Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
Objective — to study the modern area of Staphylea pinnata L. in the Right-Bank of Forest-Steppe, the conditions of localities and population characteristics of this species in the new localities in the south part of the Eastern Podillya. Material and methods. Field studies were conducted in 2008—201...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2018
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/32 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860120818908921856 |
|---|---|
| author | Shynder, O.I. |
| author_facet | Shynder, O.I. |
| author_sort | Shynder, O.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:15:00Z |
| description | Objective — to study the modern area of Staphylea pinnata L. in the Right-Bank of Forest-Steppe, the conditions of localities and population characteristics of this species in the new localities in the south part of the Eastern Podillya.
Material and methods. Field studies were conducted in 2008—2016 on the Transdniestrian part of the Eastern Podillya (territory of the Vinnytsia Region).
Results. According to literary sources, herbarium collections and our researches in the Right-Bank of Forest-Steppe, the chorological features of S. pinnata in the region were generalized. Two new locations of S. pinnata were identified. The conditions of settlement and the state of 3 natural and 2 cultiogenic populations were investigated.
Conclusions. During all time of floristic studies of the territory of the Right-Bank of Forest-Steppe, 28 localities of S. pinnata were discovered here. Some of them are cultivenous. Four localities are isolated and require confirmation. The studied populations of S. pinnata have had a full warehouse and are mature and have specific regional features. It is established that in artificial forest plantations S. pinnata multiplies well with seeds and forms populations, similar in age structure to natural ones. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2172083 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:39:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
УДК 582.766.9:581.9+574.3(292.485)
О.І. ШИНДЕР
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПОШИРЕННЯ І СТАН ПОПУЛЯЦІЙ STAPHYLEA PINNATA L.
У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ
Мета — вивчити сучасний ареал Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу, дослідити умови місцезростань і
популяційні особливості виду в нових локалітетах на півдні Східного Поділля.
Матеріал та методи. Польові дослідження проведено у 2008—2016 рр. у придністровській частині Східного Поділ ля
на території Вінницької області.
Результати. За літературними джерелами, гербарними зборами і результатами власних досліджень узагальнено
хорологічні особливості S. pinnata у Правобережному Лісостепу. Було виявлено 2 нові місцезнаходження S. pinnata і
підтверджено 1 відоме. Досліджено умови місцезростань та стан 3 природних і 2 культигенних популяцій виду у при-
дністровській частині Східного Поділля.
Висновки. На території Правобережного Лісостепу зафіксовано 28 локалітетів S. pinnata, зосереджених пере-
важно у придністровській частині Східного Поділля. Частина з них мають культигенне походження. Чотири лока-
літети є острівними і потребують підтвердження. Досліджені популяції S. pinnata повностанові та зрілі. У складі
лісових культур S. pinnata утворює самосів і формує популяції, близькі за віковою структурою до природних.
Ключові слова: Staphylea pinnata, географічне поширення, популяції, Правобережний Лісостеп.
© О.І. ШИНДЕР, 2018
Staphylea pinnata L. (клокичка периста) — суб-
середземноморський вид, занесений до Чер-
воної книги України [32]. Основний ареал
S. pinnata розташований у Центральній Європі
і прилеглих регіонах, значно менший кавказь-
кий фрагмент ареалу складається з пів ніч но-
кав казького і закавказького ексклавів, також
вид розсіяно поширений у Малій Азії, пере-
важно у Південному Причорномор’ї [9, 37].
Ю.Д. Клеопов охарактеризував S. pinnata як
циркумевксинський геоелемент [8]. На Пів-
ніч но-Європейській рівнині внаслідок нату-
ралізації сформувався невеликий вторинний
си нантропний ареал виду [37].
Поширення виду в Україні детально описа-
ли В.І. Мельник [12] і Т.О. Деревенко [3]. S. pin-
na ta перебуває в нашій країні на північно-
схід ній межі ареалу і поширений переважно в
Західному регіоні: на Закарпатті у передгір’ях
Карпат, на Буковинському Прикарпатті, Прут-
Дністровському межиріччі та Подільській ви-
сочині, поодинокі локалітети зафіксовано на
При дніпровській височині. Більшість місце-
зна ходжень S. pinnata відомі саме з Поділь-
ської височини, де вони сконцентровані на
Голо го ро-Кременецькому кряжі (досягаючи
Розточчя), Опіллі, у Середньому При дніст-
ро в’ї та південній частині Східного Поділ ля.
До сить часто S. pinnata культивують у парко-
вих та лісових насадженнях [9, 16]. Вка зівка
М.І. Котова про S. pinnata у Великоанадоль-
ському лі сі штучного походження на Доне-
цькому кряжі (Волноваський р-н Донецької
обл.) стосується культивованих рослин (KW:
Котов, 1949). Пізніше цей локалітет на кар-
тосхемі загального ареалу виду у Г. Мейзеля
зі співавт. було помилково наведено як при-
родний [37].
На підставі хорологічного аналізу Ю.Д. Клео-
пов вважав S. pinnata рісс-в’юрмським реліктом
у флорі України, зокрема з огляду на наявність
острівного локалітету клокички на Придніп-
ровській височині та невеликої диз’юнк ції між
середньопридністровсько-північно-бес са-
рабським і кодимсько-тилігульським района-
ми зростання виду [8].
13ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
S. pinnata — типовий екотонний вид, вимог-
ливий до екологічних умов. Його місцезрос-
тання приурочені переважно до підвищених
ділянок по краю лісових масивів і на галя-
винах. Найкращі умови для зростання цього
виду — на освітлених ділянках із високим рів-
нем ґрунтової вологості та карбонатів. Для ус-
пішного проростання насіння і розвитку сіян-
ців клокички необхідна достатня зволоженість
верхнього ґрунтового шару [12].
Низька екологічна пластичність свідчить про
реліктовий характер S. pinnata на північній межі
ареалу в Україні та є природною передумовою
для його фрагментації. Багатьом популяціям
виду у зв’язку з відсутністю природного генера-
тивного розмноження загрожує зникнення. Не-
гативно впливає на природні місце зростання
ін тенсивне лісове господарювання [12, 13]. Іс-
нує думка, що S. pinnata — один із видів, котрі
слід вилучити з Червоної книги України через
широку представленість у мережі природно-
заповідного фонду Західного Поділля, високі
фітоценотичні позиції в місцезростаннях у до-
лині р. Дністер і широке культивування [4].
Незважаючи на велику кількість відомос-
тей щодо хорологічних та еколого-біологічних
особливостей S. pinnata, вони потребують до-
повнення. Останнім часом у південно-західній
частині Правобережного Лісостепу виявлено
нові локалітети клокички, зокрема завдяки
нашим дослідженням. Популяційні досліджен-
ня виду в цьому регіоні не проводилися, від-
сутні дані про стан насаджень S. pinnata у
штучних лісостанах. Отже, узагальнення хо-
рологічних особливостей і дослідження стану
популяцій S. pinnata у Правобережному Лісо-
степу є актуальним завданням.
Мета — вивчити сучасний ареал S. pinnata у
Правобережному Лісостепу, дослідити умови
міс цезростань і популяційні особливості виду в
нових локалітетах на півдні Східного Поділля.
Матеріал та методи
Дослідження проведено у 2008—2016 рр. Уза-
гальнення даних щодо хорології S. pinnata у
Правобережному Лісостепу виконано за літе-
ратурними та гербарними матеріалами.
Ареал S. pinnata у регіоні дослідження охо-
плює Вінницьку, Одеську і Черкаську області
України, Дубоссарський, Кам’янський та Риб-
ницький райони Молдови.
Польові дослідження проведено на придні-
стровській частині Східного Поділля у Він ни-
цькій області. Фітоценотичні та популяційні
описи здійснено за загальноприйнятими ме-
тодиками [3, 12, 31]. Мірні площадки для до-
слідження вікової структури популяцій закла-
дали за схемою 10×10 м у 10-разовій пов тор-
ності, а в невеликих популяціях реєстрували
всі особини наступних вікових станів: im —
імматурні, v — віргінільні, g — генеративні. Міс-
цеві географічні назви узгоджено з топографіч-
ними картами Генерального штабу УССР. Для
уточнення розташування декількох локалітетів
S. pinnata, наведених у старих джерелах, викорис-
тали топографічні карти Ф.Ф. Шуберта (XIX ст.).
Координати наведено з при в’яз кою до Google
Earth. Назви рослин узгоджено за Plant List [38].
Гербарні зразки S. pinnata з нових місцезнахо-
джень передано до гер барію KWHA.
Скорочення, використані в тексті: з.к. —
зім кнутість крон, кв. — квартал лісництва,
п.з. — польовий запис, п.п. — проективне по-
криття.
Результати та обговорення
Відомості про місцезнаходження S. pinnata у
Правобережному Лісостепу, наведені дослід-
никами у XIX — на початку XX ст., нечислен-
ні, але дають загальне уявлення про поширен-
ня виду в регіоні. Вперше для цієї території
S. pinnata навів П.С. Рогович: «…взагалі на
під вищених вапнякових берегах Дністра, між
Жванцем і м. Ягорликом», а також для око-
лиць м. Сміли [25]. Останнє місцезнаходжен-
ня досі залишається найсхіднішим в європей-
ській частині ареалу. В. Монтрезор навів нові
локалітети виду з околиць сіл Рашків і Вихва-
тинці (відповідно Кам’янський та Рибниць-
кий райони Молдови) і зазначив, що рослина
досить рідкісна [14]. Пізніше І. Шмальгаузен
підтвердив зростання S. pinnata в околицях
с. Рашків [36]. В.А. Поггенполь узагальнив
результати фенологічних спостережень за рос-
14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
О.І. Шиндер
линами Царициного саду в м. Умані (нині —
Національний дендропарк «Софіївка»), зок-
рема за S. pinnata [18]. Отже, в кінці XIX ст.
вид уже зростав у дендропарку, ймовірно, як
інтродуцент. Культивованих рослин, ймовір-
но, стосується вказівка виду для околиць
м. Умані (KW: Клопець, 1894 у [3]). Принайм ні,
Й.К. Пачоський у своїх «Нарисах» не вказував
клокичку для флори Умані та його околиць
[17]. На початку XX ст. Й.К. Пачоський навів
ще два місцезнаходження клокички на півдні
Східного Поділля: в околицях с. Роги (Дубос-
сарський р-н, Молдова) — в невеликому гаю
на вершині наддністрянського схилу, в малій
кількості, та у Байтальській лісовій дачі (Ана-
ньївський р-н Одеської обл.) [16]. Щодо
останнього автор зазначив: «Г.Н. Висоцький і
Н.Л. Окіншевіч передавали мені, що клокич-
ка зрідка попадається в Байтальській лісовій
дачі в пн.-західній частині Ананьївського по-
віту. Однак, в цій дачі S. pinnata я бачив лише у
вигляді культурних екземплярів (у пн.-зх. квар-
талах). Можливо тому, що місцями цей чагар-
ник там здичавів і був прийнятий згаданими
вище дослідниками за дикий» [16, с. 165].
Хорологічні відомості про S. pinnata на Схід-
ному Поділлі та Придніпровській височині
завдяки польовим дослідженням багатьох віт-
чизняних флористів у новий період значно
поповнилися. Виявлено нові острівні місце-
знаходження виду в Уманських лісах і пів ніч но-
західних районах Вінницької області, нові ло-
калітети на півдні Східного Поділля. Декілька
нових локалітетів S. pinnata виявлено нами під
час флористичних досліджень території Схід-
ноподільських товтр [35]. На підставі гербар-
них матеріалів і літературних джерел наводи-
мо перелік відомих місцезнаходжень виду в
Правобережному Лісостепу (декілька гербар-
них зразків з гербарію KW, на які є посилання
у [3], ми не бачили).
ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
Барський район: Барське лісництво (KW:
Гринь, 1937).
Калинівський район: між с. Іванів і с. Ка м’я-
ногірка — ліс Янівська дача («урочище Чор-
ний ліс, Янівсько-Чорноліської дачі»), кв. 40,
виділ а; на високому правому надбужансько-
му схилі [20]. В описі П.С. Погребняк відзна-
чив, що це місцезнаходження «є безперечно
природне».
Могилів-Подільський район: с. Бернашівка —
багато (О.О. Орлов, п. з., 2000 [26]).
Муровано-Куриловецький район: с. Наддніс-
трянське (О.О. Орлов, п.з., 2000 [26]).
Піщанський район: північно-західні околиці
с. Миролюбівка — ліс Гарячківська дача, кв. 13
Піщанського лісництва (KWHA: Шиндер, 2008).
Координати 48°18'19.41"Пн 28°50'13.66"С. Ни ні
цей масив — ботанічний заказник загально-
державного значення. Там же, у кв. 32 Піщан-
ського лісництва, нами виявлено культигенну
популяцію S. pinnata у складі лісових культур
(KW: Шиндер, 2008).
Тростянецький район: південні околиці
с. Ободівка, Ободівський ліс («ліс між с. с. Обо-
дівка та Бандурівка»), у декількох місцях [1].
Тульчинський район: смт Кирнасівка, пів-
денні околиці Кирнасівський ліс (KW: Гринь,
1937).
Чернівецький район: між с. Пелинівка і с. Пи-
липи Борівські Томашпільського району, ліс Бо-
рівський, кв. 22 і 23 Моївського лісництва (KWHA:
Шиндер, 2009). Координати: 48°31�'45.54" Пн
28°18�'50.59"С.
Чечельницький район: околиці с. Стратіївка,
в діброві, місцями рясно [1]. Ймовірно, кло-
кичку було виявлено у лісі, розташованому на
відстані 2-3 км на південний захід від села,
який нині належить до національного при-
родного парку (НПП) «Кармелюкове Поділ-
ля». В минулому площа цього масиву бу ла зна-
чно більшою, тому зростання тут S. pinnata по-
требує підтвердження;
с. Бритавка — західні околиці, Бритавський
ботанічний заказник загальнодержавного зна-
чення у складі НПП «Кармелюкове Поділля»
[11].
Ямпільський район: околиці с. Дорошівка, в
лісі (Маєвське лісництво) [10];
с. Безводне — південно-східні околиці, Філі-
ціанівський ліс, кв. 75 Моївського лісництва, у
лісових культурах (KWHA: Шиндер, 2009). Ко-
ординати 48°24�'30.25"Пн 28°19'35.23"С.
15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
с. Біла — північно-західні околиці, Білян-
ський ліс [15]. Нині це ботанічний заказник
загальнодержавного значення у складі регіо-
нального ландшафтного парку «Дністер»;
околиці с. Велика Кісниця, урочище Кри-
ве, в лісі («Маєвське лісництво») (KW: Кузне-
цова, 1948 у [3, 12]). Ймовірно, це місцезнахо-
дження, виявлене Г.О. Кузнецовою, ми під-
твердили на північно-західній околиці с. Ве лика
Кісниця (KWHA: Шиндер, 2009, 2010). Цей
лінійний локалітет у вигляді 3,0—3,5-кіло-
мет рової дуги розташований по лівому берегу
р. Дністер уздовж русла. Координати популяції:
від 48°10'40.43"Пн 28°23'12.92"С до 48°9'24.82"Пн
28°26'18.15"С.
ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
Смілянський район: м. Сміла — околиці [25].
М.І. Котов, наводячи цей локалітет у «Флорі
УРСР», помилково посилається на Д.К. Зе-
рова [9].
Уманський район: м. Умань — околиці (KW:
Клопець, 1894 у [3]; KW: Гринь, 1937 у [3]) [8];
між с. Паланка і с. Синиця Христинівського
району — Синицький ліс [8, с. 288]; с. Іванів-
ка — північні околиці (KW: Удра, 1979); «в
колгоспному лісі поблизу м. Умані, на північ-
ний захід с. Іванівка» [30]. Отже, для Уман-
ського району різними авторами наведено де-
кілька вказівок про зростання тут S. pinnata,
але припускаємо, що всі вони стосуються од-
ного локалітету S. pinnata в Синицькому ліс-
ництві. Ймовірно, прикрою помилкою є при-
в’язка І.Х. Удри своєї знахідки клокички до
с. Іванівки (замість с. Кочержинці). Села з наз-
вою «Іванівка» є в Уманському і сусідньому
Христинівському районах, але вони невеликі,
розташовані далеко від м. Умані, біля них не-
має великих лісових масивів. Нині S. pinnata
наводять для Уманського району як вид, зник-
лий у природі [34].
ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
Ананьївський район: с. Байтали — Байта-
линська лісова дача. Ймовірно, культиген-
ного походження [16]; там же, кв. 8 (KW:
Білик, 1934) [2, 7, 8]. Нині цей лісовий ма-
сив — заповідне урочище місцевого значен-
ня «Байтали» [22].
Балтський район: с. Лісничівка — Чор ни чан-
сько-Лісничівська лісова дача, розсіяно (KW:
Осадча, 1937) [8]. Там же, кв. 158 Лісничів-
ського лісництва [27]. Нині це ботанічний за-
казник місцевого значення [22];
с. Піщана — західні околиці, лісове урочи-
ще Даничеве. Нині це ландшафтний заказник
місцевого значення [22];
с. Гербине — східні околиці, Кішевська лі-
сова дача. Нині це заповідне урочище місце-
вого значення «Кішево» [22].
Захарівський район: с. Йосипівка — східні
околиці, лісове урочище Йосипівська балка.
Нині це ландшафтний заказник місцевого зна-
чення «Шептереди» [22].
Кодимський район: с. Будеї — західні околи-
ці, лісове урочище Чабанка. Нині це заповід-
не урочище місцевого значення [22];
с. Федорівка — південні околиці, Березів-
ський ліс. Нині це ландшафтний заказник міс-
цевого значення [22].
Окнянський район: між смт Окни і с. Дов-
жанка, «ліс Сардарова» (KW: Заверуха, 1974
у [3]) [12]. Ця вказівка, ймовірно, стосується
лісових культур, оскільки в минулому в цій
місцевості були відсутні лісові масиви.
Окрім наведених місцезнаходжень S. pin nata
в Одеській області вид було вказано для ланд-
шафтного заказника загальнодержавного зна-
чення «Савранський ліс» (Савранський р-н) [2]
у [21]. В описах лісорослинних умов цього та
прилеглих лісових масивів, зроблених декіль-
кома дослідниками [2, 23, 27], ми не знайшли
згадувань про клокичку, тому цей локалітет по-
требує підтвердження.
РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА
Дубоссарський район: с. Роги — невеликий
гай на вершині наддністрянського схилу, в не-
великій кількості [16].
Кам’янський район: с. Рашків [14, 36]; с. Раш-
ків — північні околиці, лісове урочище Бугор-
ня (долина р. Бурякова), кв. 9—13 Рашківського
лісництва [29];
Там же, північно-східні околиці с. Рашків —
заліснена балка Глибока Долина, кв. 17, 18, 20
Рашківського лісництва [29]. Нині це ландшафт-
ний заповідник.
16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
О.І. Шиндер
Рибницький район: с. Вихватинці [14, 36];
с. Строїнці — північно-західні околиці, лі-
сове урочище Калагур, кв. 23, 25, 26, 28, 29,
32—34 Рашківського лісництва [29].
Таким чином, на сьогоднішній день у Пра-
вобережному Лісостепу зафіксовано 28 лока-
літетів S. pinnata, з них 23 — на території Укра-
їни (рисунок). Як зазначено вище, деякі з цих
місцезнаходжень мають або можуть мати куль-
тигенне походження. Більшість локалітетів зо-
середжені у південно-західній частині Пра-
вобережного Лісостепу — близько до Дніст-
ровського міграційного коридору. У світлі су-
часних відомостей про поширення виду, ми не
можемо підтвердити мікродиз’юнкцію між се-
редньопридністровським і кодимсько-тилі гуль -
ським районами зростання, вказану Ю.Д. Клео-
повим [8]. Деякий розрив між існуючими ло-
калітетами спостерігається західніше гирла
р. Мурафа (Могилів-Подільський р-н), але,
ймовірно, це пояснюється недостатнім фло-
ристичним вивченням території. Звертає увагу
острівне розташування локалітетів S. pinnata у
Барському, Янівському та Синицькому ліс-
ництвах і в околицях м. Сміли. Всі вони були
виявлені понад 50 років тому і потребують
підтвердження. З огляду на особливості гео-
графічного поширення клокички на терито-
рії Правобережного Лісостепу, можна про-
стежити два ймовірні міграційні шляхи роз-
селення виду із Середнього Придністров’я:
широтний — уздовж Центральнопридніпров-
ської височинної області (локалітети в Сини-
цькому лісі та околицях м. Сміли) та меридіо-
нальний — через верхів’я р. Мурафи у напрямку
Верхнього Побужжя (локалітети в Барському
та Янівському лісництвах). З огляду на відсут-
ність відомих прибузьких місце зна ходжень ви-
ду північніше м. Ладижин і наявність північні-
ше м. Вінниці борових ландшафтів («Лісосте-
пові Полісся»), навряд чи вид поширювався
долиною р. Південний Буг.
Відомості про стан природних популяцій
S. pinnata на території Правобережного Лісо-
степу в літературних джерелах відсутні. Лише
П.С. Погребняк, описуючи нове місцезнахо-
дження виду у Верхньому Побужжі, вказував,
що було виявлено декілька десятків особин
S. pinnata на площі 2-3 га в молодому дерево-
стані на місці вирубки [20].
Детальніше описано інтродукційні популяції
S. pinnata в умовах ex situ в культурфітоценозах
ботанічних установ за межами природного по-
ширення виду. У Національному ботанічному
саду імені М.М. Гришка НАН України інт-
родукційні популяції виду сформувалися на
ботаніко-географічних ділянках «Ліси рівнин-
ної частини України» та «Кавказ», але для осо-
бин виду в цих умовах характерне переважно
вегетативне розмноження [12, 13]. У дендро-
парку «Олександрія» НАН України сфор му-
валася інтродукційна повностанова популяція у
порушеній віковій діброві. З висаджених у 1971
році 10 особин завдяки успішній аклімати зації
за 35 років сформувалася середньочисельна по-
вностанова інтродукційна популяція, в якій у
2007 р. нараховувалося 437 особин генератив-
ного походження на площі 0,6 га. Середня по-
пуляційна щільність — 7 особин на 4 м2 [5, 6].
Наводимо опис умов місцезростань і стану
популяцій S. pinnata у виявлених нами при-
родних та культигенних місцезнаходженнях у
придністровській частині Східного Поділля.
Картосхема поширення Staphylea pinnata L. у Право-
бережному Лісостепу: 1 — локалітети; 2 — державний
кордон
Distribution of Staphylea pinnata L. in the Right-Bank of
Forest-Steppe: 1 — localities; 2 — state border
Vinnytsia
Cherkasy
Kropyvnytskyi
Chisinau
1
2
17ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
1. Чернівецький район, південно-східні око-
лиці с. Пелинівка, по межі кв. 22 і 23 Моїв-
ського лісництва. Популяція S. pinnata при-
урочена до міжквартальної просіки у грабовій
діброві і вздовж неї витягнута на 450 м між ви-
рубкою з південного боку та ясеновим серед-
ньо-старим деревостаном — з північного. Осо-
бини S. pinnata трапляються на відстані до
20—25 м углиб масиву від просіки. 1-й ярус на
ділянці (з.к. — 0,8—0,9) формує Quercus robur
L. (вік 60—70 років, зрідка — до 100 років), 2-й
ярус — Acer platanoides L. з участю A. campestre
L., A. pseudoplatanus L., Carpinus betulus L., Fra-
xinus excelsior L., Malus sylvestris (L.) Mill. та Ul-
mus laevis Pall. Поруч один з виділів зайнятий
культурами Robinia pseudoacacia L. У чагарни-
ковому ярусі домінує S. pinnata з участю Acer
tataricum L., Cornus sanguinea L., Crataegus mo-
nogyna Jacq. s.l., Euonymus europaeus L., E. ver-
rucosus Scop., Ligustrum vulgare L., Sambucus
nigra L. та Viburnum lantana L. У досить густому
підрості трапляються види роду Acer, Carpinus
betulus, Ce ra sus avium (L.) Moench, Crataegus
monogina i S. pinnata, подекуди — Rubus caesius
L. Тра в’яний ярус (п.п. — 60—90 %) формують
Aegopodium podagraria L., Arctium lappa L., Che-
lidonium majus L., Convallaria majalis L., Galium
aparine L., Geum urbanum L., Mycelis muralis (L.)
Dumort., Polygonatum odoratum (Mill.) Druce,
Urtica dioica L., Veronica chamaedrys L., Viola
suavis M.Bieb. тощо. В місцях найбільшої
щільності зростання на 100 м2 нараховується
до 15 імматурних, 60 віргінільних і 20 генера-
тивних особин S. pinnata. Найгустіший 3—6-річ-
ний підріст виду спостерігається безпосеред-
ньо обабіч просіки (до 15 прегенеративних
особин на 1 м2).
Поруч у цьому самому масиві розташова-
не заповідне урочище «Моївське» (кв. 23, ви-
діл 5 Моївського лісництва). Для поліпшен-
ня охорони популяції S. pinnata описану ді-
лянку слід об’єднати з існуючим заповідним
урочищем.
2. Ямпільський район, південно-східні око-
лиці с. Безводне. S. pinnata виявлено на виді-
лі лісових культур з південно-східного краю
кв. 75 Моївського лісництва. Деревний ярус
(з.к. — 0,8) сформований Quercus robur (вік —
близько 60 років). Густий чагарниковий ярус
представлений насадженнями Cornus mas L. і
S. pinnata. Останній тяжіє до просік по краю
виділу. Обидва види формують добре вираже-
ний самосів. Максимальна популяційна щіль-
ність S. pinnata — 27 генеративних і понад 80 пре-
генеративних особин на 100 м2.
3. Піщанський район, ліс Гарячківська дача,
кв. 13 Піщанського лісництва. S. pinnata вияв-
лено на краю невеликої галявини в грабовій
діброві природного походження. У деревоста ні
навколо галявини домінує Quercus robur (вік —
90—100 років) з участю Acer campestris, A. pla-
tanoides L., A. pseudoplatanus, Carpinus betulus,
рідше — Quercus petraea (Matt.) Liebl. та Sorbus
torminalis (L.) Crantz. У травостої на галявині
(п.п. — 100 %) домінує Phalacroloma an nuum (L.)
Dumort. з участю інших синантропних видів.
Кур тина S. pinnata має розміри 6 × 5 м. У ній
відзначено 8 імматурних, 4 віргінільних та 11 мо-
лодих генеративних (віком до 10 років) осо-
бин виду.
4. Там же, кв. 32 Піщанського лісництва.
Інтродукційну популяцію S. pinnata виявлено
у складі лісових культур біля південно-схід-
ного краю масиву, обабіч просіки. У дерево-
стані (вік — 30—40 років, з.к. — 0,8—1,0) пере-
важають Quercus robur та Carpinus betulus з
участю Acer campestre, A. pseudoplatanus і Tilia
cordata Mill. Розріджений чагарниковий ярус
формує S. pinnata. У негустому підрості пред-
ставлені види роду Acer, Fraxinus excelsior та
Quercus robur. Трав’яний покрив на ділянці
практично відсутній. Понад 30 генеративних
особин S. pinnata 18—20-річного віку ростуть у
декількох рядах деревостану, ймовірно, їх під-
саджували на місця випаду молодих дерев. На
ділянці розміром 80 × 25 м сформувалася мо-
лода інтродукційна популяція клокички, у
складі якої відзначено 43 імматурних, 31 віргі-
нільну і 21 молоду генеративну (віком до 10—
12 років) особини виду. На квітучих особинах
S. pinnata спостерігається невелика кількість
малоквіткових суцвіть, ймовірно, через сильне
затінення. З часом ця популяція може зник-
нути або переміститися на узлісся масиву.
18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
О.І. Шиндер
5. Ямпільський район, північно-західні око-
лиці с. Велика Кісниця. Популяція S. pinna-
ta приурочена до вирівняного лівого берега
р. Дністер і простежена нами на відстані 3,5 км
від її початку (на відстані 1 км від північного
краю с. Велика Кісниця). Загальна площа, на
якій зростає S. pinnata, у проміжку між рус-
лом р. Дністер і нижньою частиною Наддніст-
рянських схилів, становить 50 га. Місцезрос-
тання виду приурочені до лісових та узлісних
угруповань, а популяція складається з бага-
тьох ло кусів. Найпівнічніший локус розмі-
ром близь ко 200 × 100 м розташований у ниж-
ній частині каньйону, прорізаного в товщі
вапнякових порід струмком, який впадає в
р. Дністер. Більшість особин S. pinnata зрос-
тають під наметом кленово-дубового дерево-
стану. Ґрун товий покрив на ділянці добре
зволожений і вкритий великою кількістю ва п-
някових брил. Деревостан (з.к. — 0,9) фор-
мує Quercus robur (участь 7; вік — близько
40 років) з участю Fraxinus excelsior (2) та Acer
platanoides (1). У розсіяному підліску, крім
домінуючого S. pinnata, відзначено Acer tata-
rica та поодинокі осо бини інших видів. У
трав’яному ярусі (п.п. — до 60 %) домінує Ae-
gopodium podagraria з участю Brachypo dium syl-
vaticum (Huds.) P.Beauv., Galium aparine, Gle-
choma hederacea L., Lamium maculatum (L.) L.,
Parietaria officinalis L. та інших видів. Най-
більша популяційна щільність S. pinnata —
до 35 ім матурних, 16 віргінільних і 9 генера-
тивних особин на 100 м2. Ближче до русла
р. Дністер у деревостані домінує Ulmus laevis,
під яким S. pin nata не росте. У середній час-
тині каньйону йо го днище вкриває грабовий
деревостан, під яким S. pin nata трапляється
розсіяно у підліску разом із Cornus mas, Euo-
nymus europaeus та Sambucus nig ra. Густий
трав’яний покрив формує Equisetum telmateia
Ehrh. Поодинокі, переважно генеративні, осо-
бини S. pinnata трапляються також по кру-
тосхилу над лівою стіною каньйону. Рослин-
ний покрив тут представлений криволіссям,
сформованим Quercus pubescens Willd. У гус-
тому підліску екотонного характеру пере ва-
жають Cornus mas і C. sanguinea L.
Значно менш численні локуси S. pinnata роз-
сіяно розташовані по днищу долини р. Дніс-
тер на відстані до 2—3 км у напрямку с. Вели-
ка Кісниця. Окремі клокичкові куртини у
складі переважно 2—5 генеративних особин
розсіяно трапляються по краю молодих наса-
джень Elaeagnus angustifolia L., Pinus nigra J.F. Ar-
nold, Robinia pseudoacacia, якими густо заса-
джено цю місцевість, і заростей Prunus stepposa
Kotov. У трав’яному ярусі чагарниково-де-
рев них насаджень, крім синантропних видів,
часто трапляються Asparagus verticillatus L.,
Euphorbia klokovii Dubovik та E. valdevilloso-
carpa Arvat & Nyár. Порівняно великий локус
S. pinnata виявлено на відстані 1,5 км північні-
ше с. Велика Кісниця у невеликому гаї (90 ×
× 40 м) Ulmus laevis (віком 35—40 років, з.к. —
0,9) з незначною участю Salix alba. У густому
чагарниковому ярусі гаю домінує Prunus step-
posa з участю Cornus sangwinea та Euonymus eu-
ropaeus. S. pinnata зростає переважно по краю
цього гаю. На 100 м2 відзначено в середньому
до 12 генеративних особин виду. Загалом у ве-
ликокісницькій популяції клокички в серед-
ньому на 100 м2 налічується 2 імматурні, 3 вір-
гінільні та 6 генеративних особин. Низька усе-
реднена популяційна щільність пояснюється
тим, що в межах популяції локуси S. pinnata
трапляються переважно дуже розсіяно у вто-
ринних і штучних угрупованнях, в яких через
загущеність чагарникового ярусу вид не фор-
мує густого самосіву.
Таким чином, усі досліджені природні та
культигенні популяції S. pinnata повностанові
та зрілі. В таблиці наведено середні показни-
ки вікової структури описаних популяцій
виду. Їх вікові спектри дуже відрізняються,
що спричинено варіабельністю стратегій ге-
неративного розмноження виду у різних міс-
цезростаннях. Умовно базовий онтогенетич-
ний спектр (складений за результатами до слі-
джен ня лише 5 популяцій різного походжен-
ня) має вирівнений характер, що характерно
для зрілих популяцій [31]. Найбільшою щіль-
ністю підросту відзначаються популяції та їх
локуси у добре освітлених умовах — по краю
деревостанів та за низької конкуренції з боку
19ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
інших чагарникових видів, що узгоджується з
твердженням про екотонний характер місце-
зростань виду [12].
За чисельністю досліджені популяції відріз-
няються. Так, у найменшій із виявлених — по-
пуляції № 3 (ліс Гарячківська дача) було ви-
явлено лише 25 різновікових особин. Однак
у цьому масиві можуть бути виявлені й інші
природні місцезростання S. pinnata. Загалом
більшість досліджених популяцій — локальні
і мало- або середньочисельні. До складу вели-
кої популяції S. pinnata з околиць с. Велика
Кісниця входять тисячі різновікових особин
виду. Ймовірно, це найбільша популяція виду
в регіоні та одна з найбільших в Україні.
Досить повно у літературних джерелах ви-
світлено особливості популяцій S. pinnata у за-
хідному регіоні України. Найбільша популяція
виду у Закарпатті (заказник «Юлівська гора»)
має площу 0,4 га. В її складі відзначено 855 осо-
бин, із них 178 генеративних [28]. Площа по-
пуляцій клокички у Буковинському Прикар-
патті та Прут-Дністровському межиріччі — від
1,8 до 15,0 га, а їх базовий спектр має різко ви-
ражений лівосторонній характер. Різко ліво-
сторонній віковий спектр вказано і для по пу-
ляції S. pinnata в заказнику «Чапля» (Ка м’я нець-
Подільський р-н Хмельницької обл.) [12, 13].
Для східноподільських популяцій виду харак-
терна загалом значно менша інтенсивність на-
сіннєвого розмноження, що, ймовірно, по в’я-
зано із сухішим кліматом у Правобережному
Лісостепу. Чисельність досліджених нами по-
пуляцій загалом менша, ніж у більш західних
місцезнаходженнях, особ ливо це стосується
популяцій клокички, віддалених від долини
р. Дністер. Популяція S. pinnata в околицях
с. Велика Кісниця перебуває в умовах, близь-
ких до оптимальних для зростання виду і під-
тримання високої популяційної чисельності.
Щодо популяцій S. pinnata у лісових культу-
рах з участю Quercus robur, то їх вікова структу-
ра подібна до такої у природних популяцій.
Клокичка, як і інші лісові види, котрі вико-
ристовують у лісонасадженнях у межах ареалу,
утворює за оптимальних умов помірний або
рясний самосів, формуючи повностанові куль-
тигенні популяції. Подекуди рослини S. pin-
nata висаджували не лише в лісових масивах, а
і в полезахисних смугах, про що свідчать збо-
ри: «Вінницька обл., окол. с. Безводне, в лісо-
посадці» (KWHA: Мороз, 1969); «Кіровоград-
ська обл., Долинський район, с. Веселі Боко-
веньки. Полезахисна смуга» (KW: Гринь, 1949).
Отже, використання клокички в лісомеліора-
тивних цілях на півдні Лісостепу більш ніж
100 років [9, 16] є успішним прикладом неці-
леспрямованого збереження рідкісного ви ду в
межах ареалу.
Більшість локалітетів S. pinnata у Східному
Поділлі перебувають у межах природно-запо-
відного фонду, особливо це стосується Одесь-
кої області, де практично всі місцезнаходжен-
ня виду охороняються на заповідних терито-
ріях. Острівні локалітети клокички на півночі
Східного Поділля і Середнього Придніпров’я
в разі підтвердження їх існування потребують
заповідання.
Для поліпшення охорони досліджених на-
ми популяцій S. pinnata доцільно розширити
територію заповідного урочища «Моївське» у
Чернівецькому районі Вінницької області та
надати природоохоронний статус урочищу
Криве в околицях с. Велика Кісниця Ямпіль-
ського району.
Середня вікова структура природних (№ 1, 3, 5)
і культигенних (№ 2, 4) популяцій Staphylea pinnata
у придністровській частині Східного Поділля
The average age structure of natural (N 1, 3, 5)
and cultiogenic (N 2, 4) populations of Staphylea pinnata
in the Transdniest rian part of Eastern Podillya
№
Площа
площад-
ки, м2
Вікові групи Загальна
чисельність
генеративних
особин, екз.im, % v, % g , %
1 100 51,2 26,8 22,0 Близько 600
2 100 24,3 43,2 32,4 До 300
3 30 35,1 16,9 48,0 11
4 100 44,9 32,7 22,4 Понад 50
5 100 18,2 27,3 54,5 До 2000
Базовий спектр 34,8 29,4 35,8
П р и м і т ка: im — імматурні особини; v — віргінільні;
g — генеративні.
20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
О.І. Шиндер
Висновки
У Правобережному Лісостепу зафіксовано 28 ло-
калітетів S. pinnata, деякі з них мають або мо-
жуть мати культигенне походження. Острівні
місцезнаходження виду у Барському, Янів-
ському та Синицькому лісництвах і околицях
м. Сміли потребують підтвердження.
Досліджені нами природні та культигенні
популяції S. pinnata у придністровській части-
ні Східного Поділля повностанові та зрілі, пе-
реважно локальні. Їх умовно базовий онтоге-
нетичний спектр має вирівнений характер на
відміну від онтогенетично молодих популяцій
виду в західних регіонах України, що, ймовір-
но, спричинено сухішим кліматом Правобе-
режного Лісостепу. Досліджена популяція ви-
ду в околицях с. Велика Кісниця має площу
близько 50 га і, ймовірно, є однією з найбіль-
ших в Україні. Встановлено, що в умовах лісо-
вих культур з участю Quercus robur на півдні
Східного Поділля S. pinnata формує повноста-
нові популяції культигенного походження.
Для поліпшення охорони S. pinnata у пів-
денній частині Східного Поділля доцільно
роз ширити територію існуючого заповідного
уро чища «Моївське» у Чернівецькому районі
Він ницької області та надати природоохо-
ронний статус урочищу Криве в околицях
с. Велика Кісниця Ямпільського району.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Балковський Б.Е. Матеріали для флори Поділля /
Б.Е. Балковський // Журн. Ін-ту ботаніки АН
УРСР. — 1939. — № 23 (31). — С. 65—80.
2. Гринь Ф.О. Дубові та широколистяно-дубові ліси /
Ф.О. Гринь / Рослинність УРСР. Ліси / За ред.
Є.М. Брадіс. — К.: Наук. думка, 1971. — С. 194—327.
3. Деревенко Т.О. Staphylea pinnata L. (клокичка пе-
риста) у Буковинському Передкарпатті і Прут-
Дніс тровському межиріччі: Дис … канд. біол. наук:
03.00.05 / Т.О. Деревенко. — Чернівці, 2004. — 161 с.
4. Дідух Я.П. Види флори — можливі кандидати до
виключення із списку «Червоної книги України» /
Я.П. Дідух // Рідкісні рослини і гриби України та
прилеглих територій: реалізація природоохорон-
них стратегій: матеріали 4-ї конф. — К.: Паливо-
да А.В., 2016. — С. 16—18.
5. Драган Г.І. Новий локалітет клокички перистої на
Придніпров’ї / Г.І. Драган // Біорізноманітність
флори: проблеми збереження і раціонального ви-
користання. Репродуктивна здатність рослин як
основа їх збереження і поширення в Україні: тези
конф. (Львів, 2004). — С. 104—105.
6. Калашникова Л. Пространственная структура инт-
родукционной ценопопуляции Staphylea pinnata L.
в дубраве дендропарка «Александрия» НАН Ук-
раины / Л. Калашникова // Вісн. КНУ. Сер. Інтро-
дукція та збереження рослинного різноманіття. —
2007. — № 12—14. — С. 31—33.
7. Клеопов Ю.Д. Ботаніко-географічні етюди. 1. Про
нові знахідки Euonimus nana M.B. і Coronilla elegans
Panc. в УРСР / Ю.Д. Клеопов // Журн. Ін-ту бота-
ніки АН УРСР. — 1938. — № 17 (25). — С. 137—165.
8. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных
лесов европейской части СССР / Ю.Д. Клеопов. —
К.: Наук. думка, 1990. — 352 с.
9. Котов М.І. Родина Клокичкові — Staphyleaceae
DC. / М.І. Котов // Флора УРСР. — К.: Вид-во АН
УРСР, 1955. — Т. 7. — С. 204—208.
10. Кузнецова Г.О. Флора і рослинність Середнього При-
дністров’я та можливості використання їх в народ-
ному господарстві охрана: Дис … канд. биол. наук:
03.00.05. / Г.О. Кузнецова. — К., 1953. — 486 с.
11. Марківська Л.В. Оновлений список рідкісних ви-
дів рослин, занесених до Червоної книги України /
Л.В. Марківська, А.А. Куземко / Літопис природи
НПП «Кармелюкове Поділля». — Чечельник, 2015. —
Т. 3. — С.68—69.
12. Мельник В.И. Реликт неогеновых лесов клекачка
перистая (Staphylea pinnata L.) в Украине / В.И. Мель-
ник // Интродукция и акклиматизация растений. —
1995. — Вып. 23. — С. 23—29.
13. Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных ле-
сов Украины / В.И. Мельник. — К.: Фитосоцио-
центр, 2000. — 212 с.
14. Монтрезор В. Обозрение растений, входящих в
со ставъ флоры губерний Киевского учебного ок-
руга: Киевской, Подольской, Волынской, Черни-
говской и Полтавской (Продолжение) / В. Монт-
резор // Записки Киев. о-ва естествоиспытате-
лей. — К., 1887. — Т. 8, вып. 2. — С. 185—288.
15. Орлов А.А. Антропогенные изменения раститель-
ного покрова Центральной Подолии и его охрана:
Дис … канд. биол. наук: 03.00.05. / А.А. Орлов. —
К., 1985. — 282 с.
16. Пачоский И. Описание растительности Херсонской гу-
бернии. 1. Леса / Й. Пачоский. — Херсон: Тип. С.Н. Оль-
ховикова и С.А. Ходушина, 1915. — LXVI + 203 c.
17. Пачоский Й. Очерки флоры окрестностей г. Ума-
ни Киевской губернии / Й. Пачоский. — К.: Тип.
Кушнерова И.Н. и Ко., 1887. — 67 с.
18. Поггенполь В.А. Результаты фитофенологических
наблюдений над фазами развития дикорастущих
и культурных растений в Царицыном саду и на
полях Земледельческого училища в городе Умани,
21ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
Киевской губ. / В.А. Поггенполь. — Одесса: Тип.
Юж.-Рус. о-ва печат. дела, 1896. — 74 с.
19. Погребняк П.С. Лісорослинні умови Поділля /
П.С. Погребняк // Пр. ВНДІ лісового госп. та аг-
ролісомел. (Харків). — 1931. — Вип. 10. — С. 3—120.
20. Погребняк П.С. Нове природне місцезнаходження
клокички (Staphylea pinnata L.) в басейні Півден-
ного Бугу / П.С. Погребняк // Доп. АН УРСР. —
1951. — № 2. — С. 93—94.
21. Попова О.М. Судинні рослини Одеської області з
Червоної книги України, Світового та Європей-
ського червоних списків / О.М. Попова // Вісн.
ОНУ. — 2002. — Т. 7, вип. 1. Біологія. — С. 278—290.
22. Попова О.М. Види рослин з «Червоної книги Ук-
раїни» на заповідних територіях Одещини (допо-
внення та уточнення) / О.М. Попова // Рослин-
ний світ у Червоній книзі України: впровадження
Глобальної стратегії збереження рослин: (матеріали
2-ї конф.) — К.: Паливода А.В., 2012. — С. 276—279.
23. Потапенко Г.І. Нарис рослинності Савранського
лісу / Г.І. Потапенко // Тр. Одес. держ. унів. Сер.
біологія. — 1937. — Т. 2. — С. 271—299.
24. Реєстр природно-заповідного фонду Вінницької
області / За заг. ред. О.Г. Яворської. — Вінниця,
2005. — 52 с.
25. Рогович А. Обозрение семенных и высших споро-
вых растений, входящих в состав флоры губерний
Киевского учебного округа: Волынской, Подоль-
ской, Киевской, Черниговской и Полтавской / А. Ро-
гович. — К.: Унив. тип., 1869. — 308 с.
26. Розробка проекту просторових елементів екомере-
жі Вінницької області. Звіт НДР / кер. М.М. Фе-
дорончук. — [на правах рукопису]. — К., 2004. —
66 с.
27. Савченко-Погребняк З.Ф. Горный дуб (биология и
способы разведения) / З.Ф. Савченко-Погреб-
няк. — К.: Изд-во АН УРСР, 1955. — 142 с.
28. Стойко С.М. Кущі й дерева / С.М. Стойко, Л.І. Міл-
кіна, Л.О. Тасєнкевич, О.О. Кагало / Раритетний
фітогенофонд західних регіонів України / За ред.
С.М. Стойка та ін. — Львів: Ліга-Прес, 2004. —
С. 153—173.
29. Тищенкова В.С. Флористические раритеты Ук раи-
ны в «Петрофильном комплексе Рашково» /
В.С. Тищенкова // Актуальні проблеми ботаніки
та екології (матеріали конф.) — Тернопіль, 2009. —
С. 86—87.
30. Удра И.Ф. Cornus mas (Cornaceae) на Украине —
реликт третичных лесов / И.Ф. Удра // Ботан.
журн. — 1984. — Т. 69, № 1. — С. 33—42.
31. Уранов А.А. Классификация и основные черты раз-
вития популяций многолетних растений / А.А. Ура-
нов, О.В. Смирнова // Бюл. МОИП. Отд. Биол. —
1969. — Вып. 74, № 1. — С. 119—134.
32. Червона книга України. Рослинний світ / За. ред.
Я.П. Дідуха. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с.
33. Чопик В.И. Редкие и исчезающие растения Ук раи-
ны / В.И. Чопик. — К.: Наук. думка, 1978. — 216 с.
34. Чорна Г.А. Рідкісні види Уманського району Чер-
каської області / Г.А. Чорна, А.А. Куземко, І.П. Ді-
денко // Біорізноманіття: теорія, практика та ме-
тодичні аспекти вивчення у загальноосвітній та ви-
щій школі (матеріали конф.). — Полтава, 2010. —
С. 220—222.
35. Шиндер О.І. Флора Мурафських товтр (Східне По-
ділля): Дис … канд. біол. наук: 03.00.05 / О.І. Шин-
дер. — К., 2012. — 301 с.
36. Шмальгаузен И. Флора Юго-Западной России /
И. Шмальгаузен. — К.: Тип. С.В. Кульженко, 1886. —
XLVIII + 783 с.
37. Meusel H. Vergleichende chorologie der Zentraleuro-
päischen Flora. Bd. 2: Text und Karten / H. Meusel,
E. Jäger, S. Rauschert, E. Weinert. — Jena: V.G. Fischer
Verlag, 1978. — 418+421 S.
38. The Plant List. — [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www. theplantlist.org/
Рекомендував В.І. Мельник
Надійшла 01.12.2017
REFERENCES
1. Balkovskyj, B. (1939), Materialy dlja flory Podillja
[Ma terials for the Flora of Podolia]. Zhurn. I-tu. bo-
taniky AN URSR [Journ. Institute Bot. AS of the
USSR], N 23 (31), pp. 65—80.
2. Gryn, F. (1971), Dubovi ta shyrokolystjano-dubovi lisy
[Oak and broadleaf oak forests]. / Roslynnist URSR.
Lisy [Vegetation of the Ukrainian SSR. Forests]. Kyiv:
Naukova dumka, pp. 194—327.
3. Derevenko, T. (2004), Staphylea pinnata L. (klokychka
pe rysta) u Bukovynskomu Peredkarpatti i Prut-Dnist-
rovskomu mezhyrichchi [Staphylea pinnata L. in the Bu-
kovinian Precarpathians and the Prut-Dniester Upland]:
Diss … kand. biol. nauk: 03.00.05. Chernivci, 161 p.
4. Diduh, Ja. (2016), Vydy flory — mozhlyvi kandydaty
do vykljuchennja iz spysku Chervonoji knygy Ukraji-
ny [Species of flora — potential candidates for exclu-
sion from the list of the Red Data Book of Ukraine].
Rid kisni roslyny i gryby Ukrajiny ta pryleglyh teryto-
rij: rea lizacija pryrodoohoronnyh strategij [Rare plants
and mushrooms of Ukraine and adjoining territori-
es: implementation of nature conservation strategies].
Kyiv, pp. 16—18.
5. Dragan, G. (2004), Novyj lokalitet klokychky perystoji
na Prydniprovji [New localization of Staphylea pinnata
at the Dnieper Region]. Bioriznomanitnist flory: prob-
lemy zberezhennja i racionalnogo vykorystannja. Re-
produktyvna zdatnist roslyn jak osnova jih zberezhen-
nja i poshyrennja v Ukrajini [Biodiversity of flora: prob-
lems of conservation and rational use. Reproductive
ability of plants as a basis for their preservation and dis-
tribution in Ukraine]. Lviv, pp. 104—105.
22 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
О.І. Шиндер
6. Kalashnykova, L. (2007), Prostranstvennaja struktura
yntrodukcyonnoj cenopopuljacyy Staphylea pinnata L.
v dubrave dendroparka «Aleksandryja» NAN Ukrajiny
[Spatial structure of the introducing population of Sta-
phylea pinnata L. in the dwarf of the Olexandria Arbo-
retum of the NAS of Ukraine]. Herald Kyiv. Nat. Univ.
Ser. Introduction and conservation of plant diversity,
N 12—14, pp. 31—33.
7. Kleopov, Ju. (1938), Botaniko-geografichni etjudy. 1. Pro
novi znahidky Euonimus nana M.B. i Coronilla ele-
gans Panc. v URSR. [Botanical and geographic sket-
ches. 1. About the new finds of Euonimus nana M.B.
and Coronilla elegans Panc. in the Ukrainian SSR].
Zhurn. I-tu. botaniky AN URSR [J. Institute Bot. of
AS of the USSR], N 17 (25), pp. 137—165.
8. Kleopov, Ju. (1990), Analyz flory shyrokolystvennyh
lesov evropejskoj chasty SSSR. [Analysis of flora of
broad-leaved forests of the European part of the USSR].
Kyiv: Naukova dumka, 352 p.
9. Kotov, M. (1955), Rodyna Klokychkovi — Staphyleaceae
DC. [Family Staphyleaceae DC.]. Flora URSR [Flo-
ra of the Ukrainian SSR]. Kyiv: AS URSR, vol. 7,
pp. 204—208.
10. Kuznecova, G. (1953), Flora i roslynnist Serednogo
Pry dnistrovja ta mozhlyvosti vykorystannja jih v nar-
odnomu gospodarstvi ohrana [Flora and vegetation of
Middle Transdnistria and the possibility of using them
in the National economy]: Diss … kand. biol. nauk:
03.00.05. Kyiv, 486 p.
11. Markivska, L. and Kuzemko, A. (2015), Onovlenyj spy-
sok ridkisnyh vydiv roslyn, zanesenyh do Chervonoji
knygy Ukrajiny [An updated list of rare plant species
included in the Red Data Book of Ukraine]. Litopys
pryrody NPP «Karmeljukove Podillja» [Chronicle of
Nature of the Karmelyuk Podillya National Park].
Chechelnyk town, vol. 3, pp. 68—69.
12. Melnyk, V. (1995), Relikt neogenovyh lesov klekachka
peristaja (Staphylea pinnata L.) v Ukrajine [The relic
of the Neogene woods Staphylea pinnata L. in Ukraine].
Introdukcija i akklimatizacija rastenij [Introduction and
acclimatization of plants], N 23, pp. 23—29.
13. Melnyk, V. (2000), Redkye vydy flory ravnynnyh lesov
Ukrajiny [Rare species of the flora of the plain forest of
Ukraine]. Kyiv, 212 p.
14. Montrezor, V. (1887), Obozrenie rastenij, vhodjashhyh
v sostav flory gubernij Kievskogo uchebnogo okruga.
[Review plants that are part of the flora of the prov-
inces of Kyiv educational district]. Bull. Kyiv. Soc.
Natur., vol. 8, N 2, pp. 185—288.
15. Orlov, A. (1985), Antropogennыe izmenenija ras ti tel-
nogo pokrova Centralnoj Podolyy i ego ohrana [An-
thropogenic changes in the plant cover of the Central
Podillja area and its protection]: Diss … kand. biol.
nauk: 03.00.05. Kyiv, 282 p.
16. Pachoskyj, Y. (1915), Opysanye rastytelnosti Herson-
skoj gubernyy. 1. Lesa. [Description of the vegetation
of the Kherson province. 1. Forests]. Herson, LXVI +
203 p.
17. Pachoskij, J. (1887), Ocherki flory okrestnostej g. Um-
ani Kievskoj gubernii [Essays on the flora of the envi-
rons of Uman city, Kyiv province]. Kyiv, 67 p.
18. Poggenpol, V. (1896), Rezultaty fytofenologycheskyh na-
bljudenyj nad fazamy razvytyja dykorastushhyh y kul-
turnyh rastenyj v Carycynom sadu y na poljah Zem le del-
cheskogo uchylyshha v gorode Umany, Kyev skoj gub.
[Results of phytopenological observations on the phas-
es of development of wild and cultivated plants in the
Tsaritsyn garden and fields of the Agricultural College in
the city of Uman, the Kyivan province]. Odesa, 74 p.
19. Pogrebnjak, P. (1931), Lisoroslynni umovy Podillja
[Forest and plant conditions of Podolia]. Praci VNDI
LGA [Proceed. of the Sc. Res. Inst. of Forestry and Land
Reclamation]. Harkiv, vol. 10, pp. 5—120.
20. Pogrebnjak, P. (1951), Nove pryrodne misceznaho-
dzhen nja klokychky (Staphylea pinnata L.) v basejni
Pivdennogo Bugu [New natural location of the Sta-
phylea pinnata L. in the basin of the Southern Bug].
Dopovidi AN URSR [Reports of the AS of the USSR],
N 2, pp. 93—94.
21. Popova, O. (2002), Sudynni roslyny Odeskoji oblasti z
Chervonoji knygy Ukrajiny, Svitovogo ta Jevropejskogo
Chervonyh spyskiv [Vascular Plants of the Odessa Region
in the Red Data Book of Ukraine, European and World
Red Lists]. Visnyk Odeskogo Nac. univ. Ser. Biol. [Bul. of
Odessa Nat. Univ. Ser. Biol.], vol. 7, N 1, pp. 278—290.
22. Popova, O. (2012), Vydy roslyn z Chervonoji knygy Uk-
rajiny na zapovidnyh terytorijah Odeshhyny. [Species
of plants from the Red Data Book of Ukraine in the
protected areas of the Odesa region]. Roslynnyj svit u
Chervonij knyzi Ukrajiny: vprovadzhennja Globalnoji
strategiji zberezhennja roslyn [Plants world in the Red
Book of Ukraine: Implementation of the Global Strate-
gy for Plant Conservation]. Kyiv, pp. 276—279.
23. Potapenko, G. (1937), Narys roslynnosti Savranskogo
lisu. [Essay on the vegetation of the Savrans forest].
Trudy Odes. derz. univ. Ser. Biol. [Works of Odessa
Univ. Ser. Biol.], vol. 2, pp. 271—299.
24. Javorska, O. (ed.) (2005), Rejestr pryrodno-zapovid-
nogo fondu Vinnyckoji oblasti. [Register of the Nature
Reserve Fund of Vinnytsia Region]. Vinnycja, 52 p.
25. Rogovych, A. (1869), Obozrenie semennyh i vysshyh
sporovyh rastenij, vhodjashhyh v sostav flory gubernyj
Kievskogo uchebnogo okruga [Review of seed and
higher spore plants that form part of the flora of the
provinces of the Kyiv academic district]. Kyiv, 308 p.
26. Fedoronchuk, M. (ed.) (2004), Rozrobka proektu pro-
storovyh elementiv ekomerezhi Vinnyckoji oblasti. Zvit
NDR [Development of the project of spatial elements
of the econet of the Vinnytsia region] [manuscript].
Kyiv, 66 p.
27. Savchenko-Pogrebnjak, F. (1955), Gornyj dub. [Moun-
tain oak]. Kyiv: AS URSR, 142 p.
23ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
28. Stoyko, S., Milkina, L., Tasyenkevych, L. and Kaha-
lo, O. (2004), Kushchi i dereva [Trees and shrubs].
Rarytetnyj fitogenofond zahidnyh regioniv Ukrajiny
[Protected Vascular Plants of Western Regions of
Ukraine]. Lviv: Liha-Pres, pp. 153—173.
29. Tyshhenkova, V. (2009), Florystycheskye rarytety Ukra-
jiny v “Petrofylnom komplekse Rashkovo” [Floristic ra-
rities of Ukraine in the Petrophytic complex of Rash-
kovo]. Aktualni problemy botaniky ta ekologiji [Actual
problems of botany and ecology]. Ternopil, pp. 86—87.
30. Udra, Y. (1984), Cornus mas (Cornaceae) na Ukraine —
re lykt tretichnyh lesov. [Cornus mas (Cornaceae) in Uk-
raine — a relic of tertiary forests]. Botan. zhurn. [Bot. J.],
vol. 69, N 1, pp. 33—42.
31. Uranov, A. and Smirnova, O. (1969), Klassifikacija i osnov-
nye cherty razvitija populjacij mnogoletnih rastenij [Clas-
sification and basic features of the development of peren-
nial plant populations]. Bjul. MOIP. Otd. Biol. [Bul. of
Moscow Soc. of Natur. Biol.], vol. 74, N 1, pp. 119—134.
32. Red Book of Ukraine. Plants. (2009), Kyiv: Hlobalkon-
saltynh, 900 p.
33. Chopyk, V. (1978), Redkye y yschezajushhye rastenyja
Ukrajiny. [Rare and endangered plants of Ukraine].
Kyiv: Naukova dumka, 216 p.
34. Chorna, G., Kuzemko, A., and Didenko, I. (2010), Rid-
kisni vydy Umanskogo rajonu Cherkaskoji oblasti. [Ra-
re species of the Uman district of Cherkasy Region].
Bio riznomanittja: teorija, praktyka ta metodychni as-
pekty vyvchennja u zagalnoosvitnij ta vyshhij shkoli
[Biological diversity: theory, practice and methodolo-
gical aspects of study in general education and high
school]. Poltava, pp. 220—222.
35. Shynder, O. (2012), Flora Murafskyh tovtr [Flora of
Murafian Tovtry]: Diss. … kand. biol. nauk: 00.03.05.
Kyiv, 301 p.
36. Shmalgauzen, Y. (1886), Flora Jugo-Zapadnoj Rossii.
[Flora of Southwest Russia]. Kyiv, XLVIII+783 p.
37. Meusel, H., Jäger, E., Rauschert, S. & Weinert, E. (1978),
Vergleichende chorologie der Zentraleuro päischen Flo-
ra. Bd. 2: Text und Karten, Jena: V.G. Fischer Verlag,
418 + 421 S.
38. The Plant List. [Electronic resource]: http://www. the-
plantlist.org/
Recommended by V.I. Melnyk
Received 01.12.2017
О.И. Шиндер
Национальный ботанический сад
имени Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
РАСПРОСТРАНЕНИЕ И СОСТОЯНИЕ
ПОПУЛЯЦИЙ STAPHYLEA PINNATA L.
В ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ
Цель — изучить современный ареал Staphylea pinnata L.
в Правобережной Лесостепи, исследовать условия
местообитаний и популяционные особенности вида в
новых локалитетах на юге Восточного Подолья.
Материал и методы. Полевые исследования прове-
дены в 2008—2016 гг. в приднестровской части Вос-
точного Подолья на территории Винницкой области.
Результаты. По литературным и гербарным источ-
никам и результатам собственных исследований в Пра-
вобережной Лесостепи обобщены хорологичес кие осо-
бенности S. pinnata в регионе. Обнаружены 2 новых и
подтверждено 1 известное местонахождение S. pin na-
ta. Исследованы условия местообитаний и состояние
3 естественных и 2 культигенных популяций вида в
приднестровском части Восточного Подолья.
Выводы. На территории Правобережной Лесосте-
пи выявлены 28 локалитетов S. pinnata. Часть из них
имеют культигенное происхождение. Четыре локали-
тета являются островными и нуждаются в подтверж-
дении. Исследованные популяции S. pinnata полно-
членные и зрелые. В составе лесных культур S. pinnata
образует самосев и формирует популяции, близкие по
возрастной структуре к естественным.
Ключевые слова: Staphylea pinnata, географическое рас-
пространение, популяции, Правобережная Лесостепь.
O.I. Shynder
M.M. Gryshko National Botanical Garden, National
Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
DISTRIBUTION AND STATE OF POPULATIONS
OF STAPHYLEA PINNATA L. IN THE RIGHT-BANK
OF FOREST-STEPPE
Objective — to study the modern area of Staphylea pinna-
ta L. in the Right-Bank of Forest-Steppe, the conditions of
localities and population characteristics of this species in
the new localities in the south part of the Eastern Podillya.
Material and methods. Field studies were conducted in
2008—2016 on the Transdniestrian part of the Eastern Po-
dillya (territory of the Vinnytsia Region).
Results. According to literary sources, herbarium collec-
tions and our researches in the Right-Bank of Forest-Step-
pe, the chorological features of S. pinnata in the region were
generalized. Two new locations of S. pinnata were identified.
The conditions of settlement and the state of 3 natural and
2 cultiogenic populations were investigated.
Conclusions. During all time of floristic studies of the
territory of the Right-Bank of Forest-Steppe, 28 localities
of S. pinnata were discovered here. Some of them are cul-
tivenous. Four localities are isolated and require confirma-
tion. The studied populations of S. pinnata have had a full
warehouse and are mature and have specific regional featu-
res. It is established that in artificial forest plantations S. pin-
nata multiplies well with seeds and forms populations, simi-
lar in age structure to natural ones.
Key words: Staphylea pinnata, geographic distribution, po-
pulations, Right-Bank of Forest-Steppe.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-32 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:39:03Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/7d/1c22d5d7a844a33f7f721aa5403f0b7d.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-322019-11-11T08:15:00Z Distribution and state of populations of Staphylea pinnata L. in the Right-Bank of Forest-Steppe Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу Shynder, O.I. Objective — to study the modern area of Staphylea pinnata L. in the Right-Bank of Forest-Steppe, the conditions of localities and population characteristics of this species in the new localities in the south part of the Eastern Podillya. Material and methods. Field studies were conducted in 2008—2016 on the Transdniestrian part of the Eastern Podillya (territory of the Vinnytsia Region). Results. According to literary sources, herbarium collections and our researches in the Right-Bank of Forest-Steppe, the chorological features of S. pinnata in the region were generalized. Two new locations of S. pinnata were identified. The conditions of settlement and the state of 3 natural and 2 cultiogenic populations were investigated. Conclusions. During all time of floristic studies of the territory of the Right-Bank of Forest-Steppe, 28 localities of S. pinnata were discovered here. Some of them are cultivenous. Four localities are isolated and require confirmation. The studied populations of S. pinnata have had a full warehouse and are mature and have specific regional features. It is established that in artificial forest plantations S. pinnata multiplies well with seeds and forms populations, similar in age structure to natural ones. Мета – вивчити сучасний ареал Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу, дослідити умови місцезростань і популяційні особливості виду в нових локалітетах на півдні Східного Поділля. Матеріал та методи. Польові дослідження проведено у 2008–2016рр. у придністровській частині Східного Поділля на території Вінницької області. Результати. За літературними джерелами, гербарними зборами і результатами власних досліджень узагальнено хорологічні особливості S. pinnata у Правобережному Лісостепу. Було виявлено 2 нові місцезнаходження S. pinnata і підтверджено 1 відоме. Досліджено умови місцезростань та стан 3 природних і 2 культигенних популяцій виду у придністровській частині Східного Поділля. Висновки. На території Правобережного Лісостепу зафіксовано 28 локалітетів S. pinnata, зосереджених переважно у придністровській частині Східного Поділля. Частина з них мають культигенне походження. Чотири лока-літети є острівними і потребують підтвердження. Досліджені популяції S. pinnata повностанові та зрілі. У складі лісових культур S. pinnata утворює самосів і формує популяції, близькі за віковою структурою до природних. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/32 10.5281/zenodo.2172083 Plant Introduction; Vol 77 (2018); 12-23 Інтродукція Рослин; Том 77 (2018); 12-23 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377686 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/32/26 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Shynder, O.I. Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу |
| title | Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу |
| title_alt | Distribution and state of populations of Staphylea pinnata L. in the Right-Bank of Forest-Steppe |
| title_full | Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу |
| title_fullStr | Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу |
| title_full_unstemmed | Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу |
| title_short | Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу |
| title_sort | поширення і стан популяцій staphylea pinnata l. у правобережному лісостепу |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/32 |
| work_keys_str_mv | AT shynderoi distributionandstateofpopulationsofstaphyleapinnatalintherightbankofforeststeppe AT shynderoi poširennâístanpopulâcíjstaphyleapinnatalupravoberežnomulísostepu |