Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України

The results of studying the peculiarities of vegetative propagation of Camellia japonica L. in a protected ground are represented. It is founded the most effective methods of mass reproduction of camellias. The possibility of reproduction of certain plants C. japonica root shoots is revealed. It has...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2014
Main Author:	Kharchenko, I.I.
Format:	Article
Language:	English
Published:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014
Online Access:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/223
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Plant Introduction
Download file:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121605540151296
author	Kharchenko, I.I.
author_facet	Kharchenko, I.I.
author_sort	Kharchenko, I.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-12T21:37:01Z
description	The results of studying the peculiarities of vegetative propagation of Camellia japonica L. in a protected ground are represented. It is founded the most effective methods of mass reproduction of camellias. The possibility of reproduction of certain plants C. japonica root shoots is revealed. It has been established that the rooting of cuttings camellia in aqueous solutions without the use of a physiologically active substance does not occur. It is revealed that different cultivars of C. japonica have different ability to rooting cuttings. The optimal timing for grafting in a protected ground – time after the termination of the growth period, when the shoots are not yet fully woody. Found that the use of stimulants rhizogenesis significantly increases the efficiency of vegetative propagation. Effective stimulators for rooting cuttings of different cultivars of C. japonica, such as the DG-482 and 2,4-D identified. Better rooted cuttings taken from semilignified shoots. Rooting takes place over 2.5–3.0 months under optimal conditions, and about 9 months – under unfavorable.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.1576401
first_indexed	2025-07-17T12:40:38Z
format	Article
fulltext	85ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 © І.І. ХАРЧЕНКО, 2014 УДК 582.687.21:631.544.4:581.165(477-25) І.І. ХАРЧЕНКО Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська 1 ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ CAMELLIA JAPONICA L. (THEACEAE D. DON.) В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ҐРУНТУ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ім. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ Наведено результати вивчення особливостей вегетативного розмноження Camellia japonica L. в умовах захищеного ґрунту. Встановлено найбільш ефективні методи масового розмноження камелій. Виявлено можливість розмножен- ня деяких рослин C. japonica кореневими паростками. З’ясовано, що культивари C. japonica мають різну здатність до обкорінення живців. Установлено, що обкорінення живців камелій у водних розчинах без використання фізіологічно активних речовин не відбувається. Оптимальний строк для живцювання в умовах захищеного ґрунту — після закін- чення періоду росту, коли пагони ще не здерев’яніли. Встановлено, що застосування стимуляторів ризогенезу значно підвищує ефективність вегетативного розмноження. Виявлено ефективні стимулятори для обкорінення живців різ- них культиварів C. japonica — ДГ-482 та 2,4-Д. Найкраще обкорінюються живці з напівздерев’янілих пагонів. Обко- рінення відбувається протягом 2,5–3,0 міc за оптимальних умов і близько 9 міс — за несприятливих. Ключові слова: Camellia japonica L., культивар, вегетативне розмноження, живцювання, стимулятори ризогенезу. Одним з важливих чинників, які стримують широке впровадження камелій у культуру захи- щеного ґрунту, є недостатня кількість високо- якісного сортового посадкового матеріалу, при- датного для вирощування за таких умов. Вирі- шення цього питання значною мірою залежить від розробки методів масового розмноження. Насіннєве розмноження не є ефективним, якщо метою є збереження спадкових особ - ли во стей сорту, тому вегетативне розмножен- ня — важливий спосіб отримання посадко- вого матеріалу. Мета роботи — виявити найбільш ефектив- ні методи масового розмноження камелій. Об’єкти і методи Об’єктами досліджень були культивари Ca- mel lia japonica L. Експериментальну роботу проводили про- тягом 1998–2014 рр. в умовах захищеного ґрунту відділу тропічних і субтропічних рос- лин Національного ботанічного саду (НБС) ім. М.М. Гришка НАН України. Дослідження вегетативного розмноження здійснювали згідно з методичними рекомен- даціями Е.В. Білик [1] та Б.С. Єрмакова [4]. Для встановлення оптимальних термінів жив- цювання його проводили у період з лютого до вересня. Як живці використовували верхню, середню і нижню частину однорічних паго- нів. Укорінення проводили з використанням стимуляторів ризогенезу: індолмасляна кис- лота (ІМК), 2,4-дихлорфеноксиоцтова кисло- та (2,4-Д), фталева кислота, ДГ — синтезовані сполуки ауксин-цитокінінової дії, створені на основі похідних ди-тетра-гідротіофендіокси- ду та піридину. Результати та обговорення Досліджено кілька методів вегетативного роз- множення. Камелії, як і інші рослини, можуть розмно- жуватися за допомогою відводків [3, 8, 10, 16]. При традиційному розмноженні відводками пагони вкладають на вологий ґрунт поряд з материнською рослиною і присипають ша ром землесуміші завтовшки 15 см, попередньо за- фіксувавши кілком. Для відводків використо- 86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 І.І. Харченко вують молоді порослеві пагони з високою життєздатністю. Укорінення відводків відбу- вається протягом трьох місяців. Розмноження відводками — простий та дешевий спосіб, але неекономний. При його використанні витра- чається багато рослинного матеріалу, а кіль- кість отриманих екземплярів є невеликою. Перевага цього методу полягає лише в тому, що отримати дорослу рослину можна за ко- роткий проміжок часу. Для камелій відомий такий вид вегетатив- ного розмноження, як щеплення [2, 6, 8, 16]. При розмноженні щепленням використову- ється невелика кількість матеріалу. Цей метод легкий для виконання. Для щеплення вико- ристовують добре розвинені бруньки або живці з верхньої частини пагонів. За темпера- тури +18…20 °С щеплені бруньки та живці приживаються за два місяці. Найкращий час для розмноження щепленням — з початку січня до квітня. Ми проводили щеплення живцем уприклад (рис. 1). Як показали наші дослідження, цей спосіб розмноження є не дуже ефективним через низьку приживлюва- ність щеп (близько 20 %) в наших умовах. Од- нак цей вид розмноження вартий уваги з деко ративної точки зору — на одній рослині можна отримати цвітіння кількох сортів ка- мелій. При насіннєвому розмноженні не за- вжди можна отримати цікаві форми камелій. На ці сіянці можна щепити інші сорти. Тому в майбутньому варто зосередити увагу і на цьо- му способі розмноження, підбираючи строк для проведення щеплення та види щеплення, оп тимальні для певного сорту C. japonica. Деякі автори вказують на можливість роз- множення камелій листковими живцями [9]. Нами виявлено, що деякі рослини C. japonica здатні розмножуватися кореневими парос т- ками. Близько 20 % рослин з колекції НБС ім. М.М. Гришка НАН України утворювали кореневі паростки (рис. 2). Відзначено, що їх утворення найчастіше спостерігається після обрізання рослин. На нашу думку, найефективнішим методом вегетативного розмноження є розмноження живцюванням. Цей метод є доступним і най- більш економічно вигідним, тому що при його використанні можна отримати велику кіль- кість екземплярів нових рослин від однієї ма- теринської особини зі збереженням її сорто- вих особливостей. Розмноженню живцюванням приділяли ува- гу деякі дослідники, але їх дані щодо строків живцювання, ступеня зрілості пагонів і суб- стратів суттєво відрізняються [2, 3, 11, 12, 14, 15]. Частина авторів зазначають, що для жив- цювання краще застосовувати напів зде ре в’я- нілі пагони, тому що при остаточному зде ре- в’янінні пагона значно погіршується його об- корінюваність [2, 5, 11]. Інші розмножують камелії здерев’янілими живцями. Деякі авто- ри звертають увагу на те, що при живцюванні необхідно враховувати наявність певної кіль- кості бруньок та ступінь їх розвитку [3, 5]. З метою пошуку оптимальних умов для проведення вегетативного розмноження шля- хом живцювання ми провели низку дослі- джень з визначення найбільш придатних тем- Рис. 1. Розмноження Camellia japonica щепленням Fig. 1. Reproduction of Camellia japonica by grafting 87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного... пературного режиму та рівня зволоженості, з підбору субстратів, оптимальних строків для обкорінення живців, визначення впливу сту- пеня зрілості пагонів та стимуляторів на об- корінюваність живців. Нами виявлено неможливість обкорінення живців C. japonica у водних розчинах без ви- користання фізіологічно активних речовин. Спостерігається активне утворення калюсу, але розвиток кореневої системи не відбува- ється. Наші спостереження показали, що камелії досить добре розмножуються живцями з на- півздерев’янілих пагонів, висадженими у ґрун- тові субстрати. Важливою умовою при вегетативному роз- множенні живцюванням є пора року та стан рослини. Для встановлення оптимальних стро- ків вегетативного розмноження методом об- корінення напівздерев’янілими живцями йо го проводили у період з квітня до серпня. Здат- ність культиварів до обкорінення живців C. ja- ponica визначали за відсотком обкорінення. Для живцювання можна використовувати не лише верхівки пагонів, а й увесь річний па- гін поточного року. Розмір живця варіює за- лежно від довжини міжвузлів — від 5 до 9 см. При заготівлі живців з верхівки пагона під брунькою робили косий зріз на 4-5 мм нижче від неї, а якщо живець брали із середньої чи нижньої частини пагона, то також робили зріз над верхньою брунькою на 4-5 мм вище за неї. З огляду на те, що велика кількість листків на живці спричиняє підвищену транспірацію, необхідно залишати не більше ніж 2 листки, підрізати їх не потрібно. Як показали наші спо стереження, живці з підрізаними листка- ми гинуть частіше. На 15–20-ту добу в усіх сортів і культиварів камелій утворюється калус. Спочатку на місці зрізу виникає тонка плівка. Через кілька тиж- нів потому на місці зрізу вздовж діаметра па- гона утворюється легке здуття, яке поступово перетворюється на кільце калусної тканини. У міру розростання калусу вся поверхня зрізу на нижній частині живця затягується цією тканиною (рис. 3). Установлено, що культивари C. japonica ма- ють різну здатність до обкорінення живців протягом року. Оптимальними строками роз- множення напівздерев’янілими живцями в на- Рис. 2. Утворення кореневих паростків у Camellia japo- nica Fig. 2. Formation of root shoots in Camellia japonica Рис. 3. Розростання калусу на живцях Camellia japo- nica Fig. 3. The growth of callus on the cuttings of Camellia ja- ponica 88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 І.І. Харченко ших умовах є два періоди після закінчення рос- ту пагонів: 1-ша–2-га декада квітня, 2-га–3-тя декада червня — 1-ша декада липня (рис. 4). У культиварів з одним періодом росту оптималь- ний строк — 1-ша–2-га декада квітня. Живцю- вання в інші строки є менш ефективним. Виявлено, що живці, зрізані із середньої і нижньої частини пагона, обкорінюються не гірше, ніж живці, отримані з верхівки пагона (рис. 5). Як показали наші дослідження, розмно- ження можна проводити і здерев’янілими живцями, але обкорінюваність таких живців не перевищує 40 %. Крім того, заготівля зде- рев’янілих живців є складним завданням. Це пов’язано з тим, що, починаючи з квітня– червня, на пагонах закладаються квіткові бруньки, а починаючи з вересня, можуть роз- виватися квітки. Наявність квіткових бру- ньок негативно впливає на обкорінюваність живців, оскільки спричиняє передчасне їх виснаження. На нашу думку, найкращим матеріалом для живцювання є пагони, розташовані у верхній частині материнської рослини. Живці, взяті з дуже молодих пагонів, обко- рінюються гірше. Відомо, що використання фізіологічно ак- тивних речовин для обробки живців може суттєво змінювати їх регенераційну здатність. Застосування стимуляторів підвищує відсоток обкорінення живців, сприяє кращому розвит- ку рослин. Були проведені досліди з обкорінення жив- ців різних культиварів C. japonica з вико рис- танням стимуляторів росту — ДГ-735 та ДГ-482 у концентраціях 100, 50, 25 і 12,5 мг/л. Крім того, використовували ІМК з концентрацією 100, 50 і 25 мг/л, фталеву кислоту з концен- трацією 100 і 50 мг/л та 2,4-Д у концентраціях 10, 5 та 2,5 мг/л з 16-годинною експозицією. Контролем слугувала відстояна водопровідна вода. Визначали відсоток обкорінення напівздерев’янілих живців. Найкращі результати показали такі препа- рати, як ДГ-482 з концентрацією 50 мг/л — до 84,4 % обкорінення та 2,4-Д з концентрацією 10 мг/л — 60,6–80,4 % обкорінення, тоді як у контрольному варіанті цей показник стано- вив від 26,3 до 60,4 % (рис. 6). Проведені дослідження засвідчили, що об- корінення живців C. japonica залежить не лише від типу речовини, яку використовують для стимулювання обкорінення, а й від сортових та індивідуальних особливостей рослин. Так, Рис. 4. Залежність обкорінення живців різних культи- варів Camellia japonica від строків розмноження Fig. 4. Dependence rooting cuttings of different cultivars of Camellia japonica from timing of reproduction Рис. 5. Обкорінені живці Camellia japonica, узяті з верхньої (A) та середньої (B) частини пагона Fig. 5. Rooting cuttings of Camellia japonica, which were taken from the upper (A) and middle (B) parts of shoot 89ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного... у cv. 1 обкорінення без використання стиму- ляторів росту у контролі становило 60,4 %, а у ‘Emperor’ — 26,3 %. При використанні стиму- ляторів сортова відмінність в обкоріненні живців також зберігається. У cv. 1 при вико- ристанні ДГ-482 з концентрацією 50 мг/л об- корінення живців становило 84,4 %, а у ‘Emperor’ — лише 64,3 %. Отже, застосування стимуляторів обкорі- нення значно підвищує ефективність вегета- тивного розмноження C. japonica. Після витримування живців у розчинах сти- муляторів їх висаджували в ящики з добре дре- нованим субстратом. Ґрунтові субстрати перед посадкою живців зволожували на всю глиби- ну, одразу після посадки поливали меншою кількістю води. Відстань між живцями при по садці в ящики із субстратами визначається розмірами листків. При середній довжині лист- ків живці можна висаджувати на відстані 4– 5 см між рядками та 2–3 см у рядку. Бажано саджати живці таким чином, щоб можна було легко проводити догляд за ними і щоб вони менше контактували між собою для запобігання грибковим захворюванням. Глибина посадки живців варіює залежно від довжини пагона, але не повинна бути мен- шою ніж 3 см. Навколо живця обов’язково щільно утрамбовують субстрат. Деякі автори наголошують на тому, що ви- користання штучного туману при живцюван- ні значно поліпшує обкорінення живців ка- мелій [13, 14]. В умовах захищеного ґрунту для підтриман- ня необхідної вологості повітря ми накривали ящики поліетиленовою плівкою, натягнутою на каркас заввишки до 15 см. Можна також використовувати засклені рами, які повинні бути герметичними. Оптимальна вологість до сягається поливом. При використанні субстратів для обкорі- нення живців слід ураховувати, що рослини C. japonica негативно реагують на ґрунтосумі- ші з лужною реакцію, тому землесуміші по- винні мати pH у межах 4,5–6,5. Ми викорис- товували субстрати, основою яких був торф з Рис. 6. Вплив стимуляторів на обкорінення живців різних культиварів Camellia japonica: 1 — cv. 1; 2 — cv. 4; 3 — ‘Emperor’; 4 — ‘Alba Casoretti’; 5 — ‘Delicata Striata’ Fig. 6. Effect of stimulants on rooting cuttings of different cultivars Camellia japonica: 1 — cv. 1; 2 — cv. 4; 3 — ‘Emperor’; 4 — ‘Alba Casoretti’; 5 — ‘Delicata Striata’ 90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 І.І. Харченко кислою реакцією. Для поліпшення водопро- никності додавали великозернистий пісок, а для збагачення субстрату поживними ре- човинами — ґрунтосуміш (2 частини торфу, 1 частина оранжерейної землі, 1 частина хвой- ного опаду і 0,5 частини піску). Ґрунтосуміш засипали у розводочні ящики шаром 5–6 см. Зверху насипали великозернистий пісок ша- ром 2,5–3,0 см. Вологоємність ґрунтосуміші підтримували в межах 45–60 %. Відзначено, що у випадку, коли субстрат у ящиках цілком складається зі згаданої ґрунтосуміші, відсо- ток обкорінення живців і розміри кореневої системи є меншими, ніж у випадку, коли ґрунтосуміш вкривали шаром піску. На нашу думку, це пов’язано з тим, що у ґрунтосумі- ші, як і у більшості інших штучно створених субстратів, з часом погіршується водопро- никність, що негативно впливає на обко- рінення живців камелій. Додавання зверху шару піску дає змогу поліпшити водо- і повіт- ропроникність ґрунтосуміші протягом три- валого часу. Температуру повітря підтримували в межах +20…24 °С, а ґрунту — +20…22 °С, відносну вологість повітря — на рівні 80 %. Температу- ра повітря не повинна перевищувати +25 °С. Дуже часто при підвищених температурах спостерігається проростання вегетативних бру- ньок незалежно від того, чи відбулося утво- рення калусу і коренів, чи ні. Такий передчас- ний розвиток пагонів живців може призвести до їх виснаження і нерідко — до загибелі. Цьо- му можна запобігти, якщо робити пінциру- вання верхніх частин пагона, а також, якщо підтримувати оптимальний температурний ре- жим. У разі утворення коренів у живців роз- виток пагонів може відбуватися без пере- шкод. Деякі автори стверджують, що обкорінен- ня живців відбувається протягом 1–2 міс [3, 7, 13]. Наші дослідження свідчать, що для по- вного обкорінення живців C. japonica необхід- но не менше ніж 90 днів за умови оптималь- ного температурного режиму повітря (+20… 24 °С). Якщо температура нижче за +17 °С, то обкорінення може тривати понад 9 міс. Догляд за живцями полягає в поливі у міру підсихання ґрунту, обприскуванні живців за- лежно від температури повітря та їх стану, роз- пушуванні ґрунту при його надмірному ущіль- ненні. Для уникнення опіків листків необхід- но робити притінення. Для захисту живців від гнилі, хвороб і шкідників їх періодично слід обробляти фунгіцидами та інсектицидами. Після обкорінення живці з ящиків розса- джують у невеликі горщики діаметром близь- ко 6 см. Приживлюваність обкорінених жив- ців за умови правильної пересадки становить близько 96 %. Обкорінені та пересаджені жив- ці розташовують у злегка притінених місцях, за ними проводять догляд такий самий, як і за дорослими рослинами. Існує думка, що рослини, отримані за допо- могою насіннєвого розмноження, є стійкіши- ми, ніж отримані шляхом живцювання. За три- валий період спостережень ми не виявили цьо- го. Рослини, отримані вегетативним шляхом, не відрізняються від розмножених з насіння. Висновки Проведені дослідження дали змогу виявити найбільш ефективні методи масового розмно- ження камелій. Установлено, що здатність до обкорінення живців C. japonica залежить від сортових особливостей, якості пагона, з якого було взято живець, строків проведення роз- множення, якості субстрату, температурних умов. Обкорінення живців камелій у водних розчинах без використання фізіологічно ак- тивних речовин не відбувається. Виявлено ефек- тивні стимулятори для обкорінення живців різних культиварів C. japonica — ДГ-482 та 2,4-Д. Найкраще обкорінюються живці, зрізані з на- півздерев’янілих пагонів. Обкорінення відбу- вається протягом 2,5–3,0 міс за оптимальних умов і близько 9 міс — за несприятливих. 1. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой / Е.В. Би- лык. — К.: Наук думка, 1993. — 90 с. 2. Декоративные растения открытого и закрытого грунта / [Черевченко Т. М., Приходько С.Н., Май- ко Т.К., Борисенко Т.М. и др.]; под ред. А.М. Грод- зинского. — К.: Наук. думка, 1988. — 412 с. 91ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного... 3. Джинчарадзе Н.М. Камелия на черноморском побережье Аджарии / Н.М. Джинчарадзе. — Ку- таиси: Сабчота Аджара, 1974. — 99 с. 4. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарни- ковых растений зеленым черенкованием / Б.С. Ер- маков. — Кишинев: Штиинца, 1981. — 222 с. 5. Приходько С.Н. Инструкция по вегетативному размножению камелий японских путем черенко- вания / С.Н. Приходько. — К.: Из-во АН УССР, 1959. — 7 с. 6. Сааков С.Г. Оранжерейные и комнатные расте- ния и уход за ними / С.Г. Сааков. — Л.: Наука, 1983. — 621 с. 7. Солодовникова В.С. Культура камелии японской в комнатах / В.С. Солодовникова. — М.;Л.: Изд-во АН СССР, 1962. — 17 с. 8. Fill D. All about Azaleas, Camellias & Rhododen- drons / D. Fill, F. Galle. — San Ramon: Ortho Books, 1995. — 57 p. 9. Ingram C. Camellias for roadside planting / C. In- gram // Journal of the Royal Horticultural Socie ty. — 1950. — N 4. — P. 234–243. 10. Macoboy S. The illustrated encyclopedia of camellias / S. Macoboy. — Portland, Oregon: Timber Press, 1998. — 304 p. 11. Meldrum G. Camellia propagation / G. Meldrum // Combined Proceedings of the International Plant Propagators’ Society. — 1979. — N 29. — P. 561–565. 12. Schulte-Scherlebeck H. Sind Freiland-Kamelein in- teressant für deutsche Baumschulen / H. Schulte- Scherlebeck // Baumschulpraxis. — 1986. — Bd. 16, N 5. — S. 192–193. 13. Scott R. Propagation of Camellia japonica using horti- culturar rockwool / R. Scott // Combined Proceedings of the International Plant Propagators’ Society. — 1985. — N 34. — P. 48–50. 14. Scott M.A. Camellia propagation / M.A. Scott // Com- bined Proceedings of the International Plant Propaga- tors’ Society. — 1987. — N 36. — P. 335–339. 15. Torres K. Factors affecting the rooting of Camellia stem cuttings / K. Torres // The Camellia Journal. — 1986. — Vol. 41, N 4. — P. 14–16. 16. Yunnan Camellias of China / [Ed. by the Kunming In- stitute of Botany, Academia Sinica]. — Beijing, China: Science Press, 1986. — 169 p. REFERENCES 1. Bilyk, E.V. (1993) Razmnozhenie drevesnykh rasteniy steblevymi cherenkami i privivkoy [Propagation of woody plants by stem cuttings and grafting]. Kiev, Naukova dumka, 90 p. 2. Cherevchenko, T. M., Prikhodko, S.N., Mayko, T.K., Borisenko, T.M., Kuchynskaja, E.V., Denysevskaja, N.A. et al. (1988) Dekorativnye rasteniya otkrytogo i zakry- togo grunta [Ornamental plants in the unprotected and protected ground]. A.M. Grodzinskiy (Ed.). Kiev, Naukova dumka, 412 p. 3. Dzhincharadze, N.M. (1974) Kameliya na chernomor- skom poberezh’e Adzharii [Camellia on the Black Sea coast of Adjara]. Kutaisi, Sabchota Adzhara, 99 p. 4. Ermakov, B.S. (1981) Razmnozhenie drevesnykh i kustarnikovykh rasteniy zelenym cherenkovaniem [Re- production of trees and shrubs green cuttings]. Ki- shinev, Shtiintsa, 222 p. 5. Prikhodko, S.N. (1959) Instruktsiya po vegetativnomu razmnozheniyu kameliy yaponskikh putem cherenko- vaniya [Instructions for vegetative propagation by grafting japanese camellias]. Kiev, Izdatel’stvo AN USSR, 7 p. 6. Saakov, S.G. (1983) Oranzhereynye i komnatnye ras- teniya i ukhod za nimi [Greenhouse and house plants and care for them]. Leningrad, Nauka, 621 p. 7. Solodovnikova, V.S. (1962) Kultura kamelii yaponskoy v komnatakh [Culture Japanese camellia in rooms]. Moscow, Leningrad, Izdatelstvo AN SSSR, 17 p. 8. Fill, D., Galle, F. (1995) All about Azaleas, Camellias & Rhododendrons. San Ramon, Ortho Books, 57 p. 9. Ingram, C. (1950) Camellias for roadside planting. Journal of the Royal Horticultural Society, N 4, pp. 234–243. 10. Macoboy, S. (1998) The illustrated encyclopedia of ca- mellias. Portland, Oregon, Timber Press, 304 p. 11. Meldrum, G. (1979) Camellia propagation. Combined Proceedings of the International Plant Propagators’ Society, N 29, pp. 561–565. 12. Schulte-Scherlebeck, H. (1986) Sind Freiland-Ka me - lien interessant für deutsche Baumschulen. Baum- schulpraxis, Bd. 16, N 5, S. 192–193. 13. Scott, R. (1985) Propagation of Camellia japonica us- ing horticulturar rockwool. Combined Proceedings of the International Plant Propagators’ Society, N 34, pp. 48–50. 14. Scott, M.A. (1987) Camellia propagation. Combined Proceedings of the International Plant Propagators’ Society, N 36, pp. 335–339. 15. Torres, K. (1986) Factors affecting the rooting of Ca- mellia stem cuttings. The Camellia Journal, vol. 41, N 4, pp. 14–16. 16. Yunnan Camellias of China (1986) Beijing, China, Science Press, 169 p. Рекомендувала до друку А.І. Жила Надійшла до редакції 10.08.2014 р. 92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4 І.І. Харченко И.И. Харченко Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ВЕГЕТАТИВНОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ CAMELLIA JAPONICA L. (THEACEAE D. DON.) В УСЛОВИЯХ ЗАЩИЩЕННОГО ГРУНТА НАЦИОНАЛЬНОГО БОТАНИЧЕСКОГО САДА им. Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ Приведены результаты изучения особенностей веге- тативного размножения Camellia japonica L. в услови- ях защищенного грунта. Установлены наиболее эф- фективные методы массового размножения камелий. Выявлена возможность размножения некоторых рас- тений C. japonica корневой порослью. Выяснено, что культивары C. japonica имеют разную способность к окоренению черенков. Установлено, что окоренение черенков камелий в водных растворах без использо- вания физиологически активных веществ не проис- ходит. Оптимальный срок для черенкования в усло- виях защищенного грунта — после прекращения пе- риода роста, когда побеги еще не одревеснели. Установлено, что применение стимуляторов ризоге- неза значительно повышает эффективность вегета- тивного размножения. Выявлены эффективные сти- муляторы для окоренения черенков разных куль- тиваров C. japonica — ДГ-482 и 2,4-Д. Лучше всего окореняются черенки, взятые с полуодревесневших побегов. Окоренение происходит в течение 2,5–3,0 мес при оптимальных условиях и около 9 мес — при не- благоприятных. Ключевые слова: Camellia japonica L., культивар, веге- тативное размножение, черенкование, стимуляторы ризогенеза. I.I. Kharchenko M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv VEGETATIVE REPRODUCTION OF CAMELLIA JAPONICA L. (THEACEAE D. DON.) IN A PROTECTED GROUND OF M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE The results of studying the peculiarities of vegetative propagation of Camellia japonica L. in a protected ground are represented. It is founded the most effective methods of mass reproduction of camellias. The possibility of re- production of certain plants C. japonica root shoots is re- vealed. It has been established that the rooting of cuttings camellia in aqueous solutions without the use of a physio- logically active substance does not occur. It is revealed that different cultivars of C. japonica have different ability to rooting cuttings. The optimal timing for grafting in a protected ground — time after the termination of the growth period, when the shoots are not yet fully woody. Found that the use of stimulants rhizogenesis significantly increases the efficiency of vegetative propagation. Effec- tive stimulators for rooting cuttings of different cultivars of C. japonica, such as the DG-482 and 2,4-D identified. Better rooted cuttings taken from semilignified shoots. Rooting takes place over 2.5–3.0 months under optimal conditions, and about 9 months — under unfavorable. Key words: Camellia japonica L., cultivar, vegetative pro- pagation, cuttings, stimulants of rhizogenesis.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-223
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:40:38Z
publishDate	2014
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/21/f4e550345dc4f6d45565bf46416db121.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2232019-11-12T21:37:01Z Vegetative reproduction of Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) in a protected ground of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України Kharchenko, I.I. The results of studying the peculiarities of vegetative propagation of Camellia japonica L. in a protected ground are represented. It is founded the most effective methods of mass reproduction of camellias. The possibility of reproduction of certain plants C. japonica root shoots is revealed. It has been established that the rooting of cuttings camellia in aqueous solutions without the use of a physiologically active substance does not occur. It is revealed that different cultivars of C. japonica have different ability to rooting cuttings. The optimal timing for grafting in a protected ground – time after the termination of the growth period, when the shoots are not yet fully woody. Found that the use of stimulants rhizogenesis significantly increases the efficiency of vegetative propagation. Effective stimulators for rooting cuttings of different cultivars of C. japonica, such as the DG-482 and 2,4-D identified. Better rooted cuttings taken from semilignified shoots. Rooting takes place over 2.5–3.0 months under optimal conditions, and about 9 months – under unfavorable. Наведено результати вивчення особливостей вегетативного розмноження Camellia japonica L. в умовах захищеного ґрунту. Встановлено найбільш ефективні методи масового розмноження камелій. Виявлено можливість розмноження деяких рослин C. japonica кореневими паростками. З’ясовано, що культивари C. japonica мають різну здатність до обкорінення живців. Установлено, що обкорінення живців камелій у водних розчинах без використання фізіологічно активних речовин не відбувається. Оптимальний строк для живцювання в умовах захищеного ґрунту – після закінчення періоду росту, коли пагони ще не здерев’яніли. Встановлено, що застосування стимуляторів ризогенезу значно підвищує ефективність вегетативного розмноження. Виявлено ефективні стимулятори для обкорінення живців різних культиварів C. japonica – ДГ-482 та 2,4-Д. Найкраще обкорінюються живці з напівздерев’янілих пагонів. Обкорінення відбувається протягом 2,5–3,0 міc. за оптимальних умов і близько 9 міс. – за несприятливих. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/223 10.5281/zenodo.1576401 Plant Introduction; Vol 64 (2014); 85-92 Інтродукція Рослин; Том 64 (2014); 85-92 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377723 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/223/211 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Kharchenko, I.I. Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
title	Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_alt	Vegetative reproduction of Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) in a protected ground of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
title_full	Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_fullStr	Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_full_unstemmed	Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_short	Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_sort	вегетативне розмноження camellia japonica l. (theaceae d. don.) в умовах захищеного ґрунту національного ботанічного саду ім. м.м. гришка нан україни
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/223
work_keys_str_mv	AT kharchenkoii vegetativereproductionofcamelliajaponicaltheaceaeddoninaprotectedgroundofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT kharchenkoii vegetativnerozmnožennâcamelliajaponicaltheaceaeddonvumovahzahiŝenogogruntunacíonalʹnogobotaníčnogosaduímmmgriškananukraíni

Вегетативне розмноження Camellia japonica L. (Theaceae D. Don.) в умовах захищеного ґрунту Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України

Institution

Similar Items