Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida hort. до несприятливих умов перезимівлі у Лісостепу України
The degree of winter hardiness of Iris hybrida hort. in Forest-Steppe of Ukraine was determined. Physiologic mechanisms that enable hardening of Iris hybrida plants for cold weather conditions were studied.
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2012
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/415 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122404276142080 |
|---|---|
| author | Skrypka, G.І. Makarova, D.G. Kytayev, O.I. Horobets, V.F. Buidin, Y.V. |
| author_facet | Skrypka, G.І. Makarova, D.G. Kytayev, O.I. Horobets, V.F. Buidin, Y.V. |
| author_sort | Skrypka, G.І. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-30T17:06:12Z |
| description | The degree of winter hardiness of Iris hybrida hort. in Forest-Steppe of Ukraine was determined. Physiologic mechanisms that enable hardening of Iris hybrida plants for cold weather conditions were studied. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2541620 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
68 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3
УДК 582.572.7:58.036.5
Г.І. СКРИПКА 1, Д.Г. МАКАРОВА 2, О.І. КИТАЄВ 2, В.Ф. ГОРОБЕЦЬ 1, Ю.В. БУЙДІН 1
1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
2 Інститут садівництва НААН України
Україна, 03027 м. Київ, смт Новосілки
ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ РОСЛИН
IRIS HYBRIDA HORT. ДО НЕСПРИЯТЛИВИХ УМОВ
ПЕРЕЗИМІВЛІ У ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Визначено ступінь зимостійкості рослин Iris hybrida hort. у Лісостепу України. Встановлено фізіологічні механіз-
ми, які забезпечують аклімацію рослин Iris hybrida до умов холодного періоду.
Ключові слова: ірис, зимостійкість, аклімація.
© Г.І. СКРИПКА, Д.Г. МАКАРОВА,
О.І. КИТАЄВ , В.Ф. ГОРОБЕЦЬ, Ю.В. БУЙДІН, 2012
Для успішної інтродукції трав’янистих квіт-
никово-декоративних рослин у Лісостеп Ук-
раїни важливе значення має рівень їхньої
морозостійкості та здатність витримувати
різкі коливання температури повітря у
зимово-весняний період. Однією з провід-
них культур у сучасному декоративному
садівництві є Iris hybrida hort. (рід Іris L., ро-
дина Iridaceae Juss.). Особливою популяр-
ністю користуються сорти із садової групи
Борідкових ірисів. За останніми літератур-
ними даними, у світі вирощують близько
80 тис. ірисів. Велику селекційну роботу з
ірисами проводять у США, Австралії, Росії,
Франції, Німеччині, Україні, Італії, Новій
Зеландії, Японії та інших країнах.
Сучасні сорти I. hybrida є результатом
складної гібридизації між видами, які по-
ходять з країн Середземномор’я, Малої
Азії, Кавказу [12], тому їхня стійкість до
несприятливих факторів перезимівлі у пів-
нічних широтах потребує вивчення.
Низькотемпературний стрес-фактор, який
впливає на рослини під час перезимівлі,
може спричинити карликовість квітконосів
та зміну забарвлення квіток [1, 2, 4, 9, 12, 15].
За даними Г.І. Родіоненка, для генеративних
бруньок I. hybrida критичними є температу-
ри від –7 до –14 °С і нижче (в умовах Ленін-
градської області — прим. автора) [1, 2, 12].
У зоні Лісостепу України такі від’ємні тем-
ператури є звичайними, а абсолютний міні-
мум сягає –41 °С [5, 10]. Із часу створення
колекції I. hybrida у Національному бота-
нічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
(1946) інтродукційне випробування про-
йшли сотні сортів. Однак багато з них було
втрачено через вплив несприятливих фак-
торів навколишнього середовища, зокрема
погодних умов холодного періоду. Так, за
дії низькотемпературного стрес-фактора у
зи мово-весняний період 1996–1997 рр. із
280 сортів повністю загинули 140, переваж-
но селекції 80–90-х років минулого століт-
тя. Очевидно, що рослини деяких сортів
мали певний потенціал стійкості, який дав
їм змогу витримати негативний вплив по-
годних умов зимово-весняного періоду.
Проте фізіологічні механізми, які забезпе-
чили такий рівень адаптації рослин I. hyb-
rida, досі не розкрито.
Мета наших досліджень — встановлен-
ня фізіологічних механізмів адаптації рос-
лин I. hybrida до умов перезимівлі.
69ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3
Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida Hort. до несприятливих умов перезимівлі...
Матеріали та методи
Дослідження рослин I. hybrida проводили
впродовж 2008–2011 рр. у насадженнях ко-
лекційного фонду НБС ім. М.М. Гришка
НАН України та у лабораторії фізіології
рослин Інституту садівництва НААН Ук-
раї ни. Ми вивчали генеративні бруньки ви-
сокорослого сорту Sultan’s Palace [17]. Це
один з найстаріших сортів (1977) колекції,
який має високі декоративні та гос по дар-
сько-цінні якості. Пристосованість рослин
цього сорту до умов лісостепової зони Укра-
їни є очевидною, що дало підставу вико-
ристати його як модельний сорт у наших
дослідженнях.
Адаптацію рослин I. hybrida до умов пе-
резимівлі вивчали комплексом методів. По-
льову зимостійкість визначали за Г.І. Родіо-
ненком (1973) [11] та за державною методи-
кою сортовивчення [7]. Аклімаційні процеси,
які відбувалися в рослинах під час перези-
мівлі, досліджували методом диференцій-
ного термічного аналізу (ДТА). Характер
льодоутворення вивчали за допомогою уста-
новки для ДТА. Температуру в камері зни-
жували зі швидкістю 1 °С/хв, діапазон тем-
ператур становив близько 50 °С (від +10 до
–40 °С) [6, 16, 18, 19].
Ґрунт дослідної ділянки сформований
штучно [3, 14]. За даними агрохімічної ла-
бораторії НБС ім. М.М. Гришка НАН Украї-
ни, він характеризується слабокислою ре-
акцією ґрунтового розчину (рН сольової
витяжки — 6,5) і високим вмістом гумусу
(6,2 %). Спостерігається надлишок сполук
фосфору, сірки і марганцю на тлі певного
дефіциту магнію та азоту. У цілому ґрунт
придатний для вирощування рослин I. hyb-
rida. Зимо- та морозостійкість рослини за-
лежить не лише від її генетичних можли-
востей, а є інтегрованою властивістю, на
ступінь прояву якої впливає низка факто-
рів — умови вирощування, живлення, ін-
тенсивність росту і розвитку, сортові особ-
ливості тощо.
Одним із найвпливовіших факторів, які
обумовлюють той чи інший рівень зимо- та
морозостійкості рослинного організму, є по-
годні умови зони вирощування, що обо в’яз-
ково потрібно враховувати при аналізі
господарсько-цінних ознак за будь-якого
методу оцінки. Погодні умови років дослі-
джень ми аналізували за даними метеоро-
логічного пункту Інституту садівництва
НААН України. Зимовий період 2007/2008 рр.
був показовим щодо визначення адаптацій-
них можливостей рослин I. hybrida до низь-
ких від’ємних температур. Стійкий перехід
до від’ємних температур повітря відбувся
5 листопада. Середньомісячні температури
по вітря були стабільно вищими за середньомі-
сячні багаторічні: у грудні — на 2,1 °С, у січні —
на 2,6 °С, у лютому — на 4,8 °С. У зиму
2007/2008 рр. зафіксовано кілька морозних
періодів з незначним (3–4 см, максималь-
но — 8 см) сніговим покривом або з його пов-
ною відсутністю та середньодобовою тем-
пературою повітря від –5,8 до –14 °С (абсо-
лютний мінімум дорівнював –16,9 °С), що
зумовило промерзання ґрунту на глибину до
50 см.
Зима 2008/2009 рр. характеризувалася
стабільно вищими, порівняно з багаторічни-
ми показниками, середньомісячними темпе-
ратурами (на 2,0–2,9 °С). Середньомісячна
температура повітря у грудні дорівнювала
–0,9 °С, у січні — –3,8 °С, у лютому — –2,0 °С.
Протягом зими було відзначено кілька три-
валих морозних періодів, коли середньодо-
бова температура становила від –8 до –18 °С,
а середньодобова мінімальна температура —
–22 °С.
Зимовий період 2009/2010 рр., за винят-
ком січня, був характерним для клімату
Києва. Середня температура повітря у січ-
ні дорівнювала –9,1 °С, що на 3,3 °С нижче
за середню багаторічну. Абсолютний міні-
мум температури повітря становив –26,2 °С,
абсолютний мінімум на поверхні ґрунту —
–29 °С. Стійкий сніговий покрив установив-
ся наприкінці ІІІ декади грудня і зберігався
до ІІІ декади березня. Висота снігу в серед-
ньому дорівнювала 18,5 см (максимальна —
37 см). Погодні умови років досліджень
70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3
Г.І. Скрипка, Д.Г. Макарова, О.І. Китаєв, В.Ф. Горобець, Ю.В. Буйдін
були досить складними для перезимівлі
рослин I. hybrida і дали змогу повною мірою
оцінити їхню адаптивність до умов холод-
ного періоду року.
Результати та обговорення
Досліджувані рослини I. hybrida у 2008–
2011 рр. характеризувалися достатньою
польовою зимостійкістю. На кореневищах
не виявлено ознак підмерзання. Відставан-
ня у рості і розвитку рослин, незважаючи
на складні умови перезимівлі, не спостері-
гали. Це свідчило про наявність у них потен-
ціалу адаптивності до низькотемператур-
ного стрес- фактора. Визначити механізм
їхньої стійкості дав змогу метод ДТА, який
допомагає розкрити внутрішньоклітинні
зміни, які відбуваються в рослинах під дією
несприятливих умов перезимівлі [8, 20].
Такі зміни зумовлені водно-фі зич ними
особ ливостями рослинного зразка і визна-
чаються за процесом льодоутворення в тка-
нинах останнього. Під час утворення крис-
талів льоду в тканинах виділяється при-
хована теплота, яка реєструється системою
приладів у вигляді графіка-тер мо грами
льодоутворення. Момент замерзання рос-
линних тканин є неоднаковим, амплітуда та
місце розташування кожного з максимумів
тепловиділення на термограмах різні. Отри-
мані графіки аналізують з урахуванням
співвідношення окремих смуг (екзотерм)
льодоутворення та періоду їх появи [6, 21].
Нерівномірність процесу льодоутворення у
різних тканинах дослідних зразків рослин
показано на графіках у вигляді трьох мак-
симумів тепловиділення (початкового, основ-
ного, або середнього, кінцевого) (рис. 1, 2).
Смуга тепловиділення у початковому діа-
пазоні реєструвалася за температури від
–5 до –13 °С, здебільшого — за температу-
ри від –10 до –24 °С та в кінцевому діапазо-
ні — за температури від –24 до –33 °С. У
цілому екзотермічний процес зафіксовано в
діапазоні температур від –5 до –33 °С.
Амплітуда і положення максимумів на
графіку зумовлюються структурою та
особ ливостями обводнення клітинних сті-
нок. Для досліджуваних рослин характер-
ним є наявність специфічного тепловиді-
лення, яке відображується у вигляді по-
чаткового максимуму при охолодженні у
діапазоні температур від –5 до –13 °С. Фор-
му цих максимумів та їхнє розташування
вперше виявлено у рослин I. hybrida [13].
На нашу думку, початковий максимум теп-
ловиділення зумовлений льодоутворенням
у тканинах бруньки, тоді як основний та
кінцевий максимуми відображують екзо-
термічний процес при охолодженні листків
нав коло бруньки.
Діагностичною ознакою адаптації рос-
лин і насамперед генеративних бруньок
I. hybrida до умов перезимівлі можна вва-
жати співвідношення температур теплови-
ділення генеративної бруньки та листків,
які її оточують. Нами встановлено, що це
співвідношення залежить від стану рослин
[13]. Так, за роки досліджень у грудні ве-
личина співвідношення амплітуд початко-
вого і основного температурних максимумів
Рис. 1. Екзотерма льодоутворення у тканинах
бруньки сорту Sultan’s Palace (грудень 2009 р.)
Рис. 2. Екзотерма льодоутворення у тканинах
бруньки сорту Sultan’s Palace (квітень 2010 р.)
71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3
Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida Hort. до несприятливих умов перезимівлі...
рослин сорту Sultan’s Palace становила
близько 10–20. Після активації ростових
процесів (у квітні), і, відповідно, втрати рос-
линами зимо- та морозостійкості, цей по-
казник достовірно зменшувався до 4–5.
Краще пристосовані до низьких від’ємних
температур рослини характеризуються біль-
шою величиною співвідношення темпера-
тур тепловиділення генеративної бруньки і
листків навколо бруньки на початку зими.
Об’єктивніше інтенсивність льодоутво-
рення можна оцінити, якщо розрахувати
площу під екзотермічною кривою. Така
оцінка точніше відображує процеси пере-
розподілу води у тканинах рослин, спрямо-
вані на захист генеративних органів від
несприят ливих умов зимово-весняного пе-
ріоду. Аклімація спричиняє розширення
тем пературного діапазону у тканинах рос-
лин. Льодоутворення у сорту Sultan’s Pala ce
під час перезимівлі починається за темпе-
ратури –5 °С і закінчується за температури
–33 °С. Активація ростових процесів супро-
воджується появою у міжклітинному про-
сторі осмотично активних речовин (цукрів,
низькомолекулярних білків). Вони виступа-
ють центрами нуклеації льоду у тканинах і
органах рослин, удвічі знижуючи початкову
температуру льодоутворення. Відповідно,
рослини стають менш загартованими до мо-
розних пошкоджень. Водночас зменшується
концентрація осмотично активних речовин
у клітинах, що пояснює зниження прикін-
цевої температури екзотермічного процесу
модельного сорту до –30 °C.
Під час перезимівлі рослини втрачають
воду, про що свідчить зменшення ампліту-
ди екзотермічних процесів у 3–4 рази (тем-
пература тепловиділення знижується від
10 до 2,5 °С), однак амплітуда низькотемпе-
ратурного екзотермічного процесу зали-
шається майже без змін (від 0,9 до 0,6 °С).
Це вказує на те, що досліджувані рослини
добре утримують залишкову внутрішньо-
клі тинну та внутрішньотканинну воду, не-
обхідну для підтримання життєдіяльності
рослинного організму. Рослини сорту Sul-
tan’s Palace мають потужний механізм за-
хисту від зневоднення низькими темпера-
турами, що пояснює їхню високу адапта-
ційну здатність до умов перезимівлі у
Лісостепу України.
Висновки
Комплексна оцінка зимо- та морозостійкос-
ті рослин I. hybrida виявила цілком достат-
ній рівень їх аклімації до умов перезимівлі,
необхідний для успішної інтродукції цієї
культури у лісостепову зону України.
Високий рівень пристосування рослин
модельного сорту Sultan’s Palace до пере-
зимівлі забезпечується двома основними
механізмами: здатністю запобігати пошко-
дженню внутрішньоклітинним льодом за
рахунок ранньої нуклеації льодоутворення
у міжклітинному просторі, а також здат-
ністю ефективно утримувати залишкову
кількість внутрішньоклітинної і внутріш-
ньотканинної води, запобігаючи зимовому
висиханню.
На основі отриманих результатів дослі-
дження рослин модельного сорту Sultan’s
Palace нами встановлено фізіологічні меха-
нізми, які визначають адаптивний потенці-
ал рослин до умов холодного періоду. Це
дасть змогу на ранніх етапах сортовивчен-
ня визначати зимо- та морозостійкість ін-
тродукованих сортів до умов перезимівлі з
метою відбору кращих з них для селекції
та ландшафтного будівництва.
1. Белякова Л. Ирис бородатый. Влияние низь-
котемпературного стресса и адаптация к нему //
Бюл. Рос. о-ва ириса. — 2011. — Вып. 19. — С. 47–
54.
2. Белякова Л. Опять об ирисах бородатых //
Там же. — 2012. — Вып. 20. — С. 36–47.
3. Билык М.В. Изменение агрохимичес-
ких показателей почв при интенсивной культуре
цветочно-декоративных растений // Агрохими-
ческие и почвенные исследования в ботанических
садах. — Апатиты, 1988. — С. 4–8.
4. Блэк П. В поисках морозостойких пликат //
Бюл. Рос. о-ва ириса. — 2005. — Вып. 13. — С. 54–
56.
72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3
Г.І. Скрипка, Д.Г. Макарова, О.І. Китаєв, В.Ф. Горобець, Ю.В. Буйдін
5. Клімат України / За ред. В.М. Ліпінського,
В.А. Дячука, В.М. Бабіченко. — К.: Вид-во Раєв-
ського, 2003. — 345 с.
6. Макарова Д.Г., Китаєв О.І. Застосування
методу диференційного термічного аналізу для до-
слідження процесів льодоутворення в різних орга-
нах плодових рослин // Проблеми моніторингу у
садівництві. — К.: Аграрна наука, 2003. — С. 135–
145.
7. Методика государственного сор то ис пы та-
ния сельскохозяйственных культур. Вып. 6-й. Де-
коративные культуры. — М.: Колос, 1968. — С. 106–
109.
8. Пасичный А.П., Пономарева И.Д., Цепков Г.В.
Анализ процесса льдообразования в тканях разных
по морозоустойчивости древесных растений // Фи-
зиология и биохимия культурных растений. — 1980. —
12, № 5. — С. 548–553.
9. Пирогов Ю. Заметки о зимостойкости //
Бюл. Рос. о-ва ириса. — 1993. — Вып. 1. — С. 13–15.
10. Природа Украинской ССР. Климат. — К.:
Наук. думка, 1984. — 231 с.
11. Родионенко Г.И., Скрипченко А.Ф. Многолет-
ники и мороз // Цветоводство. — 1973. — № 1. —
С. 12–13.
12. Родионенко Г.И. Ирисы. — СПб.: ООО «Диа-
мант» — Агропромиздат, 2002. — 192 с.
13. Скрипка Г.І., Макарова Д.Г., Китаєв О.І.
Особливості процесів льодоутворення в Іris hybrida
hort. // Актуальні проблеми ботаніки та екології.
Матеріали Міжнар. наук. конф. молодих учених
(9–13 серпня 2011 р., м. Березне, Рівненська обл.,
Україна). — К.: ТОВ «Лазурит–Поліграф», 2011. —
С. 130–131.
14. Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Інтродукція рід-
кісних і зникаючих рослин флори України. — К.:
Наук. думка, 1996. — 284 с.
15. Степанов В. Ирисы и мороз // Бюл. Рос.
о-ва ириса. — 2004. — Вып. 12. — С. 44–45.
16. Ben M. Effect of rootstocks on mineral ele-
ment concentration in ‘Gloster’ apples // Apple root-
stocks for intensive orchards. — Warszawa, 1999. —
P. 13–14.
17. Iris check list of Registered Cultivar Names
1970–1979 / Ed. by K. K. Nelson. — The American
Iris Society, Wichita, Kansas, 1981. — 370 p.
18. Kacperska A. The role of cell walls in plant
res ponses to low temperature // Referaty i donisienia
wygloszone na XII ogolnokrajowym seminarium Grupy
Roboczej «Mrozoodpornośc». — Poznan, 2001. — P. 23–
24.
19. Kaku S., Iwaya M. Low temperature exoter-
ms in xylems of evergreen and deciduous broad-
leaved trees in Japan with reference to freezing re-
sistance and distribution range / P.H.Li and A.Sakai
(eds.). Plant cold hardiness and freezing stress: Mecha-
nisms and crop implications. — New York: Academic,
1978. — Vol. 1. — P. 227–239.
20. Kytayev O., Solovyova M., Shevchuk M. The
investigation of ice-forming processes in different
fruit plants organs // Referaty i donisienia wyglos-
zone na XI ogolnokrajowym seminarium Grupy Rob-
oczej «Mrozoodpornośc». — Poznan, 1999. — P. 153–
157.
21. Rajashekar C., Westwood M.N., Burke M.J.
Deep supercooling and cold hardiness in genus Pyrus //
J. Amer. Soc. Hort. Sci. — 1982. — 107. — P. 968–972.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
А.И. Скрипка 1, Д.Г. Макарова 2,
О.И. Китаев 2, В.Ф. Горобец 1, Ю.В. Буйдин 1
1 Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
2 Институт садоводства НААН Украины,
Украина, г. Киев
ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ
АДАПТАЦИИ РАСТЕНИЙ IRIS HYBRIDA
HORT. К НЕБЛАГОПРИЯТНЫМ УСЛОВИЯМ
ПЕРЕЗИМОВКИ В ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Определена степень зимостойкости растений Iris
hybrida hort. в Лесостепи Украины. Установлены
физиологические механизмы, которые обеспечи-
вают акклимацию растений Iris hybrida к услови-
ям холодного периода.
Ключевые слова: ирис, зимостойкость, акклимация.
G.І. Skrypka 1, D.G. Makarova 2,
O.I. Kytayev 2, V.F. Horobets 1, Y.V. Buidin 1
1 M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
2 Institute of Horticulture, Ukrainian Academy
of Agrarian Sciences, Ukraine, Kyiv
PHYSIOLOGICAL MECHANISMS
OF ADAPTATION TO ADVERSE WINTER
CONDITIONS OF IRIS HYBRIDA HORT.
IN THE UKRAINIAN FOREST-STEPPE
The degree of winter hardiness of Iris hybrida hort.
in Forest-Steppe of Ukraine was determined. Physio-
logic mechanisms that enable hardening of Iris hyb-
rida plants for cold weather conditions were studied.
Кеу words: iris, winter hardiness, acclimation.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-415 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:27Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/9f/54df0c38fe74a6048ff4ce7f6376e79f.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4152019-11-30T17:06:12Z Physiological mechanisms of adaptation to adverse winter conditions of Iris hybrida hort. in the Ukrainian Forest-Steppe Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida hort. до несприятливих умов перезимівлі у Лісостепу України Skrypka, G.І. Makarova, D.G. Kytayev, O.I. Horobets, V.F. Buidin, Y.V. The degree of winter hardiness of Iris hybrida hort. in Forest-Steppe of Ukraine was determined. Physiologic mechanisms that enable hardening of Iris hybrida plants for cold weather conditions were studied. Визначено ступінь зимостійкості рослин Iris hybrida hort. у Лісостепу України. Встановлено фізіологічні механізми, які забезпечують аклімацію рослин Iris hybrida до умов холодного періоду. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/415 10.5281/zenodo.2541620 Plant Introduction; Vol 55 (2012); 68-72 Інтродукція Рослин; Том 55 (2012); 68-72 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377759 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/415/395 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Skrypka, G.І. Makarova, D.G. Kytayev, O.I. Horobets, V.F. Buidin, Y.V. Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida hort. до несприятливих умов перезимівлі у Лісостепу України |
| title | Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida hort. до несприятливих умов перезимівлі у Лісостепу України |
| title_alt | Physiological mechanisms of adaptation to adverse winter conditions of Iris hybrida hort. in the Ukrainian Forest-Steppe |
| title_full | Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida hort. до несприятливих умов перезимівлі у Лісостепу України |
| title_fullStr | Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida hort. до несприятливих умов перезимівлі у Лісостепу України |
| title_full_unstemmed | Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida hort. до несприятливих умов перезимівлі у Лісостепу України |
| title_short | Фізіологічні механізми адаптації рослин Iris hybrida hort. до несприятливих умов перезимівлі у Лісостепу України |
| title_sort | фізіологічні механізми адаптації рослин iris hybrida hort. до несприятливих умов перезимівлі у лісостепу україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/415 |
| work_keys_str_mv | AT skrypkagí physiologicalmechanismsofadaptationtoadversewinterconditionsofirishybridahortintheukrainianforeststeppe AT makarovadg physiologicalmechanismsofadaptationtoadversewinterconditionsofirishybridahortintheukrainianforeststeppe AT kytayevoi physiologicalmechanismsofadaptationtoadversewinterconditionsofirishybridahortintheukrainianforeststeppe AT horobetsvf physiologicalmechanismsofadaptationtoadversewinterconditionsofirishybridahortintheukrainianforeststeppe AT buidinyv physiologicalmechanismsofadaptationtoadversewinterconditionsofirishybridahortintheukrainianforeststeppe AT skrypkagí fízíologíčnímehanízmiadaptacííroslinirishybridahortdonespriâtlivihumovperezimívlíulísostepuukraíni AT makarovadg fízíologíčnímehanízmiadaptacííroslinirishybridahortdonespriâtlivihumovperezimívlíulísostepuukraíni AT kytayevoi fízíologíčnímehanízmiadaptacííroslinirishybridahortdonespriâtlivihumovperezimívlíulísostepuukraíni AT horobetsvf fízíologíčnímehanízmiadaptacííroslinirishybridahortdonespriâtlivihumovperezimívlíulísostepuukraíni AT buidinyv fízíologíčnímehanízmiadaptacííroslinirishybridahortdonespriâtlivihumovperezimívlíulísostepuukraíni |