Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості
The results of the effect of non-humificated organic matter on biological activity of soil under clematis are presented. It has been shown that application as green-manure marigold, calendula, beans after 6 and 24 months, increases the number of microorga nisms belonging to the main ecological-troph...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2012
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/437 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122493516251136 |
|---|---|
| author | Ellanska, N.E. Vakhnovska, N.G. Kharytonova, I.P. Yunosheva, O.P. |
| author_facet | Ellanska, N.E. Vakhnovska, N.G. Kharytonova, I.P. Yunosheva, O.P. |
| author_sort | Ellanska, N.E. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-30T18:56:16Z |
| description | The results of the effect of non-humificated organic matter on biological activity of soil under clematis are presented. It has been shown that application as green-manure marigold, calendula, beans after 6 and 24 months, increases the number of microorga nisms belonging to the main ecological-trophic and taxonomic groups. Noticeable increasing of humus contents, decreasing of soil acidity, iron and manganese has been established. This testifies that soil structure has improved and soil-sickness has eliminated. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2542129 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
УДК 631.461: 635.92
Н.Е. ЕЛЛАНСЬКА, Н.Г. ВАХНОВСЬКА, І.П. ХАРИТОНОВА, О.П. ЮНОШЕВА
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
АКТИВІЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ҐРУНТІ
ПІД КЛЕМАТИСАМИ ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО РОДЮЧОСТІ
Наведено результати впливу негуміфікованої органічної маси на біологічну активність ґрунту під клематисами.
Показано, що використання чорнобривців, календули, квасолі як сидератів через 6 та 24 міс збільшує чисельність
мікроорганізмів основних еколого-трофічних і таксономічних груп. Виявлено значне зростання вмісту гумусу,
зниження кислотності ґрунту, вмісту заліза та марганцю, що свідчить про поліпшення структури ґрунту та
зняття ґрунтовтоми.
Ключові слова: сидерати, мікроорганізми, мікроміцети, бактерії, азотобактер, целюлолітична активність.
© Н.Е. ЕЛЛАНСЬКА, Н.Г. ВАХНОВСЬКА,
І.П. ХАРИТОНОВА, О.П. ЮНОШЕВА, 2012
Родючість ґрунту формується під впливом
складної системи екологічних факторів —
природних та антропогенних, серед яких
провідну роль відіграє біохімічна діяльність
мікроорганізмів. Для розуміння процесів,
які відбуваються в ґрунті, та для запобіган-
ня зниженню його родючості необхідно ви-
вчати і враховувати особливості перебігу
мікробіологічних процесів у ньому. Ґрунто-
вий мікробоценоз бере участь у формуванні
всіх важливих властивостей ґрунту: визна-
чає напрям, інтенсивність і тип процесів
ґрунтоутворення, надає ґрунтовій системі
властивостей буферності, сприяє оптиміза-
ції балансу процесів синтезу та руйнації
органічних речовин і робить останні доступ-
ними для рослин, виділяє біологічно активні
рістактивуючі речовини [14, 18]. Викорис-
тання показників ензимної активності ґрун-
ту дає можливість оперативно та об’єктивно
визначати зміни в ценозах для підтримки
ґрунтової родючості [6].
У зеленому будівництві на особливу ува-
гу заслуговує рід Clematis L. — це високо-
декоративні багаторічні ліани, які належать
до родини Ranunculaceae Juss. [11]. У Націо-
нальному ботанічному саду ім. М.М. Гришка
НАН України колекція клематисів протя-
гом 25 років зростала на одному місці, тому
багато сортів було втрачено і на сьогодні
вона складається лише із 30 сортів. При
беззмінному тривалому вирощуванні куль-
тури на одному місці спостерігається явище
ґрунтовтоми, пов’язане із зниженням ро-
дючості ґрунту, яке спричинено тим, що
рослинні виділення та пожнивно-ко ре неві
залишки селекціонують певні угруповання
мікроорганізмів, які нездатні повною мірою
утилізувати продукти трансформації коре-
невих виділень, та призводять до появи ви-
дів, які продукують фітотоксичні сполуки
[4, 5]. У зв’язку з погіршенням стану рослин
клематисів у 2009 р. проведено мікробіоло-
гічне дослідження ґрунту та рослин, яке за-
свідчило наявність несприятливих умов у
мікробоценозі.
«Стомленому» ґрунту для відновлення
не обхідно «відпочити», тобто його треба за-
лишити під паром або засіяти культурою,
яка знижує або послаблює ґрунтовтому [7].
На особливу увагу заслуговують негуміфіко-
вані органічні речовини сидеральних куль-
тур, здатні поліпшити фізико-хімічні влас-
тивості ґрунту, замінити органічні добрива,
активізувати мікробіологічні процеси [3, 4].
76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
Н.Е. Елланська, Н.Г. Вахновська, І.П. Харитонова, О.П. Юношева
Проведені нами багаторічні дослідження
щодо подолання ґрунтовтоми під монокуль-
турою бузку за допомогою представників
родини Brassicaceae дали позитивні резуль-
тати [8, 9].
За даними деяких авторів [18], культиву-
вання ароматичних рослин, таких як чорно-
бривці, календула, м’ята та ін., сприяє розвит-
ку різноманітної мікрофлори в зоні ризосфе-
ри та міжрядь у процесі вегетації, збагаченню
ґрунту біофільними макро- та мікроелемен-
тами, насиченню його фізіологічно активними
сполуками, алелопатичній взаємодії та піс-
лядії при спільному вирощуванні ароматич-
них видів з іншими культурами. Трав’янисті
рослини та мікроорганізми очищують «стом-
лений» ґрунт від продуктів життєдіяльності
монокультури, зокрема шляхом деструкції
рослинних решток, включення у метаболізм
та інактивацію [13].
Мета роботи — подолання ґрунтовтоми
та «оздоровлення» ґрунту під клематисами
за допомогою технології вирощування су-
місних культур.
Об’єкти та методи
На ділянці «Багаторічники» НБС НАН Ук-
раїни, де протягом тривалого часу зростає
колекція клематисів, було закладено дво-
річний дрібноділянковий дослід із вирощу-
вання сумісних культур, таких як чорно-
бривці, календула, спаржева квасоля з за-
орюванням їх під зиму (по 3 кг/м2 на
глибину 20–25 см). В одному з варіантів рос-
лини чорнобривців не заорювали. Контро-
лем слугувала ділянка без сидератів.
Аналіз ґрунту проводили через 6 та 24 міс
культивування сумісних рослин. Ґрунтові
зразки відбирали протягом двох років на-
прикінці весни. Вивчаючи груповий склад
мікробоценозів у ґрунтах, ми виділяли угру-
повання ґрунтових мікроорганізмів, які реа-
гують на токсичність ґрунту та алелопатич-
ну ґрунтовтому. До цього угруповання вхо-
дять мікроскопічні гриби, спороутворюючі
бактерії, стрептоміцети, азотобактер.
Вилучення мікроорганізмів із свіжовіді-
браних зразків ґрунту здійснювали методом
посіву ґрунтових суспензій у відповідних
розведеннях на селективні агаризовані жи-
вильні середовища за загальноприйнятими
у ґрунтовій мікробіології методиками [1, 17].
Підраховували кількість: бактерій, які спо-
живають переважно мінеральні (крах ма ло-
амі ачний агар (КАА)) та органічні (м’я со-пеп-
тонний агар (МПА)) сполуки азоту; мікромі-
цетів (середовище Чапека); спороутворюючих
бактерій (середовище Мішус тіна), стрептомі-
цетів (КАА); це лю ло зо руй нівних мікроорга-
нізмів (середовище Гет чинсона) та мікроорга-
нізму Azotobacter chroococcum (% обростання
грудочок ґрунту на середовищі Ешбі) [16].
Співвідношення окремих еколого-тро фіч-
них груп мікроорганізмів (коефіцієнт мі не-
ралізації — засвоювання азоту) визначали за
К.І. Андреюк та співавт. [2]. Целюлолітичну
активність — за методом О.І. Пуш кінської [10].
Загальну кількість колоній, яку підраховува-
ли при посівах ґрунтових суспензій, визнача-
ли у колонієутворюючих одиницях (КУО).
Агрохімічні дослідження здійснювали
за методикою Рінькіса–Ноллендорфа [15].
Статистичну обробку даних проведено за
допомогою пакета програм Microsoft Excel
2007.
Результати та обговорення
Результати досліджень чисельності мікро-
організмів основних таксономічних та еко-
лого-трофічних груп у ґрунті під клематиса-
ми, який відбирали через 6 міс після закла-
дання досліду, засвідчили, що ви рощування
чорнобривців як сумісної культури, а також
їх використання як сидератів активізує ді-
яльність мікробіоти, збільшує коефіцієнт мі-
нералізації, активізує розкладання клітко-
вини та підвищує вміст азотфіксуючих мік-
роорганізмів (табл. 1, рис. 2, 3). Однак при
цьому дещо зростає токсичність ґрунту, що
може бути спричинено великою кількістю
фізіологічно активних сполук, які виділяють
у навколишнє середовище ці однорічні рос-
лини [12]. Отримані дані підтверджено і ре-
зультатами агрохімічного аналізу (табл. 2).
Рослини спаржевої квасолі підвищували
мікробний пул, збагачуючи ґрунт азотом і
не виявляючи побічних негативних реакцій
(рис. 1).
77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості
Вирощування календули меншою мірою
стимулювало активність мікробіоти, ніж
інші культури, пригнічуючи розвиток гриб-
ної біоти, тоді як у решті варіантів видовий
спектр мікроміцетів розширювався (див.
рис. 1).
Контрольна ділянка вирізнялась значною
чисельністю грибів, переважно видів роду
Fusarium — факультативних паразитів.
На другому році у ґрунті під чорнобрив-
цями зберігався значний пул мікроорганізмів
(див. рис. 1), зокрема стрептоміцетів, целю-
лозоруйнівних мікроорганізмів, а також тих,
які утилізують мінеральні та органічні фор-
ми азоту. Чорнобривці як сидерати значно
зменшували кількість ґрунтових грибів, при
цьому збагачуючи їхнє видове різноманіття.
У варіанті, де чорнобривці вирощували
як сумісну культуру без заорювання, коре-
Рис. 1. Чисельність мікроорганізмів основних так-
сономічних та еколого-трофічних груп у ґрунті під
клематисами при вирощуванні сумісних одноріч-
них культур
Рис. 2. Інтенсивність розкладання клітковини у
ґрунті під клематисами при вирощуванні сумісних
однорічних культур: 1 — контроль; 2 — календула;
3 — чорнобривці (без заорювання); 4 — чорнобривці;
5 — спаржева квасоля
Таблиця 1. Коефіцієнт мінералізації-ім мо бі лі за ції
у ґрунті під клематисами при сидерації різними
культурами
Варіанти досліду
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
Контроль 2,0 1,20
Календула 1,63 1,36
Чорнобривці (без заорювання) 1,65 0,82
Чорнобривці 2,23 1,46
Спаржева квасоля 2,37 2,49
неві виділення вегетуючих рослин пригні-
чували розвиток стрептоміцетів та азот-
фіксуючих мікроорганізмів і стимулювали
розвиток спороутворюючих бактерій. Чи-
сельність мікроміцетів знижувалася та
звужувався їхній видовий спектр.
Рис. 3. Розвиток азотобактера у ґрунті під клемати-
сами при вирощуванні сумісних однорічних куль-
тур: 1 — контроль; 2 — календула; 3 — чорнобривці
(без заорювання); 4 — чорнобривці; 5 — спаржева
квасоля
78 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
Н.Е. Елланська, Н.Г. Вахновська, І.П. Харитонова, О.П. Юношева
На другому році вирощування спарже-
вої квасолі зменшувалася кількість амоні-
фікаторів та целюлозоруйнівних мікроор-
ганізмів, при цьому останні характеризу-
валися низьким рівнем ферментативної
активності — відсоток розкладу кліткови-
ни становив лише 10,5% (найнижчий по-
казник з усіх варіантів) (див. рис. 2).
Кореневі виділення та рослинні рештки
календули у ґрунті під клематисами суттє-
во не впливали на розвиток мікроорганізмів,
їхня чисельність залишалася на рівні конт-
ролю, за винятком целюлозоруйнівних мік-
роорганізмів, які вирізнялись як значною
кількістю (92,2 тис.), так і ферментативною
активністю (22,5%). Вміст азотфіксуючих
мік ро ор га ніз мів становив усього 46% (див.
рис. 3).
За даними агрохімічного аналізу, на дру-
гий рік вміст аміачного азоту на тлі внесен-
ня сидератів календули та чорнобривців
зменшувався вдвічі, а нітратного азоту —
залишався практично без змін. Вміст каль-
цію та магнію збільшився лише на тлі вне-
сення чорнобривців як із заорюванням, так і
без нього (див. табл. 2). Значне зменшення
вмісту марганцю та заліза у ґрунті через 24
міс відбулося на тлі всіх варіантів внесення
сидератів, значно зріс вміст гумусу, знизи-
лася кислотність ґрунту, що свідчить про
поліпшення його структури та подолання
ґрунтовтоми.
Висновки
Ґрунтові мікроорганізми чутливо реагують
на зміну умов середовища, що супроводжу-
ється зміною чисельності мікроорганізмів у
мікробному ценозі та його діяльності. За
результатами наших до сліджень, для знят-
тя ґрунтовтоми та активізації мікробіоти у
ґрунті під клематисами у перший рік можна
рекомендувати вирощування чорнобривців,
спаржевої квасолі та календули як сумісної
культури з заорюванням на зиму. Застосу-
вання органічних сидератів сприятливо по-
значається на активності ризосферного ґрун-
ту, а також на накопиченні органічної речо-
вини, при цьому поліпшується стан рослин у
колекції великоквіткових клематисів, підви-
щується їхня стійкість до ураження хворо-
бами (зокрема іржою та вілтом). На другому
році спільного вирощування клематисів із
сидеральними культурами спостерігали не-
значне пригнічення розвитку деяких груп
мік роорганізмів, що потребує вдосконалення
сівозміни з урахуванням біотичної взаємодії
організмів.
1. Андреюк Е.И., Валагурова Е.В., Мальцева Н.Н.
Инструментальные методы в почвенной микробио-
логии. — К.: Наук. думка, 1982. — 220 с.
2. Андреюк К.І., Іутинська Г.О., Антипчук А.Ф.
та ін. Функціонування мікробних ценозів ґрунту в
умовах антропогенного навантаження. — К.: Наук.
думка, 2001. — 240 с.
Таблиця 2. Вміст біогенних елементів у ґрунті під клематисами при застосуванні сидератів, мл/л
Варіанти
досліду
Аміач-
ний
азот
Нітрат-
ний
азот
Фосфор Калій Кальцій Залізо Марганець Гумус
Кислот-
ність
ґрунту
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
1
-й
р
ік
2
-й
р
ік
Контроль 30 20 7,5 7,5 382,5 655,0 307,8 186,6 3631,8 4498,2 1000,0 687,5 200,0 120,0 6,2 8,3 6,3 6,6
Календула 30 20 22,5 7,5 273,5 136,5 289,2 158,7 2832,2 916,3 1000,0 315,2 180,0 120,0 7,8 10,3 5,8 6,5
Чорнобривці
(без заорювання)
30 20 13,0 7,5 382,5 136,5 279,9 262,0 4331,6 8330,0 1125,0 1125,0 240,0 180,0 8,3 12,1 5,9 6,3
Чорнобривці 30 40 15,0 7,5 820,5 163,5 345,0 289,2 5331,2 6664,0 1125,0 1000,0 240,0 180,0 7,3 10,3 6,5 6,8
Спаржева
квасоля
40 20 7,5 7,5 218,5 655,0 223,8 223,8 5664,4 4664,8 1000,0 1000,0 200,0 150,0 6,2 10,3 6,6 6,9
79ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 2
Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості
3. Возняковская Ю.М., Попова Ж.П. Сидераты
как регуляторы микробиологических процессов в
ризосфере и их влияние на формирование урожая
сельскохозяйственных растений // Сельхоз. био-
логия. — 1999. — № 1. — С. 47–51.
4. Волкогон В.В. Біологічні аспекти родючос-
ті ґрунтів // Вісник Харк. нац. аграр. ун-ту. Сер.
Ґрунтознавство. — 2011. — № 1. — С. 29–36.
5. Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопатии
высших растений. — К.: Наук. думка, 1994. — 200 с.
6. Гончар Н.В. Ензиматична активність як по-
казник біологічного стану едатопів техногенних
ландшафтів // Молодь та поступ біології: ІІ Між-
нар. наук. конф. (21–24 березня 2006 р.): Тези доп. —
Львів: ЛНУ, 2006. — С. 187–188.
7. Гродзинский А.М., Богдан Г.П., Головко Э.А.
и др. Аллелопатическое почвоутомление. — К.:
Наук. думка, 1979. — 248 с.
8. Елланська Н.Е., Павлюченко Н.А., Юноше-
ва О.П. и др. Аллелопатические принципы повыше-
ния биологической активности почвы при длитель-
ной культуре сирени // Ботанические сады как
центры сохранения биоразнообразия и рациональ-
ного использования растительных ресурсов: Мате-
риалы Междун. конф., посвященной 60-летию ГБС
им. Н.В. Цицина РАН. — М., 2005. — С. 560–562.
9. Елланська Н.Е., Хохлова І.Г., Юношева О.П.
Вплив негуміфікованої органічної речовини на біо-
логічну активність ґрунту при вирощуванні Syringa
vulgaris L. // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біоло-
гія. — Ужгород, 2006. — Вип. 18. — С. 119–123.
10. Звягинцев Д.Г., Кочкина Г.А., Кожевин П.А.
Новые подходы к изучению сукцессий микроорга-
низмов в почве // Почвенные организмы как компо-
нент биогеоценоза. — М.: Наука, 1984. — С. 81–103.
11. Ломонос П.Н. Клематисы. — Минск:
Красино-Принт, 2007. — 110 с.
12. Машковська С.П., Юношева О.П., Вергун О.М.
Фітосанітарна роль видів роду Tagetes L. в агроцено-
зах квітково-декоративних рослин // Ю.Д. Клеопов
та сучасна ботанічна наука: Матеріали читань, при-
свячених 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопо-
ва. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 378–383.
13. Мороз П.А. Экологические аспекты аллело-
патического последействия эдификаторов садовых
фитоценозов: Автореф. дис. … д-ра биол. наук. —
Днепропетровск, 1995. — 53 с.
14. Рідей Н.М. Методика досліджень біохіміч-
ного зв’язування вуглецю вуглекислоти ґрунту і
ґрунтового повітря гетеротрофною мікрофлорою
чорнозему типового // Агроекол. журн. — 2002. —
№ 1. — С. 72–76.
15. Ринькис Г.Я., Ноллендорф В.Ф. Сбаланси-
рованное питание растений макро- и мик ро эле-
ментами. — Рига: Зинатне, 1982. — 300 с.
16. Рубенчик Л.И. Азотобактер и его примене-
ние в сельском хозяйстве. — К.: Изд-во АН УССР,
1960. — 328 с.
17. Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзе-
ва Г.И. Практикум по микробиологии. — М.: Дрофа,
2005. — 256 с.
18. Юрчак Л.Д., Мороз П.А., Рахметов Д.Б. та ін.
Екологічна роль біорізноманіття в культурних фітоце-
нозах // Агроекол. журн. — 2009. — № 1. — С. 46–52.
Рекомендувала до друку Н.В. Заіменко
Н.Э. Элланская, Н.Г. Вахновская,
И.П. Харитонова, Е.П. Юношева
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
АКТИВИЗАЦИЯ БИОЛОГИЧЕСКИХ
ПРОЦЕССОВ В ПОЧВЕ ПОД КЛЕМАТИСАМИ
КАК ОСНОВА ПОВЫШЕНИЯ ЕЕ ПЛОДОРОДИЯ
Приведены результаты влияния негумифицирован-
ной органической массы на биологическую актив-
ность почвы под клематисами. Показано, что исполь-
зование в качестве сидератов бархатцев, календулы,
фасоли через 6 и 24 мес увеличивает численность
микроорганизмов основных эколого-тро фических и
таксономических групп. Обнаружено значительное
повышение содержания гумуса, снижение кислотно-
сти почвы, содержания железа и марганца, что сви-
детельствует об улучшении структуры почвы и сня-
тии почвоутомления.
Ключевые слова: сидераты, микроорганизмы, мик-
ромицеты, бактерии, азотобактер, целлюлолити-
ческая активность.
N.E. Ellanska, N.G. Vakhnovska,
I.P. Kharytonova, O.P. Yunosheva
M. M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
THE BIOLOGICAL PROCESS ACTIVIZATION
IN SOIL UNDER CLEMATIS AS THE BASIS OF
ITS FERTILITY INCREASING
The results of the effect of non-humificated organic
matter on biological activity of soil under clematis are
presented. It has been shown that application as
green-manure marigold, calendula, beans after 6 and
24 months, increases the number of microorga nisms
belonging to the main ecological-trophic and taxo-
nomic groups. Noticeable increasing of humus con-
tents, decreasing of soil acidity, iron and manganese
has been established. This testifies that soil structure
has improved and soil-sickness has eliminated.
Key words: green-manure, microorganisms, micro-
mycetes, bacteries, azotobacter, cellulolyitic activity.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-437 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:38Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/a3/9dc51662cbae80fdb9b4da158bc97aa3.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4372019-11-30T18:56:16Z The biological process activization in soil under clematis as the basis of its fertility increasing Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості Ellanska, N.E. Vakhnovska, N.G. Kharytonova, I.P. Yunosheva, O.P. The results of the effect of non-humificated organic matter on biological activity of soil under clematis are presented. It has been shown that application as green-manure marigold, calendula, beans after 6 and 24 months, increases the number of microorga nisms belonging to the main ecological-trophic and taxonomic groups. Noticeable increasing of humus contents, decreasing of soil acidity, iron and manganese has been established. This testifies that soil structure has improved and soil-sickness has eliminated. Наведено результати впливу негуміфікованої органічної маси на біологічну активність ґрунту під клематисами. Показано, що використання чорнобривців, календули, квасолі як сидератів через 6 та 24 міс. збільшує чисельність мікроорганізмів основних еколого-трофічних і таксономічних груп. Виявлено значне зростання вмісту гумусу, зниження кислотності ґрунту, вмісту заліза та марганцю, що свідчить про поліпшення структури ґрунту та зняття ґрунтовтоми. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/437 10.5281/zenodo.2542129 Plant Introduction; Vol 54 (2012); 75-79 Інтродукція Рослин; Том 54 (2012); 75-79 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377761 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/437/416 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Ellanska, N.E. Vakhnovska, N.G. Kharytonova, I.P. Yunosheva, O.P. Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості |
| title | Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості |
| title_alt | The biological process activization in soil under clematis as the basis of its fertility increasing |
| title_full | Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості |
| title_fullStr | Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості |
| title_full_unstemmed | Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості |
| title_short | Активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості |
| title_sort | активізація біологічних процесів у ґрунті під клематисами як основа підвищення його родючості |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/437 |
| work_keys_str_mv | AT ellanskane thebiologicalprocessactivizationinsoilunderclematisasthebasisofitsfertilityincreasing AT vakhnovskang thebiologicalprocessactivizationinsoilunderclematisasthebasisofitsfertilityincreasing AT kharytonovaip thebiologicalprocessactivizationinsoilunderclematisasthebasisofitsfertilityincreasing AT yunoshevaop thebiologicalprocessactivizationinsoilunderclematisasthebasisofitsfertilityincreasing AT ellanskane aktivízacíâbíologíčnihprocesívugruntípídklematisamiâkosnovapídviŝennâjogorodûčostí AT vakhnovskang aktivízacíâbíologíčnihprocesívugruntípídklematisamiâkosnovapídviŝennâjogorodûčostí AT kharytonovaip aktivízacíâbíologíčnihprocesívugruntípídklematisamiâkosnovapídviŝennâjogorodûčostí AT yunoshevaop aktivízacíâbíologíčnihprocesívugruntípídklematisamiâkosnovapídviŝennâjogorodûčostí AT ellanskane biologicalprocessactivizationinsoilunderclematisasthebasisofitsfertilityincreasing AT vakhnovskang biologicalprocessactivizationinsoilunderclematisasthebasisofitsfertilityincreasing AT kharytonovaip biologicalprocessactivizationinsoilunderclematisasthebasisofitsfertilityincreasing AT yunoshevaop biologicalprocessactivizationinsoilunderclematisasthebasisofitsfertilityincreasing |