Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України

The peculiarities of the morphological structure of plant shoots of Miscanthus sinensis Anderss. and M. sacchariflorus (Maxim) Benth. due to introduction in Forest-Steppe and Polissya of Ukraine have been found. Peculiarities of formation and tillering of shoots have been defined. Monocarpic shoots...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Scherbakova, T.O., Rakhmetov, D.B.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/244
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860121697979465728
author	Scherbakova, T.O. Rakhmetov, D.B.
author_facet	Scherbakova, T.O. Rakhmetov, D.B.
author_sort	Scherbakova, T.O.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-24T20:53:37Z
description	The peculiarities of the morphological structure of plant shoots of Miscanthus sinensis Anderss. and M. sacchariflorus (Maxim) Benth. due to introduction in Forest-Steppe and Polissya of Ukraine have been found. Peculiarities of formation and tillering of shoots have been defined. Monocarpic shoots of M. sinensis and M. saschariflorus are nonrosetteous short- and longrhizome respectively. Type of forming shoots of both species is extravaginal. Embryonic shoot forming and development of its underground and above-ground parts occur within two years in conditions of Forest-Steppe and Polissya of Ukraine. Plants of M. sinensis and M. saschariflorus form a monocyclic generative and vegetative shoots. Graphs of some morphological parameters of shoot metameres have been constructed. They look like single-humped and tricrotic curves and they are specific for each species.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.1494298
first_indexed	2025-07-17T12:40:51Z
format	Article
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 УДК 582.542.11:581.44:[581.522.4+581.95](477:292.485) Т.О. ЩЕРБАКОВА, Д.Б. РАХМЕТОВ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОНОКАРПІЧНИХ ПАГОНІВ ВИДІВ РОДУ MISCANTHUS ANDERSS. У ЗВ’ЯЗКУ З ІНТРОДУКЦІЄЮ В ЛІСОСТЕПУ ТА ПОЛІССІ УКРАЇНИ Установлено особливості морфологічної структури монокарпічних пагонів рослин Мiscanthus sinensis Anderss. і M. sac- cha riflorus (Maxim) Benth. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України. З’ясовано особливості формуван- ня і кущіння пагонів. Монокарпічні пагони М. sinensis та M. saсchariflorus є анізотропними безрозетковими коротко- і довгокореневищними відповідно. Формування пагонів обох видів відбувається екстравагінально. При інтродукції в умовах Лісостепу та Полісся України закладання зачаткового пагона і розвиток його підземної та надземної части- ни відбуваються протягом двох років. Рослини М. sinensis і M. saсchariflorus утворюють моноциклічні генеративні та подовжені вегетативні пагони. Побудовано графіки змін окремих морфологічних параметрів метамерів пагонів, які мають вигляд одновершинних та трьохвершинних кривих і є видоспецифічними. Ключові слова: Мiscanthus sinensis, M. sacchariflorus, інтродукція, монокарпічні пагони, метамери. © Т.О. ЩЕРБАКОВА, Д.Б. РАХМЕТОВ, 2014 Рід Міскантус (Miscanthus Anderss.) належить до підродини Просові (Panicoideae), родини Тонконогові (Poaceae). Близько 20 видів по- ширені в тропічній, субтропічній і теплопо- мірній зонах Азії, Африки, Далекого Сходу та Австралії. В культурі застосовують 4 види та понад 100 форм і сортів [10]. Найважливіши- ми напрямами інтродукції рослин роду Mis- canthus є їх використання для отримання біо- етанолу, целюлози, тепло- та електроенергії, а також як декоративних рослин для різних ва- ріантів озеленення [9–12]. Рослини роду Miscanthus, як і будь-яких ба- гаторічних злаків, являють собою симподі- альну систему пагонів послідовних порядків, які змінюють один одного. Кожен пагін є мо- нокарпічним. Закладається у пазусі листка материнського пагона. Пагін проходить по- слідовні фази — бруньки, вегетативного та ге- неративного пагона і завершує цикл утворен- ням плодів та насіння. В кінці плодоношення монокарпічні пагони відмирають, за винят- ком базальної частини, де розміщені органи поновлення, які дають початок дочірним па- гонам та додатковим кореням. Монокарпіч- ний пагін є основним структурним елементом багаторічної трав’янистої рослини. Послідов- ні метамери, які складають пагін, змінюються закономірно, відповідно до внутрішніх влас- тивостей і зовнішніх факторів [5, 6]. Під час інтродукції пагонові системи рослин виявля- ють морфологічні особливості, зумовлені но- вими ґрунтово-клі ма тич ними умовами. Мета роботи — встановити особливості струк- тури монокарпічних пагонів рослин Мis can thus sinensis Anderss. та M. sacchariflorus (Maxim) Benth. за морфологічними ознаками в зв’язку з інтро- дукцією в Лісостепу та Поліссі Ук раїни. Об’єкт та методи Об’єкт досліджень — рослини Мiscanthus si nen- sis та M. sacchariflorus, інтродуковані в Націо- нальному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Визначення морфологічних особливостей монокарпічних пагонів рослин протягом 2008– 2013 рр. проводили за методикою І.Г. Сереб- рякова та Т.І. Серебрякової [5, 6], викорис- товуючи «Атлас по описательной морфоло- гии растений» [7, 8] і термінологію згідно із 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 Т.О. Щербакова, Д.Б. Рахметов П.Ю. Жмильовим [1]. Особливості морфоге- незу пагонів вивчали за методичними вказів- ками І.П. Ігнатьєвої [3]. Органотворчі проце- си в бруньках поновлення досліджували згід- но з рекомендаціями Ф.М. Куперман [4]. Статистичну обробку отриманих результа- тів проводили за методикою Г.М. Зайцева з ви- користанням програми Microsoft Excel [2]. Результати та обговорення Згідно з результатами досліджень морфобіо- логічних особливостей рослин Мiscanthus sinen- sis та M. saсchariflorus вони є кореневищними трав’янистими полікарпіками з асимілюючи- ми пагонами несукулентного типу. Ве ге та тив- не відновлення М. sinensis та M. sac сhariflorus відбувається симподіально: материнська вісь у надземній частині пагона повністю відми- рає, а поновлення відбувається завжди за ра- хунок бруньок на його підземній частині. Монокарпічні пагони М. sinensis та M. sac- сha riflorus починають розвиватися із бруньок під землею як спеціалізовані підземні органи, які несуть лише лускоподібні листки. Через деякий час вони виходять на поверхню, роз- гортаючи асиміляційні листки. Формування пагонів обох видів відбувається екстравагі- нально. Спочатку напрям їх росту є плагіо- тропним і лише перед виходом на поверхню він змінюється на ортотропний, тобто пагони M. saсchariflorus та М. sinensis анізотропного типу. Встановлено, що досліджувані види ха- рактеризуються пізнім (постгенеративним) ку - щінням пагонів. Бруньки поновлення у них починають розгортатися після цвітіння: восе- ни (М. sinensis) або навесні наступного року (М. si nensis, M. sacсhariflorus). Дослідження особливостей циклу розвитку монокарпічних пагонів М. sinensis та M. saс cha- riflorus в умовах Лісостепу і Полісся України показало, що закладання зачаткових пагонів та розвиток їх підземної та надземної частини відбуваються протягом двох років. Монокар- пічні пагони М. sinensis і M. saсchariflorus в умовах інтродукції є моноциклічними безро- зетковими: від розкриття бруньок до цвітіння та плодоношення пагонів проходить один ве- гетаційний сезон. На відміну від M. saс cha ri- florus 25% пагонів М. sinensіs є озимими, тобто бруньки поновлення розкриваються восени, перехідні листки та 1–2 нижні асиміляційні починають розгортатися, перезимовують і за- кінчують цикл наступної осені. Лімітуючими факторами осіннього відростання є темпера- тура повітря та вологість ґрунту. У загальній схемі структури монокарпіч- них пагонів досліджуваних рослин можна виділити три зони: базальну, представлену підземною ортотропною ділянкою пагона — кореневищем, префлоральну — надземну пря- мо стоячу соломину та флоральну — зону су- цвіття. На кореневищі формуються луски (катафі- ли), пазушні бруньки та додаткові корені. За походженням кореневище міскантусу є гіпо- геогенним. Перехід до ортотропної частини генеративного пагона супроводжується закла- данням на конусі наростання пагона зелених асимілюючих листків, а потім суцвіть. Недо- статня кількість освітлення та вологості ґрун- ту під час культивування М. sinensis та M. saс- chariflorus призводить до формування подов- жених вегетативних пагонів, що зумовлено недостатнім розвитком генеративної сфери. При штучному вегетативному розмноженні шляхом відокремлення монокарпічних паго- нів від материнського кореневища в перший рік після пересадки рослини також можуть формувати подовжені вегетативні пагони, що підтверджує важливе значення материнсько- го кореневища у додатковому живленні до- чірних пагонів. Співвідношення довжини плагіотропної та ортотропної частин монокарпічного пагона злаків визначає загальний габітус рослин. Так, М. sinensis є пухкокущовим злаком. Бічні па- гони розвиваються нахилено вверх по відно- шенню до материнських. Плагіотропна час- тина пагона значно коротша, ніж у M. sac сha ri- florus (рис. 1). Її довжина становить (5,2 ± 0,8) см, товщина — (0,8 ± 0,1) см. Укорочені міжвузля кореневища у кількості 9–11 у середньому зав- довжки (5,0 ± 0,9) мм. Катафіли тверді блис- кучі, темно-бурого кольору, (22,0 ± 0,8) мм 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу... завширшки та (26,2 ± 2,3) мм завдовжки. В кінці листопада між 4-м і 9-м міжвузлями сформовано від 4 до 6 бруньок поновлення, які перебувають на III–IV етапі органогенезу. Бруньки поновлення, розташовані як на абак- сіальному, так і на адаксіальному боці дуги вкорочених міжвузлів кореневища, ростуть лише назовні, тобто підпорядковуються пра- вилу відцентрового розвитку позапіхвових діагеотропних пагонів [6]. M. sacсhariflorus є довгокореневищним зла- ком. Бічні пагони починають формуватися на підземній частині пагона перпендикулярно материнській осі. Горизонтальна плагіотроп- на частина пагона M. saсchariflorus відрізняєть- ся від такої М. sinensis значною довжиною — у середньому (13,5 ± 0,8) см, що зумовлено не лише довжиною міжвузлів, а і їх більшою кількістю. Тонкі кореневища M. saсchariflorus діаметром (0,5 ± 0,1) см несуть 18–24 міжвузля завдовжки (25,2 ± 1,2) мм, вкриті тонкими Рис. 1. Нижня частина монокарпічних пагонів Mis canthus sinensis (А) та M. saсchariflorus (Б): 1 — ортотропна час- тина пагона; 2 — плагіотропна частина пагона; 3 — озимі пагони поновлення; а — бруньки поновлення; б — ре- зервні бруньки; в — стеблові бруньки; г — бруньки поновлення 2-го порядку Рис. 2. Зміна довжини міжвузлів генеративних пагонів: І — Мiscanthus sacchariflorus (1-ше–18-те міжвузля — кореневищна зона пагона; 19-те–32-ге міжвузля — префлоральна зона пагона); ІІ — М. sinensis (1-ше–11-те міжвузля — кореневищна зона пагона; 12–24-те між- вузля — префлоральна зона пагона) 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 Т.О. Щербакова, Д.Б. Рахметов сірувато-коричневими катафілами. Середній розмір лусок — (15,0 ± 0,2) мм — (12,5 ± 0,6) мм. Кожне міжвузля несе по 2 додаткових корені завдовжки (19,8 ± 2,5) см. На верхній частині кореневища розташовано 4–6 бруньок понов- лення, які перебувають на III–IV етапі органо- генезу, на середній — від 4 до 6 резервних бруньок (I–II етап органогенезу). Здатність M. sac сha ri- florus до формування більшої кількості зачат- кових пагонів зумовлює його вищу пагоно- утворюючу здатність порівняно з М. sinensis. Крім того, в нижній частині стебла M. sac сha- ri florus на відміну від М. sinensis спостерігаєть- ся закладання пазушних бруньок і навіть їх розкриття до фази 2–4 листків. Монокарпічним пагонам М. sinensis та M. saс- chariflorus властива метамерна будова, харак- терною ознакою якої є поздовжня симет рія, а саме послідовність зміни параметрів метаме- рів уздовж осі пагона. Графіки змін окремих морфологічних параметрів метамерів па гонів мають вигляд одновершинних та трьохвер- шинних кривих і є видоспецифічними. Для пагонів М. sinensis і M. sacсhariflorus ха- рактерна закономірність у розподілі подовже- них та вкорочених міжвузлів (рис. 2). Криві зміни довжини міжвузлів мають трьохвершин- ний характер. Базальна (кореневищна) зона пагонів характеризується вкороченими між- вузлями та наявністю бруньок поновлення. У Рис. 3. Співвідношення довжини листкових пластинок (І) та піхвових частин (ІІ) листків генеративного пагона Мiscanthus sinensis Рис. 4. Співвідношення довжини листкових пластинок (І) та піхвових частин (ІІ) листків генеративного пагона Miscanthus saсchariflorus 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу... М. sacchariflorus вона представлена 1–18, а в М. si- nensis — 1–11 міжвузлями. Перший максимум довжини міжвузлів відповідає кореневищній частині пагона, що, ймовірно, зумовлено зов- нішніми факторами. В період плагіотропного росту найбільший вплив має коливання воло- гості ґрунту. При переході від підземної до над- земної частини пагонів відбувається спад кри- вої, який характеризує дугу вкорочених між- вузлів, яка є значно довшою у M. saсchariflorus. У надземній частині генеративних пагонів М. sinensis та M. sacсhariflorus залежно від будови і функцій метамерів можна виділити префло- ральну та флоральну зони. Префлоральна зона характеризується витягуванням міжвузлів, це відповідає другому максимуму на кривій зміни довжини міжвузлів. У М. sacchariflorus ця зона містить 19–32, а у М. sinensis — 12–24 міжвузля. Третій максимум подовження міжвузлів відпо- відає зоні безпосередньо під суцвіттям. Форму- вання волоті спричиняє різку акротонію в ме- жах субфлоральної частини стебла. На генеративних пагонах досліджуваних ви- дів можна виділити три типи листків: видозмі- нені — луски кореневища (катафіли), листки перехідного типу з рудиментарними пластин- ками, які формуються в зоні вкорочених між- вузлів, та стеблові, котрі виконують основну асиміляційну функцію. Зміна довжини лист- ків надземної частини пагона показує її зрос- тання в середній частині стебла (рис. 3 та 4). Спостерігається зменшення довжини лист- кової пластинки відносно піхвової частини в базальній та апікальній частинах соломини. Виявлено кореляцію між довжиною піхвової частини листка і довжиною міжвузля. Росли- ни М. sinensis характеризуються більшою дов- жиною та шириною листкових пластинок і міжвузлів стебла порівняно з M. saс cha ri flo rus. Флоральна зона монокарпічних пагонів М. si- nensis та M. sacсhariflorus представлена суцвіттям типу волоть (рис. 5). В умовах культури дов- жина волотей рослин М. sinensis дорівнює у середньому (35,8 ± 2,8) см, ширина — (28,5 ± ± 1,8) см, довжина гілочки — (28,8 ± 3,5) см. Роз- мір суцвіття M. sacсhariflorus — (21,8 ± 1,9) см — (8,5 ± 1,2) см, довжина гілочки — (16,5 ± 1,4) см. Міжвузля головної осі завдовжки від (11,5 ± ± 0,2) до (21,2 ± 0,5) мм у М. sinensis та ((12,3– 32,1) ± 1,2) мм у M. sacсhariflorus. У суцвітті Рис. 5. Суцвіття Miscanthus saсchariflorus (А) та M. sinensis (Б) 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 Т.О. Щербакова, Д.Б. Рахметов обох видів спостерігається поступове зменшен- ня дов жини міжвузлів. Волоть М. sinensis — кільчаста, обернено- яйцеподібна, пухка, з пониклими гілочками, кож на з яких несе (78,0±8,5) шт. колосків. Кількість бічних осей — (28,6±3,5) шт. Волоть M. saс cha ri florus — оберненояйцеподібна, пух- ка, з поник лими гілочками. На кожній гілочці формується (48,5±5,5) шт. колосків. Кількість бічних осей — (14,6±2,5) шт. Висновки Установлено, що монокарпічні пагони Мis- canthus sinensis та M. saсchariflorus є анізотроп- ними безрозетковими коротко- та довгокоре- невищними відповідно. Формування пагонів обох видів відбувається екстравагінально. За походженням їх кореневища гіпогеогенні. При інтродукції в умовах Лісостепу та По- лісся України закладання зачаткового пагона і розвиток його підземної та надземної частини відбуваються протягом двох років. М. sinensis і M. saсchariflorus утворюють моноциклічні ге- неративні та подовжені вегетативні пагони. Пагони досліджуваних видів відрізняються між собою за кількістю метамерів як підзем- ної, так і надземної частини та їх морфологіч- ними параметрами: довжиною і товщиною між вузлів кореневища, шириною та довжи- ною листків і волотей. Графіки змін окремих морфологічних па- раметрів метамерів пагонів мають вигляд од- новершинних та трьохвершинних кривих і є видоспецифічними. Структурні особливості пагонів можуть бути додатковими діагнос- тичними ознаками видів. 1. Жмылев П.Ю., Алексеев Ю.В., Карпухина Е.А., Ба- ландин С.А. Биоморфология растений. — М.: Нау- ка, 2005. — 264 с. 2. Зайцев Г.Н. Математический анализ биологичес- ких данных. — М.: Наука, 1991. — 184 с. 3. Игнатьева И.П. Онтогенетический морфогенез вегетативных органов травянистых растений. — М., 1983. — 55 с. 4. Куперман Ф.М. Морфофизиология растений. — М.: Высш. шк., 1977. — 288 с. 5. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений. — М.: Высш. шк, 1952. — 391 с. 6. Серебрякова Т.И. Морфогенез побегов и эволюция жизненных форм злаков. — М.: Наука, 1971. — 360 с. 7. Федоров А.А., Артюшенко З.Т. Атлас по описатель- ной морфологии высших растений. Соцветие. — М., Л.: Изд-во АН СССР, 1962. — 348 с. 8. Федоров А.А., Кирпичников М.Э., Артюшенко З.Т. Атлас по описательной морфологии высших рас- тений. Стебель и корень. — М., Л.: Изд-во АН СССР, 1962. — 348 с. 9. Шумный В.К., Вепрев С.Г., Нечипоренко Н.Н. и др. Новая форма Мискантуса китайского (Веерника Китайского Miscanthus sinensis Anders.) как перспек- тивный источник целлюлозосодержащего сырья // Вестн. ВОГиС. — 2010.– 14, № 1. — С. 122–126. 10. Griffiths M. Index of Garden Plant. — Oregon: Timber Press, 1994. — 1234 p. 11. Lewandowski I., Clifton-Brown J.C., Scurlock J.M.O., Huisman W. Miscanthus: European experience with a novel energy crop // Biomass & Bioenergy. — 2000. — 19, N 4. — P. 210. 12. Lewandowski I., Scurlock J.M.O, Lindyall E., Christou M. The development and current status of perennial rhizomatous grasses as energy crops in the US and Eu- rope // Biomass & Bioenergy. — 2003. — 25, N 25. — P. 335–361. Надійшла до редакції 08.10.2013 р. Рекомендував до друку В.Ф. Горобець Т.А. Щербакова, Д.Б. Рахметов Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ МОНОКАРПИЧЕСКИХ ПОБЕГОВ ВИДОВ РОДА МISCANTHUS ANDERSS. В СВЯЗИ С ИНТРОДУКЦИЕЙ В ЛЕСОСТЕПЬ И ПОЛЕСЬЕ УКРАИНЫ Установлены особенности морфологической струк- туры монокарпических побегов растений Мiscanthus sinensis Anderss. и M. sacchariflorus (Maxim) Benth. в свя- зи с интродукцией в Лесостепь и Полесье Ук раины. Выяснены особенности формирования и кущения побегов. Монокарпические побеги М. si nen sis и M. saс- cha ri florus являются анизотропными безрозеточными коротко- и длиннокорневищными соответственно. Фор- мирование побегов обоих видов происходит экстрава- гинально. При интродукции в условиях Лесостепи и Полесья Украины закладка побега и развитие его под- земной и надземной части происходят на протяжении двух лет. Растения М. si nensis и M. saсchariflorus обра- зуют моноциклические генеративные и удлиненные вегетативные побеги. Построены графики изменений отдельных морфологических параметров метамеров побегов, которые имеют вид одновершинных и трех- вершинных кривых и являются видоспецифическими. 9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу... Ключевые слова: Мiscanthus sinensis, M. sacchariflorus, интродукция, монокарпические побеги, метамеры. T.O. Scherbakova, D.B. Rakhmetov M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv THE MORPHOLOGICAL PECULIARITIES OF MONOCARPIC SHOOTS OF МISCANTHUS ANDERSS. SPECIES DUE TO INTRODUCTION IN FOREST-STEPPE AND POLISSYA OF UKRAINE The peculiarities of the morphological structure of plant shoots of Miscanthus sinensis Anderss. and M. sacchariflo- rus (Maxim) Benth. due to introduction in Forest-Steppe and Polissya of Ukraine have been found. Peculiarities of formation and tillering of shoots have been defined. Mono- carpic shoots of M. sinensis and M. saschariflorus are non- rosetteous short- and longrhizome respectively. Type of forming shoots of both species is extravaginal. Embryonic shoot forming and development of its underground and above-ground parts occur within two years in conditions of Forest-Steppe and Polissya of Ukraine. Plants of M. sinen- sis and M. saschariflorus form a monocyclic generative and vegetative shoots. Graphs of some morphological para- meters of shoot metameres have been constructed. They look like single-humped and tricrotic curves and they are specific for each species. Key words: Miscanthus sinensis, M. sacchariflorus, intro- duction, monocarpic shoots, metameres.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-244
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:40:51Z
publishDate	2014
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/52/83c80496621f30d8b064c18279b2ee52.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2442019-11-24T20:53:37Z The morphological peculiarities of monocarpic shoots of Мiscanthus Anderss. species due to introduction in Forest-Steppe and Polissya of Ukraine Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України Scherbakova, T.O. Rakhmetov, D.B. The peculiarities of the morphological structure of plant shoots of Miscanthus sinensis Anderss. and M. sacchariflorus (Maxim) Benth. due to introduction in Forest-Steppe and Polissya of Ukraine have been found. Peculiarities of formation and tillering of shoots have been defined. Monocarpic shoots of M. sinensis and M. saschariflorus are nonrosetteous short- and longrhizome respectively. Type of forming shoots of both species is extravaginal. Embryonic shoot forming and development of its underground and above-ground parts occur within two years in conditions of Forest-Steppe and Polissya of Ukraine. Plants of M. sinensis and M. saschariflorus form a monocyclic generative and vegetative shoots. Graphs of some morphological parameters of shoot metameres have been constructed. They look like single-humped and tricrotic curves and they are specific for each species. Установлено особливості морфологічної структури монокарпічних пагонів рослин Мiscanthus sinensis Anderss. і M. sacchariflorus (Maxim) Benth. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України. З’ясовано особливості формування і кущіння пагонів. Монокарпічні пагони М. sinensis та M. saсchariflorus є анізотропними безрозетковими коротко- і довгокореневищними відповідно. Формування пагонів обох видів відбувається екстравагінально. При інтродукції в умовах Лісостепу та Полісся України закладання зачаткового пагона і розвиток його підземної та надземної частини відбуваються протягом двох років. Рослини М. sinensis і M. saсchariflorus утворюють моноциклічні генеративні та подовжені вегетативні пагони. Побудовано графіки змін окремих морфологічних параметрів метамерів пагонів, які мають вигляд одновершинних та трьохвершинних кривих і є видоспецифічними. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/244 10.5281/zenodo.1494298 Plant Introduction; Vol 62 (2014); 3-9 Інтродукція Рослин; Том 62 (2014); 3-9 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377727 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/244/232 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Scherbakova, T.O. Rakhmetov, D.B. Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України
title	Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України
title_alt	The morphological peculiarities of monocarpic shoots of Мiscanthus Anderss. species due to introduction in Forest-Steppe and Polissya of Ukraine
title_full	Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України
title_fullStr	Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України
title_full_unstemmed	Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України
title_short	Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України
title_sort	морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду miscanthus anderss. у зв’язку з інтродукцією в лісостепу та поліссі україни
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/244
work_keys_str_mv	AT scherbakovato themorphologicalpeculiaritiesofmonocarpicshootsofmiscanthusanderssspeciesduetointroductioninforeststeppeandpolissyaofukraine AT rakhmetovdb themorphologicalpeculiaritiesofmonocarpicshootsofmiscanthusanderssspeciesduetointroductioninforeststeppeandpolissyaofukraine AT scherbakovato morfologíčníosoblivostímonokarpíčnihpagonívvidívrodumiscanthusanderssuzvâzkuzíntrodukcíêûvlísosteputapolíssíukraíni AT rakhmetovdb morfologíčníosoblivostímonokarpíčnihpagonívvidívrodumiscanthusanderssuzvâzkuzíntrodukcíêûvlísosteputapolíssíukraíni AT scherbakovato morphologicalpeculiaritiesofmonocarpicshootsofmiscanthusanderssspeciesduetointroductioninforeststeppeandpolissyaofukraine AT rakhmetovdb morphologicalpeculiaritiesofmonocarpicshootsofmiscanthusanderssspeciesduetointroductioninforeststeppeandpolissyaofukraine

Морфологічні особливості монокарпічних пагонів видів роду Miscanthus Anderss. у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу та Поліссі України

Репозитарії

Схожі ресурси