Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L.

Anatomical structure of lignified shoots of Calycanthus floridus L. was studied. The main features of shoot structure in the conditions of Volyn Polissya are defined. An analysis of anatomic topography, cross- and longitudinal sections of C. floridus lignified shoots show structural features of the...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Gavrylyuk, O.S.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2015
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/167
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121371862892544
author	Gavrylyuk, O.S.
author_facet	Gavrylyuk, O.S.
author_sort	Gavrylyuk, O.S.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:13:14Z
description	Anatomical structure of lignified shoots of Calycanthus floridus L. was studied. The main features of shoot structure in the conditions of Volyn Polissya are defined. An analysis of anatomic topography, cross- and longitudinal sections of C. floridus lignified shoots show structural features of the primary and secondary cortex. It is proved that the content of essential oils in secretory cells of parenhymatous tissues influence formation of callus in C. floridus cuttings. Found dependence is one of the causes of poor rooting of cuttings.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2527199
first_indexed	2025-07-17T12:40:06Z
format	Article
fulltext	67ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4 УДК 581.4 : 582.093 О.С. ГАВРИЛЮК Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Україна, 43025 Волинська область, м. Луцьк, пр-т Волі, 13 ОСОБЛИВОСТІ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ ОДНОРІЧНИХ ЗДЕРЕВ’ЯНІЛИХ ПАГОНІВ CALYCANTHUS FLORIDUS L. Вивчено анатомічну будову однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L. Виявлено основні особливості будови пагона в умовах Волинського Полісся. За результами аналізу анатомічної топографії поперечного та поздовжнього зрізу здерев’янілого пагона визначено структурні особливості будови первинної та вторинної кори. Доведено, що на формування калюсу у здерев’янілих живців C. floridus впливає вміст ефірних олій у секреторних клітинах паренхімних тканин пагона. Виявлена залежність є однією з причин поганого обкорінення живців. Ключові слова: Calycanthus floridа, анатомічна будова пагона, вегетативне розмноження. © О.С. ГАВРИЛЮК, 2015 В основі вегетативного розмноження, тобто утворення нових рослин з частин батьківської форми, лежить регенерація — відділена від бать ківського організму життєздатна частина вегетативного тіла утворює всі органи і розви- вається як самостійний організм [9]. Осно- вною перевагою вегетативного способу роз- множення над насіннєвим є можливість збе- рігти декоративні та інші господарсько-цінні ознаки відібраних сортів чи форм. Для біль- шості кущів найкращим методом вегетатив- ного розмноження є живцювання [1]. Біоло- гічною основою розмноження рослин живця- ми є їх здатність до регенерації втрачених органів, яка сформувалася в процесі філоге- незу [8]. Види і деякі внутрішньовидові так- сони відрізняються за цією здатністю, тому розмноження цим методом рослин різних таксонів не завжди є успішним. Наші багаторічні спостереження за росли- нами роду Calycanthus L. в умовах Волинської височини свідчать про те, що їх здерев’янілі живці обкорінюються не дуже добре. Зокрема обкорінення C. floridus L. при використанні ростових речовин становить 33—41 %, у контролі — 3,3 %. Мета дослідження — вивчити анатомічну будову здерев’янілих пагонів Calycanthus flo- ridа для з’ясування причини їх поганого об- корінення. Матеріал та методи Об’єкт дослідження — здерев’янілі пагони Calycanthus floridus. Рослинний матеріал заготовляли на агро- біологічній станції Східноєвропейського на- ціонального університету імені Лесі Українки. Для аналізу відбирали лише однорічні зде ре- в’янілі пагони із середньої та верхньої части- ни кущів з освітлених зовнішніх і середніх ді- лянок крони. Анатомічну будову пагонів досліджували в Казанському інституті біохімії та біофізики РАН (Росія) за допомогою стереомікроскопа STEMI 2000-C (Carl Zeiss) Contax — Aria. Результати та обговорення Характерною особливістю деревних рослин є те, що їх стебла представлені здебільшого вто- ринними тканинами. Найбільшу масу стано- вить вторинна ксилема. Первинна будова стеб- ла у деревних дводольних зберігається лише на верхівках пагона. Зовні стебло вкрите епі- дермою, під нею розташована багатошарова коленхіма, яка утворюється в первинній корі. Решта клітин первинної кори представлена паренхімними клітинами з розвиненими хло- ропластами [11]. Аналіз анатомічної будови однорічного здерев’янілого пагона засвідчив, що навколо невеликої центральної ділянки серцевини кон- центричними колами розташовуються річ ні 68 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4 О.С. Гаврилюк Рис. 1. Поперечний зріз однорічного здерев’янілого пагона Calycanthus floridus: Е — епідерма; В — волок- на; КП — кіркова паренхіма; Кс — ксилема; С — сер- цевина; Фл — флоема Fig. 1. The cross-section of one-year lignified shoot of Cal- ycanthus floridus: E — epidermis; B — fibers; KP — cortical parenchyma; Kc — xylem; C — core; Фл — phloem шари деревини з чітко помітною смужкою камбію (рис. 1). За ним розташовується ряд ділянок у формі трапецій флоеми, звернених широкою основою до камбію. Ділянки флое- ми пересікають поперек прошарки склеренхі- ми. Між ділянками флоеми розташована па- ренхіма у формі трикутників, спрямованих вер шиною до камбію, а основою — до пери- ферії. Від вершини трикутника в деревину вклинюється радіальний ряд клітин з темним вмістом. Це серцевинний промінь. У ксилемі він представлений одним рядом клітин. Ді- лянки флоеми, паренхіма серцевинних про- менів, яка розділяє ділянки флоеми, і пери- циклічна зона разом складають вторинну кору. Назовні від неї починається первинна кора, до складу якої входять слабко виражена ендодерма, паренхіма і пластинчаста коленхі- ма. Зверху стеб ло вкрите корком. Покривна тканина. Зовнішня частина зрізу є найбільш пігментованою. Лише на тонких ділянках добре простежується клітинна струк- тура. На поверхні корка зберігаються залиш- ки відмерлої первинної покривної тканини епідерми. Первинна кора. До нижнього боку корка прилягає шар дрібних клітин з блискучими білими стінками. Стінки тангентально потов- щені. Це живі клітини механічної тканини — пластинчастої коленхіми. Під коленхімою по- мітний відокремлений шар великих клітин паренхіми первинної кори. Ці клітини мають живий вміст, а деякі з них — друзи. Найглиб- ший шар клітин первинної кори — ендодерма виражений слабко. Вторинна кора. Це добре відособлена мор- фологічно і постійно функціонуюча частина стебла. Вторинна кора — один із трьох вели- ких блоків, які формують центральний ци- ліндр. Зовнішній шар вторинної кори, розта- шований під ендодермою, називають перици- клічною зоною. Вона багатошарова з чергу- ванням по колу груп клітин склеренхіми і паренхіми. У товщі вторинної кори добре по- мітні ділянки флоеми. На поперечному зрізі стебла вони мають форму трапеції, яка роз- ширюється в бік камбію і деревини та звужу- ється до периферії. Горизонтальні прошарки слабко здерев’янілої тканини складаються зі щільно розташованих клітин склеренхіми — 69ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4 Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L. луб’яних волокон. Стінки цих клітин настіль- ки потовщені, що порожнину клітини видно у вигляді точки. Між шарами луб’яних волокон розташовані інші елементи флоеми, які разом утворюють м’якший, або тонкостінний луб. До м’якого лубу відносять також паренхіму серцевинних променів. Ситоподібні трубки мають похилі ситоподібні пластинки, тому на поперечному зрізі їх не можна побачити пов- ністю, лише їх відрізки у вигляді темних плям. Ситоподібні трубки можна легко розгледіти через їх відносно великий розмір і відсутність рідкого вмісту, який простежується лише на поперечному розрізі. Поруч із ситоподібни- ми трубками розташовуються дрібні супрово- джуючі клітини з темним густим вмістом. Луб’яна паренхіма складається з дрібних клі- тин, схожих на супроводжуючі клітини, та- кож має густий вміст, розміщується більш- менш правильними рядами навколо ситопо- дібних трубок. Камбій. Межою між флоемою і деревиною є камбій — латеральна меристема, яка скла да- ється з типових дрібних тонкостінних велико- ядерних клітин, заповнених цитоплазмою, без великих вакуолей. Клітини камбію розташо- вані правильними радіальними рядами. Деревина — другий великий блок централь- ного циліндра. Вторинна деревина пред став- ле на річними кільцями, сформованими вна- с лі док неоднорідної будови деревини. Літньо- осін ня деревина містить судини малого діа- метра з переважанням трахеїд і лібриформу (рис. 2). На межі із серцевиною помітні невеликі виступи — ділянки первинної деревини, які складаються переважно з кільчастих і спіраль- них судин. Серцевина. У центрі стебла розташована тон- костінна паренхімна тканина з неоднорідних клітин, які відрізняються за розміром і харак- тером вмісту. Більш великі не мають живого вмісту, стінки їх дерев’яніють. Навколо розта- шовуються ще живі клітини, але зазвичай з темним вмістом, багатим на дубильні речови- ни. Ближче до деревини розташовані дрібніші клітини серцевини, зазвичай багаті на крох- маль. Це так звана перимедулярна зона. При переході до вторинної будови і розростанні тканин центрального циліндра первинна кора у стебла зберігається. В паренхімних тканинах стебла наявні секреторні клітини з ефірною олією [3]. Властивість виробляти ефірні олії не в усіх рослин виражена однаковою мірою. Їх вміст варіює в широких межах — від тисячної частки відсотка до 25 %. У молодих рослин вміст ефірних олій більше. На накопичення ефірних олій впливають різні чинники: клімат, світло, ґрунт, фаза розвитку рослин, вік. У пів- денних районах, на відкритих місцях, пухких та удобрених ґрунтах вміст ефірних олій збіль- шується, але за дуже високої температури по- вітря після випаровування він знижується. Накопичення ефірних олій у рослинах відбу- вається у секреторних клітинах (рис. 3). Біохімічна оцінка органів калікантів показа- ла, що вони містять ліналоол, цімол, лімонен, Рис. 2. Повздовжній зріз вторинної ксилеми Calycan- thus floridus: В — волокна; С — судини Fig. 2. Longitudinal section of secondary xylem of Caly- canthus floridus : B — fibers; C — vessels 70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4 О.С. Гаврилюк терпін, терпінеоли, цинеол, борнеол, пінен, каріофіллен — речовини ефірних олій аци- клічних, моноциклічних, біциклічних моно- терпенів та ароматних сполук [10]. Отже, здатність кущових рослин до обкорі- нення залежить від спадкових особливостей рослинного організму, здатності до утворення стеблових додаткових коренів, які своєю чер- гою залежать від активності меристематичних тканин. У калюсі при поділі меристематичних клітин формуються елементи судинної систе- ми, які сполучаються з провідною системою пагона. В місцях закінчення трахеїд і ситопо- дібних трубок, ближче до перидерми калюсу виникають групи ініціальних клітин, які роз- виваються в додаткові корені та вертикальні бічні пагони. На нашу думку, на утворення ка- люсу у здерев’янілих живців калікантів може впливати вміст ефірних олій у секреторних клітинах паренхімних тканин стебла. 1. Білик О.В. Укорінення стеблових живців деко- ративних форм деревних рослин / О.В. Білик // Рис. 3. Поперечний зріз стебла (гілки) Calycanthus floridus: КП — кіркова паренхіма; Кс — ксилема; К — камбій; Фл — флоема. Стрілкою показано включення Fig. 3. The cross-section of Calycanthus floridus stem (branch) : КП — cortical parenchyma; Кс — xylem; К — cambium; Фл — phloem. The arrow shows inclusions Проблеми експериментальної ботаніки та екології рослин: Зб. наук. пр.— К.: Наук. думка, 1997. — Вип. 1. С. 179—182. 2. Григора І.М. Курс загальної ботаніки / І.М. Григо- ра, І.М. Алейніков, В.І. Лушпа. — К.: Фітосоціо- центр, 2003. — 120 с. 3. Тахтаджян А.Л. Жизнь растений. Цветковые рас- тения / А.Л. Тахтаджян. — М.: Просвещение, 1980. — Т. 5, ч. 1. — С. 156—158. 4. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных расте- ний стеблевыми черенками / З.Я. Иванова. — К.: Наук. думка,1982. — 288 с. 5. Зиман С.М. Ілюстрований довідник з морфології квіткових рослин: Навч.-метод. посіб. / С.М. Зи- ман, С.Л. Мосякін, О.В. Булах. — Ужгород: Ме- діум, 2004. — 156 с. 6. Літвіненко С.Г. Сезонний ріст пагонів деревних ін- тродуцентів Атлантично-Північноамериканської флористичної області на Північній Буковині / С.Г. Літвіненко, Б.К. Термена // Наук. вісн. Чер- нівец. ун-ту: Зб. наук. пр. — Чернівці: ЧДУ, 1997. — Вип. 17: Біологія. — С. 95—99. 7. Мазуренко М.Т. Структура и морфогенез кустар- ников / М.Т. Мазуренко, А.П. Хохряков. — М.: Наука, 1977. — 160 с. 8. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: Навч. посіб. для вищих навчальних закладів / М.М. Мусієнко. — К.: Либідь, 2005. — 807 с. 9. Нечитайло В.А. Ботаніка. Вищі рослини: навч. по- сіб. для вищих навчальних закладів / В.А. Нечи- тайло, Л.Ф. Кучерява. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 432 с. 10. Олешко В.В. Биохимическая характеристика листь ев и стеблей каликантов / В.В. Олешко, О.С. Гав рилюк, Е.Н. Вергун // Лекарственные растения: фунда- ментальные и прикладные проблемы: Материалы I Междунар. науч. конф. — Новосибирск, 2013. — С. 210—213. 11. Стеблянко М.І. Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин: Навч. посіб. / М.І. Стеблянко, К.Д. Гонча- рова, Н.Г. Закорко. — К.: Вища шк., 1995. — 217 с. 12. Турецкая Р.Х. Приемы ускоренного размножения растений путем черенкования / Р.Х. Турецкая. — М.: Изд-во АН СССР,1949. — 167 с. REFERENCES: 1. Bіlik, O.V. (1997), Ukorіnennya steblovih zhivcіv dekorativnih form derevnih roslin [Rooting cuttings stem decorative forms of wood plants], Problemi eksperimental’noї botanіki ta ekologії roslin : zbіrnik nauk. prac’ [Problems of Experimental Botany and plant ecology: a collection of science papers]. Kyiv, Nauk. dumka, vyp. 1, pp. 179—182. 71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4 Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L. 2. Grigora, І.M., Alejnіkov, І.M. and Lushpa, V.І. (2003), Kurs zagal’noї botanіki [Course in General Botany]. Kyiv, Fіtosocіocentr, pp. 58—120. 3. Tahtadzhyan, A.L. (1980), Zhizn’ rastenij. Cvetkovye rasteniya [Plant life. Flowering plants]. Moscow, Pros- veshchenie, vol. 5., ch. 1, pp. 156—158. 4. Ivanova, Z.Yа. (1982), Biologicheskie osnovy i pri- yomy vegetativnogo razmnozheniya drevesnyh rastenij steblevymi cherenkami [Biological bases and methods of vegetative propagation of woody plants by stem cut- tings]. Kyiv, Nauk. dumka, 288 p. 5. Ziman, S.M., Mosjakіn, S.L. and Bulah, O.V. (2004), Іljustrovanij dovіdnik z morfologії kvіtkovih roslin: navchal’no-metodichnij posіbnik [Illustrated Guide to the morphology of flowering plants: Textbook]. Uzh- gorod, Medіum, 156 р. 6. Lіtvіnenko, S.G. and Termena, B.K. (1997), Sezonnij rіst pagonіv derevnih іntroducentіv Atlantichno-Pіv- nіchnoamerikans’koy floristichnoy oblastі na Pіv nіchnіj Bukovinі [Seasonal growth of shoots of exotic species of wood Atlantic-North American floristic region in Northern Bukovina], Naukovij vіsnik Chernіvec’kogo unіversitetu: Zbіrnik nauk. рrac, vyp. 17: Bіologіya [Scientific Bulletin of Chernivtsi University: Collec- tion of Science. works. Vol. 17: Biology]. Chernіvcі, CHDU, pp. 95—99. 7. Mazurenko, M.T. and Hohryakov, A.P. (1977), Struk- tura i morfogenez kustarnikov [Structure and morpho- genesis shrubs]. Moscow, Nauka, 160 p. 8. Musіenko, M.M. (2005), Fіzіologіya roslin: navch. posіb. dlya VNZ [Plant Physiology: teach. guidances. for high schools]. Kyiv, Libіd’, 807 p. 9. Nechitajlo, V.A. and Kucheryava, L.F. (2001), Botanіka. Vishchі roslini: navch. posіb. dlya VNZ [Botany. High- er plants: teach. guidances. for high schools]. Kyiv, Fіtosocіocentr, 432 p. 10. Oleshko, V.V., Gavrilyuk, O.S., and Vergun, E.N. (2013), Biohimicheskaya harakteristika list’ev i steblej kalikantov[Biochemical characterization of the leaves and stems calycanthus], Materialy I Mezhdunarod- noj nauchnoj konferencii: “Lekarstvennye rasteniya: fundamental’nye i prikladnye problem” [Proceedings of the I International scientific conference: “Me- dicinal Plants: Fundamental and applied problems”]. Novosibirsk, pp. 210—213. 11. Steblyanko, M.І., Goncharova, K.D. and Zakorko, N.G. (1995), Botanіka: Anatomіya і morfologіya roslin: Navch. Posіbnik [Botany: Anatomy and Morpho- logy of Plants: Training. manual]. Kyiv: Vishcha shk., pp. 204—217. 12. Tureckaya, R.H. (1949), Priyomy uskorennogo raz- mnozheniya rastenij putyom cherenkovaniya [Recep- tions rapid plant propagation by grafting]. Moscow, Izd-vo AN SSSR, 167 p. Рекомендувала до друку Н.В. Заіменко Надійшла до редакції 30.06.2015 р. О.С. Гаврилюк Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки, Украина, г. Луцк ОСОБЕННОСТИ АНАТОМИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ ОДНОЛЕТНИХ ОДРЕВЕСНЕВШИХ ПОБЕГОВ CALYCANTHUS FLORIDUS L. Изучено атомическое строение годичных одревес- невших побегов Calycanthus floridus L. Выявлены основные особенности строения побега в условиях Волынского Полесья. По результатам анализа анато- мической топографии поперечного и продольного среза одревесневшего побега определены структур- ные особенности строения первичной и вторичной коры. Доказано, что на формирование каллюса у одревесневших черенков C. floridus влияет содержа- ние эфирных масел в секреторных клетках паренхим- ных тканей. Выявленная зависимость является одной из причин низкого окоренения черенков. Ключевые слова: Calycanthus floridus L., анатомическое строение побега, вегетативное размножение. O.S. Gavrylyuk Lesya Ukrainka Eastern European National University, Ukraine, Lutsk PECULIARITIES OF ANATOMICAL STRUCTURE OF ANNUAL LIGNIFIED SHOOTS OF CALYCANTHUS FLORIDUS L. Anatomical structure of lignified shoots of Calycanthus flo- ridus L. was studied. The main features of shoot structure in the conditions of Volyn Polissya are defined. An analysis of anatomic topography, cross- and longitudinal sections of C. floridus lignified shoots show structural features of the primary and secondary cortex. It is proved that the content of essential oils in secretory cells of parenhymatous tissues influence formation of callus in C. floridus cuttings. Found dependence is one of the causes of poor rooting of cut- tings. Key words: Calycanthus floridus L., anatomic structure of shoots, vegetative propagation.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-167
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:40:06Z
publishDate	2015
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/2a/4fa7c955ce5b179300820e38e72dbe2a.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1672019-11-11T08:13:14Z Peculiarities of anatomical structure of annual lignified shoots of Calycanthus floridus L. Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L. Gavrylyuk, O.S. Anatomical structure of lignified shoots of Calycanthus floridus L. was studied. The main features of shoot structure in the conditions of Volyn Polissya are defined. An analysis of anatomic topography, cross- and longitudinal sections of C. floridus lignified shoots show structural features of the primary and secondary cortex. It is proved that the content of essential oils in secretory cells of parenhymatous tissues influence formation of callus in C. floridus cuttings. Found dependence is one of the causes of poor rooting of cuttings. Вивчено анатомічну будову однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L. Виявлено основні особливості будови пагона в умовах Волинського Полісся. За результатами аналізу анатомічної топографії поперечного та поздовжнього зрізу здерев’янілого пагона визначено структурні особливості будови первинної та вторинної кори. Доведено, що на формування калюсу у здерев’янілих живців C. floridus впливає вміст ефірних олій у секреторних клітинах паренхімних тканин пагона. Виявлена залежність є однією з причин поганого обкорінення живців. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2015-11-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/167 10.5281/zenodo.2527199 Plant Introduction; Vol 68 (2015); 67-71 Інтродукція Рослин; Том 68 (2015); 67-71 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377714 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/167/157 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Gavrylyuk, O.S. Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L.
title	Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L.
title_alt	Peculiarities of anatomical structure of annual lignified shoots of Calycanthus floridus L.
title_full	Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L.
title_fullStr	Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L.
title_full_unstemmed	Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L.
title_short	Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L.
title_sort	особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів calycanthus floridus l.
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/167
work_keys_str_mv	AT gavrylyukos peculiaritiesofanatomicalstructureofannuallignifiedshootsofcalycanthusfloridusl AT gavrylyukos osoblivostíanatomíčnoíbudoviodnoríčnihzderevânílihpagonívcalycanthusfloridusl

Особливості анатомічної будови однорічних здерев’янілих пагонів Calycanthus floridus L.

Institution

Ähnliche Einträge