до яких належать 45 (75 %) таксонів. Серед листяних порід за кількістю у компо­ зиціях переважає Buxus sempervirens L., який використано для створення бордюрних поса­ док, а також такі культивари, як Berberis thun­ bergii ‘Red Chief’ (12 екземплярів), Spiraea � bumalda ‘Gold Flame’ (18 екз.), Berberis thun­ bergii ‘Golden Ring’ (19 екз.). У кількості 4—10 екз. використано Berberis thunbergii ‘Red Chief’, B. thunbergii ‘Golden Torch’, B. thunbergii DC. ‘Bagatelle’, B. thunbergii ‘Golden Torch’, Spiraea japonica ‘Little Princess’. Решта рослин пред­ ставлені у композиціях у кількості 1­2 екз. 70 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 Ю.С. Юхименко, Л.І. Бойко, І.І. Коршиков, О.В. Красноштан, Н.М. Данильчук, О.В. Лаптєва Із хвойних рослин найбільшою кількістю екземплярів у композиціях міста представлені колоноподібні та вузькоконічні культивари із сизо­сріблястою хвоєю Juniperus scopulorum (‘Blue Arrow’, ‘Blue Heaven’, ‘Skaj Roket’) — 45 (28 % від усіх хвойних), менше культиварів Juniperus � pfitzeriana (‘Blue and Gold’, ‘Miht Ju lep’, ‘Mordigan Gold’, ‘Old Gold’) — 26 (16 %). Кількісне представництво решти видів та культиварів цієї таксономічної групи не пере­ вищує 10 екз. Установлено наявність рослин з різною фор­ мою крони. Хвойні та листяні деревні породи за цією ознакою розподілено на 9 груп. Трети­ на від таксономічного складу мікроландшафт­ них дендрокомпозицій припадає на розлогі ча­ Таксономічний та біоморфологічний склад мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг Taxonomic and biomorphologic composition of microlandscape polychrome dendrocompositions in plantings of Kryvyi Rih Родина Рід Кількість Тип біоморфи видів культиварів д к Pinophyta Cupressaceae F. Neger. Juniperus L. 1 24 — 25 Thuja L. — 10 10 — Pinaceae Lindl. Picea A.Dietr. — 6 6 — Pinus L. 2 2 4 — Magnoliophyta Aceraceae Lindl. Acer L. — 1 1 — Agavaceaeend Licher Yucca L. 1 — — 1 Berberidaceae Torr. et Gray. Berberis L. — 7 — 7 Buxaceae Dumort. Buxus L. 1 — — 1 Ericaceae Juss. Rhododеndron L. — 1 — 1 Hydrangeacal Edumort. Philadelphus L. 1 — — 1 Oleaceae Hoffmanns. et Link Forsythia Vahl — 2 — 2 Ligustrum L. — 1 — 1 Syringa L. — 1 — 1 Rosaceae Juss. Chaenomeles Lindl. — 1 — 1 Cotoneaster Medik. — 1 — 1 Prunus L. 1 — 1 — Spiraea L. — 3 — 3 Ус ь о г о 17 7 60 22 45 П р и м і т к а: д — дерево; к — кущ. N o t e: д — tree; к — shrub. гарники — 32 %, тоді як частка розлогих дерев не перевищує 4 % від загальної кількості до­ сліджених рослин. Кулеподібну та конічну форми крони мають 18 та 16 % рослин відпо­ відно. Частка рослин з подушкоподібною фор­ мою крони становить 10 %, рослин із колоно­ подібною, сланкою та плакучою формою кро­ ни —відповідно 9, 6 і 2 % таксонів від загальної їх кількості. Деревні рослини міських насаджень також було розподілено на групи за забарвленням крони (рисунок). Близько половини таксо­ нів (44 %) мають зелене забарвлення хвої (листки). На частку рослин з жовтим та жов­ то­строкатим кольором хвої або листків при­ падає 26 % від загальної кількості таксонів, на 71ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового... частку рослин із сизо­блакитним і пурпуро­ вим забарвленням — 16 та 14 % відповідно. Сизо­блакитне забарвлення крони мають пе­ реважно хвойні чагарники та дерева з родин Cupressaceae F. Neger. i Pinaceae Lindl., пур­ пурове — представники ро дин Berberidaceae Torr. et Gray. і Rosaceae Juss., жовте та жовто­ стро кате — представники родин Cup ressaceae, Ber beridaceae, Rosaceae, Oleaceae Hof fmanns. et Link. Вивчення декоративності рослин у міських композиційних насадженнях упродовж року дало змогу оцінити декоративність дерев та чагарників при зростанні їх у складі компози­ цій. Вищим балом (4) оцінено декоративність хвойних дерев і чагарників. Листяні породи за цим показником дещо поступаються (3 бали). Всесезонна декоративність хвойних унаслідок збереження форми та забарвлення крони на­ дає їм перевагу перед листяними породами. Листяні дерева і чагарники не поступаються хвойним за різноманіттям форм та кольорів крони. Надзвичайно привабливо виглядають пурпуроволисті барбариси на тлі яскравої зе­ лені хвойних порід. Контраст створюють слан кі та кулеподібні культивари листяних порід хвой­ них з розлогою, конічною та пірамідальною формою крони. У поліхромних ландшафтних композиціях м. Кривий Ріг переважають рослини віком до 10 років. Так, частка дерева віком до 10 років становить 88 % від загальної кількості дослі­ джених дерев. Решта дерев мають вік 11—20 ро­ ків. Усі рослини з деревною життєвою фор­ мою у досліджених композиціях на території міста мають відмінний життєвий стан (8 ба­ лів) незалежно від віку. У частини з них добре розвинена розлога крона, решта зазнає регу­ лярної стрижки. Майже всі рослини з кущовою життєвою формою в досліджених групах (98 %) мають вік до 10 років. На частку рослин віком 11— 20 років припадає лише 2 % від загальної кількості чагарників. Усі чагарники в місь­ ких композиціях мають відмінний життєвий стан: вони доглянуті, своєчасно политі та об­ різані. Розподіл деревних рослин у композиційних наса­ дженнях м. Кривий Ріг за забарвленням крони Division of arboreal plants in compositional plants of Kry­ vyi Rih according to crown colouring Жовтий або жовто-строкатий 26 % Пурпуровий 14 % Сизо-блакитний 16 % Зелений 44 % Висновки 1. Досліджено поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на 6 об’єктах озеленення різного типу м. Кривий Ріг (18 хвойно­лис­ тяних композицій). Найбільша частка припа­ дає на ялівцево­барбарисові групи (26 %). 2. Розроблено класифікацію досліджених об’єк тів за 10 ознаками. За таксономічним складом виділено 12 груп, за площею — 3, за конфігурацією площі — 3, за біометричними показниками — 3, за ландшафтною приуроче­ ністю — 2, за розташуванням рослин у компози­ ції — 2, за головним акцентом — 2, за віком — 2, за типом біоморфи — 2, за колористикою — 6, за функціональним призначенням — 2. 3. Таксономічний склад досліджених місь­ ких композицій нараховує 7 видів та 60 куль­ тиварів із 17 родів, 10 родин та 2 відділів. Се­ ред хвойних найбільш різноманітно викорис­ тано таксономічний потенціал роду Juniperus (36 % від загальної кількості таксонів), серед листяних — Berberis (41 %). 4. У натурних композиціях у міських наса­ дженнях за типом біоморфи переважає чагар­ никова форма (45 таксонів). Деревна пред­ ставлена 22 таксонами. 5. Найвищий рівень життєвого стану рос­ лин, використаних у дендрокомпозиціях м. Кривий Ріг, визначено у 95 % видів і куль­ тиварів. 6. До групи високодекоративних рослин від­ несено 60 % видів та культиварів. 72 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 Ю.С. Юхименко, Л.І. Бойко, І.І. Коршиков, О.В. Красноштан, Н.М. Данильчук, О.В. Лаптєва 7. У досліджених мікроландшафтних ком­ позиціях м. Кривий Ріг деревна рослинність представлена двома віковими групами — 0—10 років (88 %) та 11—20 років (12 %). 8. Найбільша частка видів і культиварів припадає на розлогі чагарники (32 %), росли­ ни з кулеподібною (18 %) та конічною (16 %) формою крони. Решта рослин представлена сланкими, колоноподібними, подушкоподіб­ ними формами та розлогими деревами. 9. У мікроландшафтних композиціях пере­ важають рослини із зеленим (44 %) та жовтим (жовто­строкатим) забарвленням хвої або лист­ ків (26 %), менше представлені рослини із си­ зо­блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) за­ барвленням. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Боговая И.О. Ландшафтное искусство / И.О. Бого­ вая, Л.М. Фурсова. — М.: Агропромиздат, 1988. — 223 с. 2. Ботаніко­географічний аналіз і частота трапляння видів деревно­чагарникової рослинності зелених насаджень Кривого Рогу / Н.С. Терлига, В.Д. Фе­ доровський, Ю.С. Юхименко [та ін.] // Вісн. Запо­ різ. нац. ун­ту: Зб. наук. пр. Біол. науки. — 2014. — № 1. — С. 200—210. 3. Варданян Ж.А. Методологические аспекты оценки декоративности древесных растений / Ж.А. Варда­ нян // Докл. НАН Армении. — 2017. — Т. 117, № 4. — С. 340—349. 4. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина II: довід­ ник / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.І. Пар­ хоменко та ін.; за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофи­ менко. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 716 с. 5. Деревья и кустарники, культивируемые в Украин­ ской ССР. Голосеменные. [Текст]: справ. пособие / С.И. Кузнецов, П.Я. Чуприна, Ю.К. Подгорный и др. — К.: Наук. думка, 1985. — 200 с. 6. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. — М.: Лесн. пром—сть, 1974. — 704 с. 7. Кучерявий В.П. Ландшафтна архітектура: підруч­ ник / В.П. Кучерявий. — Львів: Новий Світ­2000, 2017. — 521 с. 8. Лучник З.И. Декоративная долговечность кустар­ ников в культуре / З.И. Лучник. — Новосибирск: Наука, 1988. — 104 с. 9. Савельева Л.С. Устойчивость деревьев и кустарни­ ков в защитных лесных насаждениях / Л.С. Саве­ льева. — М.: Лесн. пром­сть, 1975. — 271 с. 10. Серебряков И.Г. Жизненные формы высших рас­ тений и их изучение / И.Г. Серебряков // Полевая геоботаника. — М.; Л.: Наука, 1964. — Т. 3. — C. 146—205. 11. Черевченко Т.М. Біорізноманіття деревних рослин в умовах мегаполісів та його оптимізація / Т.М. Че­ ревченко, С.І. Кузнецов // Наук. вісн. НЛТУ. — 2003. — Вип. 13, 5. — С. 22—27. 12. Швець В.В. Аналіз та вдосконалення зеленого кар­ каса міста на прикладі м. Вінниці / В.В. Швець, В.С. Калініченко, О.О. Кудлаєнко // Сучасні тех­ нології, матеріали і конструкції в будівництві. Се­ рія Міське будівництво та архітектура. — 2013. — С. 83—87. — URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stmkb_ 2013_1_18 13. ICN — International Code of Nomenclature for Algae, Fungi and Plants (Melbourne Code) / J. McNeill [et al.] (eds.). — 2012. — Regnum Veg. 154. — URL: http:// www.iapt­taxon.org/nomen/main.php?page=com 14. IPNI — International Plant Names Index/ — URL: http://www.ipni.org/index.html. — [Cited 03.03.2013]. Рекомендував О.М. Горєлов Надійшла 29.07.2019 REFERENCES 1. Bogovaya, I.O. (1988), Landshaftnoe iskusstvo [Land­ scaping art]. Moscow: Agropromizdat, 223 p. 2. Terlyga, N.S., Fedorovskyi, V.D., Yukhymenko Yu.S. et al. (2014), Botaniko­heohrafichnyi analiz i chasto ta tra­ pliannia vydiv derevno­chaharnykovoi roslynnosti ze­ lenykh nasadzhen Kryvoho Rohu [Botanical­geo gra phi­ cal analysis and occurrence frequency of spe cies of arbo­ real and fruticose vegetation of green plantings of Kryvyi Rih]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu: zbir nyk naukovykh prats. Biolohichni nau ky [Bulletin of Zaporizhzhya National University: col lection of scien­ tific works. Biological Sciences], N 1, pp. 200—210. 3. Vardanyan, Zh.A. (2017), Metodologicheskie as pek tyi ot­ senki dekorativnosti drevesnyih rasteniy [Methodologic a s pects of evaluation of decorativeness of tree plants]. Dokladyi NAN Armenii [Reports of the National Aca de­ my of Sciences of Armenia], vol. 117, N 4, pp. 340—349. 4. Kokhno, M.A., Trofymenko, N.M. Parkhomenko, L.I. et al. (2005), Dendroflora Ukrainy. Dykorosli y kul ty­ vovani dereva i kushchi. Pokrytonasinni. Chas tyna II: dovidnyk [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms. Part II: Handbook]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 716 p. 5. Kuzneczov, S.I., Chuprina, P.Ya., Podgornyj, Yu.K. et al. (1985), Derevya i kustarniki, kultiviruemye v Uk rain skoj SSR. Golosemennye [Trees and shrubs cultivated in Uk rainian SSR. Gymnospermae]. Kyiv: Naukova dumka, 200 p. 6. Kolesnikov, A.I. (1974), Dekorativnaya dendrologiya [Decorative dendrology]. Moscow: Lesnaya promysh­ lennost, 704 p. 73ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 4 Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового... 7. Kucheriavyi, V.P. (2017), Landshaftna arkhitektura: pidruchnyk [Landscape architecture: textbook]. Lviv: Novyi Svit­2000, 521 p. 8. Luchnyk, Z.Y. (1988), Dekoratyvnaia dolhovechnost kustarnykov v kulture [Decorative longevity of shrubs in culture]. Novosibirsk: Nauka,104 p. 9. Saveljeva, L.S. (1975), Ustoychivost derevev i kustar­ nikov v zaschitnyih lesnyih nasazhdeniyah [Sustaina­ bility of trees and shrubs in protective plantings]. Mos­ cow: Lesnaya promyshlennost, 271 p. 10. Serebryakov, I.G. (1964), Zhiznennyie formyi vyisshih rasteniy i ih izuchenie. Polevaya geobotanika [Life forms of plants and studying of them. Field geobota­ ny]: Moscow;Leningrad: Nauka, vol. 3, pp. 146—205. 11. Shvets, V.V., Kalinichenko, V.S. and Kudlaienko, O.O. (2013), Analiz ta vdoskonalennia zelenoho karkasa mis ta na prykladi m. Vinnytsi [Analysis and improve­ ment of urban green framework (case of city of Vin­ nytsia)]. Suchasni tekhnolohii, materialy i konstruktsii v budiv nyts tvi. Seriia Miske budivnytstvo ta arkhitek­ tura [Contemporary technologies, materials and con­ struction in building. Series Urban development and architecture], pp. 83—87 — URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Stmkb_2013_1_18/ 12. Cherevchenko, T.M. and Kuznetsov, S.I. (2003), Bio­ riznomanittia derevnykh roslyn v umovakh meha­ polisiv ta yoho optymizatsiia [Biodiversity of arboreal plants under conditions of mega­cities and its optimi­ zation]. Naukovyi visnyk NTLU Ukraine [Scientific bulletin of Ukrainian National Forestry University]. vyp. 13.5, pp. 22—27. 13. ICN — International Code of Nomenclature for Algae, Fungi and Plants (Melbourne Code). J. McNeill [et al.] (eds.). (2012), Regnum Veg. 154. URL: http:// www.iapt­taxon.org/nomen/main.php?page=com 14. IPNI — International Plant Names Index URL: http: //www.ipni.org/index.html. [Cited 03.03.2013]. Recommended by O.M. Gorelov Received 29.07.2019 Ю.С. Юхименко, Л.И. Бойко, И.И. Коршиков, А.В. Красноштан, Н.М. Данильчук, А.В. Лаптева Криворожский ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог ПОЛИХРОМНЫЕ МИКРОЛАНДШАФТНЫЕ ДЕНДРОКОМПОЗИЦИИ В ОЗЕЛЕНЕНИИ ПРОМЫШЛЕННОГО РЕГИОНА ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПНОГО ПРИДНЕПРОВЬЯ Цель — разработать классификацию и изучить функ­ ционирование микроландшафтных поли хром ных денд­ рокомпозиций в насаждениях г. Кривой Рог. Материал и методы. Объект исследований — по­ лихромные микроландшафтные дендрокомпозиции на территории г. Кривой Рог. Методы исследований: визуальные, морфометрические, статистические. Результаты. Рассмотрено понятие «микроланд­ шафтные дендрокомпозиции». Разработана их клас­ сификация по 10 признакам: таксономический со­ став, площадь участка и его конфигурация, биомет­ рические показатели, расположение растений в ком­ позиции, главный акцент, возраст, тип биоморфы, ландшафтная приуроченность, колористика, функ­ циональное назначение. В насаждениях г. Кривой Рог выделены 18 натурных хвойно­лиственных денд­ рокомпозиций, созданных с участием современных культиваров с разной окраской и формой кроны. Сре­ ди них наибольшая доля приходится на мож же ве­ лово­барбарисовые группы (26 %). Общий таксоно­ мический состав исследованных объектов — 7 видов и 60 культиваров из 17 родов, 10 семейств и 2 отделов. В исследуемых дендрокомпозициях по типу биомор­ фы преобладает кустарниковая форма (45 таксонов). Растения представлены двумя возрастными группами (0—10 и 10—20 лет). Найболее высокий уровень жиз­ ненного состояния растений отмечен у 95 % видов и культиваров, из них 60 % отнесены к группе высоко­ декоративных растений. Наибольшая доля культива­ ров приходится на кустарники с раскидистой формой кроны (32 %) и растения с шаровидной (18 %) и кони­ ческой (16 %) формой кроны, остальные растения представлены стелющимися, колоновидными, поду­ шковидными формами и деревьями с раскидистой формой кроны. Преобладает растения с зеленой (44 %) и желтой (желто­пестрой) окраской хвои или листьев (26 %), меньше видов и культиваров с сизо­голубой (16 %) и пурпурной (14 %) окраской. Вывод. Оптимизация городской среды в промышлен­ ном регионе Правобережного степного Приднеп ровья возможна за счет создания микроландшафт них дендро­ композиций с использованием перспективных со в ре­ менных культиваров хвойных и лист вен ных рас тений. Ключевые слова: городские насаждения, дендроком­ позиции, классификация, таксономический анализ, жизненное состояние. Yu.S. Yukhimenko, L.I. Boyko, I.I. Korshikov, O.V. Krasnoshtan, N.M. Danilchuk, O.V. Lapteva Kryvyi Rih Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Urraine, Kryvyi Rih POLYCHROME MICROLANDSCAPE DENDROCOMPOSITIONS IN GREENING OF AN INDUSTRIAL REGION OF RIGHT­BANK STEPPE OF DNIEPER AREA Objective — to develop classification and to study func­ tioning of microlandscape polychrome dendrocomposi­ tions in plantings of Kryvyi Rih. 74 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 4 Ю.С. Юхименко, Л.І. Бойко, І.І. Коршиков, О.В. Красноштан, Н.М. Данильчук, О.В. Лаптєва Material and methods. The object of our study is poly­ chrome microlandscape dendrocompositions in the terri­ tory of Kryvyi Rih. Research methods: visual, morpho­ metrical, statistical. Results. The article deals with the concept of “micro­ landscape dendrocompositions” and their classification by 10 features: taxonomic composition, area and its configu­ ration, biometric parameters, arrangement of plants in the composition, main accent, age, type of biomorphs, land­ scape features, coloristics. 18 natural coniferous­decidu­ ous dendrocompositions, created with the participation of modern cultivars with different colour and crown shape, have been identified in plantations of Kryvyi Rih. Among them juniper­barberry groups accounted for the largest proportion (26 %). The total taxonomic composition of studied objects is 7 species and 60 cultivars from 17 genera, 10 families and 2 divisions. Shrubs (45 taxa) predominate in certain dendrocompositions by type of biomorph, plants are represented by two age groups (0—10 and 10—20 years), the highest vital state is found in 95 % of species and cul­ tivars, 60 % of species and cultivars are related to groups of highly ornamental plants. The largest shape of species and cultivars is in the shrubs (32 %), and the plants with spherical (18 %) and conical crown forms (16 %), the rest of the plants are represented by shallow, columnar, cu­ shion­sha ped and spreading trees. Plants with green (44 %) and yellow (yellow­mottled) colour of needles or leaves are 26 %, with blue­grey color are 16 % and with purple colour are 14 %. Conclusion. Optimization of the urban environment in the industrial region of the Right­Bank steppe of Dnieper area is possible due to the creation of microlandscape dendrocompositions using perspective modern cultivars of coniferous and deciduous plants. Key words: urban plantings, dendrocompositions, classifi­ cation, taxonomical analysis, vital state.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1531
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:53:27Z
publishDate 2019
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/35/3742b5a6f6edb7f48fc2e6c8de445335.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15312019-12-14T17:37:42Z Polychrome microlandscape dendrocompositions in greening of an industrial region of Right-Bank Steppe of Dnieper area Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового Придніпров’я Yukhimenko, Y.S. Boyko, L.I. Korshikov, I.I. Krasnoshtan, O.V. Danilchuk, N.M. Lapteva, O.V. Objective – to develop classification and to study functioning of microlandscape polychrome dendrocompositions in plantings of Kryvyi Rih. Material and methods. The object of our study is polychrome microlandscape dendrocompositions in the territory of Kryvyi Rih. Research methods: visual, morphometrical, statistical. Results. The article deals with the concept of “microlandscape dendrocompositions” and their classification by 10 features: taxonomic composition, area and its configuration, biometric parameters, arrangement of plants in the composition, main accent, age, type of biomorphs, landscape features, coloristics. 18 natural coniferous-deciduous dendrocompositions, created with the participation of modern cultivars with different colour and crown shape, have been identified in plantations of Kryvyi Rih. Among them juniper-barberry groups accounted for the largest proportion (26 %). The total taxonomic composition of studied objects is 7 species and 60 cultivars from 17 genera, 10 families and 2 divisions. Shrubs (45 taxa) predominate in certain dendrocompositions by type of biomorph, plants are represented by two age groups (0–10 and 10–20 years), the highest vital state is found in 95 % of species and cultivars, 60 % of species and cultivars are related to groups of highly ornamental plants. The largest shape of species and cultivars is in the shrubs (32 %), and the plants with spherical (18 %) and conical crown forms (16 %), the rest of the plants are represented by shallow, columnar, cushion-shaped and spreading trees. Plants with green (44 %) and yellow (yellow-mottled) colour of needles or leaves are 26 %, with blue-grey color are 16 % and with purple colour are 14 %. Conclusion. Optimization of the urban environment in the industrial region of the Right-Bank steppe of Dnieper area is possible due to the creation of microlandscape dendrocompositions using perspective modern cultivars of coniferous and deciduous plants. Мета – розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Матеріал та методи. Об’єкт досліджень – поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Результати. Розглянуто поняття “мікроландшафтні дендрокомпозиції”. Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об’єктів – 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0–10 та 10–20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок. Оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров’я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1531 10.5281/zenodo.3566620 Plant Introduction; Vol 84 (2019); 67-74 Інтродукція Рослин; Том 84 (2019); 67-74 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3572674 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1531/1474 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Yukhimenko, Y.S.
Boyko, L.I.
Korshikov, I.I.
Krasnoshtan, O.V.
Danilchuk, N.M.
Lapteva, O.V.
Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового Придніпров’я
title Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового Придніпров’я
title_alt Polychrome microlandscape dendrocompositions in greening of an industrial region of Right-Bank Steppe of Dnieper area
title_full Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового Придніпров’я
title_fullStr Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового Придніпров’я
title_full_unstemmed Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового Придніпров’я
title_short Поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового Придніпров’я
title_sort поліхромнi мікроландшафтнi дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону правобережного степового придніпров’я
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1531
work_keys_str_mv AT yukhimenkoys polychromemicrolandscapedendrocompositionsingreeningofanindustrialregionofrightbanksteppeofdnieperarea
AT boykoli polychromemicrolandscapedendrocompositionsingreeningofanindustrialregionofrightbanksteppeofdnieperarea
AT korshikovii polychromemicrolandscapedendrocompositionsingreeningofanindustrialregionofrightbanksteppeofdnieperarea
AT krasnoshtanov polychromemicrolandscapedendrocompositionsingreeningofanindustrialregionofrightbanksteppeofdnieperarea
AT danilchuknm polychromemicrolandscapedendrocompositionsingreeningofanindustrialregionofrightbanksteppeofdnieperarea
AT laptevaov polychromemicrolandscapedendrocompositionsingreeningofanindustrialregionofrightbanksteppeofdnieperarea
AT yukhimenkoys políhromnimíkrolandšaftnidendrokompozicíívozelenennípromislovogoregíonupravoberežnogostepovogopridníprovâ
AT boykoli políhromnimíkrolandšaftnidendrokompozicíívozelenennípromislovogoregíonupravoberežnogostepovogopridníprovâ
AT korshikovii políhromnimíkrolandšaftnidendrokompozicíívozelenennípromislovogoregíonupravoberežnogostepovogopridníprovâ
AT krasnoshtanov políhromnimíkrolandšaftnidendrokompozicíívozelenennípromislovogoregíonupravoberežnogostepovogopridníprovâ
AT danilchuknm políhromnimíkrolandšaftnidendrokompozicíívozelenennípromislovogoregíonupravoberežnogostepovogopridníprovâ
AT laptevaov políhromnimíkrolandšaftnidendrokompozicíívozelenennípromislovogoregíonupravoberežnogostepovogopridníprovâ

Ähnliche Einträge