Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
Introduction of some species of genus Ерірасtis Zinn belonging to the natural flora of Ukraine was studied in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine. Biological, morphological and ecological features of plants of introduction populations are investigated. It is shown that succ...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2013
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/339 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122091421958144 |
|---|---|
| author | Gaponenko, M.B. |
| author_facet | Gaponenko, M.B. |
| author_sort | Gaponenko, M.B. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-30T13:47:43Z |
| description | Introduction of some species of genus Ерірасtis Zinn belonging to the natural flora of Ukraine was studied in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine. Biological, morphological and ecological features of plants of introduction populations are investigated. It is shown that successful introduction of species of genus Ерірасtis Zinn for the purpose of their preservation and repatriation in the conditions of culture is possible. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1490417 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:41:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
27ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
УДК 582.594:[581.522.4+581.95]:[58:069.029](477-25)
М.Б. ГАПОНЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ОСОБЛИВОСТІ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ РОДУ ЕРІРАСTIS ZINN
(ORCHIDACEAE JUSS.) У НАЦІОНАЛЬНОМУ БОТАНІЧНОМУ
САДУ ім. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Наведено результати інтродукційного дослідження видів роду Ерірасtis Zinn природної флори України в Національ-
ному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Досліджено біоморфологічні та екологічні особливості особин
в інтродукційних популяціях. Показано, що види роду Ерірасtis можна успішно інтродукувати в умови культури з
метою їх збереження та репатріації.
Ключові слова: Ерірасtis Zinn, інтродукція, популяція, перспективність, збереження, ботанічні сади.
© М.Б. ГАПОНЕНКО, 2013
Ботанічні сади від початку свого виникнення
активно займаються дослідженням рослин-
ного світу. Провідним напрямом їх діяльності
є інтродукція та акліматизація рослин. Остан-
німи десятиліттями одним з головних завдань
ботанічних садів стало збереження генофон-
ду рідкісних і зникаючих видів ex situ.
Види роду Ерірасtis Zinn (Коручка) на-
лежать до родини Orchidaceae Juss., усіх
представників якої у флорі України зане-
сено до Червоної книги України [18] Це ба-
гаторічні трав’янисті рослини із симподі-
альними повзучими вкороченими або подов-
женими кореневищами, округлими, голими
або опушеними, дещо гранчастими стебла-
ми і черговими сидячими листками. Суцвіт-
тя — багато квіткова однобічна китиця, яка
містить від 5 до 60 квіток. Останні досить
великі, пониклі або горизонтально відхиле-
ні, на скручених квітконіжках, пурпурові,
білуваті, світло-фіо летові або зеленуваті.
Плід — повисла коробочка.
Ерірасtis — арктотретинний рід з широ-
кими сучасними голарктичними зв’язками,
види якого поширені в Євразії, Африці та
Північній Америці [9, 14].
Таксономія роду досить складна, що
пов’язано з високою поліморфністю видів.
До останнього часу для флори України на-
водили 5 видів роду Epipactis, а саме: E. at-
rorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser, E. helle-
borine (L.) Crantz, E. microphylla (Ehrh.) Sw.,
E. palustris (L.) Crantz, E. purpurata Smith. У
третьому виданні Червоної книги України
згадується шостий вид — Epipactis albensis
H. Novakova & Rydlo [13, 18]. У кримській
флорі сучасні дослідники виділяють 10 ви-
дів та підвидів коручок, з них 7 таксонів на-
ведено лише останніми роками [16, 20, 21].
У колекції Національного ботанічного
саду ім. М.М. Гришка (НБС) НАН України
зростають три види роду — E. palustris, E. hel -
leborine та E. microphylla, два перші з яких
були завезені з Українських Карпат у 1978 р.
і сформували інтродукційні популяції.
Е. palustris (коручка болотна) — пале-
арктичний вид, який належить до західно-
євразійського геоелементу флори. В Украї-
ні трапляється на Поліссі, досить рідко — в
північній його частині, рідко — на півдні
Лісостепу. В Степу відомий у басейні річок
Дніпро та Сіверський Донець, в Херсон-
ській області — на Тендровській косі та
на о. Джарилгач. У Карпатах трапляється
28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
М.Б. Гапоненко
зрідка на Чорногорі, в Горганах, Східних
Бескидах та на Прикарпатті. В Закарпатті
зростає від низовини до передгір’їв. Досить
рідко трапляється на Південному березі
Криму [1, 2, 6, 10–13].
Найчастіше рослини Е. palustris поселя-
ються на торфових болотах, болотистих
луках і фітоценотично пов’язані з осоково-
сфагновими рослинними угруповання ми, а
також із злаково-різнотравними болотни-
ми луками [14]. Дуже часто коручка болот-
на трапляється в Карпатах на вологих гір-
ських луках. В околицях м. Яремча часто
росте на злаково-різнотравних полони нах,
де домінує Festuca supine Schur. В околи-
цях м. Київ (с. Бобриця Києво-Свя то шин-
ського району) росте на осоко-сфагновому
болоті, де домінують представники роду
Carex L. [14].
Умови, в яких поширений вид (зволожені
луки, вологі ділянки сінокосів), відображу-
ють його вимоги: повне освітлення та вологі
чи дуже вологі, хоча часто бідні ґрунти.
У колекцію ділянки «Рідкісні рослини
України» НБС рослини Е. palustris залуче-
но у 1978 р. з Карпат (околиці м. Ворохта
Івано-Франківської області). Вони утвори-
ли гомеостатичну ценопопуляцію, яка іс-
нує вже близько 35 років. Особини виса-
джено вздовж доріжки поблизу штучної
водойми, що забезпечувало достатнє зво-
ложення ґрунту у період вегетації рослин.
У різні роки чисельність інтродукційної
ценопопуляції варіювала від 30–50 різно-
вікових особин до 3–5 генеративних рос-
лин. Чисельність особин переважно зале-
жала від умов освітлення та кількості ат-
мосферних опадів під час вегетації.
У 2008–2009 рр. інтродукційна ценопопу-
ляція Е. palustris була представлена лише
п’ятьма генеративними особинами. Змен-
шення її чисельності відбулося головним
чином через поширення на ділянку експан-
сивніших рослин Неlleborus purpurascens
Waldst. et Kit, що спричинило за тінення та
витіснення особин Е. palustris. Протягом
останніх років, після прорідження оточую-
чої кущової рослинності та видалення тра-
в’янистих рослин-конкурентів, спостері-
гається тенденція до стійкого збільшення
чисельності особин Е. palustris (рис. 1) за ра-
хунок вегетативного розмноження. Сфор-
мований клон досить компактний, відстань
між пагонами становить 5–25 см.
Е. palustris — рослина довгокореневищ-
на, за походженням кореневої системи —
епіогенно-плагіотропна. Особини форму-
ють окремі куртини, які складаються з до-
чірніх особин вегетативного походження.
Первинне кореневище материнської осо-
бини помітно товстіше порівняно з дочірні-
ми, 20–25 см завдовжки, з 4–5 метамерами,
на кожному з яких розміщено 6–7 додатко-
вих ниткоподібних коренів. З часом окремі
метамери здатні відокремлюватися від ма-
теринської особини та існувати самостійно.
Однорічні відокремлені особини мають 1–2
піхвових напівпрозорих та 3–5 асиміляцій-
них листків. Наступного року особини фор-
мують ще 3–4 справжні листки, розміщені
по всій довжині стебла. Вони досягають ге-
неративного стану, після чого щорічно цві-
туть і плодоносять. Наші спостереження за
Е. palustris в умовах первинної культури
засвідчили, що особини вегетативного по-
ходження досягають генеративного стану
на другому році життя, після чого щорічно
цвітуть і плодоносять, формуючи на коре-
невищі кілька бічних кореневих відростків.
У подальшому рослини здатні формувати
дочірні генеративні особини, які цвітуть і
утворюють насіння вже в перший рік веге-
тації. На ділянці НБС 2/3 новоутворених
дочірніх особин цвітуть у поточному році.
Таким чином, за умови усунення конку-
ренції Е. palustris здатен до інтенсивного ве-
гетативного розмноження і суттєвого збіль-
шення чисельності особин в інтродукційній
популяції (за 3 роки їх кількість збільши-
лась у 4 рази).
Генеративні особини в умовах культури
формують 8–10 листків та суцвіття з 15–
25 кві ток. Відсоток зав’язування плодів до-
сить високий — 90–100%. Коробочки випов-
29ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у НБС ім. М.М. Гришка...
нені. 85–95% насіння є повноцінним (зі
сформованим зародком). Високий відсоток
зав’язування плодів та утворення насіння в
умовах інтродукції зумовлені достатньою
кількістю запилювачів (вид інтродуковано
в межах природного ареалу). Незважаючи
на це, за роки спостережень спонтанного
насіннєвого відтворення (самосіву) не ви-
явлено.
Відомо, що в різних частинах ареалу,
навіть за сприятливих еколого-ценотичних
умов, в популяціях Е. palustris практично
відсутні ювенільні та молоді вегетативні
особини (менше 1 %), а максимум припадає
на дорослі вегетативні чи генеративні осо-
бини, що свідчить про переважання вегета-
тивного розмноження [3, 6, 17]. Віковий
спектр досліджуваної інтродукційної це-
нопопуляції є чітко правостороннім, що
збі гається з результатами дослідження ві-
кової структури популяцій Е. palustris у
природних місцезростаннях.
Отже, незважаючи на те, що при оцінці
вікової структури ценопопуляції Е. palustris
часто мають виражений правосторонній ві-
ковий спектр і характеризуються відсут-
ністю насінного відтворення, вони здатні
інтенсивно розвиватися, збільшуючи свою
площу. У зв’язку з цим, заходи з охорони
цього виду в природі, мають бути спрямо-
вані на збереження відповідних едафотопів
та усунення конкуренції (здебільшого за
світло) з боку менш цінних у созологічному
відношенні видів.
Наведені дані свідчать, що рослини Е. pa-
lustris є досить стійкими і конкурентоздат-
ними в умовах інтродукції, а отже, дуже
перспективними для збереження ex situ в
ботанічних садах та дендропарках.
Е. helleborine (коручка чемерникова) —
палеарктичний вид. Належить до євра-
зійського (палеарктичного) типу елементів
флори та євразійського геоелементу, що
об’єднує види рослин позатропічних та по-
заарктичних районів Євразії [5].
E. helleborine зростає майже по всій Єв-
ропі, рідше трапляється на півночі та її
крайньому заході. Перериваючись, тра-
пляється в Криму, на Кавказі, в Малій та
Середній Азії, на Північному Уралі, в Гі ма-
ла ях та Сибіру, а також в Японії та Північ-
ній Америці [2]. E. helleborine занесений до
Північної Америки і зростає в центральній
та східній її частинах [19]. Нині цей вид ві-
домий на півдні Канади у провінціях Онта-
ріо та Квебек, приатлантичних штатах
США на південь до Північної Кароліни, на
захід до Великих Рівнин, а також на тихо-
океанському узбережжі континенту від
Британської Колумбії до Каліфорнії. Однак
він не може вважатися інвазійним попри
ус пішну натуралізацію, оскільки чисель-
ність його популяцій невисока, а участь у
ценозах незначна [7].
В Україні зазвичай трапляється у лісо-
вих та лісостепо вих районах, дуже рідко —
в Злаково-Лучному Степу. В Карпатах
трапляється від низин, передгір’їв до верх-
нього гірського висотного поясу рослиннос-
ті, де зростає в широколистяних (переваж-
но букових) лісах, на їх узліссях, лісових
галявинах, уздовж доріг чи в ярках під за-
хистом чагарників, часто на опідзолених
свіжих багатих гумусом буроземних ґрун-
тах, підіймається в гори до 1250 м н. р. м. [6,
12, 13]. Звичай но поширений у лісах Криму
[10], де зростає у листяних і мішаних лісах.
Для природних популяцій виду харак-
терні два типи вікових спектрів: повноста-
нові і неповностанові [3, 6, 15]. В Україні
Рис. 1. Динаміка збільшення кількості особин Еpi-
pactis palustris
30 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
М.Б. Гапоненко
81% досліджених популяцій є неповноста-
новими [15]. Віковий спектр у популяціях
одновершинний з максимумом на генера-
тивних особинах, частка яких становить
від 50 до 100% [6, 8, 15].
У НБС особини E. helleborine вперше
інтродуковано у 1978 р. з того ж місце-
зростання, що і попередній вид (околиці
м. Ворохта Івано-Франківської обл.). За
даними В.Г. Собка, в первинній культурі
коручка чемерникова приживає ться за-
довільно і, як і за оптимальних природних
умов, через 2–3 роки утворює куртини з
5–7 особин. Протягом 10 років не зафіксо-
вано випадків, щоб рослини загинули. В
умовах інтродукції спостерігали самосів,
тобто спонтанне розмноження насінним
шляхом. Найчастіше рослини від самосіву
з’являлися під наметом Quercus robur L.
[13].
З 1998 р. цей вид на ділянці не фіксува-
ли, тому його не внесено до інвентаризацій-
них списків 1998–2009 рр.
У 2010 р. нами зафіксовано одну вегета-
тивну особину E. helleborine, а вже наступ-
ного року вона рясно цвіла і плодоносила.
Динаміку збільшення кількості особин по
роках наведено на рис. 2. Нині на ділянці
зростає 5 особин цього виду в генеративно-
му стані. Рослини ростуть під наметом де-
рев, де відсутнє штучне зрошення. Розта-
шовані спорадично на відстані 1,0–2,5 м
одна від одної та близько 50 м від місця по-
садки материнських особин, привезених з
природної популяції, що свідчить про їх
насінне походження та відсутність вегета-
тивного розмноження на цьому етапі роз-
витку інтродукційної популяції. Генера-
тивні особини формують 5–9 листків та
суцвіття з 9–19 квітками. Відсоток плодо-
утворення та виповненості насіння високий
(90–100%).
Віковий і кількісний склад ценопопуля-
ції нестабільний. Вона утворює спектри як
повностанові, так і неповностанові, проте
найчастіше переважають генеративні осо-
бини, що повною мірою відображує специ-
фічний життєвий цикл особин цього виду.
E. helleborine не вибагливий до ґрунтових
умов, витримує недостатне зволоження та
помірне затінення.
E. microphylla (коручка дрібнолиста) —
європейсько-серед зем но мор ський вид, який
належить до євро пей сько-мало азій ського
геоелементу. Ареал виду охоплює Цент-
раль ну та Атлантичну Європу, Серед зем-
но мор’я, Малу Азію, Кавказ. В Україні по-
ширений у Гірському Криму [2], раніше від-
значали на Закарпатті і в Карпатах [13, 18].
Знахідки у Закарпатті зроблено близько 80
років тому у Виноградівському (Чорна гора)
та Рахівському (смт Богдан, хребет Свидо-
вець) районі.
Трапляється на багатих на гумус ґрун-
тах, росте на галявинах та узліссях пере-
важно букових та дубових лісів. Маючи
редуковані листки, віддає перевагу добре
освітленим місцезростанням.
Вперше три особини E. microphylla за-
везено на ділянку НБС з Гірського Криму
(с. Ласпі) в 1983 р., проте жоден з них не
прижився через відсутність на той час
можливості створити для рослин цього
виду оптимальні умови існування. В на-
ступні роки спроби інтродукувати E. mic ro-
phylla були успішнішими. Рослини, виса-
джені у створених едафотопах з багатими
на гумус ґрунтами, успішно росли і розви-
валися, цвіли, однак насіння практично не
зав’язували.
Рис. 2. Динаміка збільшення кількості особин Еpi-
pactis helleborine
31ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у НБС ім. М.М. Гришка...
Аналізуючи поведінку особин видів роду
Ерірасtis в умовах інтродукції, можна
стверджувати, що рослин мають високу
стійкість до несприятливих умов. Ценопо-
пуляції досліджуваних видів швидко реа-
гують як на погіршення умов зростання,
так і на їх поліпшення. Зокрема поява са-
мосіву E. helleborine після 10 років відсут-
ності вегетуючих рослин підтверджує тер-
мін тривалості підземного розвитку особин
близько 9 років [4]. З огляду на наявність
запасу насіння в ґрунті (близько 4,5 тис. на-
сінин у плоді) можна припустити, що дана
інтродукційна популяція має хороші пер-
спективи для подальшого збільшення кіль-
кісного складу в майбутньому.
У зв’язку з особливостями онтоморфо-
генезу видів роду Ерірасtis, їх ценопопуля-
ції як природні, так і інтродукційні, можуть
мати велику флуктуаційну мінливість за-
лежно від терміну проведення спостере-
жень. З огляду на стратегію видів, спрямо-
вану на виживання та утримання у фіто-
ценозі, вважаємо доцільним заповідання
також тих територій, де вони представлені
нечисленними популяціями або були за-
фіксовані дослідниками у попередні роки.
Заходи охорони будуть ефективними за
умов ведення господарських робіт, які усу-
вають конкуренцію з боку інших видів.
Види роду Ерірасtis здатні до стійкого
утримання території, на якій вони зроста-
ють, і досить часто опиняються в нетипових
та антропогенно-змінених місцях зростан-
ня, що свідчить про хороші перспективи
для їх введення в штучні фітоценози. З
огляду на досвід інтродукції видів роду
Ерірасtis можливим є формування інтро-
дукційних ценопопуляцій за рахунок під-
сіву насіння на обрані для цієї мети терито-
рії або шляхом висаджування вегетативно
розмножених особин.
1. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідкісних
і зникаючих рослин Полтавщини. — Полтава: Вер-
стка, 2005. — 248 с.
2. Бордзіловський Є.І. Родина Зозулинцеві //
Флора УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. 3. —
С. 312–405.
3. Вахрамеева М.Г., Варлыгина Т.И., Бата-
лов А.Е. и др. Род Дремлик // Биологическая
флора Московской области. — 1997. — Вып. 13. —
С. 50–87.
4. Вахрамеева М.Г., Денисова Л.В., Никити-
на С.В., Самсонов С.К. Орхидеи нашей страны. —
М.: Наука, 1991. — 224 с.
5. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколист-
венных лесов европейской части СССР. — К.: Наук.
думка, 1990. — 352 с.
6. Лоя В.В. Поширення видів родини Or chi da-
ceae в Закарпатті // Матеріали міжнар. конф. «Рос-
линний світ у Червоній книзі України: впроваджен-
ня глобальної стратегії збереження рослин». — К.:
Альтерпрес, 2010. — С. 135–136.
7. Мосякін А.С., Мосякін С.Л. Види судинних
рослин Червоної книги України, інвазійні у Північ-
ній Америці: поширення і екологічні особливості //
Там само. — С. 148–150.
8. Парникоза И.Ю. Состояние популяций Epi-
pactis helleborine (L.) Crantz Национального природ-
ного парка «Святые горы» // Материалы междунар.
научно-практ. конф. «Регионы в условиях неустой-
чивого развития…». — Шарья, 2009. — 262 с.
9. Попов М.Г. Очерк растительности и флоры
Карпат. — М.: Изд-во МОИП, 1949. — 305 с.
10. Привалова Н.И. Семейство Орхидные //
Определитель высших растений Крыма. — Л.: На-
ука, 1972. — С. 96–103.
11. Протопопова В.В. Родина Орхідні // Ви-
значник рослин України. — К.: Урожай, 1965. —
С. 117–186.
12. Протопопова В.В. Родина Орхідні // Ви-
значник рослин Українських Карпат. — К.: Наук.
думка, 1977. — С. 382–394.
13. Собко В.Г. Орхідеї України. — К.: Наук.
думка, 1989. — 192 с.
14. Собко В.Г., Нефедова О.Н. Epipactis palustris
(L.) Crantz. в природе и первичной культуре //
Охрана и культивирование орхидей. — К.: Наук.
думка, 1983. — С. 45–48.
15. Тимченко І.А. Структура популяцій видів
роду Epipactis Zinn (Orchidaceae) і тенденції її зміни
під антропогенним впливом // Укр. ботан. журн. —
1996. — 53, № 6. — С. 690–695.
16. Фатерыга А.В., Иванов С.П. Экология опы-
ления видов рода Epipactis (Orchidaceae) в Крыму //
Экосистемы, их оптимизация и охрана. — 2012. —
Вып. 6. — С. 136–150.
17. Хомутовский М.И. Особенности распрост-
ранения и биология орхидных (Orchidaceae) Анд-
реапольского района Тверской области // Вестн.
32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
М.Б. Гапоненко
Твер. гос. ун-та. Сер. биология и экология. — 2007. —
№ 8 (36). — С. 183–187.
18. Червона книга України. Рослинний світ. —
К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с.
19. Carlyle A. Luer The native orchids of the
United States and Canada, excluding Florida. — New
York Botanical Garden, Bronx, NY, 1975. — 293 p.
20. Efimov P.G. Notes on Epipactis condensata,
E. rechingeri and E. purpurata (Orchidaceae) in the
Cau casus and Crimea // Willdenowia. — 2008. — 38,
N 1. — P. 71–80.
21. Fateryga A.V., Kreutz C.A.J. A new Epipactis
species from the Crimea, South Ukraine (Orchidaceae) //
J. Eur. Orchid. — 2012. — 44, Hf. 1. — S. 199–206.
Рекомендував до друку П.Є. Булах
Н.Б. Гапоненко
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев
ОСОБЕННОСТИ ИНТРОДУКЦИИ ВИДОВ РОДА
EPIPACTIS ZINN (ORCHIDACEAE JUSS.) В
НАЦИОНАЛЬНОМ БОТАНИЧЕСКОМ САДУ
им. Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ
Приведены результаты интродукционного изуче-
ния видов рода Ерірасtis Zinn природной флоры
Украины в Национальном ботаническом саду
им. Н.Н. Гришко НАН Украины. Исследованы био-
морфологические и экологические особенности
растений в интродукционных популяциях. Пока-
зано, что виды рода Ерірасtis можно успешно ин-
тродуцировать в условия культуры с целью их со-
хранения и репатриации.
Ключевые слова: Ерірасtis Zinn, интродукция, по-
пуляция, перспективность, сохранение, ботаниче-
ские сады.
M.B. Gaponenko
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
FEATURES OF INTRODUCTION OF SPECIES
OF GENUS EPIPACTIS ZINN (ORCHIDACEAE
JUSS.) IN M.M. GRYSHKO NATIONAL
BOTANICAL GARDENS OF THE NAS
OF UKRAINE
Introduction of some species of genus Ерірасtis Zinn
belonging to the natural flora of Ukraine was studied
in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the
NAS of Ukraine. Biological, morphological and eco-
logical features of plants of introduction populations
are investigated. It is shown that successful intro-
duction of species of genus Ерірасtis Zinn for the
pur pose of their preservation and repatriation in the
conditions of culture is possible.
Key words: Ерірасtis Zinn, introduction, population,
perspectives, preservation, botanical gardens.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-339 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:41:46Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/00/61ec83d3ca961dbb63164c8581538b00.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3392019-11-30T13:47:43Z Features of introduction of species of genus Epipactis Zinn (Orchidaceae Juss.) in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України Gaponenko, M.B. Introduction of some species of genus Ерірасtis Zinn belonging to the natural flora of Ukraine was studied in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine. Biological, morphological and ecological features of plants of introduction populations are investigated. It is shown that successful introduction of species of genus Ерірасtis Zinn for the purpose of their preservation and repatriation in the conditions of culture is possible. Наведено результати інтродукційного дослідження видів роду Ерірасtis Zinn природної флори України в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України. Досліджено біоморфологічні та екологічні особливості особин в інтродукційних популяціях. Показано, що види роду Ерірасtis можна успішно інтродукувати в умови культури з метою їх збереження та репатріації. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/339 10.5281/zenodo.1490417 Plant Introduction; Vol 57 (2013); 27-32 Інтродукція Рослин; Том 57 (2013); 27-32 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377755 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/339/322 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gaponenko, M.B. Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title | Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | Features of introduction of species of genus Epipactis Zinn (Orchidaceae Juss.) in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine |
| title_full | Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Особливості інтродукції видів роду Ерірасtis Zinn (Orchidaceae Juss.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | особливості інтродукції видів роду ерірасtis zinn (orchidaceae juss.) у національному ботанічному саду ім. м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/339 |
| work_keys_str_mv | AT gaponenkomb featuresofintroductionofspeciesofgenusepipactiszinnorchidaceaejussinmmgryshkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT gaponenkomb osoblivostííntrodukcíívidívroduerírastiszinnorchidaceaejussunacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni |