Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L.

The aim – based on results of comparative analysis of paleoareas, natural and cultigen area of the genus Liriodendron L. species to determine changes of these areas. Material and Methods. The groups of trees L. tulipifera of different age are studied during 2012–2014 years in National Dendrological...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Sulyga, N.V.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2015
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/189
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121465461932032
author	Sulyga, N.V.
author_facet	Sulyga, N.V.
author_sort	Sulyga, N.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:12:52Z
description	The aim – based on results of comparative analysis of paleoareas, natural and cultigen area of the genus Liriodendron L. species to determine changes of these areas. Material and Methods. The groups of trees L. tulipifera of different age are studied during 2012–2014 years in National Dendrological Park Sofiyivka of the NAS of Ukraine (Cherkasy region.), M.M. Gryshko National Bo tanical Garden of the NAS of Ukraine ( Kyiv), Acad. O.V. Fomin Botanical Garden of Taras Shechenko Kyiv National University (Kyiv), where the other kind of L. chinense also was studied, Botanical Garden of Uzhgorod National University (Transcarpathian region), State Dendrological Park Trostyanets of the NAS of Ukraine (Chernihiv region), Dendrological park Askania Nova (Kherson region). Results. It is determined that paleoarea of north american species L. tulipifera and central chinese species L. chinense are more wider than the modern natural area of these species, and modern cultigen area of L. tulipifera much wider than in natural area.The direct correlation between the species growth intensity and the amount of precipitation and value of hydrothermal coefficient is revealed. Conclusions. Species L. tulipifera have wide ecological plasticity to harmful factors of surroundings. Its acclimatization was successful in different regions of Ukraine, so L. tulipifera is prospect species for wide use in landscape design.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2526946
first_indexed	2025-07-17T12:40:19Z
format	Article
fulltext	23ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 УДК 674.031.677.12 Н.В. СУЛИГА Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України Україна, 20300 Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 12а ПРИРОДНИЙ ТА КУЛЬТИГЕННИЙ АРЕАЛ ВИДІВ РОДУ LIRIODENDRON L. Мета — за результатами порівняльного аналізу палеоареалу, природного та культигенного ареалу видів роду Liriodendron L. визначити зміни цих ареалів. Матеріал та методи. Різновікові групи дерев L. tulipifera L. досліджено у 2012—2014 рр. у Національному дендроло- гічному парку «Софіївка» НАН України (Черкаська обл.), Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України (м. Київ), Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шев- ченка (м. Київ), де також було вивчено L. chinense (Hemsl.) Sarg., Ботанічному саду Ужгородського національного університету (Закарпатська обл.), Державному дендрологічному парку «Тростянець» НАН України (Чернігівська обл.), Дендрологічному парку Національного біосферного заповідника «Асканія-Нова» (Херсонська обл.). Результати. Встановлено, що палеоареали північноамериканського виду L. tulipifera і центральнокитайського виду L. chinense були значно ширшими, ніж сучасні природні ареали, а сучасний культурний ареал вирощування L. tulipifera значно ширший порівняно з природним.Виявлено пряму залежність інтенсивності росту рослин від кількості опадів та величини гідротермічного коефіцієнта. Висновки. L. tulipifera виявляє широку екологічну пластичність до несприятливих чинників довкілля. Він успішно прой- шов акліматизацію в різних районах України. Є перспективним для широкого впровадження в озеленення. Ключові слова: палеоареал, природний ареал, культигенний ареал, Liriodendron tulipifera L., Liriodendron chinense (Hemsl.) Sarg. © Н.В. СУЛИГА, 2015 Родина Magnoliaceae J. St. Hil. належить до дав ніх квіткових рослин, ареал поширення яких у крейдовому і третинному періоді сягав сучасної Арктики. Нині представники роди- ни Magnoliaceae є переважно субтропічними рослинами [2]. Рід Liriodendron L. — це оліготипний рід. За системою магнолієфітів А.Л. Тахтаджяна [17] він входить до складу родини Magnoliaceae A. L. de Jussien, порядку Magnoliales, надпорядку Mag- nolianae, підкласу Magnoliidae, класу Mag no li- o psida, відділу Magnoliophyta. Рід представлений лише двома видами — L. tulipifera L. та L. chinense (Hemsl.) Sarg. Природний ареал L. tulipifera охоплює цен- тральну та східну частини Північної Америки (від штату Массачусетс до штату Вісконсін) і територію до штатів Міссурі, Міссісіпі та Флорида. Цей вид не утворює великих моно- домінантних насаджень, а зростає в широко- листяних і змішаних листяно-хвойних лісах поряд з Quercus rubra L., Acer saccharinum L., Fagus grandifolia L., Pinus strobus L., Tsuga cana- densis L. та іншими породами [6, 11]. Природним ареалом L. chinense є Централь- ний Китай. Цей вид поширений у гірських широколистяних лісах у басейні р. Янцзи. Його ареал охоплює частину північного В’єт- наму. Клімат у районах зростання м’який або прохолодний, вологий. Росте L. chinense у ви- гляді невисокого дерева (до 15 м заввишки), на великих висотах — у вигляді куща висотою до 1,8 м [6]. За викопними рештками встановлено, що малочисленні в минулому види роду Lirioden- dron L. росли, починаючи з крейдового періоду, на територіях з помірним кліматом Північної Америки, в третинний період аж до пліоце- ну — в Європі (на території Великої Британії, Голландії, Чехії, Словаччини, півдні колиш- нього СРСР), у Сибіру, на Сахаліні [4]. Клімат у середині третинного періоду в північній пів- кулі був значно теплішим, ніж нині, тому ве- лика кількість характерних для цього періоду 24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 Н.В. Сулига рослин зростали значно північніше від свого сучасного ареалу [10]. Стародавній ареал роду Liriodendron був знач- но ширшим, ніж сучасний. Викопні рештки свідчать про зростання представників роду далеко за межами сучасного ареалу (рис. 1). Сучасне поширення видів роду Liriodendron можна пояснити зміною клімату, а також три- валим похолоданням унаслідок великого плей- стоценового зледеніння [10]. Мета дослідження — за результатами пале- онтологічного аналізу викопних решток та ге- незису флор природних ареалів видів роду Li- riodendron, і порівняльного аналізу кліматич- них показників природних ареалів та району інтродукції, біометричних показників різно- вікових дерев L. tulipifera визначити і спрогно- зувати напрями змін сучасного культигенного ареалу L. tulipifera в Україні в різних ґрунтово- кліматичних зонах. Матеріал та методи Об’єктом досліджень були різновікові групи дерев L. tulipifera. Дослідження проведено у 2012—2014 рр. у Національному дендрологіч- ному парку (НДП) «Софіївка» НАН України (Черкаська обл.), Національному ботанічно- му саду (НБС) ім. М.М. Гришка НАН України (м. Київ), Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фо- міна Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ), де також вив чали L. chinense, Ботанічному саду Ужго- родського національного університету (За- кар пат ська обл.), Державному дендрологіч- ному парку (ДДП) «Тростянець» НАН Украї- ни (Чер нігівська обл.), Дендрологічному пар- ку (ДП) «Асканія-Нова» (Херсонська обл.). Результати та обговорення Оскільки клімат є одним з основних екологіч- них чинників, які впливають на розвиток рос- лин, для визначення та прогнозування змін сучасних культигенних ареалів видів роду Liriodendron проведено порівняння основних показників клімату у природному ареалі та ре- гіоні інтродукції (табл. 1). Установлено, що середні кліматичні показ- ники природного ареалу L. tulipifera та району Рис. 1. Поширення видів роду Liriodendron L. [18, з нашими модифікаціями] Сучасний ареал: —Liriodendron tulipifera L.; — Liriodendron chinense (Hemsl.) Sarg. (місцеві округи: G — Гуйян, провінція Гуйчжоу; N — Наньчан, провінція Цзянсі; F— Фучжоу, провінція Фуцзянь). Знахідки викоп- них решток за межами сучасного ареалу: — у крейдових і палеогенових відкладах; — у не огенових і четвер- тинних відкладах Fig. 1. Distribution of the genus Liriodendron L. species [18; our modifications] Modern area: — Liriodendron tulipifera L.; — Liriodendron chinense (Hemsl.) Sarg. (G — Guiyang, Guizhou Province, N — Nanchang, Jiangxi Province, F — Fuzhou, Fujian Province). The finds of fossils outside modern area: — in Cretaceous and Paleogene sediments; — in Neogene and Quaternary sediments 25ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L. інтродукції є подібними. Це також виявили М.А. Кохно та О.М. Курдюк [8]. На їх думку, одним з наближених аналогів фізико-гео гра- фічної зони Лісостепу України можна вважати північну частину Атлантичного регіону Пів- нічної Америки. Оскільки велика частина Східної кліма- тичної області США зазнає постійних змін погодних умов (потоки теплого повітря з пів- дня перериваються потоками холодного по- вітря з півночі), L. tulipifera здатний рости в різних кліматичних умовах (холодна зима на півночі ареалу із середньою температурою –5 °С та безморозна зима в штаті Флорида із середньою температурою +16 °С). Порівняння кліматичних показників при- родного ареалу та району інтродукції цент- ральнокитайського виду L. chinense виявило, що умови інтродукції не відповідають умовам природного ареалу (спекотне літо та м’яка зима). Однак, як свідчить досвід культивуван- ня L. chinense в Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна, особини виду нормально рос- туть (48-річні дерева сягають висоти 7,75— 8,40 м, діаметр стовбура — 28—39 см, проекція крони — 6×5 та 5×5 м), цвітуть та плодоносять. Це пояснюється широкою екологічною плас- тичністю виду. Аналогами Центрального Ки- таю є такі фізико-географічні зони України, як Степ та Південний берег Криму [8]. Інтродукція представників родини Magno- liaceae в райони з м’яким, вологим кліматом розпочалася близько 300 років тому. Порівня- но недавно проведено перші дослідження можливості їх культивування в регіонах з кон- тинентальним і посушливим кліматом — у Таблиця 1. Кліматичні показники природних ареалів та району інтродукції видів роду Liriodendron Table 1. Climatic indicators of natural habitats and the introduction area of the genus Liriodendron species Показник Україна Північна Америка Центральний Китай [5] Умань (НДП «Софіївка») [9,15] Київ (Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна) [2,14] Східна кліматична область США [20] Гуйян Наньчан Фучжоу Середня темпе- ратура повітря за липень, °С +19,2—20,8 +19,3 +19,0—28,0 +23,9 +27,0—30,0 +21,0—31,0 Середня темпе- ратура повітря за січень, °С –5,5…–6,1 –5,6 –5,0 …–16,0 +2,7…5,1 +4,0…10,0 +6,0…14,0 Абсолютний максимум, °С +36—39 +39,4 +38,0 — — — Абсолютний мінімум, °С –34…–38 –32,2 –40,0...–10,0 — — — Річна кількість опадів, мм 519—812 655 300—1200 1200—1400 1400—1700 1500—2100 Тривалість безморозного періоду, днів 150—202 162—195 120—300 240—300 — 280 Ґрунти Чорноземи реградовані, темно-сірі та сірі опідзолені Сірі лісові та дерново- підзолисті Чорноземи вилуговані та опідзолені, каштанові, карбонатні Жовтоземи, червоноземи 26 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 Н.В. Сулига Молдові, Узбекистані та в Україні (дендро- парк «Асканія-Нова», Донецький ботанічний сад НАН України) [1, 3]. Існують різні дані щодо початку інтродукції L. tulipifera в Європі. За одними даними, у садах та парках Європи і Північної Америки вид куль- тивують як одну з найдекоративніших деревних порід з 1640 р. [22], за іншими, — з 1629 р. або 1668 р. [11, 23]. Основними осередками інтро- дукції L. tulipifera в Європі є ботанічні сади Ір- ландії, Франції, Португалії (Лісабон), Іспанії (Мадрид), сади і парки Італії, Швейцарії, Угор- щини, Румунії, Австрії, Чехії, Моравії та Греції [11]. Високий декоративний ефект мають алей- ні посадки L. tulipifera в м.Памплона (Іспанія). Отже, основними осередками культивування L. tulipifera в світі є країни Європи та Північної Америки (рис. 2). Крім того, L. tulipifera культи- вують у країнах Південної Америки, Азії, Африки, Австралії та Новій Зеландії, що свідчить про зна- чний географічний діапазон вирощування виду. На території колишнього СРСР L. tulipifera вперше введено в культуру в 1737 р. у Горенках під Москвою, де умови для нього виявилися надто суворими [3, 23]. В Україні в культуру L. tulipifera було інтродуковано у Нікітському бо танічному саду у 1813 р., звідки пізніше рос- лини було завезено на Чорноморське узбереж- жя Кавказу. У с. Головинка (між Туапсе та Сочі) росте величезний екземпляр L. tulipifera [13, 23]. За даними О.І. Колесникова, у віці близько 120 років дерево досягало висоти 35 м, діаметр стовбура — 2 м, проекція крони — 22×30 м [6]. Інтродукцією L. tulipifera в Україні займався О.Л. Липа [11]. Він вперше отримав сіянці з насіння особин, які зростали в міських наса- дженнях м. Києва. Наприкінці ХХ ст. біоло- гічні та екологічні особливості виду в умовах інтродукції на території Північної Буковини вивчала С.Г. Літвіненко [12]. В Україні один з найстаріших екземплярів L. tulipifera, вік якого становить приблизно Рис. 2. Сучасний культигенний ареал L. tulipifera [24, з нашими модифікаціями] Fig. 2. Modern cultigen area of L. tulipifera [24, with our modefications] 27ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L. 200 років, росте в дендрологічному парку «Олександрія» НАН України [7]. Таким чином, культивування L. tulipifera у ботанічних садах, дендропарках та дендраріях Європи, Америки, Азії, Африки, Австралії, Но вої Зеландії та України (рис. 3) свідчить про широку екологічну пластичність виду. З метою встановлення кліматичного чин- ника, який впливає на інтенсивність росту різновікових дерев L. tulipifera у різних облас- тях України, ми порівняли кліматичні умови осередків інтродукції (табл. 2). Дерева L. tulipifera, інтродуковані в різних областях України, відрізняються за висотою та діаметром стовбура, особливостями цвітін- ня і плодоношення (табл. 3). При відносно невеликій різниці за серед- ньою сумою активних та ефективних темпера- тур і тривалістю періоду з активними темпера- турами між пунктами інтродукції L. tulipifera в Україні виявлено пряму залежність інтенсив- ності росту рослин від кількості опадів за ве- гетаційний період і величини гідротермічного коефіцієнта (ГТК) (див. табл. 2 та 3). Установлено, що найсприятливішими умо- вами для росту рослин L. tulipifera в Україні є Правобережний Лісостеп України з опідзоле- ними легкосуглинковими чорноземами. В цих умовах відзначено найбільший середньоріч- ний приріст у висоту (0,29—0,36 м) та діаметра (0,91—1,47 см) у дерев віком від 27 до 60 років. В умовах степової частини України (ДП «Ас- ка нія-Нова» (Херсонська обл.)) у дерев L. tulipi- fera 44-річного віку нами зафіксовано найнижчі біометричні параметри (висота рослин — 9,5 м, середньорічний приріст у висоту — 0,21 м, се- редньорічний приріст діаметра — 0,84 см). Темнокаштанові (від слабко солонцюватих до середньосолонцюватих) ґрунти півдня Ук- раїни (Херсонська обл.) менш придатні для вирощування рослин L. tulipifera. В степовій частині України та на Лівобережжі рослини Рис. 3. Основні осередки культивування L. tulipifera на території України: I — Полісся; II — Лісостеп; III — Карпати; IV — Степ; V — Сухий степ; VI — Крим Fig. 3. The main points of cultivation of L. tulipifera in Ukraine: I — Polissya; II — Forest-Step pe; III — Ukrainian Carpathians; IV — Step; V — The dry steppe; VI — Crimea 28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 Н.В. Сулига погано ростуть, страждають від посухи і неви- тримують засолених ґрунтів [16]. В одновікових рослин (від 33 до 44 років) посушливі умови безпосередньо вплинули на висоту дерев (9,5 м) та середньорічний при- ріст (0,21 м), а в умовах більш оптимального зволоження при ГТК 1,32 та 1,49 (відповідно 12,0 та 0,35 м і 10,3 та 0,38 м). У м. Ужгород (Закарпатська обл.) при ГТК 1,78 ці показни- ки найвищі — 15,0 і 0,45 м. У 60-річних дерев L. tulipifera, які зроста- ють в умовах НБС ім. М.М. Гришка НАН України та ДДП «Тростянець» НАН України, установлено, що з віком, при достатніх умо- вах зволоження (ГТК відповідно 1,49 та 1,66) величина середньорічного приросту дерев у висоту є нижчою порівняно з показником молодих особин: при висоті дерев 11,0—11,6 м середньорічний приріст становить 0,18— 0,19 м. На біометричні параметри досліджува- них видів, крім кліматичних чинників, впли- вають також густота посадки та інтенсивність освітлення крони. Наприклад, в умовах НБС ім. М.М. Гришка НАН України відстань між деревами у групі з 6 дерев L. tulipifera стано- вить 5,0—6,5 м. Рослини, розташовані в цен- трі композиції, характеризуються меншим ді- аметром крони порівняно з рослинами, які зростають по периметру. За літературними даними [6, 11, 22], відо- мо, що дорослі особини L. tulipifera здатні ви- тримувати морози до —33 °С. За нашими спо- стереженнями, в умовах НДП «Софіївка» НАН України на одному з 15-річних дерев L. tulipifera відзначено незначні морозобійні Таблиця 2.Порівняльна характеристика кліматичних умов районів інтродукції видів роду Liriodendron L. в Україні (середні багаторічні дані) [19] Table 2. Comparative characteristic of climatic conditions of regions of introduction of the genus Liriodendron L. species in Ukraine (average long-term data) [19] Пункт інтродукції ГТК за IV—X місяці Середня сума температур понад 10 °С, °С, Тривалість періоду з температурою понад 10 °С, діб Сума опадів за IV—X, місяці, мм Ґрунти акт. ефект. НДП «Со фіїв ка» НАН України (Чер каська обл.) 1,32 2831 1091 174 375 Чорноземи реградова- ні, темно- сі рі та сірі опідзолені НБС ім. М.М. Гриш ка НАН Ук раї ни, Бота- нічний сад ім. акад. О.В. Фоміна (Київ- ська обл.) 1,49 2663 1029 164 396 Чорноземи опід зо ле ні, сірі та світло-сірі опід- золені ДДП «Тростянець» (Чернігівська обл.) 1,66 2486 956 153 413 Чорноземи опідзоле ні легкосуглинкові, тем- но- сірі опідзолені м. Ужгород (Закар- патська обл.) 1,78 2964 1184 178 527 Тяжкі ґрунти з перева- жанням дернового ти пу ДП «Асканія-Нова» (Херсонська обл.) 0,77 3282 1532 175 252 Темнокаштанові, від слаб ко солонцюватих до середньосолонцю- ватих П р и м і т к а : ГТК — гідротермічний коефіцієнт: ГТК — 1,3—1,6 — зона з оптимальним зволоженням; ГТК — 1,0— 1,3 — слабко посушлива зона; ГТК — 0,7—1,0 — посушлива зона; ГТК — 0,4—0,7 — дуже посушлива зона. 29ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L. тріщини, а в умовах Національного ботаніч- ного саду ім. М.М. Гришка НАН України, крім морозобоїн, спостерігали вимерзання верхів- ки одного із 60-річних дерев L. tulipifera вна- слідок протягу. Висновки 1. З’ясовано зміни палеоареалів, природних та сучасних ареалів видів роду Liriodendron. Палеоареали північноамериканського виду L. tu li pifera та центральнокитайського виду L. chi nense були значно ширшими, ніж сучасні природні ареали, а сучасний культурний ареал L. tu lipifera є значно ширшим порівняно з при родним. 2. Незважаючи на різницю в географічному положенні природних ареалів та пунктів ін- тродукції в Україні видів роду Liriodendron, Таблиця 3. Біометричні параметри дерев видів роду Liriodendron, які культивуються в різних областях України (середні дані за 2012—2013 рр.) Table 3. Biometric parameters of trees of the genus Liriodendron species, cultivated in different regions of Ukraine (average for 2012—2013) Пункт інтродукції Рік посадки, (вік дерев), роки Висота, м Діаметр стовбура на висоті 1,3 м, см Діаметр крони, м Середньорічний приріст пн-пд зх- сх у висоту, м діаметра, см НДП «Софіївка» НАН України (Черкаська обл.) L. tulipifera 1980 (34) 12,0 50,0 8,2 10,0 0,35 1,47 L. tulipifera 1980 (34) 10,0 31,0 8,2 8,2 0,29 0,91 НБС ім. М.М. Гриш ка НАН України (Київ- ська обл.) L. tulipifera 1960 (60) 10,3 33,0 7,5 7,2 0,38 1,22 L. tulipifera 1960 (60) 16,4 35,0/39,0 8,0 8,5 0,27 0,58/0,65 L. tulipifera 1993 (27) 9,6 13,5/17,5 7,2 5,8 0,35 0,50/0,65 L. tulipifera 1993 (27) 9,8 20,0 5,2 4,7 0,36 0,74 L. tulipifera 1960 (60) 11,6 36,0 10,8 9,1 0,19 0,60 Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна (Київ ська обл.) L. chinense 1966 (48) 8,4 39,0 5,2 4,8 0,17 0,81 7,7 28,0 6,4 5,4 0,16 0,58 L. tulipifera 1971 (43) 10,0 32,0 7,3 5,4 0,23 0,74 8,7 20,0 6,6 4,9 0,20 0,46 ДДП «Тростянець» НАН України (Чер- нігівська обл.) L. tulipifera 1954 (60) 10,0 34,0 8,3 9,9 0,17 0,57 L. tulipifera 1954 (60) 11,0 37,0 9,9 5,8 0,18 0,62 м. Ужгород (Закар- патська обл.) L. tulipifera 1981 (33) 12,0 36,0 5,4 5,4 0,36 1,09 L. tulipifera 1981 (33) 15,0 28,0 6,2 7,5 0,45 0,85 ДП «Асканія-Но ва» (Хер сонська обл.) L. tulipifera 1970 (44) 9,5 37,0 3,2 3,0 0,21 0,84 L. tulipifera 1986 (28) 8,1 19,0 3,0 3,0 0,29 0,68 30 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 Н.В. Сулига велику різницю в абсолютних мінімальних температурах (від –10 до –40 °С) і середньо- річній кількості опадів (від 300 до 2100 мм), у більшості пунктів інтродукції дерева L. tulipi- fera цвітуть та плодоносять. Вид L. chinense, досліджений нами в Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного уні- верситету імені Тараса Шевченка, характери- зується аналогічними особливостями. Отже, досліджувані види мають широку екологічну пластичність. 3. З огляду на те, що L. tulipifera пошире- ний практично на всій території України, він ус пішно пройшов акліматизацію в нових умо- вах і є перспективним для впровадження в декоративне садівництво. 4. Установлено пряму залежність інтенсив- ності росту рослин від кількості опадів і вели- чини гідротермічного коефіцієнта. 5. Рослини L. tulipifera, які культивують у різ них областях України, відрізняються за при- ростом у висоту та діаметра стовбура, що свід- чить про пряму залежність росту і розвит ку від кліматичних умов вирощування. 6. Незважаючи на незначні пошкодження стовбурів та гілок L. tulipifera морозобійними тріщинами, у різних ґрунтових і кліматичних умовах L. tulipifera виявляє широку екологічну пластичність до несприятливих чинників се- редовища. L. chinense потребує подальшого ви- вчення та впровадження в культуру у півден- них регіонах України. 1. Гавриленко Н.О. Каталог рослин дендрологічного парку «Асканія-Нова» / Н.О. Гавриленко, А.Ф. Руб- цов, Л.О. Слепченко. — К. : Наук. думка, 2003. — 120 с. 2. Деревні рослини Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фо- міна Київського національного університету іме- ні Тараса Шевченка / О.М. Колісніченко, Г. Бо- нюк, Г.Т. Гревцова та ін. — K. : Фітосоціо центр, 2003. — 84 с. 3. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, куль- тивируемые и перспективные для интродукции. — М., Л. : Изд-во АН СССР, 1954. — 872 с. 4. Ископаемые цветковые растения СССР / П.И. Доро- феев, С.Г. Жилин, И.А. Ильинская и др.; под ред. А.Л. Тахтаджяна.— Л. : Наука, 1974. — Т. 1 . — 190 с. 5. Климатические характеристики земного шара (Азия, Африка, Австралия, Океания, Южная Америка) : Справочник для синоптиков / Под ред. А.Н. Лебе- дева. — Л. : Гидрометеоиздат, 1977. — 320 с. 6. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Ко- лесников. — М. : Лесн. пром-сть, 1974. — 745 с. 7. Кохно М.А. Історія інтродукції деревних рослин в Україні (короткий нарис) / М.А. Кохно. — К. : Фі- тосоціоцентр, 2007. — 67 с. 8. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродук- ции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. — К. : Наук. думка, 1994. — 188 с. 9. Краткий агроклиматический справочник Ук раи- ны / Под ред. К.Т. Логвинова. — Л. : Гидрометео- издат, 1976. — 256 с. 10. Кэмпбел Д.Х. Ботанические ландшафты земного шара: очерки по географии растений / Д.Х. Кэмп- бел. — М. : Гос. изд-во ин. лит-ры, 1948. — 440 с. 11. Липа О.Л. Поширення і перспективи культури в УРСР тюльпанного дерева (Liriodendron tulipife- ra L.) / О.Л. Липа // Ботан. журн. — 1941. — Т. 2, № 1.— С. 131—139. 12. Літвіненко С.Г. Еколого-біологічні основи інтро- дукції покритонасінних деревних рослин Ат лан- тично-Північноамериканської флористичної об- ласті у Північній Буковині: Автореф. дис. на здо- буття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.05 «Ботаніка» / С.Г. Літвіненко. — К., 2000. — 20 с. 13. Молчанов Е.Ф. Никитский ботанический сад: к 175-летию основания / Е.Ф. Молчанов, Н.И. Руб- цов. — К. : Наук. думка, 1986. — 152 с. 14. Олексієнко І.M. Просторово-часовий розподіл ос- танніх весняних та перших осінніх заморозків у повітрі на території України за 1991—2010 рр. / І.М. Олексієнко, В.І. Затула // Наук. пр. Укр- НДГМІ. — 2011. — Вип. 260. — С. 67—79. 15. Природа Черкащини: стан, проблеми раціональ- ного природокористування та охорони в кон- тексті виживання / П.І. Мороз, В.Л. Лук’янець, І.С. Ко сенко, О.К. Мороз. — Миколаїв : СІМАО, Одеса : ОКФА, 1996. — 400 с. 16. Пятницкий С.С. Курс дендрологии / С.С. Пятниц- кий. — Харьков : Изд-во Харьков. гос. ун-та име- ни А.М. Горького, 1960. — С. 156—158. 17. Тахтаджян А.Л. Система магнолиефитов / А.Л. Тах- таджян. — Л. : Наука, 1987. — 439 с. 18. Толмачев А.И. Введение в географию растений / А.И. Толмачев. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1974. — 244 с. 19. Трибель С.О. Каштанова мінуюча міль / С.О. Три- бель, О.М. Гаманова, Я. Свєтославські. — К. : Ко- лобіг, 2008. — 72 с. 20. Физико-географический атлас мира. — М. : Изд-во АН СССР и гл. упр.геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с. 21. Флора СССР /Е.Г. Бобров, А.А. Булавкина, В.Л. Ко маров, И.М. Крашенинников и др. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1937. — С. 565—566. 31ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L. 22. Цхоидзе Т. Биоэкология тюльпанных деревьев на Черноморском Побережье Аджарии / Т. Цхоидзе, Ф. Чаидзе, Н. Концелидзе, Дж. Джакели // Modern Phytomorphology. — 2013. — N 4.— Р. 131—137. 23. Шевченко С. Некоторые особенности эмбриологии Liriodendron tulipifera L. (сем. Magnoliaceae) / С. Шев- ченко // Вісн. Київ. нац. ун-та імені Тараса Шев- ченка, 2009. — С. 160—162. 24. Discoverlife [Електронний ресурс]. — Режим до- ступу : http://www.discoverlife.org/mp/20m?kind=L iriodendron+tulipifera, (дата звернення 26.02.2015) — Назва з екрана. REFERENCES 1. Gavrylenko, N.O., Rubcov, A.F. and Slepchenko, L.O. (2003), Katalog roslyn dendrologichnogo parku “As- kanija-Nova” [Catalogue of plants Dendropark Asca- nia Nova]. Kiev, Naukova dumka, 120 p. 2. Kolіsnіchenko, O.M., Bonjuk, Z.G., Grevcova, G.T., Za- rubenko, A.U., Іvanova, І.Ju., Kіrmіkchіj, O.G., Ko les- nik, V.І., Kondratjuk-Stojan, V.G., Korshuk, T.P., Li- senko, S.V., Pelagecha, R.M. and Tkachuk, O.O. (2003), Derevnі roslini Botanіchnogo sadu іm. akad. O.V. Fo- mіna Kiїvs’kogo nacіonal’nogo unіversitetu іmenі Tarasa Shevchenka [Woody plants of Acad. O.V. Fo- min Botanical Garden of Taras Shevchenko Kyiv Na- tional University]. Kiev, Fіtosocіocentr, 84 p. 3. Derev’ja i kustarniki SSSR. Dikorastushhie, kul’ti- viruemye i perspektivnye dlja introdukcii [Trees and shrubs of the USSR. Wild, cultivated and perspective for the introduction] (1954), Moscow, Leningrad, Izd-vo Akademii Nauk SSSR, 872 p. 4. Dorofeev, P.I., Zhilin, S.G., Il’inskaja, I.A., Imhanickaja, N.N., Kolesnikova, T.D., Kutuzkina, E.F., Sveshnikova, I.N., Sni- girevskaja, N.S. and Shilkina, I.A. (1974), Is ko pae mye cvetkovye rastenija SSSR [Fossil flowering plants of the USSR]. Leningrad, Nauka, Vol. 1, 190 p. 5. Lebedev, A.N. (1977), Klymatycheskye harakterystyky zemnogo shara (Azyja, Afryka, Avstralyja, Okeanyja Juzhnaja Ameryka) Spravochnyk dlja synoptykov [Cli- matic characteristics of the world (Asia, Africa, Aus- tralia, Oceania, South America). Handbook for weather forecasters]. Lenyngrad, Gydrometeoyzdat, 320 p. 6. Kolesnykov, A.Y. (1974), Dekoratyvnaja dendrologyja [Decorative dendrology]. Moscow, Lesnaja promysh- lennost’, 745 p. 7. Kohno, M.A. (2007), Istorija introdukcii’ derevnyh roslyn v Ukrai’ni (korotkyj narys) [The history of the introduction of woody plants in Ukraine (short essay)]. Kiev, Fitosociocentr, 67 p. 8. Kohno, N.A. and Kurdjuk, A.M. (1994), Teoreticheskie os novy i opyt introdukcii drevesnyh rastenij v Ukraine [Theoretical foundations and experience introduction of woody plants in Ukraine]. Kiev, Naukova dumka, 188 p. 9. Logvinov, K.T. (1976), Kratkij agroklimaticheskij spra- vochnik Ukrainy [A short guide agroclimatic Ukraine]. Leningrad, Gidrometeoizdat, 256 p. 10. Kjempbel, D.H. (1948), Botanicheskie landshafty zem- nogo shara: ocherki po geografii rastenij [Botanical landscapes of the world: essays on the geography of plants]. Moscow, Gosudarstvennoe izd-vo inostrannoj literatury, 440 p. 11. Lypa, O.L. (1941), Poshyrennja i perspektyvy kul’tury v URSR tjul’pannogo dereva (Liriodendron tulipifera L.) [Distribution and perspectives of culture in the USSR tulip tree (Liriodendron tulipifera L.)].Botanicnij zur- nal [Botanical journal], vol. 2, N 1, pp. 131—139. 12. Litvinenko, S.G. (2000), Ekologo-biologichni osno vy introdukcii’ pokrytonasinnyh derevnyh roslyn At lan- tychno-Pivnichnoamerykans’koi’ florystychnoi’ oblas ti u Pivnichnij Bukovyni : avtoref. dys. na zdobut tja nauk. stupenja kand. biol. nauk : spec. 03.00.05 “Botanika” [Ecological and biological basis of introduction an- giosperm woody plants Atlantic-North American flo- ristic region in Northern Bukovina]. Kiеv, 20 p. 13. Molchanov, E.F. (1986), Nikitskij botanicheskij sad : k 175-letiju osnovanija [Nikitsky Botanical Gardens: to the 175th anniversary of foundation]. Kiеv, Nauk. dumka, 152 p. 14. Oleksijenko, I.M. and Zatula, V.I. (2011), Prostorovo- cha sovyj rozpodil ostannih vesnjanyh ta pershyh osin- nih zamorozkiv u povitri na terytorii’ Ukrai’ny za 1991—2010 rr. [Spatio-temporal distribution last spring and early autumn frosts in the air on the terri- tory of Ukraine for 1991—2010 years]. Nauk. praci UkrNDGMI, [Science. Labour UkrNDHMI], 260, pp. 67—79. 15. Moroz, P.I., Luk’janec’, V.L., Kosenko, I.S. and Mo- roz, O.K. (1996), Pryroda Cherkashhyny: stan, proble- my racional’nogo pryrodokorystuvannja ta ohorony v konteksti vyzhyvannja [Nature Cherkasy region, state, problems of environmental management and protec- tion in the context of survival]. Nikolaev, SIMAO, Odessa, OKFA, 400 p. 16. Pjatnickij, S.S. (1960), Kurs dendrologii [Dendrology course]. Har’kov, Izd-vo Har’kovskogo Gosudarstven- nogo universiteta imeni A.M. Gor’kogo, pp. 156—158. 17. Tahtadzhjan, A.L. (1987), Sistema magnoliefitov [Sys- tem magnoliefitov]. Leningrad, Nauka, 439 p. 18. Tolmachev, A.I. (1974), Vvedenie v geografiju rastenij [An introduction to the geography of plants]. Lenin- grad, Izd-vo Leningr. un-ta, 244 p. 19. Trybel’, S.O., Gamanova, O.M. and Svjetoslavski, Ja. (2008), Kashtanova minujucha mil’ [Horse-chestnut leaf miner]. Kiеv, Kolobig, 72 p. 20. Fiziko-geograficheskij atlas mira [Physical-geograph- ical atlas of the world]. (1964), Moscow, Akademija nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR, 298 p. 32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 2 Н.В. Сулига 21. Bobrov, E.G., Bulavkina, A.A., Komarov, V.L. and Kra- she ninnikov, I.M. (1937), Flora SSSR [Flora of the USSR], Moscow, Leningrad, Izd-vo Akademii Nauk SSSR, vol. 7, pp. 565—566. 22. Choidze, T., Chaidze, F., Koncelidze, N. and Dzhakeli, Dzh. (2013), Biojekologija tjul’pannyh derev’ev na Cher no- morskom Poberezh’e Adzharii [Bioecology tulip tree on the Black Sea coast of Adjara]. Modern Phytomor- phology, N 4, pp. 131—137. 23. Shevchenko, S. (2009), Nekotorye osobennosti jem- briologii Liriodendron tulipifera L. (sem. Magnolia ceae) [Some features of embryology Liriodendron tulipife- ra L. (Magnoliaceae)]. Vіsnik Kiїvs’kogo na cіo nal’- nogo unіversitetu іmenі Tarasa Shevchenka [Bul- letin of Kyiv National Taras Shevchenko University], pp. 160—162. 24. Discoverlife [Elektronnyj resurs]. — Rezhym dostupu : http://www.discoverlife.org/mp/20m?kind=Lirioden dron+tulipifera, (data zvernennja 26.02.2015) — Naz- va z ekrana. Рекомендував до друку Ю.О. Клименко Надійшла до редакції 02.01.2015 р. Н.В. Сулыга Национальный дендрологический парк «Софиевка» НАН Украины, Украина, г. Умань ПРИРОДНЫЙ И КУЛЬТИГЕННЫЙ АРЕАЛ ВИДОВ РОДА LIRIODENDRON L. Цель — по результатам сравнительного анализа па лео- ареала, природного и культигенного ареала видов рода Liriodendron L. определить изменения этих ареалов. Материал и методы. Разновозрастные группы дере- вьев L. tulipifera L. исследованы в 2012—2014 гг. в На- циональном дендрологическом парке «Софиевка» НАН Украины (Черкасская обл.), Национальном бо- таническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины (г. Киев), Ботаническом саду им. акад. А.В. Фомина Киевского национального университета имени Тара- са Шевченко (г. Киев), где также был изучен L. chinense (Hemsl.) Sarg., Ботаническом саду Ужгородского на- ционального университета (Закарпатская обл.), Госу- дарственном дендрологическом парке «Тростянец» НАН Украины (Черниговская обл.), Дендрологиче- ском парке «Аскания-Нова» (Херсонская обл.). Результаты. Установлено, что палеоареалы северо- американского вида L. tulipifera и центральнокитай- ского вида L. chinense были значительно шире, чем современные природные ареалы, а современный куль- турный ареал выращивания L. tulipifera значительно шире по сравнению с природным. Выявлена прямая зависимость интенсивности роста растений от коли- чества осадков и величины гидротермического коэф- фициента. Выводы. L. chinense проявляет широкую экологичес- кую пластичность к неблагоприятным факторам сре- ды. Он успешно прошел акклиматизацию в разных районах Украины. Является перспективным для ши- рокого внедрения в озеленение. Ключевые слова: палеоареал, естественный ареал и культигенный ареал, Liriodendron tulipifera L., Lirio- dendron chinense (Hemsl.) Sarg. N.V. Sulyga National Dendrological Park Sofiyivka, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Uman NATURAL AND CULTIGEN AREA OF THE GENUS LIRIODENDRON L. SPECIES The aim — based on results of comparative analysis of pa- leoareas, natural and cultigen area of the genus Lirioden- dron L. species to determine changes of these areas. Material and Methods. The groups of trees L. tulipifera of different age are studied during 2012—2014 years in Na- tional Dendrological Park Sofiyivka of the NAS of Ukraine (Cherkasy region.), M.M. Gryshko National Bo tanical Garden of the NAS of Ukraine ( Kyiv), Acad. O.V. Fomin Botanical Garden of Taras Shechenko Kyiv National University (Kyiv), where the other kind of L. chinense also was studied, Botanical Garden of Uzhgorod National University (Transcarpathian region), Sta te Dendrological Park Trostyanets of the NAS of Ukrai ne (Chernihiv region), Dendrological park Askania Nova (Kherson region). Results. It is determined that paleoarea of north ame- rican species L. tulipifera and central chinese species L. chinense are more wider than the modern natural area of these species, and modern cultigen area of L. tulipifera much wider than in natural area.The direct correlation between the species growth intensity and the amount of precipitation and value of hydrothermal coefficient is re- vealed. Conclusions. Species L. tulipifera have wide ecological plas- ticity to harmful factors of surroundings. Its acclimatization was successful in different regions of Ukraine, so L. tulipi- fera is prospect species for wide use in landscape design. Key words: paleoarea, natural area and cultigen area, Li- riodendron tulipifera L., Liriodendron chinense (Hemsl.) Sarg.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-189
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:40:19Z
publishDate	2015
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/ea/7fbe2e10ac2b2dcd68fc0f1b97d727ea.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1892019-11-11T08:12:52Z Natural and cultigen area of the genus Liriodendron L. species Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L. Sulyga, N.V. The aim – based on results of comparative analysis of paleoareas, natural and cultigen area of the genus Liriodendron L. species to determine changes of these areas. Material and Methods. The groups of trees L. tulipifera of different age are studied during 2012–2014 years in National Dendrological Park Sofiyivka of the NAS of Ukraine (Cherkasy region.), M.M. Gryshko National Bo tanical Garden of the NAS of Ukraine ( Kyiv), Acad. O.V. Fomin Botanical Garden of Taras Shechenko Kyiv National University (Kyiv), where the other kind of L. chinense also was studied, Botanical Garden of Uzhgorod National University (Transcarpathian region), State Dendrological Park Trostyanets of the NAS of Ukraine (Chernihiv region), Dendrological park Askania Nova (Kherson region). Results. It is determined that paleoarea of north american species L. tulipifera and central chinese species L. chinense are more wider than the modern natural area of these species, and modern cultigen area of L. tulipifera much wider than in natural area.The direct correlation between the species growth intensity and the amount of precipitation and value of hydrothermal coefficient is revealed. Conclusions. Species L. tulipifera have wide ecological plasticity to harmful factors of surroundings. Its acclimatization was successful in different regions of Ukraine, so L. tulipifera is prospect species for wide use in landscape design. Мета – за результатами порівняльного аналізу палеоареалу, природного та культигенного ареалу видів роду Liriodendron L. визначити зміни цих ареалів. Матеріал та методи. Різновікові групи дерев L. tulipifera L. досліджено у 2012–2014 рр. у Національному дендрологічному парку “Софіївка” НАН України (Черкаська обл.), Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України (м. Київ), Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ), де також було вивчено L. chinense (Hemsl.) Sarg., Ботанічному саду Ужгородського національного університету (Закарпатська обл.), Державному дендрологічному парку “Тростянець” НАН України (Чернігівська обл.), Дендрологічному парку Національного біосферного заповідника “Асканія-Нова” (Херсонська обл.). Результати. Встановлено, що палеоареали північноамериканського виду L. tulipifera і центрально-китайського виду L. chinense були значно ширшими, ніж сучасні природні ареали, а сучасний культурний ареал вирощування L. tulipifera значно ширший порівняно з природним. Виявлено пряму залежність інтенсивності росту рослин від кількості опадів та величини гідротермічного коефіцієнта. Висновки. L. tulipifera виявляє широку екологічну пластичність до несприятливих чинників довкілля. Він успішно пройшов акліматизацію в різних районах України. Є перспективним для широкого впровадження в озеленення. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2015-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/189 10.5281/zenodo.2526946 Plant Introduction; Vol 66 (2015); 23-32 Інтродукція Рослин; Том 66 (2015); 23-32 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377719 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/189/178 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Sulyga, N.V. Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L.
title	Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L.
title_alt	Natural and cultigen area of the genus Liriodendron L. species
title_full	Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L.
title_fullStr	Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L.
title_full_unstemmed	Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L.
title_short	Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L.
title_sort	природний та культигенний ареал видів роду liriodendron l.
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/189
work_keys_str_mv	AT sulyganv naturalandcultigenareaofthegenusliriodendronlspecies AT sulyganv prirodnijtakulʹtigennijarealvidívroduliriodendronl

Природний та культигенний ареал видів роду Liriodendron L.

Institution

Ähnliche Einträge