Buchumschlag

Головні етапи розбудови дендропарку “Олександрія” НАН України

For the first time since 1917 provides reliable data on the making of the park Olexandria in the Bila Tserkva. Stylistic features, the structure and symbolism of park compositions are analysed. The main stages of development of the park are determined.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Galkin, S.I.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/377
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860122253513981952
author Galkin, S.I.
author_facet Galkin, S.I.
author_sort Galkin, S.I.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-30T15:57:50Z
description For the first time since 1917 provides reliable data on the making of the park Olexandria in the Bila Tserkva. Stylistic features, the structure and symbolism of park compositions are analysed. The main stages of development of the park are determined.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2541142
first_indexed 2025-07-17T12:42:09Z
format Article
fulltext 76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 УДК 58.006.719.53 С.І. ГАЛКІН Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України Україна, 09113 Київська область, м. Біла Церква ГОЛОВНІ ЕТАПИ РОЗБУДОВИ ДЕНДРОПАРКУ «ОЛЕКСАНДРІЯ» НАН УКРАЇНИ Уперше з 1917 р. наведено достовірні дані щодо часу створення парку «Олександрія» в Білій Церкві. Проаналізовано стилістичні особливості, структуру та символіку паркових композицій. Установлено головні етапи розбудови парку. Ключові слова: історія створення, парк, ландшафтні композиції, етапи розбудови. © С.І. ГАЛКІН, 2012 Перші сади на території України створено ще за часів Київської Русі [3]. Однак з об’єктивних причин розвиток садівництва тут був призупинений на тривалий час. Перші барокові сади та парки на україн- ській землі виникли в ХV–ХVІ ст. у маєт- ках заможних шляхетських родин у Під- гірцях, Жовкві, Вишнівці, Печері, Кристи- нополі, Олеську, Збаражі, Корсуні та інших містах. Для їх створення залучали пере- важно західноєвропейських садівників — італійців та французів [5]. На жаль, жоден із згаданих об’єктів не зберігся в початко- вому вигляді. Серед парків, які збереглися до нашого часу, чільне місце займають ті, які було створено дещо пізніше — в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.: «Олександрія» в Білій Церкві, «Софіївка» в Умані, «Трос- тянець» у Чернігівській області. Вирішаль- ним фактором для їхнього збереження та функціонування стало підпорядкування НАН України. Дендропарк «Олександрія» є найстарі- шим з цих парків. Створений у кінці 90-х ро- ків ХVІІІ ст. на землях графів Браницьких парк став класичним зразком романтичного пейзажного парку. По суті, це чи не єдиний не лише в Україні, а і в Західній Європі такий історичний парк з властивими пейзажному стилю ландшафтами, архітектурою, ідейно спрямованими композиціями, який вдалося зберегти [1]. Однак досі багато питань щодо історичного минулого парку залишаються нез’ясованими. У вітчизняній та зарубіжній літературі [2, 4, 6, 7] здебільшого наведено лише опис архітектурних споруд, окремих ландшафтних композицій та характеристи- ку рослинності. Передумови ство рення пар- ку в Білій Церкві, фактичний час початку його будівництва, структура та стилістичні особливості, головні етапи розбудови до по- чатку ХХІ ст. практично не вивчали. Такі до- слідження проведено нами вперше. У роботі використано історико-хроно- логічний та історико-науковий методи до- сліджень. У період з 1561 по 1793 р. Біла Церква, як і вся Правобережна Україна, входила до складу Речі Посполитої. Білоцерківське староство було одним з наймогутніших у Східній Польщі, оскільки складалося зі 110 населених пунктів, розташованих на площі близько 500 тис. га. Білою Церквою за ці роки володіли знамениті княжі роди: Ост- розькі, Любомирські, Вишневецькі, Яблон- ські, Яблоновські та Мнішек. 1774 р. став для міста переломною датою. В цей час права на місто отримав коронний гетьман Ф.К. Браницький з роду Корчак. У 1781 р. гетьман одружився з О. Енгельгардт, камер-фрейліною Імператриці Катерини ІІ та племінницею Великого князя Г. По тьом- кіна-Таврійського. За Олександрою гетьман отримав пристойний посаг — 600 тис. крб. 77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 Головні етапи розбудови дендропарку «Олександрія» НАН України сріблом. Удале поєднання власних маєтків та російського капіталу посилило економіч- ну могутність Браницьких і за невеликий проміжок часу сприяло значному збільшен- ню їхніх прибутків. За даними польського дослідника Р. Афтаназі [7], лише від Біло- церківського староства граф отримував прибуток 750 тис. злотих на рік, а разом з маєтками в Лешно, Рокитно, Кодні, Любом- лі, Лисянці та ін. — близько 2 млн злотих. У Білій Церкві Браницькі побудували багато культурних та господарських спо- руд: торгові ряди, гімназію, церкви, костьо- ли, лікарню та ін. Однак гордістю Браниць- ких був чудовий парк площею 200 га, який отримав назву на честь господарки — «Олександрія». Головним ініціатором створення парку була О. Браницька. Мешкаючи тривалий час у Санкт-Петербурзі при дворі Катерини ІІ, вона на власні очі бачила будівництво та розквіт найвідоміших російських парків у Царському селі та Павлівську і забажала створити подібний парк у Білій Церкві. Чо- ловік не заперечував, адже невід’ємним елементом резиденції аристократа на той час був парк або сад. У резиденції, де палац і господарство були пов’язані з земним жит- тям господаря, лише парк відображав її іде- альну, небесну складову. Парк був неначе окремим універсумом, світом у світі, душею кожної резиденції. В кожному конкретно- му випадку він репрезентував оригінальну ідею, запрошував відвідувача поринути у чудовий світ, створений садівником мовою символів на замовлення господарів. У другій половині ХVІІІ ст. такими замовниками були саме жінки-аристократки: Ізабелла Чарторийська, Гелена Радзивіл, Ельжбета Любомирська, Олександра Браницька, Со- фія Потоцька, що дало підставу Герарду Ціо леку назвати цей період у розвитку са- дівництва «століттям жінок» [8]. Уважається, що первісний план парку на замовлення графині О.В. Браницької розро- бив французький садівник Мюффо, який займався висадкою дерев та впорядкуван- ням клумб. Надалі роботами керували Домі- нік Ботані, Август Станге, Рінгер Чех, Бар- тецький, Вітт та ін. Був ще один садівник, який прожив у Браницьких майже все своє життя. Це — Август Єнс, австрієць за похо- дженням, запрошений господарями з Бер- ліна в 1815 р. На честь 50-річчя його роботи в парку у 1865 р. було встановлено пам’ятну колону, яка збереглася й донині. У краєзнавчому музеї зберігається карта м. Біла Церква, на якій детально зображено парк. З цього плану видно, що на території парку були розташовані палац, комплекс павільйонів для проживання гостей, бальна зала, пейзажний парк, господарська части- на, до якої відносилися будинок садівника, оранжерея, теплиці, розсадники, три фрук- тових сади (загальною площею понад 20 га) та звіринець. Парк створено в романтичному стилі, який став надзвичайно популярним в Євро- пі та Росії в середині–наприкінці ХVІІІ ст. На той час його розглядали як різновид і вдосконалення сприйняття пейзажних пар- ків. Романтизм пропагував створення ідеа- лістичних, сільських та героїчних компози- цій, штучних руїн тощо. Саме такі паркові влаштування О. Браницька бачила у Цар- ськосільському (вежа «Руїна») і Павлівсько- му (Молочний будиночок, Храм Дружби) парках. Подібні елементи були влаштовані в польському романтичному парку в Пула- вах, який належав княгині Чорторийській, і в її парку «Аркадія» (вівтарі Любові, Друж- би, Надії, Подяки та Спогадів). При створенні парку «Олександрія» ви- користано подібні елементи. Так, у цен- тральній його частині на дамбі Східної балки влаштовано штучні руїни античної споруди. Білі колони будівлі чітко від биваються на водній поверхні великого ставу. Руїни добре видно з протилежного берега р. Рось. Поряд з філософським призначенням ця архітек- турна споруда виконує роль міцної греблі на нижньому ставку Східної балки. З-під бу- дівлі з гуркотом виривається великий водо- спад, над ним звисає дикий виноград. 78 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 С.І. Галкін На дамбі Центральної балки розташовано Китайський місток. Дах містка нагадує ки- тайську пагоду. Всі деталі зовнішньої части- ни та платформи виконано довільно за моти- вами китайської архітектури. Кінці наріжни- ків, які виступають з-під покрівлі, оформлено різьбленими химерами-драко нами. Біля міст- ка встановлено дві бронзові скульптури ки- тайця та китаянки, які гармонійно доповню- ють задум романтичної композиції. Наяв- ність вільного простору та води дає змогу бачити місток на значній відстані. На підвищенні рельєфу місцевості на Великій галявині створено унікальну архі- тектурну споруду — амфітеатр «Луна». Будівля має вигляд давньогрецького амфі- театру — це напівциркулярна галерея, замкнута двома об’ємними приміщеннями, фасад якої нагадує відкриту колонаду з 14 колон іонічного ордеру. Перед колонадою розміщено партерну зону зі скульптурою Меркурія. Входи ризалітів оформлено де- коративними портиками з барельєфним зображенням молодої жінки, яка, сидячи на стільці, гойдає на нозі дитину. Ефектний зовнішній вигляд поєднано з особливими акустичними властивостями. Слово, ви- мовлене пошепки в одному кінці, добре чути в іншому, тобто на відстані 34 м. Неподалік від декоративного ставу влаш- товано джерело «Рай», з якого господарі та гості парку втамовували спрагу. До романтичних споруд парку «Олек- сандрія» слід віднести також Голендерню, Будиночок з кори, Дзеркальний павільйон «Люстхауз», Могилу коня, острів Троянд, колону «Пелікан», острів Марії та ін. Особливо добре риси романтизму в пар- ку «Олександрія» відтворено при створенні споруд та спеціальних меморіальних ком- позицій, присвячених близьким серцю гос- подарки особам чи подіям. Такі меморіаль- но-емблематичні риси ми спостерігаємо в композиціях, створених на честь Великого князя Г.О. Потьомкіна-Таврійського. У східній частині парку створено «Друж- ній сад». Потрапити до саду можна було крізь залізну браму, на якій був напис французькою «До того, як увійти, спитай своє серце, чи вмієш ти цінувати дружбу». В глибині саду збудовано ротонду. Спору- да має багато спільного з павільйоном «Па м’ятник батькам» у Павлівському пар- ку роботи архітектора Ч. Камерона. Це на- півкруглий павільйон у стилі розвиненого класицизму, з прорізаною в передній стіні великою аркою. Купол та арка оздоблені оригінальним декоративним ліпним орна- ментом. У центрі павільйону знаходився мармуровий бюст Г.О. Потьомкіна з напи- сом під ним «Полезен миром и войной, Ека- теринин друг, благотворитель мой». Спору- да домінує над пейзажем усієї східної час- тини парку. Деякі дослідники припускають, що ротонда була ядром меморіального ком- п лексу, присвяченого князю Г.О. Потьомкі- ну, до якого також входило підземне святи- лище, де зберігався сосуд з його серцем. Досі триває дослідження версії про пере- поховання праху Г.О. Потьомкіна в парку «Олександрія». До меморіальних композицій «Олексан- дрії» належить також «Шолом Багратіона». Петро Іванович Багратіон, князь, герой Віт - чизняної війни 1812 р., був близьким дру- гом сім’ї Браницьких. Він був одружений на Катерині Скавронській — унучатій пле- мінниці князя Г. Потьомкіна, якій графиня Олександра Браницька доводилася рідною тіткою. П. Багратіон неодноразово гостював у Браницьких і одного разу подарував гос- подарям свій військовий шолом. Загинув П. Багратіон у 1812 р. унаслідок тяжкого поранення під Бородіно. На згадку про цю видатну людину в «Олександрії» встанов- лено колону, яку прикрасив шолом Баг- ратіона. Поруч над глибоким яром височів чудернацької форми пішохідний міст. Це місце було одним з улюблених і часто від- відувалося гостями парку. Ще одним меморіальним комплексом були паркові композиції на честь Олексан- дра І, який двічі відвідав Білу Церкву та резиденцію «Олександрію», — у вересні 79ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 Головні етапи розбудови дендропарку «Олександрія» НАН України 1816 р. та у 1817 р. На тому місці, де імпера- тор пив чай та спостерігав за ілюмінацією, після його смерті було встановлено бронзо- вий бюст на гранітному п’єдесталі з брон- зовою дошкою, на якій вибито короткий зворушливий напис, обрамлений лавровим вінком «Воспоминание радости и печали». У так званому Царському саду імпера- тор Олександр І посадив модрину, а Мико- ла І та його дружина Олександра Федорів- на — сім американських лип та ясенів. Кожне дерево було огороджене чавунними гратами, на яких установлено мідні таблич- ки із згадуванням хто і коли посадив дере- во. Поблизу цих заповітних дерев спору- джено альтанку з грабини згідно з планом, надісланим з Павлівська імператрицею Ма- рією Федорівною. Остання меморіальна композиція була створена на честь відомого полководця та ад- міністратора свого часу, графа, а згодом кня- зя Михайла Семеновича Воронцова — зятя графині О.В. Браницької. Найбільш ран- нім присвяченим М.С. Воронцову елементом парку була статуя гладіатора, встановлена у період між 1819 та 1822 рр. Під час російсько- ту рецької війни 1828–1829 рр. граф М.С. Во- ронцов командував облогою та штурмом фортеці Варна, за що був нагороджений зо- лотою шпагою з діамантами з написом «За взятие Варны». Цю подію відображено в кількох меморіальних композиціях — саду «Варна» і Турецькому будиночку. Компози- цію саду «Варна» у вигляді острова розташо- вано поруч з Літнім палацом напроти Імпе- раторського павільйону. Турецький будино- чок прикрашено мармуровими плитами з написами на турецькій мові, які звеличували та уславлювали велич султана Махмуда Газі. Плити надіслав до резиденції Браницьких сам М.С. Воронцов після взяття Варни. Ано- логічні плити вмонтовано в Турецькій кімна- ті в Павлівському палаці-музеї. Аналіз стилістичних особливостей вия- вив, що парк «Олександрія» створено під впливом традицій російського садово-пар- кового мистецтва, яке найбільшого розвит- ку досягло в композиціях Царськосільсько- го та Павлівського парків. Основні компо- зиції парку присвячені видатним ро сій- ським особам (Катерині ІІ, Г. Потьомкіну, Олександру І, М.С. Воронцову, П.І. Багратіо- ну) та мають меморіально-емб лематичний характер. Усі композиції виконано в стилі, характерному для епохи романтизму. Парк «Олександрія» є одним з небага- тьох пейзажних парків України, в якому відображено різнопланові романтичні мо- тиви. Більшість історичних паркових ком- позицій добре збереглися до нашого часу. До середини ХІХ ст., за часів графині О. Браницької, парк «Олександрія» досяг найбільшого розквіту та великої слави. О. Браницька велику увагу приділяла та- кож рослинності парку. На його території культивували велику кількість екзотичних дерев та кущів. Знаменитою була оранже- рея маєтку, в якій вирощували багато видів кактусів, пальм та інших тропічних рослин. Крім цього, функціонували ананасова та інжирна оранжереї. Тут успішно вирощу- вали екзотичні орхідеї, про що свідчать фотоматеріали. По смерті О.В. Браницької (1838) закін- чився перший етап розбудови парку «Олек- сандрія». Білу Церкву та парк «Олександрія» успадкував її син, Владислав, а з 1853 р. — онук, Владислав Владиславович. З цього часу розпочався другий етап розвитку парку. Утримання парків, особливо великих, завжди вимагає значних коштів. Після ре- форми 1861 р. роботи з благоустрою парку припинили, бо господарі, втративши де- шеву робочу силу, більше уваги приділя- ли одержанню прибутків від нього: вла- штовано кілька риборозвідних ставів у до- лині Західної балки та протоці річки, яка утворювала острів Троянд; розширено площу під городи; в західній частині парку вирубано ділянки дубового лісу на продаж. Художній образ парку погіршився: за- непала шляхова мережа. Протоки остро- вів замулилися, самі острови з’єдналися з берегом. Павільйони (зокрема, Руїни) 80 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 С.І. Галкін руйнувалися, їх не відновлювали. Деякі декоративні павільйони (Люстхауз та ін.) перетворили на сараї. Деякі роботи у парку проведено на по- чатку ХХ ст.: закладено нову ялинову алею на Палієвій горі, поблизу висаджено півко- лом каштани. Проведено капітальний ре- монт Аустерії. Після 1905 р. розбудова пар- ку припиняється. З цього часу починається поступовий його занепад, особливо під час громадянської війни, іноземної інтервенції 1917–1921 рр. Другий етап розвитку парку фактично закінчився у 1917 р. Третій етап — етап занепаду парку (1917–1946). Роботи з догляду за парковою рослинністю не проводили. Відмерли окре- мі екзоти та групи вікових дерев. Порідша- ли густі куртини й групи дерев на Великій галявині та в Діброві, а декоративні ком- позиції, побудовані за принципом «ліс на лузі» (район комплексу павільйонів, сади Катерини ІІ та Потьомкіна), навпаки, вкри- лися густим самосівом, який знищив ху- дожній образ цих ділянок парку. Зруйнова- ні архітектурні споруди заростали само- сійними деревами клена, ясена і тополі. Нині вік таких дерев сягає 80–100 років. У 1920 р. місцеві земельні органи пере- дали парк у користування новоствореному Білоцерківському сільськогосподарському технікуму. «Олександрія» отримала нову назву — парк імені Раковського (болгар- ський революціонер, у 1927 р. виключений з партії більшовиків та розстріляний). Виходячи з потреб відбудови господар- ства, в перші роки радянської влади «на цеглу» розбирали зруйновані та напівзруй- новані споруди, вирубували дерева. Наса- дження парку використовували не з деко- ративною метою, а як джерело деревини. Ще більшої руйнації парк зазнав після рішення Білоцерківського окружного вико- навчого комітету в лютому 1928 р. про по- будову на його території водогону для міс- та. На це рішення не вплинуло навіть роз’яснення наркомату освіти, якому нале- жав парк, про неможливість розташування промислових споруд у центрі парку «Олек- сандрія». В результаті будівництва водо- гону в центральній частині парку було змі- нено зовнішній вигляд Турецького буди- ночка, в багатьох місцях зроблено просіки та прокладено труби на глибині 2 м. Під час доставки для водогону будівельних матеріа- лів пошкоджено Головну алею. Щоб краще зрозуміти становище, в яко- му опинився наприкінці 1920-х років парк «Олександрія», доцільно звернутися до зві- ту про відрядження в Білу Церкву заступ- ника завідувача соціалістичного музею М.Г. Філянського: «Парк Білоцерківський, що разом з садом ІІІ Інтернаціоналу (парк «Софіївка» в 1920–1940-х рр.) належить до найвидатніших парків УРСР. Він перебуває в стані повного хаосу й мерзості запустіння. Німці вивезли найголовніші складові деко- ративної скульптури, частина її валяється на дні ставків, вази й колони знівечено, роз- кидано по площі парку, останки будівель залишаються абсолютно без будь-якого ре- монту. Дерева вирубуються на потреби аг- рошколи, стежки заросли бур’янами, став- ки без догляду, фонтани й водоспади засмі- чено, забруднено. Є тенденції з боку місцевої адміністрації знести й ті будівлі, що їх мож- на ще реставрувати, між якими пам’ятники високої художньої вартості». Автор не по- милився, бо наступними роками всі архітек- турні споруди розібрано до фундаментів. Таким чином, «Олександрія» — колишня перлина садово-паркового мистецтва, на яку приїжджали подивитися царі та вель- можі, поети і філософи, митці, була зруйно- вана й пограбована, повільно гинула від без- господарності. Ще більшої руйнації парк за- знав під час Великої Вітчизняної війни, бо на його території проходили бойові дії. Лише у 1946 р. за розпорядженням Ради Міністрів СРСР парк «Олександрія» пер- ший з усіх існуючих дендропарків переда- но Академії наук України для відновлення та організації на його території науково- дослідних баз інститутів біологічного про- філю. Таке рішення прийнято з огляду на 81ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 Головні етапи розбудови дендропарку «Олександрія» НАН України велику науково-історичну та ботанічну цінність паркових насаджень. Перед науковцями парку постали за- вдання відновити паркові насадження та зруйновані архітектурні споруди. Насампе- ред необхідно було зупинити руйнівні про- цеси, вивчити особливості архі тек тур но- ком позиційного влаштування території, стан насаджень та намітити першочергові кроки з відновлення і розвитку установи. У 1953 р. постановою АН УРСР для здій- снення науково-методичного керівництва над дендропарком закріплено провідну академічну установу — Центральний рес- публіканський ботанічний сад АН УРСР. У 1971 р. згідно з постановою Президії АН УРСР № 124-Б від 26 березня 1971 р., Білоцерківський заповідник «Олександрія» було перейменовано на Державний ден- дрологічний заповідник «Олександрія». У 1983 р. Постановою Ради Міністрів УРСР № 311 від 22.07.1983 р. з метою збе- реження, вивчення і збагачення в штучних умовах різноманітних рослинних ресурсів для їх найефективнішого наукового, куль- турного і господарського використання створено Державний дендрологічний парк «Олександрія» АН УРСР. З 1987 р. дендро- парк отримав статус юридичної особи. У парку розпочато роботи з реставрації окремих архітектурних споруд та ланд- шафтних композицій парку. Під керівни- цтвом архітектора Д.М. Криворучка від- реставровано павільйон Ротонда, Руїни, колонаду «Луна», китайський місток та ін. При цьому, враховуючи особливості того періоду, не аналізували призначення цих споруд та ландшафтних ділянок. Більше того, на окремих територіях почали вла- штовувати нові композиції в дусі соцреа- лізму: Північний вхід, альтанку в Східній частині парку. Поряд з історичними скуль- птурами встановлено нові за мотивами тво- рів Лесі Українки: «Той, що в скелі сидить», «Потерчата» та ін. Робота з реставрації архітектурних спо- руд та оптимізації декоративних компози- цій триває. Починаючи з 2003 р., проведено реставрацію низки споруд: колони «Пелі- кан», Турецького будиночка, саду «Варна», острову Марії, острову Троянд, Могили коня. Тривають реставраційні роботи у танцювальному павільйоні, Дружньому і Царському садах та ін. У 1996 р. дендропарк включено до скла- ду природно-заповідного фонду України, а колекції рослин віднесено до Національно- го надбання України. Систематичний склад деревних рослин у дендропарку станом на 2012 р. представ- лений 2 відділами, 4 класами, 39 порядка- ми, 56 родинами, 134 родами, 579 видами, 10 різновидностями, 261 формою і 35 сорта- ми, всього 885 колекційних одиниць. За результатами досліджень, проведе- них у дендропарку «Олександрія», захи- щено 10 кандидатських дисертацій, підго- товлено до друку та видано близько 500 на- укових праць. Колектив дендропарку працює над збе- реженням історичної зони. Водночас на вільних територіях проводиться робота зі створення нових колекційно-екс по зи цій- них ділянок. 1. Галкін С.І., Гурковська О.Л., Чернецький Є.А. Структура та символіка старовинного парку «Олек- сандрія» в білоцерківській резиденції графів Бра- ницьких. — Біла Церква: Видавець О.В. Пшонків- ський, 2005. — 96 с. 2. Дендрологічний парк «Олександрія» / М.М. Грисюк, І.Г. Дерій, М. М. Антонов. — К.: Вид- во АН УРСР, 1961. — 100 с. 3. Кохно М.А. Історія інтродукції деревних рослин в Україні (короткий нарис) / За ред. проф. С.І. Кузнєцова. — К.: Фітосоціоцентр, 2007. — 67 с. 4. Макаренко П.И. Дендропарк «Александ- рия» (путеводитель). — К.: Наук. думка, 1981. — 144 с. 5. Родічкін І., Родічкіна О. Старовинні маєтки України. — К.: Мистецтво, 2006. — 383 с. 6. Aftanazy R. Materiały do dziejow rezydencji. Tom II A. Dawne wojewodztwa: brzesko-litewskie, no- wo grodzkie / Pod redakcja A.J. Baranowskiego. — War- szawa, 1986. — 580 s; Tom XI A. Dawne wojewodztwo kijowskie. Uzupełnienia do tomow I-XI / Pod redakcja Andrzeja J. Baranowskiego. — Warszawa, 1993. — 720 s. 82 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 С.І. Галкін 7. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypolitej. Tom 11. Wojewodztwo kijow- skie oraz uzupełnienia do tomow 1–10. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolinskich — Widawnictwo, 1997. — 808 s. 8. Ciolek G. Ogrody polskie: Przemiany tresci i formy. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — 315 s. Рекомендував до друку М.І. Шумик С.И. Галкин Государственный дендрологический парк «Александрия» НАН Украины, Украина, г. Белая Церковь ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ СОЗДАНИЯ ДЕНДРОПАРКА «АЛЕКСАНДРИЯ» НАН УКРАИНЫ Впервые с 1917 г. приведены достоверные данные о времени создания парка «Александрия» в Белой Церкви. Проанализированы стилистические осо- бенности, структура и символика парковых компо- зиций. Установлены основные этапы создания парка. Ключевые слова: история создания, парк, ланд- шафтные композиции, этапы развития. S.I. Galkin State Dendrological Park Olexandria, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Bila Tserkva THE MAIN STAGES OF CREATION OF DENDROLOGICAL PARK OLEXANDRIA OF THE NAS OF UKRAINE For the first time since 1917 provides reliable data on the making of the park Olexandria in the Bila Tserk- va. Stylistic features, the structure and symbolism of park compositions are analysed. The main stages of development of the park are determined. Key words: history of the park, landscape composi- tions, stages of development.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-377
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:42:09Z
publishDate 2012
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/94/78307643bd6d47525d69bec47a650894.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3772019-11-30T15:57:50Z The main stages of creation of Dendrological Park Olexandria of the NAS of Ukraine Головні етапи розбудови дендропарку “Олександрія” НАН України Galkin, S.I. For the first time since 1917 provides reliable data on the making of the park Olexandria in the Bila Tserkva. Stylistic features, the structure and symbolism of park compositions are analysed. The main stages of development of the park are determined. Уперше з 1917 р. наведено достовірні дані щодо часу створення парку “Олександрія” в Білій Церкві. Проаналізовано стилістичні особливості, структуру та символіку паркових композицій. Установлено головні етапи розбудови парку. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/377 10.5281/zenodo.2541142 Plant Introduction; Vol 56 (2012); 76-82 Інтродукція Рослин; Том 56 (2012); 76-82 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377757 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/377/359 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Galkin, S.I.
Головні етапи розбудови дендропарку “Олександрія” НАН України
title Головні етапи розбудови дендропарку “Олександрія” НАН України
title_alt The main stages of creation of Dendrological Park Olexandria of the NAS of Ukraine
title_full Головні етапи розбудови дендропарку “Олександрія” НАН України
title_fullStr Головні етапи розбудови дендропарку “Олександрія” НАН України
title_full_unstemmed Головні етапи розбудови дендропарку “Олександрія” НАН України
title_short Головні етапи розбудови дендропарку “Олександрія” НАН України
title_sort головні етапи розбудови дендропарку “олександрія” нан україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/377
work_keys_str_mv AT galkinsi themainstagesofcreationofdendrologicalparkolexandriaofthenasofukraine
AT galkinsi golovníetapirozbudovidendroparkuoleksandríânanukraíni
AT galkinsi mainstagesofcreationofdendrologicalparkolexandriaofthenasofukraine

Ähnliche Einträge