Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції в Україні
The distribution and growing conditions species of the genus Hemerocallis L. are given. An analysis of the plasticity of the species are made. Species of daylilies introduced in Ukraine are reviewed.
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2013
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/342 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122103667228672 |
|---|---|
| author | Chipilyak, T.F. |
| author_facet | Chipilyak, T.F. |
| author_sort | Chipilyak, T.F. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-30T13:57:24Z |
| description | The distribution and growing conditions species of the genus Hemerocallis L. are given. An analysis of the plasticity of the species are made. Species of daylilies introduced in Ukraine are reviewed. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.1490440 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:41:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
© Т.Ф. ЧИПИЛЯК, 2013
УДК 581.524.635.965.283.
Т.Ф. ЧИПИЛЯК
Криворізький ботанічний сад НАН України
Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОШИРЕННЯ І УМОВИ ЗРОСТАННЯ ВИДІВ РОДУ
HEMEROCALLIS L., ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ЇХ ІНТРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ
Наведено дані щодо поширення та умов зростання видів роду Hemerocallis L. Проведено порівняльний аналіз рівня
пластичності видів. Розглянуто види лілійнику, інтродуковані в Україну.
Ключові слова: види роду Hemerocallis L., ареал, екологічна пластичність, інтродукція.
Джерелом збагачення культурної флори є
представники родових комплексів, яким
властива екологічна пластичність та широ-
кий спектр декоративних якостей. Для ус-
пішного введення в культуру того чи іншо-
го виду рослин необхідно дослідити його
біогеографію шляхом оцінки ареалу виду.
Так, Й.Й. Сікура та В.В. Капустян вважа-
ють, що «…успішність інтродукції потрібно
пояснити еколого-біологічними особливос-
тями конкретного виду, широка екологічна
амплітуда якого закладена в його спадко-
вій основі і сформувалася в процесі істо-
ричного розвитку, тобто в ході геологічного
генезису певної поверхні суші» [14]. Що
ширшим є діапазон толерантності виду до
певних чинників середовища, то до більш
різноманітних умов середовища він може
пристосуватися і поширитися на більшій
території. Еврибіонтні види зазвичай лег-
ше акліматизуються, ніж види з вузькою
екологічною валентністю [11, 13]. У зв’язку
з цим актуальним є аналіз інформаційних
джерел для визначення меж природних
ареалів, екологічних умов існування видів
роду Hemerocallis L. що, на нашу думку,
допоможе в роботі з введення в культуру
нових видів лілійнику.
Проведений аналіз літературних дже-
рел дав змогу навести загальний перелік
видів роду (табл. 1), хоча існує низка супе-
речливих питань щодо видової різноманіт-
ності пред ставників роду Hemerocallis [2, 3,
6, 12, 17, 19, 22–39].
Центром походження лілійників є Пів-
денно-Східна Азія (Китай, Корея та Япо-
нія), Сибір та Далекий Схід [3, 6, 12, 17, 19,
24, 32–35, 39]. Представники родового
комплексу трапляються в різноманітних
біогеоценозах, як в умовах континенталь-
ного клімату, так і в субтропічних районах.
Окремі види розповсюджені в культурі
далеко за межами своїх автохтонних аре-
алів. Вони легко дичавіють і тому в деяких
районах увійшли до складу флори як вто-
ринні елементи. Найчастіше вони трапля-
ються поблизу населених місць у європей-
ській частині Росії [6, 12, 17, 19], Західній
Європі [23, 26, 27] та Північній Америці
[25, 31, 39].
Найширші ареали мають такі види, як
H. lilioasphodelus, H. fulva, H. minor, H. mid-
dendorffii, H. esculenta та H. pedicellata
(табл. 2, рис. 1). Рослини утворюють різні за
розмірами куртини на лісових галявинах і
серед кущів, у річкових долинах, на при-
морських луках, гірських схилах. Їх екоти-
пи знайдено на території Росії (в Сибіру, на
Далекому Сході, Сахаліні) [2, 6, 12, 19], у
Монголії [17, 27, 39], Китаї [2, 36, 37]. Для
цих районів характерні бурі лісові, темні
лугові підзоли та дерново-підзолисті ґрун-
ти, зимовий температурний максимум —
–22 °С, літній максимум — +20 °С, річна
сума опадів не перевищує 900 мм [9, 16, 18].
47ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції...
Зазначені види також виявлено в Японії,
Кореї та південних провінціях Китаю, де
умови зростання відрізняються від наведе-
них вище. Температура повітря найхолод-
нішого місяця досягає -0,8… +2,2 °С, за рік
випадає 2000–2030 мм опадів [7, 16, 21]. Ши-
рока пластичність H. lilioasphodelus, H. fulva,
H. minor, H. middendorffii підтверджується
їх вторинним розселенням на території Єв-
ропи, Південного та Західного Закавказзя,
Середземномор’я [23, 27, 33, 39].
Такі види, як H. aurantiaca, H. citrina, H. du-
mortieri, H. forrestii, H. coreana, H. plicata,
H. thunbergii, трапляються на менших за
розміром територіях. Окремі популяції ви-
явлено в деяких провінціях Китаю, префек-
турах Японії та Кореї (рис. 2, див. табл. 2).
Так, ареал H. dumortieri — це Далекий Схід,
північні райони Кореї та Китаю з зимовими
температурами повітря від –7,7 до –25 °С і
літніми від +20 до +23 °С. Середньоріч на
сума опадів не перевищує 700–900 мм [7, 16].
Таблиця 1. Види роду Hemerocallis L.
№
з/п
Назва виду
Р
ік
в
в
е
д
е
н
н
я
н
а
з
в
и
т
а
к
с
о
н
у
Синонім
Внутрішньовидові
варіації
1 H. aurantiaca Baker 1890 H. fulva var. aurantiaca (Baker)
M. Hotta; H. flava var. aurantiaca
A.I. Baranov & Skvortsov; H. ma-
jor (Baker) M. Hotta
–
2 H. altissima Stout 1942 – –
3 H. citrina Baroni 1897 H. flava var. coreana (Nakai) M.
Hotta –
4 H. coreana Nakai 1932 H. flava var. coreana Matsuoka et
Hotta –
5 H. darrowiana S.Y. Hu 1969 – –
6 H. dumortieri Morren 1834 H. rutilans Baker; H. sieboldii
Baker –
7 H. esculenta Koidzumi 1925 H. dumortieri var. esculenta
(Koidz.) Hitam; H. middendorffii
var. esculenta (Koidz.) Ohwi
–
8 H. exaltata Stout 1934 H. dumortieri var. exaltata Kita-
mura et Murata; H. middendorffii
var. exaltata Hotta
–
9 H. exilis Satake 1938 – –
10 H. forrestii Diels 1912 – –
11 H. graminea Andr. 1802 H. minor Mill. –
12 H. hakuunensis Nakai 1943 H. micrantha Nakai –
13 H. hongdoensis Chung
et Kang
1994 –
–
14 H. lilioasphodelus L. 1753 H. flava L.; H. lilioasphodelus var.
flava L.; H. lutea Gaertn. –
15 H. longituba Miq. 1899 H. fulva var. angustifolia Baker;
H. fulva var. longituba Miquel –
16 H. littorea Makino 1923 H. aurantiaca var. littorea
(Makino) Nakai; H. fulva var.
littorea (Makino) M. Hotta
–
48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Т.Ф. Чипиляк
H. aurantiaca розповсюджений на півдні
Кореї, Японії і на о. Тайвань, де зимові
температури повітря не знижуються ниж-
че +4,3 °С, а літні сягають +31 °С. Для цих
територій характерні високі показники
середньорічних опадів — від 1000 до 2500 мм
[7, 21]. Отже, види цієї групи існують у
чіткіше визначених межах дії екологічних
чинників і виявляють меншу пластич-
ність.
Більшість видів мають територіально не-
великі ареали, тому виділяють так звані ки-
тайські [31, 35, 36], корейські [24, 29, 30] та
японські види [32, 34, 37]. Лише на півдні та
південному заході Китаю розповсюджені
види H. nana і H. multiflora. Ці райони харак-
теризуються помірними зимовими (–0,6 °С) і
літніми (+20 °С) температурами, великою
кількістю опадів на рік (1000–1750 мм). Аре-
али видів H. darrowiana, H. micrantha, H. ye-
17 H. fulva L. 1762 H. lilioasphodelus var. fulva L. H. fulva var. disticha Matsuoka et
Hotta; H. fulva var. oppositibracteata
Kong et Wang; H. fulva var. pauciflo-
ra Hotta et Matsuoka; H. fulva var. ro-
sea Stout; H. fulva var. sempervirens
Araki; H. fulva form. ploeno Sienicka;
H. fulva form. ‘Europa’ Stout; H. fulva
form. ‘Kwanzo’ Kitamura et Mura-
ta; H. fulva form. ‘Kwanzo Variegata’
Thunberg
18 H. maculata (Baroni)
Nakai
H. fulva var. maculata Nakai –
19 H. micrantha Nakai 1943 – –
20 H. middendorffii
Trautv. еt Meyer
1856 H. dumortieri var. middendorffii
Kitamura et Murata
H. middendorffii var. longibracteata
Xiong
21 H. minor Miller 1768 H. flava var. minor Matsuoka et
Hotta; H. flava var. minor (Mill.)
M. Hotta; H.graminifolia Schltdl.;
H. pumila Salisb.; H. sulphurea
Nakai
–
22 H. multiflora Stout 1929 – –
23 H. nana Smith et
Forrest
1926 – –
24 H. pedicellata Nakai 1932 – –
25 H. plicata Stapf 1923 – –
26 H. taeanensis Kang et
Chung
1997 – –
27 H. tazaifu Hu 1969 – –
28 H. thunbergii Baker 1890 H. serotina Focke; H. vespertina
H. Hara
–
29 H. yezoensis Hara 1938 H. lilioasphodelus var. yezoensis
(H. Hara) Hotta; H. flava var.
yezoensis Matsuoka et Hotta
–
Продовження табл. 1
№
з/п
Назва виду
Р
ік
в
в
е
д
е
н
н
я
н
а
з
в
и
т
а
к
с
о
н
у
Синонім
Внутрішньовидові
варіації
49ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції...
zoensis, H. exaltata, H. altissimа виявлено
лише в Японії та на прилеглих до неї остро-
вах. Популяції H. hakuunensis, H. hongdoen-
sis, H. taeanensis, H. graminea знайдено лише
в Кореї або на одному з японських островів
(рис. 3, див. табл. 2). Для цих територій ха-
рактерний помірний клімат, перехідний від
морського до континентального. За рік випа-
дає 700–1500 опадів, кількість яких збіль-
шується у напрямку з півночі на південь.
Зазвичай чітка приналежність виду до пев-
них рослинних популяцій і вибагливість до
умов місцезростання може свідчити про
його меншу пластичність. На підставі аналі-
зу екологічних особливостей місцезростан-
ня представників роду Hemerocallis уста-
новлено, що серед них трапляються еври-,
мезо- та стенобіонтні види [11].
Ознайомлення з експозиціями Націо-
нального ботанічного саду ім. М.М. Гриш-
ка НАН України (НБС), Ботанічного саду
ім. акад. О.В. Фоміна Київського національ-
ного університету імені Тараса Шевченка,
Донецького ботанічного саду НАН України,
50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Т.Ф. Чипиляк
Таблиця 2. Природні ареали видів роду Hemerocallis
Вид
Географічний регіон,
адміністративна одиниця
Кліматичні та едафічні умови ареалів
Ґрунти
Макс. температура
місяця, 0С
Сума опадів,
мм /рік
н
а
й
х
о
л
о
д
н
і-
ш
о
го
н
а
й
т
е
п
л
і-
ш
о
го
H.
lilioasphodelus
H. minor
Росія (Західний і Східний Сибір) Підзоли –19…–25 +16…20 300–600
Монголія Темні лугові –22 +20 200–300
Китай (провінції Ганьсу, Шеньсі) Підзоли, сіро-бурі –25 +30 400–2000
Китай (провінції Хебей, Шаньсі,
Шаньдун)
Дерново-
підзолисті, бурі
лісові
–15 +20…25 600–900
Китай (провінції Хейлунцзян,
Ляонін, Гірин)
Темні лугові, бурі
лісові
–8 +20 140–300
Китай (провінції Хунань, Юнь-
нань)
Красноземи +2 +25 1000–1750
H. esculenta
H. middendorffii
Росія (Далекій Схід, Сахалін) Підзоли –15…–25 +15…20 300–700
Японія (північ; центр) Алювіальні –8 +25 1550–2000
Японія (о. Хоккайдо,
поблизу міст Абасірі, Кусіро, Акі-
та, Фукусіма, Нагано, Кіото)
Підзоли, крас-
ноземи, лісові
буроземи
–6 +23 1100–1800
Китай (провінції Ляонін, Шань-
дун, Шеньсі, Хенань, Хубей, по-
близу Гірин)
Дерново-
підзолисті,
бурі лісові
–15 +25 400–900
Корея (північний захід) Сірі лісові –11 +23 700–800
H. pedicellata Китай Темні лугові –8 +20 500–800
Росія (Південний Сахалін) Підзоли –8 +15 500–700
H. fulva Китай (провінції Хейлунцзян,
Ляонін)
Темні лугові,
бурі лісові
–8 +20 140–300
Китай (провінція Шаньсі) Дерново-
підзолисті
–15 +25 600–900
Китай (провінції Гуйчжоу, Ху-
нань, Юньнань, о. Тайвань)
Красноземи,
підзоли
+2 +25 1000–1750
Корея Красноземи,
сірі лісові
+2 +25 850–1550
Індія Латерити +13 +29 2000–2300
Японія Алювіальні, під-
золи
–1 +26 1000–2200
H. forrestii
H. plicata
Китай (північний захід провінції
Юнань, південний захід провінції
Сичуань)
Красноземи –1 +20 1000–1750
H. thunbergii Корея (південний захід, центр) Бурі лісові –5 +23 700–1000
Японія (Кумамото, о. Кюсю) Лісові буроземи +6 +31 2000–2237
Китай (північний захід провінції
Юнань)
Красноземи –1 +20 1000–1750
51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції...
H. coreana Японія (префектура Еідзуока) Алювіальні +6 +30 1700–2000
Корея Дерново-
підзолисті, сірі
лісові
–11 +23 700–900
H. dumortieri Китай (південь провінції Гірин) Темні лугові –8 +20 140–300
Корея Підзоли, сірі
лісові
–11 +23 700–1000
Росія (Далекій Схід) Підзоли –25 +20 300–500
H. aurantiaca Китай (поблизу міста Гуанцзі,
о. Тайвань)
Латерити +13 +29 2000–2500
Японія (південь) Алювіальні,
підзоли, жовто-
земи
+6 +31 2000–2230
Корея (південь) Красноземи +4 +26 1000–1500
H. citrina Китай (провінції Шаньдун, Хебей,
Шеньсі, Хенань, Аньхі, Цзянсі)
Дерново-
підзолисті,
бурі лісові
–15 +25 600–900
Корея (о. Ієозо) Дерново-
підзолисті, сірі
лісові
–11 +23 700–900
H. altissima
H. darrowiana H.
exaltata
Японія (поблизу міст Ямагара,
Саката, о-ви Тобі-Шима, Садо)
Алювіальні, під-
золи, красноземи,
жовтоземи, лісові
буроземи
–6…+5 +20…31 1000–2200
H. hongdoensis Корея (о-ви Чеджу, Хіксан) Жовтоземи +4 +26 1000–1500
Япония (о. Цусіма) Лісові буроземи +6 +31 2000–2200
H. nana Китай (північний захід Юнань) Красноземи –1 +20 1000–1750
H. multiflora Китай (провінція Хенань) Красноземи –1 +20 1000–1750
H. micrantha Японія (поблизу міст Кумамото,
Оіта, Кіото, Міядзу, Танабе)
Алювіальні, крас-
ноземи, жовто-
земи
+6…17 +20 …31 1800–2230
H. yezoensis Японія (префектура Абасірі,
о. Хоккайдо)
Підзоли –10 +20 1000–1136
H. hakuunensis Корея (південь, центр, північний
схід)
Алювіальні, крас-
ноземи
–5…+4 +24 1000–1500
H. taeanensis
H. graminea
Корея (центр, південний захід) Бурі лісові –5…+2 +25 700–1200
Продовження табл. 2
Вид
Географічний регіон,
адміністративна одиниця
Кліматичні та едафічні умови ареалів
Ґрунти
Макс. температура
місяця, °С
Сума опадів,
мм /рік
н
а
й
х
о
л
о
д
н
і-
ш
о
го
н
а
й
т
е
п
л
і-
ш
о
го
52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Т.Ф. Чипиляк
Криворізького ботанічного саду НАН
Ук раїни (КБС), Ботанічного саду Черні-
вецького національного університету іме-
ні Юрія Федьковича, Ботанічного саду
Львівського національного університету
імені Івана Франка (БС ЛНУ), Нікітського
ботанічного саду — ННЦ НААН України,
дало змогу виявити, що інтродукція видів
лілійнику в Україну розпочалася в пер-
шій половині минулого століття і досі три-
ває. Так, у 1955 р. у БС ЛНУ з Ботанічно-
го саду БІН РАН було завезено рослини
H. mid dendorffii. Насіння H. middendorffii
var. esculenta отримано НБС у 2005 р. з
Німеччини, в 2006 р. H. flava var. yezoensis
і H.citrina var. vespertina КБС — з Японії
та H. aurantiaca — з Польщі. На сьогодні в
Україну інтродуковано 16 видів та 5 форм
лілійнику, але лише H. fulva, H. lilioaspho-
delus та H. middendorffii представлені в
колекціях усіх зазначених інтродукцій-
них центрів [4, 5, 8, 10, 15, 20]. Цим видам
притаманна широка екологічна ампліту-
да, що підтверджується їх успішною ін-
тродукцією як в умовах Південного бере-
гу Криму, так і на півночі України [1, 8,
37]. Мезобіонти роду Hemerocallis, такі як
H. citrina, H. dumortieri та H. thunbergii,
інтродуковані в деяких ботанічних садах,
що свідчить про їх високі потенційні мож-
ливості за умови спеціального догляду
(підтримання достатнього рівня зволо-
ження ґрунту, укриття на зимовий пері-
од), проте їх широке використання на
садово-паркових об’єктах без застосуван-
ня певних агротехнічних заходів є обме-
женим. Для видів H. altissima, H. exaltata
та H. nana характерна вузька екологічна
валентність, їх зразки представлені лише
в одному із згаданих інтродукційних цен-
трів. Загалом в Україні інтродуковано 60%
видів лілійників, що обґрунтовує доціль-
ність проведення подальшого досліджен-
ня видів роду та збагачення їх формового
різноманіття.
На підставі досліджень особливостей
рит мів розвитку 14 видів та 4 форм лілійни-
ку в умовах Криворізького ботанічного саду
з’ясовано, що лілійники пристосувалися
до нових кліматичних умов. Так, H. auran-
tiaca в умовах природних ареалів, де зи-
мові температури не бувають від’ємними
(див. табл. 2), є вічнозеленим, тоді як в на-
ших умовах розвивається за напівспля-
чим типом. Початок цвітіння H. dumortieri,
H. citrina і H. thun bergii настає на 12–15 діб
раніше, ніж у природних ареалах, що в по-
сушливих умовах Криворіжжя забезпечує
визрівання насіння. В нових умовах спосте-
рігали регулярне плодоношення у H. du-
mortieri та H. mid dendorffii [20], тоді як, за
даними О.І. Вяткіна і А.Л. Тахтаджяна [2,
17], у природних ареалах ці види не плодо-
носять. На підставі проведених досліджень
зроблено висновок, що лілійники в умовах
Кривого Рогу виявляють високу пластич-
ність та широкі адаптивні можливості. За
результатами аналізу природних ареалів
видів роду Hemerocallis можна прогнозува-
ти успіх інтродукції еврибіонту H. pedicel-
lata та мезобіонтів H. plicata, H. forrestii, які
не представлені в ботанічних колекціях
України.
1. Бабков И.И. Климат. — Симферополь: Крым,
1966. — 67 с.
2. Вяткин А.И. Род Красоднев (Hemerocallis
L.) в Сибири: Автореф. дис. …канд. биол. наук /
Центр. сиб. ботан. сад СО РАН. — Новосибирск,
2000. — 14 с.
3. Жизнь растений: B 6 т. / Под ред. А.Л. Тах-
таджяна. — М.: Просвещение, 1982. — 543 с.
4. Каталог растений Центрального ботани-
ческого сада им. Н.Н. Гришко: Справ. пособие /
Под ред. Н.А. Кохно. — К.: Наук. думка, 1997. —
436 с.
5. Каталог цветочно-декоративных растений
стран СНГ и Балтии. — М.: Наука, 1997. — 217 с.
6. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Ура-
нов Л.А. Ботаника. Систематика растений. — М.:
Просвещение, 1975. — 608 с.
7. Корейская Народно-Демократическая Рес-
публика: Справочник. — М.: Полит. лит-ра, 1988. —
109 с.
8. Красовский А.С. Новый ассортимент лилей-
ников для Крыма // Интродукция, сортоизучение
53ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції...
и технология выращивания цветочных растений в
Крыму: Сб. науч. тр. — Т. 112. — Ялта, 1991. —
С. 34–41.
9. Краткая географическая энциклопедия: В 4 т. /
Под ред. О.Н. Григорьева. — М., 1961. — Т. 2. — 592 с.
10. Крохмаль І.І. Інтродукція видів і сортів роду
Hemerocallis L (Hemerocallidaceae R. BR.) у Донбас
та перспективи їх використання у декоративному
садівництві: Автореф. дис. … канд. біол. наук: спец.
03.00.05 Ботаніка. — Ялта, 2005. — 20 с.
11. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.
Екологія. Охорона природи: Словник-довідник. — К.:
Т-во «Знання», КОО, 2002. — 550 с.
12. Определитель высших растений Сахали-
на и Курильских островов. — Л.: Наука, 1974. —
372 с.
13. Сикура И.И., Капустян В.В. Научные осно-
вы сохранения ex situ разнообразия растительного
мира. — К.: Фитосоциоцентр, 2001. — 192 с.
14. Сікура Й.Й., Капустян В.В. Інтродукція
рослин (її значення для розвитку цивілізації, бота-
нічної науки та збереження різноманіття рослин-
ного світу). — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — 280 с.
15. Смолинская М.А. Оценка успешности ин-
тродукции травянистых растений // Наук. вісн.
Чернів. ун-ту: Зб. наук. пр. — Вип. 145. Біол. — Чер-
нівці: ЧНУ, 2002. — С. 164–168.
16. Страны и народы: В 20 т. / Науч.-попул.
географо-этнограф. изд. — М., 1982. — Т. 2: Зару-
бежная Азия. Восточная и Центральная Азия. —
248 с.
17. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофи-
тов. — Л.: Наука, 1987. — 439 с.
18. Физическая география частей света. — М.:
Высш. шк., 1963. — 546 с.
19. Флора СССР / Под ред. В.Л. Комарова. — Л.:
Изд-во АH СССР, 1935. — Т. 4. — 758 с.
20. Чипиляк Т.Ф. Аутекологія представників
роду Hemerocallis L. в умовах техногенного забруд-
нення: Автореф. дис. … канд. біол. наук: спец.
03.00.16. «Екологія». — К., 2011. — 20 с.
21. Япония наших дней: Справочное изд. — М.:
Наука, 1983. — 256 с.
22. Angiosperm Phylogeny Group. An update of
the Angiosperm Phylogeny Group classification for
the orders and families of flowering plants: APG II //
Bot. J. Linnean Society. — 2003. — 141. — P. 399–
436.
23. Bailey L. Hemerocallis: the Day-lilies // Gent.
Herb. — 1930. — N 2. — P. 143–156.
24. Chung M.G., Kang S.S. Morphometric analysis
of the genus Hemerocallis L. (Liliaceae) in Korea // J.
Plant Res. — 1997. — 107. — Р. 165–175.
25. Clifford H.T., Henderson R.J., Conran J.G.
Hemerocallidaceae // The families and genera of
vascular plants. / Ed. by K. Kubitzki. — Vol. 3. Flow-
ering plants, Monocotyledons. — New York: Spring-
er, 1998. — P. 245–253.
26. Dahlgren R.M., Clifford H.T., Yeo P.F. The
families of the monocotyledons: Structure, evolution
and taxonomy. — Berlin: Springer, 1985. — 520 p.
27. Erhardt W. Hemerocallis: daylilies (Hemero-
callis). — Berlin: Springer, 1992. — 158 р.
28. Greuter W. International code of botanical
nomenclature. Art. 11.2 Ex. 4. — Saint Louis: Cod
(ICBN)St Louis, 2000. — 356 р.
29. Kang S.S, Park K.B., Chung M.G. Geographic
spatial autocorrelation of morphological characters
in Hemerocallis hakuunensis (Liliaceae) // Sida. —
1997. — 17. — P. 667–675.
30. Kang S.S. Morphological analysis and popu-
lation genetic structure of Hemerocallis (Liliaceae)
in Korea: M.S. thesis. — Korea, Chinju. — Gyeong-
sang National University, 1997. — 128 p.
31. Kitchingman R. Some species and culti-
vars of Hemerocallis // Plantsman. — 1985. —
P. 68–69.
32. Matsuoka M., Hotta M. Classification of He-
merocallis in Japan and its vicinity // Acta Phyto-
tax. Geobot. — 1966. — 22. — Р. 25–43.
33. Munson R.W. Hemerocallis, the daylily. —
Portlant, Oregon: Timber Press, 1993. — 144 p.
34. Nakai T. Hemerocallis Japonicae // Bot.
Mag. — 1932. — 46. — P. 112–123.
35. Noguchi J. Geographical and ecological dif-
ferentiation in the Hemerocallis dumortierii com-
plex with special reference to its karyology // Jour-
nal of Science of the Hiroshima University. Ser. B,
Div. 2 (Botany). — 1986. — 1–2. — 193 p.
36. Noguchi J., Hong D.-Y., Grant W.F. The his-
torical evolutionary development of Hemerocallis
middendorfii (Hemerocallidaceae) revealed by non-
coding regions in chloroplast DNA // Plant. Syst. —
2004. — 27. — P. 1–22.
37. Noguchi J., Tasaka M., Iwabuchi M. The his-
torical differentiation process in Hemerocallis mid-
dendorfii (Liliaceae) of Japan based on restriction site
variations of DNA // J. Plant Research. — 1995. —
108. — P. 41–45.
38. Schaal B.A., Leverich W.J. Plant population
biology and systematics // Taxon. — 2001. — 50. —
P. 679–695.
39. Staut A.B. Daylilies. — New York: Macmil-
lan Co., 1934. — 118 p.
Рекомендувала до друку
Т.О. Щербакова
54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 1
Т.Ф. Чипиляк
Т.Ф. Чипиляк
Криворожский ботанический сад НАН Украины,
Украина, г. Кривой Рог
ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ РАСПРОСТРАНЕНИЕ И
УСЛОВИЯ ПРОИЗРАСТАНИЯ ВИДОВ РОДА
HEMEROCALLIS L., ПЕРСПЕКТИВНОСТЬ ИХ
ИНТРОДУКЦИИ В УКРАИНЕ
Приведены данные о распространении и условиях
произрастания видов рода Hemerocallis L. Прове-
ден сравнительный анализ уровня пластичности
видов. Рассмотрены виды лилейника, интродуци-
рованные в Украину.
Ключевые слова: виды рода Hemerocallis L., ареал,
экологическая пластичность, интродукция.
T.F. Chipilyak
Kryvyi Rih Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kryvyi Rih
GEOGRAPHIC DISTRIBUTION AND GROWING
CONDITIONS SPECIES OF THE GENUS
HEMEROCALLIS L., THE RESPECTIVES OF
THEIR INTRODUCTION IN UKRAINE
The distribution and growing conditions species of
the genus Hemerocallis L. are given. An analysis of
the plasticity of the species are made. Species of day-
lilies introduced in Ukraine are reviewed.
Key words: species of the genus Hemerocallis L.,
areal, ecological plasticity, introduction.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-342 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:41:48Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/b9/2ee189b3221b5ad10131064f1f022cb9.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3422019-11-30T13:57:24Z Geographic distribution and growing conditions species of the genus Hemerocallis L., the respectives of their introduction in Ukraine Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції в Україні Chipilyak, T.F. The distribution and growing conditions species of the genus Hemerocallis L. are given. An analysis of the plasticity of the species are made. Species of daylilies introduced in Ukraine are reviewed. Наведено дані щодо поширення та умов зростання видів роду Hemerocallis L. Проведено порівняльний аналіз рівня пластичності видів. Розглянуто види лілійнику, інтродуковані в Україну. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2013-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/342 10.5281/zenodo.1490440 Plant Introduction; Vol 57 (2013); 46-54 Інтродукція Рослин; Том 57 (2013); 46-54 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377755 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/342/325 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Chipilyak, T.F. Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції в Україні |
| title | Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції в Україні |
| title_alt | Geographic distribution and growing conditions species of the genus Hemerocallis L., the respectives of their introduction in Ukraine |
| title_full | Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції в Україні |
| title_fullStr | Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції в Україні |
| title_full_unstemmed | Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції в Україні |
| title_short | Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції в Україні |
| title_sort | географічне поширення і умови зростання видів роду hemerocallis l., перспективність їх інтродукції в україні |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/342 |
| work_keys_str_mv | AT chipilyaktf geographicdistributionandgrowingconditionsspeciesofthegenushemerocallisltherespectivesoftheirintroductioninukraine AT chipilyaktf geografíčnepoširennâíumovizrostannâvidívroduhemerocallislperspektivnístʹíhíntrodukcíívukraíní |