Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
One of the potential areas of introduction of oak species in Ukraine is Caucasus. With the exception of English oak (Quercus robur L.), which is indigenous to the territory of Ukraine, there is growing 16 species of this genus, 6 of them (Q.castaneifolia C.A.Mey., Q. hartvissiana Stev., Q. iberica S...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2015
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/172 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860121392732700672 |
|---|---|
| author | Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. |
| author_facet | Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. |
| author_sort | Doroshenko, O.K. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:13:14Z |
| description | One of the potential areas of introduction of oak species in Ukraine is Caucasus. With the exception of English oak (Quercus robur L.), which is indigenous to the territory of Ukraine, there is growing 16 species of this genus, 6 of them (Q.castaneifolia C.A.Mey., Q. hartvissiana Stev., Q. iberica Stev., Q. imeretina Stev., Q. longipes Stev., Q. macranthera Fisch. et Mey.) were brought to the Arboretum of M.M. Grуshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Based on the literature and our own research, we summed up their introduction. We concluded that short-term observation of introductions, especially in juvenile age, do not give objective data about the success of their introduction. Reliable data can be obtained in the long term observations, which are sometimes measured in decades. Based on this principle, we were able to more objectively, compared to its predecessors, to come to conclusions. We note that from 6 introduced species of oak, only Q. macranthera can be attributed to successfully introduced species. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2527215 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:40:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
107ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
УДК 581.54,3
О.К. ДОРОШЕНКО, В.В. ОЛЕШКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
МОЖЛИВОСТІ ТА НАСЛІДКИ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ ДУБА
(QUERCUS L.) З ВЕЛИКОГО І МАЛОГО КАВКАЗУ У ДЕНДРАРІЇ
НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ім. М.М. ГРИШКА
НАН УКРАЇНИ
Одним з потенційних районів інтродукції видів дуба в Україну є Кавказ. За винятком дуба звичайного (Quercus ro-
bur L.), який є аборигеном для всієї території України, на Кавказі зростають 16 видів цього роду, 6 з них (Q. casta-
neifolia C.A. Mey.,Q. hartvissiana Stev., Q. iberica Stev., Q. imeretina Stev., Q. longipes Stev., Q. macranthera Fisch. et May.)
залучено до дендрарію Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. На підставі літературних
даних та результатів власних досліджень підбито підсумки їх інтродукції. Встановлено, що короткострокові спо-
стереження за інтродуцентами, особливо ювенільного віку, не дають змоги отримати об’єктивні дані щодо успішнос-
ті їх інтродукції. Найдостовірніші дані можна отримати при тривалих термінах спостережень, інколи — протягом
кількох десятиліть. З огляду на це нам вдалося зробити об’єктивніші висновки, ніж нашим попередникам. Із ін-
тродукованих з Кавказу видів дуба лише Q. macranthera можна вважати успішно інтродукованим.
Ключові слова: інтродукція, дуб, Кавказ.
© О.К. ДОРОШЕНКО, В.В. ОЛЕШКО, 2015
У пояснювальній записці до технічного про-
екту озеленення Ботанічного саду АН УРСР
від 1949 р.[1, 8] було передбачено залучити до
саду 47 видів і форм Quercus L. без зазначення
конкретних видів. За даними В.Ф. Денчика
[4], у 1960 р. їх колекція нараховувала всього
10 видів, з них 4 кавказького походження. Це
Q. castaneifolia C.A. Mey. — дуб каштанолистий,
Q. iberica Stev. — д. грузинський, Q. imeretina
Stev. — д. імеретинський та Q. longipes Stev. —
д. довгоніжковий. Як зазначив автор, стан усіх
рослин був добрим, вони швидко росли (річ-
ний приріст пагонів становив 60 і навіть 70 см),
не підмерзали (за винятком дуба каштанолис-
того). Останнє, на нашу думку, є не лише див-
ним, а й сумнівним, бо, за даними В.Ф. Ден-
чика, ріст пагонів тривав аж до вересня, що не
могло сприяти їх вчасному здерев’янінню. У
1974 р. М.Ф. Каплуненко [6] зробив другу
спробу підбити підсумки інтродукції видів
дуба у дендрарії. Кількість таксонів кавказь-
кого походження збільшилася на два види —
Q. hartvissiana Stev. — дуб Гартвіса та Q. macran-
thera Fisch. et Mey. — дуб великопиляковий.
Усі види вступили у фазу плодоношення.
Обережнішим у своїх висновках щодо ус-
пішності інтродукції зазначеної групи видів
дуба був С.С. Харкевич [13], посилаючись на
молодий вік рослин. На відміну від поперед-
ніх авторів [5, 7], він зафіксував підмерзання
пагонів у всіх видів дуба, найбільше — у Q. cas-
taneifolia та Q. iberica.
У своїй іншій монографії М.Ф. Каплуненко
[8] на підставі результатів десятирічних спо-
стережень за проходженням окремих феноло-
гічних фаз розвитку та візуальних обстежень
зовнішнього стану видів дуба зазначеної фло-
ристичної групи, дотримується думки про їх
високу зимо- та посухостійкість. Наші візу-
альні обстеження цих видів дуба не дають під-
став погодитися з такими висновками.
Мета досліджень — підбити підсумки ін-
тродукції видів дуба кавказького походження
на підставі результатів власних спостережень
та літературних даних [4, 6, 7, 13].
Матеріал та методи
Проведено 10-річні (2004—2013) всебічні об-
стеження рослин дуба віком понад 60 років та
108 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
дослідження щодо проходження фенологічних
фаз сезонного розвитку. Застосовано загаль-
ноприйняті методики візуального обстежен-
ня. Фенологічні спостереження проводили за
І.М. Бейдеман [2], зимостійкість визначали за
С.Я. Соколовим [11], посухостійкість — за
С.С. П’ятницьким [10], плодоношення — за
О.А. Калініченком [5], доброякісність насін-
ня — шляхом розрізання жолудів.
Результати та обговорення
Результати наших досліджень дають підставу
для висновків, які суттєво відрізняються від
описаних нашими попередниками [3, 5 ,7,
13]. Це зумовлюює необхідність зміни реко-
мендацій щодо використання досліджуваних
видів дуба в різних галузях народного госпо-
дарства регіону.
Дуб великопиляковий природно зростає май-
же по всій території Кавказу, але в північній
його частині і в причорноморських районах
трапляється зрідка. Перевагу віддає півден-
ним схилам, де зростає на висоті від 800 до
2400 м н. р. м. В умовах Кавказу відрізняєть-
ся високим ступенем зимостійкості. В оп ти-
мальних умовах досягає 28-метрової висоти
[3, 13].
У дендрарії вирощений з насіння, отрима-
ного з Кіровокана (Вірменія) у 1950 р. Напри-
кінці 2013 р. 61-річні дерева цього дуба мали
висоту 13—15 м, діаметр стовбура — 30—48 см.
Окремі дерева в закомелистій частині стовбу-
ра мали відшарування, спричинені вимерзан-
ням камбію. Найімовірніше, причиною цього
може бути походження посівного матеріалу
(м. Кіровакан). Інших пошкоджень низькими
зимовими температурами не виявлено.
Вегетацію розпочинає в кінці квітня, закін-
чує — в другій половині жовтня. Цвіте на по-
чатку травня. Плоди дозрівають у кінці серп-
ня — на початку вересня. Вихід доброякісного
насіння через масове ушкодження шкідника-
ми в окремі роки не перевищує 5—7 %.
Дуб Гартвіса природно поширений у ниж-
ньому гірському поясі (до 1400 м н. р. м.) За-
хідного Закавказзя в лісах колхідського типу
разом з буком східним (Fagus orientalis Lipsky).
Зрідка трапляється на Північному Кавказі у
верхів’ях річок Біла і Велика Лаба та їх при-
ток. Вважається теплолюбним мезофільним
видом. На багатих ґрунтах сягає 25-метрової
висоти [3].
У дендрарії ростуть два дерева, вирощені з
насіння, зібраного у 1948 р. на хребті Ачишко
Північного Кавказу. Нині ці 63-річні дерева
мають висоту 8—15 м, діаметр стовбура —
28—50 см. У суворі зими підмерзає частина
приросту річних пагонів. Значно більшої
шкоди рослинам завдають морозобоїни на
стовбурі, довжина яких сягає 8 м. Навесні, в
період активного росту, вони заростають, але
наступної зими з настанням сильних морозів
знову відкриваються щілиною до 5 см зав-
ширшки. Висока частота періодичності такої
форми пошкоджень призводить до утворен-
ня дуже закомелистої нижньої частини стов-
бура, зниження виходу та якості дере вини
(рис. 1).
Вегетацію розпочинає на початку другої де-
кади квітня, цвіте в першій декаді травня.
Листя набуває осіннього забарвлення в сере-
дині жовтня. Жолуді дозрівають на початку
жовтня. Вони масово вражаються ентомо-
шкідниками, через що їх доброякісність не
перевищує 10 %.
Дуб грузинський залучений до саду насін-
ням, зібраним одночасно (у 1948 р.) з насін-
ням дуба Гартвіса. Природно зростає по всій
території Кавказу, переважно на сухих і теплих
південних схилах у нижньому (400—1000 м
н. р. м.) гірському поясі. В посушливих умо-
вах Вірменії пояс його зростання зміщується
до 1100—1500 м абсолютної висоти. Перевагу
віддає багатим ґрунтам з рН 5-6, на яких до-
сягає 25 м заввишки [3]. На 01.10.2013 р. у
дендрарії зростали 11 рослин дуба грузин-
ського 63-річного віку. Дерева мають висоту
від 10 до 15 м, діаметр стовбура — 20—36 см. У
молодому віці в суворі зими пошкоджується
частина річного приросту пагонів. Характер-
ними є морозобоїни на стовбурі, довжина
яких сягає 3 м. Найбільшої шкоди зазнає від
вимерзання камбію, яке зовнішньо виявляєть-
ся через декілька років відшаруванням ко ри,
109ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії ...
а за його відсутності — плодовими тілами гри-
бів — руйнівників деревини на поверхні ко ри
(рис. 2).
Вегетацію розпочинає в третій декаді квіт-
ня, завершує — в першій половині жовтня.
Цвіте на початку травня. Плоди дозрівають у
другій декаді вересня. Врожай доброякісного
насіння через масове ушкодження жолудевим
довгоносиком становить 5—10 %.
Дуб довгоніжковий є ендеміком Східного
Закавказзя. Зростає на алювіальних ґрунтах у
низинах та річкових долинах, де утворює ту-
гайні ліси. У гори піднімається до висоти 1110 м
н. р. м. Досягає 30-метрової висоти. Вимогли-
вий до вологості ґрунту [7].
У дендрарії вирощений з насіння, отри-
маного у 1950 р. з Кавказу (Карауз). Із 7 ви-
саджених рослин станом на жовтень 2013 р.
залишилося п’ять, які у віці 62 роки мають
висоту 8—12 м, діаметр стовбура — 16—
36 см.
Зазвичай кожне дерево на висоті 0,2 м роз-
галужується на 2 чи 3 стовбури, що свідчить
про вимерзання частини річного приросту ще
в ювенільному віці з наступним його віднов-
ленням двома або трьома новими пагонами з
бічних бруньок. Крім того, в нижній частині
стовбура наявні морозобоїни і ділянки вимер-
зання камбію, через які відбулося зараження
деревини трухлявою гнилизною.
Вегетацію розпочинає в кінці квітня, за-
вершує — на початку жовтня. Цвіте у першій
декаді травня, жолуді дозрівають у першій де-
каді жовтня. Через масове пошкодження ен-
томошкідниками їх доброякісність не переви-
щує 10 %.
Дуб імеретинський є ендеміком Колхідської
низовини, де найкращі показники росту має
на багатих та вологих ґрунтах, досягаючи
30-метрової висоти [13]. У дендрарії було ви-
саджено дві рослини цього виду дуба, виро-
щені з насіння, отриманого у 1950 р. з лісової
дослідної станції м. Очамчира (Грузія). Нині в
колекції залишилось одне дерево дуба імере-
тинського, яке у віці 61 рік має висоту 15,5 м з
широко крислатою (24 × 24 м) кроною. Штамб
зовсім відсутній. На висоті 0,3 м стовбур роз-
Рис.1. Морозобоїна на стовбурі рослини
Quercus hartvissiana
Fig. 1. Frost-cleft in the trunk of plant of
Quercus hartvissiana
Рис. 2. Плодові тіла грибів на стовбурі
рослини Quer cus ibrica
Fig. 2. Fruit bodies of fungi in the trunk
of plant of Quercus ibrica
110 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
галужується на три могутні гілки діаметром
22, 48 та 66 см, кожна з яких розгалужується
на дві чи три дочірні. Такого характеру росту
дерево набуло через вимерзання майже всього
річного приросту ще в ювенільному віці і від-
новлення одразу з трьох бічних бруньок. У міс-
ці розгалуження стовбура наявний інший тип
зимового пошкодження — морозобоїни дов-
жиною 0,3 м. Перший екземпляр цього дуба
відмер через вимерзання камбію у закамелис-
тій частині стовбура, що спричинило загни-
вання деревини, а згодом і його вітровал.
Вегетацію розпочинає в третій декаді квіт-
ня, закінчує — в другій декаді жовтня. Цвіте
на початку травня. Дозрівання жолудів завер-
шується у другій половині вересня. Насіння
масово вражається ентомошкідниками, тому
його доброякісність не перевищує 10 %.
Дуб каштанолистий природно зростає у
Східному Закавказзі (південний макросхил
Великого Кавказу і Талиш), а також у прикас-
пійських районах Ірану. В оптимальних умо-
вах досягає 40—45 м висоти з діаметром стов-
бура до 1,5 м. Поширений від низин до верх-
нього гірського поясу і є найважливішою
лісоутворюючою породою. Належить до ре-
ліктів тургайської флори. Відзначається ме-
зофільністю та вимогливістю до трофності
ґрунту. Віддає перевагу схилам південної екс-
позиції [9].
У дендрарії було висаджено 8 екземплярів
цього дуба, вирощених з насіння, отриманого
у 1950 р. з Тбіліського ботанічного саду. На
1 жовтня 2012 р. у дендрарії зростають 5 дерев
дуба каштанолистого 61-річного віку. Дерева
мають висоту 20—22 м, діаметр стовбура —
42—60 см. При тривалому рості частина річ-
них пагонів пошкоджується низькими зимо-
вими температурами. У суворі зими страждає
від морозобоїн, довжина яких становить 8—10 м,
але найбільше — від вимерзання камбію, що
зов нішньо виявляється лише після відпадан-
ня кори на зруйнованій грибами деревині.
Згодом такі пошкодження призводять до ві-
тровалу вражених рослин (рис. 3).
Вегетацію розпочинає в третій декаді квіт-
ня, закінчує — в середині жовтня. Цвіте в пер-
шій декаді травня, жолуді дозрівають у першій
декаді жовтня. Плоди масово вражаються ен-
томошкідниками, тому їх доброякісність не
перевищує 15 %.
Таким чином, проаналізувавши результати
власних досліджень та порівнявши їх з дани-
ми попередників [1—4, 8], ми дійшли висно-
вку, що для отримання об’єктивних даних
щодо успішності інтродукції та для рекомен-
дацій щодо практичного використання до-
сліджених видів дуба необхідна організація
тривалих спостережень, зокрема у період три-
валої відсутності опадів, а також дії екстре-
мальних природних чинників як узимку (ано-
мально низькі температури), так і влітку (ано-
мально високими температурами). У першому
випадку це призводить до підмерзання або
вимерзання, у другому — до висихання як
надземної, так і підземної частини рослини. З
дослідженої нами групи видів дуба найбільш
витривалим виявився дуб великопиляковий,
Рис. 3. Стовбур рослини Quercus castaneifolia, враже-
ний трухлявою гнилизною
Fig. 3. The trunk of Quercus castaneifolia affected by rot
111ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії ...
який не лише добре росте, а і є й досить зимо-
та посухостійким. Інші види зазнають знач-
них регулярних пошкоджень унаслідок низь-
ких зимових температур у вигляді підмерзан-
ня пагонів, вимерзання камбію та морозобо-
їн, які призводять до враження деревини
патогенними грибами і як результат — до зна-
чного скорочення віку.
1. Архів Національного ботанічного саду ім. М.М. Гриш-
ка НАНУ. — Т. 57. — С. 64—100.
2. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии
растений и растительных сообществ / И.Н. Бей-
деман. — М.;Л.: Наука, 1974. — 156 с.
3. Гроссгейм А.А. Растительные богатства Кавказа /
А.А. Гроссгейм.— М.: Издание МОИП, 1952. —
631 с.
4. Денчик В.Ф. Дубы дендрария Ботанического сада
Академии нук УССР/ В.Ф. Денчик // Бюл. ГБС. —
1960. — № 37. — С. 26—29.
5. Калиниченко А.А. Семенная база дальневосточных
интродуцентов на Украине / А.А. Калиниченко.
К.: Урожай., 1970. — С. 89—92.
6. Каплуненко Н.Ф. Семейство Буковые: Деревья
и кустарники. Покрытосеменные: Справочник:
В 2 т. / Н.Ф. Каплуненко. — К.: Наук. думка,
1974. — 492 с.
7. Каплуненко Н.Ф. Интродукция дубов на Украину /
Н.Ф. Каплуненко. — К.: Наук. думка, 1981. —
164 с.
8. Пояснительная записка к технологическому про-
екту озеленения Ботанического сада Академии
наук УССР / М.М. Гришко, А.И. Соколовский,
Л.И. Рубцов, Д.Ф. Лихвар, Г.И. Стенунин. —
К.,1953. — С. 36—56.
9. Прилипко Л.И. Растительный покров Азербай-
джана / Л.И. Прилипко. — Баку: Элм, 1970. —
169 с.
10. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции /
С.С. Пятницкий. — М.: Изд-во с.-х. лит-ры, жур-
налов и плакатов, 1961. — 261 с.
11. Соколов С.Я. Современное состояние теории ак-
климатизации и интродукции растений / С.Я. Со-
колов // Интродукция растений и зеленое строи-
тельство. — М.; Л.: Изд-во АН УССР, 1957. —
Вып. 5. — С. 9—32.
12. Соколов С.Я. География древесных растений СССР /
С.Я. Соколов, О.А. Связева. — М.; Л.: Наука,
1965. — 268 с.
13. Харкевич С.С. Полезные растения природной
флоры Кавказа и их интродукция на Украине /
С.С. Харкевич. — К.: Наук. думка, 1966. — 304 с.
REFERENCES
1. Arhiv Natsionalnogo botanichnogo sadu im. M.M. Grish-
ka NANU, vol. 57, рp. 64 — 100.
2. Beydeman, I.N. (1974), Metodika izucheniy fenologii
rasteniy i rastitelnyih soobschestv [The methodology
studies phenology of plants and plant communities].
Moskow, Leningrad, Nauka, 156 p.
3. Grossgeym, A.A. (1952), Rastitelnyie bogatstva Kavka-
za [The vegetable wealth of Caucasus]. Moskow, Iz da-
nie mosk. ob-va ispit. prirody, 631 p.
4. Denchik, V.F. (1960), Duby dendrariya Botanichesko-
go sada Akademii nauk USSR [Oaks of Arboretum of
Botanical Garden of the Academy of Sciences of Uk-
raine], Byul. Glavn. botan. sada [Bulletin of the Main
Botanical Garden], N 37, pp. 26—29.
5. Kalinichenko, A.A. (1970), Semennaya baza dalnevos-
tochnyih introdutsentov na Ukraine [The seed of base
far Eastern exotic species in the Ukraine]. Kyiv, Uro-
zhay, pp. 89—92.
6. Kaplunenko, N.F. (1974), Semeystvo Bukovyie. Der-
evya i kustarniki. Pokryitosemennyie. Spravochnik
[The family of beech: Trees and shrubs. Angiosperms:
Directory]. Kyiv, Nauk. dumka, vol. 2, 492 p.
7. Kaplunenko, N.F. (1981), Introduktsiya dubov na Uk-
rainu [introduction oaks in Ukraine]. Kyiv, Nauk.
Dum ka, 164 p.
8. Gryshko, M.M., Sokolovskiy, A.I., Rubtsov, L.I., Lih-
var, D.F. and Stepunin, G.I. (1953), Poyasnitelnaya za-
piska k tehnologicheskomu proektu ozeleneniya Bo-
tanicheskogo sada Akademii nauk USSR [Ex planatory
note to the technological landscaping project of the
Botanical Garden of Academy of Sciences of the
USSR ]. Kyiv, pp. 36—56.
9. Prilipko, L.I. (1970), Rastitelnyiy pokrov Azerbay-
dzhana [The vegetation cover of Azerbaijan]. Baku,
Elm, 169 p.
10. Pyatnitskiy, S.S. (1961), Praktikum po lesnoy selektsii
[The vorkshop of forest selection ]. Moscow, Izd-vo
selhozliteratury, zhurnalov i plakatov, 261 p.
11. Sokolov, S.Ya. (1957), Sovremennoe sostoyanie teorii
akklimatizatsii i introduktsii rasteniy [The current sta-
te of the theory of acclimatization and plant introduc-
tion ], Introduktsiya rasteniy i zelenoe stroitelstvo [in-
troduction of plants and green building]. Moskow,
Leningrad, Izd-vo AN SSSR, vol. 5, pp. 9—32.
12. Sokolov, S. Ya. and Svyazeva, O.A. (1965), Geografiya
drevesnyih rasteniy SSSR [Geography woody plants of
the USSR]. Moskow, Leningrad, Nauka, 268 p.
13. Harkevich, S.S. (1966), Poleznyie rasteniya prirodnoy
floryi Kavkaza i ih introduktsiya na Ukraine [Useful
plants of the natural flora of the Caucasus and their
introduction in Ukraine]. Kyiv, Nauk. dumka, 304 p.
Рекомендував до друку М.І. Шумик
Надійшла до редакції 24.04.2015 р.
112 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 4
О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
А.К. Дорошенко, В.В. Олешко
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украинa, г. Киев
ВОЗМОЖНОСТИ И РЕЗУЛЬТАТЫ
ИНТРОДУКЦИИ ВИДОВ ДУБА (QUERCUS L.)
С БОЛЬШОГО И МАЛОГО КАВКАЗА
В ДЕНДРАРИИ НАЦИОНАЛЬНОГО
БОТАНИЧЕСКОГО САДА им. М.М. ГРИШКО
НАН УКРАИНЫ
Одним из потенциальных районов интродукции ви-
дов дуба в Украину является Кавказ. За исключением
дуба обыкновенного (Quercus robur L.), аборигена для
всей территории Украины, на Кавказе растут 16 видов
этого рода, 6 из них (Q. castaneifolia C.A. Mey., Q. hart-
vissiana Stev., Q. iberica Stev., Q. imeretina Stev., Q. longi-
pes Stev., Q. macranthera Fisch. et Mey.) были привлече-
ны в дендрарий Национального ботанического сада
им. Н.Н. Гришко НАН Украины.
На основании литературных данных и результатов
собственных исследований подведены итоги их ин-
тродукции. Установлено, что краткосрочные наблю-
дения за интродуцентами, особенно ювенильного воз-
раста, не позволяют получить объективные данные об
успешности их интродукции. Достоверные данные
можно получить при длительных сроках наблюдений,
иногда — в течение нескольких десятилетий. С учетом
этого нам удалось сделать более объективные выводы,
чем нашим предшественникам. Из интродуцирован-
ных с Кавказа видов дуба только Q. macranthera можно
отнести к успешно интродуцированным.
Ключевые слова: интродукция, дуб, Кавказ.
O.K. Doroshenko, V.V. Oleshko
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
POSSIBILITIES AND CONSEQUENCES
OF THE INTRODUCTION OF OAK (QUERCUS L.)
SPECIES FROM GREATER AND LESSER CAUCASUS
IN THE ARBORETUM OF M.M. GRУSHKO
NATIONAL BOTANICAL GARDEN OF THE NAS
OF UKRAINE
One of the potential areas of introduction of oak species
in Ukraine is Caucasus. With the exception of English
oak (Quercus robur L.), which is indigenous to the terri-
tory of Ukraine, there is growing 16 species of this genus,
6 of them (Q.castaneifolia C.A.Mey., Q. hartvissiana Stev.,
Q. iberica Stev., Q. imeretina Stev., Q. longipes Stev.,
Q. macranthera Fisch. et Mey.) were brought to the Arbo-
retum of M.M. Grуshko National Botanical Garden of
the NAS of Ukraine. Based on the literature and our own
research, we summed up their introduction. We conclud-
ed that short-term observation of introductions, espe-
cially in juvenile age, do not give objective data about the
success of their introduction. Reliable data can be ob-
tained in the long term observations, which are some-
times measured in decades. Based on this principle, we
were able to more objectively, compared to its predeces-
sors, to come to conclusions. We note that from 6 intro-
duced species of oak, only Q. macranthera can be attrib-
uted to successfully introduced species.
Key words: introduction, oak, Caucasus.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-172 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:40:10Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/b5/cc3f2dcd319014d5d2710e6a06ea10b5.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1722019-11-11T08:13:14Z Possibilities and consequences of the introduction of oak (Quercus L.) species from Greater and Lesser Caucasus in the arboretum of M.M. Grуshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. One of the potential areas of introduction of oak species in Ukraine is Caucasus. With the exception of English oak (Quercus robur L.), which is indigenous to the territory of Ukraine, there is growing 16 species of this genus, 6 of them (Q.castaneifolia C.A.Mey., Q. hartvissiana Stev., Q. iberica Stev., Q. imeretina Stev., Q. longipes Stev., Q. macranthera Fisch. et Mey.) were brought to the Arboretum of M.M. Grуshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Based on the literature and our own research, we summed up their introduction. We concluded that short-term observation of introductions, especially in juvenile age, do not give objective data about the success of their introduction. Reliable data can be obtained in the long term observations, which are sometimes measured in decades. Based on this principle, we were able to more objectively, compared to its predecessors, to come to conclusions. We note that from 6 introduced species of oak, only Q. macranthera can be attributed to successfully introduced species. Одним з потенційних районів інтродукції видів дуба в Україну є Кавказ. За винятком дуба звичайного (Quercus robur L.), який є аборигеном для всієї території України, на Кавказі зростають 16 видів цього роду, 6 з них (Q. castaneifolia C.A. Mey.,Q. hartvissiana Stev., Q. iberica Stev., Q. imeretina Stev., Q. longipes Stev., Q. macranthera Fisch. et May.) залучено до дендрарію Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. На підставі літературних даних та результатів власних досліджень підбито підсумки їх інтродукції. Встановлено, що короткострокові спостереження за інтродуцентами, особливо ювенільного віку, не дають змоги отримати об’єктивні дані щодо успішності їх інтродукції. Найдостовірніші дані можна отримати при тривалих термінах спостережень, інколи – протягом кількох десятиліть. З огляду на це нам вдалося зробити об’єктивніші висновки, ніж нашим попередникам. Із інтродукованих з Кавказу видів дуба лише Q. macranthera можна вважати успішно інтродукованим. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2015-11-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/172 10.5281/zenodo.2527215 Plant Introduction; Vol 68 (2015); 107-112 Інтродукція Рослин; Том 68 (2015); 107-112 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377714 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/172/162 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title | Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | Possibilities and consequences of the introduction of oak (Quercus L.) species from Greater and Lesser Caucasus in the arboretum of M.M. Grуshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| title_full | Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Можливості та наслідки інтродукції видів дуба (Quercus L.) з Великого і Малого Кавказу у дендрарії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | можливості та наслідки інтродукції видів дуба (quercus l.) з великого і малого кавказу у дендрарії національного ботанічного саду ім. м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/172 |
| work_keys_str_mv | AT doroshenkook possibilitiesandconsequencesoftheintroductionofoakquercuslspeciesfromgreaterandlessercaucasusinthearboretumofmmgrushkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT oleshkovv possibilitiesandconsequencesoftheintroductionofoakquercuslspeciesfromgreaterandlessercaucasusinthearboretumofmmgrushkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT doroshenkook možlivostítanaslídkiíntrodukcíívidívdubaquercuslzvelikogoímalogokavkazuudendraríínacíonalʹnogobotaníčnogosaduímmmgriškananukraíni AT oleshkovv možlivostítanaslídkiíntrodukcíívidívdubaquercuslzvelikogoímalogokavkazuudendraríínacíonalʹnogobotaníčnogosaduímmmgriškananukraíni |