Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку

The long-term dynamics of attrition of plants of Picea abies (L.) Karst. in plantings of dendropark Trostjanets is analyzed. On the basis of morphometric researches of seminal scales, the morphological features of composition of plantation of Norway spruce and participation of the found forms in the...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Medvedev, V.A., Iljenko, O.O.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/253
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860121737227665408
author	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O.
author_facet	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O.
author_sort	Medvedev, V.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-24T21:16:37Z
description	The long-term dynamics of attrition of plants of Picea abies (L.) Karst. in plantings of dendropark Trostjanets is analyzed. On the basis of morphometric researches of seminal scales, the morphological features of composition of plantation of Norway spruce and participation of the found forms in the groups of alive and drought fir-trees were revealed. In the conditions of drought fir-tree with an elongate apex of seminal scale were more hardy.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.1494335
first_indexed	2025-07-17T12:40:57Z
format	Article
fulltext	77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 УДК 635.977:581.522.4(477.51) В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА БІОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ВНУТРІШНЬОВИДОВИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ФОРМ PICEA ABIES (L.) KARST. У НАСАДЖЕННЯХ ТРОСТЯНЕЦЬКОГО ПАРКУ Досліджено багаторічну динаміку відпаду рослин Picea abies (L.) Karst. у насадженнях дендропарку «Тростянець». На підставі морфометричних досліджень насіннєвих лусок визначено морфологічні особливості складу насаджень ялини європейської та участь виявлених форм у групах живих та усохлих ялин. Більш стійкими в умовах посухи виявилися рослини ялини європейської з витягнутою верхівкою насіннєвої луски. Ключові слова: дендропарк «Тростянець», Picea abies (L.) Karst., біологічна стійкість, відпад, морфологічна фор- ма, насіннєва луска, морфометрія. © В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО, 2014 Picea abies (L.) Karst. поширена в Альпах, Карпатах, північній частині Європи. В Украї- ні природно росте в Карпатах та в окремих місцях в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Волинській, Рівненській, Хмель- ницькій, Житомирській, Сумській та Черні- гівській областях [2, 7]. Ялина європейська — один із надзвичайно поліморфних видів. За формою крони, хвої і шишок, характером розгалуження гілок опи- сано багато різновидів і форм цього виду. Не- зважаючи на велику кількість досліджень, досі відсутня єдина думка щодо внутрішньовидо- вих категорій Picea abies та єдина класифікація. За гіпотезою Л.Ф. Правдіна [10] у дольодови- ковий період територіально були відокремле- ні два види ялини: на заході — Picea abies, на сході — Р. obovata Ledeb. У післяльодовиковий період відбувалося розселення залишків по- пуляцій цих двох видів на території, яка звіль- нилася з-під льоду. У місцях зустрічі потоків цих популяцій складалися сприятливі умови для спонтанної гібридизації, завдяки чому утворилася широка ареальна зона гібридної ялини. Внаслідок того, що північно-східна частина сучасного ареалу P. abies перекриває західну частину ареалу P. obovata, на території контакту цих видів і далеко на захід від неї трапляються ялини з проміжними ознаками між P. abies та P. obovata [11]. Як свідчать численні спостереження та до- слідження, впродовж останніх років у бага- тьох регіонах відбувається інтенсивне масове всихання насаджень ялини європейської. Рі- вень пошкоджень з часом істотно зростає і у деяких регіонах цей процес набув масштабу екологічного лиха. Серед первинних причин всихання ялинників вирішальне значення має глобальне потепління клімату, що призводить до змін у складі та розвитку рослинного по- криву. Так, протягом останніх років процеси всихання ялинових лісостанів відбуваються на значній площі на Прикарпатті та у Карпа- тах. Ослаблення та всихання ялинових лісів відзначено у Сибіру, в Архангельській, Новго- родській, Псковській та інших областях Росії. Суцільне всихання ялини має місце в Польщі, Чехії, Словаччині, Білорусі, на півночі Євро- пи, у США та інших регіонах [5]. За даними М.А. Голубця [1], у сучасному лісовому покриві Українських Карпат пред- ставлені дві морфологічні групи ялини: в аборигенних карпатських ялинниках панує гост ролуската, у штучних насадженнях — ту- полуската разом з інтродукованою гостролус- катою морфологічною формою, серед них спостерігається велика кількість проміжних форм. Аборигенна гостролуската карпатська 78 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко ялина характеризується найбільш потужною кореневою системою, є найбільш біологічно стійкою та продуктивною. На думку автора, на її основі доцільно вибудовувати стратегію розвит- ку штучних ялинових деревостанів Карпат. Не- дооцінка важливості походження посадково го матеріалу, на думку М.А. Голубця, є однією з причин низької біологічної стійко сті штучних ялинових насаджень до впливу негативних еколого-кліматичних факторів та шкід ників. В.А. Панін [9] на підставі вивчення лісів- ницьких особливостей морфологічних форм ялини за формою насіннєвих лусок дійшов висновку, що у тайговій зоні у сухіших типах лісу слід використовувати форми ялини із за- гостреними насіннєвими лусками, а формам ялини з округлими лусками віддавати перева- гу у місцях з надмірно зволоженим ґрунтом. У 1834 р. із садиби у с. Григорівка (60 км на північний схід від Тростянця) у дендропарк «Тростянець» були привезені саджанці ялини і висаджені на прибалкових землях та схилах балок [4]. Декілька цих дерев досі збереглися. Через деякий час у насадженнях дендропарку почали інтенсивно вводити рідкісні дерева- екзоти, які виписували з різних садівницьких господарств Росії та з-за кордону. Згідно із списками рослин [3] у 1884 р. із Петербурга отримано P. exelsa ‘Compacta’, P. exelsa ‘Pyra- midalis’, у 1884–1886 рр. із Парижа — Picea exelsa ‘Aurea’, P. exelsa ‘Finedonensis’, P. exelsa ‘Columnaris’, P. exelsa ‘Remontii’, P. exelsa ‘Pyg- maea’, P. exelsa ‘Procumbens’, P. exelsa ‘Max- welli’, у 1886 р. із Німеччини — P. exelsa ‘Aurea’, P. exelsa ‘Finedonensis’, P. exelsa ‘Echiniformis’, P. exelsa ‘Nana’. Пізніше посадковий матеріал надходив із Чехословаччини, Кавказу, Києва, Липецька та з інших регіонів. Таким чином, сучасні ялинові насадження дендропарку являють собою суміш відмінних за географічним походженням та систематич- ною належністю рас, різновидів і форм. За даними останньої інвентаризації (2013), у дендропарку зростають 4138 екземплярів P. abies, серед них 116 екземплярів її декора- тивних форм: ‘Aurea’, ‘Coerulea’, ‘Finedonen- sis’, ‘Maxwellii’, ‘Mutabilis’, ‘Nana’, ‘Nigra’, ‘Pendula’, ‘Pu mila’, ‘Remontii’ та ‘Viminalis’. Що до інших видів роду Picea Dietr., то вони в насадженнях дендропарку представлені у та- кій кількості: P. jezoensis (Sieb. et Zucc.) Fish. ex Carr. — 1 екземпляром, P. obovata — 1, P. omo- ri ca (Panc.) Purkyne — 14, P. pungens Engelm. — 1, P. pungens ‘Argentea’ — 22, P. pungens ‘Coeru- lea’ — 1, P. pungens ‘Glauca’ — 20, P. schrenkia- na Fisch. — 3 екземпляри. Вікова структура ялинових насаджень пар- ку характеризується різновіковим складом з переважанням молодих рослин. Оскільки при- родне відновлення ялини європейської у фі- тоценотичних умовах дендропарку не має прак- тичного значення, динаміка чисельності рос- лин та її спрямованість визначаються умовами штучного відновлення. Протягом останніх років у насадженнях денд- ропарку «Тростянець» спостерігається збіль- шення інтенсивності відпаду рослин P. abies, Betula pendula Roth., Thuja occidentalis L., Pinus sylvestris L., P. strobus L. та деяких інших видів, яке, ймовірно, пов’язане з відсутністю достат- ньої кількості опадів, аномально високою тем- пературою у літній період та активізацією шкід- ників на ослаблих рослинах. З урахуванням того, що ялина європейська має поверхневу кореневу систему і нестійка до сухого повітря, вона найбільшою мірою зазнала впливу зга да- них факторів, тому проблема збереження яли- нових насаджень дендропарку, починаючи з 2009 р., є актуальною. Мета дослідження — проаналізувати бага- торічну динаміку відпаду ялини європейської та вивчити її внутрішньовидове різноманіття для виявлення найстійкіших внутрішньовидо- вих морфологічних груп до посушливих умов, які спостерігаються останніми роками. Матеріал та методи Динаміку ялинового відпаду досліджували на підставі щорічних відомостей щодо вилучення дерев із паркових насаджень під час санітар- них рубок. Дані 2013 р. одержано з матеріалів позачергової інвентаризації ялинових наса- джень дендропарку, проведеної у зв’язку з не- гативним впливом на них посухи 2010–2012 рр. 79ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst... При систематизації досліджуваного матеріалу використано класифікацію Л.Ф. Правдіна [10], в основу якої покладено розподіл на морфологічні групи за формою насіннєвої луски. Як зазначає автор, цю ознаку як головну прийняли більшість дослідників, які дали найповнішу характерис- тику видам P. abies та P. obovata і запропонува- ли їх внутрішньовидову сис тематику. За фор- мою луски Л.Ф. Правдін ви діляє такі групи: 1. Насіннєва луска цілокрая, округла, шишки більш дрібні. Типова ялина сибірська (P. obovata). 2. Край насіннєвої луски помітно (слабо) витягнутий або нерівний. За формою луски близькі до таких групи 1. Ялина гібридна з пе- реважанням ознак ялини сибірської. 3. Край насіннєвої луски витягнутий силь- ніше, зубчастий. За формою луски ближче до такої групи 4. Ялина гібридна з переважанням ознак ялини європейської. 4. Край насіннєвої луски сильно витягнутий, зубчастий. Типова ялина європейська (P. abies). 5. Край насіннєвої луски витягнутий і заго- стрений. Насіннєва луска угнута, утворює по- мітний жолобок. Луски нещільно прилягають одна до одної. Шишки великі, пухкі. P. abies f. acuminatа Beck. З метою мінімізації суб’єктивності у визначен- ні форми насіннєвої луски ми використали мор- фометричні показники, запропоновані М.А. Го- лубцем [1] для диференціювання гостролуска- тих ялин від туполускатих та їх проміжних форм: 1. Відношення ширини насіннєвої луски до її довжини ((l/H) · 100%). У групі гостролуска- тих ялин цей показник становить 58,4–62,3 %, у групі туполускатих — 67,3–75,1 %. 2. Відношення довжини верхівки до шири- ни насіннєвої луски ((h/l) · 100 %). У гостро- лускатих форм воно становить 70,3–83,7 %, у туполускатих — 46,9–56,4 %. 3. Відношення довжини верхівки до загаль- ної довжини насіннєвої луски ((h/H) · 100 %). У гостролускатих ялин воно становить 43,9– 49,2 %, у туполускатих — 34,5–38,0 %. Зразки з відхиленням морфометричних по- казників за наведені межі зараховували до групи ялин з переважанням туполускатості або гостролускатості залежно від того, до якої групи були наближені показники. Рис. 1. Динаміка відпаду ялини європейської у 1947—2013 рр. 80 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко Довжину верхівки луски визначали як відстань від найбільшої ширини луски до її вершини. Усього було досліджено 454 дерева, з них 280 життєздатних і 174 усохлих. Вибірку для досліджень формували шляхом відбору ши- шок на всій території парку з-під усіх насіннє- носних живих та усохлих дерев без урахування їх географічного походження, визначення яко- го неможливе через відсутність відповідної документації. З урахуванням того, що в межах одного дерева завжди морфологічні ознаки генеративних органів є сталішими [1], та зва- жаючи на досить велику кількість досліджува- них дерев, для біометричних досліджень з кожного дерева ми відбирали по 1 шишці. Із середньої частини шишки, яка є найхарактер- нішою для шишки і в цілому для особини [1], відбирали по 3 луски. Середні арифметичні значення довжини луски (Н), ширини луски (l) та довжини верхівки (h) використовували для розрахунку трьох показників: відношення ширини насіннєвої луски до її довжини, від- ношення довжини верхівки до ширини насін- нєвої луски та відношення довжини верхівки до загальної довжини насіннєвої луски. Статистичній обробці підлягали морфомет- ричні показники кожної виявленої морфоло- гічної групи ялини європейської. Результати та обговорення Динаміка відпаду ялини європейської у наса- дженнях дендропарку (рис. 1) упродовж 1947– 2013 рр. характеризувалася двома піками: перший — у 1964 р., зумовлений посухою 1963 р., з наслідками у 1965 та 1966 рр., дру- гий, більший, — у 2012 р., зумовлений посу- хою 2009–2011 рр., яка створила сприятливі умови для масового розмноження короїда-ти- по графа, що спричинило рекордне в історії дендропарку всихання ялини впродовж 2010– 2013 рр. (1302 екземпляри) з максимумом (498 екземплярів) у 2012 р. Дані щодо відпаду ялини європейської різ- них вікових груп упродовж 2010–2013 рр. на- ведено на рис. 2. На початковому етапі спосте- режень (2010 та 2011 рр.) серед відпаду пере- важали середньовікові та старі рослини, відпад молодняка поступово збільшувався і досягнув максимуму (близько 70 %) лише у 2013 р. Така закономірність пов’язана з тим, що короїд- типограф віддає перевагу ослабленим деревам із середнім та великим діаметром стовбура, які забезпечують йому сприятливі умови для зи- мівлі та масового розмноження [6, 8]. Наші Рис. 2. Динаміка відпаду ялини європейської у різних вікових групах Рис. 3. Основні форми насіннєвих лусок Picea abies (L.) Karst.: А — група гостролускатих ялин; Б — група ялин з переважанням ознак гостролускатості; В — група туполускатих ялин; Г — група ялин з переважанням ознак туполускатості; Д — Picea obovata Ledeb. 81ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst... спостереження свідчать, що істотна частка рос лин ялини з діаметром стовбура 6–12 см гине від посухи, не пошкоджуючись короїдом- типографом, тоді як переважна більшість крупномірних дерев усихала за його участю. Морфометричне та візуальне вивчення по- деревної мінливості форми насіннєвої луски ялини європейської у насадженнях дендро- парку виявило велику кількість її морфологіч- них форм (рис. 3). У таблиці узагальнено результати морфо- метричних досліджень насіннєвих лусок яли- ни європейської. Одержані дані свідчать, що серед життєздатних рослин ялини європей- ської 36,4 % належать до групи туполускатих ялин, 21,4 % — до групи ялин з переважанням ознак туполускатості, 18,6 % — до групи го- стролускатих і 23,6 % — до групи ялин з пере- важанням ознак гостролускатості, тобто на типовий вид та форми, наближені до нього, припадає менше ніж половина. Серед усохлих дерев Picea abies співвідно- шення форм інше: 48,3 % належать до групи туполускатих ялин, 37,9 % — до групи ялин з переважанням ознак туполускатості, 4,6 % — до групи гостролускатих і 9,2 % — до групи ялин з переважанням ознак гостролускатості. Висновки Таким чином, серед досліджених рослин менш стійкими в умовах посухи виявилися рослини ялини європейської, в яких насіннєві луски мають округлу форму — група туполускатих ялин і група ялин з переважанням ознак тупо- лускатості (за класифікацією Правдіна — гру- па 2 — ялина гібридна з переважанням ознак ялини сибірської), а більш стійкими — росли- ни типової ялини європейської та наближені Морфометрична характеристика насіннєвих лусок живих та усохлих дерев Picea abies Показник Група туполускатих ялин Група ялин з переважанням ознак тупо- лускатості Група гостролускатих ялин Група ялин з переважанням ознак гостро- лускатості М ± m М ± m М ± m М ± m Живі рослини Довжина луски, мм 23,6±0,26 24,8±0,46 26,3±0,45 25,0±0,39 Ширина луски, мм 17,4±0,21 17,0±0,34 15,4±0,24 15,9±0,25 Довжина верхівки луски, мм 8,2±0,12 9,7±0,18 11,8±0,18 10,9±0,17 Відношення ширини луски до її довжини, % 73,8±0,61 69,3±0,95 58,6±0,57 63,7±0,79 Відношення довжини верхівки до загальної дов- жини луски, % 34,8±0,39 39,2±0,62 45,2±0,51 45,2±0,57 Відношення довжини верхівки до ширини лус ки, % 47,5±0,59 56,7±0,72 77,4±0,17 68,6±0,47 Кількість рослин 102 60 52 66 Усохлі рослини Довжина луски, мм 22,2±0,32 23,6±0,32 24,3±1,67 22,8±076 Ширина луски, мм 15,9±0,20 14,8±0,22 13,6±0,64 13,8±0,37 Довжина верхівки луски, мм 7,2±0,13 7,9±0,16 11,0±0,51 9,4±0,28 Відношення ширини луски до її довжини, % 72,1±0,53 62,7±0,65 56,4±1,50 61,3±1,46 Відношення довжини верхівки до загальної дов- жини луски, % 32,6±0,41 33,7±0,59 45,9±1,42 41,5±0,83 Відношення довжини верхівки до ширини луски, % 45,4±0,59 53,9±0,77 81,5±1,71 68,0±0,99 Кількість рослин 84 66 8 16 82 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 2 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко до неї форми з витягнутою верхівкою насін- нєвої луски (за класифікацією Правдіна — група 3 і 4 — ялина гібридна з переважанням ознак ялини європейської і типова ялина єв- ропейська). Урахування виявленої закономірності може бути корисним при заготівлі насіння для гене- ративного відновлення ялинових насаджень. Подальші спостереження за станом наса- джень ялини свідчать про те, що процес усихан- ня дерев загальмувався завдяки помітному спа- ду літньої спеки у 2013 р., але не припинився повністю. Продовжують пошкоджуватися пе- реважно гібридні форми ялини європейської з переважанням ознак ялини сибірської за фор- мою насіннєвих лусок. Той факт, що 4,6 % рос- лин типової ялини європейської вже за сучас- ного рівня посухи опинились у групі усохлих рослин, дає підставу вважати, що у разі подаль- шого потепління, збільшення посух та посуш- ливих днів тенденція до її усихання не зникне. 1. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. — К.: Наук. думка, 1978. — 264 с. 2. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Голонасінні: Довідник / М.А. Кохно, В.І. Гор дієнко, Г.С. Захаренко та ін.; За ред. М.А. Кох- на, С.І. Кузнецова. — К.: Вища шк., 2001. — 207 с. 3. Киричек Ю.К. Итоги интродукции голосемянных деревьев и кустарников в дендропарке «Тростя- нец» Черниговской области: Дис. …канд. биол. наук. — К., 1963. — 305 с. 4. Кочубей П.А. О трудах И.М. Скоропадского по ле- соразведению на черноземных степях Полтавской губернии // Вестн. садоводства, плодоводства и огородничества. — 1888. — № 5. — С. 199–215. 5. Крамарець В.О., Криницький Г.Т. Оцінка стану та ймовірних загроз виживанню ялинових лісів Кар- пат у зв’язку із змінами клімату // Наук. вісник НЛТУ України. — 2009. — Вип. 19.15. — С. 38–50. 6. Маслов А.Д. Короед-типограф как фактор су к- цессионных процессов в еловых насаждениях // Охрана лесных экосистем и рациональное исполь- зование лесных ресурсов. — М., 1994. — Т. 3. — С. 65–66. 7. Мельник В.І. Острівні ялинники Українського По- лісся. — К.: Наук. думка, 1993. — 104 с. 8. Мозолевская Е.Г. Оценка вредоносности стволо- вых вредителей // Науч. тр. Моск. лесотех. ин- та. — М.: Изд-во МЛТИ, 1974. — Вып. 65. — С. 124–132. 9. Панин В.А. Особенности форм ели, отличающихся строением шишек // Лесное хозяйство. — 1959. — № 7. — С. 74–75. 10. Правдин Л.Ф. Ель европейская и ель сибирская в СССР. — М.: Наука, 1975. — 200 с. 11. Соколов С.Я., Связева О.А., Кубли В.А. Ареалы деревьев и кустарников СССР. — Л.: Наука, 1975. — Т. 1. — 164 с. Надійшла до редакції 20.01.2014 р. Рекомендувала до друку О.П. Похильченко В.А. Медведев, А.А. Ильенко Государственный дендрологический парк «Тростянец» НАН Украины, Украина, Черниговская обл., Ичнянский р-н, с. Тростянец СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА БИОЛОГИЧЕСКОЙ УСТОЙЧИВОСТИ ВНУТРИВИДОВЫХ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ФОРМ PICEA ABIES (L.) KARST. В НАСАЖДЕНИЯХ ТРОСТЯНЕЦКОГО ПАРКА Исследована многолетняя динамика отпада расте- ний Picea abies (L.) Karst. в насаждениях дендропарка «Тростянец». На основании морфометрических ис- следований семенных чешуй выявлены морфологи- ческие особенности состава насаждений ели евро- пейской и участие выявленных форм в группах живых и усохших елей. Более устойчивыми в условиях засу- хи оказались растения ели европейской с вытянутой верхушкой семенной чешуи. Ключевые слова: дендропарк «Тростянец», Picea abies (L.) Karst., биологическая устойчивость, отпад, мор- фологическая форма, семенная чешуя, морфомет рия. V.A. Medvedev, O.O. Iljenko State Dendrological Park Trostjanets, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Chernigov Region, Ichnjansky District, village Trostjanets THE COMPARATIVE ESTIMATION OF BIOLOGICAL STABILITY OF INTRASPECIFIC MORPHOLOGICAL FORMS OF PICEA ABIES (L.) KARST. IN THE PLANTING OF TROSTJANETS PARK The long-term dynamics of attrition of plants of Picea abies (L.) Karst. in plantings of dendropark Trostjanets is analyzed. On the basis of morphometric researches of seminal scales, the morphological features of composition of plantation of Norway spruce and participation of the found forms in the groups of alive and drought fir-trees were revealed. In the conditions of drought fir-tree with an elongate apex of seminal scale were more hardy. Key words: dendropark Trostjanets, Picea abies (L.) Karst., biological stability, attrition, morphological form, seminal scale, morphometry.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-253
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:40:57Z
publishDate	2014
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/06/17355597e694b5c020902b659f25fa06.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2532019-11-24T21:16:37Z The comparative estimation of biological stability of intraspecific morphological forms of Picea abies (L.) Karst. in the planting of Trostjanets Park Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. The long-term dynamics of attrition of plants of Picea abies (L.) Karst. in plantings of dendropark Trostjanets is analyzed. On the basis of morphometric researches of seminal scales, the morphological features of composition of plantation of Norway spruce and participation of the found forms in the groups of alive and drought fir-trees were revealed. In the conditions of drought fir-tree with an elongate apex of seminal scale were more hardy. Досліджено багаторічну динаміку відпаду рослин Picea abies (L.) Karst. у насадженнях дендропарку “Тростянець”. На підставі морфометричних досліджень насіннєвих лусок визначено морфологічні особливості складу насаджень ялини європейської та участь виявлених форм у групах живих та усохлих ялин. Більш стійкими в умовах посухи виявилися рослини ялини європейської з витягнутою верхівкою насіннєвої луски. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/253 10.5281/zenodo.1494335 Plant Introduction; Vol 62 (2014); 77-82 Інтродукція Рослин; Том 62 (2014); 77-82 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377727 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/253/241 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку
title	Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку
title_alt	The comparative estimation of biological stability of intraspecific morphological forms of Picea abies (L.) Karst. in the planting of Trostjanets Park
title_full	Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку
title_fullStr	Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку
title_full_unstemmed	Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку
title_short	Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку
title_sort	порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм picea abies (l.) karst. у насадженнях тростянецького парку
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/253
work_keys_str_mv	AT medvedevva thecomparativeestimationofbiologicalstabilityofintraspecificmorphologicalformsofpiceaabieslkarstintheplantingoftrostjanetspark AT iljenkooo thecomparativeestimationofbiologicalstabilityofintraspecificmorphologicalformsofpiceaabieslkarstintheplantingoftrostjanetspark AT medvedevva porívnâlʹnaocínkabíologíčnoístíjkostívnutríšnʹovidovihmorfologíčnihformpiceaabieslkarstunasadžennâhtrostânecʹkogoparku AT iljenkooo porívnâlʹnaocínkabíologíčnoístíjkostívnutríšnʹovidovihmorfologíčnihformpiceaabieslkarstunasadžennâhtrostânecʹkogoparku AT medvedevva comparativeestimationofbiologicalstabilityofintraspecificmorphologicalformsofpiceaabieslkarstintheplantingoftrostjanetspark AT iljenkooo comparativeestimationofbiologicalstabilityofintraspecificmorphologicalformsofpiceaabieslkarstintheplantingoftrostjanetspark

Порівняльна оцінка біологічної стійкості внутрішньовидових морфологічних форм Picea abies (L.) Karst. у насадженнях Тростянецького парку

Репозитарії

Схожі ресурси