Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2014
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/225 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860121613379305472 |
|---|---|
| author | Smilyanez, N.M. |
| author_facet | Smilyanez, N.M. |
| author_sort | Smilyanez, N.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:12:27Z |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1577053 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:40:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
99ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
УДК [712.253:58]:06.091
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
БЕРЕЗОВА АЛЕЯ імені АКАДЕМІКА А.М. ГРОДЗИНСЬКОГО
У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України відбулися урочисті заходи з вшанування пам’яті
академіка Андрія Михайловича Гродзинського.
© Н.М. СМІЛЯНЕЦЬ, 2014
15 жовтня 2013 року березовій алеї, яка роз-
ташована ліворуч від центрального входу до
Ботанічного саду вздовж розарію, було при-
своєно ім’я видатного ботаніка і фізіолога,
фундатора алелопатії, академіка Академії наук
України Андрія Михайловича Гродзинського.
А.М. Гродзинський у період з 1965 до 1988 р.
(до кінця життя) був директором Централь-
ного республіканського ботанічного са ду
АН УРСР (нині — Національний ботанічний сад
ім. М.М. Гришка НАН України). З його ім’ям
пов’язаний новий етап розвитку Ботанічного
саду — суттєве поглиблення та розширення
фундаментальних наукових досліджень, засну-
вання відділу і наукової школи алелопатії —
нового наукового напряму, який досліджує хі-
мічну взаємодію рослин, а також відділів ме-
дичної ботаніки, тропічних та субтропічних
рослин, нових культур, лабораторії цитології.
Тридцятирічна березова алея зустріла учас-
ників заходу золотистими барвами. Під аком-
панемент осіннього листя було виголошено
промови.
Почесний директор НБС, член-ко рес пон-
дент НАН України Т.М. Черевченко оголоси-
ла наказ про присвоєння березовій алеї ім’я
академіка А.М. Гродзинського та розповіла
про особливості підготовки до посадки дерев
на цій алеї.
«Андрій Михайлович гаряче підтримував
цю ідею і доклав багато зусиль для її здійснен-
ня. Свого часу на місці березової алеї була
тополева, на якій тополі втратили декоратив-
ність, посохли. Андрій Михайлович запро по-
нував не лише викопати кореневища, а і ви-
везти з-під них усю землю, замінивши новою.
Було проведено величезну трудомістку роботу
і виникло запитання: які види дерев мають за-
мінити тополі? Ландшафтні архітектори за-
пропонували каштани. З цього приводу була
тривала дискусія як на засіданні вченої ради,
так і поза ним, причому більшість членів
ради відхилили цю пропозицію, але перекона-
ти спеціалістів-ландшафтників було непросто.
Співробітники Саду, які пропрацювали в ньо-
му декілька років, обґрунтовано доводили, що
логічно висадити берези, адже тоді березова
алея вестиме на колекційну ділянку беріз.
Андрій Михайлович уважно вислухав усі
пропозиції, обміркував їх і спокійно, але твер-
до поставив крапку в цій дискусії: «До березо-
вого гаю має вести березова алея, адже вона
буде світлою і веселою».
Сьогодні шумлять своїми ніжними листоч-
ками, витонченими біленькими гілочками бе-
рези, нагадуючи про Андрія Михайловича —
унікальну постать в історії вітчизняної і світо-
вої науки, вченого з широким колом наукових
інтересів, організатора науки та розбудовника
Саду, який започаткував нові напрями в біо-
логічній науці, котрі принесли Садові світове
визнання. Він був ландшафтним архітектором
від Бога, про що свідчить і ця березова алея,
яка відтепер носитиме його світле ім’я».
Донька вченого — А.А. Гродзинська роз по-
віла про його теплі родинні стосунки, про ро-
боту Андрія Михайловича в Ботанічному са ду.
С.В. Клименко згадала про посадку березової
алеї та спільну роботу з А.М. Гродзинським.
В.Г. Собко, О.Б. Блюм, П.Є. Булах, Ф.М. Ле-
вон, В.Ф. Горобець, Д.Б. Рахметов, Н.І. Джу-
ренко і Т.О. Щербакова виступили зі спога-
100 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
Н.М. Смілянець
дами про Андрія Михайловича. Н.В. Заіменко
подякувала співробітникам і гостям за вшану-
вання пам’яті А.М. Гродзинського.
Цей святковий захід перетворився на обмін
спогадами про Андрія Михайловича, якими
поділилися багато працівників Саду, пред-
ставників старших поколінь і молоді.
Зі спогадів старшого наукового співробіт-
ника відділу дендрології та паркознавства На-
ціонального ботанічного саду ім. М.М. Гриш-
ка, кандидата біологічних наук, куратора
ділянки беріз Л.І. Пархоменка: «багато сил
віддав А.М. Гродзинський будівництву і роз-
витку Ботанічного саду. Посадка березової
алеї пов’язана з ім’ям великого вченого. Ще
у 1985 р. за його безпосередньої участі були
висаджені саджанці беріз. Усі відділи взяли
участь в облаштуванні і висадили по декілька
рослин на цій алеї.
Алею із рослин берези повислої (Betula pen-
dula Roth.) та б. пухнастої (Betula pubescens
Ehrh.) було закладено у третій декаді квітня
1985 р. Підготовчі роботи здійснювали у 1984 р.
На місці нинішньої алеї із берези існував жи-
вопліт із бирючини звичайної (Ligustrum vul-
gare L.), а із дерев зростали тополя італійська
пірамідальна (Populus italica (Du Roi) Moench.
(P. pyramidalis Roz.)). Рішенням Вченої ради
було схвалено створити алею із беріз на честь
50-річчя нашої установи. Андрій Михайлович
особисто контролював хід розкорчовування
та підготовки площі до посадки. У березні
1985 р. він за участю заступника директора
Тетяни Михайлівни Черевченко, головного
агронома Миколи Яковича Набока, завіду-
вача відділу дендрології та паркознавства
Миколи Арсеновича Кохна та наукового спів-
робітника Леоніда Івановича Пархоменка об-
говорили етапи проведення посадки. Посад-
ковий матеріал відібрано Л.І. Пархоменком у
розсаднику «Капітанівка» (Києво-Свято шин-
ський р-н, Київської обл.). Саджанці 5–7-річ-
ного віку були висаджені через 1,5 м один від
одного. Підготовку посадкових ям та посадку
саджанців здійснювали співробітники відді-
лів і лабораторій, частину саджанців (20 шт.)
було прикопано у корзинах із верболозу для
подальшої посадки. У вересні того ж року їх
було висаджено під час святкування 50-річчя
Ботанічного саду учасниками конференції
від початку алеї з липи вздовж огорожі діля-
нок відділу квітниково-декоративних рослин
та нинішньої ділянки «Топіарне мистецтво».
Серед учасників конференції, крім співробіт-
ників Саду, були директор Головного ботаніч-
ного саду РАН (Москва) Л.М. Андреєв, а та-
кож науковці С.А. Мамаєв (Свердловськ),
В.І. Ткаченко (Фрунзе) та ін. Пізніше алею із
беріз було проріджено і нині дерева ростуть
через 3 м одне від одного.
Минули роки, але працівники Національ-
ного ботанічного саду ім. М.М. Гришка зав-
жди з теплом і любов’ю згадують свого ко-
лишнього директора.
Посадка березової алеї. Зліва направо: М.І. Орлов,
А.М. Гродзинський, С.В. Клименко (фото з архіву
С.В. Клименко)
101ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського
Зі спогадів провідного наукового співробіт-
ника відділу дендрології та паркознавства,
доктора сільськогосподарських наук, профе-
сора Ф.М. Левона: «Андрій Михайлович був
видатним ученим із світовим ім’ям, великим
патріотом Саду і справжнім будівничим. Він
не лякався фізичної праці, його часто можна
було бачити роздягненим до пояса, з косою,
сокирою чи ломом у руках. Одним із об’єктів
його уваги була організація робіт з проекту-
вання і створення алеї беріз, яка оточує роза-
рій, колекції квітни ко во-де коративних рос-
лин, шпилькових, бузків, фор зицій тощо. Цю
алею було створено у 1985 р. з нагоди 50-річ-
ного ювілею Ботанічного саду за ініціативою
та безпосередньою участю Андрія Михайло-
вича, а також за участю практично всіх пра-
цівників Саду.
І хоча про Андрія Михайловича написано
багато статей і спогадів, пригадуються нові
епізоди спілкування з ним. На деяких з них
хотілося б спинитися.
Академік Гродзинський своїм прикладом за-
охочував науковців до участі в роботах зі ство-
рення експозиційних ділянок, ландшафт ного
формування насаджень, на будівництві. Час-
то по закінченні таких робіт влаштовувалися
загальні обіди, на яких Андрій Михайлович
був тамадою, пропонував наповнити вином
келихи і випити їх «з перевіркою на голові».
На вечорах з нагоди свят А.М. Гродзин-
ський завжди був активним учасником, з жар-
тами, анекдотами, розіграшами. Пригадую,
на одному із таких вечорів я виграв приз най-
працьовитішого співробітника, Андрій Ми-
хайлович тоді вручив мені велику дерев’яну
ложку.
Під час візитів до Саду високоповажних
гостей він часто доручав молодим працівни-
кам зустрічати їх та проводити екскурсії. Так,
у 1987 р. я зустрічав у Саду відомих вчених-
фізиків, академіків, лауреатів Нобелівської
премії Олександра Михайловича Прохорова і
Миколу Геннадійовича Басова.
Сучасний вигляд березової алеї імені академіка А.М. Гродзинського. Зліва направо:
Т.М. Черевченко, В.Ф. Горобець, Т.Ю. Бедернічек, А.А. Гродзинська, С.В. Клименко
(фото Н.М. Смілянець)
102 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
Н.М. Смілянець
Запам’яталися засідання вчених рад, які
Андрій Михайлович проводив дуже цікаво, і
відвідування яких було обов’язковим для на-
уковців, починаючи зі старших наукових
співробітників, але за неявку жодних санкцій
не вживали, оскільки всім було відомо, що на
ці засідання ми завжди ходили залюбки. Це
була справжня школа для науковців, ми зав-
жди бу ли раді вислухати його думку з будь-
якого питання. Він міг оцінити науковий рі-
вень і значущість наукового доробку допові-
дача у будь-якій галузі — в ботаніці, фізіології,
екології, лісознавстві тощо. Андрій Михай-
лович дуже цінував час, коректно вимагав до-
тримуватися регламенту, не заохочував ора-
торства, довгих монологів, зайвих балачок на
засіданнях.
Як згадують багато працівників саду, Ан-
дрій Михайлович, обганяючи співробітника,
який йшов пішки чи в Саду, чи в місті, завжди
зупинявся і пропонував підвезти, у такий спо-
сіб він міг вирішити багато питань та зеконо-
мити наш і свій час.
Запам’яталися його жартівливі пояснення
різниці між членом- кореспондентом і дій-
сним членом Академії наук.
Минуло багато років як пішов у вічність
Андрій Михайлович, але він незримо завжди
поруч і назавжди залишатиметься у нашій па-
м’яті. Не минає і дня, щоб ми не згадали про
нього, і це засвідчує нашу любов та повагу до
нього».
Дуже щирі та сердечні спогади про Андрія
Михайловича співробітників різних відділів,
про спільну роботу в Саду навела завідувач
відділу акліматизації плодових рослин, док-
тор біологічних наук, професор Світлана Ва-
лентинівна Клименко.
«Це було навесні далекого пам’ятного 1985
року… Чому пам’ятного? Таких весняних су-
ботників у нас було багато, адже завжди при-
бирали не лише дороги, доріжки, а й схили.
Зав жди такі заходи були масовими і дружними.
Незважаючи на великий обсяг робіт на ділян-
ках у «земельних відділах», співробітники цих
відділів також брали участь у суботниках. Про-
те то був особливий загальносадівський субот-
ник. Це був заклик до створення алеї, яка була
б і гарною, і незвичайною, і на десятиліття…
З величезним ентузіазмом (як і завжди) по-
ставився до цього А.М. Гродзинський. Влас-
не, це була його ідея, яку дружно підтримали
як керівники підрозділів, так і всі співробіт-
ники. Дивлюся на фото на такі дорогі обличчя
співробітників, яким ніколи не була байду-
жою доля Ботанічного саду. Це на їх плечі ляг-
ли роботи у важкі роки повоєнної розбудови
Саду. Люди працювали, не шкодуючи себе,
над створенням колекцій, ділянок, зіб ранням
генофондів рослин. Ось М.Я. Набок, який знав
усе в Саду: кожне дерево і кожен камінчик.
Андрій Михайлович завжди дослухався до
його порад… А ось М.П. Ященко. Який фахі-
вець! Як добре він знав закони селекції. Не-
дарма рівних його сортам жоржин немає у світі.
А ось В.Б. Логгінов — наш теоретик і розумник.
Було від кого успадкувати гени муд рості —
батьки були відомими вченими. Подібне мож-
на сказати про багатьох наших учених, які
присвятили своє життя Ботанічному саду.
На фото наші ветерани — М.А. Кохно,
І.М. Шай тан, В.П. Гринь, П.Н. Шклярук,
М.А. Набок, М.Ф. Каплуненко, Є.П. Кобзар,
Л. Середа, Н.Ф. Мінченко, К.І. Пікус, Є.О. Пи-
вовар, О.К. Дорошенко. Поруч стоять тоді ще
юні Н.І. Мохова, В.І. Мельник, В.Ф. Горо-
бець, І.М. Рибак, В.С. Крамар. Ось бачу ще
В.І. Богатиря, З.А. Саричеву. Був увесь колек-
тив, прийшли всі, бо інакше і не могло бути!
Поряд з видатними вченими, науковцями
працювали робітники, інженери, садівники.
Всіх нас об’єднувало бажання і прагнення
зробити Сад кращим, привабливішим, щоб
він став зеленою скарбницею як для сучасни-
ків, так і для майбутніх поколінь.
Пригадую Михайла Івановича Орлова — ін-
тродуктора, селекціонера. Яку колекцію сор тів
клематисів він зібрав! А як опікувався нею!
Роботу із закладання алеї було чітко орга-
нізовано — інвентар, земля, перегній і, голо-
вне, берези — чудові саджанці — все було
підготов лено.
І закипіла робота. Хтось перемішував зем-
лю у посадковій ямі, хтось тримав саджанець,
103ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 4
Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського
тут же загортали, поливали, підв’язували до
кілочків і тендітні берізки шикувалися у рів-
ненькі рядочки.
Ростіть на радість людям! З таким настроєм
ми були тоді — щасливі, завзяті. Приємно
було усвідомлювати, що робимо надзвичайно
важливу справу — закладаємо майбутнє на-
шого Саду.
Яким далекоглядним був Андрій Михайло-
вич! Минули роки. Зміцніли, зашелестіли
листочками наші берези, дякуючи тим, хто їх
посадив, доглядав, згадуючи тих, кого вже не-
має, радісно вітаючи тих, хто приходить у цей
чудовий березовий рай.
Свята справа — саджати рослини. Нині це
актуально, особливо у таких забруднених міс-
тах, яким став Київ. Як добре, що є такий зеле-
ний куточок у місті, як наш Ботанічний сад!
А я ще й знаю, де «моя» берізка. Запам’ятала,
записала у щоденнику, де саме її посадила.
Тепер вітаюсь із нею кожного разу, йдучи до
розарію чи до квітникарів, чи розповідаючи
про наш Сад гостям.
Найголовніше, що такі заходи були яви-
щем не періодичним, а системою. Адже буду-
вали на майбутнє і для прийдешніх поколінь!
А, головне, не боялися роботи і завжди були
об’єднані ідеєю про благополуччя та розквіт
Саду.
От і настали часи, коли вже можна оцінити
здобутки, помилуватися могутніми гінкго,
які розташувалися біля Головного входу, чу-
довими тисами, ялинами і ошатною тінистою
березовою алеєю. Помилуватися… і згадати
тих, хто був причетним до створення та збага-
чення колекцій, організації величезної робо-
ти, якої потребує Сад — живий зелений орга-
нізм, згадати тих, хто, не покладаючи рук,
працював: копав, висаджував, косив, поли-
вав, аби дивувати відвідувачів.
Всесвітньовідомий український учений-
се лекціонер Л.П. Симиренко сказав: «Хто
дихає садом, той дихає молодістю, радістю
життя, поезією та довголіттям!»
Матеріали зібрала і підготувала
Н.М. Смілянець
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-225 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:40:39Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/0d/61f8a12db3f48fdbc730d07fc0c9650d.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2252019-11-11T08:12:27Z Birchen alley of academician A.M. Grodzynsky Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського Smilyanez, N.M. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/225 10.5281/zenodo.1577053 Plant Introduction; Vol 64 (2014); 99-103 Інтродукція Рослин; Том 64 (2014); 99-103 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377723 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/225/213 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Smilyanez, N.M. Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського |
| title | Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського |
| title_alt | Birchen alley of academician A.M. Grodzynsky |
| title_full | Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського |
| title_fullStr | Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського |
| title_full_unstemmed | Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського |
| title_short | Березова алея імені академіка А.М. Гродзинського |
| title_sort | березова алея імені академіка а.м. гродзинського |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/225 |
| work_keys_str_mv | AT smilyaneznm birchenalleyofacademicianamgrodzynsky AT smilyaneznm berezovaaleâímeníakademíkaamgrodzinsʹkogo |