Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
The data on creation, modern state and development of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine are presented. The basic scientific achievements of last years in the field of plants conservation, introduction, breeding, landscape construction, allelopathy, medical botany, bioindi...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2013
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/277 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121832941682688 |
|---|---|
| author | Zaimenko, N.V. Cherevchenko, T.M. Gaponenko, M.B. Smilyanets, N.M. |
| author_facet | Zaimenko, N.V. Cherevchenko, T.M. Gaponenko, M.B. Smilyanets, N.M. |
| author_sort | Zaimenko, N.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:11:41Z |
| description | The data on creation, modern state and development of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine are presented. The basic scientific achievements of last years in the field of plants conservation, introduction, breeding, landscape construction, allelopathy, medical botany, bioindication and biotechnology are elucidated. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1627629 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:41:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
УДК [712.253:58]:061.62(477-25)"312"
Н.В. ЗАІМЕНКО, Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, М.Б. ГАПОНЕНКО, Н.М. СМІЛЯНЕЦЬ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У НАЦІОНАЛЬНОМУ
БОТАНІЧНОМУ САДУ ім. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Наведено відомості щодо історії створення, сучасного стану та розвитку Національного ботанічного са ду
ім. М.М. Гришка НАН України. Висвітлено основні наукові досягнення останніх років у галузі охорони рослин,
інтродукції, селекції, ландшафтного будівництва, алелопатії, медичної ботаніки, біоіндикації та біотехнології.
Ключові слова: Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка, історія, наукові дослідження.
© Н.В. ЗАІМЕНКО, Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО,
М.Б. ГАПОНЕНКО, Н.М. СМІЛЯНЕЦЬ, 2013
28 листопада 2013 р. виповнюється 95 років від
дня заснування Національної академії наук
України. Історія Національного ботанічного
саду ім. М.М. Гришка (НБС) тісно по в’язана зі
славетною історією НАН України, оскільки з
часу його створення Академія постійно опіку-
валася Садом. Сама ідея заснування Ботаніч-
ного саду зародилася восени 1918 р., коли було
створено Українську академію наук (УАН).
Серед її установ значився і Ботанічний сад.
Наукові основи створення Ботанічного саду
були розроблені всесвітньо відомим флорис-
том, мандрівником і знавцем ботанічних садів
світу, одним з президентів УАН — В.І. Лип-
ським. Саме він обґрунтував ідею створення
академічного Ботанічного саду, накреслив
його структуру і напрями діяльності, розробив
детальний план будівництва. За рекоменда-
цією першого президента УАН В.І. Вернад-
ського 30 грудня 1918 р. В.І. Липського було об-
рано директором майбутнього академічного
Ботанічного саду у Києві. За його задумом
майбутній Сад за свої ми розмірами, місцем
розташування, рівнем наукових досліджень
мав бути одним з найкращих у світі.
У червні 1919 р. Академія наук отримала
мандат на 1000 десятин Голосіївського лісу для
створення Ботанічного саду, але потім, як пи-
сав В.І. Липський, «Голосіївський ліс вислиз-
нув з рук Академії». Спричинили це громадян-
ська війна, розруха в Україні. Питання щодо
будівництва Саду залишилося відкритим.
У 1930 р. під керівництвом директора Ін-
ституту ботаніки О.В. Фоміна було розроб ле но
проект щодо будівництва академічного саду.
22 вересня 1935 р. постановою № 1220
Ради народних комісарів УРСР Академія
наук нарешті отримала ділянку землі пло-
щею 117 га на мальовничих пагорбах в іс-
торичній частині Києва, відомій під назвою
«Звіринець». Сад почав існувати як підроз-
діл Інституту ботаніки АН УРСР. Виділено
кошти для першочергових робіт, адже на цій
території були розташовані 212 приватних
будинків та 5 установ. У довоєнні роки роз-
почалися роботи з вирощування посадково-
го матеріалу, а на площі 45 га розмістилася
експериментальна база Інституту ботаніки —
відділи хімічної фізіології (завідувач —
В.І. Любименко), загальної фізіології (за ві-
дувач — М.Г. Холодний), генетики і селекції
(завідувач — А.О. Сапєгін).
4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
Н.В. Заіменко, Т.М. Черевченко, М.Б. Гапоненко, Н.М. Смілянець
У довоєнні роки колекційні фонди налі-
чували близько 1050 видів рослин відкри-
того ґрунту та близько 1000 оранжерейних
рослин. Однак під час окупації Києва ні-
мець ко-фашистськими військами (1941–
1943) колекції рослин було майже втраче-
но. Будівництво Ботанічного саду віднови-
лося в березні 1944 р., коли Уряд України
прийняв Постанову «Про відновлення бу-
дівництва і наукової роботи Центрального
республіканського ботанічного саду АН
УРСР в м. Києві», а в липні того ж року він
став самостійною установою в системі Ака-
демії наук УРСР. В архітектурно-плану-
валь ному завданні, затвердженому Радою
Міністрів УРСР у 1955 р., площа Ботаніч-
ного саду становила 200 га і включала те-
риторію Видубицького монастиря та Виду-
бицького озера.
У 1967 р. Ботанічний сад одержав статус
академічного науково-дослідного інституту.
У 1983 р. згідно з постановою Ради Міністрів
УРСР його віднесено до об’єктів природно-
заповідного фонду, а відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України в 1992 р. затвер-
джено як об’єкт природно-заповідного фон-
ду загальнодержавного значення, що охоро-
няється як національне надбання держави. У
1991 р. постановою Кабінету Міністрів Украї-
ни йому присвоєно ім’я академіка М.М. Гриш-
ка. Указом Президента України в 1999 р.
Саду надано статус націо нального і відтоді
він іменується Національним ботанічним са-
дом імені М.М. Гришка НАН України. За роки
свого існування НБС став одним із провідних
ботанічних садів світу, співробітники якого
працюють над вирішенням актуальних нау-
кових питань у галузі інтродукції, аклімати-
зації та селекції рослин, охорони природи.
Нині в НБС працюють 168 науковців, з
них 14 докторів та 71 кандидат наук, сфор-
мовано наукові школи, зокрема, інтродукції
та селекції рослин (засновник — академік
АН УРСР М.М. Гришко), хімічної взаємодії
рослин — алелопатії (засновник — акаде-
мік АН України А.М. Гродзинський), збере-
ження біологічного різноманіття — орхідо-
логії (засновник — чл.-кор. НАН України
Т.М. Черевченко).
НБС — це музей живих рослин, де на
площі понад 129 га розміщено одну з най-
багатших в Україні колекцію, яка налічує
близько 14 тис. видів, форм і сортів рослин,
завезених з різних континентів, флорис-
тичних царств, рослинно-кліматичних зон,
та репрезентує близько 220 родин та понад
1300 родів. Ці величезні колекції мають над-
звичайно важливе наукове та економічне
значення. Вони є базою для створення но-
вих культур та гібридів і подальшого роз-
витку селекційних досліджень.
За період з 1958 до 2013 р. науковцями
Саду створено 277 сортів рослин, які внесе-
но до Державного реєстру сортів рослин,
придатних для поширення в Україні, з них
48 сортів засвідчено патентами майнових
прав інтелектуальної власності.
Протягом останніх років ученими НБС
отримано оригінальні дані з фундаменталь-
них проблем інтродукції, акліматизації і се-
лекції рослин; збереження біологічної різ-
номанітності та охорони рослин ех situ та in
situ; біологічних основ паркознавства та озе-
ленення міст і сіл; збільшення видової різ-
номанітності культурфітоценозів; хімічної
взаємодії рослин; медичної ботаніки і ком-
плексного використання лікарських рослин;
біоіндикації та екологічного моніторингу за-
бруднення довкілля; біотехнології.
Відділ природної флори створено у 1944 р.
Головними напрямами наукової діяльності
відділу є інтродукція рослин, фітогеографія,
популяційна екологія та охорона флорис-
тичного різноманіття. Науковці відділу на
площі 52 га (40 % території саду) заклали
унікальні ботаніко-географічні ділянки, на
яких представлені флористичні комплекси з
різних куточків Земної кулі. Ці ділянки
сформовано за ботаніко-гео гра фіч ним прин-
ципом, що дало змогу представити рослини
окремих географічних зон України і СНД та
експозиції «Ліси рівнинної частини Украї-
ни», «Карпати», «Крим», «Степи України»,
«Кавказ», «Середня Азія», «Алтай та Захід-
5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка...
ний Сибір», «Далекий Схід». Експозиції не
лише дають уявлення про рослинний світ
цих регіонів, а й відтворюють типові рослин-
ні угруповання та ландшафти. Тут вирощу-
ють найхарактерніші ландшафтоутворюючі
види рослин (едифікатори і домінанти), ен-
деми та релікти, а також високодекоративні
й господарсько-цінні рослини.
Колекційний фонд відділу налічує близь-
ко 1160 видів із 115 родин. На ботаніко-
географічних ділянках та на ділянці «Рід-
кісні рослини флори України» представлено
112 видів, занесених до Червоної книги
України. Наявність великої кількості інтро-
дукційних популяцій, які за спектрами он-
тогенетичних станів не відрізняються від
ценопопуляцій рідкісних видів у природних
місцезростаннях, свідчить про ефективність
охорони флористичного різноманіття ex situ
шляхом моделювання ценопопуляцій у лісо-
вих та степових культурфітоценозах.
Відділ природної флори опікується гер-
барієм, започаткованим у 1948 р. професо-
ром С.С. Харкевичем, який нині налічує по-
над 155 тис. гербарних аркушів. Особли ві стю
гербарію є найбагатша в Україні колекція
рослин флори Кавказу та колекція рослин
на різних етапах онтогенезу.
Колекція насіння та плодів нараховує
близько 11 тис. зразків, в обмінному фонді
міститься майже 500 зразків. Одним з най-
важливіших напрямів роботи насіннєвої
лабораторії є створення систематизованих
колекцій. Вони становлять основу для мор-
фологічного, анатомічного та систематич-
ного вивчення насіння.
Відділ дендрології та паркознавства за-
сновано у 1944 р. Тривалий час його очолю-
вав видатний дендролог проф. Л.І. Рубцов.
Відділ має значні досягнення в інтродукції
та акліматизації деревних рослин в Україні.
Фахівці відділу розробили методи оптимі-
зації лісових культурфітоценозів шляхом
введення інтродуцентів, підготували пора-
йонний асортимент дерев і кущів для різних
ґрунтово-кліматичних зон України, вивчи-
ли культивовану дендрофлору всіх регіонів
нашої країни, розробили нау ково-практичні
підходи до реконструкції та будівництва но-
вих ботанічних садів.
У відділі триває вивчення старовинних
дендропарків і парків України та їх рослин-
ності, дослідження з паркової фітоценоло-
гії, зокрема тенденцій змін деревної рос-
линності, розробка шляхів відновлення
первинних насаджень. У результаті роз-
робки біологічних основ відновлення наса-
джень старовинних парків сформульовано
основні біоекологічні та фітоценотичні за-
сади паркознавства, обґрунтовано головні
напрями його подальшого розвитку. Це ста-
ло основою для викладання паркознавства
у вищих навчальних закладах, які готують
спеціалістів із зеленого будівництва та
ландшафтної архітектури.
Відділ опікується дендрарієм, де на площі
30 га представлено 1075 таксонів, серед них
665 видів, 12 різновидів, 24 гібриди та 375
культиварів і сортів дерев та кущів. Відділ
голонасінних презентують близько 160 так-
сонів, відділ покритонасінних — близько 850.
У дендрарії є ділянки «Голонасінні», «Бере-
зовий гай», «Букові», «Розові», «Сад маг но-
лій», «Сирінгарій» (сад бузку) та ін.
Відділ акліматизації плодових рослин
засновано у 1945 р. Основні зусилля нау-
ковців відділу сконцентровані на інтродук-
ції та селекції південних, малопоширених і
нових плодових культур, вивченні їх взає-
модії та післядії. Академік М.М. Гришко за-
початкував селекційний напрям у дослі-
дженнях з інтродукції рослин і особливо
підтримував роботи з інтродукції та аклі-
матизації персика, які проводив відомий
вчений-плодовод І.М. Шайтан. Селекціоне-
ри відділу створили близько 55 сортів пер-
сика, абрикоси, аличі, дерену справжнього,
актинідії та інших культур. Їх досягнення
відзначено преміями ім. Л.П. Симиренка та
В.Я. Юр’єва. Співробітники зібрали генофонд
плодових рослин, який налічує понад 500
видів, форм і сортів із 15 родин та 32 родів,
а також створили унікальний формово-
декоративний плодовий сад, котрий демон-
6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
Н.В. Заіменко, Т.М. Черевченко, М.Б. Гапоненко, Н.М. Смілянець
струє можливості інтенсифікації садів-
ництва, управління ростом і розвитком
плодових дерев, використання плодових
культур у зеленому будівництві.
Відділ квітниково-декоративних рослин
створено у 1967 р., хоча роботи з інтродук-
ції, сортовивчення, селекції та впроваджен-
ня в зелене будівництво основних груп тра-
в’янистих квітниково-декоративних рос-
лин було розпочато ще у повоєнний період.
У відділі працювали відомі вчені се лек-
ціонери-квітникарі В.А. Макаревич, Ф.С. Ду-
дік, К.Д. Харченко, Д.П. Юхимчук, Л.М. Яре-
менко, М.І. Орлов, М.П. Ященко — осново-
положники українського квітникарства.
Вони створили базові колекції, які було ви-
користано в подальшій селекційній роботі.
В арсеналі відділу — понад 200 нових оригі-
нальних сортів жоржин, півонії, айстри од-
норічної, хризантеми, гладіолуса та інших
декоративних рослин, 180 з них захищені
авторськими свідоцтвами. Досягнення се-
лекціонерів відзначено академічними пре-
міями та численними нагородами вітчизня-
них та закордонних виставок. Колекційні
фонди відділу нараховують понад 4 тис. ви-
дів і сортів рослин.
За результатами інтродукційного видо- і
сортовивчення запропоновано оновлений
асортимент квітниково-декоративних рос-
лин для масового використання в декора-
тивному садівництві України, який включає
види та сорти різного призначення, які ха-
рактеризуються як високими декоративни-
ми якостями, так і стійкістю до комплексу
несприятливих факторів середовища. Три-
вають дослідження біологічних особливос-
тей квітниково-декоративних рослин, а саме
онтогенезу, морфогенетичних особливос-
тей, репродуктивної біології та адаптаційної
здатності інтродуцентів, здійснюється по-
шук шляхів оздоровлення ґрунту в агроце-
нозах квітниково-декоративних культур.
Відділ нових культур сформовано у 1969 р.
З часу заснування до 1999 р. його очолював
професор Ю.А. Утеуш, який започаткував
формування колекцій, а також комплексні
дослідження з вивчення ресурсів корисних
рослин, мобілізації перспективних видів,
форм та сортів, установлення біологічних,
екологічних особливостей, продуктивного
потенціалу, напрямів використання та впро-
вадження у виробництво перспективних
культур.
У відділі закладено колекційно-екс по-
зиційні ділянки кормових, пряноароматич-
них, овочевих, технічних та енергетичних
культур, колекційний фонд яких нарахо-
вує понад 1000 таксонів. Багатство ко лекцій
дало змогу створити близько 90 високопро-
дуктивних сортів, які впроваджуються в
господарствах України та за її межами.
Основна мета селекційних пошуків —
ефективне використання рослинних ре-
сурсів у різних галузях промисловості, а
також збагачення видового і сортового різ-
номаніття, збільшення продуктивності аг-
рофітоценозів, підвищення їх стійкості.
Завдяки результатам інтродукційної та
селекційної роботи, яку проводять у відді-
лі, стала добре відомою низка культур:
редька олійна, суріпиця, тифон, козлятник,
чина, елевсина, сіда, мальви однорічні,
амарант, майоран, капуста брокколі, са-
лат ромен, селера, фізаліс, мангольд, то-
пін соняшник тощо. Визначено місце цих
культур в агроекосистемах.
Розроблено теоретичні та практичні за-
сади нового напряму в альтернативній енер-
гетиці — фітоенергетики. Показано роль но-
вих і нетрадиційних інтродукованих куль-
тур як важливої рослинної сировини для
енергетичних цілей (фітоетанол, фітоди-
зель, фітонафта, фітогаз, тверде фітопали-
во тощо). Створено колекцію технічних біо-
енергетичних рослин, яка налічує близько
70 таксонів. Проведено комплексну оцінку
потенціалу біоенергетичних рослин з метою
встановлення найперспективніших видів
залежно від напрямів використання.
Відділ тропічних і субтропічних рослин
створено у 1974 р. З перших днів заснуван-
ня його очолювала чл.-кор. НАН України,
професор Т.М. Черевченко. Це був час ін-
7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка...
тенсивного накопичення колекційних фон-
дів та розвитку нових напрямів досліджень
у галузі біоморфології, фізіології, біохімії,
екоморфології, екоанатомії та біотехнології
інтродуцентів. Одним із пріоритетних на-
прямів наукових досліджень відділу є збе-
реження біорізноманіття рослин тропіко-
генних флор поза межами їх природного
ареалу, що є актуальним у зв’язку з гло-
бальним характером деградації екосистем
у тропічних регіонах Земної кулі.
Нині колекція тропічних та субтропічних
рослин, якій у 1999 р. надано статус націо-
нального надбання, налічує близько 3250
таксонів рослин, які належать до 148 родин і
684 родів. Гордість зібрання — колекції ор-
хідних (близько 600 видів, форм і сортів),
кактусових (320 таксонів із 87 родин) та аро-
їдних (близько 300 таксонів). Особливе місце
займає колекція сортів азалії індійської. У ко-
лекції збереглися рослини 25 старих німець-
ких сортів селекції 20–30-х років минулого
століття, з яких розпочалась історія колек-
ції відділу, а також близько 30 сортів та гіб-
ридів, створених у Національному ботаніч-
ному саду, 15 з яких внесено до Державного
реєстру сортів рослин України.
Особливу увагу приділяють рідкісним і
зникаючим видам тропічних та субтропіч-
них рослин. Основою робіт зі збереження
генофонду рідкісних видів ex situ є опрацю-
вання ефективних методів їх масового роз-
множення і технології культивування в
умовах оранжерейної культури.
У 2008 р. завершено будівництво уні-
кальної оранжереї (зимового саду), де для
огляду представлено експозиції тропічних і
субтропічних рослин. Створено 6 експози-
цій для ознайомлення відвідувачів НБС з
багатством флори тропіків і субтропіків —
«Рослини аридних областей Земної кулі»,
«Тропічні плодові», «Тропіки», «Азалії та
ка мелії», «Орхідаріум», «Велика купольна
оранжерея». Особливий акцент у кожній
експозиції зроблено на видах світової фло-
ри, які в місцях їх природного зростання
перебувають на межі зникнення.
Відділ алелопатії створено у 1983 р. за іні-
ціативи академіка A.M. Гродзинського. Фун-
даментальні дослідження дали змогу роз-
крити механізми хімічної взаємодії рослин і
закономірності формування рослинних угру-
повань. Послідовники академіка А.М. Гро-
дзинського довели, що причиною ґрунтовто-
ми при зростанні деревних рослин, зокрема
плодових, є алелопатично активні речовини
(насамперед фенольні сполуки), які надходять
у ґрунт з кореневими виділеннями, опалим
листям, гілками та кореневими залишками.
Вплив продуктів життєдіяльності поперед-
ників на ріст наступних культур характери-
зується видоспецифічністю та вибірковістю
дії різних видів. На основі цього стало мож-
ливим запропонувати схеми чергування зер-
няткових, кісточкових, ягідних та горіхоплід-
них культур у садозміні.
Розкриття фізіолого-біохімічних меха-
нізмів взаємодії рослин у різних типах рос-
линних угруповань дає змогу підбирати
алелопатично сумісні рослини при створен-
ні стійких штучних груп рослин: парків,
ландшафтних композицій і фітоінтер’єрів,
змішаних посівів на полях.
Досягнення школи академіка A.M. Гро-
дзинського визнано світовою наукою, про що
свідчить заснування Міжнародним алелопа-
тичним товариством, яке об’єднує фахівців
із 50 країн, премії ім. A.M. Гродзинського за
кращі опубліковані праці в цій галузі.
На нинішньому етапі проводиться але-
лопатичний моніторинг фітоценозів із за-
лученням імітаційних моделей для комп-
лексної оцінки їх стійкості. Прогнозування
розвитку біогеоценозу та аналіз росту і роз-
витку рослин різного екоморфотипу під
дією зовнішніх факторів дає можливість
опрацювати механізми швидкого реагуван-
ня для усунення негативних наслідків ан-
тропогенного впливу. Запропоновано ін-
фор маційно-ресурсні концептуальні моделі
для аналізу та ідентифікації біогеоценозів
за певних умов середовища.
Важливий науковий напрям пов’язаний
із розробкою структурно-функціональних
8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
Н.В. Заіменко, Т.М. Черевченко, М.Б. Гапоненко, Н.М. Смілянець
підходів до конструювання замінників ґрун -
ту з керованими фізико-хімічними парамет-
рами та дослідженням кінетики руху роз-
чинів у пористих матеріалах, що дає змогу
визначити поняття «космічне ґрунтознавст во»
і розв’язати низку принципових проб лем, які
виникають в умовах невагомості. Крім того,
у відділі досліджуються неспецифічні та
специфічні реакції вищих рослин на дію
змінної гравітації, зокрема особ ливості сим-
біозу бобових рослин з азотфіксувальними
мікроорганізмами.
Відділ ландшафтного будівництва — най-
молодший підрозділ Ботанічного саду, який
сформовано у 2001 р. Науково-дослідну робо-
ту сконцентровано на вивченні та узагальнен-
ні сучасних досягнень у царині декоративного
садівництва і ландшафтної архітектури. Ко-
лективом відділу опрацьовано концепцію
формування і показано роль зелених наса-
джень в оптимізації регіональних ант ро по-
генно-транс формованих ландшафтів. Науков-
цями відділу розроблено стратегію розвитку
колекційно-екс по зи цій них ділянок Саду. Ви-
значено основні етапи їх становлення, розви-
тку та перспективного проектування. Уза-
гальнено ідею композиційного об’єднання різ-
них ділянок центральної частини Ботанічного
саду на основі екологічного та художньо-деко-
ра тивного принципів створення зелених на-
саджень. Опрацьовано екологічний принцип
створення високодекоративних, екологічно
ефективних та антропотолерантних зелених
насаджень садово-паркових ландшафтів в
урбогенному середовищі.
Теоретично обґрунтовано перспективи
розмноження декоративних деревних рос-
лин на сучасному етапі в Україні, етапи до-
слідження процесів розмноження та опра-
цьовано технології вирощування посадко-
вого матеріалу цінних видів, сортів і форм
деревних та кущових рослин. Розроблено
основні положення організаційного ме ха-
нізму реалізації «Програми моніторингу
стану зелених насаджень м. Києва» з ура-
хуванням інформаційного, метрологічного,
науково-технічного забезпечення.
Колекції відділу розміщено на ко лек цій-
но-експозиційних ділянках «Партер», «Сад
троянд», «Гірський сад», «Виткі рослини»,
«Квіт никова гірка», «Декоративні форми де-
ревних рослин», «Гірка декоративних суку-
лентів», «Шипшини», «Пори року» та інших,
подібних за призначенням, динамікою розви-
тку, рекреаційним навантаженням, інтенсив-
ністю агротехніки, які водночас є самостійни-
ми об’єк тами садово-паркового мистецтва.
Лабораторію медичної ботаніки створе-
но у 1978 р. Дослідження в ній ведуться за
такими напрямами, як раціональне вико-
ристання рослинної сировини, пошук рос-
лин-замінників у природі, вивчення при-
родних ресурсів та раціональних методів їх
використання.
Науковцями лабораторії виявлено анти-
оксидантні властивості спиртових екстрак-
тів вишні повстистої, лимоннику, елеутеро-
коку, хеномелесу, актинідії, зизифусу, шов-
ковиці, айви, калини, дерену, маслинки та
пастернаку. Встановлено потенційні мож-
ливості цих рослин як сировини антиокси-
дантних фітосубстанцій і їх подальшого за-
стосування у фармакології та різних галу-
зях медицини.
Значна увага приділяється пошуку та
дослідженню рослин з антимікробними,
імуностимулювальними, радіопротектор-
ними, антиоксидантними, антимутагенни-
ми властивостями, що зумовлено екологіч-
ним неблагополуччям в Україні. Зокрема
запропоновано оригінальні фітокомпозиції
для виробництва харчового концентрату
радіозахисної дії, профілактики свинцевих
інтоксикацій, лікування хворих на грип,
спричинений вірусом В, профілактики і лі-
кування захворювань серцево-судинної
системи. Розроблено рецептуру та опра-
цьовано технологію отримання ліку валь-
но-про філактичного продукту «Желейний
продукт антимутагенний», який містить
плодово-ягідну основу (натуральний сік
обліпихи, калини, актинідії) та фітосорбент
пектин, на який отримано патент, фітозасіб
«Енерговітал» та ін.
9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка...
На колекційній ділянці «Лікарські рос-
лини» вирощуються понад 350 видів, які на-
лежать до 181 роду та 65 родин. Ця «при-
родна аптека» є експериментальною базою
лабораторії медичної ботаніки, а також
має пізна вально-культурне та освітнє зна-
чення.
Основні напрями досліджень лабораторії
біоіндикації та хемосистематики, створеної
у 1988 р. за ініціативи академіка А.М. Гро-
д зинського, включають питання фітогеохі-
мічного моніторингу забруднення атмо-
сферного повітря важкими металами та їх
випадання в урбанізованих і природних
екосистемах; моніторинг тропосферного
(приземного) озону та біоіндикаційну оцін-
ку його фітотоксичності; хемосистематичні
дослідження рослин та вивчення їх по пу-
ляційно-генетичної структури за допомо-
гою молекулярних маркерів.
У рамках міжнародних програм із 1995 р.
ведеться моніторинг і картування випадан-
ня важких металів з атмосферного повітря
на території Європи. На території Ботаніч-
ного саду організовано єдину в Україні мо-
ніторингову станцію для вивчення тропо-
сферного (приземного) озону.
Вперше у світовій науці застосовано ме-
тод ДНК-аналізу (гібридизація ДНК) для
хемотаксономічних досліджень і показано
його перспективність. З використанням
ДНК-маркерів (RAPD–PCR та ISSR-PCR)
вивчено низку критичних таксонів лишай-
ників і виконано молекулярно-генетичні
дослідження рівня міжпопуляційного та
внут рішньопопуляційного поліморфізму де-
яких видів мохів. Вперше в Україні прове-
дено масштабні хемотаксономічні дослі-
дження лишайників, які ґрунтуються на
вивченні їх вторинних метаболітів. До
«Червоної книги України» внесено лишай-
ники 27 видів, котрі підлягають охороні як
найбільш вразливі у флорі України.
У НБС ім. М.М. Гришка НАН України
успішно функціонують два центри колек-
тивного користування приладами НАН
України: «Високоефективна рідинна хро-
матографія», створений на базі автоматич-
ного 4-канального рідинного хроматографа
Agilent 1100 з діодно-матричним детекто-
ром та «Елементного аналізу», оснащеного
унікальним ІЗП-спектрометром з індук-
тив но-зв’язаною плазмою ICAP 6300. Підіб-
рано методики, опрацьовано різні режими
вводу зразків, проведено низку аналізів
рослинних зразків, води та ґрунту.
Останніми роками колективом НБС ви-
конано значну роботу з благоустрою тери-
торії, створення нових та реконструкції іс-
нуючих рослинних композицій. Розроблено
проекти щодо подальшого розвитку уста-
нови, окремі з них уже втілюються в життя.
Так, планується створення експозицій, які
будуть репрезентувати флористичні та
ландшафтні ділянки різних країн. Розпо-
чато також роботи зі створення ділянок
«Ук раїнський сад», «Альпійський сад», «Ко-
рей ський традиційний сад», триває робота
над експозиціями «Пори року», «Сад вере-
сів і ерік», «Сад рододендронів», «Гравій-
ний сад», «Трояндовий струмок» та іс то-
рико-куль турною експозицією «Красний
двір». Загалом за останнє десятиріччя ство-
рено 14 нових експозиційно-колек цій них
ділянок відкритого ґрунту та 6 експозицій
оранжерейних рослин.
Ботанічний сад є членом Міжнародної
асоціації ботанічних садів світу — BGCI та
Міжнародної організації з охорони флори
Європи — Planta Europa. Це найбільший в
Україні центр охорони рідкісних і зникаю-
чих видів рослин в умовах ex situ (поза при-
родними місцезростаннями).
НБС здійснює підготовку кадрів через
аспірантуру, яка працює за трьома спеці-
альностями («ботаніка», «фізіологія рос-
лин», «екологія»), та докторантуру за спе-
ціальністю «ботаніка». За останні 5 років
випускниками аспірантури і докторантури
та здобувачами НБС захищено 25 канди-
датських та 4 докторські дисертації.
В установі функціонує наукова бібліо-
тека. Бібліотечні фонди НБС налічують
майже 100 тис. примірників, з них 40 588
10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
Н.В. Заіменко, Т.М. Черевченко, М.Б. Гапоненко, Н.М. Смілянець
видань, занесених до інвентарних книг,
близько 20 125 без інвентарних номерів
(автореферати, брошури тощо), приблиз-
но 41 тис. періодичних видань.
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гриш-
ка видає міжнародний науковий журнал «Ін-
тродукція рослин» періодичністю чотири ви-
пуски на рік.
Для здійснення природничої освітньо-
ви ховної та навчальної роботи розроблено
методики проведення екскурсій для дітей
різного віку, зокрема молодшого шкільного
віку, а також розроблено маршрути екс-
курсій залежно від календаря цвітіння і
зміни декоративності окремих ділянок.
Постійно ведеться робота з дослідження
історії НБС, що відображено у фондах му-
зею історії Ботанічного саду. Музей постій-
но поповнюється матеріалами визначних
учених, які працювали в НБС.
Наукові здобутки колективу НБС від зна-
чено двома державними преміями Ук раїни в
галузі науки і техніки та 15 іменними пре-
міями президії НАН України (ім. М.Г. Холод-
ного, В.Я. Юр’єва та Л.П. Симиренка), а також
нагородами численних виставок.
Нині Національний ботанічний сад
ім. М.М. Гришка НАН України є національ-
ним надбанням і, за визнанням багатьох
фахівців, одним з кращих ботанічних садів
світу. Його діяльність сприяє зростанню
міжнародного авторитету України як де-
мократичної, культурної і науково-роз ви-
неної європейської держави.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
Н.В. Заименко, Т.М. Черевченко,
Н.Б. Гапоненко, Н.Н. Смилянец
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ
НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В НАЦИОНАЛЬНОМ
БОТАНИЧЕСКОМ САДУ им. Н.Н. ГРИШКО
НАН УКРАИНЫ
Представлены сведения относительно истории
создания, современного состояния и развития На-
ционального ботанического сада им. Н.Н. Гришко
НАН Украины. Освещены основные научные дос-
тижения последних лет в области охраны расте-
ний, интродукции, селекции, ландшафтного стро-
ительства, аллелопатии, медицинской ботаники,
биоиндикации и биотехнологии.
Ключевые слова: Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко, история, научные исследования.
N.V. Zaimenko, T.M. Cherevchenko,
M.B. Gaponenko, N.M. Smilyanets
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
HISTORY AND MODERN STATE
OF RESEARCH IN THE M.M. GRYSHKO
NATIONAL BOTANICAL GARDENS
OF THE NAS OF UKRAINE
The data on creation, modern state and development
of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the
NAS of Ukraine are presented. The basic scientific
achievements of last years in the field of plants
conservation, introduction, breeding, landscape con-
struction, allelopathy, medical botany, bioindication
and biotechnology are elucidated.
Key words: M.M. Gryshko National Botanical Gar-
dens, history, research.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-277 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:41:08Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/fa/9ff0abf560c5ca383e61aee844c01cfa.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2772019-11-11T08:11:41Z History and modern state of research in the M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України Zaimenko, N.V. Cherevchenko, T.M. Gaponenko, M.B. Smilyanets, N.M. The data on creation, modern state and development of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine are presented. The basic scientific achievements of last years in the field of plants conservation, introduction, breeding, landscape construction, allelopathy, medical botany, bioindication and biotechnology are elucidated. Наведено відомості щодо історії створення, сучасного стану та розвитку Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Висвітлено основні наукові досягнення останніх років у галузі охорони рослин, інтродукції, селекції, ландшафтного будівництва, алелопатії, медичної ботаніки, біоіндикації та біотехнології. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/277 10.5281/zenodo.1627629 Plant Introduction; Vol 60 (2013); 3-10 Інтродукція Рослин; Том 60 (2013); 3-10 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377749 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/277/263 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Zaimenko, N.V. Cherevchenko, T.M. Gaponenko, M.B. Smilyanets, N.M. Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title | Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | History and modern state of research in the M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine |
| title_full | Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Історія та сучасний стан наукових досліджень у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | історія та сучасний стан наукових досліджень у національному ботанічному саду ім. м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/277 |
| work_keys_str_mv | AT zaimenkonv historyandmodernstateofresearchinthemmgryshkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT cherevchenkotm historyandmodernstateofresearchinthemmgryshkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT gaponenkomb historyandmodernstateofresearchinthemmgryshkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT smilyanetsnm historyandmodernstateofresearchinthemmgryshkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT zaimenkonv ístoríâtasučasnijstannaukovihdoslídženʹunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT cherevchenkotm ístoríâtasučasnijstannaukovihdoslídženʹunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT gaponenkomb ístoríâtasučasnijstannaukovihdoslídženʹunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT smilyanetsnm ístoríâtasučasnijstannaukovihdoslídženʹunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni |