Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія
Results of the conducted research have shown that morphological features of roses (quantity of petals, shape and colour of a flower, quantity of flowers per inflorescence, inflorescence form and plant’s mien) and flowering period have changed significantly because of long-term cultivation and breedi...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2015
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/206 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121538808774656 |
|---|---|
| author | Rubtsova, O.L. Chizhankova, B.I. Boyko, R.V. |
| author_facet | Rubtsova, O.L. Chizhankova, B.I. Boyko, R.V. |
| author_sort | Rubtsova, O.L. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T21:08:37Z |
| description | Results of the conducted research have shown that morphological features of roses (quantity of petals, shape and colour of a flower, quantity of flowers per inflorescence, inflorescence form and plant’s mien) and flowering period have changed significantly because of long-term cultivation and breeding. Further rose breeding activity should be aimed at improving biological features: winter, drought, diseases and pest resistance. With this aim, it is necessary to expand the use of genetic resources provided by wild species, which are one of the most important components of biodiversity |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2460813 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:40:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
69ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 1
© О.Л. РУБЦОВА, В.І. ЧИЖАНЬКОВА, Р.В. БОЙКО, 2015
УДК 582.711.712:631.527]"311/313"
О.Л. РУБЦОВА, В.І. ЧИЖАНЬКОВА, Р.В. БОЙКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул.Тімірязєвська, 1
СЕЛЕКЦІЯ ТРОЯНД: ІСТОРІЯ,
ДОСЯГНЕННЯ, СУЧАСНА СТРАТЕГІЯ
Результати проведеного дослідження свідчать, що у троянд унаслідок тривалої культури та селекції суттєво зміни-
лися морфологічні ознаки (кількість пелюсток, форма і колір квітки, кількість квіток у суцвітті, форма суцвіття,
габітус рослин), а також тривалість цвітіння. Подальша селекційна робота з трояндами має бути спрямована на
поліпшення біологічних ознак: зимостійкості, посухостійкості, стійкості до хвороб та шкідників. Для цього необ-
хідно розширити використання генетичних ресурсів диких видів, які є одним з найважливіших компонентів біорізно-
маніття.
Ключові слова: Rosa L., селекція, морфологічні та біологічні особливості, ремонтантність.
Види і сорти роду Rosa L. мають важливе еко-
номічне та соціальне значення. Напрями їх
застосування різноманітні: культивування рос-
лин для зрізу, садова і контейнерна культура.
Також троянди широко використовують у
парфумерній індустрії, медицині та кулінарії.
Для задоволення різних потреб внаслідок
тривалої селекційної роботи створено відпо-
відний сортимент.
Мета дослідження — проаналізувати деко-
ративні ознаки та біологічні особливості тро-
янд, які було одержано в результаті тривалої
культури і селекції, а також визначити пер-
спективи подальшої селекційної роботи.
За результатами аналізу літературних дже-
рел, каталогів світового сортименту троянд та
власних досліджень виявлено зміни в морфо-
логічних ознаках і біологічних особливостях,
які були одержані селекціонерами троянд.
I. Декоративні ознаки квітки
1. Махровість, тобто збільшення кількості
пелюсток. У троянд це результат перетворен-
ня тичинок на пелюстки. В махрових квітках
троянд завжди є перехідні структури від тичи-
нок до пелюсток (рис. 1).
Махровість — одна з найдавніших декора-
тивних ознак троянд. Махрові форми троянд
мають два джерела походження: європейсь-
кий та східний (китайський).
В Європі махрові форми, ймовірно, існува-
ли ще в часи Римської імперії, судячи з вели-
кої кількості пелюсток, які використовували в
побуті. Проте визначити, які саме види тоді
вирощували, неможливо. Після падіння Рим-
ської імперії культура троянд занепала, а існую-
чи на той час види і форми було втрачено.
Поступове відновлення широкого культи-
вування троянд пов’язане з хрестовими похо-
дами, коли із Сирії у 1240 р. було привезено
махрову троянду, яка одержала назву R. gallica
var. officinalis [3]. Цю троянду почали вирощу-
вати в садах як декоративну рослину, а також
для отримання трояндової олії. Пізніше в Єв-
ропі також відбирали махрові форми. Аналіз
гербаріїв XVI ст. свідчить про наявність на той
час чотирьох махрових видів і форм: R. gallica
var. officinalis, R. alba var. semiplena, R. damascena
var. trigintipetala, R. centifolia L. [9]. Їх досі куль-
тивують. Ці види і форми відносять до садової
групи старовинних європейських троянд.
Про існування махрових троянд у Китаї в
ХІ ст. н.е. свідчать іконографічні матеріали
того часу [8]. У цій країні троянди культивува-
ли в садах у великій кількості вже в 141–87 рр.
до н. е. і садівники мали багатий матеріал для
відбору природних мутантів.
70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 1
О.Л. Рубцова, В.І. Чижанькова, Р.В. Бойко
2. Колір пелюсток. Квітки старовинних сор-
тів троянд мали тьмяне рожеве, пурпурове та
біле забарвлення. Азійські види і форми, ін-
тродуковані у XVIII ст., додали нових кольо-
рів: R. foetida Herrm., Park’s Yellow Tea-scented
China — жовтий, R. chinensis Jacq.– червоний.
Згодом з’явилися нові забарвлення, яких не
мали квітки диких видів: бузкове (1909 р. —
сорт Veilchenblau), коралове (1963 р. — сорт
Super Star), зелене (1971 р. — сорт Green Ice),
брунатне (2001р. — сорт Terracotta).
3. Форма квітки. Квітки старовинних євро-
пейських троянд мали плескату форму. Гарні
квітки з видовженими бутонами — наслідок
схрещування китайських троянд ‘Hume’s Blush
Tea-scented China’ та ‘Park’s Yellow Tea-scented
China’ з європейськими. Спочатку ці гібриди
називалися чайними, а пізніше, як результат
селекційної роботи, — чайно-гіб рид ними. Пер-
шим сортом чайно-гібридних троянд вважа-
ється сорт La France, виведений у 1867 р. З по-
явою сортів з келихоподібними квітками по-
чинається вирощування троянд у теплицях
для отримання зрізу (ХІХ ст.).
II. Суцвіття: форма та кількість квіток
Європейські троянди, їх гібриди з китайсь-
кими видами і формами, включаючи чайно-
гіб ридні троянди, які з’явились у другій поло-
вині ХІХ ст., мали квітки поодинокі або зібрані
в невеликі (3–5 квіток) суцвіття. При ви ко-
ристанні в селекції азійського виду R. mul ti flora
Thunb., який має великі суцвіття, було одержа-
но троянди з квітками, зібраними у великі су-
цвіття — спочатку поліантові, а в другій полови-
ні ХХ ст. — троянди флорибунда. У сортів цієї
групи в суцвіттях нараховується до 170 квіток.
Форма суцвіття троянд також зазнала змін
унаслідок селекції. У більшості видів та сортів
троянд квітки зібрані у суцвіття типу щиток. Ос-
таннім часом виведено сорти з формою суцвіт-
тя китиця (конічна та циліндрична) (1984 р. —
сорт Angela, 1991 р. — сорт Pi ligrim) (рис. 2).
ІІІ. Габітус рослини
1. Виткі троянди. Переважна більшість
троянд мають життєву форму кущ. При інтро-
дукції та використанні у селекції східноазіат-
ських троянд з довгими пагонами R. multiflora
(інтродукована до Європи у 1868 р.) та R. wichu-
raiana Crep. (інтродукована до Європи в 1891 р.)
було одержано виткі троянди.
В особливу групу витких троянд, які одер-
жали назву клаймінги (climbing), виділено пле-
тисті спорти кущових троянд, відібрані під
час культивування. На їх частку припадає 2%
від загальної кількості троянд — близько 600
сортів. Спортові мутації троянд — досить по-
ширене явище. Нами також було відібрано
клаймінг кущової троянди Electron.
Рис. 1. Структури перехідного типу в квітці троянди сорту Rose a parfum de'Hay: 1 —
пелюстка зовнішнього кола; 2 — пелюстка внутрішнього кола; 3–10 — перехід від
пелюсток до тичинок; 11 — тичинка
Figure 1. Transition type structures in Rose a parfum de'Hay flower: 1 — outer circle pe tals;
2 — inner circle petals; 3–10 — the transition from petals to stamens; 11 — stamen
71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 1
Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія
2. Мініатюрні троянди. У 1920 р. до Швей-
царії інтродуковано R. chinensis var. minima під
назвою ‘Rouletii’, яка була виведена невідо-
мим китайським селекціонером до 1810 р.
Вона має низькі (до 50 см) компактні кущі.
Квітки дрібні (до 4 см) рожеві, махрові, аро-
матні, зібрані в суцвіття. Цвітіння тривале,
повторне. Ця троянда стала родоначальни-
ком групи мініатюрних троянд.
3. Ґрунтопокривні троянди. Ці сланкі троян-
ди виведено в 70–80 рр. ХХ ст. Усі ґрунтопо-
кривні рослини утворюють щільний килим із
надземних пагонів, яким можна задекорувати
ділянку землі, непривабливий схил чи огоро-
жу. Кущ ґрунтопокривної троянди може до-
сягати заввишки від 20 см до 2 м, при цьому
його ширина значно перевищує висоту.
У селекції ґрунтопокривних троянд вико-
ристано R. wichuraiana.
IV. Ремонтантність, або здатність до по-
вторного цвітіння. Це одна з найцінніших оз-
нак троянд. Саме завдяки ремонтантності
троянди є однією з основних культур для зрізу
та ландшафтного дизайну. Термін «ремон-
тантність» використовують переважно для по-
значення повторного цвітіння та плодоношен-
ня рослин родини Rosaceae (троянд, малини,
суниць). Цей термін з’явився в XIX ст. і похо-
дить від французького слова «remonter», что
означає «цвісти знову» [5].
Властивість ремонтантності притаманна
біль шості сучасних сортів троянд. А у видів
роду Rosa ремонтантність — це виняток з пра-
вил, з огляду на те, що загальна кількость ви-
дів, за даними різних авторів, налічує від 150
до 400, а ремонтантними вважають 4–6, до
того ж частина з них є культурними формами,
відібраними в результаті тривалої культури.
Аборигенні європейські та американські види
троянд — це зазвичай рослини, які цвітуть
один раз протягом періоду вегетації. Ремон-
тантність сучасних сортів троянд є результа-
том інтродукції європейських та азійських
видів і форм та селекційної роботи з ними.
У європейської форми 'Autumn Damask’
(си нонім ‘Quatre Saisons’), відомої з 1520 р.,
окрім основного цвітіння, восени з’являлася
Рис. 2. Форми суцвіть троянд
Figure 2. Rose inflorescence forms
72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 1
О.Л. Рубцова, В.І. Чижанькова, Р.В. Бойко
невелика кількість квіток (на що вказує її наз-
ва ‘Autumn Damask’). Сучасне молекулярне
до слідження виявило, що ‘Autumn Damask’
є гібридом від схрещувания R. gallica L.(4n),
R. mo schata Herrm. (2n) і R. fedtschenkoana Re-
gel (4n) [6].
R. gallica — одноразово квітуючий вид, R. mos-
chata і R. fedtschenkoana — ремонтантні види.
R. gallica поширена в Південній і Центральній
Європі. Походження R. moschata (Індія чи
Пів нічний Китай) є предметом дискусії. Знач-
не поширення як культурна рослина R. mos-
chata одержала в Південній Європі та Північ-
ній Африці. Відома з 1870 р. R. fedtschen koana
походить з Центральної Азії та північно-за-
хідного Китаю.
У XVIII ст. з Китаю до Європи було інтро-
дуковано ремонтантний вид R. chinensis (R. in-
dica Lindl.) та її форми, які культивували в Ки-
таї близько 1000 років тому (Guoliand, 2003):
‘Old Blush China’ (інтродукована до Європи у
1751 р.), ‘Slater’s Crimson China’ (R. chinensis
var. semperflorens) (1792), ‘Parson’s Pink China’
(1793), ‘Hume’s Blush Tea-scented China’
(1809), і ‘Park’s Yellow Tea-scented China’
(1824) [4].
Спочатку інтродуковані китайські троянди
не одержали значного поширення в культурі,
та в селекції: сіянці, одержані від вільного за-
пилення китайських ремонтантних троянд
(цей метод селекції використовували селек-
ціонери того часу), цвіли одноразово.
Сучасні дослідники [13] вважають, що ген,
який відповідає за ремонтантне цвітіння, —
це мутантний ген, вияв якого пригнічується у
F
1
-гибридів між ремонтантними та неремон-
тантними трояндами, тобто мутантний ген є
рецесивним, а ген одноразово квітуючих ви-
дів — доминантним. Ці дані підтверджуються
дослідженнями К.І. Зикова та З.К. Клименко
[1]. Якщо у F
1
-гібрида відбудеться самоза-
пилення або гібридизація з ремонтантною
трояндою, то сіянці будуть вже ремонтантни-
ми. Схрещування між ремонтантними сорта-
ми дає лише ремонтантні гібриди.
Рецесівна ознака — ремонтантність, наяв-
на у Rosa chinensis, нині є у великої кількості
сортів троянд [6].
Співвідношення кількості сортів різних садових груп у світовій колекції троянд
The proportion of different garden groups breeds quantity in the world roses collection
№ з/п Назва групи
Розподіл сортів у світовій колекції троянд, %
1930 р. 1947 р. 1952 р. 1958 р. 1965 р. 1986 р. 1993 р. 2007 р.
1 Чайно-гібридні 56 57 59 51 49 31 43 37
2 Поліантові 7 7 6 5 4 2 3 3
3 Клаймінги 4 6 6 5 5 3 3 2
4 Ремонтантні 4 4 4 2 3 3 2 6
5 Троянди Віхура 8 – – – – – – –
6 Мультифлора 4 – – – – – – –
7 Рамблери – 1 4 4 3 1 2 2
8 Гібридно-поліантові – 4 – – – – – –
9 Флорибунда – – 5 9 13 18 17 16
10 Виткі великоквіткові – 3 3 2 4 3 3 3
11 Мініатюрні – – – 1 1 15 10 4
12 Гібриди шипшин 4 9 4 2 3 4 3 6
13 Старовинні троянди 6 3 3 13 6 8 6 5
14 Грандіфлора – – – (0,3) (0,7) 2 1 1
15 Напіввиткі (шраби) – – – (0,5) (0,02) 3 4 9
16 Інші 7 6 6 6 9 7 3 6
Разом 100 100 100 100 100 100 100 100
73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 1
Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія
Провідну роль у створенні сучасних ремон-
тантних троянд відіграли гібридні троянди,
які одержали назву бурбонських. Вони ведуть
свій початок від одного гібридного ремон-
тантного сіянця, названого ‘Rose Eduard’.
Його було виявлено у 1817 р. у живоплоті се-
ред рослин ‘Autumn Damask’ та R. chinensis var.
semperflorens на о. Бурбон в Індійському океа-
ні. Jean-Nicolas Breon, французький ботанік,
надіслав насіння ‘Rose Eduard’ до Франції, де
з них було одержано рослини. Одна з цих рос-
лин була відібрана і одержала назву Rosa Bor-
boniana “simplex”.
Таким чином, троянда 'Rose Eduard’ покла-
ла початок бурбонським трояндам. У 1870 р. в
результаті селекційної роботи було створено
близько 500 сортів бурбонских троянд, які
відрізнялися від попередників за формою, за-
барвленням (за винятком жовтого), наявніс-
тю тонких пагонів та ремонтантності [14]. Ба-
гато з них вже не культивують, окремі сорти
збереглися у складі колекцій. З кращих бур-
бонских троянд можна назвати Louise Odier і
Mme Isaac Pereire.
Окрема лінія в створенні ремонтантних
троянд пов’язана з використанням у селекції
ремонтантного виду R. rugosa Thunb.
R. rugosa природно зростає в північній час-
тині Китаю, Японії, Кореї, а також на терито-
рії російського Далекого Сходу. Цей вид було
привезено до Європи 1779 р. відомим англій-
ським натуралістом Джозефом Бенксом з екс-
педиції, яку очолював капітан Джеймс Кук.
R. rugosa (2n) — невисокий зимостійкий кущ
з характерними зморшкуватими листками,
великими квітками та плодами. Квітки мали-
нового, рожевого і білого забарвлення. Тра-
пляються напівмахрові та махрові форми. Цві-
тіння ремонтантне. Швидке дозрівання пло-
дів і насіння дає змогу цьому виду виживати та
розмножуватися в холодному кліматі, незва-
жаючи на ремонтантність.
Серед сучасного 30-тисячного сортименту
троянд приблизно 75 % є нащадками ремон-
тантних 'Autumn Damask’ та Rosa chinensis, тоді
як за участю Rosa rugosa виведено близько 200
сортів. Останнім часом її стали активніше ви-
користовувати в селекційних програмах такі
відомі селекціонери, як W. Kordes (Німеччи-
на), F. Svejda (Канада). В результаті було одер-
жано сучасні зимостійкі декоративні ремон-
тантні сорти: Delicia, Martin Frobiser, Henry
Hudson, Henry Kelsey, Red Rugostar.
Завдяки селекційній роботі ремонтантні
троянди вдосконалювалися: їх сортимент
збільшувався, ставав різноманітнішим, якість
квітки поліпшувалася, період цвітіння подов-
жився.
Головним досягненням в одержанні троянд
з тривалим ремонтантним цвітінням було ви-
ведення в кінці XIX ст. чайно-гібридних (уна-
слідок схрещування ремонтантних і чайних
троянд), а в середині ХХ с. — троянд флори-
бунда (гібриди чайно-гібридних троянд і по-
ліантових). Одержані сорти відрізнялися різ-
номанітним забарвленням, видовженими бу-
тонами, тривалим і ремонтантним цвітінням.
Приблизно 37 % сучасного світового сорти-
менту троянд — це чайно-гібридні троянди, а
на частку троянд флорибунда припадає 16 %
(таблиця) [4].
Чайно-гібридні троянди відрізняються три-
валістю цвітіння, махровими поодинокими
квітками з високим центром, широкою ко-
льоровою гамою, міцним довгим квітконо-
сом, шкірястими листками, сильним арома-
том. Троянди флорибунда мають менші квітки
(їх розмір вдвічі менший за розмір чайно-
гібридної квітки) і зібрані у великі суцвіття. В
результаті інтродукції ремонтантних видів і
форм та подальшої селекційної роботи ради-
кально змінилися якість троянд і масштаби
культури троянд в світі у зв’язку з виведенням
тривало та повторно квітуючих троянд [2, 10].
У результаті схрещування східних троянд з
європейськими було одержано велику кіль-
кість нових сортів і груп троянд. Селекція про-
тягом другої половини XIX століття дала сорти,
які цвіли двічі, а інколи — тричі за сезон і були
стійкішіми, ніж китайські троянди. Селекцій-
на робота тривала і надалі, в сучасних садових
класифікаціях виокремлюють від 30 до 40 са-
дових груп троянд. Більшість сортів троянд
було одержано традиційним методом гібриди-
74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 1
О.Л. Рубцова, В.І. Чижанькова, Р.В. Бойко
зації [12], близько 10 % сортів — унаслідок
брунькових мутацій, які стосувалися зміни ко-
льору та габітусу (плетисті форми) [7].
Усього в результаті селекційної роботи було
створено близько 30 тис. сортів [11].
Отже, головні досягнення в селекції троянд
стосувалися морфологічних особливостей і
нині вони настільки різноманітні, що важко
уявити нові морфологічні ознаки, які можуть
бути притаманні майбутнім сортам. Це під-
тверджує виведення нової групи сортів «анг-
лійських троянд», які нагадують за формою
квітки старовинних троянд.
Подальша робота з трояндами має бути під-
порядкована сучасній стратегії на адаптивну
селекцію — виведення сортів, стійких до не-
сприятливих зимових умов, шкідників та хво-
роб, тобто не стільки на морфологічні ознаки,
скільки на біологічні особливості. Одним з
важливих засобів для досягнення цієї мети є
віддалена гібридизація — широке викорис-
тання генофонду природних видів. Видовий
склад шипшин, за даними різних авторів, ста-
новить від 180 до 400. У селекції сучасних сор-
тів використано 10–12 видів, тому потенці-
альні можливості є дуже великими.
1. Зыков К.И. Генетические аспекты селекции садо-
вых роз / К.И. Зыков, З.К. Клименко // Генети-
ка. — 1993. — Т. 29. — № 1. — С. 68–76.
2. Клименко З.К. Розы. Каталог-справочник. / З.К. Кли-
менко, Е.Л. Рубцова. – К.: Наук. думка, 1986. — 213 с.
3. Рубцова О.Л. Тібо IV, король Наварський, граф
Шам панський — перший відомий інтродуктор
троянд / О.Л. Рубцова // Історичні записки. —
2005. — Вип. 6. — С. 170–176.
4. Рубцова О.Л. Рід Rosa L. в Україні: генофонд, істо-
рія, напрями досліджень, досягнення та перспек-
тиви / О.Л. Рубцова. — К.: Фенікс, 2009. — 375 с.
5. Сайт www .en.wikipedia.org/wiki/Remontancy.
6. Debener T. Inheritance of characteristics / T. Debener //
Encyclopedia of rose science. — Oxford: Elsevier Ltd,
2003. — P. 286–292.
7. Gudin S. Improvement of rose varietal creation in the
world / S. Gudin // World Conference on Horticul-
tural Research 17–20 June 1998 in Rome, Italy, —
Rome, 1998. — P. 67–77.
8. Guoliand W. History of Roses in cultivation. Ancient
chinese Roses / W. Guoliand // Encyclopedia of Rose
Science. — Elsevier Ltd, 2003. — P. 387–395.
9. Joaux F. History of Roses in Cultivation. European
(Pre-1800) /F. Joaux // Encyclopedia of Rose Scien-
ce. — Elsevier Ltd, 2003. — P. 395–402.
10. Krüssmann G. The Complete Book of Roses / G. Krüss-
mann. — Portland: Timber Press, 1981. — 436 p.
11. Modern Roses—12. — Shreveport: American Rose So-
ciety, 2007. — 576 p.
12. Muzzi E. The Biology and Ecology of Rosa× hybrida
(Rose) / E. Muzzi, M. Ventura, D. Verzoni. — Can-
berra: Australian Government, 2005. — 18 p.
13. Roberts A. Floral Induction / A. Roberts // Encyclope-
dia of rose science. — Oxford: Elsevier Ltd, 2003. —
P. 381–386.
14. Rose Bourbon: Its introduction into France // Rosa gallica.
A French Journal about Roses. — 2005. — N 1. — P. 7–16.
REFERENCES
1. Zykov, K.I. and Klimenko, Z.K. (1993), Geneticheskie
aspektyi selektsii sadovyih roz; [Genetic aspects of se-
lection of garden roses]. Genetika [Genetics], vol. 29,
N.1., pp. 68–76.
2. Klimenko, Z.K. and Rubtsova, E.L. (1986), Rozyi. Kat-
alog-spravochnik [Roses. Reference catalogue-book].
Kiev, Naukova dumka, 213 p.
3. Rubtsova, O.L. (2005), Tibo IV, korol Navarskiy, graf
Shampanskiy — pershiy vidomiy introduktor troyand
[Tibo IV, king Navarskiy, count Shampanskiy — the
first known roses’ introduktor], Istorichni zapiski,
[Historical messages], N 6, pp.170–176.
4. Rubtsova, O.L. (2009), Rid Rosa L. v Ukrayini: geno-
fond, istoriya, napryami doslidzhen, dosyagnennya ta
perspektivi [Genus Rosa L. in Ukraine: genofond, his-
tory, directions of researches, achievement and pros-
pect]. Kyiv, Feniks, 375 p.
5. Сайт www .en.wikipedia.org/wiki/Remontancy.
6. Debener, T. (2003), Inheritance of characteristics.
Encyclopedia of rose science. Oxford: Elsevier Ltd,.
pp. 286–292.
7. Gudin, S. (1998), Improvement of rose varietal creation
in the world. World Conference on Horticultural Re-
search 17–20 June 1998, Rome, Italy, pp. 67–77.
8. Guoliand, W. (2003), History of roses in cultivation.
Ancient Chinese Roses. Encyclopedia of Rose Sci-
ence. Elsevier Ltd, pp. 387–395.
9. Joaux, F. (2003), History of roses in cultivation. Euro-
pean (Pre-1800) . Encyclopedia of Rose Science, El-
sevier Ltd, pp. 395–402.
10. Krüssmann, G. (1981), The Complete book of roses.
Portland: Timber Press, 436 p.
11. Modern Roses—12. (2007), Shreveport: American
Rose Society, 576 p.
12. Muzzi, E., Ventura, M. and Verzoni, D. (2005), The
Bio logy and Ecology of Rosa× hybrida (Rose). Can-
berra: Australian Government, 18 p.
75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2015, № 1
Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія
13. Roberts, A. (2003), Floral Induction. Encyclopedia of
rose science. Oxford: Elsevier Ltd, pp. 381–386.
14. Rose Bourbon: Its introduction into France (2005), Rosa
gallica. A French Journal about Roses, N1, pp. 7–16.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
Надійшла до редакції 18.11.2014 р.
Е.Л. Рубцова, В.И. Чижанькова, Р.В. Бойко
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
СЕЛЕКЦИЯ РОЗ: ИСТОРИЯ, ДОСТИЖЕНИЯ,
СОВРЕМЕННАЯ СТРАТЕГИЯ
Результаты проведеного исследования свидетельству-
ют о том, что у роз в результате длительной культуры
и селекции существенно изменились морфологиче-
ские признаки (количество лепестков, форма и окра-
ска цветка, количество цветков в соцветии, форма
соцветия, габитус растения), а также длительность
цве тения. Дальнейшая селекционная работа с розами
должна быть направлена на улучшение биологиче-
ских признаков: зимостойкости, засухоустойчивости,
стойкости к болезням и вредителям. Для этого необ-
ходимо расширить использование генетических ре-
сурсов диких видов, которые являются одним из важ-
нейших компонентов биоразнообразия.
Ключевые слова: Rosa L., селекция, морфологические
и биологические особенности, ремонтантность.
O.L. Rubtsova, B.I. Chizhankova, R.V. Boyko
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
ROSE BREEDING: HISTORY, ACHIEVEMENTS,
MODERN STRATEGY
Results of the conducted research have shown that mor-
phological features of roses (quantity of petals, shape and
colour of a flower, quantity of flowers per inflorescence, in-
florescence form and plant’s mien) and flowering period
have changed significantly because of long-term cultivation
and breeding. Further rose breeding activity should be
aimed at improving biological features: winter, drought,
diseases and pest resistance. With this aim, it is necessary to
expand the use of genetic resources provided by wild spe-
cies, which are one of the most important components of
biodiversity.
Key words: Rosa L., breeding, morphological and biologi-
cal features, permanent flowering capacity.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-206 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:40:29Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/d4/fa521c4daecafb8fccfea29b57a931d4.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2062019-11-11T21:08:37Z Rose breeding: history, achievements, modern strategy Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія Rubtsova, O.L. Chizhankova, B.I. Boyko, R.V. Results of the conducted research have shown that morphological features of roses (quantity of petals, shape and colour of a flower, quantity of flowers per inflorescence, inflorescence form and plant’s mien) and flowering period have changed significantly because of long-term cultivation and breeding. Further rose breeding activity should be aimed at improving biological features: winter, drought, diseases and pest resistance. With this aim, it is necessary to expand the use of genetic resources provided by wild species, which are one of the most important components of biodiversity Результати проведеного дослідження свідчать, що у троянд унаслідок тривалої культури та селекції суттєво змінилися морфологічні ознаки (кількість пелюсток, форма і колір квітки, кількість квіток у суцвітті, форма суцвіття, габітус рослин), а також тривалість цвітіння. Подальша селекційна робота з трояндами має бути спрямована на поліпшення біологічних ознак: зимостійкості, посухостійкості, стійкості до хвороб та шкідників. Для цього необхідно розширити використання генетичних ресурсів диких видів, які є одним з найважливіших компонентів біорізноманіття. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2015-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/206 10.5281/zenodo.2460813 Plant Introduction; Vol 65 (2015); 69-75 Інтродукція Рослин; Том 65 (2015); 69-75 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377721 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/206/195 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Rubtsova, O.L. Chizhankova, B.I. Boyko, R.V. Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія |
| title | Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія |
| title_alt | Rose breeding: history, achievements, modern strategy |
| title_full | Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія |
| title_fullStr | Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія |
| title_full_unstemmed | Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія |
| title_short | Селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія |
| title_sort | селекція троянд: історія, досягнення, сучасна стратегія |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/206 |
| work_keys_str_mv | AT rubtsovaol rosebreedinghistoryachievementsmodernstrategy AT chizhankovabi rosebreedinghistoryachievementsmodernstrategy AT boykorv rosebreedinghistoryachievementsmodernstrategy AT rubtsovaol selekcíâtroândístoríâdosâgnennâsučasnastrategíâ AT chizhankovabi selekcíâtroândístoríâdosâgnennâsučasnastrategíâ AT boykorv selekcíâtroândístoríâdosâgnennâsučasnastrategíâ |