Фіторізноманіття водойм полтавського міського парку

The phytobiota’s characteristics of six ponds, situated on the territory of the Poltava urban park, are given. The conditions of forming and the main peculiarities of vegetational cover of studied water bodies are analysed. The most typical species and communities of macrophytes are picked out. The...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Klepets, O.V.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/263
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121773569212416
author	Klepets, O.V.
author_facet	Klepets, O.V.
author_sort	Klepets, O.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-24T22:50:02Z
description	The phytobiota’s characteristics of six ponds, situated on the territory of the Poltava urban park, are given. The conditions of forming and the main peculiarities of vegetational cover of studied water bodies are analysed. The most typical species and communities of macrophytes are picked out. The recommendations to optimize the hydroecosystems of the Poltava urban park are proposed.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.1493279
first_indexed	2025-07-17T12:41:01Z
format	Article
fulltext	37ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 УДК 581.55:502.51(285):[630*27](477.53) О.В. КЛЕПЕЦЬ Інститут гідробіології НАН України Україна, 04210 м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 12 ФІТОРІЗНОМАНІТТЯ ВОДОЙМ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ Наведено характеристику фітобіоти шести ставків на території Полтавського міського парку. Проаналізовано умови формування та основні особливості рослинного покриву досліджених водойм, виділено найтиповіші види й угру- повання макрофітів. Подано рекомендації щодо оптимізації стану водних екосистем парку. Ключові слова: Полтава, міський парк, водойми, фіторізноманіття. © О.В. КЛЕПЕЦЬ, 2014 Одним із ключових елементів зеленої зони м. Полтави та важливою складовою Полтав- ського природного ядра регіонального Вор- склянського екокоридору є Полтавський місь- кий парк, закладений у квітні 1962 р. на місці історичних подій Полтавської битви 1709 р. Серед парків-пам’яток садово-паркового мис- тецтва загальнодержавного значення Полтав- щини цей парк є наймолодшим, але має най- більшу площу паркового ландшафту та най- ціннішу колек цію дендрофлори [1, 3, 9], яка на сьогодні нараховує 243 види, форми і гіб- риди деревних та чагарникових рослин [10], тому Полтавський міський парк серед насе- лення отримав назву «дендропарк». Полтавський міський парк розташований на північній околиці м. Полтава, між селищами Терновщина та Яківці, на площі 124,5 га. Ланд- шафтною основою композиції парку є масиви Яківчанських дібров (22 га) та степові схили трьох глибоких (до 60 м) балок, утворених правими притоками р. Тарапунька [6]. У міру розбудови парку природний лісостеповий ландшафт допо- внювався штучними колекціями деревних і ча- гарникових насаджень, тоді як руслова мережа малих водотоків стала основою для формування системи водойм загальною площею близько 6 га. Незважаючи на те, що парк існує вже понад 50 років, а також його важливе природ но-со- ціальне значення, біорізноманіття цього об’єк та досліджено поки що недостатньо. Найпов ні- ше вивчено дендрофлору [2, 3, 6, 9, 10], бріо- флору та флору макроміцетів, а також фауну хребетних [1], фрагментарно — флору природних [6] і культивованих [10] наземних тра в’я нистих рослин. Інтенсивне рекреаційне ви ко рис тан- ня, а також близькість до парку промислових об’єктів, приватної забудови та аг рарно-транс- фор мо ва них територій ство рюють небезпеку для функціонування різних складових авто- троф ного блоку паркових екосистем [6, 9, 10]. Про це свідчить стан рослинного покриву вод- них об’єктів парку (надмірне заростання та обміління акваторій, збіднення видового й це- нотичного складу фітобіоти, інтенсивний роз- виток нитчастих водоростей, явище «цві тіння» води). Тому вивчення рослинного покриву во- дойм Полтавського міського парку є актуаль- ним для обліку різноманітності біо ти міських і заповідних територій, а також для визначення екологічного стану гідроекосистем, які зазна- ють значного антропогенного тиску. Мета роботи — вивчити флору та рослин- ність водойм Полтавського міського парку. Матеріал та методи Збір гідроботанічних даних на 6 ставках Пол- тавського міського парку (рисунок) проводи- ли впродовж польових сезонів 2011–2012 рр. та на початку сезону (травень) 2013 р. марш- рутним методом. Система паркових водойм формувалася поетапно і має розгалужену прос- торову структуру, зумовлену характером роз- ташування балок та водотоків у них. 38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 О.В. Клепець Т а бл и ц я 1 . Х ар ак те ри ст ик а во до йм П ол та вс ьк ог о м іс ьк ог о па рк у № в о - д о й м и у м іс ь - к о м у р е є с т р і Т и п і п о л о ж е н н я в о д о й м и у з а га л ь н ій с и с т е м і Ч а с т а о б с т а в и н и в и н и к н е н н я в о д о й м и О р іє н т и р и р о зт а ш у в а н н я у к о м п о зи ц ії п а р к у т а п л а н у в а л ь н ій с т р у к т у р і м іс т а Н П Р , м П л о щ а в о д - н о го д зе р к а - л а , га Г л и б и н а , м О б ’є м , т и с . м 3 м а к с и - м а л ь н а с е р е д н я 1 0 С т а в р ус л о в о го т и п у ; п е р ш и й у к а с к а д і 1 9 6 0 -т і р р . Б у д ів н и ц т в о к а с к а д у п р и з а к л а д а н н і п а р к у У з а х ід н ій б а л ц і, м іж м а с и в о м Я к ів - ч а н с ь к о го л іс у т а д іл я н к о ю « У к р а їн - с ь к а д іб р о в а » , п о р я д і з с и р ін га р іє м 1 3 6 ,5 7 0 ,3 5 1 ,4 0 0 ,7 5 2 ,6 3 1 1 С та в -к о п ан к а; р о зт аш о - в ан и й м іж п ер ш и м та д р у ги м с та в к ам и к ас - к ад у К ін ец ь Х ІХ — п о ч ат о к Х Х с т. З ч ас у і с н у в ан н я д а ч і М .В . С к л і ф о с о в с ь - к о го У за х ід н ій б а л ц і, м іж д а ч н и м м а - с и в о м і с е л и щ е м Т е р н о в щ и н а , н а п ів д е н н о -з а х ід н ій м е ж і п а р к у 1 2 9 ,9 3 0 ,2 1 0 ,4 3 0 ,2 1 0 ,4 5 1 2 С т а в р ус л о в о го т и п у ; д р у ги й у к а с к а д і 1 9 6 0 -т і р р . Б у д ів н и ц т в о к а с к а д у п р и за к л а д а н н і п а р к у У з а х ід н ій б а л ц і п е р е д з л и т т я м ї ї з п ів д е н н о ю , м іж д а ч н и м м а с и в о м і с е л и щ е м Т е р н о в щ и н а , н а п ів д е н н о - за х ід н ій м е ж і п а р к у 1 2 7 ,8 6 0 ,9 4 1 ,8 6 1 ,1 0 1 0 ,8 9 1 3 С т а в р ус л о в о го т и п у ; т р е т ій у к а с к а д і У м іс ц і зл и т т я з а х ід н о ї т а п ів д е н н о ї б а л о к , м іж д іл я н к о ю « Р о с ій с ь к и й л іс » і г а л я в и н о ю п о с т ій н о го ц в іт ін - н я 9 8 ,9 8 1 ,9 5 2 ,3 0 1 ,2 9 2 5 ,0 0 1 4 С т а в р ус л о в о го т и п у ; ч е т в е р т и й у к а с к а д і У м іс ц і зл и т т я з а х ід н о ї, п ів д е н н о ї т а п ів н іч н о ї б а л о к , м іж г а л я в и н о ю п о - с т ій н о го ц в іт ін н я , д іл я н к о ю « Р о с ій - с ь к и й л іс » і с х ід н о ю д о л и н о ю 9 5 ,4 4 2 ,3 0 2 ,4 4 1 ,4 8 3 4 ,0 0 7 1 С ам о ст ій н о сф о р м о в а- н и й с т а в р ус л о в о го т и - п у ; з’ є д н у є т ь с я з і с т а - в о м № 1 3 С е р е д и н а Х Х с т. З а га ч е н н я в о д о т о к у п р и с п о р у д ж е н н і а в т о ш л я х у п о д н у п ів д е н н о ї б а л к и У п ів д е н н ій б а л ц і н а о к о л и ц я х п а р - к у, п о р я д і з с е л и щ е м Т е р н о в щ и н а 1 2 5 ,9 0 0 ,1 1 0 ,5 0 0 ,2 6 0 ,2 9 П р и м іт к а . Н П Р — н о р м а л ь н и й п ід п е р т и й р ів е н ь . 39ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 Фіторізноманіття водойм Полтавського міського парку У західній балці бере початок основний кас- кад із чотирьох ставків, створений на початку 1960-х рр. при закладанні парку. На головній вісі каскаду між першим і другим його ставка- ми розташований невеликий ставок-ко пан ка, який залишився від дачної садиби М.В. Склі- фосовського (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). У південній балці при злитті її із західною внаслідок загачування водо току греблею при насипанні автошляху (ймовірно, за кілька ро- ків до розбудови парку) утворився ставок, який сполучається з передостаннім ставом ос- нов ного каскаду. Ставки по берегах обсаджені вербами і тополями [2, 9], у нижніх частинах закріплені греблями. Прибережні захисні сму- ги не виділені, знаками не відмічені. Основні характеристики водойм Полтав- ського міського парку узагальнено в табл. 1. Номери ставків наведено згідно з реєстром водних об’єктів м. Полтава [4]. Морфомет- ричні показники подано за матеріалами пас- портизації водойм парку, проведеної облас- ним управлінням водного господарства «Пол- тававодгосп» протягом 2007–2010 рр. Флору водойм ми розглядали як сукупність усіх рослин у межах акваторії (за винятком де- ревних та чагарникових) включно з ділянками узбережжя, які зазнають тимчасового затоп лен- ня. Екологічну диференціацію флори водойм здійснювали за системою В.Г. Папченкова [7]. У складі флори водойм нами виділене гігрогело- гідрофільне ядро на основі екотипів гідрофітів, гелофітів, гігрогелофітів і гігрофітів, яке найпов- ніше охоплює всю сукупність видів перезволо- жених екотопів, що типово фор мують водні та прибережно-водні угруповання. Схильність видів до синантропізації вста- новлювали за списком В.В. Протопопової [8]. Назви таксонів вищих рослин наведено за [12]. Схема розташування водойм на території Полтавського міського парку 40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 О.В. Клепець Результати та обговорення У флорі досліджених водойм виявлено 98 ви- дів вищих судинних рослин із 74 родів, 38 ро- дин, 29 порядків, 3 класів та 2 відділів. До гід- рофітів належать 9 видів (9,2 % усієї флори водойм), до гелофітів — 7 (7,1 %), до гігроге- лофітів — 11 (11,2 %), до гігрофітів — 30 видів (30,6 %), до екотипу, що об’єднує гігромезо- фіти та мезофіти, — 41 вид (41,9 %). Дані щодо флори трав’янистих макрофітів на рівні гігрогелогідрофільного її ядра в окре- мих ставках наведено в табл. 2. Найбільш залежними від хімічних і фізич- них властивостей водного середовища, а від- так його безпосередніми індикаторами ви- ступають види рослин, які протягом усього життєвого циклу потребують контакту своїх вегетативних органів з водною фазою, тобто представники екологічного типу гідрофітів, або справжніх водних рослин: Ceratophyllum demersum, Batrachium trichophyllum, Hydrocharis morsus-ranae, Lemna minor, L. trisulca, Myriophyl- lum spicatum, Potamogeton crispus, P. pectinatus, Spirodela polyrrhiza. Всі вони є індикаторами малопроточних евтрофних вод [5]. Свідчен- ням надмірного евтрофування водойм може бути розвиток у більшості з них деяких ниж- чих макрофітів з відділу Chlorophyta [11]: особ- ливо масово у ставках № 10 та № 14 вегетують нитчасті водорості (Oedogonium sp.), у ставку № 13 — Enteromorpha intestinalis Link. Поряд з гідрофітами основу водної флори формують гелофіти (повітряно-водні росли- ни), які на досліджених водоймах представле- ні переважно Phragmites au st ralis, Typha angusti- folia, T. latifolia, Alisma plantago-aquatica з незнач- ною участю (на 1-2 ставках) Glyceria maxima, Scirpus lacus t ris, Sparganium erectum. Дещо більшим видовим різноманіттям від- різняється флора гігрогелофітів (рослин зони урізу води), репрезентована Lythrum salicaria, Sium latifolium, S. sisaroideum, Veronica anagal- lis-aquatica, Iris pseudacorus, Bolboschoenus ma- ritimus, Carex acutiformis, Agrostis stolonifera, Ca- tabrosa aquatica, Acorus calamus, Rumex hydrola- pathum. Міс цезростання гігрогелофітів най- частіше при урочені до смуг періодичного затоплення в умовах досить виражених се- зонних та річних коливань рівня води, забо- лочених ділянок у місцях контакту ставкових акваторій з водотоком тощо. Таким чином, у складі флори водойм ден- дропарку частка власне водної флори (сукуп- ність гідрофітів, гелофітів та гігрогелофітів) становить лише 27,5 %, решта видів — це бе- регові (навколоводні) рослини, здатні захо- дити у воду (гігрофіти, гігромезо- та мезофі- ти). Одним з пояснень такої нетипової про- порції, на нашу думку, може бути посилення ролі гетерогенних умов екотонної зони у фор- муванні фіторізноманіття водної екосистеми невеликих штучних водойм, водне середови- ще яких є більш гомогенним (малий об’єм во- ди, простий рельєф дна, незначний перепад глибин) і часто менш сприятливим за гідро- логічним та гідрохімічним режимом (сезон- ні коливання рівня води, високий рівень за- б руднення при низькому водообміні). Найтиповішими видами флори досліджених водойм (частота трапляння понад 80 %) є гідро- фіти Ceratophyllum demersum і Lemna minor, ге ло- фіт Phragmites australis, гігрогелофіти Lyth rum salicaria та Agrostis stolonifera, гігрофіти Lycopus europaeus і Bidens frondosa. Нитчасті водорості є типовими для всіх чотирьох водойм основного каскаду, де наявні оптимальні глибини. Антропогенне порушення навколоводного простору у парку (через витоптування, вла- штування вогнищ та смітників, випас худоби, викошування) збільшує участь синантропного комплексу у флорі водойм (39 видів місцевого та 10 видів чужорідного походження, у тому числі 3 види ергазіофітів (Impatiens glandulife- ra, Echinocystis lobata, Solidago canadensis)). Де- які гігрофільні адвенти (кенофіти Bidens fron- dosa, Impatiens glandulifera, Echinocystis lobata) успішно натуралізувалися у складі прибереж- но-вод них ценозів і здатні формувати потужні монотипові зарості. Виявлено поодинокі міс- цезростання археофітів Acorus calamus та Echi- nochloa crusgalli. Про рудералізацію рослинного покриву узбережжя свідчить широке розпо- всюдження мезофільних бу р’янів, як інвазив- них (кенофіти Ambrosia artemisifolia, Iva xanthii- 41ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 Фіторізноманіття водойм Полтавського міського парку Таблиця 2. Гігрогелогідрофільне ядро флори водойм Полтавського міського парку № Вид Eкотип Став № 10 № 11 № 12 № 13 № 14 № 71 1 Ceratophyllum demersum L. І + – + + + + 2 Batrachium trichophyllum (Chaix) Bosch І – – – – + – 3 Ranunculus repens L. IV + – + – – – 4 R. sceleratus L. IV + – + – – – 5 Myosoton aquaticum (L.) Moench IV + – – – – + 6 Persicaria hydropiper (L.) Delarbre IV + – – – – + 7 P. lapathifolia (L.) Delarbre IV + – – – – – 8 P. maculosa S.F. Gray IV + + – – – + 9 Rumex hydrolapathum Huds. III – – – – + – 10 Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & Gray ІV – – – – – + 11 Rorippa palustris (L.) Besser ІV – – – – + – 12 Lysimachia nummularia L. IV – + – – – – 13 Lythrum salicaria L. III + + – + + + 14 Epilobium hirsutum L. IV + – – – – – 15 E. parviflorum Schreb. IV + + – + – – 16 Myriophyllum spicatum L. I + – – – – – 17 Impatiens glandulifera Royle IV + + + – – + 18 Archangelica officinalis Hoffm. IV – – + – – – 19 Sium latifolium L. III – + – – – – 20 S. sisaroideum DC. III – + + – – – 21 Galium palustre L. IV – – – – – + 22 Solanum dulcamara L. IV + – – – + – 23 Veronica anagallis-aquatica L. III + – – – – – 24 Lycopus europaeus L. IV + + + + + + 25 Bidens cernua L. IV + – – + + + 26 B. frondosa L. IV + + + + + + 27 B. tripartita L. IV – – – – – + 28 Eupatorium cannabinum L. IV + + – – – – 29 Sonchus palustris L. IV + – – + + + 30 Alisma plantago-aquatica L. ІІ + – – – + + 31 Hydrocharis morsus-ranae L. І + – + – – – 32 Potamogeton crispus L. І + – + – – – 33 P. pectinatus L. І + – + – – – 34 Iris pseudacorus L. ІІІ – – + – – – 35 Juncus articulatus L. IV + – – – – – 36 J. compressus Jacq. IV + – + – + – 37 J. effusus L. IV + – – – – – 38 Bolboschoenus maritimus (L.) Palla IІІ – – + – – + 39 Carex acutiformis Ehrh. ІІІ – + – – – – 40 C. otrubae Podp. IV + – + + + – 41 С. pseudocyperus L. ІV + – – – – – 42 Scirpus lacustris L. ІІ – – – – – + 43 S. sylvaticus L. IV + + + – – + 44 Alopecurus arundinaceus Poir. IV – – – – – + 45 Agrostis stolonifera L. ІІІ + + + + + + 46 Catabrosa aquatica (L.) P. Beauv. III – – – – – + 47 Echinochloa crusgalli (L.) P. Beauv. ІV – – + – – – 42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 О.В. Клепець folia, Phalacroloma annuum, Solidago canadensis, Xanthium albinum), так і аборигенних (Arctium lappa, Cirsium setosum, Plantago major, Polygo num aviculare, Taraxacum officinale, Urtica dioica тощо). Особливо високою є участь синантропних ви- дів у флорі ставків № 11, 12 та 71, які межують з приватною забудовою (на відстані 15–30 м від урізу води). Отже, антропогенний вплив на водне се- редовище та навколоводний простір водойм Полтавського міського парку зумовлює змен- шення в їх флорі кількості видів власне водної флори і зростання частки синантропних еле- ментів широкого екологічного спектру. Подібно до флористичного ценотичний склад водних екосистем парку в цілому не відрізня- ється високим різноманіттям, але є специфіч- ним для кожної з водойм, що пояснюється насамперед особливостями їх морфометрії та гідрологічного режиму, який за лежить від ста- ну гідротехнічних споруд. Невеликі глибини ставків, а також достатня про зорість води спри- яють майже повному заростанню їх акваторій, цей процес інтенсифікується в умовах вира- женої антропогенної евтрофікації. Став № 10, верхній у каскаді, у зв’язку із порушенням цілісності водоскидної споруди, має нижчий майже на 2 м порівняно з проек- тованим рівень води та відповідно меншу на 0,52 га площу акваторії. Це дало змогу уник- нути значного підтоплення паркових наса- джень на площі 0,21 га по правому берегу та у верхів’ї ставка. Водночас зниження рівня спри- чинило інтенсивне заростання і замулення водойми, зниження її рекреаційної привабли- вості. Так, на обсохлих ділянках у місці входу струмка у ставкове ложе сформувалися розрі- джені угруповання Phragmites australis болот- ного типу за участю одиничних екземплярів Typha latifolia, Scirpus silvaticus, Agrostis stoloni- fera, Calamagrostis epigeos, Carex otrubae, Eupa- torium cannabinum, Impatiens glandulifera, видів гігрофільного різно тра в’я. До ділянок літоралі, які тимчасово обсиха- ють по периметру ставка, приурочені угру- повання Agrostis stolonifera, які утво рюють щіль- ний бордюр завширшки 1–3 м. Вони склада- ються з поодиноких екземплярів Sparganium erectum, Typha latifolia, Alis ma plantago-aquatica, Carex otrubae, видів гігрофільного різнотрав’я, 48 Glyceria maxima (C. Hartm.) Holmberg ІІ – – – – + – 49 G. notata Chevall. IV – – – – + – 50 Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. ІІ + – + + + + 51 Acorus calamus L. ІІІ – – – + – – 52 Lemna minor L. І + + + + – + 53 L. trisulca L. І – + – – – – 54 Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid. І – – + – – + 55 Sparganium erectum L. ІІ – + – – – + 56 Typha angustifolia L. ІІ – + + + + – 57 T. latifolia L. ІІ + + + – – + Ус ь о г о 33 18 23 13 18 25 Гідрофітів 9 6 2 6 2 2 3 Гелофітів 7 3 3 3 2 4 4 Гігрогелофітів 11 3 5 4 3 3 4 Гігрофітів 29 21 8 10 6 9 14 Примітка. Екотипи рослин: І — гідрофіти; ІІ — гелофіти; ІІІ — гігрогелофіти; IV — гігрофіти. Закінчення табл. 2 № Вид Eкотип Став № 10 № 11 № 12 № 13 № 14 № 71 43ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 Фіторізноманіття водойм Полтавського міського парку а при розрідженні — з купини Carex pseudocy- perus, куртин видів родів Juncus, Persicaria, Bi- dens тощо. Основну площу акваторії ставу займає за- нурена рослинність з однотипних угруповань Ce ratophyllum demersum + Myrio phyllum spica- tum, подекуди — з незначними включеннями Po ta mo geton pectinatus, які утворюють добре помітний з поверхні води суцільний підвод- ний килим. По периферії відкритого водного дзеркала кон цент руються залишки нитчастих водоростей. На по чатку вегетаційного сезону досить рясно формуються синузії Potamogeton crispus. У 2013 р. на ставку № 10 розпочато ком- плекс заходів з підвищення рівня води та до- ведення площі водного дзеркала до 0,47 га (роз чищення русла струмка, ремонт водоскид- ної споруди) згідно з відкоригованою техніч- ною документацією. На початку вегетаційно- го сезону по периферії збільшеної акваторії ставу відзначено поодинокі особини Hydro- charis morsus-ranae. Став № 11 (копанка) розташований на під- топлюваній ґрунтовими водами ділянці дни- ща західної балки, верхня частина його не має чітких обрисів і поступово переходить у вологі луки з угрупованнями на основі Scirpus sylvaticus, Geranium prаtense, Equisetum arvense за участю Agrostis sto lonifera, Сarex acuta, Carex otrubae, Sium latifolium, Sium sisaroideum, Lysi- machia nu mullaria, Eupatorium cannabinum, Bi- dens frondosa, а також Impatiens glandulifera, So - lidago canadensis. Уздовж підвищеної (20–30 см), чіткіше ок- ресленої частини берега розташований вузь- кий розріджений бордюр із Сarex acutiformis, у кулісах якого трапляються за рості Tussilago farfara. Ближче до невеликої земляної греблі у нижній частині ставу вузьку уривчасту смугу (0,3 × 10 м) формує угруповання Typha angus- tifolia з домішкою T. latifolia, Scirpus sylvaticus, Sparganium erec tum, Lythrum salicaria, Bidens fron- dosa, Рersicaria maculosa, Epilobi um parviflorum. Акваторія вкрита справжньою водною рос- линністю (асоціація Lemna minor–Lemna tri- sul ca). У ставок потрапляють сухі гілки дерев, що спричиняє формування невеликих спла- вин з гігрофільного різнотрав’я. Став № 12, другий в основному каскаді, у верхній частині також має заболочену ділянку внаслідок входження у ложе струмка. Тут від заплави струмка у напрямку акваторії сфор- мувалися розріджені очеретяні зарості бо- лотного типу, по периферії ближче до берега облямовані куртинами гігрофільного різ но- трав’я із Lycopus europaeus, Bidens frondosa, Si- um sisaroideum, Archangelica officinalis, Impatiens glandulifera. Уздовж лівого і частково правого берега ставка розташовані вузькі смуги із щільних угруповань очерету озерного типу, поширені до глибини 70–100 см, які включають по- одинокі особини Typha latifolia, T. angusti folia. По краю цих заростей з боку узбережжя тра- пляються фрагменти асоціації Agrostis sto lo- nifera + Scirpus sylvaticus. На невеликій ділянці лівого берега, не зайнятій по віт ряно-водною рослинністю, вздовж урізу води зростають окремі куртини гігрогелофітів Iris pseudacorus та Bolboschoenus maritimus. Від заростей гело- фітів вільною є найглибша пригреблева час- тина ставу. Характерною ознакою цієї водойми є фор- мування вздовж майже всього перимет ру аква- торії широкого (1–3 (5) м) поясу вільнопла- ваючої на поверхні води рослинності на осно- ві асоціації Hydrocharis morsus- ranae + Lemna minor + Spirodela poly rrhi za−Ceratophyllum de- mersum. Централь ну частину акваторії ставу займають асоціації Ceratophyllum demersum, у яких можлива невелика участь нитчастих во- доростей. У першій половині літа до 60 % по- верхні води зайнято моновидовими угрупо- ваннями асоціації Potamogeton crispus. На по- чатку сезону 2013 р. відзначено помітне «цві- тіння» води внаслідок масового розмноження мік роскопічних водоростей. Став № 13, передостанній у каскаді, за від- носно великих показників площі та глибини, відрізняється найбіднішим флористичним скла- дом у зв’язку з монотиповістю більшості його угруповань. Лише у верхній частині на знач- ній площі формуються очеретяні угруповання 44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 О.В. Клепець болотного типу, допов нені Agrostis stolonifera, Lythrum salicaria, Lycopus europaeus, Bidens frondosa, B. cernua, Carex vulpina, Calystegia se- pium. У нижній пригреблевій частині, нав- паки, вузь кі смуги до глибини 150 см утворю- ють дуже щільні очеретяні угруповання озер- ного типу. До середини літа майже вся поверхня ак- ваторії, за винятком центральної частини, вкривається вільноплаваючою рослинністю на ос нові асоціацій Lemna minor. Занурена рос лин ність представлена переважно угру- пованнями Ceratophyllum demersum зі знач- ною часткою нитчастих водоростей. На при- бережних ділянках — масові скупчення Ente- romorpha intestinalis. Став № 14, останній в основному каскаді і найбільший за площею водного дзеркала та об’ємом води, відрізняється від поперед ньої водойми дещо вищим різноманіттям видів і угруповань. Верхня частина зайнята асоціаці- ями Phragmites australis болотного типу, фло- ристично майже аналогічними до таких у ставку № 13. Вузькі уривчасті смуги по пери- метру формує очерет озерного типу, подекуди доповнений куртинами Typha angustifolia, Gly- ceria maxima та Alisma plantago-aquatica. Вздовж незарослих гелофітами низьких ділянок бере- га формуються угруповання Agrostis stolonifera з незнач ною участю Glyceria notata. Характерною ознакою цього ставка є суттє- ве переважання серед зануреної рослинності (за площею та біомасою) нитчастих водорос- тей, які разом з Ceratophyllum demersum займа- ють майже все дно водойми, а відмираючи, ви- ринають на поверхню і вкривають до 60 % пло- щі водного дзеркала. Після несанкціонованого браконьєрського спуску води влітку 2012 р. ставок було рекон- струйовано, рівень води в ньому відновлено. Очевидно, у зв’язку з різким коливанням рівня води на початку вегетаційного сезону 2013 р. виникли сприятливі умови для формування на мілководдях піонерних угруповань Batra- chium trichophyllum. Став № 71, який являє собою розширену ділянку загаченого струмка південної балки, має найменшу площу, але відрізняється різ- номанітним складом флори та рослин ності. Вздовж берега ближче до входу струмка фор- муються смуги асоціації Scirpus sylvaticus за участю Geranium pratense, Sonchus palustris, Bi- dens cernua, B. frondosa, Lycopus europaeus, Per- sicaria hydro pi per, які у напрямку до акваторії поступово змінюються асоціаціями Spargani- um erectum з домішками Agrostis stolonifera та Ly th- rum salicaria. У пригреблевій частині ставу смугою до 1,0–1,5 м завширшки представлені гелофіти. Основу його складають угруповання Typha latifolia за участю Phragmites australis, Scirpus la custris, Sparganium erectum, Alis ma plantago- aq uatica, Bolbosсhoenus maritimus, Agrostis stolo- nifera, по передньому краю яких уздовж урізу води розвиваються зарості гігрофільного різ- но трав’я (Bidens cernua, B. frondosa, B. triparti- ta, Lycopus eu ropaeus, Persicaria hydropiper, P. ma- culosa, Im patiens glandulifera, Tussilago farfara тощо). Основна частина акваторії ставу зай нята угрупованнями асоціації Lemna minor + Cerato- phyllum demersum. На початку вегетаційного се- зону 2013 р. у надводному ярусі відзначено пов не домінування Spirodela polyrrhiza, що може свідчити про посилення антропогенного евтрофування води [5]. Висновки Основними чинниками, які визначають роз- виток рослинного покриву ставків на території Полтавського міського парку, є забруднення вод, процеси замулення і заболочення во- дойм, коливання рівня води (сезонне та ава- рійне), антропопресія на рослинний покрив навколоводного простору. Для мак рофітної рослинності досліджених водойм характер- ним є відносно невелика різноманітність ви- дів водної флори та їх угруповань, обмежений склад домінантних видів у межах різних еко- логічних груп (гелофітна рослинність пред- ставлена переважно ценозами Phragmites aust- ralis, рослинність, яка вільно плаває на по- верхні води, — угрупованнями Lemna minor, занурена рослинність — ценозами Ceratophyl- lum demersum), повна відсутність угруповань 45ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 Фіторізноманіття водойм Полтавського міського парку прикріп лених гідрофітів з плаваючими лист- ками, слабка представленість це нозів низь- котравних гелофітів, посилення ценотичної активності нитчастих водоростей, однома- нітність просторового розподілу рослинності у водой мах, непропорційність площ і пору- шення зонального розподілу окремих ярусів, надмірне заростання акваторій. Оскільки ставки як штучні екосистеми не- здатні до відновлення порушеної рівноваги і потребують регулюючого втручання людини, рекомендуємо вжити низку заходів щодо оп- тимізації стану досліджених водойм: боротьба із засміченням, реконструкція гідроспоруд, за- борона скидання комунальних і промислових вод, протидія трансформації водоохоронних зон, впровадження нормативів рекреаційного навантаження та облаштування зон відпочин- ку, контроль за поширенням карантинних бур’янів, підбір і культивування видів водної флори з високими декоративними та водо- очисними якостями, коригування площ заро с- тання, формування композицій з угруповань вищої водної рослинності. Перспективним є дослідження динаміки заростання водойм в умовах антропогенного впливу та оцінка екологічного стану їх еко- систем за різними групами гідробіонтів. 1. Байрак О.М., Проскурня М.І., Стецюк Н.О. та ін. Еталони природи Полтавщини. Розповіді про заповід ні території. — Полтава: Верстка, 2003. — 212 с. 2. Байрак О.М., Самородов В.М., Панасенко Т.В. Пар- ки Полтавщини: історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвит ку. — Полтава: Верстка, 2007. — С. 160–163. 3. Байрак О.М., Яценко Я.Я., Халімон О.В. Історична та науково-освітня цінність Полтавського місько- го парку-пам’ятки садово-паркового мистецт ва // Сучасні проблеми інтродукції рослин та збереження біорізноманіття. Мат-ли міжнар. наук. конф., при- свяченої 125-річчю Ботан. саду Чернівец. нац. ун-ту ім. Юрія Федьковича. — Чернівці, 2002. — С. 7–9. 4. Голік Ю.С., Ілляш О.Є., Локошко А.Д. та ін. Екологія міста Полтави: Аналіз виконання комплексної програми охорони навколишнього середовища м. Полтави на 2001–2005 роки «Екологія-2005». — Полтава: Полтавський літератор, 2005. — С. 133–135. 5. Дубына Д.В., Гейны С., Гроудова З. и др. Мак ро- фиты-индикаторы изменений природной среды. — К.: Наук. думка, 1993. — 435 с. 6. Кушнір Л.Л., Кушнір Л.М., Яценко Я.Я. Полтавський міський парк: сучасність і проблеми // Зб. наук. пр. Полтав. держ. пед. ін-ту ім. В.Г. Короленка. Екологія. Біол. науки. — 1999. — Вип. 1. — С. 106–111. 7. Папченков В.Г. О классификации растений водо- емов и водотоков // Гидроботаника: методология, методы: Материалы Школы по гидроботанике (п. Борок, 8–12 апреля 2003 г.). — Рыбинск: Ры- бинский Дом печати, 2003. — С. 23–26. 8. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. — К.: Наук. думка, 1991. — 204 с. 9. Стецюк Н.О. Полтавський міський парк // Стежи- нами заповідних парків Полтавщини. Екскурс в іс- торію та сьогодення / За ред. О.М. Байрак. — Пол- тава: Верстка, 2009. — С. 85–101. 10. Халимон О.В. Вплив рекреаційного навантажен- ня на видовий склад дендрофлори Полтавського місь кого парку // Полтавський краєзнавчий му- зей: Зб. наук. ст. 2001–2003 рр. Маловідомі сторін- ки історії, музеєзнавства, охорона пам’яток. — Полтава: Дивосвіт, 2005. — С. 419–438. 11. Экосистемы в критических состояниях / Под ред. Ю.Г. Пузаченко. — М.: Наука, 1989. — 155 с. 12. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine: a nomenclatural cheklist / Ed. S.L. Mo- syakin. — Kiev, 1999. — 345 p. Рекомендував до друку П.А. Мороз 46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2014, № 1 О.В. Клепець Е.В. Клепец Институт гидробиологии НАН Украины, Украина, г. Киев ФИТОРАЗНООБРАЗИЕ ВОДОЕМОВ ПОЛТАВСКОГО ГОРОДСКОГО ПАРКА Приведена характеристика фитобиоты шести прудов на территории Полтавского городского парка. Про- анализированы условия формирования и ос нов ные особенности растительного покрова исследованных водоемов, выделены наиболее типичные виды и со- общества макрофитов. Даны рекомендации относи- тельно оптимизации состояния водных экосистем парка. Ключевые слова: Полтава, городской парк, водоемы, фиторазнообразие. O.V. Klepets Institute of Hydrobiology, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv THE PHYTODIVERSITY OF THE POLTAVA URBAN PARK’S WATER BODIES The phytobiota’s characteristics of six ponds, situated on the territory of the Poltava urban park, are given. The conditions of forming and the main peculiarities of vege- tational cover of studied water bodies are analysed. The most typical species and communities of macrophytes are picked out. The recommendations to optimize the hydro- ecosystems of the Poltava urban park are proposed. Key words: Poltava, the urban park, water bodies, phyto- diversity.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-263
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:41:01Z
publishDate	2014
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/0f/c48c0088a8769b27dde282456132770f.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2632019-11-24T22:50:02Z The phytodiversity of the Poltava urban park's water bodies Фіторізноманіття водойм полтавського міського парку Klepets, O.V. The phytobiota’s characteristics of six ponds, situated on the territory of the Poltava urban park, are given. The conditions of forming and the main peculiarities of vegetational cover of studied water bodies are analysed. The most typical species and communities of macrophytes are picked out. The recommendations to optimize the hydroecosystems of the Poltava urban park are proposed. Наведено характеристику фітобіоти шести ставків на території Полтавського міського парку. Проаналізовано умови формування та основні особливості рослинного покриву досліджених водойм, виділено найтиповіші види й угруповання макрофітів. Подано рекомендації щодо оптимізації стану водних екосистем парку. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2014-05-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/263 10.5281/zenodo.1493279 Plant Introduction; Vol 61 (2014); 37-46 Інтродукція Рослин; Том 61 (2014); 37-46 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377731 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/263/250 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Klepets, O.V. Фіторізноманіття водойм полтавського міського парку
title	Фіторізноманіття водойм полтавського міського парку
title_alt	The phytodiversity of the Poltava urban park's water bodies
title_full	Фіторізноманіття водойм полтавського міського парку
title_fullStr	Фіторізноманіття водойм полтавського міського парку
title_full_unstemmed	Фіторізноманіття водойм полтавського міського парку
title_short	Фіторізноманіття водойм полтавського міського парку
title_sort	фіторізноманіття водойм полтавського міського парку
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/263
work_keys_str_mv	AT klepetsov thephytodiversityofthepoltavaurbanparkswaterbodies AT klepetsov fítoríznomaníttâvodojmpoltavsʹkogomísʹkogoparku AT klepetsov phytodiversityofthepoltavaurbanparkswaterbodies

Фіторізноманіття водойм полтавського міського парку

Institution

Ähnliche Einträge