Зображення обкладинки

Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я та Малого Полісся за мінливістю кількісних та якісних ознак

The vital capacity of three natural populations of Pinus sylvestris L. of Kremenets hillocks and Small Polissia by vitality, age structure, density and number seed productivity, relation of the components of allele diversity inside and outside populations is investigated. It is found that the observ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Lisnichuk, A.M.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/283
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860121859218997248
author Lisnichuk, A.M.
author_facet Lisnichuk, A.M.
author_sort Lisnichuk, A.M.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-25T20:15:35Z
description The vital capacity of three natural populations of Pinus sylvestris L. of Kremenets hillocks and Small Polissia by vitality, age structure, density and number seed productivity, relation of the components of allele diversity inside and outside populations is investigated. It is found that the observed population is characterized by a high level of genetic variability and great stable vital capacity.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.1629307
first_indexed 2025-07-17T12:41:11Z
format Article
fulltext 51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 УДК 581.15:634. 956 (477.84) А.М. ЛІСНІЧУК Кременецький ботанічний сад Україна, 47003 Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Ботанічна, 5 ОЦІНКА ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ПРИРОДНИХ ПОПУЛЯЦІЙ PINUS SYLVESTRIS L. КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОГІР’Я ТА МАЛОГО ПОЛІССЯ ЗА МІНЛИВІСТЮ КІЛЬКІСНИХ ТА ЯКІСНИХ ОЗНАК Досліджено життєздатність трьох природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я і Малого По- лісся за віталітетом, віковою структурою, щільністю, чисельністю, насіннєвою продуктивністю, співвідношен- ням внутрішньопопуляційних і міжпопуляційних компонент алельного різноманіття. Встановлено, що досліджу- вані популяції характеризуються високим рівнем генетичної мінливості та стійкою життєздатністю. Ключові слова: Кременецьке горбогір’я і Мале Полісся, Pinus sylvestris, природні популяції, мінливість, життєздатність. © А.М. ЛІСНІЧУК , 2013 Одна з основних проблем сучасності — збе- реження біорізноманіття — потребує актив- ного вивчення механізмів, які забезпечують стабільність та відтворення структури по- пуляції виду протягом багатьох поколінь. Особливо важливою є проблема стійкості популяційних систем для видів-едифікаторів лісових фітоценозів, які формують умови іс- нування для багатьох живих організмів. Ліси України, які останніми роками зазнають значного антропогенного впливу через ви- біркові та суцільні рубки, надлишкову ре- креацію, пожежі, локально втрачають свою середовищеформувальну функцію. Це, а та- кож зміни клімату можуть спричинити ди- гресію і навіть деградацію унікальних попу- ляційних систем, зокрема реліктових по- пуляцій деревних рослин. Такі осередки природних лісів становлять інтерес насам- перед як модельні для формування еколо- гічно стабільних насаджень та реконструк- ції трансформованих фітоценозів [18]. На території Кременецького горбогір’я та в прилеглих районах Малого Полісся досі збереглися залишки природних лісів основ- ної лісоутворювальної породи України — сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) [7, 15]. Дослідження сучасного стану і життєздат- ності цих унікальних популяцій, де збере- глися гени стійкості, які забезпечили вижи- вання виду в різні історичні епохи, не про- водили. У 60-ті роки ХХ ст. частково було вивчено флору та рослинність соснових фі- тоценозів [8]. Значну увагу приділено дослі- дженню рідкісних видів рослин [14]. Методи оцінки внутрішньопопуляційного різноманіття та науково-практичні підходи до його збереження розроблено недостатньо. На детальне вивчення заслуговують невеликі по- пуляції як найвразливіші. Малі за площею природні популяції P. sylvestris Кременецько- го горбогір’я та Малого Полісся потребують комплексних досліджень, необхідних для ви- значення особливостей саморегуляції їх чи- сельності, демографічної структури, спектру життєвого стану, поліваріантності онтогенезу, репродуктивної активності, насіннєвої про- дуктивності, темпів розселення, тобто слід установити структурне і динамічне різнома- ніття цих популяцій [20], що є основою для комплексного інтегрального аналізу їх жит- тєздатності та прогнозу щодо їх розвитку в майбутньому [6]. Також важливе значення має вивчення спадкової неоднорідності особин у популяції [9], яка формує їх адаптивний по- тенціал і забезпечує наступність поколінь [1]. Мета роботи — оцінити життєздатність при- родних популяцій Pinus syl vest ris Кре ме нець- кого горбогір’я і Малого Полісся на основі ана- лізу мінливості кількісних та якісних ознак. 52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 А.М. Ліснічук Об’єкти і методи Дослідженнями було охоплено три природ- ні популяції Pinus sylvestris: в урочищах «Заріччя» (Кременецький р-н Тернопіль- ської обл.), «Бір» (Острозький р-н Рівнен- ської обл.) та «Суразька дача» (Шумський р-н Тернопільської обл.). Корінний сосновий деревостан урочища «Заріччя» із зімкненістю крон 0,5—0,6 зай- має площу 4,4 га. Вік деревостану — при- близно 135 років. Зростає на дерново-сла- бо підзолистих супіщаних свіжих ґрунтах з неглибоким заляганням ґрунтових вод. Ви- сота над рівнем моря — 249 м. Досліджувані природні деревостани уро- чища «Бір» із зімкненістю крон 0,6–0,7 зрос- тають на сильно еродованих схилах Ост- розької долини, в основі яких лежать крей- дові відкладення, і займають площу 10 га. Вік дерев — приблизно 135 років. Ґрунти слабопідзолисті глинисто-піщані. Висота над рівнем моря — 214–283 м. Корінні деревостани державного лісово- го заповідника «Суразька дача» поширені серед структурно-денудаційних височин і пластово-акумулятивно піднятих рівнин з перепадами висот від 222 до 355 м н. р. м. Об’єктом наших досліджень був сосново- ду бовий деревостан віком приблизно 145 років, який зростає на площі 22 га і сфор- мувався на темно-сірих слабопідзолистих ґрунтах на карбонатній основі. Феноформову структуру популяцій ви- значали згідно з методиками феногеогра- фічних досліджень [2, 21]. Оцінку популя- ційної мінливості (внутрішньопопуляційно- го фенотипового різноманіття), а також розрахунок показника подібності та крите- рію ідентичності популяцій за поліморф- ними ознаками (індексами) здійснювали, використовуючи статистичні підходи, за- пропоновані Л.А. Животовським [3–5]. При аналізі показників насіннєвої продуктив- ності керувалися методичними розробками Т.П. Некрасової [16] і М.Г. Романовського [17]. Насіннєве відновлення P. sylvestris до- сліджували шляхом закладання в кожному деревостані трьох пробних ділянок площею 100 м2, на яких підраховували кількість мо- лодих особин P. sylvestris, визначали їх вік та морфометричні показники — висоту рос- лини і діаметр стовбура на поверхні ґрунту. Для визначення генотипів дерев вико- ристовували метод електрофоретичного аналізу ізоферментів тканин гаплоїдних ендоспермів. Як генетичні маркери засто- совували ізоферменти 9 ферментних сис- тем: глутаматдегідрогеназу (GDH), алко- гольдегідрогеназу (ADH), глутаматоксало- ацетаттрансаміназу (GOT), діафоразу (DIA), кислу фосфатазу (ACP), лейцинамінопеп- тидазу (LAP), малатдегідрогеназу (MDH), форміатдегідрогеназу (FDH), супероксид- дисмутазу (SOD), які розділяли у 7,5 % по- ліакріламідному гелі за методикою B.J. Da- vis [22] на приладі ЕЛФ-2 [19]. Для вивчення рівня мінливості і диферен- ціації досліджуваних популяцій P. sylvestris розраховували частоту алелей та генотипів, які трапляються, наявну (Н о ) і очікувану (Н Е ) гетерозиготність, середнє число алелей (А) та генотипів (Р g ) на локус, частку поліморф- них локусів за 99 %-м (Р 99 ) критерієм, фак- тичний розподіл генотипів, частку міжпопу- ляційного різноманіття в одному локусі. Cтатистичну обробку морфологічних да- них здійснювали за Г.Ф. Лакіним [12], а ге- нетичних — за допомогою пакета ком п’ю- терних програм Biosys-2 (вдосконаленого аналога програми Biosys-1) та Phylip-3. Результати Наші дослідження особливостей структури деревостанів Pinus sylvestris в умовах Кре- менецького горбогір’я та Малого Полісся засвідчили, що відновлення поколінь у межах природних популяцій майже не від- бувається, за винятком урочища «Заріч- чя», де старі генеративні дерева мають низьку зімкненість крон [13]. Середня кіль- кість дерев P. sylvestris на 1 га в природних популяціях, згідно з матеріалами лісовпо- ряджень Кременецького та Острозького держлісгоспів, становила: урочище «Бір» — 53ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я... 227 дерев, урочище «Заріччя» — 205, «Суразька дача» — 339 дерев. В останній популяції на P. sylvestris припадало лише 66 дерев. В окремих локалітетах цих попу- ляцій чисельність дерев була різною: у найбільших скупченнях вона становила до 500–600 дерев на 1 га. В урочищі «Бір» най- більш представлені рослини віком 2–3 роки. В урочищі «Заріччя» на ділянках віднов- лення переважають 5–6-річні рослини. За морфометричними показниками одновіко- вий самосів в обох популяціях істотно не відрізнявся. Наприклад, висота молодих 6-річних рослин становила 129,9–130,9 см, діаметр стовбура — 3,2–3,5 см. Це свідчить про схожість едафічних умов зростання. В урочищі «Суразька дача» ділянок віднов- лення P. sylvestris нами не виявлено. Тут крони дерев та підлісок формують загаль- не фітогенне поле, яке домінує. В усіх трьох популяціях відсутні локалі- тети, де чисельність дерев зменшується нижче за нижню межу, коли суттєво зни- жується їх життєвість і починається дегре- сія локальної ділянки деревостану. В дослі- джуваних популяціях не відзначено інсу- ляризацію на окремі локуси, спричинену антропогенним впливом. Отже, за показни- ками чисельності і щільності досліджувані популяції P. sylvestris характеризуються високою життєздатністю. У досліджуваних деревостанах відсутні дерева з ознаками пошкоджень, всихаючі та суховершинні. Життєвий стан дерев — добрий. За феномаркером (індексом форми шиш- ки (ІФШ)) досліджувані популяції мали не- великі відмінності. В популяціях переважа- ють дерева з конусоподібною формою шиш- ки (58,6–72,1 %). Дерева з конусоподібними шишками характерні для більшості наса- джень і популяцій P. sylvestris у східній час- тині європейської території Росії від Архан- гельської області до Татарської Автономної Республіки [2]. Значно рідше у трьох попу- ляціях представлені дерева з вузькоконусо- подібними шишками — 13,8–25 %. За винят- ком урочища «Бір», дерева з ширококонусо- подібними шишками трапляються з час- тотою 2,9–27,6 %. У деревостанах P. sylvestris на території Росії мало дерев з ширококону- соподібними шишками (1,3–12,2 %), а в 27 із 72 досліджених деревостанів вони були зо- всім відсутні. І лише в одній популяції від- носна кількість дерев з ширококонусоподіб- ними шишками становила 20 % [2]. У бага- тьох деревостанах часто трапляються дере- ва з вузькоконусоподібними шишками (20–50 %), а в деяких вони навіть переважа- ють. Отже, за таким феномаркером, як ІФШ, популяції Кременецького горбогір’я і Малого Полісся відрізняються від дерево- станів P. sylvestris в основній частині ареалу в Росії насамперед більшою участю дерев з ширококонусоподібною формою шишок. Середня кількість продуктивних лусок у шишках рослин у трьох популяціях варію- вала від 0,6 до 26,2 шт., а загальна кількість лусок — від 38,8 до 78,6 шт. Частка продук- тивних лусок від загальної їх кількості в шишках рослин в середньому в популяціях становила 22,6–26,0 %. Незавжди лінійні розміри шишок та, відповідно, більша кіль- кість лусок визначали високу насіннєву продуктивність. Наприклад, у рослини із 72,2 лускою в шишці вихід повнозернистих та пустих насінин дорівнював відповідно 9,4 та 2,0 шт., а у рослини із 46,6 лускою — 20,4 та 2,0 шт. Такі відмінності, як правило, ви- значаються індивідуальними особливостя- ми запилення рослин і виживанням насіннє- вих зачатків у період гаметофітного та емб- ріонального розвитку [16, 17]. Найбільшу середню кількість повнозер- нистого насіння зареєстровано в шишках рослин урочища «Бір» — 18,6 шт., тоді як у рослин двох інших популяцій — 13,7–14,2 шт. Кількість зовнішньо нормально сформо- ваного пустого насіння в середньому в трьох деревостанах становила 3,4–4,7 шт. на шиш- ку. За результатами наших досліджень, природні популяції Р. sylvestris Кременець- кого горбогір’я та Малого Полісся можна вважати цілком придатними для формуван- ня регіональної насіннєвої бази цього виду. 54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 А.М. Ліснічук Для цього найбільше підходять дерева з ви- сокою насіннєвою продуктивністю, які були нами виділені в досліджуваних деревоста- нах. У шишках таких дерев середня кіль- кість повнозернистого насіння у трьох попу- ляціях становила 30,8–33,2 шт. на шишку, що майже вдвічі перевищує середньопопу- ляційні показники. Дерева з високою насін- нєвою продуктивністю в популяціях тра- пляються досить часто (24–28 %). Найточніше структуру популяції можна визначити за якісними ознаками, які ха- рактеризують мінливість генотипів. Для цього було використано алозими. У загальній вибірці 154 дерев реліктових популяцій Р. sylvestris Кременецького горбо- гір’я та Малого Полісся виявлено 50 алелей 19 досліджуваних алозимних локусів, із них 16 були поліморфними. В об’єднаній вибірці трьох популяцій Р. sylvestris за 19 локусами, які аналізували, виявлено 65 генотипів, а в окремій популяції їх було 48–56, або 73,8– 86,2 % від загальної кількості. Найбільшу частку поліморф них локусів — 0,842 виявле- но в популяції урочища «Суразька дача», у решті популяцій вона дорівнювала 0,737. Величина наявної гетерозиготності в по- пуляції урочища «Заріччя» була на 10 % мен- шою, ніж у решти популяцій. Середній рівень Н Е у досліджуваних популяціях — 0,201– 0,205. У популяціях урочищ «Суразька дача» та «Бір» значення фактичної та очікуваної гетерозиготності збігалися, що підтверджує рівновагу їх генетичної структури за дослі- джуваними локусами. За середнім рівнем ге- терозиготності природні популяції Р. sylvest- ris Кременецького гор бо гір’я та Малого По- лісся близькі до реліктових карпатських популяцій (Н О = 0,185–0,194; Н Е = 0,193– 0,197), але поступаються степовим (Н О = = 0,239–0,272; Н Е = 0,230–0,259) та лісостепо- вим (Н О = 0,229–0,300; Н Е = 0,228–0,261) по- пуляціям України, мінливість яких вивчали за тими самими локусами [10]. Однак уста- новлений рівень генетичної мінливості для до сліджуваних популяцій є високим порів- няно з іншими видами роду Pinus L. Згідно із середнім значенням внутріш- ньопопуляційного коефіцієнта інбридингу (F IS ) в цілому у досліджуваних популяціях спостерігається нестача гетерозигот. Попу- ляції дуже слабко підрозділені і диференці- йовані, про що свідчать дуже низькі середні значення коефіцієнтів F ST і G ST . Генетична дистанція Неї (D N ), яка враховує відхилен- ня в частотах алелей усіх поліморфних ло- кусів у трьох популяціях варіювала в ме- жах 0,001–0,005, середнє значення — 0,003. Це в 6 разів менше, ніж генетична дистанція між гірськими кар патськими та рівнинними степовими і лісостеповими популяціями в межах ареалу Р. sylvestris в Україні [10], що свідчить про високий ступінь однорідності генетичної структури цих популяцій і про те, що в минулому вони були складовою єдиної мегапопуляції, яка не мала субпопу- ляційної диференціації. Отже, проведений порівняльний аналіз засвідчив, що природні популяції Р. sylves- tris Кременецького горбогір’я та Малого По- лісся відрізняються меншим рівнем мінли- вості, ніж постльодовикові популяції цього виду в інших частинах рівнинного ареалу. Ймовірно, цю особливість популяцій можна пояснити дифузністю їх ареалу через насту- пи та відступи льодовика, а також, можливо, меншим представництвом в їх геномах ле- тальних і сублетальних генів. Через слабкий притік генів ззовні, тривалий період у ході чергування поколінь більшість схрещувань в ізольованих невеликих реліктових популя- ціях відбувалися всередині них. Природний відбір сприяв збільшенню частоти комбінації генів, що забезпечувало кращу пристосова- ність популяцій до умов зростання. Природні популяції Р. sylvestris Креме- нецького горбогір’я та Малого Полісся ха- рактеризуються певною унікальністю гене- тичної структури і можуть бути використані як донори генів стійкості, які пройшли три- валий еволюційний відбір. Їх генетична структура може бути еталоном для створю- ваних у цьому районі штучних лісонаса- джень. Унікальність генофонду кожної при- 55ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я... родної популяції потребує підвищення рівня статусу охорони, що стало можливим після створення національного природного парку на території Кременецького і Шумського ра- йонів Тернопільської області. Також проведено порівняльний аналіз ге- нетичної мінливості популяцій Р. sylvestris Кременецького горбогір’я та популяцій сосни крейдяної (Pinus sylvestris var. cretacea Kalenicz. ex Kom.), які зростають у подібних едафічних умовах на крейдяних відкладен- нях. За середньопопуляційним рівнем част- ки поліморфних локусів відрізнялися попу- ляція сосни звичайної із урочища «Суразь- ка дача» та популяція сосни крейдяної з урочища «Богородичне-3» [11]. Середня кількість алелей та генотипів на локус в обох популяціях була близькою. За рівнем очіку- ваної і фактичної гетерозиготності шість до- сліджуваних популяцій обох таксонів знач- них відхилень не мали, а це означає, що рі- вень мінливості у них за моногенними ознаками є дуже близьким. Імовірно, в ми- нулі епохи ареал Р. sylvestris був цілісним і включав частину, де нині зростає P. sylvest- ris var. cretacea. В подальшому завдяки інсу- ляризації ареалу Р. sylvestris під впливом природних чинників і насамперед чинників антропогенного походження розділені попу- ляції еволюціонували самостійно в межах внутрішньопопуляційного генетичного різ- номаніття. Висновки Невеликі популяції P. sylvestris Креме- нецького горбогір’я та Малого Полісся ха- рактеризуються стійким рівнем життє- здатності завдяки високій насіннєвій про- дуктивності, активному самовідновленню і стабільному співвідношенню внутрішньо- популяційних та міжпопуляційних компо- нент алельного різноманіття. Генетична структура популяцій є близькою до врівно- важеної. Популяції P. sylvestris у районі досліджень та P. sylvestris var. cretacea у Донецькій області відзначаються високим ступенем подібності. Для збереження генетичних ресурсів уні- кальних реліктових популяцій P. sylvestris Кременецького горбогір’я та Малого Полісся необхідна так звана консервація в їх місце- зростаннях методом in situ. Насамперед у межах популяцій слід виділити не менше трьох генетичних резерватів, де відбувається активне самовідновлення цього виду, а також плюсові дерева як селекційно перспективні для створення регіональної насіннєвої бази. Популяцію в урочищі «Заріччя», яка зазнає найбільшого антропогенного тиску, слід реко- мендувати до заповідання. Для збереження унікальних популяцій P. sylvestris з огляду на результати наших досліджень та рекоменда- ції попередніх дослідників необхідно терито- рії, на яких збереглася природна рослинність, у тому числі природні соснові деревостани, включити до складу на ціонального природ- ного парку «Кременецькі гори». 1. Алтухов Ю.П., Корочкин Л.И., Рычков Ю.Г. Наследственное биохимическое разнообразие в про- цессах эволюции и индивидуального развития // Генетика. — 1996. — 32. — С. 1450–1473. 2. Видякин А.И. Изменчивость формы шишек в популяциях сосны обыкновенной на востоке ев- ропейской части СССР // Лесоведение. — 1991. — № 3. — С. 45–52. 3. Животовский Л.А. Показатель сходства по пуляций по полиморфным признакам // Журн. общ. биол. — 1979. — 40, № 4. — С. 587–602. 4. Животовский Л.А. Популяционная биоме- трия. — М.: Наука, 1991. — 271 с. 5. Животовский Л.А. Онтогенетические со- стояния, эффективная плотность и классифика- ция популяций растений // Экология. — 2001. — № 1. — С. 3–7. 6. Жиляев Г.Г. Жизнеспособность популяций растений. — Львов: Ин-т экологии Карпат НАН Украины, 2005. — 304 с. 7. Заверуха Б.В. Нарис рослинності Кременець- ких гір // Питання фізіології і флори України. — К.: Вид-во АН УРСР, 1963. — С. 81–104. 8. Заверуха Б.В. Флора і рослинність Креме- нецьких гір: Автореф. дис. …канд. біол. наук: спец. 03.00.05 «Ботаніка». — К., 1965. — 20 с. 9. Злобин Ю.А. Структура фитопопуляций // Успехи современной биологии. — 1996. — 32, № 2. — С. 133–146. 56 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 А.М. Ліснічук 10. Коршиков И.И., Калафат Л.А., Пирко Я.В., Великоридько Т.И. Популяционно-генетическая из- менчивость сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) в основных лесорастительных районах Украины // Генетика. — 2005. — 41, № 2. — С. 216–228. 11. Коршиков І.І., Мудрик О.А., Ліснічук А.М., Великоридько Т.І. Аналіз генетичної спорідненості ре ліктових популяцій Pinus sylvestris L. і Pinus syl- vestris var cretacea Kalenicz. ex Kom. в Україні // Укр. ботан. журн. — 2006. — 63, № 6. — С. 845–852. 12. Лакин Г.Ф. Биометрия. — М.: Высш. шк, 1990. — 352 с. 13. Ліснічук А.М., Коршиков І.І. Природне від- новлення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в ре- ліктових популяціях та штучних деревостанах Кременецького горбогір’я та Малого Полісся // Наук. зап. Тернопіл. держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біол. — 2008. — № 2 (36). — С. 83–89. 14. Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. — К.: Фитосоциоцентр, 2000. — 212 с. 15. Мякушко В.К. Сосновые леса равнинной части УССР. — К.: Наук. думка, 1978. — 256 с. 16. Некрасова Т.П. Изменчивость числа семян в шишках сосны от опыления // Лесоведение. — 1986. — № 1. — С. 38–42. 17. Романовский М.Г. Гаметофитная смерт- ность семяпочек сосны обыкновенной // Генетика. — 1989. — 25, № 1. — С. 99–108. 18. Стойко С.М. Праліси як екологічні моделі для ренатуралізації вторинних фітоценозів // Укр. ботан. журн. — 2006. — 63, № 3. — С. 358–368. 19. Трувеллер К.А., Нефедов Г.Н. Многоцеле- вой прибор для вертикального электрофореза в па рал лельных пластинках ПААГ // Биол. науки. — 1974. — № 9. — С. 137–140. 20. Царик Й., Жиляєв Г., Кияк В. та ін. Внут- рішньопопуляційна різноманітність рідкісних, ен- демічних і реліктових видів рослин Українських Карпат / За ред. М.А. Голубця і К.А. Малинов сь- кого. — Львів: Поллі, 2004. — 198 с. 21. Яблоков А.В. Популяционная биология. — М.: Высш. шк., 1987. — 304 с. 22. Davis B.J. Disk electroforesis. II. Methods and applications to human serum proteins. — Ann. N. Y. Acad. Sci. — 1964. — 121. — P. 67–65. Рекомендувала до друку О.П. Похильченко А.Н. Лисничук Кременецкий ботанический сад, Украина, г. Кременец ОЦЕНКА ЖИЗНЕСПОСОБНОСТИ ПРИРОДНЫХ ПОПУЛЯЦИЙ PINUS SYLVESTRIS L. КРЕМЕНЕЦКОГО ХОЛМОГОРЬЯ И МАЛОГО ПОЛЕСЬЯ ПО ИЗМЕНЧИВОСТИ КОЛИЧЕСТВЕННЫХ И КАЧЕСТВЕННЫХ ПРИЗНАКОВ Исследована жизнеспособность трех природных популяций Pinus sylvestris L. Кременецкого хол- могорья и Малого Полесья по виталитету, воз- растной структуре, плотности, численности, се- менной продуктивности, соотношению внутри- популяционных и межпопуляционных компонент аллельного разнообразия. Установлено, что ис- следуемые популяции характеризуются высоким уровнем генетической изменчивости и устойчи- вой жизнеспособностью. Ключевые слова: Кременецкое холмогорье и Малое Полесье, Pinus sylvestris, природные популяции, изменчивость, жизнеспособность. A.M. Lisnichuk Kremenets Botanical Garden, Ukraine, Kremenets QUANTITATIVE AND QUALITATIVE VARIABILITY EVALUATION OF THE NATURAL POPULATIONS VITAL CAPACITY OF PINUS SYLVESTRIS L. ON THE TERRITORY OF THE KREMENETS HILLOCKS AND SMALL POLISSIA The vital capacity of three natural populations of Pi- nus sylvestris L. of Kremenets hillocks and Small Polissia by vitality, age structure, density and number seed productivity, relation of the compo- nents of allele diversity inside and outside popula- tions is investigated. It is found that the observed population is characterized by a high level of genetic variability and great stable vital capacity. Key words: Kremenets hillocks and Small Polissia, Pinus sylvestris, natural populations, variability, vi- tal capacity.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-283
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:41:11Z
publishDate 2013
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/cb/b1e3b58f5e9a53b899c81f2f6f1b6fcb.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2832019-11-25T20:15:35Z Quantitative and qualitative variability evaluation of the natural populations vital capacity of Pinus sylvestris L. on the territory of the Kremenets hillocks and Small Polissia Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я та Малого Полісся за мінливістю кількісних та якісних ознак Lisnichuk, A.M. The vital capacity of three natural populations of Pinus sylvestris L. of Kremenets hillocks and Small Polissia by vitality, age structure, density and number seed productivity, relation of the components of allele diversity inside and outside populations is investigated. It is found that the observed population is characterized by a high level of genetic variability and great stable vital capacity. Досліджено життєздатність трьох природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я і Малого Полісся за віталітетом, віковою структурою, щільністю, чисельністю, насіннєвою продуктивністю, співвідношенням внутрішньопопуляційних і міжпопуляційних компонент алельного різноманіття. Встановлено, що досліджувані популяції характеризуються високим рівнем генетичної мінливості та стійкою життєздатністю. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/283 10.5281/zenodo.1629307 Plant Introduction; Vol 60 (2013); 51-56 Інтродукція Рослин; Том 60 (2013); 51-56 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377749 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/283/269 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Lisnichuk, A.M.
Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я та Малого Полісся за мінливістю кількісних та якісних ознак
title Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я та Малого Полісся за мінливістю кількісних та якісних ознак
title_alt Quantitative and qualitative variability evaluation of the natural populations vital capacity of Pinus sylvestris L. on the territory of the Kremenets hillocks and Small Polissia
title_full Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я та Малого Полісся за мінливістю кількісних та якісних ознак
title_fullStr Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я та Малого Полісся за мінливістю кількісних та якісних ознак
title_full_unstemmed Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я та Малого Полісся за мінливістю кількісних та якісних ознак
title_short Оцінка життєздатності природних популяцій Pinus sylvestris L. Кременецького горбогір’я та Малого Полісся за мінливістю кількісних та якісних ознак
title_sort оцінка життєздатності природних популяцій pinus sylvestris l. кременецького горбогір’я та малого полісся за мінливістю кількісних та якісних ознак
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/283
work_keys_str_mv AT lisnichukam quantitativeandqualitativevariabilityevaluationofthenaturalpopulationsvitalcapacityofpinussylvestrislontheterritoryofthekremenetshillocksandsmallpolissia
AT lisnichukam ocínkažittêzdatnostíprirodnihpopulâcíjpinussylvestrislkremenecʹkogogorbogírâtamalogopolíssâzamínlivístûkílʹkísnihtaâkísnihoznak

Схожі ресурси