Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження)
The milestones of a course of life and scientific activity of the scientist-forester, the ecologist, the known specialist in the field of an amenity planting and an afforestation, professor F.M. Levon are elucidated.
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2013
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/315 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121992227717120 |
|---|---|
| author | Kuznetsov, S.I. Gorelov, A.M. |
| author_facet | Kuznetsov, S.I. Gorelov, A.M. |
| author_sort | Kuznetsov, S.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:11:27Z |
| description | The milestones of a course of life and scientific activity of the scientist-forester, the ecologist, the known specialist in the field of an amenity planting and an afforestation, professor F.M. Levon are elucidated. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1585866 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:41:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
125ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
© С.І. КУЗНЕЦОВ, О.М. ГОРЄЛОВ, 2013
УДК 58 (092)
С.І. КУЗНЕЦОВ, О.М. ГОРЄЛОВ
Національний ботанічний сад ім. М.М Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПРОФЕСОР Ф.М. ЛЕВОН. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
(до 75-річчя від дня народження)
Висвітлено основні етапи життєвого шляху і наукову діяльність вченого-лісівника, еколога, знаного спеціаліста в
галузі створення зелених насаджень в умовах урбогенного і техногенного середовища, професора Ф.М. Левона.
Ключові слова: екологія, охорона довкілля, степове лісорозведення.
Виповнилося 75 років Націо-
нальному ботанічному саду
ім. М.М. Гришка НАН Ук-
раї ни. Підбито підсумки,
на мічено нові напрями до-
сліджень та перспективи
розвитку. Для установи це,
можливо, і невеликий тер-
мін, але в нього вміщується
ціле людське життя, і біль-
шу половину його по в’язав з
роботою у Ботанічному саду
відомий в Україні та за її
межами фахівець у галузі
зеленого будівництва та лі-
сорозведення, біологічного
захисту навколишнього се-
редовища, доктор сільс ько го-
сподарських наук, про фе сор
Федір Михайлович Левон.
Народився Федір Михайлович 7 серпня
1938 р. у с. Рокитне Бобровицького (тоді —
Новобасанського) району Чернігівської об-
ласті в родині лісника. Невдовзі родина осе-
лилася на лісовому кордоні край с. Бірки, де
і проживала до 1942 р., коли всі 12 прилег-
лих до лісу сіл спалили німецько-фа шист-
ські загарбники. Залишившися без житла,
родина квартирувалася у
с. Нова Басань, а в кінці 1944 р.
переселилася в с. Мочалище,
в якому батьки облаш тували
для тимчасового проживання
недобудовану хату. У цьому
мальовничому селі, оточе-
ному з усіх бо ків діб ро вами,
гаями і луками, пройшли
дитячі та юнацькі роки
Федора. Можливо, саме
тоді у хлопчика формува-
лося особ ливе ставлення
до природи і зародилася
безмежна любов до лісу.
Початкову освіту Федір
здобув у Мочалищанській
початковій школі. Умови
навчання були надзвичай-
но складні: не було підруч-
ників, зошитів, чорнил, за саморобною пар-
тою сиділи по четверо дітей, вчителька
працювала водночас з двома класами. Його
першою вчителькою була Софія Петрівна
Зимбалевська, мати відомого філолога й лі-
тературознавця, професора, заступника
голови і секретаря Спілки письменників
України у 1994–2008 рр. А.Г. Погрібного.
Після закінчення початкової школи Федір
продовжив навчання у Пісківській семи-
Ф.М. Левон
126 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
С.І. Кузнецов, О.М. Горєлов
річці, долаючи щоденно разом з іншими
дітьми 7-кіло метрову відстань. Закінчивши
7 класів з похвальною грамотою, його стар-
ший брат Василь (1937 р. н.) вступив до Лу-
бенського лісового технікуму, а Федір про-
довжив навчання у щойно відкритому вось-
мому класі. Навчався дуже добре. Його
улюбленими предметами були математика і
фізика. Брав участь у всіх районних олімпі-
адах юних математиків та фізиків, зав жди
виборюючи призові місця. Водночас від
батька набирався лісівничих знань, добре
розумівся на заготівлі плодів і насіння де-
ревних порід, на роботах з вирощування са-
дивного матеріалу у лісових розсадниках,
на визначенні дерев для вирубки під час
прохідних і санітарних рубок, на садінні лісу
тощо. Навесні 1953 р. йому, восьмикласнику,
довірили керувати школярами на роботах із
садіння лісу під меч Колесова між селами
Піски і Стара Басань. Як юний натураліст
Ф.М. Левон був учасником Всесоюзної сіль-
ськогосподарської виставки 1954 р. у Москві
і був нагороджений бронзовою медаллю.
Закінчивши 1955 р. Пісківську середню
школу ім. П.Г. Тичини із срібною медаллю,
юнак вступив до Української сільськогоспо-
дарської академії на престижний того часу
факультет електрифікації сільського госпо-
дарства, але після 1-го семестру перевівся на
лісогосподарський факультет. У 1957 р. сім’ю
Левонів спіткало велике горе. Третього травня
у 20-річному віці трагічно загинув старший
син Василь, який після закінчення в 1956 р.
Лубенського лісового технікуму працював за
направленням помічником лісничого у Чив-
чинському лісництві Жаб’єв сько го лісгоспу
(с. Буркут) в Івано-Фран ківській області.
Наукову діяльність Ф.М. Левон розпочав
на третьому курсі у студентському гуртку
при кафедрі загального лісівництва разом зі
своїм другом і однокурсником В.А. Петрен-
ком (у майбутньому — директором Полісь-
кого лісгоспу, заслуженим лісоводом Украї-
ни) під керівництвом кандидата сільськогос-
подарських наук доцента П.М. Мєга лінського.
Наукові дослідження продовжив під час ди-
пломного проектування під керівництвом за-
відувача кафедри професора О.Л. Новікова.
Після відмінного захисту дипломного про-
екту на тему «Естественное возобновление
дуба в Старо-Крымском лесхозе» був запро-
шений професором для навчання в аспіран-
турі при кафедрі загального лісівництва.
Закінчивши у 1960 р. Українську сіль-
ськогосподарську академію і отримавши
кваліфікацію інженера лісового господар-
ства, Федір Михайлович за призначенням з
вересня 1960 р. упродовж року працював
помічником лісничого, потім — лісничим у
Сімферопольському лісництві, лісничим у
Перевальнівському лісництві в Криму, куди
був переведений у жовтні 1962 р. для поси-
лення керівництва. Набуті на лісогосподар-
ському факультеті знання, насамперед з лі-
сорозведення і механізації лісогосподар-
ських робіт, він добре закріпив під час
машинного садіння лісу на приміській тери-
торії м. Сімферополь (у районі с. Заводське).
З 1963 р. до 1966 р. Федір Михайлович
навчався в аспірантурі при кафедрі лісових
культур Української сільськогосподарської
академії під науковим керівництвом проф.
Ф.М. Левон — студент 5-го курсу УАСГН, 1960 р.
127ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження)
Б.Й. Логгінова, оскільки проф. О.Л. Новіков в
УСГА вже не працював. У 1969 р. Федір Ми-
хайлович успішно захистив в Українській
сільськогосподарській академії кандидат-
ську дисертаційну роботу на тему «Опыт со-
здания лесных культур дуба в зоне южных
черноземов Украинской ССР».
Після закінчення аспірантури в лютому
1966 р. Федір Михайлович Левон отримав
призначення на роботу в Науково-дослідний
і конструкторсько-технологічний інститут
міського господарства Мінжитлокомунгос-
пу УРСР (НДКТІ МГ), де впродовж одного
року працював молодшим науковим співро-
бітником, а потім — виконуючим обов’язки
старшого наукового співробітника у відділі
зеленого будівництва. Під час роботи в
НДКТІ МГ свої зусилля Федір Михайлович
зосередив на наукових розробках з проблем
озеленення та комплексного розвитку зеле-
них зон міст УРСР. Разом з науковцями від-
ділу підготував «Рекомендации по ланд-
шафтной реконструкции пригородных ле-
сов методами ландшафтных культур в
условиях УССР» (1969) та «Инструктивно-
методические указания по ландшафтным
рубкам ухода в лесопарках и пригородных
лесах УССР» (1969). Будучи людиною кому-
нікабельною, він швидко встановив ділові
контакти з Укрзеленбудом, Київзеленбу-
дом, Управлінням зелених зон Мінжитлоко-
мунгоспу УРСР, Діпромістом, Науково-до с-
лідним і проектним інститутом містобудів-
ництва, провідними вченими ЦРБС АН
УРСР — А.М. Гродзинським, Л.І. Рубцовим,
Є.М. Кондратюком, М.І. Орловим, М.А. Кох-
ном та ін. У співпраці з відомим ландшаф-
тним архітектором, фундатором комплек-
сного озеленення міст за перспективними
планами А.М. Поповим і головним архітек-
тором Діпроміста України М.К. Іванченком
він здійснив кілька експедицій та службо-
вих відряджень у міста Донбасу та Криму і
був співвиконавцем розробки «Основных
направлений комплексного развития зеле-
ных зон городов и поселков Украинской ССР
на 1971–1980 гг.».
Починаючи з 1973 р., життя Федора Ми-
хайловича тісно пов’язане з Центральним
республіканським ботанічним садом АН
УРСР (нині — Національний ботанічний сад
ім. М.М. Гришка НАН України). З 12 квітня
за конкурсом його було зараховано на поса-
ду старшого наукового співробітника у від-
діл екології та стійкості рослин, а з квітня
1974 р. призначено керівником нової науко-
вої теми «Разработка биологических мето-
дов защиты воздуха от вредных газов и
пыли, которые выбрасывают предприятия
и автотранспорт», запропонованої для ви-
конання в ЦРБС розпорядженням Ради Мі-
ністрів УРСР №194-Р від 27.03.1974 р. У по-
всякденній допомозі і підтримці вже на по-
чатковому етапі проявлявся неабиякий
інтерес директора саду А.М. Гродзинського
до виконання цієї роботи. За його сприяння
було оперативно сформовано групу вико-
навців, закуплено обладнання, укладено до-
говори про творчу співдружність з кафед-
рою геоботаніки Дніпропетровського дер-
жавного університету, Науково-дослідним
інститутом загальної і комунальної гігієни,
Науково-дослідним і проектним інститутом
Ф.М. Левон — лісничий Сімферопольського лісництва
128 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
С.І. Кузнецов, О.М. Горєлов
містобудівництва, розроблено програму ши-
рокопланових досліджень. Об’єктами дослі-
джень було обрано деревні насадження в
умовах забруднення повітря та ґрунтів ви-
кидами автомобільного транспорту, мета-
лур гійних заводів і теплових електростанцій.
З першого року виконання цієї теми
Ф.М. Левоном було розпочато експеримен-
тальні роботи на базі Запорізького коксо-
хімічного заводу, укладено господарські
договори з електрометалургійним заводом
«Дніпроспецсталь» і заводом «Запоріж-
сталь» у м. Запоріжжі, Побузьким нікеле-
вим заводом, обстежено майже всі мета-
лургійні заводи в Україні та в м. Череповці,
розташованому північніше від Москви, теп-
лові електростанції. Значну роботу прове-
дено з вивчення забруднення міського се-
редовища вихлопними газами автомобіль-
ного транспорту, накопичення свинцю в
асиміляційних органах деревних рослин у
вуличних насадженнях тощо. З 21 травня
1975 р. Ф.М. Левона згідно з його заявою пе-
реведено у відділ дендрології та парко-
знавства.
У заключному звіті, який було передано
в комітет Ради економічної взаємодопомоги
(на прохання комітету), вперше узагальне-
но результати виконаних спільно з канди-
датом біологічних наук Г.П. Жулавською
фізіолого-біохімічних досліджень реакцій
деревних рослин на дію стресових чинників
в умовах середовища підприємств чорної
металургії. Доведено, що рослини здатні
змінювати метаболізм, адаптуватися і зро-
стати в цих умовах. Рослини набувають
стійкості за рахунок збереження певної
структури протоплазми клітин листків.
Упорядкована вода чи та, яка залишилася
після дії водовіднімаючих сил, не здатна
слугувати розчинником і брати активну
участь в обміні речовин. Доведено, що при-
стосувальна реакція в рослинному організ-
мі завершується формуванням такого типу
обміну речовин, котрий характеризується
підвищеною інтенсивністю фотосинтезу, з
пониженою інтенсивністю дихання, збіль-
шенням вмісту білка і ступеня гідратації
біоколоїдів, унаслідок чого відбуваються
активні еколого-біологічні реакції.
У районі розміщення згаданих підпри-
ємств Ф.М. Левоном здійснено оцінку умов
зростання рослин. Зафіксовано високий
рівень забрудненості ґрунтів. В умовах екс-
перименту досліджено особливості росту
молодих рослин дуба звичайного, горіха
волоського, робінії звичайної, маслинки
вузьколистої, ялівцю козачого, бузку ки-
тайського, свидини на ґрунті, який зазнав
впливу пилогазових викидів чорнометалур-
гійного виробництва безпосередньо на про-
мисловому майданчику Запорізького коксо-
хімічного заводу, і на ґрунті без такого впли-
ву за межами міста на території лісового
розсадника. Отримані результати засвідчи-
ли придатність промислово забруднених
ґрунтів на підприємствах чорної металургії
в м. Запоріжжі для створення зелених за-
хисних насаджень. Установлено, що основ-
ним чинником, який лімітує вирощування
деревних насаджень на територіях підпри-
ємств чорної металургії, є високий рівень
забрудненості повітря біля окремих цехів.
За ініціативою академіка А.М. Гродзин-
ського у 1983 р. було створено лабораторію
прикладної екології і Ф.М. Левона призна-
чено її завідувачем. У такому розвитку
подій ми вбачаємо роль Андрія Михайло-
вича у становленні нового напряму еколо-
гічних досліджень, орієнтованих на роз-
робку наукових основ створення зелених
насаджень в умовах урбогенного і техно-
генного середовища. А.М. Гродзинський
також сприяв спів праці з Ботанічним са-
дом Польської Академії наук у Варшаві
впродовж 1986–1990 рр. і здійсненню
практичних робіт з біологічного захисту
навколишнього середовища шляхом ство-
рення захисних і озеленювальних наса-
джень на Придніпровському хімічному за-
воді у м. Дніпродзержинськ, Побузькому
нікелевому (Кіровоградська обл.), Мико-
лаївському глиноземному, Одеському при-
портовому заводах тощо.
129ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження)
У грудні 1988 р. Ф.М. Левона за конкур-
сом було призначено завідувачем відділу
дендрології та паркознавства, а лабора то-
рію прикладної екології ліквідовано згідно
з наказом директора. На новій посаді
Ф.М. Левон здійснив велику на у ко во-орга-
нізаційну роботу, зокрема у галузі охорони
навколишнього середовища. В рамках дого-
вору про науково-технічне співробітництво
між НАН України і м. Дніпродзержинськ у
зв’язку з обґрунтуванням і розробкою за-
ходів з оздоровлення міського середовища
Ф.М. Левон провів оцінку загального стану
деревних рослин на промисловому майдан-
чику і прилеглих територіях Дніпровського
металургійного заводу в м. Дніпродзер-
жинськ. За рівнем накопичення важких ме-
талів у фотосинтезуючих органах деревних
рослин виділено зони сильного, середнього
і слабкого забруднення. Для кожної з виді-
лених зон забруднення вперше рекомендо-
вано видовий склад сані тар но-за хисних
насаджень. Вперше спільно з кандидатом
архітектури В.І. Мєшковою опрацьовано та
апробовано методику проектування і ство-
рення насаджень колекційного типу як одне
з нових рішень в озелененні міст та промис-
лових підприємств. Висвітлено досвід про-
ектування і створення заводського дендра-
рію у м. Дніпродзержин ськ на замовлення
Придніпровського хімічного заводу, запро-
поновано концепцію проектування дендра-
рію та озеленення території Одеського при-
портового заводу, обґрунтовано проектні
пропозиції і здійснено озеленювальні робо-
ти на Побузькому нікелевому заводі, об’єк-
тах Миколаївського глиноземного заводу
тощо.
З позицій системного аналізу Ф.М. Левон
оцінив стан і особливості росту соснових
насаджень, які зазнавали вплив викидів
Луганської ДРЕС, однієї з найпотужніших
електростанцій у регіоні. Зафіксовано та
описано низку фактів аномального росту
органів сосни звичайної: порушення росту
верхівкового пагона (явища безперервності
росту, утворення 3-хвойних пучків, ви-
кривлення хвоїнок); утворення пучків уко-
рочених пагонів; пробудження бруньок
укорочених пагонів; ріст пагонів між мутов-
ками; порушення феноритму (ріст верхів-
кового пагона із термінальної бруньки в рік
її закладки); потовщення до 8–10 мм закін-
чень коренів, які ростуть вертикально. Це
стало підставою для оприлюднення засте-
реження щодо загрозливого характеру
факторів впливу на навколишнє середови-
ще поблизу згаданого підприємства і під-
приємств такого типу взагалі.
У співпраці з вченими Ботанічного саду
Польської академії наук у Варшаві (Б. Моль-
ські, В. Хмієлєвські, В. Дмуховські) напри-
кінці 1980-х років проведено визначення
вмісту сірки в асиміляційних органах сосни
звичайної в лісах восьми областей України.
В результаті вперше зафіксовано високий
рівень забрудненості природного середови-
ща сірчаними сполуками у правобережній
частині України на значній території, яка
вважалася однією з благополучних в еколо-
гічному відношенні і де проблема боротьби
з промисловим забрудненням не була ак-
туальною.
Вперше в Україні в середині 1970-х років
Ф.М. Левоном у співпраці з д.б.н. Н.М. Цвєт-
ковою і к.б.н. Ю.Г. Ковальчуком за сприяння
завідувача кафедри геоботаніки і ґрунто-
знавства чл.-кор. НАН України А.П. Трав-
лєєва в Дніпропетровському державному
університеті імені Олеся Гончара вивчено
вміст свинцю у фотосинтезуючих органах
деревних рослин в умовах міських вулиць
та розроблено рекомендації щодо оптиміза-
ції міських вуличних насаджень і посилення
їх фітомеліоративної ефективності.
За результатами вивчення морфозів і
ступеня акумуляції забруднювачів у фото-
синтезуючих органах вперше отримано
нові дані щодо використання різних видів
деревних рослин як біоіндикаторів стану
довкілля.
Ф.М. Левон також підбив підсумки
40-річного вивчення досвіду створення лі-
сових і полезахисних насаджень на півдні
130 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
С.І. Кузнецов, О.М. Горєлов
України, в тому числі у Володимирівському
лісовому масиві Миколаївської області —
відомому об’єкті степового лісорозведення.
За матеріалами досліджень кореневих сис-
тем і щільності ґрунтів розроблено реко-
мендації щодо поверхневого обробітку
ґрунту у міжряддях лісових культур. Отри-
мано нові дані з біології гледичії звичайної,
вперше описано і дано оцінку явищам бага-
тостовбурності, виявлено нові симптоми
захворювань та ушкоджень, описано різ-
номаніття форм. Засвідчено цінність гледи-
чії звичайної як головного виду (разом із
дубом звичайним) при створенні лісових
насаджень в зоні південних чорноземів
України, доведено перспективність її ви-
користання в рекреаційних і міських зеле-
них насадженнях.
На жаль, не все заплановане вдавалося
здійснити завідувачу відділу з незалежних
від нього причин. Ф.М. Левон у 1993 р. ініцію-
вав об’єднання відділу дендрології та пар-
кознавства з відділом зеленого будівництва.
14 січня 1993 р. його призначено завідувачем
лабораторії прикладної екології (відновленої
після її ліквідації в 1988 р.) у цьому відділі.
У зв’язку з ліквідацією лабораторії при-
кладної екології в грудні 1994 р. Ф.М. Левона
було звільнено з посади завлаба і з 2 січня
1995 р. переведено на посаду старшого нау-
кового співробітника у відділ дендрології та
паркознавства за його заявою. Він продов-
жив діяльність щодо розв’язання проблем
екології та охорони навколишнього середо-
вища і підготовки наукових кадрів. Під його
науковим керівництвом у 1995 р. аспіранти
О.М. Горєлов і М.І. Шумик захистили кан-
дидатські дисертації, а два здобувачі —
Н.В. Драган і В.М. Дерев’янко — працювали
над темами кандидатських дисертацій.
У квітні 2004 р. Ф.М. Левон захистив док-
торську дисертацію на тему «Біолого-еко-
логічні основи створення зелених насаджень
в умовах урбогенного і техногенного сере-
довища». У листопаді того ж року його пере-
ведено на посаду провідного наукового спів-
робітника. У 2008 р. Федору Михайловичу
присвоєно вчене звання професора зі спеці-
альності 03.00.16 — екологія. Нині він обій-
має посаду провідного наукового співробіт-
ника у відділі дендрології та паркознавства,
керує розділом «Розробка біолого-еко ло-
гічних основ оптимізації зелених насаджень
у м. Києві» в бюджетній науковій темі від-
ділу. У зв’язку з проблемами гіркокашта-
нових насаджень ним обґрунтовано і запро-
поновано нові напрями досліджень, орієн-
товані на оптимізацію видового складу
гіркокаштанових насаджень шляхом відбо-
ру у міських фітоценозах перспективних за
господарсько-цінними ознаками видів та
форм деревних рослин роду Aesculus L., які
характеризуються високим ступенем толе-
рантності до умов міського середовища і не
пошкоджуються чи мало пошкоджуються
надзвичайно небезпечним шкідником —
каштановою мінуючою міллю. На даний час
Ф.М. Левоном виявлено десятки таких інди-
відуумів, з якими ведуться роботи щодо їх
репродукції і впровадження в озеленення
міста (О.О. Ільєнко), їх місцезнаходження
за фіксовано за GPS-навігацією (В.Ф. Левон).
Здійснено обґрунтування шляхів удоскона-
лення технології садіння дерев у вуличних
насадженнях історичної частини м. Києва,
зокрема, доведено важливість таких спосо-
бів садіння дерев на асфальтованих тротуа-
рах, які б забезпечували якнайефективніше
освоєння підасфальтового ґрунтового про-
стору кореневими системами дерев і задо-
вольняли б потребу деревних рослин в еле-
ментах мінерального живлення.
За редакцією Ф.М. Левона підготовлено
друге перероблене і доповнене видання
«Асортименту дерев, кущів та ліан для
озеленення в Україні», обсягом 256 ст. (ав-
тори С.І. Кузнецов, Ф.М. Левон, В.В. Пуш-
кар). У науковому доробку Ф.М. Левона
близько 140 праць, серед яких 8 авторських
свідоцтв СРСР на винаходи. Велику увагу
він приділяє підготовці наукових кадрів,
охоче ділиться з молоддю науковими ідея-
ми. Під його керівництвом підготовлено і
захищено за спеціальністю «ботаніка» 6
131ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження)
кандидатських дисертацій: О.М. Горєлов
(1995), М.І. Шумик (1995), Н.В. Драган (2004),
В.М. Дерев’янко (2006), О.О. Горєлов (2011),
О.О. Ільєнко (2012).
Федір Михайлович багато уваги при-
діляв вихованню синів, виростив їх поряд-
ними, працелюбними та високоосвіченими.
Обидва закінчили університет з червоними
дипломами, захистили кандидатські ди-
сертації та успішно працюють: старший —
Олександр — кандидат біологічних наук за
спеціальністю «ботаніка», молодший — Во-
лодимир — кандидат хімічних наук за спе-
ціальністю «органічна хімія».
Професор Левон бере активну участь у
суспільно-громадському житті. У студент-
ські роки він завідував сектором обліку чле-
нів профспілки у профкомі вищого навчаль-
ного закладу, у НБС ім. М.М. Гришка в 1980–
1986 рр. був головою профкому, членом
партбюро, а в 1987–1989 рр. — секретарем
партбюро. Його найтиповішою рисою як лю-
дини і керівника є безмежна любов до лю-
дей, захист їхніх інтересів. Чуйність, поряд-
ність у стосунках, інтелігентність, повага до
чужої думки та інші риси характеру, при-
таманні цій людині, викликають повагу ко-
лег, учнів та друзів. У 2006–2011 рр. Федір
Михайлович був членом Спеціалізованої
вченої ради із захисту кандидатських та
докторських дисертацій за спеціальністю
03.00.16 — «екологія» у Національному уні-
верситеті біоресурсів і природокористуван-
ня України. Наказом міністра його затвер-
джено головою державної екзаменаційної
комісії по екології та охороні навколишнього
середовища в Державній академії житлово-
ко мунального господарства (нині — Київ-
ський університет державного управління
і підприємництва) Міністерства освіти і на-
уки, молоді та спорту України. Федір Ми-
хайлович — член редакційної колегії жур-
налу «Інтродукція рослин», вченої ради
НБС ім. М.М. Гришка.
Ф.М. Левона нагороджено медалями «В
память 1500-летия Киева» (1983) та «Вете-
ран труда» (1987), Почесною грамотою Пре-
зидії НАН України з нагоди 75-річчя На-
ціонального ботанічного саду ім. М.М. Гришка
(2010).
Нині Федір Михайлович плідно працює у
відділі дендрології та паркознавства, пере-
даючи багатий життєвий і науковий досвід
своїм учням. Він сповнений енергією вели-
ких творчих планів і задумів.
Список основних наукових праць Ф.М. Левона
1. Левон Ф.М. Особенности ухода за почвой в
междурядьях лесных культур дуба в связи с раз-
витием корневых систем // Изв. вузов. Лесной
журн. — 1966. — № 3. — С. 21–25.
2. Левон Ф.М. Опыт создания лесных культур
дуба в зоне южных черноземов УССР: Автореф.
дис. ... канд. с.-х. наук. — К., 1969. — 26 с.
3. Рекомендации по ландшафтной реконст-
рукции пригородных лесов методами ландшафт-
ных культур в условиях УССР / Левон Ф.М.,
Шкляр А.С., Куницкая Л.Ф. — К.: Фотопечатная
лаборатория НИКТИ, 1969. — 69 с.
4. Инструктивно-методические указания по
ландшафтным рубкам ухода в лесопарках и при-
городных лесах УССР / А.С. Шкляр, Ф.М. Левон,
Л.Ф. Куницкая. — К.: Фотопечатная лаборатория
НИКТИ, 1969. — 45 с.
5. Левон Ф.М., Жулавська Г.П. Перспективи
вирощування насаджень на ґрунтах, що підля-
гають впливу пилегазових викидів підприємств
чорної металургії // Інтродукція та акліматиза-
ція рослин на Україні. — К.: Наук. думка,1981. —
Вип. 2. — С. 92–96.
6. Левон Ф.М. Живые фильтры воздуха // Под
знаменем ленинизма. — 1981. — № 11. — С. 59–61.
7. Левон Ф.М. Актуальные вопросы озелене-
ния городских транспортных автомагистралей //
Интродукция древесных растений и озеленение го-
родов Украины. — К.: Наук. думка, 1983. — С. 109–
115.
8. Левон Ф.М. Мероприятия по оптимизации
озеленения на Побужском никеле вом заводе //
Интродукция и акклиматизация растений. —
1984. — Вып. 2. — С. 47–51.
9. Литвинова Л.И., Левон Ф.М. Зеленые на-
саждения и охрана окружающей среды. — К.:
Здоров’я, 1986. — 65 с.
10. Левон Ф.М., Мешкова В.И. Оптимизация
окружающей среды путем ландшафтного формиро-
вания территорий промышленных предприятий //
Интродукция древесных растений и зеленое строи-
тельство. — К.: Наук. думка, 1988. — С. 111–115.
132 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 3
С.І. Кузнецов, О.М. Горєлов
11. Левон Ф.М. Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.)
як біоіндикатор стану природ ного середовища //
Проб леми експериментальної ботаніки та екології рос-
лин. — К.: Наук. думка, 1997. — Вип. 1. — С. 252–262.
12. Левон Ф.М. Рослини культурної дендро-
флори в антропогенно трансформова ному середо-
вищі // Бюл. Держ. Нікітського ботан. саду. — Ялта,
1999. — Вип. 79. — С. 120–127.
13. Дерев'янко В.М., Левон Ф.М. Гледичія зви-
чайна (Gleditsia triacanthos L.) в лісових культур-
ценозах на південних чорноземах України // Ін-
тродукція рослин. — 1999. — № 2. — С. 49–53.
14. Левон Ф.М. Вуличні насадження Києва: су-
часний стан, шляхи оптимізації // Наук. вісн. НАУ.
Лісівництво. — 1999. — № 20. — С. 109 –118.
15. Левон Ф.М., Жулавська Г.П. Особливості
фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus
bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck та
Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового за-
бруднення середовища // Інтродукція рослин. —
1999. — № 3–4. — C. 118–124.
16. Левон Ф.М. Дослідження та оцінка особли-
востей росту сосни звичайної (Pinus sylvestris L.)
у зв’язку з промисловим забрудненням середови-
ща // Наук. вісн. НАУ. Лісівництво. — 2000. —
Вип. 27. — С. 158–168.
17. Дерев’янко В.М., Левон Ф.М. Гледичія зви-
чайна (Gleditsia triacanthos L.) в полезахисних і придо-
рожних насадженнях Південного Степу Ук раїни //
Інтродукція рослин. — 2000. — № 3–4. — С. 53–57.
18. Левон Ф.М., Кузнєцов С.І. Загальні сього-
денні проблеми озеленення міст в Україні // Міські
сади і парки: минуле, сучасне і майбутнє. — Львів:
УкрДЛТУ, 2001. — Вип. 11.5. — С. 226–230.
19. Левон Ф.М. Створення зелених насаджень в
умовах урбанізованого середовища: вимоги, лімі-
туючі чинники, шляхи оптимізації // Там само. —
2003. — Вип. 13.5. — С. 157–162.
20. Левон Ф.М. Біолого-екологічні основи ство-
рення зелених насаджень в умовах урбогенного і
техногенного середовища: Автореф. дис. ... д-ра
с.-г. наук. — Львів, 2004. — 40 с.
21. Левон Ф.М., Кузнєцов С.І. Концептуальні
ас пекти формування міських зелених насаджень у
сучасних умовах // Інтродукція рослин. — 2006. —
№ 4. — С. 53–57.
22. Левон Ф.М., Дерев’янко В.М. Про пошко-
дження рослин гледичії звичайної в насадженнях
Південного Степу України // Наук. вісн. НАУ. Лі-
сівництво. Декоративне садівництво. — 2006. —
Вип.103. — С. 315–319.
23. Дерев’янко В.М., Левон Ф.М. Гледичія на
півдні України: Монографія. — К.: ННЦ ІАЕ,
2007. — 148 с.
24. Левон Ф.М., Шумик М.І., Ільєнко О.О. Гір-
кокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.) у
зелених насадженнях Києва: проблеми та перспек-
тиви культури у сучасних умовах // Інтродукція
рослин. — 2007. — № 3. — С. 60–66.
25. Левон Ф.М. Зелені насадження в антропо-
генно трансформованому середовищі: Моногра-
фія. — К.: ННЦ ІАЕ, 2008. — 364 с.
26. Левон Ф.М., Ільєнко О.О., Левон В.Ф. Кар-
динальні напрямки поліпшення стану гіркокашта-
нових насаджень у Києві // Роль ботанічних садів
і дендропарків у збереженні та збагаченні біологіч-
ного різноманіття урбанізованих територій: Ма-
теріали міжнар. наук. конф. (Київ, 29–31 травня
2013 р.). — К.: НЦ ЕБМ НАН України, ПАТ «Віпол»,
2013. — С. 99–101.
27. Асортимент дерев, кущів та ліан для озе-
ленення в Україні / За ред. Ф.М. Левона. — 2-ге
вид., пер. і доп. — К.: Друк «ЦП “КОМПРИНТ”»,
2013. — 215 с.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
С.И. Кузнецов, А.М. Горелов
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ПРОФЕССОР Ф.М. ЛЕВОН.
ЖИЗНЕННЫЙ И ТВОРЧЕСКИЙ ПУТЬ
(к 75-летию со дня рождения)
Освещены основные этапы жизненного пути и на-
учная деятельность ученого-лесовода, эколога, из-
вестного специалиста в области создания зеленых
насаждений в условиях урбогенной и техногенной
среды, профессора Ф.М. Левона.
Ключевые слова: экология, охрана окружающей
среды, степное лесоразведение.
S.I. Kuznetsov, A.M. Gorelov
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
PROFESSOR F.M. LEVON.
SCIENTIFIC AND A COURSE OF LIFE
(the 75-th anniversary of the birth)
The milestones of a course of life and scientific activ-
ity of the scientist-forester, the ecologist, the known
specialist in the field of an amenity planting and an
afforestation, professor F.M. Levon are elucidated.
Key words: ecology, environment protection, steppe
afforestation.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-315 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:41:32Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/4b/ebeeda7819d765c689092b86a4b3f84b.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3152019-11-11T08:11:27Z Professor F.M. Levon. scientific and a course of life (the 75-th anniversary of the birth) Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження) Kuznetsov, S.I. Gorelov, A.M. The milestones of a course of life and scientific activity of the scientist-forester, the ecologist, the known specialist in the field of an amenity planting and an afforestation, professor F.M. Levon are elucidated. Висвітлено основні етапи життєвого шляху і наукову діяльність вченого-лісівника, еколога, знаного спеціаліста в галузі створення зелених насаджень в умовах урбогенного і техногенного середовища, професора Ф.М. Левона. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/315 10.5281/zenodo.1585866 Plant Introduction; Vol 59 (2013); 125-132 Інтродукція Рослин; Том 59 (2013); 125-132 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377751 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/315/299 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kuznetsov, S.I. Gorelov, A.M. Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження) |
| title | Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження) |
| title_alt | Professor F.M. Levon. scientific and a course of life (the 75-th anniversary of the birth) |
| title_full | Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження) |
| title_short | Професор Ф.М. Левон. Життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження) |
| title_sort | професор ф.м. левон. життєвий і творчий шлях (до 75-річчя від дня народження) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/315 |
| work_keys_str_mv | AT kuznetsovsi professorfmlevonscientificandacourseoflifethe75thanniversaryofthebirth AT gorelovam professorfmlevonscientificandacourseoflifethe75thanniversaryofthebirth AT kuznetsovsi profesorfmlevonžittêvijítvorčijšlâhdo75ríččâvíddnânarodžennâ AT gorelovam profesorfmlevonžittêvijítvorčijšlâhdo75ríččâvíddnânarodžennâ |