Північноамериканські види Quercus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
Objective – to analyze the current of Quercus species of the section Eulepidobalanus Оrst., determine the correspondence of their biological rhythms to the rhythms of climatic factors in the region of introduction and to predict the prospect of their further use. Material and methods. Objects for st...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2018
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/37 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860120839565869056 |
|---|---|
| author | Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. |
| author_facet | Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. |
| author_sort | Doroshenko, O.K. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:15:00Z |
| description | Objective – to analyze the current of Quercus species of the section Eulepidobalanus Оrst., determine the correspondence of their biological rhythms to the rhythms of climatic factors in the region of introduction and to predict the prospect of their further use.
Material and methods. Objects for study – Q. alba L., Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. macrocarpa Michx. and Q. prinus L. For their study, tried and tested were used determination of winter hardiness (S.Y. Sokolov, 1957), drought resistance (S.S. Pyatnitsky, 1961), flowering and fruiting, (A.A. Kalinitchenko, 1970), phenological observations (I.N. Beideman, 1974).
Results. Based on the results of the study of literature sources and own field and laboratory studies of the phenological phases of Quercus species of the section Eulepidobalanus, winter and drought resistance, intensity of growth, flowering and fruiting processes, the goodness of the seeds and their field germination, conclusions have been drawn about the success of these species introduction.
Conclusions. Q. alba, Q. bicolor and Q. macrocarpa have high growth rates, they blossom, bear fruit, are sufficiently winter and drought-resistant. With the correct selection of the source material for reproduction the can be recommended for use in ornamental plantation. It is advisable to repeat the test of Q. lyrata. Q. prinus requires repeated testing by seeds of their own reproduction. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2173200 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:39:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
59ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
УДК 582.632: [581.522+581.95]
О.К. ДОРОШЕНКО , В.В. ОЛЕШКО
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКІ ВИДИ QUERCUS L. СЕКЦІЇ
EULEPIDOBALANUS ORST. У ДЕНДРАРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО
БОТАНІЧНОГО САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Мета — проаналізувати сучасний стан видів Quercus секції Eulepidobalanus Оrst. у дендрарії Національного ботаніч-
ного саду імені М.М. Гришка НАН України, визначити ступінь відповідності їх біологічних ритмів ритмам кліматич-
них чинників району інтродукції та спрогнозувати перспективу їх подальшого використання.
Матеріал та методи. Об’єкти дослідження — Q. alba L., Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. macrocarpa Michx.
та Q. prinus L. Застосовували загальноприйняті методики визначення зимостійкості (С.Я. Соколов, 1957), посухо-
стійкості (С.С. П’ятницький, 1961), цвітіння і плодоношення (А.А. Калиниченко, 1970), фенологічних спостережень
(И.Н. Бейдеман, 1977).
Результати. За результатами вивчення літературних джерел та власних польових і лабораторних досліджень
проходження видами Quercus фенологічних фаз, зимостійкості та посухостійкості, інтенсивності ростових проце-
сів, цвітіння та плодоношення, польової і лабораторної доброякісності насіння та його ґрунтової схожості зроблено
висновки щодо ступеня успішності інтродукції видів Quercus секції Eulepidobalanus.
Висновки. Q. alba, Q. bicolor і Q. macrocarpa мають високі показники приросту, цвітуть, плодоносять, досить
зимо- та посухостійкі. За правильного добору вихідного матеріалу для репродукції можуть бути рекомендовані для
використання в декоративних насадженнях та випробувань у лісових культурах. Випробування Q. lyrata доцільно по-
вторити. Q. prinus потребує повторного випробування насінням власної репродукції.
Ключові слова: інтродукція, дуб, Північна Америка.
© О.К. ДОРОШЕНКО , В.В. ОЛЕШКО, 2018
З 12 північноамериканських видів Quercus сек-
ції Eulepidobalanus Orst. [14] до України в різні
часи було залучено 9 — Q. acuminata Sarg., Q. al-
ba L., Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. mi-
chauxii Nutt., Q. macrocarpa Michx., Q. minor
Sarg., Q. montana Willd. та Q. prinus L. Їх інтро-
дукцію було розпочато Нікітським ботаніч-
ним садом у 1818 р. (Q. prinus). У 1919 р. завезли
Q. acuminata, Q. alba та Q. montana, у 1926 р. —
Q. macrocarpa [8, 9]. У другій половині ХІХ ст.
у Підгірський парк на Львівщині завезено
Q. lyrata, у дендропарк «Тростянець» — Q. bi-
color, у дендропарк «Устимівка» — Q. michau-
xii [7, 12].
Мета роботи — проаналізувати сучасний
стан видів Quercus секції Eulepidobalanus, вия-
вити ступінь відповідності їх біологічних рит-
мів ритмам кліматичних факторів району ін-
тродукції та спрогнозувати перспективу їх по-
дальшого використання.
Об’єкти дослідження — Q. alba, Q. bicolor,
Q. lyrata, Q. macrocarpa і Q. prinus. Фенологічні
спостереження проводили за модернізованою
методикою І.М. Бейдеман [1], зимостійкість
визначали за С.Я. Соколовим [11], посухо-
стійкість — за С.С. П’ятницьким [10], ступінь
цвітіння і плодоношення — за О.А. Каліни-
ченком [3], доброякісність насіння — шляхом
розрізування жолудів.
Матеріал та методи
Інтродуковані рослини, залучені для наших
до сліджень, пройшли багаторічне успішне ви-
пробування.
Колекцію Quercus у дендрарії Національно-
го ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН
України (НБС) було започатковано у 1947 р.
залученням Q. borealis Michx. Із секції Eulepi-
dobalanus інтродуковано Q. macrocarpa (1955),
Q. bicolor (1956), Q. lyrata (1958). Q. prinus за-
лучено до колекції у 1966 р. Про перші ре-
зультати інтродукції (лінійні розміри і приріст
60 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
річних пагонів) видів Quercus у дендрарії по-
ві домив В.Ф. Денчик у 1960 р. [2]. Стан і особ-
ливості розвитку інтродукованих видів Quer-
cus описав М.Ф. Каплуненко у 1981 р. [5].
Йшлося про молоді рослини, вік яких (15—
25 років) не дав змоги спрогнозувати потен-
ційні можливості використання їх у різних
типах насаджень.
Результати та обговорення
Аналіз сучасного стану північноамериканських
видів Quercus секції Eulepidobalanus, інт ро ду ко -
ваних у дендрарії НБС, ґрунтується на резуль-
татах обстеження 50—60-річних рослин. Особ-
ливості росту та розвитку зумовлені тривалою
дією не сприятливих чинників довкілля, зокре-
ма низьких зимових і високих літніх темпера-
тур, недостатнього повітряного та ґрунтового
зволоження протягом вегетаційного періоду.
Q. alba (дуб білий) у природних умовах до-
сягає 25 (40)-метрової висоти. Поширений від
штату Мен і південно-західної частини про-
вінції Онтаріо на захід до штатів Міннесота,
Індіана і Канзас, на південь — до штату Техас
та південної частини штату Флорида. На пів-
ночі ареалу вид приурочений до сухих ґрунтів,
де зростає разом з Pinus strobus L. У південних
штатах зростає на свіжих ґрунтах разом з ін-
шими листяними видами, зокрема з іншими
видами дуба [13].
До України вперше інтродукований у Нікіт-
ському ботанічному саду у 1819 р., у середині
ХІХ ст. — до дендропарку «Тростянець» на
Чернігівщині [7]. Зростає переважно в бота-
нічних колекціях Києва, Кривого Рогу, Льво-
ва, Одеси, Ялти, дендропарку «Тростянець»,
дендропарку «Устимівка» на Полтавщині та Під-
гірського парку на Львівщині [6].
У дендрарії НБС ростуть 2 екземпляри цьо-
го виду невідомого походження. За характе-
ром росту і приростом річних пагонів можна
припустити, що вік рослин становить 50—
55 років. Рослини мають висоту 11,0 і 12,5 м,
що відповідає середньорічному приросту річ-
них пагонів 20—25 см, діаметр стовбура на ви-
соті 1,3 м — 28 і 33 см. Стовбури стрункі, ви-
повнені, з незначним збігом на закомелку. При
візуальному обстеженні не виявлено жодних
пошкоджень низькими зимовими температу-
рами. В умовах НБС вид виявив себе як зимо-
і посухостійкий.
Біологічний ритм розвитку відповідає рит-
му кліматичних чинників місця інтродукції. Ве-
гетацію розпочинає в кінці ІІІ декади квітня за
суми ефективних температур (СЕТ) 140 °С, цвіте
в середині травня, коли СЕТ досягає 287 °С, пло-
ди дозрівають у кінці вересня за СЕТ 2160 °С.
Плодоносить задовільно, але не регулярно. Жо-
луді масово пошкоджуються жолудевим дов-
гоносиком, тому їх доброякісність не переви-
щує 10 %. При посіві під зиму жолуді виїда-
ються мишоподібними гризуни. За весняного
посіву після стратифікації ґрунтова схожість
досягає 78 %. Високі декоративні якості дуба
білого дали підставу низці дослідників [5, 8]
рекомендувати його використання в деяких
ти пах декоративних насаджень. З огляду на
високі таксаційні показники та стійкість до
несприятливих кліматичних умов, ми рекомен-
дуємо дуб білий до випробування в лісовому
господарстві.
Q. bicolor (дуб двоколірний) у природних
умовах виростає до 30 м заввишки. Пошире-
ний від південної частини штату Мен до пів-
нічної частини штату Вермонт і південно-за-
хідної частини провінції Квебек, на захід — до
штатів Айова і Міссурі, на південь вздовж Ана-
лагських гір — до штату Джорджія. Росте на
вологих ґрунтах по берегах річок і боліт [13].
В Україні трапляється переважно в бота-
ніч них колекціях Києва, Львова, Одеси, Кре-
менця, Ужгорода, дендропарків «Тростянець»
та «Устимівка».
До дендрарію НБС інтродукований насін-
ням, отриманим у 1956 р. з Монреаля (Канада).
За даними М.Ф. Каплуненка [4—7], 12-річ не
дерево мало висоту 3,8 м, діаметр стовбура на
висоті грудей — 4 см, приріст річних пагонів —
30—50 см, добре переносило мороз і посуху.
Нині 60-річне дерево має висоту 14,5 м, діа-
метр стовбура — 36 см. Росте в зімкнутому на-
садженні з повнотою 0,9 в оточенні Q. alba,
Q. rubra L., Juglans ailantifolia Carr. та J. cordifor-
mis Maxim. Імовірно, ця обставина сприяла
61ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
Північноамериканські види Qurcus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду...
формуванню виповненого, стрункого, як і в
Q. alba, стовбура. Зимостійкий та порівняно
посухостійкий. При візуальному обстеженні
ознак пошкодження низькими зимовими тем-
пературами не виявлено. За середньорічного
приросту у висоту 24 см поточний приріст
становить усього 12 см, що вказує на знижен-
ня темпів росту.
Біологічний ритм розвитку повністю відпо-
відає сезонному ритму кліматичних умов міс-
ця інтродукції. Вегетацію розпочинає в кінці
ІІІ декади квітня за СЕТ 136 °С, цвіте в сере-
дині травня, коли СЕТ дорівнює 285 °С, плоди
дозрівають в кінці вересня за СЕТ 2155 °С.
Плодоносить задовільно, але не регулярно.
Жолуді масово пошкоджуються жолудевим дов-
гоносиком, тому доброякісність насіння ста-
новить 8—10 %. Польова схожість доброякіс-
ного насіння за весняного посіву після стра-
тифікації досягає 82 %. Осінні посіви виїда-
ються мишоподібними гризунами та граками.
Успішний ріст Q. bicolor у дендрарії НБС (ви-
сокі ростові показники, зимо- та посухостій-
кість) дають підставу рекомендувати його разом
з Q. alba до випробування в лісових культурах.
Q. lyrata (дуб ліроподібний) у природних
умовах досягає 30-метрової висоти. Має ори-
гінальний вигляд завдяки повислим майже до
землі гілкам. Поширений від південної части-
ни штату Мериленд до штату Флорида, на за-
хід — до штатів Техас, Арканзас, Міссурі, Тен-
несі, Індіана та Іллінойс. Росте на болотах і
вздовж берегів, які затоплюються [13].
В Україні вперше інтродукований у дендра-
рії Львівського інституту [12], пізніше — в
Підгірському парку на Львівщині, в ботаніч-
них садах Києва, дендропарках «Софіївка» та
«Асканія-Нова», а також у парках Львова,
Чернівців та Заліщиків [5, 6].
До колекцій дендрарію НБС інтродукова-
ний у 1958 р. живцями з Львівського ботаніч-
ного саду, які було прищеплено на сіянцях
Q. robur L. Одна рослина, котра прижилася, у
12 років мала висоту 5,1 м, діаметр стовбура на
висоті грудей — 7 см [4]. За свідченням цього
джерела, дуб щорічно утворював по два при-
рости загальною довжиною 40—60 см.
Ритм індивідуального біологічного розвит-
ку відповідав сезонному ритму кліматичних
умов зростання. Вегетацію розпочинав у кінці
квітня за СЕТ 136 °С, масове цвітіння відбува-
лося в середині травня за СЕТ 282 °С. Плоди
зав’язувались, але не виповнювалися. За не-
вдалого розміщення в насадженні швидко по-
трапив під намет старшого за віком швидко-
рослого Q. rubra L., припинив ріст (останні
3 роки приріст окремих річних пагонів не пе-
ревищував 2 чи 3 см), а 2011 р. загинув. На той
час 53-річне дерево мало висоту всього 5,3 м
за діаметра стовбура 14 см.
На підставі таксаційних показників та загаль-
ного доброго стану Q. lyrata в інших пунктах
України М.Ф. Каплуненко [5] рекомендує його
до використання в декоративних насаджен-
нях та до випробування в лісових культурах.
Q. macrocarpa (дуб великоплодий) у кращих
умовах природного зростання може досягти
40—50 м висоти. Область природного поши-
рення — велика (найбільша серед видів Quercus
у Північній Америці) — від Нової Шотландії
на захід до штату Міннесота, на південь — до
штатів Пенсильванія і Техас. Росте на глибо-
ких свіжих ґрунтах, а в північній частині ареа-
лу — також на сухих [13].
До України вид вперше було інтродуковано
Нікітським ботанічним садом у 1826 р. Він був
прищеплений на Q. pubescens Willd. Є тради-
ційним для більшості ботанічних садів (у Ки-
єві, Львові, Одесі, Дніпрі, Чернівцях, Жито-
мирі), дендропарків («Олександрія», «Софіїв-
ка», «Тростянець», «Асканія-Нова» та «Усти-
мівка») України. Відомий також у дендрарії
Кременчука на Полтавщині та Велико-Ана-
дольського лісництва на Донеччині [4, 6].
У дендрарій НБС інтродукований у 1956 р.
насінням з дендропарку «Веселі Боковеньки».
У віці 13 років дерева мали висоту 5-6 м, діа-
метр стовбура 6—8 см, що відповідало серед-
ньому приросту у висоту 38—46 см. Нині в ко-
лекції дендрарію зростають 12 дерев цього виду
щільною одновидовою групою з повнотою 0,7
з відстанню між деревами від 3 до 8 м в ото-
ченні Q. macranthera Fisch. et Mey., Q. hartwis-
siana Stev., Fraxinus excelsior L. та Fagus sylvaticа L.
62 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
У віці 60 років дерева мають висоту від 10,5 до
22,0 м, діаметр стовбура — від 33 до 63 см, се-
редньорічний приріст у висоту — від 17,5 до
37,0 см, що задовільно для інтродукованих
рослин такого віку. Поточний приріст річних
пагонів становить від 15 до 25 см для різних
дерев. При візуальному обстеженні на 4 дере-
вах у прикореневій частині стовбура ми ви-
явили незарубцьовані рани від вимерзання
камбію. Вони утворилися ще в ювенільному
віці. Тоді ж відбулося враження деревини па-
тогенними грибами. З роками зона відмерлої
деревини збільшувалась і нині площа таких
ран становить від 17 до 180 см2 (рис. 1). Одне з
таких дерев засохло. Причиною такого явища,
на нашу думку, може бути або походження
первинного інтродукційного матеріалу Q. ma-
crocarpa з південної частини природного ареа-
лу, або занадто сприятливі умови місцезрос-
тання в дендрарії НБС, що призвело до трива-
лого інтенсивного росту протягом вегетацій-
ного сезону, тому і рослини не встигли під-
готуватись до зими, а згодом постраждали від
низьких температур. Це припущення підтвер-
джує публікація В.Ф. Денчика [2]. Він наво-
дить дані щодо річного приросту пагонів: у
1957 р. їх довжина становила 76 см, а наступ-
ного року — 114 см. З настанням періоду пло-
доношення колекційні рослини Q. macrocarpa
вчасно проходять усі фази індивідуального
розвитку, що вкладається в сезонний ритм клі-
матичних умов м. Києва. Так, розпускання бру-
ньок відбувається в кінці квітня за СЕТ 122 °С,
цвітіння в середині травня за СЕТ 246 °С, пло-
ди дозрівають у кінці вересня — на початку
жовтня за СЕТ 2095 °С. Плодоносить регуляр-
но і задовільно. Жолуді масово пошкоджу-
ються жолудевим довгоносиком, тому їх до-
броякісність лише зрідка досягає 15 °С. При
посіві під зиму жолуді майже повністю виїда-
ються мишоподібними гризунами. Весняний
посів після стратифікації дає змогу отримати
до 85 % сходів.
Високі таксаційні показники і потенційна,
зумовлена широким ареалом зимо- та посу-
хостійкість Q. macrocarpa дають підставу спо-
діватися на успішне впровадження його (за
правильного добору вихідного матеріалу для
репродукції) як у декоративні, так і в лісопро-
мислові типи насаджень.
До 1987 р. у колекції НБС росло одне дере-
во розсіченолистої форми цього дуба (Q. m. f.
olivaeformis Gray.). Воно значно поступалося
типовим за висотою (6,5 м) та діаметром стов-
бура (14 см). За 4 роки потому воно загинуло,
Рис. 1. Вимерзання камбію на закомелку Q. macrocarpa
Fig. 1. Treezing cambium in the buttend of Q. macrocarpa
Рис. 2. Вимерзання камбію на стовбурі Q. prinus
Fig. 2. Treezing cambium in the thunk of Q. prinus
63ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
Північноамериканські види Qurcus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду...
на нашу думку, через сильне затінення крона-
ми типових дерев.
Q. prinus (дуб каштановий) у природних умо-
вах поширений на півночі до штату Делавер,
на півдні — до штату Флорида, на заході —
до штатів Індіана, Монтана і Техас. Росте по
низинах на вологих ґрунтах, де досягає 30 м
заввишки [13]. В Україну вперше інтродуко-
ваний у 1818 р. Нікітським ботанічним садом
і був прищеплений на Q. pubescens. Є одним з
найменш поширених видів Quercus в Україні.
За свідченням М.Ф. Каплуненка [5], відомий
у старовинних парках м. Кіровці (Волинська
обл.), с. Підгірці на Львівщині, Гетьманівсь-
ко му парку на Одещині.
У 1966 р. вид інтродуковано в колекцію
ден драрію НБС насінням з Монтонарборету-
ма (США). Станом на кінець 1969 р. 3 росли-
ни швидко росли та були зимо- і посухостій-
кими [4, 5]. Нині в колекції залишилось одне
дерево (причини загибелі решти ми не знаємо),
яке в 50-річному віці має висоту всього 8,5 м
при діаметрі стовбура на висоті грудей 26 см.
Середній щорічний приріст у висоту стано-
вить 17 см. Приріст річних пагонів поточного
року — усього 5—7 см. Плодоносить дуже слабко
і нерегулярно. Жолуді пошкоджуються жолу-
девим довгоносиком.
Індивідуальний ритм розвитку вкладається
в сезонний ритм кліматичних умов місця ін-
тродукції. Вегетацію розпочинає в кінці квіт-
ня за СЕТ 110 °С, цвіте на початку ІІ декади
травня за СЕТ 240 °С, плоди дозрівають у ІІ де-
каді вересня за СЕТ 2045 °С.
При уважному візуальному обстеженні рос-
лини нам вдалося виявити на закомелистій
частині стовбура (на рівні кореневої шийки)
інфіковану патогенними грибами рану площею
35 см2, яка утворилася після вимерзання кам-
бію (рис. 2). З огляду на масштаби руйнування
деревини, ймовірно, це сталося ще в ювеніль-
ному віці. Поступово руйнування деревини
призвело до щорічного зменшення її транс-
портних можливостей та зниження темпів рос-
ту. У 2016 р. спостерігали передчасне побуріння
та опадання частини листків. Загалом рослина
виглядає сильно ослабленою. Припускаємо, що
незабаром вона загине. Вважаємо передчасною
рекомендацію щодо використання цього виду
дуба в зелених насадженнях [5]. Доцільніше по-
вторити випробування Q. prinus, використавши
насіння власної репродукції.
Висновки
Найуспішніше пройшли випробування в денд-
рарії НБС Q. alba, Q. bicolor і Q. macrocarpa —
вони мають високі показники приросту, цві-
туть, плодоносять, досить зимо- та посухо стій-
кі, за правильного добору вихідного матеріалу
для репродукції можуть бути рекомендовані
для використання в декоративних насаджен-
нях та випробувань як лісові культури. Випро-
бування Q. lyrata доцільно повторити, ство-
ривши для цього належні екологічні умови.
Q. prinus потребує повторного випробування
насінням власної репродукції.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии
рас тений и растительных сообществ / И.Н. Бей-
деман. — М.; Л.: Наука, 1974. — 156 с.
2. Денчик В.Ф. Дубы дендрария Ботанического сада
Академии наук УССР / В.Ф. Денчик // Бюл.
ГБС. — 1960. — Вып. 37. — С. 26—29.
3. Калиниченко А.А. Семенная база дальневосточных
интродуцентов на Украине / А.А. Калиниченко. —
К.: Урожай, 1970. — С. 89—92.
4. Каплуненко Н.Ф. Семейство Буковые: Деревья и ку-
старники. Покрытосеменные: Справочник. В 2 т. /
Н.Ф. Каплуненко. — К.: Наук. думка, 1974. — 492 с.
5. Каплуненко Н.Ф. Интродукция дубов на Украину /
Н.Ф. Каплуненко. — К.: Наук. думка, 1981. — 164 с.
6. Каталог деревьев и кустарников ботанических
садов Украинской ССР / Н.А. Кохно, А.М. Кур-
дюк, П.Я. Чуприна [и др.] — К.: Наук. думка,
1987. — 72 с.
7. Лыпа А.Л. Опыт интродукции древесных и кустар-
никовых растений в государственном заповедном
дендропарке «Тростянец» / А.Л. Лыпа // Бюл.
ГБС. — 1951. — Вып. 8. — С. 10—16.
8. Лыпа А.Л., Косаревский И.А., Салатич А.К. Озеле-
нение населенных мест. — К.: Академия архитек-
туры УССР, 1952. — 740 с.
9. Липа О.Л. Визначні сади і парки України та їх охо-
рона. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1960. — 175 с.
10. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции /
С.С. Пятницкий. — М.: Изд-во с.-х. лит-ры, жур-
налов и плакатов, 1961. — 261 с.
64 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
11. Соколов С.Я. Современное состояние теории ак-
климатизации и интродукции растений / С.Я. Со-
колов // Интродукция растений и зеленое строи-
тельство. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1957. — Вып.
5. — С. 9—32.
12. Щербина А.А. Из опыта интродукции деревьев и
кустарников в г. Львове / А.А. Щербина // Бюл.
ГБС. — 1958. — Вып. 32. — С. 16—18.
13. Harlow W., Harrar E. Textbook of dendrology, cov-
ering the important forest trees of United States and
Canada. — New York and London Megraw-Hill book
company, Inc., 1937. — 527 p.
14. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. Har-
dy in Nort America. — Second edition, revised and
enlarged. — New York: The Macmillan company,
1949. — 996 p.
Рекомендував М.І. Шумик
Надійшла 14.01.2017
REFERENCES
1. Beydeman, I.N. (1974), Metodika izucheniy fenologii
rasteniy i rastitelnyih soobschestv [Methods of study-
ing the phenology of plants and plant communities].
Moscow, Leningrad: Nauka, 156 p.
2. Denchyk, V.F. (1960), Duby dendrariya Botaniches-
kogo sada akademii nayk [Oak of the arboretum of the
Botanical Gardens of Academy Science USSR]. Bjul-
leten Glavnogo botanycheskogo sada [Bulletin of the
Main Botanical Garden], vol. 37, pp. 26—29.
3. Kalinichenko, A.A. (1970), Semennaya baza dalnevos-
tochnyih introdutsentov na Ukraine [Seed base of Far
Easterm introduced plants in Ukraine]. Kyiv: Urozhay,
pp. 89—92.
4. Kaplunenko, N.F. (1974), Semeystvo Bukovyie. Derev ya
i kustarniki. Pokrytosemennyie. Spravochnik [The fa-
mily of buch: Trees and shrubs. Angiosperms: Directo-
ry]. Kyiv: Nauk. dumka, vol. 2, 492 p.
5. Kaplunenko, N.F. (1981), Introduktsiya dubov na Uk-
rainu [Introduction oaks in Ukraine]. Kyiv: Nauk.
dumka, 164 p.
6. Kohno, M.A. et al. (1987), Katalog derevev i kustarnik-
ov botanicheskih sadov Ukrainy [Catalog trees and
shrubs of botanical gardens of Ukraine]. Kyiv: Nauk.
dumka, 72 p.
7. Lypa, A.L. (1951), Oput introduktsuy drevesnukh y
kustarnykovukh rastenyy v hosudarstvennom zapoved-
nom dendroparke Trostyanets [Experience of intro-
duction of trees and shreebs in the protected state ar-
boretum Trostianets]. Bjulleten Glavnogo botanyches-
kogo sada [Bulletin of the Main Botanical Gar den],
vol. 8, pp. 10—16.
8. Lypa, A.L., Kosarevskyy, U.A. and Salatych, A.K. (1952),
Ozelenenye naselennukh mest. [Landscaping of residen-
tial areas]. Kyiv: Academyya arkhytektury USSR, 740 p.
9. Lypa, O.L. (1960), Vyznachni sady i parky Ukrainy ta
ih ohorona [Things gardens and parks Ukraine and
their protection]. Kyiv: Vydavnyctvo Kyivskogo uni-
versytetu, 175 p.
10. Pyatnitskiy, S.S. (1961), Praktikum po lesnoy selektsii
[The practise of forest selection]. Moscow: Izd-vo sel-
hozliteratury, zhurnalow i plakatow, 261 p.
11. Sokolov, S.L. (1957), Sovremennoe sostojanie teorii
ak klimatizacii i introdukcii rasteniy [The current state
of the theory of acclimatization and plant introduc-
tion], Introduktsiya rasteniy i zelenoe stroitelstvo [In-
troduction of plants and green building]. Moscow,
Leningrad: Izd-vo AN SSSR, vol. 5, pp. 9—32.
12. Scherbina, A.A. (1958), Iz opyita introduktsii derevev i
kustarnikov v g. Lvove [From experience of introduc-
tion of trees and shrubs in the city of Lviv]. Bjulleten
Glavnogo botanycheskogo sada [Bulletin of the Main
Botanical Garden], vyp. 32, pp. 16—18.
13. Harlow, W. and Harrar, E. (1937), Textbook of dend-
rology, covering the important forest trees of United
States and Canada. New York and London: Megraw-Hill
book company, Inc., 527p.
14. Rehder, A. (1949),Manual of cultivated trees and
shrubs. Hardy in Nort America. Second edition, re-
vised and enlarged. New York: The Macmillan com-
pany, 996 p.
Recommended by M.I. Shumyk
Received 14.01.2017
А.К. Дорошенко , В.В. Олешко
Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
СЕВЕРОАМЕРИКАНСКИЕ ВИДЫ
QUERCUS L. СЕКЦИИ EULEPIDOBALANUS ОRST.
В ДЕНДРАРИИ НАЦИОНАЛЬНОГО
БОТАНИЧЕСКОГО САДА имени Н.Н. ГРИШКО
НАН УКРАИНЫ
Цель — проанализировать современное состояние ви-
дов Quercus секции Eulepidobalanus Оrst., определить
степень соответствия их биологических ритмов рит-
мам климатических факторов района интродукции
и спрогнозировать перспективы их дальнейшего ис-
пользования.
Материал и методы. Объекты исследования — Q. al-
ba L., Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. macrocarpa Michx.
и Q. prinus L. Применили общепринятые методики
определения зимостойкости (С.Я. Соколов, 1957), за-
сухоустойчивости (С.С. Пятницкий, 1961), цветения
и плодоношения (А.А. Калиниченко, 1970), феноло-
гических наблюдений (И.Н. Бейдеман, 1977).
Результаты. По результатам изучения литератур-
ных источников и собственных полевых и лаборатор-
ных исследований о прохождении исследуемыми вида-
ми фенологических фаз, зимо- и засухоустойчиво сти,
65ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1
Північноамериканські види Qurcus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду...
интенсивности ростовых процессов, цветения и пло-
доношения, полевой и лабораторной доброкачест-
вен ности семян и его почвенной всхожести сделаны
выводы о степени успешности интродукции видов
Quercus секции Eulepidobalanus.
Выводы. Q. alba, Q. bicolor и Q. macrocarpa имеют
высокие показатели прироста, цветут, плодоносят,
достаточно зимо- и засухоустойчивы. При правиль-
ном подборе исходного материала для репродукции
могут быть рекомендованы для использования в де-
коративных насаждениях и испытания в лесных куль-
турах. Испытания Q. lyrata целесообразно повторить.
Q. prinus требует повторного испытания семенами
собственной репродукции.
Ключевые слова: интродукция, дуб, Северная Америка.
O.K. Doroshenko , V.V. Oleshko
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
NORTH-AMERICAN SPECIES QUERCUS L.
SECTION EULEPIDOBALANUS ORST.
IN THE ARBORETUM OF M.M. GRYSHKO
NATIONAL BOTANICAL GARDEN
OF THE NAS OF UKRAINE
Objective — to analyze the current of Quercus species of
the section Eulepidobalanus Оrst., determine the corre-
spondence of their biological rhythms to the rhythms of
climatic factors in the region of introduction and to pre-
dict the prospect of their further use.
Material and methods. Objects for study — Q. alba L.,
Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. macrocarpa Michx.
and Q. prinus L. For their study, tried and tested were used
determination of winter hardiness (S.Y. Sokolov, 1957),
drought resistance (S.S. Pyatnitsky, 1961), flowering and
fruiting, (A.A. Kalinitchenko, 1970), phenological obser-
vations (I.N. Beideman, 1974).
Results. Based on the results of the study of literature
sources and own field and laboratory studies of the pheno-
logical phases of Quercus species of the section Eulepido-
balanus, winter and drought resistance, intensity of growth,
flowering and fruiting processes, the goodness of the seeds
and their field germination, conclusions have been drawn
about the success of these species introduction.
Conclusions. Q. alba, Q. bicolor and Q. macrocarpa have
high growth rates, they blossom, bear fruit, are sufficiently
winter and drought-resistant. With the correct selection of
the source material for reproduction the can be recom-
mended for use in ornamental plantation. It is advisable to
repeat the test of Q. lyrata. Q. prinus requires repeated test-
ing by seeds of their own reproduction.
Key words: introduction, oak, North America.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-37 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:39:05Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/e8/40912c8bfa9631e3519025ac721b1ae8.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-372019-11-11T08:15:00Z North-american species Quercus L. section Eulepidobalanus Orst. in the arboretum of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Північноамериканські види Quercus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. Objective – to analyze the current of Quercus species of the section Eulepidobalanus Оrst., determine the correspondence of their biological rhythms to the rhythms of climatic factors in the region of introduction and to predict the prospect of their further use. Material and methods. Objects for study – Q. alba L., Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. macrocarpa Michx. and Q. prinus L. For their study, tried and tested were used determination of winter hardiness (S.Y. Sokolov, 1957), drought resistance (S.S. Pyatnitsky, 1961), flowering and fruiting, (A.A. Kalinitchenko, 1970), phenological observations (I.N. Beideman, 1974). Results. Based on the results of the study of literature sources and own field and laboratory studies of the phenological phases of Quercus species of the section Eulepidobalanus, winter and drought resistance, intensity of growth, flowering and fruiting processes, the goodness of the seeds and their field germination, conclusions have been drawn about the success of these species introduction. Conclusions. Q. alba, Q. bicolor and Q. macrocarpa have high growth rates, they blossom, bear fruit, are sufficiently winter and drought-resistant. With the correct selection of the source material for reproduction the can be recommended for use in ornamental plantation. It is advisable to repeat the test of Q. lyrata. Q. prinus requires repeated testing by seeds of their own reproduction. Мета – проаналізувати сучасний стан видів Quercus секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, визначити ступінь відповідності їх біологічних ритмів ритмам кліматичних чинників району інтродукції та спрогнозувати перспективу їх подальшого використання. Матеріал та методи. Об’єкти дослідження – Q. alba L., Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. macrocarpa Michx. та Q. prinus L. Застосовували загальноприйняті методики визначення зимостійкості (С.Я. Соколов, 1957), посухостійкості (С.С. П’ятницький, 1961), цвітіння і плодоношення (А.А. Калиниченко, 1970), фенологічних спостережень (И.Н. Бейдеман, 1977). Результати. За результатами вивчення літературних джерел та власних польових і лабораторних досліджень проходження видами Quercus фенологічних фаз, зимостійкості та посухостійкості, інтенсивності ростових процесів, цвітіння та плодоношення, польової і лабораторної доброякісності насіння та його ґрунтової схожості зроблено висновки щодо ступеня успішності інтродукції видів Quercus секції Eulepidobalanus. Висновки. Q. alba, Q. bicolor і Q. macrocarpa мають високі показники приросту, цвітуть, плодоносять, досить зимо- та посухостійкі. За правильного добору вихідного матеріалу для репродукції можуть бути рекомендовані для використання в декоративних насадженнях та випробувань у лісових культурах. Випробування Q. lyrata доцільно повторити. Q. prinus потребує повторного випробування насінням власної репродукції. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/37 10.5281/zenodo.2173200 Plant Introduction; Vol 77 (2018); 59-65 Інтродукція Рослин; Том 77 (2018); 59-65 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377686 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/37/31 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. Північноамериканські види Quercus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title | Північноамериканські види Quercus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | North-american species Quercus L. section Eulepidobalanus Orst. in the arboretum of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| title_full | Північноамериканські види Quercus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Північноамериканські види Quercus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Північноамериканські види Quercus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Північноамериканські види Quercus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | північноамериканські види quercus l. секції eulepidobalanus orst. у дендрарії національного ботанічного саду імені м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/37 |
| work_keys_str_mv | AT doroshenkook northamericanspeciesquercuslsectioneulepidobalanusorstinthearboretumofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT oleshkovv northamericanspeciesquercuslsectioneulepidobalanusorstinthearboretumofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT doroshenkook pívníčnoamerikansʹkívidiquercuslsekcííeulepidobalanusorstudendraríínacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraíni AT oleshkovv pívníčnoamerikansʹkívidiquercuslsekcííeulepidobalanusorstudendraríínacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraíni |