Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку

The results of researches of basic progress trends and orientation of changes of composition structure of decorative groups of flatly-landscape part of Dendropark Trostjanets in the period from 1949 to 2007 are presented.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Medvedev, V.A., Iljenko, O.O.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/327
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860122044549562368
author	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O.
author_facet	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O.
author_sort	Medvedev, V.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-26T18:18:41Z
description	The results of researches of basic progress trends and orientation of changes of composition structure of decorative groups of flatly-landscape part of Dendropark Trostjanets in the period from 1949 to 2007 are presented.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.1492828
first_indexed	2025-07-17T12:41:39Z
format	Article
fulltext	69ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 2 © В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО, 2013 УДК 635.977:581.522.4 (477.51) В.А. МЕДВЕДЄВ, О.О. ІЛЬЄНКО Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець КОМПОЗИЦІЙНА СТРУКТУРА ДЕРЕВНИХ УГРУПОВАНЬ У РІВНИННО-ПЕЙЗАЖНОМУ РАЙОНІ ТРОСТЯНЕЦЬКОГО ПАРКУ Наведено результати досліджень основних тенденцій розвитку та спрямованості змін композиційної структури декоративних груп у рівнинно-пейзажному районі дендропарку «Тростянець» у період з 1949 до 2007 р. Ключові слова: декоративна група, динамічні зміни, трансформаційні зміни, деградаційні зміни. Важливою проблемою сьогодення дендро- парку «Тростянець» є відновлення та ре- конструкція ландшафтів. У насадженнях багато дерев досягли критичної вікової межі і значною мірою втратили декоратив- не значення. На жаль, кількість таких де- рев постійно збільшується і загальна тен- денція набуває загрозливого характеру. Проблема збереження ландшафтних ком- позицій старовинних парків полягає у за- безпеченні високого рівня їхньої художньої виразності у процесі розвитку насаджень, який супроводжується постійними зміна- ми флористичного складу та декоративно- го вигляду деревних угруповань. З часом у композиційній структурі паркових наса- джень відбуваються певні зміни, зумовлені як природними процесами розвитку парко- вого дендроценозу (відновлення, відпад, мікросукцесії), так і антропогенним впли- вом (рубки догляду, реконструктивні руб- ки, які зрештою можуть призвести до част- кової руйнації окремих паркових компози- цій та суттєвої деградації ландшафту в ці- лому). Цю проблему можна успішно розв’язати лише за умови постійного про- ведення ландшафтно-архі тек тур них до- сліджень паркових композицій, які перед- бачають детальний аналіз змін у наса- дженнях, своєчасне вжиття оптимізацій- них заходів. Першою спробою проаналізувати об’єм- но- просторову та структурно-функ ціо наль- ну ор ганізацію ландшафтної композиції Тростянецького парку була праця Л.І. Руб- цова [11], в якій наведено композиційний по- діл парку на архітектурно-пла ну вальні рай о- ни та найтиповіші рослинні угруповання. За матеріалами ботанічної інвентаризації, проведеної в 1948–1949 рр., опубліковано пра- цю О.Л. Липи і Г.А. Степуніна [8], в якій ви- світлено історію розвитку парку, подано характеристики його дендрофлори, здій- снено художній аналіз паркових компози- цій, наведено список деревних і чагарнико- вих видів та план насаджень дендропарку «Тростянець». Пізніше було видано книгу І.О. Косарев- ського [7], присвячену історії будівництва Тростянецького парку, в якій висвітлено особливості планування та детально про- аналізовано пейзажні композиції, зокре- ма те, як рослинні компоненти ув’язано з рельєфом, водними поверхнями та архі- тектурними спорудами, а також плануван- ня алей і доріг. Згадані праці є базовими для розроб- ки способів реконструкції пейзажних 70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 2 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко композицій Тростянецького парку і дослі- дження нинішнього стану паркових ланд- шафтів. На сучасній території дендропарку ви- ділено чотири ландшафтні райони: рів нин- но-пейзажний, приозерно-балочний, гір- сько-горб куватий і лісовий. Кожен з них характеризується особливими архі тек тур- но-пла ну вальними рішеннями, компози- цією рослин них компонентів і мікрокліма- том. У складі рослинного компонента кож- ного ландшафт ного району парку є домі- нанти, які фізіономічно гармоніюють з гео- морфологічними елементами місцевості, й супутні породи, котрі підкреслюють та по- силюють архі тек турно-художні достоїн- ства пейзажних композицій. Ураховуючи композиційні і топографічні особливості ландшафтних районів парку, доцільним є проведення порайонних досліджень змін їх композиційної структури. Опис сучасного стану пейзажних компо- зицій, зокрема у рівнинно-пейзажному ра- йоні парку, наведено в наших працях [ 1–5, 9, 10]. Мета роботи — виявити основні тенден- ції розвитку декоративних груп рівнинно- пейзажної частини дендропарку у період з 1949 до 2007 р. шляхом визначення спрямо- ваності змін їх композиційної структури за кількістю таксонів і рослин. Об’єктом досліджень були деревні деко- ративні групи рівнинно-пейзажного району парку. Загальна площа району — 51,5 га, що становить 40 % всієї території парку, з них під насадженнями — 33,4 га, під газонами і галявинами — 18,0 га (схему дендропарку наведено у попередній статті [5]). Рівнинно- пейзажний район парку включає 22 ділянки площею від 0,27 до 7,54 га. Планування ді- лянок здійснено таким чином, що огляд усіх пейзажних компонентів цього району забез- печується системою доріг, які оточують кожну ділянку. Паркові ділянки умовно по- ділено на проіндексовані виділи (масиви, групи, солітери), які фіксують під час кож- ної інвентаризації, починаючи з інвентари- зації 1948–1949 рр., що дає змогу вивчати динаміку змін кожного декоративного ком- понента. У рівнинно-пей заж ному районі на- раховується 365 виділів, з яких для дослі- дження динаміки розвитку деревних угру- повань відібрано 215, розміщених на площі 25,3 га. Із загального числа виділів виклю- чено декоративні групи галявин, досліджені нами раніше [6], і ті, які викликають сумніви щодо відповідності флористичного складу за строками інвентаризації. Загалом дослі- джено 9 масивів лісового характеру пло- щею від 0,5 га і більше, 21 лісову групу площею від 0,2 до 0,5 га, 39 паркових груп площею від 0,1 до 0,2 га та 90 паркових груп площею менш ніж 0,1 га. Класифікацію угруповань наведено за Л.І. Рубцовим [11] з нашими доповненнями. Деревні угруповання представлені як змі- шаними, так і монотипними насадженнями. Масиви лісового характеру та великі пар- кові групи виконують переважно функцію фонових насаджень. Дослідження динаміки таксономічного складу і чисельності дерев- них рослин проведено з використанням ма- теріалів ботанічних інвентаризацій пар- кових насаджень у 1948–1949, 1957–1960, 1980–1983 та 2005–2007 рр. Спрямованість змін композиційної струк- тури визначали шляхом порівняння кіль- кості таксонів і рослин у 1949 та 2007 рр. У зв’язку з тим, що під час інвентаризації 1948–1949 рр. подеревний облік у багатьох угрупованнях не проводили, кількість рос- лин у таких випадках порівнювали з даними інвентаризації 1957–1960 рр. Декоративні зміни паркових угруповань ми умовно розподілили на три категорії: динамічні, трансформаційні та деградацій- ні. Під динамічними змінами розуміли змі- ни декоративності [12], які відбулися вна- слідок природних процесів росту рослин і призвели до помітних змін декоративного вигляду паркової групи без змін у кількіс- ному та видовому складі. Трансформаційні зміни — це не лише зміна декоративності, а й різного ступеня зміни таксономічного 71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 2 Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку складу, які порушують первинну компози- ційну структуру, внаслідок чого може від- буватися перетворення одного композицій- ного типу на інший. Такі перетворення можливі за рахунок вікового та з інших причин відпаду рослин певного виду, екс- пансії самосійних видів на місце рослин, які випали з насаджень, штучного введення нових видів у процесі формування ланд- шафту. Деградаційні зміни — це повна змі- на первинного таксономічного складу у процесі розвитку деревного угруповання. Залежно від ступеня трансформаційних змін за умов збереження первинного видо- вого складу та вчасно проведеного фор- мування ландшафту у багатьох випадках можливе відновлення композиційної струк- тури шляхом видалення зайвих рослинних компонентів або оптимізація зруйнованої композиції. У табл. 1 наведено дані щодо змін компо- зиційної структури 215 декоративних угру- повань за кількістю таксонів і рослин. Як свідчать ці дані, більшість (78,6 %) дослі- джених угруповань віднесено до таких, які зазнали трансформаційні зміни різного ступеня. Виявлено 20 комбінацій напрямів змін за показниками таксономічної струк- тури. Найчастіше це зміни у бік збільшення загального числа таксонів та зменшення кількості рослин, таксонів і рослин первин- ного складу. Друге місце посідають угрупо- вання, в яких зменшилася кількість таксо- нів та рослин первинного складу. Значно менше (12,5 %) деревних угрупо- вань зазнали динамічних змін, виявлено лише 3 комбінації їх напрямів. У більшості з них зміни відбулися лише у бік зменшення кількості рослин. Значно менше груп, де збільшилася кількість рослин. Проміж не по- ложення займають декоративні групи, в яких повністю зберігся таксономічний склад. Найменшою є частка угруповань (8,9 %), які зазнали деградаційних змін. Виявлено 5 комбінацій їх напрямів. Це декоративні групи, які з різних причин повністю втрати- ли первинний таксономічний склад. Таблиця 1. Розподіл декоративних угруповань за напрямом змін у процесі їх розвитку Кількість угруповань Напрям змін Абс. % чисельності таксонів чисельності рослин п е р в и н н о го с к л а д у с к л а д у с т а н о м н а 2 0 0 7 р . щ о д о п е р в и н н о го п е р в и н н о го с к л а д у с к л а д у с т а н о м н а 2 0 0 7 р . щ о д о п е р в и н н о го Динамічні зміни 19 8,8 * * – – 6 2,8 * * * * 2 0,9 * * + + Трансформаційні зміни 37 17,2 – + – – 30 13,9 – – – – 21 9,7 – + – + 16 7,4 – + + + 15 7.0 * + – + 15 7,0 * + – – 10 4,6 * + + + 4 1,9 – * – – 4 1,9 – – + + 3 1,4 * + * + 2 0,9 – + – * 2 0,9 * + – * 2 0,9 * + * * 2 0,9 – * – * 1 0,5 – * * + 1 0,5 * + + – 1 0,5 – – – * 1 0,5 * + * – 1 0,5 – * + + 1 0,5 – – + – Деградаційні зміни 9 4,2 - - – – – 4 1,9 - - + – + 3 1,4 - - * – – 2 0,9 - - + – – 1 0,5 - - + – * Примітка: «+» — збільшення чисельності таксо- нів або рослин; «–» — зменшення кількості так- сонів або рослин; * — чисельність таксонів або рослин не змінилась; «- -» — первинний таксоно- мічний склад змінився. 72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 2 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко Таблиця 2. Динамічні зміни таксономічної структури деревних угруповань Індекс виділу, площа, назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . ( п о в н о т а ) Д іа м е т р с т о в б у р а , см Назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . Д іа м е т р с т о в б у р а , см Назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . Д іа м е т р с т о в б у - р а , с м Назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . Д іа м е т р с т о в б у р а , см 1949 р. 1960 р. 1980 р. 2007 р. 3-й, 190 м2 Монотипна листяна група: Tilia cordata Mill. 1,0 26–52 Монотипна листяна група: Tilia cordata Mill. 17 16–58 Монотипна листяна група: Tilia cordata Mill. 16 26–74 Монотипна листяна група: Tilia cordata Mill. 13 31–73 3-м, 550 м2 Монотипна хвойна група: Picea abies (L.) Karst. 1,0 24–44 Монотипна хвойна група: Picea abies (L.) Karst. 17 22–50 Монотипна хвойна група: Picea abies (L.) Karst. 18 22–63 Монотипна хвойна група: Picea abies (L.) Karst. 12 23–68 5-є, 375 м2 Змішана група з переважан- ням хвойних: Pinus nigra Arn. Quercus robur L. Tilia cordata Mill. 1,0 од. од. 28–48 14–20 18 Змішана група з пере - ва жан ням хвойних: Pinus nigra Arn. Quercus robur L. Tilia cordata Mill. 14 4 7 30–61 17–34 10–25 Змішана група з пере- важанням хвойних: Pinus nigra Arn. Quercus robur L. Tilia cordata Mill. 13 2 7 34–68 51, 56 16–30 Змішана група з пере- важанням хвойних: Pinus nigra Arn. Quercus robur L. Tilia cordata Mill. 13 2 6 32–66 51, 63 13–34 5-к, 50 м2 Монотипна хвойна група: Larix decidua Mill. 4 30–36 Монотипна хвойна група: Larix decidua Mill. 4 34–44 Монотипна хвойна група: Larix decidua Mill. 4 46–58 Монотипна хвойна група: Larix decidua Mill. 4 43–61 16- я, 400 м2 Монотипна листяна група: Quercus robur L. 9 28–44 Монотипна листяна група: Quercus robur L. 9 21–66 Монотипна листяна група: Quercus robur L. 7 25–78 Монотипна листяна група: Quercus robur L. 4 28–86 6-д, 450 м2 Монотипна хвойна група: Thuja occidentalis L. 'Vervaeneana' 1,0 14–32 Монотипна хвойна група: Thuja occidentalis L. 'Vervaeneana' 40 10–37 Монотипна хвойна група: Thuja occidentalis L. 'Vervaeneana' 39 12–51 Монотипна хвойна група: Thuja occidentalis L. 'Vervaeneana' 31 22–61 Приклади динамічних змін композиційної структури декоративних груп, у яких зберігся первинний таксономічний склад за кількістю таксонів і які не було поповнено іншими вида- ми станом на 2007 р., наведено у табл. 2. Переважна більшість — це хвойні та листяні монотипні групи, сформовані з де- рев з високою та середньою довговічністю: Picea abies (L.) Karst., Larix decidua Mill., Thuja occidentalis L., Pinus sylvestris L., 73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 2 Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку Таблиця 3. Трансформаційні зміни таксономічної структури деревних угруповань Індекс виділу, площа, назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . ( п о в н о т а ) Д іа м е т р с т о в б у р а , см Назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . Д іа м е т р с т о в б у р а , с м Назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . Д іа м е т р с т о в б у р а , с м Назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . Д іа м е т р с т о в б у р а , с м 1949 р. 1960 р. 1980 р. 2007 р. 3-і, 375 м2 Змішана група з переважанням хвойних: Juniperus communis L. Thuja occidentalis L. ‘Vervaeneana’ Tilia cordata Mill. Ulmus pumila L. 5 2 4 1 10–14 36 32 15 Змішана група з переважан- ням хвойних: Thuja occiden- talis L. 'Vervae- neana' Tilia cordata Mill. Ulmus pumila L. Acer platanoi- des L. Juniperus com- munis L. 5 4 1 3 10 8–30 32–44 26 11–22 6–19 Монотипна хвойна група: Thuja oc ci den- talis L. 'Vervae- neana' 4 13–49 Монотипна хвойна група: Thuja oc ci den- talis L. 'Vervae- neana' 2 35, 50 Усього 12 23 4 2 23-г,1100 м2 змішана листя- на група: Betula pendula Roth. Acer platanoi- des L. Tilia cordata Mill. Quercus robur L. окреме дерево Larix decidua Mill. 0,6 0,3 0,1 од. 1 42 24 24 48 44 Змішана група з пере- важанням листяних: Betula pendu- la Roth. Acer platanoi- des L. Tilia cordata Mill. Quercus robur L. Larix decidua Mill. Acer pseudo- platanus L. Padus avium L. 9 7 2 2 1 2 1 44–68 10–49 20, 39 35, 63 44 7 13 Змішана група з пере- важанням листяних: Betula pendu- la Roth. Acer platanoi- des L. Tilia cordata Mill. Quercus robur L. Larix decidua Mill. Acer pseudo- platanus L. Aesculus hip- pocastanum L. Ulmus scabra Mill. 6 9 1 2 1 3 2 2 51–73 12–62 38 72, 91 60 12–31 8, 16 6, 10 Змішана група з пере- важанням листяних: Betula pendula Roth. Acer platanoi- des L. Tilia cordata Mill. Quercus robur L. Larix decidua Mill. Acer pseudo- platanus L. Aesculus hip- pocastanum L. Ulmus scabra Mill. Phellodendron amurense Rupr. Picea abies (L.) Karst. 1 26 12 4 1 14 7 2 1 1 28 8–60 12–53 21–96 63 10–56 6–38 66 6, 35 39 6 Усього 24 26 69 74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 2 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко Таблиця 4. Деградаційні зміни таксономічної структури деревних угруповань Індекс виділу, площа, назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . (п о в н о т а ) Д іа м е т р с т о в б у р а , с м Назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . Д іа м е т р с т о в б у р а , с м Назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . Д іа м е т р с т о в б у р а , с м Назва групи, таксон К іл ь к іс т ь р о с л и н , е к з . Д іа м е т р с т о в б у р а , с м 1949 р. 1960 р. 1980 р. 2007 р. 5-б, 700 м2 Змішана лис- тяна група: Acer platanoi- des L. Tilia cordata Mill. Ulmus foliace Gilib. 1,0 од. од. 24–52 38 34 Змішана група з переважан- ням листяних: Acer platanoi- des L. Tilia cordata Mill. Corylus avel- lana L. Picea abies (L.) Karst. Quercus robur L. 10 6 8 1 1 19–72 6–40 6–11 7 16 Змішана група з переважан- ням хвойних: Acer platanoi- des L. Tilia cordata Mill. Chamaecypa- ris pisifera Sie- bold & Zucc. 8 1 18 14–70 43 6–11 Змішана група з пере- важанням хвойних: Chamaecypa- ris pisifera Siebold & Zucc. Ulmus scabra Mill. 20 1 6–15 24 Усього 26 27 21 6-к, 70 м2 Змішана лис- тяна група: Rhus typhina L. Robinia pseu- doacacia L. Acer platanoi- des L. Ulmus foliace Gilib. 1,0 од. од. од. кущі 3 3 3 Змішана лис- тяна група: Rhus typhina L. Ulmus scabra Mill. 15 1 6–8 16 Монотипна листяна група: Ulmus scabra Mill. 3 12–39 Поодиноке дерево: Ulmus scabra Mill. 1 38 Усього 16 3 1 6-o, 700 м2 група листяних: Juglans cinerea L. Ulmus laevis Pall. Sorbus aucupa- ria L. 1 1 1 90 50 14 Змішана лис- тяна група: Juglans cine- rea L. Ulmus laevis Pall. Sorbus aucu- paria L. Tilia americana L. 1 1 1 1 90 75 19 14 Змішана лис- тяна група: Ulmus laevis Pall. Tilia america- na L. 1 1 95 30 Поодиноке дерево: Tilia america- na L. 1 58 Усього 3 4 2 1 8-н, 425 м2 Тополева група: Populus alba L. 1,0 50–92 Змішана лис- тяна група: Populus alba L. Tilia cordata Mill. Juglans cine- rea L. 6 2 2 42–100 11, 12 11, 12 Змішана лис- тяна група: Populus alba L. Tilia cordata Mill. Juglans cine- rea L. Acer platanoi- des L. Corylus avel- lana L. 5 1 3 2 3 50–125 26 10–31 7, 9 6–9 Змішана група з переважан- ням хвойних: Tilia cordata Mill. Acer platanoi- des L. Picea abies (L.) Karst. 5 16 25 30–63 24–68 6–10 Усього 10 14 46 75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 2 Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку Quercus robur L., Acer pseudoplatanus L., Tilia cordata Mill. та Fraxinus excelsior L. Такий тип змін виявлено також у частині змішаних декоративних груп з переважан- ням хвойних або листяних рослин, утворе- них з 2–3 таксонів. Характерною ознакою цих змін є від- сутність поповнення таксономічного скла- ду і збереження первинного складу де ко - ра тивної групи, чого неможливо досяг ти без вжиття відповідних заходів до- гляду. У табл. 3 наведено приклади трансфор- маційних змін таксономічного складу де- ревних угруповань, які відображують най- поширеніші комбінації змін. Так, у декора- тивній групі «3-і» зафіксовано зменшення чисельності таксонів і рослин як первинно- го складу, так і складу станом на 2007 р. У протилежному напрямі відбувалися зміни у декоративній групі «23-г», у якій відзна- чено суттєве кількісне та якісне поповнен- ня таксономічного складу порівняно з пер- винним. Незважаючи на різноманіття комбінацій напрямів, наслідком трансформаційних змін у кожному випадку є помітне пору- шення композиційної структури декора- тивного угруповання. У разі багаторічної позитивної динаміки кількості таксонів і рослин, які поповнюють первинні угрупо- вання, негативним наслідком може бути перетворення паркової композиційної ді- лянки шляхом розростання окремих деко- ративних груп та зменшення вільного про- стору на масив лісового характеру, в якому неможливо розпізнати первинні мікроком- позиції. Приклади деградаційних змін таксоно- мічної структури, які призвели до повного руйнування первинної композиції, наведе- но у табл. 4. Таблиця 5. Розподіл декоративних угруповань за співвідношенням самосійних та штучно введених видів, які поповнили первинний видовий склад Поповнення за рахунок Кількість декоративних груп Поповнення за числом таксонів за кількістю рослин самосійними рослинами штучно введеними рослинами Абс. % Абс. % кількість таксонів кількість рослин кількість таксонів кількість рослин Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % самосійних та штучно вве- дених видів з переважанням самосійних 62 28,8 79 36,7 258 55,7 2560 80,2 119 38,6 530 44,3 тільки самосійних 50 23,3 50 23,3 108 23,3 441 13,8 0 0 0 0 первинний видовий склад не поповнився 36 16,7 36 16,7 0 0 0 0 0 0 0 0 самосійних та штучно введе- них видів у співвідношенні 1:1 27 12,6 7 3,3 52 11,2 14 0,4 52 16,9 14 1,2 тільки штучно введених 21 9,8 21 9,8 0 0 0 0 43 14,0 97 8,1 самосійних і штучно введе- них видів з переважанням штучно введених 19 8,8 22 10,2 45 9,7 179 5,6 94 30,5 556 46,4 Усього 215 100 215 100 463 100 3194 100 308 100 1197 100 76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 2 В.А. Медведєв, О.О. Ільєнко Аналіз розподілу декоративних угрупо- вань за кількістю таксонів (див. табл. 1) за- свідчив, що у процесі розвитку у 61,4 % угруповань збільшилася кількість таксо- нів, у 20,9 % — зменшилась і у 17,7 % — за- лишилася незмінною. Збільшення відбува- лось як шляхом спонтанного поширення самовідновлювальних видів, так і за раху- нок нових посадок під час ландшафтного формування порушених композицій. Щодо чисельності рослин виявлено іншу тенден- цію: у більшості угруповань (56,7 %) вона зменшилася, у 35,8 % — збільшилася та у 7,4 % — не змінилася. У зв’язку з виявле- ними тенденціями важливим є визначення ролі у цих змінах видів, здатних в умовах старовинного парку до самовідновлення та нездатних до нього. Враховували лише ті самосійні види, які спроможні в умовах парку досягти генеративної стадії онтоге- нетичного розвитку та спонтанно розпов- сюджуватися по його території. У табл. 5 наведено дані щодо співвідношення само- сійних та штучно введених видів у декора- тивних угрупованнях. Аналіз отриманих даних свідчить, що самосійні види домінують серед видів, які поповнили видовий склад первинних угру- повань. Так, більше половини досліджених угруповань (52 %) поповнилися за рахунок самосіву Acer platanoides L., Ulmus scabra Mill., Corylus avellana L., Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Tilia cordata Mill. та ін. Це дає підстави стверджувати, що спонтанне поширення деревних видів відіграє суттєву роль у процесі заростання та порушенні первинної композиційної структури деревних угруповань і, як наслі- док, погіршує їх декоративний вигляд. На підставі проведених досліджень ба- гаторічних змін композиційної структури деревних угруповань за кількістю таксонів і рослин можна зробити такі висновки: 1. Переважну більшість (78,6 %) дослі- джених угруповань віднесено до таких, які зазнали різного ступеня трансформаційні зміни (20 можливих комбінацій напрямів змін за показниками таксономічної струк- тури). 2. Частка угруповань, які не втратили за досліджений період первинний видовий склад і зазнали лише динамічних змін, ста- новить 12,5 %. 3. Найменше угруповань (8,9 %) зазнали деградаційних змін, унаслідок яких пов- ністю змінився первинний таксономічний склад. 4. Розвиток більшості декоративних угруповань супроводжувався збільшенням числа таксонів та одночасним зменшенням кількості рослин. 5. У разі багаторічної позитивної дина- міки кількості таксонів і рослин негатив- ним наслідком може стати перетворення паркової композиційної ділянки шляхом заростання окремих декоративних груп на масив лісового характеру, в якому не- можливо розпізнати первинні мікроком- позиції. 6. Серед рослин, які поповнили видовий склад первинних угруповань, домінують самосійні види. Так, більше половини до- сліджених угруповань (52 %) поповнилися за рахунок самосіву Acer platanoides, Ul- mus scabra, Corylus avellana, Fraxinus ex- celsior, Robinia pseudoacacia, Tilia cordata та ін. Таким чином, спонтанне поширення деревних видів відіграє суттєву роль у про- цесі заростання та порушенні первинної композиційної структури деревних угру- повань і, як наслідок, у погіршенні їхнього декоративного вигляду. 1. Ильенко А.А., Медведев В.А. Пейзажи равнин- ного района дендропарка «Тростянец»: «Ореховая поляна» // Інтродукція рослин. — 2006. — № 3. — С. 83–89. 2. Ильенко А.А., Медведев В.А. Пейзажи рав- нинного района дендропарка «Тростянец»: «Буко- вая поляна» // Там само. — 2006. — № 4. — С. 74– 82. 3. Ильенко А.А., Медведев В.А. Пейзажи рав- нинного района дендропарка «Тростянец»: поляна «Восемь братьев» // Там само. — 2007. — № 1. — С. 67–73. 77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 2 Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку 4. Ильенко А.А., Медведев В.А. Ландшафты равнинного района дендропарка «Тростянец» // Там само. — 2007. — № 3. — С. 48–54. 5. Ильенко А.А., Медведев В.А., Нестерен- ко В.П. Пейзажи равнинного района дендропарка «Тростянец»: «Большая поляна» // Там само. — 2007. — № 2. — С. 63–75. 6. Ільєнко О.О., Медведєв В.А. Участь інтроду- кованих і місцевих видів у декоративному оформ- ленні галявин у різні періоди існування Тростя- нецького парку // Там само. — 2012. — № 3. — С. 41–51. 7. Косаревский И.А. Тростянецкий парк. — К: Гос. изд-во лит-ры по строительству и архитекту- ре, 1964. — 98 с. 8. Лыпа А.Л., Степунин Г.А. Дендропарк «Тростянец». — К.: Госсельхозиздат УССР, 1951. — 70 с. 9. Медведєв В.А., Ільєнко О.О. Підсумки ін- тродукції деревних декоративних рослин у рів- нинно-пейзажний район дендропарку «Тростя- нець» // Інтродукція рослин. — 2012. — № 1. — С. 78–93. 10. Нестеренко В.П., Ильенко А.А., Медведев В.А. Травянистый покров равнинно-пейзажного района дендропарка «Тростянец» // Там само. — 2007. — № 4. — С. 93–104. 11. Рубцов Л.І. Ландшафтна композиція та рос- линність Тростянецького дендропарку // Тр. Ботан. саду АН УРСР. — 1949. — Т. 1. — С. 66–77. 12. Черкасов М.И. Композиция зеленых насаж- дений. — М.; Л.: Гослесбумиздат, 1954. — 284 с. Рекомендував до друку Ю.О. Клименко В.А. Медведев, А.А. Ильенко Государственный дендрологический парк «Тростянец» НАН Украины, Украина, Черниговская обл., Ичнянский р-н, с. Тростянец КОМПОЗИЦИОННАЯ СТРУКТУРА ДРЕВЕСНЫХ ГРУПП В РАВНИННО-ПЕЙЗАЖНОМ РАЙОНЕ ТРОСТЯНЕЦКОГО ПАРКА Приведены результаты исследований основных тенденций развития и направленности изменений композиционной структуры декоративных групп в равнинно-пейзажном районе дендропарка «Тро- стянец» в период с 1949 по 2007 г. Ключевые слова: декоративная группа, динамиче- ские изменения, трансформационные изменения, деградационные изменения. V.A. Medvedev, O.O. Iljenko The State Dendrological Park Trostjanets, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Chernigiv Region, Ichnjansky District, village Trostjanets COMPOSITION STRUCTURE OF ARBOREAL GROUPS IN FLATLY-LANDSCAPE AREA OF DENDROLOGICAL PARK TROSTJANETS The results of researches of basic progress trends and ori- entation of changes of composition structure of decora- tive groups of flatly-landscape part of Dendropark Tros- tjanets in the period from 1949 to 2007 are presented. Key words: decorative group, dynamic changes, transformation changes, degradation changes.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-327
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:41:39Z
publishDate	2013
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/29/e4f2eb64222aed28bff7e742eefeea29.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3272019-11-26T18:18:41Z Composition structure of arboreal groups in flatly-landscape area of Dendrological Park Trostjanets Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. The results of researches of basic progress trends and orientation of changes of composition structure of decorative groups of flatly-landscape part of Dendropark Trostjanets in the period from 1949 to 2007 are presented. Наведено результати досліджень основних тенденцій розвитку та спрямованості змін композиційної структури декоративних груп у рівнинно-пейзажному районі дендропарку “Тростянець” у період з 1949 до 2007 р. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-08-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/327 10.5281/zenodo.1492828 Plant Introduction; Vol 58 (2013); 69-77 Інтродукція Рослин; Том 58 (2013); 69-77 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377753 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/327/311 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Medvedev, V.A. Iljenko, O.O. Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку
title	Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку
title_alt	Composition structure of arboreal groups in flatly-landscape area of Dendrological Park Trostjanets
title_full	Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку
title_fullStr	Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку
title_full_unstemmed	Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку
title_short	Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку
title_sort	композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі тростянецького парку
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/327
work_keys_str_mv	AT medvedevva compositionstructureofarborealgroupsinflatlylandscapeareaofdendrologicalparktrostjanets AT iljenkooo compositionstructureofarborealgroupsinflatlylandscapeareaofdendrologicalparktrostjanets AT medvedevva kompozicíjnastrukturaderevnihugrupovanʹurívninnopejzažnomurajonítrostânecʹkogoparku AT iljenkooo kompozicíjnastrukturaderevnihugrupovanʹurívninnopejzažnomurajonítrostânecʹkogoparku

Композиційна структура деревних угруповань у рівнинно-пейзажному районі Тростянецького парку

Institution

Ähnliche Einträge