Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill.
Data about allelopathic activity of certain species Alnus Mill. is presented. It has been found that alder’s water-soluble compounds show different allelopathic activity depending on species, studied organ, test-object and concentration of active compound. Amaranth and wheat roots appeared to be the...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2013
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/292 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121897040084992 |
|---|---|
| author | Gorelov, O.O. Ellanska, N.E. Dzuba, O.I. |
| author_facet | Gorelov, O.O. Ellanska, N.E. Dzuba, O.I. |
| author_sort | Gorelov, O.O. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-25T20:41:44Z |
| description | Data about allelopathic activity of certain species Alnus Mill. is presented. It has been found that alder’s water-soluble compounds show different allelopathic activity depending on species, studied organ, test-object and concentration of active compound. Amaranth and wheat roots appeared to be the most sensitive to the alder allelopatically active substances than coleoptile. The leaves’ activities were higher than those one of stems and roots. The immature plants showed more difference in allelopathic potential than mature plants. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1632450 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:41:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
104 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
УДК 582.632.1
О.О. ГОРЄЛОВ, Н.Е. ЕЛЛАНСЬКА, О.І. ДЗЮБА
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
АЛЕЛОПАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ ALNUS MILL.
Наведено дані про алелопатичну активність деяких видів роду Alnus Mill. Показано, що водорозчинні сполуки віль-
хи виявляють різну алелопатичну активність залежно від виду, досліджуваного органа, тест-об’єкта і концен-
трації діючої речовини. Амарант та корені пшениці виявили більшу чутливість до алелопатично активних речо-
вин вільхи, ніж колеоптелі пшениці. Активність листків була вищою за таку стебла і коренів. Іматурні рослини
відрізнялися більшим алелопатичним потенціалом, ніж генеративні.
Ключові слова: Alnus, концентрація, алелопатична активність.
© О.О. ГОРЄЛОВ, Н.Е. ЕЛЛАНСЬКА, О.І. ДЗЮБА, 2013
У колекціях ботанічних садів та дендро-
парків майже повністю відсутнє широке
формове різноманіття вільх, залучення
якого збагатило б асортимент рослин для
використання в озелененні та інших галу-
зях господарства. Вільха (Alnus Mill.) нале-
жить до деревних рослин, які ще не набули
широкого поширення. Основною причиною
цього ми вважаємо недостатнє вивчення
біологічних та екологічних особливостей
більшості видів роду. Серед понад 40 видів
вільхи більш-менш достатнім можна вва-
жати вивчення (і як наслідок, використан-
ня) лише 3 видів — A. glutinosa (L.) Gaertn.,
A. in cana (L.) Moench., A. viridis DC. (в. чорної,
в. сірої, в. зеленої) [11, 12, 13, 15]. Ці рослини
використовують у лісівництві (як джерело
деревини та супутню і ґрунтополіпшуваль-
ну породу), фітомеліорації (для закріплен-
ня берегів та крутосхилів), озелененні (пе-
реважно декоративні форми, які застосову-
ють для оформлення водойм), як джерело
лікарської сировини тощо.
Одним з найпоширеніших та ефективних
способів збагачення флористичного різно-
маніття є інтродукція рослин. А.М. Гродзін-
ський стверджував, що при інтродукції і
широкому впровадженні нових рослин не-
обхідно не лише вивчати їх стійкість, біохі-
мічні властивості, методи прискореного роз-
множення, а і обов’язково враховувати біо-
логічні особливості, які визначають взаємо-
відношення рослин з біологічним оточенням
[5, 14].
Живі організми в біогеоценозах існують
не ізольовано, а є частиною надзвичайно
складних взаємодіючих систем, в яких ве-
лику роль відіграють виділення рослинами
хімічних речовин, котрі є продуктами ме-
таболічних процесів живих організмів чи
мік робіальної трансформації їх відмерлих
решток в еколого-трофічних ланцюгах еко-
систем. Оскільки склад органічних речовин,
які надходять у біогеоценоз з рослинами, є
видоспецифічним, то спрямованість і харак-
тер вияву зазначених процесів в екосистемі
великою мірою залежать від набору видів і
утворюваних ними фітоценозів [2].
Огляд літературних джерел свідчить
про відсутність інформації щодо алелопа-
тичного потенціалу вільхи.
Мета роботи — з’ясувати алелопатичну
активність представників роду Alnus.
Об’єкти та методи
Об’єктами досліджень були рослини або-
ригенного (Alnus glutinosa) та інтродукова-
них (A. subcordata C.A. Mey., A. barbata C.A.
Mey, форми A. incana f. pendula Call., A.
incana f. pinnatifida Wahlenb.) видів, які
105ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill.
зростають на території Національного бо-
танічного саду ім. М.М. Гришка НАН Укра-
їни, Ботанічного саду Національного уні-
верситету біоресурсів і природокористу-
вання та Національного експоцентру
України (Київ).
У своїх дослідах ми використовували
генеративні (зразки № 1, 3, 4) та іматурні
(віком 2 роки) рослини (зразки № 2, 5, 6).
Алелопатичну активність визначали
методом біологічних тестів за А.М. Гродзін-
ським [6]. Як модель рослинних виділень
використовували водні екстракти (у кон-
центраціях 1:10, 1:100, 1:1000) різних орга-
нів рослин — листків, пагонів, коренів, як
тест-об’єкти — класичні рослини-акцеп-
тори: корені та колеоптилі пшениці (Triti-
cum vulgare L.) сорту Миронівська-31 і
тест-об’єкт, запропонований П.В. Власовим
та ін. [3] для визначення біологічної актив-
ності регуляторів росту невідомої хімічної
природи — одноденні проростки амаранту
(Amaranthus paniculatus L.).
Результати та обговорення
Важливими в алелопатичному відношенні є
водорозчинні виділення, які вимиваються
опадами з вегетуючих органів рослин. При
цьому їх кількісний та якісний склад зале-
жить від температури, вологості, реакції
ґрунту, умов аерації, а також від виду, сор-
ту, віку рослин, пори року [1, 4, 6]. Ми вважа-
ли за необхідне використовувати для дослі-
дів водорозчинні виділення всіх частин рос-
лини. Концентрація рослинних метаболітів у
таких дослідженнях також має важливе
значення. Штучно збільшуючи або зменшу-
ючи її, можна визначити межі активності —
встановити амплітуду між алелопатичним
порогом чутливості та максимумом алелопа-
тичного фактора. Не менш важливим є вибір
тест-об’єктів. У роботах М.В. Колесніченка
[8] вказується на наявність видової специ-
фічності і вибірковості дії виділень. Специ-
фічність виявляється у тому, що виділення
різних видів рослин в однакових концентра-
ціях по-різному впливають на певний тест-
об’єкт (рослину-акцептор), вибірковість — у
неоднаковій відповідній реакції різних видів
рослин-акцепторів на дію (в однакових кон-
центраціях) виділень однієї і тієї самої рос-
лини-донора [10].
Результати досліджень засвідчили, що
на колеоптилі пшениці гальмівну дію чинять
водорозчинні виділення у концентрації 1:10
із надземних органів (листків та стебел) до-
рослих рослин (рис. 1, А, Б). Виділення рос-
лин виду A. barbata пригнічували ріст тесто-
вої культури на 50 %. При розведенні (1:100
та 1:1000) ефект нівелювався, і приріст ко-
леоптилів тест-об’єктів набував значень,
близьких до контрольних. При зменшен-
ні концентрації алелопатично активних
сполук спостерігали рістстимулювальні
Рис. 1. Вплив водних витяжок різних концентрацій
з листків (А), стебел (Б) та коренів (В) на ріст коле-
оптилів пшениці: 1 — Alnus subcordata; 2 — A. sub-
cordata (дворічні рослини); 3 — A. barbata; 4 —
A. incana f. pinnatifida; 5 — A. incana f. pendula
(дворічні рослини); 6 — A. glutinosa (дворічні рослини)
А
Б
В
106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
О.О. Горєлов, Н.Е. Елланська, О.І. Дзюба
процеси. Виділення з іматурних рослин ви-
дів A. subcordata та A. іncana f. pendula
спричиняли приріст колеоптилів пшениці
20–30 % щодо контролю.
Щодо водорозчинних виділень з коренів
імматурних рослин (дорослі рослини не до-
сліджували), то такої закономірності, як у
надземних органів, щодо зміни гальмівного
ефекту на стимулювальний при збільшенні
розведення не спостерігали. У рослин виду
A. glutinosa виявлено обернену залежність —
що меншою є концентрація колінів, то біль-
ше пригнічувався ріст колеоптилів пшениці
(див. рис. 1, В).
Корені пшениці виявилися більш чутли-
вими, ніж колеоптилі, до дії водорозчинних
сполук вільхи (рис. 2). Інгібувальна дія
зростала зі збільшенням концентрації ви-
тяжок. Для видів A. barbata (доросла рос-
лина) та A. іncana f. pendula (іматурна рос-
лина) було характерним те, що інгібуваль-
ний ефект водорозчинних сполук із листків
та коренів змінювався на стимулювальний,
а потім знову на інгібувальний залежно від
концентрації. Спостерігали тенденцію щодо
дії виділень із коренів рослин виду A. glu-
tinosa на корені пшениці, подіб ну до такої
на колеоптилі (див. рис. 2, В). Імовірно, це
пов’язано з вибірковістю дії виділень рос-
лин цих видів.
У цілому амарант виявився найчутливі-
шим тест-об’єктом до дії водорозчинних
виділень вільхи. Результати досліджень
засвідчили, що існує відмінність в актив-
ності дії залежно від виду та віку вільхи.
Так, найбільш активні виділення в іматур-
Рис. 2. Вплив водних витяжок різних концентрацій
з листків (А), стебел (Б) та коренів (В) на ріст коре-
нів пшениці: 1 — Alnus subcordata; 2 — A. subcordata
(дворічні рослини); 3 — A. barbata; 4 — A. incana f.
pinnatifida; 5 — A. incana f. pendula (дворічні рос-
лини); 6 — A. glutinosa (дворічні рослини)
Рис. 3. Вплив водних витяжок різної концентрації з
листків (А), стебел (В) та коренів (С) на ріст коренів
амаранту: 1 — Alnus subcordata; 2 — A. subcordata
(дворічні рослини); 3 — A. barbata; 4 — A. incana f.
pinnatifida; 5 — A. incana f. pendula (дворічні рос-
лини); 6 — A. glutinosa (дворічні рослини)
А
Б
В
А
Б
В
107ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill.
них рослин виду A. glutinosa, а найменш
активні — у A. subcordata (рис. 3). З віком
алелопатична активність знижується.
Алелопатично активні сполуки дорос-
лих рослин відрізнялися значним галь-
мівним ефектом. При зменшенні концен-
трації (1:100) спостерігали деяке зниження
алелопатичної активності, а за концен-
трації 1:1000 дія водорозчинних сполук
вільхи на тест-об’єкти нівелювалася. Ви-
няток становили виділення із стебел рос-
лин виду A. subcordata. Як було виявлено
нами раніше [7], важливою є амплітуда
реакції дослідних видів на дію алелопа-
тичного фактора (водні витяжки з різних
органів рослин) у межах даних концен-
трацій. Ми встановили, що у тест-об’єктів
найменшою була амплітуда реакції на во-
дорозчинні виділення аборигенного виду
A. glutinosa, а найбільшою — на виділення
інтродукованих видів.
Висновки
Аналіз біотестування виявив, що водороз-
чинні сполуки вільхи мають різну алело-
патичну активність залежно від виду, до-
сліджуваного органа, тест-об’єкта і кон-
центрації діючої речовини. Найбільш чут-
ливими тест-об’єктами були амарант та
корені пшениці. Незважаючи на те, що ко-
леоптилі пшениці були менш чутливими
до алелопатично активних сполук вільхи,
вони є досить показовими тестами щодо
зміни концентрації водорозчинних сполук.
Активність водорозчинних виділень лист-
ків була вищою за таку стебла та коренів.
Отримані результати узгоджуються з да-
ними А.М. Гродзінського [6], М.М. Матвєє-
ва [9] та Л.Д. Юрчак [16] щодо розподілу
алелопатично активних речовин у рослин-
ному організмі — у надземній частині їх
значно більше, ніж у коренях. Іматурні
рослини відрізнялися більшим алелопа-
тичним потенціалом, імовірно, внаслідок
активації синтезу фітогормонів та вторин-
них метаболітів. Серед них найбільший по-
тенціал мав аборигенний вид A. glutinosa.
1. Биляновская Т.М. Аллелопатическое взаи-
модействие овощных культур витаминного ком-
плекса через среду корнеобразования: Автореф.
дис. … канд. биол. наук. — Минск, 1992. — 16 с.
2. Боговін А.В. Біогеоценотична роль взаємо-
відносин живих організмів у становленні й функці-
онуванні екологічних систем // Екологія та ноосфе-
рологія. — 2009. — 20, № 1–2. — С. 102–114.
3. Власов П.В., Мазин В.В., Турецкая Р.Х. и др.
Комплексный метод определения природных регу-
ляторов роста. Первичный анализ незрелых семян
кукурузы на активность свободных ауксинов, гиб-
береллинов и цитокининов с помощью биотестов //
Физиология растений. — 1979. — 26, Вып. 3. —
С. 648–655.
4. Головко Э.А. Приоритеты аллелопатии в
аспекте охраны экологической среды. — Самара,
Изд-во Самар. ун-та., 1996. — 77 с.
5. Гродзинский А.М. Аллелопатия и интро-
дукция растений // Бюл. ГБС АН СССР. — 1971. —
Вып. 81. — С. 45–49.
6. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємо-
дії рослин. — К.: Наук. думка, 1973. — 205 с.
7. Дзюба О.І. Фізіологічні та біохімічні особли-
вості рододендрона жовтого (Rhododendron luteum
Sweet): алелопатичний аналіз: Автореф. дис. …
канд. біол. наук за спеціальністю 03.00.12. (фізіоло-
гія рослин). — К., 2001. — 13 с.
8. Колесниченко М.В. Биохимические взаимо-
действия древесных растений. — М.: Лесн. пром-
сть, 1976. — 184 с.
9. Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор
экологической среды. — Самара: Книж. изд-во,
1994. — 256 с.
10. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых са-
дах. — К.: Наук. думка, 1990. — 208 с.
11. Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеле-
ному строительству. — К.: Будівельник, 1971. — 311 с.
12. Справочник лесовода. — К.: Урожай,
1990. — 296 с.
13. Справочник по лесосеменному делу / Под
общ. ред. А.И. Новосельцевой. — М.: Лесн. пром-сть,
1978. — 336 с.
14. Черевченко Т.М., Мороз П.А. Втілення ідей
академіка А.М. Гродзінського у розвиток теорії та
практики інтродукції рослин // Алелопатія та сучас-
на біологія: Міжнар. наук. конф. (Київ, 17–19 жовтня
2006 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — С. 20–30.
15. Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Быстрорас-
тущие древесные породы. — М.: Изд-во. с.-х. лит-
ры, журн. и плакатов, 1962. — С. 265–282.
16. Юрчак Л.Д. Аллелопатически активные
соединения водных экстрактов из разлагающегося
люпина // Физиологически активные соединения
биогенного происхождения. — М.: Изд-во Москов-
ского ун-та. — 1971. — С. 92–94.
Рекомендувала до друку Н.П. Дідик
108 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4
О.О. Горєлов, Н.Е. Елланська, О.І. Дзюба
А.А. Горелов, Н.Э. Элланская, О.И. Дзюба
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
НЕКОТОРЫХ ВИДОВ РОДА ALNUS MILL.
Приведены данные об аллелопатической активности
некоторых видов рода Alnus Mill. Показано, что водо-
растворимые соединения ольхи проявляют разную
аллелопатическую активность в зависимости от вида,
исследуемого органа, тест-объекта и концентрации дей-
ствующего вещества. Амарант и корни пшеницы про-
явили большую чувствительность к аллелопатически
активным веществам ольхи, чем колеоптили пшеницы.
Активность листьев была выше активности стеблей и
корней. Имматурные растения отличались большим
аллелопатическим потенциалом, чем генеративные.
Ключевые слова: Alnus, концентрация, аллелопа-
тическая активность.
O.O. Gorelov, N.E. Ellanska, O.I. Dzuba
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
THE ALLELOPATHIC CHARACTERISTIC
OF SOME ALNUS MILL. GENUS SPECIES
Data about allelopathic activity of certain species
Alnus Mill. is presented. It has been found that al-
der’s water-soluble compounds show different al-
lelopathic activity depending on species, studied
organ, test-object and concentration of active com-
pound. Amaranth and wheat roots appeared to be
the most sensitive to the alder allelopatically ac-
tive substances than coleoptile. The leaves’ activi-
ties were higher than those one of stems and roots.
The immature plants showed more difference in
allelopathic potential than mature plants.
Key words: Alnus, concentration, allelopathic ac-
tivity.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-292 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:41:18Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/15/7aa569b4ba4a758024a277f9f43e6915.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-2922019-11-25T20:41:44Z The allelopathic characteristic of some Alnus Mill. genus species Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill. Gorelov, O.O. Ellanska, N.E. Dzuba, O.I. Data about allelopathic activity of certain species Alnus Mill. is presented. It has been found that alder’s water-soluble compounds show different allelopathic activity depending on species, studied organ, test-object and concentration of active compound. Amaranth and wheat roots appeared to be the most sensitive to the alder allelopatically active substances than coleoptile. The leaves’ activities were higher than those one of stems and roots. The immature plants showed more difference in allelopathic potential than mature plants. Наведено дані про алелопатичну активність деяких видів роду Alnus Mill. Показано, що водорозчинні сполуки вільхи виявляють різну алелопатичну активність залежно від виду, досліджуваного органа, тест-об’єкта і концентрації діючої речовини. Амарант та корені пшениці виявили більшу чутливість до алелопатично активних речовин вільхи, ніж колеоптелі пшениці. Активність листків була вищою за таку стебла і коренів. Іматурні рослини відрізнялися більшим алелопатичним потенціалом, ніж генеративні. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/292 10.5281/zenodo.1632450 Plant Introduction; Vol 60 (2013); 104-108 Інтродукція Рослин; Том 60 (2013); 104-108 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377749 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/292/278 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gorelov, O.O. Ellanska, N.E. Dzuba, O.I. Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill. |
| title | Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill. |
| title_alt | The allelopathic characteristic of some Alnus Mill. genus species |
| title_full | Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill. |
| title_fullStr | Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill. |
| title_full_unstemmed | Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill. |
| title_short | Алелопатична характеристика деяких видів роду Alnus Mill. |
| title_sort | алелопатична характеристика деяких видів роду alnus mill. |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/292 |
| work_keys_str_mv | AT gorelovoo theallelopathiccharacteristicofsomealnusmillgenusspecies AT ellanskane theallelopathiccharacteristicofsomealnusmillgenusspecies AT dzubaoi theallelopathiccharacteristicofsomealnusmillgenusspecies AT gorelovoo alelopatičnaharakteristikadeâkihvidívrodualnusmill AT ellanskane alelopatičnaharakteristikadeâkihvidívrodualnusmill AT dzubaoi alelopatičnaharakteristikadeâkihvidívrodualnusmill AT gorelovoo allelopathiccharacteristicofsomealnusmillgenusspecies AT ellanskane allelopathiccharacteristicofsomealnusmillgenusspecies AT dzubaoi allelopathiccharacteristicofsomealnusmillgenusspecies |