Buchumschlag

Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України

Objective – to investigate the correlation between the ideas of the construction of M.M. Gryshko National Botanic Garden (NBG) of the NAS of Ukraine have been in the first projects and the modern directions of the garden areas development. Material and methods. Historicalscientific method was used f...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2018
1. Verfasser: Chuvikina, N.V.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/354
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860122152916746240
author Chuvikina, N.V.
author_facet Chuvikina, N.V.
author_sort Chuvikina, N.V.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:15:36Z
description Objective – to investigate the correlation between the ideas of the construction of M.M. Gryshko National Botanic Garden (NBG) of the NAS of Ukraine have been in the first projects and the modern directions of the garden areas development. Material and methods. Historicalscientific method was used for studying the base of sources. Problemchronological method provided a sequence of the material presentment. The comparative method allowed to find and to investigate the correlations. Results. The first projects of the construction of Botanical Garden subordinated to the Ukrainian Academy of Sciences (now NBG) were investigated and their implementation was analyzed. The correlations between the ideas of the first projects and the modern directions of NBG development were found and analysed. Conclusions.The first projects of NBG formation had a lot of interesting ideas that for various reasons were not realized. Some of these ideas received a new life only at the beginning of the 21st century, when the scientists of the botanical garden faced new problems related to an increase of anthropogenic pressure, changes of climatic conditions, the need to create new expositions. New directions on exposition areas creation are often correlated with the unfulfilled plans of the 1930–1940’s.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2576043
first_indexed 2025-07-17T12:41:55Z
format Article
fulltext 11ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 УДК 711.16:[712.253:58](477­25) Н.В. ЧУВІКІНА Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВТІЛЕННЯ ІДЕЙ ПЕРШИХ ПРОЕКТІВ БУДІВНИЦТВА В СУЧАСНИХ НАПРЯМАХ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ Мета — дослідити зв’язки між ідеями перших проектів будівництва Національного ботанічного саду імені М.М. Гриш­ ка НАН України (НБС) та сучасними напрямами розвитку саду. Матеріал та методи. При опрацюванні бази джерел використано історико­науковий метод. Проблемно­хро но­ логічний метод забезпечив послідовність викладання матеріалу. Порівняльний метод дав змогу виявити та дослідити зв’язки. Результати. Досліджено перші проекти будівництва Ботанічного саду АН УРСР (нині — НБС). Проаналізовано їх втілення у життя. Виявлено та проаналізовано зв’язки між ідеями перших проектів та сучасними напрямами роз­ витку НБС. Висновки. У перших проектах будівництва НБС було багато цікавих ідей, які з різних причин не було втілено в життя. Деякі з них реаліовано лише на початку ХХІ ст., коли перед науковцями Ботанічного саду постали завдання, пов’язані зі збільшенням антропогенного навантаження, зміною кліматичних умов, необхідністю створення нових експозиційних ділянок. Напрями створення експозиційних ділянок часто беруть початок у нереалізованих задумах 1930—1940­х рр. Ключові слова: ботанічний сад, проект, експозиційні ділянки, колекції рослин. © Н.В. ЧУВІКІНА, 2018 Національний ботанічний сад (НБС) імені М.М. Гришка НАН України було засновано у вересні 1935 р., коли рішенням Ради Народ­ них Комісарів України Інститут ботаніки АН УРСР отримав ділянку землі на печерських пагорбах для будівництва Інституту ботаніки та Ботанічного саду. Проект нового ботанічного саду на Звірин­ ці (давня назва місцевості) розробив архітек­ тор І. Довгалюк. Його було опубліковано в часописі Київської міської ради «Соціаліс­ тичний Київ» 1937 р. та у виданні «Вісті АН УРСР» 1938 р. [3, 7]. Наукова частина була розроблена в Інституті ботаніки АН УРСР під керівництвом видатного ботаніка О.В. Фо­ міна. За цим проектом сад мав входити до за­ гальної системи парків, які згідно з генераль­ ним проектом розвитку Києва планувалося розташовувати на крутому правому березі Дніпра від Андріївської церкви до Видубиць­ кого монастиря. У Ботанічному саду збира­ лися побудувати величезну колонаду на го­ ловному вході, трохи меншу — на південному вході, ог лядову башту висотою 40 м з рестора­ ном, скульптурні групи, альтанки, системи озер і фонтанів. На площі 117 га планували створити дендрарій, систему трав’янистих рослин, ділянку культурної флори, ботаніко­ гео гра фічні ділянки «Кавказ», «Середня Азія» і «Далекий Схід», а флору України розмістити на схилах, зокрема ділянку болотяної рос­ линності, а також басейн з водними рослина­ ми України. На ділянці «Декоративне садівництво» пла­ нували демонструвати рослини, придатні для використання в зеленому будівництві: 1) ко­ лек ції трав’янистих квітниково­декора тив них рослин, 2) красивоквітуючі та декора тивно­ лис тяні кущі, 3) колекцію троянд, 4) дерева з декоративною формою або кольором крони, 5) зразки живоплотів з різних видів рослин, 6) де­ коративні водні рослини, 7) сукуленти, 8) деко­ ративні форми хвойних рослин, 9) газони різ­ ного видового складу. Всі рослини цієї ділянки 12 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Н.В. Чувікіна бороненою зоною, і співробітники змушені бу ли залишити територію. Насадженням Ботанічного саду в роки ні­ мецької окупації було нанесено непоправної шкоди. Після закінчення війни довелося роз­ починати створення колекцій заново (рис. 1). Ще до закінчення війни, 23 березня 1944 р., було видано Постанову № 243 Ради Народ­ них Комісарів УРСР «Про відновлення будів­ ництва і наукової роботи Центрального рес­ публіканського ботанічного саду АН УРСР у м. Києві». З цієї постанови і розпочалося справж­ нє будівництво Ботанічного саду. Перед новопризначеним директором Саду академіком АН УРСР Миколою Миколайо­ вичем Гришком стояло завдання збагатити і розвинути перший проект будівництва саду. Площу, відведену під сад, було збільшено май­ же до 200 га. У зв’язку з цим, а також з новими завданнями в Інституті ботаніки АН УРСР під керівництвом М.М. Гришка та академіка архі­ тектури СРСР О.В. Власова було розроблено новий генеральний план будівництва. У роз­ робці проекту брали участь вчені Інституту ботаніки та Ботанічного саду. планували розмістити у вигляді художньо оформленого скверу площею 6,13 га. Представників тропічної та субтропічної флори планували розмістити в оранжереях і теплицях, а влітку виносити в контейнерах на захищені від холодних вітрів тераси. Протя­ гом 1943—1946 рр. збиралися побудувати 23 оранжереї. Увесь комплекс Ботанічного саду мав бути закінчений до 1946 р., а відкрити його для від­ відувачів планували 1943 р. За відсутності фінансування на червень 1941 р. будівництво колекційних та експозиційних ді­ лянок практично не починалося. На місці май­ бутнього Саду були вулиці з приватними забу­ довами, і лише на невеликій ділянці землі були тимчасові споруди, невеликі оранжереї та дуже загущений розсадник із колекцією деревних рослин. У 1944 р. цей розсадник ще існував, але рослини були в дуже поганому стані. У теплицях і оранжереях під час німецької окупації Києва 1941—1943 рр. загинули всі тропічні та субтропічні рослини. Це сталося переважно в останні два місяці окупації, коли район Ботанічного саду було оголошено за­ Рис. 1. Територія Ботанічного саду в 1946–1947 рр. Fig. 1. The territory of the Botanical garden in 1946–1947 13ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду... Уже в 1944 р. було розроблено основні ідеї та сформульовано основні завдання Ботаніч­ ного саду АН УРСР як республіканського центру науково­дослідної роботи з теорії та практики інтродукції рослин, розробки пи­ тань зеленого будівництва, декоративного са­ дівництва, квітникарства та селекції нових для України культур. Сад мав стати не лише центром ботанічних садів України, а й одним із найбільших ботанічних садів СРСР та світу за розмірами території, складом колекцій рос­ лин, обсягом та глибиною наукової роботи. У Саду мали розроблятися питання садово­ пар кової архітектури, асортименту декора­ тивних і квітникових рослин, їх інтродукції та селекції. Ботанічний сад мав стати Держав­ ною скарбницею видів і сортів деревних та тра в’я нистих рослин природної флори світу з метою їх репродукції та впровадження в різні галузі народного господарства. Крім того, Бо­ танічний сад мав проводити широку науково­ про світницьку роботу, розповсюджуючи серед широкого загалу знання з еволюції рослинно­ го світу, загальної ботаніки та декоративного садівництва. Ботанічний сад АН УРСР мав здійснювати науково­методичне керівництво роботою ботанічних садів та державних запо­ відників України [1, 4, арк. 2—2зв] (ці завдан­ ня збігаються з тими, які виконує НБС імені М.М. Гришка нині). Реалізований проект рідко збігається із за­ планованим. Особливо важко детально про­ думати і спроектувати Ботанічний сад, який складається з живих рослин, які постійно змі­ нюються. Більшість інтродукованих рослин потребують ретельного догляду, оскільки без нього вони будуть витиснені місцевими рос­ линами. Як зазначав у 1986 р. академік Андрій Михайлович Гродзинський (директор Бота­ нічного саду у 1965—1988 рр.) [2], ми не може­ мо пред’являти авторам претензії, що деякі елементи проекту виявилися нереальними для виконання, а дещо не було передбачено. Проект Ботанічного саду, складений у 1944—1945 рр. під керівництвом М.М. Гриш­ ка, значно відрізнявся від остаточного варіан­ та, за яким у кінці 1940­х рр. було розпочато будівництво. Ботанічний сад АН УРСР вирішили будува­ ти за ботаніко­географічним принципом — на ділянках мала бути представлена не лише фло­ ра окремої географічної зони, а, за можливос­ ті, рельєф і навіть деякі типові ландшафти. Цей принцип, на думку М.М. Гришка, давав змогу повніше показати не лише флору, а й окремі фітоценози. Крім того, при географіч­ ному принципі розміщення матеріалу є можли­ вість спробувати відтворити характерні крає­ види різних регіонів, що, безумовно, сприяє збільшенню декоративності всього саду. Рис. 2. Оранжерейний комплекс «Кришталевий палац». Нездійснений проект початку 1950­х рр. Fig. 2. Greenhouse complex «Crystal Palace». Unimplemented project, beginning of 1950’s 14 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Н.В. Чувікіна За проектом 1944 р. (керівник проекту М.М. Гришко, автор — кандидат сільськогос­ подарських наук Г.О. Степунін), Ботанічний сад мав складатися з 3 великих географічних ділянок: 1) рослинність Європи (Україна, Крим, Ро сій­ ська Федерація, Кавказ, Західна Європа), 2) рос­ линність Азії (азіатська частина СРСР, північ Японії, Кореї, Маньчжурії та Китаю), 3) рос­ линність Північної Америки (там, де клі матичні умови м. Києва це дозволяють). Загальна площа ботаніко­географічних ділянок мала становити 100 га. Крім цього, в Саду мав бути великий оранжерейний комплекс, ділянка еволюції рос­ лин та культурної флори, невеликий дендрарій, розарій та зразок декоративного парку. На той час, крім основної ділянки землі на Звірин ці, Ботанічному саду належала ще Голосіївська екс­ периментальна база, яка призначалася для орга­ нізації великих виробничих, колекційних і ре­ продукційних розсадників, а також для прове­ дення дослідів з фізіології, екології, генетики та селекції, інтродукціїі акліматизації рослин [4]. Розміщати ценози і географічні групи пла­ нували за екологічним принципом відповід­ ності ценозів і груп до умов місцезростання. Академік П.С. Погребняк виділив на терито­ рії Ботанічного саду 5 варіантів кліматів, зу­ мовлених складним рельєфом місцевості: 1) су­ хоконтинентальний степовий — на відкри тих схилах південно­східної експозиції до долини Дніпра, 2) вологий м’який — на захищених схилах західної та північної експозиції, 3) хо­ лодно­континентальний, 4) сухий тепло­кон­ тинен тальний на південних схилах, 5) теплий і м’я кий клімат заплавин Дніпра [8]. На географічних ділянках, крім обо в’яз ко вих угруповань природної флори відповідних зон (ліси, степи, луки тощо), мали демонструватися приклади декоративних садів з архітектурними спорудами: на Європейській ділянці — вілла в стилі бароко з французьким регулярним пар­ ком, зразок англійського ланд шафтного парку, плодові сади і виноградники європейських сор­ тів (на цій ділянці планували також створити Рис. 3. Скульптури та фонтани на партері. Нездійснений проект початку 1950­х рр. Fig. 3. Sculptures and fountains on the parterre. Unimplemented project, beginning of 1950’s 15ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду... музей зеленого будівництва, де мали зберігати­ ся графічні матеріали знаменитих ботанічних садів і парків), на Азіатській ділянці — китай­ ський та японський сади з міс точками, водо­ спадами, пагодами і павільйон «Червона чайха­ на», на Північноамериканській ділянці — деко­ ративний сад з місцеви ми сортами плодових і декоративних рослин, розарій та копія ранчо ві­ домого се лек ціонера Лютера Бербанка (1849— 1926; Сан та­Роса, Ка лі фор нія) з його сортами. На Американській ділянці передбачалося роз­ ташувати копію статуї Свободи з квітником рос­ лин американської флори, на кримській гірці — будівництво мінарету типу гурзуфського або «Кримського будинку» з високою баштою, на ділянці «Кавказ» — замку сванетського типу. Особливо детально була продумана україн­ ська ділянка. Тут, крім характерних типів при­ родної флори України (діброви, бучини, бори і субори, степи, луки, болота, рослинність піс­ ків, гір тощо), передбачалося побудувати дві садиби — реконструкцію садиби часів Богда­ на Хмельницького та сучасну хату­лабо ра то рію і встановити скульптуру князя Олега зі змією та черепом. Біля староукраїнської садиби мало бути невеличке поле пшениці, ставок, город, пасіка, садочок з давніми сортами плодових культур України. Сучасна хата­лабораторія — з плодовим садом стандартних сортів України та декоративними деревами, кущами та квітами. На російській ділянці, в тайзі, біля малень­ кого торф’яного болота з журавлиною, морош­ кою і росянкою передбачалося побудувати ро­ сійську хату із круглих колод та встановити скульптуру «Три богатиря». В іншому варіанті проекту замість хати — «грот з видом на озе­ ро». Крім цього планувалися ділянки «Кам­ чатка», «Радянський Далекий Схід», «Саха­ лін», «Арктика» (з карликовими чагарниками на тлі мохів і лишайників) [4, 5, арк. 47—66]. Методи створення сортів культурних рослин і досягнення радянської агробіологічної науки мали демонструватися на ділянці «Еволюція і переробка природи рослин». Ця ділянка мала складатися з: 1) колекції культурних рослин (зок­ рема тропічних і субтропічних), 2) експозицій «Основи дарвінізму та методи створення нових форм» (демонстрація досягнень І.В. Мічуріна, Рис. 4. Проект будівництва Ботанічного саду початку 1950­х. Варіант № 1 Fig. 4. The project of the Botanical garden construction, beginning of 1950’s. The 1st variant 16 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Н.В. Чувікіна Л. Бербанка, М.М. Гришка та інших селекціо­ нерів; основи теорії Ч. Дарвіна), 3) «Проблеми статі у вищих рослин» (для дослідження пи­ тань еволюції статі та розробки і демонст ра ції методів створення нових сексуальних форм — цю тему вже давно розробляв М.М. Гришко), 4) «Життєві форми (біотипи) рослин та ево­ люція створення ос новних типів рослинно­ го світу» (водорості, папороті, гриби тощо), 5) системи вищих рослин. На цій ділянці плану­ вали зробити звивисті доріжки, які мали пока­ зувати хід ево люції згідно з різними ав то ра ми. Для того щоб доріжки не плуталися на перети­ нах, кожна з них мала бути посипана ко льо­ ровим піском або щебнем [5]. Система вищих рослин була створена, але, на жаль, не витри­ мала випробування часом і нині не існує. Одним із завдань Ботанічного саду, на дум­ ку М.М. Гришка, мало бути дослідження фло­ ри України та демонстрація рослинності ми­ нулих геологічних епох. Великий оранжерейний комплекс пови­ нен був мати вигляд «Кришталевого палацу» (рис. 2) та складатися з центральної (висотою 20 м) оранжереї площею 200 м2 та восьми мен­ ших. Кожна з цих оранжерей містила вологе та сухе відділення площею 85 м2 кожна. Біля оранжерей планували зробити ділянки для виносу рослин влітку. Крім цього, невеликі оранжереї та теплиці мали бути на різних ді­ лянках Саду (китайський та японський сади, французький регулярний парк, ділянка куль­ турної флори тощо) для зберігання деяких пів­ денних рослин у зимовий період. На різних ділянках Саду збиралися вста­ новити багато скульптур видатним біологам, а також копії давньогрецьких статуй і па м’ят­ ники Леніну та Сталіну. В цілому Сад мав ста­ ти взірцем садово­паркового мистецтва. У 1948 р. цей проект було уточнено. Хоча ботаніко­географічний принцип розташуван­ ня колекцій було збережено, довелося обме­ жи тися ділянками, на яких планували вивчати і демонструвати флору та рослинність Радян­ ського Союзу. З проекту були вилучені ділян­ ки «Європа», «Китай», «Японія», «Староукра­ їнська садиба», «Ранчо Бербанка». Незважаю­ чи на зменшення площі порівняно з вихідним проектом, задум цих ділянок та їх розміри уні­ кальні та в таких масштабах не трапляються в інших ботанічних садах. Інтродукція рослин відразу в угруповання (навіть штучні) також була нововведенням у науці. На жаль, не реалізовано повністю задум продемонструвати розмаїття культурної фло­ ри світу, оскільки не вдалося зберегти та утри­ мувати всі закладені в 1940­х роках колекції рослин. В Ук раїні з’явилися науково­дослідні інститути та дослідні станції, які, займаючись традиційними сільськогосподарськими куль­ турами, спроможні досягти більших резуль­ татів, ніж це можливо на невеликих зі склад­ ним рельєфом ділянках Бо танічного саду. Вчені НБС спеціалізуються на інтродукції, введенні в культуру та селекції нових, нетра­ диційних та малопоширених культур. Не вистачило коштів на спорудження за­ планованих водоймищ та фонтанів. З великої кількості запланованих скульптур (рис. 3) було встановлено лише пам’ятник І.В. Мічуріну у формовому саду. У 2000 р. було встановлено па м’ятний знак М.М. Гришку неподалік від головного входу в сад. Не вдалося побудувати єдиний адмініст ра­ тивно­лабораторний корпус. У різних варіан­ тах проекту (рис. 4—6) його розташування змі­ нювалося. У 1940—1950­х рр. територія ни­ нішнього Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України також належала до Ботанічного саду. Саме там збиралися по­ будувати головний (адміністративний) корпус (рис. 7). На проектах Ботанічного саду, які збе­ рігаються в музеї історії НБС імені М.М. Гриш­ ка, видно високу вежоподібну споруду, оточену терасами (зважаючи на складний рельєф). Згід­ но з іншим варіантом проекту лабораторний корпус збиралися побудувати біля розарію, який мав вигляд великого квітникового партеру пе­ ред його фасадом, а там, де нині розташована колекція багаторічників, планували побуду­ вати оранжерею (див. рис. 5). Була також ідея розташувати лабораторний корпус на місці нинішньої колекції багаторічників, щоб з йо го другого поверху було видно не лише розарій, а 17ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду... і сирінгарій та Дніпро (рис. 8). Однак ці проекти не було реалізовано. Згідно з проектом було створено розарій (у дещо спрощеному вигля­ ді), який при ваблює відвідувачів розмаїттям сортів троянд. У кінці 1940­х рр. до проектування ділянок Ботанічного саду активно долучалися члени Вченої ради Ботанічного саду. З 1948 р. у Саду почав плідно працювати видатний ландшафт­ ний архітектор доктор біологічних наук Лео­ Рис. 5. Проект будівництва Ботанічного саду початку 1950­х. Варіант № 2 Fig. 5. The project of the Botanical garden construction, beginning of 1950’s. The 2nd variant Рис. 6. Проект будівництва Ботанічного саду початку 1950­х. Варіант № 3 Fig. 6. The project of the Botanical garden construction, beginning of 1950’s. The 3d variant 18 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Н.В. Чувікіна Рис. 8. Перший проект розарію Ботанічного саду з лабораторним корпусом Архітектор О.В. Власов. Початок 1950­х рр. Fig. 8. The first project of the rose garden in the Botanical garden with a laboratory building. Architect O.V. Vlasov. Beginning of 1950s Рис. 7. Проект адміністративного корпусу Ботанічного саду на території нинішнього Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України. Нездійснений проект початку 1950­х рр. Fig. 7. Project of the administrative building of the Botanical Garden, now it is the territory of G.S. Pisarenko Institute of Strength Issues, National Academy of Sciences of Ukraine. Unimplemented project. Beginning of 1950’s 19ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду... нід Іванович Рубцов, завдяки якому невели­ кий (за задумом 1944—1945 рр.) дендрарій ни ні став однією з найпопулярніших серед відві­ дувачів ділянок Ботанічного саду. Величезна заслуга колективу вчених під ке­ рівництвом М.М. Гришка в тому, що ціною неймовірних зусиль у важкі роки війни і по­ воєнної розрухи вони створили Ботанічний сад, який нині за розміром території, багат­ ством та розмаїттям колекцій, вишуканістю їх розміщення, а також рівнем наукових дослі­ джень посідає провідне місце серед ботаніч­ них садів Європи і світу. На початку ХХІ ст. перед науковцями бота­ нічного саду постали нові завдання, пов’язані зі збільшенням антропогенного навантажен­ ня, зміною кліматичних умов, необхідністю створення нових експозиційних ділянок. Нові напрями створення експозиційних ділянок часто беруть початок у нереалізованих заду­ мах 1930—1940­х рр. (таблиця). У 2001 р. у НБС було створено відділ зеле­ ного будівництва (з 2006 р. — відділ ландшафт­ ного будівництва), співробітники якого ак­ тивно розпочали реконструкцію старих та бу­ дівництво нових експозиційних ділянок. Так, з 2002 р. проведено роботу з відновлення ді­ лянки «Гірка декоративних сукулентів», закла­ деної у 1960 р. У 2005—2010 рр. було створено експозиційну ділянку «Топіарне мистецтво», у 2007—2010 рр. — ділянку «Гравійний сад». Мрія М.М. Гришка про ділянку «Проблема статі у вищих рослин» також здійснилася: нині в НБС досліджують роздільностатеві рослини. Порівняння деяких ідей проектів 1930—1940­х рр. та їх сучасне втілення в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України Ідеї проектів Сучасне втілення У довоєнному проекті на ділянці «Декоративне садів­ ництво» планували демонструвати дерева з декоратив­ ною формою або кольором крони та декоративні фор­ ми хвойних рослин На ділянці «Пори року» представлена експозиція де­ коративних форм деревних рослин Невеликі оранжереї та теплиці планували розташува­ ти на різних ділянках Саду (китайський та японський сади, французький регулярний парк, ділянка культур­ ної флори тощо) для збереження деяких південних рослин у зимовий період Планується виносити рослини в контейнерах на ді­ лянку «Індонезійський традиційний сад» [6] Планувалося створення ділянки «Староукраїнська садиба» Закладено ділянку «Український сад» На ділянці «Азія» планувалося розмістити китайський і японський сади з місточками та водоспадами Біля ботаніко­географічної ділянки «Середня Азія» створено 11 маленьких японських садів (є навіть стилі­ зований «чайний будиночок»), на базі яких у майбут­ ньому буде створено один японський сад; визначено місце для китайського саду Планувалося встановити багато скульптур та па м’ят­ ників видатним біологам, політичним діячам, героям билин і казок Установлено пам’ятник І.В. Мічуріну, меморіальний куточок М.М. Гришка, пам’ятник Шрі Чинмою та скульп туру майстра Йоди На багатьох ділянках планувалося спорудити альтанки та павільйони: замок на ділянці «Кавказ», «Кримський будинок», «Червону чайхану» тощо Установлено малі архітектурні форми на ділянках «Тибетська природа і культура», «Корейський сад», «Індонезійський традиційний сад» тощо У довоєнному проекті була запланована ділянка боло­ тяної рослинності, у 1944—1945 рр. на ділянці «Євро­ па» — створення маленького торф’яного болота з жу­ равлиною, морошкою і росянкою Біля скульптури майстра Йоди на ділянці «Пори року» розпочалося створення ділянки болотяних рослин Планувалося створення ділянки «Проблема статі у ви­ щих рослин» Нині в НБС досліджують роздільностатеві рослини 20 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Н.В. Чувікіна У 2005 р. Ботанічний сад очолила доктор біологічних наук, професор, член­корес пон­ дент НАН України Наталія Василівна Заімен­ ко. Вона започаткувала новий напрям розвит­ ку НБС — створення етноботанічних ділянок (зразків садів світу). У 2010 р. було відтворено частину оборон­ них укріплень Давньої Русі — Красний двір: браму, частокіл та двоповерхову оглядову ве жу. У майбутньому цю ділянку буде розширено та створено сад трипільської культури поруч з місцем, де археологи у 1971 р. знайшли решт­ ки поселення пізьньотрипільського часу (ІІІ тисячоліття до н. е.). У 2011 р. створено та відкрито для відвідуван­ ня ділянку «Пори року», що значно поліпшило загальну декоративність центральної частини саду. Того ж року розпочато створення експози­ ційної ділянки «Сад ароматів», поруч з якою в майбутньому планується створення ділянки для відвідувачів з особливими потребами. У 2011 р. активно розпочалося створення етноботанічних експозицій: в зв’язку з інтен­ сивною інтеграцією України у світову культу­ ру НБС став провідною установою для де­ монстрації унікальної природної і культурної спадщини різних народів [9]. У 2011 р. закла­ дено ділянку «Австрійський альпійський сад», у 2012 р. — ділянку «Український сад», у грудні 2012 р. відкрито експозиційну ділянку «Корей­ ський сад», у 2014 р. закладено ділянку «Ти­ бетська природа і культура». У 2017 р. були втілені 11 проектів фіналістів конкурсу «Японські мотиви в ботсаду» в рамках «Ландшафт ної весни 2017». На базі цих діля­ нок у майбутньому буде створено один ве­ ликий японський сад. Того ж року закладено ділянку «Індонезійський традиційний сад». Визначено місце для китайського саду. У 2017 р. у НБС встановлено дві скульпту­ ри. На ділянці «Пори року» — майстра Йоди з фільму «Зоряні війни». Біля неї нині створю­ ється експозиція болотяних рослин. А між ді­ лянками «Тибетської природи і культури» та «Ін донезійським традиційним садом» уста­ новлено пам’ятник релігійному та громад­ ському дія чу Шрі Чинмою. Висновки У перших проектах будівництва Національ­ ного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України було багато цікавих ідей, які з різних причин не було втілено у життя. Деякі з цих ідей отримали нове життя лише на по­ чатку ХХІ ст., коли перед науковцями Бота­ нічного саду постали нові завдання, пов’язані зі збільшенням антропогенного навантажен­ ня, зміною кліматичних умов, необхідністю створення нових експозиційних ділянок. Но ві напрями створення експозиційних ділянок час то беруть початок у нереалізованих заду­ мах 1930—1940­х рр. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Гришко М.М. Завдання і напрями роботи бо та ніч ного саду Академії наук Української РСР / М.М. Гришко // Тр. Ботан. саду АН УРСР. — К. : Вид­во АН УРСР, 1949. — Т. 1. — С. 3—21. 2. Гродзинский А.М. Этапы развития Центрального республиканского ботанического сада АН УССР / А.М. Гродзинский // Интродукция и акклиматиза­ ция растений. — 1986. — Вып. 6.— С. 3—7. 3. Довгалюк І. Ботанічний сад на Звіринці / І. Дов­ галюк // Соціалістичний Київ. — 1937. — № 6. — С. 32—37. 4. Документи по організації будівництва ботсаду (по­ яснювальна записка до проекту озеленення), 1944 р. // Архів НБС ім. М.М. Гришка НАН Украї­ ни. — Оп. 1, справа 5. — 114 арк. 5. Документи по організації будівництва ботсаду, 1945 р. // Архів НБС ім. М.М. Гришка НАН України. — Оп. 1, справа 10. — 95 арк. 6. «Індонезія в Україні»: в рамках проекту будівництва са­ дів світу в НБС імені М.М. Гришка НАН України / Н.І. Попіль,М.І. Шумик, В.М. Остап’юк, П.Є. Бу­ лах, Т.С. Счепицька, О.В. Клюєнко // Матеріали Х Міжнар. наук. конф. «Ландшафтна архітектура в ботанічних садах і дендропарках». — Кам’янець­По ­ дільський : ФОП Сисин О.В., 2018. — С. 95—99. 7. Модилевський Я.С. Ботанічний сад Академії наук УРСР / Я.С. Модилевський // Вісті АН УРСР. — 1938. — № 2­3. — С. 56—63. 8. Погребняк П.С. Створення ценозів та ценогруп у ботанічному саду Академії наук УРСР / П.С. По­ гребняк // Тр. Ботан. саду АН УРСР. — К. : Вид­во АН УРСР, 1949. — Т. 1. — С. 22—28. 9. Стратегічні напрямки розвитку території Наці­ онального ботанічного саду імені М.М. Гришка / Н.В. Заіменко, М.І. Шумик, Н.І. Попіль, Т.С. Сче­ 21ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду... пицька // Матеріали Х Міжнар. наук. конф. «Ланд­ шафтна архітектура в ботанічних садах і дендро­ парках». — Кам’янець­Подільський : ФОП Сисин О.В., 2018. — С. 4—10. Рекомендувала О.Л. Рубцова Надійшла 27.08.2018 REFERENCES� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � ! " � � # � $ � � % & ' � � ( � � � � � � % ' ) ' � � � � � $ ' � � � ) * + *, - � $ ' $ � � � � � � ( ! � � � � $ � . � " ( � � � � � � ! � / # � � � ( � � . � " ( & ! � � ( � � � . + ! � ( � ! ( $ � . � " ( ) ' � � � � � � � + + * 0 � - � � 1 � � � � � $ � � %& 2 ) * + * , Works of the Botanical garden of the Academy of Sciences of the USSR]. Kyiv : Vid­vo AN URSR,vol. 1, pp. 3—21. 2. Grodzinskiy, A.M. (1986), Etapyi razvitiya Tsentralnogo respublikanskogo botanicheskogo sada AN USSR [Stag­ es of development of the Central republican Botanical Garden of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR] Introduktsiya i akklimatizatsiya rasteniy [Introduc­ tion and acclimatization of plants], vyp. 6, pp. 3—7. 3. Dovgalyuk, I. (1937), Botanichniy sad na Zvirintsi [Bo­ tanical Garden on Zvirynets]. Sotsialistichniy Kiyiv [Socialist Kyiv], N 6, pp. 32—37. 4. Dokumenti po organizatsiyi budivnitstva botsadu (po­ yasnyuvalna zapiska do proektu ozelenennya) [Docu­ ments on the organization of construction of the Bo­ tanical Garden (explanatory note to the project of planting greenery], 1944 r. Arhiv NBS im. M.M. Grish­ ka NAN Ukrayini [Archive of M.M. Gryshko NBG of National Academy of Sciences of Ukraine], op. 1, spra­ va 5, 114 ark. 5. Dokumenti po organizatsiyi budivnitstva botsadu, 1945 r. [Documents on the organization of construction of the Bo­ tanical Garden]. Arhiv NBS im. M.M. Grishka NAN Uk­ rayini [Archive of M.M. Gryshko of NBG National Acad­ emy of Sciences of Ukraine], op. 1, sprava 10, 95 ark. 6. Popil, N.I., Shumik, M.I., Ostapyuk, V.M., Bulah, P.E., Schepitska and T.S., Klyutnko, O.V. (2018), “Indonezi­ ya v Ukrayini”: v ramkah proektu budivnitstva sadiv svitu v NBS imeni M.M. Grishka NAN Ukrayini [“In­ donesia in Ukraine”: within the framework of the pro­ ject gardens of the world in M.M. Gryshko NBG Na­ tional Academy of Sciences of Ukraine] // Material X mizh­ nar. nauk. konf. “Landshaftna arhItektura v botanichnih sadah i dendroparkah” [Materials of the X International Scientific Conference “Landscape Architecture in Bo­ tanic Gardens and Arboretums”]. Kamyanets­Podil­ skiy: FOP Sisin O.V., pp. 95—99. 7. Modilevskiy, Ya.S. (1938), Botanichniy sad Akademiyi nauk URSR [Botanical Garden of the Academy of Sci­ ences of the Ukrainian SSR] Visti AN URSR [The an­ nouncement of the Academy of Sciences of the USSR], N 2—3, pp. 56—60. 8. Pogrebnyak, P.S. (1949), Stvorennya tsenoziv ta tse­ nogrup u botanichnomu sadu Akademiyi nauk URSR [Creation of cenos and cenogroups in the botanical gar­ den of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR] Tr. Botan. sadu AN URSR. [Works of the botanical gar­ den of the Academy of Sciences of the USSR]. Kyiv Vid­vo AN URSR, vol. 1, pp. 22—28. 9. Zaimenko, N.V., Shumik, M.I., Popil, N.I. and Schepit­ ska, T.S. (2018), Strategichni napryamki rozvitku teri­ toriyi Natsionalnogo botanichnogo sadu imeni M.M. Grishka [Strategic directions of the development of the M.M. Gryshko National Botanical Garden territory] Materiali X mizhnar. nauk. konf. “Landshaftna arhitek­ tura v botanichnih sadah i dendroparkah” [Materials of the X International Scientific Conference “Landscape Architecture in Botanic Gardens and Arboretums”]. Kamyanets­Podilskiy: FOP Sisin O.V., pp. 4—10. Recomendated by O.L. Rubtsova Received 27.08.2018 Н.В. Чувикина Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ВОПЛОЩЕНИЕ ИДЕЙ ПЕРВЫХ ПРОЕКТОВ СТРОИТЕЛЬСТВА В СОВРЕМЕННЫХ НАПРАВЛЕНИЯХ РАЗВИТИЯ НАЦИОНАЛЬНОГО БОТАНИЧЕСКОГО САДА имени Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ Цель — изучить связи между идеями первых проек­ тов строительства Национального ботанического са­ да имени Н.Н. Гришко НАН Украины (НБС) и со­ временными направлениями развития сада. Материал и методы. При обработке базы источни­ ков использован историко­научный метод. Проб­ лемно­хронологический метод обеспечил последо­ вательность изложения материала. Сравнительный метод позволил выявить и изучить связи. Результаты. Исследованы первые проекты строи­ тельства Ботанического сада АН УССР (ныне — НБС). Проанализировано их воплощение в жизнь. Выявлены и проанализированы связи между идеями первых проектов и современными направлениями развития НБС. Выводы. В первых проектах строительства НБС было много интересных идей, которые по разным причинам не были воплощены в жизнь. Некоторые из них реализованы лишь в начале ХХI в., когда пе­ ред учеными Ботанического сада возникли новые задачи, связанные с увеличением антропогенной на­ грузки, изменением климатических условий, н е об­ хо димостью создания новых экспозиционных участ­ ков. Направления создания экспозиционных участ­ 22 ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2018, № 4 Н.В. Чувікіна ков часто берут начало в нереализованных замыслах 1930—1940­х гг. Ключевые слова: ботанический сад, проект, экс по зи­ ционные участки, коллекции растений. N.V. Chuvikina M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv THE IMPLEMENTATION OF IDEAS OF FIRST CONSTRUCTION PROJECTS IN MODERN DIRECTIONS OF THE DEVELOPMENT OF M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE Objective — to investigate the correlation between the ideas of the construction of M.M. Gryshko National Botanic Garden (NBG) of the NAS of Ukraine have been in the first projects and the modern directions of the garden areas development. Material and methods. Historical­scientific method was used for studying the base of sources. Problem­chronolo­ gical method provided a sequence of the material present­ ment. The comparative method allowed to find and to in­ vestigate the correlations. Results. The first projects of the construction of Bo­ tanical Garden subordinated to the Ukrainian Academy of Sciences (now NBG) were investigated and their im­ plementation was analyzed. The correlations between the ideas of the first projects and the modern directions of NBG development were found and analysed. Conclusions.The first projects of NBG formation had a lot of interesting ideas that for various reasons were not realized. Some of these ideas received a new life only at the beginning of the 21st century, when the scientists of the botanical garden faced new problems related to an in­ crease of anthropogenic pressure, changes of climatic con­ ditions, the need to create new expositions. New direc­ tions on exposition areas creation are often correlated with the unfulfilled plans of the 1930—1940’s. Key words: botanical garden, project, exposition areas, plant collections.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-354
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:41:55Z
publishDate 2018
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/ac/5e10cd5504947d59749616122dba66ac.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3542019-11-11T08:15:36Z The implementation of ideas of first construction projects in modern directions of the development of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Chuvikina, N.V. Objective – to investigate the correlation between the ideas of the construction of M.M. Gryshko National Botanic Garden (NBG) of the NAS of Ukraine have been in the first projects and the modern directions of the garden areas development. Material and methods. Historicalscientific method was used for studying the base of sources. Problemchronological method provided a sequence of the material presentment. The comparative method allowed to find and to investigate the correlations. Results. The first projects of the construction of Botanical Garden subordinated to the Ukrainian Academy of Sciences (now NBG) were investigated and their implementation was analyzed. The correlations between the ideas of the first projects and the modern directions of NBG development were found and analysed. Conclusions.The first projects of NBG formation had a lot of interesting ideas that for various reasons were not realized. Some of these ideas received a new life only at the beginning of the 21st century, when the scientists of the botanical garden faced new problems related to an increase of anthropogenic pressure, changes of climatic conditions, the need to create new expositions. New directions on exposition areas creation are often correlated with the unfulfilled plans of the 1930–1940’s. Мета – дослідити зв’язки між ідеями перших проектів будівництва Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС) та сучасними напрямами розвитку саду. Матеріал та методи. При опрацюванні бази джерел використано історико-науковий метод. Проблемно-хронологічний метод забезпечив послідовність викладання матеріалу. Порівняльний метод дав змогу виявити та дослідити зв’язки. Результати. Досліджено перші проекти будівництва Ботанічного саду АН УРСР (нині – НБС). Проаналізовано їх втілення у життя. Виявлено та проаналізовано зв’язки між ідеями перших проектів та сучасними напрямами розвитку НБС. Висновки. У перших проектах будівництва НБС було багато цікавих ідей, які з різних причин не було втілено в життя. Деякі з них реалізовано лише на початку ХХІ ст., коли перед науковцями Ботанічного саду постали завдання, пов’язані зі збільшенням антропогенного навантаження, зміною кліматичних умов, необхідністю створення нових експозиційних ділянок. Напрями створення експозиційних ділянок часто беруть початок у нереалізованих задумах 1930–1940-х рр. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/354 10.5281/zenodo.2576043 Plant Introduction; Vol 80 (2018); 11-22 Інтродукція Рослин; Том 80 (2018); 11-22 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377676 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/354/336 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Chuvikina, N.V.
Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_alt The implementation of ideas of first construction projects in modern directions of the development of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
title_full Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_fullStr Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_full_unstemmed Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_short Втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_sort втілення ідей перших проектів будівництва в сучасних напрямах розвитку національного ботанічного саду імені м.м. гришка нан україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/354
work_keys_str_mv AT chuvikinanv theimplementationofideasoffirstconstructionprojectsinmoderndirectionsofthedevelopmentofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine
AT chuvikinanv vtílennâídejperšihproektívbudívnictvavsučasnihnaprâmahrozvitkunacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraíni
AT chuvikinanv implementationofideasoffirstconstructionprojectsinmoderndirectionsofthedevelopmentofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine

Ähnliche Einträge