Алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією

On the basis of allelopathic properties of donor plants, viz. Cirsium arvense (L.) Scop., Barbarea vulgaris R. Br., Fumaria officinalis L., preparation technology of herbicide like phytoregulators with active substances – polycomponent mixtures of phenolic compounds. Chemical composition of above-me...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автори:	Orel, L.V., Golovko, E.A., Zajets, I.M.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/401
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860122349751238656
author	Orel, L.V. Golovko, E.A. Zajets, I.M.
author_facet	Orel, L.V. Golovko, E.A. Zajets, I.M.
author_sort	Orel, L.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-29T12:58:21Z
description	On the basis of allelopathic properties of donor plants, viz. Cirsium arvense (L.) Scop., Barbarea vulgaris R. Br., Fumaria officinalis L., preparation technology of herbicide like phytoregulators with active substances – polycomponent mixtures of phenolic compounds. Chemical composition of above-mentioned plants has been investigated at the first time. At that the compounds of lipid and phenolic nature with high growth inhibiting activity have been isolated.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2586181
first_indexed	2025-07-17T12:42:22Z
format	Article
fulltext	94 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Започатковані академіком А.М. Гродзін ським [4, 5, 6] фундаментальні досліджен ня хімічної взаємодії рослин, включаючи пошук фізіологічно активних сполук, були спрямовані на збереження і відтворення біорізноманіття в природних екосистемах. Аналіз сучасного стану розвитку алелопа тичних досліджень показує, що головним регулюючим механізмом функціонування біогеоценозів, особливо агроценозів, є але лопатична активність вищих рослин і до норно акцепторна взаємодія їх з виділен ням цілого пулу алелопатично активних сполук [11, 13]. У США, Японії, Китаї, Іспанії найбільш активно вивчають структуру і біологічну ак тивність фенольних сполук, глікозидів, фла воноїдів, кумаринів. Наприклад, S. Duke із Массачусетса (США) показав, що але лохімікати природного походження нале жать до перспективних джерел з оригі нальними молекулярними мішенями для виробництва гербіцидів [11]. В Японії вивча ють алелопатичні властивості сільськогос подарських рослин та супутніх їм видів, взаємодія між ними, здійснюють пошук алелохімічних сполук із гербіцидними властивостями [12]. Для контролю чисель ності бур'янових видів рослин використо вують мульчу з рослинних решток віки во лосистої та вівса посівного. Прикладні ас пекти алелопатії найбільш продуктивно досліджують в Іспанії. Так, F. Macias з ко легами отримав патент на застосування природного гербіциду, виділеного на основі сесквітерпенових лактонів пожнивно коре невих решток соняшника [13]. При цьому активність алелохімікатів досліджувалася на колеоптилях пшениці і під час пророс тання насіння біотестів. У сучасному землеробстві України ши роко використовують хімічні засоби захисту рослин, зокрема гербіциди, що призводить до зміни екологічних умов, порушення кон сортивних відносин у біоценозах тощо. Пот рапляючи в навколишнє середовище, хіміч ні ксенобіотики через харчові ланцюги наг ромаджуються у біотів у значних концент раціях. Навіть якщо у воді, повітрі або ґрунті вони містяться у допустимих межах, їхня концентрація в живих організмах мо же значно перевищувати норму [10]. УДК 581.5:615.53:632.51:632.937 Л.В. ОРЕЛ 1, Е.А. ГОЛОВКО 2, І.М. ЗАЄЦЬ 3 1 Інженерно технологічний інститут "Біотехніка" УААН Україна, 65012 м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 2 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 3 Житомирський державний університет ім. Івана Франка Україна, 10008 м. Житомир, вул. Пушкінська, 49 АЛЕЛОПАТИЧНО АКТИВНІ СПОЛУКИ БУР'ЯНОВИХ РОСЛИН ТА НАУКОВІ ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ ФІТОРЕГУЛЯТОРІВ З ГЕРБІЦИДНОЮ ДІЄЮ На основі алелопатичних властивостей рослин�донорів: осоту рожевого (Cirsium arvense (L.) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R. Br.), рутки лікарської (Fumaria officinalis L.) було розроблено технологію отримання фіторегуляторів, діючою речовиною яких є полікомпонентна суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад рослин�донорів (осоту рожевого та суріпиці звичайної), виділено речовини ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. © Л.В. ОРЕЛ, Е.А. ГОЛОВКО, І.М. ЗАЄЦЬ, 2005 95ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Алелопатично активні сполуки бур'янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів Існуюча екологічна ситуація потребує розробки наукової теорії, яка б сприяла опрацюванню безпечних для довкілля за собів контролю чисельності бур'янів у по сівах сільськогосподарських культур. Це дало б змогу поступово відновлювати при родне регулювання співвідношення корис них і шкідливих організмів з корекцією в потрібному напрямі. Одним із шляхів ство рення таких екологічно безпечних засобів є використання алелопатично активних спо лук вищих рослин і мікроорганізмів [2, 3]. Відомо, що рослини і мікроорганізми про дукують багато вторинних продуктів, біль шість з яких має високу біологічну активність, гербіцидну дію. Такі речовини можна викорис товувати як гербіциди. Вони також можуть бу ти моделлю для синтезу нових, безпечних для довкілля препаратів [1, 7]. Скринінг алелопатично активних сполук з гербіцидною дією нами було розпочато з вивчення в лабораторних умовах дії вод них витяжок і повітряно сухої маси орга нів рослин одних видів бур'янів на пророс тання насіння інших видів бур'янів і куль турних рослин за методом А. Гродзінсько го [4, 6]. Бур'яни збирали у фазу цвітіння. Рослини висушували в затінку до повітря но сухого стану. Потім листки і стебла по дрібнювали і настоювали у воді упродовж 24 год за температури +18...+20 °С. Спів відношення між рослинним матеріалом і водою варіювало від 1:10 до 1:500. Субстра том для пророщування насіння тест об'єктів були ґрунт і відповідно до постав лених завдань фільтрувальний папір. Пов торність дослідів трикратна. Тестування показало, що найбільше зниження схожості насіння (28,8–41,3%), зокрема щириці звичайної (Amaranthus retroflexus L.) і грициків звичайних (Cap sella bursa pastoris L.), зафіксовано при за стосуванні екстрактів з листків і суцвіть осоту рожевого (Cirsium arvense (L.) Scop), суцвіть суріпиці звичайної (Barbarea vul garis R. Br.), стебел і листків рутки лікар ської (Fumaria officinalis L.). Однак у результаті тестування витяжок із надземних органів бур'янів в умовах ґрун ту було виявлено, що у більшості випадків інгібуючий ефект значно знижувався. Істотний рістінгібуючий вплив на про ростання насіння бур'янів в умовах ґрун ту мав тільки екстракт з осоту рожевого і суріпиці звичайної. Особливістю їх дії був селективний інгібуючий ефект на бу р'яни і майже повна відсутність впливу на схожість озимої м'якої пшениці (Tri ticum aestivum L.), озимої твердої пшени ці (T. durum Desf.) та кукурудзи (Zea mays L.). З метою встановлення сполук, що від повідають за вияв екстрактами із рослин донорів рістінгібуючої активності, нами здій снено дослідження хімічного складу над земних органів осоту та суріпиці [8]. Із рос лин донорів були отримані ізольовані класи сполук. Їх тестування дало змогу дійти висновку, що рістінгібуючу актив ність мали тільки фракції, що містили суму фенольних сполук і ліпорозчинних ре човин. Основна увага була приділена вивчен ню фенольних сполук. Використовуючи методи обернено фазової ВЕРХ та тонко шаровохроматографічне тестування, було встановлено індивідуальні фенольні спо луки, які відповідають за вияв рістінгібую чої активності. Кількісні співвідношення сполук у рослин донорів відрізнялись ви доспецифічністю, проте у вияві рістінгібу ючої активності, очевидно, велику роль від іграють синергетичні ефекти, зумовлені сполуками, концентрація яких може бути порівняно невеликою [1, 9]. Для розробки фіторегуляторів з гербі цидною дією досліджувався вплив сумі шей екстрактів із різних органів рослин донорів на проростання насіння різних ви дів бур'янів. Максимальний синергетичний ефект забезпечувала суміш листків осоту і суцвіть суріпиці у масовому співвідно шенні компонентів 1:1. Екстракт цієї сумі ші рослинної сировини було запропонова 96 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Л.В. Орел, Е.А. Головко, І.М. Заєць 96 но використовувати як ґрунтовий фіторе гулятор, який отримав назву фітобацин. Норма витрат – 950 г/га. Також запропо новано використовувати екстракт із сумі ші суцвіть суріпиці і суцвіть осоту (2:1) як фіторегулятор під назвою фітобацин�2. Фіторегулятор, який було отримано на ос нові суміші надземних частин осоту і рут ки лікарської у співвідношенні 1:1,5, дістав назву фітобафум. Вивчення фіторегуляторів у посівах ози мої пшениці (у фазу кущіння і молочно вос кової стиглості) показало, що фітобацин за безпечував зниження забур'яненості на 20–48%, фітобацин 2 і фітобафум – відпо відно на 56–73 та 62–82%. У посівах кукурудзи (у фазу трьох ли стків і фазу викидання волоті) запропоно вані композиції також виявилися ефектив ними. Зокрема фітобацин знижував забу р'яненість залежно від виду бур'яну і року дослідження на 45–82%, фітобацин 2 – на 65–85, а фітобафум – на 72–86%. Урожайність зерна озимої м'якої пше ниці (Альбатрос одеський) у варіанті з фіто бацином перевищувала середню врожай ність із контрольних ділянок на 3,2 ц/га, з фітобацином 2 – на 4,0, з фітобафумом – на 4,6 ц/га. Застосування регуляторів у по сівах кукурудзи забезпечило підвищення врожайності зерна на 2,5–2,7 ц/га. З розвитком і вдосконаленням методів біотехнології з'явилася реальна можли вість індукувати інтенсивний калусогенез із різних частин рослини. Як відомо, при цьому зберігається специфічність клітин експланту за хімічним складом. Постійне пасування калусу дає змогу одержувати потрібну кількість калусної маси, з якої на промисловій основі можна виробляти фіто регулятори. Використання біотехнології у виробництві біогербіцидів із калусу виклю чає агротехнічну необхідність культивуван ня рослин донорів на земельних площах і забезпечує безперервний, незалежний від вегетаційного сезону, технологічний про цес одержання фіторегуляторів. Для розробки біотехнології виробництва фіторегуляторів з калусної маси викорис товувався метод культури тканин із засто суванням поживного середовища Мурасіге Скуга [14]. Нами експериментально було доведено, що калусна маса, одержана з мо лодих коренів суріпиці звичайної та осоту рожевого, помітно впливала на схожість насіння щириці звичайної, знижуючи її відповідно до 71,37 та 80,52%. Схожість на сіння озимої пшениці становила 97,14%. Дуже низьку схожість насіння щириці та озимої пшениці виявлено на середовищі з під калусів суріпиці та осоту. Установле но, що калус сповільнює ріст проростків щириці. Так, порівняно з контролем висота їх на калусі суріпиці становила лише 58,86%, а на калусі осоту – 54,17%. Ще менш сприятливим для росту проростків щириці та пшениці виявилося середовище, на якому росли калуси. При цьому розви ток кореневої системи щириці повністю ін гібувався. На ріст проростків пшениці ка лус суріпиці звичайної впливав незначною мірою, а осоту польового – навіть стимулю вав його. Довжина проростка при цьому становила 137,3% від контролю. На середо вищі з під калусу довжина коренів пше ниці виявилась у 6,13–8,91, а проростків – у 5,12–7,85 раза меншою щодо контролю. Таким чином, калусну масу рослин до норів та поживні середовища з під них можна розглядати яке перспективне дже рело сировини для одержання фіторегуля торів з гербіцидною дією. У зв'язку з цим нами опрацьовані технології отримання фіторегуляторів із калусної маси рослин донорів – суріпиці та осоту (фітобацин�К) та із поживних середовищ із під калусів суріпиці (барбацин) та осоту (цирзеїн). Рістінгібуюча активність одержаних фі торегуляторів була досить високою – схожість бур'янів знижувалася до 4,7– 20,3%. У подальшому, наша увага була зо середжена на можливості синтетичного відтворення природної діючої речовини і розробки на її основі препарату для захис 97ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Алелопатично активні сполуки бур'янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів ту від бур'янів. Уперше розроблено техно логію синтетичного відтворення виділеної з осоту рожевого сполуки з істотною гербі цидною активністю і на цій основі створено препарат алметид. Дослідження цього пре парату як ґрунтового чинника (норма вит рат 0,8 кг/га) показало, що він забезпечував зниження забур'яненості основними дво дольними бур'янами на 50,5–83,5%. При об робці цим препаратом сходів бур'янів (норми витрат 0,6 кг/га) ефективність становила 72,3–97,7%. Вивчення токсикологічних властивостей фіторегуляторів показало, що вони нале жать до четвертого класу небезпеки. Під час дослідження персистентності фіторегуля торів виявилося, що вони практично пов ністю інактивуються в ґрунті через 25– 30 діб, а синтетичний аналог природної спо луки алметид – через 45 діб. В окремі роки під час обробки посівів препаратами температура повітря буває порівняно низькою (+8...+12 °С), що нега тивно впливає на ефективність їх дії. Тому важливо, щоб засоби захисту достатньо ефективно діяли за таких умов. Фітогербіцидну ефективність алметиду при обробці сходів (норми витрат 0,6 кг/га) до сліджували в діапазоні температур +8...+30 °С (табл. 1). Перед цим були отримані 20 ден ні сходи щириці і грициків, які розміщува ли в камері з відповідною температурою. Через десять днів після обробки проводи ли оцінку ефективності. Виявилося, що за температури +8...+10 °С гербіцидна дія на рослини щириці і грициків була в межах 95,0–96,7%. З підвищенням температури ефективність зберігалась на рівні 95,4–99,4%. Було відмічено різницю в швидкості гербіцидної дії на рослини. Якщо за темпе ратури +8...+10 °С рослини відмирали на 7–8 й день, то за температури +23...+30 °С їх загибель фіксувалася на 3–4 й день пі сля обробки алметидом. Таким чином, за температур +8...+10 °С алметид зберігає високу ефективність при обробці сходів бур'янової рослинності. При застосуванні алметиду як ґрунтового препа рату (норма 0,8 кг/га) досліджували дію тем ператури в діапазоні +12...+26 °С (табл. 2). У результаті вивчення виявлено, що з підвищенням температури повітря схожість насіння щириці збільшилася з 79,9 до 84,1%. Схожість грициків дещо зменшилась – з 95,4 до 92,8%. У дослідах з цирзеїном також не вияв лено істотного зниження його ефективності за температури +12...+13 °С (табл. 3). Гербі Таблиця 1. Вплив температури повітря на ефективність гербіцидної дії алметиду (обробка сходів, норма внесення – 0,6 кг/га) +8...+10 97,7 ± 0,9 95,0 ± 2,3 +13...+15 96,9 ± 2,0 97,9 ± 1,7 +18...+20 95,8 ± 1,7 96,9 ± 1,9 +23...+25 97,6 ± 1,0 95,4 ± 1,4 +28...+30 99,4 ± 0,4 97,7 ± 1,2 Температура повітря, °С Щириці звичайної Грициків звичайних Інгібуюча дія на сходи, % Таблиця 2. Гербіцидна ефективність алметиду залежно від температури повітря (ґрунтовий препарат, норма внесення – 0,8 кг/га) +12...+13 79,9 ± 2,4 95,4 ± 2,3 +20...+21 84,7 ± 2,6 95,9 ± 1,8 +25...+26 84,1 ± 3,5 92,8 ± 3,0 Температура повітря, °С Щириця звичайна Грицики звичайні Гербіцидна активність, % Таблиця 3. Гербіцидна ефективність цирзеїну залежно від температури повітря (ґрунтовий препарат, норма внесення – 950 г/га) +12...+13 78,2 ± 1,9 87,5 ± 2,7 +20...+21 79,0 ± 2,3 91,9 ± 1,7 +25...+26 82,9 ± 2,1 95,1 ± 0,9 Температура повітря, °С Щириця звичайна Грицики звичайні Гербіцидна активність, % 98 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Л.В. Орел, Е.А. Головко, І.М. Заєць цидна ефективність цього препарату на рослини бур'янів за такої температурі була в межах 78,2–87,5%. У варіанті з грициками за температури +25...+26 °С фітотоксичний вплив препарату на рослини відмічався на рівні 95,1%. Отже, при обробці сходів щириці зви чайної і грициків звичайних препаратом алметид за температури +8...+10 °С збері гається висока (95,0–97,7%) біологічна ефективність. Застосування алметиду як ґрунтового препарату за температури +12...+13 °С забезпечує ефективність гер біцидної дії в межах 79,9–95,4%. Фітокомпозиція цирзеїну пригнічувала проростання насіння щириці і грициків у ґрунті за температури +12...+13 °С на рівні 78,2–87,5%. Таким чином, запропоновано експери ментальний підхід до створення фіторегу ляторів із гербіцидною дією, який ґрунту ється на одній із теоретичних засад алело патії – донорно акцепторній взаємодії ви щих рослин в агрофітоценозах. Уперше показано можливість використання хіміч ної взаємодії вищих рослин для створення таких фітопрепаратів. Виявлено три види рослин донорів алелопатично активних спо лук, а саме: осот рожевий, суріпицю зви чайну, рутку лікарську. Вивчення фізіо лого біохімічних особливостей цих рослин дало змогу опрацювати теоретичні та екс периментальні аспекти створення при родних фітогербіцидів. У перспективі практичне значення ма тиме синтетичне відтворення природної ді ючої речовини і розробка на її основі пре парату для контролю чисельності бур'янів. Нами розроблено технологію синтетичного відтворення виділеної з осоту рожевого сполуки з істотною гербіцидною активністю – 3 ацетил 6 метоксибензальдегіду і ство рено препарат алметид. Дослідження алметиду як ґрунтового препарату (норма внесення 0,8 кг/га) пока зали, що він забезпечував зниження за бур'яненості такими видами, як грицики звичайні, лобода біла, щириця звичайна, на 50,5–83,3%. Обробка цим препаратом сходів бур'янів (норма внесення 0,6 кг/га) забезпе чила ефективність на рівні 72,3–97,7%. Гербіцидний ефект препарату, можли во, пов'язаний з блокуванням розщеплен ня крохмалю. Польові державні дослі дження алметиду (1999–2003 рр.) довели, що він є ефективним засобом захисту по сівів ярого ячменю та озимої пшениці від основних дводольних бур'янів. Згідно з висновком біолого господарської експер тизи за біологічними показниками він ре комендований до реєстрації в Україні. Висновком державної санітарно епідеміо логічної експертизи МОЗ погоджено ТУ на виробництво дослідної партії алметиду. 1. Ахов Л.С., Головко Э.А., Мусиенко Н.Н. Комбинированное действие дельтозида и фенол карбоновых кислот на рост корней кресс салата // Физиология и биохимия культурных растений. – 1999. – 31, № 5. – С. 351–353. 2. Головко Е.А. Алелопатія, історичні аспек ти, еволюція поглядів та методичних підходів // Фізіологія рослин в Україні: на межі тисячоліть. – 2001а. – Т. 1. – С. 151–167. 3. Головко Е.А. Історико аналітичний погляд: від класичної фізіології рослин до сучасної алело патії // Інтродукція рослин. – 2001б. – № 1–2. – С. 5–17. 4. Гродзинский А.М. Аллелопатия в жизни растений и их сообществ. – К.: Наук. думка, 1965. – 199 с. 5. Гродзинский А.М. Аллелопатия растений и почвоутомление //Избр. труды. – К.: Наук. дум ка, 1991. – 432 с. 6. Гродзинський А.М. Основи хімічної вза ємодії рослин. – К.: Наук. думка, 1973. – 206 с. 7. Машковська С.П., Головко Е.А., Григо� рюк І.П. Фенолкарбонові кислоти видів роду чор нобривці (Tagetes L.) //Доп. НАН України. – 2003. – № 5. – С. 158–161. 8. Орел Л.В. Фітопрепарати для боротьби з бур'янами. – Одеса: Маяк, 1997. – 136 с. 9. Райс Э. Аллелопатия: Пер. с англ. – М.: Мир, 1978. – 392 с. 10. Яблоков А.В. Об отрицательных послед ствиях применения пестицидов // С. х. биоло гия. – 1988. – № 3. – С. 99–105. 99ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2005, № 1 Алелопатично активні сполуки бур'янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів 11. Duke S.O. Novel modes of action from allelo chemicals and natural products // Abstracts Third World Congress on allelopathy (Tsukuba, Japan, 2002). – P. 40. 12. Fujii Y., Mizutani J. Allelopathy in Japanese agriculture //Abstracts Third World Congress on al lelopathy (Tsukuba, Japan, 2002). – P. 42. 13. Macias F.A., Torres A., Galindo J.L.G. et al. New bioactive terpenoides from sunflower leaver: Helianthus annus cv. PeredovickR // Abstracts Third World Congress on allelopathy (Tsukuba, Ja pan, 2002). – P. 251. 14 Murashige T., Skoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures // Phisiоl . Plant . – 1962 . – Vol . 15 . – P. 473–497. Рекомендувала до друку Л.Д. Юрчак Л.В. Орел 1, Э.А. Головко 2, И.М. Заяц 3 1 Инженерно технологический институт "Биотех ника" УААН, Украина, г. Одесса 2 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев 3 Житомирский государственный университет им. Ивана Франко, Украина, г. Житомир АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКИ АКТИВНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ СОРНЫХ РАСТЕНИЙ И НАУЧНЫЕ ПРИНЦИПЫ РАЗРАБОТКИ ФИТОРЕГУЛЯТОРОВ С ГЕРБИЦИДНЫМ ДЕЙСТВИЕМ На основе аллелопатических особенностей расте ний доноров: осота розового (Cirsium arvense (L.) Scop.), сурепицы обыкновенной (Barbarea vulgaris R. Br.), дымянки лекарственной (Fumaria officina lis L.), была разработана технология получения фиторегуляторов, действующим веществом кото рых является поликомпонентная смесь фенольных соединений. Впервые исследован химический сос тав растений доноров (осота розового и сурепицы обыкновенной), выделены вещества липидной и фенольной природы, в том числе с высокой рост ингибирующей активностью. L.V. Orel 1, E.A. Golovko 2, I.M. Zajets 3 1 Engineering and technological institute 'Biotekhnika', Ukrainian Academy of Agrarian Sci ences, Ukraine, Odessa 2 M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 3 Ivan Franko Zhytomyr State University, Ukraine, Zhytomyr ALLELOPATHICALLY ACTIVE COMPOUNDS OF WEED PLANTS AND SCIENTIFIC PRINCIPLES FOR DEVELOPMENT PHYTOREGULATORS WITH HERBICIDE LIKE ACTION On the basis of allelopathic properties of donor plants, viz. Cirsium arvense (L.) Scop., Barbarea vul garis R. Br., Fumaria officinalis L., preparation tech nology of herbicide like phytoregulators with active substances – polycomponent mixtures of phenolic compounds. Chemical composition of above menti oned plants has been investigated at the first time. At that the compounds of lipid and phenolic nature with high growth inhibiting activity have been iso lated.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-401
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:22Z
publishDate	2005
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/7e/43f10c3129190f8d0dcb4a6923f09a7e.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4012019-12-29T12:58:21Z Allelopathically active compounds of weed plants and scientific principles for development phytoregulators with herbicide-like action Алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією Orel, L.V. Golovko, E.A. Zajets, I.M. On the basis of allelopathic properties of donor plants, viz. Cirsium arvense (L.) Scop., Barbarea vulgaris R. Br., Fumaria officinalis L., preparation technology of herbicide like phytoregulators with active substances – polycomponent mixtures of phenolic compounds. Chemical composition of above-mentioned plants has been investigated at the first time. At that the compounds of lipid and phenolic nature with high growth inhibiting activity have been isolated. На основі алелопатичних властивостей рослин-донорів: осоту рожевого (Cirsium arvense (L.) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R. Br.), рутки лікарської (Fumaria officinalis L.) було розроблено технологію отримання фіторегуляторів, діючою речовиною яких є полікомпонентна суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад рослин-донорів (осоту рожевого та суріпиці звичайної), виділено речовини ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2005-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/401 10.5281/zenodo.2586181 Plant Introduction; Vol 25 (2005); 94-99 Інтродукція Рослин; Том 25 (2005); 94-99 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377841 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/401/382 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Orel, L.V. Golovko, E.A. Zajets, I.M. Алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією
title	Алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією
title_alt	Allelopathically active compounds of weed plants and scientific principles for development phytoregulators with herbicide-like action
title_full	Алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією
title_fullStr	Алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією
title_full_unstemmed	Алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією
title_short	Алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією
title_sort	алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/401
work_keys_str_mv	AT orellv allelopathicallyactivecompoundsofweedplantsandscientificprinciplesfordevelopmentphytoregulatorswithherbicidelikeaction AT golovkoea allelopathicallyactivecompoundsofweedplantsandscientificprinciplesfordevelopmentphytoregulatorswithherbicidelikeaction AT zajetsim allelopathicallyactivecompoundsofweedplantsandscientificprinciplesfordevelopmentphytoregulatorswithherbicidelikeaction AT orellv alelopatičnoaktivníspolukiburânovihroslintanaukovíprincipirozrobkifítoregulâtorívzgerbícidnoûdíêû AT golovkoea alelopatičnoaktivníspolukiburânovihroslintanaukovíprincipirozrobkifítoregulâtorívzgerbícidnoûdíêû AT zajetsim alelopatičnoaktivníspolukiburânovihroslintanaukovíprincipirozrobkifítoregulâtorívzgerbícidnoûdíêû

Алелопатично активні сполуки бур’янових рослин та наукові принципи розробки фіторегуляторів з гербіцидною дією

Репозитарії

Схожі ресурси