Про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин

In this paper, we suggest to use the term «acclimatized » only for tree species, whose genotypes may have been changed due to introduction only within the range of its spontaneous polymorphism, not due to hybridization or mutagenesis. Thus, acclimatization is the process of adaptation of a species t...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Gorb, V.K.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/405
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860122363716173824
author	Gorb, V.K.
author_facet	Gorb, V.K.
author_sort	Gorb, V.K.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-30T16:21:04Z
description	In this paper, we suggest to use the term «acclimatized » only for tree species, whose genotypes may have been changed due to introduction only within the range of its spontaneous polymorphism, not due to hybridization or mutagenesis. Thus, acclimatization is the process of adaptation of a species to new environmental conditions because of the appearance of resistant individuals with the genotype resulted from spontaneous intraspecific hybridization within its offspring. In contrast, introduction is the process of scientifically founded selection of plants material of the species for the initial breeding outside of the species areal. It is emphasized that the diversity in the taxonomical composition of cultivars may be increased due to the interspecific hybridization of introduced species. However, specimens obtained using this method should have hybrid status.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2541578
first_indexed	2025-07-17T12:42:23Z
format	Article
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 УДК 581.522.4 + [581.] 522.4 + 581. – 95 В.К. ГОРБ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ПРО ЗМІСТ ТЕРМІНІВ «ІНТРОДУКЦІЯ» ТА «АКЛІМАТИЗАЦІЯ» ДЕРЕВНИХ РОСЛИН Запропоновано вважати акліматизованим лише той деревний чи кущовий вид, генотип якого, якщо і зазнав змін в умовах інтродукції, то лише в межах властивого йому спонтанного поліморфізму, а не завдяки міжвидовій гібридизації чи штучному мутагенезу. Акліматизація — це процес пристосування виду до нових умов існування завдяки появі серед його потомства витривалих особин, генотип яких сформувався в результаті спонтанного внутрішньовидового схрещування, а не штучної міжвидової гібридизації. Щодо терміну «інтродукція», то запро- поновано дотримуватись усталеного визначення, тобто це процес науково обґрунтованого відбору рослинного матеріалу виду для вирощування за межами його природного ареалу. Для збагачення таксономічного складу культиварів доцільно використовувати міжвидову гібридизацію інтродуцентів, проте отриманим особинам на- давати відповідний статус — «гібрид». Ключові слова: інтродукція, акліматизація, деревні рослини. © В.К. ГОРБ, 2012 Усі ботанічні сади як науково-дослідні уста- нови об’єднує одна головна проблема — це інтродукція та акліматизація рослин. По- в’язана вона не лише з процесами пересе- лення та введення в культуру нових видів, а і зі змістом самих термінів «інтродукція» й «акліматизація». Нагадаємо, що останні з’явилися в середині — в кінці ХІХ ст. Саме тоді розпочалось їхнє осмислення та обго- ворення. Дискусійного ж апогею обговорен- ня досягло лише в 70-ті роки ХХ ст. Як ре- зультат, більшість науковців дійшли згоди щодо однозначного трактування зазначе- них термінів. Та попри це, ми вважаємо, що процес всебічного осмислення будь-якого ботанічного поняття, як і будь-якого біоло- гічного явища, не варто обмежувати ні ча- совими рамками, ні відомими твердження- ми. Саме тому закономірною є поява робіт, які спонукають науковця дещо по-іншому поглянути на якесь, можливо, давно уста- лене визначення. Заслуговують на увагу і ті праці, які не прямо, а опосередковано пропонують по-новому подивитись, напри- клад, на термін «інтродукція» [4]. Зі свого боку ми спробуємо в цій публіка- ції дещо поглибити зміст згаданих понять, а особливо такого, як «акліматизація». Насамперед нагадаємо, що більшість термінів, якими користуються ботаніки, мають однозначне трактування. Проте та- ким, як «інтродукція» та «акліматизація», чи не найпоширенішим з них, дослідники дають дещо різні або навіть протилежні ви- значення. Це зумовлено, мабуть, тим, що, по-перше, інтродукція й акліматизація як процеси нібито настільки споріднені (що- правда, не для всіх науковців), що їх склад- но розмежувати. Тому-то для одних авто- рів інтродукція — це початок наступного тривалого етапу акліматизації виду [1, 17], а для інших, навпаки, акліматизація є скла- довою процесу інтродукції, тобто, на їхню думку, акліматизація — це лише один з етапів і методів інтродукційного процесу [6, 15, 18]. Деякі дослідники вважають, що 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 В.К. Горб акліматизація здійснюється без втручання людини [11, 12, 16]. Їхні опоненти ствер- джують протилежне — втручання людини в акліматизаційний процес є обов’язковим [2, 13, 17]. Дехто переконує, що акліматизу- вати вид взагалі неможливо, а тому термін «акліматизація», особливо в контексті «ак- ліматизація виду», не визнають [3, 11, 13]. Інші інтродуктори стерджують, що, вико- риставши низку біологічних методів, насам- перед гібридизацію та мутагенез, аклімати- зувати вид цілком можливо, тому термін «акліматизація» вони визнають, як і його домінуючу роль у системі «інтродукція— акліматизація» [7, 13, 17]. Друга причина, яка стала каменем спо- тикання на шляху порозуміння, пов’язана з тим, що кожний науковець, формулюючи своє твердження, спирається на певне на- укове підґрунтя. Це зумовлено тим, що досі не існує єдиної основи, яка б стала відправ- ною точкою для однозначного трактування зазначених термінів. Та попри це, науковці нібито дійшли згоди щодо змісту цих тер- мінів [2, 10, 14, 16, 17 та ін.]. На їхню думку, «...акліматизація це процес пристосування самих рослин до умов існування, який здій- снюється природно і незалежно від втру- чання людей». З таким визначенням не можна не погодитись, проте в цих роботах акцентується увага на тому, що для при- швидшення акліматизаційного процесу по- трібно методом правильного підбору пев- них пар проводити штучне схрещування з наступним відбором у потомстві форм, які виявились адаптованими до умов району інтродукції. Йдеться не про підбір пар у межах інтродукованої групи особин певно- го виду, де внутрішньовидова гібридизація здійснюється без втручання людини, тобто спонтанно, а про спрямовану штучну, за- звичай міжвидову гібридизацію. Є очевид- ним те, що в такому разі будуть аклімати- зовані не особини інтродукованого виду, а міжвидові гібриди. З генетичного погляду в культуру буде введено не генотип особини інтродукованого виду, а лише її геном, тоб- то сукупність генів її гамети, яка разом з гаметою рослини іншого виду чи його під- виду, які будуть залучені до процесу гібри- дизації, утворять гібридну зиготу. В резуль- таті виникне новий міжвидовий гібрид. Якщо він виявиться витривалим в умовах інтродукції та господарсько-цінним, то його варто ввести в культуру, але у статусі «гіб- рид». Отже, переосмисливши зроблене бага ть- ма дослідниками в справі формулювання такого поняття, як «акліматизація», ми ді- йшли висновку, що в його основі має бути генетична складова рослинного організму, а точніше — його генотип, тобто, якщо після всіх успішно використаних акліматизацій- них прийомів генотип рослин інтродукова- ного виду не зазнав штучної перебудови, то акліматизація відбулась. Якщо ж їхній гено- тип був штучно перебудований у результаті гібридизації чи мутагенезу, то, незважаючи на результат, акліматизація виду не відбу- лася, бо акліматизували гібрид чи мутант, а не вид. Ураховуючи різні, навіть протилежні погляди науковців, слід з’ясувати, чи мож- лива в принципі акліматизація виду як явище. Якщо вона не можлива, то чому, а якщо можлива, то за яких обставин? Нагадаємо, що всім деревним листопад- ним видам, які зростають в умовах помір- ного клімату, властива більш-менш широ- ка амплітуда екологічних пристосувань, яка зумовлена генетично, а тому в межах великого часового проміжку має досить сталі параметри. Завдяки цьому одні види охопили цілі регіони, навіть з неоднорідни- ми кліматичними, едафічними і гідрологіч- ними умовами (Populus tremula L., Betula verrucosa Roth., Sorbus aucuparia L., Salix fragilis L. та ін.), інші ж змогли розповсюди- тись на значно меншій території з більш- менш однорідними умовами існування. В результаті дії різних кліматичних процесів та геологічних катаклізмів упродовж філо- генезу того чи іншого виду, його ареал за- знавав іноді величезних змін: звужувався, 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Про зміст термінів «інтродукція» та «акліматизація» деревних рослин змінював конфігурацію, розривався на кілька частин (ставав диз’юнктивним). Як результат — там, де колись зростав кон- кретний вид, нині його немає, хоча середо- вище залишилося придатним для успішно- го його культивування. Проте тепер інтро- дуктор, переселяючи його назад, може сприймати швидке пристосування цього виду до нібито нових умов як результат успішної акліматизації [12]. Насправді ж відбулася лише реінтродукція. Другий ви- падок — вид переселили в район, де він ні- коли не зростав, але і кліматичні, і едафічні умови цього району подібні до тих, в яких він досі зростав. І в цьому, як і в поперед- ньому випадку, вид може добре рости й розвиватись, утворюючи життєздатне на- сіння. І тут говорити можна лише про пере- селення (інтродукцію) виду, а не про його акліматизацію. Розглянемо випадки, коли вид переселя- ють у кліматичні, едафічні та гідрологічні умови за межею його екологічної пластич- ності. Цілком вірогідно, що пристосуватися до таких умов потомство інтро дукованого виду змогло б лише в тому випадку, якщо генотип його особин міг різко та ще і в бажа- ному для інтродуктора напрямі змінитися під дією нових кліматичних умов. Але ж ві- домо, що на це розраховувати в процесі акліматизації виду не варто, бо рослини будь-якого виду успадковують анатомічні та морфологічні ознаки і фізіологічні та біо- хімічні властивості через свій генотип, який за відсутності можливого зовнішнього руй- нівного впливу зберігає стабільність. Це важливо, бо інакше вид щоразу, потрапля- ючи в нові кліматичні та едафічні умови, втрачав би свою природну генетичну кон- ституцію. Як наслідок, існуюча флора рані- ше чи пізніше перетворилася б на конгло- мерат рослинних організмів, які неможливо було б навіть систематизувати. Отже, ніякі нові кліматичні й метеорологічні умови не можуть різко дестабілізувати генотип виду. В популяціях, особливо гетерозиготних ви- дів, постійно відбувається спонтанна ре- комбінація генів, яка по суті є внутрішньо- видовою чи внутрішньопопуляційною гіб- ридизацією. Проте, в результаті такої гібридизації лише іноді серед потомства виду можуть з’явитись особини зі зміненим генотипом. Але ці зміни далеко не завжди достатні для адаптації інтродуцента. До того ж вірогідність їхньої появи навіть се- ред природних угруповань настільки не- значна, що розраховувати на них у процесі акліматизації кількох, як це часто буває, ін- тродукованих особин виду не варто. Розу- міючи це, інтродуктори почали залучати для пришвидшення акліматизаційного про- цесу міжвидову гібридизацію. Було отри- мано багато особин, досить витривалих до не дуже сприятливих умов району інтро- дукції. Акліматизація нібито вдалась, але ж у дійсності акліматизували не вид, а міжви- довий гібрид. Стосується це і будь-якого сорту, який розмножують вегетативно. Потрапивши в більш-менш сприятливі умови, він може зберегти свої сортові ознаки й декоратив- ність, тобто акліматизація йому не потрібна. При переселенні ж його в явно несприятли- ві умови, рекомендується як вихід гіб ри- дизація. В результаті вдалого схре щування з якимсь сортом чи видом можна отримати адаптовані до нових умов навіть декоратив- ніші особини. Проте це будуть гібриди, які і фенотипово, і генетично не схожі на вихід- ний сорт. Напевно, розуміючи що саме отримують у результаті акліматизації виду методом гібридизації, більшість науковців викорис- товують замість поняття «вид» поняття «рослина». Адже очевидно, що методом між- видової гібридизації не можна акліматизу- вати вид. Проте з наукового погляду кожний таксон слід називати його іменем, тобто «вид» — «видом», «гібрид» — «гібридом». Отже, на нашу думку, акліматизувати рослини виду в умовах поза межами їхньої екологічної пластичності неможливо, як неможливо це зробити й методом міжвидо- вої гібридизації зі згаданих причин. 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 В.К. Горб Розглянемо малодосліджений варіант, коли вид, будучи інтродукованим у нові кліматичні умови, опиняється там на межі своїх екологічних можливостей. Його рос- лини ростуть добре або задовільно. Одно- річні гілки, якщо й пошкоджуються взимку, то не більше ніж на 1⁄3–1⁄2 їхньої довжини. Цвітуть нерегулярно, іноді самозапилю- ються чи схрещуються в межах однієї чи кількох особин свого виду. Плодоносять, проте рідко і нерясно. Все життєздатне на- сіння використовують для відбору серед його потомства більш-менш адаптованих до нових умов існування сіянців. Регулярно проводячи такий відбір серед кожної на- ступної генерації, вже в 2–4-му поколіннях можна отримати особини, ритм росту і роз- витку яких певною мірою адаптований до умов району інтродукції. Отже, в цьому ва- ріанті для отримання витривалих інтроду- центів достатньо спонтанної внутрішньови- дової гібридизації, яка певною мірою влас- тива кожному виду. Усе наведене вище свідчить, що акліма- тизувати вид в умовах, які не відповідають його екологічним можливостям — не реаль- но. Зробити це можна лише у випадку, якщо ці умови на межі можливостей виду. Тоді після певних спонтанних змін у генотипі виду (внутрішньовидова гібридизація) мо- жуть з’явитись особини, адаптовані до нових умов існування. Роль людини в цьому проце- сі зводиться лише до відбору серед насіннє- вого потомства таких особин, подальшого розмноження і введення їх у культуру. Отже, за нашими уявленнями, акліма- тизація — це процес пристосування виду до нового малосприятливого середовища завдяки появі серед його потомства витри- валих особин, генотип яких сформувався в результаті спонтанної внутрішньовидової гібридизації. Ураховуючи те, що природний ареал ба- гатьох видів досить великий, їхні популяції в генетичному розумінні є досить неодно- рідними. Виникає потреба у відборі для ін- тродукції найбільш характерного рослин- ного та/чи насіннєвого зразка. Ця робота досить складна як у методичному, так і у практичному відношенні. Ідеальним можна вважати такий зразок, який найповніше репрезентує генофонд, тобто генетичну ін- формацію, всієї популяції або навіть кіль- кох. Але відібрати такий зразок майже не- можливо. Та всеж кожний інтродуктор має ставитися до цієї роботи настільки відпові- дально і творчо, настільки це можливо в умовах експедиційних досліджень. На дум- ку Кормиліцина, Кузнецова (1973) та Кох- на, Кузнецова (2005), вибирати вихідний матеріал необхідно так, щоб він міг пред- ставляти хоча б центр ареалу, де вид про- цвітає, та його межі, де формуються вузь- коспеціалізовані популяції. Якщо інтродукцію здійснюють методом обміну між ботанічними садами з викорис- танням їхніх колекцій, то дендролог-ін тро- дуктор не має вибору. В цьому випадку було б добре, якби фахівець, який заготовляє на- сіння для Index seminum, використовував для цього, по-перше, лише ідентифіковані види, по-друге, лише ті рослини, які просто- рово ізольовані від потенційних опилювачів, тобто близькоспоріднених видів. Лише за таких умов інтродуктор буде впевнений, що він мобілізує рослини конкретного виду, а не якогось гібриду чи гібридів. Це запобіга- тиме не лише процесу подальшого «засмі- чування» колекцій гібридним матеріалом, а й появі хибних висновків щодо біологічних властивостей та міри акліматизації рослин нібито певних видів. Отже, наше уявлення про інтродукцію деревних видів практично збігається із за- гальновизнаним — це процес науково об- ґрун тованого пошуку і відбору вегетативного або насіннєвого матеріалу виду для подаль- шого первинного вирощування за межами його природного ареалу. Інтродукувати види найдоцільніше з дикої природи, але можна і з культури, якщо вид ідентифікований, а його насіння зберегло природний генотип, тобто не утворилося вна слідок спонтанної міжвидової гібридизації. 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Про зміст термінів «інтродукція» та «акліматизація» деревних рослин Акліматизувати рослини виду означає зберегти їхній генотип у межах природного поліморфізму. Акліматизувати рослини ви ду методом міжвидової гібридизації неможливо, бо в результаті отримаємо особини з іншим генотипом, тобто гібриди. Акліматизувати можна лише ті рослини виду, які знаходяться на межі своєї екологічної пластичності, а не поза нею. Для збагачення таксономічного складу культиварів будь-якого регіону варто широко використовувати міжвидову гібри- дизацію інтродуцентів, але отриманим особи- нам надавати статус «гібрид» і не вводити їх до дендрологічних колекцій видів їхнього роду, щоб не стимулювати процес спонтанної гібридизації між близькоспорідненими вида- ми чи різновидами [5]. 1. Аврорин Н.А. Переселение растений на по- лярный север: эколого-географический анализ. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1956. — 286 с. 2. Базилевская Н.А. Теории и методы интродук- ции растений. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. — 131 с. 3. Вульф Е.В. Введение в историческую геогра- фию растений. — 2-е изд. — М.; Л., 1933. — 414 с. 4. Гельтман Д.В. «Интродукция» contra «hor ti- culture»? (Еще раз о предмете деятельности ботани- ческих садов) // Биологическое разнооб ра зие. Ин- тродукция растений. Материалы 5-й междунар. науч. конф. (15–17 ноября 2011 г., Санкт-Петербург). — Санкт -Петербург, 2011. — С. 51–53. 5. Горб В.К. До проблеми генетичної ідентичності видового складу дендрологічних колекцій ботанічних садів // Інтродукція рослин. — 2007. — № 3. — С. 3–6. 6. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1957. — 303 с. 7. Кащенко Н.Ф. Роль акклиматизации в про- цессе подъема производительных сил СССР // Сб. по вопросам акклиматизации растений и живот- ных. — М., 1929. — Ч. 7. — С. 27–28. 8. Кормилицын А.М., Кузнецов С.И. Подбор исходного материала на уровне видовых комплек- сов при интродукции древесных растений // Бюл. ГБС. — 1973. — Вып. 90. — С. 3–7. 9. Кохно М.А., Кузнецов С.І. Методичні ре- комендації щодо добору дерев та кущів для інтро- дукції в Україні. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 48 с. 10. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. — К.: Наук. думка, 1994. — 186 с. 11. Майр Э. Популяция, виды и эволюция. — М.: Мир, 1974. — 460 с. 12. Малеев В.П. Теоретические основы аккли- матизации растений. Приложение к трудам по прикладной ботанике, генетике и селекции. — Л., 1933. — 262 с. 13. Мичурин И.В. Сочинения. — М.: Сельхоз- гиз, 1948. — Т. 1. 14. Мюнтцинг А. Генетика. — М.: Мир, 1967. — 610 с. 15. Русанов Ф.Н. Основные понятия об интродук- ции растений и некоторые ее приемы // Тр. Ботан. сада АН УзбССР. — Ташкент, 1954. — Вып. 4. — С. 53–85. 16. Соколов С.Я. Современное состояние тео- рии акклиматизации и интродукции растений // Интродукция растений и зеленое строительство / Тр. Ботан. ин-та АН СССР. — 1957. — 6, вып. 5. — С. 34–42. 17. Харкевич С.С. Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украину. — К.: Наук. думка, 1966. — 301 с. 18. Шлыков Г.Н. Интродукция и акклиматиза- ция растений. Введение в культуру и освоение в но- вых районах. — М.: Изд-во с.-х. лит., журналов и плакатов, 1963. —488 с. Рекомендував до друку П.Є. Булах В.К. Горб Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев О СОДЕРЖАНИИ ТЕРМИНОВ ИНТРОДУКЦИЯ» И «АККЛИМАТИЗАЦИЯ» ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ Предложено считать акклиматизированным только тот древесный или кустовой вид, генотип которого, если и подвергся изменению в условиях интродук- ции, то лишь в пределах его спонтанного полимор- физма, а не благодаря гибридизации или искус- ственному мутагенезу. Акклиматизация — это процесс приспособления вида к новым условиям существования благодаря появлению среди его потомства устойчивых особей, генотип которых сформировался в результате спонтанного внут ри- ви до вого скрещивания, а не исскуственной меж- дувидовой гибридизации. Относительно термина «инт родукция» предложено придерживаться при- нятого определения, то есть — это процесс научно обоснованного отбора растительного материала вида для выращивания за пределами его естест- венного ареала. Для обогащения таксономического состава культиваров целесообразно использовать межвидовую гибридизацию интродуцентов, однако 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 В.К. Горб полученным особям присваивать соответствующий статус «гиб рид». Ключевые слова: интродукция, акклиматизация, древесные растения. V.K. Gorb M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv ABOUT APPLICATION OF TERMS «INTRODUCTION» AND «ACCLIMATIZATION» OF WOODY PLANTS In this paper, we suggest to use the term «acclima- tized» only for tree species, whose genotypes may have been changed due to introduction only within the range of its spontaneous polymorphism, not due to hybridization or mutagenesis. Thus, accli- matization is the process of adaptation of a species to new environmental conditions because of the ap- pearance of resistant individuals with the genotype resulted from spontaneous intraspecific hybridiza- tion within its offspring. In contrast, introduction is the process of scientifically founded selection of plants material of the species for the initial breed- ing outside of the species areal. It is emphasized that the diversity in the taxonomical composition of cultivars may be increased due to the interspe- cific hybridization of introduced species. However, specimens obtained using this method should have hybrid status. Key words: introduction, acclimatization, woody plants.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-405
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:23Z
publishDate	2012
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/44/daedb108bd4a839d9f48e6fc554b3c44.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4052019-11-30T16:21:04Z About application of terms “introduction” and “acclimatization” of woody plants Про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин Gorb, V.K. In this paper, we suggest to use the term «acclimatized » only for tree species, whose genotypes may have been changed due to introduction only within the range of its spontaneous polymorphism, not due to hybridization or mutagenesis. Thus, acclimatization is the process of adaptation of a species to new environmental conditions because of the appearance of resistant individuals with the genotype resulted from spontaneous intraspecific hybridization within its offspring. In contrast, introduction is the process of scientifically founded selection of plants material of the species for the initial breeding outside of the species areal. It is emphasized that the diversity in the taxonomical composition of cultivars may be increased due to the interspecific hybridization of introduced species. However, specimens obtained using this method should have hybrid status. Запропоновано вважати акліматизованим лише той деревний чи кущовий вид, генотип якого, якщо і зазнав змін в умовах інтродукції, то лише в межах властивого йому спонтанного поліморфізму, а не завдяки міжвидовій гібридизації чи штучному мутагенезу. Акліматизація – це процес пристосування виду до нових умов існування завдяки появі серед його потомства витривалих особин, генотип яких сформувався в результаті спонтанного внутрішньовидового схрещування, а не штучної міжвидової гібридизації. Щодо терміну «інтродукція», то запропоновано дотримуватись усталеного визначення, тобто це процес науково обґрунтованого відбору рослинного матеріалу виду для вирощування за межами його природного ареалу. Для збагачення таксономічного складу культиварів доцільно використовувати міжвидову гібридизацію інтродуцентів, проте отриманим особинам надавати відповідний статус – “гібрид”. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/405 10.5281/zenodo.2541578 Plant Introduction; Vol 55 (2012); 3-8 Інтродукція Рослин; Том 55 (2012); 3-8 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377759 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/405/385 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Gorb, V.K. Про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин
title	Про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин
title_alt	About application of terms “introduction” and “acclimatization” of woody plants
title_full	Про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин
title_fullStr	Про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин
title_full_unstemmed	Про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин
title_short	Про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин
title_sort	про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/405
work_keys_str_mv	AT gorbvk aboutapplicationoftermsintroductionandacclimatizationofwoodyplants AT gorbvk prozmísttermínívíntrodukcíâtaaklímatizacíâderevnihroslin

Про зміст термінів “інтродукція” та “акліматизація” деревних рослин

Institution

Ähnliche Einträge