Buchumschlag

Наукова спадщина академіка В.І. Липського – національне надбання України

The paper is devoted to the 150-th anniversary of birth of great Ukrainian botanist V.I. Lypskiy. Scientific achievement of Lypskiy in floristic, systematization of plants, physical geography, history of sciences are elucidated. The value of the V.I. Lypskiy works for modern science are shown.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Melnyk, V.I.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/313
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860121982940479488
author Melnyk, V.I.
author_facet Melnyk, V.I.
author_sort Melnyk, V.I.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-26T12:36:00Z
description The paper is devoted to the 150-th anniversary of birth of great Ukrainian botanist V.I. Lypskiy. Scientific achievement of Lypskiy in floristic, systematization of plants, physical geography, history of sciences are elucidated. The value of the V.I. Lypskiy works for modern science are shown.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.1585482
first_indexed 2025-07-17T12:41:30Z
format Article
fulltext 115ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3 УДК 58:91(092) В.І. МЕЛЬНИК Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 НАУКОВА СПАДЩИНА АКАДЕМІКА В.І. ЛИПСЬКОГО — НАЦІОНАЛЬНЕ НАДБАННЯ УКРАЇНИ Стаття присвячена 150-річчю від дня народження видатного українського ботаніка В.І. Липського. Висвітлено наукові досягнення вченого в галузі флористики, систематики рослин, фізичної географії, історії науки. Показано значення наукових праць В.І. Липського для сучасної науки. Ключові слова: В.І. Липський, ботаніка, географія, флора, ботанічні сади, нові види. © В.І. МЕЛЬНИК, 2013 11 березня 2013 р. виповни- лось 150 років з дня наро- дження видатного україн- ського ботаніка та географа Володимира Іполитовича Лип - ського, який гармонійно по- єднував флористичні та сис- тематичні дослідження з ус- пішною діяльністю в галузі інтродукції рослин. На його долю випало проводити екс- педиційні дослідження на те- риторіях, де не ступала нога європейця. Він займався не лише ботанічними, а й комп- лексними географіч ни ми та етнографічними дослі джен- нями. Унікальне поєднання в одній особі ботаніка та гео- графа-мандрівника дало змо- гу В.І. Липському збагатити як біологію, так і географію. «Щоб зрозуміти генія необхідно побува- ти на його батьківщині», — писав великий німецький поет та природознавець Й.В. Гете. Якби ми могли подорожувати в часі і потра- пити на малу батьківщину В.І. Липського — в с. Самостріли Рівненського повіту Волин- ської губернії (нині Корецький р-н Рівнен- ської обл.) у той період, коли там провів перші десять ро- ків свого життя майбутній академік, то могли б поба- чити ботанічний сад. Його заклав відомий на Волині громадський діяч, педагог Вацлав Борейко (1764–1854), який від 1789 р. був воло- дарем с. Самостріли. Після смерті Борейка його бота- нічний сад відійшов до но- вих господарів і проіснував до 1880 р., а окремі плата- ни збереглися до 1950 р. У дитинстві Володимир Лип- ський не міг не бачити ве- личних платанів, тюльпа- нових дерев та лаврів, які зростали в цьому саду. Ди- тячі враження від екзотичних дерев могли бути імпульсом, який вплинув на його ста- новлення як ботаніка та географа. Однак це лише гіпотеза. Щоб її під твердити необхід- но вивчити щоденники та листи вченого, які зберігаються неопуб лікованими в архі- ві Санкт- Петербурзького відділення Росій- ської академії наук. На становлення Володимира як вченого не могла не вплинути інтелектуальна атмо- сфера, яка панувала в родині Липських. В.І. Липський 116 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3 В.І. Мельник Його батько, сільський священик, Іполит Федорович Липський був відомим крає- знавцем, який на сторінках «Волынских епархиальных ведомостей» публікував не лише свої проповіді, а й краєзнавчі нариси, зокрема статтю про стародавні пам’ятки міста Володимир-Волинський. Ботанікою Володимир Липський почав займатися ще навчаючись у колегії П. Гала- гана і продовжував, будучи студентом при- родничо-математичного факультету Ки - їв ського університету. Він вивчає флору Полісся, збираючи гербарій в околицях Жи- томира та Володимира-Волинського. 12 бе- резня разом зі своїм вчителем І.Ф. Шмаль- гаузеном здійснює першу ботанічну експе- дицію на Поділля. В нього немає жодної флористичної роботи, присвяченої флорі рівнинної частини України, однак саме на Поліссі та Волино-Поділлі він сформувався як флорист та фітогеограф. Його багаті гер- барні збори були використані І.Ф. Шмальга- узеном при написанні «Флоры юго-западной России» та Й.К. Пачоським при підготовці «Флоры Полесья». Описуючи природу да- леких країв, Липський постійно порівнює її зі своїм рідним краєм — Волинським Поліс- сям. Наприклад, у «Флоре Кавказа» є такі чудові рядки: «Где-нибудь в отдаленной трущобе Центрального Кавказа попадают- ся уголки физиономически напоминающие Полесье, Волынь (где между прочим Azalea pontica находили)». По закінченні навчання В.І. Липський за- лишається працювати в університеті на по- саді консерватора ботанічного кабінету та асистента кафедри ботаніки. З цього часу розпочинається його активна дослідницька робота. В 1887 р. вступає до Київського то- вариства природознавців. На кош ти това- риства він здійснює поїздки у Бессарабію та дельту Дунаю, на Кавказ та в Закаспій- ську область Середньої Азії. За матеріала- ми цих досліджень у «Записках Киевского общества естествоиспытателей» опубліко- вано перші наукові праці молодого дослід- ника [4–7]. З цього часу у В.І. Липського на все життя сформувався глибокий інтерес до флори Бессарабії, Кавказу та Серед- ньої Азії. Він був неперевершеним знавцем флор цих регіонів. У 1890 р. В.І. Липський став членом Ро- сійського географічного товариства. Того ж року він здійснює свою першу зарубіжну поїздку до країн Південної Європи для озна- йомлення з досвідом роботи ботанічних са- дів та природничих музеїв Туреччини, Гре- ції та Італії. У нього виникає інтерес до бота- нічних садів та організації гербарної справи. В 1891 р. Липський відвідує Грецію, Італію, Австрію, в 1893 р. — проводить флористич- ні дослідження в Персії та на Кавказі. Того ж року він бере участь у роботі ІХ з’їзду ро- сійських природознавців і лікарів у Москві. На той час молодий 30-річний ботанік був уже відомим у Росії. Перебуваючи у Москві, В.І. Липський одержує запрошення від ди- ректора Санкт-Петербурзького ботанічного саду А.Ф. Баталіна обійняти посаду храни- теля гербарію. Він погоджується і на почат- ку 1894 р. переїздить до Санкт-Петербурга. У ботанічному саду В.І. Липський пропра- цював до 1917 р. , пройшовши шлях від кон- серватора гербарію до головного ботаніка саду. Саме тут розкрився його талант бо та- ніка-систематика та флориста. Виконуючи функції консерватора гер- барію, В.І. Липський опікувався збережен- ням та описом архівних зразків рослин, які залишилися нерозібраними в гербарії. У двох випусках книги «Гербарий Санкт- Петербургского ботанического сада» [8, 9, 24] він оцінив роль кожного колектора, чий вклад збагатив один із найбільших гербарі- їв світу. Вважаючи гербарій національним скарбом, В.І. Липський пише, що в науковій роботі можна скоріше обійтися без бібліо- теки, аніж без гербарію. В.І. Липський склав алфавітний покаж- чик і опис усіх колекцій, зібраних упродовж 1823–1898 рр. Ці матеріали ввійшли до кни- ги «Исторический очерк С.-Петербургского ботанического сада за его 25-летие (с 1873 по 1898 г.)» [9]. Він описав також колекцію 117ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3 Наукова спадщина академіка В.І. Липського — національне надбання України живих рослин і склав путівники по Санкт- Петербурзькому ботанічному саду. У своїх працях «Исторический очерк С.-Петербургского ботанического сада», «Био графия и литературная деятельность ботаников и лиц, соприкасавшихся с бота- ническим садом», «Лите ратурно-изда тель- ская деятельность Петербургского ботани- ческого сада» [23, 24, 26] Липський подає широку історичну панораму розвитку бота- нічного саду та об’єктивно оцінює вклад кожного вченого. Розгляду історії саду пе- редують розділи, присвячені розвитку бо- таніки в Росії. Ці наукові праці В.І. Липсь- кого є першою і однією з найдетальніших праць з історії російської ботаніки. Роки роботи В.І. Липського в Санкт-Пе- тербурзькому ботанічному саду — це роки інтенсивних експедиційних досліджень. Він проводить дослідження в 1896 р. у Середній Азії на Гіссарському хребті, наступного року досліджує хребет Петра Великого. У 1899 р. В.І. Липський вивчає флору Паміро- Алаю. В 1901 р. він подорожує Сибіром та північною Маньчжурією до узбережжя Ти- хого океану. В 1903 р. — подорож на Тянь- Шань, експедиція на Джунгарський Алатау, в 1911 р. — польові дослідження на терито- рії Ферганської та Самаркандської облас- тей, у 1912 р. — дослідження гір Копетдагу. В 1916 р. В.І. Липський вивчає флору Сир- дар’їнської, Самаркандської та Ферганської областей, а наступного року — Чорномор- ського узбережжя Кавказу [2]. У петербурзький період своєї діяльності вчений здійснює численні закордонні бота- нічні подорожі. У 1900 р. він відвідує бота- нічні сади Німеччини, Австрії, Англії, Бельгії, у 1902 р. — Угорщини, Італії, Туні- су, Алжиру, Південної Франції, у 1905 р. — Італії, Іспанії, Португалії, в 1907 р. — Нью- Йоркський ботанічний сад, у 1908 р. здій- снює подорож на Цейлон. У 1910 р. він бере участь у роботі сільськогосподарської ви- ставки в Буенос-Айресі та конгресу латино- американістів. Завдяки цьому він зміг озна- йомитися з ботанічними садами Бразилії, Аргентини, Уругваю. В 1913 р. В.І. Лип- ський знайомиться з ботанічними садами Японії та Кореї, в 1915 р. — їде у відря- дження для роботи в ботанічних садах Іта- лії та Франції [2]. У 1917 р. В.І. Липський переїздить з Пе- тербурга в Україну. В грудні 1918 р. його обирають директором ботанічного саду УАН. З 1920 р. він — член правління УАН, з 1921 р. — віце-президент. З 1922 до 1928 р. В.І. Липський — президент Всеукраїнської Академії наук. У 1928 р. вченого було об рано членом-кореспондентом Академії наук Ра- дянського Союзу і того ж року призначено директором Одеського ботанічного саду. З 1933 р. і до смерті 24 лютого 1937 р. В.І. Лип- ський був науковим консультантом цієї установи. Після переїзду вченого із Санкт-Пе тер- бурга в Україну його наукова діяльність стала менш інтенсивною. У 1921 р. він пра- цював в експедиції з вивчення торфовищ Київської та Житомирської областей, 1923 р. вивчав філофорові водорості Чорного моря, рослинність Криму та Кавказу. В останні роки свого життя він здійснив дві поїздки до Середньої Азії [1, 2]. У монографіях про В.І. Липського [1, 2] у списку публікацій вченого наведено 85 праць. Список невеликий за кількістю, але деякі праці мають понад 500 і навіть 1000 сторінок. У його працях сухі наукові викла- ди чергуються з оригінальними високо- художніми описами природи і життя лю- дей. Тому деякі з них становлять не лише наукову, а й художню цінність. Особливе місце в науковій спадщині вченого посідають праці, присвячені фло- рам Бессарабії, Кавказу та Середньої Азії. «Уже после первой экспедиции вынес убеждение, что флора Бессарабии отли- чается от флоры других юго-западных гу- берний и что, во всяком случае для ботани- ка Бессарабия — это terra grata», — зазна- чає В.І. Липський в одній із своїх ранніх праць [4]. Наступні експедиції до Бессара- бії дали змогу вченому зібрати матеріал 118 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3 В.І. Мельник для нових публікацій [5, 7]. У них подано фі зико-географічну характеристику Бес- сарабії, описано її рослинність, наведено конспект флори. Автор виявив на цій тери- торії 1200 видів вищих судинних рослин, описав новий вид Valeriana bessarabica. У подальшому В.І. Липський упродовж бага- тьох років не займався флорою Бессара- бії. Лише наприкінці життя, працюючи в Одеському ботанічному саду, В.І. Липський написав монографію «Флора Молдавии», яка, на жаль, залишилася невиданою. Починаючи з 1889 р., учений систематич- но вивчав флору Кавказу, охопивши своїми дослідженнями Північний Кавказ, Закав- каззя та прилеглі райони Ірану. Його перу належать 15 публікацій, присвячених флорі Кавказу. Вже в першій з них [6] він запе- речує думку про кращу вивченість флори Кавказу порівняно з європейською части- ною Росії. В.І. Липський пише про необхід- ність видання флори Кавказу і успішно здійснює цей задум, опублікувавши в 1899 р. капітальну працю «Флора Кавказа. Свод сведений о флоре Кавказа за двухсотлет- ний период его исследования, начиная от Турнефора и кончая ХІХ веком» [11]. У цій праці Липський аналізує 449 джерел, опуб- лікованих вісьмома мовами, та 17 рукописів, наводить детальну історію ботанічних до- сліджень Кавказу, подає відомості про 143 гербарні колекції, їхній стан. В.І. Липський складає перший конспект флори Кавказу, в якому наводить 4430 видів, 650 з яких — ен- деміки. Вчений вперше розробляє ботаніко- гео графічне районування Кавказу і вказує на подібність реліктової рослинності Кол- хідської та Ленкоранської низовин. Він про- слідковує генезисний зв’язок між флорами Кавказу та Криму і встановлює так званий таманський міст, по якому кавказькі види мігрували на Кримський півострів. Він впер- ше встановив приналежність флор Гірсь- кого Криму та околиць м. Новоросійська до Середземномор’я, що знайшло відображен- ня в сучасному флористичному районуванні, в якому виділяється Кримсько-Но во ро сій- ська провінція Середземноморської флори- стичної області. Більшу частину свого життя В.І. Лип- ський присвятив вивченню Середньої Азії. «Есть страны, обладающие удивительно притягательной силой, несмотря на то, что наружная их сторона не всегда показная. К числу таких стран относится Средняя Азия. Много в этой стране чрезвычайно ин- тересного и заманчивого для всякого учено- го и в частности для натуралиста здесь ши- рокое поле деятельности; здесь есть еще множество углов, совершенно не исследо- ванных, где не ступала нога человека», — писав В.І. Липський [15]. Подорожуючи Гіс- сарським хребтом у 1896 р. учений вивчає не лише рослинний світ, а й природу зага- лом, життя і побут населення. Він вперше виявив тут велику кількість льодовиків і, таким чином, зробив справжнє географічне відкриття. В експедиції зібрано не лише ве- лику кількість рослин для гербарію (10 тис.), а й колекції гірських порід (252 зразки) і тварин (кілька тисяч зразків). За комплекс- ні географічні дослідження Гіссарського хребта В.І. Липський був удостоєний медалі ім. М.М. Пржевальського. В наступні роки він продовжив комплексні географічні до- слідження гірської Середньої Азії. Марш- рути експедиції пролягли через Дарвазь- кий, Мозарський хребти та хребет Петра Великого. Результати досліджень викла- дено в його тритомній монографії «Горная Бухара» [15], яка є взірцем комплексних фізико-географічних досліджень. Результати флористичних досліджень В.І. Липського висвітлено у понад 20 науко- вих публікаціях. Найважливішими серед них є «Материалы для флоры Средней Азии» [12, 18, 21], яку видатний ботанік В.Л. Комаров назвав взірцем систематич- ного аналізу, та «Флора Средней Азии» [16]. В останній праці В.І. Липський подає огляд літератури, інформацію щодо колек- цій рослин та колекціонерів, наводить де- тальну біографію одного з найвидатніших дослідників природи Середньої Азії Г.С. Ка- 119ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3 Наукова спадщина академіка В.І. Липського — національне надбання України реліна. Стаття В.І. Липського «Лесная рас- тительность Туркестана» (1911) є першою узагальнюючою працею про ліси Середньої Азії. В ній учений висвітлює еколого-це но- тичні умови зростання та наводить класи- фікацію лісових угруповань, конспект ден- дрофлори Середньої Азії з 333 видів, що становить 10 % флори регіону. Обставини життя та наукової діяльності Липського були надзвичайно сприятливими для реалізації його величезного наукового потенціалу. Через його руки пройшли тися- чі зразків живих рослин та гербарних ек- земплярів. У своїй книзі «Исторический очерк Санкт-Петербургского ботанического сада» [24] він пише, що 1895 р. до цього саду ним завезено 3000 зразків рослин флори Кавказу. В 1897–1899 рр. він зібрав на Кав- казі 2 тис. видів та 12–15 тис. зразків рослин. У ті ж роки він зібрав 12 тис. зразків видів флори Середньої Азії. В 1901 р. він завіз 1200 зразків видів флори Сибіру та Мань- чжурії, в 1902 р. — зібрав гербарій 150 видів флори Північної Африки, в 1903 р. — 1 тис. видів і 3–4 тис. зразків флори Тянь-Шаню. Наступного року він збагатив гербарій Санкт-Петербурзького ботанічного саду 550 зразками 150 видів рослин флори Приарал- ля, в 1907 р. — 150 екземплярами флори Північної Америки. Результатом ботанічної поїздки на Цейлон у 1908 р. став гербарій із 647 зразків, колекцій плодів та насіння 81 виду в спирті та у формаліні [22]. У 1909 р. учений зібрав гербарій флори Джунгарсько- го Алатау — 11 тис. видів. У 1910 р. він привіз колекцію живих рослин флори Південної Америки. У 1911 р. — зібрав гербарій із 4 тис. зразків флори Ферганської та Самарканд- ської областей, а наступного року — із 16 тис. рослин Закаспійської області. Оригінальним напрямом наукової діяль- ності вченого було вивчення колекцій живих рослин та гербаріїв ботанічних садів світу. Він залишив детальні описи ботанічних са- дів Європи, Африки, Північної Америки, Цейлону [13, 17, 19, 22, 28], які є джерелом унікальної ботанічної інформації. Цикл його праць про ботанічні сади завершує стаття «Ботанічний сад Української Академії Наук і його завдання» [29]. Ідеї вченого викорис- тано при створенні Національного ботаніч- ного саду ім. М.М. Гришка НАН України. В щоденникових записах В.І. Вернадського є згадка про те, що В.І. Липський мав намір написати нарис з історії ботаніки в Україні. Цей намір залишився нереалізованим. Якби він його здійснив, то це була б неперевер- шена праця, адже ніхто так ґрунтовно не зміг би проаналізувати факти. В.І. Липський описав чотири роди рос- лин — Galagania, Korshinskia, Kozlovia, La- dyginia та 165 видів та різновидностей рос- лин, у тому числі рідкісних видів, які пере- бувають під загрозою зникнення. До них належить Dionisia hissarica — ендемік фло- ри Гіссарського хребта, занесений до Чер- воної книги Узбекистану, Androsace bryo- morpha — ендемік Язгулемського хребта та Salvia baldchuanica — ендемік хребтів Cатлокс та Сарсарек (обидва види занесено до Червоної книги Таджикистану), Dioscorea caucasica — ендемік флори Кавказу, зане- сений до червоних книг Грузії та Російської Федерації, Lepidium turczaninovii — енде- мік флори Криму, занесений до Чер воної книги України. Свідченням високих наукових заслуг В.І. Липського є названі на його честь два роди — Lipskya i Lipskyella та 55 видів рос- лин. Зважаючи на велике значення науко- вих праць вченого, доцільно було б переви- дати найважливіші з них. 1. Добринова Т.М., Кушнир О.Г. Владимир Ип- политович Липский. 1863–1937. Библиографичес- кий указатель. — Одесса, 1981. — 45 с. 2. Доброчаева Д.Н., Мокрицкий Г.П. Владимир Ипполитович Липский. — К.: Наук. думка, 1991. — 216 с. 3. Есаков В.А. География в России в ХIX — в начале ХХ века. — М.: Наука, 1978. — 308 с. 4. Липский В.И. Отчет о ботанической экс- курсии, произведенной летом 1887 г. в Бессара- бии // Протоколы собрания Киев. об-ва естество- исп. — 1887. — 9. — С. LXV–LXVII. 120 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3 В.І. Мельник 5. Липский В.И. Исследования о флоре Бес- сарабии // Записки Киев. о-ва естествоисп. — 1889. — 9, вып. 2. — С. 225–391. 6. Липский В.И. Исследование Северного Кав- каза // Там же. — 1891. — 11, вып. 2. — С. 23–61. 7. Липский В.И. Новые данные для флоры Бессарабии // Там же. — 1894. — 13, вып. 1, 2. — С. 423–244. 8. Липский В.И. Гербарий Императорского С.-Петербургского ботанического сада к концу его 75-летнего существования (с 1823 по 1898 г.) — СПб., 1898. — 128 с. 9. Липский В.И. Гербарий // Исторический очерк Императорского С.-Петербургского ботани- ческого сада к концу его 75-летнего существования (с 1823 по 1898 г.) — СПб., 1898. — С. 36–56. 10. Липский В.И. Алфавитный указатель всех коллекций, поступивших в гербарий ботанического сада (1832–1898) // Тр. С.-Петерб. ботан. сада. — 1899. — Вып. 2. — С. 57–160. 11. Липский В.И. Флора Кавказа. Свод сведе- ний о флоре Кавказа за двухсотлетний период его исследований, начиная от Турнефора и кончая ХІХ веком // Тр. Тифлис. ботан. сада. — 1899. — Вып. 4. — С. 1–585. 12. Липский В.И. Материалы для флоры Средней Азии // Acta Horti Petropolitani. — 1900. — 18. — 146 с. 13. Липский В.И. Главнейшие гербарии и бо- танические учреждения Западной Европы. При- ложения к 18 т. Тр. С.-Петербург. ботан. сада. — СПб. — 123 с. 14. Липский В.И. Флора Кавказа (Дополне- ние 1) // Тр. Тифлис. ботан. сада. — 1902. — Вып. 1. — 100 с. 15. Липский В.И. Горная Бухара. Результаты трехлетних путешествий в Среднюю Азию в 1896, 1897 и 1899 годах. Ч. I. Гиссарская експедиция 1896 г. — СПб, 1902. — 318 с.; Ч. ІІ. Хребет Петра Великого, Алтай, 1897 г. — СПб, 1902. — 320 с.; Ч. ІІІ. Хребет Гиссарский и Восточная Бухара: хре- бет Дарвазский, Мозарский и Петра Великого, 1899 г. — СПб., 1905. — 755 с. 16. Липский В.И. Флора Средней Азии, т.е. Русского Туркестана и ханств Бухары и Хивы. Ч. І. Литература по флоре Средней Азии // Тр. Тифлис. Ботан. сада. — 1902. — Вып. 7, кн. 1. — С. 1–245; Ч. ІІ. История ботанического исследования Средней Азии // Там же. — 1903. — Вып. 7, кн. 2. — С. 249– 337; Ч. ІІІ. Ботанические коллекции // Там же. — 1903. — Вып. 7, кн. 3. — С. 341–841. 17. Липский В.И. Ботанические учреждения и сады в Южной Европе и Северной Африке // Тр. Тифлис ботан. сада. — 1903. — Вып. 7, кн. 3. — 128 с. 18. Липский В.И. Материалы для флоры Сред- ней Азии // Тр. С.-Петербург. Ботан. сада. — 1904. — 23, вып. 1. — 247 с. 19. Липский В.И. Ботанические сады Мадрида. Лиссабона и Кью // Приложение к тому Тр. С.-Пе- тер бург. ботан. сада. — СПб., 1906. — 267 с. 20. Липский В.И. Гербарий С.-Петербург. бо- тан. сада (1823–1908). — Юрьев, 1908. — 328 с. 21. Липский В.И. Материалы для флоры Средней Азии // Тр. С.-Петербург. ботан. сада — 1910. — 26, вып. 2. — С. 115–616. 22. Липский В.И. Цейлон и его ботанические сады. — СПб., 1911. — 282 с. 23. Липский В.И. Биография и литературная деятельность ботаников и лиц, соприкасающихся с ботаническим садом // С.-Петербургский ботани- ческий сад за 200 лет его существования (1713– 1913) — СПб., 1913. — Ч. 3. — 378 с. 24. Липский В.И. Исторический очерк С.-Пе- тербургского ботанического сада (1713–1913) // Там же. — Ч. 1. — 378 с. 25. Липский В.И. Коллекция живых расте- ний // Там же. — С. 379–408. 26. Липский В.И. Литературно-издательская деятельность С.-Петербургского ботанического сада // Там же. — Ч. 3. — С. 561–582. 27. Липский В.И. Краткий путеводитель по Ботаническому саду Петра Великого. — СПб., 1913. — 96 с. 28. Липский В.И. Северная Америка и ее бота- нические сады. Ч. 1. Нью-Йоркский ботанический сад. — Петроград, 1915. — 180 с. 29. Липський В.І. Ботанічний сад Української Академії Наук і його завдання // Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. — К., 1927. — С. 1–53. 30. Федченко Б.О. В.І. Липський і його робота в С.-Петербурзькому ботанічному саду // Журн. Ін- ту ботаніки АН УРСР. — 1937. — № 13/14. — С. 11–14. 31. Шмальгаузен И.Ф. Флора юго-западной России. — К., 1886. — 831 с. Рекомендував до друку П.А. Мороз 121ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3 Наукова спадщина академіка В.І. Липського — національне надбання України В.И. Мельник Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев НАУЧНОЕ НАСЛЕДСТВО АКАДЕМИКА В.И. ЛИПСКОГО — НАЦИОНАЛЬНОЕ ДОСТОЯНИЕ УКРАИНЫ Статья посвящена 150-летию со дня рождения вы- дающегося украинского ботаника В.И. Липского. Освещены научные достижения ученого в области флористики, систематики растений, физической географии, истории науки. Показано значение науч- ных трудов В.И Липского для современной науки. Ключевые слова: В.И. Липский, ботаника, геогра- фия, флора, ботанические сады, новые виды. V.I. Melnyk M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv SCIENTIFIC HERITAGE OF ACADEMICIAN V.I. LYPSKIY AS A NATIONAL PROPERTY OF UKRAINE The paper is devoted to the 150-th anniversary of birth of great Ukrainian botanist V.I. Lypskiy. Scien- tific achievement of Lypskiy in floristic, systemati- zation of plants, physical geography, history of sci- ences are elucidated. The value of the V.I. Lypskiy works for modern science are shown. Key words: V.I. Lypskiy, botany, geography, flora, botanical gardens, new species.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-313
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:41:30Z
publishDate 2013
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/db/99cae6ecd3f607a4df317a3e43255edb.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3132019-11-26T12:36:00Z Scientific heritage of academician V.I. Lypskiy as a national property of Ukraine Наукова спадщина академіка В.І. Липського – національне надбання України Melnyk, V.I. The paper is devoted to the 150-th anniversary of birth of great Ukrainian botanist V.I. Lypskiy. Scientific achievement of Lypskiy in floristic, systematization of plants, physical geography, history of sciences are elucidated. The value of the V.I. Lypskiy works for modern science are shown. Стаття присвячена 150-річчю від дня народження видатного українського ботаніка В.І. Липського. Висвітлено наукові досягнення вченого в галузі флористики, систематики рослин, фізичної географії, історії науки. Показано значення наукових праць В.І. Липського для сучасної науки. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/313 10.5281/zenodo.1585482 Plant Introduction; Vol 59 (2013); 115-121 Інтродукція Рослин; Том 59 (2013); 115-121 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377751 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/313/297 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Melnyk, V.I.
Наукова спадщина академіка В.І. Липського – національне надбання України
title Наукова спадщина академіка В.І. Липського – національне надбання України
title_alt Scientific heritage of academician V.I. Lypskiy as a national property of Ukraine
title_full Наукова спадщина академіка В.І. Липського – національне надбання України
title_fullStr Наукова спадщина академіка В.І. Липського – національне надбання України
title_full_unstemmed Наукова спадщина академіка В.І. Липського – національне надбання України
title_short Наукова спадщина академіка В.І. Липського – національне надбання України
title_sort наукова спадщина академіка в.і. липського – національне надбання україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/313
work_keys_str_mv AT melnykvi scientificheritageofacademicianvilypskiyasanationalpropertyofukraine
AT melnykvi naukovaspadŝinaakademíkavílipsʹkogonacíonalʹnenadbannâukraíni

Ähnliche Einträge