Спонтанна флора ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка

The systematic structure of Ivan Franko Lviv National University Botanical Garden’s spontaneous and synanthropic flora is established. It is found out that level of synanthropization of botanical garden’s spontaneous flora is considerably higher, than in flora of natural regions. In particular, it i...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Borsukevych, L.M., Prokopiv, A.I.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/413
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860122395474395136
author	Borsukevych, L.M. Prokopiv, A.I.
author_facet	Borsukevych, L.M. Prokopiv, A.I.
author_sort	Borsukevych, L.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-30T17:02:14Z
description	The systematic structure of Ivan Franko Lviv National University Botanical Garden’s spontaneous and synanthropic flora is established. It is found out that level of synanthropization of botanical garden’s spontaneous flora is considerably higher, than in flora of natural regions. In particular, it is higher, than level of synanthropization of Ukraine’s flora. It is established that percentage of synanthropic floristic autochthonic element is a little more than allochthonic one. The analysis of elementary areas has shown that distribution of species coordinate with the general level of flora’s synanthropization which in general has old Mediterranean character.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2541605
first_indexed	2025-07-17T12:42:27Z
format	Article
fulltext	57ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 УДК 581:582.542.2 Л.М. БОРСУКЕВИЧ, А.І. ПРОКОПІВ Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка Україна, 79014 м. Львів, вул. М. Черемшини, 44 СПОНТАННА ФЛОРА БОТАНІЧНОГО САДУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ІВАНА ФРАНКА Установлено систематичну структуру спонтанної і синантропної флори Ботанічного саду Львівського націо- нального університету імені Івана Франка. Рівень синантропізації спонтанної флори Ботанічного саду значно вищий, ніж флори природних регіонів, зокрема, флори України. У складі синантропної флори участь автохтонно- го елемента дещо більша, ніж алохтонного. Аналіз первинних ареалів виявив розподіл видів, який узгоджується із загальними закономірностями синантропізації флори, яка загалом має давньосередземноморський характер. Ключові слова: флора, систематична структура, синантропізація, ботанічний сад. © Л.М. БОРСУКЕВИЧ, А.І. ПРОКОПІВ, 2012 На тенденції розвитку флори протягом ос- танніх десятиліть значною мірою впливає господарська діяльність людини. Спричи- нене цим чинником інтенсивне поширення антропофільних видів вступає в протиріччя з природним ходом розвитку флори. Однак вивченню процесу синантропізації флори в Україні досі приділяли мало уваги. На сьо- годні відсутні дані про її характер, темпи і тенденції розвитку, проте такі дослідження мають важливе наукове та практичне зна- чення, оскільки зазначені види за відсут- ності конкурентів та шкідників часто поши- рюються на значну площу та превалюють над аборигенними видами. Вони змінюють склад та біомасу угруповань, заміщують ендемічні та реліктові види, насамперед стенотопні. Такий вплив призводить до збіднення флори і зменшення площ, зайня- тих природною рослинністю [4]. Зважаючи на такий стан речей, на особливу увагу за- слуговує спонтанна флора ботанічних садів як осередків підвищеної концентрації бага- тьох антропофільних видів. Протягом 2000–2010 рр. ми провели інвентаризацію флори Ботанічного саду Львів ського національного університету імені Івана Франка (далі Ботанічний сад), виділили в її складі синантропну фракцію і встановили рівень її синантропізації. Синантропний компонент аналізували за В.В. Протопоповою та J. Kornaś. Досліджен- ня проводили впродовж вегетаційного пе- ріоду. Спонтанними вважали усі види тра- в’я нистих рослин, які виявляли поза ме- жами колекційних ділянок трав’янистої флори, а також бур’яни. Географічне положення Львова на край- ньому заході України зумовлює особливості клімату, який має перехідний характер від океанічного до континентального. Середньо- річ на температура — +7,5 ºС, ізотерма липня — +18,5 ºС, ізотерма січня — –4,2 ºС, абсолютний максимум — +37 ºС, абсолютний мінімум — –35,8 ºС. Зими відносно м’які, з частими від- лигами, сніговий покрив лежить 60–120 днів і досягає висоти понад 10 см. У деякі роки сні- говий покрив майже відсутній. Безморозний період триває від 230 до 146 днів, у середньо- му — близько 190 днів. У липні температура досягає максимуму, потім починає поступово знижуватися, однак менш інтенсивно, ніж наростала, тому осінь значно тепліша, ніж весна (ознака океанічного клімату). Кількість опадів у середньому становить 716 мм (від 369 до 973 мм). Відносна вологість повітря в усі сезони досить висока (78 %), з максиму- мом у холодну пору року і мінімумом у теплу, характеризується незначною річною амплі- тудою, що властиве для морського клімату. 58 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Л.М. Борсукевич, А.І. Прокопів Ймовірність хмарної погоди в усі сезони вища, ніж ясної [1, 3, 6, 8]. Перехідний ха- рактер клімату створює сприятливі умови для існування одночасно як атлантичних, так континентальних видів, і зумовлює ви- сокий ступінь фіторізноманіття. Територіально Ботанічний сад розташо- ваний у м. Львові на двох ділянках. Ділянка у центрі міста (вул. Кирила та Мефодія, 4) зна- ходиться у Львівській улоговині — місці схо- дження п’яти морфобудов, які формують околиці міста. Основна частина Ботанічного саду (вул. М. Черемшини, 44) розташована на північно-західному схилі врізаних пото- ків. Ця територія містить як ви рівняні ді- лянки і сухі підвищені плато, так і понижені місця із схилами різної експозиції, розчле- новані ярами, в долині яких розташовані ставок і торфовище. Саме на цій ділянці збе- реглися елементи корінних деревостанів — букового пралісу, а також штучно створені лісові угруповання смереки та інших дерев, розташовані у східній горбистій частині Львова на висоті 329 м н. р. м. Ґрунт більшої частини саду — світло-сі рий дерново-слабо- під зо лис тий супіщаний на лесовидних су- глинках [3, 8]. Нерівний рельєф, ставок, заболочені до- лини, численні схили і сухі підвищені плато дають можливість відтворити тут фрагмен- ти природної рослинності та створюють сприятливі умови для значної кількості ви- дів як місцевої флори, так і адвентивних. На підставі проведених досліджень нами виявлено 439 видів, які належать до 265 ро- дів та 63 родин. Абсолютна більшість видів (97,5%) належить до відділу Magnoliophyta (табл. 1). З покритонасінних найбільшим видовим різноманіттям вирізняється клас Magnoliopsida, який нараховує 351 (82%) вид. Аналіз кількісного спектру провідних родин виявив, що до перших трьох провід- них за кількістю видів родин (Asteraceae, Poaceae і Brassicaceae) належить 28,7% видів. Родини Asteraceae та Poaceae посі- дають перше та друге місце в списку най- численніших за кількістю видів родин усіх регіональних флор північної півкулі. За третьою родиною визначають специфіку флори [7]. Наявність у складі досліджу- ваної флори родини Brassicaceae свідчить про посилені процеси синантропізації флори, оскільки переважна більшість ви- дів родини — це бу р’яни, які ростуть на но- востворених алю віальних або порушених екотопах. Десять провідних родин налічують 253 види, що становить 57,6% від загальної кіль- кості видів і є характерною особливістю бо- реальних європейських флор (табл. 2) [2]. Роди не відзначаються великою поліморф- ністю. Лише роди Carex, Veronica (від по- відно по 9 видів) та Polygonum і Geranium (по 8) представлені значною кількістю ви- дів. 186 родів представлені лише одним ви- дом, що пояснюється специфікою і значним ступенем диференціації екотопів Ботаніч- ного саду, решта родів — 4–6 видами. У спонтанній флорі Ботанічного саду синантропна фракція представлена 236 (53,7 %) видами. Це значно більше, ніж рі- вень синантропізації флори України — 22,8% [5] і пояснюється специфікою Ботанічного саду, який є місцем концентрації як видів природної флори, так і численних інтроду- центів. Спектр п’яти провідних родин си- нантропної фракції флори ботанічного саду такий самий, як і спонтанної флори Бота- нічного саду та синантропної флори Украї- ни в цілому [4]. До 10 провідних за кількістю Таблиця 1. Співвідношення окремих таксономічних категорій досліджуваної спонтанної флори Таксономічні категорії Кількість видів Частка видів від загальної кількості видів, % Equisetophyta 5 1,1 Polypodiophyta 6 1,4 Magnoliophyta 428 97,5 Magnoliopsida 351 82 Liliopsida 77 18 59ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Спонтанна флора Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка видів родин належать 162 види, що стано- вить 71,7% від загальної кількості синан- тропних видів (див. табл. 2). Серед провід- них родів синантропної флори домінують такі: Polygonum (6 видів), Trifolium, Vero- nica (по 5 видів), Chenopodium, Artemisia, Geranium, Potentilla (по 4 види). Провідні роди в цілому відповідають таким для фло- ри України. 110 родів є монотипними. Систематична структура спектру про- відних родин синантропної флори окре- мих регіонів нагадує таку флору Давнього Середземномор’я. Про це свідчить велика кількість видів родини Brassicaceae, що більш характерна для аридних територій. Отже, систематичний аналіз синантропної фракції спонтанної флори свідчить про зміну спектру провідних родин у термо- ксе рофільний бік та флористичних пропор- цій унаслідок збільшення родової та ро- динної різноманітності, що збігається з даними інших авторів [5]. Відмінностями досліджуваної флори є значно менша частка видів родин Boragina- ceae, Chenopodiaceae, Solanaceae, Malvace- ae, ніж у цілому по Україні, та відносно більша — видів родини Scrophulariaceae, що, можливо, спричинене з одного боку, не- значними розмірами та меншою різнома- нітністю екотопів Ботанічного саду порів- няно із синантропними флорами більших регіонів, а з другого — збереженням на те- риторії саду частково природних фрагмен- тів букових лісів, які розташовані у Львів- ській області на східній межі свого поши- рення. Згідно з класифікацією синантропної фло- ри J. Kornaś серед синантропних видів виді- ляють апофіти (автохтонний елемент) та адвентивні види-антропофіти (алохтонний елемент) [9]. Серед останніх розрізняють види, які натуралізувалися на даній терито- рії — археофіти і кенофіти (агріофіти, епе- кофіти), та види, які не є натуралізованими (ефемерофіти та ергазіофіти) [10]. У складі синантропної флори частка ав- тохтонного елементу становить 54,2% (128 видів), алохтонного — 45,8% (108 видів). Спів- відношення між фракціями — 1,2:1,0 на ко- ристь апофітів, тоді як аналогічна про порція синантропної флори України становить 1,0:1,3 на користь адвентивних видів [5]. Адвентивні види є невід’ємною частиною флори будь-якої території. До них відно- сять види, невластиві для цього регіону. На- явність їх у складі флори є одним з показ- ників порушення рослинних угруповань. Занесення таких видів не пов’язане з при- родним ходом флорогенезу, а зумовлене прямою чи опосередкованою діяльністю людини [4]. У спонтанній флорі Ботанічного саду ад- вентивна фракція представлена 108 вида- ми, що становить 45,8% від загальної кіль- кості видів синантропної флори та 24,6% від загальної кількості видів спонтанної флори. За походженням у складі адвентивної фло- ри налічується 38 (35,6%) археофітів та 49 (21,4%) кенофітів, з них 21 агріофіт та 28 епекофітів. Аналіз спектру адвентивних видів за ступенем натуралізації виявив пе- реважання видів, які натуралізувалися на Таблиця 2. Систематичний склад провідних родин спонтанної флори Ботанічного саду та її синантропної фракції Родина Спонтанна флора Синантропна фракція К іл ь к іс т ь в и д ів Ч а с т к а в и д ів в ід з а га л ь н о ї к іл ь к о с т і в и д ів , % К іл ь к іс т ь в и д ів Ч а с т к а в и д ів в ід з а га л ь н о ї к іл ь к о с т і в и д ів , % Asteraceae 67 15,3 46 20,0 Poaceae 37 8,4 27 11,8 Brassicaceae 22 5,0 17 7,4 Fabaceae 21 4,8 15 6,5 Lamiaceae 21 4,8 14 6,1 Apiaceae 19 4,3 9 3,9 Scrophulariaceae 19 4,3 11 4,8 Ranunculaceae 17 3,9 — — Rosaceae 15 3,4 6 2,6 Caryophyllaceae 15 3,4 9 3,9 Polygonaceae — — 10 4,4 60 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Л.М. Борсукевич, А.І. Прокопів даній території. Видів, які є нестійкими за даних умов, — незначна кількість: 12 (5,2%) ефемерофітів та 9 (3,9%) ергазіофітів [11– 13]. Серед видів синантропної флори пере- лік видів натуралізованої фракції є най- більш постійним (зокрема, у складі флори саду). Більшість з них є рудеральними та сегетальними рослинами, які зазвичай при урочені до антропогенно порушених територій. Перелік видів натуралізованої фракції синантропної флори Ботанічного саду. Археофіти: Bromus arvensis L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medic. Chamomilla recu- tita (L.) Rauschert., Chenopodium ficifolium Smith, Chenopodium hybridum L., Cheno- podium polyspermum L., Cichorium inthy- bus L., Consolida regalis S.F. Gray, Descurai- nia sophia (L.) Webb. ex Prantl, Digitaria sanguinalis (L.) Scop., Echinochloa crus-galli (L.) Beauv., Euphorbia helioscopia L., Eu- phorbia peplus L., Fumaria officinalis L., Ga- leopsis ladanum L., Geranium pusillum L., Lamium al bum L., Lamium purpureum L., Lathyrus tuberosus L., Leonurus cardiaca L., Malva neglecta Wallr., Malva sylvestris L., Myosotis arvensis (L.) Hill., Onopordon acan- thium L., Papaver rhoeas L., Polygonum con- volvulus L., Raphanus raphanistrum L., Se- necio vulgaris L., Setaria glauca Beauv., Se- taria viridis (L.) Beauv., Sinapis arvensis L., Sisymbrium officinale (L.) Scop., Sonchus oleraceus L., Thlaspi arvense L., Urtica urens L., Verbena officinalis L., Veronica opaca Fri- es, Viola arvensis Murr. Кенофіти: Alliaria petiolata (Bieb.) Cave, Amaranthus caudatus L., Amaranthus retro- flexus L., Anethum graveolens L., Aspera spi- ca-venti (L.) Beauv., Artemisia annua L., Aster salignus Willd., Atriplex micranthum C.A. Mey, Armoracia rusticana Gaertn., Mey et Scherb., Bidens frondosa L., Bryonia dioica Jacq., Cannabis sativa L., Chamomilla suave- olens (Pursh) Rudb., Clematis vitalba L., Cyclachaena xanthifolia (Nutt.) Fresen., Cym- balaria muralis Gaertn., Mey. et Scherb., Da- tura stramonium L., Diplotaxis muralis (L.) DC., Eragrostis minor Host, Erigeron cana- densis L., Galinsoga ciliata (Rafin.) Blake, Ga- linsoga parviflora Cav., Geranium divarica- tum Ehrh., Geranium molle L., Geranium py- renaicum Burm. f., Helianthus tuberosus L., Impatiens glandulifera Royle., Impatiens par- viflora DC., Juncus tenuis Willd., Lupinus po- lyphyllus Lindl., Medicago sativa L., Mentha spicata L., Mimulus guttatus DC., Nicandra physaloides (L.) Gaertn., Oenothera biennis L., Physalis ixocarpa Brot. ex Hornem., Portu- laca oleracea L., Raphanus sativus L., Sapona- ria officinalis L., Sedum spurium Bieb., Sicyos angulatus L., Sisymbrium altissimum L., Soli- dago canadensis L., Sonchus asper (L.) Hill, Stenactis annua Nees, Trifolium hybridum L., Veronica filiformis Smith, Veronica persica Poir., Vinca minor L. Виявлення шляхів та закономірностей міграції адвентивних видів і особливостей їхньої натуралізації в порушених людиною екотопах або в напівприродних угрупован- нях залишається актуальним питанням як у практичному, так і у теоретичному відно- шенні. Аналіз первинних ареалів виявив, що найбільша кількість видів походить із середземноморської області (41 вид, 40,6%), дещо менше американських (28 видів, 27,7%) та азіатських (23 видів, 22,7%), най- менше — європейських видів (9, або 8,9%). Такий розподіл відповідає загальним зако- номірностям синантропізації флори, яка в цілому є давньосередземноморською. У результаті дослідження спонтанної флори Ботанічного саду виявлено, що рі- вень її синантропізації значно вищий, ніж у цілому по Україні, що свідчить про високий рівень її трансформації. Особливості синан- тропізації флори полягають у підвищенні рівня її ксерофітизації, оскільки антропо- генні екотопи мають більш виражений ксе- ротермний режим, ніж природні. Певні від- мінності, які стосуються розподілу провід- них родин і співвідношення складових елементів адвентивної флори, відображу- ють особливості формування синантропної флори як Львова в цілому, так і Ботанічного саду зокрема. 61ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Спонтанна флора Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка Процес адвентизації флори прогресує. Протягом останніх років спостерігається тенденція до поширення нових адвентив- них видів, які є найбільш мобільним еле- ментом флори. Вони є одним з головних чинників, що зумовлюють збіднення абори- генної флори, тому необхідно проводити постійні спостереження за станом та дина- мікою їхніх популяцій. 1. Борсукевич Л.М., Надрага М.Д. Минуле та сьогодення Ботанічного саду Львівського націо- нального університету імені Івана Франка // Га- лицька брама: Сади та парки Львова. — 2004. — № 4–6. — С. 6–8. 2. Клімук Ю.В., Міцкевич У.Д., Якушенко Д.М. та ін. Природний заповідник «Горгани». — К.: Фіто- соціоцентр, 2006. — 400 с. 3. Прокопів А.І. Ботанічний сад Львівського наці- онального університету імені Івана Франка — історія і сучасність // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. — 2004. — Вип. 36. — С. 3–9. 4. Протопопова В.В. Систематична структу- ра та флорогенетичні зв’язки синантропної флори України // Укр. ботан. журн. — 1986. — 43, № 3. — С. 40–45. 5. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. — К.: Наук. думка, 1991. — 202 с. 6. Цибух В.Г., Щербина О.А. Історичний нарис розвитку ботанічного саду // Праці ботан. саду. — 1963. — Вип. 1. — С. 3–6. 7. Чорней І.І., Буджак В.В., Якушенко Д.М. та ін. Національний природний парк «Вижницький». — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 248 с. 8. Щербина О.А. Ботанічний сад ЛДУ ім. І. Фран- ка. Путівник. Ч. 1. — Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1960. — 92 с. 9. Kornaś J. Analiza flor synantropijnych // Wiad. bot. — 1977. — 21. — S. 85–91. 10. Mirek Z., Piękoś-Mirkowa H. Flora synan- tropijna kotliny Zakopiańskiej // Studia Naturae. Ser. A. — 1987. — N 30. — 182 s. 11. Rostański K., Sowa R. Alfabetyczny wy- kaz efe merofitów Polski // Fragm. flor. et geobot. — 1986–1987. — Ann. 31–32, Pars 1–2. — S. 96– 145. 12. Zając M., Zając A. Kenophytes in the flora of Poland: list, status and origin // Phytocoenosis. — 1998. — 10, suppl. 9. — P. 107–116. 13. Zając M., Zając A. A tentative list of segetal and ruderal apophytes in Poland // Zesz. Nauk. Un- tu Jagiell. Prace bot. — 1992. — 24. — P. 7–21. Рекомендував до друку В.І. Мельник Л.М. Борсукевич, А.И. Прокопив Ботанический сад Львовского национального университета имени Ивана Франко, Украина, г. Львов СПОНТАННАЯ ФЛОРА БОТАНИЧЕСКОГО САДА ЛЬВОВСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА имени ИВАНА ФРАНКО Установлена систематическая структура спонтан- ной и синантропной флоры Ботанического сада Львовского национального университета имени Ива- на Франко. Уровень синантропизации спонтанной флоры ботанического сада значительно выше, чем флоры природных регионов, в частности, флоры Украины. В составе синантропной флоры участие автохтонного элемента несколько больше, чем ал- лохтонного. Анализ первичных ареалов выявил рас- пределение видов, которое согласуется с общими за- кономерностями синантропизации флоры, в целом имеющей древнесредиземноморский характер. Ключевые слова: флора, систематическая структу- ра, синантропизация, ботанический сад. L.M. Borsukevych, A.I. Prokopiv Botanical Garden of Ivan Franko Lviv National University, Ukraine, Lviv SPONTANEOUS FLORA OF THE BOTANICAL GARDEN IVAN FRANКO NATIONAL UNIVERSITY OF LVIV The systematic structure of Ivan Franko Lviv Na- tional University Botanical Garden’s spontaneous and synanthropic flora is established. It is found out that level of synanthropization of botanical garden’s spontaneous flora is considerably higher, than in flo- ra of natural regions. In particular, it is higher, than level of synanthropization of Ukraine’s flora. It is es- tablished that percentage of synanthropic floristic autochthonic element is a little more than alloch- thonic one. The analysis of elementary areas has shown that distribution of species coordinate with the general level of flora’s synanthropization which in general has old Mediterranean character. Key words: flora, systematic structure, synantropi- zation, Botanical garden.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-413
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:27Z
publishDate	2012
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/95/7b9ad8a353e3a0207d168fa25e2bdc95.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4132019-11-30T17:02:14Z Spontaneous flora of the Botanical Garden Ivan Franкo National University of Lviv Спонтанна флора ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка Borsukevych, L.M. Prokopiv, A.I. The systematic structure of Ivan Franko Lviv National University Botanical Garden’s spontaneous and synanthropic flora is established. It is found out that level of synanthropization of botanical garden’s spontaneous flora is considerably higher, than in flora of natural regions. In particular, it is higher, than level of synanthropization of Ukraine’s flora. It is established that percentage of synanthropic floristic autochthonic element is a little more than allochthonic one. The analysis of elementary areas has shown that distribution of species coordinate with the general level of flora’s synanthropization which in general has old Mediterranean character. Установлено систематичну структуру спонтанної і синантропної флори Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Рівень синантропізації спонтанної флори Ботанічного саду значно вищий, ніж флори природних регіонів, зокрема, флори України. У складі синантропної флори участь автохтонного елемента дещо більша, ніж алохтонного. Аналіз первинних ареалів виявив розподіл видів, який узгоджується із загальними закономірностями синантропізації флори, яка загалом має давньосередземноморський характер. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/413 10.5281/zenodo.2541605 Plant Introduction; Vol 55 (2012); 57-61 Інтродукція Рослин; Том 55 (2012); 57-61 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377759 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/413/393 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Borsukevych, L.M. Prokopiv, A.I. Спонтанна флора ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка
title	Спонтанна флора ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка
title_alt	Spontaneous flora of the Botanical Garden Ivan Franкo National University of Lviv
title_full	Спонтанна флора ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка
title_fullStr	Спонтанна флора ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка
title_full_unstemmed	Спонтанна флора ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка
title_short	Спонтанна флора ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка
title_sort	спонтанна флора ботанічного саду львівського національного університету імені івана франка
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/413
work_keys_str_mv	AT borsukevychlm spontaneousfloraofthebotanicalgardenivanfrankonationaluniversityoflviv AT prokopivai spontaneousfloraofthebotanicalgardenivanfrankonationaluniversityoflviv AT borsukevychlm spontannaflorabotaníčnogosadulʹvívsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímeníívanafranka AT prokopivai spontannaflorabotaníčnogosadulʹvívsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímeníívanafranka

Спонтанна флора ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка

Репозитарії

Схожі ресурси