Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю
The data about damage of gladiolus sorts to Thrips simplex Morison are given. The ecologically safe method of plant protection from this pest is described.
Saved in:
| Date: | 2013 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2013
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/311 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121973612347392 |
|---|---|
| author | Chumak, P.Ya. |
| author_facet | Chumak, P.Ya. |
| author_sort | Chumak, P.Ya. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-26T12:31:32Z |
| description | The data about damage of gladiolus sorts to Thrips simplex Morison are given. The ecologically safe method of plant protection from this pest is described. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1585114 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:41:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
104 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
© П.Я. ЧУМАК, 2013
УДК 595.731:632.981:635.08:635.915
П.Я. ЧУМАК
Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Україна, 01032 м. Київ, вул. С. Петлюри, 1
ТРИПС ГЛАДІОЛУСОВИЙ (THYSANOPTERA, TEREBRANTIA)
ТА ЗАХОДИ УПРАВЛІННЯ ЙОГО ЧИСЕЛЬНІСТЮ
Наведено дані щодо пошкодження сортів гладіолуса трипсом (Thrips simplex Morison). Описано екологічно безпечний
метод захисту рослин від цього шкідника.
Ключові слова: Thrips simplex, Gladiolus, захист рослин.
Трипс гладіолусовий (Thrips simplex Mori-
son) поширений в усіх країнах, де вирощу-
ють гладіолуси (Gladiolus L.). У Радянсько-
му Союзі цей фітофаг до 1955 р. вважався
об’єктом зовнішнього та внутрішнього ка-
рантину квітникарства [5]. Інвазія трипса
гладіолусового на територію України від-
булася у 1963 р. з бульбоцибулинами гладіо-
луса [2, 3]. Вважається, що батьківщиною
трипса є Південна Африка (найбільша різ-
номанітність видів роду Gladiolus) [10].
Трипс гладіолусовий — монофаг: кор-
мовими рослинами є різні види та сорти
роду Gladiolus. Відзначено також розмно-
ження цього шкідника на гвоздиці та рос-
линах з родів Iris і Freesia [1–3].
Останнім часом, у зв’язку з інтенсивною
роботою, яка проводиться в ботанічних са-
дах зі створення та розширення колекцій
бульбоцибулинних рослин, спостерігається
помітне збільшення шкідливості трипса,
що вимагає вдосконалення прийомів захис-
ту гладіолусів від шкідника з урахуванням
екологічно безпечних вимог.
Матеріал та методи
Динаміку чисельності шкідника і пошкоджен-
ня ним рослин вивчали методом регулярних
обстежень бульбоцибулин при зберіганні їх у
сховищі, перед висаджуванням їх у теплиці
(з метою вигонки) та у відкритий ґрунт.
Облік шкідника, знезараження бульбо-
цибулин та захист рослин від трипса у пе-
ріод вегетації гладіолусів проводили згідно
з методиками [4].
Пошкоджені трипсом цибулини (30 шт.) за-
нурювали в 0,2–1,0 % робочий розчин препа-
рату «Актофіт» 0,2 % к.е. та розроблених нами
препаратів «Фітокомплексон-1», «Ком плек-
сон-2п», «Комплексон-ЗГ» [6–8]. Знезаражен-
ня цибулин у розчині тривало 10; 20 і 30 хв.
Отримані результати досліджень оброб-
ляли методом дисперсійного аналізу з допо-
могою прикладної програми Microsoft Excel.
Результати та обговорення
За масового розмноження трипс гладіолу-
совий завдає значної шкоди гладіолусу:
бульбоцибулинам (у період їх зберігання)
та рослинам (під час їх цвітіння). Дорослі
комахи і личинки трипса висмоктують сік із
тканин молодих вегетативних та генера-
тивних органів рослин. Від втрати хлорофі-
лу у листках і пігментів у пелюстках квіток
пошкоджені клітини знебарвлюються та
відмирають. Пошкоджені трипсом листки і
квітки мають численні світлі помітно за-
глиб лені плями (рис. 1). Це призводить до
105ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю
втрати декоративних якостей рослин та
зниження їх цінності. На одній рослині може
міститися до 150 особин шкідника. Найряс-
ніше трипс заселяє сорти гладіолуса із світ-
лим забарвленням квіток (особливо білі і
жовті) (табл. 1).
Пошкодження трипсом бульбоцибулин
(при їх зберіганні за температури вище
+10 °С) виявляється утворенням у місцях
живлення комах твердих коркоподібних ко-
ричневих плям, вкритих липкими виділен-
нями трипсів. Такі бульбоцибулини втрача-
ють здатність до проростання, рослини
утворюють дрібні деформовані квітки. В
окремі роки пошкодження бульбоцибулин
гладіолусів трипсом може сягати 80–100 %
[2, 3]. При вирощуванні гладіолусів на зріз
втрати від пошкодження трипсами можуть
становити 50–90 % [9].
Для знезараження бульбоцибулин від
трипсів рекомендують [1–3] занурити їх у га-
рячу воду (+50 °С) на 5 хв або протруїти буль-
Таблиця 1. Пошкодження сортів гладіолуса
Thrips simplex (середні дані за 2008–2012 рр.)
Сорт
(колір квіток)
П
о
ш
к
о
д
ж
е
н
о
р
о
с
л
и
н
,
%
С
е
р
е
д
н
ій
б
а
л
п
о
ш
к
о
д
ж
е
н
н
я
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
п
о
ш
к
о
д
ж
е
н
н
я
Ред Бед (червоні) 11,3 2,2 1,74
Скарлета (червоні) 10,8 2,5 1,63
Контеса (розові) 10,1 2,7 1,54
Етрекшн (розові) 13,4 3,0 1,39
Мадонна (білі) 15,7 4,4 2,26
Олімпус (білі) 16,2 5,1 2,91
Горден Балз (жовті) 14,6 4,7 2,07
Селена (жовті) 15,8 5,3 2,63
Пікасо (фіолетові) 9,9 2,0 1,16
Таблиця 2. Ефективність дії екологічно безпечних інсектицидів
проти Thrips simplex на бульбоцибулинах гладіолуса, %
Варіант
Тривалість
обробки, хв
Концентрація препарату
0,2 % 0,4 % 0,8 % 1,0 %
Контроль (вода) 10 0 0 0 0
20 0 0 0 0
30 0 0 0 0
Актофіт 0,2 % к.е. 10 22,5 37,7 45,5 56,9
20 26,6 43,1 51,0 74,3
30 37,8 50,6 64,4 85,9
Фітокомплексон-1 10 14,6 19,9 43,6 51,3
20 17,8 22,4 48,8 60,1
30 20,3 29,1 52,2 69,5
Комплексон-2п 10 11,2 16,3 20,7 42,4
20 14,7 20,8 36,6 43,7
30 18,8 27,0 33,5 49,1
Комплексон-ЗГ 10 12,3 17,2 23,9 41,0
20 16,6 20,9 35,5 56,8
30 21,2 30,1 48,4 60,5
Пошкоджена трипсом квітка гладіолуса
106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
П.Я. Чумак
боцибулини препаратом «Рогор» (0,25–0,50 %)
упродовж 15–20 хв. Цибулини висушують і
зберігають. Під час зберігання періодично про-
водять огляд цибулин, при виявленні шкідни-
ка посадковий матеріал пересипають крейдою
або вапном із розрахунку 20–30 г на 1 кг буль-
боцибулин. У період вегетації (кінець червня)
обприскують рослини дозволеними для вико-
ристання інсектицидами. Обробку повторю-
ють декілька разів з інтервалом 7–10 днів. Із
рослинних препаратів використовують настої
або відвари тютюну, деревію звичайного, чис-
тотілу високого, чемериці Лобеля. Висаджу-
ють гладіолуси на одній і тій самій ділянці че-
рез 3–4 роки. Рекомендується підсівання до
гладіолусів чорнобривців, календули, часни-
ку, які не пошкоджуються трипсом. Термічна
обробка бульбоцибулин є прийомом ризикова-
ним, трудомістким і неефективним (ефектив-
ність зазвичай не перевищує 30 %). А препарат
«Рогор» та його аналог — БІ-58 новий є дуже
токсичними, що спонукає до вивчення інсек-
тицидних властивостей інших, більш безпеч-
них і ефективних препаратів.
Для знезаражування бульбоцибулин гла-
діолуса від трипсів ми використовували
препарат «Актофіт» 0,2 % к.е. (аверсектин),
«Фітокомплексон-1», «Комплексон-2п» та
«Комплексон-ЗГ» в 0,2–1,0 % робочих кон-
центраціях. Ефективність дії досліджува-
них препаратів щодо трипса гладіолусового
варіювала в значних межах. Найвищу ефек-
тивність знищення трипса забезпечує пре-
парат «Актофіт» 0,2 % к.е. в 1,0 % робочій
концентрації за тривалості замочування
бульбоцибулин 30 хв. Досить ефективною
була також дія препаратів «Фітокомплек-
сон-1» та «Комплексон-ЗГ» у разі викорис-
тання 1,0 % робочої концентрації і тривалос-
ті замочування бульбоцибулин упродовж
30 хв (табл. 2). Фітотоксичної дії препаратів
у наведених концентраціях не спостерігали.
Застосування зазначених препаратів у
період вегетації рослин засвідчило, що най-
краще були захищені від трипсів гладіолуси
у варіантах обробки рослин «Актофітом»,
«Фітокомплексоном-1» та «Комплексоном-
ЗГ» за концентрації робочої рідини 1,0 %
(табл. 3). Обробку рослин на ділянці повто-
рювали кожні 4–5 днів до повного зникнен-
ня осередків шкідника.
Стратегія і тактика використання фіто-
комплексонів за інтегрованої системи захисту
рослин від трипсів відрізняється від тактики
використання синтетичних інсектицидів. Так,
відповідно до концепції інтегрованого захисту
синтетичні інсектициди використовують з
урахуванням економічного порогу чисельності
шкідливих організмів. З огляду на помітно
нижчу смертність трипсів від фітокомплексо-
Таблиця 3. Ефективність захисту рослин гладіолусів у період вегетації
від Thrips simplex екологічно безпечними інсектицидами (середні дані за 2009–2012 рр.)
Варіант
Концентрація
препарату
Пошкоджено
рослин, %
Середній бал
пошкодження
Коефіцієнт
пошкодження
Ефективність
дії, %
Контроль (без обробки) 0 21,3 3,2 2,34 0
Актофіт 0,2 % к.е. 0,4 19,8 2,5 1,63 27,4
0,8 20,1 2,7 1,54 42,8
1,0 23,4 3,0 1,39 75,5
Фітокомплексон-1 0,4 20,2 2,4 1,37 30,4
0,8 21,7 2,6 1,39 43,1
1,0 21,3 2,3 1,25 79,6
Комплексон-2п 0,4 18,6 1,8 1,31 29,4
0,8 19,7 1,7 1,29 38,6
1,0 19,9 2,0 1,27 64,3
Комплексон-ЗГ 0,4 21,3 2,0 1,32 30,0
0,8 20,1 2,3 1,38 41,7
1,0 19,7 2,7 1,16 72,7
107ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю
нів, ніж від дозволених до використання син-
тетичних інсектицидів, препарати на основі
екстрактів рослин необхідно використовувати
не до економічного порогу чисельності, а знач-
но раніше — до досягнення чисельності еконо-
мічного порогу шкідливості цільових об’єк тів.
Висновки
Установлено, що найінтенсивніше Thrips
simplex заселяє сорти гладіолуса із світлим
забарвленням квіток (особливо білі і жовті).
Токсичними для трипса були такі екологічно
безпечні препарати, як «Актофіт» 0,2 % к.е.,
«Фітокомплексон-1» та «Комплексон-ЗГ» за
концентрації робочої рідини 1,0 %. У польо-
вих умовах ефективність їх дії становила
72,7–75,5 %.
Обробку рослин на ділянці слід проводи-
ти не до досягнення економічного порогу чи-
сельності трипсів, а значно раніше — до до-
сягнення порогу їх шкідливості на певному
сорті гладіолусів. Обробку рослин слід пов-
торювати кожні 4–5 днів до повної ліквіда-
ції осередків шкідника.
Найвищу ефективність щодо знезара-
ження бульбоцибулин гладіолуса від трип-
сів мають препарати «Актофіт» 0,2 % к.е.,
«Фітокомплексон-1» та «Комплексон-ЗГ» за
умов використання їх у 1,0 % робочій кон-
центрації і тривалості замочування посад-
кового матеріалу впродовж 30 хв.
1. Синадский Ю.В., Козаржевская Э.Ф., Му-
хина Л.Н. и др. Болезни и вредители растений-
ин т родуцентов. — М.: Наука, 1990. — 272 с.
2. Ткачук В.К. Трипсы — вредители цветоч-
ных культур Крыма (фауна, биология, меры борь-
бы): Автореф. дис. … канд. біол. наук. — Харьков,
1978. — 19 с.
3. Ткачук В.К. Особенности защиты гладио-
лусов от трипсов // Миграция патогенных организ-
мов при интродукции растений. — Апатиты: Изд-
во Кольского филиала АН СССР, 1967. — С. 46–48.
4. Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П. та ін.
Методика випробування і застосування пестицидів /
За ред. проф. С.О. Трибеля. — К.: Світ, 2001. — 448 с.
5. Яхонтов В.В. Гладиолусовый трипс — ка-
рантинный вредитель цветоводства // Реф. доклады
на науч.-коорд. совещании по защите зеленых на-
саждений от вредителей и болезней. — М., 1955. —
С. 44–45.
6. Пат. 37503 Україна, А01G13/00. Екологіч-
но безпечний засіб захисту рослин від комплек-
су шкідливих організмів «Фітокомплексон-1» /
С.М. Вигера, П.Я. Чумак (Україна). Заявл. 14.07.2008;
Опубл. 25.11.2008, Бюл. № 22.
7. Пат. 47717 Україна, А01Р15/00. Екологіч-
но безпечний засіб захисту рослин від комплексу
шкідливих організмів «Комплексон-2п» / С.М. Ви-
гера, П.Я. Чумак (Україна). Заявл. 09.07.2009; Опубл.
25.02.2010, Бюл. № 4.
8. Пат. 47719 Україна, А01Р15/00. Екологіч-
но безпечний засіб захисту рослин від комплексу
шкідливих організмів «Комплексон-ЗГ» / С.М. Ви-
гера, П.Я. Чумак, Л.С. Школьна (Україна). Заявл.
09.07.2009; Опубл. 25.02.2010, Бюл. № 4.
9. Herr E.A. The Gladiolus thrips Taeniothrips
gladioli M. & S. // Bull. Orio. Agric. Exp. Sta. —
1934. — N 537. — P. 1–64.
10. Priesner H.A. Genera Thysanopterorum.
Keys for the identification of the genera of the order
Thysanoptera // Bull. Soc. Roy. Entomol. Egypte. —
1949. — 33. — P. 31–157.
Рекомендував до друку О.В. Чернишев
П.Я. Чумак
Ботанический сад им. акад. А.В. Фомина
Киевского национального университета
имени Тараса Шевченко, Украина, г. Киев
ТРИПС ГЛАДИОЛУСОВЫЙ (THYSANOPTERA,
TEREBRANTIA) И МЕТОДЫ УПРАВЛЕНИЯ
ЕГО ЧИСЛЕННОСТЬЮ
Приведены данные относительно повреждения
сортов гладиолуса трипсом (Thrips simplex Mori-
son). Описан экологически безопасный метод за-
щиты растений от этого вредителя.
Ключевые слова: Thrips simplex, Gladiolus, защита
растений.
P.Ya. Chumak
Academician O.V. Fomin Botanical Garden
of Taras Shevchenko Kyiv National University,
Ukraine, Kyiv
THRIPS SIMPLEX MORISON (THYSANOPTERA,
TEREBRANTIA) AND METHODS OF CONTROL
OF ITS NUMBER
The data about damage of gladiolus sorts to Thrips
simplex Morison are given. The ecologically safe me-
thod of plant protection from this pest is described.
Key words: Thrips simplex, Gladiolus, plants protection.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-311 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:41:29Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/d8/7d2176d081f4aee693da08441a45d0d8.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3112019-11-26T12:31:32Z Thrips simplex Morison (Thysanoptera, Terebrantia) and methods of control of its number Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю Chumak, P.Ya. The data about damage of gladiolus sorts to Thrips simplex Morison are given. The ecologically safe method of plant protection from this pest is described. Наведено дані щодо пошкодження сортів гладіолуса трипсом (Thrips simplex Morison). Описано екологічно безпечний метод захисту рослин від цього шкідника. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/311 10.5281/zenodo.1585114 Plant Introduction; Vol 59 (2013); 104-107 Інтродукція Рослин; Том 59 (2013); 104-107 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377751 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/311/295 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Chumak, P.Ya. Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю |
| title | Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю |
| title_alt | Thrips simplex Morison (Thysanoptera, Terebrantia) and methods of control of its number |
| title_full | Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю |
| title_fullStr | Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю |
| title_full_unstemmed | Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю |
| title_short | Трипс гладіолусовий (Thysanoptera, Terebrantia) та заходи управління його чисельністю |
| title_sort | трипс гладіолусовий (thysanoptera, terebrantia) та заходи управління його чисельністю |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/311 |
| work_keys_str_mv | AT chumakpya thripssimplexmorisonthysanopteraterebrantiaandmethodsofcontrolofitsnumber AT chumakpya tripsgladíolusovijthysanopteraterebrantiatazahodiupravlínnâjogočiselʹnístû |