Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва
Seventin species and three forms of Tilia L. were introduced in arboretum of NBG of the NAS of Uk  raine. As a result five species, to wit T. platyphyllos Scop., T. europaea L., T. begoniifolia Stev., T. dasystyla Stev. аnd T. neglecta Spach. were recommended for use. It was cited the s...
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2005
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/389 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122301520936960 |
|---|---|
| author | Doroshenko, O.K. |
| author_facet | Doroshenko, O.K. |
| author_sort | Doroshenko, O.K. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-29T12:19:55Z |
| description | Seventin species and three forms of Tilia L. were introduced in arboretum of NBG of the NAS of Uk  raine. As a result five species, to wit T. platyphyllos Scop., T. europaea L., T. begoniifolia Stev., T. dasystyla Stev. аnd T. neglecta Spach. were recommended for use. It was cited the species for study and testing and some species, which must be limited for use. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2586145 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
23ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
У світовій флорі відомо 45 видів липи [2].
Природна флора України налічує тільки 7
видів [1]. Інтродуковано 15 видів та кілька
декоративних форм. Майже всі вони пред
ставлені в найбагатшій в Україні колекції
лип дендрарію Національного ботанічного
саду ім. М.М. Гришка Національної акаде
мії наук України (НБС НАНУ). Нині тут
налічується 18 видів і 3 форми липи [3], з
них тільки липа серцелиста (Tilia cordata
Mill.) є аборигеном для всієї території краї
ни. В умовах Києва всі інші липи – інтро
дуценти. Більшість видів інтродуковано в
період 1945–1960 рр. Наймолодшою за ві
ком (8 років) є л. Максимовича. Вік решти
становить 15–30 років. Цього досить, щоб
підбити попередні підсумки інтродукції лип
і визначити перспективи їх використання.
Тilia аmericana L. – липа американська.
Походить з Північної Америки, де в опти
мальних екологічних умовах досягає зав
вишки 45 м і діаметра стовбура до 1,5 м. У
дендрарії НБС з 1946 р. Вирощена з
насіння невідомого походження. Нині тут
зростає три екземпляри, висота яких коли
вається від 7,5 до 11 м, а діаметр стовбура
на висоті грудей дорівнює 26–33 см.
Щорічно цвіте і рясно плодоносить добро
якісним (98%) насінням. Зимо
та посухо
стійка. Незважаючи на ще молодий вік, ос
таннім часом у висоту приростає слабко –
усього на 10–15 см. Для такого віку це над
звичайно малий приріст, то ж не дарма ці
дерева за архітектонікою крони вигляда
ють значно старішими і нагадують вікові.
Поки що ми не можемо визначити причи
ну інтенсивного старіння надземної части
ни л. американської, але з упевненістю
можна констатувати, що порушення ба
лансу ростових процесів підземної і над
земної частин призвело до інтенсивного
відростання пагонів (іноді до кількох де
сятків) від кореневої шийки. Нині деякі з
них у віці 10–12 років мають висоту 3–5 м
і діаметр стовбура 6–8 см. За формою де
рево нагадує гігантський кущ. Можна при
пустити, що це своєрідна реакція ор
ганізму на екологічні умови нового середо
вища, яка виявляється зміною зовнішньо
го вигляду, тобто зміною його біоморфи.
Використовуючи цю липу в різних типах
насаджень (особливо в декоративних), не
обхідно пам'ятати про ці особливості росту
і розвитку, оскільки це вимагатиме додат
кових витрат на утримання і догляд.
T. amurensis Rupr. – л. амурська. Похо
дить з Приморського краю Росії і Пів
нічно
Східного Китаю, де виростає до 30 м
заввишки з діаметром стовбура до 1 м. У
дендрарії НБС з 1950 р., вирощена з насін
© О.К. ДОРОШЕНКО, 2005
УДК 631.524
О.К. ДОРОШЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПІДСУМКИ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ TILIA L. В УМОВАХ КИЄВА
Підбито підсумки інтродукції 17 видів і трьох форм Tilia L. в дендрарії НБС НАН України. Для широкого зас�
тосування в озелененні поряд з липою серцелистою рекомендовано ще п'ять видів – липу широколисту, євро�
пейську, кавказьку, пухнастостовпчикову та забуту. Виявлено види, що потребують подальшого вивчення і ви�
пробування, а також ті, чиє використання потрібно обмежити.
ТТееооррiiяя,, ммееттооддии ³ ппррааккттииччннii аассппееккттии
iiннттррооддууккццiiїї ррооссллиинн
24 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
О.К. Дорошенко
ня далекосхідного походження. Представ
лена одним екземпляром, який досягнув
11,5 м висоти за діаметра стовбура 82 см.
Щорічно рясно цвіте, але плодоносить пар
тенокарпічним насінням. Зимо
і посу
хостійка. Дослідивши структуру стовбура
в його нижній частині і характер галужен
ня крони, яка починається із закомелка,
можна припустити що ця липа приблизно у
2–4
річному віці отримала механічне, а
точніше – термічне (низькими зимовими
температурами) пошкодження частини річ
ного приросту. Це й спричинило відновлен
ня верхівкового росту одночасно з кількох
бічних бруньок і, як наслідок, значне роз
ростання закомелистої частини стовбура у
товщину. Якщо розростання відбулося са
ме під впливом термічного фактора (що
більш ніж вірогідно), то це призвело до
загнивання деревини. Оскільки цей процес
і досі триває, то можна припустити значне
пошкодження внутрішньої, деревної час
тини стовбура, а отже, скорочення віку де
рева. Загибель може настати швидше від
дії фізичних факторів (вітру або снігу), як
наслідок втрати великої частини механіч
них тканин стовбура, а не фізіологічних
(повне руйнування живих клітин грибком
фітопатогеном). У цьому ми переконалися і
на прикладі інших видів лип.
T. begoniifolia Stev. – л. кавказька. В
природі (Кавказ, Крим, Мала Азія) – це
високе (до 35 м) дерево з діаметром стов
бура 1,0–1,5 м. У дендрарії представлено 8
екземплярів, вирощених з насіння, отри
маного у 1948 р. з Кавказького заповідни
ка. Нині це дерева заввишки 11,5–13,5 м з
діаметром стовбура 32–52 см. Щорічно
рясно цвітуть і плодоносять доброякісним
(96%) насінням. Зимо
і посухостійкі. Зов
нішньо здорові. Одне дерево розвивається
за пізнім феноритмом. Отже, при масово
му посіві насіння липи кавказької в по
томстві можна відібрати (з більшою віро
гідністю, ніж у інших видів цього роду)
феноформи з раннім або ранньо
пізнім
ритмом розвитку.
T. b. f. begoniifolia (Stev.) Ig. Vassil. –
л. к. ф. бегонієлиста. Відібрана із сіянців,
вирощених з насіння, отриманого як на
сіння л. кавказької. Нині в колекції зрос
тає один 46
річний екземпляр цієї липи
заввишки 14 м з діаметром стовбура 76 см.
На відміну від типу ця форма виявилася
недостатньо зимостійкою. Зовнішньо це
виражено більш, ніж у л. амурської. За на
шими припущеннями, пошкодження від
булося також на ранній стадії онтогенезу
і, можливо, неодноразово, тому відновлен
ня із сплячих бруньок закомелистої части
ни стовбура відбувалося інтенсивніше, і,
як результат, все дерево набуло незви
чайної форми: шаблеподібно вигнуте
нижнє гілля сягає верхівки, внаслідок чого
крона має багато
і рівноверхівкову форму.
Загнивання деревини, яке розпочалося ще
під час пошкодження, настільки пошири
лося, що весь стовбур вкритий плодовими
тілами гриба, дерево почало суховерши
нити. Остаточне його відмирання є спра
вою недалекого майбутнього. Дерево досі
плодоносить доброякісним (82%) насінням.
T. b. f. euchlora (C. Koch) Ig. Vassil. –
л. к. ф. кримська. Також була відібрана із
сіянців від посіву насіння того самого зразка –
л. кавказької. Один екземпляр цієї форми
л. кавказької сягає у висоту 11 м, має
рівний, вільний від нижнього гілля стовбур
завтовшки 42 см. Регулярно рясно цвіте і
плодоносить доброякісним (96%) насінням.
Зовнішньо здоровий. На відміну від попе
редньої форми – зимо
і посухостійка.
T. dasystyla Stev. – л. пухнастостовп�
чикова. У природному ареалі (Крим) досягає
20 м у висоту і 1 м в діаметрі. В дендрарії
є два дерева, вирощені з насіння, отрима
ного у 1950 р. із Тбіліського ботанічного са
ду. Нині вони заввишки 11–13 м, діаметр
стовбура становить 32–66 см. Щорічно ряс
но цвітуть і плодоносять доброякісним
(93%) насінням. Зимо
та посухостійкі із
здоровим зовнішнім виглядом. Вид перс
пективний для використання у декоратив
них насадженнях поряд з л. широколистою.
25ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва
T. europaea L. – л. європейська. Похо
дить із Західної Європи, західної частини
України та Молдови. У природних умовах
досягає 40
метрової висоти з діаметром
стовбура до 1 м. У дендрарії НБС є чоти
ри дерева л. європейської, вирощених з
насіння, отриманого у 1947 р. з Дрездена.
Нині вони заввишки 13–16 м, а діаметр
стовбура становить від 32 до 64 см. Регу
лярно рясно цвітуть та плодоносять доб
роякісним (91%) насінням. Зимо
та посу
хостійкі, із здоровим зовнішнім виглядом.
Вид перспективний для використання у
декоративних насадженнях поряд з л. ши
роколистою.
T. heterоphylla Vent. – л. різнолиста. У
природних умовах (Північна Америка) мо
же досягти заввишки 40 м за діаметра стов
бура до 1 м. В колекції дендрарію зростає 5
екземплярів цього виду, вирощених з на
сіння, отриманого в 1965 р. з Кракова. Нині
це дерева заввишки 7–9 м з діаметром стов
бура 14–18 см. Річний приріст, незважаю
чи на ще молодий вік дерев, не перевищує
15–20 см. Усі вони мають кущоподібну
форму внаслідок наявності пристовбурної
кореневої порослі, кількість якої може ся
гати 10–15 шт., найбільші пагони у віці
7–10 років заввишки 5–7 м. Дерева регу
лярно добре цвітуть і плодоносять добро
якісним (92%) насінням. Посухостійкі. Ви
димих ознак пошкодження низькими тем
пературами не мають. Зовнішньо здорові,
але рекомендувати їх до застосування в
озелененні не варто внаслідок описаного
вище явища. Використання л. різнолистої в
декоративних насадженнях призведе до
збільшення витрат на її утримання, в на
садженнях лісового типу вона відставатиме
в рості. Найкраще використовувати цей
вид у меліоративних насадженнях, де має
значення не висота, а потенційна мож
ливість у короткі терміни зайняти велику
територію.
T. japonica (Mig.) Simonk. – л. японсь�
ка. Походить з Японії, де виростає зав
вишки до 20 м з діаметром стовбура до 1 м. У
НБС інтродукована у 1978 р. насінням з
Нідерландів. Одне дерево цієї репродукції
нині заввишки 4,5 м з діаметром стовбура
на висоті грудей 8 см. Цвіте, плодоносить
доброякісним (88%) насінням. Порівняно по
сухостійка. Відносно зимостійка, але в су
ворі зими пошкоджується частина річного
приросту, що спричинило до потроєння
стовбура, всередині якого вже виявлено за
гнивання деревини. Вид потребує подаль
шого випробування.
Т. maximowicziana Shiras. – л. Макси�
мовича. Зростає в субтропічних хвойно
ши
роколистяних лісах Японії, де досягає 18 м
у висоту з діаметром стовбура до 1 м. В
Україні вперше інтродукована в НБС у
1979 р. насінням, отриманим з Москви (Го
ловний ботанічний сад). Нині одне дерево
цієї репродукції сягає 7 м заввишки за діа
метра стовбура 12 см. Зимо
та посухостій
ка. Має хороший зовнішній вигляд і стан. У
стадію плодоношення не вступила. Вид пот
ребує подальшого випробування і вивчення.
T. mandshurica Ruрr. et Maxim. –
л. маньчжурська. Походить з Приморського
краю, Північно
Східного Китаю та Кореї. В
природному ареалі це дерево до 20 м у ви
соту з діаметром стовбура до 80 см. У
дендрарії НБС вирощена з насіння, отри
маного у 1947 р. з Приморського краю. Ни
ні це дерево досягло 10
метрової висоти і
має діаметр стовбура 48 см. Такого віку
зимо
та посухостійка. Регулярно рясно
цвіте та плодоносить доброякісним (92%)
насінням. Імовірно, у молодості (у віці 5–7
років) була пошкоджена низькими темпе
ратурами, в результаті чого сформувалася
низько опущена, з товстим нижнім гіллям
крона, у місцях з'єднання гілля зі стовбу
ром утворилася щілина, через яку колись
відбулось ураження деревини патогенною
флорою, розкладання її й досі триває. За
таких умов тривалість життя дерева ско
рочується, а його відмирання – то справа
найближчого часу.
T. mongolica Maxim. – л. монгольська.
Природно росте в північному і північно
26 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
О.К. Дорошенко
східному Китаї. Це невисоке (усього 10–
12 м заввишки) дерево. У дендрарії НБС
вирощена з насіння, отриманого у 1958 р. з
дендропарку "Устимівка", що на Полтав
щині. Нині має діаметр стовбура 56 см і
висоту 13,5 м, що перевищує показник у
природних умовах. Цікаво, що в умовах
дендропарку виявилися значні можливості
цього виду щодо росту (вузькопірамідальна
крона, поточний приріст у висоту до 50 см).
Зимо
та посухостійка. Цвіте і регулярно
рясно плодоносить доброякісним (94%) на
сінням. Можливо, в умовах ширшої куль
тури в Україні або за масового розмно
ження виявиться широке формове різно
маніття л. монгольської.
Т. monticola Sarg. – л. гірська. Похо
дить з Північной Америки. Це дерево зав
вишки до 20 м з діаметром стовбура до 1
м. Вирощена з насіння, отриманого із
Швейцарії. Нині має кущоподібний габітус.
П'ять стовбурів, що відходять від кореневої
шийки, сягають у висоту 5,5–6,0 м, маючи
діаметр 10–16 см. Поки що неможливо
встановити причину такого типу росту,
але на підставі візуальних обстежень ми
пов'язуємо це з механічними пошкоджен
нями (можливо, внаслідок скошування) у
молодому віці, оскільки ця рослина вияви
ла себе як зимо
та посухостійка і має здо
ровий зовнішній вигляд. Вступила в стадію
плодоношення. Доброякісність насіння –
92%. Потрібне подальше вивчення і випро
бування цього виду липи на зразках місце
вої репродукції.
T. neglecta Spach. – л. забута. Також
походить з Північної Америки, де сягає у
висоту до 30 м, маючи товстий (до 1 м)
стовбур. У колекції дендрарію вирощена з
насіння, отриманого з Канади у 1950 р. Нині
тут зростає два дерева заввишки 9,5–11,0 м
з діаметром стовбура 32–36 см. Рясно цві
те і добре плодоносить. Доброякісність на
сіння – 98%. Зимо
та посухостійка. Зов
нішньо здорова, в хорошому стані. На на
шу думку, досить перспективна для прак
тичного використання поряд з липою
широколистою, особливо у вуличних на
садженнях.
T. oliveri Szyszyl. – л. Олівера. У межах
природного ареалу в Китаї – це низькорос
ле деревце заввишки 5 (зрідка 10) м. У
дендрарії росте один екземпляр л. Олівера
невідомого походження приблизно 30
річ
ного віку заввишки 7 м при діаметрі стов
бура 22 см. За візуальним обстеженням, зи
мо
та посухостійка. Регулярно рясно цвіте і
плодоносить. Доброякісність насіння – 92%.
На нашу думку, цей вид становить інтерес
для вуличного озеленення, де розмір дерев
обмежується міськими комунікаційними сис
темами.
T. petiolaris DC. – л. довгочерешкова.
Природно зростає в Західній Європі, у
східній частині ареалу сягає Західної Ук
раїни та Молдови. Це досить високе (20 м і
більше) дерево із стовбуром до 1 м. У ко
лекції НБС вирощена з насіння, отриманого
з Румунії у 1945 р. Нині 10 дерев цієї липи
сягають у висоту від 12 до 16,5 м, маючи
діаметр стовбура від 40 до 80 см. Рясно цвіте
та плодоносить доброякісним (92%)
насінням. Зимо
та посухостійка. На пер
ший погляд, дерева мають здоровий зов
нішній вигляд. При докладнішому огляді
виявилося, що у віці приблизно 5 років сад
жанці були пошкоджені низькими темпера
турами, що спричинило фітопатогенне
ураження деревини. На сьогодні її омерт
віння сягнуло таких розмірів, що при силь
них поривах вітру дерева не витримують і
розвалюються на частини. Доказом віднов
лення росту з бокових бруньок є низько
штамбова, з товстим нижнім гіллям крона
і великі розміри діаметра стовбура. Взим
ку при –15–20 °С в нижній частині стовбу
ра з'являються морозобоїни, ширина і дов
жина яких тим більша, чим сильніший мо
роз, у середньому становить відповідно
0,5–1,5 і 30–150 см. Через ці морозобоїни
всередину стовбура постійно проникає
фітопатогенна інфекція, прискорюючи
руйнацію деревини і, таким чином, скоро
чуючи вік рослини.
27ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва
Липа довгочерешкова – наочний і пере
конливий приклад фізичної та фізіологіч
ної недовговічності інтродуцентів, спочат
ку ушкоджених низькими температурами,
а потім грибковими захворюваннями. Тому
слід обмежувати їх масове впровадження
в насадження.
T. platyphyllos Scop. – л. широколиста,
як і попередній вид липи, природно зрос
тає в Західній Європі, у східній частині
свого ареалу заходячи на територію Захід
ної України та Молдови. Належить до най
вищих лип, досягаючи 35 м у висоту та 1 м
у діаметрі стовбура. В дендрарії НБС ви
рощена з насіння невідомого походжен
ня. Нині кілька дерев цього виду приблиз
но 50
річного віку заввишки 13,5–18,0 м з
діаметром стовбура 42–86 см. Зимо
та по
сухостійка. Щороку рясно цвіте і плодоно
сить. Доброякісність насіння становить
96%.
Досі це найперспективніша серед інтро
дукованих в Україні лип для практичного
застосування в зелених насадженнях і не
тільки за стійкістю, а й за декоративністю.
Описані вище пошкодження інтродуцентів
у л. широколистої хоч і трапляються, про
те значно рідше, а її розмноження не ста
новить труднощів як щодо заготівлі насін
ня, так і щодо технології вирощування са
джанців.
T. p. f. laciniata (Court.) Ig.Vassil. –
л. ш. ф. розрізнолиста. Отримана навесні
1982 р. однорічними саджанцями із Фрун
зенського ботанічного саду. Нині у денд
рарії зростає чотири дерева цієї форми
липи. Вони сягають у висоту 5,5–7,5 м за
діаметра стовбура 14–18 см. Зимо
та по
сухостійкі. Щорічно рясно цвітуть та пло
доносять. Доброякісність насіння – 78%.
T. sibirica Bauer – л. сибірська. У ме
жах природного ареалу в Західному Сибі
ру – це дерево заввишки до 30 м з товщи
ною стовбура до 1 м. У дендрарії вироще
на з насіння, отриманого з Томського бо
танічного саду у 1945 р. Нині тут росте
одне дерево л. сибірської заввишки 9 м з
діаметром стовбура 40 см. Зимостійка, але
посухостійкість недостатня, тому влітку
значна частина листя опадає, і дерево на
буває малодекоративного вигляду. Можли
во, цим пояснюється слабке цвітіння і пло
доношення, останнім часом сильно пошко
джується шкідниками і хворобами. Насін
ня доброякісне (82%). Оскільки інформації
не достатньо, ми не можемо робити вис
новки щодо успішності інтродукції л. си
бірської, а вважаємо за потрібне випробу
вати її повторно з насіння місцевої ре
продукції.
T. tomentosa Moench. – л. повстиста.
Природно зростає в південно
східній час
тині Західної Європи, у Західній Україні
та Молдові, де досягає заввишки 30 м і до
1 м у діаметрі стовбура. В колекції денд
рарію вирощується з насіння, отриманого
у 1947 р. з Німеччини. Нині тут ростуть чо
тири дерева л. повстистої заввишки 13–
14 м з діаметром стовбура 60–80 см. Що
річно рясно цвіте і плодоносить доброякіс
ним (84%) насінням. Посухостійка. Пошко
дження річного приросту не спостеріга
лось, але взимку за температури –15 °С у
нижній частині стовбура з'являються мо
розобійні тріщини завдовжки до 1 м і зав
ширшки 0,5–1,5 см. На нашу думку, саме
через них інфекція проникає всередину
стовбура. Всі дерева зсередини вражені
трухлявою гниллю. Звичайно, що вік та
ких дерев буде не довгим, хоча нині вони
виглядають цілком здоровими і високоде
коративними. Саме цією обставиною і по
яснюється, на наш погляд, тенденція до
ширшого застосування останнім часом л.
повстистої в зелених насадженнях. Врахо
вуючи недостатню зимостійкість і пов'яза
не з нею скорочення тривалості життя
рослин, слід регулювати участь цієї липи
в усіх типах насаджень, зокрема декора
тивних.
Таким чином, на підставі попередніх
висновків щодо підсумків інтродукції ли
пи тільки 5 видів із 17 – л. європейську, л.
широколисту, л. кавказьку, л. пухнасто
28 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
О.К. Дорошенко
стовпчикову і л. забуту – можна рекомен
дувати поряд з л. серцелистою до широко
го використання в різних типах озеленен
ня. Липи: амурська, маньчжурська, сибір
ська, гірська, Олівера, Максимовича та
японська потребують додаткового випро
бування і вивчення. Липи американську та
різнолисту з причини паросткової здатно
сті, а липи довгочерешкову та повстисту –
як недостатньо зимостійкі і недовговічні не
обхідно обмежити у використанні, доки не
буде створено чи виявлено форми, позбав
лені цих недоліків.
1. Дендрофлора України. Дикорослі й культи
вовані дерева і кущі. Покритонасінні. Ч. I: Довідник
/ За ред. М.А. Кохна – К.: Фітосоціоцентр, 2002. –
448 с.
2. Деревья и кустарники СССР / Под ред.
С.Я. Соколова. – М.; Л.: Изд
во АН СССР. – 1958. –
Т. 4. – 975 с.
3. Каталог деревьев и кустарников ботани
ческих садов Украинской ССР. – К.: Наук. думка,
1978. – 72 с.
Рекомендував до друку
М.А. Кохно
А.К. Дорошенко
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
ИТОГИ ИНТРОДУКЦИИ ВИДОВ TILIA L.
В УСЛОВИЯХ КИЕВА
Подведены итоги интродукции 17 видов и трех
форм Tilia L. в дендрарии НБС НАН Украины. Для
широкого использования в озеленении наряду с
липой серцелистной рекомендовано еще 5 видов –
л. широколистную, л. европейскую, л. кавказскую,
л. опушенностолбиковую и забытую. Выявлены ви
ды, требующие дальнейшего изучения и испыта
ния, а также те, чье использование необходимо ог
раничить.
O.K. Doroshenko
M.M. Grishko National Botanical Gardens, National
Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
INTRODUCTION OF GENUS TILIA L.
SPECIES IN KYIV
Seventin species and three forms of Tilia L. were in
troduced in arboretum of NBG of the NAS of Uk
raine. As a result five species, to wit T. platyphyllos
Scop., T. europaea L., T. begoniifolia Stev., T. da
systyla Stev. аnd T. neglecta Spach. were recom
mended for use. It was cited the species for study
and testing and some species, which must be limited
for use.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-389 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:15Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/1e/7c79d644699f3b9ad52c96de5295f91e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3892019-12-29T12:19:55Z Introduction of genus Tilia L. species in Kyiv Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва Doroshenko, O.K. Seventin species and three forms of Tilia L. were introduced in arboretum of NBG of the NAS of Uk  raine. As a result five species, to wit T. platyphyllos Scop., T. europaea L., T. begoniifolia Stev., T. dasystyla Stev. аnd T. neglecta Spach. were recommended for use. It was cited the species for study and testing and some species, which must be limited for use. Підбито підсумки інтродукції 17 видів і трьох форм Tilia L. в дендрарії НБС НАН України. Для широкого застосування в озелененні поряд з липою серцелистою рекомендовано ще п’ять видів – липу широколисту, європейську, кавказьку, пухнастостовпчикову та забуту. Виявлено види, що потребують подальшого вивчення і випробування, а також ті, чиє використання потрібно обмежити. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/389 10.5281/zenodo.2586145 Plant Introduction; Vol 25 (2005); 23-28 Інтродукція Рослин; Том 25 (2005); 23-28 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377841 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/389/370 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Doroshenko, O.K. Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва |
| title | Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва |
| title_alt | Introduction of genus Tilia L. species in Kyiv |
| title_full | Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва |
| title_fullStr | Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва |
| title_full_unstemmed | Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва |
| title_short | Підсумки інтродукції видів Tilia L. в умовах Києва |
| title_sort | підсумки інтродукції видів tilia l. в умовах києва |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/389 |
| work_keys_str_mv | AT doroshenkook introductionofgenustilialspeciesinkyiv AT doroshenkook pídsumkiíntrodukcíívidívtilialvumovahkiêva |