Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
The ontomorphogenesis of endemic species of eastern Black Sea Coast – Delphinium sergii Wissjul. is studied. The results of this species study in M.M. Gryshko National Botanical Garden are given. Onthogenic states of cultivated individuals of D. sergii are described. It is established that the indiv...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2014
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/216 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860121576055242752 |
|---|---|
| author | Gnatiuk, А.M. |
| author_facet | Gnatiuk, А.M. |
| author_sort | Gnatiuk, А.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-12T21:18:18Z |
| description | The ontomorphogenesis of endemic species of eastern Black Sea Coast – Delphinium sergii Wissjul. is studied. The results of this species study in M.M. Gryshko National Botanical Garden are given. Onthogenic states of cultivated individuals of D. sergii are described. It is established that the individuals of D. sergii ex situ accelerate the ontogenetic development and reach the generative state for 2 year. Thus juvenile period lasts for one growing season. It is noted that under the influence of unfavorable factors (thickened crops, drought, shading) development of individuals D. sergii became slower. Particulation, caused vegetative self-reproduction of populations, is characteristic for studied plants. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1570166 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:40:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
39ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
УДК 582.675.1:581.14
А.М. ГНАТЮК
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська,1
ОСОБЛИВОСТІ ОНТОМОРФОГЕНЕЗУ DELPHINIUM SERGII
WISSJUL. В УМОВАХ КУЛЬТУРИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ
БОТАНІЧНОМУ САДУ ім. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Наведено результати досліджень онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. — ендеміка східного Причорномор’я — у
Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Подано опис онтогенетичних станів особин виду
при вирощуванні їх у культурі. Встановлено, що ex situ в особин D. sergii прискорюється онтогенетичний розвиток.
Вони досягають генеративного стану за 2 роки. В ювенільному стані рослини перебувають протягом однієї вегетації.
Відзначено, що під дією несприятливих чинників (загущеність посівів, посуха, затінення) розвиток особин D. sergii
уповільнюється. Для рослин характерна партикуляція, завдяки якій здійснюється самовідтворення популяцій веге-
тативним способом.
Ключові слова: Delphinium sergii, інтродукція, онтогенез, морфогенез, вікові стани, охорона ех situ.
© А.М. ГНАТЮК , 2014
Збереження і збагачення біорізноманіття шля-
хом інтродукції та культивування рослин —
один з пріоритетних напрямів діяльності бота-
нічних садів. Особливої уваги заслуговують рід-
кісні рослини природної флори, які потре бують
охорони і мають господарсько-цін ні влас ти во-
сті, зокрема представники роду Delphi nium L.,
котрі є перспективними для ви ко ристання як
квіт ни ково-декоративні та лікарські.
Рід Delphinium з родини Ranunculaceae Juss.
містить близько 300 видів трав’янистих рослин,
поширених майже по всій Північній півкулі
(в Євразії, Північній і Центральній Америці)
та у горах тропічної Африки. D. sergii Wis s jul.
належить до секції Diedropetala підроду Oli go-
phyllon, представленої безрозетковими буль -
бокореневищними трав’янистими полі кар-
пі ками з характерним бульбоподібним по-
товщенням базальних частин пагонів та ран-
нім відмиранням системи головного кореня
(Зиман, 1985).
З багаторічних представників роду Delphi-
nium природної флори до Червоної книги Ук-
раїни внесено п’ять видів: D. elatum L., D. pal-
lasii Nevski, D. puniceum Pall., D. rossicum Litv.
та D. sergii. Останній, як ендемік східного При-
чорномор’я, має статус «вразливий». В Украї-
ні цей вид трапляється у природних популя-
ціях на Донецькому кряжі та Приазовській
височині, кількість і чисельність яких мають
тенденцію до зменшення внаслідок дії антро-
погенних чинників (Червона книга, 2009). Є
відомості про культивування D. sergii еx situ в
ботанічних садах Київського і Харківського
національних університетів, Донецькому бо-
танічному саду та Національному ботанічно-
му саду ім. М.М. Гришка НАН України (Ката-
лог.., 2001; Остапко та ін., 2013).
Мета роботи — вивчити біологічні особли-
вості D. sergii, онтоморфогенез особин, мож-
ливості їх культивування, розмноження та по-
ширення з метою охорони ех situ.
Об’єкти та методи
Дослідження провeдено в умовах Національ-
ного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН
України на ділянці «Рідкісні рослини флори
України». D. sergii представлений генератив-
ними особинами, залученими в колекцію до
2000 р. Походження посадкового матеріалу не
встановлене. Видову приналежність визнача-
ли за визначником вищих рослин України
40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
А.М. Гнатюк
(Определитель.., 1987). Виділення онтогене-
тичних станів та вивчення онтоморфогенезу
здійснювали за загальноприйнятими методи-
ками (Работнов, 1964; Семенова, 1989). На-
сіння висівали в ґрунт на різні ділянки у дво-
разовій повторюваності. Щороку проводили
дослідження розвитку рослин. Опис вікових
станів виконували за результатами вимірю-
вання 10–30 особин кожного вікового стану.
Результати та обговорення
У результаті спостережень за особинами D. sergii
встановлено, що рослини є посухостійкими
та зимостійкими в умовах м. Києва, а їх річ-
ний цикл розвитку узгоджується із сезонни-
ми кліматичними коливаннями. В окремих
особини відбувається відростання листків піс-
ля осінніх приморозків. Рослини щорічно цві-
туть, утворюють насіння та дають самосів.
Розкриття і формування квіток на суцвітті від-
бувається почергово від основи до верхівки, в
такому самому порядку дозрівають плоди. В
умовах культури у генеративних особин ки-
тиця складається з 25–70 квіток. Відсоток за-
в’я зування плодів та утворення насіння є ви-
соким (80–95 %). Плід збірний апокарпний,
складається з трьох багатонасінних листянок.
Останні 7–16 мм завдовжки, 0,8–2,0 мм зав-
ширшки, на верхівці загострені, коротко при-
тиснено волосисті, у нижній частині суцвіт-
тя — більші, у напрямку до верхівки поступо-
во зменшуються. У листянці — 10–20 насінин,
у плоді — 45–55 насінин. Цвітіння особин
припадає на червень–липень і триває близько
3 тиж. Рослина є ентомофільною. Із запи-
лювачів в умовах м. Києва спостерігали джме-
лів (зокрема Bombus hortorum L., B. lucorum L.,
В. pas cuorum Scopoli). Бджоли інколи відвіду-
ють квіт ки, проте не затримуються на них
(імовірно, не дістають до нектару). Плоди до-
зрівають у третій декаді липня. Рослинам
притаманна ало хорія. Листянки розкрива-
ються при висиханні і насіння висипається
на поверхню ґрунту внаслідок розгойдування
стебла. За способом поширення насіння цю
рослину можна віднести до балістохорів (Ле-
віна, 1987). Завдяки формі плодів та їх верти-
кальному розташуванню насіння висипаєть-
ся поступово і до кінця вересня може зберіга-
тися на засохлих пагонах. В умовах штучного
усунення конкуренції утворюється самосів,
який досягає генеративного стану і плодоно-
сить. Отже, групу особин на ділянці можна
вважати інтродукційною популяцією. При за-
стосуванні штучного насіннєвого розмно жен-
ня отримано позитивні результати при літ-
ньому (відразу після дозрівання), осінньому
(вересень–жовтень) і підзимовому (кінець жовт-
ня–листопад) посіві, оскільки насіння потре-
бує стратифікації.
За час вирощування рослин у межах вели-
кого життєвого циклу було встановлено три
вікові періоди та сім вікових станів (рис. 1).
Латентний період
Насіння (s) 1,5–2,0 мм завдовжки та 0,8–1,2 мм
у діаметрі, сірувато-коричневе, клиноподіб-
не, 3–4-гранне. Поверхня гола, слабко блис-
куча, злегка зморшкувата з хвилястою напів-
прозорою оторочкою з лусок, розташованою
навколо насінини спірально від верхівки до
основи. Зібране у поточному році і через 1–2 міс
зберігання висіяне в ґрунт насіння проростає
навесні наступного після посіву року. При ви-
сіванні свіжозібраного насіння схожість є до-
сить високою — 70–80 %.
Прегенеративний період
Проростки (р) формуються навесні наступно-
го року (масове проростання спостерігається
за температури +19...20°С). Проростання над-
земне (насінні оболонки не виносяться на по-
верхню). Проростки безепікотильні, гіпоко-
тиль короткий. Проростки швидко втрачають
зв’язок з насіниною і переходять до автотроф-
ного живлення за рахунок сім’ядольних лис-
точків. Останніх два, близько 1 см завдовжки
та 0,5–0,8 см завширшки, з округлими чи еліп-
тичними листковими пластинками на корот-
ких черешках, які зрослися в базальній частині
та утворили сім’ядольну трубку (котиледонар-
не проростання). Одночасно з ростом сі м’я -
доль ної трубки росте головний корінь, який,
імовірно, здійснює також контрактильну функ-
цію, заглиблюючи бруньку в ґрунт (глибина
41ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду...
залежить від заглиблення насінини). От же,
брунька відновлення формується за геофіт-
ним типом. Поступово в підземній частині
до закінчення вегетаційного періоду утворю-
ється не велике конусоподібне потовщення
(буль бо кореневище) до 1,0–5,0 мм завдовж-
ки і рослини переходять до ювенільного ста-
ну. Осо бини з двома сім’ядольними листками
вегетують близько одного чи двох місяців (з
початку квітня до кінця травня), після чого
сім’я дольні листки жовтіють і рослина пере-
ходить у стан спокою до настання сприятли-
вих умов для відростання (переважно до вес-
ни наступного ро ку).
Ювенільні особини (j) — рослини 3–5 см зав-
вишки, формуються через 3–5 тиж після поя-
ви проростків (у квітні–травні). У сприят-
ливих умовах з’являється перший справжній
листок 1–2 см завдовжки на довгому черешку,
переважно з п’ятилопатевою листковою плас-
тинкою (але трапляються дво-, три- і чотири-
лопатеві, пальчасто-роздільні та розсічені
листки). Листок над поверхнею ґрунту розта-
шований поряд із сім’ядольними листочками
і, якщо не викопувати рослину, то здається що
Рис. 1. Вікові стани Delphinium sergii Wissjul. у культурі
Fig. 1. Age stages of Delphinium sergii Wissjul. in culture
їх два. Бульбокореневище конусоподібне з де-
кількома додатковими коренями 3–5 см зав-
довжки. У частини особин через 2–3 тиж від-
ростає ще один листок.
Іматурні особини (іm) — рослини 5–7 (9) см
заввишки, відростають переважно навесні з
тих особин, які не утворили справжній листок
минулого року. Спочатку з’являється перший
справжній листок з тричі- або п’яти- паль ча то-
роз січеною або пальчато-роз діль ною листковою
пластинкою (ступінь розчленування її пере-
важно більший, ніж у юве нільних особин) 2–
3 см завдовжки. Корені формуються на буль -
бокореневищі у кількості 10–12 шт. У цей час
вже добре помітний зачаток наступного лист-
ка, який починає відростати з другої декади
квітня. Рослини мають по (1) 2–3 добре роз-
винених листки, менші за розмірами, з лист-
ковою пластинкою іншої форми (менш роз-
січеною), ніж у генеративних особин. Бульбо-
кореневище видовженої форми або роздвоєне
з вираженим потовщенням у верхній частині.
У цей час відбувається накопичення пожив-
них речовин, бульбокореневище потовщуєть-
ся та розгалужується.
42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
А.М. Гнатюк
Віргінільні особини (v) 10–15 см заввишки,
мають по 3 листки, 1–2 з них повністю схожі
за формою та розмірами на такі у генератив-
них особин. Бульбокореневище розгалужене
(3–5-пальчасте) з численними коренями. У
цьому віковому стані рослини перебувають
лише 1–2 тиж.
Генеративний період
Молоді генеративні особини (g
1
) формуються
переважно наприкінці травня — у червні. В
цей період відбувається поступове пожовтін-
ня низових листків, рослини формують один
квітконосний пагін з 3–5(6) листками сере-
динної формації. Він простий або з одним–
двома розгалуженнями. На осьовому пагоні
суцвіття формуються 25–46 квіток, на розга-
луженнях — 6–11 квіток. Цвітіння триває з
другої декади червня до першої декади лип-
ня, плодоношення — у серпні. Бульбокорене-
вище по товщене, неправильної форми, роз-
галужене, з численними коренями та однією
термінальною брунькою.
Зрілі генеративні особини (g
2
) — 3-річні рос-
лини, які формують 2 (3) квітконосні пагони,
більші за розмірами, ніж у молодих генера-
тивних особин. Вони не рівноцінні і розвива-
ються з декількох бруньок, сформованих на
бульбоподібному кореневищі. Такі особини
утворюють 40–70 квіток і майже таку саму
кількість плодів з насінням.
Субсенільні особини (ss) втрачають здатність
до цвітіння і мають бульбокореневище, яке
розпалося на партикули, з брунькою та неве-
ликою кількістю коренів. Утворюються в ре-
зультаті старіння або дії несприятливих умов
зростання.
В умовах Національного ботанічного саду
виявлено здатність D. sergii до вегетативного
розмноження при нормальній, сенільній і
травматичній партикуляції. При нормальній
партикуляції в особин, які перебувають у ге-
неративному періоді онтоморфогенезу, утво-
рюється клон, котрий складається з материн-
ської особини та рамет. Останні перебувають
у віргінільному і молодому генеративному ста-
нах. Здатність до вегетативного розмноження
в умовах культури зокрема спостерігали у ге-
неративних особин унаслідок сильного три-
валого зволоження ґрунту в період спокою
рослин. На перезволоженій ділянці відбулося
пошкодження бульб гниллю, і, як результат,
вижили лише їх частини, тобто відбулася пар-
тикуляція з утворенням однієї чи двох преге-
неративних особин. В умовах тривалого заті-
нення генеративні особини переходили до
субсенільного стану. Субсенільні особини в
умовах затінення виявляли здатність до пар-
тикуляції.
Висновки
За нашими спостереженнями, D. sergii формує
генеративні особини переважно протягом двох-
трьох років вегетації. В ювенільному стані осо-
бини перебувають протягом однієї вегетації.
Перехід від іматурного стану до віргінільного і
генеративного в окремих особин відбувається
досить стрімко, інші перебувають у кожному
віковому стані майже рік.
На другий рік вегетації лише 20–30 % осо-
бин переходять до генеративного стану, решта
залишаються на прегенеративних стадіях роз-
витку (в іматурному або віргінільному стані).
Близько 10 % особин гинуть на ранніх стадіях
онтогенезу (проростків чи ювенільних рос-
лин) під впливом зовнішніх чинників. Пооди-
ноко розташовані особини в оптимальних
умовах вирощування за відсутності конкурен-
ції мають переважно прискорений онтогенез і
досягають генеративного стану за два роки. У
загущених посівах, при посусі або затіненні
розвиток уповільнюється.
Для особин виду характерною є партикуля-
ція при настанні несприятливих умов, що є
необхідним заходом для виживання та само-
відтворення популяції вегетативним шляхом.
Така стратегія поведінки виду дає можливість
компенсувати нещорічне плодоношення та
швидку втрату схожості насіння за несприят-
ливих умов.
Досвід інтродукції D. sergii у Національно-
му ботанічному саду ім. М.М. Гришка свідчить
про перспективність вирощування цього виду
в культурі і збереження його ex situ.
43ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду...
Зиман С.Н. Морфология и филогения семейства
лютиковых / С.Н. Зиман. — К.: Наук. думка, 1985. —
248 с.
Каталог раритетних рослин ботанічних садів і ден-
дропарків України. Довідковий посібник / За ред.
А.П. Лебеди. — К.: Академперіодика, 2011. — 184 с.
Левина Р.Е. Морфология и экология плодов / Р.Е. Ле-
вина. — Л.: Наука, 1987. — 160 с.
Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доб-
рочаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. — К.:
Наук. думка, 1987. — 548 с.
Остапко В.М. Нові відомості про спонтанне поши-
рення рослин з Донецького ботанічного саду / В.М. Ос-
тапко, О.Г. Мулєнкова, Г.В. Бойко // Роль ботанічних
садів та дендропарків у збереженні та збагаченні біоло-
гічного різноманіття урбанізованих територій: Матеріа-
ли міжнар. наук. конф. (Київ, 28–31 травня 2013 р.) —
К., 2013. — С. 122–123.
Работнов Т.А. Определение возрастного состава
популяций видов в сообществе / Т.А. Работнов // По-
левая геоботаника. — М.; Л.: Наука, 1964. — 270 с.
Семенова Г.П. Интродукция редких растений как
один из методов ускоренного изучения онтогенеза /
Г.П. Семенова // Рекомендации: онтогенез высших
цветковых растений. — К.: ЦУОП Госагропрома УССР,
1989. — С. 117–122.
Червона книга України. Рослинний світ / За ред.
Я.П. Дідуха. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с.
REFERENCES
Ziman, S.N. (1985) Morfologija i filogenija semejstva
ljutikovyh [Morphology and phylogeny of the buttercup
family]. Kyev, Nauk. dumka, 248 p.
Levina, R.E. (1987). Morfologija i jekologija plodov
[Morphology and ecology of the fruits]. Lenyngrad, Nau-
ka, 160 р.
Lebedа, A.P. (Ed.). (2011) Katalog rarytetnyh roslyn
botanichnyh sadiv i dendroparkiv Ukrainy: Dovidkovyj
posibnyk [Catalogue of the rare plants of the botanical gar-
dens and arboretums of Ukraine. Reference guide]. Kyiv,
Akademperiodyka, 184 р.
Dobrochaeva, D.N., Kotov, M.I., Prokudin, Ju.N. et al.
(1987) Opredelitel’ vysshih rastenij Ukrainy [Determinant
of the higher plants of Ukraine]. Kyiv, 548 р.
Ostapko, V.M., Muljenkova, O.G. and Bojko, G.V. (2013)
Novi vidomosti pro spontanne poshyrennja roslyn z Do-
nec’kogo botanichnogo sadu [A new data on spontaneous
spreading of plants from the Donetsk Botanical Garden].
Rol’ botanichnyh sadiv ta dendroparkiv u zbere zhenni ta
zbagachenni biologichnogo riznomanittja urbanizovanyh
terytorij. Materialy mizhnarodnoi’ naukovoi’ konferencii’
(Kyi’v, 28–31 travnja 2013 r.) [The role of the botanical
gardens and arboretums in maintaining and enriching bio-
logical diversity in urban areas. Proceedings of the Inter-
national Scientific Conference (Kyiv, 28–31 May 2013)].
Kyi’v, рp. 122–123.
Rabotnov, T.A. (1964) Opredelenie vozrastnogo sostava
populjacij vidov v soobshhestve [Determination of the age
composition of populations of species in the community].
Polevaja geobotanika [Field geobotany]. M.; L., Nauka,
270 р.
Semenova, G.P. (1989) Introdukcija redkih rastenij kak
odin iz metodov uskorennogo izuchenija ontogeneza [In-
troduction of rare plants as a method of accelerated lear-
ning ontogeny]. Rekomendacii: ontogenez vysshih cvet-
kovyh rastenij [Recommendations: ontogeny of flowering
plants]. Kiev, рp. 117–122.
Diduh, Ja.P. (Ed.). (2009). Chervona knyga Ukrainy.
Roslynnyj svit [Red Data Book of Ukraine. Vegetable
Kingdom]. Globalkonsaltyng, Kyiv, 900 р.
Рекомендував до друку В.Г. Собко
Надійшла до редакції 12.08.2014 р.
А.Н. Гнатюк
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ОСОБЕННОСТИ ОНТОМОРФОГЕНЕЗА
DELPHINIUM SERGII WISSJUL.
В УСЛОВИЯХ КУЛЬТУРЫ В НАЦИОНАЛЬНОМ
БОТАНИЧЕСКОМ САДУ им. Н.Н. ГРИШКО
НАН УКРАИНЫ
Приведены результаты исследований онтоморфо ге-
неза Delphinium sergii Wissjul. — эндемика восточного
При черноморья — в Национальном ботаническом са-
ду им. Н.Н. Гришко НАН Украины. Дано описание
он тогенетических состояний особей вида при выра-
щивании их в культуре. Установлено, что ex situ особи
D. sergii ускоряют онтогенетическое развитие и дости-
гают генеративного состояния за 2 года. При этом в
ювенильном состоянии растения пребывают в тече-
ние одной вегетации. Отмечено, что под воздействием
неблагоприятных факторов (загущенность посевов,
засуха, затенение) развитие особей D. sergii замедляет-
ся. Для исследуемых растений характерна пар ти ку-
ляция, благодаря которой осуществляется самовос-
произведение популяций вегетативным способом.
Ключевые слова: Delphinium sergii, интродукция, онтоге-
нез, морфогенез, возрастные состояния, охрана ех situ.
44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
А.М. Гнатюк
А.M. Gnatiuk
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
FEATURES OF DELPHINIUM SERGII WISSJUL.
ONTOMORPHOGENESIS IN CULTURE
IN M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL
GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE
The ontomorphogenesis of endemic species of eastern
Black Sea Coast — Delphinium sergii Wissjul. is studied.
The results of this species study in M.M. Gryshko Natio-
nal Botanical Garden are given. Onthogenic states of cul-
tivated individuals of D. sergii are described. It is estab-
lished that the individuals of D. sergii ex situ accelerate the
ontogenetic development and reach the generative state
for 2 year. Thus juvenile period lasts for one growing sea-
son. It is noted that under the influence of unfavorable
factors (thickened crops, drought, shading) development
of individuals D. sergii became slower. Particulation, ca u s-
ed vege tative self-reproduction of populations, is charac-
teristic for studied plants.
Key words: Delphinium sergii, introduction, ontogenesis,
morphogenesis, age stages, conservation ex situ.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-216 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:40:34Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/3b/f57fa7fb53c2cd0102b417ea9a74373b.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2162019-11-12T21:18:18Z Features of Delphinium sergii Wissjul. ontomorphogenesis in culture in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України Gnatiuk, А.M. The ontomorphogenesis of endemic species of eastern Black Sea Coast – Delphinium sergii Wissjul. is studied. The results of this species study in M.M. Gryshko National Botanical Garden are given. Onthogenic states of cultivated individuals of D. sergii are described. It is established that the individuals of D. sergii ex situ accelerate the ontogenetic development and reach the generative state for 2 year. Thus juvenile period lasts for one growing season. It is noted that under the influence of unfavorable factors (thickened crops, drought, shading) development of individuals D. sergii became slower. Particulation, caused vegetative self-reproduction of populations, is characteristic for studied plants. Наведено результати досліджень онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. – ендеміка східного Причорномор’я – у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Подано опис онтогенетичних станів особин виду при вирощуванні їх у культурі. Встановлено, що ex situ в особин D. sergii прискорюється онтогенетичний розвиток. Вони досягають генеративного стану за 2 роки. В ювенільному стані рослини перебувають протягом однієї вегетації. Відзначено, що під дією несприятливих чинників (загущеність посівів, посуха, затінення) розвиток особин D. sergii уповільнюється. Для рослин характерна партикуляція, завдяки якій здійснюється самовідтворення популяцій вегетативним способом. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/216 10.5281/zenodo.1570166 Plant Introduction; Vol 64 (2014); 39-44 Інтродукція Рослин; Том 64 (2014); 39-44 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377723 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/216/204 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gnatiuk, А.M. Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title | Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | Features of Delphinium sergii Wissjul. ontomorphogenesis in culture in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| title_full | Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Особливості онтоморфогенезу Delphinium sergii Wissjul. в умовах культури у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | особливості онтоморфогенезу delphinium sergii wissjul. в умовах культури у національному ботанічному саду ім. м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/216 |
| work_keys_str_mv | AT gnatiukam featuresofdelphiniumsergiiwissjulontomorphogenesisincultureinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT gnatiukam osoblivostíontomorfogenezudelphiniumsergiiwissjulvumovahkulʹturiunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni |