Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Повідомлення 2. Експозиційні виділи
Results of a comparative study of the structure of artificial plant community on phyto-geographical plot “Caucasus” ot National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are presented. There are 8 main exposition sections of deciduous forests vegetation, 2 – coniferous forests, 2 – meadow and 1 – stepp...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2015
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/187 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121457453957120 |
|---|---|
| author | Shynder, O.I. |
| author_facet | Shynder, O.I. |
| author_sort | Shynder, O.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:12:52Z |
| description | Results of a comparative study of the structure of artificial plant community on phyto-geographical plot “Caucasus” ot National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are presented. There are 8 main exposition sections of deciduous forests vegetation, 2 – coniferous forests, 2 – meadow and 1 – steppe are formed. A small area ecotone shrub vegetation and ornamental dendrologic group also is presented. This is a result of long research work on plant introduction from Caucasus in conditions of Kyiv. Floristic structure formed ex situ plant communities in the area are first investigated and described. In a culture in plant communities more fewer species is observing than in the nature of the Caucasus. Also, the degree of cultural formation of plant communities is somewhat different. These degree from degradation to slow expansion observed. The most artificial plant communities are mature and permanent. They are complete design model of plant communities of the Caucasus. Comprehensive study of cultural plant communities can improve the quality of plant introduction. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2526940 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:40:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2
УДК 58.006:[581.522.4+(479)](477-25)
О.І. ШИНДЕР
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
РОСЛИННИЙ ПОКРИВ БОТАНІКО-ГЕОГРАФІЧНОЇ ДІЛЯНКИ
«КАВКАЗ» НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ім. М.М. ГРИШКА
НАН УКРАЇНИ. Повідомлення 2. Експозиційні виділи
Наведено результати інвентарно-порівняльного дослідження структури культурфітоценозів (експозиційних ви ділів)
на ботаніко-географічній ділянці «Кавказ» Національного ботанічного саду НАН України. В результаті тривалої
інт родукційної роботи на ділянці сформувалися 8 основних виділів широколистяних лісів, 2 — хвойних лісів, 2 — лучної
рослинності та 1 — степової. Також представлені виділи екотонної чагарникової рослинності і ден дрологічні деко-
ративні групи. Вперше досліджено та описано флористичну структуру штучно сформованих ін тродукційних фіто-
ценозів на ділянці. Порівняно з природними рослинними угрупованнями Кавказу штучні угруповання зазвичай пред-
ставлені значно меншою кількістю видів рослин. Ступінь формування і стабільність вивчених культурфітоценозів
різні — від поступової деградації до експансії сусідніх територій. Більшість досліджених культурфітоценозів є зрілими та
стабільними, їх можна розглядати як повноцінні спроектовані моделі рослинних угруповань Кавказу. Комплексне до-
слідження рослинного покриву ділянки «Кавказ» сприятиме проведенню інтродукції рослин на більш досконалому рівні.
Ключові слова: культурфітоценоз, модель, угруповання, Кавказ.
© О.І. ШИНДЕР, 2015
Ботаніко-географічна ділянка «Кавказ» у На-
ціональному ботанічному саду є осередком
інтродукції видів флори Кавказу в Україні.
Особливістю утримання колекційного фонду
живих рослин на ділянці є формування штуч-
них угруповань — культурфітоценозів, які мо-
делюють структуру природних аналогів. У зрі-
лих культурфітоценозах забезпечуються опти-
мальні умови для зростання багатьох інт ро-
дукованих видів рослин (зокрема рідкісних),
що сприяє формуванню їх повностанових чи-
сельних популяцій.
Ботаніко-географічна ділянка «Кавказ» роз-
ташована в південній частині Національного
ботанічного саду між ботаніко-гео гра фічними
ділянками «Середня Азія» (з пів ніч но-за хід-
ного боку) і «Крим» (із західного боку), ділян-
ками плодових культур та розсадником. Тери-
торія ділянки в цілому має пів денно-західний
ухил, але її північно-східна частина є вирівне-
ною невеликим підняттям, яке було значно
посилене куполоподібним насипом під час
створення ділянки («Кавказька гірка»). По-
мітну роль у рельєфі ділянки відіграє яружно-
бал кова система наддніпрянського горбогір’я.
Крутизна схилів у середньому досягає 10—20 °,
а перепад висот на ділянці становить від 130 м
н.р.м. (західний край) до 170 м н.р.м. («Кав-
казька гірка»), також є прямовисний обрив
висотою до 5 м. У ґрунтовому покриві пере-
важає сірий ґрунт на лесах і лесоподібних гли-
нах. До господарського освоєння на цій тери-
торії, ймовірно, існувала діброва.
У 1949—1951 рр. під деревні насадження
кавказьких порід було відведено близько 6 га
території ботанічного саду. Основні роботи з
планування ділянки і закладання насаджень
розпочалися у 1952—1954 рр. за техно-робочим
проектом С.С. Харкевича і під його керівни-
цтвом [2]. Згідно з проектом рослинний по-
крив Кавказу мав бути представлений на ді-
лянці якомога повніше. Планувалося відтво-
рити 8 основних типів рослинності (листяні і
хвойні ліси, аридне рідколісся, чагарникові
зарості, пустельну, степову, високогірно-луч-
ну, нагірно-ксерофільну та скельно-осипну
тра в’янисту рослинність) і 30 підтипів (класів
формацій) рослинності (рис. 1). З метою за-
безпечення сприятливих умов для формуван-
ня такої фіторізноманітності на ділянці пе-
11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2
Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки «Кавказ» Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка...
редбачалося створення гідрологічної системи,
зокрема озер, кам’янисто-щебенистих наси-
пів і споруд.
Плани С.С. Харкевича загалом були гранді-
озними. За період своєї діяльності він інтро-
дукував у насадження ділянки до 1600 видів
судинних рослин флори Кавказу. Більшість з
них було вперше інтродуковано в Україні.
Сформовані на ділянці флорокомплекси мали
широкий екологічний діапазон — від при бе-
режно-водних до напівпустельних.
Підсумки інтродукції та акліматизації ба-
гатьох видів висвітлено у працях С.С. Хар ке-
ви ча [2, 3]. Його роботи були присвячені пе-
реважно пошуку нових корисних рослин кав-
казь кої флори, а також їх систематиці та ви-
вченню біологічних особливостей в умовах
первинної культури. Значно пізніше, з виок-
ремленням екологічного напряму в біології,
інтродукційні дослідження на ділянці набули
созологічного характеру і проводилися на по-
пуляційному рівні [1, 7]. Вивченню власне
культурфітоценозів та їх структури приділяли
мало уваги [1, 3, 6, 7]. Тому актуальним за-
вданням є інвентаризація як колекційного
фонду, так і експозиційних виділів на ділянці
«Кавказ». Наводимо перелік експозиційних
виділів ділянки та опис їх флористичної
структури за результатами проведеної інвен-
таризації [8].
Нині площа ділянки «Кавказ» становить
5,75 га. З часу створення її виділи зазнали
змін і коригувань, що вплинуло як на площу
ділянки (у бік зменшення виділів, які потре-
бували багато зусиль по догляду за ними), так
і на рослинний покрив експозицій (значне
зменшення видового різноманіття). Флорис-
тичне збіднення експозицій відбувалося з
різних причин, зокрема через не відповідність
екологічних вимог багатьох видів флори Кав-
казу кліматичним умовам Наддніпрянщини.
Такі угруповання, як напівпустельні, скельні,
при бе реж но-водні, аль пій ські тощо, вияви-
лися нестійкими і випали з рослинного по-
криву. За останні 20 років на ділянці сформу-
валися повноцінні лісові, лучні та чагарникові
модельні угруповання (культурфітоценози),
Рис. 1. Проектний план ділянки «Кавказ»
Fig. 1. The projected plan of the plot "Caucasus"
провідну роль в яких відіграють види-ін тро-
дуценти кавказького походження (рис. 2).
Найкраще на ділянці представлені виділи
лісової рослинності, загальна площа яких ста-
новить понад 3 га. На ділянці планувалося
представити понад 10 лісових формацій Пів-
нічно-Західного і Великого Кавказу та Закав-
каззя. Нині на ній сформувалися зрілі ши ро-
колистяно-лісові деревостани (буковий, ни-
зинних незатоплюваних лісів, кле ново-гра бо-
вий і липово-грабовий (Великого Кавказу),
талишський, великопиляково-дубового кри-
волісся, аридного рідколісся, березовий і па-
кленовий гаї), а також хвойні деревостани
(ялиновий і сосновий).
Буковий ліс флористично є найбагатшим
серед виділів листяних лісів. Він займає пло-
щу понад 0,5 га. Його деревостан сформував-
ся на основі насаджень, які за проектним пла-
ном мали представляти колхідські реліктові
ліси, букові ліси Великого Кавказу та частину
болотних лісів-вільшаників і незатоплюваних
12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2
О.І. Шиндер
лісів Кавказу. Буковий виділ займає схили
південної, південно-західної та західної екс-
позиції з ухилом 10—25 °. В його центральній
частині структура рослинного покриву є та-
кою: у деревостані (вік — 65 років; зімкне-
ність — 0,9—1,0) домінує Fagus orientalis Lipsky
(повнота — 6—8) з участю Tilia cordata Mill.
(1—2), Acer platanoides L. (1), Carpinus betulus L.
(1), Fraxinus excelsior L. та поодиноких особин
інших деревних порід. У середньощільному
підрості представлені A. platanoides з участю
поодиноких особин A. pseudoplatanus L. і Fagus
orientalis. У чагарниковому ярусі середньої
щільності домінує Sambucus nigra L. з участю
Euonymus europaea L., Philadelphus coronarius L.,
Grossularia uva-crispa (L.) Mill., Viburnum lanta-
na L. У трав’яному ярусі (проективне покрит-
тя — до 30%) представлені Aegopodium podagra-
ria L. (15 %), Asarum caucasicum N.Busch, Aspe-
rula taurica Pacz., Brunnera macrophylla I.M. Johnst.
(10 %), Convallaria majalis L., Doronicum macro-
phyllum Fisch., Dryopteris filix-mas (L.) Schott,
Impatiens parviflora DC., Lamium galeobdolon (L.)
L. (5 %), L. maculatum (L.) L., Lilium martagon
L. subsp. caucasicum Miscz. ex Grossh., Matteuc-
cia struthiopteris (L.) Tod., Orobanche alsatica Kir-
schl., Polygonatum multiflorum (L.) All., Symphy-
tum grandiflorum DC., Urtica dioica L., Viola sua-
vis M. Bieb. Дуже щільний покрив формують
ранньовесняні види — Allium ursinum L., Arum
albispathum Steven ex Ledeb., Corydalis caucasica
DC., C. cava (L.) Schweigg. & Korte, C. mar-
schalliana (Pall. ex Willd.) Pers., C. solida (L.)
Clairv, види роду Dentaria, Erythronium caucasi-
cum Woronow, Ficaria verna Huds., Galanthus cau-
casicus (Baker) Grossh., G. woronowii Losinsk.,
Scopolia caucasica Kolesn. ex Kreyer s. s. та інші
види. Подекуди на виділі щільний чагарнич-
ковий нижній ярус формує Hedera helix L.
Як видно з опису, на ділянці «Кавказ» сфор-
мувався зрілий і флористично багатий буко-
вий культурфітоценоз, який добре моделює
угруповання відповідних букових лісів кав-
казького регіону. Більшість кавказьких видів-
ін тродуцентів, які сформували ядро культур-
фі тоценозу, добре натуралізувалися в кліма-
тичних умовах м. Києва і створили повноста-
нові зрілі стійкі популяції. Це сприяє підтри-
манню стабільності модельного угруповання і
його загальній стійкості до інвазій адвентив-
них видів.
До букового виділу прилягають виділи ни-
зинних незатоплюваних лісів (із півночі) і сму-
га тугайного лісу (із заходу). Деревостан виділу
низинних лісів сформований Carpinus betulus,
Fraxinus exselsior та видами роду Ulmus з участю
Acer campestre L., Pterocarya pterocarpa (Michx.)
Kunth ex Iljinsk. та інших порід. До цього виді-
лу належить і частина виділу, на якому плану-
валося сформувати болотистий ліс — вільша-
ник з участю у деревостані вологолюбних ви-
дів родів Alnus та Quercus. Через водний дефіцит
ці види не прижилися і їх місце зайняли посу-
хостійкі деревні породи. Підлісок у цій частині
виділу добре виражений і густіший, ніж на бу-
ковому виділі. У підрості представлені ті самі
види, що і в деревостані, а у чагарниковому
ярусі — Sambucus nigra з незначною участю ін-
ших видів. Тра в’я ний ярус через значне при-
Рис. 2. Сучасні контури ділянки «Кавказ»: 1 — лісові
угруповання; 2 — луки; 3 — степ; 4 — дендрогрупи;
5 — «Кавказька гірка»
Fig. 2. Modern contours of the plot "Caucasus": 1 — forest
communities; 2 — meadows; 3 — step; 4 — wood groups;
5 — Caucasian Hill
13ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2
Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки «Кавказ» Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка...
гнічення під кле но во-в’язовим деревостаном
розріджений і дуже не стійкий.
З півдня до букового виділу прилягає виділ
широколистяних лісів Великого Кавказу. Йо го
деревостан сформований на основі насаджень
проектованих грабового і дубового лісу Вели-
кого Кавказу і лісу-вільшанику. У верхній час-
тині схилу в деревостані (зімкнутість — 0,9—
1,0) домінує Carpinus betulus (повнота — 8—9),
у нижній — Carpinus betulus (1—3), з Acer cam-
pestre (3—4), A. platanoides (2—3), Tilia platy-
phyllos Scop. (3—4) за участю інших видів. Тут
успішно зростає доросла особина рідкісного
виду —Acer velutinum Boiss. Ча гарниковий ярус
розріджений і сформований Sambucus nigra та
Viburnum lantana. Подекуди, особливо під гра-
бовим пологом, суцільне чагарничкове по-
криття формує Hedera helix, а на освітленіших
місцях верти кально-ча гар нич кове покриття
формують Lonicera caprifolium L. та інвазійний
вид Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. У
густому підрості представлені такі самі види,
що і в деревостані. Тра в’яний ярус дуже роз-
ріджений.
У південній частині ділянки «Кавказ» роз-
ташовані виділи талишського реліктового лісу
та аридного рідколісся. Рослинний покрив
талишського лісу представлений добре сфор-
мованим стійким і флористично багатим де-
ревостаном за участю багатьох лісових порід
(Acer pseudoplatanus, A. campestre, Carpinus betu-
lus, Fraxinus excelsior, F. oxycarpa Willd., Gledit-
sia caspica Desf., Quercus castaneifolia C.A. Mey.,
Tilia platyphyllos тощо). Усі види натуралізува-
лися і дають переважно густий самосів, утво-
рюючи щільний підлісок. Чагарниковий ярус
на виділі не густий. До його складу входять
Corylus avellana L., Sambucus nigra, Staphylea pin-
nata L. та інші види. Чагарнички представле-
ній Lonicera caprifolium, яка подекуди утворює
щільне покриття — як горизонтальне, так і
вертикальне. Трав’яний ярус порівняно щіль-
ний: проективне покриття весняної синузії —
до 90 %, літнього аспекту — 20—30 %. Навесні
у ньому представлені Allium paradoxum G. Don,
Arum albispathum, види роду Corydalis, Dentaria
quinquefolia M. Bieb., Fritillaria grandiflora Grossh.,
Paeonia caucasica (Schipcz.) Schipcz., Pimpinella
anthriscoides Boiss., Scilla siberica Haw., Viola
suavis та інші ефемероїди переважно кавказь-
кого походження. Влітку під щільним дерев-
ним пологом кількість вегетуючих тра в’я нис-
тих видів значно зменшується. В цю пору у
травостої представлені Aegopodium podagraria
(10 %), Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm., Hemero-
callis fulva (L.) L. (5 %), Lamium galeobdolon,
види роду Polygonatum, Torilis japonica (Houtt.)
DC., Viola suavis тощо. Загалом цей виділ має
велику наукову цінність як добре сформована
модель талишського лісу, яка придатна до по-
дальшого насичення кавказьких видів.
Аридне рідколісся розташоване на стрімко-
му схилі західної експозиції. У його дерево-
стані (повнота — 0,8—0,9) представлені види
ро дів Acer, Pyrus та Quercus, Elaeagnus angustifo-
lia L., Fraxinus oxycarpa, Tilia platyphyllos. Ці
види формують також розріджений підріст. У
не щільному чагарниковому ярусі представлені
Syringa vulgaris L., Swida australis (C.A. Mey.) Po-
jark. ex Grossh. та деякі інші види. Травостій фор-
мують синантропанти, зокрема Alliaria pe tio-
lata (M. Bieb.) Cavara & Grande і Poa bulbosa L.
Кілька лісових виділів на ділянці представ-
лені монодомінантними угрупованнями. Де-
ревостан березового гаю сформований Betula
litwinowii Doluch і B. pendula Roth. Через випад
дорослих березових дерев на цьому виділі слід
відмовитися від подальшого підтримання йо-
го монодомінантної структури. Густий чагар-
никовий ярус сформував Philadelphus coro-
narius. У трав’яному ярусі навесні у великій
кількості представлений Helleborus cauca sicus
A. Braun, Pimpinella anthriscoides і види роду
Corydalis, проте влітку тут вегетують переваж-
но адвентивні види.
Схильність до експансії на сусідні виділи
відзначено в угруповань великопиляководу-
бового криволісся і пакленового гаю. Дерево-
стан першого (повнота — 0,8—0,9) формує
Quercus macranthera Fisch. & C.A. Mey. з учас-
тю Swida australis у підліску. По краю цього
угруповання сформувався екотон, сприятли-
вий для зростання багатьох кавказьких лучних
і лучно-степових видів рослин, зокрема рід-
14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2
О.І. Шиндер
кісних (Dictamnus caucasicus (Fisch. & C.A.
Mеy.) Grossh., Hesperis matronalis L., Iris furcata
M.Bieb., Leopoldia tenuiflora (Tausch) Heldr.,
Ornithogalum ponticum Zahar., Primula macroca lyx
Bunge, Betonica officinalis L. тощо). Під густим
дубовим пологом зростає значно менше видів
(переважно тіньовитривалі і ранньо вес няні).
Подекуди густий чагарничковий покрив утво-
рюють Epimedium pinnatum Fisch. subsp. colchi-
cum (Boiss.) N. Busch і Vinca pube scens d’Urv.,
а рано навесні у великій кількості представ-
лені Hepatica nobilis Schreb., Puschki nia scilloides
Adams і Scilla siberica.
Деревостан пакленового гаю (повнота —
0,9) сформували кавказькі види роду Acer з
участю Celtis australis L. та Fraxinus oxycarpa.
Підлісок на цьому виділі дуже густий і сфор-
мований рясним кленовим підростом та щіль-
ним чагарниковим ярусом з участю Cornus
mas L. Lonicera caprifolium, Swida australis та
інших ви дів. Трав’яний покрив розріджений
або взагалі відсутній.
Невеликі площі на ділянці займають хвойні
виділи (без урахування окремих дендрогруп з
участю хвойних порід) — ялинник і кавказь-
кий бір. Це практично монодомінантні дере-
востани, сформовані відповідно Picea orienta-
lis (L.) Link (з незначною участю Abies nord-
manniana Spach) і Pinus kochiana Klotzsch ex
K. Koch. У ялиннику чагарниковий і трав’яний
яруси відсутні, а ялинові дерева дещо потерпа-
ють від надмірного затінення особинами Fagus
orientalis. Спостерігається значний випад сос-
нових дерев, так само, як і на інших ділянках
ботанічного саду, натомість активно розроста-
ється підріст Swida aus tralis та інших інвазійно-
спроможних видів чагарників. Прогалини, які
утворилися після відпаду рослин Pinus kochia-
na, можна використати для розширення площі
дубового криволісся.
Подекуди до лісових виділів примикають
невеликі за площею чагарникові зарості. Так,
добре виражене монодомінантне угрупован ня
Juniperus sabina L. моделює екотон між дубо-
вим криволіссям і степовим виділом.
Понад 0,6 га ділянки «Кавказ» займають
зрілі угруповання лучної рослинності. З пів-
нічного і східного боків від «Кавказької гірки»
представлений варіант кавказького гірського
високотрав’я. У ньому домінують Cephalaria
gi gantea (Ledeb.) Bobrov, Heracleum sosnowskyi
Manden. і Nepeta grandiflora M. Bieb. з участю
Urtica dioica та менш високорослих лучних і
синантропних видів. Рано навесні тут спосте-
рігається щільний покрив кавказьких ефеме-
роїдів — видів роду Corydalis, Ornithogalum sig-
moideum Freyn & Sint., Puschkinia scilloides, S.
bi folia L., Scilla siberica тощо.
Низькорослий остепнений варіант лучного
угруповання сформувався з південного боку
«Кавказької гірки». У злаковому різнотрав’ї
представлені десятки видів рослин, зокрема
рідкісні: Crambe cordifolia Steven, Eremurus spec-
tabilis M. Bieb., Iris furcata, I. notha M. Bieb.,
Melica transsilvanica Schur, Paeonia tenuifolia L.,
Senecio lapsanoides DC. тощо.
Велику цінність має невелика ділянка, рос-
линний покрив якої багатий на декоративні
літньовегетуючі види — Campanula latifolia L.,
Centaurea dealbata Willd., C. phrygia L., Diphe-
lypaea coccinea (M. Bieb.) Nicolson, Inula hele-
nium L., Lilium mo nadelphum M. Bieb., Pyrethrum
coccineum (Willd.) Vorosch. тощо. В останнє де-
сятиліття у лучному травостої значно поши-
рився інвазійний вид Solidago canadensis L.
Кавказький степовий виділ розсташований
на схилі з ухилом 10—15° південної експози-
ції. Його площа — близько 0,4 га. Рослинний
покрив представлений остепнено-лучним фі-
тоценозом, у структурі якого степові кавказь-
кі види відіграють помітну роль, але едифіка-
тори степової рослинності відсутні. На виділі
сформувалися повностанові численні попу-
ляції таких лучно-степових видів, як Adonis
vernalis L., Crocus reticulatus Steven ex Adams,
Dictamnus caucasicus, Ferula orientalis L., Galium
rubioides L., Muscari neglectum Guss. ex Ten.,
Paeonia tenuifolia, Phlomis pungens Willd., P. tu-
be rosa L., Trifolium alpestre L., Vinca herbacea
Waldst. & Kit. Також є кілька куртин Amygdalus
nana L., які моделюють степову чагарничкову
рослинність.
Таким чином, на ботаніко-географічній ді-
лянці «Кавказ» нині представлені понад 10
15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2
Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки «Кавказ» Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка...
експозиційних виділів, на яких сформовані
лісові, лучні і степові флорокомплекси та угру-
повання Кавказу. Провідну роль в їх структурі
відіграють види флори Кавказу. Культурфіто-
ценози мають різний рівень сформованості
стабільності — від поступової деградації у ви-
гляді випаду особин домінуючого виду (сос-
новий бір) і несформованості (степовий ви-
діл) до зрілості та стабільності (буковий і гра-
бовий лісові та лучний виділи), схильності до
експансії (дубове криволісся). Більшість куль-
турфітоценозів на ділянці «Кавказ» за струк-
турою подібні (з певною часткою умовності)
до природних угруповань Кавказу, що свід-
чить про загалом успішну реалізацію інтро-
дукційних завдань, запланованих при закла-
данні ділянки. І хоча за видовим багатст вом
інтродукційні угруповання посту пають ся при-
родним, завдяки участі в їх формуванні еди-
фікаторних видів і розвинутій структурі вони
є повноцінними моделями природних рос-
линних угруповань.
Сформованість і перехід більшості культур-
фітоценозів на ділянці «Кавказ» у зрілий та
стабільний стан дає змогу проводити інтро-
дукційну роботу на більш високому рівні, зо-
крема залучати нові види в оптимальні для
них вільні екологічні ніші. За нашими оцінка-
ми, колекційний фонд ділянки можна збіль-
шити на 150 видів флори Кавказу, які відсутні
у місцевій флорі.
1. Гриценко В.В. Інтродукційні популяції видів роду
Arum L. (Araceae Juss.) у Національному ботанічно-
му саду ім. М.М. Гришка НАН України / В.В. Гри-
ценко // Інтродукція рослин. — 2002. — № 1. —
С. 70—76.
2. Харкевич С.С. Проект ботанико-географического
участка «Кавказ» в Ботаническом саду АН УРСР
(на правах рукописи) / С.С. Харкевич. — К., 1954. —
45 с.
3. Харкевич С.С. Інтродукція рослин Кавказу / С.С. Хар-
кевич // Інтродукція на Україні корисних рослин
природної флори СРСР. — К.: Наук. думка, 1972. —
С. 129—161.
4. Шиндер О.І. Ботаніко-географічна ділянка «Кав-
каз» — осередок різноманітності кавказької флори
у м. Києві / О.І. Шиндер // Роль ботанічних садів і
дендропарків у збереженні та збагаченні біологіч-
ного різноманіття урбанізованих територій: Мате-
ріали міжнар. наук. конф. — К., 2013. — С. 298—
300.
5. Шиндер О.І. Підсумки інвентаризації видового
складу судинних рослин на ботаніко-географічній
ділянці «Кавказ» (НБС НАН України) / О.І. Шин-
дер // Флорологія та фітосозологія. — К.: Фітон,
2011. — Т. 2. — С. 190—195.
6. Шиндер О.І. Philadelphus coronarius L. кавказького
походження у Національному ботанічному саду
ім. М.М. Гришка НАН України: підсумки інтродук-
ції та морфологічні особливості / О.І. Шиндер,
Ю.М. Кругляк // Інтродукція рослин. — 2014. —
№ 2. — С. 18—24.
7. Шиндер О.І. Інтродукційні популяції Scopolia car-
niolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного
походження у Національному ботанічному саду
ім. М.М. Гришка НАН України / О.І. Шиндер,
Ю.М. Неграш, О.Р. Баранський // Інтродукція рос-
лин. — 2014. — № 3. — С. 15—21.
8. Шиндер О.І. Рослинний покрив ботаніко-гео гра-
фічної ділянки «Кавказ» Національного ботаніч-
ного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Повідом-
лення 1 / О.І. Шиндер // Інтродукція рослин. —
2015. — № 1. — С. 30—37.
REFERENCES
1. Grycenko, V. (2002), Introduction’s populations of
the species of genera Arum L. (Araceae Juss.) in
M.M. Gryshko National Botanical Garden at the NAS
of Ukraine. Introdukcija roslyn [Plant Introduction],
N 1, pp. 70—76.
2. Harkevich, S. (1954), Proekt botaniko-geografiches-
kogo uchastka “Kavkaz” v botanicheskom sadu AN
URSR [Project of phyto-geographical plot “Caucasus”
in the botanical garden AS URSR]. [Manuscript]. Kyiv,
45 p.
3. Harkevych, S. (1972), Introdukcija roslyn Kavkazu
[In troduction of Plants from the Caucasus]. Introduk-
cija na Ukraini korysnyh roslyn pryrodnoi flory SRSR
[Introduction to Ukraine useful plants of flora of the
USSR]. Kyiv, Naukova dumka, pp. 129—161.
4. Shynder, O. (2011), Pidsumky inventaryzacii vydovogo
skladu sudynnyh roslyn na botaniko-geografichnij dil-
janci “Kavkaz” (NBG NAS of Ukraine) [The results
of an inventory of the species composition of vascular
plants in phyto-geographical plot “Caucasus” (Nation-
al Botanical Garden of the NAS Ukraine)]. Florologija
ta fitosozologija [Phlorology and phytosozology], vol.
2, pp. 190—195.
5. Shynder, O. (2013), Botaniko-geografichna diljanka
“Kav kaz” — oseredok riznomanitnosti kavkazkoi flory
u m. Kyjevi [Phyto-geographical plot “Caucasus”— the
center of diversity of Caucasian flora in the Kyiv] Rol,
16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2
О.І. Шиндер
botanichnyh sadiv i dendroparkiv u zberezhenni ta zba-
gachenni biologichnogo riznomanittja urbanizovanyh
terytorij [The role of Botanical Gardens and Arbore-
tums in maintaining and enriching of biological diver-
sity in urban areas]. Kyiv, pp. 298—300.
6. Shynder, O. and Krugljak, Yu. (2014), The Philadelphus
coronarius L. from Caucas region in M.M. Gryshko
National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine:
summary introduction and morphological features. In-
trodukcija roslyn. [Plant Introduction], N 2, pp. 18—24.
7. Shynder, O., Negrash, Ju. and Baranskyj, O. (2014), In-
troduction’s populations of Scopolia carniolica Jacq.
(So la naceae) of different geographical origin in the
M.M. Grysh ko National Botanical Garden of the NAS
of Ukraine. Introdukcija roslyn. [Plant Introduction],
N 3, pp. 15—21.
8. Shunder, O. (2015), The vegetation cover of the phyto-
geo graphic plot “Caucasus” in M.M. Gryshko Nation-
al Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Report 1.
Species diversity. Introdukcija roslun [Plant Introduc-
tion], N 1, pp. 30—37.
Рекомендував до друку В.І. Мельник
Надійшла до редакції 30.01.2015 р.
О.И. Шиндер
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев
РАСТИТЕЛЬНЫЙ ПОКРОВ
БОТАНИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКОГО
УЧАСТКА «КАВКАЗ» НАЦИОНАЛЬНОГО
БОТАНИЧЕСКОГО САДА им. Н.Н. ГРИШКО
НАН УКРАИНЫ. Сообщение 2. Экспозиционные
выделы
Приведены результаты инвентарно-сравнительного
изучения структуры культурфитоценозов (экспо зи-
ционных выделов) на ботанико-географическом участ-
ке «Кавказ» Национального ботанического сада НАН
Украины. В результате длительной интродукционной
работы на участке сформировались 8 основных вы-
делов широколиственных лесов, 2 — хвойных лесов,
2 — луговой растительности и 1 — степной. Также
представлены выделы экотонной кустарниковой рас-
тительности и дендрологические декоративные груп-
пы. Впервые исследована и описана флористическая
структура искусственно сформированных инт ро дук-
ционных фитоценозов на участке. По сравнению с
природными растительными сообществами Кавказа
искусственные сообщества, как правило, представле-
ны значительно меншим количеством видов расте-
ний. Степень формирования и стабильность изучен-
ных культурфитоценозов разные — от постепенной
деградации до экспансии соседних территорий. Боль-
шинство изученных культурфитоценозов зрелые и
стабильные и их следует рассматривать как полно-
ценные модели растительных сообществ Кавказа.
Комплексное исследование растительного покрова
участка «Кавказ» будет способствовать проведению
интродукции растений на более совершенном уровне.
Ключевые слова: культурфитоценоз, сообщество, мо-
дель, Кавказ.
O.I. Shynder
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
THE VEGETATION COVER
ON THE PHYTO-GEOGRAPHICAL PLOT
“CAUCASUS” IN M.M. GRYSHKO NATIONAL
BOTANICAL GARDEN OF THE NAS
OF UKRAINE. Report 2. Exposition sections
Results of a comparative study of the structure of artificial
plant community on phyto-geographical plot “Caucasus”
ot National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are
presented. There are 8 main exposition sections of decidu-
ous forests vegetation, 2 — coniferous forests, 2 — meadow
and 1 — steppe are formed. A small area ecotone shrub ve-
getation and ornamental dendrologic group also is pre-
sented. This is a result of long research work on plant in-
troduction from Caucasus in conditions of Kyiv. Floristic
structure formed ex situ plant communities in the area are
first investigated and described. In a culture in plant com-
munities more fewer species is observing than in the nature
of the Caucasus. Also, the degree of cultural formation of
plant communities is somewhat different. These degree
from degradation to slow expansion observed. The most
artificial plant communities are mature and permanent.
They are complete design model of plant communities of
the Caucasus. Comprehensive study of cultural plant com-
munities can improve the quality of plant introduction.
Key words: cultural plant community, model, Caucasus.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-187 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:40:18Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/4a/8bfa1d7aa730ac470ba346a1a9152c4a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1872019-11-11T08:12:52Z The vegetation cover on the phyto-geographical plot "Caucasus" in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Report 2. Exposition sections Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Повідомлення 2. Експозиційні виділи Shynder, O.I. Results of a comparative study of the structure of artificial plant community on phyto-geographical plot “Caucasus” ot National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are presented. There are 8 main exposition sections of deciduous forests vegetation, 2 – coniferous forests, 2 – meadow and 1 – steppe are formed. A small area ecotone shrub vegetation and ornamental dendrologic group also is presented. This is a result of long research work on plant introduction from Caucasus in conditions of Kyiv. Floristic structure formed ex situ plant communities in the area are first investigated and described. In a culture in plant communities more fewer species is observing than in the nature of the Caucasus. Also, the degree of cultural formation of plant communities is somewhat different. These degree from degradation to slow expansion observed. The most artificial plant communities are mature and permanent. They are complete design model of plant communities of the Caucasus. Comprehensive study of cultural plant communities can improve the quality of plant introduction. Наведено результати інвентарно-порівняльного дослідження структури культурфітоценозів (експозиційних виділів) на ботаніко-географічній ділянці “Кавказ” Національного ботанічного саду НАН України. В результаті тривалої інтродукційної роботи на ділянці сформувалися 8 основних виділів широколистяних лісів, 2 – хвойних лісів, 2 – лучної рослинності та 1 – степової. Також представлені виділи екотонної чагарникової рослинності і ден дрологічні декоративні групи. Вперше досліджено та описано флористичну структуру штучно сформованих інтродукційних фітоценозів на ділянці. Порівняно з природними рослинними угрупованнями Кавказу штучні угруповання зазвичай представлені значно меншою кількістю видів рослин. Ступінь формування і стабільність вивчених культурфітоценозів різні – від поступової деградації до експансії сусідніх територій. Більшість досліджених культурфітоценозів є зрілими та стабільними, їх можна розглядати як повноцінні спроектовані моделі рослинних угруповань Кавказу. Комплексне дослідження рослинного покриву ділянки “Кавказ” сприятиме проведенню інтродукції рослин на більш досконалому рівні. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2015-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/187 10.5281/zenodo.2526940 Plant Introduction; Vol 66 (2015); 10-16 Інтродукція Рослин; Том 66 (2015); 10-16 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377719 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/187/176 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Shynder, O.I. Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Повідомлення 2. Експозиційні виділи |
| title | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Повідомлення 2. Експозиційні виділи |
| title_alt | The vegetation cover on the phyto-geographical plot "Caucasus" in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Report 2. Exposition sections |
| title_full | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Повідомлення 2. Експозиційні виділи |
| title_fullStr | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Повідомлення 2. Експозиційні виділи |
| title_full_unstemmed | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Повідомлення 2. Експозиційні виділи |
| title_short | Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Кавказ” Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Повідомлення 2. Експозиційні виділи |
| title_sort | рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “кавказ” національного ботанічного саду ім. м.м. гришка нан україни. повідомлення 2. експозиційні виділи |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/187 |
| work_keys_str_mv | AT shynderoi thevegetationcoveronthephytogeographicalplotquotcaucasusquotinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukrainereport2expositionsections AT shynderoi roslinnijpokrivbotaníkogeografíčnoídílânkikavkaznacíonalʹnogobotaníčnogosaduímmmgriškananukraínipovídomlennâ2ekspozicíjnívidíli AT shynderoi vegetationcoveronthephytogeographicalplotquotcaucasusquotinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukrainereport2expositionsections |