Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець”
The results of study of features and degree of distribution on territory of dendrology park Trostjanets for self-regenerative arboreal introducents are presented. It is chosen the three category on the degree of distribution. By the most numerous group is the category of not widespread introducents...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2012
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/435 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122484993425408 |
|---|---|
| author | Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. |
| author_facet | Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. |
| author_sort | Iljenko, O.O. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-30T18:52:36Z |
| description | The results of study of features and degree of distribution on territory of dendrology park Trostjanets for self-regenerative arboreal introducents are presented. It is chosen the three category on the degree of distribution. By the most numerous group is the category of not widespread introducents – 70.4 %, the category of middle-spread species is 18.5%, the most widespread – 11.1%. In terms of quantity in all categories the spontaneously widespread species are predominated. Among that most active are Parthenocіssus quіnquefolіa (L.) Planch., Robіnіa pseudoacacіa L., Aesculus hyppocastanum L., Acer pseudoplatanus L. and Thuja occіdentalіs L. Outside of Dendropark Acer negundo L. and Parthenocіssus quіnquefolіa spontaneously are spread. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2542066 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
62 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
УДК 581.522.4:581.524.2(477.51)
О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ
Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України
Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець
ПОШИРЕННЯ САМОВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ ДЕРЕВНИХ
ІНТРОДУЦЕНТІВ НА ТЕРИТОРІЇ ДЕНДРОПАРКУ «ТРОСТЯНЕЦЬ»
Наведено результати вивчення особливостей та ступеня поширення на території дендрологічного парку «Тростя-
нець» самовідновлювальних деревних інтродуцентів. За ступенем поширення виділено три категорії: найчисленні-
шою групою є категорія малопоширених інтродуцентів — 70,4%, частка середньопоширених видів становить 18,5%,
найпоширеніших — 11,1%. Кількісно в усіх категоріях переважають види, які спонтанно поширюються, серед них
найактивнішими є Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Robinia pseudoacacia L., Aesculus hyppocastanum L., Acer
pseudoplatanus L. і Thuja occidentalis L. За межами дендропарку спонтанно поширюються Acer negundo L. та
Parthenocissus quinquefolia.
Ключові слова: інтродукція, самовідновлювальні деревні інтродуценти, видовий склад.
© О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, 2012
Загальновідомо, що початковим етапом
інтродукції рослин є вирощування їх за
межами природного ареалу, а завершаль-
ним — входження інтродуцента до складу
місцевої флори, тобто здичавіння, яке від-
бувається завдяки його спонтанному поши-
ренню. Однак нові фітоценотичні фактори,
до яких мусить адаптуватися інтродукова-
на рослина, навіть за кліматичних умов,
близьких до умов її природного ареалу, мо-
жуть значною мірою перешкоджати їх-
ньому розповсюдженню в нових умовах [1].
В.І. Некрасов припускає, що саме з цієї при-
чини здичавіння інтродукованих деревних
рослин є не частим явищем у природі [6].
Дендрологічні парки та ботанічні сади як
осередки інтенсивної і не завжди контрольо-
ваної інтродукції можуть бути як потенцій-
ними, так і фактичними джерелами поши-
рення інтродуцентів на прилеглі території
[4, 7]. Вивчення поширення інтродуцентів,
які здатні відновлюватися природним шля-
хом, становить інтерес, з од ного боку, як
один із критеріїв оцінки успішності інтро-
дукції, який певною мірою визначає не лише
ступінь акліматизації рослин, а й їхню спро-
можність долати вплив несприятливих фі-
тоценотичних факторів, а з другого — для
виявлення видів, здатних розповсюджува-
тися не лише на території парку, а і за його
межами, а також фітоінвазійної загрози з
боку окремих інтродукованих видів.
У завдання дослідження входило вияв-
лення здатності окремих інтродуцентів до
спонтанного поширення на території ден-
дропарку та за його межами.
Об’єктом досліджень були деревні інтро-
дуценти, здатні в умовах дендропарку до са-
мовідновлення насіннєвим або вегетативним
шляхом. Використано літературні джерела,
присвячені цій проблемі, а також матеріали
ботанічних інвентаризацій деревних наса-
джень попередніх років. Ступінь поширення
інтродуцентів на території дендропарку ви-
значали за коефіцієнтом трапляння виду на
паркових ділянках, який визначали як від-
ношення кількості паркових ділянок з даним
видом до загальної кількості ділянок (їх у
парку 59), виражене у відсотках.
За ступенем поширення на території
дендропарку самовідновлювальні інтроду-
центи можна розподілити на три категорії
(таблиця): I категорія — малопоширені види,
які трапляються на 1–9 паркових ділянках
(коефіцієнт трапляння — 1,7–15,3%), —
70,4% до сліджуваних інтродуцентів, II —
середньопоширені види, трапляються на
10–29 паркових ділянках (коефіцієнт тра-
63ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку «Тростянець»
пляння — 16,9–49,2%) — 18,5%, III — найпо-
ширеніші види, трапляються на 30–59 пар-
кових ділянках (коефіцієнт трапляння —
50,8–100,0%) — 11,1%.
Група видів I категорії поширення є най-
численнішою. За способом поширення цю
категорію можна розділити на дві підкате-
горії — види, які спонтанно (64,9%) та штуч-
но (35,1%) поширюються. Спонтанне поши-
рення деревних інтродуцентів обмежене
невеликою кількістю ділянок: більшість з
цих видів є кущами та ліанами, які в умовах
дендропарку розмножуються переважно
вегетативним шляхом, завдяки чому забез-
печується їхнє локальне поширення, тобто
утворюються куртини та зарості поруч з
місцем зростання материнської особини. Це
такі види, як Clematis serratifolia Rehd., For-
sythia suspensa (Thunb.) Vahl., Spiraea salici-
folia L., Ampelopsis aconitifolia Bge., Sambu-
cus racemosa L., Juniperus pse u dosabina L.,
Caragana arborescens Lam. та ін.
Підкатегорія інтродуцентів штучного по-
ширення — це переважно дерева, які в умо-
вах дендропарку у сприятливі роки утворю-
ють життєздатне насіння, що дає різної ряс-
ності самосійні сходи, які з часом з різних
причин гинуть (від шкідників, під час сіноко-
сіння та знищення бур’янів, унаслідок не-
сприятливих погодних умов, іноді — через
неможливість укорінення (товстий шар під-
стилки чи дернини), конкуренцію з місцевими
видами), тому для поширення на території
парку такі види потребують втручання лю-
дини (Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch, Abies
concolor Lindl. et Gord., Catalpa bignonioides
Walt., Celtis australis L., Liriodendron tulipife-
ra L., Cladrastis lu tea (Michx.) C. Koch та ін.).
Одним з факторів, які обмежують поши-
рення інтродуцентів на території парку, є
фітоценотичний фактор, зокрема доміну-
вання найбільш експансивної в аборигенній
фракції паркової дендрофлори ценопопуля-
ції Acer platanoides L., яка налічує 13 320
особин (40,3% від загальної кількості рослин
відділу Magnoliophyta та 27,9% від загальної
кількості рослин паркових насаджень). Ви-
сока чисельність цього виду — наслідок його
здатності до самовідновлення в умовах роз-
виненого паркового дендроценозу. Ця здат-
ність зумовлена такими біологічними влас-
тивостями, як висока зимостійкість, рясне
плодоношення, анемохорність, висока схо-
жість насіння, тіньо витривалість. Клен го-
стролистий не лише кількісно домінує в пар-
кових насадженнях, а є едифікатором, який
значною мірою визначає умови існування
для інших рослинних компонентів паркового
фітоценозу. Кодомінантні ценопопуляції міс-
цевої флори утворює Pinus sylvestris L. (4309
особин), Ulmus scabra Mill. (4283), Tilia corda-
ta Mill. (2793), Betula pen dula Roth. (741),
Quercus robur L. (569) та Fraxinus excelsior L.
(550 особин). Разом з Acer platanoides вони
визначають структуру паркових фітоцено-
зів та характер фітоценотичних взаємовід-
носин, зокрема впливають на життєздат-
ність і поширення інтродукованих рослин в
умовах спільного зростання.
Представники ІІ категорії поширення
становлять менш численну групу інтроду-
центів, яка також складається із видів, які
спонтанно та штучно поширюються. Серед
інтродуцентів спонтанної підгрупи найпо-
ширенішими є Thuja plicata D. Don., Acer ne-
gundo L., Abies alba L, Fraxinus pennsyl va-
nica Marsh., F. lanceolata Borkh. та Juni perus
sabina L. A. negundo, F. pennsylvanica та
F. lanceolata як анемохори розмножуються
та поширюються на території дендропарку
насіннєвим шляхом. Високою репродуктив-
ною здатністю вирізняється Acer negundo,
який інтенсивно відновлюється само сівом,
швидко росте, цілком посухо стійкий, до-
статньо зимостійкий і повною мірою натура-
лізувався. Історія інтродукції Acer negundo
свідчить про високий ступінь акліматизації
виду в умовах нового середовища: спочатку
його вирощували в оранжереях, а нині на-
віть в умовах Східного Сибіру цей клен
успішно зимує [6]. За матеріалами ботаніч-
ної інвентаризації 1957–1960 рр., цей інтро-
дуцент був одним з найпоширеніших, так
само, як і Acer platanoides. Його кількість у
паркових насадженнях на той час становила
442 особини, а його памолодь віком 10–25 років
64 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв
Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку «Тростянець»
Вид
З
а
га
л
ь
н
а
к
іл
ь
к
іс
т
ь
р
о
с
л
и
н
К
іл
ь
к
іс
т
ь
п
а
р
к
о
в
и
х
д
іл
я
н
о
к
з
д
а
н
и
м
в
и
д
о
м
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
т
р
а
п
л
я
н
н
я
(
R
,%
)
С
п
о
с
іб
р
о
з
м
н
о
ж
е
н
н
я
Т
и
п
д
и
с
е
м
ін
а
ц
ії
[8
,
9
]
С
т
у
п
ін
ь
п
о
ш
и
р
е
н
н
я
С
п
о
с
іб
п
о
ш
и
р
е
н
н
я
Clematis serratifolia Rehd. Зарості*** 1 1,7 Нас. Анем. I Спонт.
Diervilla lonicera Mill. Зарості 1 1,7 Нас., вег. Авт. I Спонт.
Forsythia intermedia Zab. Куртини*** 1 1,7 Вег. Авт. I Спонт.
Forsythia suspensa (Thunb.)
Vahl.
Куртини 1 1,7 Вег. Авт.
I Спонт.
Grossularia oxyacanthoides (L.)
Mill.
Підлісок*** 1 1,7 Нас., вег. Орн., зоох.
I Спонт.
Physocarpus opulifolius (L.)
Maxim.
Куртина 1 1,7 Нас., вег. Анем.
I Спонт.
Rosa acicularis Lindl. Зарості 1 1,7 Нас., вег. Орн. I Спонт.
Sorbaria arborea Schneid. Зарості 1 1,7 Вег., нас. Анем. I Спонт.
Spiraea chamaedryfolia L. Зарості 1 1,7 Нас., вег. Анем. I Спонт.
Actinidia kolomicta (Rupr.)
Maxim.
Зарості 2 3,4 Нас., вег. Орн., зоох.
I Спонт.
Amelanchier spicata (Lam.) C.
Koch
Куртини 2 3,4 Нас., вег. Орн.
I Спонт.
Ampelopsis aconitifolia Bge. Зарості 2 3,4 Нас., вег. Орн. I Спонт.
Celastrus orbiculata Thunb. Зарості 2 3,4 Нас., вег. Орн. I Спонт.
Clematis vitalba L. Зарості 2 3,4 Нас. Орн. I Спонт.
Corylus colurna L. 83 2 3,4 Нас. Авт., зоох. I Спонт.
Hydrangea arborescens L. Куртини 2 3,4 Нас., вег. Анем. I Спонт.
Laburnum anagyroides Medic. Куртини 2 3,4 Нас. Авт. I Спонт.
Morus nigra L. Підріст*** 2 3,4 Нас. Орн. I Спонт.
Ptelea trifoliata L. 28 2 3,4 Нас. Анем. I Спонт.
Pterocarya pterocarpa (Michx.)
Kunth et I. Iljinsk.
23 2 3,4 Нас., вег. Анем., гідр.
I
Спонт.
Sambucus racemosa L. Підлісок 2 3,4 Нас., вег. Орн. I Спонт.
Sorbaria sorbifolia (L.) A. Br. Зарості 2 3,4 Вег., нас. Анем. I Спонт.
Spiraea salicifolia L. Зарості 2 3,4 Нас., вег. Анем. I Спонт.
Spiraea sargentiana Rehd. 64 2 3,4 Нас., вег. Анем. I Спонт.
Chamaecytisus ruthenicus
(Fisch. ex Woloszcz.) Klásková
Зарості 3 5,1 Нас., вег. Авт.
I
Спонт.
Spiraea bumalda Burvenich Зарості 3 5,1 Нас., вег. Анем. I Спонт.
Zanthoxylum americanum Mill. Зарості 3 5,1 Вег. Авт. I Спонт.
Ampelopsis brevipedunculata
(Maxim.) Trautv.
Зарості 4 6,8 Нас., вег. Орн.
I
Спонт.
Ribes alpinum L. 22 4 6,8 Нас., вег. Орн. I Спонт.
Abies balsamea (L.) Mill. 16 5 8,5 Нас. Анем., орн. I Спонт.
Juniperus pseudosabina L. Куртини 5 8,5 Нас., вег. Орн., зоох. I Спонт.
Mahonia aquifolium (Pursh)
Nutt.
Куртини
Куртини
5 8,5 Нас., вег. Орн., зоох.
I Спонт.
Rhus typhyna L. 16 6 10,2 Нас., вег. Орн. I Спонт.
Philadelphus coronarius L. 46 8 13,6 Нас., вег. Анем. I Спонт.
Prunus divaricata Ledeb. 28 8 13,6 Нас., вег. Орн., зоох. I Спонт.
Caragana arborescens Lam. Куртини 9 15,3 Нас., вег. Авт. I Спонт.
Crataegus macracantha Lodd. 38 9 15,3 Нас. Орн., зоох. I Спонт.
Ailanthus altissima (Mill.)
Swingle
2 1 1,7 Нас., вег. Анем.
I
Штучно
Quercus castaneifolia C. A. Mey. 2 1 1,7 Нас. Орн., зоох. I Штучно
Gymnocladus dioicus (L.) C.
Koch
3 1 1,7 Нас. Авт. I Штучно
65ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку «Тростянець»
Picea canadensis Britt. 14 1 1,7 Нас. Анем., орн., зоох. I Штучно
Picea jezoensis (Siebold &
Zucc.) Fish. ex Carr.
2 2 3,4 Нас. Анем., орн., зоох.
I
Штучно
Abies concolor Lindl. et Gord. 6 2 3,4 Нас. Анем. I Штучно
Catalpa bignonioides Walt. 5 2 3,4 Нас. Авт. I Штучно
Celtis australis L. 17 2 3,4 Нас. Зоох. I Штучно
Juglans regia L. 20 2 3,4 Нас. Авт., зоох. I Штучно
Liriodendron tulipifera L. 6 2 3,4 Нас. Авт. I Штучно
Acer ginnala Maxim. 3 3 5,1 Нас. Анем. I Штучно
Picea obovata Ledeb. 6 3 5,1 Нас. Анем., орн., зоох. I Штучно
Picea omorica (Panc.) Purkyne 20 3 5,1 Нас. Анем., орн., зоох. I Штучно
Abies nordmanniana (Stev.)
Spach.
19 4 6,8 Нас. Анем.
I
Штучно
Pinus peuce Griseb. 8 4 6,8 Нас. Анем. I Штучно
Taxus baccata L. 65 5 8,5 Нас., вег. Орн., зоох. I Штучно
Celtis occidentalis L. 12 6 10,2 Нас. Зоох. I Штучно
Acer saccharinum L. 16 7 11,9 Нас. Анем. I Штучно
Gleditchia triacanthos L. 14 7 11,9 Нас. Авт. I Штучно
Cladrastis lutea (Michx.) C.
Koch
36 9 15,3 Нас. Авт.
I
Штучно
Crataegus submollis Sarg. 48 10 16,9 Нас. Орн., зоох. II Спонт.
Syringa vulgaris L. 20 10 16,9 Нас., вег. Авт. II Спонт.
Morus alba L. 17 13 22,0 Нас. Орн. II Спонт.
Quercus rubra L. 148 15 25,4 Нас. Орн., зоох. II Спонт.
Ulmus pumila L. 59 19 32,2 Нас., вег. Анем. II Спонт.
Juniperus sabina L. Куртини 22 37,3 Нас., вег. Орн., зоох. II Спонт.
Fraxinus lanceolata Borkh. 253 23 39,0 Нас. Анем. II Спонт.
Fraxinus pennsylvanica Marsh. 120 23 39,0 Нас. Анем. II Спонт.
Abies alba L. 349 25 42,4 Нас. Анем., орн. II Спонт.
Acer negundo L. 186 25 42,4 Нас. Анем. II Спонт.
Thuja plicata D. Don. 689 25 42,4 Нас., вег. Анем., орн. II Спонт.
Phellodendron amurense Rupr. 38 10 16,9 Нас. Анем. IІ Штучно
Pseudotsuga mensiesii (Mirb.)
Franco
79 10 16,9 Нас. Авт.
IІ
Штучно
Juniperus communis L. 30 17 28,8 Нас., вег. Орн., зоох. IІ Штучно
Juglans nigra L. 73 20 33,9 Нас. Авт., зоох. IІ Штучно
Thuja occidentalis L. 1284 37 62,7 Нас., вег. Анем., орн. IIІ Спонт.
Acer pseudoplatanus L. 797 43 72,9 Нас. Анем. III Спонт.
Aesculus hyppocastanum L. 617 45 76,3 Нас. Авт., зоох. III Спонт.
Robinia pseudoacacia L. 784 46 78,0 Вег., нас. Авт. III Спонт.
Parthenocissus quinquefolia (L.)
Planch.
Зарості 59 100 Нас., вег. Орн.
III
Спонт.
Pinus strobus L. 140 30 50,8 Нас. Анем., орн. IIІ Штучно
Larix decidua Mill. 653 35 59,3 Нас. Анем. IIІ Штучно
Juglans cinerea L. 327 42 71,2 Нас. Авт., зоох. III Штучно
Picea abies (L.) Karst. 5523 56 94,9 Нас. Анем., орн., зоох. III Штучно
Примітки: спосіб розмноження: нас. — насіннєвий; вег. — вегетативний; тип дисемінації: анем. — анемо-
хор; орн. — орнітохор; зоох. — зоохор; авт. — автохор; *** — невизначена кількість.
Продовження таблиці
Вид
З
а
га
л
ь
н
а
к
іл
ь
к
іс
т
ь
р
о
с
л
и
н
К
іл
ь
к
іс
т
ь
п
а
р
к
о
в
и
х
д
іл
я
н
о
к
з
д
а
н
и
м
в
и
д
о
м
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
т
р
а
п
л
я
н
н
я
(
R
,%
)
С
п
о
с
іб
р
о
з
м
н
о
ж
е
н
н
я
Т
и
п
д
и
с
е
м
ін
а
ц
ії
[8
,
9
]
С
т
у
п
ін
ь
п
о
ш
и
р
е
н
н
я
С
п
о
с
іб
п
о
ш
и
р
е
н
н
я
66 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв
була масово поширена по всьому парку. Про-
те вже через декілька десятиліть за матері-
алами інвентаризації 1995–1997 рр., загаль-
на чисельність цього виду у парку становила
всього 228 особин, які збереглися на зовніш-
ньому освітленому боці захисної смуги пар-
ку, а інвентаризація 2005–2007 рр. виявила
лише 173 особини. Ймовірно, суттєве змен-
шення чисельності виду в умовах дендро-
парку пояснюється, з одного боку, впливом
несприятливих фітоценотичних факторів,
зокрема затінення, яке збільшувалося одно-
часно з розвитком паркової рослинності, а з
іншого, починаючи з 80-х років минулого
століття, — антропогенним впливом (здій-
снення регулярних заходів догляду за пар-
ковими насадженнями). Решта видів поши-
рюються локально в межах місця зростання:
Thuja plicata та Juniperus sabina — вегета-
тивно, Abies alba — насінням. До підкатего-
рії інтродуцентів штучного поширення ввій-
шли: Juglans nigra L., Juniperus commu nis L.,
Pseudotsuga mensiesii (Mirb.) Franco, Phello-
dendron amurense Rupr. Види цієї підкатего-
рії менш поширені порівняно з попередньою,
їхній самосів перебуває переважно на пре-
генеративній стадії онтогенезу, а існуючі на-
садження є штучними.
Група видів ІІІ категорії поширення на
території дендропарку є найменшою за
кількістю видів. До складу цієї групи також
входять види, які поширюються по терито-
рії парку як спонтанно, так і штучно. Серед
спонтанно поширюваних виділяється вид
Parthenocissus quinquefolia, який трапля-
ється на кожній парковій ділянці. Історія
інтродукції цього виду у дендропарк «Трос-
тянець» невідома. Він відсутній у списках
інвентаризацій 1886 та 1927 р. У науковому
звіті 1948–1949 рр. міститься така інформа-
ція щодо наявності P. quin quefolia у дендро-
парку [9, с. 63]: «Свое образный эффект на
некоторых запущенных полянах создают
плети дикого винограда, плетущегося по
стволам и раз ве шенного по кронам; места-
ми же он стелется по земле в полутени, об-
разуя почти сплошной покров. Является ли
он плановым включением или появился са-
мотеком, но, во всяком случае, он напоми-
нает строителям зеленых массивов не за-
бывать лианы как элемент вертикальной
декорации не только в мелких зеленых
устройствах придомового типа, но и в круп-
ных массивах для образования непрохо-
димых чащ типа джунглей». У 1960 р. від-
значена наявність заростей давніх посадок
P. quinquefolia на багатьох паркових ділян-
ках [5]. З огляду на це можна припустити,
що ліана з’явилася у паркових насаджен-
нях задовго до 1948 р. і як орнітохорна та
іруптивна рослина настільки поширилася
на всій території парку, що тепер доводить-
ся рятувати окремі дерева, особливо молоді
насадження, від негативного впливу цієї лі-
ани. Друге місце за ступенем поширення
посідає вид Picea abies — представник під-
категорії штучно поширюваних видів. Істо-
рія інтродукції цього виду у дендропарк
«Тростянець» розпочалася у 1834 р., коли
І.М. Скоропадський перевіз із батьківської
садиби у с. Григорівка (60 км на північний
схід від Тростянця) ялину європейську і ви-
садив у балці «Богівщина» [3]. Подальше
розмноження і поширення P. abies відбува-
лося, за винятком незначної кількості рос-
лин, шляхом штучного поновлення насін-
ням місцевої репродукції.
За межами дендропарку (в лісосмугах,
вуличних насадженнях, садибах, на узбіч-
чях доріг та у прилеглих гаях) трапляються
Acer negundo, Robinia pseudoacacia L., Aes-
culus hyppocastanum L., Quercus rubra, Pi-
cea abies, Thuja occidentalis L., Ptelea tri-
foliate, Corylus colurna, Armeniaca manshu-
rica (Maxim.) Skvortz., Elaeagnus angustifolia
L., Pinus strobus, Parthenocissus quinquefo lia,
Juglans regia L. Ці інтродуценти, за винятком
Acer negundo та Parthenocissus qu in quefolia,
з’явилися за межами парку завдяки штуч-
ному відновленню, тобто вна слідок озеле-
нення території, створення навколишніх
гаїв і присадибних живоплотів. Acer ne-
gundo, який, як відомо, відрізняється ряс-
ним плодоношенням, здатністю до інтенсив-
ного відновлення самосівом та винятковою
живучістю у молодому віці, широко розпо-
67ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку «Тростянець»
всюджений за межами дендропарку, засмі-
чує присадибні ділянки, по двір’я, лісосмуги,
а також використовується для озеленення
доріг. Проте немає підстав стверджувати,
що саме дендропарк «Тростянець» був дже-
релом розповсюдження за його межами
клена ясенелистого, бо вперше у Лівобе-
режній Україні Acer negundo було інтроду-
ковано ще у 1809 р. [2], тобто раніше за час
закладки парку. Проте переліт плодів-
крилаток з парку за його межі та з навко-
лишньої території у парк цілком імовірний.
Parthenocissus quinquefolia в Україні куль-
тивують повсюди як декоративну та ґрун-
топокривну рослину. Росте добре, цілком
зимо- та посухостійкий. Розмножується на-
сінням, живцями, відсадками; дичавіє. Поза
межами парку трапляється рідко.
Таким чином, більшість досліджуваних
видів здатні до самовідновлення та різною
мірою і в різний спосіб поширюватися в
умовах дендропарку.
За ступенем поширення найчисленні-
шою групою є категорія малопоширених
інтродуцентів — 70,4%, частка середньопо-
ширених видів становить 18,5%, найпоши-
реніших — 11,1%.
За способом поширення до складу кож-
ної категорії входять спонтанно і штучно
поширювані інтродуценти. Кількісно в усіх
категоріях переважають спонтанно поши-
рювані види. Найбільш спонтанно по ши-
рюваними видами на території парку є
Par thenocissus quinquefolia, Robinia pseudo-
acacia, Aesculus hyppocastanum, Acer pseu-
do platanus L. і Thuja occidentalis, за межами
дендропарку — Acer negundo та Partheno-
cissus quinquefolia.
1. Гурский А.В. Основные итоги интродукции
древесных растений в СССР. — М; Л.: Изд-во АН
СССР, 1957. — 304 с.
2. Кохно М.А. Інтродукція кленів на Україні. —
К.: Наук. думка, 1968. — 172 с.
3. Кочубей П.А. О трудах И.М. Скоропадского по
лесоразведению на черноземных степях Полтав-
ской губернии // Вестн. садоводства, плодоводства
и огородничества. — 1888. — № 5. — С. 199–215.
4. Кучеревський В.В., Шоль Г.Н. Інвазійно ак-
тивні інтродуценти як джерело можливого попов-
нення адвентивної фракції флори // Інтродукція
рослин. — 2011. — № 2. — С. 3–11.
5. Мисник Г.Е. Деревья и кустарники дендро-
парка «Тростянец». — К.: Изд-во АН УССР, 1962. —
180 с.
6. Некрасов В.И. Некоторые теоретические во-
просы формирования интродуцированных популя-
ций лесных древесных пород // Лесоведение. —
1971. — № 5. — С. 26–31.
7. Протопопова В.В. Адвентивні рослини Лісо-
степу та Степу України. — К.: Наук. думка, 1973. —
192 с.
8. Соколов С.Я., Связева О.А., Кубли В.А. Де-
ревья и кустарники СССР. — Л.: Наука, 1977. —
Т. 1. — 164 с.; Т. 2. — 144 с.; Т. 3. — 181 с.
9. Cтепунин Г.А. Государственный заповедник
«Дендропарк «Тростянец». (Природа, история и
композиция дендропарка. Предложения по его вос-
становлению и развитию). — Тростянец: рукопись,
1949. — 98 с.
Рекомендував до друку Ю.О. Клименко
А.А. Ильенко, В.А. Медведев
Государственный дендрологический
парк «Тростянец» НАН Украины,
Украина, Черниговская обл., Ичнянский р-н,
с. Тростянец
РАСПРОСТРАНЕНИЕ
САМОВОЗОБНОВЛЯЮЩИХСЯ ДРЕВЕСНЫХ
ИНТРОДУЦЕНТОВ НА ТЕРРИТОРИИ
ДЕНДРОПАРКА «ТРОСТЯНЕЦ»
Приведены результаты изучения особенностей и
степени распространения на территории дендроло-
гического парка «Тростянец» самовозобновля-
ющихся древесных интродуцентов. По степени
распространения выделены три категории: наибо-
лее многочисленной группой является категория
малораспространенных интродуцентов — 70,4%,
доля среднераспространенных видов составляет
18,5%, наиболее распространенных — 11,1%.
Количест венно во всех категориях преобладают
спонтанно распространяющиеся виды, среди них
наиболее активными являются Parthenocіssus
quіnquefolіa (L.) Planch., Robіnіa pseudoacacіa L.,
Aesculus hyppo castanum L., Acer pseudoplatanus L.
и Thuja oc cі den talіs L. За пределами дендропарка
спонтанно распространяются Acer negundo L. и
Par the no cіs sus quіnquefolіa.
Ключевые слова: интродукция, самовозобновляю-
щиеся древесные интродуценты, видовой состав.
68 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв
O.O. Iljenko, V.A. Medvedev
The State Dendrological Park Trostjanets,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Chernigov Region, Ichnjansky District,
village Trostjanets
DISTRIBUTION OF SELF-REGENERATIVE
ARBOREAL INTRODUCENTS ON TERRITORY
OF DENDROPARK TROSTJANETS
The results of study of features and degree of distri-
bution on territory of dendrology park Trostjanets
for self-regenerative arboreal introducents are pre-
sented. It is chosen the three category on the degree
of distribution. By the most numerous group is the
category of not widespread introducents — 70.4 %,
the category of middle-spread species is 18.5%, the
most widespread — 11.1%. In terms of quantity in all
categories the spontaneously widespread species are
predominated. Among that most active are Par the-
nocіssus quіnquefolіa (L.) Planch., Robіnіa pseu do-
acacіa L., Aesculus hyppocastanum L., Acer pseudo-
platanus L. and Thuja occіdentalіs L. Outside of
Dendropark Acer negundo L. and Parthenocіssus
quіnquefolіa spontaneously are spread.
Key words: introduction, self-rege ne rative arboreal
introducents, species composition.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-435 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:37Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/2a/f8601bd983adbfa3da2dfd35ab58f52a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4352019-11-30T18:52:36Z Distribution of self-regenerative arboreal introducents on territory of Dendropark Trostjanets Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець” Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. The results of study of features and degree of distribution on territory of dendrology park Trostjanets for self-regenerative arboreal introducents are presented. It is chosen the three category on the degree of distribution. By the most numerous group is the category of not widespread introducents – 70.4 %, the category of middle-spread species is 18.5%, the most widespread – 11.1%. In terms of quantity in all categories the spontaneously widespread species are predominated. Among that most active are Parthenocіssus quіnquefolіa (L.) Planch., Robіnіa pseudoacacіa L., Aesculus hyppocastanum L., Acer pseudoplatanus L. and Thuja occіdentalіs L. Outside of Dendropark Acer negundo L. and Parthenocіssus quіnquefolіa spontaneously are spread. Наведено результати вивчення особливостей та ступеня поширення на території дендрологічного парку “Тростянець” самовідновлювальних деревних інтродуцентів. За ступенем поширення виділено три категорії: найчисленнішою групою є категорія малопоширених інтродуцентів – 70,4%, частка середньопоширених видів становить 18,5%, найпоширеніших – 11,1%. Кількісно в усіх категоріях переважають види, які спонтанно поширюються, серед них найактивнішими є Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Robinia pseudoacacia L., Aesculus hyppocastanum L., Acer pseudoplatanus L. і Thuja occidentalis L. За межами дендропарку спонтанно поширюються Acer negundo L. та Parthenocissus quinquefolia. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/435 10.5281/zenodo.2542066 Plant Introduction; Vol 54 (2012); 62-68 Інтродукція Рослин; Том 54 (2012); 62-68 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377761 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/435/414 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець” |
| title | Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець” |
| title_alt | Distribution of self-regenerative arboreal introducents on territory of Dendropark Trostjanets |
| title_full | Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець” |
| title_fullStr | Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець” |
| title_full_unstemmed | Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець” |
| title_short | Поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “Тростянець” |
| title_sort | поширення самовідновлювальних деревних інтродуцентів на території дендропарку “тростянець” |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/435 |
| work_keys_str_mv | AT iljenkooo distributionofselfregenerativearborealintroducentsonterritoryofdendroparktrostjanets AT medvedevva distributionofselfregenerativearborealintroducentsonterritoryofdendroparktrostjanets AT iljenkooo poširennâsamovídnovlûvalʹnihderevnihíntroducentívnateritoríídendroparkutrostânecʹ AT medvedevva poširennâsamovídnovlûvalʹnihderevnihíntroducentívnateritoríídendroparkutrostânecʹ |