Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст.
In this article we analyzed in detail the origin and formation conditions on the European continent the landscape style of building parks. Identified the main features of this new direction, as well as theorists and practitioners of development of the first landscape gardens in different countries o...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2012
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/436 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122489053511680 |
|---|---|
| author | Galkin, S.I. |
| author_facet | Galkin, S.I. |
| author_sort | Galkin, S.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-30T18:54:00Z |
| description | In this article we analyzed in detail the origin and formation conditions on the European continent the landscape style of building parks. Identified the main features of this new direction, as well as theorists and practitioners of development of the first landscape gardens in different countries of Western Europe. Тhe history of the landscape parks in Russia is described. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2542125 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
69ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
© С.І. ГАЛКІН, 2012
УДК 640.712.3.4/15+470(17-18)
С.І. ГАЛКІН
Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України
Україна, 09113 Київська область, м. Біла Церква-13
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛАНДШАФТНОГО
ПАРКОБУДІВНИЦТВА В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ ТА РОСІЇ В XVIII–ХІХ ст.
Проаналізовано передумови зародження та становлення на Європейському континенті ландшафтного стилю пар-
кобудівництва. Зазначено головні особливості цього напряму, а також названо творців перших пейзажних садів у
Західній Європі. Висвітлено історію створення ландшафтних парків у Росії.
Ключові слова: сади, парки, паркобудівництво, стильові відмінності, пейзажний парк, паркові композиції.
На паркобудівництво впливають архітек-
тура конкретного історичного періоду роз-
витку цивілізації, форми господарювання,
рівень наукових знань про рослини та су-
спільний смак.
У світовій практиці створення перших са-
дів та парків особливе місце посідає європей-
ське садівництво [7]. В його розвитку можна
виділити декілька періодів: садівництво ча-
сів Древньої Греції та Риму, Середньовіччя,
Ренесансу, бароко, класицизму та рококо [2,
8, 12]. Саме розвиток ідей рококо, відступ від
строгих геометричних фігур вплинув на но-
вий тип садової архітектури та виникнення
моди на пейзажний, або англійський, сад. Пе-
рехід від панування регулярного стилю в
паркобудівництві до панування ландшафт-
ного відбувся під дією комплексу факторів:
— розвиток наукових знань. Суспільний
інтерес до точних наук змінився на інтерес
до природничих;
— засудження в суспільстві феодаліз-
му, боротьба за рівні права населення;
— панування в літературі ідей роман-
тизму;
— роботи художників-пейзажистів, які
зображали красу природного ландшафту;
— повернення до ідеалів античності, за-
хоплення культурою та міфологією Дав-
ньої Греції та Риму.
Остання тенденція набула масового ха-
рактеру. В монументальній скульптурі, жи-
вописі алегорично зображено сучасників в
образах античних богів та героїв. У літера-
турних та музичних творах стало звичай-
ним явищем використання сюжетів антич-
них міфів. Інтерес до античної культури
був настільки великим, що в повсякден-
ному житті освіченої частини суспільства
звернення до фактів грецької та римської
історії стало модою. Цим пояснюється ши-
роке використання античних богів та героїв
у садово-парковій скульптурі і назві окре-
мих паркових композицій. Образ Едема
(раю) був присутній практично в кожному
такому об’єкті [5].
Ще одним суттєвим фактором, який
вплинув на захоплення європейців новим
пейзажним стилем у паркобудівництві, було
знайомство з китайськими парками. Листи
француза Аттире (1747) з описом «саду са-
дів» китайського імператора, праця Вільяма
Чемберса «Східне садове мистецтво» (1772),
низка книг, присвячених «англо-китай сько-
му» стилю, зокрема фран цузьке видання
«Англо-китайський сад» (1787) з чудовими
гравюрами китайських імператорських са-
дів, вплинули на планування перших євро-
пейських пейзажних парків [8].
Природний пейзаж став головним еле-
ментом парку нового типу. Чарівність дере-
ва, яке вільно зростає, його форма, силует,
70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
С.І. Галкін
колір листя та стовбура в поєднанні з вели-
ким асортиментом видів стали головними
при закладці саду.
Першим ландшафтним паркам були
притаманні композиційні вісі, ділянки з гео-
метричними партерами, фонтанами, але-
ями, які перетинаються, скульптурами,
арками. Новим елементом були непомітні
доріжки, які вели крізь гаї, не примусово
створені, а вільні в своїй течії водні вла-
штування. Парки були огороджені не висо-
кими масивними мурами, а лише ровом, що
дозволяло без перешкод милуватися нав-
колишніми пейзажами. Такий прийом у
паркобудівництві з часом отримав назву
«Ах! Ах!».
Відкриті галявини в парках чергувалися
з густими темними лісовими масивами, в
яких нерідко були заховані руїни якоїсь бу-
дівлі або несправжні могили. На штучних
пагорбах установлювали засохлі дерева,
які повинні були символізувати та нагаду-
вати про тлінність усього земного. В парку
розташовували старі вбогі хатинки, вкриті
мохом скелі, несправжні млини, а також
різні за призначенням та стилістикою па-
вільйони і споруди.
Територія парку повинна була мати
складний рельєф. Якщо природний рельєф
не відповідав вимогам, то його змінювали
штучно. В насипаних пагорбах, в нагрома-
дженні каміння влаштовували печери і
гроти. Доріжки та алеї повинні були бути
обов’язково непрямими. Влаштування на
схилах терас не проводили, схили, навпа-
ки, вирівнювали. Джерельна вода витікала
з природних, а не штучних водоспадів.
Більше не використовували архітектурно
влаштовані каскади та водяні партери. Зе-
лені насадження формували в групи з ура-
хуванням рельєфу. Фактично з цих часів
виникло нове ставлення до природи. На
відміну від французьких парків, у яких
природа завжди була частково урізаною та
обмеженою, англійський стиль сповідував
тезу, що природу потрібно культивувати, а
красу слід шукати в її суті.
На створення садів та парків їхні госпо-
дарі витрачали значні кошти, змагаючися в
розкоші та оригінальності творчого задуму,
багатстві рослин і створенні різноманітних
забав. Художні особливості пейзажного
саду обговорювали на сторінках періодич-
них журналів, в одному з яких було надру-
ковано поему Жака Деліля «Сади», видану
у 1782 р. [5].
Про красу природного пейзажу згадує
англійський філософ Френсис Бекон (1561–
1626) у праці «Эссе об изящном». Джон
Мільтон (1608–1674) видав поему «Втраче-
ний рай», в якій оспівував красу природно-
го ландшафту. Автором низки статей на цю
тему у популярному англійському журналі
«The Spectator» був відомий публіцист
Джозеф Аддисон (1672–1719). Розповідаю-
чи про красу натуральних компонентів у
природі та їхній вплив на художній образ
саду, він зазначав, що такої величі та бла-
городства не можуть досягти люди, які
створюють регулярні сади. Ще один англій-
ський поет — Олександр Поп (1688–1744)
видав поему «Віндзорський ліс», в якій ви-
клав свої ідеї щодо планування та створен-
ня пейзажного саду [5].
Вважається, що пейзажний стиль по-
ширився в Європі з Англії. Зокрема лорд
Берлінгтон, відомий знавець архітектури,
не лише розробив основи пейзажних садів,
а і створив такий сад у себе в маєтку.
Одним з теоретиків садового мистецтва
середини XVIII ст. є англійський вчений
Вільям Джилпін, який у своїй праці «Діалог
про сади» описав різницю між парком та са-
дом. На його переконання, справжні пей-
зажні парки розташовані переважно в Ан-
глії і являють собою тип природного пейза-
жу, який є величним доповненням до
великого дому. Термін «сад» Джилпін вико-
ристовує для позначення доглянутої тери-
торії, розташованої в безпосередній близь-
кості до дому. Сад, в його розумінні, повинен
бути прикрашений бордюрами, гравійними
доріжками. Декоративні кущі він пропонує
висаджувати в проміжку між парком і са-
71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст.
дом. Таких саме поглядів дотримувався і
Хамфрі Рептон (1752–1818). У своїй праці
«Наброски и советы по ландшафтному са-
доводству» (Лондон, 1795) він також нама-
гався розділити поняття «сад» і «парк». Крім
цього, будучи одним з найвідоміших теоре-
тиків та практиків садово-паркового мисте-
цтва, Х. Рептон приділяв велику увагу пра-
вильному розміщенню рослин на площі для
отримання найбільш повного освітлення
протягом дня. В своїх працях він наводить
малюнки одного й того самого пейзажу при
вранішньому та вечірньому освітленні [9].
У середині XVIII ст. важливий внесок у
теорію паркобудівництва зробили англій-
ський поет-сентименталіст і автор проекту
романтичного ландшафтного парку Лізоус
у графстві Шропшир Вільям Шенстон [10],
а також Стивен Свінцер, автор праці «Вель-
можье, джентльмен и приятное занятие
садовника», яку він видав у 1715 р. Англій-
ський письменник Хорас Уолпол у 1770 р.
опублікував працю «О современном садо-
водстве», в якій він наголошував, що саме
Англія дала світу зразок справжнього са-
дового мистецтва і досягла в ньому вершин
досконалості. Він пропагував неоготичний
стиль у садово-паркових композиціях [6].
Одним з перших, хто створив сади і пар-
ки в новому стилі, був художник Вільям
Кент [16]. Він навчився бачити природу і з
пейзажного живопису відбирав зразки для
своїх композицій. Девізом В. Кента був ви-
слів: «Природа не має прямих ліній». При
створенні своїх об’єктів він ураховував за-
кони перспективи та живописні плями світ-
лотіні. Якщо було потрібно, він змінював
рельєф, а дерева розташовував як окремо,
так і групами або навіть суцільним маси-
вом, але обов’язково так, щоб вигляд з різ-
них точок огляду змінювався. Він першим
звернув увагу на красу крон окремо зрос-
таючих дерев і використовував поодинокі
посадки. Цей прийом згодом став доміную-
чим в англійських парках.
Справу В. Кента продовжив його учень
Ланселот Браун, один з найвідоміших
ландшафтних паркобудівників ХVIII ст.
Він створив багато відомих парків Англії
(Уорвік, Ленглі, Бленхейм) та отримав
прізвисько «Можливість», оскільки кожно-
му новому клієнту пояснював, які великі
можливості закладено на даній території. У
1767 р. його було призначено садівником
королівського двору. Став крилатим його
вислів про те, що «парк народжується за-
вдяки почуттям поета та очам художника».
Для цього садівника був притаманний свій
стиль. Він рідко влаштовував павільйони.
Будівлі та скульптури на території сприй-
мав як чужорідні елементи. Уникав кольо-
рових контрастів. Алеї в його розумінні по-
винні були лише повторювати вигнуту лі-
нію озер та балок. Л. Браун змінив типовий
вигляд англійського ландшафтного парку.
Він не намагався «наблизитися» до приро-
ди, підкреслити її красу, доповнити склад-
ними елементами, він просто «слухав» при-
роду, як слухає її композитор [6].
Одним з перших ландшафтних парків
був парк, побудований в Стоу (поблизу Бу-
кінгема). Парк мав площу 100 га і характе-
ризувався складним рельєфом з пологими
схилами балок. Автором проекту був садів-
ник Бриджмен. Саме він заклав основи но-
вого пейзажного парку, знищивши кордони
між садом та навколишнім ландшафтом, а
замість огорожі використовував рів.
У 1738 р. парк за допомогою Кента та Бра-
уна був удосконалений новими композиція-
ми. На його території з’явилися споруди:
храми Бахуса, Венери, Дружби, Готичний,
Грецький, Знаменитих британців, статуя
Дріади, короля Георга, королеви Кароліни,
печера Дідони, грот Пастуха, холодні бані,
ротонда, піраміда та багато інших [3].
За прикладом Англії пейзажні парки
почали створювати в Німеччині, Франції,
Нідерландах, Скандинавії та Польщі [3].
Зміна головних принципів при будівництві
парків і їхнього стилю з регулярного на
ландшафтний у цих країнах на відміну від
Англії відбувалася поступово. Багато ба-
рочних садів у першій половині XVIII ст.
72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
С.І. Галкін
розвивалися паралельно з ландшафтними
парками. Французи перестали створювати
парки регулярного стилю і задовольнялися
існуючими. Версаль продовжував існувати,
а у 1782 р. було створено Малий Тріанон з
«сільськими» мотивами та принципами жи-
вописного парку зі звивистими доріжками,
струмочками та водоймами, з вільними
групами дерев і хатинками замість павіль-
йонів, де було дуже затишно порівняно з
великими алеями і боскетами Версаля.
Оригінальний за задумом парк було
створено в Єрмінонвілі на площі 54 га. Роль
пейзажного портрета тут відводилася ве-
ликому штучному ставу, який замінив га-
лявину. Визначним місцем парку є острів
Ж.Ж. Руссо з мармуровим надгробком, ото-
ченим пірамідальними тополями. Острів
став символом парку та зразком для наслі-
дування («Софіївка» в Україні, Вертліц у
Німеччині та ін.).
Подібний парк Монсо було створено на
півночі Парижа на площі 12 га. Тут на
штучному рельєфі з наявністю пагорбів
була створена «країна ілюзій». Поряд з ви-
ноградниками та струмками створено про-
сті квітники, ставок з колонадою, пагорб з
мінаретом, скелею з вітряком, руїни храму,
китайський місток тощо.
Ще одним прикладом парку, характер-
ного для ХVІІІ ст., є сад Багатель (від фр.
bagatelle — дрібничка) поблизу Парижа,
який було створено на території Булон-
ського лісу. Палацовий комплекс з регу-
лярною розбивкою території, побудований
архітектором Белланже, був оточений са-
дом чудернацької форми, створеним садів-
ником Блекі. Звивисті джерельця, невеликі
гаї, вкраплення квітів, гротів, могила фара-
она, вежа паладина, печера, готичні руїни,
скелястий пагорб з металевою альтанкою
та ін. дійсно створюють «Сад дрібничок», де
представлені всі часи і всі стилі [11].
Першим пейзажним парком Німеччини
вважають Вертліц, заснований у 1765 р.
Площа парку — 122 га. Основною ланд-
шафтною композицією є Вертліцьке озеро
з каналами та протоками, а також низка
невеликих водойм. На території парку вла-
штовано велику кількість гротів, храмів,
мостів та павільйонів, які є акцентами пей-
зажних картин.
Відомим німецьким пейзажним парком
кінця ХVІІІ ст. є парк у Веймарі (1778), роз-
ташований на р. Ільм, яка є його компози-
ційною віссю. На території парку добре
представлена деревна рослинність, а ро-
мантичних споруд небагато. Цей парк відо-
мий тим, що на його території розташова-
ний садовий будиночок І. Гете [3].
На початку ХІХ ст. у Німеччині було по-
будовано ще один пейзажний парк у Мюс-
кау. Площа парку спочатку була дуже вели-
кою — 1250 га, а нині становить лише 200 га.
Парк розташовано в долині р. Нейсе. На його
території побудовано чудовий палац. Роман-
тичні споруди відсутні, основу пейзажних
картин складають природні ландшафти.
До найвідоміших пейзажних парків
Польщі належить парк Лазенки, розташо-
ваний неподалік від Варшави на площі 300 га.
Будівництво парку ропочато у 1760 р., а за-
вершено у 1788 р.
Найвідомішим російським джерелом з
пар кобудівництва того часу є праця Н.П. Оси-
пова (1793), в якій автор дає настанови ро-
сійським садівникам-професіоналам зі ство-
рення парків та садівникам-любителям з
ведення робіт. У кінці XVIІI ст. було опублі-
ковано 12 праць відомого російського до-
слідника та мандрівника А.Т. Болотова, в
яких він висловлював свої думки щодо не-
обхідності та можливості облаштування те-
риторії при дворянських маєтках. В окре-
мих працях він давав рекомендації щодо
нових на той час англійських садів [4].
На думку Лоренца Хіршфельда [15], іс-
торія російського пейзажного саду почина-
ється у 1760-х роках. Російська імператри-
ця Катерина ІІ, ще маючи титул великої
княгині, зробила спробу створити англій-
ський сад в Оранієнбаумі на ділянці лісу
навпроти свого палацу [3]. Алеї, раніше об-
рамлені стриженими боскетами, було пе-
73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст.
реплановано. Їхні плавні контури повторю-
вали лінії берега річки. На території парку
з’явилися споруди в китайському стилі,
такі як Китайський будинок. Цей прийом
також характерний для ранніх пейзажних
парків. Згодом, захопившись цим напрямом
у паркобудівництві, Катерина посилала в
Англію на навчання садівників та випису-
вала до себе звідти фахівців [13]. За велін-
ням Катерини на початку 1770-х років у
Царському Селі розпочалися масштабні
роботи зі створення в Росії зразкового пар-
ку нового стилю. Було створено Великий
став, споруджено Башту-руїну, Морей-
ську колону, Кагульський обеліск, Пірамі-
ду, Орловські ворота, запроектовано Чес-
менську колону, Палладіїв міст, Адмірал-
тейство. У той період вийшли з друку і
швидко завоювали увагу європейського
читача дві книги, які містили повну харак-
теристику «англійського» садового стилю.
В «Замечаниях о современном садоводстве,
илюстрированных описаниями» Томаса
Вейтлі [14] проаналізовано досвід створен-
ня «англійського» паркового пейзажу та
охарактеризовано його як високе і виключ-
но тонке за своїми якостями мистецтво.
«Трактат о восточном садоводстве» Уилья-
ма Чемберса також значно вплинув на тео-
рію пейзажного парку континентальної
Європи [14].
У кінці XVIII ст. — на початку ХІХ ст. в
Росії починається масове створення пей-
зажних парків, найкращими зразками яких
стали Царськосельський, Павлівський, Із-
майлівський, Царицине, Головінський, Бра-
товщина, Покровський та ін. [1].
Дослідження історичного процесу ста-
новлення та розвитку ландшафтного пар-
кобудівництва в Західній Європі та Росії
відіграє важливу роль у вивченні характе-
ру будівництва садів та парків в Україні.
Адже паркобудівництво в Україні зароди-
лося та постійно розвивалося під західно-
європейським і російським впливом. Перші
сади в стилі ренесансу та бароко з елемен-
тами класицизму було створено в Жовкві,
Підгірцях, Вишнівці, Збаражі, Печері та
інших містах.
У другій половині ХVІІІ ст. — на почат-
ку ХІХ ст., наслідуючи приклади західно-
європейських та російських парків, в Укра-
їні було побудовано паркові ансамблі в Бі-
лій Церкві, Умані, Яготині, Межиріччі,
Качанівці, Сокиринцях, Тростянці та бага-
тьох інших населених пунктах, окремі з
яких збереглися до наших днів.
1. Базилевская Н.А. Из истории декоративно-
го садоводства и цветоводства в России / Тр. Ин-та
истории естествознания и техники. — 1958. — 24,
вып. 5. — С. 101–150.
2. Білоус В.І. Садово-паркове мистецтво. — К.:
Наук. світ, 2001. — 299 с.
3. Боговая И.О., Фирсова Л.М. Ландшафтное
искусство. — М.: Агропромиздат, 1988. — 222 с.
4. Вергунов А.П., Горохов В.А. Русские сады и
парки. — М.: Наука, 1987. — 418 с.
5. Весенина Л.Ф. Пейзажные сады Западной
Европы. — СПб.: Наука, 1991. — 372 с.
6. Клукерт Э. Садово-парковое искусство Ев-
ропы / Пер. с англ. Н.А. Поздняковой. — М.: АРТ-
Родник, 2007. — 496 с.
7. Левчук Л.Т., Грищенко В.С., Ефименко В.В.
Історія світової культури. Культурні регіони. — К.:
Либідь, 1997. — 446 с.
8. Лихачов Д.С. Поэзия садов. — СПб.: Наука,
1991. — 372 с.
9. Палентреер С.Н. Ландшафтное искусство. —
М.: Изд-во Моск. лесотех. ин-та, 1972. — 87 с.
10. Парки. Сады / Под ред. Т. Евсеевой. — М.:
Аванта, 2005. — 184 с.
11. Развитие биологии на Украине / Под ред.
К.М. Сытника. — К.: Наук. думка, 1984. — 416 с.
12. Рандхава М. Сады через века / Пер. с англ.
Л.Д. Ардашниковой. — М.: Знание, 1981. — 320 с.
13. Соколов Б.М. Английская теория пейзаж-
ного парка в ХVIII столетии и ее русская интер-
претация // Искусствознание. — 2004. — № 1. —
С. 157–190.
14. Соколов Б.М. Томас Вейтли и Екатерина ІІ:
у истоков царскосельской плантомании // Мат-лы
ХІІ царскосельской науч. конф. — СПб.: Изд-во Гос.
Эрмитажа, 2006. — С. 384–406.
15. Hirschfeld C.C.Z. Theorie de lart des gardins. —
Leipzig, 1785. — Vol. 5. — P. 332–340.
16. Stroud D. Capability Brown. — 2nd ed. —
London: Faber and Faber, 1975. — 405 p.
Рекомендував до друку М.І. Шумик
74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
С.І. Галкін
С.И. Галкин
Государственный дендрологический
парк «Александрия» НАН Украины,
Украина, г. Белая Церковь
СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ
ЛАНДШАФТНОГО ПАРКОСТРОИТЕЛЬСТВА
В ЗАПАДНОЙ ЕВРОПЕ И РОССИИ В XVIII–XIX СТ.
Проанализированы предпосылки зарождения и
становления на Европейском континенте ланд-
шафтного стиля паркостроения. Отмечены главные
особенности этого направления, а также названы
создатели первых пейзажных садов в Западной Ев-
ропе. Освещена история создания ландшафтных
парков в России.
Ключевые слова: сады, парки, паркостроительство,
стилевые различия, пейзажный парк, парковые
композиции.
S.I. Galkin
National Dendrology Park Olexandria,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Bila Tserkva
THE FORMATION AND DEVELOPMENT
OF LANDSCAPE BUILDING OF PARKS
IN WESTERN EUROPE AND RUSSIA DURING
THE XVIII–XIX CENTURIES
In this article we analyzed in detail the origin and for-
mation conditions on the European continent the land-
scape style of building parks. Identified the main fea-
tures of this new direction, as well as theorists and
practitioners of development of the first landscape
gardens in different countries of Western Europe. Тhe
history of the landscape parks in Russia is described.
Key words: gardens, parks, building of parks, stylis-
tic differences, landscaped park, park composition.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-436 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:37Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/92/efd27f224c319bf929a2cac8536d5e92.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4362019-11-30T18:54:00Z The formation and development of landscape building of parks in Western Europe and Russia during the XVIII–XIX centuries Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст. Galkin, S.I. In this article we analyzed in detail the origin and formation conditions on the European continent the landscape style of building parks. Identified the main features of this new direction, as well as theorists and practitioners of development of the first landscape gardens in different countries of Western Europe. Тhe history of the landscape parks in Russia is described. Проаналізовано передумови зародження та становлення на Європейському континенті ландшафтного стилю паркобудівництва. Зазначено головні особливості цього напряму, а також названо творців перших пейзажних садів у Західній Європі. Висвітлено історію створення ландшафтних парків у Росії. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/436 10.5281/zenodo.2542125 Plant Introduction; Vol 54 (2012); 69-74 Інтродукція Рослин; Том 54 (2012); 69-74 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377761 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/436/415 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Galkin, S.I. Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст. |
| title | Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст. |
| title_alt | The formation and development of landscape building of parks in Western Europe and Russia during the XVIII–XIX centuries |
| title_full | Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст. |
| title_fullStr | Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст. |
| title_full_unstemmed | Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст. |
| title_short | Становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в Західній Європі та Росії в XVIII–ХІХ ст. |
| title_sort | становлення та розвиток ландшафтного паркобудівництва в західній європі та росії в xviii–хіх ст. |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/436 |
| work_keys_str_mv | AT galkinsi theformationanddevelopmentoflandscapebuildingofparksinwesterneuropeandrussiaduringthexviiixixcenturies AT galkinsi stanovlennâtarozvitoklandšaftnogoparkobudívnictvavzahídníjêvropítarosíívxviiihíhst AT galkinsi formationanddevelopmentoflandscapebuildingofparksinwesterneuropeandrussiaduringthexviiixixcenturies |