Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
The aim – to summarize of results on introduction and breeding of Tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine and to establish biological, morphological characteristics, productive and energy potential of different forms and...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2015
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/161 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121345449263104 |
|---|---|
| author | Rakhmetov, D.B. Rakhmetova, S.О. |
| author_facet | Rakhmetov, D.B. Rakhmetova, S.О. |
| author_sort | Rakhmetov, D.B. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:13:14Z |
| description | The aim – to summarize of results on introduction and breeding of Tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine and to establish biological, morphological characteristics, productive and energy potential of different forms and varieties.
Material and Methods. Field, introduction, bio-morphology and breeding methods were used. Chemical analyses were performed in the biochemical laboratory of department of new crops of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Lipid content was estimated using the Soxtherm extraction system. The energy value of samples was calculated with the C200 calorimeter system.
Results. Long-term consequences of introduction and breeding of Tyfon are presented. Valuable gene pool of Tyfon plants is collected. Highly adaptive forms and varieties are bred, of which 3 are included in the State Register of plants varieties of Ukraine. The biological, morphological, ecological, and allelopathic characteristics of plants are established. The biochemical composition of plant phytomass and seeds depending on morphological features, vegetation conditions and specific cultivation conditions is defined. Harvesting and productive potential of tyfon is determined, possible feed, technical, energy, and nutritional applications are presented. Fatty acid composition of oil is evaluated. Energy values of the main product (oil) and byproducts (feed, straw) for biofuel production are given.
Conclusions. High yield of phytomass (81.6–93.5 t/ha), seeds (4.4–4.5 t/ha), and oil content (1.73–1.86 t/ha) for highly adaptive plants (Phytopal, Obriy) are established. They provide a large output per unit area in absolute dry matter (phytomass – 23.0–25.2 t/ha, seeds – 4.0–4.1 t/ha), characterized by high heat capacity of raw material (phytomass – 4121–4490 kcal/kg, seeds – 6221–6273 kcal/kg, oil – 9450–9447 kcal/kg) and high energy output (phytomass – 94.8–113.2 Gcal/ha, seeds – 27.8–28.0 Gcal/ha, oil – 18.0–19.2 Gcal/ha). |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2527182 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:40:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
УДК 58.006:[582.683.2:584.522.4+631.527](477-25)
Д.Б. РАХМЕТОВ, С.О. РАХМЕТОВА
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПІДСУМКИ ІНТРОДУКЦІЇ ТА СЕЛЕКЦІЇ ТИФОНУ
(BRASSICA RAPA L. × B. CAMPESTRIS F. BIENNIS DC.)
У НАЦІОНАЛЬНОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ ім. М.М. ГРИШКА
НАН УКРАЇНИ
Мета роботи — підбити підсумки інтродукційної та селекційної роботи з тифоном (Brassica rapa L. × B. campestris
f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, встановити біолого-морфологічні
особливості рослин, продуктивний та енергетичний потенціал різних форм і сортів.
Матеріал та методи. Використано польові, інтродукційні, біоморфологічні та селекційні методи. Хімічні аналізи
проведено в біохімічній лабораторії відділу нових культур Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН Ук-
раїни. Вміст ліпідів у насінні визначали методом знежиреного залишку за допомогою апарата Сокслета, тригліце-
ридний склад олії — методом неводної обернено-фазової рідинної хроматографії. Визначення енергетичної цінності
зразків здійснювали на калориметрі «ИСО-200».
Результати. Внаслідок багаторічної інтродукційної та селекційної роботи з тифоном зібрано цінний генофонд, ви-
ведено високоадаптивні форми і сорти, з них три включено до Державного реєстру сортів рослин України. Встанов-
лено біолого-морфологічні, екологічні та алелопатичні особливості рослин. Визначено біохімічний склад фітомаси і
насіння залежно від формових особливостей, умов вегетації та особливостей культивування рослин. Досліджено уро-
жайний і продуктивний потенціал тифону. Встановлено напрями використання різних форм (кормові, технічні,
енергетичні та сидеральні рослини). Визначено жирнокислотний склад олії. Дано енергетичну оцінку основної (олії)
і побічної продукції (шроту, соломи) при використанні рослин як біопалива.
Висновки. Встановлено, що високоадаптивні сорти тифону (Фітопал та Обрій) характеризуються великою врожайніс-
тю фітомаси (81,6—93,5 т/га), насіння (4,4—4,5 т/га ) та олійністю (1,73—1,86 т/га). Вони забезпечують значний вихід
з одиниці площі абсолютно сухої речовини (фітомаса — 23,0—25,2 т/га, насіння — 4,0—4,1 т/га), характеризуються ви-
сокою теплоємністю сировини (фітомаса — 4121—4490 ккал/кг, насіння — 6221—6273 ккал/кг, олія — 9450—9447 ккал/кг)
та виходом енергії (фітомаса — 94,8—113,2 Гкал/га, насіння — 27,8—28,0 Гкал/га, олія — 18,0—19,2 Гкал/га).
Ключові слова: тифон (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.), інтродукція та селекція, біо лого-морфологічні
особливості, форми та сорти, продуктивність рослин, енергетична цінність.
© Д.Б. РАХМЕТОВ, С.О. РАХМЕТОВА, 2015
Зміни клімату і необхідність забезпечення на-
селення продуктами харчування, енергетични-
ми, лікарськими та іншими засобами, а тва-
ринництво — повноцінними кормами змушують
науковців і практиків розширювати асорти-
мент вирощуваних культур. В сучасних умо-
вах поліпшення якості життя неможливе без
гарантування збереження, збагачення та ефек-
тивного використання рослинного різнома-
ніття, яке є найважливішою складовою існу-
вання життя на Землі.
Окрім виведення високопродуктивних сор-
тів і форм традиційних культур, важливе зна-
чення мають інтродукція та селекція нових
високоадаптивних, малопоширених, еко но міч-
но цінних рослин з природної флори. Ство-
рення гібридних рослин дає змогу поєднувати
цінні властивості батьківських форм як різних
видів, так і різних родів.
Представники родини Brassicaceae в різних
регіонах світу виявили себе як високоадап-
тивні, стійкі, з низкою важливих господар-
сько-цінних характеристик (урожайність, про-
дуктивність, багатофункціональне призначен-
ня) рослини.
Родина Brassicaceae, за різними даними,
нараховує 330—380 родів і 3200—3700 видів.
Представники родини переважно сконцент-
19ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному...
ро вані в помірній зоні північної півкулі. У
тропіках представлені поодинокими родами,
приуроченими до гірських областей. Невели-
ка кількість видів, які зростають у південній
півкулі, мають вузьколокальне поширення. У
флорі України зростають 230 видів з 65 родів
[1, 8, 14, 16, 21]. У колекційному фонді відділу
нових культур Національного ботанічного
саду ім. М.М. Гришка НАН України капустяні
представлені 177 таксонами [5].
Представники родини Brassicaceae мають
важ ливе господарське значення. Це овочеві і
кор мові культури, медоноси, олійні, фарбу-
вальні та декоративні рослини. Значну кіль-
кість дикорослих видів використовують як
харчові та лікарські рослини. Представники
родини забезпечують значну частину потреби
людства в рослинній олії [3, 11, 15].
Запропоновано різні джерела і технології
отримання екологічно чистого біодизельного
палива на основі рослинної сировини. Одним
з основних джерел є високоолійні продуценти,
насамперед вищі рослини.
Родина Brassicaceae належить до родин «го-
моморфного типу» [2], тому її систематика,
не зважаючи на тривалу історію вивчення, ос-
таточно не розроблена. Проблема ускладню-
ється наявністю численних гібридів природ-
ного та штучного походження.
У світі велику увагу приділяють створенню
сортів та форм рослин на основі представни-
ків Brassicaceae. Важливим напрямом дослі-
дження є гібридні рослини, створені методами
віддаленої гібридизації (міжвидова, міжродова
тощо). Випробовування їх у різних кліматич-
них умовах свідчить про більші потенційні
можливості гібридних рослин, одержаних між
різними видами капустяних культур. Вони ви-
різняються високою продуктивністю, стійкістю
до хвороб, підвищеним вмістом сухої речови-
ни, олії, протеїну та інших біологічно актив-
них речовин тощо. З таких гібридів на особ-
ливу увагу заслуговує тифон.
У літературі є різні дані щодо історії похо-
дження, біологічних та продуктивних харак-
теристик рослин тифону. Вважається, що ти-
фон є міжвидовим гібридом турнепсу (Brassica
rapa subsp. rapifera Metzger) та китайської ка-
пусти (Brassica rapa subsp. рekinensis (Lour.) Ha-
nelt). Щодо історії створення немає єдиної
думки. За одними даними, тифон виведено у
1976 р., за іншими, — у 1980-ті роки в Нідер-
ландах. Його названо на честь одного з персо-
нажів грецької міфології — Тифона [9, 12, 18].
Є також відомості, що цей гібрид одержано
шляхом міжвидової гібридизації суріпиці ози-
мої з турнепсом (Brassica campestris var. olifera
f. biennis DC × B. rapa L.) [5, 11, 17].
Результати багаторічних досліджень та ана-
ліз літератури дають підставу для висновку,
що вихідний зразок тифону з Нідерландів сут-
тєво вирізняється від гібриду, поширеного в
Україні. Це пояснюється тим, що первинний
інтродуцент виведено методом віддаленої гіб-
ридизації двох ярих культур, тому в умовах
України вихідна форма тифону не була зи мо-
стійкою та майже повністю вимерзала. У
зв’яз ку з цим у відділі нових культур НБС
ім. М.М. Гришка НАН України проведено зво-
ротне схрещування між вихідними рослина-
ми тифону та суріпицею озимою. В результаті
багаторічної селекційної роботи одержано
декілька стійких озимих форм нового гібриду.
Саме ці проміжні форми дали початок ство-
ренню високоадаптивних, продуктивних сор-
тів для місцевих умов, три з яких внесено до
Державного реєстру сортів рослин України.
Таким чином, культура тифону, поширена в
Україні, є подвійним гібридом, виведеним у
результаті схрещування трьох видів рослин:
спочатку турнепсу та китайської капусти, а
потім отриманого гібриду із суріпицею ози-
мою. У зв’язку з цим повна латинська назва
тифону в Україні — Brassica rapa subsp. rapifera
Metzger × B. rapa subsp. рekinensis (Lour.) Ha-
nelt × B. campestris var. olifera f. biennis DC. З ме-
тою спрощення латинської назви складного
гібриду слід використовувати скорочене по-
значення. Оскільки турнепс та китайська ка-
пуста мають однакову видову назву, в інозем-
ній літературі трапляється скорочена назва
тифону без уточнення належності форм —
Brassica rapa L. Отже, виведений в Ук раїні гіб-
рид тифону логічно представити латинською
20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Д.Б. Рахметов, С.О. Рахметова
мовою як Brassica rapa (subsp. rapifera Metzger
× subsp. рekinensis (Lour.) Hanelt) × B. campes-
tris f. biennis DC. або в більш скороченому ва-
ріанті — Brassica rapa L. × B. campes tris f. bien-
nis DC.
У літературі, крім назви «тифон», також
трапляється назва «голландська зелень», що
відображує його використання як овочевої зе-
ленної рослини. Зазначається, що тифон —
швидкоросла холодостійка рослина. Має ніж-
ний смак. Використовують як зелений салат, а
також піддають тепловій обробці. За рахунок
повторних посівів можна отримати декілька
урожаїв листкової маси [23].
Тифон — гібрид озимого типу, стійкий до
розщеплення, не утворює коренеплоду. Во-
логолюбна рослина. Високі врожаї забезпе-
чує у районах з кількістю опадів не менше ніж
400 мм на рік. Культура поширена в Англії,
Франції, Данії, Нідерландах, Угорщині, США.
В Ук раїні тифон досі залишається малопоши-
реною культурою.
У США тифон також виявляє високу про-
дуктивність. Зазначається, що цей гібрид по-
єднує біолого-морфологічні та корисні влас-
тивості двох культур — турнепсу і китайської
капусти. Урожай його використовують по-різ-
ному [18].
Протягом чотирьох років досліджень вив-
чено хімічний склад корму з тифону та інших
пасовищних культур і вплив їх на організм
овець. Установлено, що тифон може забезпе-
чувати до пізньої осені зеленою масою та по-
рівняно з іншими злаковими і бобовими тра-
вами не виявляє негативного впливу на орга-
нізм тварин [20].
Було також досліджено склад крові овець,
які паслися на пасовищах з капустяних та ін-
ших рослин. Оцінювали можливу післядію
метаболитів рослин (наприклад, глюкозино-
латів, S-метилцистеїн сульфоксидних) на здо-
ров’я і продуктивність тварин. Виявлено по-
зитивний вплив тифонового корму на вміст
холестерину та деяких інших речовин у сиро-
ватці крові. В цілому продуктивність тварин
при використанні тифону не поступалася та-
кій при застосуванні інших рослин [19].
У результаті проведених досліджень І.Г. Гу р’є-
ва визначила кількісний вміст суми стероїд-
них сполук у листках та коренях тифону. От-
римані дані дали змогу припустити наявність
анаболічної активності рослинної сировини
тифону, що відкриває можливості розробки кор-
мових та харчових добавок [4].
Досліджено хімічний склад тифону, зокре-
ма липофільні компоненти у листках, за до-
помогою тривимірного сканування на спект-
рофлоуриметрі (3DF-spec t rоscopy) [22].
У районах з тривалим теплим осіннім пе-
ріодом (Ростовська область, Краснодарський
край, Ставропілля Російської Федерації) ти-
фон висівають по стерні колосових культур,
використовуючи технологію мінімального об-
робітку ґрунту (з обов’язковим до- і післяпо-
сівним ущільненням). На відміну від ріпаку
ти фон не накопичує у фітомасі та насінні глі-
козинелатів, алкілрезорцинолів та інших ан-
типоживних речовин [9].
Завдяки великій кількості кореневих залиш-
ків навіть після скошування на корм твари-
нам тифон не виснажує ґрунт, а, навпаки, по-
ліпшує його. Гарні результати забезпечують
змішані посіви тифону з викою і вівсом [6, 10,
12].
Перші інтродукційні випробування рослин
тифону в НБС ім. М.М. Гришка НАН Украї-
ни було розпочато у кінці 1980-х років у відді-
лі нових культур під керівництвом професора
Ю.А. Утеуша. Основну увагу було зосереджено
на вивченні кормових властивостей рослин.
Проводилася селекційна робота з підвищен-
ня зимостійкості інтродуцента. В результаті
багаторічних досліджень виведено перший
сорт Оракам. Подальша інтродукційна і се-
лекційна робота у відділі була спрямована на
формування генофонду тифону, вивчення біо-
лого-мор фологічних та екологічних особ ли-
во стей різних форм, встановлення урожай-
ного і продуктивного потенціалу, біохімічного
складу фітомаси та насіння. Визначено але-
лопатичні властивості та опрацьовано напря-
ми використання створених форм як високо-
адаптивної кормової, енергетичної, технічної,
си де раль ної, медоносної, овочевої куль тури.
21ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному...
Виведено форми та сорти відповідного на-
пряму використання. Результати багаторіч-
них досліджень тифону в Україні свідчать
про те, що цей гібрид не дуже вибагливий до
умов культивування, холодо- і зи мостійкий
[10—12].
Як і всі капустяні культури, тифон є про ду-
центом алелохімікатів. Після його збирання у
ґрунті залишається велика кількість органіч-
них рештків, які, крім того, що істотно поліп-
шують структуру ґрунту і дають змогу не засто-
совувати органічні добрива, мають рістстиму-
лювальні властивості для наступних культур.
Тифон — цінна сидеральна рослина, порів-
нянна з внесенням 20 т/га органічних добрив.
Як цінна кормова рослина він забезпечує знач-
ну урожайність високопоживної зеленої лист-
костеблової маси (до 80 т/га). Тифон є важли-
вою сировиною для отримання високоякіс-
ного силосу і сінажу. Це дуже цінний компо-
нент у змішаних посівах. Перспективним є
вирощування його разом з житом або трити-
кале, гіршим — з озимою пшеницею. Також
можливе використання тифону на зерносе-
наж у змішаних посівах з ячменем, вівсом, го-
рохом або райграсом. Тифон і компонент ви-
сівають різними способами — в ряд або попе-
рек посіву злакового компонента, кулісами.
Урожайність рослин у змішаних посівах ста-
новить 40—65 т/га. Фітомаса має хороший
енерго-протеїновий баланс та виявляє вира-
жені молокогінні властивості.
Перспективним напрямом використання
рослини є післяжнивні і післяукісні посіви. У
таких випадках тифон можна вирощувати і за
технологією No-till. У районах з тривалим
осіннім періодом його можна висівати по стер-
ні зернових з обов’язковим ущільненням. Укіс
можна отримати в II—III декаді вересня —
I декаді жовтня. На поливних землях можлива
весняна сівба тифону. У таких випадках з од-
ного поля можна отримати не менше ніж три
повноцінні врожаї зеленої маси. У весняних та
літніх посівах рослини тифону в рік сівби не
вступають у генеративну фазу розвитку і три-
валий період залишаються зеленими, забезпе-
чуючи високоякісну листкостеблову масу.
Для рослин тифону характерна висока
отавність і двохукісне використання посівів.
Після скошування післяжнивних посівів (кі-
нець вересня) у тифону зберігається здатність
до повторного відростання. З жовтня до лис-
топада у рослин формується розетка листків,
у такому стані вони добре перезимовують. На-
ступної весни рослина продовжує розвивати-
ся і забезпечує повноцінний урожай фітомаси
або насіння.
Тифон — дуже цінний попередник. Росли-
на рано звільняє поле (від ІІІ декади квітня до
ІІ декади травня). Це дає змогу після міні-
мального обробітку ґрунту вирощувати на
цьому полі пізні зернові культури — кукуру-
дзу, просо. Можливий варіант напівпарового
обробітку ґрунту, коли поле готують під сівбу
озимих культур.
Це одна із маловитратних культур, не по-
требує великих зусиль на насінництво і підго-
товку насіння до сівби. Для сівби можна ви-
користовувати власне насіння протягом три-
валого періоду (до 10 років). Високі посівні
якості насіння зберігає протягом 4—6 років.
Тифон — перспективна біоенергетична рос-
лина. За урожайним, якісним та енергетичним
потенціалом він може конкурувати з ріпаком.
Основна продукція — олія є перспективною
сировиною для виробництва біодизеля, а по-
бічна продукція, зокрема шрот — високо-
якісним кормом, солома — сировиною для
виготовлення паливних брикетів, гранул або
от римання целюлози.
У результаті проведеної інтродукційної та се-
лекційної роботи у відділі нових культур НБС
ім. М.М. Гришка НАН України зібрано цінний
генофонд. Створено 3 сорти і 2 сортозразка.
До Державного реєстру сортів рослин України
занесено три сорти — Оракам, Фітопал та Об-
рій [6]. Вперше у світі розроб лено методику
проведення експертизи на відмінність, одно-
рідність і стабільність сортів тифону [7].
Мета дослідження — підбити підсумки ін-
тродукційної та селекційної роботи з тифо-
ном, установити біолого-морфологічні особ-
ливості рослин, продуктивний та енергетич-
ний потенціал різних форм та сортів.
22 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Д.Б. Рахметов, С.О. Рахметова
Матеріал та методи
У роботі використано польові, інтродукційні,
біоморфологічні та селекційні методи. Хіміч-
ні аналізи проведено в біохімічній лабораторії
відділу нових культур НБС ім. М.М. Гришка
НАН України. Вміст ліпідів у насінні визна-
чали методом знежиреного залишку за допо-
могою апарата Сокслета, тригліцеридний склад
олії — методом неводної обернено-фа зової
рідинної хроматографії. Визначення енерге-
тичної цінності зразків здійснювали на кало-
риметрі «ИСО-200».
Предмет дослідження — форми та сорти
ти фону, зібрані у відділі нових культур НБС
ім. М.М. Гришка НАН України.
Результати та обговорення
Проростання насіння розпочинається за тем-
ператури повітря +1...3 °С. Рослини не пошко-
джуються приморозками до –6 °С. Не перено-
сять тривалого затоплення, можуть гинути під
льодяною кіркою. За наявності снігового по-
криву витримують морози –25...30 °С.
Для забезпечення високої зимостійкості
рослинам тифону необхідно до кінця осінньо-
го періоду вегетації утворити 6—8 справжніх
листків (рис. 1, табл. 1). Тифон характеризу-
ється високим балом стійкості до посухи, ви-
лягання, осипання, зимостійкості.
Рослини тифону в осінній період вегетації
залежно від формових та сортових особливо с-
тей ростуть і розвиваються різними темпами. У
ІІІ декаді жовтня висота рослин змінюється від
24,5 до 34,7 см. Максимального розміру ро-
зетки досягають у сортів Обрій та Фі топал. Най-
більша кількість листків утворюється у рослин
форми ФЕОТФВ. За розмірами листкової плас-
тинки та довжиною черешка суттєво переважа-
ють рослини сортів Обрій і Фітопал, за діаме-
тром кореневої шийки та довжиною коренів —
рослини сорту Обрій і форми ФЕОТФВ.
Як озима культура тифон у фазу цвітіння
вступає у І-ІІ декаді травня (табл. 2). Висота
рослин у цей період сягає 106,8—124,7 см, діа-
метр стебла — 10,2—11,7 мм, кількість бічних
пагонів на стеблі — 5,8—9,2 шт., листків —
10,8—14,0 шт. на рослину залежно від форми та
сорту.
За висотою рослин, діаметром стебла та
кількістю бічних пагонів переважав сорт Об-
рій, а за кількістю листків — Оракам. Най-
більші листки формувалися у сорту Фітопал.
Стебло у рослин тифону пряме, листки — лі-
ро подібно-пірчасті, суцвіття — китиця, яке скла-
дається з 50—60 квіток світло-жовтого кольору.
Найбільшу врожайність біомаси тифон фор-
мує у фазу цвітіння (табл. 3, рис. 2). Загальна біо-
маса рослини залежно від формових та сортових
особливостей відрізняється і становить 63,8—
93,5 т/га. Серед досліджуваних зразків найбіль-
шою продуктивністю загальної та надземної
маси відрізнялися сорти Обрій і Фітопал.
У фазу достигання насіння рослини тифону
за морфометричними параметрами дещо від-
різняються порівняно з попередньою фазою
(табл. 4, рис. 3).
Висота рослин становить 123,4—135,4 см,
довжина коренів — 11,9—15,4 см, кількість
пагонів І порядку — 6,3—10,2 шт. залежно від
форми та сорту. Серед досліджуваних зразків
найбільші висота рослин і довжина коренів
притаманні сорту Обрій, кількість бічних па-
гонів — сорту Фітопал.
Залежно від форми та сорту рослин кількість
стручків на основному стеблі становить 24,3—
39,7 шт., на бічних пагонах — 15,0—23,3 шт.
За розмірами стручків великої різниці між ос-
новним стеблом та бічними пагонами немає.
Рис. 1. Осіння розетка тифону
Fig. 1. Autumn rosette of tyfon
23ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному...
Таблиця 1. Морфометрична характеристика рослин форм та сортів тифону у фазі розетки у ІІІ декаді жовтня
Table 1. Morphometric characteristics of plants of forms and varieties of tyfon in the rosette phase in the third decade
of October
Форма, сорт
тифону
Висота
рослин, см
Кількість
листків
на рослині,
шт.
Ширина
листків,
см
Довжина
листків,
см
Довжина
черешка,
см
Діаметр
кореневої
шийки, мм
Довжина
коренів,
см
ФЕОТФВС 24,50±0,70 4,80±0,13 8,70±0,63 11,90±0,61 11,50±0,40 3,90±0,18 13,80±0,98
ФЕОТФВ 24,80±1,12 7,70±0,45 7,40±0,41 10,70±0,78 11,10±0,75 8,50±0,58 16,40±1,34
‘Обрій’ 34,70±0,82 6,40±0,45 10,90±0,55 16,10±1,21 15,30±0,84 12,60±0,70 16,40±0,64
‘Фітопал’ 32,30±1,92 5,00±0,26 10,40±0,67 14,50±0,81 15,20±1,64 4,50±0,34 13,90±0,66
‘Оракам’ 26,60±1,51 5,30±0,26 8,30±0,53 11,40±0,97 14,40±1,09 4,00±0,40 12,90±0,82
Таблиця 2. Морфометрична характеристика рослин форм та сортів тифону у фазу цвітіння
Table 2. Morphometric characteristics of plants of forms and varieties of tyfon in the flowering stage
Форма, сорт
тифону
Висота
рослин, см
Діаметр
стебла, мм
Кількість
бічних пагонів
на стеблі, шт.
Листки стеблові
кількість, шт. ширина, см довжина, см
ФЕОТФВ 109,40±2,44 11,00±1,45 7,20±0,49 12,40±0,98 6,20±0,73 12,90±1,77
ФЕОТФВС 106,80±7,15 11,30±3,08 6,20±1,32 10,80±0,80 6,70±0,66 15,60±1,91
‘Обрій’ 124,70±2,61 11,70±1,77 9,20±0,81 11,40±0,64 6,00±0,76 20,00±2,97
‘Фітопал’ 120,40±4,95 11,40±1,53 9,10±0,51 10,80±0,58 7,20±0,58 18,80±1,35
‘Оракам’ 111,80±7,47 10,20±1,02 5,80±0,20 14,00±0,55 6,90±0,60 16,40±1,47
Таблиця 3. Продуктивність рослин тифону залежно від формових та сортових особливостей у фазу цвітіння, т/га
Table 3. Productivity of tyfon plants depending on the varietal characteristics in the flowering phase, t/ha
Форма, сорт тифону Загальна біомаса Надземна маса Маса коренів
ФЕОТФВС 63,8 56,1 7,7
ФЕОТФВ 65,5 58,7 6,8
‘Обрій’ 93,5 85,0 8,5
‘Фітопал’ 81,6 71,4 10,2
‘Оракам’ 68,0 60,4 7,6
Таблиця 4. Морфометрична характеристика рослин форм та сортів тифону у фазу достигання насіння
Table 4. Morphometric characteristics of plants of forms and varieties of tyfon in the phase of ripening of seed
Форма,
сорт тифону
Висота рослин, см Довжина коренів, см
Кількість пагонів
І порядку, шт.
ФЕОТФВС 129,60±2,74 12,40±0,48 8,40±0,43
ФЕОТФВ 123,40±3,37 13,40±0,54 7,40±0,64
‘Обрій’ 135,40±1,72 15,40±1,32 9,80±0,36
‘Фітопал’ 130,50±2,75 11,90±0,80 10,20±0,94
‘Оракам’ 129,20±2,07 12,90±1,08 6,30±0,56
24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Д.Б. Рахметов, С.О. Рахметова
Рис. 2. Тифон, с. Обрій у фазі цвітіння
Fig. 2. Tyfon, cv. Obriy in the flowering phase
у стручках — сорт Оракам, за довжиною стручка —
сорт Фітопал. На бічних пагонах найбільше
стручків та насінин формувалося на рослинах
сорту Обрій. За діаметром стручка перше місце
посів сорт Оракам, за довжиною — сорт Фітопал.
У стручку нарахо вується від 13 до 22 насі-
нин. Насіння залежно від форм та сортів рос-
лин має забарвлення від світло-коричневого
до сіро-чорного. Маса 1000 шт. — від 2,2 до
5,2 г (табл. 5). У найпродуктивніших форм
Рис. 3. Тифон, с. Обрій у фазі плодоношення
Fig. 3. Tyfon, cv. Obriy in the fruiting phase
Таблиця 6. Продуктивність рослин та структура врожаю загальної біомаси тифону залежно від формових
та сортових особливостей у період достигання насіння (n=10)
Table 6. Plant productivity and harvest composition of total biomass of tyfon plant depending on the varietal
characteristics during the period of ripening of seeds (n = 10)
Форма, сорт тифону
Загальна
біомаса, г
Надземна маса, г
% від загальної
маси
Маса коренів, г
% від загальної
маси
ФЕОТФВС 720 625 86,8 95 13,2
ФЕОТФВ 595 515 86,6 80 13,4
‘Обрій’ 975 870 89,2 105 10,8
‘Фітопал’ 955 845 88,5 110 11,5
‘Оракам’ 530 485 91,5 45 8,5
Таблиця 5. Маса 1000 шт. та діаметр насіння різних форм та сортів рослин тифону
Table 5. Weight of 1000 pсs. and the diameter of seed of plants of forms and varieties of tyfon
Форма, сорт тифону Маса 1000 шт. насіння, г Діаметр насіння, мм
ФЕОТФВС 2,2—2,6 1,46—1,56
ФЕОТФВ 3,9—4,9 1,65—1,85
‘Обрій ‘ 4,4—5,2 1,95—2,00
‘Фітопал’ 3,9—4,7 1,71—1,86
‘Оракам’ 3,7—4,9 1,86—1,94
Найбільша кількість насінин у стручку харак-
терна для основного стебла. За всіма досліджу-
ваними показниками між формами та сортами
рослин установлено значні відмінності. За кіль-
кістю стручків на основному стеблі та їх діамет-
ром переважав сорт Обрій, за кількістю насінин
25ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному...
Таблиця 8. Вміст сухої речовини в надземній масі рослин
тифону та її вихід з урожаєм залежно від формових та
сортових особливостей у період достигання насіння
Table 8. Dry matter content in the above-ground mass
of tyfon plant and its yeild depending on the varietal
characteristics during the period of ripening of seeds
Форма, сорт
тифону
Вміст сухої
речовини в над-
земній масі, %
Вихід сухої
речовини з над-
земної маси, т/га
ФЕОТФВС 31,5 16,7
ФЕОТФВ 30,34 13,3
‘Обрій’ 34,02 25,2
‘Фітопал’ 32,09 23,0
‘Оракам’ 31,82 13,1
маса 1000 шт. становить 3,7—4,9 г. Діаметр на-
сіння тифону також залежить від сортових та
формових особливостей рослин і становить
від 1,46 до 2,00 мм.
Вегетаційний період при вирощуванні рос-
лин на фітомасу залежно від умов вегетації,
формових та сортових особливостей і елемен-
тів технології вирощування становить від 230
до 250 діб, на насіння — від 280 до 300 діб, в
окремі роки та для пізних сортів — до 320 діб.
Форми та сорти тифону суттєво відрізня-
ються за продуктивністю біомаси (табл. 6).
Із досліджуваних зразків рослин найбільшу
загальну біомасу формували рослини сортів
Обрій та Фітопал. У структурі урожаю 86,6—
91,5 % припадає на надземну масу, 8,5—13,4 % —
на коріння.
Як індивідуальна продуктивність рослини,
так і загальний показник на одиницю площі
залежав від формових та сортових особливос-
тей тифону (табл. 7).
Найбільшу загальну біомасу та надземну
масу формували рослини сортів Обрій та Фі-
топал. У цілому всі зразки тифону вирізняють-
ся високою продуктивністю фітомаси.
Як високоурожайна культура, тифон забез-
печує значний вихід сухої речовини з одиниці
площі (табл. 8).
Вміст сухої речовини в надземній масі в пе-
ріод достигання насіння у рослин становить
від 30,34 до 34,02 %, вихід сухої речовини —
13,1—25,2 т/га. Найбільший вміст сухої речо-
вини в надземній масі та її вихід з урожаєм за-
безпечили рослини сортів Обрій та Фітопал.
Досліджено енергетичну цінність тифону за-
лежно від умов вегетації, сортових і формових
особливостей, елементів технології культиву-
вання, фази розвитку та органів рослин. Важли-
ве значення має оцінка енергетичної цінності
основної продукції (насіння та олії), а також по-
бічної продукції (надземної маси — соломи).
Завдяки великому виходу сухих речовин з
одиниці площі та її калорійності тифон забез-
печує високий вихід енергії з урожаєм над-
земної маси (табл. 9).
Досліджувані зразки вирізнялися за кіль-
кістю енергії в одиниці продукції (від 4121 до
Таблиця 7. Продуктивність рослин тифону
залежно від формових та сортових особливостей
у період достигання насіння, т/га
Table 7. Tyfon plant productivity depending
on the varietal characteristics during the period
of ripening of seeds, t/ha
Форма, сорт
тифону
Загальна
біомаса
Надземна
маса
Маса
коренів
ФЕОТФВС 61,2 53,1 8,1
ФЕОТФВ 50,6 43,8 6,8
‘Обрій’ 82,9 74,0 8,9
‘Фітопал’ 81,2 71,8 9,4
‘Оракам’ 45,1 41,2 3,9
Таблиця 9. Енергетична цінність надземної маси тифону
залежно від формових особливостей рослин
у фазу достигання насіння
Table 9. Energy value of the above-ground mass of tyfon
depending on the varietal characteristics during the period
of ripening of seeds
Форма, сорт
тифону
Вихід енергії,
ккал/кг
Вихід енергії
з надземної
маси, Гкал/га
ФЕОТФВС 4195 70,1
ФЕОТФВ 4135 55,0
‘Обрій’ 4490 113,2
‘Фітопал’ 4121 94,8
‘Оракам’ 4176 54,7
26 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Д.Б. Рахметов, С.О. Рахметова
Таблиця 10. Насінна продуктивність та структура врожаю насіння рослин тифону залежно від формових
та сортових особливостей (n=10)
Table 10. Productivity and harvest composition of seeds of tyfon plant depending on the varietal characteristics (n = 10)
Форма,
сорт тифону
Маса насіння, г Структура урожаю насіння, %
з рослини
з основного
стебла
з бічних пагонів
І порядку
з основного
стебла
з бічних пагонів
І порядку
ФЕОТФВС 58 9 49 15,5 84,5
ФЕОТФВ 36 4 32 11,1 88,9
‘Обрій’ 102 15 87 14,7 85,3
‘Фітопал’ 90 12 78 13,3 86,7
‘Оракам’ 44 9 35 20,5 79,5
Таблиця 11. Урожайність насіння тифону та вихід сухої речовини з урожаєм залежно від формових
та сортових особливостей
Table 11. The yield of seeds of tyfon plant and dry matter yield of harvest depending on the varietal characteristics
Форма, сорт тифону Урожайність насіння, кг/га
Вміст сухої речовини
в насінні, %
Вихід сухої речовини
з урожаєм насіння, кг/га
ФЕОТФВС 3698 91,3 3376
ФЕОТФВ 2600 92,1 2395
‘Обрій’ 4508 91,5 4125
‘Фітопал’ 4437 91,1 4042
‘Оракам’ 3179 91,7 2915
Таблиця 13. Вихід олії з насіння тифону та його енергетична цінність залежно від формових
та сортових особливостей рослин
Table 13. Oil output from seeds of tyfon plant and its energy value depending on the varietal characteristics of plants
Форма, сорт
тифону
Вміст олії
в насінні, %
Вихід олії
з насіння, кг/га
Вихід енергії з олії,
ккал/кг
Вихід енергії з олії з урожаю
насіння, Гкал/га
ФЕОТФВС 41,7 1408 9309 14,4
ФЕОТФВ 41,3 989 9273 10,0
‘Обрій’ 45,1 1860 9450 19,2
‘Фітопал’ 42,8 1730 9447 18,0
‘Оракам’ 40,9 1192 9325 12,1
Таблиця 12. Енергетична цінність насіння тифону залежно від формових та сортових особливостей рослин
Table 12. Energy value of seeds of tyfon plant depending on the varietal characteristics
Форма, сорт тифону Вихід енергії з насіння, ккал/кг Вихід енергії з урожаєм насіння, Гкал/га
ФЕОТФВС 6215 23,0
ФЕОТФВ 6198 16,1
‘Обрій’ 6221 28,0
‘Фітопал’ 6273 27,8
‘Оракам’ 6297 20,0
27ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному...
4490 ккал/кг). Вони забезпечували великий
вихід енегії з одиниці площі — від 54,7 до
113,2 Гкал/га. За цим показником максималь-
ну енергоефективність мали сорти Обрій та
Фітопал.
За продуктивним потенціалом тифон серед
озимих капустяних культур значно переважає
суріпицю та конкурує з ріпаком. Окремі ви-
сокопродуктивні сорти навіть переважають
ріпак.
Для різних форм та сортів рослин тифону
характерна висока насінна продуктивність
(табл. 10).
Основна маса насіння формується на біч-
них пагонах І порядку (84,5—88,9 %). На част-
ку основного стебла припадає 11,1—20,5 %
маси насіння. Серед досліджуваних зразків
найбільшою насінною продуктивністю виріз-
нялися рослини сортів Обрій та Фітопал.
Форми та сорти тифону забезпечують уро-
жайність насіння від 2600 до 4508 кг/га (табл. 11).
За вмістом сухої речовини в насінні зразки
несуттєво вирізнялися на відміну від виходу
сухої речовини з урожаєм насіння. Як за уро-
жайністю насіння, так і за виходом сухої речо-
вини встановлено переважання рослин сортів
Обрій та Фітопал.
Насіння тифону має високу калорійність,
завдяки цьому різні форми та сорти забезпе-
чують великий вихід енергії з одиниці про-
дукції та на одиницю площі (табл. 12).
За теплоємністю насіння тифону займає
проміжне положення між надземною масою
та олією. Вихід енергії з 1 кг насіння стано-
вить від 6198 до 6297 ккал. На одиницю площі
рослини тифону залежно від формових та
сортових особливостей забезпечують від 16,1
до 28,0 Гкал/га. Серед досліджуваних зразків
найбільшим виходом енергії вирізнялися сор-
ти Обрій та Фітопал.
Завдяки високій урожайності насіння та
вмісту олії в ньому рослини тифону забезпе-
чують великий її вихід (табл. 13).
Вміст ліпідів у насінні залежно від формо-
вих та сортових особливостей рослин стано-
вив від 40,9 до 45,1 %, вихід олії — від 989 до
1860 кг/га. Олія тифону відзначається дуже ви-
сокою теплоємністю — від 9273 до 9450 ккал/кг.
З урахуванням високого виходу олії та її кало-
рійності різні зразки тифону дають великий
вихід енергії з урожаю насіння. Найвищі по-
казники притаманні для рослин сортів Обрій
та Фітопал.
Олія тифону характеризується високим вміс-
том ерукової кислоти [13]. Залежно від фор-
мових та сортових особливостей цей показник
становив від 23,888 до 25,694 %. В олії тифо-
ну також виявлено великий вміст олеїнової
(25,105—26,656 %), лінолевої (18,121—18,779 %),
ліноленової (9,154—9,912 %), гондоїнової, або
11-ейкозенової (9,742—10,586 %) жирних кис-
лот і достатній вміст пальмітинової, стеарино-
вої та арахінової жирних кислот.
Висновки
Таким чином, у результаті багаторічної інтро-
дукційної та селекційної роботи зібрано цін-
ний генофонд тифону. Виведено високоадап-
тивні форми і сорти, з них три включено до
Державного реєстру сортів рослин України.
Встановлено біолого-морфологічні та еколо-
гічні особливості рослин. Визначено біо хі-
мічний склад фітомаси і насіння залежно від
формових особливостей, умов вегетації та
особливостей культивування рослин. Дослі-
джено урожайний і продуктивний потенціал
тифону. Встановлено напрями використання
різних форм (кормові, технічні, енергетичні,
сидеральні рослини). Визначено жирнокис-
лотний склад олії. Дано енергетичну оцінку
основної (олія) та побічної (шрот, солома)
продукції при використанні рослин як біопа-
лива. Встановлено, що високоадаптивні сор-
ти рослин (Фітопал і Обрій) характеризують-
ся великою врожайністю фітомаси, насіння
та олійністю. Вони забезпечують значний ви-
хід з одиниці площі абсолютно сухої речови-
ни, характеризуються високою теплоємністю
сировини і виходом енергії.
1. Аветисян В.Е. Семейство крестоцветные (Bras-
sica ceae, или Cruciferae) / В.Е. Аветисян // Жизнь
растений. — М.: Просвещение, 1981. — Т. 5(1). —
С. 67—74.
28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Д.Б. Рахметов, С.О. Рахметова
2. Виноградов И.С. Сокращенное изложение систе-
мы покрытосеменных / И.С. Виноградов // Проб-
лемы ботаники. — М.;Л.: Изд. АН СССР, 1958. —
Вып. 3. — С. 9—66.
3. Возобновляемые растительные ресурсы / Д. Шпа-
ар, Д. Драгер, С. Каленская, Д. Рахметов; под общ.
ред. Д. Шпаар. — СПб.: Пушкин, 2006. — Т. 1. —
416 с.
4. Гур’єва І.Г. Кількісне визначення суми стероїдних
сполук у сировині тифону / І.Г. Гур’єва // Зб. наук.
пр. співр. НМАПО ім. П.Л. Шупика. — 2014. —
С. 267—270.
5. Каталог рослин відділу нових культур. — К.: Фіто-
соціоцентр, 2015. — 112 с.
6. Качур А. Тифон — очень вкусный сидерат. — 2015. —
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://
www.zemledelie.org.ua/gazeta/osen-2014/tifon-
ochen-vkusnyi-siderat.html8.
7. Методика проведення експертизи сортів тифону
(Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. × B. rapa
L.) на відмінність, однорідність і стабільність /
Д.Б. Рахметов, С.О. Рахметова, Н.В. Ліщук //
Офі ційний бюл. Державна служба з охорони на
сорти рослин. — К. : Алефа, 2000. — Вип. 2, ч. 2. —
С. 210—221.
8. Определитель высших растений Украины / Д.Н.
Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. —
К.: Наук. думка, 1987. — 548 с.
9. Подобед Л. Тифон — культура для крестьянского
хозяйства / Л. Подобед // Приусадебное хозяй-
ство. — 2012. — № 3. — [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.prihoz.ru/animals/full.
php?aid=1158
10. Рахметов Д.Б. Кормовые мальвы в агрофитоцено-
зах Лесостепи Украины: интродукция, биология,
сорта, возделывание / Д.Б. Рахметов. — К. : Фито-
социоцентр, 2000. — 288 с.
11. Рахметов Д.Б. Теоретичні та прикладні аспекти
інтродукції рослин в Україні / Д.Б.Рахметов. — К.:
Аграр Медіа Груп, 2011. — 398 с.
12. Рахметов Д.Б. Тифон тебе на язык... Перспек-
тивная культура для животноводов и биоэнерге-
тиков /Д.Б. Рахметов // Зерно. — 2014. — № 6. —
С. 66—78
13. Редька олійна і тифон — цінні олійні рослини для
біопалива / Д.Б. Рахметов, О.Л. Анд рущенко, С.О.
Рахметова, В.В. Фіщенко та ін. // Біологічні ресур-
си і новітні технології виробництва біопалив : Ма-
тер. наук. конф. (Київ, вересень, 2014). — К.: Фіто-
соціоцентр, 2014. — С. 73—82.
14. Семейство крестоцветные [Електроний ресурс]. —
Режим доступу: ttp://www.ecosystema.ru/08nature/
flowers/025s.htm
15. Система використання біоресурсів у новітніх біо-
технологіях отримання альтернативних палив /
Я.Б. Блюм, І.П. Григорюк, К.В. Дмитрук та ін. —
К.: Аграр Медіа Груп, 2014. — 360 с.
16. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тах-
таджян. — Л.: Наука, 1987. — 439 с.
17. Утеш Ю.А. Кормові ресурси флори України /
Ю.А. Утеш, М.Г. Лобас. — К.: Наук. думка, 1996. —
С. 189.
18. Brassica fodder crops for fall grazing. Center for Ag-
riculture, Univ. of Massachusetts, Amherst. 2012. —
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: /http://
extension.umass.edu/ cdle/fact-sheets/brassica-fod-
der-crops-fall-grazing
19. Cox-Ganser J.M. Evaluation of Brassica in grazing
systems for sheep: II. Blood composition and nutri-
ent status. Science. gov (United States) /J.M. Cox-
Gan ser Jung, G.A. Pushkin, R.L. Reid. — 2012. —
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://
extension.umass.edu/ cdle/fact-sheets/brassica-fod-
der-crops-fall-grazing.
20. Evaluation of Brassica in grazing systems for sheep:
I. Quality of forage and animal performance. Science.
gov (United States) / R.L. Reid, J.R. Puoli, G.A. Jung,
J.M. Cox-Ganser. — 2012. — [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://worldwidescience.org/topic-
pages/ h/hybrid +brassica +rapa.html
21. Kaneko Y. Interspecific and intergeneric hybridization
and chromosomal engineering of Brassicaceae crops /
Y. Kaneko, Sang Woo Bang. — 2014. — Vol. 64(1). —
Р. 14—22. — [Електроний ресурс]. — Режим до ступу:
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24987287
22. Kislichenko V. Lipophilic fraction of Brassica cam pestris
f. biennis leaves / V. Kislichenko, I. Zin chen ko // Chemis-
try of Natural Compounds. — 2013. — Vol. 49, N 2. —
Р. 334. — [Електронний ресурс]. — Режим до ступу:
http://connection.ebscohost. com/c/ artic les/88286375/
lipophilic-fraction-brassica-campestris-f-biennis-
leaves).
23. Tyfon, or Holland Greens Brassica rapa ‘Tyfon’ [Елект-
ронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.
hort. purdue.edu/newcrop/Crops/ Brassica_rapa_ty-
fon. Html
REFERENCES
1. Avetysjan, V.E. (1981), Semejstvo krestocvetnye (Bras-
sicaceae, ili Cruciferae) [Family Brassicaceae], Zhyzn
rastenyj, Moskva, vol. 5(1), pp. 67—74.
2. Vynogradov, Y.S. (1958), Sokrashhennoe yzlozhenye
systemy pokrytosemennyh [Short summary of an-
giosperms], Problemy botanyky [Problems of Botany],
M., L.: Yzd. AN SSSR, vyp. 3, pp. 9—66.
3. Shpaar, D., Draher, D., Kalenskaya, S. and Rakhme-
tov, D. (2006), Vozobnovlyaemye rastytel’nye resursy
[Renewable vegetation resources], Pushkyn, vol. 1,
416 p.
29ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному...
4. Gur’jeva, I.G. (2014), Kil’kisne vyznachennja sumy
steroi’dnyh spoluk u syrovyni tyfonu [Quantitative de-
termination of the amount of steroid compounds in
raw Tyfon], Zbirnyk naukovyh prac’ spivrobitnykiv
NMAPO im. P. L. Shupyka, pp. 267—270.
5. Katalog roslyn viddilu novyh kul’tur [Catalogue of
plants love new cultures] (2015), Kiev, Fitosociocentr,
112 p.
6. Kachur, A. (2015), Tyfon — ochen’ vkusnyj syderat [Ty-
fon — delicious green biomass], [Elektronnyj resurs]:
http://www.zemledelie.org.ua/gazeta/osen-2014/
tifon-ochen-vkusnyi-siderat.html
7. Rakhmetov, D.B., Rakhmetova, S.O. and Lishhuk, N.V.
(2008), Metodyka provedennja ekspertyzy sortiv tyfo-
nu (Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. ×
B. rapa L.) na vidminnist’, odnoridnist’ i stabil’nist’
[Methods of examination cultivars tyfon (Brassica cam-
pestris var. oleifera f. biennis D.C. × B. rapa L.) the dif-
ference, uniformity and stability]. Oficijnyj bjuleten’.
Derzhavna sluzhba z ohorony na sorty Roslyn. Kyiv,
Alefa, vyp. 2, ch. 2, pp. 210—221.
8. Dobrochaeva, D.N., Kotov, M.I., Prokudin, Yu.N., ta in.
(1987), Opredelitel vyisshih rasteniy Ukrainyi [The
determinant of higher plants of Ukraine], Kyiv, Nau-
kova dumka, 548 p.
9. Podobed, L. (2012), Tyfon — kul’tura dlja krest’janskogo
hozjajstva [Tyfon — the culture of peasant economy],
Pryusadebnoe hozjajstvo, N 3, [Elektronnyj resurs]:
http://www.prihoz.ru/animals/full.php?aid=1158
10. Rakhmetov, D.B. (2000), Kormovye mal’vy v agrofyto-
cenozah Lesostepy Ukrayny: yntrodukcyja, byologyja,
sorta, vozdelyvanye [Feed mallow agrophytocenoses
in forest-steppe of Ukraine: introduction, biology, va-
rieties, cultivation], Kyiv, Fytosocyocentr, 288 p.
11. Rakhmetov, D.B. (2011), Teoretychni ta prykladni as-
pekty introduktsiyi roslyn v Ukrayini [Theoretical and
practical aspects of plant introduction in Ukraine].
Kyiv, Ahrar Media Crup, 398 p.
12. Rakhmetov, D.B. (2014), Tyfon tebe na jazyk... Per-
spektyvnaja kul’tura dlja zhyvotnovodov y byoenerge-
tykov [Tyfon on your tongue... Perspective culture for
livestock and bioenergy]. Zerno, N 6, pp. 66—78.
13. Rahmetov, D.B. Andrushhenko, O.L., Rahmetova, S.O.,
ta in. (2014), Red’ka olijna i tyfon — cinni olijni rosly-
ny dlja biopalyva [Raphanus sativus L. var. оleiformis
Pers. and Typhon oil — valuable oil plants for biofuels]
“Biologichni resursy i novitni tehnologii’ vyrobnyctva
biopalyv” : mater. nauk. konferencii’ (Kiev, veresen’,
2014). Kyiv, Fitosociocentr, pp. 73—82.
14. Semejstvo krestocvetnye [Family cruciferous]. [Elekt-
ronyj resurs]. — Mode acces: ttp://www.ecosystema.
ru/08nature/flowers/025s.htm
15. Blyum, Ya.B., Grigoryuk, I.P., Dmitruk, K.V., Dubrovіn,
V.O. Yemec, A.I., Kaletnіk, G.M., Melnichuk, M.D., Mi-
ro nenko, V.G., Rakhmetov, D.B., Sibіrnij, A.A. and Ci-
gankov, S.P. (2014), Sistema vykorystannya bіoresursіv
i novіtnіkh bіotekhnologіya otrymannya alternaty-
vnykh palyv [System of bioresources usage and mod-
ern biotechnology in production of alternatives fuels].
Kyiv, Agrar Medіa Grup, 360 p.
16. Tahtadzhjan, A.L. (1987), Systema magnolyofytov
[The system in magnoliofitov]. Leningrad, Nauka,
439 p.
17. Utesh, Ju.A. and Lobas, M.G. (1996), Kormovi resursy
flory Ukrai’ny [Feed Resources flora Ukraine]. Kiev,
Nauk. dumka, p. 189.
18. Brassica fodder crops for fall grazing (2012), Center
for Agriculture, Univ of Massachusetts, Amherst [Ele-
ktronnyy resurs]: /http://extension.umass.edu/ cdle/
fact-sheets/brassica-fodder-crops-fall-grazing
19. Cox-Ganser, J.M., Jung, G.A., Pushkin, R.T. and Reid,
R.L. (2012), Evaluation of Brassicas in grazing sys-
tems for sheep: II. Blood composition and nutrient
status. Science.gov (United States) [Elektronnyy re-
surs]: http: //extension.umass.edu/cdle/fact-sheets/
brassica-fodder-crops-fall-grazing.
20. Reid, R.L., Puoli, J.R., Jung, G.A. and Cox-Ganser, J.M.
(2012), Evaluation of Brassicas in grazing systems for
sheep: I. Quality of forage and animal performance.
Science.gov (United States), [Elektronnyy resurs]:
http://worldwidescience.org/ topicpages/h/hybrid +bras-
sica +rapa.html
21. Kaneko, Y. and Bang, S. (2014), Interspecific and in-
tergeneric hybridization and chromosomal engi neer ing of
Brassicaceae crops, vol. 64(1), pp. 14—22, [Elektronnyy
resurs]: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24987287
22. Kislichenko, V. and Zinchenko, I. (2013), Lipophilic
fraction of Brassica campestris f. biennis leaves //
Chemistry of Natural Compounds, vol. 49, N 2, p. 334,
[Elektronnyy resurs]: http://connection.ebscohost. com/
c/articles/88286375/ lipophilic-fraction-brassica-cam-
pestris-f-biennis-leaves)
23. Tyfon, or Holland Greens Brassica rapa ’Tyfon’ (1992),
[Elektronnyy resurs]: https://www.hort. purdue.edu/
newcrop/Crops/ Brassica_rapa_ tyfon. Html
Рекомендував до друку П.А.Мороз
Надійшла до редакції 30.03.2015 р.
30 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Д.Б. Рахметов, С.О. Рахметова
Д.Б. Рахметов, С.А. Рахметова
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ИТОГИ ИНТРОДУКЦИИ И СЕЛЕКЦИИ
ТИФОНА (BRASSICA RAPA L. × B. CAMPESTRIS
F. BIENNIS DC.) В НАЦИОНАЛЬНОМ
БОТАНИЧЕСКОМ САДУ им. Н.Н. ГРИШКО
НАН УКРАИНЫ
Цель работы — подвести итоги интродукционной и се-
лекционной работы с тифоном (Brassica rapa L. × B. cam-
pestris f. biennis DC.) в Национальном ботаническом
саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины, установить био-
лого-морфологические особенности, продуктивный и
энергетический потенциал разных форм и сортов.
Материал и методы. Использованы полевые, интро-
дукционные, биоморфологические и селекционные
методы. Химические анализы проведены в биохими-
ческой лаборатории отдела новых культур Нацио-
нального ботанического сада им. Н.Н. Гришко НАН
Украины. Содержание липидов в семенах определяли
методом обезжиренного остатка с помощью аппарата
Сокслета, триглицеридный состав масла — методом
неводной обратно-фазовой жидкостной хроматогра-
фии. Определение энергетической ценности образ-
цов осуществляли на калориметре «ИСО- 200».
Результаты. Вследствие многолетней интродукцион-
ной и селекционной работы с тифоном собран цен-
ный генофонд, выведены высокоадаптивные формы
и сорта, из них три включены в Государственный ре-
естр сортов растений Украины. Установлены биолого-
морфологические, экологические и аллелопатичес-
кие особенности растений. Определен биохимиче-
ский состав фитомассы и семян в зависимости от
формовых особенностей, условий вегетации и осо-
бенностей культивирования растений. Исследован
урожайный и продуктивный потенциал тифона. Уста-
новлены направления использования разных форм
(кормовые, технические, энергетические и сидераль-
ные растения). Определен жирнокислотный состав
масла. Дана энергетическая оценка основной (масло)
и побочной продукции (шрот, солома) при использо-
вании растений как биотоплива.
Выводы. Установлено, что высокоадаптивные сорта
растений (Фитопал и Обрий) характеризуются значи-
тельной урожайностью фитомассы (81,6—93,5 т/га),
семян (4,4—4,5 т/га) и масличностью (1,73—1,86 т/га).
Они обеспечивают большой выход с единицы площа-
ди абсолютно сухого вещества (фитомасса — 23,0—
25,2 т/га, семена — 4,0—4,1 т/га), характеризуются
высокой теплоемкостью сырья (фитомасса — 4121—
4490 ккал/кг, семена — 6221—6273 ккал/кг, мас ло —
9450—9447 ккал/кг) и выходом энергии (фитомас-
са — 94,8—113,2 Гкал/га, семена — 27,8—28,0 Гкал/га,
масло — 18,0—19,2 Гкал/га).
Ключевые слова: тифон (Brassica rapa L. × B. campestris
f. biennis DC.), интродукция и селекция, биолого-мор-
фо логические особенности растений, формы и сорта,
продуктивность растений, энергетическая ценность.
D.B. Rakhmetov, S.О. Rakhmetova
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciencеs of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
SUMMARY OF INTRODUCTION AND BREEDING
OF TYFON (BRASSICA RAPA L. × B. CAMPESTRIS
F. BIENNIS DC.) IN M.M. GRIYSHKO NATIONAL
BOTANICAL GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE
The aim — to summarize of results on introduction and
breeding of Tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. bien-
nis DC.) in M.M. Gryshko National Botanical Garden of
the NAS of Ukraine and to establish biological, morpho-
logical characteristics, productive and energy potential of
different forms and varieties.
Material and Methods. Field, introduction, bio-morpholo-
gy and breeding methods were used. Chemical analyses
were performed in the biochemical laboratory of depart-
ment of new crops of M.M. Gryshko National Botanical
Garden of the NAS of Ukraine. Lipid content was estimated
using the Soxtherm extraction system. The energy value of
samples was calculated with the C200 calorimeter system.
Results. Long-term consequences of introduction and
breeding of Tyfon are presented. Valuable gene pool of Ty-
fon plants is collected. Highly adaptive forms and varieties
are bred, of which 3 are included in the State Register of
plants varieties of Ukraine. The biological, morphological,
ecological, and allelopathic characteristics of plants are es-
tablished. The biochemical composition of plant phyto-
mass and seeds depending on morphological features, veg-
etation conditions and specific cultivation conditions is
defined. Harvesting and productive potential of tyfon is de-
termined, possible feed, technical, energy, and nutritional
applications are presented. Fatty acid composition of oil is
evaluated. Energy values of the main product (oil) and by-
products (feed, straw) for biofuel production are given.
Conclusions. High yield of phytomass (81.6—93.5 t/ha),
seeds (4.4—4.5 t/ha), and oil content (1.73—1.86 t/ha) for
highly adaptive plants (Phytopal, Obriy) are established.
They provide a large output per unit area in absolute dry
matter (phytomass — 23.0—25.2 t/ha, seeds — 4.0—4.1 t/ha),
characterized by high heat capacity of raw material (phyto-
mass — 4121—4490 kcal/kg, seeds — 6221—6273 kcal/kg,
oil — 9450—9447— kcal/kg) and high energy output (phy-
tomass — 94.8—113.2 Gcal/ha, seeds — 27.8—28.0 Gcal/ha,
oil — 18.0 —19.2 Gcal/ha)
Key words: tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis
DC.), introduction and breeding, biological and morpho-
logical characteristics plant, forms and varieties, plant
productivity, energy value.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-161 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:40:02Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/d6/745fce1cf9cdcf86854c9c946a3eafd6.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1612019-11-11T08:13:14Z Summary of introduction and breeding of tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України Rakhmetov, D.B. Rakhmetova, S.О. The aim – to summarize of results on introduction and breeding of Tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine and to establish biological, morphological characteristics, productive and energy potential of different forms and varieties. Material and Methods. Field, introduction, bio-morphology and breeding methods were used. Chemical analyses were performed in the biochemical laboratory of department of new crops of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Lipid content was estimated using the Soxtherm extraction system. The energy value of samples was calculated with the C200 calorimeter system. Results. Long-term consequences of introduction and breeding of Tyfon are presented. Valuable gene pool of Tyfon plants is collected. Highly adaptive forms and varieties are bred, of which 3 are included in the State Register of plants varieties of Ukraine. The biological, morphological, ecological, and allelopathic characteristics of plants are established. The biochemical composition of plant phytomass and seeds depending on morphological features, vegetation conditions and specific cultivation conditions is defined. Harvesting and productive potential of tyfon is determined, possible feed, technical, energy, and nutritional applications are presented. Fatty acid composition of oil is evaluated. Energy values of the main product (oil) and byproducts (feed, straw) for biofuel production are given. Conclusions. High yield of phytomass (81.6–93.5 t/ha), seeds (4.4–4.5 t/ha), and oil content (1.73–1.86 t/ha) for highly adaptive plants (Phytopal, Obriy) are established. They provide a large output per unit area in absolute dry matter (phytomass – 23.0–25.2 t/ha, seeds – 4.0–4.1 t/ha), characterized by high heat capacity of raw material (phytomass – 4121–4490 kcal/kg, seeds – 6221–6273 kcal/kg, oil – 9450–9447 kcal/kg) and high energy output (phytomass – 94.8–113.2 Gcal/ha, seeds – 27.8–28.0 Gcal/ha, oil – 18.0–19.2 Gcal/ha). Мета роботи – підбити підсумки інтродукційної та селекційної роботи з тифоном (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, встановити біолого-морфологічні особливості рослин, продуктивний та енергетичний потенціал різних форм і сортів. Матеріал та методи. Використано польові, інтродукційні, біоморфологічні та селекційні методи. Хімічні аналізи проведено в біохімічній лабораторії відділу нових культур Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Вміст ліпідів у насінні визначали методом знежиреного залишку за допомогою апарата Сокслета, тригліцеридний склад олії – методом неводної обернено-фазової рідинної хроматографії. Визначення енергетичної цінності зразків здійснювали на калориметрі “ИСО-200”. Результати. Внаслідок багаторічної інтродукційної та селекційної роботи з тифоном зібрано цінний генофонд, виведено високоадаптивні форми і сорти, з них три включено до Державного реєстру сортів рослин України. Встановлено біолого-морфологічні, екологічні та алелопатичні особливості рослин. Визначено біохімічний склад фітомаси і насіння залежно від формових особливостей, умов вегетації та особливостей культивування рослин. Досліджено урожайний і продуктивний потенціал тифону. Встановлено напрями використання різних форм (кормові, технічні, енергетичні та сидеральні рослини). Визначено жирнокислотний склад олії. Дано енергетичну оцінку основної (олії) і побічної продукції (шроту, соломи) при використанні рослин як біопалива. Висновки. Встановлено, що високоадаптивні сорти тифону (Фітопал та Обрій) характеризуються великою врожайністю фітомаси (81,6–93,5 т/га), насіння (4,4–4,5 т/га ) та олійністю (1,73–1,86 т/га). Вони забезпечують значний вихід з одиниці площі абсолютно сухої речовини (фітомаса – 23,0–25,2 т/га, насіння – 4,0–4,1 т/га), характеризуються високою теплоємністю сировини (фітомаса – 4121–4490 ккал/кг, насіння – 6221–6273 ккал/кг, олія – 9450–9447 ккал/кг) та виходом енергії (фітомаса – 94,8–113,2 Гкал/га, насіння – 27,8—28,0 Гкал/га, олія – 18,0–19,2 Гкал/га). M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2015-11-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/161 10.5281/zenodo.2527182 Plant Introduction; Vol 68 (2015); 18-30 Інтродукція Рослин; Том 68 (2015); 18-30 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377714 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/161/151 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Rakhmetov, D.B. Rakhmetova, S.О. Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title | Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | Summary of introduction and breeding of tyfon (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| title_full | Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Підсумки інтродукції та селекції тифону (Brassica rapa L. × B. campestris f. biennis DC.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | підсумки інтродукції та селекції тифону (brassica rapa l. × b. campestris f. biennis dc.) у національному ботанічному саду ім. м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/161 |
| work_keys_str_mv | AT rakhmetovdb summaryofintroductionandbreedingoftyfonbrassicarapalbcampestrisfbiennisdcinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT rakhmetovaso summaryofintroductionandbreedingoftyfonbrassicarapalbcampestrisfbiennisdcinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT rakhmetovdb pídsumkiíntrodukcíítaselekcíítifonubrassicarapalbcampestrisfbiennisdcunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT rakhmetovaso pídsumkiíntrodukcíítaselekcíítifonubrassicarapalbcampestrisfbiennisdcunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni |