Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду НАН України

The exposition "Geographic and edafic variations of steppe vegetation of Ukraine" in Donetsk Botanical Gardens of the NAS of Ukraine represents different variations of petrophyte and psammophyte vegetation of the South-East of Ukraine. There are 208 plant species from 116 genera, 4...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Nazarenko, G.S.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/429
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860122460150562816
author	Nazarenko, G.S.
author_facet	Nazarenko, G.S.
author_sort	Nazarenko, G.S.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-30T18:29:02Z
description	The exposition "Geographic and edafic variations of steppe vegetation of Ukraine" in Donetsk Botanical Gardens of the NAS of Ukraine represents different variations of petrophyte and psammophyte vegetation of the South-East of Ukraine. There are 208 plant species from 116 genera, 41 families. The created fragments of artificial plant communities reproduce floristic composition, structure, appearance, peculiarities of seasonal development of natural petrophyte and psammophyte plant communities. Some rare and endemic species are cultivated successfully in the artificial plant communities. The creation of phytocenotic expositions have some advantages for the native plant cultivation.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2542010
first_indexed	2025-07-17T12:42:34Z
format	Article
fulltext	27ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2 УДК 581.522.4 : 581.526.53 (477.60) Г.С. НАЗАРЕНКО Донецький ботанічний сад НАН України Україна, 83059 м. Донецьк, пр-т Ілліча, 110 СТВОРЕННЯ ЕКСПОЗИЦІЙ ЕДАФІЧНИХ ВАРІАНТІВ СТЕПОВОЇ РОСЛИННОСТІ В ДОНЕЦЬКОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ НАН УКРАЇНИ Експозиція «Географічні та едафічні варіанти степів України» в Донецькому ботанічному саду НАН України ре- презентує варіанти петрофільної та псамофільної рослинності південного сходу України. Її видовий склад налічує 208 видів зі 116 родів та 41 родини. Створені фрагменти штучних угруповань досить повно відображують видовий склад, структуру, особливості сезонного розвитку відповідних природних угруповань, їхній характерний вигляд. У штучних рослинних угрупованнях успішно інтродуковано низку рідкісних та ендемічних видів регіону. Створення фітоценотичних експозицій має низку переваг при інтродукції рослин природної флори. Ключові слова: едафічні варіанти степів України, видовий склад, інтродукція. © Г.С. НАЗАРЕНКО, 2012 Створення штучних фітоценозів є одним з найефективніших підходів до інтродукції рослин місцевої флори [1, 5, 10 та ін.]. У Донецькому ботанічному саду НАН Укра- їни (ДБС) робота з формування штучних степових рослинних угруповань прово- диться з 1968 р. Для створення натурних моделей різ нотравно-типчаково-ко ви ло- вих степів роз роблено та успішно випро- бувано у три ва лому інтродукційному екс- перименті еди фі каторно-біо мор фо ло гіч ний поетапний, ком бінований біоморфологіч- ний та еди фікатор но-ценотичний методи [5]. Угруповання виявилися стійкими, збе- реглися до те перішнього часу без ознак значної деградації, що засвідчило ефек- тивність застосованих методів створення штучних степових різнотравно-тип ча ко во- кови ло вих фіто це но зів. Подальші роботи з експериментального моделювання штуч- них фітоценозів передбачають створення штучних рослинних угруповань геогра- фічних та едафічних варіантів степової рослинності та чагарникових степів. Експозиційну ділянку «Географічні та еда фічні варіанти степів України» закладе- но у 2004 р. на площі 0,228 га у складі ком- плексної експозиції «Степи України» — наукового об’єкта, що становить національ- не надбання України [2]. Метою її створення є демонстрація видової та фітоценотичної різноманітності рослинного покриву степів у різних регіонах України та рослинності кам’янистих, вапнякових, крейдяних від- слонень і відслонень кристалічних порід, а також пісків степової зони. Ці едафічні варі- анти степової рослинності широко пред- ставлені у рослинному покриві південного сходу України як регіону з неоднорідними геологічними умовами. Нині проводиться робота з формування ділянок петрофітної рослинності на відслоненнях кристалічних порід, рослинності крейдяних відслонень, псамофітно-степової рослинності, які ре- презентують відповідні природні фітоцено- зи південного сходу України. При створенні експозицій едафічних ва- ріантів степів застосовували інтегральний підхід з використанням відомих принципів формування експозицій рослин природної флори [1, 5]. В основу створення експозиції покладено фітоценотичний принцип, при цьому метою було формування штучних рослинних угруповань, які не були б копією природних еталонних фітоценозів, а явля- ли собою узагальнену модель рослинних 28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2 Г.С. Назаренко угруповань, що відображує основні най- більш характерні риси флористичного складу кам’янистих та піщаних місцезрос- тань південного сходу України. Для цього за матеріалами власних спостережень у природних місцезростаннях та літератур- ними даними складали узагальнену харак- теристику рослинних угруповань, моделі яких планувалося створити, за такими по- казниками: флористичний склад, екологіч- на та біоморфологічна структура, просто- рове розташування рослин, ценотична роль окремих видів, ярусна структура фіто це- но зів. Формування штучних угруповань пе реважно проводили за узагальненим опи- сом з використанням вихідного посадко- вого матеріалу з різних фітоценозів, лише в окремих випадках застосовували такий методичний підхід, як використання ета- лонних ділянок рослинності. Флористичний принцип створення експозицій реа лі зо ву- вали шляхом виділення для інтро дукції найбільш типових видів відповідних при- родних фітоценозів, створення родових комплексів, введення у склад штучних угруповань ендемічних видів з метою від- творення флористичних особливостей рос- линного покриву регіону. Застосовували також флорокомплексний підхід — вико- ристання даних щодо флорокомплексної диференціації рослинного покриву. У цьому аспекті великий інтерес становить інтро- дукція представників поліморфних родів, які включають серії близьких псамофільних та петрофільних видів (Jurinea Cass., Dian- thus L., Allium L., Artemisia L. тощо). Особ- ливу увагу приділяли реалізації популяцій- ного принципу: окремі ділянки експозицій створювали з використанням посадкового матеріалу з різних місцезростань, форму- вали змішані інтродукційні популяції окре- мих видів, особливо едифікаторів відповід- них природних фітоценозів, за рахунок ін- тродукції по можливості великої кількості зразків кожного виду. Для формування експозицій за екологічним принципом на- магалися створити мікроедафотопи, на- ближені до природних, за рахунок внесен- ня в ґрунт спеціальних субстратів (крейди, піску, гранітної крихти). Це дало змогу від- творити комплекс відповідних едафічних умов для інтродукції видів, специфічних за екологією, в тому числі облігатних пет- ро- і псамофітів, та забезпечити зовнішній вигляд ландшафтів петро фітного і псамо- фітного степу. Дотримання созологічного принципу передбачало ін т родукцію у скла- ді штучних рослинних угруповань рідкіс- них петрофільних і псамофільних видів. Видовий склад штучних угруповань фор- мували таким чином [1, 5]: види-еди фі ка- тори і домінанти відповідних природних рослинних угруповань; основні асектатори; види, найбільш характерні для даних угру- повань; види, які визначають фізіономіч- ний вигляд угруповань, створюють певні аспекти; рідкісні види, які входять до скла- ду відповідних природних угруповань. При створенні експозицій едафічних ва- ріантів степів замість екстенсивного підхо- ду, який використовували раніше (одно- часне закладання експозицій на великій площі), застосували інтенсивний підхід, який передбачав створення мікроугрупо- вань і окремих фрагментів фітоценозів на невеликих ділянках із забезпеченням ін- тенсивного догляду та їх наступне посту- пове розширення, активне формування і корекцію видового складу та щільності угруповань. Створенню штучних рос лин- них угруповань передувала спеціальна під- готовка субстрату (перекопування, звіль- нення від бур’янів, витримування під паром і подальше внесення у ґрунт відповідного субстрату). Поповнення колекцій та фор- мування штучних угруповань здійснювали шляхом переносу дернин, дернокрихти та окремих особин з природних місце зростань, а також шляхом висіву насіння, зібраного у природі. З урахуванням того, що вихідні це- нози мають розріджену структуру зі зни- женим (порівняно з типово степовими угру- пованнями) проективним покриттям, виса- джування дернин проводили на відстані 29ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2 Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду... (30)50–100 см одна від одної. На початкових етапах формування штучних рослинних угруповань ділянки, крім роз ши рення пло- щі, потребували інтенсивного догляду — видалення бур’янів, штучного регулювання чисельності окремих видів, поповнення складу інтродукційних популяцій. Спостереження за розвитком штучних рослинних угруповань засвідчили, що на ділянці псамофітного степу змикання рос- линного покриву як за рахунок розростан- ня рослин у дернинах, так і внаслідок ін- тенсивного заповнення проміжків між дернинами особинами насіннєвого та ве- гетативного походження, відбулося на 3-й рік після висадження дернин, на ділянці петрофітного степу — на 5-й рік. На ділян- ках крейдяної рослинності та щебенистих степів на гранітах появу самосіву спосте- рігали здебільшого в межах або поблизу висаджених дернин, які з часом збільшу- вались у розмірах за рахунок розростання деяких видів, але повного змикання рос- линного покриву за 6 років не відбулося. Не відзначено також актив ного заселення нових ділянок. Рослинний покрив експозицій нерів но- мірний, виділяються окремі мікроугру по- вання, які здебільшого концентруються нав коло висаджених дернин. Оскільки формування штучних угруповань су про во- джу валося штучною регуляцією видового складу угруповань та чисельності окремих видів, а також у зв’язку з малим віком угру- повань, у їхньому розвитку не відзначено чітко виражених стадій сукцесії. Окремі зміни видового складу та структури угру- повань спостерігали на ділянці псамофіт- ного степу, де після змикання рослинного покриву на 4–5-й рік після закладання ді- лянки зменшилася кількість та чисельність од норічних бур’янисто-степових видів, ха- рактерних для початкових стадій заростан- ня пісків. У цілому окремі фрагменти штуч- них фітоценозів нині є досить стабільними щодо видового складу, ступеня за бур’я не- ності, проективного покриття, але вони не можуть вважатися повністю сформовани- ми і потребують постійного догляду. Флористичний склад штучних рослин- них угруповань спершу визначався осно- вними критеріями відбору видів, пізніше певну роль відіграли спонтанні процеси за- несення низки видів із сусідніх ділянок, по- трапляння бур’янів, випадіння окремих видів під дією екологічних або фітоцено- тичних факторів. Протягом 6 років на експозиціях виса- джено 457 зразків рослин, з яких зберегли- ся 387. Нині видовий склад експозиції налі- чує 208 видів зі 116 родів та 41 родини. До першої п’ятірки за кількістю видів ввійшли родини Asteraceae (33 види, 15,9%), Poaceae (24 види, 11,5%), Caryophyllaceae, Lamia ceae (по 20 видів, 9,62%), Rosaceae (10 видів, 4,8%). Рід Centaurea L. s.l. представлений 7 вида- ми, Thymus L. — 7, Potentilla L. — 6, Artemisia — 5, Dianthus — 5, Jurinea — 5, Veronica L. s.l. — 5. Таким чином реалізу- є ться метод формування родових комплек- сів при інтродукції. Велику увагу при формуванні штучних угруповань приділяли реалізації популя- ційного принципу. В експозиції едафічних варіантів степів 44% видів представлені де- кількома зразками. Найбільшою кількістю зразків репрезентовані Festuca valesiaca Gaudin, Thymus dimorphus Klokov & Des.- Shost. (по 8 зразків), Festuca rupicola Heuff, Sedum acre L. (по 7), Iris taurica Lodd. (по 6), Helichrysum arenarium L. (по 5), Alyssum tor- tuosum Waldst. & Kit., Centaurea marschal- liana Spreng., Euphorbia cretophila Klo kov, Koeleria sabuletorum (Domin) Klokov, Po- tentilla schurii Fuss ex Zimmeter, Salvia tes- quicola Klokov & Pobed., Veronica barrelieri Schott (по 4 зразки). У складі штучних рослинних угруповань представлені 43 види місцевої флори, які є рідкісними або чисельність яких скорочу- ється у регіоні і які охороняються на різних рівнях: 20 видів, занесених до Червоної книги Донецької області, які охороняються на обласному рівні (Astragalus albicaulis 30 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2 Г.С. Назаренко DC., Cerastium pseudobulgaricum Klokov, Polygala cretacea Kotov, Sempervivum ru- thenicum Schnittsp. & C.B. Lehm., Teucrium chamaedrys L. та ін.), 23 види, занесені до нового видання Червоної книги України (Erodium beketowii Schmalh., Ko eleria talie- vii Lavrenko, Onosma tanaitica Klokov, Scu- tellaria creticola Juz., види роду Stipa L. та ін.), 4 види, які охороняються на міжнарод- ному рівні (Erodium beketowii, Hyacinthella pallasiana (Steven) Losinsk., Paeonia te nui- folia L., Asperula tephrocarpa Czern. ex M.Pop. & Chrshan.). Усього на трьох ділян- ках експозиції зростають 56 ендемічних ви- дів, у тому числі ендеміки південного сходу України: Erodium beketowii, Euphorbia cre- tophila, Hyacinthella pallasiana, Jurinea gra- nitica Klokov, Thymus graniticus Klokov & Des.-Shost. Таким чином, для видового скла- ду експозиції в цілому характерна висока насиченість раритетними видами (20,7% ви- дового складу). Низка рідкісних видів рос- лин у фітоценотичних експозиціях щорічно цвітуть та формують плоди з повноцінним насінням, деякі з них регулярно поновлю- ються за рахунок самосіву (Scutellaria cre- ticola, Galium affrenum (Klokov) Ostapko, види роду Stipa та ін.), що дає можливість прогнозувати формування стійких інтро- дукційних популяцій цих видів. Експозиція петрофітної рослинності на відслоненнях кристалічних порід (гра- нітів). На південному сході України рос- линність гранітних відслонень належить до еврипетрофільної та силікопетрофіль- ної флороценосвіт петрофільного флоро- ценотипу [8, 10]. З точки зору формування експозицій, які репрезентують різні стадії формування рослинного покриву ка м’я- нистих місцезростань, доцільним було вра- хування класифікації петрофітної рослин- ності, запропонованої Клеоповим [3], згідно з якою планувалося створити фрагмент барвистого петрофітного степу та щебенис- того степу (чебречники). Для представлен- ня різних стадій заростання гранітних від- слонень експозицію розділили на дві ділянки зі створенням різних едафічних умов: на першій ділянці (петрофітний степ) у чорно- земний ґрунт додали невелику кількість гранітної крихти та дрібних фракцій щебе- ню, на другій, яка імітує гранітні відсло- нення (щебенистий степ), після перекопу- вання на поверхню ґрунту нанесли шар гранітної крихти та великих фракцій гра- ніту. При створенні експозиції планували відтворити такі загальні риси петрофітно- степових угруповань: розрідженість, неве- лике проективне покриття (зазвичай не перевищує 40–50 %), велика участь напів- кущиків та стрижнекореневих рослин, на- явність у складі угруповань петрофільних видів, у тому числі облігатних, а також ве- лика участь типово степових рослин. На ділянці петрофітного степу перші рослини висаджено у 2004 р. Вихідний ма- теріал відбирали у природних фітоценозах південного сходу України на відслоненнях гранітів. Окремі екземпляри рослин та не- великі дернини висаджували на відстані 30–50 см одна від одної, пізніше на неза- дернованих ділянках проводили підсів на- сіння злаків. Протягом 5 років рослинний покрив зімкнувся, переважно за рахунок розростання та збільшення діаметра дер- нин. Регулярно спостерігали появу само сіву. Нині у складі рослинного покриву ділянки виділяються окремі мікроугру по вання з до- мінуванням Festuca valesiaca, F. ru picola, у складі різнотрав’я найбільшою рясністю, а на деяких фрагментах угруповань — до- мінуванням характеризуються види роду Thymus (T. calcareus Klokov & Des.-Shost., T. dimorphus, T. graniticus, T. mar schal li- anus Willd.), Achillea leptophylla M. Bieb., Centaurea marschalliana, Euphorbia seguie- rana Neck., Sedum acre. Угруповання щебенистого степу (чеб- речники) почали формувати з 2007 р. При цьому перевагу віддавали типовим та най- більш характерним видам гранітних відсло- нень (Achillea leptophylla, Aurinia saxatilis (L.) Desv., Dianthus pseudoarmeria M. Bieb., Erodium beketowii, Koeleria talievii, Po ten til- 31ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2 Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду... la astracanica Jacq., Silene supina M. Bieb., Thymus graniticus та ін.). Рослини висаджу- вали поодиноко або невеликими групами. Нині рослинний покрив експозиції пе- трофітної рослинності відслонень криста- лічних порід налічує 117 видів з 35 родин, 82 родів (181 зразок). Спектр провідних ро- дин включає Asteraceae (14 видів, 12,0%), Poaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae (по 11 видів, 9,4%), Rosaceae (8 видів, 6,8%), Bras- sicaceae, Rubiaceae (по 5 видів, 4,3%), Cras- sulaceae, Ranunculaceae, Veronicaceae (по 4 види, 3,4%), Alliaceae, Euphorbiaceae, Lilia- ceae, Violaceae (по 3 види, 2,6%). Експозиція містить 33 (31%) ендемічних види. 19 видів експозиції (16% видового складу) є рідкіс- ними, в тому числі 19 видів, занесених до Червоної книги Донецької обл., 12 — до Чер- воної книги України, 3 — до Європейського червоного списку, 2 види — до Світового червоного списку. У спектрі життєвих форм у штучному угрупованні переважають багаторічні тра- в’янисті рослини (63%) із значною участю напівкущиків (17%) та однорічників (15%). Частка гемікриптофітів становить 54%, ха- мефітів та геофітів — по 16%, терофітів — 14%. За структурою підземних пагонів та кореневої системи найбільша кількість ви- дів належить до групи стрижнекореневих (57%), дещо менше каудексових (43%), знач- ною є участь короткокореневищних рослин (15%). Більшість видів є вегетативно нерух- ливими або малорухливими (їхня частка становить відповідно 53 та 31%). За будо- вою надземних пагонів переважають без- розеткові (53%) або напіврозеткові (33%) рослини. Сезонний розвиток видів у складі штуч- них угруповань відповідає їхнім фенологіч- ним особливостям у природних місце зро- станням. У зв’язку з неоднорідністю рос- линного покриву чіткої зміни аспектів не спостерігається, але можна виділити низку видів, які дають часткові аспекти: з сере- дини травня до середини липня фіолетовий аспект в окремих фрагментах угруповань створюють Thymus marschallianus, T. di- morphus, жовтий аспект — Sedum acre, Achillea leptophylla; з кінця червня до кін- ця липня — Thymus graniticus, T. calcareus (рожево-фіолетовий аспект); починаючи з середини літа, характерний солом’яно-жов- тий аспект дають злаки. Експозиція рослинності крейдяних від- слонень. В експозиції планували відтворити рослинні угруповання, які репрезентують початкові етапи еколого-генетичного ряду формування рослинності на карбонатних породах і характеризуються такими особ- ливостями: дуже розріджений травостій (проективне покриття до 15% для піонерно- чеб речникових угруповань на оголеній крей- ді, до 30% — для справжніх чебречників на карбонатних субстратах). Основу травостою складають багаторічне різнотрав’я та напів- кущики, а частка злакоподібних багато- річників невелика — близько 4%, низькою є кількість однорічників — 2%. За екологією абсолютно переважають кальцепетрофіти, а серед них — облігатні [6, 9]. При створенні експозиції основний ак- цент робили на інтродукцію найбільш ти- пових представників кальцепетрофільної флори, насамперед типових облігатних кальцепетрофітів І та ІІ порядку, еустепові види вводили у склад експозиції обмежено. Перші посадки дернин з природних місце- зростань проведено у 2005 р. Поповнення чисельності окремих видів здійснено за ра- хунок насіння власної репродукції. Відзна- чено, що на ділянках з внесенням крейди проростки інтродукованих рослин з’яв ля- ються масово та приживаються краще, тоді як на сусідніх ділянках з чорноземом появу самосіву спостерігали рідко, що може свід- чити про створення більш сприятливих едафічних умов для проростання насіння кальцефільних видів. Хоча повного зімк- нення рослинного покриву протягом 6 років не відбулося, загальне проективне покрит- тя перевищує характерні для відповідних природних угруповань показники, в межах дернин та поблизу них концентрується 32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2 Г.С. Назаренко досить велика кількість видів та екземпля- рів рослин, що не характерно для природ- них фітоценозів. Спостерігається більш по- тужний, ніж у природних умовах, розвиток рослин низки видів (більші розміри рослин, утворення більшої кількості вегетативних та генеративних пагонів, квіток у суцвітті). У 2010 р. у рослинному покриві ділянки налічувалось 65 видів (79 зразків), які нале- жать до 50 родів та 27 родин. До спектру провідних родин входять: Lamiaceae (11 ви- дів, 16,9%), Asteraceae (9 видів, 13,9%), Poa- ceae (8 видів, 12,3%), Euphorbiaceae, Fa- baceae, Ranunculaceae, Rosaceae (по 3 види, 4,6%). Частка рідкісних видів становить 26% (17 видів, занесених до Червоної книги До- нецької обл., 9 — до Червоної книги Украї- ни, 1 — до Світового червоного списку), ен- демічних — 35% (22 види). За екобіоморфою переважають багаторічні трави (65%) та на- півкущики (25%), сумарна частка яких ста- новить 90%. За будовою кореневої системи та підземних пагонів абсолютно переважа- ють стрижнекореневі та каудексові рослини (63%), вегетативно не рухливі або малорух- ливі. Частка гемікрип тофітів становить 54%, хамефітів — 19%. Характерною особливістю екологічної структури є велика частка каль- цепетрофільних рослин (42%), серед яких значною кількістю рослин представлені ха- рактерні для флори крейдяних відслонень регіону облігатні кальцепетрофільні види (Asperula tephrocarpa, Astragalus al bicaulis, Artemisia salsoloides Willd., Cen taurea car- bonata Klokov, Euphorbia cretophila, Gypso- phila oligosperma A. Krasnova, Helianthe- mum cretophilum Klokov & Dobrocz., Linum ucrainicum (Griseb. ex Planch.) Czern., Poly- gala cretacea, Teucrium chama edrys, Thy- mus cretaceus Klokov & Des.-Shost., Scutel- laria creticola тощо). Багато з них у складі експозиції добре розвиваються, щорічно цвітуть та плодоносять, для деяких відзна- чено появу самосіву. Низку видів, які при випробуванні у монокультурі раніше не вдавалось інтродукувати, в умовах фітоце- нотичної експозиції оцінено високим балом успішності інтродукції. Наприклад, у штуч- ному угрупованні крейдяної рослинності спо- стерігається формування інтродукційної популяції Polygala cretacea з насіннєвим по- новленням. Експозиція псамофітного степу. Рослин- ний покрив ксерофільних (суходільних) пі- щаних місцезростань на південному сході України представлений формаціями псамо- фільного флороценотипу, еврипсамо філь- ної та прирічкової флороценосвіт [8], а у флористичному відношенні — групою пса- мофільних флористичних комплексів [4]: флорокомплексів борових пісків та флоро- комплексів сухих відкритих пісків (комп- лекси піщаного степу). Псамофільні рос- линні угруповання на останніх стадіях за- ростання пісків характеризуються такими особливостями, які намагалися відтворити при створенні експозиції псамофільної рос- линності [7, 10, 11]: специфічність флорис- тичного складу, наявність у складі флори облігатних псамофітів як серед домінантів та субдомінантів, так і у складі різнотрав’я; більш-менш виражений псамоендемізм; від- носно невисоке проективне покриття (до 40–50%); переважання у складі рослинних угруповань стрижнекореневих та дерно- винних багаторічників, значна участь одно- та дворічників. Експозицію псамофітного степу створено в 2005 г. Основу трав’янистого покриву скла- ли висаджені при закладанні ділянки дер- нини, заготовлені у природних місце зро- стан нях. Розширення ділянки проводили частково за рахунок висадження дернин та окремих екземплярів рослин, посіву насін- ня окремих видів, частково — залишали для самозаростання, з подальшим додаванням окремих видів у склад травостою. Нині закладено та формуються фраг- менти рослинних угруповань борових, при- річкових та палеогенових пісків. Видовий склад експозиції включає 93 види (127 зразків). Переважають види родин As te- raceae (20 видів, 21,5%), Poaceae (15 видів, 16,1%), Caryophyllaceae (12 видів, 12,9%), 33ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2 Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду... Lamiaceae, Rosaceae (по 6 видів, 6,5%), Scro- phulariaceae, Crassulaceae (по 4 види, 4,3%), Euphorbiaceae, Fabaceae, Ve ro ni ca ceae (по 3 види, 3,2%). Наявні також види мохопо- дібних, характерні для природних псамо- фітних угруповань (Tortula ruralis, Polytri- chum sp.). Раритетний компонент видового складу експозиції налічує 11 видів (12% ви- дового складу), 9 видів занесено до Чер во- ної книги Донецької обл., 5 — до Червоної книги України. Частка ендемічних видів становить 25%. У видовому складі експозиції представ- лені такі види-домінанти та субдомінанти природних псамофітно-степових угрупо- вань, як Festuca beckeri (Hack) Trautv., Koe- leria sabuletorum, Helichrysum are na rium, Cleistogenes squarrosa (Trin.) Keng., Agros- tis vinealis Schreb., Festuca valesiaca, Arte- misia tschernieviana Besser, Euphorbia se- guierana, Potentilla arenaria Borkh., Cha ma- ecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woi.) Klásková, Pilosella officinarum F. Schult. & Sch. Bip. та ін. Проте не всі з них зберігають активну фітоценотичну позицію у штучних угрупо- ваннях, деякі види представлені невеликою кількістю екземплярів, не виявляють тен- денцію до активного розселення та чисель- ного переважання у травостої (Cleistogenes squarrosa, Thymus pallassianus Hein. Braun, Chamaecytisus ruthenicus та ін.). Домінан- тами окремих фрагментів штучних рослин- них угруповань виступають Koeleria sabu- letorum, Festuca valesiaca, Artemisia mar- schalliana Spreng., Euphorbia seguierana, Potentilla arenaria, Koeleria cristata (L.) Pers., Pilosella officinarum, Scabiosa ucrainica L., Rumex acetosella L. тощо. Насіннєве понов- лення злаків (представники родів Festuca L., Koeleria Pers.) спостерігається здебіль- шого на ділянках з невеликим проективним покриттям. У цілому у травостої перева- жають види різнотрав’я. Активне заселен- ня нових ділянок відбувається за рахунок видів Euphorbia seguierana, Artemisia mar- schalliana, Scabiosa ucrainica, Rumex aceto- sella, Pilosella officinarum, Plantago lanceo- lata L., Helichrysum arenarium та ін., деякі з них у природних умовах також є піонерами заростання пісків. У спектрі життєвих форм за загальним габітусом у штучному псамофітному угру- пованні переважають трав’янисті багато- річники (69%), значною є частка одно- та дворічних рослин (17%). Частка гемікрипто- фітів становить 68%, терофітів — 11%. За будовою надземних пагонів переважають напіврозеткові та безрозеткові рослини (46 та 39% відповідно), за будовою кореневої системи та підземних пагонів — стрижнеко- реневі рослини (59%), частка каудексових становить 45%, великою є частка корене- вищних рослин (довгокореневищних — 13%, короткокореневищних — 14%), а також ко- ренепаросткових рослин (9%), відповідно значною є частка вегетативно рухливих рослин (23%), які відіграють провідну роль у процесах заростання відкритих слабкоза- рослих пісків на ранніх стадіях сукцесії. Су- марна частка облігатно- та факультативно- псамофільних видів становить понад поло- вину (54%) видового складу. Змикання травостою у штучному угру- пованні спостерігали через 3 роки після ви- садки перших дернин. Травостій штучних угруповань 2–3-ярусний, розміщення рос- лин нерівномірне, внаслідок чого візуально виділяються окремі фрагменти угрупован- ня. Проективне покриття різних фрагмен- тів також сильно варіює — від майже неза- рослих ділянок до ділянок з покриттям до 75–80%, здебільшого покриття становить 45–60%. Видова насиченість штучних угру- повань на ділянці рослинності відкритих суходільних пісків — у середньому 13 ви- дів на 1 м2, на ділянці рослинності борових пісків — 8 видів на 1 м2. У штучних угрупованнях протягом веге- таційного періоду відбувається зміна декіль- кох аспектів. Чітко виділяються: ранньовес- няний аспект (березень — початок квіт- ня) — активна вегетація мохів, які утворюють бурувато-світло-зелений аспект на тлі су- хих сірих торішніх стебел; пізньовесняний 34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2 Г.С. Назаренко аспект (із середини квітня до середини травня) — відростання більшості рослин, рясно цвіте Potentilla arenaria, загальний аспект — світло-зелено-жовтий; ран ньо літ- ній аспект — яскраво-зелений, численні рос- лини Rumex acetosella при масовому цвітін- ні створюють червонувато-жовтий аспект. Середньолітній аспект зазвичай со ло м’яно- жовтий, сіруватий (при сильному вегета- тивному розвитку полинів), пізніше рясно квітуча Scabiosa ucrainica створює білува- тий аспект. Сірувато-білуватий аспект збе- рігається до кінця літа — початку осені. З середини літа масово цвітуть види роду Dianthus, Centaurea majorovii Dumbadze, до сірого аспекту додається блідо-рожевий. Осін ній аспект — сірувато-жов тий, у се ре- дині–наприкінці осені з настанням вологого періоду з’являються сходи рослин та по- новлюється вегетація мохів. Сезонний роз- виток угруповань та зміна аспектів у основ- них рисах подібні до описаних у літературі для псамофільної рослинності дніпровських пісків [7]. Таким чином, рослинний покрив експо- зиції псамофільної рослинності за низкою ознак більшою мірою репрезентує стадію добре зарослих пісків та частково — пса- мофітних степів [10, 11]. За біоморфологіч- ною структурою, видовим складом фізіо- номічно штучні угруповання, які форму- ються, в цілому відображують характерні риси відповідних природних фітоценозів сухих пісків. Незважаючи на незначний період фор- мування (5–6 років) та невелику площу, штучні рослинні угруповання, представлені в експозиції едафічних варіантів степів, до- сить повно відображують як видовий склад, так і основні риси структури та фізіономіч- ний вигляд типових петрофітних і псамофіт- них рослинних угруповань південного сходу України, в них відбуваються процеси веге- тативного та насіннєвого поновлення, що є необхідною передумовою для формування стійких інтродукційних популяцій видів і забезпечує тривалу стійкість штучних рос- линних угруповань. За нашими спостере- женнями, в цілому фітоценотичні експозиції мають низку переваг при інтродукції видів місцевої флори: використання в якості ви- хідного матеріалу великих дернин та дерно- крихти сприяє занесенню діаспор супутніх видів, тому такі фрагменти угруповань імі- тують природні поєднання видів; завдяки цьому вводяться в культуру деякі види, які зазвичай не вирощують в монокультурі (ма- лорічні рослини, деякі ефемери та ефемеро- їди); спеціальна підготовка ґрунту дає змогу створити більш сприятливі, особливо для стенотопних інтродуцентів, едафічні умови, які наближаються до таких у природних місцезростаннях; приживання рослин при переносі дернинами є вищим; у дернинах часто відбувається закріплення самосіву; окремі представники рослинного світу де- монструються у фітоценотичному оточенні, більш-менш наближеному до природного. Це підтверджує перспективність обраного підходу до створення експозицій рослин природної флори регіону. 1. Бурда Р.И., Остапко В.М., Хархота А.И. Принципы и методы создания и поддержания коллекций и экспозиций растений природной фло ры // Интродукция и акклиматизация рас- тений. — 1993. — Вып. 18. — С. 5–12. 2. Експозиція «Степи України» Донецького ботанічного саду НАН України / Укл. В.М. Остапко, Г.С. Назаренко. — Донецьк: Донецький ботан. сад, 2009. — 28 с. 3. Клеопов Ю.Д. Рослинне вкриття південно- західної частини Донецького кряжу (кол. Сталін- ської округи) // Вісн. Київ. ботан. саду. — 1933. — № 15. — С. 8–162. 4. Клоков М.В. Псаммофильные флористиче- ские комплексы на территории УССР (опыт анали- за псаммофитона) // Новости систематики высших и низших растений. — 1981. — С. 90–150. 5. Кондратюк Е.Н., Чуприна Т.Т. Ковыльные степи Донбасса. — К.: Наук. думка, 1992. — 171 с. 6. Курепин В.В., Абрамова Т.И., Горбачев Б.Н. Тимьянники и тимьянниковые степи на выходах мелов и мергелей в излучине Дона в пределах Вол- гоградской области // Изв. Северо-Кавказ. науч. центра высшей школы. Естественные науки. — 1981. — № 4. — С. 16–19. 35ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2 Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду... 7. Лавренко Е.М. Степи и сельскохозяйствен- ные земли на месте степей // Растительный по- кров СССР: Пояснительный текст к «Геоботани- ческой карте СССР». — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1956. — Т. 2. — С. 595–730. 8. Остапко В.М. Продромус естественной растительности юго-востока Украины. — Донецк: Б.и., 1995. — 142 с. 9. Рослинність УРСР: степи, кам’янисті від- слонення, піски. — К.: Наук. думка, 1973. — 428 c. 10. Соболевская К.А. Интродукция растений в Сибири. — Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1991. — 184 с. 11. Чуприна Т.Т. Синтаксономическое разно- образие псаммофитных степей на юго-востоке Ук- раины // Интродукция и акклиматизация расте- ний. — 1999. — Вып. 32. — С. 116–121. Рекомендував до друку П.Є. Булах А.С. Назаренко Донецкий ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Донецк СОЗДАНИЕ ЭКСПОЗИЦИЙ ЭДАФИЧЕСКИХ ВАРИАНТОВ СТЕПНОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ В ДОНЕЦКОМ БОТАНИЧЕСКОМ САДУ НАН УКРАИНЫ Экспозиция «Географические и эдафические ва- рианты степей Украины» в Донецком ботаниче- ском саду НАН Украины представляет различные варианты петрофильной и псаммофильной расти- тельности юго-востока Украины. Ее видовой состав насчитывает 208 видов из 116 родов и 41 семейства. Созданные фрагменты искусственных сообществ достаточно полно отображают видовой состав, структуру, особенности сезонного развития есте- ственных сообществ, их характерный вид. В соста- ве искусственных растительных сообществ успеш- но интродуцирован ряд редких и эндемичных видов региона. Создание фитоценотических экспо- зиций имеет ряд преимуществ при интродукции растений природной флоры. Ключевые слова: эдафические варианты степей Украины, видовой состав, интродукция. G.S. Nazarenko Donetsk Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Donetsk THE CREATION OF EXPOSITIONS OF EDAFIC VARIATIONS OF STEPPE VEGETATION IN DONETSK BOTANICAL GARDENS OF THE NAS OF UKRAINE The exposition «Geographic and edafic variations of steppe vegetation of Ukraine» in Donetsk Botanical Gardens of the NAS of Ukraine represents different variations of petrophyte and psammophyte vegeta- tion of the South-East of Ukraine. There are 208 plant species from 116 genera, 41 families. The cre- ated fragments of artificial plant communities repro- duce floristic composition, structure, appearance, peculiarities of seasonal development of natural petrophyte and psammophyte plant communities. Some rare and endemic species are cultivated suc- cessfully in the artificial plant communities. The cre- ation of phytocenotic expositions have some advan- tages for the native plant cultivation. Key words: edafic variants of Ukrainian steppes, spe- cies content, plant introduction.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-429
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:34Z
publishDate	2012
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/58/95db1fabb31b316d19091578d5dd3958.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4292019-11-30T18:29:02Z The creation of expositions of edafic variations of steppe vegetation in Donetsk Botanical Gardens of the NAS of Ukraine Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду НАН України Nazarenko, G.S. The exposition "Geographic and edafic variations of steppe vegetation of Ukraine" in Donetsk Botanical Gardens of the NAS of Ukraine represents different variations of petrophyte and psammophyte vegetation of the South-East of Ukraine. There are 208 plant species from 116 genera, 41 families. The created fragments of artificial plant communities reproduce floristic composition, structure, appearance, peculiarities of seasonal development of natural petrophyte and psammophyte plant communities. Some rare and endemic species are cultivated successfully in the artificial plant communities. The creation of phytocenotic expositions have some advantages for the native plant cultivation. Експозиція “Географічні та едафічні варіанти степів України” в Донецькому ботанічному саду НАН України репрезентує варіанти петрофільної та псамофільної рослинності південного сходу України. Її видовий склад налічує 208 видів зі 116 родів та 41 родини. Створені фрагменти штучних угруповань досить повно відображують видовий склад, структуру, особливості сезонного розвитку відповідних природних угруповань, їхній характерний вигляд. У штучних рослинних угрупованнях успішно інтродуковано низку рідкісних та ендемічних видів регіону. Створення фітоценотичних експозицій має низку переваг при інтродукції рослин природної флори. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/429 10.5281/zenodo.2542010 Plant Introduction; Vol 54 (2012); 27-35 Інтродукція Рослин; Том 54 (2012); 27-35 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377761 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/429/408 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Nazarenko, G.S. Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду НАН України
title	Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду НАН України
title_alt	The creation of expositions of edafic variations of steppe vegetation in Donetsk Botanical Gardens of the NAS of Ukraine
title_full	Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду НАН України
title_fullStr	Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду НАН України
title_full_unstemmed	Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду НАН України
title_short	Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду НАН України
title_sort	створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в донецькому ботанічному саду нан україни
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/429
work_keys_str_mv	AT nazarenkogs thecreationofexpositionsofedaficvariationsofsteppevegetationindonetskbotanicalgardensofthenasofukraine AT nazarenkogs stvorennâekspozicíjedafíčnihvaríantívstepovoíroslinnostívdonecʹkomubotaníčnomusadunanukraíni AT nazarenkogs creationofexpositionsofedaficvariationsofsteppevegetationindonetskbotanicalgardensofthenasofukraine

Створення експозицій едафічних варіантів степової рослинності в Донецькому ботанічному саду НАН України

Institution

Ähnliche Einträge