Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів

Are resulted the results of researches of phytorecultivation influence with the use of arboreal plants: Robinia pseudoacacia L., Pinus pallasiana D. Don. and grassy vegetation of iron-ore dumps on quantitative and structural composition of streptomycetes association. It is set that on numerical comp...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Syshchykova, О.V.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/418
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860122417154752512
author	Syshchykova, О.V.
author_facet	Syshchykova, О.V.
author_sort	Syshchykova, О.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-30T17:20:09Z
description	Are resulted the results of researches of phytorecultivation influence with the use of arboreal plants: Robinia pseudoacacia L., Pinus pallasiana D. Don. and grassy vegetation of iron-ore dumps on quantitative and structural composition of streptomycetes association. It is set that on numerical composition of amylolytic microorganisms and, in particular, streptomycetes the best indexes selected iron-ore dump with planting of Robinia pseudoacacia, that is confirmed by increase almost in 2.5 times of biodiversity of streptomycetes association on this area by comparison to other areas
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2541650
first_indexed	2025-07-17T12:42:29Z
format	Article
fulltext	86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 © О.В. СИЩИКОВА, 2012 УДК 579.873:631.461 О.В. СИЩИКОВА Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 ВПЛИВ ФІТОРЕКУЛЬТИВАЦІЇ ЗАЛІЗОРУДНИХ ВІДВАЛІВ НА СЕЗОННІ ФЛУКТУАЦІЇ КІЛЬКІСНОГО ТА СТРУКТУРНОГО СКЛАДУ УГРУПОВАННЯ СТРЕПТОМІЦЕТІВ Наведено результати дослідження впливу фіторекультивації залізорудних відвалів з використанням деревних рос- лин (Robinia pseudoacacia L., Pinus pallasiana D. Don.) і трав’янистої рослинності на кількісний та структурний склад угруповання стрептоміцетів. Показано, що за чисельним складом амілолітичних мікроорганізмів та, зокрема, стрептоміцетів найвищі показники має едафотоп відвалу з насадженнями Robinia pseudoacacia, що підтверджує- ться збільшенням майже в 2,5 разу видового багатства угруповання стрептоміцетів порівняно з іншими ділянками. Ключові слова: технозем, фіторекультивація, стрептоміцети, біорізноманіття. Інтенсивний видобуток і переробка корис- них копалин у Криворізькому залізоруд- ному басейні та діяльність підприємств гір- ничорудної промисловості призводять до підтоплення територій, створення відвалів, териконів, кар’єрів та інших новоутворень, що зумовлює глобальні зміни характеру і темпів природних процесів, порушення структурної та функціональної організації біогеоценозів [5, 6, 8, 11, 14]. Позитивний вплив рослинності на фор- мування мікробних угруповань у тех но ген- но-порушених ґрунтах зазначає B. Marska et al. [18]. Вона встановила, зокрема, поліп- шення структури мікробоценозу верхнього шару фосфогіпсових відвалів. Л.В. Єтерев- ська зі співавт. виявили, що рослинний по- крив активно впливає на ґрунтотворний процес через збалансування структури і підвищення функціональної активності мі- кробних угруповань. Збільшується загальна біомаса мікробного ценозу, показник оліго- трофності знижується втроє (в породах він становить 1000 з переважанням оліготрофів зі слабким метаболізмом). Збільшується кількість грибів, актиноміцетів, бактерій, які засвоюють азот з органічних сполук і виконують первинну деструкцію рослин- ного матеріалу вищих рослин [4]. Дослі- дженнями І.Х. Узбека також показано, що вік відвалу та формування рослинного по- криву значно впливають на пул мікроорга- нізмів у цих ґрунтах. Культурфітоценози сприяють збільшенню кількості мікроорга- нізмів у верх ніх шарах едафотопів і стабі- лізації конструкції мікробного ценозу від- повідно до фізико-хімічних властивостей техноземів [15–17]. Аналогічні дані щодо збільшення біомаси мікроорганізмів під впли- вом лис тяного опаду деревних рослин отри- мали Z. Zheke i G. Zhihui [19]. Аналіз даних літератури виявив, що роль рослинного фактора у формуванні сталих угруповань стрептоміцетів у технозе мах практично не вивчено, зокрема недостатньо досліджені флуктуації кількісного і таксо- номічного складу угруповання стрептоміце- тів під різною рослинністю. Отримані ре- зультати сприятимуть створенню штучних рослинних насаджень з оптимальними умо- вами мінерального живлення рослин. Дослідження проводили на відвалах Пер- шотравневого кар’єру публічного акціонер- ного товариства «Північний гірничозба га- чувальний комбінат» м. Кривий Ріг (ПАТ ПівнГЗК) навесні, влітку та восени 2009 р. 87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного... Пробна ділянка 1. Пласка берма свіжовід- сипаного відвалу Першотравневого ка р’єру. Розріз № 1. Субстрат без ознак ґрунто- утворення. Суміш неогенових бурих глин, палевих лесоподібних суглинків, залізис- тих кварцитів, джеспілітів, роговиків, ге- матитових та магнетитових руд. Ка м’я нис- тість — 65–70 %. Пробна ділянка 2. Пласка берма відвалу Першотравневого кар’єру, вік відсипки — 15–20 років. У рослинному покриві домінує Elytrigia repens (L.) Nevski, Achillea submil- lefolium Klok. et Krytzka, Senecio erucifo- lius L., поодиноко Gypsophila perfoliata L., Artemisia absinthium L., Melilotus officina- lis (L.) Desr., Cirsium setosum (Willd.) Besser ex M. Bieb., Linaria genistifolia (L.) Mill., про- ективне покриття — 85–100 %. Перехід від буркуново-полинної до пирійної стадії. По- верхня ґрунту вкрита фрагментарним кал- даном щільністю до 1 см. Розріз № 2. Примітивний нерозвинений ґрунт на лесоподібних суглинках. Н — 0–3 см. Сірий, зернисто-порошистий сухий, пухкий суглинистий, густо прониза- ний коренями, перехід чіткий за кольором, структурою та щільністю. Бурхливо скипає від 10 % НCl. Р — брудно-палевий безструктурний карбонатний суглинок, пронизаний коре- нями. Простежений до глибини 30 см. Ґрунтоутворення за дерновим типом (виражений дерновий гумусоакумулятив- ний процес). Пробна ділянка 3. Насадження Robinia pseudoacacia L. з проективним покриттям 55 % на першій бермі відвалу Першотрав- невого кар’єру. Пласка берма відсипана тальковими сланцями, кам’янистість ста- новить 80 %. Тип лісорослинних умов — су- глинок сланцевий (тальковий) сухий (СГсц 0–1). Тип світлової структури — напіво- світлений. Тип деревостану — 10 Аб, вік — 35 років, зімкнутість — 0,8, другого ступе- ня розвитку. В підліску — Ligustrum vul- gare L., зімкнутість — 0,6. Трав’янистий покрив відсутній. Тип лісу — Rb, акацієвик бирючиновий. Рівень антропогенної транс- формації біогеоценозу (БГЦ) становить 8 ба- лів, а екологічний стан — 7 балів [13]. БГЦ автономного типу. Розріз № 3. Примітивний розвинутий фрагментарний ґрунт. H 0 — 0–4 см. Підстилка з двох шарів. Верхній більш потужний (3 см), склада є- ться з напіврозкладених листків, нижній — мульовий шар. Біомаса підстилки — (1227,43 ± 11,14) г/м2. H — 0–12 см. Чорний з включеннями світ лішого кольору, плямистість сягає 20%, суглинок сухуватий, кам’янистість — 50 %. Густо пронизаний корінням. hP — 13–21 см. Сірий з включеннями світло-сірого кольору та зернами темних мінералів, суглинок сухуватий, ка м’я нис- тість — 65 %. P — глибше 21 см. Брудно-жовтий су- глинок у проміжках між камінням серед- нього розміру. Серед елементарних ґрунтотворних про- цесів (ЕҐП) переважають потужний гіпер- генез сланців та гумусонагромадження за примітивним лісовим типом. Знач ною мірою виражені гуміфікація та мі не ралізація. Пробна ділянка 4. Штучні насадження Pinus pallasiana D. Don. третього бонітету на першій бермі відвалу Першотравневого кар’єру. Плато з суглинистими ґрунтами, кам’янистість яких становить 15–20 %. Тип лісорослинних умов — суглинок сланцевий сухий (СГсц 0–1). Тип світлової структу- ри — напівтіньовий. Тип деревостану — 10 Ск, вік — 35 років, зімкнутість — 0,6, другого ступеня розвитку. Рівень антропо- генної трансформації БГЦ становить 8 ба- лів, а екологічний стан — 7 балів [13]. БГЦ транзитно-автономні. Розріз № 4. Примітивний розвинутий фрагментарний ґрунт. H 0 — 0–5 см. Підстилка з двох шарів. Верх ній більш потужний (3 см), складається з малозміненої хвої, нижній — шар модеру утворений з майже чорних її фрагментів. Біомаса підстилки — (1231,52 ± 12,14) г/м2. 88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 О.В. Сищикова H — 0–12 см. Сірий з включеннями більш темного і світлого кольору, плямистість — 20 %, суглинок сухуватий, кам’янистість — 50 %. Густо пронизаний корінням. HP — 13–21 см. Світло-сірий з включеннями сірого кольору та зернами темних мінералів, суглинок сухуватий, кам’янистість — 65 %. P — глибше 21 см. Брудно-жовтий сугли- нок у проміжках між великим камінням. Серед ЕҐП переважають гумусонагро- мадження за примітивним лісовим типом та мінералізація. Відбір ґрунтових зразків проводили за загальноприйнятими методиками на гли- бині — 0–10; 10–20 та 20–30 см [7]. Для мік- робіологічного посіву і виділення стрепто- міцетів готували ґрунтову суспензію, яку висівали на тверде поживне середовище — крохмале-аміачний агар. Виділення чистої культури стрептоміцетів проводили ча- шечним методом виснажувального штриха з подальшим перенесенням культури з ізо- льованої колонії в пробірку [12]. Ідентифікацію мікроорганізмів роду Strep- tomyces проводили з використанням ме то- дичних вказівок [10], опису видів роду Streptomyces та комп’ютерної програми їх- ньої ідентифікації StmId, розробленої спів- робітниками Інституту мікробіології та віру- сології ім. Д.К. Заболотного НАН України [1]. Аналіз структури угруповань стрепто- міцетів проводили з використанням загаль- ноприйнятих в екології критеріїв [2, 3, 9]. Проведене дослідження чисельності мік- роорганізмів у техноземах відвалів Першо- травневого кар’єру ПАТ ПівнГЗК свідчить, що впродовж року після відсипки і покриття гірської породи лесами відбувається коло- нізація субстрату мікроорганізмами. Аналіз даних щодо сезонної динаміки загальної чисельності амілолітичних мік роорганізмів свідчить, що впродовж року їхня кількість у поверхневому шарі ґрунту зростає в 1,8 разу. Влітку в мікробоценозі з’являються стрептоміцети, а восени їхня частка вже становить 12 % від загальної кількості мік- роорганізмів (рисунок). Проведення фіторекультивації відвалів позитивно впливає на створення стійких і функціонально активних мікробних ценозів у техноземах. Найчисленніший мікробоце- ноз формується під насадженнями Robinia pseudoacacia. Так, навесні в шарі технозему 0–10 см загальна чисельність амі лолітичних мікроорганізмів становить 6,78 млн, а стреп- томіцетів — 1,28 млн КУО/г ґрунту, загаль- на кількість мікроорганізмів у субстраті сві- жовідсипаного відвалу в 19,4 разу менша, ніж на попередній моніторинговій ділянці (див. рисунок), під тра в’я нис тою рослинніс- тю — в 5,6, а під насадженнями P. pallasiana — в 4,3 разу. Аналіз кількості стрептоміцетів виявив, що в едафотопах відвалу під різнотрав’ям і Pinus pallasiana їхня чисельність зменшу- ється відповідно в 6,1 і 2,8 разу порівняно з техноземом під Robinia pseudoacacia. В шарі відвалів 10–20 см спостерігається аналогічна тенденція зміни як загальної кількості мікроорганізмів, так і стрептомі- цетів зокрема. В глибшому шарі (20–30 см) виявлено збільшення на 25 % загальної кількості амілолітичних мікроорганізмів в едафотопі під трав’янистою рослинністю порівняно з едафотопами під R. pseudoaca- cia і збільшення чисельності мікроорганізмів під P. pal lasiana до рівня насаджень R. pseu- doacacia. Чисельність стрептоміцетів у мік- робоценозі техноземів під R. pseudoacacia є значно більшою, ніж на інших моніторинго- вих ділянках. Отримані дані дають підставу стверджу- вати, що влітку у верхніх шарах відвалу під насадженнями Robinia pseudoacacia загаль- на кількість амілолітичних мікроорганізмів є максимальною. Аналогічну тенденцію виявлено при ана- лізі кількості стрептоміцетів (див. рисунок). У глибших шарах ґрунту (20–30 см) відзна- чене збільшення загальної кількості мікро- організмів у техноземах відвалів під тра- в’янистою рослинністю в середньому на 40 % порівняно з рештою моніторингових ді- лянок. При дослідженні чисельності стреп- 89ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного... Загальна кількість амілолітичних мікроорганізмів (а, в, д) та стрептоміцетів (б, г, е) (млн КУО/г ґрунту) в техноземах відвалів кар’єрів ПівнГЗК: 1 — пласка берма свіжовідсипаного відвалу; 2 — пласка берма від- валу під трав’янистою рослинністю; 3 — насадження Robinia pseudoacacia на першій бермі відвалу; 4 — на- садження Pinus pallasiana на першій бермі відвалу 90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 О.В. Сищикова томіцетів установлено, що влітку найбільша їхня кількість спостерігається в техноземі під насадженнями Robinia pseudoacacia, то- ді як амілолітичних мікроорганізмів — під різнотрав’ям. На нашу думку, зазначена за- кономірність пояснюється тим, що техно- земи під різнотрав’ям на глибині більш ніж 20 см мають на 14–29 % більшу польову во- логість, ніж під насадженнями R. pseudo- acacia та Pinus pallasiana. Аналіз отриманих восени даних виявив максимальну загальну кількість мікроорга- нізмів у шарах відвалу під насадженнями R. pseudoacacia 0–10 та 10–20 см, а наймен- ший їх вміст — у субстраті свіжовідсипано- го відвалу. В шарі 10–20 см під насадження- ми Pinus pallasiana зростає загальна кіль- кість амілолітичних мікроорганізмів (до 2,32 млн КУО/г ґрунту), яка майже дорів- нює чисельності мікроорганізмів під наса- дженнями Robinia pseudoacacia, а у ниж- чому шарі ґрунту — дещо її перевищує (див. рисунок). Підрахунок стрептоміцетів показав, що в шарах 0–10 і 10–20 см техноземів відва- лів під Robinia pseudoacacia їхня чисель- ність є максимальною (0,84 і 0,51 млн КУО/г ґрунту відповідно), а під різнотрав’ям і Pi- nus pallasiana — менша в середньому в 1,4 і 2,1 разу відповідно. В глибшому шарі (20– 30 см) едафотопу максимальну кількість стрептоміцетів (0,26 млн КУО/г ґрунту) за- фіксовано під різнотрав’ям, а найменшу — в субстраті свіжовідсипаного відвалу. У результаті проведених досліджень установлено, що в техноземі свіжовідсипа- ного відвалу навесні і влітку угруповання стрептоміцетів було моновидовим, оскіль- ки з цього субстрату виділено лише один вид — S. grisinus (табл. 1), тому індекс Бер- гера–Паркера дорівнював 1,0. Восени від- бувалося збільшення видового різноманіт- тя ценозу стрептоміцетів, доказом чого є збільшення майже в 4 рази величини ін- дексу Бергера–Паркера (табл. 2). Доміную- чим видом восени в шарах 0–10 і 20–30 см був S. grisinus, частка якого в угрупованні становила 34,6 і 21,4 % відповідно, а в шарі 10–20 см — S. lactogriseus (20 %) (див. табл. 1). Таким чином, у техноземах свіжовідсипано- го відвалу формуються специфічні мікробні консорції піонерного типу, які здійснюють біохімічну трансформацію та деструкцію мі неральних і гумусоподібних органічних речовин техноземів, що сприяє збільшенню біогеохімічної активності екосистеми. Дослідження едафотопів відвалу під різ- нотрав’ям виявило, що в структурі угрупо- вання стрептоміцетів навесні в шарі 0–10 см домінують S. dayalbaghensis і S. sep tisporus, частка яких у ценозі становила 26,8%, тоді як у решти видів — не перевищувала 8,5 %. У нижчих шарах технозему відбувалася за- міна домінуючих видів на S. atratus (24,8 %) і S. grisinus (54,2 %), а в шарі 20–30 см — на S. sporoherbeus (25,1 %) і S. sporo stellatus (29,1 %). Підтвердженням зростання видово- го різноманіття угруповання стрептоміцетів у ґрунті цієї моніторингової ділянки є збіль- шення на 35–70 % величини індексу Бергера– Паркера у весняний та літній період порів- няно з іншими фіторекультивованими ді- лянками відвалів (див. табл. 2). Аналіз змін у складі ценозу стрептоміце- тів едафотопів відвалів під насадженнями Robinia pseudoacacia засвідчив зростання величини індексу Маргалефа в середньому в 1,6 разу порівняно з ділянкою під різно- травною рослинністю і в 1,8 разу — з ділян- кою під Pinus pallasiana. Навесні в ценозі стрептоміцетів переважали S. aerionidulus, S. grisinus і S. subhalophilus, частка яких становила 25 % у шарі 0–10 см, тоді як реш- ти видів — не перевищував 9 %. З шару 10–20 см виділено лише 4 види, серед яких найпоширенішими були S. sporostellatus (40 %) і S. septisporus (46,6 %), а з шару 20– 30 см — 5 видів, серед яких домінував S. spo- rostellatus (72 %). Влітку в усіх шарах тех- нозему під насадженнями R. pseudoaca cia домінуючим видом був S. grisinus, частка якого становила від 30 до 50 %, а восени — S. conganensis, S. grisinus і S. subhalophilus (див. табл. 1). 91ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного... Таблиця 1. Участь видів в угрупованні стрептоміцетів на моніторингових ділянках, % Вид 0–10 см 10–20 см 20–30 см Весна Літо Осінь Весна Літо Осінь Весна Літо Осінь Свіжовідсипаний відвал S. aerionidulus — — 14,3 — — 15,0 — — 7,1 S. albocrustosus — — — — — — — — 10,7 S. atratus — — — — — 7,5 — — — S. brasiliensis-1 — — — — — 5,0 — — — S. canadensis — — — — — 2,5 — — 3,6 S. conganensis — — — — — — — — 17,9 S. dayalbaghensis — — 8,2 — — 12,5 — — — S. enduracidicus — — — — — 2,5 — — — S. fragmentosporus — — — — — 5,0 — — — S. globosus — — 8,2 — — 12,5 — — — S. grisinus — 100 34,6 100 — 12,5 100 — 21,4 S. lactogriseus — — 4,1 — — 20,0 — — 3,6 S. spitsbergensis — — — — — — — — 7,1 S. sporostellatus — — 16,3 — — — — — 17,9 S. subhalophilus — — 14,3 — — 5,0 — — 10,7 Відвал з трав’янистою рослинністю S. aerionidulus — 3,6 4,1 — 3,2 8,1 — 2,8 4,2 S. albocrustosus — 15,3 28,6 — 16,7 13,8 — 38,0 17,7 S. atratus 3,7 — — 24,8 — 10,6 — — — S. canadensis 8,5 — — 12,4 — — 8,4 — — S. conganensis — 7,2 5,5 — 13,2 — — 25,4 — S. dayalbaghensis 26,8 — — — — — — — — S. enduracidicus — 5,9 12,9 — 2,6 14,4 — — 28,1 S. fragmentosporus 3,7 7,2 — — 3,2 — 16,8 — — S. globosus — — 11,5 — — — — — — S. grisinus 8,5 27,9 1,8 54,2 19,2 — 8,4 15,5 7,3 S. hofunensis — — — — — — — — 5,2 S. lactogriseus 3,7 — — — — — 6,1 — — S. luteolucescens 3,7 — 13,8 — — — 6,1 — — S. nigriaromaticus — — — — — 8,1 — — 10,4 S. ravulus — — 13,8 — — 6,3 — — 3,1 S. septisporus 26,8 — — — — — — — — S. sporoherbeus 6,1 — — — — — 25,1 — — S. sporostellatus 8,5 19,8 7,8 8,6 24,4 30,6 29,1 — 24,0 S. subhalophilus — — — — 17,5 6,9 — 18,3 — S. violobrunneus — 13,1 — — — — — — — Відвал з насадженнями Robinia pseudoacacia S. aerionidulus 25,0 6,7 3,2 — 5,0 4,8 — — — S. albocrustosus — — 9,7 — — — — — — S. atratus — — — — 5,0 — — — — S. brasiliensis-1 — — — — — 4,8 — — 11,1 S. conganensis — — 19,4 — — 19,0 — — 22,2 S. curacoi — — — — — 14,3 — — 11,1 S. dayalbaghensis — — — — — — — 16,7 — S. ederensis — 10,0 3,2 — 5,0 — 11,1 8,3 — S. enduracidicus 2,3 10,0 — 6,7 — 14,3 5,6 — 11,1 92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 О.В. Сищикова S. fragmentosporus 9,1 6,7 — — — — — — — S. globosus — 3,2 — — 5,0 — — — — S. grisinus 25,0 26,7 3,2 6,7 30,0 19,0 — 50,0 22,2 S. lactogriseus 6,8 — — — — — — — — S. luteolucescens — — 3,2 — — — — — — S. nigriaromaticus — — 12,9 — — 14,3 — — 11,1 S. septisporus — 20,0 — 40,0 15,0 — 5,6 — — S. spitsbergensis — — 3,2 — — — — — — S. sporoherbeus 6,8 — — — — — 5,6 — — S. sporostellatus — 6,7 19,4 46,6 25,0 9,5 72,1 25,0 11,1 S. subhalophilus 25,0 — 22,6 — 10,0 — — — — S. violaceomaculatus — 10,0 — — — — — — — Відвал з насадженнями Pinus pallasiana S. aerionidulus — 8,4 8,5 — 1,7 19,7 — — 18,8 S. albocrustosus — — — — 34,2 — — 27,7 — S. alboflaveolus — — 3,5 — — — — — — S. atratus — — — — 9,2 — — — — S. brasiliensis-1 — — — — — — — — 7,8 S. caelestis — — 12,5 — — — — — — S. canadensis 20,0 — — 6,7 — — 4,3 — — S. conganensis — 10,0 14,5 — — — — 8,5 4,7 S. curacoi — — — — — — — 17,0 — S. dayalbaghensis — 12,0 — — 9,2 27,6 — 14,9 15,6 S. ederensis — — — — 8,3 — — — — S. enduracidicus — — 6,5 — — 14,5 — — 37,5 S. fragmentosporus — — — 5,2 — — 14,5 — — S. globosus — — 19,0 — — 9,2 — — 10,9 S. grisinus 28,4 10,0 12,5 20,9 3,3 — 36,2 6,4 — S. nidulosus — 7,1 — — — — — — — S. nigriaromaticus — 26,7 — — 18,3 — — 14,9 — S. salmonicolor — — 4,5 — — — — — — S. septisporus 21,1 15,8 — 6,7 5,8 — 5,8 2,1 — S. sporoherbeus — — 6,5 — — — — — — S. spororutilis 5,3 — — 4,5 — — 2,9 — — S. sporostellatus 25,2 10,0 7,5 56,0 10,0 — 36,2 8,5 — S. subhalophilus — — — — — 14,5 — — 3,1 S. violaceomaculatus — — 4,5 — — 14,5 — — — Дослідження едафотопів відвалу під на- садженнями Pinus pallasiana показали збіднення структури угруповання стрепто- міцетів навесні, підтвердженням чого є дуже низькі значення індексів Маргалефа та Бергера–Паркера (див. табл. 2). Так, установлено, що в шарі 0–10 см S. grisinus є домінантом (частка в ценозі — 28,4 %), а в усіх інших шарах технозему —S. sporostel- latus (від 25 до 56 %). Влітку в шарі технозему 0–10 см домінує S. nigriaromaticus, а в глиб- ших шарах — S. albocrustosus (від 28 до 34 %). Збільшення видового різноманіття угрупо- вання зумовило зростання величини індек- Закінчення табл. 1. Вид 0–10 см 10–20 см 20–30 см Весна Літо Осінь Весна Літо Осінь Весна Літо Осінь 93ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного... су Бергера–Паркера. Восени в едафотопі відвалу під насадженнями Pinus pallasiana домінують S. dayalbaghensis (27,6 %) і S. en- duracidicus (37,5 %). Таким чином, установлено, що в техно- земах під насадженнями Robinia pseudo- acacia формуються кращі умови для функ- ціонування мікробоценозу, свідченням чого є найбільша кількість амілолітичних мік- роорганізмів. Своєю чергою активне функ- ціонування мікробоценозу в едафотопах під R. pseudoacacia інтенсифікує процеси біологічної мобілізації поживних речовин підстилки і ґрунту у доступні для засвоєн- ня рослинами форми. За збільшенням кіль- кості мікроорганізмів досліджені моні- торингові ділянки можна розташувати та- ким чином: свіжовідсипаний відвал < на- садження Pinus pallasiana ≤ різнотравна рослинність < насадження Robinia pseu- doacacia. Під насадженнями R. pseudoaca- cia в едафотопах відвалу видове багатство угруповання стрептоміцетів збільшуєть- ся майже в 2,5 разу, а значення індексу Бергера–Паркера зростає на 35–70 % на- весні і влітку під трав’янистою рослинніс- тю порівняно з іншими фіторекультивова- ними ділянками відвалів. 1. Валагурова Е.В., Козырицкая В.Е., Иутин- ская Г.А. Актиномицеты рода Streptomyces, описа- ние видов и компьютерная программа их иденти- фикации. — К.: Наук. думка, 2003. — 618 с. 2. Евдокимова Г.А., Мозгова Н.П. Микро ор га- низмы тундровых и лесных подзолов Кольского Се- вера. — Апатиты: Изд-во КНЦ РАН, 2001. — 184 с. 3. Звягинцев Д.Г., Зенова Г.М. Экология акти- номицетов. — М.: ГЕОС, 2001. — 256 с. 4. Етеревская Л.В., Момот А.Ф., Лехциер Л.В. Научные основы и прикладные аспекты восстанов- ления почвенного покрова в техногенных ландшаф- тах Украины // Історія і сучасність ґрунтознавства і агрохімії в Україні. — Харків, 2006. — С.112–129. 5. Іутинська Г.О. Ґрунтова мікробіологія: Під- ручник. — К.: Арістей, 2006. — 282 с. 6. Колесников С.И., Казеев К.Ш., Вальков В.Ф. Экологические последствия загрязнения почв тя- желыми металлами. — Ростов н/Д: Изд-во СКНЦ ВШ, 2000. — 232 с. 7. Методы почвенной микробиологии и био- химии / Под ред. Д.Г. Звягинцева. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — 213 с. 8. Миркин Б.М., Хазиахметов Р.М. Устойчи- вое развитие — продовольственная безопасность — агроэкология // Экология. — 2000. — № 3. — С. 180–184. 9. Мэгарран Э. Экологическое разнообразие и его измерение. — М.: Мир, 1992. — 181 с. 10. Определитель актиномицетов. Роды Strep- tomyces, Streptoverticillum, Chainia / Г.Ф. Гаузе, Т.П. Преображенская, М.А. Свешникова и др. — М.: Наука, 1983. — 248 с. 11. Розанов Б.Г., Розанов А.Б. Основные тен- денции изменения почвенного покрова земли под воздействием человека // Почвенно-эко ло ги чес- кий мониторинг и охрана почв. — М.: Изд-во МГУ, 1994. — С. 105–126. 12. Руководство к практическим занятиям по микробиологии / Под ред. Н.С. Егорова. — М.: Изд-во МГУ, 1995. — 224 с. 13. Сметана М.Г. Методика оцінки екологічного стану регіону з високим промисловим навантажен- ням // Екологія і освіта: ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (24–26 жовт. 1996 р.). — Черкаси: Б.в., 1996. — С. 126– 130. 14. Травлеев А.П., Чернышенко С.В. Техноген- ная биогеоценология как теоретическая база для ре- культивации нарушенных почв в Украине // Сучас- ний стан ґрунтового покриву України та шляхи за- безпечення його сталого розвитку на початку ХХІ сторіччя: міжнар. наук.-практ. конф. (19–20 квіт. 2006 р.): Тез. доп. — Харків: Б.в., 2006. — С. 156–157. 15. Узбек І.Х. Еколого-біологічна оцінка едафо- топів техногенних ландшафтів степової зони Украї- ни: Автореф. дис. … д-ра біол. наук: спец. 03.00.16 «Екологія». — Дніпропетровськ, 2001. — 36 с. Таблиця 2. Індекси екологічного різноманіття угру- повань стрептоміцетів моніторингових ділянок Моніто- рингова ділянка Dmg 1/d В е с н а Л іт о О с ін ь В е с н а Л іт о О с ін ь 1 0 0 2,9 1,0 1,0 3,9 2 1,5 1,3 1,9 4,6 5,1 4,7 3 2,0 2,7 2,9 3,4 3,1 5,1 4 0,8 1,8 2,2 2,7 4,4 7,1 Примітка: Dmg — індекс Маргалефа; 1/d — індекс Бергера–Паркера. 94 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 3 О.В. Сищикова 16. Узбек І.Х. Розвиток кореневих систем та значення видів Medicago L., Onobrychis Adans (Fa- baceae) для техногенних ландшафтів // Укр. ботан. журн. — 1995. — 52, № 5. — С. 610–615. 17. Узбек И.Х., Шемавнев В.И. Микробоценозы эдафотопов техногенных ландшафтов степной зоны Украины // Ґрунтознавство. — 2006. — 7, № 1-2. — С. 128–132. 18. Marska B., Gdula B., Malinowska K. Wplyw biohumusu na mikroflore wierzchniej warstwy hatdy fosfogipsu // Folia Univ. agr. Stetin. Agr. — 1999. — 78. — S. 161–165. 19. Zheke Z., Zhihui G. Influence of Populus and Metaseguoia debris on soils microorganisms biomass // Sci. silv. sin. — 2003. — 39, N 2. — P. 153–157. Рекомендувала до друку Н.Е. Елланська О.В. Сыщикова Криворожский ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог ВЛИЯНИЕ ФИТОРЕКУЛЬТИВАЦИИ ЖЕЛЕЗОРУДНЫХ ОТВАЛОВ НА СЕЗОННЫЕ ФЛУКТУАЦИИ КОЛИЧЕСТВЕННОГО И СТРУКТУРНОГО СОСТАВА СООБЩЕСТВА СТРЕПТОМИЦЕТОВ Приведены результаты исследований влияния фиторекультивации железорудных отвалов с ис- пользованием древесных растений (Robinia pseu- doacacia L., Pinus pallasiana D. Don.) и травянистой растительности на количественный и структурный состав сообщества стрептомицетов. Показано, что по численному составу амилолитических микроор- ганизмов и, в частности, стрептомицетов наивыс- шие показатели имеет эдафотоп отвала с насажде- ниями Robinia pseudoacacia, что подтверждается увеличением почти в 2,5 раза видового богатства сообщества стрептомицетов по сравнению с други- ми участками. Ключевые слова: технозем, фиторекультивация, стрептомицеты, биоразнообразие. О.V. Syshchykova Kryvyi Rih Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kryvyi Rih INFLUENCE OF IRON-ORE DUMPS PHYTORECULTIVATION ON SEASONAL FLUCTUATIONS OF QUANTITATIVE AND STRUCTURAL COMPOSITION OF STREPTOMYCETES ASSOCIATIONS Are resulted the results of researches of phytorecul- tivation influence with the use of arboreal plants: Robinia pseudoacacia L., Pinus pallasiana D. Don. and grassy vegetation of iron-ore dumps on quantitative and structural composition of streptomycetes asso- ciation. It is set that on numerical composition of amylolytic microorganisms and, in particular, strep- tomycetes the best indexes selected iron-ore dump with planting of Robinia pseudoacacia, that is con- firmed by increase almost in 2.5 times of biodiversity of streptomycetes association on this area by com- parison to other areas. Key words: technozem, phytorecultivation, strep- tomycetes, biodiversity.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-418
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:29Z
publishDate	2012
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/56/669ba1ca4732c6c546a1b8fc6d53e156.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4182019-11-30T17:20:09Z Influence of iron-ore dumps phytorecultivation on seasonal fluctuations of quantitative and structural composition of streptomycetes associations Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів Syshchykova, О.V. Are resulted the results of researches of phytorecultivation influence with the use of arboreal plants: Robinia pseudoacacia L., Pinus pallasiana D. Don. and grassy vegetation of iron-ore dumps on quantitative and structural composition of streptomycetes association. It is set that on numerical composition of amylolytic microorganisms and, in particular, streptomycetes the best indexes selected iron-ore dump with planting of Robinia pseudoacacia, that is confirmed by increase almost in 2.5 times of biodiversity of streptomycetes association on this area by comparison to other areas Наведено результати дослідження впливу фіторекультивації залізорудних відвалів з використанням деревних рослин (Robinia pseudoacacia L., Pinus pallasiana D. Don.) і трав’янистої рослинності на кількісний та структурний склад угруповання стрептоміцетів. Показано, що за чисельним складом амілолітичних мікроорганізмів та, зокрема, стрептоміцетів найвищі показники має едафотоп відвалу з насадженнями Robinia pseudoacacia, що підтверджується збільшенням майже в 2,5 разу видового багатства угруповання стрептоміцетів порівняно з іншими ділянками. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/418 10.5281/zenodo.2541650 Plant Introduction; Vol 55 (2012); 86-94 Інтродукція Рослин; Том 55 (2012); 86-94 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377759 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/418/398 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Syshchykova, О.V. Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів
title	Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів
title_alt	Influence of iron-ore dumps phytorecultivation on seasonal fluctuations of quantitative and structural composition of streptomycetes associations
title_full	Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів
title_fullStr	Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів
title_full_unstemmed	Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів
title_short	Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів
title_sort	вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/418
work_keys_str_mv	AT syshchykovaov influenceofironoredumpsphytorecultivationonseasonalfluctuationsofquantitativeandstructuralcompositionofstreptomycetesassociations AT syshchykovaov vplivfítorekulʹtivacíízalízorudnihvídvalívnasezonnífluktuacííkílʹkísnogotastrukturnogoskladuugrupovannâstreptomícetív

Вплив фіторекультивації залізорудних відвалів на сезонні флуктуації кількісного та структурного складу угруповання стрептоміцетів

Institution

Ähnliche Einträge