Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl.

Allelopathic features of 13 aromatic plants of Lamiaceae Lindl. family are studied. Dracocephalum moldavica L., Lavandula vera D.C. and Lophanthus anisatus Adans. are showed the highest phytotoxic effect of aqueous extracts of lifetime emissions of aromatic plants relative to Triticum aestivum Linn....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Kotyuk, L.A., Rakhmetov, D.B.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/221
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121597381181440
author	Kotyuk, L.A. Rakhmetov, D.B.
author_facet	Kotyuk, L.A. Rakhmetov, D.B.
author_sort	Kotyuk, L.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-12T21:32:06Z
description	Allelopathic features of 13 aromatic plants of Lamiaceae Lindl. family are studied. Dracocephalum moldavica L., Lavandula vera D.C. and Lophanthus anisatus Adans. are showed the highest phytotoxic effect of aqueous extracts of lifetime emissions of aromatic plants relative to Triticum aestivum Linn., which reduced germination rates, respectively, by 15.6; 4.9 and 1.7 times. Extracts of plant material of Nepeta transcaucasica Grossh showed the stimulating effect, while germination of wheat was around 96.3 % versus 86.0 % on control. Hyssopus officinalis L. and Dracocephalum moldavica resulted in inhibition of growth processes in Zea mays L. by 1.8–2.6 times. Stimulating effect on Zea mays seed (2 to 6%) was found in Salvia sclarea L., S. officinalis L. and Elsholzia cristata Willd. Hyssopus officinalis, Monarda didyma L. and Dracocephalum moldavica are showed the highest phytotoxic effect of aqueous extracts of remains of aromatic plants relative to Triticum aestivum, which reduced germination rates, respectively, by 2.6; 2.0 and 1.8 times. Lophanthus anisatus, Dracocephalum moldavica and Lavandula vera resulted in inhibition of growth processes in Zea mays by 1.7; 1.5 and 1.4 times.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.1575908
first_indexed	2025-07-17T12:40:37Z
format	Article
fulltext	68 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 УДК 582. 929.4:581.5 (477.42) Л.А. КОТЮК, Д.Б. РАХМЕТОВ 1 Житомирський національний агроекологічний університет Україна, 10008 м. Житомир, Бульвар Старий, 7 2 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 АЛЕЛОПАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРОМАТИЧНИХ РОСЛИН РОДИНИ LAMIACEAE LINDL. Вивчено алелопатичні особливості 13 ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. Установлено, що найвищий фітотоксичний ефект щодо Triticum aestivum Linn. притаманний водним екстрактам прижиттєвих виділень Dracocephalum moldavica L., Lavandula vera D.C., Lophanthus anisatus Adans., які знизили схожість насіння відповід- но у 15,6; 4,9 і 1,7 разу. Стимулювальний вплив виявили витяги з рослинної сировини Nepeta transcaucasica Grossh: схожість насіння Triticum aestivum Linn. становила 96,3 % проти 86,0 % у контрольному варіанті. Hyssopus offici- nalis L. і Dracocephalum moldavica загальмували ростові процеси у Zea mays L. в 1,8–2,6 разу. Стимулювальний ефект щодо насіння Zea mays (від 2 до 6 %) виявлено у Salvia sclarea L., S. officinalis L. та Elsholzia cristata Willd. Найвищий фітотоксичний ефект щодо Triticum aestivum водних екстрактів рослинних решток зафіксовано у Hys- sopus officinalis, Monarda didyma L. та Dracocephalum moldavica, які знизили схожість насіння відповідно у 2,6; 2,0 і 1,8 разу. Lophanthus anisatus, Dracocephalum moldavica та Lavandula vera загальмували ростові процеси у Zea mays відповідно в 1,7; 1,5 і 1,4 разу. Ключові слова: Lamiaceae Lindl, ароматичні рослини, алелопатія, водний екстракт, фітотоксичність, стимулю- вальний ефект. © Л.А. КОТЮК, Д.Б. РАХМЕТОВ, 2014 Останнім часом спостерігається надмірне ан- тропогенне втручання у функціонування аг- рофітоценозів: інтенсивний обробіток ґрунту, монодомінантність агроценозів, використан- ня засобів захисту рослин, мінеральних до- брив, що посилює негативний вплив на всі складові агроландшафтів. Тому дослідження, спрямовані на пізнання механізмів алелопа- тичної взаємодії шляхом прижиттєвих виді- лень рослин, які зростають разом, та післядії продуктів їх деструкції, котрі впливають на наступні культури сівозміни, формування ґрунтової біоти і виникнення ґрунтовтоми, мають важливе значення (Гродзінський, 1973; Gniazdowska, 2005; Білик, 2006; Reigosa, 2006; Fujii, 2007, Narwal, 2007; Павлюченко, 2012; Анищенко, 2013). Конструювання стійких високопродуктив- них агрофітоценозів на алелопатичних заса- дах — актуальне завдання, вирішення якого є важливим для розвитку сільського господар- ства країни. Для цього необхідно встановити механізми алелопатичної ґрунтовтоми під різними культурами, з’ясувати закономірно- сті взаємовпливу рослин через виділення в культурних фітоценозах і дослідити їх роль у розвитку рослинництва (Гродзінський, 1973; Машковська, 2002; Алелопатична.., 2006; Юр- чак, 2006; Zeng, 2008). Алелопатія має важливе значення для фор- мування продуктивності фітоценозів. Але ло- па тична взаємодія через рослинні виділення є екологічним чинником. Установлено, що біль- шість сільськогосподарських культур мають пев- ну алелопатичну активність (Біологічно.., 2001; Головко і Пузик, 2003; Симагина, 2006; Бу ха- ров, 2011). Рослини виділяють у довкілля речо- вини різної біохімічної природи — прості і склад- ні, органічні та мінеральні, активні і пасивні, які зазнають складні хімічні перетворення та відіграють важливу роль у формуванні «алело- патично нейтральних» систем — хімічно само- врегульованих біогеоценозів (Гродзинский, 1965; Гнатюк, 2003; Юрчак, 2005; Боговін, 2009). Деякі вчені вважають, що дослідження але- лопатичних особливостей ароматичних рос- 69ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. лин дасть змогу поліпшити фітосанітарний стан агроценозів, оскільки ці рослини синте- зують ефірні олії та значну кількість біологіч- но активних речовин, які, потрапляючи у дов- кілля, впливають на ріст і розвиток інших компонентів (Гродзинский, 1965; Сімагіна, 2006; Біопроби.., 2011). Так, Л.Д. Юрчак (2005) у своїх роботах звертає увагу на алелопатичну активність водних витягів деяких видів Arte- misia, Brassica nigra, Salvia officinalis, S. officina- lis, Dracocephalum moldavica та інших рослин і рекомендує їх використовувати як природні інгібітори та стимулятори росту рослин за- мість синтетичних пестицидів. В умовах Жи- томирського Полісся ароматичні рослини в цьому аспекті не досліджено. Мета роботи — дослідити алелопатичний вплив 13 видів-інтродуцентів з родини Lamia- ceae Lindl. на тест-об’єкти, які є типовими компонентами агроценозів. Матеріал та методи Дослідження проведено у 2010–2012 рр. Ґрун- ти земельної ділянки, де вирощували росли- ни, — темно-сірі опідзолені. Сума обмінних основ — 19,8 мг·екв/100 г, вміст гумусу — 3,22–3,00 %, гідролітична кислотність — 0,75 мг·екв/100 г, рН-сольове — 6,2; вміст P 2 O 5 — 406 мг, K 2 O — 78 мг, N — 67,2 мг/кг, Ca2+ — 12,12 і Mg2+ — 1,00 мг·екв/100 г. Предметом наших досліджень були одно- річні та багаторічні види із колекції ароматич- них рослин з родини Lаmіасеае, які зростають у ботанічному саду Житомирського націо- нального агроекологічного університету, — змієголовник молдавський (Dracocephalum mol- davica L.), ельшольція гребінчаста (Elsholzia cristata Willd.), гісоп лікарський (Hyssopus offi- cinalis L.), лаванда звичайна (Lavandula vera D.C.), монарда двійчаста (Monarda didyma L.), васильки звичайні (Ocimum basilicum L.), в. священні (O. sanctum L.), материнка звичайна (Origanum vulgare L.), шавлія лікарська (Salvia officinalis L.), ш. мускатна (S. sclarea L.), чабер садовий (Satureja hortensis L.), лофант ганусо- вий (Lophanthus anisatus Adans.), котяча м’ята закавказька (Nepeta transcaucasica Grossh.). Алелопатичні властивості рослин вивчали в період їх цвітіння. Як біотести використано насіння пшениці озимої (Triticum aestivum Linn.) сорту Миро- нівська остиста та кукурудзи (Zea mays L.) сорту Зоря. Вивчення алелопатичних властивостей аро- матичних рослин здійснювали за методикою біологічних тестів А.М. Гродзинського (1973). При дослідженні хімічної взаємодії рослин використовували метод екстрагування. На- важку 50 г надземної частини рослини помі- щали у скляну ємність, додавали 250 мл дис- тильованої води (1:5). Струшували ємність таким чином, щоб рослинна маса була пов- ністю занурена у воду. Посуд закривали криш- кою. Процес екстрагування тривав 1 добу за температури +20 оС, при цьому водорозчинні хімічні сполуки потрапляли у розчин. Через добу екстрагований розчин зливали у ємність. У чашки Петрі на фільтрувальний папір по- міщали насіння Triticum aestivum або Zea mays і додавали 7 мл екстрагованого розчину. У контрольному варіанті використовували дис- тильовану воду. Чашки Петрі поміщали у тер- мостат з температурою +25 оС. Через 3 доби визначали енергію проростання, через 7 діб — схожість насіння. Повторюваність досліду — чотириразова. Отриманий результат порівню- вали з контролем. Для дослідження алелопатичної активності рослинних решток готували витяг у співвід- ношенні 1:30. Отримані екстракти викорис- товували як наведено вище. Показники схожості насіння Triticum aesti- vum та Zea mays встановлювали згідно з Дер- жавним стандартом (ДСТУ 7160, 2010). Статистичну обробку даних проводили з ви- користанням пакета програм Mіcrosoft Excel 10. Результати та обговорення Відомо, що рослини в період активного веге- тативного росту виділяють у навколишнє се- редовище біологічно активні речовини, на- самперед коліни, які впливають на пророс- тання насіння, а також на ріст і розвиток інших рослин — компонентів фітоценозів. 70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Л.А. Котюк, Д.Б. Рахметов Нами було проаналізовано вплив прижит- тєвих виділень ароматичних рослин (рослин- донорів) на енергію проростання та схожість T. aestivum і Z. mays (рослин-акцепторів). Установлено, що значущим фітотоксичним ефектом щодо T. aestivum характеризуються водні витяги D. moldavica, L. vera та L. anisatus (табл. 1). Незначний фітотоксичний ефект виявлено у рослин O. vulgare, H. officinalis, O. ba - silicum, S. officinalis, O. sanctum, які спричини- ли незначне гальмування проростання насін- ня у тест-об’єкта (від 6,7 до 13,2 % порівняно з контролем). Стимулювальний вплив виявили витяги з рослинної сировини N. transcaucasica (рис. 1). E. cristata, S. sclarea і S. hortensis виявились але- лопатично відносно толерантними щодо рос ли- ни-акцептора. Екстракти цих рослин сповіль- ню вали проростання насіння пшениці на 0,2– 1,2 % порівняно з контролем (див. табл. 1). Незначний стимулювальний ефект (на 2– 6 % порівняно з контролем) зафіксовано у ва- ріантах з використанням водних екстрактів S. officinalis, S. sclarea та E. cristata, при цьому спостерігали інтенсивніший ріст проростків Рис. 1. Вплив водних екстрактів рослин на схожість насіння пшениці: А — контроль і Nepeta transcaucasica; B — контроль та Dracocephalum moldavica Fig. 1. Influence of plant water extracts on wheat seed ger- minating ability: A — control and Nepeta transcaucasica; B — control and Dracocephalum moldavica Таблиця 1. Вплив водорозчинних виділень ароматичних рослин на схожість насіння Triticum aestivum (середні дані за 2010–2012 рр.) Table 1. Influence of water-soluble isolations of aromatic plants on Triticum aestivum seed germinating ability (mean values 2010–2012 years) Вид Енергія проростання Схожість % щодо контролю, % % щодо контролю, % Контроль 82,5 ± 1,0 — 86,0 ± 1,6 — Dracocephalum moldavica 4,5 ± 0,5 –78,0 5,5 ± 0,6 –80,5 Salvia sclarea 82,5 ± 2,0 0 84,8 ± 4,0 –1,2 Salvia officinalis 60,8 ± 3,4 –21,7 74,5 ± 1,3 –11,5 Ocimum sanctum 71,5 ± 2,0 –11,0 72,8 ± 1,2 –13,2 Ocimum basilicum 68,5 ± 2,5 – 14,0 74,8 ± 4,0 –11,2 Monarda didyma 47,3 ± 3,8 – 35,2 62,0 ± 2,1 –24,0 Nepeta transcaucasica 87,5 ± 4,1 +5,0 96,3 ± 1,7 +10,3 Lophanthus anisatus 31,0 ± 2,3 –51,5 51,8 ± 1,7 –32,4 Satureja hortensis 59,5 ± 2,5 –23,0 85,5 ± 1,7 –0,5 Origanum vulgare 43,5 ± 2,4 –39,0 79,3 ± 1,7 –6,7 Hyssopus officinalis 63,8 ± 1,3 –18,7 77,3 ± 2,0 –8,7 Lavandula vera 7,5 ± 1,3 –75,0 17,3 ± 2,3 –68,7 Elsholzia cristata 69,5 ± 1,3 –13,0 85,8 ± 1,2 –0,2 71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. Z. mays (рис. 2). S. hortensis, N. transcaucasica і O. sanctum виявили незначний гальмувальний ефект щодо насіння Z. mays. Водні екстракти цих рослин спричинили сповільнення проце- сів проростання насіння лише на 2–6 % по- рівняно з контролем (табл. 2, див. рис. 2). Рослинні рештки зазвичай утилізуються, потрапляючи знову в систему агрофітоценозів у вигляді мульчі чи органічних добрив, і тому становлять значний інтерес не лише для але- лопатії, а й для екології агрофітоценозів. Рос- линні рештки — це комплекс різноманітних органічних сполук, зокрема фізіологічно ак- тивних, тому багато дослідників розглядають їх як джерело токсичних сполук, які в ком- плексі з іншими чинниками спричи няють ґрун- товтому (Юрчак, 2005; Павлюченко, 2012). Результати аналізу водорозчинних екстра- ктів рослинних решток (рис. 3) свідчать про їх високу алелопатичну активність щодо T. aesti- vum. Найвищий фітотоксичний ефект вияв- лено у рослин H. officinalis, M. didyma і D. mol- davica. Енергія проростання та схожість на- сіння T. aestivum під дією водних екстрактів залишків цих рослин становили відповідно Рис. 2. Вплив водних екстрактів рослин на схожість насіння кукурудзи: А — контроль і Elsholzia cristata; B — контроль та Dracocephalum moldavica Fig. 2. Influence of plant water extracts on maize seed germinating ability: A — control and Elsholzia cristata; B — control and Dracocephalum moldavica Таблиця 2. Вплив водорозчинних виділень ароматичних рослин на схожість насіння Zea mays (середні дані за 2010–2012 рр.) Table 2. Influence of water-soluble isolations of aromatic plants on Zea mays seed germinating ability (mean values for 2010–2012 years) Вид Енергія проростання Схожість % щодо контролю % щодо контролю Контроль 76,0 ± 2,2 — 87,9 ± 3,2 — Dracocephalum moldavica 26,0 ± 2,3 –50 34,0 ± 1,1 –54 Salvia sclarea 52,0 ± 3,2 –24 89,9 ± 3,1 +2 Salvia officinalis 86,1 ± 3,1 +10 90,0 ± 4,5 +2 Ocimum sanctum 68,0 ± 2,2 –8 82,0 ± 3,1 –6 Ocimum basilicum 54,0 ± 3,1 –22 75,0 ± 2,8 –13 Monarda didyma 71,0 ± 3,8 –5 74,0 ± 4,2 –14 Nepeta transcaucasica 74,0 ± 2,1 –2 85,0 ± 4,7 –3 Lophanthus anisatus 11,0 ± 3,8 –65 73,0 ± 3,8 –15 Satureja hortensis 70,0 ± 4,1 –6 86,1 ± 4,1 –2 Origanum vulgare 67,0 ± 3,7 –9 77,0 ± 3,8 –11 Hyssopus officinalis 20,0 ± 1,2 –56 50,0 ± 4,1 –33 Lavandula vera 66,2 ± 2,1 –10 75,1 ± 3,8 –13 Elsholzia cristata 90,2 ± 4,1 +14 94,1 ± 3,9 +6 72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Л.А. Котюк, Д.Б. Рахметов 23,5–40,8 і 30,5–44,5 %, тоді як у контрольно- му варіанті — 73,1 та 78,0 %. Стимулювальний ефект виявлено у S. offici- nalis. Енергія проростання та схожість насін- ня T. aestivum були вищими за контрольні по- казники в 1,1 разу і становили відповідно 81,0 і 84,5 % (див. рис. 3). Згідно з результатами досліджень алелопа- тичного впливу водних витягів із залишків рослин на проростання насіння Z. mays сти- мулювальним ефектом характеризувався лише один вид — S. sclarea, про що свідчило збіль- шення енергії проростання та схожості насін- ня кукурудзи в 1,1 разу порівняно з контроль- ними показниками. Решта видів гальмували процес проростання насіння Z. mays. Найви- щий фітотоксичний ефект виявлено у L. ani- satus, M. didyma та L. vera, які знизили енергію проростання та схожість насіння Z. mays від- повідно до 35,6–49,8 % і 45,7–55,9 %, тоді як у контрольному варіанті відповідні показни- ки становили 78,1 та 80,0 % (рис. 4). Висновки Дослідження взаємовідносин між рослинами різних видів виявили, що найвищий фітоток- сичний ефект щодо T. aestivum притаманний водним екстрактам прижиттєвих виділень D. moldavica (схожість 5,5 %), L. vera (17,3 %) і L. anisatus (51,8 %). Стимулювальний вплив вия- Рис. 3. Алелопатичний вплив водних екстрактів післяжнивних решток арома- тичних рослин на проростання насіння пшениці озимої (середні дані за 2010– 2012 рр.) Fig. 3. Allelopathic influence of water extracts of aftermath residues of aromatic plants on winter wheat seed sprouting (mean values for 2010–2012 years) 73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. вили витяги з рослинної сировини N. transcau- casica: схожість насіння T. aestivum становила 96,3 % проти 86,0 % у контрольному варіанті. Водні витяги із рослин D. moldavica і H. offi- cinalis сповільнили проростання насіння у Z. mays. Виявлено стимулювальний ефект (від 2 до 6 % порівняно з контролем) щодо кукурудзи водних витягів із рослин S. sclarea, S. officinalis та E. cristata. Водні екстракти із рослин O. sanctum, N. trans- caucasica і S. hortensis спричинили незначний гальмувальний ефект щодо проростання на- сіння Z. mays. Найвищий фітотоксичний ефект водних екстрактів рослинних решток щодо T. aestivum встановлено у рослин H. officinalis, M. didyma, D. moldavica. Стимулювальний ефект зафіксо- вано у S. officinalis. Отримані результати свідчать про алелопа- тичний вплив прижиттєвих виділень та після- жнивних решток ароматичних культур з роди- ни Lamiaceae, що може бути причиною ґрун- товтоми в агрофітоценозах. 1. Анищенко Л.В. Аллелопатические особенности аро- матических растений в Ботаническом саду ЮФУ / Л.В. Анищенко // Матеріали І Міжнар. наук. конф. «Нетрадиційні, нові і забуті види рослин: наукові і практичні аспекти культивування» (Київ, 10– 12 вересня 2013 р.). — К.: Книгоноша, 2013. — С. 215–217. 2. Биологически активные вещества растительного происхождения / Б.Н. Головкин, Р.Н. Руденская, И.А. Трофимова, А.И. Шретер. — М.: Наука, 2001. — 350 с. Рис. 4. Алелопатичний вплив водних екстрактів післяжнивних решток ароматич- них рослин на проростання насіння кукурудзи (середні дані за 2010–2012 рр.) Fig. 4. Allelopathic influence of water extracts of aftermath residues of aromatic plants on maize seed sprouting (mean values for 2010–2012 years) 74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Л.А. Котюк, Д.Б. Рахметов 3. Биопробы и биотесты: (незаконченные рукописи академика А.М. Гродзинского) / [сост.: Л.Д. Юрчак, Е.А. Чудовская; под ред. В.П. Грахова, Е.Н. Бой- ко, Н.В. Заименко]. — К.: Золотые ворота, 2011. — 361 с. 4. Білик А.М. Про взаємовідносини між рослинами / А.М. Білик // Дім, сад, город. — 2006. — № 8. — С. 13–15. 5. Боговін А.В. Біогеоценотична роль взаємовідно- син живих організмів у становленні й функціо- нуванні екологічних систем / А.В. Боговін // Еко- логія та ноосферологія. — 2009. — Т. 20, № 1–2. — С. 102–104. 6. Бухаров А.Ф. Оценка адаптивности и стабиль- ность проявления аллелопатической активности экст рактов из семян овощных сельдерейных культур / А.Ф. Бухаров, Д.Н. Балеев, А.Р. Буха- рова // Вестн. Алтай. гос. аграр. ун-та. — 2011. — № 3 (77). — С. 36–39. 7. Гнатюк Н.О. Оцінка алелопатичних властиво- стей насіння деяких видів ароматичних рослин / Н.О. Гнатюк // Інтродукція рослин. — 2003. — № 4. — С. 109–113. 8. Головко Э.А. Аллелопатия и дизайн ландшафтных композиций / Э.А. Головко, В.К. Пузик // Інтро- дукція рослин. — 2003. — № 1-2. — С. 149–157. 9. Гродзинский A.M. Аллелопатия в жизни растений и их сообществ / A.M. Гродзинский. — К.: Наук. думка, 1965. — 187 с. 10. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рос- лин / A.M. Гродзінський. — К.: Наук. думка, 1973. — 205 с. 11. Насіння овочевих, баштанних, кормових і пряно- ароматичних культур. Сортові та посівні умови. Технічні умови: (ДСТУ 7160 — 2010). — [Чинний від 2010-07-01]. — К.: Держспоживстандарт Ук раї- ни, 2010. — 16 с. (Національний стандарт Ук- раїни). 12. Павлюченко Н.А. Алелопатичний підхід до оптимі- зації біохімічного стану ґрунтового середовища / Н.А. Павлюченко // Інтродукція рослин. — 2012. — № 2. — С. 80–82. 13. Рахметов Д.Б. Аллелопатическая роль новых куль- тур в многолетних фитоценозах / Д.Б. Рахме- тов, С.А. Горобец, С.А. Рахметова // Алелопатія та су часна біологія: Матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 17–19 жовтня 2006 р.). — К.: Фітосоціо- центр, 2006. — С. 111–119. 14. Симагина Н.О. Аллелопатические свойства глико- галофита Artemisia santonica L. // Уч. Зап. Таври- ческого нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Биол., химия. — 2006. — Т. 19, № 4. — С. 177–185. 15. Юрчак Л.Д. Алелопатія в агробіоценозах арома- тичних рослин / Л.Д. Юрчак. — К.: Фітосоціо- центр, 2005. — 411 с. 16. Юрчак Л.Д. Алелопатія: ретроспективний по- гляд, сучасний стан та перспективи досліджень / Л.Д. Юрчак // Алелопатія та сучасна біологія: Ма- теріали міжнар. наук. конф. (Київ, 17–19 жовт ня 2006 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — С. 10–19. 17. Fujii Y. Allelopathy: New Concepts and Methodolo- gy / Y. Fujii, S. Hiradate. — Science Publishers, 2007. — 382 p. 18. Gniazdowska A. Allelopathic interactions between plants. Multi site action of allelochemicals / A. Gni- azdowska, R. Bogatek // Acta Physiologiae Plan ta- rum. — 2005. — Vol. 27, N 3B. — P. 395–407. 19. Narwal S.S. Research Methods in Plant Sciences: Allelopathy. Vol. 4 (Plant Analysis) / S.S. Narwal, O.P. Sangwan, O.P. Dhankhar. — Jodhpur (India): Scientific Publishers, 2007.– 140 p. 20. Reigosa M.J. Allelopathy — A physiological process with ecological implications / M. Reigosa, N. Pedrol, L. González. — Springer, 2006. — 637 p. 21. Zeng R.S. Allelopathy in sustainable agriculture and forestry / R.S. Zeng, A.U. Mallik, S.M. Luo. — Springer, 2008. — 412 p. REFERENCES 1. Anyshhenko, L.V. (2013) Allelopatycheskye oso ben- nosty aromatycheskyh rastenyj v botanycheskom sadu JuFU [Allelopatic particularities of aromatic plants in botanical garden of SPU]. Materialy I Mizhnarodnoi’ naukovoi’ konferencii’ «Netradycijni, novi i zabuti vydy roslyn: naukovi i praktychni aspekty kul’ty vu- vannja» [Procceeding of the International Scientific Conference: Non-traditional, New Forgotten Plant Species: Scientific and Practical Aspects of Cul ti va- tion], Kyiv: Knigonosha, pp. 215–217. 2. Golovkin, B.N., Rudenskaja, R.N, Trofimova, I.A. and Shreter, A.I. (2001) Biologicheski aktivnye veshhestva rastitel’nogo proishozhdenija [Biologically active phy- tochemicals], Moscow, Nauka, 350 p. 3. Jurchak, L.D., Chudovskaja, E.A. (2011) Bioproby i bio- testy: (nezakonchennye rukopisi akademika A.M. Gro- dzinskogo) [Samples and biotests: (un finished ma nu- scripts of academician A.M. Grodzinsky)]. V.P. Grahov, E.N. Bojko, N.V. Zaimenko (Ed.). Kiev, Golden Gate, 361 p. 4. Bilyk, A.M. (2006) Pro vzajemovidnosyny mizh ros- lynamy [On the relationship between plants]. Dim, sad, gorod [Home, garden], N 8, pp. 13–15. 5. Bogovin, A.V. (2009) Biogeocenotychna rol’ vzajemo- vidnosyn zhyvyh organizmiv u stanovlenni j funkcio- nuvanni ekologichnyh system [Biogeocenotic role of relationships of the living organisms in the formation and functioning of ecological systems]. Ekologija ta noosferologija [Ecology and neosphere], Vol. 20 (1-2), pp. 102–104. 75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. 6. Buharov, A.F., Baleev, D.N. and Buharova, A.R. (2011) Ocenka adaptivnosti i stabil’nost’ projavlenija allelo- paticheskoj aktivnosti jekstraktov iz semjan ovoshhnyh sel’derejnyh kul’tur [Evaluation of adaptability and sta bility of allelopathic activity of extracts from seeds of vegetable crops of celery]. Vestnik Altajskogo gos- udarstvennogo agrarnogo universiteta [Collection of Scientific Articles of Altai State Agrarian University], N 3 (77), pp. 36–39. 7. Gnatjuk, N.O. (2003) Ocinka alelopatychnyh vlasty- vostej nasinnja dejakyh vydiv aromatychnyh roslyn [Evaluation of allelopathic properties of some aromat- ic plant seeds]. Introdukcija roslyn [Plant introduc- tion], N 4, pp. 109–113. 8. Golovko, J.A. and Puzik, V.K. (2003) Allelopatija i di- zajn landshaftnyh kompozicij [Allelopathy and de- sign of land-scape compositions]. Introdukcija roslyn [Plant introduction], N 1-2, pp. 149–157. 9. Grodzyns’kyj, A.M. (1965) Allelopatija v zhizni rastenij i ih soobshhestv [Allelopathy in the life of plants and their communities], Kyiv: Nauk. Dumka, 187 p. 10. Grodzyns’kyj, A.M. (1973) Osnovy himichnoi’ vzaje- modii’ roslyn [Fundamentals of chemical interaction between plants ], Kyiv: Nauk. Dumka, 205 p. 11. Nasinnja ovochevyh, bashtannyh, kormovyh i prjano- aromatychnyh kul’tur. Sortovi ta posivni umovy. Teh- nichni umovy [Seeds of vegetables, melons, feed and aromatic crops. Varieties and crop conditions. Specifi- cations], 2010. DSTU 7160 — 2010 from 01 July 2010. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukraine, 16 p. 12. Pavlyuchenko, N.A. (2012) Alelopatychnyy pidkhid do optymizatsiyi biokhimichnoho stanu gruntovoho sere- dovyshcha Introdukcija roslyn [Allelopathic approach to optimize the biochemical status of the soil environ- ment]. Introdukcija roslyn [Plant introduction], N 2, pр. 80–82. 13. Rahmetov, D.B., Gorobec, S.A. and Rahmetova, S.A. (2006) Allelopaticheskaja rol’ novyh kul’tur v mnogo- letnih fitocenozah [Allelopathic role of new cultures in long-term agrophytocenosis]. Alelopatija ta suchasna biologija: Materialy mizhnarodnoi’ naukovoi’ konfer- encii’ [Allelopathy and modern biology: Proceedings of the International Scientific Conference]. Kyiv: Fito- sociocentr, pp. 111–119. 14. Simagina, N.O. (2006) Allelopaticheskie svojstva gli ko- galofita Artemisia santonica L. [Allelopathic properties of the Crithmum maritimum Artemisia santonica L.]. Uchenye zapiski Tavricheskogo nacional’nogo univer- siteta im. V. I. Vernadskogo. Serija “Biologija, himija” [Proceedings of the Tauride National University na- med after V.I. Vernadsky. Section “Biology, chemis- try”], vol. 19 (58), N 4, pp. 177–185. 15. Jurchak, L.D. (2005) Alelopatija v agrobiocenozah aromatychnyh roslyn [Allelopathy in agrobiocenosis of aromatic plants]. Kyiv: Fitosociocentr, 411 p. 16. Jurchak, L.D. (2006) Alelopatija: retrospektyvnyj po- gljad, suchasnyj stan ta perspektyvy doslidzhen’ [Al- lelopathy: a retrospective view, current state and pros- pects of researches]. Alelopatija ta suchasna biologija: Materialy mizhnarodnoi’ naukovoi’ konferencii’ [Al- lelopathy and modern biology: Proceedings of the In- ternational Scientific Conference]. Kyiv: Fitosocio- centr, pp. 10–19. 17. Fujii, Y. and Hiradate, S. (2007) Allelopathy: New Con- cepts and Methodology, Science Publishers, 382 p. 18. Gniazdowska, A. and Bogatek, R. (2005) Allelopathic interactions between plants. Multi site action of alle- lochemicals, Acta Physiologiae Plantarum, Vol. 27, N 3B, pp. 395–407. 19. Narwal, S.S., Sangwan, O.P. and Dhankhar, O.P. (2007) Research methods in plant sciences: Allelo- pathy, Vol. 4, (Plant Analysis), Scientific Publishers, Jodhpur (India), 140 p. 20. Reigosa, M.J., Pedrol, N. and González, L. (2006) Al- lelopathy — A Physiological Process with Ecological Implications, Springer, 637 p. 21. Zeng, R.S., Mallik, A.U. and Luo, S.M. (2008) Alle- lopathy in Sustainable Agriculture and Forestry, Springer, XIV, 412 p. Рекомендував до друку П.А. Мороз Надійшла до редакції 08.08.2014 р. Л.А. Котюк1, Д.Б. Рахметов2 1 Житомирский национальный агроэкологический университет, Украина, г. Житомир 2 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ АРОМАТИЧЕСКИХ РАСТЕНИЙ СЕМЕЙСТВА LAMIACEAE LINDL. Изучены алелопатические особенности 13 аромати- ческих растений семейства Lamiaceae Lindl. Установ- лено, что наивысший фитотоксический эффект от- носительно Triticum aestivum Linn. присущ водным экстрактам прижизненных выделений Dracocephalum moldavica L., Lavandula vera D. C., Lophanthus anisatus Adans., которые снизили всхожесть семян соответ- ственно в 15,6; 4,9 и 1,7 раза. Стимулирующее влия- ние оказали вытяжки из растительного сырья Nepeta transcaucasica Grossh: всхожесть семян пшеницы со- ставила 96,3 % против 86,0 % в контрольном вариан- те. Hyssopus officinalis L. и Dracocephalum molda vica за- тормозили ростовые процессы у кукурузы в 1,8–2,6 раза. Стимулирующий эффект в отношении семян кукурузы (от 2 до 6 %) выявлен у Salvia sclarea L., S. of ficinalis L. и Elsholzia cristata Willd. Наивысший фи тотоксический эффект относительно Triticum aesti- vum зафиксирован у водных экстрактов растительных 76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Л.А. Котюк, Д.Б. Рахметов ос татков Hyssopus officinalis, Monarda didyma и Draco- cephalum moldavica, которые снизили всхожесть семян соответственно в 2,6; 2,0 и 1,8 раза. Lophanthus anisatus Adans., Dracocephalum moldavica и Lavandula vera затор- мозили ростовые процессы у Zea mays соответст венно в 1,7; 1,5 и 1,4 раза. Ключевые слова: Lamiaceae Lindl., ароматические рас- тения, аллелопатия, водный экстракт, фитотоксич- ность, стимулирующий эффект. L.A. Kotyuk 1, D.B. Rakhmetov 2 1 Zhytomyr National Agroecological University, Ukraine, Zhytomyr 2 M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv ALLELOPATHIC FEATURES OF AROMATIC PLANTS OF LAMIACEAE LINDL. FAMILY Allelopathic features of 13 aromatic plants of Lamiaceae Lindl. family are studied. Dracocephalum moldavica L., Lavandula vera D.C. and Lophanthus anisatus Adans. are showed the highest phytotoxic effect of aqueous extracts of lifetime emissions of aromatic plants relative to Triticum aestivum Linn., which reduced germination rates, respec- tively, by 15.6; 4.9 and 1.7 times. Extracts of plant material of Nepeta transcaucasica Grossh showed the stimulating effect, while germination of wheat was around 96.3 % ver- sus 86.0 % on control. Hyssopus officinalis L. and Draco- cephalum moldavica resulted in inhibition of growth proc- esses in Zea mays L. by 1.8–2.6 times. Stimulating effect on Zea mays seed (2 to 6%) was found in Salvia sclarea L., S. officinalis L. and Elsholzia cristata Willd. Hyssopus of- ficinalis, Monarda didyma L. and Dracocephalum molda- vica are showed the highest phytotoxic effect of aqueous extracts of remains of aromatic plants relative to Triticum aestivum, which reduced germination rates, respectively, by 2.6; 2.0 and 1.8 times. Lophanthus anisatus, Dracocepha- lum moldavica and Lavandula vera resulted in inhibition of growth processes in Zea mays by 1.7; 1.5 and 1.4 times. Key words: Lamiaceae Lindl., aromatic plants, allelopathy, aqueous extract, phytotoxicity, stimulating effect.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-221
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:40:37Z
publishDate	2014
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/09/960e80dd36646cea44fbfebb598cb809.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2212019-11-12T21:32:06Z Allelopathic features of aromatic plants of Lamiaceae Lindl. family Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. Kotyuk, L.A. Rakhmetov, D.B. Allelopathic features of 13 aromatic plants of Lamiaceae Lindl. family are studied. Dracocephalum moldavica L., Lavandula vera D.C. and Lophanthus anisatus Adans. are showed the highest phytotoxic effect of aqueous extracts of lifetime emissions of aromatic plants relative to Triticum aestivum Linn., which reduced germination rates, respectively, by 15.6; 4.9 and 1.7 times. Extracts of plant material of Nepeta transcaucasica Grossh showed the stimulating effect, while germination of wheat was around 96.3 % versus 86.0 % on control. Hyssopus officinalis L. and Dracocephalum moldavica resulted in inhibition of growth processes in Zea mays L. by 1.8–2.6 times. Stimulating effect on Zea mays seed (2 to 6%) was found in Salvia sclarea L., S. officinalis L. and Elsholzia cristata Willd. Hyssopus officinalis, Monarda didyma L. and Dracocephalum moldavica are showed the highest phytotoxic effect of aqueous extracts of remains of aromatic plants relative to Triticum aestivum, which reduced germination rates, respectively, by 2.6; 2.0 and 1.8 times. Lophanthus anisatus, Dracocephalum moldavica and Lavandula vera resulted in inhibition of growth processes in Zea mays by 1.7; 1.5 and 1.4 times. Вивчено алелопатичні особливості 13 ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. Установлено, що найвищий фітотоксичний ефект щодо Triticum aestivum Linn. притаманний водним екстрактам прижиттєвих виділень Dracocephalum moldavica L., Lavandula vera D.C., Lophanthus anisatus Adans., які знизили схожість насіння відповідно у 15,6; 4,9 і 1,7 разу. Стимулювальний вплив виявили витяги з рослинної сировини Nepeta transcaucasica Grossh: схожість насіння Triticum aestivum Linn. становила 96,3 % проти 86,0 % у контрольному варіанті. Hyssopus officinalis L. і Dracocephalum moldavica загальмували ростові процеси у Zea mays L. в 1,8–2,6 разу. Стимулювальний ефект щодо насіння Zea mays (від 2 до 6 %) виявлено у Salvia sclarea L., S. officinalis L. та Elsholzia cristata Willd. Найвищий фітотоксичний ефект щодо Triticum aestivum водних екстрактів рослинних решток зафіксовано у Hyssopus officinalis, Monarda didyma L. та Dracocephalum moldavica, які знизили схожість насіння відповідно у 2,6; 2,0 і 1,8 разу. Lophanthus anisatus, Dracocephalum moldavica та Lavandula vera загальмували ростові процеси у Zea mays відповідно в 1,7; 1,5 і 1,4 разу. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/221 10.5281/zenodo.1575908 Plant Introduction; Vol 64 (2014); 68-76 Інтродукція Рослин; Том 64 (2014); 68-76 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377723 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/221/209 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Kotyuk, L.A. Rakhmetov, D.B. Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl.
title	Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl.
title_alt	Allelopathic features of aromatic plants of Lamiaceae Lindl. family
title_full	Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl.
title_fullStr	Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl.
title_full_unstemmed	Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl.
title_short	Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl.
title_sort	алелопатичні особливості ароматичних рослин родини lamiaceae lindl.
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/221
work_keys_str_mv	AT kotyukla allelopathicfeaturesofaromaticplantsoflamiaceaelindlfamily AT rakhmetovdb allelopathicfeaturesofaromaticplantsoflamiaceaelindlfamily AT kotyukla alelopatičníosoblivostíaromatičnihroslinrodinilamiaceaelindl AT rakhmetovdb alelopatičníosoblivostíaromatičnihroslinrodinilamiaceaelindl

Алелопатичні особливості ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl.

Institution

Ähnliche Einträge