Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L.
The results of investigations on vegetative reproduction of 11 species and 5 form of Viburnum L. are given. The most effective method of vegetative reproduction is taking green cuttings with the use of heteroauxin as rhizogenesis stimulator.
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2005
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/400 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122345524428800 |
|---|---|
| author | Demchenko, O.O. |
| author_facet | Demchenko, O.O. |
| author_sort | Demchenko, O.O. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-29T12:55:04Z |
| description | The results of investigations on vegetative reproduction of 11 species and 5 form of Viburnum L. are given. The most effective method of vegetative reproduction is taking green cuttings with the use of heteroauxin as rhizogenesis stimulator. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2586178 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
88 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
Вегетативний спосіб розмноження має такі
переваги перед насіннєвим: скорочення
строків вирощування посадкового ма
теріалу, швидкий перехід до репродуктив
ного етапу розвитку, забезпечення пере
дачі нащадкам усіх господарсько
цінних
якостей материнської рослини. Цей спосіб
розмноження дає можливість отримати ре
продукцію від інтродуцентів, які не плодо
носять або не утворюють повноцінного на
сіння в нових умовах існування.
Для калин вегетативне розмноження
має велике значення, оскільки це єдиний
спосіб розмноження для форм, що дає
змогу зберегти індивідуальні особливості
рослин. Калини розмножують живцями,
відсадками, кореневими паростками, поді
лом куща та щепленням.
Деякі види Viburnum мають високу ко
ренеутворюючу здатність, їх можна до
сить ефективно розмножувати зеленими
живцями. На думку Б.С. Єрмакова [3], зеле
не живцювання є основним виробничим
способом розмноження калин. У літературі
містяться суперечливі відомості щодо оп
тимальних строків живцювання. Деякі ав
тори вважають, що найпридатніші строки
живцювання збігаються з відповідними
фенофазами маточної рослини, а саме – з
фазами масового цвітіння та затухання
цвітіння [1, 5].
Немає одностайності і в питанні щодо
доцільності розмноження калин зде
рев'янілими живцями. На думку деяких
авторів [4, 5, 7], розмноження калин здере
в'янілими живцями малоефективне. О.В. Бі
лик, навпаки, наводить дані про високу об
корінюваність здерев'янілих живців [1].
З метою удосконалення прийомів веге
тативного розмноження калин нами випро
бувано методи вегетативного розмноження
шляхом обкорінення зелених і здерев'яні
лих живців із застосуванням різних суб
стратів, стимуляторів та строків живцюван
ня, розмноження відсадками, кореневими
паростками та поділом куща. Об'єктами на
ших досліджень були рослини 11 видів та 5
форм роду Viburnum.
Установлено, що для видів роду Vibur
num найефективнішим є зелене живцю
вання. За регенераційною здатністю кали
ни можна розподілити на дві групи:
1) види з високою регенераційною здат
ністю (V. opulus L., V. op. 'Roseum', V. op.
'Nanum', V. sargentii Koehne, V. s. 'Flavum',
V. rhytidophyllum Hemsl., V. buddleifolium
Wright);
2) види із задовільною регенераційною
здатністю (V. lantana L., V. l. 'Aureum', V. l.
'Variegatum', V. carlesii Hemsl., V. veitchii
Wright, V. lentago L., V. burejaeticum Rgl. et
Herd., V. rufidulum Raf., V. prunifolium L.).
Обкорінення зелених живців видів пер
шої групи дорівнює 70,1–73,4% навіть без
застосування стимуляторів ризогенезу,
відсоток обкорінення живців другої групи із
застосуванням стимуляторів становить
11,6–75,4 (табл. 1).
УДК 582.973:712.25[477]
О.О. ДЕМЧЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ ВИДІВ РОДУ VIBURNUM L.
Наведено результати дослідів з вегетативного розмноження 11 видів та 5 форм роду Viburnum L. Найефективні�
ший спосіб вегетативного розмноження – зелене живцювання з використанням гетероауксину як стимулятора
ризогенезу.
© О.О. ДЕМЧЕНКО, 2005
89ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L.
Зелені, або літні, живці – це частини
пагонів поточного року з листками, які
ростуть і починають дерев'яніти. Нарізали
живці завдовжки 10–15 см, з 2–3 міжвуз
лями. Верхній зріз робили прямим над
листками, нижній – косим (40–45°) під
листками. Нижню пару листків видаляли,
верхню – вкорочували наполовину. Ба
зальну частину живців обробляли стиму
ляторами росту. Живці висаджували в хо
лодні парники, вкриті плівкою.
На вихід обкорінених живців значною
мірою впливає склад субстрату. Було вип
робувано такі субстрати: річковий пісок;
суміш торфу і піску у співвідношенні 1:2;
перліт. Найкращі результати отримані при
використанні суміші торфу і піску.
У живців калин з високою регене
раційною здатністю коренеутворенню пе
редувала поява рясного калюсу. У видів із
задовільною регенераційною здатністю у
більшості живців також утворюється ка
люс, однак відсоток обкорінених живців у
них значно нижчий. У видів Viburnum на
місті зрізу спочатку утворюється рановий
калюс, потім розростання тканин спос
терігається по всій заглибленій частині
живця (частково або суцільно). Як прави
ло, корені утворюються в тканинах живця
і проростають крізь калюс. В останньому
корені також утворюються, але в меншій
кількості. Корені калин можуть з'являтися
по всій заглибленій частині живця та ут
ворювати мички (у видів з високою реге
нераційною здатністю). Тривалість об
корінення живців калин становить від
12–18 (V. opulus 'Roseum') до 25–30 днів
(V. rufidulum).
Успіх зеленого живцювання значною
мірою залежить від строків його проведен
ня. Впродовж вегетації здатність живців
до ризогенезу змінюється. Живці, заготов
лені із занадто молодих пагонів, ще не
спроможні утворювати корені. У початко
Таблиця 1. Обкорінення зелених живців видів роду Viburnum L.
при обробці їх стимуляторами росту
Вид, форма
Обкорінення, %
α
Нафтилоцтова
к
та, 1% пудра Фумар
Вода
(контроль)
Гетероауксин,
50 мг/л
Гетероауксин,
200 мг / л
73,4 ± 2,1
70,1 ± 2,8
71,4 ± 3,0
1,5 ± 0,4
0
0
0
68,4 ± 3,1
0
0
0
0
0
56,3 ± 2,9
71,4 ± 2,6
84,3 ± 1,8
78,4 ± 2,0
85,1 ± 3,2
67,5 ± 1,6
21,6 ± 0,8
15,6 ± 0,4
29,0 ± 2,6
76,8 ± 2,8
37,5 ± 2,6
32,4 ± 1,6
33,6 ± 2,4
30,6 ± 2,0
38,6 ± 2,8
74,6 ± 2,9
78,4 ± 2,7
96,2 ± 3,8
90,4 ± 2,6
96,5 ± 2,7
75,4 ± 3,0
36,4 ± 1,4
29,8 ± 1,2
48,6 ± 1,8
98,6 ± 1,2
44,6 ± 2,0
48,6 ± 2,2
47,4 ± 2,5
47,2 ± 3,1
51,8 ± 2,4
95,4 ± 3,2
93,8 ± 3,6
80,6 ± 2,4
74,6 ± 2,8
72,6 ± 2,8
56,2 ± 2,5
13,6 ± 1,1
11,6 ± 1,0
16,2 ± 2,1
88,7 ± 2,5
26,8 ± 2,6
21,4 ± 2,0
20,8 ± 1,8
28,8 ± 1,9
40,1 ± 2,4
76,4 ± 3,2
81,2 ± 3,0
91,8 ± 3,6
84,3 ± 4,2
90,8 ± 3,8
58,4 ± 1,9
28,4 ± 2,0
26,9 ± 1,8
14,8 ± 2,1
76,4 ± 3,2
29,8 ± 2,4
23,8 ± 2,2
23,0 ± 2,4
30,1 ± 2,6
46,6 ± 2,9
78,6 ± 3,7
84,7 ± 3,4
V. opulus
V. op.'Roseum'
V. op.'Nanum'
V. lantana
V. l.'Aureum'
V. l.'Variegatum'
V. carlesii
V. rhytidophyllum
V. lentago
V. rufidulum
V. prunifolium
V. veitchii
V. burejaeticum
V. buddleifolium
V. sargentii
90 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
О.О. Демченко
вий період інтенсивного росту пагони
трав'янисті, слабкі. Такі живці при посадці
швидко загнивають, обкорінюваність їх
низька.
Живці калин найкраще обкорінюються
у напівздерев'янілому стані. Показова від
мінність в обкоріненні живців при порів
нянні результатів раннього (20.05), опти
мального (20.06) та пізнього (20.07) строків.
Ранній строк живцювання у всіх видів да
вав низький відсоток обкорінених живців.
Корені у живців цього строку з'являлися на
2–9 днів пізніше, ніж у живців оптимально
го строку, до кінця вегетації були слабо
розвинені, що зумовлювало погану пере
зимівлю. З ростом та здерев'янінням па
гонів різко збільшувався відсоток обкоріне
них живців. При пізніх строках живцюван
ня, коли пагони закінчили ріст та майже
повністю здерев'яніли, обкорінюваність
живців різко знижувалась, а у більшості
видів була відсутня. Таким чином, опти
мальний строк живцювання зумовлений
насамперед ступенем визрівання пагонів,
збігаючись здебільшого зі станом напівзде
рев'яніння. Строки найкращого обкорінен
ня для видів Viburnum припадають на
II–III декади червня, однак вони можуть
зміщуватись у той чи інший бік залежно
від погодних умов. Отже, не можна орієн
туватися лише на календарні дати при ви
борі оптимального періоду живцювання.
Щодо співвіднесення оптимальних стро
ків живцювання з фазами масового
цвітіння та затухання цвітіння маточної
рослини, то нами встановлено, що для
видів роду Viburnum це не доцільне, ос
кільки в цей період пагони ще трав'янисті і
не придатні для живцювання.
Для калин, що мають задовільну регене
раційну здатність, період успішного жив
цювання нетривалий (14–20 днів), для видів
з високою регенераційною здатністю – на
багато триваліший (до 2 місяців).
Для з'ясування найкращого стимулято
ра ризогенезу у живців калин використо
вували такі речовини: гетероауксин (кон
центрації від 50 до 200 мг/л при експозиції
24 год), α
нафтилоцтову кислоту (1% –
пудра), "Фумар" (10 г/л діметилового
ефіру амінофумарової кислоти, експозиція
14 год). Контрольні живці не оброблялись
ростовими речовинами.
Установлено, що застосування стиму
ляторів прискорює та поліпшує обкорінен
ня живців. За нашими спостереженнями,
найкращі результати з обкорінення зеле
них живців калин (за дотримання строків і
прийомів живцювання) отримані при вико
ристанні гетероауксину в концентрації 100
мг/л (табл. 1). При цьому у живців розви
вається потужна коренева система, вони
менш вибагливі до умов обкорінення,
період коренеутворення зменшується на
5–7 днів (табл. 2). Позитивні результати
дала також обробка живців іншими стиму
ляторами росту.
Обкорінені живці потребують додатко
вого дорощування в шкілці розсадника.
При пересадці обкорінених живців восени
в рік обкорінення значна частина їх до
весни випадає. Оптимальною є весняна
(наступного року) пересадка після роз
криття бруньок. До цього часу відбуваєть
ся обкорінення частини живців, які в рік
посадки утворили лише калюс, що доволі
часто спостерігається у видів секції Lan
tana. Таким чином, збільшується вихід об
корінених живців.
Обкорінені живці калин досить зи
мостійкі і не потребують спеціального ук
риття. Строки дорощування в розсаднику
становлять 1–2 роки.
Заготівлю здерев'янілих живців калин
проводили в три терміни: у грудні, лютому
та березні. Нарізані взимку живці до ви
садки у ґрунт зберігали в холодному
підвалі під шаром вологої тирси. Навесні
живці висаджували у заздалегідь підго
товлені гряди рядками за схемою 25×10 см
на глибину 5–8 см так, щоб над поверхнею
ґрунту залишалися дві бруньки. Для ви
садки живців була обрана ділянка з дос
татньо родючим, легким за механічним
91ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L.
Кількість
обкорінених
живців, %
Середня кількість
коренів
на 1 живці, шт.
Сумарна довжина
коренів у середньому
на 1 живець, см
Довжина приросту
надземної частини
на 1 живець, см
Таблиця 2. Обкорінення зелених живців видів роду Viburnum L.*
Вид
V. opulus
V. op.'Roseum'
V. op.'Nanum'
V. lantana
V. l.'Aureum'
V. l.'Variegatum'
V. carlesii
V. rhytidophyllum
V. lentago
V. rufidulum
V. prunifolium
V. veitchii
V. burejaeticum
V. buddleifolium
V. sargentii
73,4±2,1
96,2±3,8
70,1±2,8
90,4±2,6
±
±
71,4 3,0
96,5 2,7
1,5±0,4
80,4±3,0
0,0
36,4±1,4
0,0
29,8±1,2
0,0
46,8±1,8
68,4±3,1
98,6±1,2
0,0
44,6±2,0
0,0
48,6±2,2
0,0
47,4±2,5
0,0
47,2±3,1
0,0
51,8±2,4
56,3±2,8
95,4±3,2
71,4±2,6
93,8±3,6
12,6±4,6
34,2±5,1
10,4±1,1
24,6±1,2
3,1±0,6
6,3±1,1
1,2±0,3
9,0±0,8
0,0
2,3±0,6
0,0
2,6±0,8
0,0
4,7±1,1
11,8±3,2
20,6±4,1
0,0
2,6±0,9
0,0
3,0±0,9
0,0
2,7±0,8
0,0
7,1±1,8
0,0
8,4±2,1
10,2±2,6
18,8±4,6
8,1±2,4
30,9±5,0
10,4±2,6
30,5±2,4
7,8±1,8
26,2±2,5
2,4±0,8
5,8±1,1
3,5±0,2
19,6±3,1
0,0
3,8±1,0
0,0
3,5±1,3
0,0
12,2±2,6
24,6±4,8
48,1±6,9
0,0
4,0±1,2
0,0
8,5±1,8
0,0
2,5±0,8
0,0
10,2±3,1
0,0
22,6±4,1
20,2±5,3
45,1±4,6
11,2±1,8
28,9±3,5
109,3±14,3
191,8±10,4
80,1±9,6
124,6±8,4
31,4±5,2
85,4±6,1
8,1±0,7
84,3±4,6
0,0
8,4±1,1
0,0
9,5±1,2
0,0
24,4±2,3
121,6±16,1
208,4±20,6
0,0
12,8±2,8
0,0
10,6±2,8
0,0
11,4±2,7
0,0
61,2±3,1
0,0
74,1±3,8
125,0±15,5
198,8±18,3
84,3±10,8
168,4±16,5
* У чисельнику – контроль (вода), у знаменнику – при обробці гетероауксином (100 мг/л)
92 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
О.О. Демченко
складом ґрунтом. Значних позитивних ре
зультатів з обкорінення досліджених варі
антів ми не отримали, оскільки вихід об
корінених живців був на рівні 3–8%.
Калини можна також розмножувати
відсадками та поділом куща. Дослідженням
розмноження відсадками деяких деревних
порід займався Н.К. Вєхов [2], який відзна
чав добре обкорінення відсадок калини
звичайної. Аналогічні дані наводить З.Я.
Іванова [4]. Краще обкорінюються най
сильніші, переважно однорічні прикоре
неві пагони. Якщо таких пагонів у кущі не
має або їх мало, кущ проріджують або
"саджають на пень". Наприкінці вегетації
виростають сильні прикореневі пагони зав
довжки до 70 см, які навесні наступного ро
ку використовують як відсадки. Їх уклада
ють на дно підготовлених радіальних кана
вок завглибшки 15–20 см і пришпилюють
дерев'яними гачками. Зверху насипають
шар родючого ґрунту і злегка ущільнюють
його. Для кращого коренеутворення з
нижнього боку пагона роблять поперечні
надрізи кори, інколи кору знімають вузь
ким кільцем чи перетягують м'яким дро
том. Коли довжина пагонів на відсадках
становитиме 6–8 см, їх підгортають. Пов
торне підгортання проводять при довжині
пагонів 10–14 см. Викопують саджанці во
сени, після визрівання деревини.
Розмноження поділом куща практику
ють при пересадці рослин. За рік–два до
викопування кущ сильно обрізують. Паго
ни, що з'явилися, пригортають вологою
землею, що спричиняє інтенсивний ріст
коріння. Восени або рано навесні кущ ви
копують і ділять на частини за кількістю
пагонів з добре розвиненою кореневою си
стемою.
Недоліком розмноження відсадками та
поділом куща є отримання порівняно неве
ликої кількісті нових рослин, тому у ви
робничих умовах доцільніше застосовува
ти інші способи розмноження.
Види секції Lentago (V. lentago, V.
prunifolium, V. rufidulum) з успіхом можна
розмножувати кореневими паростками,
які вони утворюють в значній кількості.
Подальшого вивчення потребує спосіб
вегетативного розмноження калин щеп
ленням. У літературі відсутні відомості
щодо цього способу розмноження калин,
лише згадується, що калину Карльса тра
диційно розмножують окуліровкою на гор
довині.
Становлять інтерес штамбові форми ка
лин, отримані за допомогою щеплення.
Вже в 1912 р. в Подзамчеському розсадни
ку [6] поряд з іншими видами та формами
калин пропонувалася калина звичайна
'Cтерильна' на штамбах заввишки 120–
150 см та 150–180 см, отримана щеплен
ням. На жаль, нині штамбових форм калин
майже не існує.
На основі проведених досліджень нами
встановлено, що найефективнішим способом
вегетативного розмноження калин є зелене
живцювання. Живці краще обробляти гете
роауксином (концентрація 100 мг/л), а як
субстрат для живцювання використовува
ти суміш піску з торфом.
1. Билык Е.В. Размножение древесных расте
ный стеблевыми черенками и прививкой. – К.:
Наук. думка, 1993. – 89 с.
2. Вехов Н.К. Отводковое размножение древес
ных и кустарниковых пород. – М.; Л.: Сельхозиз
дат, 1948. – 96 с.
3. Ермаков Б.С. Размножение древесных и
кустарниковых растений зелеными черенками. –
Кишинев: Штиинца, 1981. – 221 с.
4. Иванова З.Я. Декоративные кустарники для
Новосибирской области и способы их размноже
ния. – Новосибирск: Зап. Сиб. книжное изд
во,
1974. – 122 с.
5. Иванова З.Я. Биологические основы и прие
мы вегетативного размножения древесных расте
ний стеблевыми черенками. – К.: Наук. думка,
1982. – 236 с.
6. Иллюстрированный прейскурант лесных,
парковых и плодовых деревьев и кустарников
Подзамческих питомников в Подзамче. – Варша
ва, 1912. – 176 с.
7. Солодухин Е.Д. Калина. – М.: Лесн. пром
сть, 1985. – 77 с.
Рекомендував до друку С.І. Кузнецов
93ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1
Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L.
93
Е.А. Демченко
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ВЕГЕТАТИВНОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ ВИДОВ
РОДА VIBURNUM L.
Представлены результаты опытов по вегетатив
ному размножению 11 видов и 5 форм рода Vibur
num L. Наиболее эффективный способ вегетатив
ного размножения – зеленое черенкование с ис
пользованием гетероауксина в качестве стимуля
тора ризогенеза.
O.O. Demchenko
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
VEGETATIVE REPRODUCTION
OF VIBURNUM L. SPECIES
The results of investigations on vegetative repro
duction of 11 species and 5 form of Viburnum L. are
given. The most effective method of vegetative
reproduction is taking green cuttings with the use of
heteroauxin as rhizogenesis stimulator.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-400 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:21Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/6b/1b7ceb593a6d62b2743600b2a6cb826b.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4002019-12-29T12:55:04Z Vegetative reproduction of Viburnum L. species Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L. Demchenko, O.O. The results of investigations on vegetative reproduction of 11 species and 5 form of Viburnum L. are given. The most effective method of vegetative reproduction is taking green cuttings with the use of heteroauxin as rhizogenesis stimulator. Наведено результати дослідів з вегетативного розмноження 11 видів та 5 форм роду Viburnum L. Найефективніший спосіб вегетативного розмноження – зелене живцювання з використанням гетероауксину як стимулятора ризогенезу. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/400 10.5281/zenodo.2586178 Plant Introduction; Vol 25 (2005); 88-93 Інтродукція Рослин; Том 25 (2005); 88-93 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377841 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/400/381 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Demchenko, O.O. Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L. |
| title | Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L. |
| title_alt | Vegetative reproduction of Viburnum L. species |
| title_full | Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L. |
| title_fullStr | Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L. |
| title_full_unstemmed | Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L. |
| title_short | Вегетативне розмноження видів роду Viburnum L. |
| title_sort | вегетативне розмноження видів роду viburnum l. |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/400 |
| work_keys_str_mv | AT demchenkooo vegetativereproductionofviburnumlspecies AT demchenkooo vegetativnerozmnožennâvidívroduviburnuml |