Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу

It was shown the biochemical particularities of ornamental plants with different ecomorphotypes for searching biological mechanisms in regulations of high plants indoors with different functional purpose.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Kharytonova, I.P.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/289
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121884211806208
author	Kharytonova, I.P.
author_facet	Kharytonova, I.P.
author_sort	Kharytonova, I.P.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-25T20:36:44Z
description	It was shown the biochemical particularities of ornamental plants with different ecomorphotypes for searching biological mechanisms in regulations of high plants indoors with different functional purpose.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.1631572
first_indexed	2025-07-17T12:41:16Z
format	Article
fulltext	86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 УДК 635.918:[581.1+581.19]:551.584.6 І.П. ХАРИТОНОВА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН В УМОВАХ ІНТЕР’ЄРІВ РІЗНОГО ТИПУ Наведено результати вивчення біохімічних особливостей рослин різного екоморфотипу з метою пошуку меха- нізмів біологічного регулювання розвитку вищих рослин у приміщеннях різного функціонального призначення. Ключові слова: інтер’єри, життєва форма, зовнішнє середовище, трансформація, зворотний зв’язок, біогенні елементи, ферменти, фотосинтез. © І.П. ХАРИТОНОВА, 2013 Для повнішого розкриття здатності рослин до самопідтримки і цілеспрямованого пристосу- вання необхідні не лише знання щодо проце- сів перетворення хімічних сполук та енергії, а й аналіз механізмів сприйняття, накопичен- ня і переробки інформації в рослинному орга- нізмі. Характерна для життя оптимальна і найбільш прийнятна регуляція не можлива без ієрархії зворотних зв’язків, які слугують для інформаційного обміну між живою систе- мою і зовнішнім середовищем. У відкритих системах, зокрема в рослинах, утворюються прості зворотні зв’язки за рахунок швидкості хімічних реакцій, наприклад, біогенних еле- ментів, усередині системи і констант обміну субстратів та продуктів синтезу з навколиш- нім середовищем. Однак такі зв’язки не ма- ють інформаційного характеру. Між тим, явища автоматичного конт ролю та управлін- ня, які загалом властиві для життя, являють собою інформаційні процеси, тобто процеси, в яких зворотні зв’язки визначаються шляхом сприйняття сигналів. Відмінність між цими типами зворотного зв’язку є досить суттєвою. Перший формується за рахунок енергії та речовини (зворотні зв’язки, які утворюються в межах дії закону діючих мас і зміни умов реакції, наприклад, при поглинанні макро- елементів). При цьому зв’язки, що виника- ють, мають термодинамічні або структурно- хі міч ні обмеження. Навпаки, управління рос- том і розвитком рослин на основі інформації відрізняється тим, що процеси дуже значу- щі щодо кількості речовин або енергій, які трансформувалися при синтезі, можуть кон- тролюватися вибірково за допомогою малих мас, наприклад, мік роелементів або енергій (тобто слабких сигналів), причому сприй- няття таких сигналів потребує незначних витрат енергії. Мета роботи — з’ясування актуальних теоретичних і практичних питань, що сто- суються дослідження біологічних особли- востей тропічних та субтропічних рослин різ ного екотипу в умовах інтер’єрів, і дослі- дження порогу їх чутливості на вплив фак- торів зовнішнього середовища. Матеріал та методи Для більш глибокого вивчення питання щодо існування міжвидових відмінностей у рослин виникла необхідність у проведенні комплексного порівняльного біохімічного дослідження рослин різного екоморфотипу. Нами вперше систематизовано експери- ментальні дані, отримані на різних рівнях порівняльного аналізу епіфітних і наземних видів, а також ліан, які необхідні для розвит- ку рослин в інтер’єрах. Вибір об’єктів дослі- джень зумовлений насамперед їх належ- 87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу ністю до різних екотипів. Серед представ- ників родини Araceae Juss, які вивчали, були епіфіт Anthurium bakeri Hook., назем- на рослина Aglaonema nitidum (Jacq.) Kunth, ліана Philodendron bipinnatifidum Schott ex Engl. Крім того, відібрані для експерименту види мали різний механізм засвоєння СО 2 : у Anthurium bakeri. фіксація вуглекислоти відбувається за рахунок САМ-ме таболізму, у Aglaonema nitidum, Philodendron bipin- natifidum і сортів Camelia japonica L. з різ- ним забарвленням квіток — С 3 -шляхом. Фізико-хімічні властивості субстратів ви значали традиційними для ґрунтознав- ства методами фізичного аналізу [6, 8, 11]. Вміст біогенних елементів у рослинах і суб- стратах досліджували колориметричним способом за методикою Г.Я. Рінькіса [9] та за допомогою атомно-абсорбційного газо- аналізатора «Selmi». Для витяжки макро- та мікроелементів використовували 1н роз- чин НСl. Рослинний матеріал аналізували після мокрого озолення. Вміст фотосинтетичних пігментів (хлоро- філів і каротиноїдів) та активність окис но- відновних ферментів у листках (аскорбіно к- сидаза, пероксидаза, поліфенолоксидаза, цитохромоксидаза) визначали спектро фо- то метрично [1], каталази — за Х.М. Почин- ком [7], вміст і склад амінокислот — за допо- могою амінокислотного аналізатора фірми Hitachi [5]. Порівняльний аналіз вмісту ну- клеїнових кислот у різних тканинах рослин проводили методом Шмідта–Таннгаузера [2]. Результати та обговорення Кількісний вміст РНК у листках і коренях ароїдних вивчали двома незалежними мето- дами, що дало змогу встановити деякі особли- вості епіфітних і наземних видів. Порівняль- ний аналіз вмісту нуклеїнових кислот дав можливість отримати чітке уявлення про їх концентрацію в листках і коренях представ- ників ароїдних, які належать до різних екоти- пів, і про міжвидовий розподіл РНК та ДНК. Дані, наведені в табл. 1, свідчать про те, що концентрація ДНК у листках епіфіта була у 2,0–2,5, а в коренях — в 1,2–1,3 разу ниж- чою, ніж у представників інших життєвих форм. Отримані результати дають підставу припустити, що такі варіації у кількості ДНК в органах ароїдних різних видів можуть бути пов’язані з різною плоїдністю клітин дослід- них рослин, хоча глибша інтер претація цих даних потребує додаткових відомостей [3]. Крім того, не можна виключити той факт, що концентрація ДНК може залежати і від при- роди досліджуваних органів — коливання у співвідношенні ядерної і неядерної речовини у таких тканинах можуть виявитися розбіж- ностями у загальній кількості нуклеїнових кислот. На тлі очевидного переважання РНК у клітинах листків та коренів дослідних рос- лин особливий інтерес становлять результа- ти аналізу співвідношення кількості РНК і ДНК (див. табл. 1). Дані літератури свідчать про видові, вікові, статеві, органні, клітинні та органоїдні розбіжності у кілько сті нуклеїно- вих кислот [10]. З’ясовано, що показник РНК/ ДНК, який відображує інтенсивність синте- тичних процесів у клітинах досліджуваних тканин і корелює з морфо-фізіологічними пе- ретвореннями в організмі, може змінюватися протягом онтогенезу тварин та рослин [4]. При порівнянні значень співвідношення РНК/ДНК у листках і коренях окремої рос- лини в період активного росту нами вперше було встановлено таку закономірність: для наземного виду ці значення становлять від- повідно листок/корінь — 2,7/4,5. Для епіфіта виявлено протилежну тенденцію — листок/ Таблиця 1. Вміст нуклеїнових кислот в органах видів Araceae Juss. (мг фосфату на 1 г сирої речовини) Вид Орган ДНК РНК РНК/ ДНК Anthurium bakeri Листок 0,15±0,02 0,21±0,18 8,0 Корінь 0,20± 0,02 1,28± 0,21 6,4 Aglaonema nitidum Листок 0,38±0,07 1,02±0,16 2,7 Корінь 0,32±0,05 1,40±0,30 4,5 Philoden- dron bipin- natifidum Листок 0,30±0,05 1,38±0,27 4,6 Корінь 0,26±0,03 1,19±0,15 4,5 88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 І.П. Харитонова корінь — 8,0/6,4, а для ліани значення прак- тично однакові — 4,6/4,5. Аналогічні резуль- тати отримано для представників родини Or- chidaceae Juss. Це свідчить про можливість ви користання зазначеного показника як од- ного з критеріїв при відборі рослин різних екотипів і опрацюванні технологічного регла- менту для їх вирощування в умовах ін те- р’єрів різного функціонального при зна чен ня. Суттєві відмінності виявлено також при дослідженні окисно-відновних процесів у листках рослин різного морфоекотипу. Зо- крема рослинні тканини наземного виду ха- рактеризувалися значно вищою фермента- тивною активністю порівняно з іншими ви- дами (табл. 2). Так, показник активності цитохромоксидази в листках Aglaonema ni- tidum в 1,7–2,5 разів перевищував показни- ки решти видів. Аналогічну закономірність виявлено також щодо аскорбіноксидази. Ці особливості можуть бути зумовлені ви- соким вмістом заліза в тканинах рослин. Активність пероксидази в листках ліани Philodendron bipinnatifidum у 8,5–13,8 разу перевищувала показники інших дослідних видів. Це свідчить про високу стійкість цього виду до несприятливих факторів зовнішнього середовища, насамперед, — до коливань освіт- лення і водного забезпечення. Активність по- ліфенолоксидази — ферменту, який містить мідь, — у всіх видів була дуже низькою. Най- вищим рівнем активності цього ферменту ха- рактеризувалися рослинні тканини епіфіту. У наших дослідженнях виявлено пряму залежність між активністю каталази і кіль- кістю хлорофілів у тканинах, а саме: вид з вищою активністю каталази, зокрема Philodendron bipinnatifidum, відзначався більшою кількістю хлорофілу (табл. 3). При аналізі отриманих даних зафіксували пев- Таблиця 2. Активність окисно-відновних ферментів у листках дослідних видів Araceae Juss. Фермент Anthurium bakeri Aglaonema nitidum Philodendron bipinnatifidum Цитохромоксидаза, зміна оптичної щільності за 30 с на 1 г сирої речовини 4,2±0,21 7,3±0,69 2,9±0,07 Пероксидаза, зміна оптичної щільності за 1 с на 1 г сирої речовини 2,9±0,14 1,8±0,89 24,8±2,03 Поліфенолоксидаза, зміна оптичної щільності за 60 с на 1 г сирої речовини 2,1±0,05 1,5±0,04 1,2±0,01 Аскорбіноксидаза, зміна оптичної щільності за 60 с на 1 г сирої речовини 15,3±1,51 46,3±3,85 28,4±1,97 Каталаза, мкмоль Н 2 О 2 на 1 г сирої речо- вини 182,7±20,34 554,7±38,82 625,3±55,61 Таблиця 3. Фотосинтетична характеристика листків видів Araceae Juss. Вид Ф о т о с и н - т е з , м г С О 2 (д м 2 ·го д ) Фотосинтетичні пігменти, мг/100 г сирої речовини Приріст, см/міс Хлорофіл Каротиноїди а b Anthurium bakeri 5,0 51,8±4,72 25,4±2,24 20,7±1,83 7,9±0,83 Aglaonema nitidum 8,2 96,3±8,35 45,9±4,23 33,8±2,96 19,6±1,70 Philodendron bipinna- tifidum 22,4 237,7±39,6 52,6±4,75 78,3±8,11 41,4±5,78 89ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу ну закономірність: ліана характеризується вищим вмістом у листках хлорофілів і ак- тивним синтезом каталази. Так, кількість хлорофілів у рослинних тканинах Philo- dendron bipinnatifidum у 2,0–3,7 разу пе- ревищувала їх вміст у листках наземного виду Aglaonema nitidum та епіфіта Anthu- rium bakeri. Щодо каталази різниця стано- вить відповідно 1,1 і 3,4 разу. Виявлена нами залежність спостеріга- ється також при аналізі результатів ви- вчення фотосинтетичної активності дослід- них видів. Інтенсивність ростових процесів прямо пропорційно залежить від концен- трації хлорофілів у листках ліани. Установлені особливості у функціону- ванні оксидаз та інтенсивності фотосинте- тичних процесів експериментальних видів корелюють із відмінностями у концентра- ції хімічних елементів у рослинах. Це по- в’язано з тим, що представники родів An- thurium, Aglaonema, Philodendron у про- цесі еволюції змушені були займати різні екологічні ніші. Відповідно до формування у рослин певної життєвої форми (епіфітна, наземна або будь-яка інша) відбувалася суттєва трансформація їх морфології і біо- хімічного складу. Нами вперше було вияв- лено залежність у ароїдних розподілу біо- генних елементів від екотипу. Показано, що рослинні тканини наземного виду біль- шою мірою порівняно з епіфітом і ліаною забезпечені макроелементами. Рослини Ag- laonema nitidum відзначаються значно ви- щим вмістом азоту, фосфору, магнію, залі- за і марганцю. Для епіфіта Anthurium ba- keri характерним є високий рівень міді і цинку, а для ліани Philodendron bipinnati- fidum — калію і кальцію (табл. 4). Таблиця 4. Вміст біогенних елементів у листках видів Araceae Juss. (макроелементи, %; мікроелементи, мг/кг золи) Елементи Вид Anthurium bakeri Aglaonema nitidum Philidendpon bipinnatifidum Азот 3,3±0,29 4,7±0,81 4,4±0,76 Фосфор 0,37±0,02 0,49±0,17 0,46±0,06 Калій 2,1±0,19 3,4±0,51 3,9±0,65 Кальцій 1,3 ±0,15 2,2±0,26 2,7±0,42 Магній 0,42±0,05 0,68±0,07 0,60±0,06 Залізо 172,3±15,21 284,6±22,5 221,5±19,73 Мідь 28,6±2,53 20,4±1,82 17,7±1,69 Цинк 69,4±7,22 62,1±6,08 56,9±4,87 Марганець 1,8±1,34 2,6±2,15 2,2±1,69 Таблиця 5. Амінокислотний склад листків видів Araceae Juss., мкг/100 мг сирої речовини Амінокислота Вид Anthurium bakeri Aglaonema nitidum Philo- dendron bipinnati- fidum Аспарагінова 5,92 13,24 10,51 Треонін 2,15 5,18 4,76 Серін 18,56 26,39 29,53 Глутамінова 14,27 33,51 36,27 Пролін 2,11 8,26 11,74 Валін 0,33 0,95 2,13 Метіонін 0,20 0,59 0,78 Ізолейцин 1,24 0,44 0,82 Лейцин 0,29 0,67 0,93 Тирозин 0,51 2,06 1,14 Фенілаланін 0,54 0,36 0,89 Гістидин 21,73 101,38 75,15 Лізин 1,65 2,16 4,21 Аргінін 2,26 9,30 8,76 Сумарна кіль- кість 73,72 204,49 187,62 Таблиця 6. Вміст нуклеїнових кислот у листках Camellia japonica з різним забарвленням квіток, мг фосфату на 1 г сирої речовини К ол ір к ві тк и Д Н К Р Н К Р Н К /Д Н К Червоний 0,39±0,06 3,28±0,63 8,4 Білий 0,35±0,05 1,99±0,48 5,7 Рожевий 0,32±0,04 1,51±0,36 4,7 90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 І.П. Харитонова Значні розбіжності спостерігали і в амі- нокислотному складі рослин (табл. 5). При аналізі кількісного та якісного складу амі- нокислот установлено, що їх вміст у лист- ках наземного виду в 1,1–2,8 разу вище, ніж у листках епіфіта і ліани. Найбільшу різницю спостерігали у кіль- кості гістидину. Ймовірно, рівень вільного гістидину в листках ароїдних, так само, як вміст нуклеїнових кислот, може слугувати діагностичним критерієм при визначенні екотипу рослин. Значні розбіжності спостерігали також у кількості проліну. У тканинах сортів Camel- lia japonica із забарвленням квіток червоно- го кольору рівень проліну становив 62,7– 69,8 мг/г, білого і рожевого кольору — відпо- відно 84,2–86,9 та 42,6–44,0 мг/г сухої речо- вини. Отримані результати свідчать про різ- не пристосування рослин до зовнішнього середовища, насамперед, до водного режи- му, оскільки накопичення проліну пов’язане з інтенсивним зв’язуванням вільного аміаку, який утворюється у великій кількості за умов недостатнього водного забезпечення. Цікаві результати отримано при порів- няльному біохімічному аналізі листків різних сортів Camellia japonica. Тканини рослин із забарвленням квіток червоного кольору ха- рактеризуються значно більшою кількістю нуклеїнових кислот порівняно з іншими сортами (табл. 6). При цьому відсутня суттє- ва різниця у вмісті ДНК у листках дослідних рослин. На рівні синтезу РНК виявлено знач- ні розбіжності. Так, тканини листків сортів з квітками червоного забарвлення відрізня- лись значно вищим рівнем РНК, що свідчить про інтенсивніший ріст рослин. Певні відмінності встановлено також у розподілі асимілятів, зокрема, біогенних елементів (табл. 7). Дані, наведені у табл. 7, свідчать про те, що вміст фосфору в рослинах з білими квіт- ками втричі вищий порівняно з іншими сортами. Для тканин камелії з квітками ро- жевого забарвлення притаманний вищий рівень марганцю, з квітками червоного ко- льору — заліза. Суттєву різницю виявлено при аналізі вмісту лабільних вуглеводів у листках. Так, найбільшою кількістю глюкози відрізняли- ся рослини з квітками білого забарвлення (4,9 мг %), а сахарози — з квітками черво- ного кольору (3,8 мг %). Таблиця 7. Вміст макро- і мікроелементів у листках Camellia japonica з різним забарвленням квіток (макроелементи, %; мікроелементи, мг/кг золи) Колір квітки Елемент N P K Ca Mg Fe Mn Білий 2,5 0,82 9,2 0,66 0,11 600 150 Рожевий 2,0 0,27 6,3 0,50 0,23 640 400 Червоний 2,0 0,27 6,7 0,52 0,46 750 200 Таблиця 8. Вміст фотосинтетичних пігментів у листках Camellia japonica з різним забарвленням квіток, мг/100 г сирої рослинної маси Колір квітки Хлорофіл Каротиноїди Сума хлорофілів та співвідношення Сума хлорофілів та каротиноїдів a b а + b а/b Білий 161,52 ± 5,13 28,22 ± 1,72 33,62 ±1,41 189,74 5,72 5,64 Червоний 93,37 ± 3,72 39,59 ±1,63 41,46 ±1,61 132,96 2,37 3,21 Рожевий 65,69 ± 2,91 17,37 ±1,25 32,37 ±1,52 83,06 3,78 2,57 91ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу Тканини листків сортів Camellia japonica характеризувалися різним вмістом фото- синтетичних пігментів (табл. 8). Так, висо- кий вміст хлорофілу а виявлено в тканинах камелії з білими квітками, а каротиноїдів і хлорофілу b — з червоними квітками. Збільшення вмісту хлорофілу b у листках рослин з квітками червоного кольору свідчить про інтенсивне накопичення органічної маси та активізацію ростових процесів. Зокрема, щомісячний приріст камелії з білими квітка- ми в середньому становить 5,8 см, з рожевими і червоними квітками — відповідно 5,1 і 6,5 см. Висновки Проведені дослідження виявили наявність значних відмінностей у біохімічному складі тканин рослин видів різного екоморфотипу. Отримані результати свідчать про необхід- ність удосконалення технологічного регла- менту з вирощування тропічних і субтропіч- них рослин в умовах інтер’єрів за рахунок оптимізації складу ґрунтових субстратів або їх замінників та розробки збалансованої сис- теми мінерального живлення. Виявлена особ- ливість у розподілі ДНК і РНК у листках і коренях дає змогу визначити екотип рослин. Результати досліджень доводять пер- спективність подальшого вивчення біохіміч- них особливостей рослин різного екоморфо- типу для пошуку механізмів біологічного регулювання розвитку вищих рослин у при- міщеннях різного функціональ ного призна- чення. 1. Гавриленко В.Ф., Ладыгина М.Е., Хандоби- на Л.М. Большой практикум по физиологии расте- ний. — М.: Высш. шк., 1975. — 392 с. 2. Дэвитсон Дж. Биохимия нуклеиновых кис- лот. — М.: Мир, 1976. — 371 с. 3. Заименко Н.В., Харитонова И.П. Физио- ло го-биохимические особенности эпифитных и на- земных видов орхидных с различным типом угле- родного метаболизма // Інтродукція рослин. — 1999. — № 2. — С. 93–96. 4. Кок И.Б. Нуклеиновые кислоты насекомых и вирусов. — К.: Наук. думка, 1973. — 227 с. 5. Новые методы анализа аминокислот, пепти- дов и белков / Под ред. В.П. Овчинникова. — М.: Мир, 1974. — 272 с. 6. Почвоведение / Под ред. И.С. Кауричева. — М.: Колос, 1975. — 496 с. 7. Починок Х.Н. Методы биохимического ана- лиза растений. — К.: Наук. думка, 1976. — 336 с. 8. Практикум по почвоведению / Под ред. И.С. Кауричева. — М.: Колос, 1980. — 272 с. 9. Ринькис Г.Я., Ноллендорф В.Ф. Сбалан- сированное питание растений макро- и микроэле- ментами. — Рига: Зинатне, 1982. — 202 с. 10. Физико-химические методы исследования почв / Под ред. Н.Г. Зырина, Д.С. Орлова. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — 382 с. 11. Физиолого-биохимические основы роста рас- тений / Под ред. К.М. Сытника. — К: Наук. думка, 1966. — 229 с. Рекомендувала до друку Н.В. Заіменко И.П. Харитонова Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ФИЗИОЛОГО-БИОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ДЕКОРАТИВНЫХ РАСТЕНИЙ В УСЛОВИЯХ ИНТЕРЬЕРОВ РАЗНОГО ТИПА Приведены результаты изучения биохимических особенностей растений разного экоморфотипа с целью поиска механизмов биологического регули- рования развития высших растений в помещениях разного функционального назначения. Ключевые слова: интерьеры, жизненная форма, внешняя среда, трансформация, обратная связь, биогенные элементы, ферменты, фотосинтез. I.P. Kharytonova M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv PHYSIOLOGICAL AND CHEMICAL PARTICULARITIES OF ORNAMENTAL PLANTS IN DIFFERENT INTERIORS It was shown the biochemical particularities of orna- mental plants with different ecomorphotypes for sear- ching biological mechanisms in regulations of high plants indoors with different functional purpose. Key words: interiors, live form, environment, trans- formation, feedback, biogenic elements, photosyn- thesis, enzymes.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-289
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:41:16Z
publishDate	2013
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/7f/4742c093cf3099989ef4dabdd9daff7f.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2892019-11-25T20:36:44Z Physiological and chemical particularities of ornamental plants in different interiors Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу Kharytonova, I.P. It was shown the biochemical particularities of ornamental plants with different ecomorphotypes for searching biological mechanisms in regulations of high plants indoors with different functional purpose. Наведено результати вивчення біохімічних особливостей рослин різного екоморфотипу з метою пошуку механізмів біологічного регулювання розвитку вищих рослин у приміщеннях різного функціонального призначення. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/289 10.5281/zenodo.1631572 Plant Introduction; Vol 60 (2013); 86-91 Інтродукція Рослин; Том 60 (2013); 86-91 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377749 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/289/275 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Kharytonova, I.P. Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу
title	Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу
title_alt	Physiological and chemical particularities of ornamental plants in different interiors
title_full	Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу
title_fullStr	Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу
title_full_unstemmed	Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу
title_short	Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу
title_sort	фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/289
work_keys_str_mv	AT kharytonovaip physiologicalandchemicalparticularitiesofornamentalplantsindifferentinteriors AT kharytonovaip fízíologobíohímíčníosoblivostídekorativnihroslinvumovahínterêrívríznogotipu

Фізіолого-біохімічні особливості декоративних рослин в умовах інтер’єрів різного типу

Institution

Ähnliche Einträge