Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції
Results of estimate of taxon amounts of different ranks of gymnosperms in Ukraine are presented (there are 205 species, subspecies, varieties, hybrids and 614 cultivars). Changes in taxonomy and quantitative specific and intraspecific structural dynamics of collections are traced (since 1987 structu...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2015
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/160 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121341248667648 |
|---|---|
| author | Kuznetsov, S.I. |
| author_facet | Kuznetsov, S.I. |
| author_sort | Kuznetsov, S.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:13:14Z |
| description | Results of estimate of taxon amounts of different ranks of gymnosperms in Ukraine are presented (there are 205 species, subspecies, varieties, hybrids and 614 cultivars). Changes in taxonomy and quantitative specific and intraspecific structural dynamics of collections are traced (since 1987 structure of species, subspecies and varieties has only increased by 33 units, in the same time the amount of cultivars – by 512 units). Fundamental trends in the following introduction and reintroduction of Pinophyta on genus and species levels have been developed (such introduction and reintroduction are of the main goals of botanical gardens and dendroparks, they are absolutely necessary in order to increase biodiversity). The trends are: increasing species and genus levels of gymnosperms introduction by botanical gardens (there are at least 10 perspective for introduction genera, in particular from the family Cupressaceae – Athrotaxus D. Don, Austrocedrus Florin et Boute lie, Fitzroya Hook. f., Fokienia Henry ex Thomas, Glyptostrobus Endlicher, Taiwania Hayata and others, also from the family Pinaceae – Keteleeria Carr., Cathaya Chuan et Kuang, Nototsuga Hu ex C. N. Page., genera from the family Araucariaceae, Podocarpaceae, Taxaceae); introduction of new species (there are around 140 perspective species from coniferous genera that are well known in Ukraine for a long time – Abies, Cupressus, Juniperus, Picea, Pinus, Pseudotsuga, Tsuga, Torreya, Thuja); conducting introduction actions on population and ecotype levels (considering climactic aridification tendencies); search for species that are resistant to urban conditions and usage of only specific specimens that proved to be the most resistant to limiting factors of the modern environment as a source material. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2527180 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:40:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
УДК 582.47:[581.961+582.4+581.95]
С.І. КУЗНЕЦОВ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська 1
ФЕНОФОНД PINOPHYTA В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.:
ЗМІНИ В ТАКСОНОМІЇ, СКЛАДІ КОЛЕКЦІЙ, НАПРЯМАХ
ІНТРОДУКЦІЇ
Наведено результати оцінки кількості таксонів різного рангу голонасінних в Україні (205 видів, підвидів, різновидів,
гібридів та 614 культиварів). Простежено зміни у таксономії та динаміку кількісного видового та внутрішньовидо-
вого складу колекцій (з 1987 р. склад видів, підвидів та різновидів збільшився на 33 од., кількість культиварів — на
512 од.). Розроблено основні напрями інтродукції та реінтродукції Pinophyta на родовому та видовому рівнях як одно-
го з основних завдань ботанічних садів і дендропарків із збільшення біорізноманіття: підвищення видового та родового
рівнів інтродукції голонасінних (перспективними для інтродукції є понад 10 родів, зокрема з родини Cupressaceae —
Athrotaxus D. Don, Austrocedrus Florin et Boutelie, Fitzroya Hook. f., Fokienia Henry ex Thomas, Glyptostrobus Endlicher,
Taiwania Hayata тощо, а також з родини Pinaceae — Keteleeria Carr., Cathaya Chuan et Kuang, Nototsuga Hu ex C. N.
Page., роди шпилькових з родин Araucariaceae, Podocarpaceae, Taxaceae); інтродукція нових видів (перспективними є
близько 140 видів із давно відомих в Україні родів: Abies, Cupressus, Juniperus, Picea, Pinus, Pseudotsuga, Tsuga, Torreya,
Thuja); проведення інтродукційної роботи на рівні популяцій та екотипів (з урахуванням тенденції до аридизації клі-
мату); пошук стійких до міських умов видів та використання як вихідного матеріалу лише окремих екземплярів, які
виявилися найстійкішими до лімітуючих факторів у сучасному середовищі.
Ключові слова: генофонд, фенофонд, Pinophyta, таксономія, склад колекції, інтродукція.
© С.І. КУЗНЕЦОВ, 2015
Багаторічний досвід дослідження родових і
видових комплексів деревних рослин переко-
нав нас у необхідності зміни інтродукційної
роботи з цінними деревними екзотами, на-
самперед з голонасінними, за допомогою ап-
робованих методів використання та консер-
вації генетичних ресурсів рослин [17, 19, 28].
Вивчення генофонду різних об’єктів на будь-
якому рівні (популяцій, підвидів, видів) завжди
мало важливе значення, хоча часто було непов-
ним. Наші знання розширювалися з розвит-
ком експериментальних досліджень. Різнома-
ніття форм не обов’язково пов’язувати з гене-
тичними відмінностями, оскільки, як відомо,
один і той самий генотип у різних умовах може
утворювати різні фенотипи. У голонасінних,
особливо хвойних, як і в інших деревних рос-
лин, відомо багато морфоформ, проте природу
ознак, за якими їх виділено, встановити важко.
В таких випадках вивчення генофонду реко-
мендовано [19, 21] починати з попереднього
дослідження фенофонду. Під фенофондом ро-
зуміємо всю різноманітність елементарних
оз нак — фенів у межах певної сукупності осо-
бин, а під поняттям «фен» — елементарні ва-
ріації ознак. У деяких випадках фен може бути
відображенням елементарної спадкової озна-
ки. Тому вивчення фенофонду дає змогу на-
близитися до вивчення генофонду, що особ-
ливо важливо для деревних рослин.
Мета роботи — з’ясувати динаміку змін кіль-
кісного, видового (зокрема підвидів та різно-
видів) та внутрішньовидового складу голона-
сінних у колекційних насадженнях України
наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст., тобто в
період зміни суспільного ладу в країні та мож-
ливостей щодо збагачення дендрологічного
складу колекційних і приватних насаджень.
Використано опубліковані дані щодо складу
колекційних насаджень в Україні (каталоги ін-
тродукційного фонду ботанічних садів і ден-
дропарків України, довідники, результати осо-
11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції
бистих обстежень) [1—5, 7—16, 20]. Це дало
змогу з’я сувати тенденції змін у таксономіч-
ному складі колекційного фонду і зробити вис-
новки щодо подальшої інтродукції цієї групи
цінних деревних рослин.
Відділ Голонасінні (Pinophyta) поділяють
[24, 30] на 7 порядків, 12 родин, 83 роди, які
об’єднують близько 1100 видів, зокрема близь-
ко 310 видів цикадових, 80—100 гнетових, 680
хвойних. У новій системі відсутні порядки Arau-
cariales, Podocarpales, Taxales, які включено від-
повідно до порядків Pinales (два перших) та
Cupressales (останній). Роди родини Taxodiaceae
нині віднесено до родини Cupressaceae. В родині
Pinaceae виділено рід Nototsuga Hu ex C.N. Page.
У родині Araucariaceae з’явився но вий моно-
типний рід Wollemia (W. nobilis W.G. Jones,
K.D. Hill et J.M. Allen). Добре відомий вид
Chamaecyparis nootkatensis переведено до іншо-
го роду — Cupressus (C. nootkatensis Hook.).
Інтродукцію голонасінних у відкритий ґрунт
в нашій країні розпочато близько 200 років
тому. Шпилькові — один з важливих об’єктів
інтродукції, особливо у південні аридні та су-
баридні області. Це пояснюється їх філогене-
тичною давністю, еколого-генетичними особ-
ливостями, кліматичними та особливо ґрун-
товими умовами інтродукції. З точки зору
трактування генетичної структури та ресурсів
виду [17, 28] ми не можемо бути задоволені
сучасним станом генетичних ресурсів шпиль-
кових в Україні, оскільки насадження навіть
широко розповсюджених екзотів являють со-
бою «закриті популяції» (або деми) з малим
надходженням генів. Унаслідок цього мінли-
вість відбувається головним чином за рахунок
рекомбінацій, джерело яких рано чи пізно ви-
черпується. У більшості випадків кожний вид
в арборетумах представлений екземплярами з
поодиноких джерел насіння невизначеного або
невідомого походження, тому оцінити потен-
ційні можливості того чи іншого виду прак-
тично неможливо. Представники багатьох ви-
дів є продуктом заготівлі насіння в різних ар-
боретумах, де можливості гібридизації досить
значні. У середині минулого століття в арборе-
тумах Європи було описано чотири спонтан-
них міжвидових гібриди ялиць, один — кед рів,
чотири — модрин, вісім — сосен та один —
тсуг [26], тобто в культурі поступово втрача-
ється як генетична, так і таксономічна «чис-
тота» виду. В інших випадках використання
насіння від самозапилення може призвести
до депресії росту нащадків. Отже, необхідно
проаналізувати підсумки інтродукції шпиль-
кових на певному етапі роботи для того, щоб
визначити перспективи проведення робіт з
подальшого їх введення в культуру.
З 1990-х років з-за кордону в Україну поча-
ли масово завозити сорти, культивари, форми
декоративних рослин для озеленення приват-
них садиб, а пізніше — для закладання при-
ватних розсадників. Стихійно розпочався но-
вий внутрішньовидовий етап інтродукції, в
якому беруть участь також ботанічні сади.
Безумовно, в цілому цей процес має позитив-
ний характер, але поповнення інтродукційно-
го фонду на видовому і навіть родовому рівні
відрізняється від поповнення на рівні культи-
варів та форм.
Проаналізувавши сучасний видовий склад
голонасінних, особливо шпилькових, ми дій-
шли висновку, що у вітчизняних колекціях
відсутні не лише окремі види, а навіть роди
голонасінних, інтродуковані у країнах Захід-
ної Європи, особливо у Великій Британії у
відкритому ґрунті, ще у ХІХ ст. [22, 23, 25, 29,
31]. Вони відсутні в Україні як у закритому,
так і у відкритому ґрунті. Це роди з родини
Cupressaceae — Athrotaxus D. Don, Austrocedrus
Florin et Boutelie, Fitzroya Hook. f., Fokienia
Henry ex Thomas, Glyptostrobus Endlicher, Taiwa-
nia Hayata та ін., а також з родини Pinaceae —
Keteleeria Carr. і відкриті у ХХ ст. Cathaya Chuan
et Kuang, Nototsuga Hu ex C. N. Page. Вони ці-
каві насамперед як ботанічні раритети з родин
Cupressaceae та Pinaceae. Ці рослини можуть
рости в Україні на крайньому заході або на
півдні, в умовах Кам’янецького Придністров’я
(«українські субтропіки») у відкритому ґрунті
або в інших регіонах України у закритому
ґрунті з перспективою (у зв’язку з глобальним
потеплінням) вирощування у відкритому. Є
ще цікаві рідкісні роди шпилькових, перспек-
12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
С.І. Кузнецов
тивні для інтродукції в нашу країну, з родин
Araucariaceae, Podocarpaceae, Taxaceae. За на-
шими підрахунками, збагатити генофонд го-
лонасінних України можна представниками
як мінімум 10 родів.
Результати інтродукції голонасінних в Ук-
раїні за останні 25 років наведено в табл. 1, з
якої видно, що кількість видів, підвидів, різно-
видів і гібридів за цей період збільшилася лише
на 33 од., а кількість культиварів — у 3—5 разів,
а в деяких випадках (наприклад, представни-
ків роду кипарисовик) — у 8 разів. Ця тенден-
ція зберігається. Можна з упевненістю спрогно-
зувати, що кількість культиварів голонасінних
зростатиме і надалі, а видів — залишатиметь-
ся практично без змін. Ця негативна тенден-
Таблиця 1. Динаміка кількісного видового та формового складу Pinophyta у колекційних насадженнях України
Table 1. The dinamics of quantity of species and cultivars structure of Pinophyta in collection plantings of Ukraine
№
з/п
Рід
Кількість
видів
у світі 1
Кількість видів, підвидів,
різновидів, гібридів в Україні
Кількість культиварів та форм
в Україні
1987 р. 2 2001 р.3 2013 р. 1987 р. 2 2001 р.3
на початку
ХХІ ст.
1 Abies Mill. 52 17 21 23 3 3 8
2 Araucaria Juss. 20 1 1 1 0 0 0
3 Calocedrus Kurz 4 1 2 2 0 0 0
4 Cedrus Trew 4 4 4 4 8 24 30
5 Chamaecyparis Spach 6 4 4 3 8 8 64
6 Cephalotaxus Siebold et Zucc.
ex Endl.
9 1 1 2 0 0 0
7 Cryptomeria Don 1 1 1 1 2 3 7
8 Cunninghamia R. Br. ex Rich. 2 1 1 1 0 0 0
9 Cupressus L. 21 10 11 13 7 44 69
10 ×Cupressocyparis Dall. 2 гібриди 2 2 2 0 0 0
11 Ephedra L. 67 4 9 12 0 0 0
12 Ginkgo L. 1 1 1 1 0 1 1
13 Juniperus L. 71 21 22 23 7 32 160
14 Larix Mill. 14 13 10 8 0 1 11
15 Metasequoia Hu et Cheng 1 1 1 1 0 0 0
16 Microbiota Kom. 1 1 1 1 0 0 0
17 Picea Dietr. 40 19 19 25 26 45 66
18 Pinus L. 122 50 60 60 1 4 32
19 Platycladus Spach 1 1 1 1 5 5 16
20 Pseudolarix Gord. (Laricopsis
Kent.)
1 1 1 1 0 0 0
21 Pseudotsuga Carr. 4 1 1 1 3 5 6
22 Sequoia Endl. 1 1 1 1 0 0 0
23 Sequoiadendron Buchholz 1 1 1 1 3 7 7
24 Taxodium Rich. 2 1 2 2 0 0 0
25 Taxus L. 9 5 5 5 8 8 47
26 Thuja L. 5 3 3 3 21 22 86
27 Thujopsis Siebold et Zucc. 1 1 1 1 0 2 2
28 Torreya Arn. 7 3 3 3 0 0 0
29 Tsuga Carr. 10 2 2 2 0 0 2
Ус ь о г о 480 172 192 205 102 214 614
П р и м і т к а : 1 — [27, 29, 31]; 2 — [9]; 3 — [3].
13ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції
ція в інтродукції голонасінних у ботанічних
садах і дендропарках може зберігатися ще три-
валий час через переважання комерційного
підходу в отриманні насамперед ефектних за
декоративним виглядом рослин, а не за суто
науково-освітнім принципом.
К.К. Калуцький та О.М. Корміліцин [6] роз-
різняли такі рівні інтродукції деревних рослин:
а) типологічний видовий (вихідний матеріал
виду без його диференціації на популяції);
б) клоново-сортовий (вегетативне потомство
певного таксону або насіння селекційного сорту);
в) популяційно-видовий (вихідний матеріал
отримано із зазначенням його географічного
походження в природних умовах або культур-
ного джерела інтродукційної популяції). В на-
шому випадку йдеться саме про перший рі-
вень інтродукції.
Вважаємо, що інтродукція голонасінних має
відбуватися у двох напрямах. По-перше, по-
шукова інтродукція на типологічно-ви до во му
рівні нових цінних видів із Стародавнього Се-
редземномор’я, Північної Америки, Схід ної
Азії. В деяких випадках мова може йти навіть
про окремі роди голонасінних, особливо з
південної півкулі, як про особливо цінні рари-
тетні рослини. По-друге, популяційно-ви-
довий рівень використання перспективних
Таблиця 2. Потенційні можливості інтродукції голонасінних на типологічно-видовому рівні в Україну
Table 2. Рotential possibilities of introduction of Pinophyta representatives on the typological and species level in Ukraine
№
з/п
Рід
Регіони відбору вихідного матеріалу та кількість видів для інтродукції
Усього США, Мексика,
Центральна
Америка
Китай
і Тайвань
Японія,
Корея
Гімалаї
Південна
Африка
Південь
Європи
та Мала Азія
1 Abies Mill. 10 7 2 2 1 1 23
2 Cupressus L. 6 — — — 1 2 9
3 Juniperus L. 7 9 2 1 2 1 22
4 Picea Dietr. 1 19 — — — — 20
5 Pinus L. 41 4 1 1 — — 47
6 Pseudotsuga Carr. 5 3 1 — — — 9
7 Tsuga Carr. — 3 2 1 — — 6
8 Torreya Arn. 2 1 1 — — — 4
9 Thuja L. — 1 — — — — 1
Р а з о м 72 47 9 5 4 4 141
популяцій, екотипів, форм тих видів, які вже
пройшли виробничу апробацію.
За результатами аналізу сучасного світово-
го складу голонасінних [22—24, 25—27, 31] ми
встановили загальну кількість голонасінних,
які доцільно інтродукувати в Україну (табл. 2).
Це представники 9 родів шпилькових (Abies,
Cupressus, Juniperus, Picea, Pinus, Pseudotsuga, Tsu-
ga, Torreya, Thuja) — близько 140 видів.
Для інтродукції на рівні популяцій та екоти-
пів, на нашу думку, доцільно насамперед залу-
чити види, які пройшли широку виробничу
апробацію в Україні і зарекомендували себе як
лісогосподарські та паркові породи, наприклад,
ялицю одноколірну, ялину колючу, модрину
європейську, сосни європейську, сибірську та
корейську, псевдотсугу та деякі інші.
При використанні інтродуцентів у госпо-
дарських цілях з’ясувалося, що деякі з них не-
гативно реагують на окремі абіотичні та біо-
тичні чинники. Так, у минулому столітті вия-
вилося, що ялиці страждають від забруднення
атмосфери, ялина колюча на міських ґрунтах
може потерпати від повітряної посухи, туя не
стійка до сніговалів, гіркокаштан різною мі-
рою уражається каштановою міллю, більшість
видів тополь сильно вражаються омелою. Од-
нак в усіх цих видів виявлено окремі екземп-
14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
С.І. Кузнецов
ляри, на які не впливають негативні чинники.
Необхідно переглянути склад домінантних ін-
тродуцентів, і визначити культури рослин для
певних екотопів різних категорій зелених на-
саджень, на які найменше впливають негатив-
ні антропогенні чинники. Міське середовище
нині містить чинники ризику, які знижують
довговічність та декоративні якості деревних
рослин, тому останні слід оцінити щодо відпо-
відності певним вимогам. У разі невідповід-
ності їх використання має бути обмеженим чи
доцільним у певних категоріях міських наса-
джень. Крім того, необхідно використовувати
як вихідний матеріал лише ок ремі екземпля-
ри, які виявилися найстійкішими до лімітую-
чих чинників у сучасному середовищі.
За останні 25 років відбувалася ксерофітиза-
ція клімату. Можна спрогнозувати, що цей про-
цес не зупиниться, а посилюватиметься через
глобальне потепління. У зв’язку з цим потріб-
но звернути увагу на окремі популяції видів
голонасінних, які давно зарекомендували себе
як посухостійкі. Це насамперед Abies cephaloni-
ca Loud., A. cilicica (Antoine et Kotschy) Carrie-
re, A. numidica De Lannoy ex Carriere, Larix deci-
dua Mill., Pinus arizonica Engelm., P. brutia Ten.,
P. nigra J. F. Arnold, P. pinaster Ait., Picea omorica
(Penc.) Purk., P. orientalis (L.) Peterm., а також
більшість кипарисів (Cupressus sp.), ялівців (Ju-
niperus sp.) та деякі інші. При цьому особливу
увагу слід звернути на види, підвиди, різновиди
та популяції шпилькових, які походять насам-
перед із Середземноморської флористичної
області та деяких інших областей з підбором
певних флороценотипів, в яких превалюють
ксерофіти, ксеромезофіти та мезоксерофіти.
Вихідним матеріалом для інт родукції го-
лонасінних в Україні залежно від визначених
зав дань можуть бути як їх природні, так і ін-
тродукційні популяції і навіть деми та пооди-
нокі екземпляри. При створенні колекцій як
первинного джерела поширення хвойних ек-
зотів або з освітніми цілями можна обмежи-
тись їх інтродукцією на рівні виду. Після ви-
значення особливо цінних інтродуцентів слід
перейти на популяційно-видовий рівень їх ін-
тродукції з відбором вихідного матеріалу з де-
яких найцінніших природних та культивова-
них популяцій і навіть демів. Ботанічні сади
та дендропарки мають бути центром концен-
трації генофонду голонасінних інтродуцентів.
Такий підхід під час інтродукції цих деревних
рослин дає змогу виявити і широко викорис-
тати з гено- та фенофонду того чи іншого виду
найбільш цінний його природний потенціал
як для декоративного садівництва та паркобу-
дівництва, так і для лісового господарства.
Аналіз сучасного етапу інтродукції деревних
рос лин і зокрема голонасінних та їх найважли-
вішої складової — шпилькових показав, що:
1. Напрям науково обґрунтованої інтродук-
ції деревних рослин в Україні, започаткований
ботанічними садами з моменту їх створення, по-
требує змін, зумовлених сучасними еколо гіч-
ними і соціальними обставинами. Ма сова су-
часна інтродукція проводиться переважно ко-
мерційними установами стихійно з акцентом на
введення нових ефектних культиварів, форм,
сортів, а родовий і видовий рівні інтродукції
голонасінних у ботанічних садах знизилися.
2. В Україні генофонд колекційних наса-
джень Pinophyta складається з близько 200 ви-
дів, підвидів, різновидів, гібридів та 614 куль-
тиварів та форм. Порівняно з кінцем 1980-х
років видовий склад (з підвидами та різнови-
дами) збільшився на 33 од., а кількість куль-
тиварів і форм — на 512 од., тобто майже у
15,5 разу порівняно з видовим складом. За
останні 60 років жодного нового роду голона-
сінних у відкритий ґрунт не було інтродуко-
вано, тому виникла потреба у підвищенні бо-
танічними садами видового та родового рів-
нів інтродукції голонасінних з урахуванням
того, що потенційні інтродукційні можли-
вості Pinophyta далеко не вичерпані.
3. Нові жорсткіші екологічні чинники дов-
кілля потребують перегляду напрямів інтро-
дукції та реінтродукції перспективних посу-
хостійких деревних екзотів, а також врахуван-
ня і нівелювання азональних негативних чин-
ників, які зменшують довговічність деревних
рослин незалежно від ґрунтово-клі ма тич них
умов того чи іншого регіону та використання
їх у кожній природній зоні.
15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції
1. Анотований каталог різновидів, культиварів і форм
деревних і кущових рослин. Ч. І. Голонасінні (По-
лісся, Лісостеп та Карпати України) / С.І. Кузне-
цов, І.С. Маринич, Ю.О. Клименко та ін. / За ред.
д.б.н., проф. М.А. Кохна. — К.: Фітосоціоцентр,
2008. — 164 с.
2. Гавриленко Н.О. Каталог рослин дендрологічного
парку «Асканія-Нова» / Н.О. Гавриленко, А.Ф. Руб-
цов, Л.О. Слепченко. — Аскания-Нова, 2003. — 116 с.
3. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані
дерева й кущі. Голонасінні: Довідник / М.А. Кох-
но, В.І. Гордієнко, Г.С. Захаренко та ін., / За ред.
М.А. Кохна, С.І. Кузнецова. — К.: Вища шк.,
2001. — 207 с.
4. Івченко А.І. Каталог деревних рослин дендрарію
Ботанічного саду Українського державного лісо-
технічного університету / А.І. Івченко, Я.М. Шлях-
та. — Львів: УкрДЛТУ, 1995. — 31 с.
5. Інтродукція деревних рослин у Ботанічному саду
ім. акад. О.В. Фоміна (1839—2009) / О.М. Коліс-
ниченко, З.Г. Бонюк, Г.Т. Гревцова та ін. / За ред.
д.б.н., проф. Г.Т. Гревцової. — К.: ВПЦ «Київський
університет», 2011. — 175 с.
6. Калуцкий К.К. Основные направления и перспек-
тивы мобилизации древесных растений для озе-
ленения юга СССР / К.К. Калуцкий, А.М. Кор-
милицын // Тр. Гос. Никит. ботан. сада. — 1979. —
Т. 77. — С. 5—17.
7. Каталог дендрологических коллекций арборету-
ма Государственного Никитского ботанического
са да. — Ялта, 1993. — 102 с.
8. Каталог деревних рослин дендрологічного парку
«Олександрія» НАН України / Н.С. Бойко, Н.М. Дой-
ко, Н.В. Драган та ін. / За ред. к. б. н. С.І. Гал кі-
на. — Біла Церква, 2013. — 64 с.
9. Каталог деревьев и кустарников ботанических са-
дов Украинской ССР / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк,
П.Я. Чуприна и др. — К.: Наук. думка, 1987. — 72 с.
10. Каталог раритетних рослин ботанічних садів і денд-
ропарків України. Довідковий посібник / За ред. к.б.н.
А.П. Лебеди. — К.: Академперіодика, 2011. — 184 с.
11. Каталог растений Донецкого ботанического сада
НАН Украины / Л.Р. Азарх, В.В. Баканова, Р.И. Бур-
да и др. / Под ред. чл.-кор. НАН Украины Е.Н. Кон-
дратюка. — К.: Наук. думка, 1988. — 528 с.
12. Каталог растений Центрального ботанического са да
им. Н.Н. Гришко НАН Украины / Е.В. Афанасьева,
П.Е. Булах, А.Ф. Галицкая и др. / Под ред. д.б.н.,
проф. Н. А. Кохно. — К.: Наук. думка, 1997. — 437 с.
13. Каталог рослин ботанічного саду Хмельницького
Національного університету: Довідник / За ред.
к.б.н. Л. П. Казімірової. — Кам’янець-По діль -
сь кий: Мошинський, 2009. — 124 с.
14. Каталог рослин дендрологічного парку «Софіїв-
ка» / За ред. к.б.н. І.С. Косенка. — НАН України,
2000. — 160 с.
15. Колісниченко О.В. Каталог деревних рослин Бота-
нічного саду НУБіП України / О.В. Колісничен-
ко, С.І. Слюсар, О.М. Якобчук. — К.: Вид-во
НУБіП України, 2008. — 40 с.
16. Кравченко О.Г. Растущие в Крыму декоративные
формы хвойных и их вегетативное размножение /
О.Г. Кравченко, В.Е. Севастьянов, Г.С. Захаренко. —
Ялта: 2006. — 32 с.
17. Магомедмирзаев М. М. Пути выявления и исполь-
зования генетических ресурсов / М.М. Магомед-
мирзаев // Итоги науки и техники. Общая генети-
ка. — М.: ВИНИТИ АН СССР. — 1978. — Т. 3. —
С. 130—168.
18. Тамберг Т.Г. Каталог мировой коллекции ВИР.
Коллекция древесных и кустарниковых пород ден-
дропарка «Устимовка» / Т.Г. Тамберг, Е.С. Сыч /
Под ред. к.б.н. Т.Г. Тамберг. — Л.: ВИР, 1975. — 66 с.
19. Тимофеев-Ресовский Н.В. Очерк учения о популя-
ции / Н.В. Тимофеев-Ресовский, А.В. Яблоков,
Н.В. Глотов. — М.: Наука, 1973. — 277 с.
20. Шалімов І.В. Каталог рослин Запорізького місько-
го дитячого ботанічного саду / І.В. Шалімов / За
ред. д.б.н., проф. В.І. Мельника. — Запоріжжя,
2008. — 69 с.
21. Яблоков А.В. Популяционная биология / А.В. Яб-
локов. — М.: Высш. шк., 1987. — 303 с.
22. Bean W.J. Trees and shrubs hardy in the British Isles.
Eight Edition fully revised (Vol. I) / W.J. Bean. — Lon-
don: M. Bean and J. Murray, 1970. — 846 p.
23. Bean W.J. Trees and shrubs hardy in the British Isles.
Eight Edition fully revised (Vol. II) / W.J. Bean. —
London: M. Bean and J. Murray, 1973. — 784 p.
24. Chase M.W. A phylogenetic classification of the land
plants to accompany APG—III / M.W. Chase, J.L. Re-
vel // Botanical Journal of the Linnean Society. —
2009. — Vol.161. — P. 57—70.
25. Conifers in the British Isles / Proceedings of The Third
Conifer Conference arranged by The Royal Horticul-
tural Society held in London 5 to 8 October 1970. —
London: Printed by Univin Brothers Limited, 1972. —
304 p.
26. Den Ouden P. Manuel of cultivated conifers / P. Den
Ouden, B.K. Boom — The Hague: Martin Nyhoff,
1965. — 528 p.
27. Farjon A. World Cheklist and bibliography of conifers /
A. Farjon. — The Royal Botanical Garden, Kew, Unit-
ed Kingdom, 1998. — 228 p.
28. Frankel O.N. Genetic resources in plant. Their explo-
ration and conversation / O.N. Frankel, F. Bennet. —
Filadelfia: F.A. Davis Company, 1970. — 347 p.
29. Hillier’s Manual of trees and shrubs. Third Ed. — Win-
chester, England, 1975. — 576 p.
30. A new classification and linear sequence of extant gym-
nosperms / M.J.M. Christenhusz, J.L. Remal, A. Fa-
rjon et al. // Phytotaxa. — Magnolia Press, 2011. —
P. 122—127.
16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
С.І. Кузнецов
31. Welch H. The world checklist of conifers / H. Welch
and G. Haddow. — Buchen Hill Bromyard Hereford-
shire Landsmaun’s Bookshop Ltd., 1993. — 426 p.
REFERENCES
1. Kuznetsov, S.I., Marinich, I.S., Klimenko, Yu.O. et al.
(2008), Annotovanyi catalog riznovydiv, kultivariv i
forms derevnyh i kyshhovyh roslyn. Ch. I. Golonasinni
(Polissja, Lisostep ta Karpaty Ukrainy) [Annotated
catalog varieties, cultivars and forms arborescent and
shrub plants. P. I Gymnospermes (Polissja, Forest-
Steppe and Carpathians]. K.: Phytosociocenter, 164 p.
2. Gavrilenko, N.O., Rubcov, A.F. and Slepchenko, L.O.
(2003), Catalog roslyn dendrologichnogo parku “As-
cania-Nova” [Katalog of plants of the dendrological
park “Ascania-Nova”]. Ascania-Nova, 116 p.
3. Kohno, M.A., Gordienko, V.I., Zaharenko G.S. et al.
(2001), Dendroflora Ukrainy. Dykorosli ta kultivovani
dereva i kushhi. Golonasinni. Dovidnyk [Dendroflora
of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Refe-
rence book]. K.: High school, 207 p.
4. Ivchenko, A.I. and Shlajhta, Ja.M. (1995), Catalog
derevnyh roslyn dendrariu botanichnogo sadu Ukrain-
skogo derzhavnogo lisotehnichnogo universitetu [Kat-
alog of arborescent plants of the dendrarium of the Bo-
tanical garden Ukrainian State Forest-Techic univer-
sity]. Lviv, UkrDLTU, 31 p.
5. Kolisnichenko, O.M., Bonuk, Z.G., Grevcova, G.T. et al.
(2011), Introdukcia derevnuh Roslyn u Botanichnomu
sadu im. akad. O.V. Fomina (1839—2009) [Introduc-
tion of arborescent plants in academican O.V. Fomina
Botanical Garden (1839—2009)] K.: VPC “Kyivsky
universitet”, 175 p.
6. Kaluckij, K.K. and Kormilicyn, A.M. (1979), Osnovnye
napravlenija і perspectivy mobilizacii drevesnyh ras-
tenij dlja ozelenenija uga SSSR. Trudy Gosydarstven-
nogo botaniceskogo sada, [Main directs and perspec-
tives of the mobilization of arborescent plants for the
green building of the South of USSR] t. 77, pp. 5—17.
7. Katalog dendrologicheskih kolekcij arboretuma Gosu-
darstvennogo Nikitskogo botanicheskogo sada (1993),
[Catalog of dendrological collections of the State Ni-
kita Botanical Garden]. Jalta, 102 p.
8. Boiko, N.S., Doiko, N.M., Dragan, N.V. еt al. (2013),
Catalog derevnyh roslyn dendrologichnogo parku
“Oleksandrija” [Katalog of arborescent plants of the
dendrological park “Oleksandrija”]. K.: Akademperi-
odica, 160 p.
9. Kohno, M.A. et al. (1987), Katalog derev’ev i kustar-
nikov botanicheskih sadov Ukrainy [Catalog trees and
shrubs of botanical gardens of Ukraine]. K.: Nauk.
dumka, 1987. 72 p.
10. Lebeda, A.P. (Ed.) (2011), Katalog rarytetnyh Roslyn
botanichnyh sadiv I dendroparkiv Ukrainy: Dovidko-
vyi posibnyk [Catalogue of the rare plants of the bo-
tanical gardens and arboretums of Ukraine. Reference
guide]. Kyiv, Akademperiodica, 184 p.
11. Azarch, L.R., Bakanova, V.V., Burda, R I. et al. (1988),
Catalog rastenij Doneckogo botenicheskogo sada. Sprav.
posobie [Catalog of plants of Doneck Botanical Gar-
den. Reference appliance]. K.: Nauk. dumka, 528 p.
12. Afanas’eva, E.V., Bulah, P.E., Galicka, A.F. еt al. (1997),
Catalog rastenij Centralnogo botanicheskogo sadа
im. N.N. Grishco. Sprav. posobie [Katalog of plants of
N.N. Grishko of Central Botanical Garden. Reference
appliance]. K.: Nauk. dumka, 437 p.
13. Kazimirova, R.P. (Ed.) (2009), Katalog Roslyn botan-
ichnogo sadu Hmelnyckogo universitetu. Dovidnyk
[Ca talog of plants of the Botanical Garden Hmelnicky
University. Reference book.]. Kamenec-Podilskij: Mo-
shinski, 124 p.
14. Kosenko, I.S. (Ed.) (2000), Katalog roslyn dendrologich-
nogo parku “Sofiivka”. Uman. Umanskij dendrolo gich-
nyj park “Sofiivka” NAS of Ukraine [Catalog of plants of
the dendrological park “Sofiivka”. Uman], 160 p.
15. Kolisnichenko, O.V., Slusar, S.I. and Jakobchuk, O.M.
(2008), Katalog derevnyh roslun Botanichnogo sadu
NUBiP of Ukraine [Catalog of arborescent plants of
Botanical Garden NUB ex N of Ukraine]. Vud-vo
NUBiP of Ukraine, 40 p.
16. Kravchenko, O.G., Sevast’janov, V.E. and Zaharen-
ko G.S. (2006), Rastushhie v Krymu formy hvoinyh i
ih vegetativnoe razmnozhenie [Decorative forms of
co nifers from Crimea and their vegetative propaga-
tion]. Jalta, 32 p.
17. Magomedmirzaev, M.M. (1978), Puti vyjavlenija i is-
pol zo vanija geneticheskih resursov [Ways of the expose
and of the use genetic resourses] Itogi nauki i tehniki.
Obshaja genetica. [Results of the science and technic.
Ge neral genetics]. M.: VINITI AN SSSR, t. 3,
pp. 130—168.
18. Tamberg, T.G. and Sych, E.S. (1975), Catalog mirovoj
collekcii VIR. Collekcija drevesnyh i kustarnikovyh
porod dendroparka “Ustimovka” [Catalog of the world
collection A-UIP. Collection arborescent and shrubs
races of dendropark “Ustimovka”. L.: A-VIP, 66 p.
19. Timofeev-Resovski, N.N., Jablokov, A.V. and Glotov, N.V.
(1973), Ocherk uchenija o populacii [The essay of
studies about population]. M.: Nauka, 277 p.
20. Shalimov, I.V. (2008), Catalog roslyn Zaporizkogo mis-
kogo dutjachogo botanichnogo sadu [Catalog of plants
of Zaporizhzhya city Botanical Garden]. Zapo rizh zhj ja,
69 p.
21. Jablokov, A.V. (1987), Populjacionnaya biologia [Po-
pulation biology]. M.: Vysshaja shkola, 303 p.
22. Bean, W. J. (1970), Trees and shrubs hardy in the Brit-
ish Isles. Eight Edition fully revised. Vol. I. London:
M. Bean and J. Murray. 846 p.
23. Bean, W.J. (1973), Trees and shrubs hardy in the Brit-
ish Isles. Eight Edition fully revised. Vol. II. London:
M. Bean and J. Murray. 784 p.
17ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції
24. Chase, M.W. and Reveal, J.L. (2009), A phylogenetic
classification of the land plants to accompany APG —
III. Botanical Journal of the Linnean Society, vol. 161,
pp. 57—70.
25. Conifers in the British Isles (1972), Proceedings of The
Third Conifer Conference arranged by The Royal Hor-
ticultural Society held in London 5 to 8 October 1970.
London: Printed by Univin Brothers Limited, 304 p.
26. Den Ouden, P. and Boom, B.K. (1965), Manuel of cul-
tivated conifers. The Hague: Martin Nyhoff, 528 p.
27.Farjon, A. (1998), World Cheklist and bibliography of
conifers. The Royal Botanical Garden, Kew, United
Kingdom, 228 p.
28. Frankel, O.N. and Bennet, F. (1970), Genetic re sour-
ces in plant. Their exploration and conversation. Fi la-
delfia: F. A. Davis Company, 347 p.
29. Hillier’s Manual of trees and shrubs. Third Edition
(1975), Winchester, England, 576 p.
30. Christenhusz, M.J.M., Remal, J.L., Farjon, A. et al.
(2011), A new classification and linear sequence of
extant gymnosperms. Phytotaxa. Magnolia Press,
pp. 122—127.
31. Welch, H. and Haddow, G. (1993), The world checklist
of conifers. Buchen Hill Bromyard Herefordshire Lands-
maun’s Bookshop Ltd., 426 p.
Рекомендувала до друку С.В. Клименко
Надійшла до редакції 04.08.2015 р.
С.И. Кузнецов
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
ФЕНОФОНД PINOPHYTA В УКРАИНЕ
В НАЧАЛЕ ХХI ст.: ИЗМЕНЕНИЯ
В ТАКСОНОМИИ, СОСТАВЕ КОЛЛЕКЦИЙ,
НАПРАВЛЕНИЯХ В ИНТРОДУКЦИИ
Приведены результаты оценки количества таксонов
разного ранга голосеменных в Украине (205 видов,
подвидов, разновидностей, гибридов и 614 культива-
ров). Прослежены изменения в таксономии и динами-
ка количественного видового и внутривидового соста-
ва коллекций (с 1987 г. состав видов, подвидов и раз-
новидностей увеличился на 33 ед., количество культи-
варов — на 512 ед.). Разработаны основные направления
интродукции и реинтродукции Pi no phyta на родовом и
видовом уровнях как одной из основных задач ботани-
ческих садов и дендропарков по увеличению биораз-
нообразия: повышение видового и родового уровня
интродукции голосеменных (перспективными для ин-
тродукции являются более 10 родов, в частности из се-
мейства Cupressaceae — Athrotaxus D. Don, Austrocedrus
Florin et Boutelie, Fitz roya Hook. f., Fokienia Henry ex
Thomas, Glyptostrobus Endlicher, Taiwania Hayata и др., а
также из семейства Pinaceae — Keteleeria Carr., Cathaya
Chuan et Kuang, Nototsuga Hu ex C. N. Page., роды из
семейcтв Araucariaceae, Podocarpaceae, Taxaceae); ин-
тродукция новых видов (перспективными являются
около 140 видов из давно известных в Украине родов:
Abies, Cupressus, Juniperus, Picea, Pinus, Pseudotsuga, Tsu-
ga, Torreya, Thuja); проведение интродукционной ра-
боты на уровне популяций и экотипов (с учетом тен-
денции к аридизации климата); поиск стойких к го-
родским условиям видов и использование в качестве
исходного материала только отдельных экземпляров,
которые оказались найболее стойкими к лимитиру-
ющим факторам в современной среде.
Ключевые слова: генофонд, фенофонд, Pinophyta, так-
сономия, динамика, состав, коллекции, интродукция.
S.I. Kuznetsov
M.M. Gryshko National Botanical Garden, National
Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
THE PHENOFUND OF PINOPHYTA IN UKRAINE
IN THE BEGINNING OF XXI CENTURY: CHANGES
IN TAXONOMY, STRUCTURE OF COLLECTIONS,
DIRECTIONS IN INTRODUCTION
Results of estimate of taxon amounts of different ranks of
gymnosperms in Ukraine are presented (there are 205 spe-
cies, subspecies, varieties, hybrids and 614 cultivars). Chan-
ges in taxonomy and quantitative specific and intraspecific
structural dynamics of collections are traced (since 1987
structure of species, subspecies and varieties has only in-
creased by 33 units, in the same time the amount of culti-
vars — by 512 units). Fundamental trends in the following
introduction and reintroduction of Pinophyta on genus
and species levels have been developed (such introduction
and reintroduction are of the main goals of botanical gar-
dens and dendroparks, they are absolutely necessary in
order to increase biodiversity). The trends are: increasing
species and genus levels of gymnosperms introduction by
botanical gardens (there are at least 10 perspective for in-
troduction genera, in particular from the family Cupres-
saceae — Athrotaxus D. Don, Austrocedrus Florin et Bou-
te lie, Fitzroya Hook. f., Fokienia Henry ex Thomas, Glyp-
tostrobus Endlicher, Taiwania Hayata and others, also from
the family Pinaceae — Keteleeria Carr., Cathaya Chuan et
Kuang, Nototsuga Hu ex C. N. Page., genera from the fami-
ly Araucariaceae, Podocarpaceae, Taxaceae); introduction
of new species (there are around 140 perspective species
from coniferous genera that are well known in Ukraine for
a long time — Abies, Cupressus, Juniperus, Picea, Pinus, Pseu-
do tsuga, Tsuga, Torreya, Thuja); conducting introduction ac-
tions on population and ecotype levels (considering cli-
mactic aridification tendencies); search for species that
are resistant to urban conditions and usage of only specific
specimens that proved to be the most resistant to limiting
factors of the modern environment as a source material.
Key words: genepool, phenofund, Pinophyta, taxonomy,
dynamics, structure, collections, introduction.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-160 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:40:02Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/20/7d4a230383fbd74a25163b665c6aa420.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1602019-11-11T08:13:14Z The phenofund of Pinophyta in Ukraine in the beginning of XXI century: Changes in taxonomy, structure of collections, directions in introduction Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції Kuznetsov, S.I. Results of estimate of taxon amounts of different ranks of gymnosperms in Ukraine are presented (there are 205 species, subspecies, varieties, hybrids and 614 cultivars). Changes in taxonomy and quantitative specific and intraspecific structural dynamics of collections are traced (since 1987 structure of species, subspecies and varieties has only increased by 33 units, in the same time the amount of cultivars – by 512 units). Fundamental trends in the following introduction and reintroduction of Pinophyta on genus and species levels have been developed (such introduction and reintroduction are of the main goals of botanical gardens and dendroparks, they are absolutely necessary in order to increase biodiversity). The trends are: increasing species and genus levels of gymnosperms introduction by botanical gardens (there are at least 10 perspective for introduction genera, in particular from the family Cupressaceae – Athrotaxus D. Don, Austrocedrus Florin et Boute lie, Fitzroya Hook. f., Fokienia Henry ex Thomas, Glyptostrobus Endlicher, Taiwania Hayata and others, also from the family Pinaceae – Keteleeria Carr., Cathaya Chuan et Kuang, Nototsuga Hu ex C. N. Page., genera from the family Araucariaceae, Podocarpaceae, Taxaceae); introduction of new species (there are around 140 perspective species from coniferous genera that are well known in Ukraine for a long time – Abies, Cupressus, Juniperus, Picea, Pinus, Pseudotsuga, Tsuga, Torreya, Thuja); conducting introduction actions on population and ecotype levels (considering climactic aridification tendencies); search for species that are resistant to urban conditions and usage of only specific specimens that proved to be the most resistant to limiting factors of the modern environment as a source material. Наведено результати оцінки кількості таксонів різного рангу голонасінних в Україні (205 видів, підвидів, різновидів, гібридів та 614 культиварів). Простежено зміни у таксономії та динаміку кількісного видового та внутрішньовидового складу колекцій (з 1987 р. склад видів, підвидів та різновидів збільшився на 33 од., кількість культиварів – на 512 од.). Розроблено основні напрями інтродукції та реінтродукції Pinophyta на родовому та видовому рівнях як одного з основних завдань ботанічних садів і дендропарків із збільшення біорізноманіття: підвищення видового та родового рівнів інтродукції голонасінних (перспективними для інтродукції є понад 10 родів, зокрема з родини Cupressaceae – Athrotaxus D. Don, Austrocedrus Florin et Boutelie, Fitzroya Hook. f., Fokienia Henry ex Thomas, Glyptostrobus Endlicher, Taiwania Hayata тощо, а також з родини Pinaceae – Keteleeria Carr., Cathaya Chuan et Kuang, Nototsuga Hu ex C. N. Page., роди шпилькових з родин Araucariaceae, Podocarpaceae, Taxaceae); інтродукція нових видів (перспективними є близько 140 видів із давно відомих в Україні родів: Abies, Cupressus, Juniperus, Picea, Pinus, Pseudotsuga, Tsuga, Torreya, Thuja); проведення інтродукційної роботи на рівні популяцій та екотипів (з урахуванням тенденції до аридизації клімату); пошук стійких до міських умов видів та використання як вихідного матеріалу лише окремих екземплярів, які виявилися найстійкішими до лімітуючих факторів у сучасному середовищі. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2015-11-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/160 10.5281/zenodo.2527180 Plant Introduction; Vol 68 (2015); 10-17 Інтродукція Рослин; Том 68 (2015); 10-17 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377714 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/160/150 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kuznetsov, S.I. Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції |
| title | Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції |
| title_alt | The phenofund of Pinophyta in Ukraine in the beginning of XXI century: Changes in taxonomy, structure of collections, directions in introduction |
| title_full | Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції |
| title_fullStr | Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції |
| title_full_unstemmed | Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції |
| title_short | Фенофонд Pinophyta в Україні на початку ХХІ ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції |
| title_sort | фенофонд pinophyta в україні на початку ххі ст.: зміни в таксономії, складі колекцій, напрямах інтродукції |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/160 |
| work_keys_str_mv | AT kuznetsovsi thephenofundofpinophytainukraineinthebeginningofxxicenturychangesintaxonomystructureofcollectionsdirectionsinintroduction AT kuznetsovsi fenofondpinophytavukraínínapočatkuhhístzmínivtaksonomíískladíkolekcíjnaprâmahíntrodukcíí AT kuznetsovsi phenofundofpinophytainukraineinthebeginningofxxicenturychangesintaxonomystructureofcollectionsdirectionsinintroduction |