Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина
Purpose of the study – determine production, energy, and introduction potentials of various forms of Camelina sativa as a perspective raw plant material for biofuel production. Material and methods. Research results on various forms and cultivars of Camelina sativa (L.) Crantz created in M.M Gryshko...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2014
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/250 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121724588130304 |
|---|---|
| author | Rakhmetov, D.B. Blum, Ya.B. Yemets, A.I. Boychuk, Yu.N. Andrushchenko, О.L. Verhun, О.M. Rakhmetova, S.О. |
| author_facet | Rakhmetov, D.B. Blum, Ya.B. Yemets, A.I. Boychuk, Yu.N. Andrushchenko, О.L. Verhun, О.M. Rakhmetova, S.О. |
| author_sort | Rakhmetov, D.B. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-24T21:10:27Z |
| description | Purpose of the study – determine production, energy, and introduction potentials of various forms of Camelina sativa as a perspective raw plant material for biofuel production.
Material and methods. Research results on various forms and cultivars of Camelina sativa (L.) Crantz created in M.M Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine in collaboration with Institute of Food Biotechnology and Genomics of the NAS of Ukraine are presented. Lipid content was estimated using Soxtherm extraction system. Method of reverse phase liquid chromatography was applied to evaluate triglyceride content. The energy value of samples was calculated with C200 calorimeter system.
Results. We established that the most productive yield of above-ground plant mass of Camelina sativa is reached when a planting of seeds is done from the third decade of april to the third decade of may. Camelina sativa plants can provide 13,92–25,20 t/ha yield of above ground plant mass. The highest value of plant biomass (above ground mass, seeds, roots) is produced by Peremoga and Euro-12 cultivars. Camelina sativa plants can produce 3237–4111 kg/ha of seed harvest. Various forms and cultivars of Camelina sativa are distinguished by high energy value of their seeds (5678–5965 Kcal/ha) and a reasonable energy yield per one square unit (18,72–23,95 Gcal/ha). Seeds of Camelina sativa have rich lipid value (36,04–43,89%), what can yield 1058–1330 kg/ha during harvest. High heat capacity of Camelina sativa oil results in substantial amounts of generated energy (9,80–12,35 Gcal/ha). The greatest yield on lipids and therefore on energy production from plants seeds are most common for Peremoga, Euro-12 cultivars and EORGHJAF-4 form. Increased quantities of linolenic, linoleic, oleic, gondoic (11-eicosenoic acid) palmitic, and erucic acids are found in all forms and cultivars of Camelina sativa. The highest quantities of polyunsaturated linolenic are prevalent for EORGHJAFD (38,271 %) and Euro-12 (35,564%). Increased quantity of linoleic acid is determined for Klondayk cultivar and EORGHJAF-4, EORGHJAFD, EORGHJAFCH forms. Among experimental plants suitable for food purposes the most attention is drawn to forms and cultivars with high oleic acid EORGHJAF-2 (18,467 %), Mirag (17,482 %) and Peremoga (17,319 %).
Conclusions. Forms EORGHJAFCHP, EORGHJAF-5 and cultivar Euro-12 of Camelina sativa with increased erucic acid content are used for industrial and energy purposes. Fatty acid rich composition of Camelina sativa oil makes it valuable raw material for energy, food, medicine and industrial purposes. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1494320 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:40:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2
УДК 633.852:631.524
Д.Б. РАХМЕТОВ1, Я.Б. БЛЮМ 2, А.І. ЄМЕЦЬ 2, Ю.М. БОЙЧУК 2,
О.Л. АНДРУЩЕНКО1, О.М. ВЕРГУН 1, С.О. РАХМЕТОВА1
1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
2 ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки» НАН України
Україна, 04123 м. Київ, вул. Осиповського, 2а
CAMELINA SATIVA (L.) CRANTZ — ЦІННА ОЛІЙНА РОСЛИНА
Мета роботи — встановити продуктивний, енергетичний та інтродукційний потенціал форм і сортів Camelina
sativa (L.) Crantz як перспективної сировинної рослини для виробництва біопалива.
Матеріал та методи. Досліджено форми та сорти Camelina sativa, створені у НБС ім. М.М. Гришка НАН України
спільно з ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки» НАН України. Вміст ліпідів у насінні визначали
методом знежиреного залишку за допомогою апарата Сокслета. Ліпіди одержували із подрібненого насіння
екстракцією петролейним ефіром. Тригліцеридний склад олії визначали методом неводної обернено-фазової
рідинної хроматографії. Визначення енергетичної цінності зразків здійснювали на калориметрі «ИСО-200».
Результати. Доведено, що для створення насінних посівів з високою продуктивністю рослин Camelina sativa
кращим періодом сівби є ІІІ декада квітня — ІІІ декада травня. Рослини Сamelina sativa забезпечують високу
урожайність надземної маси (13,92–25,20 т/га). Найбільшу загальну та надземну масу, а також масу насіння і
коріння формують сорти Перемога та Євро-12. Для рослин Сamelina sativa характерна висока насінна продук-
тивність (3237–4111 кг/га). Насіння різних форм та сортів вирізняється високою енергетичною цінністю
(5678–5965 ккал/кг) та великим виходом енергії з одиниці площі (18,72–23,95 Гкал/га). Характерною особли-
вістю рослин є високий вміст ліпідів (36,04–43,89 %) у насінні та великий їх вихід з урожаєм (1058–1330 кг/га).
Установлено, що олія Сamelina sativa має високу теплоємність, що забезпечує великий вихід енергії з одиниці
площі (9,80–12,35 Гкал/га). Як за виходом ліпідів з насіння, так і за виходом енергії з олії переважали сорти
Перемога, Євро-12 та форма ЕОРЖЯФ-4. Для всіх форм та сортів рослин Camelina sativa характерним є висо-
кий вміст ліноленової, лінолевої, олеїнової, гондоїнової (11-ейкозенової), пальмітинової та ерукової кислот.
Най більший вміст поліненасиченої ліноленової кислоти мають форма ЕОРЖЯФД (38,271 %) та сорт Євро-12
(35,564 %). Сорт Колондайк та форми ЕОРЖЯФ-4, ЕОРЖЯФД, ЕОРЖЯФЧ відрізнялися вищим вмістом ліно-
левої кислоти, форма ЕОРЖЯФ-2 та сорти Міраж і Перемога — вищим вмістом олеїнової кислоти.
Висновки. Для використання олії Camelina sativa для технічних та енергетичних цілей цінними є форми
ЕОРЖЯФЧП, ЕОРЖЯФ-5 та сорт Євро-12, які характеризуються високим вмістом ерукової кислоти. За жир-
нокислотним складом олія Camelina sativa — цінна сировина для енергетичних, технічних, харчових та лікар-
ських цілей.
Ключові слова: Camelina sativa (L.) Crantz, форми та сорти, жирнокислотний склад олії, енергетична цінність.
© Д.Б. РАХМЕТОВ, Я.Б. БЛЮМ, А.І. ЄМЕЦЬ,
Ю.М. БОЙЧУК, О.Л. АНДРУЩЕНКО, О.М. ВЕРГУН,
С.О. РАХМЕТОВА, 2014
Зростаючий дефіцит традиційних видів па-
лива, погіршення екологічної ситуації зу-
мовлюють актуальність пошуку альтернатив-
них шляхів вирішення проблеми енергетич-
ного забезпечення та екологічного захисту
виробництва. Одним з рішень цієї проблеми
є виробництво та використання відновлюва-
них видів біологічного палива, основним з
яких є дизельне біопаливо, що може забезпе-
чити пальним аграрний сектор, а в майбут-
ньому — інші галузі економіки. На сьогодні
запропоновано різні джерела і технології от-
римання екологічно чистого біодизельного
палива на основі рослинної сировини. Дове-
дено перспективи виробництва та споживан-
ня біодизельного палива (Рахметов, 2007;
Козленко, 2010).
Серед стратегічно важливих напрямів ви-
робництва біопалива в Україні важливе місце
відведено біодизелю. Джерелом його отри-
мання є високоолійні продуценти, насампе-
ред вищі рослини. Однією з родин, представ-
51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2
Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина
ники яких забезпечують значну частину по-
треби людства в рослинній олії, є Brassicaceae.
Важливим завданням є забезпечення нашої
країни власними енергетичними ресурсами,
насамперед за рахунок відновлюваних дже-
рел. Для виробництва біопалива в Україні
вико ристовують такі олійні культури, як Bras-
sica napus f. annua DC., B. napus f. biennis DC. і
Helianthus annuus L. (Система використання
біоресурсів у новітніх біотехнологіях отри-
мання альтернативних палив, 2014). Велике
видове і сортове різноманіття олійних рослин
у нашій країні дає змогу використовувати
найперспективніші з них в агроценозах з ме-
тою запобігання порушенню сівозмін і по-
вторному вирощуванню однієї культури на тій
самій площі. Поряд з традиційними олійними
культурами, які можна використовувати для
виробництва біодизельного палива, на особ-
ливу увагу заслуговують малопоширені нові
або старі культури, які характеризуються ви-
сокою екологічною пластичністю, продук-
тивністю, стійкістю до шкідників та хвороб.
Такими культурами, окрім Brassica napus, є
B. campestris f. biennis DC. × B. rapa L., B. cam-
pestris f. annua DC., B. campestris f. biennis DC.,
Camelina sativa, Sinapis alba L., Raphanus sativus
L. var. оleiformis Pers., Linum humile Mill. L. та
Carthamus tinctorius L. (Рахметов, 2011).
Нині стрімко набуває популярності як у
світі, так і в Україні, несправедливо забута
культура — Camelina sativa (L.) Crantz (рижій
посівний). За часів Київської Русі рижієва
олія користувалася великим попитом. На по-
чатку XX ст. Camelina sativa вирощували в Пол-
тавській, Чернігівській, Київській, Херсон-
ській, Катеринославській та Курській губер-
ніях. Рижієву олію експортували в країни
Європи. В середині минулого століття посіви
та переробку насіння рижію в Україні та Росії
почали скорочувати. Його витіснив соняш-
ник. Проте останнім часом з розвитком нових
напрямів використання популярність насіння
рижію і продуктів його переробки стрімко
зростає, особливо у країнах Західної Європи
та Америки. Насіння рижію містить до 50 %
олії та до 30 % сирого протеїну. Олію рижію
широко використовують у багатьох галузях
народного господарства, а завдяки унікально-
му співвідношенню жирних кислот вона є
перспективною для використання в енерге-
тичній галузі, харчовій промисловості та ме-
дицині. Макуха рижію багата на азотисті ре-
човини та олії, що дає підставу віднести її
до високопоживних кормів (Abramovic, 2005;
Che rian, 2012).
Однією з головних причин інтересу до Ca-
melina sativa є склад рижієвої олії, а саме вміст
незамінних жирних кислот, переважно нена-
сичених (частка насичених — 12 %). Близько
54 % жирних кислот — поліненасичені (ліно-
лева (18:02) і ліноленова (18:03)), 34 % — мо-
ноненасичені, переважно олеїнова (18:01) і
ейкозенова (20:1) (Putnam, 1993), які є при-
родними антиоксидантами (Ciarescus, 2007;
Cais-Sokolinska, 2011; Deng, 2001; Streinke,
2000; Zubr, 2002) та виявляють регенераційні
властивості (Imbrea, 2011). Використання олії
поліпшує загальний стан здоров’я людини і
тварин, сприяє зменшенню вмісту холестери-
ну (Sipovalova, 2011). Цінною промисловою
сировиною є ерукова кислота.
На сьогоднішній день рижій використову-
ють у різних галузях народного господарства.
Сорти з високим вмістом ерукової кислоти в
олії є одними з поширених культур, які засто-
совують для виробництва біопалива (Imbrea,
2011; Moser, 2010) та які є альтернативним ор-
ганічним продуктом (Henriksen, 2009). Одним
з видів біопалива з Camelina sativa, які вико-
ристовують нині у Північній Америці та Єв-
ропі, є біодизель (Russo, 2012).
Camelina sativa як найскоростигліша куль-
тура вирізняється коротким вегетаційним пе-
ріодом, високою адаптаційною здатністю до
абіотичних стрес-факторів, імунністю до хво-
роб, стійкістю до шкідників.
Рід Camelina включає 15 видів, з яких най-
більш широко культивують рижій — найменш
вибагливий до умов вирощування порівняно
з іншими олійними культурами. Він характе-
ризується високою холодостійкістю (насіння
проростає за температури 1 °С, а сходи витри-
мують приморозки –12 °С) і посухостійкістю.
52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2
Д.Б. Рахметов, Я.Б. Блюм, А.І. Ємець, Ю.М. Бойчук, О.Л.Андрущенко, О.М. Вергун, С.О. Рахметова
Добре росте на всіх видах ґрунтів, окрім гли-
нистих. Однією з основних біологічних особ-
ливостей Camelina sativa є короткий вегетацій-
ний період, який у більшості регіонів виро-
щування становить 70–85 діб, завдяки цьому
його з успіхом можна культивувати в усіх ре-
гіонах України. Короткий вегетаційний пе-
ріод Camelina sativa дає змогу після його зби-
рання вирощувати інші культури, а викорис-
тання рижію для зайнятого пару сприяє під-
готовці ґрунту та накопиченню вологи до сівби
озимих. На відміну від інших культур родини
Brassicaceae, рижій практично не пошкоджу-
ється шкідниками та не уражується хвороба-
ми, що в умовах постійного зростання цін на
енергоносії та пестициди дає змогу знач но зни-
зити витрати на його вирощування. Потенцій-
на врожайність насіння перевищує 3,0 т/га.
Для України актуальним є збільшення по-
сівів нових високопродуктивних сортів Came-
lina sativa для комплексного використання як
енергетичної (основна продукція), кормової
(побічна продукція), сидеральної культури.
На сьогодні створено генофонд Camelina sati-
va, який нараховує близько 20 таксонів.
Мета дослідження — встановити продук-
тивний, енергетичний та інтродукційний по-
тенціал різних форм Camelina sativa та оціни-
ти насіння як сировину для виробництва біо-
дизеля.
Матеріал та методи
Предмет дослідження — форми та сорти
Ca melina sativa, створені у відділі нових
культур Національного ботанічного саду
ім. М.М. Гришка НАН України разом з ДУ
«Інститут харчової біотехнології та геноміки»
НАН України.
Вміст ліпідів у насінні визначали методом
знежиреного залишку за допомогою апарата
Сокслета. Ліпіди одержували з подрібненого
насіння екстракцією петролейним ефіром.
Тригліцеридний склад олії визначали методом
неводної обернено-фазо вої рідинної хромато-
графії. Аналіз проводили за допомогою рі дин-
но-хроматографічної сис теми Agilent 1100, ос-
нащеної 4-канальним насосом, автосампле-
ром, термостатом колонок та UV-VIS де-
тектором з діодною матрицею. Застосовували
ізократичний елюент складу IPA:ACN (1:1).
Ліпідні компоненти розділяли на колонці
ZORBAX Eclipse XDB-C
18
, 4.6×150 мм, 5 мм за
температури 20 °С. Детектування здійснювали
за довжини хвилі 206 нм. Обробку та візуа-
лізацію хроматограм проводили за допомогою
Agilent Chemstation та Corel Draw X3. Визна-
чення енергетичної цінності зразків здійсню-
вали на калориметрі «ИСО-200».
Результати
Досліджували рослини Camelina sativa за різ-
ного строку сівби — від ранньої весни до піз-
ньої осені. Насіння проростає при достатньо
низьких позитивних температурах, тому сівбу
можна проводити у ранні строки (ІІІ декада
березня — І декада квітня). З огляду на те, що
рослина має дуже короткий період вегетації,
останню сівбу можна проводити в кінці серп-
ня, при цьому рослини здатні розвиватися до
фази цвітіння і початку плодоношення, фор-
мують повноцінну надземну масу, але фаза
достигання насіння не настає. Насіння Сa-
melina sativa здатне проростати навіть при піз-
ньоосінніх строках сівби — до ІІІ декади жовт-
ня. За наявності інших умов рослини можуть
розвиватися до ювенільного періоду, але після
настання сильних морозів вони гинуть. Таким
чином, для створення насінних посівів з ви-
сокою продуктивністю Camelina sativa можна
сіяти тривалий період — від ІІ декади квітня
до кінця червня, найкращі результати отри-
мано при сівбі в період з ІІІ декади квітня до
ІІІ декади травня. Тривалість вегетаційного
періоду Camelina sativa до достигання насіння
залежно від форми становить від 65 до 90 діб.
Основні морфометричні показники рослин
Camelina sativa залежать від формового різно-
маніття, умов вегетації, фази розвитку, стро-
ків та способів сівби, площі живлення, удоб-
рення, елементів догляду за посівами тощо.
Максимуму ці показники досягають напри-
кінці вегетації. У період достигання насіння
висота рослин залежно від формових особли-
востей становить від 65 до 97 см. Кількість
53ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2
Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина
бічних пагонів на рослині — 7–12, кількість
стручків на основ ному стеблі — 26–50, на біч-
них пагонах — 18–30. За основними мор фо-
метрич ними параметрами встановлено сут тєву
перевагу сортів Перемога та Євро-12.
Продуктивність рослин Сamelina sativa за-
лежить від великої кількості фак торів — фор-
мових (сортових) особливостей, впливу біо-
тичних та абіотичних чинників. Із розвитком
рослин суттєво збільшують ся показники про-
дуктивності, які наприкінці вегетації досяга-
ють максимуму. Врожайність надземної маси
становить від 13,92 до 25,20 т/га. Серед форм
найбільшу загальну та надземну масу, а також
масу насіння і коріння форму ють сорти Пере-
мога та Євро-12. У структурі врожаю на част-
ку надземної маси припадає від 59,3 до 76,1 %,
на частку насіння — від 17,1 до 29,6 %, на
частку коріння — від 3,9 до 20,0 %.
Для рослин Сamelina sativa характерна висока
насінна продуктивність — від 3237 до 4111 кг/га.
Основна маса насіння формується на бічних
пагонах, її частка в структурі урожаю стано-
вить від 64,5 до 81,1%. За насінною продук-
тивністю виді лялися сорти Перемога, Євро-
12 та форма ЕОРЖЯФ-4. Насіння рослин
Саmеlina sativa має високу енергетичну цін-
ність. Залежно від формових особливостей
теплоємність насіння становить від 5678 до
5965 ккал/кг, це забезпечує великий вихід
енергії з насіння — від 18,72 до 23,95 Гкал/га.
Сорти та форми з високою урожайністю на-
сіння характеризуються великим виходом енер-
гії з одиниці площі.
Насіння рижію вирізняється високим вміс-
том ліпідів (36,04–43,89 %) та великим вихо-
дом з урожаєм (1058–1330 кг/га) (табл. 1).
Олія Сamelina sativa має високу теплоєм-
ність, що забезпечує великий вихід енергії на
одиницю площі (9,80–12,35 Гкал/га). Як за
вмістом ліпідів у насінні, так і за виходом
енергії з олії переважали сорти Перемога,
Євро-12 та форма ЕОРЖЯФ-4.
Визначальне значення для напряму вико-
ристання олії має її жирнокислотний склад.
Ми дослідили жирнокислотний склад олії з
насіння різних форм Camelina sativa (табл. 2).
Для всіх форм та сортів характерним є ви-
сокий вміст ліноленової, лінолевої, олеїнової,
гондоїнової (11-ейкозенової) та пальмітино-
вої кислот, а також властивої всім представ-
никам родини Brassicaceae ерукової кислоти.
Найбільший вміст поліненасиченої ліноле-
нової кислоти зафіксовано у форми ЕОРЖЯФД
(38,271 %) та сорту Євро-12 (35,564 %).
Сорт Колондайк та форми ЕОРЖЯФ-4,
ЕОРЖЯФД, ЕОРЖЯФЧ відрізнялися вищим
вмістом лінолевої кислоти порівняно з інши-
ми сортами і формами.
З досліджених форм, придатних для ви ко-
рис тання олії для харчових цілей, заслуговує
на увагу форма ЕОРЖЯФ-2 з високим вміс-
том олеїнової кислоти (18,467 %) та сорти Мі-
раж (17,482 %) і Перемога (17,319 %).
Для використання олії Camelina sativa для
технічних цілей перспективними є форми
ЕОРЖЯФЧП, ЕОРЖЯФ-5 та сорт Євро-12 з
високим вмістом ерукової кислоти, яка є цін-
ною сировиною для виробництва біодизель-
ного палива (Scarth & Tang G., 2006).
Серед насичених кислот за вмістом у складі
олії Camelina sativa переважає пальмітинова
кислота. Найбільше її містить насіння сорту
Колондайк.
Таблиця 1. Вміст ліпідів у насінні Сamelina sativa та
його енергетична цінність залежно від форми та сорту
Table1. Total yield of lipids from Camelina sativa seeds and
its energy values from various plant forms
Форма,
сорт
Вміст
ліпідів
у насінні,
%
Вихід
ліпідів
з насіння,
кг/га
Вихід
енергії
з олії,
Гкал/га
ЕОРЖЯФ-1 38,24 1058 9,80
ЕОРЖЯФ-2 43,89 1203 11,11
ЕОРЖЯФ-3 42,64 1093 10,14
ЕОРЖЯФ-4 39,49 1289 11,86
ЕОРЖЯФ-5 38,13 1229 11,38
ЕОРЖЯФД 42,62 1092 10,14
ЕОРЖЯФЧ 36,56 1097 10,11
Міраж 42,66 1060 9,82
Колондайк 36,04 1105 10,17
Перемога 42,55 1282 11,96
Євро-12 39,35 1330 12,35
54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2
Д.Б. Рахметов, Я.Б. Блюм, А.І. Ємець, Ю.М. Бойчук, О.Л.Андрущенко, О.М. Вергун, С.О. Рахметова
Т
а
бл
и
ц
я
2
. Ж
ир
но
ки
сл
от
ни
й
ск
ла
д
ол
ії
з
н
ас
ін
ня
С
am
el
in
a
sa
ti
va
з
ал
еж
но
в
ід
ф
ор
м
ов
их
т
а
со
рт
ов
их
о
со
бл
ив
ос
те
й
ро
сл
ин
T
a
b
le
2
.
Fa
tt
y
ac
id
c
om
po
si
ti
on
o
f o
il
fr
om
C
am
el
in
a
sa
ti
va
s
ee
ds
b
as
ed
o
n
sp
ec
ifi
cs
o
f v
ar
io
us
fo
rm
s
an
d
cu
lt
iv
ar
s
К
и
с
л
о
т
а
CN:DB
ЕОРЖЯФ-1
ЕОРЖЯФ-2
ЕОРЖЯФ-3
ЕОРЖЯФ-4
ЕОРЖЯФ-5
ЕОРЖЯФД
ЕОРЖЯФЧ
ЕОРЖЯФЧП
Міраж
Колон-
дайк
Перемога
Євро-12
М
ір
и
с
т
и
н
о
в
а
1
4
:0
0
,1
6
6
0
,1
3
6
0
,1
5
4
0
,1
6
0
0
,1
3
7
0
,2
0
2
0
,1
5
1
0
,1
4
7
0
,1
3
8
0
,1
6
9
0
,1
3
6
0
,1
7
4
П
е
н
т
а
д
е
к
а
н
о
в
а
1
5
:0
–
0
,0
4
8
0
,0
5
8
0
,0
6
9
0
,0
5
5
0
,1
1
1
0
,0
6
7
0
,0
5
3
–
0
,0
8
6
0
,0
5
3
0
,0
7
0
П
а
л
ь
м
іт
и
н
о
в
а
1
6
:0
9
,4
0
9
9
,5
3
4
1
0
,4
8
3
1
1
,0
8
3
9
,8
3
3
9
,9
1
9
1
0
,7
7
4
9
,1
0
5
9
,5
9
3
1
1
,4
2
6
9
,7
8
0
9
,6
6
0
П
а
л
ь
м
іт
о
л
е
їн
о
в
а
1
6
:1
0
,1
9
3
0
,1
8
2
0
,1
8
8
0
,1
8
5
0
,1
5
8
0
,0
7
5
0
,1
8
3
0
,1
6
1
0
,1
7
7
0
,1
8
6
0
,1
4
9
0
,1
8
5
М
а
р
га
р
и
н
о
в
а
(г
е
п
т
а
д
е
к
а
н
о
в
а
)
1
7
:0
–
0
,0
6
5
0
,0
6
1
0
,0
6
1
0
,0
5
3
0
,1
0
9
0
,0
6
1
0
,0
5
4
–
0
,0
5
7
0
,0
6
1
0
,0
6
3
С
т
е
а
р
и
н
о
в
а
1
8
:0
2
,5
2
4
1
,6
4
9
3
,0
6
2
2
,8
9
3
2
,4
0
1
2
,0
9
0
2
,7
8
0
1
,9
2
3
2
,5
9
4
1
,7
2
8
1
,8
5
4
2
,6
8
5
О
л
е
їн
о
в
а
1
8
:1
1
6
,7
1
7
1
8
,4
6
7
1
3
,8
0
3
1
3
,1
8
8
1
1
,9
9
5
1
4
,1
4
3
1
3
,2
1
8
1
5
,2
7
6
1
7
,4
8
2
1
3
,5
1
5
1
7
,3
1
9
1
3
,0
4
6
Л
ін
о
л
е
в
а
1
8
:2
2
0
,0
9
4
2
0
,0
2
8
2
0
,5
7
7
2
1
,8
6
0
2
0
,9
6
3
2
0
,4
4
5
2
1
,6
1
9
2
1
,9
8
1
2
0
,4
6
0
2
4
,6
4
6
2
1
,1
8
6
1
9
,7
6
2
Л
ін
о
л
е
н
о
в
а
1
8
:3
3
4
,0
6
6
3
2
,4
9
6
3
2
,4
4
7
3
1
,3
5
3
3
4
,9
6
7
3
8
,2
7
1
3
3
,1
1
0
3
2
,8
5
8
3
2
,7
3
2
3
1
,6
0
9
3
2
,2
7
1
3
5
,5
6
4
А
р
а
х
ін
о
в
а
2
0
:0
1
,2
1
9
0
,4
3
6
1
,0
4
3
0
,8
9
5
1
,0
1
9
0
,8
4
2
0
,8
7
1
1
,0
3
0
0
,9
8
0
0
,9
5
1
0
,7
0
8
1
,1
3
9
Го
н
д
о
їн
о
в
а
(1
1
-е
й
к
о
зе
н
о
в
а
)
2
0
:1
ω
9
1
0
,7
7
7
1
2
,4
9
7
1
2
,8
3
7
1
2
,9
0
9
1
2
,4
5
6
9
,5
3
1
1
1
,7
3
8
1
1
,4
2
0
9
,9
5
1
1
0
,7
6
9
1
2
,0
5
0
1
1
,6
4
5
1
1
,1
4
-е
й
к
о
за
-
д
іє
н
о
в
а
2
0
:2
1
,5
8
6
1
,3
5
9
1
,6
1
3
1
,8
1
8
1
,8
1
3
1
,2
8
9
1
,7
1
1
1
,5
4
8
1
,5
0
9
1
,5
4
3
1
,5
2
3
1
,7
7
1
1
1
,1
4
,1
7
-е
й
к
о
-
за
т
р
іє
н
о
в
а
2
0
:3
0
,8
7
3
0
,8
5
3
1
,0
3
9
0
,9
0
5
1
,1
8
9
0
,9
4
7
1
,0
5
5
0
,8
6
9
0
,4
6
1
0
,7
9
4
0
,9
3
5
1
,2
5
3
Б
е
ге
н
о
в
а
2
2
:0
0
,2
3
0
0
,1
5
1
0
,2
8
9
0
,2
8
7
0
,3
3
1
0
,2
5
2
0
,3
3
1
0
,5
2
4
0
,1
8
8
0
,2
2
1
0
,1
8
0
0
,4
9
0
Е
р
у
к
о
в
а
2
2
:1
1
,4
6
6
1
,5
5
4
1
,7
3
7
1
,8
4
5
2
,0
1
5
1
,2
7
7
1
,7
7
2
2
,3
6
8
1
,7
1
6
1
,7
0
2
1
,3
7
9
1
,8
6
1
1
3
,1
6
,1
9
-д
о
к
о
зо
-
т
р
іє
н
о
в
а
2
2
:3
–
0
,2
5
6
0
,2
3
4
0
,2
0
8
0
,3
3
0
0
,2
6
1
0
,2
4
7
0
,3
1
9
–
0
,2
4
6
0
,1
6
5
0
,3
5
0
Л
іг
н
о
ц
е
р
и
н
о
в
а
2
4
:0
0
,0
6
8
0
,0
9
9
0
,1
2
9
0
,0
6
1
0
,0
6
2
0
,0
5
4
0
,0
7
6
0
,1
5
8
0
,0
9
3
0
,0
8
9
0
,0
9
0
0
,0
8
2
Н
е
р
в
о
н
о
в
а
(1
5
-т
е
т
р
а
-
к
о
зе
н
о
в
а
)
2
4
:1
ω
9
0
,1
0
8
0
,1
8
7
0
,2
4
4
0
,2
2
0
0
,2
2
4
0
,1
8
2
0
,2
3
7
0
,2
0
5
0
,2
5
8
0
,2
6
3
0
,1
6
1
0
,2
0
0
55ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2
Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина
Щодо гондоїнової кислоти (11-ейкозено-
вої), то найбільшим вмістом відзначилися
фор ми ЕОРЖЯФ-3 (12,836 %) та ЕОРЖЯФ-4
(12,909 %).
Висновки
У результаті багаторічних інтродукційних та
селекційних досліджень у Національному бо-
танічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
спільно з ДУ «Інститут харчової біотехнології
та геноміки» НАН України створено цінний
генофонд Camelina sativa, який нараховує 20 так-
сонів, серед них 2 сорти власної селекції.
Camelina sativa — найскоростигліша куль-
тура. Досліджені форми та сорти відрізнялися
за тривалістю вегетаційного періоду (від 65 до
90 діб).
Для створення насінних посівів з високою
продуктивністю кращим періодом сівби є ІІІ
декада квітня — ІІІ декада травня.
За основними морфометричними парамет-
рами рослин встановлено суттєву перевагу
сортів Перемога та Євро-12.
Продуктивність рослин Сamelina sativa за-
лежить від формових і сортових особливостей.
Урожайність надземної маси становить від
13,92 до 25,20 т/га. Найбільшу загальну та над-
земну масу, а також масу насіння і коріння
формують сорти Перемога та Євро-12.
Для рослин Сamelina sativa характерна висо-
ка насінна продуктивність (3237–4111 кг/га).
Основна маса насіння у рослин формується
на бічних пагонах (64,5–81,1 %). За насіннє-
вою продуктивністю кращими є сорти Пере-
мога, Євро-12 та форма ЕОРЖЯФ-4. Насіння
всіх форм і сортів характеризується високою
енергетичною цінністю (5678–5965 ккал/кг)
та великим виходом енергії на одиницю пло-
щі (18,72–23,95 Гкал/га).
Характерною особливістю рослин Сamelina
sativa є високий вміст ліпідів у насінні (36,04–
43,89 %) та великий його вихід з урожаєм
(1058–1330 кг/га).
Олія Сamelina sativa має високу теплоєм-
ність, що забезпечує великий вихід енергії на
одиницю площі (9,80–12,35 Гкал/га). Як за
вмістом ліпідів у насінні, так і за виходом
енергії з олії переважали сорти Перемога,
Євро-12 та форма ЕОРЖЯФ-4.
Для всіх форм і сортів рослин Camelina sativa
характерним є високий вміст ліноленової, ліно-
левої, олеїнової, гондоїнової (11-ейкозенової),
пальмітинової та ерукової кис лоти. Найбільший
вміст поліненасиченої лі ноле но вої кислоти за-
фік совано для форми ЕОРЖЯФД (38,271 %) та
сорту Євро-12 (35,564 %). Сорт Колондайк та
форми ЕОРЖЯФ-4, ЕОРЖЯФД і ЕОРЖЯФЧ
відрізнялися вищим вмістом лінолевої кисло-
ти. Високий вміст олеїнової кислоти — у на-
сінні форми ЕОРЖЯФ-2 (18,467 %) та сортів
Міраж (17,482 %) і Перемога (17,319 %). Для
використання олії для технічних та енерге-
тичних цілей цінними є форми ЕОРЖЯФЧП,
ЕОРЖЯФ-5 і сорт Євро-12, які характеризу-
ються високим вмістом ерукової кислоти.
За жирнокислотним складом олія Camelina
sativa є цінною сировиною для використання
для енергетичних, технічних, харчових та лі-
карських цілей.
Козленко О.М. Стабільність та пластичність олійних
культур в умовах Правобережного Лісостепу України /
О.М. Козленко // Зб. наук. пр. НЦЦ «Інститут земле-
робства НААН». — 2010. — № 4. — С. 137–142.
Рахметов Д.Б. Роль нових культур у фітоенергети-
ці України / Д.Б. Рахметов. — К.: Наук. вісн. НАУ. —
2007. — № 116. — С. 13–20.
Рахметов Д.Б. Теоретичні та прикладні аспекти ін-
тродукції рослин в Україні / Д.Б. Рахметов. — К.:
Аграр Медіа Груп, 2011. — 398 с.
Система використання біоресурсів у новітніх біо-
технологіях отримання альтернативних палив /
Я.Б. Блюм, І.П. Григорюк, К.В. Дмитрук [та ін.] — К.
: Аграр Медіа Груп, 2014. — 360 с.
Abramovic H. Physico-chemical properties, composi-
tion and oxidative stability of Camelina sativa oil / H. Ab-
ramovic, V. Abram // Food Technology and Biotechnolo-
gy. — 2005. — Vol. 43, N 1. — P. 63–70.
Camelina sativa: a new source of vegetal oils / F. Im-
brea, S. Jurcoane, H.V. Halmajan [et al.] // Romanian
Biotechnological Letters. — 2011. — Vol. 16, N 3. —
P. 6263–6270.
Camelina: a promising low-input oilseed New Crops /
D.H. Putnam, J.T. Budin, L.A. Field [et al.]. — New York:
Wiley, 1993. — P. 314–322.
Cais-Sokolinska D. The effect of Camelina sativa cake
diet supplementation on sensory and volatile profiles of
ewe’s milk / D. Cais-Sokolinska, M. Majcher, J. Pikul [et
56 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2
Д.Б. Рахметов, Я.Б. Блюм, А.І. Ємець, Ю.М. Бойчук, О.Л.Андрущенко, О.М. Вергун, С.О. Рахметова
al.] // Afr. J Biotechnol. — 2011. — Vol. 10, N 37. —
P. 7245–7552.
Cherian G. Camelina sativa in poultry diets: opportuni-
ties and challenges / Biofuel coproducts as livestock feed.
Opportunities and challenges / G. Cherian. — Rome:
Food and Agriculture Organization of the United Nations,
2012. — P. 303–310.
Use of dietary Camelina (Camelina sativa) seeds during
the finishing period: effects on broiler performance and on
the organoleptic traits of broiler meat / G. Ciarescu, V. He-
bean, V. Tamas, D. Burcea // Zootehnie si Biotechno-
logii. — 2007. — Vol. 40, N 1. — P. 410–417.
Lipid-lowering evaluation of cold-pressed Camellina sati-
va oil / Q. Deng, F. Huang, Q. Huang [et al.] // Journal of
Food, Agriculture and Environment. — 2001. — Vol. 9. —
P. 157–162.
Nutrient supply for organic oilseed crops and quality of
potential organic protein feed for ruminants and poultry /
B.I.F. Henriksen, A.R. Lundon, E. Prestlokken [et al.] //
Agronomy Research. — 2009. — Vol. 7 (Special issue II). —
P. 592-598.
Moser B.A. Evaluation of alkyl esters from Camelina
sativa oil as biodiesel and as blend components in ultra
low-sulfur diesel fuel / B.A. Moser, S.F. Vaughn // Biore-
source Technology. — 2010. — Vol. 101. — P. 646–653.
Russo R. Antinutritive compounds in twelve Camelina
sativa genotypes / R. Russo, R. Reggiani // American
Journal of Plant Science. — 2012. — Vol. 3. — P. 1408–
1412.
Scarth R. Modification of Brassica oil using conven-
tional and transgenic approaches / R. Scarth, G. Tang //
Crop. Sci. — 2006. — Vol. 46. — P. 1225–1236.
Fatty acid composition of Camelina sativa as affected
by combined nitrogen and sulphur fertilization / M. Si-
palova, T. Losak, J. Hlusek [et al.] // Afr J Agricultural
Research. — 2011. — Vol. 6, N 16. — P. 3919–3923.
Lipase-catalyzed alcoholysis of crambe oil and cameli-
na oil for the preparation of long-chain esters / G. Steinke,
R. Kirchhoff, K.D. Mulherju // Journal of the American
Oil Chemists’ Society. — 2000. — Vol. 77, N 4. — P. 361–
366.
Zubr J. Effect of growth conditions on fatty acids and to-
copherols in Camelina sativa oil / J. Zubr, B. Matthaus //
Industrial Crops and Products. — 2002. — Vol. 15. —
P. 155–162.
REFERENCES
Kozlenko O.M. (2010). Stabіlnіst ta plastichnіst olіinykh
kultur v umovakh pravoberezhnogo Lіsostepu Ukrainy [Sta-
bility and flexibility of oil rich cultivars in the conditions of the
right bank forest steppe of Ukraine]. Zbіrnyk naukovykh prats
NTSTS «Instityt zemlerobstva NAAN», N 4, pp. 137–142.
Rakhmetov D.B. (2007). Rol novykh kultur u fіto-
energetytsi Ukrainy [Role of new plant cultivars in phyto-
energy potential of Ukraine]. Naukoviy vіsnyk NAU,
N 116, pp. 13–20.
Rakhmetov D.B. (2011). Teoretychnі ta prykladnі as-
pekty іntroduktsii roslyn v Ukrainі [Theoretical and prac-
tical aspects of plant introduction in Ukraine]. Kyiv, Agrar
Medіa Grup, 398 p.
Blum Ya.B., Grigoryuk I.P., Dmitruk K.V., Dubrovіn V.O.
Yemec A.I., Kaletnіk G.M., Melnichuk M.D., Mironenko
V.G., Rakhmetov D.B., Sibіrnij A.A., Cigankov S.P. (2014).
Sistema vykorystannya bіoresursіv i novіtnіkh bіo tek h no-
logіya otrymannya alternatyvnykh palyv [System of bio-
resources usage and modern biotechnology in production
of alternatives fuels], Kyiv, Agrar Medіa Grup, 360 p.
Abramovic H., Abram V. (2005). Physico-chemical pro-
perties, composition and oxidative stability of Camelina sativa
oil. Food Technology and Biotechnology, vol. 43, N 1,
pp. 63–70.
Cais-Sokolinska D., Majcher M., Pikul J., Bielinska S.,
Czauderna M., Wojfowski J. (2011). The effect of Camelina
sativa cake diet supplementation on sensory and volatile
profiles of ewe’s milk, African Journal of Biotechnology,
vol. 10, N 37, pp. 7245–7552.
Cherian G. (2012). Camelina sativa in poultry diets: op-
portunities and challenges Biofuel co-products as livestock
feed. Opportunities and challenges, ome: Food and agri-
culture organization of the United Nations, pp. 303–310.
Ciarescu G., Hebean V., Tamas V., Burcea D. (2007).
Use of dietary Camelina (Camelina sativa) seeds during
the finishing period: effects on broiler performance and on
the organoleptic traits of broiler meat, Zootehnie si Bio-
technologii, vol. 40, N 1, pp. 410–417.
Deng Q., Huang F., Huang Q., Xu J., Liu C. (2001). Lipid-
lowering evaluation of cold-pressed Camellina sativa oil, Journal
of Food, Agriculture and Environment, vol. 9, pp. 157–162.
Henriksen B., Lundon A., Prestlokken E., Abrahamsen U.,
Eltun R. (2009). Nutrient supply for organic oilseed crops
and quality of potential organic protein feed for ruminants
and poultry, Agronomy Research, vol. 7, Special issue II,
pp. 592–598.
Imbrea F., Jurcoane S., Halmajan H., Duda M., Botos L.
(2011). Camelina sativa: a new source of vegetal oils, Roma-
nian Biotechnological Letters, vol. 16, N 3, pp. 6263–6270.
Moser B.A., Vaughn S.F. (2010). Evaluation of alkyl es-
ters from Camelina sativa oil as biodiesel and as blend
components in ultra low-sulfur diesel fuel, Bioresource
Technology, vol. 101, pp. 646–653.
Putnam D.H., Budin J.T., Field L.A., Breene W.M.
(1993). Camelina: a promising low-input oilseed New
Crops, New York: Wiley, pp. 314–322.
Russo R., Reggiani R. (2012). Antinutritive compounds
in twelve Camelina sativa genotypes, American Journal of
Plant Science, vol. 3, pp. 1408–1412.
Scarth R., Tang G. (2006). Modification of Brassica oil
using conventional and transgenic approaches, Crop. Sci.,
vol. 46, pp. 1225–1236.
57ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2
Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина
Sipalova M., Losak T., Hlusek J., Vollmann J., Hudec J.,
Filipcik R., Macek M., Kracmar S. (2011). Fatty acid com-
position of Camelina sativa as affected by combined nitro-
gen and sulphur fertilization, African Journal of agricul-
tural Research, vol. 6, N 16, pp. 3919–3923.
Steinke G., Kirchhoff R., Mulherju K. (2000). Lipase-
catalyzed alcoholysis of crambe oil and camelina oil for
the preparation of long-chain esters, Journal of the Amer-
ican oil chemists’ society, vol. 77, N 4, pp. 361–366.
Zubr J., Matthaus B. (2002). Effect of growth conditions
on fatty acids and tocopherols in Camelina sativa oil,
Industrial Crops and Products, vol. 15, pp. 155–162.
Надійшла до редакції 06.01.2014 р.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
Д.Б. Рахметов 1, Я.Б. Блюм 2, А.И. Емец 2,
Ю.М. Бойчук 2, Л.Л. Андрущенко 1, Л.М. Вергун 1,
С.А. Рахметова 1
1 Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришкo НАН Украины, Украина, г. Киев
2 ГУ «Институт пищевой биотехнологии и геномики»
НАН Украины, Украина, г. Киев
CAMELINA SATIVA (L.) CRANTZ —
ЦЕННОЕ МАСЛИЧНОЕ РАСТЕНИЕ
Цель работы — установить продуктивный, энергети-
ческий, интродукционный потенциал форм и сортов
Camelina sativa (L. ) Crantz как перспективного сырье-
вого растения для производства биотоплива.
Материал и методы. Исследованы формы и сорта
Camelina sativa, созданные в НБС им. Н.Н. Гришко
НАН Украины сов местно с ГУ «Институт пищевой
биотехнологии и геномики» НАН Украины. Содержа-
ние липидов в семенах определяли методом обезжи-
ренного остатка с помощью аппарата Сокслета. Ли-
пиды получали из измельченных семян экстракцией
петролейным эфиром. Триглицеридный состав масла
определяли методом неводной обратно-фазовой жид-
костной хроматографии. Определение энергетиче-
ской ценности образцов осуществляли на калори-
метре «ИСО-200».
Результаты. Доказано, что для создания семенных по-
севов с высокой продуктивностью растений Camelina
sativa лучшим периодом сева является III декада апре-
ля — III декада мая. Растения Сamelina sativa обеспечи-
вают высокую урожайность надземной массы (13,92–
25,20 т/га). Большую общую и надземную массу, а так-
же массу семян и корней формируют сорта Перемога
и Евро-12. Для растений Сamelina sativa характерна
высокая семенная продуктивность (3237–4111 кг/га).
Семена различных форм и сортов отличаются высо-
кой энергетической ценностью (5678–5965 ккал/кг)
и большим выходом энергии с единицы площади
(18,72–23,95 Гкал/га). Характерной особенностью рас-
тений является высокое содержание липидов (36,04–
43,89 %) в семенах и большой их выход с урожаем
(1058–1330 кг/га). Установлено, что масло Сa melina sa-
tiva обладает высокой теплоемкостью, что обеспечива-
ет большой выход энергии с единицы площади (9,80–
12,35 Гкал/га). Как за выходом липидов из семян, так и
за выходом энергии из масла преобладали сорта Пере-
мога, Евро-12 и форма ЕОРЖЯФ-4. Для всех форм и
сортов растений Camelina sativa характерно высокое
содержание линоленовой, линолевой, олеиновой, гон-
доиновой (11- эйкозеновая), пальмитиновой и эруко-
вой кислот. Наибольшее содержание полиненасыщен-
ной линоленовой кислоты имеют форма ЕОРЖЯФД
(38,271 %) и сорт Евро-12 (35,564 %). Сорт Колондайк
и формы ЕОРЖЯФ-4, ЕОРЖЯФД, ЕОРЖЯФЧ отли-
чались высоким содержанием линолевой кислоты.
Форма ЕОРЖЯФ-2 и сорта Мираж и Перемога — вы-
соким содержанием олеиновой кислоты.
Выводы. Для использования масла Camelina sativa для
технических и энергетических целей ценными явля-
ются формы ЕОРЖЯФЧП, ЕОРЖЯФ-5 и сорт Евро-
12, которые характеризуются высоким содержанием
эруковой кислоты. По жирнокислотному составу
масло Camelina sativa — ценное сырье для энергетиче-
ских, технических, пищевых и лекарственных целей.
Ключевые слова: Camelina sativa (L. ) Crantz, формы и
сорта, жирнокислотный состав масла, энергетиче-
ская ценность.
D.B. Rakhmetov 1, Ya.B. Blum 2, A.I. Yemets 2,
Yu.N. Boychuk 2, О.L. Andrushchenko 1, О.M. Verhun 1,
S.О. Rakhmetova 1
1 M.M. Gryshko National Botanical Garden
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
2 Institute of Food Biotechnology and Genomics,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
CAMELINA SATIVA (L.) CRANTZ —
VALUABLE OIL PLANT
Purpose of the study — determine production, energy, and
introduction potentials of various forms of Camelina sativa
as a perspective raw plant material for biofuel production.
Material and methods. Research results on various forms
and cultivars of Camelina sativa (L.) Crantz created in
M.M Gryshko National Botanical Garden of the NAS of
Ukraine in collaboration with Institute of Food Biotech-
nology and Genomics of the NAS of Ukraine are presented.
Lipid content was estimated using Soxtherm extraction
system. Method of reverse phase liquid chromatography
was applied to evaluate triglyceride content. The energy
value of samples was calculated with C200 calorimeter
system.
58 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2
Д.Б. Рахметов, Я.Б. Блюм, А.І. Ємець, Ю.М. Бойчук, О.Л.Андрущенко, О.М. Вергун, С.О. Рахметова
Results. We established that the most productive yield of
above-ground plant mass of Camelina sativa is reached
when a planting of seeds is done from the third decade of
april to the third decade of may. Camelina sativa plants
can provide 13,92–25,20 t/ha yield of above ground plant
mass. The highest value of plant biomass (above ground
mass, seeds, roots) is produced by Peremoga and Euro-12
cultivars. Camelina sativa plants can produce 3237–4111
kg/ha of seed harvest. Various forms and cultivars of
Camelina sativa are distinguished by high energy value of
their seeds (5678–5965 Kcal/ha) and a reasonable energy
yield per one square unit (18,72–23,95 Gcal/ha). Seeds
of Camelina sativa have rich lipid value (36,04–43,89%),
what can yield 1058–1330 kg/ha during harvest. High heat
capacity of Camelina sativa oil results in substantial
amounts of generated energy (9,80–12,35 Gcal/ha). The
greatest yield on lipids and therefore on energy production
from plants seeds are most common for Peremoga, Euro-
12 cultivars and EORGHJAF-4 form. Increased quantities
of linolenic, linoleic, oleic, gondoic (11-eicosenoic acid)
palmitic, and erucic acids are found in all forms and culti-
vars of Camelina sativa. The highest quantities of polyun-
saturated linolenic are prevalent for EORGHJAFD
(38,271 %) and Euro-12 (35,564%). Increased quantity of
linoleic acid is determined for Ko londayk cultivar and
EORGHJAF-4, EORGHJAFD, EORGHJAFCH forms.
Among experimental plants suitable for food purposes the
most attention is drawn to forms and cultivars with high
oleic acid EORGHJAF-2 (18,467 %), Mirag (17,482 %)
and Peremoga (17,319 %).
Conclusions. Forms EORGHJAFCHP, EORGHJAF-5 and
cultivar Euro-12 of Camelina sativa with increased erucic acid
content are used for industrial and energy purposes. Fatty acid
rich composition of Camelina sativa oil makes it valuable raw
material for energy, food, medicine and industrial purposes.
Key words: Camelina sativa (L.) Crantz, forms and culti-
var, fatty acid composition оil, energy value.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-250 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:40:54Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/ad/56d3b24beabb9656b50df4d7b15448ad.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2502019-11-24T21:10:27Z Camelina sativa (L.) Crantz – valuable oil plant Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина Rakhmetov, D.B. Blum, Ya.B. Yemets, A.I. Boychuk, Yu.N. Andrushchenko, О.L. Verhun, О.M. Rakhmetova, S.О. Purpose of the study – determine production, energy, and introduction potentials of various forms of Camelina sativa as a perspective raw plant material for biofuel production. Material and methods. Research results on various forms and cultivars of Camelina sativa (L.) Crantz created in M.M Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine in collaboration with Institute of Food Biotechnology and Genomics of the NAS of Ukraine are presented. Lipid content was estimated using Soxtherm extraction system. Method of reverse phase liquid chromatography was applied to evaluate triglyceride content. The energy value of samples was calculated with C200 calorimeter system. Results. We established that the most productive yield of above-ground plant mass of Camelina sativa is reached when a planting of seeds is done from the third decade of april to the third decade of may. Camelina sativa plants can provide 13,92–25,20 t/ha yield of above ground plant mass. The highest value of plant biomass (above ground mass, seeds, roots) is produced by Peremoga and Euro-12 cultivars. Camelina sativa plants can produce 3237–4111 kg/ha of seed harvest. Various forms and cultivars of Camelina sativa are distinguished by high energy value of their seeds (5678–5965 Kcal/ha) and a reasonable energy yield per one square unit (18,72–23,95 Gcal/ha). Seeds of Camelina sativa have rich lipid value (36,04–43,89%), what can yield 1058–1330 kg/ha during harvest. High heat capacity of Camelina sativa oil results in substantial amounts of generated energy (9,80–12,35 Gcal/ha). The greatest yield on lipids and therefore on energy production from plants seeds are most common for Peremoga, Euro-12 cultivars and EORGHJAF-4 form. Increased quantities of linolenic, linoleic, oleic, gondoic (11-eicosenoic acid) palmitic, and erucic acids are found in all forms and cultivars of Camelina sativa. The highest quantities of polyunsaturated linolenic are prevalent for EORGHJAFD (38,271 %) and Euro-12 (35,564%). Increased quantity of linoleic acid is determined for Klondayk cultivar and EORGHJAF-4, EORGHJAFD, EORGHJAFCH forms. Among experimental plants suitable for food purposes the most attention is drawn to forms and cultivars with high oleic acid EORGHJAF-2 (18,467 %), Mirag (17,482 %) and Peremoga (17,319 %). Conclusions. Forms EORGHJAFCHP, EORGHJAF-5 and cultivar Euro-12 of Camelina sativa with increased erucic acid content are used for industrial and energy purposes. Fatty acid rich composition of Camelina sativa oil makes it valuable raw material for energy, food, medicine and industrial purposes. Мета роботи – встановити продуктивний, енергетичний та інтродукційний потенціал форм і сортів Camelina sativa (L.) Crantz як перспективної сировинної рослини для виробництва біопалива. Матеріал та методи. Досліджено форми та сорти Camelina sativa, створені у НБС ім. М.М. Гришка НАН України спільно з ДУ “Інститут харчової біотехнології та геноміки” НАН України. Вміст ліпідів у насінні визначали методом знежиреного залишку за допомогою апарата Сокслета. Ліпіди одержували із подрібненого насіння екстракцією петролейним ефіром. Тригліцеридний склад олії визначали методом неводної обернено-фазової рідинної хроматографії. Визначення енергетичної цінності зразків здійснювали на калориметрі “ИСО-200”. Результати. Доведено, що для створення насінних посівів з високою продуктивністю рослин Camelina sativa кращим періодом сівби є ІІІ декада квітня – ІІІ декада травня. Рослини Сamelina sativa забезпечують високу урожайність надземної маси (13,92 – 25,20 т/га). Найбільшу загальну та надземну масу, а також масу насіння і коріння формують сорти Перемога та Євро-12. Для рослин Сamelina sativa характерна висока насінна продуктивність (3237 – 4111 кг/га). Насіння різних форм та сортів вирізняється високою енергетичною цінністю (5678 – 5965 ккал/кг) та великим виходом енергії з одиниці площі (18,72 – 23,95 Гкал/га). Характерною особливістю рослин є високий вміст ліпідів (36,04 – 43,89 %) у насінні та великий їх вихід з урожаєм (1058 – 1330 кг/га). Установлено, що олія Сamelina sativa має високу теплоємність, що забезпечує великий вихід енергії з одиниці площі (9,80 – 12,35 Гкал/га). Як за виходом ліпідів з насіння, так і за виходом енергії з олії переважали сорти Перемога, Євро-12 та форма ЕОРЖЯФ-4. Для всіх форм та сортів рослин Camelina sativa характерним є високий вміст ліноленової, лінолевої, олеїнової, гондоїнової (11-ейкозенової), пальмітинової та ерукової кислот. Най більший вміст поліненасиченої ліноленової кислоти мають форма ЕОРЖЯФД (38,271 %) та сорт Євро-12 (35,564 %). Сорт Колондайк та форми ЕОРЖЯФ-4, ЕОРЖЯФД, ЕОРЖЯФЧ відрізнялися вищим вмістом лінолевої кислоти, форма ЕОРЖЯФ-2 та сорти Міраж і Перемога – вищим вмістом олеїнової кислоти. Висновки. Для використання олії Camelina sativa для технічних та енергетичних цілей цінними є форми ЕОРЖЯФЧП, ЕОРЖЯФ-5 та сорт Євро-12, які характеризуються високим вмістом ерукової кислоти. За жирнокислотним складом олія Camelina sativa – цінна сировина для енергетичних, технічних, харчових та лікарських цілей. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/250 10.5281/zenodo.1494320 Plant Introduction; Vol 62 (2014); 50-58 Інтродукція Рослин; Том 62 (2014); 50-58 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377727 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/250/238 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Rakhmetov, D.B. Blum, Ya.B. Yemets, A.I. Boychuk, Yu.N. Andrushchenko, О.L. Verhun, О.M. Rakhmetova, S.О. Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина |
| title | Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина |
| title_alt | Camelina sativa (L.) Crantz – valuable oil plant |
| title_full | Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина |
| title_fullStr | Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина |
| title_full_unstemmed | Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина |
| title_short | Camelina sativa (L.) Crantz – цінна олійна рослина |
| title_sort | camelina sativa (l.) crantz – цінна олійна рослина |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/250 |
| work_keys_str_mv | AT rakhmetovdb camelinasativalcrantzvaluableoilplant AT blumyab camelinasativalcrantzvaluableoilplant AT yemetsai camelinasativalcrantzvaluableoilplant AT boychukyun camelinasativalcrantzvaluableoilplant AT andrushchenkool camelinasativalcrantzvaluableoilplant AT verhunom camelinasativalcrantzvaluableoilplant AT rakhmetovaso camelinasativalcrantzvaluableoilplant AT rakhmetovdb camelinasativalcrantzcínnaolíjnaroslina AT blumyab camelinasativalcrantzcínnaolíjnaroslina AT yemetsai camelinasativalcrantzcínnaolíjnaroslina AT boychukyun camelinasativalcrantzcínnaolíjnaroslina AT andrushchenkool camelinasativalcrantzcínnaolíjnaroslina AT verhunom camelinasativalcrantzcínnaolíjnaroslina AT rakhmetovaso camelinasativalcrantzcínnaolíjnaroslina |