Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку

It is shown a comparative analysis over of orientation of changes, that take place in the course of time in the species composition and number of arboreal plants of introduced and aborigine species that design park clearings.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Iljenko, O.O., Medvedev, V.A.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/411
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860122387417137152
author	Iljenko, O.O. Medvedev, V.A.
author_facet	Iljenko, O.O. Medvedev, V.A.
author_sort	Iljenko, O.O.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-30T16:58:25Z
description	It is shown a comparative analysis over of orientation of changes, that take place in the course of time in the species composition and number of arboreal plants of introduced and aborigine species that design park clearings.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2541599
first_indexed	2025-07-17T12:42:26Z
format	Article
fulltext	41ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 УДК 635.977:581.522.4(477.51) О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець УЧАСТЬ ІНТРОДУКОВАНИХ І МІСЦЕВИХ ВИДІВ У ДЕКОРАТИВНОМУ ОФОРМЛЕННІ ГАЛЯВИН У РІЗНІ ПЕРІОДИ ІСНУВАННЯ ТРОСТЯНЕЦЬКОГО ПАРКУ Наведено результати порівняльного аналізу напряму змін, які відбуваються у видовому складі та чисельності де- ревних рослин інтродукованих і аборигенних видів, котрі використано для оформлення паркових галявин. Ключові слова: Тростянецький дендропарк, галявини, інтродуковані види, місцеві види. © О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, 2012 Характерною рисою ландшафтів Тростя- нецького парку є вдале поєднання лучних газонів і декоративних галявин з деревно- ча гарниковими масивами, групами і пооди- ноко зростаючими деревами. Відкриті про- стори значною мірою визначають специфіку архітектурно-ландшафтної структури пар- ку і мають важливе значення для сприйнят- тя деревно-чагарникових композицій. Шля- хом поєднання відкритих зелених просторів галявин з деревними насадженнями досяга- ють певного співвідношення форм за фак- турою, кольором, положенням у просторі, колірних контрастів пейзажних елементів. Естетичні якості галявин визначаються як характером трав’янистого покриву, так і їхнім декоративним оформленням. До скла- ду пейзажних композицій галявин входять як змішані групи з 3–5 видів деревних рос- лин, так і монотипні невеликі групи: ялинові, соснові, модринові, гніздові туєві, липові, ду- бові, кленові та окремі екзотичні дерева — солітери. Однак унаслідок високого ступеня динамічності паркових дендро ценозів від- бувається певна трансформація декоратив- ного оформлення галявин, яка виявляється зміною видового складу та збільшенням чи- сельності деревних рослин, що призводить до поступового заростання галявин, а з ча- сом — до суттєвого зменшення вільного пар- кового простору. Це зумовлює необхідність постійного контролю за станом деревних угруповань паркових галявин. Завданням роботи був аналіз спрямова- ності змін, які відбуваються з часом у видо- вому складі та чисельності деревних рос- лин, які використано в оформленні парко- вих галявин. Об’єктом досліджень були деревні ком- поненти декоративного оформлення 180 паркових галявин. На частку газонів і галя- вин припадає 28,3% площі парку. У процесі роботи використовували картографічні ма- теріали та матеріали ботанічних інвентари- зацій деревних насаджень 1948–1949, 1957– 1960 та 2005–2007 рр. З метою визначення змін у декоративному оформленні дослі- джували видовий склад і чисельність де- ревних рослин кожної паркової галявини у різні періоди існування парку. У табл. 1 на- ведено узагальнені дані щодо чисельності рослин кожного виду та частоти його тра- пляння в межах паркових галявин за мате- ріалами інвентаризацій 1957–1960 та 2005– 2007 рр. Результати інвентаризації 1948– 1949 рр. не наведено у табл. 1, бо вони не 42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв містять подеревного переліку для багатьох видів, але містять інформацію щодо компо- зиційної структури декоративного оформ- лення галявин (табл. 2). Частоту трапляння визначали як відношення кількості галявин, на яких трапляється даний вид, до загаль- ної кількості паркових галявин, виражене у відсотках. Для спрощення аналізу даних таблиці деревні рослини з урахуванням змін чисельності рослин та їхнього поширення в межах галявин розподілено на такі катего- рії: 1) види, які суттєво збільшили чисель- ність рослин та поширення на галявинах; 2) види, які суттєво збільшили чисельність при незначних змінах або незмінному по- ширенні; 3) види, які суттєво зменшили свою чисельність та поширення; 4) види, які суттє- во зменшили чисельність при незначних змі- нах або незмінному поширенні; 5) види, які незначно змінили чисельність та поширен- ня; 6) види, введені після 1960 р.; 7) види, які випали після 1960 р. Латинські назви дерев і кущів наведено за [1–3]. Порівняння використання інтродукова- них та аборигенних видів в оформленні пар- кових галявин станом на 2007 р. засвідчило (див. табл. 1), що загальна кількість інтро- дукованих таксонів і чисельність таких рос- лин суттєво перевищують аналогічні по- казники представників місцевої флори. Частка видів і культиварів, які використано в оформленні паркових галявин, для інтро- дуцентів становить 55,3% від загальної кількості видів інтродукційної фракції пар- кової дендрофлори, а для аборигенів — 76,8% від загальної кількості видів абори- генної фракції. У період з 1960 до 2007 р. у межах галявин суттєво збільшилася чи- сельність як інтродукованих, так і абори- генних рослин за майже однакових темпів її зростання. При цьому кількість таксонів інтродукованих рослин також значно збіль- шилась, тоді як кількість таксонів абори- генних рослин змінилася несуттєво. В ціло- му протягом досліджуваного періоду за- гальна кількість видів і культиварів, які використано в оформленні паркових галя- вин, збільшилась в 1,4 разу, а загальна чи- сельність рослин — у 1,6 разу. Збільшення кількості інтродукованих рослин відбувалося переважно шляхом но- вих посадок рослин таких видів і культива- рів, як Abies alba Mill., Picea abies (L.) Karst., Abies nordmanniana (Stev.) Spach., Betula alleagniensis Brit., Carpinus betulus L., Cha- maecyparis lawsoniana Parl., Chamaecyparis pisifera Siebold & Zucc., Cladrastis lutea C. Koch, Larix decidua Mill., Picea abies (L.) Karst. ‘Mutabilis’, Picea omorica (Pank.) Pur- kyne, Picea pungens Engelm. ‘Argentea’, Pi- cea pungens Engelm. ‘Coerulea’, Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Thuja occidentalis L. ‘Fastigiata’. Найімовірніше, посадки рослин цих видів не завжди відповідали потребам декоративного оформлення галявин, інколи їх робили для збільшення кількості інтроду- кованих видів у паркових насадженнях, при виборі місця вирощування частково вико- ристовували вільний простір великих галя- вин. Збільшення кількості рослин інших ін- тродуцентів на галявинах можна пояснити їхньою здатністю спонтанно поширюватися по території парку та приживатися на узліс- сях галявин. Це такі види, як Acer negundo L., Acer pseudoplatanus L., Caragana arbore- scens Lam., Caragana frutex (L.) C. Koch., Fraxinus lanceolata Borkh., Quercus rubra L., Robinia pseudo acacia L. Чисельність рослин аборигенних видів зростала переважно внаслідок природного поширення рослин таких видів, як Ulmus scabra Mill., Acer platanoides L., Acer campest- re L., Fraxinus excelsior L., Corylus avellana L. Розподіл інтродукованих видів і культи- варів, які зростають у межах паркових га- лявин, за кількістю таксонів є таким: Pino- phyta — 68 (52) , або 68,7% (67,5%) від за- гальної кількості таксонів відділу, які входять до складу інтродукційної фракції паркової дендрофлори, та Magnoliophyta — Кількість таксонів: перед дужками — станом на 2007 р., у дуж- ках — станом на 1960 р. 43ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди... Таблиця 1. Динаміка інтродукованих і місцевих видів, які використано у декоративному оформленні паркових галявин Таксон 1960 р. 2007 р. К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % Інтродуковані види 1. Види, які суттєво збільшили чисельність та поширення Picea abies (L.) Karst. 63 404 35,5 81 698 45,0 Acer pseudoplatanus L. 6 10 3,3 22 55 12,2 Fraxinus lanceolata Borkh. 3 10 1,7 15 31 8,3 Abies alba Mill. 2 6 1,1 19 99 10,6 Picea pungens Engelm. ‘Argentea’ 5 5 2,8 9 49 5,0 Robinia pseudoacacia L. 2 3 1,1 11 17 6,1 2. Види, які суттєво збільшили чисельність при незначних змінах або незмінному поширенні Thuja plicata D. Don 14 82 7,8 17 449 9,4 Larix decidua Mill. 9 22 5,0 13 40 7,2 Thuja occidentalis L.‘Wareana’ 4 16 2,2 7 37 3,9 Chamaecyparis pisifera Siebold & Zucc. 1 16 0,6 3 26 1,7 Carpinus betulus L. 9 11 5,0 9 34 5,0 Acer negundo L. 4 4 2,2 6 23 3,3 Betula alleagniensis Brit. 3 3 1,7 4 12 2,2 Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco 1 1 0,6 4 17 2,2 Caragana arborescens Lam. 1 1 0,6 2 10 1,1 3. Види, які суттєво зменшили чисельність та поширення Juglans cinerea L. 37 88 20,6 21 34 11,7 Juniperus communis L. 19 64 10,6 5 8 2,8 Fraxinus americana L. 4 15 2,2 1 1 0,6 4. Види, які суттєво зменшили чисельність при незначних змінах або незмінному поширенні Thuja occidentalis L. ‘Vervaeneana’ 14 196 7,8 10 183 5,6 Thuja occidentalis L. 15 193 8,3 17 164 9,4 Fraxinus pennsylvanica Marsh. 16 43 8,9 16 20 8,9 Tilia americana L. 14 35 7,8 12 20 6,7 Thuja occidentalis L. ‘Globosa’ 1 24 0,6 3 11 1,7 Rhus typhina L. 1 16 0,6 2 6 1,1 5. Види, які незначно змінили чисельність та поширення Thuja occidentalis L.‘Ericoides’ 8 73 4,4 1 6 0,6 Juglans nigra L. 20 47 11,1 20 45 11,1 Aesculus hippocastanum L. 14 35 7,8 10 37 5,6 Chamaecyparis pisifera Siebold & Zucc. ‘Filifera’ 1 23 0,6 1 21 0,6 Thuja occidentalis L. ‘Lutescens’ 3 21 1,7 5 24 2,8 Pinus strobus L. 13 19 7,2 7 11 3,9 Thuja occidentalis L. ‘Rosenthallii’ 1 15 0,6 1 11 0,6 Gleditsia triacanthos L. 6 13 3,3 4 7 2,2 Quercus rubra L. 3 12 1,7 4 21 2,2 Picea pungens Engelm. ‘Glauca’ 9 11 5,0 2 5 1,1 Thuja occidentalis L. ‘Hoveja’ 1 10 0,6 1 10 0,6 Abies nordmanniana (Stev.) Spach. 4 8 2,2 5 13 2,8 Morus alba L. 8 8 4,4 5 6 2,8 Abies balsamea (L.) Mill. 3 7 1,7 4 7 2,2 Thuja occidentalis L.‘Compacta’ 1 7 0,6 1 5 0,6 Gleditsia triacanthos L. ‘Inermis’ 4 6 2,2 2 2 1,1 Acer negundo L. ‘Variegatum’ 1 5 0,6 1 1 0,6 44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв Liriodendron tulipifera L. 2 4 1,1 2 6 1,1 Pinus nigra Arn. 4 4 2,2 4 5 2,2 Phellodendron amurense Rupr. 1 4 0,6 1 3 0,6 Quercus castaneifolia C.A.M. 1 4 0,6 1 2 0,6 Picea engelmanii Engelm. 4 4 2,2 1 1 0,6 Picea rubra L. 3 4 1,7 1 1 0,6 Populus simonii Carr. 2 3 1,1 2 2 1,1 Kalopanax septemlobum (Thunb.) Koidz. 1 3 0,6 1 1 0,6 Tilia euchlora C. Koch 3 3 1,7 1 1 0,6 Crataegus macracantha Lodd. 1 2 0,6 2 9 1,1 Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch 2 2 1,1 3 6 1,7 Quercus macrocarpa Michx. 3 2 1,7 2 6 1,1 Juglans regia L. 2 2 1,1 3 3 1,7 Picea abies (L.) Karst. ‘Coerulea’ 2 2 1,1 1 3 0,6 Tilia platyphyllos Scop. 1 2 0,6 2 3 1,1 Tilia tomentosa Moench 1 2 0,6 1 3 0,6 Abies concolor Lindl. et Gord. 2 2 1,1 2 2 1,1 Aesculus hippocastanum L. ‘Baumanii’ 2 2 1,1 2 2 1,1 Populus deltoides L. 1 2 o,6 1 2 0,6 Acer rubrum L. 2 2 1,1 1 1 0,6 Acer saccharinum L. 3 2 1,7 1 1 0,6 Aesculus octandra Marsh 2 2 1,1 1 1 0,6 Aesculus glabra Willd. 2 2 1,1 1 1 0,6 Salix elegantissima K. Koch 2 2 1,1 1 1 0,6 Tsuga canadensis Carr. 1 1 0,6 1 8 0,6 Juglans mandshurica Maxim. 1 1 0,6 3 7 1,7 Picea alcockiana Carr. 1 1 0,6 1 5 0,6 Juniperus virginiana L. 1 1 0,6 1 4 0,6 Pinus peuce Griseb. 1 1 0,6 2 4 1,1 Carya cordifornis (Wangh.) K. Koch 1 1 0,6 1 3 0,6 Ulmus pumila L. 1 1 0,6 3 3 1,7 Aesculus hippocastanum L. ‘Umbraculifera’ 1 1 0,6 1 2 0,6 Picea abies (L.) Karst. ‘Barryi’ 1 1 0,6 1 2 0,6 Picea abies (L.) Karst. ‘Maxwellii’ 1 1 0,6 2 2 1,1 Picea abies (L.) Karst. ‘Nana’ 1 1 0,6 1 2 0,6 Picea jezoensis (Siebold & Zucc.) Fish. ex Carr. 1 1 0,6 2 2 1,1 Populus pyramidalis Rozier 1 1 0,6 1 2 0,6 Syringa vulgaris L. 1 1 0,6 1 2 0,6 Celtis occidentalis L. 1 1 0,6 1 1 0,6 Fagus sylvatica L. 1 1 0,6 1 1 0,6 Populus laurifolia Ldb. 1 1 0,6 1 1 0,6 Tilia europaea L. ‘Laciniata’ 1 1 0,6 1 1 0,6 Tilia vulgaris Hayne 1 1 0,6 1 1 0,6 Juniperus pseudosabina F. et M. 1 1 0,6 1 0 0,6 6. Види, які введено після 1960 р. Cladrastis lutea C. Koch 0 0 0 8 26 4,4 Caragana frutex (L.) C. Koch 0 0 0 1 20 0,6 Picea abies (L.) Karst. ‘Mutabilis’ 0 0 0 5 19 2,8 Продовження табл. 1. Таксон 1960 р. 2007 р. К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % 45ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди... Picea omorica (Pank.) Purkyne 0 0 0 2 19 1,1 Thuja occidentalis L.‘Fastigiata’ 0 0 0 3 17 1,7 Picea pungens Engelm. ‘Coerulea’ 0 0 0 2 10 1,1 Chamaecyparis lawsoniana Parl. 0 0 0 2 7 1,1 Quercus palustris Moench 0 0 0 1 7 0,6 Thuja plicata D. Don. ‘Pumila’ 0 0 0 1 7 0,6 Amelanchier spicata (Lam.) C. Koch 0 0 0 1 6 0,6 Malus prunifolia (Wied.) Borkh. 0 0 0 1 6 0,6 Sambucus racemosa L. 0 0 0 2 6 1,1 Carpinus caucasica Grossh. 0 0 0 1 5 0,6 Cotinus coggigria Scop. 0 0 0 1 5 0,6 Juniperus sabina L. ‘Tamariscifolia’ 0 0 0 1 5 0,6 Laburnum anagyroides Medic. 0 0 0 1 5 0,6 Malus prunifolia ‘Rinki’ 0 0 0 1 5 0,6 Prunus divaricata Ldb. 0 0 0 4 5 2,2 Spiraea nipponica Maxim. ‘Rotundifolia’ 0 0 0 1 5 0,6 Juniperus sabina ‘Variegata’ 0 0 0 1 4 0,6 Maackia amurensis Rupr. et Maxim. 0 0 0 2 4 1,1 Pinus koraiensis Siebold & Zucc. 0 0 0 3 4 1,7 Pseudotsuga menziesii var. glauca Franco 0 0 0 1 4 0,6 Rosa pomifera Herrm. 0 0 0 1 4 0,6 Abies holophylla Maxim. 0 0 0 1 3 0,6 Amygdalus communis L. ‘Roseo-Plena’ 0 0 0 1 3 0,6 Betula japonica Thunb. 0 0 0 3 3 1,7 Betula lenta L. 0 0 0 2 3 1,1 Betula papyrifera Marsh. 0 0 0 1 3 0,6 Chamaecyparis lawsoniana ‘Coerulea’ 0 0 0 1 3 0,6 Cydonia oblonga Pers. 0 0 0 1 3 0,6 Lonicera xylosteum L. 0 0 0 1 3 0,6 Mahonia aquifolium (Pursh.) Nutt. 0 0 0 1 3 0,6 Pinus cembra L. 0 0 0 1 3 0,6 Pinus contorta Dougl. 0 0 0 2 3 1,1 Pinus hamata (Stev.) Sosn. 0 0 0 1 3 0,6 Quercus macranthera Fesch. & Mey 0 0 0 1 3 0,6 Spiraea sargentiana Rehd. 0 0 0 1 3 0,6 Thuja occidentalis L. ‘Cristata’ 0 0 0 1 3 0,6 Thuja occidentalis L. ‘Lutea’ 0 0 0 1 3 0,6 Tilia mandshurica Rupr. 0 0 0 1 3 0,6 Abies sibirica Ledeb. 0 0 0 2 2 1,1 Betula oycoviensis Besser. 0 0 0 2 2 1,1 Betula schugnanica (B. Fedtsch.) Litv. 0 0 0 1 2 0,6 Corylus colurna L. 0 0 0 2 2 1,1 Crataegus curvisepala Lindm. 0 0 0 1 2 0,6 Crataegus monogyna Jacq. 0 0 0 2 2 1,1 Crataegus nigra Walds. et Kit. 0 0 0 1 2 0,6 Hydrangea bretschneideri Dipp. 0 0 0 1 2 0,6 Juniperus virginiana L. ‘Kosteriana’ 0 0 0 1 2 0,6 Lonicera tatarica L. 0 0 0 2 2 1,1 Продовження табл. 1. Таксон 1960 р. 2007 р. К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % 46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв Malus mandschurica (Maxim.) Kom. 0 0 0 1 2 0,6 Malus orthocarpa Lavall. 0 0 0 1 2 0,6 Picea abies (L.) Karst. ‘Pendula’ 0 0 0 1 2 0,6 Picea abies (L.) Karst. ‘Viminalis’ 0 0 0 2 2 1,1 Picea canadensis Britt. ‘Conica’ 0 0 0 1 2 0,6 Pyrus ussuriensis Maxim. 0 0 0 1 2 0,6 Sophora japonica L. 0 0 0 2 2 1,1 Acer ginnala Maxim. 0 0 0 1 1 0,6 Acer laetum C.A. Mey. 0 0 0 1 1 0,6 Acer mandschuricum Maxim. 0 0 0 1 1 0,6 Acer pseudoplatanus L. ‘Purpureum’ 0 0 0 1 1 0,6 Acer pseudoplatanus L. ‘Leopoldii’ 0 0 0 1 1 0,6 Betula maximovicziana Regel 0 0 0 1 1 0,6 Betula ulmifolia Siebold & Zucc. 0 0 0 1 1 0,6 Buddleja davidii Franch. 0 0 0 1 1 0,6 Сryptomeria japonica D. Don. 0 0 0 1 1 0,6 Fraxinus rhynchophylla Hance 0 0 0 1 1 0,6 Ginkgo biloba L. 0 0 0 1 1 0,6 Gleditsia caspica Desf. 0 0 0 1 1 0,6 Larix americana Michx. 0 0 0 1 1 0,6 Lonicera altaica L. 0 0 0 1 1 0,6 Malus pumila Mill. 0 0 0 1 1 0,6 Picea abies (L.) Karst. ‘Finedonensis’ 0 0 0 1 1 0,6 Picea obovata Ledeb. ex Varr. 0 0 0 1 1 0,6 Picea pungens Engelm. 0 0 0 1 1 0,6 Pinus banksiana Lamb. 0 0 0 1 1 0,6 Pseudotsuga glauca Mayr. 0 0 0 1 1 0,6 Sorbus subtomentosa (Albov.) Zinserl. 0 0 0 1 1 0,6 Spiraea trilobata L. 0 0 0 1 1 0,6 Taxus baccata L. 0 0 0 1 1 0,6 Actinidia colomicta (Rupr.) Maxim. 0 0 0 1 0 0,6 Cotoneaster lucidus Schlecht. 0 0 0 2 0 1,1 Juniperus sabina L. 0 0 0 14 0 7,8 Juniperus sibirica Burgsd. 0 0 0 1 0 0,6 Sorbaria arborea Schneid. 0 0 0 1 0 0,6 Swida alba L. 0 0 0 1 0 0,6 Swida sanguinea L. 0 0 0 2 0 1,1 7. Види, які випали після 1960 р. Picea canadensis Britt. 7 11 3,9 0 0 0 Larix sibirica Ledeb. 3 8 1,7 0 0 0 Exochorda аlbertii Rgl. 1 5 0,6 0 0 0 Abies fraseri (Pursh) Poir. 3 4 1,7 0 0 0 Chamaecyparis pisifera ‘Plumosa’ 3 4 1,7 0 0 0 Cornus mas L. 1 4 0,6 0 0 0 Picea mariana Britt. 3 4 1,7 0 0 0 Pinus sibirica Du Tour 2 4 1,1 0 0 0 Picea abies (L.) Karst. ‘Remontii’ 2 3 1,1 0 0 0 Picea mariana Britt. ‘Doumetii’ 3 3 1,7 0 0 0 Продовження табл. 1. Таксон 1960 р. 2007 р. К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % 47ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди... Catalpa bignonioides Walt. 2 2 1,1 0 0 0 Fraxinus pennsylvanica Marsh. ‘Aucubaefolia‘ 1 2 0,6 0 0 0 Populus angulata Ait. 1 2 0,6 0 0 0 Quercus alba L. 2 2 1,1 0 0 0 Crataegus pentagyna Waldst. et Kit. 1 1 0,6 0 0 0 Fraxinus lanceolata Borkh. ‘Viridis’ 1 1 0,6 0 0 0 Cotoneaster melanocarpa L. 1 1 0,6 0 0 0 Morus alba L. ‘Pendula’ 1 1 0,6 0 0 0 Photinia villosa (Thunb.) D C. 1 1 0,6 0 0 0 Picea abies (L.) Karst. ‘Chlorocarpa’ 1 1 0,6 0 0 0 Picea abies (L.) Karst. ‘Erythrocarpa’ 1 1 0,6 0 0 0 Picea abies (L.) Karst. ‘Procumbens’ 1 1 0,6 0 0 0 Picea canadensis Britt. ‘Coerulea’ 1 1 0,6 0 0 0 Picea orientalis (L.) Link. 1 1 0,6 0 0 0 Pinus montana subsp. mughus Willk. 1 1 0,6 0 0 0 Quercus imbirica Michx. 1 1 0,6 0 0 0 Juniperus virginiana L. ’Glauca’ 1 1 0,6 0 0 0 Juniperus communis L. ‘Suecica’ 1 1 0,6 0 0 0 Аборигенні види 1. Види, які суттєво збільшили чисельність та поширення Acer platanoides L. 22 157 12,2 47 441 26,1 Ulmus scabra Mill. 15 35 8,3 51 204 28,3 Tilia cordata Mill. 29 118 16,1 40 186 22,2 Quercus robur L. 34 79 18,9 41 91 22,8 Corylus avellana L. 1 3 0,6 15 65 8,3 Fraxinus excelsior L. 8 17 4,4 18 54 10,0 Sambucus nigra L. 1 1 0,6 7 53 3,9 Ulmus laevis Pall. 3 8 1,7 20 46 11,1 Acer campestre L. 5 5 2,8 8 32 4,4 Padus racemosa L. 5 9 2,8 9 20 5,0 Populus tremula L. 2 2 1,1 5 15 2,8 2. Види, які суттєво збільшили чисельність при незначних змінах або незмінному поширенні Alnus glutinosa (L.) Gaertn. 9 17 5,0 9 46 5,0 Salix cinerea L. 1 1 0,6 3 20 1,7 3. Види, які суттєво зменшили чисельність та поширення Betula pendula Roth. 52 193 28,9 29 98 16,1 Pinus sylvestris L. 32 180 17,8 26 147 14,4 Ulmus foliacea Gilib. 13 44 7,2 2 5 1,1 Quercus robur L. ‘Fastigiata’ 18 31 10,0 10 13 5,6 Salix alba L. 13 31 7,2 5 10 2,8 4. Види, які суттєво зменшили чисельність при незначних змінах або незмінному поширенні Salix fragilis L. 2 32 1,1 1 1 0,6 5. Види, які незначно змінили чисельність та поширення Populus alba L. 10 26 5,6 10 24 5,6 Euonimus europaea L. 3 10 1,7 1 3 0,6 Pyrus communis L. 7 10 3,9 2 2 1,1 Salix purpurea L. 2 5 1,1 1 2 0,6 Sorbus aucuparia L. 4 4 2,2 9 13 5,0 Продовження табл. 1. Таксон 1960 р. 2007 р. К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % 48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв Salix alba L. ‘Vitellina pendula’ 3 3 1,7 6 12 3,3 Frangula alnus Mill. 2 2 1,1 4 6 2,2 Malus sylvestris Mill. 1 2 0,6 2 4 1,1 Quercus robur L. ‘Pectinata’ 2 2 1,1 1 1 0,6 Acer platanoides L. ‘Schwedleri’ 1 1 0,6 1 1 0,6 Acer platanoides L. ‘Palmatifidum’ 1 1 0,6 1 1 0,6 Alnus glutinosa (L.) Gaerth. ‘Incisa’ 1 1 0,6 1 1 0,6 Quercus robur L. ‘Pendula’ 1 1 0,6 1 1 0,6 6. Види, які введено після 1960 р. Berberis vulgaris L. 0 0 0 2 12 1,1 Rubus idaeus L. 0 0 0 2 11 1,1 Berberis vulgaris L. ‘Atropurpurea’ 0 0 0 1 6 0,6 Alnus incana Moench ‘Pinnatifida’ 0 0 0 2 3 1,1 Betula pendula Roth. ‘Tristis’ 0 0 0 2 3 1,1 Salix caprea L. 0 0 0 2 2 1,1 Salix fragilis L. ‘Bullata’ 0 0 0 1 2 0,6 Corylus avellana L. ‘Laciniata’ 0 0 0 1 1 0,6 Malus domestica Borkh. 0 0 0 1 1 0,6 Quercus robur ‘Praecox’ 0 0 0 1 1 0,6 Rhamnus cathartica L. 0 0 0 1 1 0,6 7. Види, які випали після 1960 р. Quercus robur L. ‘Concordia’ 2 2 1,1 0 0 0 Ulmus foliacea Gilib. ‘Webbiana’ 1 2 0,6 0 0 0 Acer platanoides L.‘Reitenbachii’ 1 1 0,6 0 0 0 Acer tataricum L. 1 1 0,6 0 0 0 Euonimus verrucosa Scop. 1 1 0,6 0 0 0 Fraxinus excelsior L. ‘Globosa’ 1 1 0,6 0 0 0 Fraxinus exelsior L. ‘Pendula’ 1 1 0,6 0 0 0 Quercus robur L. ‘Argenteo-marginata’ 1 1 0,6 0 0 0 Quercus robur L. ‘Variegata’ 1 1 0,6 0 0 0 Rubus caesius L. 1 1 0,6 0 0 0 Інтродуценти Кількість таксонів: Pinophyta 52 68 Magnoliophyta 61 105 Усього 113 173 Чисельність рослин: Pinophyta 1297 2070 Magnoliophyta 446 638 Усього 1743 2708 Аборигени Кількість таксонів: Pinophyta 1 1 Magnoliophyta 41 42 Усього 42 43 Чисельність рослин: Pinophyta 180 147 Magnoliophyta 863 1514 Усього 1043 1661 Закінчення табл. 1. Таксон 1960 р. 2007 р. К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % К іл ь к іс т ь га л я в и н з д а н и м в и д о м К іл ь к іс т ь о с о б и н , е к з . Ч а с т о т а т р а п л я н н я , % 49ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди... 105 (61), або 49,1% (20,7%). За чисельністю рослин вони розподіляються таким чином: Pinophyta — 2070 (1297), або 19,9% (11,6%) від загальної чисельності рослин відділу, які входять до складу інтродукційної фракції паркової дендрофлори, Magnoliophyta — 638 (446), або 8,1% (3,3%). Таким чином, кількість таксонів і рослин-інтродуцентів з відділів Pinophyta і Magnoliophyta на пар- кових галявинах у період з 1960 до 2007 р. суттєво збільшилась. Аборигенні види і культивари в межах паркових галявин представлені лише 1 (1) видом (Pinus sylvestris L.) з відділу Pino- phyta, що становить 100% (100%) від загаль- ної кількості таксонів відділу, які входять до складу аборигенної фракції паркової дендрофлори, і 42 (41) таксонами з від ділу Magnoliophyta, або 76,4% (66,1%). За чисель- ністю рослин вони розподілилися таким чи- ном: Pinophyta — 147 (180), або 3,4% (2,2%) від загальної чисельності рослин відділу, які входять до складу аборигенної фракції паркової дендрофлори, Magnoliophyta — 1514 (863), або 6,0% (3,0%). Таким чином, у період з 1960 по 2007 р. зазнала змін лише чисельність аборигенних рослин паркових галявин: у відділі Pinophyta вона дещо зменшилась, а у відділі Magnoliophyta — суттєво збільшилася. Частка видів і культиварів хвойних ін- тродуцентів, використаних у декоруванні паркових галявин, станом на 1960 р. стано- вила 46,0%, а станом на 2007 р. — 39,3%, рослин — відповідно 74,4 та 76,4%. У зв’язку з імовірною загрозою подаль- шого заростання паркових галявин важли- вим завданням є визначення видів, роль яких є домінуючою у цьому процесі. Це можна з’ясувати шляхом аналізу динаміки інтродукованих і місцевих видів та культи- варів за кількістю рослин і частотою тра- пляння у межах паркових галявин. Частка таксонів, які суттєво збільшили чисель- ність рослин та значно поширилися на га- лявинах у період з 1960 по 2007 р., серед аборигенів становить 26,2%, а серед інтро- дуцентів — лише 3,5% (див. табл. 1), що свідчить про переважну участь у заростан- ні паркових галявин рослин місцевої фло- ри, які спонтанно поширюються. Вони представлені 10 видами, серед яких кіль- кісно переважають і найбільш поширені на галявинах Acer platanoides, Ulmus scabra та Tilia cordata Mill. Серед інтродукованих рослин, які нале- жать до категорії таксонів, що суттєво збільшили чисельність рослин та значно поширилися на галявинах, видами, які спонтанно поширюються, є Acer pseudo- platanus, Fraxinus lanceolata та Robinia pseudoacacia. Інші 3 таксони — Picea abies, Abies alba, Picea pungens. ‘Argentea’ — по- ширювали штучно, серед них найчастіше та у найбільшій кількості висаджували рос- лини виду Picea abies. Частота трапляння цього виду в межах галявин збільшилась на 10% порівняно з 1960 р. і станом на 2007 р. дорівнювала 45%, що є найбільшим показ- ником серед видів, які використано у деко- руванні галявин. Друге місце завдяки здат- ності до інтенсивного самовідновлення по- сідає Acer pseudoplatanus. Як приклад поступового заростання на- водимо динаміку чисельності рослин інтро- дукційної та аборигенної фракцій однієї з паркових галявин рівнинно-пейзажного ра- йону парку (див. табл. 2). Цей приклад свід- чить про те, що неконтрольоване спонтанне розмноження та поширення, а також вико- ристання території галявин для здійснення нових посадок призводить до негативної трансформації декоративного оформлен- ня галявин, а з часом може спричинити її повну деградацію. На підставі результатів аналізу вико- ристання інтродукованих і місцевих видів для оформлення паркових галявин можна зробити такі висновки: 1. Протягом досліджуваного періоду за- гальна кількість видів і культиварів, які ви- користано в оформленні паркових галявин, збільшилася в 1,4 разу, а загальна чисель- ність рослин — в 1,6 разу. 50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв Т а б л и ц я 2 . Т ра н сф ор м ац ія д ек ор ат и вн ог о оф ор м л ен н я г ал я ви н и з с ол іт ер ам и т а гр уп ам и е к зо ті в (3 4- н , 5 03 0 м 2 ) Т а к с о н Кількість рослин, екз. Діаметр стовбура, см Т а к с о н Кількість рослин, екз. Діаметр стовбура, см Т а к с о н Кількість рослин, екз. Діаметр стовбура, см Т а к с о н Кількість рослин, екз. Діаметр стовбура, см 1 9 4 9 р . 1 9 6 0 р . 1 9 8 0 р . 2 0 0 7 р . Гр уп а 1: Pi ce a ab ie s (L .) K ar st . Pi nu s ni gr a A rn . Pi nu s sy lv es tr is L . T hu ja o cc id en ta lis L . ‘V er va en ea na ’ Ju gl an s ni gr a L. Гр уп а 2: Po pu lu s al ba L . С ол іт ер и: 3. T ili a am er ic an a L. 4. T hu ja o cc id en ta lis L . ‘L ut es ce ns ’ 5. M or us a lb a L. 6. P ic ea a bi es (L .) K ar st . ‘P en du la ’ К іл ьк іс ть ін тр од ук ов а- ни х ро сл ин К іл ьк іс ть м іс це ви х ро сл ин С пі вв ід но ш ен ня ін тр о- ду це нт и: а бо ри ге ни У сь ог о ро сл ин 2 1 1 17 1 4 2 2 1 1 27 5 5, 4 32 30 38 56 , 6 0 12 38 14 10 – 30 10 52 70 Ін тр од уц ен ти : Ju gl an s ni gr a L. M or us a lb a L. Pi ce a ab ie s (L .) K ar st . Pi nu s ni gr a A rn . T hu ja o cc id en ta lis L . ‘L ut es ce ns ’ T hu ja o cc id en ta lis ‘V er va en ea na ’ T ili a am er ic an a L. А бо ри ге ни : B et ul a pe nd ul a R ot h. Pi nu s sy lv es tr is L . Po pu lu s al ba L . 2 1 1 1 1 25 2 1 1 4 33 6 5, 5 39 25 , 4 4 45 65 44 24 21 – 34 24 , 2 6 34 50 72 – 77 Ін тр од уц ен ти : C ar pi nu s be tu lu s L. C la dr as ti s lu te a C . K oc h C ot in us c og gi gr ia Sc op . Ju gl an s ni gr a L. M or us a lb a L. Pi ce a ab ie s (L .) K ar st . Pi nu s ni gr a A rn . T hu ja o cc id en ta lis L . T hu ja o cc id en ta lis ‘V er va en ea na ’ T ili a am er ic an a L. А бо ри ге ни : C or yl us a ve lla na L . Pi nu s sy lv es tr is L . Po pu lu s al ba L . Q ue rc us ro bu r L . ‘F as ti gi at a’ So rb us a uc up ar ia L . U lm us s ca br a M ill . 1 26 2 1 1 4 1 7 12 2 1 1 3 1 1 4 57 11 5, 2 68 11 7– 2 7 7, 8 54 58 20 – 73 50 11 – 28 16 – 36 30 , 4 0 7 69 84 – 94 12 9 6– 10 Ін тр од уц ен ти : A ce r p se ud op la ta nu s L. A es cu lu s hi pp oc as ta nu m L. C la dr as ti s lu te a C . K oc h Ju gl an s ni gr a L. Pi ce a ab ie s (L .) K ar st . Pi nu s ni gr a A rn . T hu ja o cc id en ta lis L . T ili a am er ic an a L. А бо ри ге ни : A ce r p la ta no id es L . C or yl us a ve lla na L . Pi nu s sy lv es tr is L . Po pu lu s al ba L . Q ue rc us ro bu r L . ‘F as ti gi at a’ T ili a co rd at a M ill . U lm us s ca br a M ill . 1 1 11 1 48 1 6 1 18 3 1 4 1 4 10 70 41 1, 7 11 1 27 18 9– 37 60 6– > 10 0 53 31 – 36 53 6– 36 К ущ і 65 44 – 10 0 18 11 – 42 11 – 46 51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди... 2. Загальна кількість інтродукованих таксонів і чисельність рослин суттєво пере- вищують аналогічні показники представ- ників місцевої флори. 3. Збільшення кількості інтродукованих рослин відбувалося переважно шляхом но- вих посадок рослин і завдяки здатності дея- ких видів спонтанно поширюватися на те- риторії парку та приживатися на узліссях галявин. 4. Чисельність рослин аборигенних ви- дів збільшувалася переважно завдяки при- родному відновленню рослин таких видів, як Ulmus scabra Mill., Acer platanoides L., Acer campestre L., Fraxinus excelsior L., Co- rylus avellana L. 5. Протягом 1960–2007 рр. на паркових галявинах суттєво збільшилась як кількість таксонів, так і кількість інтродукованих рос- лин з відділів Pinophyta і Magnoliophyta. 6. Поступове заростання, яке може при- звести до зникнення галявин, зумовлене не лише спонтанним поширенням представ- ників місцевої флори, а й нераціональним штучним відновленням як місцевих, так і інтродукованих рослин. 1. Дендрофлора України. Дикорослі та культиво- вані дерева й кущі. Голонасінні: Довідник / За ред. М.А. Кохна, С.І. Кузнецова; НАН України, Нац. ботан. сад ім. М.М. Гришка. — К.: Вища шк., 2001. — 207 с. 2. Дендрофлора України. Дикорослі й культивова- ні дерева і кущі. Покритонасінні. Ч. I: Довідник / За ред. М.А. Кохна. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 448 с. 3. Дендрофлора України. Дикорослі й культиво- вані дерева і кущі. Покритонасінні. Ч. II: Довідник / За ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. — К.: Фіто- соціоцентр, 2005. — 716 с. Рекомендував до друку Ю.О. Клименко А.А. Ильенко, В.А. Медведев Государственный дендрологический парк «Тростянец» НАН Украины, Украина, Черниговская обл., Ичнянский р-н, с. Тростянец УЧАСТИЕ ИНТРОДУЦИРОВАННЫХ И МЕСТНЫХ ВИДОВ В ДЕКОРАТИВНОМ ОФОРМЛЕНИИ ПОЛЯН В РАЗНЫЕ ПЕРИОДЫ СУЩЕСТВОВАНИЯ ТРОСТЯНЕЦКОГО ПАРКА Приведены результаты сравнительного анализа направления изменений, происходящих в видовом составе и численности древесных растений интро- дуцированных и аборигенных видов, использован- ных для оформления парковых полян. Ключевые слова: Тростянецкий дендропарк, поля- ны, интродуцированные виды, местные виды. O.O. Iljenko, V.A. Medvedev State Dendrological Park Trostjanets, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Chernigov Region, Ichnjansky District, village Trostjanets PARTICIPATING OF INTRODUCED AND LOCAL SPECIES IN DECORATIVE DESIGN OF CLEARINGS IN THE DIFFERENT PERIODS OF EXISTENCE OF PARK TROSTJANETS It is shown a comparative analysis over of orientation of changes, that take place in the course of time in the species composition and number of arboreal plants of introduced and aborigine species that de- sign park clearings. Key words: dendrological park Trostjanets, clearings, introduced species, aborigine species.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-411
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:26Z
publishDate	2012
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/40/7081dea598258256ce38ee4a9b5e2640.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4112019-11-30T16:58:25Z Participating of introduced and local species in decorative design of clearings in the different periods of existence of Park Trostjanets Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. It is shown a comparative analysis over of orientation of changes, that take place in the course of time in the species composition and number of arboreal plants of introduced and aborigine species that design park clearings. Наведено результати порівняльного аналізу напряму змін, які відбуваються у видовому складі та чисельності деревних рослин інтродукованих і аборигенних видів, котрі використано для оформлення паркових галявин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/411 10.5281/zenodo.2541599 Plant Introduction; Vol 55 (2012); 41-51 Інтродукція Рослин; Том 55 (2012); 41-51 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377759 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/411/391 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку
title	Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку
title_alt	Participating of introduced and local species in decorative design of clearings in the different periods of existence of Park Trostjanets
title_full	Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку
title_fullStr	Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку
title_full_unstemmed	Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку
title_short	Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку
title_sort	участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування тростянецького парку
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/411
work_keys_str_mv	AT iljenkooo participatingofintroducedandlocalspeciesindecorativedesignofclearingsinthedifferentperiodsofexistenceofparktrostjanets AT medvedevva participatingofintroducedandlocalspeciesindecorativedesignofclearingsinthedifferentperiodsofexistenceofparktrostjanets AT iljenkooo učastʹíntrodukovanihímíscevihvidívudekorativnomuoformlennígalâvinurízníperíodiísnuvannâtrostânecʹkogoparku AT medvedevva učastʹíntrodukovanihímíscevihvidívudekorativnomuoformlennígalâvinurízníperíodiísnuvannâtrostânecʹkogoparku

Участь інтродукованих і місцевих видів у декоративному оформленні галявин у різні періоди існування Тростянецького парку

Репозитарії

Схожі ресурси