Стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому Криму

The problem of fertility-improving of soils is described on agricultural earths. Influence of the systems of feed and defence of plants is shown on the ecological state, productivity of agroecosystems and quality of grain of winter wheat. Drawn conclusion, that agriculture, except a positive role in...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Pashtetskyi, V.S.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/379
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860122262280077312
author	Pashtetskyi, V.S.
author_facet	Pashtetskyi, V.S.
author_sort	Pashtetskyi, V.S.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-30T16:02:44Z
description	The problem of fertility-improving of soils is described on agricultural earths. Influence of the systems of feed and defence of plants is shown on the ecological state, productivity of agroecosystems and quality of grain of winter wheat. Drawn conclusion, that agriculture, except a positive role in the production of foods of feed, negatively influences on the vegetation and state of soil, causing erosion of soils, violation of their structure, content of organic matter, balance of elements of feed and decline of their fertility, negatively influences on the contiguous ecosystems of natural environment.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2541162
first_indexed	2025-07-17T12:42:10Z
format	Article
fulltext	91ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 УДК 631.95:631.58:631.8:632 В.С. ПАШТЕЦЬКИЙ Інститут сільського господарства Криму НААН Україна, 97513 АР Крим, смт Гвардійське, вул. К. Маркса, 107 СТАН ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У СТЕПОВОМУ КРИМУ Схарактеризовано проблему підвищення родючості ґрунтів на сільськогосподарських землях. Показано вплив сис- тем живлення і захисту рослин на екологічний стан, продуктивність агроекосистем та якість зерна озимої пше- ниці. Зроблено висновок, що сільське господарство, крім позитивної ролі у виробництві продуктів харчування, не- гативно впливає на рослинність агроугідь та стан ґрунту, спричиняючи ерозію ґрунтів, порушення їх структури, зміну вмісту органічної речовини, балансу елементів живлення та зниження родючості ґрунтів, а також на суміж- ні екосистеми. Ключові слова: родючість ґрунту, продуктивність агроекосистем, вміст органічних речовин. © В.С. ПАШТЕЦЬКИЙ, 2012 Важливим завданням державної аграрної політики в галузі раціонального викорис- тання земельних ресурсів та охорони дов- кілля є збереження ґрунтів. Для стабілізації вмісту гумусу у ґрунтах необхідно впрова- дити систему засобів їх охорони, головною складовою якої має бути біологізація земле- робства, розширення посівів бобових куль- тур, які фіксують азот повітря, оптимізація структури посівних площ приорюванням соломи та пожнивних решток. Це дасть змо- гу призупинити темпи дегуміфікації, по- ліпшити агрохімічні показники ґрунту [1]. Через зниження запасів і норм внесення гною у період трансформації системи зем- лекористування в Україні, а також у зв’язку з переходом на біологічне землеробство ви- никла необхідність у вивченні альтернатив- них систем добрив, зокрема, з використан- ням як органічного добрива сидератів і соло- ми зернових культур. Мета дослідження — виявлення особли- востей трансформації ґрунтів Криму за різної інтенсивності землеробства. Порівнювали періоди збільшення обся- гів внесення мінеральних та органічних до- брив, хімічних меліорантів (1965–1990) та різкого зниження обсягів хімізації, згор- тання державних і регіональних програм охорони ґрунтів (1991–2004). В умовах економічної нестабільності сіль- ськогосподарського виробництва для збе- реження та підвищення родючості ґрунтів важливим завданням є використання міс- цевих ресурсів — органічних добрив, зокре- ма гною, соломи зернових культур, сиде- ратів та біологічних препаратів. Багато- річні дослідження Інституту землеробства та ННЦ Інституту ґрунтознавства та агро- хімії ім. О.М. Соколовського свідчать, що внесення органічних добрив сприяє нагро- мадженню у ґрунті органічної речовини [3– 5]. Повернення азоту з добривами зумовлює оптимальний баланс гумусу в ґрунтах. Відомо, що рослини беруть з гумусу близько 60 % азоту, незалежно від надхо- дження його з мінеральними добривами. Тому без повернення в ґрунт поживних ре- човин нагромаджений у попередній період гумус втрачається. З підвищенням частки мінеральних до- брив збільшується питома вага легко рухо- мих органічних сполук унаслідок чого гумус набуває нестійкого кислотного характеру, через що він стає схильним до мінералізації та міграції по профілю. Нестабільність удо- брення ґрунтів органічними та мінеральними добривами також має негативні наслідки і 92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 В.С. Паштецький може призвести до значного виснаження запасів поживних речовин та зниження ро- дючості ґрунту [2, 6–9]. Результати та обговорення Спостереження за характером розвитку забур’яненості культур озимої пшениці та озимого ячменю при застосуванні різних захисних засобів показали (табл. 1), що при агротехнічному засобі захисту істотно під- вищується забур’яненість посівів порівня- но з варіантами, де застосовували хімічну систему захисту. Загибель бур’янів після їх обробки гербіцидами сягала 100 %. При агротехнічному засобі захисту загибель бур’янів за роки проведення дослідів (2006– 2010) не перевищувала 90,6 %, а в серед- ньому становила 81,4 %. У 2010 р. спостері- галося значне збільшення цього показника порівняно з даними 2006 р., особливо при застосуванні агротехнічного засобу захис- ту рослин від бур’янів. Це зумовлено збіль- шенням кількості стійких до гербіциду бур’янів, таких як роговик кримський, ве- роніка, зірочник середній, які дозрівають раніше, ніж озимі зернові культури. Для успішної боротьби з цими видами бур’янів необхідно підбирати ефективніші гербіци- ди чи їх бакові суміші, або підвищувати дози внесення гербіцидів до рівня, який не зашкодить культурній рослині. Щодо попередників, то на озимій пше- ниці по чорному пару кількість бур’янів була значно нижчою, ніж на зайнятому парі. Кількість бур’янів на озимому ячмені як у 2006 р., так і у 2010 р. була вищою на зайнятому парі на тлі як хімічного, так і аг- ротехнічного захисту. Особливої різниці на забур’янених посівах озимої пшениці та озимого ячменю не виявлено при застосу- ванні досліджуваної системи добрив. Загалом системи живлення та захисту рослин не мали значного впливу на бур’яни. Порівняно з агротехнічною системою за- хисту, захист хімічними засобами забезпе- чив зниження забур’яненості посіву ози- мих у 1,5–2,0 рази. Загибель бур’янів після використання гербіцидів сягала 96–100 %, а при агротехнічній системі захисту — не перевищувала 90,2 %. Щоб вести землеробство, не зменшуючи родючість, мати бездефіцитний баланс гу- мусу на 1 га поля у середньому слід вноси- ти, крім мінеральних добрив, 6–7 т органіч- них добрив. У період зміни права власності на земельні ресурси у 1990-ті роки дози внесення у ґрунт мінеральних і органічних добрив різко зменшилися, а в деяких гос- подарствах повністю припинили удобрю- вати агроугіддя. Найнижчими дози добрив були у 2003–2005 рр. (рис. 1). Загальний об- сяг внесення мінеральних добрив під усі посіви 2006 р. порівняно з 1990-м змен- шився в 6,9 разу і становив 17,7 тис. т у пе- рерахунку на діючу речовину (д.р.). Із за- гальної кількості внесених мінеральних доб рив 68,6 % (12,2 тис. т д.р.) становили азотні, 29,5 % (5,2 тис. т д.р.) — фосфорні і 1,9% (0,34 тис. т д.р.) — калійні добрива. Дози внесення фосфорних добрив мають забезпечувати вміст рухомого фосфору, як мінімум, 20 мг/кг ґрунту. Це граничний вміст, нижче за який урожайність знижува- тиметься швидкими темпами. Як свідчать дослідження Кримського інституту АПВ, для підтримки цього рівня щорічно необхід- но вносити близько 25 кг Р 2 О 5 на 1 га. Середній рівень обмінного калію в ґрунті у Криму становить 330 мг/кг, що відповідає високій забезпеченості рослин цим елемен- том живлення, тому внесення калійних до- брив на суходолі і в зрошуваних умовах не- доцільне. Обсяги внесення органічних добрив під посіви сільськогосподарських культур по- рівняно з 1990 р. зменшилися більш ніж у 31 раз — до 304,5 тис. т. У 1990 р. мінеральні й органічні добрива вносили відповідно на 85 і 17 % площ посівів. У 2006 р. мінеральні до- брива внесено на 79 % площ посівів зернових культур, на 42 % — технічних, на 40 % — овочевих, на 47 % — картоплі і на 13 % — кормових культур. Водночас порівняно з 1990 р. дози внесення мінеральних добрив з 93ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 Стан та оптимізація ведення сільського господарства у Степовому Криму Таблиця 1. Вплив систем живлення і захисту рослин на забур’яненість озимої пшениці та озимого ячменю, шт./м2 Культура сівозміни Попередник С и с т е м а ж и в л е н н я Кількість бур’янів до обробки Кількість бур’янів після обробки % загибелі бур’янів Система захисту рослин хімічна агро- технічна хімічна агро- технічна хімічна агро- технічна 2006 р. Озима пшениця Чорний пар 1 26,6 61,7 0,0 6,6 100 89,3 2 36,3 56,3 0,7 6,3 98,1 88,8 3 43,0 55,6 0,7 6,3 98,3 88,6 4 49,0 75,0 0,0 7,3 100 90,2 5 41,2 68,1 0,0 6,9 97,7 87,0 Зайнятий пар 1 79,3 128,7 1,0 18,3 98,7 85,6 2 85,6 127,0 2,0 20,0 97,6 84,2 3 89,0 137,3 2,3 22,0 97,4 83,7 4 77,6 125,3 0,0 24,6 100 80,1 5 81,4 130,5 1,5 23,8 98,3 79,9 Озимий ячмінь Озима пшениця 1 39,3 79,6 0,0 23,0 100 71,1 2 31,6 85,6 0,6 21,3 98,1 75,1 3 36,3 85,3 0,6 20,0 98,3 76,5 4 42,0 88,3 0,3 23,0 99,2 73,9 5 38,3 82,4 0,5 21,2 99,8 75,2 Зайнятий пар 1 48,0 131,3 0,0 19,0 100 85,5 2 52,0 132,3 1,3 17,6 97,5 86,6 3 53,6 124,0 0,3 21,3 99,4 82,8 4 68,6 133,0 0,3 18,7 99,5 85,9 5 59,7 128,9 0,7 23,4 98,3 81,3 2010 р. Озима пшениця Чорний пар 1 264 321 1 46 99,6 85,6 2 238 342 2 32 98,2 90,6 3 193 284 6 39 96,9 86,3 4 261 353 3 45 98,8 87,3 5 276 387 8 54 97,1 86,0 Зайнятий пар 1 312 416 4 96 98,7 76,9 2 298 352 2 82 99,3 76,7 3 286 364 36 73 98,9 79,9 4 321 402 5 68 98,4 83,1 5 343 411 7 93 97,9 77,3 Озимий ячмінь Озима пшениця 1 246 313 3 98 98,8 68,7 2 263 369 5 90 98,1 72,4 3 266 399 11 70 96,8 82,4 4 342 418 4 50 98,8 88,0 5 324 410 6 46 98,1 88,8 Зайнятий пар 1 332 369 3 98 99,1 75,2 2 301 419 3 94 99,0 77,6 3 382 398 5 99 98,7 75,1 4 345 412 7 102 98,0 75,2 5 298 432 4 68 98,6 84,2 Примітка. Система живлення: 1 — органо-мінеральна, рекомендована для Криму (контроль); 2 — органо-мі не раль на зі співвідношенням N:P=1,0:0,6; 3 — органо-мінеральна зі співвідношенням N:P=1,0:0,4; 4 — біологічна (суто органічна): гній 7,5 т/га + солома 2,5 т/га; 5 — біологічна (суто орга- нічна): сидерат 4 т/га + солома 2,5 т/га. 94 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 В.С. Паштецький розрахунку на 1 га посівів зменшилися в 3,2 разу. Внесення органічних добрив зазвичай передбачалося у сівозмінах із зерновими колосовими культурами. Встановлено, що навіть при повному забезпеченні рослин мі- неральним азотом урожай значною мірою (на 40–50 %) формується за рахунок власне ґрунтового азоту, який походить з гумусо- вих речовин ґрунту. Тому, якщо не відбува- ється повернення в ґрунт азоту у формі ор- ганічної речовини, то навіть при інтенсивно- му застосуванні мінеральних добрив баланс азоту і гумусу ґрунту буде негативним. В умовах Криму найпоширенішим при- йомом при внесенні органічних добрив є їх швидке загортання в ґрунт. Тут особливо важливо вносити добрива восени під глибо- ку оранку, щоб вони розміщалися у вологі- шому шарі ґрунту, який менше пересихає. За менш глибокого закладання органічних добрив у посушливих районах Криму їхня ефективність знижується особливо різко, а внесення добрив під час поверхневого об- робітку ґрунту малоефективне. На полях сівозміни важливо правильно поєднувати органічні і мінеральні добрива. Д.М. Прянишников писав, що внесення ра- зом гною і мінеральних добрив «дає змогу рясно забезпечити рослини засвоюваною їжею у перші фази розвитку і водночас ство- рити у вигляді гною резерв поживних речо- вин, які постійно вступають у дію», тобто за- безпечує найкращі умови живлення рослин протягом усього вегетаційного періоду. Досліди показують, що при одночасному внесенні половинних норм гною і мінераль- них добрив зазвичай отримують вищі при- рости врожаю, ніж за окремого внесення повної норми кожного з цих добрив. Особ- ливо ефективним є внесення разом гною і мінеральних добрив на ґрунтах з низькою природною родючістю. Водночас вносити гній восени під просапні культури, навіть за його наявності, практично неможливо, оскільки площі під просапними і ярими культурами суцільної сівби за 20 років зменшилися. Так, якщо кормові культури в 1990 р. займали 44 % площ, а зернові — 45,7 %, то в 2010-му — відповідно 6,1 і 78,3 %. Просапні культури дають вищі прирости урожаю на 1 т внесеного гною. Гній, внесе- ний під просапні і озимі культури, чинити- ме післядію на всі інші культури сівозміни, під які вносять лише мінеральні добрива. Тенденція до зменшення норм внесення органічних добрив під посіви сільськогос- подарських культур у Криму зумовлена зниженням чисельності поголів’я великої рогатої худоби та пов’язаним з цим зна- чним скороченням площ під кормовими культурами — основним джерелом орга- нічних добрив. Унаслідок зменшення вміс- ту органічної речовини в ґрунті зберігаєть- ся тен денція до зниження природної родю- чості ґрунту. Проте встановлено, що значні Рис. 1. Обсяг внесення добрив під посіви сільськогосподарських культур 95ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 Стан та оптимізація ведення сільського господарства у Степовому Криму втрати гумусу в чорноземах Криму зумов- лені не лише недостатнім надходженням органічної речовини в ґрунт, а й надмірно інтенсивним обробітком ґрунту, що різко підвищує його мінералізацію. В період веге- тації рослин процеси нагромадження орга- нічної речовини переважають над процеса- ми її руйнування. Однак у період від збору врожаю до наступної культури в ґрунті ор- ганічна речовина руйнується. Якщо ж поле залишається під паром, то ці процеси від- буваються ще інтенсивніше. Кінцевий ре- зультат може залежати від кількості і складу органічної речовини в ґрунті та на його поверхні після збирання врожаю, від повернення поживних речовин з гноєм, а також від умов розкладання органічної ре- човини в ґрунті. З огляду на це, органічні добрива необхідно вносити 1–2 рази за сі- возміну: під пар, багаторічні трави, просап- ні культури, озимину та ярі зернові. Без планомірного внесення органіки бідні на органічну речовину ґрунти стають менш стійкими до постійної активної дії ґрунто- обробних знарядь в умовах інтенсивного їх використання і швидше втрачають такі аг- рономічно цінні властивості, як структур- ність, щільність, порозність, капілярність, водопроникність, вологоємність, які є показ- никами ґрунтової родючості. На орних ґрун- тах з відчуженням більшої частини урожаїв польових культур джерелом органічної ре- човини є надземні і кореневі рештки рослин, а також органічні добрива, які вносять у ґрунт. Аналіз показав, що для забезпечення органікою орних земель лише наполовину від нормативних потреб тваринництву Кри- му за найсприятливіших обставин потрібно не менше 8–10 років. Нестача традиційних форм органічних добрив змушує шукати нові види органічних матеріалів і включати їх у сучасні агротехнології. Основним дже- релом первинної органічної речовини, яка надходить у ґрунт, є рештки рослин. Вони мають такі основні переваги над іншими джерелами: удобрюють ґрунт щорічно піс- ля збирання врожаю, тоді як інші види ор- ганічних добрив вносять у ґрунт періодич- но; не потребують додаткових витрат на внесення; розподіляються в ґрунті рівно- мірно; містять усі макро- та мікроелементи, необхідні рослинам і тваринам. Розрізняють три групи рослинних реш- ток: пожнивні рештки рослин, листостебло- ві, кореневі. До складу пожнивних решток зазвичай входить стерня злаків, частини стебел, листя та решти надземних частин рослин, які залишаються в полі після зби- рання врожаю. Листостеблові частини рос- лин включають кореневища, кореневі ший- ки конюшини, люцерни, еспарцету та інших трав, залишки бульб, коренеплодів, цибу- лин. Кореневі рештки рослин представлені коренями вирощуваної культури. Крім кількості рослинних решток, важ- ливе значення має їх хімічний склад і швидкість розкладання в ґрунті. Так, решт- ки багаторічних трав містять велику кіль- кість елементів живлення. Вміст азоту у кореневих рештках багаторічних бобових трав становить 2,25–2,60 %, фосфору — 0,34–0,80 %, у поукісних рештках — відпо- відно 1,82–2,65 і 0,30–0,71 %. У коренях бобово-злакових травосумішей частка азо- ту становить 0,91–2,37 %, фосфору — 0,25– 1,06 %, у поукісних рештках — відповідно 1,60–2,18 і 0,17–0,54 %. Злакові трави міс- тять значно меншу кількість азоту в коре- нях і поукосних рештках. На хід і швидкість розкладання рослин- них решток впливають умови природного середовища (вологість, температура, рН ґрун- ту, вміст у ньому кисню і поживних речо- вин), а також хімічний склад решток. Перетворення первинної органічної ре- човини в ґрунті відбувається у кілька ета- пів: на першому етапі — хімічна взаємодія між певними хімічними речовинами відмер- лої рослини, на другому — механічна підго- товка і перемішування з ґрунтом рослинних решток за допомогою ґрунтової фауни. Пев- ної біохімічної підготовки до мікробного розкладання первинна органічна речовина зазнає при проходженні рослинної маси 96 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 В.С. Паштецький крізь шлунково-кишковий тракт ґрунтових тварин. На третьому етапі перетворення свіжої органічної речовини в ґрунті відбува- ється мінералізація її завдяки діяльності мікроорганізмів. Насамперед мінералізують- ся водорозчинні органічні сполуки, а також крохмаль, пектин і білкові речовини. Значно повільніше мінералізується целюлоза, при розкладанні якої звільняється лігнін — спо- лука, дуже стійка до мікробіологічного роз- щеплювання. Кінцевими продуктами перетворень пер- винної органічної речовини є мінеральні про- дукти (СО 2 , Н 2 О, нітрати, фосфати, в анаероб- них умовах — Н 2 O і СН 4 ). Крім того, в ґрунті накопичуються як продукти метаболізму мік роорганізмів низькомолекулярні органічні кислоти (мурашина, оцтова, щавлева та ін.). Процеси мінералізації органічної речовини в ґрунті мають екзотермічний характер. Спостереження за кількістю гумусу в південному малогумусному чорноземі по- казали, що втрати гумусу в шарі ґрунту 0–40 см упродовж 65-річного періоду в се- редньому становили 26 %. При дослідженні впливу систем живлен- ня на вміст гумусу було виявлено його збільшення як на агроекологічних, так і на біологічних системах живлення (табл. 2). За 19 років з дня закладання стаціонар- ного польового досліду вміст гумусу збіль- шився, особливо у варіантах з органо- мінеральною системою живлення. Так, у контрольному варіанті з рекомендованою для Криму системою добрив для польових культур на суходолі цей покажчик збіль- шився на 0,65 %. Ще більші темпи нагрома- дження гумусу спостерігали у варіанті суто органічної системи живлення — 0,84 %. При вивченні впливу систем захисту на вміст гумусу в шарі ґрунту 0–40 см виявле- но, що при хімічному захисті рослин процес гумусоутворення найменш інтенсивний у варіантах з органо-мінеральною системою живлення, де замість 7,5 т гною вносили 2,5 т соломи на 1 га сівозмінної площі (варіанти 2–3) (див. табл. 2.). Отже, біологічна систе- ма добрив сприяє підвищенню вмісту гуму- су у ґрунті Степового Криму, що є головним показником можливості переходу на біоло- гічне землеробство. Вивчення впливу систем живлення куль- тур стаціонарної сівозміни на вміст пожив- них речовин засвідчило, що найбільшу кіль- Таблиця 2. Вплив різних систем добрив та захисту рослин на вміст гумусу в шарі ґрунту 0–40 см, % № з/п Система живлення Рік відбору зразків 1998 2005 2008 Хімічна система захисту 1 Органо-мінеральна, рекомендована для Криму (контроль) 2,17 2,28 2,67 2 Органо-мінеральна зі співвідношенням N:P=1,0:0,6 2,29 2,39 2,61 3 Органо-мінеральна зі співвідношенням N:P=1,0:0,4 2,29 2,38 2,58 4 Біологічна (суто органічна): гній 7,5 т/га + солома 2,5 т/га 2,19 2,27 2,86 5 Біологічна (суто органічна): сидерат 4 т/га + солома 2,5 т/га — — 2,38 Агротехнічна система захисту 1 Органо-мінеральна, рекомендована для Криму (контроль) 2,21 2,23 2,55 2 Органо-мінеральна зі співвідношенням N:P=1,0:0,6 2,28 2,32 2,37 3 Органо-мінеральна зі співвідношенням N:P=1,0:0,4 2,30 2,29 2,18 4 Біологічна (суто органічна) гній 7,5 т/га + солома 2,5 т/га 2,23 2,25 2,38 5 Біологічна (суто органічна) сидерат 4 т/га + солома 2,5 т/га — — 2,38 На цілинній ділянці — 2,72 % У рік закладання стаціонару — 2,02 % 97ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 Стан та оптимізація ведення сільського господарства у Степовому Криму кість аміачного азоту у ґрунті виявлено у варіантах з органо-мінеральною системою живлення на тлі хімічного захисту рослин, з поступовим зниженням цього показника при агротехнічній системі захисту (табл. 3). Амонійний азот у більшій кількості утриму- ється при агротехнічній системі захисту. Вміст рухомого фосфору та калію мало змінювався під впливом систем живлення і захисту рослин. Такий же вплив досліджу- вані системи чинили на вміст марганцю та цинку. Значний вплив на вміст бору відзна- чено у контрольному варіанті, де разом з мінеральними добривами вносили гній у кількості 7,5 т/га сівозмінної площі, що можна пояснити наявністю цього елементу у гної. Вплив гною позначився і на підвище- ному вмісті молібдену, особливо на тлі аг- ротехнічного захисту рослин (див. табл. 3). Спостереження за вмістом у ґрунті СаСО 3 і величиною рН показали, що вміст СаСО 3 значно збільшився у ґрунті за роки вирощу- вання культур у восьмипольній сівозміні. Вищим вміст СаСО 3 у шарі ґрунту 0,40 см був на тлі агротехнічного захисту за рахунок активнішої діяльності ґрунтової мікрофлори при розкладанні кореневої системи. У конт- рольному варіанті з інтенсивнішою системою мінерального живлення відзначено такі самі високі темпи накопичення СаСО 3 при обох системах захисту рослин особливо у верх- ніх шарах ґрунту. Таблиця 3. Вплив систем живлення та захисту рослин на вміст поживних речовин у шарі ґрунту 0–40 см, мг/кг (2007) Система живлення Елементи живлення N NO 3 (за Кравковим) NH 4 (за Тюриним) P 2 O 5 (за Мачігіним) K 2 O (за Чіріковим) Mn 20–60 Zn 0,5–1,0 B 1,2–1,6 Mo Хімічна система захисту Органо-мінеральна, рекомендована для Криму (контроль) 0,14 5,7 31 53 433 891 58,5 15,2 10,7 Органо-мінеральна зі співвідношенням N:P=1,0:0,6 0,15 5,0 17 42 385 963 60,1 12,0 10,2 Органо-мінеральна зі співвідношенням N:P=1,0:0,4 0,33 6,2 20 34 395 940 60,9 10,2 10,2 Біологічна (суто органічна) 0,31 5,3 22 39 440 923 58,9 12,2 10,0 Агротехнічна система захисту Органо-мінеральна, рекомендована для Криму (контроль) 0,25 4,9 29 52 420 898 60,2 13,2 16,5 Органо-мінеральна зі співвідношенням N:P=1,0:0,6 0,42 3,8 36 47 415 917 58,7 11,0 11,0 Органо-мінеральна зі співвідношенням N:P=1,0:0,4 0,14 3,9 42 36 357 876 55,0 11,7 10,2 Біологічна (суто органічна) 0,22 4,5 28 55 415 867 60,2 7,5 10,5 98 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 В.С. Паштецький Підвищення лужності ґрунтового розчи- ну відбувалось у варіантах з вивчення сис- тем добрив, особливо на тлі хімічного захис- ту. Збільшення величини співвідношення органічних та мінеральних речовин сприяло зниженню лужності ґрунтового середовища (табл. 4). Загалом за 19 років функціонування ста- ціонарної восьмипольної сівозміни вміст гу- мусу у шарі ґрунту 0–40 см збільшився. Особливо високі темпи гумусонакопичення (від 2,02 до 3,86 %) спостерігали при застосу- ванні біологічної системи добрив на тлі хі- мічного захисту рослин, а на тлі агротехніч- ної системи захисту найвищий вміст гумусу на ділянках з органо-мінеральною системою живлення — у варіанті з рекомендованою для Криму системою живлення (2,55 %). У варіанті з органо-мінеральною системою живлення з внесенням N 19 P 9 та 2,5 т соломи на тлі агротехнічного захисту відзначено зниження вмісту гумусу з 2,30 % у 1998 р. до 2,18 % у 2008-му. Це свідчить про те, що ви- лучення поживних речовин разом з урожа- єм та засвоювання їх бу р’я нами перевищує їх внесення в ґрунт у процесі удобрення. Валовий вміст мікроелементів у шарі ґрунту 0–40 см мало змінювався під впли- вом різних систем живлення та захисту рос- лин. У ґрунтах стаціонарного досліду спо- Таблиця 4. Вплив системи живлення і захисту рослин на вміст СаСО3 і рН у ґрунті П о к а з н и к Ш а р ґ р у н т у , с м Система живлення В м іс т н а ц іл и н і В м іс т п е р е д з а к л а д а н н я м д о с л ід у о р га н о -м ін е р а л ь н а , р е к о м е н д о в а н а д л я К р и м у ( к о н т р о л ь ) о р га н о -м ін е р а л ь н а з і с п ів в ід н о ш е н н я м N :P = 1 ,0 :0 ,6 о р га н о -м ін е р а л ь н а з і с п ів в ід н о ш е н н я м N :P = 1 ,0 :0 ,4 б іо л о гі ч н а (с у т о о р га н іч н а ) Хімічний захист СаСО 3 , % 0–10 1,22 1,11 1,02 1,11 0,36 0,62 10–20 1,11 1,08 1,02 1,02 0,34 0,64 20–30 1,21 1,02 1,02 1,02 0,41 0,67 30–40 1,18 1,02 1,00 0,96 0,41 0,87 0–40 1,18 1,03 1,02 1,02 0,39 0,70 pH 0–10 7,90 7,85 7,69 7,70 7,14 8,21 10–20 8,20 7,91 7,75 7,80 7,12 8,19 20–30 8,35 7,75 7,80 7,85 7,20 8,25 30–40 8,45 7,92 7,86 7,80 7,29 8,33 0–40 8,22 7,86 7,77 7,79 7,19 8,25 Агротехнічний захист СаСО 3 , % 0–10 1,21 1,09 1,11 1,08 — — 10–20 1,27 1,05 1,18 1,08 — — 20–30 1,11 1,02 1,23 1,08 — — 30–40 1,04 1,02 1,72 1,10 — — 0–40 1,15 1,04 1,31 1,09 — — pH 0–10 7,82 7,80 7,90 7,80 — — 10–20 8,12 7,77 8,20 7,70 — — 20–30 7,96 7,90 8,35 8,10 — — 30–40 8,00 7,94 8,65 8,05 — — 0–40 7,79 7,85 8,27 7,91 — — 99ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 4 Стан та оптимізація ведення сільського господарства у Степовому Криму сте рі гали збільшення рівня цинку та моліб- дену і зниження — бору. Висновки Аграрне виробництво потребує значних ви- трат на обробіток ґрунту, внесення добрив, гербіцидів тощо. Проте в Степовому Криму воно не відповідає сучасним національним і міжнародним вимогам щодо еколого-еко но- мічного управління земельними ресурсами, орієнтованого на системний підхід і обме- ження інтенсивності природокористування природоохоронними нормами. Аналіз пока- зує, що сільське господарство, крім позитив- ної ролі у виробництві продуктів харчуван- ня, негативно впливає на рослинність агро- угідь та стан ґрунту, спричиняючи фізичне, хімічне, біологічне та інші види забруднен- ня, ерозію ґрунтів, порушення їх структури, зміну вмісту органічної речовини, балансу елементів живлення та зниження їх родю- чості, а також на суміжні екосистеми. 1. Адамень Ф.Ф., Паштецкий В.С., Сидорен- ко А.В. Агроэкологические особенности аграрного производства в Крыму. — Клепинино, 2011. — 104 с. 2. Аграрний сектор економіки України (стан і перспективи розвитку) / За ред. М.В. Присяжнюка, М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, М.М. Федорова. — ННЦІАЕ, 2011. — 120 с. 3. Медведев В.В. Агроэкологическая оценка зе- мель Украины и размещение сельскохозяйствен- ных культур. — К.: Агр. наука, 1997. — 164 с. 4. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины. Концепция, предварительные результаты, зада- чи. — Х.: ПФ «Антиква», 2002. — 428 с. 5. Медведєв В.В., Лактіонова Т.М. До типології і критеріїв оцінки кризового стану орних земель України // Тр. Межгос. науч. конф. «Современные проблемы охраны земель». — К.: СОПС Украины, НАН Украины, 1997. — Ч. 1. — С. 196–197. 6. Месель-Веселяк В.Я., Паштецький В.С., Гри- щенко О.Ю. та ін. Трансформаційні зміни в сіль- ському господарстві України та Автономної Респуб- ліки Крим. — Сімферополь, 2011. — 120 с. 7. Паштецкий В.С., Радченко В.А., Лазаре- вич А.П. Историко-экономические предпосылки исследований по созданию культурных пастбищ в Крыму. — Симферополь: ОАО Симферопол. гор. типография, 2008. — 104 с. 8. Стадник А.П. Про стан та подальшу розроб- ку наукових основ складових оптимізованої систе- ми захисних лісових насаджень агроландшафтів України // Лісівництво і агролісомеліорація. — Х., 2005. — Вип. 108. — С. 168–177. 9. Фурдичко О.І., Гладун Г.Б., Лавров В.В. Ліс у Степу: основи сталого розвитку / За наук. ред. акад. УААН О.І. Фурдичка. — К.: Основа, 2006. — 496 с. Рекомендував до друку І.С. Косенко В.С. Паштецкий Институт сельского хозяйства Крыма НААН, Украина, АР Крым, пгт Гвардейское СОСТОЯНИЕ И ОПТИМИЗАЦИЯ ВЕДЕНИЯ СЕЛЬСКОГО ХАЗЯЙСТВА В СТЕПНОМ КРЫМУ Охарактеризована проблема повышения плодоро- дия почвы на сельскохозяйственных землях. Пока- зано влияние систем питания и защиты растений на экологическое состояние, продуктивность агроэко- систем и качество зерна озимой пшеницы. Сделан вывод о том, что сельское хазяйство, кроме положи- тельной роли в производстве продуктов питания, негативно влияет на растительность агроугодий и состояние почвы, вызывая эрозию почв, нарушение их структуры, изменение содержания органических веществ, баланса элементов питания и снижение плодородия почв, а также на смежные экосистемы. Ключевые слова: плодородие почвы, продуктив- ность агроэкосистем, содержание органических веществ. V.S. Pashtetskyi Institute of Agriculture of Crimea, National Academy of Agricultural Sciences of Ukraine, Ukraine, Crimea THE STATE AND OPTIMIZATION OF CONDUCT OF AGRICULTURE ARE IN STEPPE CRIMEA The problem of fertility-improving of soils is de- scribed on agricultural earths. Influence of the sys- tems of feed and defence of plants is shown on the ecological state, productivity of agroecosystems and quality of grain of winter wheat. Drawn conclusion, that agriculture, except a positive role in the produc- tion of foods of feed, negatively influences on the vegetation and state of soil, causing erosion of soils, violation of their structure, content of organic mat- ter, balance of elements of feed and decline of their fertility, negatively influences on the contiguous eco- systems of natural environment. Key words: fertility of soil, productivity of agroeco- systems, content of organic matter.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-379
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:10Z
publishDate	2012
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/61/58990eb4b14bec72e8ac606bbd6c5961.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3792019-11-30T16:02:44Z The state and optimization of conduct of agriculture are in Steppe Crimea Стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому Криму Pashtetskyi, V.S. The problem of fertility-improving of soils is described on agricultural earths. Influence of the systems of feed and defence of plants is shown on the ecological state, productivity of agroecosystems and quality of grain of winter wheat. Drawn conclusion, that agriculture, except a positive role in the production of foods of feed, negatively influences on the vegetation and state of soil, causing erosion of soils, violation of their structure, content of organic matter, balance of elements of feed and decline of their fertility, negatively influences on the contiguous ecosystems of natural environment. Схарактеризовано проблему підвищення родючості ґрунтів на сільськогосподарських землях. Показано вплив систем живлення і захисту рослин на екологічний стан, продуктивність агроекосистем та якість зерна озимої пшениці. Зроблено висновок, що сільське господарство, крім позитивної ролі у виробництві продуктів харчування, негативно впливає на рослинність агроугідь та стан ґрунту, спричиняючи ерозію ґрунтів, порушення їх структури, зміну вмісту органічної речовини, балансу елементів живлення та зниження родючості ґрунтів, а також на суміжні екосистеми. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/379 10.5281/zenodo.2541162 Plant Introduction; Vol 56 (2012); 91-99 Інтродукція Рослин; Том 56 (2012); 91-99 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377757 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/379/361 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Pashtetskyi, V.S. Стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому Криму
title	Стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому Криму
title_alt	The state and optimization of conduct of agriculture are in Steppe Crimea
title_full	Стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому Криму
title_fullStr	Стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому Криму
title_full_unstemmed	Стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому Криму
title_short	Стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому Криму
title_sort	стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому криму
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/379
work_keys_str_mv	AT pashtetskyivs thestateandoptimizationofconductofagricultureareinsteppecrimea AT pashtetskyivs stantaoptimízacíâvedennâsílʹsʹkogogospodarstvaustepovomukrimu AT pashtetskyivs stateandoptimizationofconductofagricultureareinsteppecrimea

Стан та оптимізація ведення сільського господарства у степовому Криму

Institution

Ähnliche Einträge