Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій (техногенного навантаження)

The parameters of anatomic structure of leaves of Platanus orientalis L. have grown in the conditions of aerogenic pollution of various quality and intensity were studied and compared. The authentic difference of values of dimensional parameters of anatomic structure of leaves were found in control...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автори:	Kapelyush, N.V., Bessonova, V.P.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/399
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860122341544034304
author	Kapelyush, N.V. Bessonova, V.P.
author_facet	Kapelyush, N.V. Bessonova, V.P.
author_sort	Kapelyush, N.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-29T12:53:59Z
description	The parameters of anatomic structure of leaves of Platanus orientalis L. have grown in the conditions of aerogenic pollution of various quality and intensity were studied and compared. The authentic difference of values of dimensional parameters of anatomic structure of leaves were found in control and test plots. The increase of pollution causes the changes directed on strengthening xeromorphism.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2586176
first_indexed	2025-07-17T12:42:21Z
format	Article
fulltext	81ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Забруднення навколишнього середовища викидами промисловості та автотранспор ту негативно впливає на розвиток рослин них організмів [1, 4, 9, 17]. Ефективним за собом зниження забруднення та задим лення повітря є зелені насадження. Листки дерев, поверхня їх гілок та стволів – це своєрідний потужний фільтр, який затри мує пил та інші полютанти [2, 3, 5, 21]. У відповідь на дію забруднювачів в ор ганізмі рослин відбувається низка фізіоло го біохімічних реакцій, що може призвес ти до зміни структури органів та тканин [1, 4, 11, 16, 21]. Відомо, що асиміляційні орга ни рослин поглинають з повітря найбільшу кількість промислових полютантів, а тому зазнають сильніших, ніж інші органи змін, характер яких залежить від рівня стійкості рослин. У зв'язку з цим заслуго вує на увагу дослідження впливу забруд нення довкілля на анатомічну будову аси міляційного апарату, розвиток якого зу мовлює ріст та розвиток рослин. Подібні експерименти були проведені на трав'янистих та деревних рослинах [8, 10, 21, 23]. З'ясувалося, що характер реакції рослин на аерогенне забруднення довкілля залежить від типу забруднювачів, виду рослин і кліматичних умов. Особливо це стосується інтродукованих рослин, нові умови зростання яких не завжди відповіда ють таким у їх природному ареалі. Останнім часом дедалі частіше для озеленення вулиць міст і промислових під приємств південного сходу України вико ристовують Platanus orientalis L. Це високо декоративна і швидкоросла рослина. Проте стійкість цього виду до комплексного заб руднення при вирощуванні на території різних підприємств майже не вивчена. Не досліджена й реакція асиміляційного апа рату цього виду на техногенні емісії. Метою роботи було вивчення та порів няння показників анатомічної будови лист ків рослин платана східного (Platanus ori entalis), що зростали в умовах аерогенного забруднення різної інтенсивності та якості. Об'єктами досліджень були рослини платана східного у віці 30–40 років. Для встановлення рівня впливу техно генного забруднення на морфо анатомічні показники листка платана було виділено кілька ділянок з різним якісним складом забруднювачів. Контрольна зона (ділянка 1) розміщувалась у відносно чистій зоні, де, за даними санепідемстанції, інтенсивність забруднення була набагато нижча за гра ничнодопустиму концентрацію (ГДК). УДК 582.732:[502.55:628.5+581.151] Н.В. КАПЕЛЮШ 1, В.П. БЕССОНОВА 2 1 Запорізький державний університет Україна, 69063 м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66 2 Дніпропетровський державний аграрний університет Україна, 49000 м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25 ЗМІНА АНАТОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЛИСТКІВ PLATANUS ORIENTALIS L. ПІД ДІЄЮ ПРОМИСЛОВИХ ЕМІСІЙ (ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ) У результаті вивчення та порівняння показників анатомічної будови листків рослин Platanus orientalis L., що зростали в умовах аерогенного забруднення різної інтенсивності та якості, було виявлено достовірну відмін� ність в анатомічних показниках листків на контрольній та дослідних ділянках. Зі збільшенням рівня забруд� нення відбуваються зміни у бік посилення ксероморфності. © Н.В. КАПЕЛЮШ, В.П. БЕССОНОВА, 2005 82 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Н.В. Капелюш, В.П. Бессонова Друга ділянка розташовувалась на те риторії ВАТ "Трансформаторний завод", який дає 107,3 т промислових викидів на рік. Максимальна частка у цих викидах припадає на нітроген оксиди (49,886 т), ксилол (4,215 т), толуол (1,389 т), незначну частку становлять сполуки плюмбуму, ні келю, магнію та феруму. Третя ділянка розміщувалася в Парку металургів, на відстані 12 км від ВАТ "За поріжвогнетрив", ВАТ "Запоріжкокс", ВАТ "Запоріжферосплав". У цьому районі кон центрації фенолу, SO2, нітроген діоксиду перевищують ГДК у 1,3–2,3 разів. Крім то го, було зафіксовано перевищення у 1,5–1,8 раза фонових концентрацій сполук меркурію, ніколю, мангану, плюмбуму та інших важких металів. На бульварі Шевченка, на відстані 5 км від таких заводів, як ВАТ "Запоріжсталь", ВАТ "Дніпроспецсталь", ВАТ "Запоріжаб разив" та Титано магнієвого комбінату, роз ташовувалася четверта ділянка із загаль ною інтенсивністю руху автотранспорту 116 621 авт./добу. Емісія промислових по лютантів (нітроген діоксиду, фенол, сірча ний ангідрид, CO) та сполук важких ме талів (ніколю, магнію, купруму, плюмбуму, арсену, мангану, кальцію, силіцію та ін.) перевищує ГДК у 1,3–2,5 раза, максималь не перевищення ГДК становило 1,6–4,8 ра за. Цей район визнаний найбільш забруд неним у м. Запоріжжі за фенолом [20]. П'ята ділянка – це алея, розміщена на відстані 3 км від Запорізького алюмінієвого заводу, який дає 12 787,807 т промислових викидів на рік. Основними забруднювачами у цих викидах є фториди, сіркові та хло ристі сполуки, концентрація яких у 1,3–2,0 рази перевищує ГДК. Для проведення анатомічного аналізу у серпні відбирали листки із середнього яру су південного боку крони. Препарати готу вали за загальноприйнятими методиками [7, 22]. На поперечному зрізі листків визна чали товщину кутикули, епідермісу, палі садної і губчастої паренхіми, а також розміри замикаючих клітин епідермісу за допомо гою окуляр мікрометра. Кількість продихів підраховували на нижньому епідермісі мето дом відбитків [13] у 30 полях зору для кожно го варіанта. Визначали коефіцієнт прозен хімності, індекс ксероморфності [10] та про диховий показник, тобто відношення кіль кості продихів до кількості епідермальних клітин на одній і тій самій площі [7]. Отри мані результати оброблені за допомогою за гальноприйнятих методів математичної ста тистики [14]. У всіх варіантах, де рослини зазнавали постійного впливу техногенного забруднен ня, зафіксовано збільшення товщини ку тикули на 39,3–59,5% порівняно з контро лем. Причому цей показник, як і товщина епідерми листка, є максимальним на ді лянках 4 (159,49% до контролю) та 5 (143,98%). Це узгоджується з тим, що ді лянка 4, за даними санітарно епідеміоло гічної станції (СЕС), визнана найбільш за брудненою у місті. Тут рослини зазнають комплексної дії промислових забрудню вачів, таких як фенол, нітроген, сірчаний ангідрид та сполуки важких металів. На ділянці 5 основними забруднювачами було визнано фториди, сіркові та хлористі спо Рис. 1. Вплив забруднення довкілля на товщину гістологічних елементів листка платана східного, % до контролю: І – товщина листка; ІІ – товщина кутикули; ІІІ – товщина верхнього епідермісу; IV – товщина нижнього епідермісу; 1,2,3,4,5 – номери ділянок 83ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій луки, які найбільш негативно впливають на рослини. На 2 й та 3 й ділянках товщи на кутикули також перевищувала конт рольний показник – відповідно на 36,34 та 40,28% (табл. 1, рис. 1). Товщина нижнього епідермісу листків збільшується у рослин всіх дослідних ва ріантів, найменша величина (14,85%) за фіксована на території трансформаторно го заводу (ділянка 2). У екземплярів P. ori entalis, що зростають на ділянках 3, 4 і 5, рівень підвищення товщини абаксиального епідермісу щодо норми становить відпо відно 28,5, 35,6 і 31,8%. Достовірну відмінність товщини адакси ального епідермісу від норми установлено тільки у рослин, що зростають на ділянці 4 і зазнають постійного впливу техноген них емісій: нітроген діоксиду, фенолу, сір чаного ангідриду та важких металів ви кидів заводів та автомобільного транспор ту (табл. 1). Таким чином, техногенні емісії силь ніше впливають на товщину епідермісу абаксиальної поверхні, ніж адаксиальної. Зміни товщини листка у P. orientalis в умовах різноякісного аерогенного забруд нення довкілля представлені в табл. 1. Най істотніших змін цей показник зазнає у рос лин, що зростають на ділянці 4. Товщина листків на цій ділянці становить 140,7% контролю (рис. 1). У рослин 5 ї ділянки тов щина листків – (224,17 ± 2,23) мкм, або 132,46% норми. Меншою мірою потовщу ються листки у рослин, що зростають на ділянках 3 і особливо 2 – відповідно на 16,84 і 26,37%. Різниці у величинах цього показника контрольних і дослідних рослин статистично достовірні. Потовщення листкової пластинки у до слідних варіантах порівняно з нормою від бувається головним чином унаслідок істот ного збільшення палісадної паренхіми (табл. 2, рис. 2). Цей показник залежно від моніторингової ділянки зростає на 25,89– 51,69% відносно контролю. Найістотніші зміни спостерігаються у рослин ділянки 4, які поряд з періодичним впливом інгреді єнтів промислових викидів зазнають дії вихлопних газів автотранспорту. Дещо мен ше цей показник у листків рослин P. ori entalis, що зростають біля алюмінієвого за воду. Найменше збільшення товщини стовп частого мезофілу відмічено у рослин, які вирощуються на території трансформатор ного заводу. Згідно з літературними даними, товщи на мезофілу листків може як збільшувати ся, так і зменшуватися залежно від харак теру видоспецифічної реакції рослин на забруднення. Так, у Tilia plathyphyllos Scop. вона збільшується за рахунок потов Таблиця 1. Вплив забруднення довкілля на анатомо�морфологічні показники листків платана східного Товщина, мкм листка кутикули верхнього епідермісу нижнього епідермісу td td td td 1 169,23 ± 2,23 – 4,32 ± 0,22 – 12,53 ± 0,86 – 15,22 ± 0,23 – 2 197,72 ± 2,56 8,39 5,89 ± 0,36 3,72 13,96 ± 1,14 1,00 17,48 ± 0,18 7,74 3 213,86 ± 2,64 12,91 6,06 ± 0,21 5,72 14,16 ± 0,64 1,52 19,56 ± 0,82 5,09 4 238,18 ± 3,36 17,10 6,89 ± 0,38 5,85 16,66 ± 1,04 3,06 20,64 ± 0,42 11,32 5 224,17 ± 2,23 17,42 6,22 ± 0,46 3,73 15,54 ± 1,23 2,01 20,06 ± 0,48 9,09 № ділянки Примітка: td – достовірна різниця. 84 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Н.В. Капелюш, В.П. Бессонова щення як стовчастого, так і губчастого ме зофілу. У Robinia pseudoacacia за такого самого рівня забруднення встановлено зменшення товщини цих шарів [16]. Потовщення палісадної паренхіми під впливом аерогенного забруднення відбуло ся внаслідок збільшення довжини клітин при одночасному зменшенні їх ширини. На це вказує коефіцієнт прозенхімності. Най більше зростання цього показника зафік соване на ділянках 4 і 5, найменше – на 2. За літературними даними, коефіцієнт про зенхімності під впливом токсичних речовин може зменшуватися (клен несправжньоп латановий, бузок угорський) або зростати (барбарис продовгуватий, клен Шведлера, груша звичайна, робінія звичайна, тополя канадська) залежно від стійкості рослин до дії токсичних речовин [8, 23]. Потовщення губчастого мезофілу під дією забруднення довкілля щодо контролю спостерігається в усіх дослідних варіантах, але рівень зростання цього показника значно менший, ніж губчастого мезофілу і майже однаковий у рослин всіх техноген них майданчиків. Так, різниця у товщині губчастого мезофілу рослин з дослідних ділянок, що відрізняються за типом аеро генного забруднення, статистично недос товірна. Слід зазначити, що, за В.С. Ніко лаєвським, стійкі до SО2 види характери зуються меншою товщиною губчастої па ренхіми [18]. У наших дослідах цей показ ник в умовах забруднення збільшився що до норми. С.А. Сергейчик виявила, що у стійкого до емісії ПО "Азот" дівочого ви нограду (Parthenocissus quinquefoilia L.) дія промислових полютантів спричиняє по товщення губчастої тканини [23]. Більш істотне збільшення розмірів стовпчастого мезофілу порівняно з губчас тим зумовлює зростання величини їх співвідношення (hст/ hгубч) (табл. 3). Як видно з табл. 3, у листків рослин конт рольного варіанта ця величина дорівнює 1,54, на ділянці 4, де на рослини впливає комплекс промислових і автомобільних забруднювачів (нітроген діоксид, фенол, сірчаний ангідрид, СО) та сполук важких металів: ніколю, магнію, купруму, плюм буму, арсену, мангану, силіцію та ін., – 2,23. Установлено, що більша величина співвідношення висот палісадної та губ частої тканини притаманна більш стійким до SO2 видам [18]. Зростання величини ко ефіцієнта hст/ hгубч у листках P. orientalis в умовах повітряного забруднення середови ща можна вважати адаптивною реакцією. Характеристика продихового апарату P. orientalis подана у табл. 4 і 5. Рис. 2. Вплив забруднення довкілля на показники мезофілу листка, % до контролю І – товщина мезофілу; ІІ – товщина стовпчастого мезофілу; ІІІ – товщина губчастого мезофілу ст ов п ча ст ог о м ез оф іл у tdм ез оф іл у Таблиця 2. Зміна товщини мезофілу листків платана східного під впливом техногенного навантаження Товщина, мкм td гу бч ас то го м ез оф іл у td 1 136,41 ± 3,68 – 82,32 ± 3,33 – 54,09 ± 1,26 – 2 161,81 ± 3,21 5,20 103,63 ± 1,37 5,92 58,18 ± 0,96 2,51 3 175,28 ± 3,92 7,22 116,56 ± 1,86 8,98 58,72 ± 1,02 2,63 4 197,41 ± 3,64 11,78 136,25 ± 2,56 12,80 61,16 ± 1,28 3,23 5 184,85 ± 3,58 9,43 124,87 ± 2,16 10,70 59,96 ± 1,04 2,67 № д іл я н ки 85ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій Довжина та ширина замикаючих клітин продихів в умовах впливу на рослини тех ногенних емісій істотно зменшується щодо контролю. Незалежно від характеру пере важаючих забруднювачів та інтенсивності забруднення розміри замикаючих клітин на всіх дослідних ділянках статистично не відрізняються. Нами було відмічено, що у контрольно му варіанті продихи відкриті сильніше, ніж у дослідних варіантах (табл. 4). Най менше цей показник змінюється у листків рослин, що зростають на території транс форматорного заводу і Парку металургів, а найбільше – у листків рослин, які виро щуються біля алюмінієвого заводу, де на рослини впливали переважно такі аеро генні забруднювачі, як фториди, хлориди та сполуки сірки. Менша відкритість про дихів має позитивне значення для регулю вання газообміну, внаслідок чого такі рос лини мають певні переваги в умовах впли ву на них техногенних емісій, оскільки, як показав В.С. Ніколаєвський, основна кіль кість газів надходить до клітин листка че рез продихи [18]. Аерогенне забруднення довкілля приз водить до значного збільшення кількості продихів на одиницю площі епідермісу (1мм2) (табл. 5). Найбільша щільність розта шування продихів притаманна листкам рослин, що зростають на ділянці 4, наймен ша – листкам рослин, які вирощуються біля трансформаторного заводу (ділянка 2). Кількість продихів на 1мм2 епідерми на цій ділянці становить 155,69%, тоді як на ділян ці 4 – 262,79% щодо контролю. На думку деяких дослідників, види з більшою кількіс тю дрібних продихів на одиницю поверхні здатні краще регулювати ступінь їх від криття [18]. Збільшення щільності продихів на одиницю площі епідермісу у листків P. orientalis під впливом постійної дії техноген них емісій, можливо, є пристосувальною ре акцією до зростання в цих умовах. У дослідних варіантах збільшується і кількість клітин нижньої епідерми (на оди ницю площі листка) порівняно з нормою, особливо у рослин, що зростають на ділянці 4. Це свідчить про ксероморфізацію листків. Дещо менше змінюється цей по казник у листків дерев, які зазнавали впливу промислових викидів алюмінієвого заводу, а найменший показник зафіксова но у рослин ділянки 2. Таблиця 4. Вплив забруднення довкілля на розміри замикаючих клітин і продихової щілини листків платана східного Розміри замикаючих клітин продихів № ділянки довжина, мкм % до контролю td ширина, мкм % до контролю td Ширина продихової щілини, мкм % до контролю td 1 42,5 ± 2,1 100 – 26,6 ± 1,4 100 – 10,21 ± 0,12 100 – 2 32,4 ± 1,2 76,2 4,18 19,1 ± 1,4 71,8 3,79 8,93 ± 0,31 87,3 3,85 3 30,8 ± 1,8 72,5 4,23 20,4 ± 0,8 76,6 3,85 8,67 ± 0,32 85,3 4,51 4 31,8 ± 1,6 74,8 4,05 18,6 ± 1,2 69,9 4,34 7,82 ± 0,62 76,5 3,78 5 32,4 ± 1,7 76,2 3,74 18,4 ± 1,6 69,2 3,86 7,36 ± 0,58 74,5 4,81 hст/hгубч Коефіцієнт прозенхімності стовпчастого мезофілу % до контролю Таблиця 3. Зміна коефіцієнта прозенхімності та співвідношення товщини стовпчастого та губчастого мезофілу листків платана східного під впливом забруднення довкілля 1 1,54 2,12 100,0 2 1,78 2,89 136,3 3 1,98 3,06 144,3 4 2,23 3,25 153,3 5 2,08 3,12 147,2 № ділянки 86 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Н.В. Капелюш, В.П. Бессонова Ксероморфність листка характеризу ється продиховим індексом – відношення кількості продихів на 1мм2 епідермісу до загальної кількості клітин на таку саму площу, виражене у відсотках. Цей показ ник зростає в умовах дії на рослини тех ногенних емісій (табл. 5). Продиховий індекс < 6 вважається дуже малим, від 6 до 11 – малим, від 11 до 16 – середнім, від 16 до 21 – великим і > 21 – дуже великим [6]. Оцінюючи одержані результати за на веденою вище шкалою, продиховий індекс рослин P. orientalis, що зростають у від носно чистій зоні, можна охарактеризува ти як середній, а тих, що зростають в умо вах постійного впливу забруднювачів, – як великий. Важливим показником є також індекс ксероморфності. Він вказує на збільшення чи зменшення кількості епідермальних клі тин та щільності розташування продихів на одиницю поверхні. На дослідних ділян ках зафіксоване збільшення цього показ ника (табл. 4), що свідчить про посилення ксероморфності рослин під впливом за бруднення повітря [6, 12, 15]. Отже, нами виявлено достовірну різни цю в анатомічних показниках листків пла тана східного на контрольній та дослідних ділянках. На ділянці 4 рослини зазнавали комплексної дії аерогенного забруднення промисловими полютантами та сполуками важких металів. Тому тут спостерігалися найбільші зміни анатомічних показників. На ділянці 5 на рослини впливали більш агресивні аерополютанти, тому зміни ана логічних показників були близькими до та ких на ділянці 4. Зі збільшенням рівня заб руднення відбуваються зміни у бік поси лення ксероморфності. У подальшому ми плануємо продовжи ти дослідження стійкості рослин Platanus orientalis до забруднення навколишнього середовища. 1. Бессонова В.П. Цитофизиологические эф фекты воздействия тяжелых металлов на рост и развитие растений. – Запорожье: Изд во Запо рож. гос. ун та, 1999. – 208 с. 2. Бессонова В.П. Роль растительности в осажде нии металлоносных аэрозолей. 1. Влияние биологи ческих особенностей растений // Питання біоінди кації та екології. – 2000. – Вип. 5, № 1. – С. 13–25. 3. Бессонова В.П. Роль растительности в осаж дении металлоносных аэрозолей. 2. Влияние кли матических факторов. Эффективность защитных насаждений //Питання біоіндикації та екології. – 2000. – Вип. 5, № 3. – С. 93–104. 4. Бессонова В.П., Юсыпива Т.И. Семенное во зобновление древесных растений и промышлен ные поллютанты (SО2 и NО2). – Запорожье: Па вел, 2001. – 193 с. 5. Бессонова В.П., Яковлева С.О. Интродуциро ванные декоративные цветочные растения в озе ленении промышленных предприятий. ІІ. Влия ние ингредиентов промышленных выбросов на морфолого анатомические и физиологические показатели // Питання біоіндикації та екології. – 2001. – Вип. 6, № 3. – С. 11–19. 6. Васильев Б.Р. Строение листьев древесных растений различных климатических зон. – Л.: Изд во Ленингр. ун та, 1988. – 206 с. Таблиця 5. Вплив забруднення довкілля на характеристики продихового апарату листків платана східного № д іл ян ки Кількість продихів на 1 мм2 нижньої епідерми, шт. % до контролю td Кількість клітин нижньої епідерми на 1 мм2, шт. % до контролю td Продиховий індекс, % td Індекс ксеро морфності, % 1 132,5 ± 13,5 100,00 – 964,21 ± 34,18 100.00 – 13,74 ± 0,21 – 1277,62 ± 36,78 2 206,3 ± 14,6 155,69 3,71 1108,62 ± 40,26 114,97 2,73 18,60 ± 0,34 12,16 2285,80 ± 48,23 3 276,6 ± 13,2 208,75 7,63 1386,34 ± 42,86 143,77 7,69 19,95 ± 0,25 19,02 3835,39 ± 39,16 4 348,2 ± 13,8 262,79 111,17 1618,27 ± 38,51 167,83 12,70 21,51 ± 0,27 22,72 5634,82 ± 42,58 5 306,7 ± 14,1 231,47 8,92 1462,48 ± 39,16 151,67 9,58 20,67 ± 0,18 26,14 4485,43 ± 38,56 7. Вехов В.Н., Филин В.В. Практикум по ана томии и морфологии растений. – М., Изд во Моск. ун та, 1980. – 196 с. 8. Гетко Н.В. Растения в техногенной среде. Структура и функция ассимиляционного аппара та. – Минск: Наука и техника, 1989. – 208 с. 9. Говорун А.Г., Скороченко В.Ф., Худалий М.М. Транспорт и окружающая среда. – К.: Урожай, 1992. – 144 с. 10. Жалдак С.Н. Взаимодействие в сообщест вах однолетних галофитов и их влияние на ана томо морфологические структуры растений // Питання біоіндикації та екології. – 2000. – Вип. 5, № 3. – С. 16–21. 11. Илькун Г.М. Газоустойчивость растений. – К.: Наук. думка, 1971. – 146 с. 12. Культиасов И.М. Экология растений. – М.: Наука, 1982. – 384 с. 13. Кустова О.К. Будова епідермісу листків Ocimum basilicum L. (Lamiaceae Lindl.) // Укр. бо тан. журн. – 2000. – 57, № 4. – С. 450–454. 14. Лакин Ф.Ф. Биометрия. – М.: Высшая шко ла, 1990. – 352 с. 15. Лархер В. Экология растений / Пер. с нем. – М.: Мир, 1978. – 384 с. 16. Лихолат Ю.В., Кучма В.М., Семенко А.В., Антонечко Н.О. Зміни анатомічної будови листків основних дерноутворюючих трав в умовах про мислового забруднення //Питання біоіндикації та екології. – 2002. – Вип. 7, № 1. – С. 3–9. 17. Національна доповідь про стан навко лишнього природного середовища в Україні. – Київ, 1998. – 146 с. 18. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений. – Новосибирск: Нау ка, 1979. – 208 с. 19. Окросцваридзе Т.Д., Чхубианишвила Р.И. Влияние условий местопроизрастания на анато мическое строение листьев ореха грецкого // Эко логия. – 1990. – № 4. – С. 78–81. 20. Програма моніторингу довкілля Запорізь кої області //В.В. Головін, Н.І. Гаращук, В.Т. Коба та ін. – ЗМДКД "Дніпровський металург", 2001. – 102 с. 21. Прохорова Н.В., Солодовникова Л.П. Влия ние загрязнения окружающей среды на ассими ляционные органы некоторых древесных расте ний в степном Заволжье //Вопросы лесной биогео ценологии и охрана природы в степной зоне. – М., 1980. – С. 33–38. 22. Проценко Д.П., Брайон О.В. Анатомія рос лин. – К.: Наук. думка, 1981. – 280 с. 23. Сергейчик С.А. Древесные растения и опти мизация промышленной среды. – Минск: Наука и техника, 1984. – 168 с. Рекомендував до друку Ф.М. Левон Н.В. Капелюш 1, В.П. Бессонова 2 1 Запорожский государственный университет, Украина, г. Запорожье 2 Днепропетровский государственный аграрный университет, Украина, г. Днепропетровск ИЗМЕНЕНИЕ АНАТОМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЛИСТЬЕВ PLATANUS ORIENTALIS L. ПОД ДЕЙСТВИЕМ ПРОМЫШЛЕННЫХ ЭМИССИЙ (ТЕХНОГЕННОЙ НАГРУЗКИ) В результате изучения и сравнения показателей анатомического строения листьев растений Plata nus orientalis L., произрастающих в условиях аэро генного загрязнения различной интенсивности и качества, была выявлена достоверная разница между анатомическими показателями листьев на контрольном и опытных участках. С увеличением уровня загрязнения происходят изменения в сто рону усиления ксероморфности. N.V. Kapelyush 1, V.P. Bessonova 2 1 Zaporizhia State University, Ukraine, Zaporizhia 2 Dniepropetrovsk Agrarian University, Ukraine, Dniepropetrovsk CHANGE OF ANATOMIC PARAMETERS OF PLATANUS ORIENTALIS L. LEAVES AS REACTION ON INDUSTRIAL EMISSIONS (TECHNOGENIC PRESSURE) The parameters of anatomic structure of leaves of Platanus orientalis L. have grown in the conditions of aerogenic pollution of various quality and intensity were studied and compared. The authentic differ ence of values of dimensional parameters of anatomic structure of leaves were found in control and test plots. The increase of pollution causes the changes directed on strengthening xeromorphism. 87ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-399
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:21Z
publishDate	2005
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/35/0eaa0d8df39c1e8dd429feff92216535.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-3992019-12-29T12:53:59Z Change of anatomic parameters of Platanus orientalis L. leaves as reaction on industrial emissions (technogenic pressure) Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій (техногенного навантаження) Kapelyush, N.V. Bessonova, V.P. The parameters of anatomic structure of leaves of Platanus orientalis L. have grown in the conditions of aerogenic pollution of various quality and intensity were studied and compared. The authentic difference of values of dimensional parameters of anatomic structure of leaves were found in control and test plots. The increase of pollution causes the changes directed on strengthening xeromorphism. У результаті вивчення та порівняння показників анатомічної будови листків рослин Platanus orientalis L., що зростали в умовах аерогенного забруднення різної інтенсивності та якості, було виявлено достовірну відмінність в анатомічних показниках листків на контрольній та дослідних ділянках. Зі збільшенням рівня забруднення відбуваються зміни у бік посилення ксероморфності. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/399 10.5281/zenodo.2586176 Plant Introduction; Vol 25 (2005); 81-87 Інтродукція Рослин; Том 25 (2005); 81-87 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377841 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/399/380 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Kapelyush, N.V. Bessonova, V.P. Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій (техногенного навантаження)
title	Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій (техногенного навантаження)
title_alt	Change of anatomic parameters of Platanus orientalis L. leaves as reaction on industrial emissions (technogenic pressure)
title_full	Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій (техногенного навантаження)
title_fullStr	Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій (техногенного навантаження)
title_full_unstemmed	Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій (техногенного навантаження)
title_short	Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій (техногенного навантаження)
title_sort	зміна анатомічних показників листків platanus orientalis l. під дією промислових емісій (техногенного навантаження)
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/399
work_keys_str_mv	AT kapelyushnv changeofanatomicparametersofplatanusorientalislleavesasreactiononindustrialemissionstechnogenicpressure AT bessonovavp changeofanatomicparametersofplatanusorientalislleavesasreactiononindustrialemissionstechnogenicpressure AT kapelyushnv zmínaanatomíčnihpokaznikívlistkívplatanusorientalislpíddíêûpromislovihemísíjtehnogennogonavantažennâ AT bessonovavp zmínaanatomíčnihpokaznikívlistkívplatanusorientalislpíddíêûpromislovihemísíjtehnogennogonavantažennâ

Зміна анатомічних показників листків Platanus orientalis L. під дією промислових емісій (техногенного навантаження)

Репозитарії

Схожі ресурси