Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження у Національному ботанічному саду ім. М.м. Гришка НАН України
The data about state and structure of introduction’s populations of Scopolia carniolica Jacq. of Carpathian, Podolsky and Caucasian origin on botanical and geographical areas of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are given. Floral structure of some formed forest’s model com...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2014
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/231 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860121639018037248 |
|---|---|
| author | Shynder, O.I. Nehrash, Ju.M. Baransky, O.R. |
| author_facet | Shynder, O.I. Nehrash, Ju.M. Baransky, O.R. |
| author_sort | Shynder, O.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-24T18:32:25Z |
| description | The data about state and structure of introduction’s populations of Scopolia carniolica Jacq. of Carpathian, Podolsky and Caucasian origin on botanical and geographical areas of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are given. Floral structure of some formed forest’s model communities are presented. The terms of phenological phases of flowering and fruiting of S. carniolica in conditions of Kyiv are given. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1555080 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:40:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 3
УДК 582.951.4:58.006, 574.3, 581,4(477-25)
О.І. ШИНДЕР, Ю.М. НЕГРАШ, О.Р. БАРАНСЬКИЙ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ІНТРОДУКЦІЙНІ ПОПУЛЯЦІЇ SCOPOLIA CARNIOLICA JACQ.
(SOLANACEAE) РІЗНОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ
У НАЦІОНАЛЬНОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ ім. М.М. ГРИШКА
НАН УКРАЇНИ
Наведено відомості щодо стану та структури інтродукційних популяцій Scopolia carniolica Jacq. карпатського,
подільського і кавказького походження на ботаніко-географічних ділянках Національного ботанічного саду
ім. М.М. Гришка НАН України. Описано флористичну структуру низки сформованих лісових культурфітоценозів.
Наведено строки проходження фенологічних фаз цвітіння і плодоношення особин S. carniolica в умовах м. Києва.
Ключові слова: Scopolia carniolica Jacq., інтродукційна популяція, ботаніко-географічна ділянка, культурфіто-
ценоз.
© О.І. ШИНДЕР, Ю.М. НЕГРАШ,
О.Р. БАРАНСЬКИЙ, 2014
Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) — рідкіс-
ний центральноєвропейсько-кавказький вид
(sensu lato), занесений до Червоної книги Ук-
раїни як неоцінений (Червона книга.., 2009).
Основним напрямом збереження рідкісних
видів є їх охорона в заповідниках та інтродук-
ція в культуру. В Україні охорона S. carniolica
ex situ здійснюється в 12 ботанічних садах та у
деяких ботанічних установах (Мороз, 1971; Рід-
кісні рослини.., 1982; Раритетний фітогено-
фонд.., 2004; Каталог.., 2011; Неграш, 2013).
В умовах інтродукції S. carniolica часто була
об’єктом порівняльно-морфологічних, систе-
ма тичних і біохімічних досліджень (Крыло ва,
1971, 1973, 1994; Мороз, 1971; Неграш, 2013;
Рідкісні рослини, 1982; Харкевич, 1966, 1972),
проте опису умов культивування досліджува-
ного виду на рівні інтродукційних популяцій
немає.
Мета роботи — вивчити біоморфологічні
особливості S. carniolica в умовах ex situ, вста-
новити сезонні ритми розвитку особин виду і
вікову структуру його інтродукційних попу-
ляцій різного географічного походження; опи-
сати флористичну структуру культурфітоце-
нозів з участю досліджуваного виду.
Об’єкти та методи
Дослідження проведено впродовж 2012–2014 рр.
на трьох ботаніко-географічних ділянках На-
ціонального ботанічного саду ім. М.М. Гриш ка
НАН України: «Карпати», «Грабова діброва»
та «Кавказ». Популяційні дослідження вико-
нано за методиками Т.О. Работнова та О.О. Ура-
нова з урахуванням онтогенетичних особли-
востей S. carniolica (Мельник, 2000; Работнов,
1950; Уранов, 1960). Назви видів української
флори наведено за зведенням С.Л. Мосякіна
та М.М. Федорончука, кавказької — за «Кон-
спектом флоры Кавказа» (Конспект.., 2008;
Mo syakin, 1999).
Усі описані культурфітоценози закладені в
1949–1955 рр. і є практично одновіковими.
На ділянках «Карпати» і «Кавказ» насаджен-
ня штучні, а на ділянці «Грабова діброва» —
створені на основі вікової діброви.
У цій публікації ми приймаємо S. carniolica
sensu lato, оскільки скополія з Кавказу є окре-
мою географічною расою, номенклатуру якої
ще остаточно не з’ясовано (Крылова, 1994;
Мороз, 1971 та ін.).
Результати та обговорення
У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гриш-
ка інтродукційні популяції S. carniolica сфор-
мовані у складі культурфітоценозів на трьох
16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 3
О.І. Шиндер, Ю.М. Неграш, О.Р. Баранський
ділянках відповідно до їх техно-робочих проек-
тів. На ділянці «Карпати» S. carniolica було ви-
саджено у 1956 р. у кількості близько 100 ко-
реневищ на виділах гірських лісових поясів.
Посадковий матеріал було інтродуковано із
кількох районів Закарпатської області (Мо-
роз, 1971).
Нині інтродукційна популяція виду пло-
щею 240 м2 представлена на схилі північної
експозиції (ухил — 10–20°) під пологом буко-
вого і хвойного деревостанів. Буковий дере-
востан (зімкнутість — 0,9–1,0) належить до
паркового типу і сформований Fagus sylvati-
ca L. (повнота — 9) з участю Cerasus avium (L.)
Moench (1). Середньощільний підлісок у місці
зростання S. carniolica формують молоді осо-
бини видів роду Acer, Fagus sylvatica, Fraxinus
excelsior L. у підрості, Philadelphus pubescens Loi-
sel., Sambucus nigra L. та Viburnum lantana L. —
у чагарниковому ярусі. На ділянці добре роз-
винутий чагарничковий ярус (покриття — 60 %),
у якому домінує Vinca minor L. з участю Clema-
tis vitalba L., Hedera helix L. і Rubus caesius L. У
розрідженому трав’яному ярусі (покриття —
20 %) представлені Chelidonium majus L., Ga-
lium odoratum (L.) Scop., Geranium phaeum L.,
Lamium maculatum (L.) L., Pulmonaria obscura
Dumort., Salvia glutinosa L., S. carniolica, Viola
suavis M. Bieb. Весняний аспект (покриття —
до 15 %) формують Allium ursinum L., Anemone
nemorosa L., Corydalis cava (L.) Schweigg. & Kör-
te, C. solida (L.) Clairv., Dentaria glandulosa
Wаldst. & Kit., Galanthus nivalis L., Helleborus pur-
purascens Waldst. et Kit., Hepatica nobilis Schreb.,
Isopyrum thalictroides L.
У деревостані змодельованого поясу хвой-
них лісів Східних Карпат (зімкнутість — 1) до-
мінувала Picea abies (L.) Karst. (повнота — 9) із
незначною участю Abies alba Mill. та Fagus syl-
vatica. Дуже розріджений підлісок під темним
пологом представлений поодинокими особи-
нами Cerasus avium, Fraxinus excelsior, Padus avium
Mill., Sorbus aucuparia L., Ulmus glabra Huds. у
підрості. Більш розвинутий чагарничковий
ярус (покриття — до 35 %), сформований пе-
реважно адвентивними видами: домінуючим
Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. з участю
Clematis vitalba, Hedera helix, Rubus caesius і Vitis
amurensis Rupr. У трав’янистому ярусі (покрит-
тя — до 25 %) представлені Allium ursinum, Ae-
gopodium podagraria L. (5–10 %), Aruncus dioicus
(Walter) Fernald (до 5 %), Chelidonium majus, Co-
rydalis solida, Dentaria glandulosa, Euphoribia amyg-
daloides L., Galium odoratum, Geranium phaeum,
Helleborus purpurascens, Salvia glutinosa, Scrophu-
laria nodosa L., Senecio ovatus (P. Gaertn., B. Mey.
& Scherb.) Willd., Xanthoxalis stricta (L.) Small.
У 2013 р. унаслідок зниження рівня ґрунтових
вод і надмірного розмноження жуків-коро їдів
хвойні дерева на цій ділянці були знищені.
Через це структура рослинного покриву тут
найближчими роками змінюватиметься в бік
різкого розвитку чагарникового ярусу та домі-
нування рудеральних видів трав. Станом на
2014 р. сукупне покриття чагарничкового і тра-
в’янистого ярусу на місці хвойного деревоста-
ну дорівнювало 95 %. У ньому домінують Im-
patiens parviflora DC. (до 60 %), Parthenocissus
quinquefolia (до 20 %) і Vitis amurensis (5–10 %).
У таких умовах інтродуковані карпатські види
зазнаватимуть найближчими роками (до фор-
мування нового пологу молодого хвойного
деревостану) значного пригнічення.
Інтродукційна популяція S. carniolica пред-
ставлена 9 куртинами площею від 0,5 до 14,0 м 2
та мозаїчно розташованими поодинокими ма-
лостебельними клонами. У пагоновій струк-
турі популяції частка вегетативних і генера-
тивних пагонів — майже однакова (табл. 1), але
спостерігається тенденція до зменшення кіль-
кості останніх, що, можливо, пов’язано з різкою
зміною умов зростання. Популяційна щіль-
ність за 2012–2014 рр. збільшилася. Макси-
мальна кількість квіток на генеративних паго-
нах досягає 13, більшість пагонів мають 1–
3 квітки (табл. 2). Абсолютна середня маса
зрілої насінини в популяції — 2,1 г, кількість
насінин у плоді — 26. Цвітіння триває із середи-
ни березня до кінця травня, плодоношення —
із середини травня до початку червня.
На ділянці «Карпати» сформовано дере во-
стани, котрі добре відтворювали буковий і хвой-
ний пояси Східних Карпат, але структура ниж-
ніх ярусів у культурфітоценозах була дефор-
17ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 3
Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження...
мованою порівняно з природними аналогами
(Крылова, 1973, 1994 та ін.). Імовірно, це по-
в’язано зі значно сухішим кліматом м. Києва,
за умов якого практично неможливо відтво-
рити вологолюбні угруповання гірських Кар-
пат. Це пояснює, чому карпатські культурфі-
тоценози потерпають від впливу інвазійно-
спроможних видів рослин.
На ділянці «Грабова діброва» перші посадки
S. carniolica здійснено у 1967 р. посадковим ма-
теріалом з околиць м. Кам’янця-По діль ського
у кількості понад 120 кореневищ. Пізніше їх не-
одноразово доповнювали особинами переваж-
но подільського походження. Зокрема у 1969 р.
було завезено понад 150 кореневищ з околиць
м. Вінниці (Мороз, 1971). Інтродукційна по-
пуляція площею близько 150 м2 нині приуро-
чена до залісненого схилу східної експозиції
(ухил — 10–30°). Деревостан (зімкнутість —
0,8–0,9) сформовано на основі природної ві-
кової діброви. У ньому представлені Carpinus
betulus L. (повнота — 5), Fraxinus excel sior L. (2),
Quercus robur L. (2), Acer platanoides L. (1) з учас-
тю Cerasus avium та Fagus sylvatica. Вік особин
Quercus robur досягає 100–200 років, особин
інших порід — до 60 років. У підрості віком до
15 років представлені Acer campestre L., A. pla-
tanoides, A. pseudoplatanus L., Car pinus betulus,
Padus avium. Дуже розріджений підлісок фор-
мують Corylus avellana L., Sambucus nigra та Eu-
onymus europaeа L. У тра в’я нис тому ярусі (за-
гальне покриття — до 80 %, зокрема ранньо-
весняної синузії — 50 %) представлені Aegopo-
dium podagraria (20 %), Anemone nemorosa, Ane-
mone ranunculoides L. (10 %), Arum besserianum
Schott, Asarum europaeum L. (5 %), Corydalis cava
(5 %), C. solida (10 %), Ficaria verna L. (20 %),
Galanthus nivalis, Galium odoratum (5 %), Lamium
galeobdolon (L.) L., L. purpureum L., Lilium mar-
tagon L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Pulmo-
naria obscura (до 5 %), S. carniolica (5 %), Stella-
ria holostea L. (до 10 %), Viola suavis.
Інтродукційна популяція S. carniolica скла-
дається з дев’яти куртин площею від 1 до 7 м2.
Пагонова структура — достатньо вирівнена, по-
пуляційна щільність у 2013 р. досягала 47 па-
гонів/м2 (див. табл. 1). Максимальна кількість
квіток на генеративних пагонах становила 16,
у середньому — 1–3 (див. табл. 2).
За період дослідження спостерігали тенден-
цію до збільшення частки пагонів з більшою
кількістю квіток, що ми пов’язуємо з поліп-
шенням умов зростання виду на ділянці.
Абсолютна середня маса зрілого насіння,
зібраного в популяції, — 2,4 г, середня кіль-
кість насінин у плоді — 28. Цвітіння триває з
кінця березня до кінця травня, плодоношен-
ня — з першої декади травня до початку черв-
ня. Загалом фази розвитку в особин S. carnio-
lica на ділянці «Грабова діброва» починаються
на тиждень пізніше порівняно з популяцією
на ділянці «Карпати».
Флористична структура рослинного по-
криву на ділянці є типовою для місцезростань
Таблиця 1. Пагонова структура і щільність інтродукційних популяцій Sсоpolia carniolica
на ботаніко-географічних ділянках
Table 1. The shoots-structure and density of cultivated populations of Scopolia carniolica
on botanical and geographical plots
Показник
Ботаніко-географічна ділянка
Карпати Грабова діброва Кавказ
2012 р. 2013 р. 2014 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р.
Частка пагонів, %:
вегетативні
47,5 51,2 56,6 61,7 51,7 44 46,9 27,3 29,6
генеративні 52,5 48,8 43,4 38,2 48,3 56,0 53,1 72,7 70,4
Популяційна щіль-
ність, пагін/м2
18 21 29 36 47 29 28 27 25
18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 3
О.І. Шиндер, Ю.М. Неграш, О.Р. Баранський
S. carniolica на Східному Поділлі та Придні-
провській височині (Мельник, 2000; Мороз,
1971; Неграш, 2014). Можна стверджувати,
що умови зростання S. carniolica на цій ділян-
ці близькі до оптимальних.
На ділянці «Кавказ» S. carniolica інтродуко-
вана у 1950 р. у кількості понад 200 кореневищ
з Тульського району Краснодарського краю
РФ та у 1957 р. в кількості понад 100 особин з
Геленджикського району того ж краю (Харке-
вич, 1954, 1966, 1972). На сьогоднішній день
інтродукційна популяція S. car nio lica площею
близько 800 м2 сформована на схилах півден-
ної і південно-західної експозиції (ухил — 10–
25°), вкритих буковим деревостаном. Тут змо-
дельовано низинні незаливні ліси Кавказу та
колхідські реліктові ліси. У деревостані (зім-
кненість — 0,9–1,0) домінує Fagus orienta-
lis Lipsky (повнота — 6–8) з участю Tilia corda-
ta Mill. (1–2), Acer platanoides (1), Carpinus betu-
lus (1), Fraxinus excelsior, Pterocarya pterocarpa
(Michx.) Kunth ex Iljinsk та поодиноких осо-
бин інших деревних порід. У середньощільному
підрості представлені Acer platanoides з участю
поодиноких особин Acer pseudoplatanus, Fagus
orientalis, Pterocarya pterocarpa. У чагарниково-
му ярусі середньої щільності домінує Sambu-
cus nigra з участю Euonymus europaea, Philadel-
phus coronarius L., Ribes uva-crispa L., Viburnum
lantana. Зрідка представлений Hedera helix. Тра-
в’янистий покрив порівняно щільний (проек-
тивне покриття весняної синузії — до 90 %, літ-
ньої — до 30 %). У ньому представлені Aego-
podium podagraria (15 %), Allium ursinum (5 %),
Arum albispathum Stev. ex Ledeb. (5 %), Brunnera
macrophylla (Adams) Johnst (10 %), Convallaria
majalis L., Corydalis caucasica DC., C. cava, C. so-
lida (до 5 %), Dryopteris filix-mas L., Erythronium
caucasicum Woronow., Ficaria verna (25–30 %),
Galanthus caucasicus (Baker) Grossh., G. worono-
wii Losinsk., Impatiens parviflora, Lamium galeob-
dolon (5 %), L. maculatum, Lilium caucasicum
(Miscz. ex Grossh.) Grossh., Matteuccia struthiop-
teris (L.) Tod., Polygonatum multiflorum, S. car-
niolica (30 %), Symphitum grandiflorum DC., Urtica
dioica L., Viola suavis. Улітку на частині ділян ки
Таблиця 2. Частка генеративних пагонів Sсоpolia carniolica з різною кількістю квіток, %
Table 2. Share of the shoots of Sсоpolia carniolica with different numbers of flowers, %
Кількість квіток
на генеративному
пагоні
Ботаніко-географічна ділянка
Карпати Грабова діброва Кавказ
2012 р. 2013 р. 2014 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р.
1 34,5 23,9 13,6 51,2 28,2 21,6 23,6 14,7 10,8
2 18,1 16,8 23,3 24,4 11,5 7,7 18,5 9,1 6,3
3 5,9 18,6 14,6 14,1 12,6 10,3 12,9 9,4 9,5
4 4,3 3,5 8,7 7,1 9,5 4,9 11,1 6,3 5,8
5 24,5 17,8 8,7 2,6 19,5 12,2 9,6 16,3 7,2
6 6,4 0,9 4,9 – 3,4 7,7 8,2 10,7 5,8
7 3,1 11,5 2,9 0,6 7,6 11,7 11,1 14,4 16,1
8 2,1 3,5 4,9 – 1,2 3,6 1,8 5,1 9,5
9 – 3,5 5,9 – 0,8 8,9 1,8 6,9 13,9
10 1,1 – 2,9 – 0,4 1,8 0,7 1,6 4,5
11 – – 5,8 – 5,3 6,8 0,7 2,5 7,2
12 – – 0,9 – – 1,4 – 0,9 1,3
13 – – 2,9 – – 0,9 – 0,6 0,9
14 – – – – – – – 0,6 0,4
15 – – – – – – – – 0,4
16 – – – – – 0,5 – – 0,4
17 – – – – – – – 0,9 –
19ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 3
Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження...
розвивається покрив адвентивного ви ду Impa-
tiens parviflora.
Інтродукційна популяція S. carniolica пред-
ставлена майже суцільними заростями на пло-
щі понад 800 м2 та окремими 22 куртинами
площею від 2 до 32 м2. Переважають генера-
тивні пагони. Популяційна щільність є серед-
ньою серед досліджених ділянок і за роки до-
сліджень майже не змінювалася (див. табл. 1).
Максимальна кількість квіток на генера-
тивних пагонах — 17, більшість пагонів ма-
ють 1–7 квіток, що значно переважає показ-
ники інших популяцій (див. табл. 2). Абсо-
лютна середня маса насінини — 1,6 г, середня
кількість насінин у плоді — 72.
Цвітіння триває із середини березня до
кінця травня, плодоношення — з першої де-
кади травня до першої декади червня.
Виходячи з фітоценотичних описів місце зро-
стань S. carniolica на Кавказі, наведених у працях
С.С. Харкевича та І.Л. Крилової, флористична
структура змодельованих культурфі тоценозів на
ділянці «Кавказ» є близькою до такої у змішаних
букових лісах Північного Кавказу і Закавказзя
(Крылова, 1973; Харкевич, 1954), хоча загальний
флористичний склад культурфітоценозу значно
збіднений. Проте, незважаючи на подібність це-
нотичних умов зростання в куль турфітоценозі та
природних оселищах, умови зростання S. carnio-
lica на ділянці не можна вважати оптимальними
через знач но нижчі показники вологозабезпе-
чення в умовах м. Києва (Харкевич, 1972; Кры-
лова, 1973, 1994).
Отже, на ботаніко-географічних ділянках На-
ціонального ботанічного саду ім. М.М. Гришка
сформовано три інтродукційні популяції S. car-
niolica. Два важливих чинники, завдяки яким
забезпечуються оптимальні умови зростання
для цього виду, — підвищена вологість повіт-
ря та густий деревостан (Крылова, 1973; Мель-
ник, 2000). Найкращі умови для зростання S. car-
niolica спостерігаються у ви со когір’ях, де осо-
бини виду можуть багато років переживати
вирубки і навіть зростати на галявинах і по-
лонинах (Крылова, 1973). У ви со ко гір’ях Кав-
казу особини S. carniolica характеризуються
найкращим приростом. У рівнинній частині
України популяції S. carniolica значно чутли-
віші до впливу негативних чинників, а тому
потребують особливої уваги при розробці охо-
ронних заходів.
На ділянках «Карпати» і «Кавказ», змоде-
льованих на рівнині, при значно меншому во-
логозабезпеченні, умови зростання для осо-
бин виду не є оптимальними порівняно з
пунктами, звідки було інтродуковано посад-
ковий матеріал. Лише на ділянці «Грабова діб-
рова» вологозабезпечення є задовільним, оскіль-
ки межа ареалу S. carniolica в рівнинній части-
ні України проходить порівняно близько до
м. Києва. В цілому відносно кращі умови для
зростання особин S. carniolica забезпечено на
ділянці «Кавказ», а найгірші — на ділянці «Кар-
пати». Про кращі умови зростання на ділянці
«Кавказ» свідчить більша частка генератив-
них пагонів в інтродукційній популяції (Ра-
ботнов, 1950; Уранов, 1960).
У всіх інтродукційних популяціях S. carnio-
lica займає стійкі позиції в рослинному покри-
ві. Прикрий факт випаду хвойного деревоста-
ну на ділянці «Карпати» є незапланованим
експериментом з вивчення стійкості ви дів кар-
патського лісового травостою в екстремаль-
них умовах вирубки.
Узагальнені нами результати фенологічних
спостережень та досліджень насіннєвої про-
дуктивності S. carniolica збігаються з даними
попередніх дослідників (Крылова, 1971, 1973,
1994; Мороз, 1971; Харкевич, 1966, 1972) і до-
повнюють їх.
Таким чином, в умовах м. Києва сформува-
лися стійкі інтродукційні популяції S. carnio-
lica у складі змодельованих культурфітоцено-
зів, близьких за структурою до природних
угруповань.
Завдання з введення S. carniolica в культуру
вважаємо виконаним, оскільки цей вид ус-
пішно культивується у багатьох ботанічних
садах і дендрологічних парках на Поліссі і Лі-
состепу далеко за межами ареалу. Можна го-
ворити про його акліматизацію в умовах ex
situ в цих регіонах.
20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 3
О.І. Шиндер, Ю.М. Неграш, О.Р. Баранський
Каталог раритетних рослин ботанічних садів і ден-
дропарків України: Довідковий посібник / За ред.
А.П. Лебеди. — К.: Академперіодика, 2011. — 184 с.
Конспект флоры Кавказа / Под ред. А.Л. Тахтад-
жяна. — СПб.: Изд-во С.-П. ун-та, 2003. — Т. 1, 204 с.;
2006. — Т. 2, 467 с.; 2008. — Т. 3, ч. 1, 469 с.
Крылова И.Л. Об экологическом оптимуме скопо-
лии карниолийской / И.Л. Крылова // Науч. докл.
высш. шк. Биол. науки. — 1973. — № 11. — С. 60–66.
Крылова И.Л. Изменчивость скополии карнио лий-
ской / И.Л. Крылова // Бюл. МОИП. Отд. биол. —
1994. — Т. 99, вып. 2. — С. 92–102.
Крылова И.Л. Эколого-фитоценотическая харак-
теристика скополии карниолийской (Scopolia carnio-
lica Jacq.), произрастающей на Кавказе. 2. Фитоце-
нотическая характеристика скополии карниолий-
ской / И.Л. Крылова, Е.Ф. Михайлова // Науч. докл.
высш. шк. Биол. науки. — 1971. — № 2. — С. 57–63.
Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных ле-
сов Украины / В.И. Мельник. — К.: Фитосоцио-
центр, 2000. — 212 с.
Мороз І.І. Порівняльне вивчення скополії з Кар-
пат, Поділля і Кавказу в умовах культури / І.І. Мороз
// Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. —
1971. — Вип. 5. — С. 27–34.
Неграш Ю.М. Підсумки інтродукції Scopolia carnio-
lica Jacq. в ботанічних садах України / Ю.М. Неграш //
Мат. I Междунар. конф. «Нетрадиционные, новые и
забытые виды растений: научные и практические ас-
пекты культивирования, 10–12 сент. 2013 г. — К.: Кни-
гоноша, 2013. — С. 90–92.
Неграш Ю.М. Нові дані про умови місцезростань і
стан популяцій Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) на
Придніпровській височині / Ю.М. Неграш // Флоро-
логія та фітосозологія. — К.: Фітон, 2014. — Т. 3–4. —
С. 210–213.
Работнов Т.А. Вопросы изучения состава популя-
ций для целей фитоценологии / Т.А. Работнов //
Проб лемы ботаники. — М.: Изд-во АН СССР, 1950. —
Вып. 1. — С. 465–483.
Рідкісні рослини флори України в культурі / Н.Є. Ан-
тонюк, Р.М. Бородіна, В.Г. Собко, Л.С. Скворцова. — К.:
Наук. думка, 1982. — 216 с.
Стойко С.М. Раритетний фітогенофонд західних
ре гіонів України / С.М. Стойко, П.Т. Ященко, О.О. Ка-
гала. — Львів: Ліга-Прес, 2004. — 232 с.
Уранов А.А. Жизненное состояние видов в расти-
тельном сообществе / А.А. Уранов // Бюл. МОИП.
Отд. Биол. — 1960. — Т. 64, вып. 3. — С. 77–92.
Харкевич С.С. Проект ботанико-географического
участка «Кавказ» в ботаническом саду АН УРСР (на
правах рукописи) / С.С. Харкевич. — К., 1954. — 45 с.
Харкевич С.С. Полезные растения природной фло-
ры Кавказа и их интродукция на Украине / С.С. Хар-
кевич. — К.: Наук. думка, 1966. — 301 с.
Харкевич С.С. Інтродукція рослин Кавказу // Ін-
тродукція на Україні корисних рослин природної
флори СРСР / С.С. Харкевич. — К.: Наук. думка,
1972. — С. 129–161.
Червона книга України. Рослинний світ / За ред.
Я.П. Дідуха. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk М.М. Vascular plants of
Ukraine. A nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin,
М.М. Fe doronchuk. — Kyiv: M.G. Khoiodny Institute of
Botany, 1999. — XXIII + 345 p.
REFERENCES
Lebedа A.P. (Ed.). (2011). Katalog rarytetnyh roslyn
botanichnyh sadiv i dendroparkiv Ukrainy: Dovidkovyj
posibnyk, Akademperiodyka, Kyiv, 184 p.
Tahtadzhjan A.L. (Ed.). (2003–2008). Konspekt flory
Kavkaza, Izd. S.-P. un-ta, Saint Petersburg, Vols. 1–3.
Krylova I.L. (1973). Ob ekologicheskom optimume
skopolii karniolijskoj [About ecological optimum of sco-
polii karnioliyskoy]. Nauch. dokl. vyssh. shkoly. Biol.
nauki [Scientific reports of high school. Biol. sciences],
N 11, p. 60–66.
Krylova I.L. (1994). Izmenchivost skopolii karnioli-
jskoj [Variability of scopolii karnioliyskoy]. Byull. MOIP.
Otd. Biologii [Bull. of Moscow Society of Naturalists.
Dep. biology], Vol. 99 ( 2), p. 92–102.
Krylova I.L., Mikhaylova E.F. (1971). Ekologo-fito-
cenoticheskaja harakteristika skopolii karniolijskoj (Sco-
polia carniolica Jacq.), proizrastajushhej na Kavkaze. 2.
Fitocenoticheskaja harakteristika skopolii karniolijskoj
[Ecological-phytotsenotic characteristic scopolii karnioli-
yskoy (Scopolia carniolica Jacq.), which grows in the Cau-
casus. 2. Phytocenotic characteristic scopolii karnioli-
yskoy]. Nauch. dokl. vyssh. shkoly. Biol. nauki, [Scientific
reports of high school. Biol. sciences], N 2, p. 57–63.
Melnik V.I. (2000). Redkie vidy flory ravninnyh lesov
Ukrainy, Fitosociocentr, Kyiv, 212 p.
Moroz I.I. (1971). Porivnjalne vyvchennja skopolii z
Karpat, Podillja i Kavkazu v umovah kultury [Compara-
tive study of skopolii from the Carpathians, the Caucasus
and Podillya in a culture]. Introdukcija ta aklimatyzacija
roslyn na Ukraini [Introduction and acclimatization of
plants in Ukraine], N 5, p. 27–34.
Negrash Ju.M. (2013). Pidsumky introdukcii Scopolia
carniolica Jacq. v botanichnyh sadah Ukrainy, Materialy I
Mezhdunarodnoj konferencii: Netradicionnye, novye i za-
bytye vidy rastenij: nauchnye i prakticheskie aspekty kul-
tivirovanija, September 10–12, 2013, Knigonosha, Kyiv,
p. 90–92.
Negrash Ju.M. (2014). Novi dani pro umovy misce-
zrostan i stan populjacij Scopolia carniolica Jacq. (So la-
naceae) na Prydniprovskij vysochyni [New data about
habitat conditions and status of populations of Scopolia
carniolica Jacq. (Solanaceae) on the Dnieper Upland].
21ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 3
Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження...
Florologija ta fitosozologija [Florology and phytosozolo-
gy], Vols. 3–4, p. 210–213.
Rabotnov T.A. (1950). Voprosy izuchenija sostava pop-
uljacij dlja celej fitocenologii [Questions about the study
of the composition of populations for phytocoenology].
Problemy botaniki [Problems of botany], N 1, p. 465–
483.
Antonyuk N.Je., Borodina R.M., Sobko V.G. and Skvo r-
cova L.S. (1982). Ridkisni roslyny flory Ukrainy v kulturi,
Naukova dumka, Kyiv, 216 p.
Stojko S.M., Jashhenko P.T., Kagalo O.O. (Ed.). (2004).
Rarytetnyj fitogenofond zahidnyh regioniv Uk rainy [Pro-
tected vascular plants of Western regions of Ukraine],
Liga-Pres, Lviv, 232 p.
Uranov A.A. (1960). Zhiznennoe sostojanie vidov v ras-
titelnom soobschestve [Vital status of species in the plants
community]. Byul. MOIP. Otd. Biologii, [Bul. Mos cow
Society of Naturalists. Dep. Biology], Vol. 64 (3), p. 77–
92.
Harkevich S.S. (1954). Proekt botaniko-geo gra fi ches-
kogo uchastka «Kavkaz» v botanicheskom sadu AN URSR
(na pravah rukopisi), Kyiv, 45 p.
Harkevich S.S. (1966). Poleznye rastenija prirodnoj
flory Kavkaza i ih introdukcija na Ukraine, Naukova
dumka, Kyiv, 301 p.
Harkevych S.S. (1972). Introdukcija roslyn Kavkazu,
Introdukcija na Ukraini korysnyh roslyn pryrodnoi flory
SRSR, Naukova dumka, Kyiv, p. 129–161.
Diduh Ja.P. (Ed.). (2009). Chervona knyga Ukrainy.
Roslynnyj svit, Globalkonsaltyng, Kyiv, 900 p.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk М.М. (1999). Vascular
plants of Ukraine. A nomenclatural checklist, M.G. Kholod-
ny Institute of Botany, Kyiv, 345 p.
Надійшла до редакції 30.05.2014 р.
Рекомендував до друку В.І. Мельник
А.И. Шиндер, Ю.Н. Неграш, А.Р. Баранский
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
ИНТРОДУКЦИОННЫЕ ПОПУЛЯЦИИ
SCOPOLIA CARNIOLICA JACQ. (SOLANACEAE)
РАЗНОГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО
ПРОИСХОЖДЕНИЯ В НАЦИОНАЛЬНОМ
БОТАНИЧЕСКОМ САДУ им. Н.Н. ГРИШКО НАН
УКРАИНЫ
Приведены сведения относительно состояния и струк-
туры интродукционных популяций Scopolia carniolica
Jacq. карпатского, подольского и кавказского проис-
хождения на ботанико-географических участках На-
ционального ботанического сада им. Н.Н. Гришко
НАН Украины. Описана флористическая структура
ряда сформированных лесных культурфитоценозов.
Приведены сроки прохождения фенологических фаз
цветения и плодоношения особей S. carniolica в усло-
виях г. Киева.
Ключевые слова: Scopolia carniolica Jacq., интродукци-
онная популяция, ботанико-географический участок,
культурфитоценоз.
O.I. Shynder, Ju.M. Nehrash, O.R. Baransky
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
INTRODUCTION’S POPULATIONS
OF SCOPOLIA CARNIOLICA JACQ. (SOLANACEAE)
OF DIFFERENT GEOGRAPHICAL ORIGIN
IN M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL
GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE
The data about state and structure of introduction’s popu-
lations of Scopolia carniolica Jacq. of Carpathian, Podol-
sky and Caucasian origin on botanical and geographical
areas of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the
NAS of Ukraine are given. Floral structure of some formed
forest’s model communities are presented. The terms of
phenological phases of flowering and fruiting of S. car-
niolica in conditions of Kyiv are given.
Key words: Scopolia carniolica Jacq., the introduction’s
population, botanical and geographical plot, model com-
munities.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-231 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:40:43Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/76/db053b671927e3ab2eaa595689985b76.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2312019-11-24T18:32:25Z Introduction's populations of Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) of different geographical origin in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження у Національному ботанічному саду ім. М.м. Гришка НАН України Shynder, O.I. Nehrash, Ju.M. Baransky, O.R. The data about state and structure of introduction’s populations of Scopolia carniolica Jacq. of Carpathian, Podolsky and Caucasian origin on botanical and geographical areas of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are given. Floral structure of some formed forest’s model communities are presented. The terms of phenological phases of flowering and fruiting of S. carniolica in conditions of Kyiv are given. Наведено відомості щодо стану та структури інтродукційних популяцій Scopolia carniolica Jacq. карпатського, подільського і кавказького походження на ботаніко-географічних ділянках Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Описано флористичну структуру низки сформованих лісових культурфітоценозів. Наведено строки проходження фенологічних фаз цвітіння і плодоношення особин S. carniolica в умовах м. Києва. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/231 10.5281/zenodo.1555080 Plant Introduction; Vol 63 (2014); 15-21 Інтродукція Рослин; Том 63 (2014); 15-21 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377725 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/231/219 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Shynder, O.I. Nehrash, Ju.M. Baransky, O.R. Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження у Національному ботанічному саду ім. М.м. Гришка НАН України |
| title | Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження у Національному ботанічному саду ім. М.м. Гришка НАН України |
| title_alt | Introduction's populations of Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) of different geographical origin in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| title_full | Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження у Національному ботанічному саду ім. М.м. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження у Національному ботанічному саду ім. М.м. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження у Національному ботанічному саду ім. М.м. Гришка НАН України |
| title_short | Інтродукційні популяції Scopolia carniolica Jacq. (Solanaceae) різного географічного походження у Національному ботанічному саду ім. М.м. Гришка НАН України |
| title_sort | інтродукційні популяції scopolia carniolica jacq. (solanaceae) різного географічного походження у національному ботанічному саду ім. м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/231 |
| work_keys_str_mv | AT shynderoi introductionspopulationsofscopoliacarniolicajacqsolanaceaeofdifferentgeographicalorigininmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT nehrashjum introductionspopulationsofscopoliacarniolicajacqsolanaceaeofdifferentgeographicalorigininmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT baranskyor introductionspopulationsofscopoliacarniolicajacqsolanaceaeofdifferentgeographicalorigininmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT shynderoi íntrodukcíjnípopulâcííscopoliacarniolicajacqsolanaceaeríznogogeografíčnogopohodžennâunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT nehrashjum íntrodukcíjnípopulâcííscopoliacarniolicajacqsolanaceaeríznogogeografíčnogopohodžennâunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT baranskyor íntrodukcíjnípopulâcííscopoliacarniolicajacqsolanaceaeríznogogeografíčnogopohodžennâunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni |